<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; prices</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/prices/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Мексика посилює контроль за цінами на бензин: цінове обмеження тисне на ринок і підвищує ризики тіньового пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/20/meksika-posilyuye-kontrol-za-cinami-na-benzin-cinove-obmezhennya-tisne-na-rinok-i-pidvishhuye-riziki-tinovogo-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/20/meksika-posilyuye-kontrol-za-cinami-na-benzin-cinove-obmezhennya-tisne-na-rinok-i-pidvishhuye-riziki-tinovogo-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 20 Nov 2025 10:22:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Mexico]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[Regulation]]></category>
		<category><![CDATA[державне регулювання]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[Мексика]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[приватні АЗС]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153377</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29984-Мексика_150.png" alt="Мексика посилює контроль за цінами на бензин: цінове обмеження тисне на ринок і підвищує ризики тіньового пального"/><br />У Мексиці урядовий моніторинг цін на бензин фіксує суттєві відхилення від середньонаціонального рівня попри дію угоди про цінове обмеження: на тлі середньої ціни на звичайний бензин у MX$23,59 за літр (US$1,28/л) окремі станції продають пальне дорожче та демонструють маржу до MX$3,38/л, що загострює питання чесної конкуренції, загроз «huachicol» (крадіжок пального) та фінансового навантаження на державну [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29984-Мексика_150.png" alt="Мексика посилює контроль за цінами на бензин: цінове обмеження тисне на ринок і підвищує ризики тіньового пального"/><br /><p>У Мексиці урядовий моніторинг цін на бензин фіксує суттєві відхилення від середньонаціонального рівня попри дію угоди про цінове обмеження: на тлі середньої ціни на звичайний бензин у MX$23,59 за літр (US$1,28/л) окремі станції продають пальне дорожче та демонструють маржу до MX$3,38/л, що загострює питання чесної конкуренції, загроз «huachicol» (крадіжок пального) та фінансового навантаження на державну компанію PEMEX і приватних операторів.</p>
<h2>Вплив цінового обмеження на ринок бензину Мексики</h2>
<h2>1. Державний моніторинг цін: PROFECO та «Хто є хто в цінах»</h2>
<p>Тема цін на бензин знову стала центральною під час ранкової пресконференції президентки Клаудії Шейнбаум 19 листопада 2025 року, коли Федеральна агенція із захисту прав споживачів (PROFECO) презентувала щотижневе оновлення програми <em>«Who Is Who in Prices»</em> («Хто є хто в цінах»).</p>
<ul>
<li><strong>Середньонаціональна ціна</strong> на звичайний бензин зафіксована на рівні <strong>MX$23,59/л (US$1,28/л)</strong>.</li>
<li>За словами представника PROFECO Івана Ескаланте, <strong>жодна станція за нормальних ринкових умов не показала маржу понад MX$2/л</strong>.</li>
<li>Публічне оновлення даних робить систему <strong>прозорішою для споживачів</strong> і створює <strong>репутаційний тиск</strong> на операторів, які відхиляються від середнього рівня.</li>
</ul>
<p>Фактичні параметри, які демонструє PROFECO, формують орієнтир «нормальної» поведінки ринку: маржа до приблизно MX$2/л виглядає прийнятною, усе, що вище — одразу потрапляє в поле пильної уваги регулятора.</p>
<h2>2. Вузли напруги: кейси OXXO Gas та Petro Seven</h2>
<p>Попри загальну рамку цінового обмеження та середнього рівня по країні, не всі оператори дотримуються цих орієнтирів.</p>
<ul>
<li>В одному з найбільш показових випадків <strong>АЗС OXXO Gas у Морелії (штат Мічоакан)</strong> продавала звичайний бензин по <strong>MX$24,99/л</strong>, що <strong>суттєво перевищує національну середню ціну</strong>.</li>
<li>У регіональному розрізі <strong>АЗС Petro Seven у Салтіййо (штат Коауїла)</strong> була відзначена <strong>маржею MX$3,38/л</strong>.</li>
<li>PROFECO охарактеризувала такі практики як <strong>порушення духу чинної угоди про цінове обмеження</strong> й позначила станцію негативною оцінкою під час брифінгу.</li>
</ul>
<p>Таким чином, кількісні показники демонструють <strong>виразний розрив</strong> між «нормальним» рівнем маржі (до MX$2/л) і фактичними практиками окремих операторів (до MX$3,38/л), що ставить під сумнів <strong>реальну ефективність</strong> угоди про цінове обмеження без посиленого контролю.</p>
<h2>3. Ризики: дисбаланс цін як стимул до тіньових схем</h2>
<p>Питання цінової дисципліни набуває особливої уваги регуляторів країни.</p>
<ul>
<li>Регуляторні та комерційні зміни можуть <strong>посилювати тиск на окремих дистриб’юторів</strong>, особливо там, де офіційні маржі стискаються.</li>
<li>Галузеві аналітики попереджають: <strong>будь-який дисбаланс у структурі цін</strong>, що <strong>зменшує рентабельність малих і незалежних роздрібних продавців</strong>, <strong>підвищує ризик</strong> переходу операторів до нерегулярних джерел пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-який дисбаланс у структурі цін, особливо коли він підриває рентабельність малих або незалежних роздрібних продавців, може посилити ризик переходу операторів до нерегулярних джерел пального», — зазначають галузеві фахівці.</p>
<p>До таких, зазвичай, відносятся джерела:</p>
<ul>
<li data-start="206" data-end="292">
<p data-start="208" data-end="292"><strong data-start="208" data-end="233">нелегального пального</strong>, викраденого з трубопроводів або нафтобаз;</p>
</li>
<li data-start="293" data-end="382">
<p data-start="295" data-end="382"><strong data-start="295" data-end="336">паливних партій невідомого походження</strong>, що не проходять офіційний контроль якості;</p>
</li>
<li data-start="383" data-end="481">
<p data-start="385" data-end="481"><strong data-start="385" data-end="418">тіньових схем купівлі-продажу</strong>, які обходять податки, регуляторні правила або вимоги безпеки.</p>
</li>
</ul>
</blockquote>
<p>Отже, <strong>затягування цінової «гайки» без урахування структури витрат операторів</strong> не просто створює економічний дискомфорт для бізнесу, а й може <strong>підживлювати тіньовий сегмент</strong>, проти якого держава вже змушена вести окрему боротьбу.</p>
<h2>4. Цінове обмеження як тимчасовий інструмент проти інфляції</h2>
<p>Федеральний уряд подає політику цінового обмеження як <strong>тимчасовий захід</strong>, покликаний стримати інфляційний тиск.</p>
<ul>
<li>Угода про цінове обмеження була <strong>первинно підписана 27 лютого 2025 року</strong>.</li>
<li>У <strong>вересні 2025 року</strong> президентка Клаудія Шейнбаум разом із представниками бізнесу <strong>подовжила її дію</strong>.</li>
<li>Строк дії угоди охоплює <strong>листопад 2025 року</strong>, із <strong>переглядом наприкінці місяця</strong>, що співпадає з обговоренням <strong>фіскального пакета</strong> та потенційних змін до <strong>Спеціального податку на виробництво та послуги</strong>, який застосовується до пального.</li>
</ul>
<p>Таким чином, цінове обмеження вписується в <strong>ширший спектр заходів фіскальної політики</strong>: параметри угоди й можливі податкові коригування формують спільний контур для майбутньої <strong>цінової траєкторії бензину</strong> та інфляційних очікувань.</p>
<h2>5. Роль компанії  PEMEX: єдина оптова ціна та фінансовий тиск</h2>
<p>Офіційний документ, що регламентує угоду, визначає ключову функцію державної компанії PEMEX у підтримці цінового обмеження.</p>
<ul>
<li>PEMEX зобов’язаний <strong>забезпечити єдину національну оптову ціну</strong> на своїх <strong>терміналах зберігання та розподілу</strong>.</li>
<li>Це має <strong>полегшити дотримання обмеженої роздрібної ціни</strong> на рівні АЗС.</li>
<li>Щоб зберегти «стелю» для роздрібної ціни без втрати рентабельності для франчайзі та клієнтів, PEMEX змушений <strong>узяти на себе частину комерційного коригування</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактично це означає, що <strong>фінансовий тягар цінової політики</strong> у значній мірі концентрується на державній компанії, яка вже стикається зі <strong>стабільними збитками в нафтопереробному сегменті</strong> впродовж останніх років.</p>
<ul>
<li><strong>Наслідок 1:</strong> додатковий тиск на баланс PEMEX може <strong>обмежити інвестиційні можливості</strong> компанії в модернізацію переробки та логістики пального.</li>
<li><strong>Наслідок 2:</strong> довготривале утримання єдиної оптової ціни без компенсацій може <strong>поглибити структурну залежність ринку від державної підтримки</strong>.</li>
</ul>
<h2>6. Приватні оператори: нерівні правила гри та невизначеність маржі</h2>
<p>Якщо PEMEX отримує формальну роль «амортизатора» цінового обмеження, то <strong>приватні роздрібні продавці пального не мають еквівалентної підтримки</strong>.</p>
<ul>
<li>Приватні оператори та невеликі групи АЗС <strong>не отримують вигоди</strong>, подібної до зобов’язань PEMEX з оптових цін.</li>
<li>Керівники сектору вказують, що така політика <strong>створює нерівне конкурентне середовище</strong>, оскільки <strong>обмежує можливість відображати реальні операційні витрати</strong> у кінцевій ціні для споживача.</li>
<li>За даними <em>Bloomberg Línea</em>, приватні оператори <strong>очікують більшої регуляторної визначеності</strong>, адже поєднання чинної угоди та можливих податкових змін може <strong>поставити під питання їхню комерційну життєздатність</strong>, якщо <strong>критерії маржі не будуть переглянуті</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, цінове обмеження, задумане як інструмент <strong>захисту споживачів</strong>, у випадку з приватними АЗС перетворюється на <strong>фактор невизначеності</strong>, що може вплинути на довгострокові рішення щодо інвестицій і присутності на ринку.</p>
<h2>7. Сценарії подальшого розвитку ринку</h2>
<h3>7.1. Ланцюжок «ціна — маржа — ризик тіньового ринку»</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна MX$23,59/л</strong> і «нормальна» маржа до <strong>MX$2/л</strong> задають базову рамку ринку.</li>
<li><strong>Фактичні відхилення</strong> у вигляді <strong>ціни MX$24,99/л</strong> та <strong>маржі MX$3,38/л</strong> фіксують <strong>локальну концентрацію надприбутку</strong>.</li>
<li>У поєднанні з адміністративним обмеженням цін для інших операторів це створює:
<ul>
<li><strong>економічний стимул до пошуку дешевшого, у тому числі нелегального пального</strong> (як-от «huachicol»);</li>
<li><strong>соціальне напруження</strong>, коли споживачі бачать суттєві відмінності цін між регіонами та брендами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7.2. Ланцюжок «цінова політика — фінанси PEMEX — інвестиції»</h3>
<ul>
<li>Зобов’язання PEMEX утримувати <strong>єдину оптову ціну</strong> при наявних <strong>збитках у переробці</strong> посилює <strong>фінансові ризики</strong> компанії.</li>
<li>Це може <strong>звузити простір для інвестицій</strong> у:
<ul>
<li>оновлення нафтопереробної інфраструктури,</li>
<li>розвиток логістики,</li>
<li>підвищення енергоефективності.</li>
</ul>
</li>
<li>У середньостроковій перспективі така динаміка загрожує <strong>якістю та стабільністю постачання</strong> пального навіть за умови формального дотримання цінового обмеження.</li>
</ul>
<h3>7.3. Ланцюжок «умови конкуренції — приватні АЗС — структура ринку»</h3>
<ul>
<li><strong>Нерівні умови</strong>, у яких PEMEX має інституційну підтримку, а приватні оператори — ні, створюють <strong>асиметрію ризиків</strong>.</li>
