Світова потужність з видобутку нафти прогнозовано зросте на 5,1 млн барелів на добу (мб/д) — до 114,7 мб/д до 2030 року. Основне зростання забезпечать зріджені вуглеводневі гази (NGL) та інші не-сирі рідини, при цьому провідну роль відіграватимуть США та Саудівська Аравія. Така стратегічна зміна зумовлена зростаючим глобальним попитом на нафтохімічну сировину і розвитком газових родовищ із високим вмістом рідини.

Non ОПЕК+

Країни поза межами ОПЕК+ забезпечать приблизно дві третини глобального приросту, збільшивши потужності на 3,1 мб/д. Частка ОПЕК+ зросте майже на 2 мб/д у період з 2024 по 2030 рік. Лідером серед країн поза ОПЕК+ залишаються США, незважаючи на згортання сланцевого буріння через нижчі ціни. У складі ОПЕК+ основним рушієм виступає Саудівська Аравія, яка нарощує потужності майже виключно за рахунок NGL. Разом ці дві країни забезпечать 40% глобального зростання потужностей.

Загальний прогноз зміни потужностей (2025–2030):

• Зростання поставок не-сирих рідин — на 3,1 мб/д до 2030 року, з них NGL становитимуть 2,3 мб/д.
• Збільшення видобутку природного газу на Близькому Сході підвищить пропозицію NGL в регіоні на 1,4 мб/д.
• У США, попри скорочення витрат на LTO, зростання NGL досягне 860 тис. барелів на добу (кб/д).
• Біопаливо зросте приблизно на 680 кб/д — за участі Бразилії, Індії та Індонезії.
• Неконвенційний видобуток і покращення переробки дадуть ще 200 кб/д.

Нафти й конденсати

Натомість світова потужність з видобутку сирої нафти й конденсатів зростає переважно у першій половині прогнозного періоду завдяки регіонам поза ОПЕК+, особливо в Америці. Загальний приріст у цьому сегменті становитиме 1,2 мб/д до 2030 року, незважаючи на скорочення нових проектів після 2027 року. ОПЕК+ нарощує нетто-потужність сирої нафти (без конденсатів) на 820 кб/д — за рахунок приростів в ОАЕ та Іраку, які частково компенсуються падінням у Мексиці.

Загальне зростання потужностей до 2030 року удвічі перевищить очікуване збільшення попиту (2,5 мб/д). Враховуючи поточну траєкторію постачання ОПЕК+, затверджену на зустрічі у травні 2025 року, очікується, що до 2030 року запасна потужність ОПЕК+ (без Ірану, Венесуели та росії) сягне 6,5 мб/д. Це призведе до ймовірного накопичення запасів на рівні майже 2 мб/д наприкінці прогнозного періоду. Саудівська Аравія наразі утримує близько половини цієї запасної потужності й планує зберегти її обсяг сталим до 2030 року.

Примітки: Прогноз передбачає збереження санкцій щодо Ірану, росії та Венесуели. Обсяг NGL у складі ОПЕК+ включає конденсати. До сирої нафти також включені обсяги від переробки та нетрадиційні джерела. 

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

До 2030 року загальний попит на нафтопродукти в Європі (включно з країнами ОЕСР і не-ОЕСР) зменшиться на понад 900 тис. барелів на добу (б/д) — до 12,8 млн б/д. Переробка нафти в регіоні впаде майже на таку ж величину, що відображає тенденцію скорочення попиту.

До 2030 року попит на нафтопродукти в Європі скоротиться на 900 тис. барелів на добу, що призведе до найбільшого за останні роки зменшення переробки та ймовірного закриття НПЗ.

Наявна потужність європейських НПЗ становить 14,5 млн б/д — лише трохи більше від прогнозованого попиту. Висока собівартість, а також суттєвий, але нерівномірний дисбаланс за продуктами робить європейські НПЗ вразливими до закриття. За прогнозами, обсяг потужностей під загрозою зросте ще на 650 тис. б/д — до 1,6 млн б/д.

Європейська залежність від імпорту середніх дистилятів (зокрема, дизеля та авіагасу) сприяла зростанню маржі на ці продукти, що мотивувало НПЗ зосереджуватись на їх виробництві. Водночас, із 2019 року спостерігається поступове скорочення попиту на дизель і перехід до бензину, особливо у країнах ЄС. Ця тенденція надалі зменшуватиме необхідність імпорту дизеля, хоча імпорт гасу, ймовірно, зросте.

НПЗ країн ОЕСР Європи залишаються в умовах структурного спаду.

Єдині значні нові проєкти за останні роки — розширення Repsol у Іспанії (2011 рік, +110 тис. б/д) та введення в експлуатацію заводу Star від SOCAR у Туреччині (2019 рік, +190 тис. б/д). Нові проєкти та розширення не очікуються.

До 2030 року вже оголошено про закриття потужностей на 370 тис. б/д, а в другій половині десятиліття можливе ще більше згортання. Інвестиції обмежуються підтримкою чинних активів, декарбонізаційними ініціативами та впровадженням водню.

2025 рік стане рекордним за темпами згортання — понад 370 тис. б/д. Shell припинив роботу секції Весселінг (150 тис. б/д) в Німеччині, BP готується зупинити 80 тис. б/д на своїй Гельзенкірхенській установці, а у квітні закрили НПЗ Petroineos в Ґранджмуті (Велика Британія, 140 тис. б/д).

Це продовження раніше здійснених перетворень або повних зупинок — таких як Grandpuits (TotalEnergies, 100 тис. б/д), Slagen (ExxonMobil, 110 тис. б/д у Норвегії), Livorno (Eni, 120 тис. б/д, Італія, 2024 рік). Частина з них переходить на виробництво біопалива, що, однак, веде до зниження потужності традиційної переробки та виробництва світлих нафтопродуктів.

Також зазнали затримок інвестиції у проєкти з виробництва відновлюваного водню — компанії переосмислюють свої підходи до капіталовкладень.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку

В Україні за січень-червень 2019 року встановили 1,6 ГВт нових потужностей «зеленої» енергетики, що майже вдвічі більше, ніж за весь 2018 рік.

Про це пишуть ЕлектроВєсті.

Про це під час зустрічі з мером італійського міста Таранто Ріналдо Мелуччі розповів представник Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження Костянтин Гура.

«Вітчизняний ринок «зелених» проектів активно розвивається. Лише за I півріччя цього року встановлено понад 1600 МВт нових потужностей «зеленої» електроенергетики. Це майже у 2 рази більше, ніж за весь 2018 рік», — наголосив Гура.

Він підкреслив, що Україна готова запропонувати іноземним інвесторам сприятливі законодавчі умови та значний ресурсний потенціал для ведення «зеленого» бізнесу. За словами представника Держенергоефективності, наразі актуальними є спільні проекти із вирощування біомаси та виробництва енергії не з газу.

«Переконаний, що розвиток співпраці має призвести до збільшення інвестицій в Україну та підвищення обсягів товарообігу між країнами», — підсумував Гура.

«Термінал» писав, на засіданні Уряду було схвалено розроблені Держенергоефективності 10 технічних регламентів з екодизайну. Екодизайн розроблено для духових шаф, варильних поверхонь та кухонних витяжок, ламп неспрямованого випромінення, посудомийних машин, водонагрівачів та баків-акумуляторів, комп’ютерів та комп’ютерних серверів, люмінесцентних та газорозрядних ламп, кондиціонерів, телевізорів, офісного обладнання, пральних машин.