<li>Якщо угода про цінове обмеження й майбутні податкові рішення не врахують реальні витрати приватних АЗС, можливі:
<ul>
<li><strong>скорочення інвестицій</strong> у мережі незалежних станцій,</li>
<li><strong>вихід частини операторів з ринку</strong>,</li>
<li><strong>подальша концентрація ринку</strong> навколо великих гравців, насамперед PEMEX.</li>
</ul>
</li>
<li>У підсумку це може <strong>послабити конкуренцію</strong>, яка теоретично мала б підтримувати справедливі ціни для кінцевого споживача.</li>
</ul>
<h2>8. Висновки для паливної політики Мексики</h2>
<ul>
<li><strong>Моніторинг PROFECO</strong> через програму «Хто є хто в цінах» показує, що <strong>сам факт цінового обмеження не гарантує однорідної поведінки всіх учасників ринку</strong>.</li>
<li><strong>Показові кейси OXXO Gas і Petro Seven</strong> демонструють, що <strong>без жорсткого контролю та прозорих критеріїв маржі</strong> окремі оператори можуть фіксувати <strong>надмірні прибутки</strong>, користуючись локальними умовами.</li>
<li><strong>Поєднання угоди про цінове обмеження з майбутнім переглядом податків</strong> створює <strong>зону високої невизначеності</strong> для приватних АЗС, особливо малих і незалежних.</li>
<li><strong>Фінансовий тиск на PEMEX</strong> через вимогу єдиної оптової ціни загрожує <strong>довгостроковій стійкості компанії</strong> та її здатності модернізувати інфраструктуру.</li>
<li><strong>Ризики</strong> посилюються там, де <strong>офіційні цінові структури виштовхують операторів у «сіру зону»</strong>, а не залишають їм економічний простір для роботи в легальному полі.</li>
</ul>
<p>Усе це робить <strong>роздрібний ринок пального центральним елементом енергетичної політики Мексики</strong>: необхідно одночасно утримати ціни для споживача, не зруйнувати економіку операторів і не стимулювати нелегальні схеми. Саме поєднання <strong>нагляду PROFECO</strong>, <strong>комерційної стратегії PEMEX</strong> та <strong>збалансованої фіскальної рамки</strong> визначить, наскільки ефективно країна зможе пройти цей період цінових експериментів без втрати довіри до ринку пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://mexicobusiness.news/oilandgas/news/government-monitors-gasoline-prices-cap-pressures-market" target="_blank">mexicobusiness.news</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29984-Мексика_150.png" alt="Мексика посилює контроль за цінами на бензин: цінове обмеження тисне на ринок і підвищує ризики тіньового пального"/><br /><p>У Мексиці урядовий моніторинг цін на бензин фіксує суттєві відхилення від середньонаціонального рівня попри дію угоди про цінове обмеження: на тлі середньої ціни на звичайний бензин у MX$23,59 за літр (US$1,28/л) окремі станції продають пальне дорожче та демонструють маржу до MX$3,38/л, що загострює питання чесної конкуренції, загроз «huachicol» (крадіжок пального) та фінансового навантаження на державну компанію PEMEX і приватних операторів.</p>
<h2>Вплив цінового обмеження на ринок бензину Мексики</h2>
<h2>1. Державний моніторинг цін: PROFECO та «Хто є хто в цінах»</h2>
<p>Тема цін на бензин знову стала центральною під час ранкової пресконференції президентки Клаудії Шейнбаум 19 листопада 2025 року, коли Федеральна агенція із захисту прав споживачів (PROFECO) презентувала щотижневе оновлення програми <em>«Who Is Who in Prices»</em> («Хто є хто в цінах»).</p>
<ul>
<li><strong>Середньонаціональна ціна</strong> на звичайний бензин зафіксована на рівні <strong>MX$23,59/л (US$1,28/л)</strong>.</li>
<li>За словами представника PROFECO Івана Ескаланте, <strong>жодна станція за нормальних ринкових умов не показала маржу понад MX$2/л</strong>.</li>
<li>Публічне оновлення даних робить систему <strong>прозорішою для споживачів</strong> і створює <strong>репутаційний тиск</strong> на операторів, які відхиляються від середнього рівня.</li>
</ul>
<p>Фактичні параметри, які демонструє PROFECO, формують орієнтир «нормальної» поведінки ринку: маржа до приблизно MX$2/л виглядає прийнятною, усе, що вище — одразу потрапляє в поле пильної уваги регулятора.</p>
<h2>2. Вузли напруги: кейси OXXO Gas та Petro Seven</h2>
<p>Попри загальну рамку цінового обмеження та середнього рівня по країні, не всі оператори дотримуються цих орієнтирів.</p>
<ul>
<li>В одному з найбільш показових випадків <strong>АЗС OXXO Gas у Морелії (штат Мічоакан)</strong> продавала звичайний бензин по <strong>MX$24,99/л</strong>, що <strong>суттєво перевищує національну середню ціну</strong>.</li>
<li>У регіональному розрізі <strong>АЗС Petro Seven у Салтіййо (штат Коауїла)</strong> була відзначена <strong>маржею MX$3,38/л</strong>.</li>
<li>PROFECO охарактеризувала такі практики як <strong>порушення духу чинної угоди про цінове обмеження</strong> й позначила станцію негативною оцінкою під час брифінгу.</li>
</ul>
<p>Таким чином, кількісні показники демонструють <strong>виразний розрив</strong> між «нормальним» рівнем маржі (до MX$2/л) і фактичними практиками окремих операторів (до MX$3,38/л), що ставить під сумнів <strong>реальну ефективність</strong> угоди про цінове обмеження без посиленого контролю.</p>
<h2>3. Ризики: дисбаланс цін як стимул до тіньових схем</h2>
<p>Питання цінової дисципліни набуває особливої уваги регуляторів країни.</p>
<ul>
<li>Регуляторні та комерційні зміни можуть <strong>посилювати тиск на окремих дистриб’юторів</strong>, особливо там, де офіційні маржі стискаються.</li>
<li>Галузеві аналітики попереджають: <strong>будь-який дисбаланс у структурі цін</strong>, що <strong>зменшує рентабельність малих і незалежних роздрібних продавців</strong>, <strong>підвищує ризик</strong> переходу операторів до нерегулярних джерел пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Будь-який дисбаланс у структурі цін, особливо коли він підриває рентабельність малих або незалежних роздрібних продавців, може посилити ризик переходу операторів до нерегулярних джерел пального», — зазначають галузеві фахівці.</p>
<p>До таких, зазвичай, відносятся джерела:</p>
<ul>
<li data-start="206" data-end="292">
<p data-start="208" data-end="292"><strong data-start="208" data-end="233">нелегального пального</strong>, викраденого з трубопроводів або нафтобаз;</p>
</li>
<li data-start="293" data-end="382">
<p data-start="295" data-end="382"><strong data-start="295" data-end="336">паливних партій невідомого походження</strong>, що не проходять офіційний контроль якості;</p>
</li>
<li data-start="383" data-end="481">
<p data-start="385" data-end="481"><strong data-start="385" data-end="418">тіньових схем купівлі-продажу</strong>, які обходять податки, регуляторні правила або вимоги безпеки.</p>
</li>
</ul>
</blockquote>
<p>Отже, <strong>затягування цінової «гайки» без урахування структури витрат операторів</strong> не просто створює економічний дискомфорт для бізнесу, а й може <strong>підживлювати тіньовий сегмент</strong>, проти якого держава вже змушена вести окрему боротьбу.</p>
<h2>4. Цінове обмеження як тимчасовий інструмент проти інфляції</h2>
<p>Федеральний уряд подає політику цінового обмеження як <strong>тимчасовий захід</strong>, покликаний стримати інфляційний тиск.</p>
<ul>
<li>Угода про цінове обмеження була <strong>первинно підписана 27 лютого 2025 року</strong>.</li>
<li>У <strong>вересні 2025 року</strong> президентка Клаудія Шейнбаум разом із представниками бізнесу <strong>подовжила її дію</strong>.</li>
<li>Строк дії угоди охоплює <strong>листопад 2025 року</strong>, із <strong>переглядом наприкінці місяця</strong>, що співпадає з обговоренням <strong>фіскального пакета</strong> та потенційних змін до <strong>Спеціального податку на виробництво та послуги</strong>, який застосовується до пального.</li>
</ul>
<p>Таким чином, цінове обмеження вписується в <strong>ширший спектр заходів фіскальної політики</strong>: параметри угоди й можливі податкові коригування формують спільний контур для майбутньої <strong>цінової траєкторії бензину</strong> та інфляційних очікувань.</p>
<h2>5. Роль компанії  PEMEX: єдина оптова ціна та фінансовий тиск</h2>
<p>Офіційний документ, що регламентує угоду, визначає ключову функцію державної компанії PEMEX у підтримці цінового обмеження.</p>
<ul>
<li>PEMEX зобов’язаний <strong>забезпечити єдину національну оптову ціну</strong> на своїх <strong>терміналах зберігання та розподілу</strong>.</li>
<li>Це має <strong>полегшити дотримання обмеженої роздрібної ціни</strong> на рівні АЗС.</li>
<li>Щоб зберегти «стелю» для роздрібної ціни без втрати рентабельності для франчайзі та клієнтів, PEMEX змушений <strong>узяти на себе частину комерційного коригування</strong>.</li>
</ul>
<p>Фактично це означає, що <strong>фінансовий тягар цінової політики</strong> у значній мірі концентрується на державній компанії, яка вже стикається зі <strong>стабільними збитками в нафтопереробному сегменті</strong> впродовж останніх років.</p>
<ul>
<li><strong>Наслідок 1:</strong> додатковий тиск на баланс PEMEX може <strong>обмежити інвестиційні можливості</strong> компанії в модернізацію переробки та логістики пального.</li>
<li><strong>Наслідок 2:</strong> довготривале утримання єдиної оптової ціни без компенсацій може <strong>поглибити структурну залежність ринку від державної підтримки</strong>.</li>
</ul>
<h2>6. Приватні оператори: нерівні правила гри та невизначеність маржі</h2>
<p>Якщо PEMEX отримує формальну роль «амортизатора» цінового обмеження, то <strong>приватні роздрібні продавці пального не мають еквівалентної підтримки</strong>.</p>
<ul>
<li>Приватні оператори та невеликі групи АЗС <strong>не отримують вигоди</strong>, подібної до зобов’язань PEMEX з оптових цін.</li>
<li>Керівники сектору вказують, що така політика <strong>створює нерівне конкурентне середовище</strong>, оскільки <strong>обмежує можливість відображати реальні операційні витрати</strong> у кінцевій ціні для споживача.</li>
<li>За даними <em>Bloomberg Línea</em>, приватні оператори <strong>очікують більшої регуляторної визначеності</strong>, адже поєднання чинної угоди та можливих податкових змін може <strong>поставити під питання їхню комерційну життєздатність</strong>, якщо <strong>критерії маржі не будуть переглянуті</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином, цінове обмеження, задумане як інструмент <strong>захисту споживачів</strong>, у випадку з приватними АЗС перетворюється на <strong>фактор невизначеності</strong>, що може вплинути на довгострокові рішення щодо інвестицій і присутності на ринку.</p>
<h2>7. Сценарії подальшого розвитку ринку</h2>
<h3>7.1. Ланцюжок «ціна — маржа — ризик тіньового ринку»</h3>
<ul>
<li><strong>Середня ціна MX$23,59/л</strong> і «нормальна» маржа до <strong>MX$2/л</strong> задають базову рамку ринку.</li>
<li><strong>Фактичні відхилення</strong> у вигляді <strong>ціни MX$24,99/л</strong> та <strong>маржі MX$3,38/л</strong> фіксують <strong>локальну концентрацію надприбутку</strong>.</li>
<li>У поєднанні з адміністративним обмеженням цін для інших операторів це створює:
<ul>
<li><strong>економічний стимул до пошуку дешевшого, у тому числі нелегального пального</strong> (як-от «huachicol»);</li>
<li><strong>соціальне напруження</strong>, коли споживачі бачать суттєві відмінності цін між регіонами та брендами.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7.2. Ланцюжок «цінова політика — фінанси PEMEX — інвестиції»</h3>
<ul>
<li>Зобов’язання PEMEX утримувати <strong>єдину оптову ціну</strong> при наявних <strong>збитках у переробці</strong> посилює <strong>фінансові ризики</strong> компанії.</li>
<li>Це може <strong>звузити простір для інвестицій</strong> у:
<ul>
<li>оновлення нафтопереробної інфраструктури,</li>
<li>розвиток логістики,</li>
<li>підвищення енергоефективності.</li>
</ul>
</li>
<li>У середньостроковій перспективі така динаміка загрожує <strong>якістю та стабільністю постачання</strong> пального навіть за умови формального дотримання цінового обмеження.</li>
</ul>
<h3>7.3. Ланцюжок «умови конкуренції — приватні АЗС — структура ринку»</h3>
<ul>
<li><strong>Нерівні умови</strong>, у яких PEMEX має інституційну підтримку, а приватні оператори — ні, створюють <strong>асиметрію ризиків</strong>.</li>
<li>Якщо угода про цінове обмеження й майбутні податкові рішення не врахують реальні витрати приватних АЗС, можливі:
<ul>
<li><strong>скорочення інвестицій</strong> у мережі незалежних станцій,</li>
<li><strong>вихід частини операторів з ринку</strong>,</li>
<li><strong>подальша концентрація ринку</strong> навколо великих гравців, насамперед PEMEX.</li>
</ul>
</li>
<li>У підсумку це може <strong>послабити конкуренцію</strong>, яка теоретично мала б підтримувати справедливі ціни для кінцевого споживача.</li>
</ul>
<h2>8. Висновки для паливної політики Мексики</h2>
<ul>
<li><strong>Моніторинг PROFECO</strong> через програму «Хто є хто в цінах» показує, що <strong>сам факт цінового обмеження не гарантує однорідної поведінки всіх учасників ринку</strong>.</li>
<li><strong>Показові кейси OXXO Gas і Petro Seven</strong> демонструють, що <strong>без жорсткого контролю та прозорих критеріїв маржі</strong> окремі оператори можуть фіксувати <strong>надмірні прибутки</strong>, користуючись локальними умовами.</li>
<li><strong>Поєднання угоди про цінове обмеження з майбутнім переглядом податків</strong> створює <strong>зону високої невизначеності</strong> для приватних АЗС, особливо малих і незалежних.</li>
<li><strong>Фінансовий тиск на PEMEX</strong> через вимогу єдиної оптової ціни загрожує <strong>довгостроковій стійкості компанії</strong> та її здатності модернізувати інфраструктуру.</li>
<li><strong>Ризики</strong> посилюються там, де <strong>офіційні цінові структури виштовхують операторів у «сіру зону»</strong>, а не залишають їм економічний простір для роботи в легальному полі.</li>
</ul>
<p>Усе це робить <strong>роздрібний ринок пального центральним елементом енергетичної політики Мексики</strong>: необхідно одночасно утримати ціни для споживача, не зруйнувати економіку операторів і не стимулювати нелегальні схеми. Саме поєднання <strong>нагляду PROFECO</strong>, <strong>комерційної стратегії PEMEX</strong> та <strong>збалансованої фіскальної рамки</strong> визначить, наскільки ефективно країна зможе пройти цей період цінових експериментів без втрати довіри до ринку пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://mexicobusiness.news/oilandgas/news/government-monitors-gasoline-prices-cap-pressures-market" target="_blank">mexicobusiness.news</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/20/meksika-posilyuye-kontrol-za-cinami-na-benzin-cinove-obmezhennya-tisne-na-rinok-i-pidvishhuye-riziki-tinovogo-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китайська «подушка» з 1,2–1,3 млрд барелів підтримує нафтовий ринок попри санкції США проти російських компаній</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/05/kitajska-podushka-z-12-13-mlrd-bareliv-pidtrimuye-naftovij-rinok-popri-sankci%d1%97-ssha-proti-rosijskix-kompanij/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/05/kitajska-podushka-z-12-13-mlrd-bareliv-pidtrimuye-naftovij-rinok-popri-sankci%d1%97-ssha-proti-rosijskix-kompanij/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 05 Nov 2025 06:44:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[stockpiles]]></category>
		<category><![CDATA[strategy]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[незалежні НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні резерви]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153340</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29961-Цена_падение.png" alt="Китайська «подушка» з 1,2–1,3 млрд барелів підтримує нафтовий ринок попри санкції США проти російських компаній"/><br />У 2025 році Китай наростив запаси сирої нафти до 1,2–1,3 млрд барелів (стратегічні + комерційні резерви), що фактично пом’якшує наслідки збоїв постачання, зокрема через американські санкції проти Rosneft і Lukoil, та утримує світові ціни в діапазоні 60–70 дол./бар. Підвищення імпорту нафти за січень–вересень 2025 р. становило +2,6% р/р, при цьому драйвером була саме акумуляція запасів, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29961-Цена_падение.png" alt="Китайська «подушка» з 1,2–1,3 млрд барелів підтримує нафтовий ринок попри санкції США проти російських компаній"/><br /><p>У 2025 році Китай наростив запаси сирої нафти до <strong>1,2–1,3 млрд барелів</strong> (стратегічні + комерційні резерви), що фактично <strong>пом’якшує наслідки збоїв постачання</strong>, зокрема через американські санкції проти <strong>Rosneft</strong> і <strong>Lukoil</strong>, та утримує <strong>світові ціни в діапазоні 60–70 дол./бар.</strong> Підвищення імпорту нафти за <strong>січень–вересень 2025 р.</strong> становило <strong>+2,6%</strong> р/р, при цьому драйвером була саме <em>акумуляція запасів</em>, а не відновлення попиту на пальне.</p>
<h2>Китайські запаси як страховка нафтового ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Масштаб запасів</strong>
<ul>
<li>Сукупно: <strong>1,2–1,3 млрд барелів</strong> (стратегічні + комерційні).</li>
<li>Функція: <em>буфер проти короткострокових збоїв постачання</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ринковий ефект</strong>
<ul>
<li>Підтримка цін у <strong>$60–$70/бар.</strong></li>
<li>Нейтралізація ризику «надлишку» попри зростання видобутку ОПЕК+ та поза ОПЕК+.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Санкційний контекст США</strong>
<ul>
<li>Ціль: <strong>Rosneft</strong>, <strong>Lukoil</strong>.</li>
<li>Китай як найбільший покупець російської нафти має <em>«подушку»</em>, щоб пом’якшити удар.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Динаміка імпорту та запасів</strong>
<ul>
<li>Імпорт за 9 міс.: <strong>+2,6% р/р</strong>.</li>
<li>З березня–квітня: <strong>постійно підвищені обсяги імпорту</strong> задля поповнення резервів.</li>
<li>Темп накопичення: до <strong>~1 млн бар./добу</strong> з березня (<em>оцінка конференції APPEC 2025</em>).</li>
<li>Оцінка ЕІА: <strong>~900 тис. бар./добу</strong> зростання запасів у січні–серпні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поводження ринку Китаю</strong>
<ul>
<li>Державні компанії <strong>Sinopec, PetroChina, CNOOC</strong> тимчасово <em>призупинили</em> закупівлі російської нафти (очікування роз’яснень по санкціях).</li>
<li><strong>Незалежні НПЗ</strong> ймовірно <em>продовжать</em> закупівлі, але обережніше.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Перспектива</strong>
<ul>
<li>Продовження накопичення <strong>«вглиб 2026 року»</strong>.</li>
<li>Комерційні сховища як <em>де-факто</em> довгостроковий «стратегічний» партнер держави.</li>
<li>Ключова контрольна дата санкцій: <strong>21 листопада</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Що сталося</h2>
<ul>
<li>Китай у 2025 році значно наростив запаси сирої нафти: <strong>1,2–1,3 млрд барелів</strong> у стратегічних і комерційних резервуарах.</li>
<li>Ці обсяги формують <strong>«страхову сітку»</strong> для світового ринку на тлі нових санкцій США проти <strong>Rosneft</strong> і <strong>Lukoil</strong>.</li>
<li>Світові ціни на нафту втримуються у <strong>$60–$70/бар.</strong>, що пов’язано саме зі <em>складанням запасів</em>, а не зі зростанням попиту.</li>
</ul>
<h3>Чому це важливо</h3>
<ul>
<li><strong>Буфер проти шоків:</strong> Аналітики відзначають, що запаси Китаю здатні <strong>компенсувати короткострокові перебої постачання</strong>, зокрема через санкції.</li>
<li><strong>Стабілізація цін:</strong> Додатковий попит у вигляді накопичення резервів <em>виймає барелі з глобального ринку</em>, утримуючи ціни від падіння нижче $60/бар.</li>
<li><strong>Гнучкість імпорту:</strong> Китай як найбільший покупець російської нафти має можливість <em>згладжувати</em> ефект санкцій, не повністю зупиняючи імпорт.</li>
</ul>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>+2,6% р/р</strong> — приріст середнього імпорту сирої нафти за <em>січень–вересень 2025</em>.</li>
<li><strong>~1,0 млн бар./добу</strong> — темп складання із <em>березня</em> (оцінка на APPEC 2025).</li>
<li><strong>~900 тис. бар./добу</strong> — зростання запасів у <em>січні–серпні</em> за оцінкою ЕІА.</li>
<li><strong>$60–$70/бар.</strong> — діапазон міжнародних цін, який підтримує саме <em>накопичення</em> запасів.</li>
</ul>
<h3>Як змінюються потоки нафти</h3>
<p>На тлі переналаштування світових потоків через санкції США проти двох найбільших виробників російської нафти, <strong>Китайська «подушка»</strong> дозволяє країні уникати різких цінових шоків і перебоїв постачання, навіть якщо імпорт <em>коригуватиметься</em> в короткостроковому періоді.</p>
<h3>Що кажуть учасники ринку</h3>
<blockquote><p>«Поточні стратегічні резерви та комерційні запаси Китаю вже забезпечують відчутний буфер проти короткострокових перебоїв постачання», — Келлі Сюй, стратег з товарних ринків та енергетики, Alpine Macro.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Із березня ми спостерігаємо дуже вражаючий темп складання — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Лассєр, глобальний керівник з досліджень і аналітики, Gunvor (APPEC 2025, Сінгапур, вересень).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Хоча наші оцінки базуються на обмеженій інформації, вони підтверджують, що зростання запасів у Китаї не потрапляло на глобальний ринок, підтримуючи ціни на сиру нафту», — Управління енергетичної інформації США (ЕІА).</p></blockquote>
<h3>Поведенка державних і приватних гравців у Китаї</h3>
<ul>
<li><strong>Sinopec, PetroChina, CNOOC</strong> — за повідомленнями, <em>призупинили</em> закупівлі російської нафти до прояснення санкційних ризиків.</li>
<li><strong>Незалежні НПЗ</strong> — ймовірно <em>продовжать</em> купувати російську нафту, але з більшою обережністю.</li>
</ul>
<h3>Ключові орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>21 листопада</strong> — дата набуття чинності санкцій (заплановано); очікується, що <em>накопичені</em> запаси Китаю обмежать короткострокові стрибки цін.</li>
<li><strong>2026 рік</strong> — за оцінками, <em>продовження</em> накопичення в стратегічні та комерційні резерви.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Китайські резерви ≡ «ринковий стабілізатор»:</strong> масштаби запасів (1,2–1,3 млрд бар.) забезпечують <em>реальний</em> вплив на баланс попиту й пропозиції, особливо під час санкційних шоків.</li>
<li><strong>Ціновий «коридор» $60–$70/бар.:</strong> підтримується <em>вилученням</em> барелів на складування; ринок менше реагує на зростання видобутку ОПЕК+ та інших експортерів.</li>
<li><strong>Політика запасів &gt; короткостроковий імпорт:</strong> поведінка державних і приватних компаній у Китаї <em>адаптивна</em>, але стратегічна лінія — <strong>накопичення</strong> — лишається незмінною.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Chinas-Crude-Stockpile-Gives-Oil-Market-a-Sanctions-Safety-Net.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29961-Цена_падение.png" alt="Китайська «подушка» з 1,2–1,3 млрд барелів підтримує нафтовий ринок попри санкції США проти російських компаній"/><br /><p>У 2025 році Китай наростив запаси сирої нафти до <strong>1,2–1,3 млрд барелів</strong> (стратегічні + комерційні резерви), що фактично <strong>пом’якшує наслідки збоїв постачання</strong>, зокрема через американські санкції проти <strong>Rosneft</strong> і <strong>Lukoil</strong>, та утримує <strong>світові ціни в діапазоні 60–70 дол./бар.</strong> Підвищення імпорту нафти за <strong>січень–вересень 2025 р.</strong> становило <strong>+2,6%</strong> р/р, при цьому драйвером була саме <em>акумуляція запасів</em>, а не відновлення попиту на пальне.</p>
<h2>Китайські запаси як страховка нафтового ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Масштаб запасів</strong>
<ul>
<li>Сукупно: <strong>1,2–1,3 млрд барелів</strong> (стратегічні + комерційні).</li>
<li>Функція: <em>буфер проти короткострокових збоїв постачання</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ринковий ефект</strong>
<ul>
<li>Підтримка цін у <strong>$60–$70/бар.</strong></li>
<li>Нейтралізація ризику «надлишку» попри зростання видобутку ОПЕК+ та поза ОПЕК+.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Санкційний контекст США</strong>
<ul>
<li>Ціль: <strong>Rosneft</strong>, <strong>Lukoil</strong>.</li>
<li>Китай як найбільший покупець російської нафти має <em>«подушку»</em>, щоб пом’якшити удар.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Динаміка імпорту та запасів</strong>
<ul>
<li>Імпорт за 9 міс.: <strong>+2,6% р/р</strong>.</li>
<li>З березня–квітня: <strong>постійно підвищені обсяги імпорту</strong> задля поповнення резервів.</li>
<li>Темп накопичення: до <strong>~1 млн бар./добу</strong> з березня (<em>оцінка конференції APPEC 2025</em>).</li>
<li>Оцінка ЕІА: <strong>~900 тис. бар./добу</strong> зростання запасів у січні–серпні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поводження ринку Китаю</strong>
<ul>
<li>Державні компанії <strong>Sinopec, PetroChina, CNOOC</strong> тимчасово <em>призупинили</em> закупівлі російської нафти (очікування роз’яснень по санкціях).</li>
<li><strong>Незалежні НПЗ</strong> ймовірно <em>продовжать</em> закупівлі, але обережніше.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Перспектива</strong>
<ul>
<li>Продовження накопичення <strong>«вглиб 2026 року»</strong>.</li>
<li>Комерційні сховища як <em>де-факто</em> довгостроковий «стратегічний» партнер держави.</li>
<li>Ключова контрольна дата санкцій: <strong>21 листопада</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Що сталося</h2>
<ul>
<li>Китай у 2025 році значно наростив запаси сирої нафти: <strong>1,2–1,3 млрд барелів</strong> у стратегічних і комерційних резервуарах.</li>
<li>Ці обсяги формують <strong>«страхову сітку»</strong> для світового ринку на тлі нових санкцій США проти <strong>Rosneft</strong> і <strong>Lukoil</strong>.</li>
<li>Світові ціни на нафту втримуються у <strong>$60–$70/бар.</strong>, що пов’язано саме зі <em>складанням запасів</em>, а не зі зростанням попиту.</li>
</ul>
<h3>Чому це важливо</h3>
<ul>
<li><strong>Буфер проти шоків:</strong> Аналітики відзначають, що запаси Китаю здатні <strong>компенсувати короткострокові перебої постачання</strong>, зокрема через санкції.</li>
<li><strong>Стабілізація цін:</strong> Додатковий попит у вигляді накопичення резервів <em>виймає барелі з глобального ринку</em>, утримуючи ціни від падіння нижче $60/бар.</li>
<li><strong>Гнучкість імпорту:</strong> Китай як найбільший покупець російської нафти має можливість <em>згладжувати</em> ефект санкцій, не повністю зупиняючи імпорт.</li>
</ul>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>+2,6% р/р</strong> — приріст середнього імпорту сирої нафти за <em>січень–вересень 2025</em>.</li>
<li><strong>~1,0 млн бар./добу</strong> — темп складання із <em>березня</em> (оцінка на APPEC 2025).</li>
<li><strong>~900 тис. бар./добу</strong> — зростання запасів у <em>січні–серпні</em> за оцінкою ЕІА.</li>
<li><strong>$60–$70/бар.</strong> — діапазон міжнародних цін, який підтримує саме <em>накопичення</em> запасів.</li>
</ul>
<h3>Як змінюються потоки нафти</h3>
<p>На тлі переналаштування світових потоків через санкції США проти двох найбільших виробників російської нафти, <strong>Китайська «подушка»</strong> дозволяє країні уникати різких цінових шоків і перебоїв постачання, навіть якщо імпорт <em>коригуватиметься</em> в короткостроковому періоді.</p>
<h3>Що кажуть учасники ринку</h3>
<blockquote><p>«Поточні стратегічні резерви та комерційні запаси Китаю вже забезпечують відчутний буфер проти короткострокових перебоїв постачання», — Келлі Сюй, стратег з товарних ринків та енергетики, Alpine Macro.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Із березня ми спостерігаємо дуже вражаючий темп складання — близько одного мільйона барелів на добу», — Фредерік Лассєр, глобальний керівник з досліджень і аналітики, Gunvor (APPEC 2025, Сінгапур, вересень).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Хоча наші оцінки базуються на обмеженій інформації, вони підтверджують, що зростання запасів у Китаї не потрапляло на глобальний ринок, підтримуючи ціни на сиру нафту», — Управління енергетичної інформації США (ЕІА).</p></blockquote>
<h3>Поведенка державних і приватних гравців у Китаї</h3>
<ul>
<li><strong>Sinopec, PetroChina, CNOOC</strong> — за повідомленнями, <em>призупинили</em> закупівлі російської нафти до прояснення санкційних ризиків.</li>
<li><strong>Незалежні НПЗ</strong> — ймовірно <em>продовжать</em> купувати російську нафту, але з більшою обережністю.</li>
</ul>
<h3>Ключові орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>21 листопада</strong> — дата набуття чинності санкцій (заплановано); очікується, що <em>накопичені</em> запаси Китаю обмежать короткострокові стрибки цін.</li>
<li><strong>2026 рік</strong> — за оцінками, <em>продовження</em> накопичення в стратегічні та комерційні резерви.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Китайські резерви ≡ «ринковий стабілізатор»:</strong> масштаби запасів (1,2–1,3 млрд бар.) забезпечують <em>реальний</em> вплив на баланс попиту й пропозиції, особливо під час санкційних шоків.</li>
<li><strong>Ціновий «коридор» $60–$70/бар.:</strong> підтримується <em>вилученням</em> барелів на складування; ринок менше реагує на зростання видобутку ОПЕК+ та інших експортерів.</li>
<li><strong>Політика запасів &gt; короткостроковий імпорт:</strong> поведінка державних і приватних компаній у Китаї <em>адаптивна</em>, але стратегічна лінія — <strong>накопичення</strong> — лишається незмінною.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Chinas-Crude-Stockpile-Gives-Oil-Market-a-Sanctions-Safety-Net.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/05/kitajska-podushka-z-12-13-mlrd-bareliv-pidtrimuye-naftovij-rinok-popri-sankci%d1%97-ssha-proti-rosijskix-kompanij/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 06:38:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[storage]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153292</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br />Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних 1,2 млрд барелів — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Aramco залишила вересневі ціни на LPG без змін: $520/т на пропан і $490/т на бутан</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/153204/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/153204/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 08:06:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етан]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Asia benchmark]]></category>
		<category><![CDATA[butane]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений нафтовий газ]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[Сауді Арамко]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153204</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29890-LPG.png" alt="Aramco залишила вересневі ціни на LPG без змін: $520/т на пропан і $490/т на бутан"/><br />Saudi Aramco зберегла офіційні ціни реалізації LPG на вересень 2025 року на рівнях серпня: пропан — $520/т, бутан — $490/т. Це підкріплює стабільність бенчмарка для експорту з Перської затоки до Азії та сигналізує про 0% місячну зміну, що може знизити волатильність витрат у нафтохімії й транспорті. LPG широко використовується для опалення, приготування їжі, транспорту та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29890-LPG.png" alt="Aramco залишила вересневі ціни на LPG без змін: $520/т на пропан і $490/т на бутан"/><br /><div>Saudi Aramco зберегла офіційні ціни реалізації LPG на вересень 2025 року на рівнях серпня: пропан — <strong>$520/т</strong>, бутан — <strong>$490/т</strong>. Це підкріплює стабільність бенчмарка для експорту з Перської затоки до Азії та сигналізує про <strong>0%</strong> місячну зміну, що може знизити волатильність витрат у нафтохімії й транспорті. <em>LPG широко використовується для опалення, приготування їжі, транспорту та як сировина в нафтохімії </em>.</div>
<h2>LPG Aramco — вересень 2025</h2>
<h3>Ціноутворення</h3>
<p>Aramco підтвердила, що з 31 серпня 2025 р. (неділя) ціни на вересень лишаються на рівні попереднього місяця: пропан $520/т, бутан $490/т.</p>
<ul>
<li><strong>0% м/м</strong> зміна для обох продуктів.</li>
<li><em>Офіційна заява</em> оприлюднена в неділю, що задає тон ринку на початок місяця.</li>
</ul>
<h3>Використання LPG</h3>
<p>LPG (пропан і бутан) є багатофункціональним енергоресурсом і сировиною.</p>
<ul>
<li><strong>Опалення та приготування їжі</strong> у домогосподарствах.</li>
<li><strong>Транспорт</strong> як альтернатива традиційному пальному.</li>
<li><strong>Нафтохімія</strong> як базова сировина.</li>
</ul>
<h3>Географія</h3>
<p>Місячні ціни Aramco виконують роль <strong>бенчмарка</strong> для експорту з Перської затоки до Азії — найбільшого у світі регіону споживання LPG.</p>
<ul>
<li><strong>Азія</strong> — найбільший споживач LPG у світі.</li>
<li>Бенчмарк Aramco впливає на <strong>контракти постачання</strong> в регіоні.</li>
</ul>
<h3>Ринки, що розвиваються</h3>
<p>Державні програми стимулюють споживання LPG для приготування їжі й опалення, підтримувані <strong>танкерною логістикою</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання внутрішнього попиту</strong> завдяки субсидованим ініціативам.</li>
<li><em>Танкерні ланцюги постачання</em> полегшують швидку доставку.</li>
</ul>
<h3>Розвинені ринки</h3>
<p>LPG слугує <strong>гнучкою та економною альтернативою</strong> у промисловості й транспорті.</p>
<ul>
<li><strong>Еластичність заміщення</strong> між видами палива та сировини.</li>
<li><em>Зниження витрат</em> у виробничих процесах попри коливання нафти.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>З огляду на роль Aramco як бенчмарка для Азії та незмінні ціни вересня:</p>
<ul>
<li><strong>Стабілізація короткострокових очікувань</strong>: 0% м/м сигналізує трейдерам і контрактам про відсутність негайного тиску на підвищення витрат у LPG-ланцюжку (нафтохімія<em>, транспорт, домогосподарства</em>).</li>
<li><strong>Опосередкована підтримка маржин</strong> у нафтохімії: незмінні ціни на <em>сировину</em> знижують ризики для <em>виробничих планів</em> і відтерміновують перегляд котирувань.</li>
<li><strong>Логістичне вирівнювання</strong>: стабільний бенчмарк полегшує планування <em>танкерних постачань</em> у регіоні найбільшого споживання, зменшуючи премії за невизначеність.</li>
<li><strong>Обмежений проєкційний вплив на нафту</strong> у короткому періоді: оскільки LPG — нафтопродукт і нафтохімічна сировина, цінова стабільність локально пом’якшує волатильність попиту на <em>нафтову корзину</em>, але без прямого імпульсу до зростання/падіння котирувань сирої нафти.</li>
</ul>
<h3>Можливі наслідки для постачання</h3>
<p>За збереження бенчмарка Aramco для Азії:</p>
<ul>
<li><strong>Плановість контрактів постачання</strong> та балансування <em>складських рівнів</em> на початку вересня.</li>
<li><strong>Менші ризикові націнки</strong> на фрахт у короткому інтервалі, що сприяє прогнозованим графікам.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.arabnews.com/node/2613652/business-economy" target="_blank" rel="noopener">Arab News: Aramco keeps LPG prices unchanged for September (31 серпня 2025)</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29890-LPG.png" alt="Aramco залишила вересневі ціни на LPG без змін: $520/т на пропан і $490/т на бутан"/><br /><div>Saudi Aramco зберегла офіційні ціни реалізації LPG на вересень 2025 року на рівнях серпня: пропан — <strong>$520/т</strong>, бутан — <strong>$490/т</strong>. Це підкріплює стабільність бенчмарка для експорту з Перської затоки до Азії та сигналізує про <strong>0%</strong> місячну зміну, що може знизити волатильність витрат у нафтохімії й транспорті. <em>LPG широко використовується для опалення, приготування їжі, транспорту та як сировина в нафтохімії </em>.</div>
<h2>LPG Aramco — вересень 2025</h2>
<h3>Ціноутворення</h3>
<p>Aramco підтвердила, що з 31 серпня 2025 р. (неділя) ціни на вересень лишаються на рівні попереднього місяця: пропан $520/т, бутан $490/т.</p>
<ul>
<li><strong>0% м/м</strong> зміна для обох продуктів.</li>
<li><em>Офіційна заява</em> оприлюднена в неділю, що задає тон ринку на початок місяця.</li>
</ul>
<h3>Використання LPG</h3>
<p>LPG (пропан і бутан) є багатофункціональним енергоресурсом і сировиною.</p>
<ul>
<li><strong>Опалення та приготування їжі</strong> у домогосподарствах.</li>
<li><strong>Транспорт</strong> як альтернатива традиційному пальному.</li>
<li><strong>Нафтохімія</strong> як базова сировина.</li>
</ul>
<h3>Географія</h3>
<p>Місячні ціни Aramco виконують роль <strong>бенчмарка</strong> для експорту з Перської затоки до Азії — найбільшого у світі регіону споживання LPG.</p>
<ul>
<li><strong>Азія</strong> — найбільший споживач LPG у світі.</li>
<li>Бенчмарк Aramco впливає на <strong>контракти постачання</strong> в регіоні.</li>
</ul>
<h3>Ринки, що розвиваються</h3>
<p>Державні програми стимулюють споживання LPG для приготування їжі й опалення, підтримувані <strong>танкерною логістикою</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Зростання внутрішнього попиту</strong> завдяки субсидованим ініціативам.</li>
<li><em>Танкерні ланцюги постачання</em> полегшують швидку доставку.</li>
</ul>
<h3>Розвинені ринки</h3>
<p>LPG слугує <strong>гнучкою та економною альтернативою</strong> у промисловості й транспорті.</p>
<ul>
<li><strong>Еластичність заміщення</strong> між видами палива та сировини.</li>
<li><em>Зниження витрат</em> у виробничих процесах попри коливання нафти.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>З огляду на роль Aramco як бенчмарка для Азії та незмінні ціни вересня:</p>
<ul>
<li><strong>Стабілізація короткострокових очікувань</strong>: 0% м/м сигналізує трейдерам і контрактам про відсутність негайного тиску на підвищення витрат у LPG-ланцюжку (нафтохімія<em>, транспорт, домогосподарства</em>).</li>
<li><strong>Опосередкована підтримка маржин</strong> у нафтохімії: незмінні ціни на <em>сировину</em> знижують ризики для <em>виробничих планів</em> і відтерміновують перегляд котирувань.</li>
<li><strong>Логістичне вирівнювання</strong>: стабільний бенчмарк полегшує планування <em>танкерних постачань</em> у регіоні найбільшого споживання, зменшуючи премії за невизначеність.</li>
<li><strong>Обмежений проєкційний вплив на нафту</strong> у короткому періоді: оскільки LPG — нафтопродукт і нафтохімічна сировина, цінова стабільність локально пом’якшує волатильність попиту на <em>нафтову корзину</em>, але без прямого імпульсу до зростання/падіння котирувань сирої нафти.</li>
</ul>
<h3>Можливі наслідки для постачання</h3>
<p>За збереження бенчмарка Aramco для Азії:</p>
<ul>
<li><strong>Плановість контрактів постачання</strong> та балансування <em>складських рівнів</em> на початку вересня.</li>
<li><strong>Менші ризикові націнки</strong> на фрахт у короткому інтервалі, що сприяє прогнозованим графікам.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.arabnews.com/node/2613652/business-economy" target="_blank" rel="noopener">Arab News: Aramco keeps LPG prices unchanged for September (31 серпня 2025)</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/153204/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 28 Aug 2025 11:00:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fracking]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[trade deficit]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[фрекинг]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153174</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br />Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: різким зростанням глобальної пропозиції, слабшим попитом та рекордними запасами нафти. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси. Логіка падіння цін на нафту та бензин Глобальна пропозиція +2,5 млн барелів на добу — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29872-Цена_падение.png" alt="Чому ціни на бензин падають: глобальні фактори переважають політичні рішення"/><br /><p>Світовий нафтовий ринок сьогодні переживає падіння цін на бензин, зумовлене сукупністю трьох чинників: <strong>різким зростанням глобальної пропозиції</strong>, <strong>слабшим попитом</strong> та <strong>рекордними запасами нафти</strong>. Попри політичні заяви, статистика свідчить: справжній вплив на ціни мають не рішення президентів, а глобальні ринкові процеси.</p>
<h2>Логіка падіння цін на нафту та бензин</h2>
<h3>Глобальна пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>+2,5 млн барелів на добу</strong> — саме стільки зросте світове постачання нафти у 2025 році.</li>
<li>OPEC+ оголосила про повне згортання добровільних скорочень <strong>2,2 млн барелів/день</strong> вже у вересні 2025 року — на рік раніше від плану.</li>
<li>Додаткове зростання йде від США, Бразилії та Гайани.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> ріст постачання перевищує попит, що тисне на ціни вниз.</p>
<h3>Попит</h3>
<ul>
<li>У Китаї, Індії та Бразилії споживання виявилося нижчим за очікуване.</li>
<li>У країнах ОЕСР попит майже не росте.</li>
<li>Японія демонструє найнижчі рівні споживання за кілька десятиліть.</li>
<li>У США економіка зросла лише на <strong>1,4%</strong>, що обмежило внутрішнє споживання пального.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> слабке зростання попиту не компенсує нарощування постачання, тому ціни продовжують падати.</p>
<h3>Запаси</h3>
<ul>
<li>Запаси нафти у світі зростають уже <strong>5 місяців поспіль</strong>.</li>
<li>Досягнуто <strong>46-місячного максимуму</strong> у <strong>7,8 млрд барелів</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> накопичення запасів є класичним сигналом надлишку пропозиції та передвісником подальшого падіння цін.</p>
<h3>Вплив на США</h3>
<ul>
<li>У 2005 році країна імпортувала близько <strong>12,5 млн барелів/день</strong>, тому дешевша нафта тоді була економічним плюсом.</li>
<li>Сьогодні США є нетто-експортером. Дешевша нафта:
<ul>
<li>зменшує експортні доходи,</li>
<li>розширює торговий дефіцит,</li>
<li>негативно впливає на енергетичну галузь країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Висновок:</em> для сучасної США падіння цін на нафту має подвійний ефект — виграш для споживачів, але збитки для економіки.</p>
<h3>Політичні аспекти</h3>
<ul>
<li>Президентські рішення в США (чи то Обами, Байдена, чи Трампа) мали лише обмежений вплив.</li>
<li>Ключові фактори — <strong>технології (фрекінг)</strong>, <strong>рішення OPEC+</strong>, <strong>погодні катаклізми</strong> та <strong>глобальні тренди попиту</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни на бензин формуються глобальними силами попиту й пропозиції, а не окремими політичними лозунгами» — Роберт Рапіер, автор статті.</p></blockquote>
<p>Таким чином, сьогоднішнє падіння цін на бензин — це результат комбінації глобального надлишку нафти, слабкого попиту та рекордних запасів. Політичні інтерпретації спрощують картину, однак факти підтверджують: <strong>світові ринкові механізми значно вагоміші за внутрішні політичні рішення</strong>.</p>
<p>Для США як експортера енергоносіїв дешевша нафта — це водночас і вигода для споживачів, і виклик для економіки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Why-Gasoline-Prices-Are-Falling.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/28/chomu-cini-na-benzin-padayut-globalni-faktori-perevazhayut-politichni-rishennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зростання ризиків для експорту російської нафти провокує спекулятивне зростання котирувань</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/30/zrostannya-rizikiv-dlya-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti-provokuye-spekulyativne-zrostannya-kotiruvan/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/30/zrostannya-rizikiv-dlya-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti-provokuye-spekulyativne-zrostannya-kotiruvan/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 30 Jul 2025 06:46:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[forecast]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152913</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29699-Трамп.jpg" alt="Зростання ризиків для експорту російської нафти провокує спекулятивне зростання котирувань"/><br />Очікування нових санкцій проти енергетичного сектору рф, заяви Дональда Трампа, посилення обмежень ЄС і потенційне перевиробництво на ринку — всі ці чинники формують нестабільний, але загалом висхідний тренд на нафтовому ринку наприкінці липня 2025 року. Фактори впливу на ціни нафти: Геополітичні загрози Президент Трамп заявив про нову 10–12-денну «вікно домовленостей» для рф щодо припинення бойових [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29699-Трамп.jpg" alt="Зростання ризиків для експорту російської нафти провокує спекулятивне зростання котирувань"/><br /><p>Очікування нових санкцій проти енергетичного сектору рф, заяви Дональда Трампа, посилення обмежень ЄС і потенційне перевиробництво на ринку — всі ці чинники формують нестабільний, але загалом висхідний тренд на нафтовому ринку наприкінці липня 2025 року.</p>
<h3>Фактори впливу на ціни нафти:</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітичні загрози</strong>
<ul>
<li>Президент Трамп заявив про <strong>нову 10–12-денну «вікно домовленостей»</strong> для рф щодо припинення бойових дій в Україні. Після цього можливі «вторинні санкції» на енергетичний експорт рф.</li>
<li>На фоні цих заяв ціни на <em>WTI зросли на +1.45%</em>, а бензин RBOB — на <em>+1.90%</em>.</li>
<li>JPMorgan Chase попереджає: у разі запровадження санкцій з потрійними тарифами — <strong>нафтовий ринок не зможе ігнорувати шок постачання</strong> через обмежену резервну пропозицію з боку ОПЕК.</li>
<li>ЄС схвалив <strong>новий пакет санкцій проти російської нафти</strong>, включаючи:
<ul>
<li>виключення ще 20 банків рф зі SWIFT;</li>
<li>санкції на перероблену нафту рф за межами країни;</li>
<li>блокування великого НПЗ в Індії, частково належного «Роснефті»;</li>
<li>санкції на ще <strong>105 суден «тіньового флоту»</strong> рф — загалом понад 400 одиниць.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс попиту та пропозиції</strong>
<ul>
<li>IEA очікує <em>профіцит ринку у IV кварталі 2025 року</em> — надлишок до 1.5% світового споживання.</li>
<li>Запаси накопичуються зі швидкістю <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> планує збільшення видобутку на <strong>548 тис. барелів/день</strong> з 1 вересня.</li>
<li>Паралельно обговорюється можливе <em>призупинення приросту обсягів</em> з жовтня через ризики надлишку.</li>
<li>З 1 серпня OPEC+ також затвердив підвищення видобутку на <strong>548 тис. б/д</strong>, тоді як у червні та липні збільшення склало по <strong>411 тис. б/д</strong>.</li>
<li>Саудівська Аравія вказує на можливість подальших збільшень, щоб <em>утримати дисципліну серед учасників, зокрема Казахстану та Іраку</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактори надлишкової пропозиції</strong>
<ul>
<li>Ірак планує <strong>відновлення експорту з Курдистану</strong> через трубопровід Ірак-Туреччина — <em>230 тис. б/д</em>.</li>
<li>Нафтосховища на танкерах: за даними Vortexa, <strong>обсяг нафти на танкерах без руху 7+ днів виріс на 23% за тиждень</strong> до 84.99 млн барелів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> станом на 18 липня — <em>на 8.6% нижче 5-річного середнього значення</em>.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> — на <em>0.2% вище 5-річного рівня</em>.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів</strong> — на <em>18.5% нижче</em> середнього значення.</li>
<li>Видобуток сирої нафти у США — <strong>13.273 млн б/д</strong>, що на <em>0.8% менше за тиждень</em> і нижче рекорду 13.631 млн б/д від грудня 2024.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Інші макроекономічні сигнали</strong>
<ul>
<li><strong>Індекс S&amp;P 500</strong> оновив рекорд — сигнал оптимізму щодо економіки США, що підтримує попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Доларовий індекс DXY</strong> зріс до максимуму за 5 тижнів — <em>негативний фактор для цін на нафту</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Висновки:</strong></p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту залишаються чутливими до геополітичних тригерів</strong>, особливо щодо санкцій проти рф. Будь-яке посилення обмежень з боку США чи ЄС матиме спекулятивний ефект на ринку.</li>
<li>Прогнозований надлишок нафти у IV кварталі <strong>може обмежити зростання цін</strong>, особливо якщо OPEC+ не призупинить збільшення видобутку.</li>
<li><strong>Ринок пального потребує балансу між стримуванням цін і підтримкою виробництва</strong> в умовах ослаблення попиту у другій половині 2025 року.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/33716157/threats-of-additional-sanctions-on-russian-energy-exports-support-crude-oil">Barchart</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29699-Трамп.jpg" alt="Зростання ризиків для експорту російської нафти провокує спекулятивне зростання котирувань"/><br /><p>Очікування нових санкцій проти енергетичного сектору рф, заяви Дональда Трампа, посилення обмежень ЄС і потенційне перевиробництво на ринку — всі ці чинники формують нестабільний, але загалом висхідний тренд на нафтовому ринку наприкінці липня 2025 року.</p>
<h3>Фактори впливу на ціни нафти:</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітичні загрози</strong>
<ul>
<li>Президент Трамп заявив про <strong>нову 10–12-денну «вікно домовленостей»</strong> для рф щодо припинення бойових дій в Україні. Після цього можливі «вторинні санкції» на енергетичний експорт рф.</li>
<li>На фоні цих заяв ціни на <em>WTI зросли на +1.45%</em>, а бензин RBOB — на <em>+1.90%</em>.</li>
<li>JPMorgan Chase попереджає: у разі запровадження санкцій з потрійними тарифами — <strong>нафтовий ринок не зможе ігнорувати шок постачання</strong> через обмежену резервну пропозицію з боку ОПЕК.</li>
<li>ЄС схвалив <strong>новий пакет санкцій проти російської нафти</strong>, включаючи:
<ul>
<li>виключення ще 20 банків рф зі SWIFT;</li>
<li>санкції на перероблену нафту рф за межами країни;</li>
<li>блокування великого НПЗ в Індії, частково належного «Роснефті»;</li>
<li>санкції на ще <strong>105 суден «тіньового флоту»</strong> рф — загалом понад 400 одиниць.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс попиту та пропозиції</strong>
<ul>
<li>IEA очікує <em>профіцит ринку у IV кварталі 2025 року</em> — надлишок до 1.5% світового споживання.</li>
<li>Запаси накопичуються зі швидкістю <strong>1 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> планує збільшення видобутку на <strong>548 тис. барелів/день</strong> з 1 вересня.</li>
<li>Паралельно обговорюється можливе <em>призупинення приросту обсягів</em> з жовтня через ризики надлишку.</li>
<li>З 1 серпня OPEC+ також затвердив підвищення видобутку на <strong>548 тис. б/д</strong>, тоді як у червні та липні збільшення склало по <strong>411 тис. б/д</strong>.</li>
<li>Саудівська Аравія вказує на можливість подальших збільшень, щоб <em>утримати дисципліну серед учасників, зокрема Казахстану та Іраку</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Фактори надлишкової пропозиції</strong>
<ul>
<li>Ірак планує <strong>відновлення експорту з Курдистану</strong> через трубопровід Ірак-Туреччина — <em>230 тис. б/д</em>.</li>
<li>Нафтосховища на танкерах: за даними Vortexa, <strong>обсяг нафти на танкерах без руху 7+ днів виріс на 23% за тиждень</strong> до 84.99 млн барелів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Дані зі США</strong>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> станом на 18 липня — <em>на 8.6% нижче 5-річного середнього значення</em>.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> — на <em>0.2% вище 5-річного рівня</em>.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів</strong> — на <em>18.5% нижче</em> середнього значення.</li>
<li>Видобуток сирої нафти у США — <strong>13.273 млн б/д</strong>, що на <em>0.8% менше за тиждень</em> і нижче рекорду 13.631 млн б/д від грудня 2024.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Інші макроекономічні сигнали</strong>
<ul>
<li><strong>Індекс S&amp;P 500</strong> оновив рекорд — сигнал оптимізму щодо економіки США, що підтримує попит на енергоносії.</li>
<li><strong>Доларовий індекс DXY</strong> зріс до максимуму за 5 тижнів — <em>негативний фактор для цін на нафту</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Висновки:</strong></p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту залишаються чутливими до геополітичних тригерів</strong>, особливо щодо санкцій проти рф. Будь-яке посилення обмежень з боку США чи ЄС матиме спекулятивний ефект на ринку.</li>
<li>Прогнозований надлишок нафти у IV кварталі <strong>може обмежити зростання цін</strong>, особливо якщо OPEC+ не призупинить збільшення видобутку.</li>
<li><strong>Ринок пального потребує балансу між стримуванням цін і підтримкою виробництва</strong> в умовах ослаблення попиту у другій половині 2025 року.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/33716157/threats-of-additional-sanctions-on-russian-energy-exports-support-crude-oil">Barchart</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/30/zrostannya-rizikiv-dlya-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti-provokuye-spekulyativne-zrostannya-kotiruvan/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трамп стикається з енергетичною проблемою — і це не бензин</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/17/tramp-stikayetsya-z-energetichnoyu-problemoyu-i-ce-ne-benzin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/17/tramp-stikayetsya-z-energetichnoyu-problemoyu-i-ce-ne-benzin/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 17 Jul 2025 05:54:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[inflation]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Инфляция]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[энергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152765</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29601-Потребление_бензина.jpg" alt="Трамп стикається з енергетичною проблемою — і це не бензин"/><br />Зростання вартості електроенергії в США ставить під сумнів обіцянки президента Дональда Трампа щодо дешевої енергії та низької інфляції. Попри падіння цін на нафту й бензин, витрати домогосподарств на енергоносії стрімко зростають, формуючи серйозну політичну та економічну проблему. Ціни на електроенергію зростають швидше за інфляцію Американці часто стежать за цінами на бензин, які безпосередньо впливають на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29601-Потребление_бензина.jpg" alt="Трамп стикається з енергетичною проблемою — і це не бензин"/><br /><p>Зростання вартості електроенергії в США ставить під сумнів обіцянки президента Дональда Трампа щодо дешевої енергії та низької інфляції. Попри падіння цін на нафту й бензин, витрати домогосподарств на енергоносії стрімко зростають, формуючи серйозну політичну та економічну проблему.</p>
<h3>Ціни на електроенергію зростають швидше за інфляцію</h3>
<p>Американці часто стежать за цінами на бензин, які безпосередньо впливають на споживчі настрої. Проте вартість електроенергії залишається менш помітною, хоча домогосподарства витрачають на неї більше, ніж на бензин. <strong>Вартість енергії для домогосподарств у США, включно з електрикою та іншими видами палива (мазут, пропан, природний газ), зросла на 7.1% за рік</strong> — це найбільший річний стрибок із 2023 року.</p>
<ul>
<li>Ціни на електроенергію в червні піднялися на 5.8%, що стало найбільшим зростанням із травня минулого року.</li>
<li>Загальна інфляція в червні становила лише 2.7%.</li>
<li>Отже, витрати на енергію зростають більш ніж удвічі швидше за інфляцію.</li>
</ul>
<h3>Причини стійкого подорожчання</h3>
<p>Енергетичні ціни часто коливаються через геополітичні шоки, погоду чи зміни у попиті та пропозиції. Проте нинішнє зростання витрат на енергію — не випадковість. <em>За прогнозом EIA</em>, ціни на нафту й бензин падатимуть у 2025–2026 роках, однак роздрібні тарифи на електроенергію зростатимуть приблизно на 4% щороку, особливо в дорогих регіонах — на північному сході та Тихоокеанському узбережжі.</p>
<blockquote><p>Протягом 15 років витрати на енергію для будинків у середньому зростали повільніше за загальний рівень інфляції — особливо якщо не враховувати стрибок після вторгнення рф в Україну у 2022 році.</p></blockquote>
<p>Природний газ, що виробляється внаслідок фрекінгового буму, довго стримував тарифи. Він забезпечує 40% електрогенерації в США. Але обсяги експорту газу за 10 років зросли у п’ять разів, тоді як внутрішнє виробництво збільшилося лише на 46%. Це підштовхнуло внутрішні ціни вгору.</p>
<ul>
<li>Ціни на природний газ на 30% вищі, ніж під час першої каденції Трампа.</li>
<li>Прогноз EIA — ще +6% цього року і +19% наступного.</li>
</ul>
<h3>Рекордне споживання та фактори попиту</h3>
<p>Від 2010-х до початку 2020-х споживання електроенергії у США було стабільним завдяки ефективності. Проте в 2024 році споживання досягло рекордів і продовжує зростати.</p>
<ul>
<li>Зростаюче навантаження з боку дата-центрів для штучного інтелекту.</li>
<li>Попит із боку комерційного та промислового секторів.</li>
<li>Поширення електромобілів підвищує попит на електроенергію у домогосподарствах.</li>
</ul>
<h3>Обмеження інфраструктури та політичні парадокси</h3>
<p>Одна з підписних ідей Трампа — &#171;бурити більше&#187;, аби забезпечити США дешевим викопним паливом. Але це не вирішує проблему високих витрат на електрику:</p>
<ul>
<li>Нафта не є головним паливом для обігріву будинків чи виробництва електроенергії.</li>
<li>Буріння виробляє більше газу як побічний продукт, але компанії не зацікавлені знижувати ціни настільки, щоб втрачати прибуток.</li>
<li>Трамп не може наказати приватним виробникам бурити більше, як це роблять монархії Близького Сходу.</li>
</ul>
<h3>Інфраструктурні проблеми та тарифи</h3>
<p>Американська енергетична мережа застаріла. У багатьох регіонах відсутні належні лінії електропередач чи трубопроводи для доставки дешевого газу чи сонячної енергії. <strong>Тарифна політика Трампа на метали підвищує вартість обладнання для масштабних інфраструктурних проєктів</strong>.</p>
<p>Регулятори обмежують підняття тарифів для споживачів, але змушені дозволяти витрати на модернізацію. Зокрема, будівництво сховищ для зберігання відновлюваної енергії, яка втрачається без негайного використання.</p>
<ul>
<li>Ці витрати часто передають споживачам через рахунки у вигляді &#171;доставки&#187; чи &#171;трансмісії&#187;.</li>
<li>Регулятори не контролюють ринкові ціни на паливо і часто дозволяють компенсувати їхнє зростання у тарифах.</li>
</ul>
<p>Американці можуть не помічати підвищення вартості електроенергії так явно, як стрибок цін на бензин, але у підсумку ці витрати суттєво впливають на їхні бюджети. Попри обіцянки дешевої енергії, адміністрація Трампа стикається з системною проблемою зростання вартості електрики, що може стати серйозним політичним викликом на майбутнє.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://finance.yahoo.com/news/trump-tariff-inflation-is-arriving-160355769.html" target="_blank">Yahoo Finance</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29601-Потребление_бензина.jpg" alt="Трамп стикається з енергетичною проблемою — і це не бензин"/><br /><p>Зростання вартості електроенергії в США ставить під сумнів обіцянки президента Дональда Трампа щодо дешевої енергії та низької інфляції. Попри падіння цін на нафту й бензин, витрати домогосподарств на енергоносії стрімко зростають, формуючи серйозну політичну та економічну проблему.</p>
<h3>Ціни на електроенергію зростають швидше за інфляцію</h3>
<p>Американці часто стежать за цінами на бензин, які безпосередньо впливають на споживчі настрої. Проте вартість електроенергії залишається менш помітною, хоча домогосподарства витрачають на неї більше, ніж на бензин. <strong>Вартість енергії для домогосподарств у США, включно з електрикою та іншими видами палива (мазут, пропан, природний газ), зросла на 7.1% за рік</strong> — це найбільший річний стрибок із 2023 року.</p>
<ul>
<li>Ціни на електроенергію в червні піднялися на 5.8%, що стало найбільшим зростанням із травня минулого року.</li>
<li>Загальна інфляція в червні становила лише 2.7%.</li>
<li>Отже, витрати на енергію зростають більш ніж удвічі швидше за інфляцію.</li>
</ul>
<h3>Причини стійкого подорожчання</h3>
<p>Енергетичні ціни часто коливаються через геополітичні шоки, погоду чи зміни у попиті та пропозиції. Проте нинішнє зростання витрат на енергію — не випадковість. <em>За прогнозом EIA</em>, ціни на нафту й бензин падатимуть у 2025–2026 роках, однак роздрібні тарифи на електроенергію зростатимуть приблизно на 4% щороку, особливо в дорогих регіонах — на північному сході та Тихоокеанському узбережжі.</p>
<blockquote><p>Протягом 15 років витрати на енергію для будинків у середньому зростали повільніше за загальний рівень інфляції — особливо якщо не враховувати стрибок після вторгнення рф в Україну у 2022 році.</p></blockquote>
<p>Природний газ, що виробляється внаслідок фрекінгового буму, довго стримував тарифи. Він забезпечує 40% електрогенерації в США. Але обсяги експорту газу за 10 років зросли у п’ять разів, тоді як внутрішнє виробництво збільшилося лише на 46%. Це підштовхнуло внутрішні ціни вгору.</p>
<ul>
<li>Ціни на природний газ на 30% вищі, ніж під час першої каденції Трампа.</li>
<li>Прогноз EIA — ще +6% цього року і +19% наступного.</li>
</ul>
<h3>Рекордне споживання та фактори попиту</h3>
<p>Від 2010-х до початку 2020-х споживання електроенергії у США було стабільним завдяки ефективності. Проте в 2024 році споживання досягло рекордів і продовжує зростати.</p>
<ul>
<li>Зростаюче навантаження з боку дата-центрів для штучного інтелекту.</li>
<li>Попит із боку комерційного та промислового секторів.</li>
<li>Поширення електромобілів підвищує попит на електроенергію у домогосподарствах.</li>
</ul>
<h3>Обмеження інфраструктури та політичні парадокси</h3>
<p>Одна з підписних ідей Трампа — &#171;бурити більше&#187;, аби забезпечити США дешевим викопним паливом. Але це не вирішує проблему високих витрат на електрику:</p>
<ul>
<li>Нафта не є головним паливом для обігріву будинків чи виробництва електроенергії.</li>
<li>Буріння виробляє більше газу як побічний продукт, але компанії не зацікавлені знижувати ціни настільки, щоб втрачати прибуток.</li>
<li>Трамп не може наказати приватним виробникам бурити більше, як це роблять монархії Близького Сходу.</li>
</ul>
<h3>Інфраструктурні проблеми та тарифи</h3>
<p>Американська енергетична мережа застаріла. У багатьох регіонах відсутні належні лінії електропередач чи трубопроводи для доставки дешевого газу чи сонячної енергії. <strong>Тарифна політика Трампа на метали підвищує вартість обладнання для масштабних інфраструктурних проєктів</strong>.</p>
<p>Регулятори обмежують підняття тарифів для споживачів, але змушені дозволяти витрати на модернізацію. Зокрема, будівництво сховищ для зберігання відновлюваної енергії, яка втрачається без негайного використання.</p>
<ul>
<li>Ці витрати часто передають споживачам через рахунки у вигляді &#171;доставки&#187; чи &#171;трансмісії&#187;.</li>
<li>Регулятори не контролюють ринкові ціни на паливо і часто дозволяють компенсувати їхнє зростання у тарифах.</li>
</ul>
<p>Американці можуть не помічати підвищення вартості електроенергії так явно, як стрибок цін на бензин, але у підсумку ці витрати суттєво впливають на їхні бюджети. Попри обіцянки дешевої енергії, адміністрація Трампа стикається з системною проблемою зростання вартості електрики, що може стати серйозним політичним викликом на майбутнє.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://finance.yahoo.com/news/trump-tariff-inflation-is-arriving-160355769.html" target="_blank">Yahoo Finance</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/17/tramp-stikayetsya-z-energetichnoyu-problemoyu-i-ce-ne-benzin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту залишаються слабкими через відсутність нових санкцій проти російського експорту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/16/cini-na-naftu-zalishayutsya-slabkimi-cherez-vidsutnist-novix-sankcij-proti-rosijskogo-eksportu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/16/cini-na-naftu-zalishayutsya-slabkimi-cherez-vidsutnist-novix-sankcij-proti-rosijskogo-eksportu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 Jul 2025 06:26:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152759</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29596-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту залишаються слабкими через відсутність нових санкцій проти російського експорту"/><br />Ціни на нафту знижуються через відсутність нових американських санкцій проти російської нафти, попри загрозу запровадження тарифів у майбутньому. На ринок впливають також коливання долара, переговори OPEC+ про коригування обсягів видобутку та зміни запасів у США. Динаміка цін на нафту і бензин Серпневі ф&#8217;ючерси на нафту WTI (CLQ25) закрились із зниженням на -0.69% (-0.46 дол.) Серпневі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29596-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту залишаються слабкими через відсутність нових санкцій проти російського експорту"/><br /><p>Ціни на нафту знижуються через відсутність нових американських санкцій проти російської нафти, попри загрозу запровадження тарифів у майбутньому. На ринок впливають також коливання долара, переговори OPEC+ про коригування обсягів видобутку та зміни запасів у США.</p>
<h3>Динаміка цін на нафту і бензин</h3>
<ul>
<li>Серпневі ф&#8217;ючерси на нафту WTI (CLQ25) закрились із зниженням на -0.69% (-0.46 дол.)</li>
<li>Серпневі ф&#8217;ючерси на бензин RBOB (RBQ25) виросли на +0.19% (+0.0042 дол.)</li>
</ul>
<p>Ціни на нафту залишаються під тиском через зміцнення індексу долара на +0.5%.</p>
<h3>Американська політика щодо російської нафти</h3>
<p>Президент США Дональд Трамп утримався від негайного запровадження нових санкцій проти російського експорту нафти, заявивши лише про можливі тарифи на росію у разі відмови від припинення вогню. Також він пригрозив тарифами для країн-імпортерів російської нафти, таких як Китай та Індія.</p>
<h3>Підтримка цін через стратегічні запаси США</h3>
<p>Міністр енергетики США Кріс Райт повідомив, що уряд розглядає <em>«креативні способи»</em> поповнення Стратегічного нафтового резерву, що стало помірно підтримуючим фактором для ринку.</p>
<h3>OPEC+ обговорює коригування видобутку</h3>
<p>За даними Bloomberg, OPEC+ розглядає паузу у збільшенні видобутку після підвищення у вересні на 548 тис. барелів на добу. Це пов’язано з побоюваннями сповільнення світового попиту у другій половині року та можливим надлишком пропозиції. Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує профіцит ринку на IV квартал 2025 року обсягом близько 1.5% від глобального споживання нафти, за рахунок накопичення запасів на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<h3>Стратегія OPEC+ та саудівська політика</h3>
<p>5 липня OPEC+ погодив підвищення видобутку на 548 тис. б/д з 1 серпня — понад очікуваних 411 тис. б/д. Саудівська Аравія заявила про можливість подальших аналогічних збільшень для стримування цін і покарання членів OPEC+, які перевищують квоти, таких як Казахстан і Ірак. Загалом, OPEC+ планує до вересня 2026 року поступово відновити 2.2 млн б/д скороченого раніше видобутку.</p>
<ul>
<li>31 травня було узгоджено збільшення на 411 тис. б/д на липень, після аналогічного зростання у червні.</li>
<li>У червні видобуток зріс на +360 тис. б/д до 28.10 млн б/д — максимуму за півтора року.</li>
</ul>
<h3>Світові запаси нафти та фактори попиту</h3>
<p>Зниження обсягів нафти на танкерах підтримує ціни: Vortexa повідомила про падіння запасів на танкерах, що стояли на рейді понад 7 діб, на -4.6% тиждень до тижня — до 78.03 млн барелів на тиждень, що завершився 11 липня.</p>
<h3>Статистика запасів і видобутку у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти в США станом на 4 липня були на -8.0% нижчі за середній сезонний рівень за 5 років.</li>
<li>Запаси бензину — на -1.2% нижчі за сезонний середній показник.</li>
<li>Запаси дистилятів — на -23.6% нижчі за 5-річну середню норму.</li>
<li>Видобуток нафти у США за тиждень до 4 липня скоротився на -0.4% до 13.385 млн б/д, залишаючись трохи нижче рекорду у 13.631 млн б/д (грудень 2022).</li>
</ul>
<h3>Динаміка бурових установок у США</h3>
<p>За даними Baker Hughes, кількість активних нафтових бурових установок у США за тиждень до 11 липня скоротилася на -1 — до нового мінімуму за 3.75 року на рівні 424 установок. З грудня 2022 року їхня кількість знизилася з 627 — максимуму за 5.25 року.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com" target="_blank">Barchart</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29596-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту залишаються слабкими через відсутність нових санкцій проти російського експорту"/><br /><p>Ціни на нафту знижуються через відсутність нових американських санкцій проти російської нафти, попри загрозу запровадження тарифів у майбутньому. На ринок впливають також коливання долара, переговори OPEC+ про коригування обсягів видобутку та зміни запасів у США.</p>
<h3>Динаміка цін на нафту і бензин</h3>
<ul>
<li>Серпневі ф&#8217;ючерси на нафту WTI (CLQ25) закрились із зниженням на -0.69% (-0.46 дол.)</li>
<li>Серпневі ф&#8217;ючерси на бензин RBOB (RBQ25) виросли на +0.19% (+0.0042 дол.)</li>
</ul>
<p>Ціни на нафту залишаються під тиском через зміцнення індексу долара на +0.5%.</p>
<h3>Американська політика щодо російської нафти</h3>
<p>Президент США Дональд Трамп утримався від негайного запровадження нових санкцій проти російського експорту нафти, заявивши лише про можливі тарифи на росію у разі відмови від припинення вогню. Також він пригрозив тарифами для країн-імпортерів російської нафти, таких як Китай та Індія.</p>
<h3>Підтримка цін через стратегічні запаси США</h3>
<p>Міністр енергетики США Кріс Райт повідомив, що уряд розглядає <em>«креативні способи»</em> поповнення Стратегічного нафтового резерву, що стало помірно підтримуючим фактором для ринку.</p>
<h3>OPEC+ обговорює коригування видобутку</h3>
<p>За даними Bloomberg, OPEC+ розглядає паузу у збільшенні видобутку після підвищення у вересні на 548 тис. барелів на добу. Це пов’язано з побоюваннями сповільнення світового попиту у другій половині року та можливим надлишком пропозиції. Міжнародне енергетичне агентство (IEA) прогнозує профіцит ринку на IV квартал 2025 року обсягом близько 1.5% від глобального споживання нафти, за рахунок накопичення запасів на рівні 1 млн барелів на добу.</p>
<h3>Стратегія OPEC+ та саудівська політика</h3>
<p>5 липня OPEC+ погодив підвищення видобутку на 548 тис. б/д з 1 серпня — понад очікуваних 411 тис. б/д. Саудівська Аравія заявила про можливість подальших аналогічних збільшень для стримування цін і покарання членів OPEC+, які перевищують квоти, таких як Казахстан і Ірак. Загалом, OPEC+ планує до вересня 2026 року поступово відновити 2.2 млн б/д скороченого раніше видобутку.</p>
<ul>
<li>31 травня було узгоджено збільшення на 411 тис. б/д на липень, після аналогічного зростання у червні.</li>
<li>У червні видобуток зріс на +360 тис. б/д до 28.10 млн б/д — максимуму за півтора року.</li>
</ul>
<h3>Світові запаси нафти та фактори попиту</h3>
<p>Зниження обсягів нафти на танкерах підтримує ціни: Vortexa повідомила про падіння запасів на танкерах, що стояли на рейді понад 7 діб, на -4.6% тиждень до тижня — до 78.03 млн барелів на тиждень, що завершився 11 липня.</p>
<h3>Статистика запасів і видобутку у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти в США станом на 4 липня були на -8.0% нижчі за середній сезонний рівень за 5 років.</li>
<li>Запаси бензину — на -1.2% нижчі за сезонний середній показник.</li>
<li>Запаси дистилятів — на -23.6% нижчі за 5-річну середню норму.</li>
<li>Видобуток нафти у США за тиждень до 4 липня скоротився на -0.4% до 13.385 млн б/д, залишаючись трохи нижче рекорду у 13.631 млн б/д (грудень 2022).</li>
</ul>
<h3>Динаміка бурових установок у США</h3>
<p>За даними Baker Hughes, кількість активних нафтових бурових установок у США за тиждень до 11 липня скоротилася на -1 — до нового мінімуму за 3.75 року на рівні 424 установок. З грудня 2022 року їхня кількість знизилася з 627 — максимуму за 5.25 року.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com" target="_blank">Barchart</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/16/cini-na-naftu-zalishayutsya-slabkimi-cherez-vidsutnist-novix-sankcij-proti-rosijskogo-eksportu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Польща відмовляється від проєкту NABE: що це означає для цін на електроенергію та податкового навантаження</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/polshha-vidmovlyayetsya-vid-proyektu-nabe-shho-ce-oznachaye-dlya-cin-na-elektroenergiyu-ta-podatkovogo-navantazhennya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/polshha-vidmovlyayetsya-vid-proyektu-nabe-shho-ce-oznachaye-dlya-cin-na-elektroenergiyu-ta-podatkovogo-navantazhennya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Jul 2025 08:23:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[energetics]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[Poland]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[taxation]]></category>
		<category><![CDATA[вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152749</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29589-Уголь_Польша.jpg" alt="Польща відмовляється від проєкту NABE: що це означає для цін на електроенергію та податкового навантаження"/><br />Уряд Польщі офіційно закрив проєкт створення Національної агенції енергетичної безпеки (NABE), яка мала консолідувати вуглеводні активи державних енергетичних компаній. Причина – відсутність економічного сенсу та ризик збільшення фінансового тиску на держбюджет і споживачів. Відмова від NABE: наслідки для ринку та цін Фінальний урядовий звіт вказує на прогностичну сумарну фінансову прогалину для 14 вугільних електростанцій у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29589-Уголь_Польша.jpg" alt="Польща відмовляється від проєкту NABE: що це означає для цін на електроенергію та податкового навантаження"/><br /><p>Уряд Польщі офіційно закрив проєкт створення Національної агенції енергетичної безпеки (NABE), яка мала консолідувати вуглеводні активи державних енергетичних компаній. Причина – відсутність економічного сенсу та ризик збільшення фінансового тиску на держбюджет і споживачів.</p>
<h3>Відмова від NABE: наслідки для ринку та цін</h3>
<p>Фінальний урядовий звіт вказує на прогностичну сумарну фінансову прогалину для 14 вугільних електростанцій у 2025–2040 роках на рівні 53,8 млрд злотих, що дорівнює приблизно 74 злотим збитку на кожну вироблену МВт*год. Це означало б зростання кінцевих тарифів для споживачів або постійні дотації з бюджету.</p>
<p>Особливо важливо, що модель NABE спиралася на застарілі дані 2022 року, коли ціна електроенергії на оптовому ринку перевищувала 1100 злотих/МВт*год через енергокризу, спричинену війною в Україні. На середину 2025 року ціна впала до близько 415 злотих/МВт*год, а ринок демонструє сильну волатильність через ріст відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).</p>
<ul>
<li><strong>Зміна структури ринку</strong>: у червні 2025 року частка ВДЕ вперше перевищила вугілля в електрогенерації Польщі.</li>
<li><strong>Зниження попиту на субсидії</strong>: компанії здатні залучати фінансування без відокремлення вугілля через облігації чи <em>project finance</em>.</li>
</ul>
<h3>Податкове навантаження та потреба нових інструментів</h3>
<p>Відмова від NABE не знімає викликів податкового навантаження й фінансової стабільності енергосистеми. Залишається потреба у створенні механізмів для фінансування перехідних рішень:</p>
<ul>
<li>Механізм декарбонізації – одночасна підтримка нових низькоемісійних установок і тимчасове фінансування вугільних електростанцій у межах однієї групи.</li>
<li>Ринок потужності – компенсація готовності до виробництва для забезпечення безпеки енергопостачання.</li>
<li>Механізм еластичності (non-fossil flexibility) – стимулювання гнучких низьковуглецевих резервів.</li>
</ul>
<p>Однак усі ці інструменти потребують погодження Європейської Комісії як дозволеної державної допомоги. Зокрема, механізм декарбонізації був би неможливий у разі централізації активів у NABE, через ризик антиконкурентних практик.</p>
<blockquote><p>&#171;Структура ринку енергії в Польщі вже змінилася, а стратегія NABE базувалася на реаліях трирічної давнини&#187;, – зазначено у звіті урядового Зеcполу.</p></blockquote>
<h3>Перспективи після 2028 року</h3>
<p>Згідно з чинним і планованим європейським законодавством, після 2028 року державна підтримка для високоемісійних джерел буде заборонена. Польща муситиме вести інтенсивні переговори на рівні ЄС для отримання тимчасових виключень, аби уникнути ризику дефіциту потужностей і стрибка цін на електроенергію після 2029 року.</p>
<p>Рекомендації звіту включають скасування урядової ухвали №44/2022 щодо виділення вугільних активів і створення нового Зеcполу з розробки стратегії трансформації польської електроенергетики з урахуванням кліматичних цілей ЄС. У новому органі будуть представники енергетичного відомства, держактивів, фінансів і сировинної політики, а пріоритетом стане розробка фінансово збалансованих механізмів для підтримки існуючих вугільних потужностей до їх безпечного виведення з експлуатації.</p>
<p>Джерело:  <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://strefainwestorow.pl/w-zielonej-strefie/energetyka/energetyka-wegiel-nabe" target="_blank">WNP.PL</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29589-Уголь_Польша.jpg" alt="Польща відмовляється від проєкту NABE: що це означає для цін на електроенергію та податкового навантаження"/><br /><p>Уряд Польщі офіційно закрив проєкт створення Національної агенції енергетичної безпеки (NABE), яка мала консолідувати вуглеводні активи державних енергетичних компаній. Причина – відсутність економічного сенсу та ризик збільшення фінансового тиску на держбюджет і споживачів.</p>
<h3>Відмова від NABE: наслідки для ринку та цін</h3>
<p>Фінальний урядовий звіт вказує на прогностичну сумарну фінансову прогалину для 14 вугільних електростанцій у 2025–2040 роках на рівні 53,8 млрд злотих, що дорівнює приблизно 74 злотим збитку на кожну вироблену МВт*год. Це означало б зростання кінцевих тарифів для споживачів або постійні дотації з бюджету.</p>
<p>Особливо важливо, що модель NABE спиралася на застарілі дані 2022 року, коли ціна електроенергії на оптовому ринку перевищувала 1100 злотих/МВт*год через енергокризу, спричинену війною в Україні. На середину 2025 року ціна впала до близько 415 злотих/МВт*год, а ринок демонструє сильну волатильність через ріст відновлюваних джерел енергії (ВДЕ).</p>
<ul>
<li><strong>Зміна структури ринку</strong>: у червні 2025 року частка ВДЕ вперше перевищила вугілля в електрогенерації Польщі.</li>
<li><strong>Зниження попиту на субсидії</strong>: компанії здатні залучати фінансування без відокремлення вугілля через облігації чи <em>project finance</em>.</li>
</ul>
<h3>Податкове навантаження та потреба нових інструментів</h3>
<p>Відмова від NABE не знімає викликів податкового навантаження й фінансової стабільності енергосистеми. Залишається потреба у створенні механізмів для фінансування перехідних рішень:</p>
<ul>
<li>Механізм декарбонізації – одночасна підтримка нових низькоемісійних установок і тимчасове фінансування вугільних електростанцій у межах однієї групи.</li>
<li>Ринок потужності – компенсація готовності до виробництва для забезпечення безпеки енергопостачання.</li>
<li>Механізм еластичності (non-fossil flexibility) – стимулювання гнучких низьковуглецевих резервів.</li>
</ul>
<p>Однак усі ці інструменти потребують погодження Європейської Комісії як дозволеної державної допомоги. Зокрема, механізм декарбонізації був би неможливий у разі централізації активів у NABE, через ризик антиконкурентних практик.</p>
<blockquote><p>&#171;Структура ринку енергії в Польщі вже змінилася, а стратегія NABE базувалася на реаліях трирічної давнини&#187;, – зазначено у звіті урядового Зеcполу.</p></blockquote>
<h3>Перспективи після 2028 року</h3>
<p>Згідно з чинним і планованим європейським законодавством, після 2028 року державна підтримка для високоемісійних джерел буде заборонена. Польща муситиме вести інтенсивні переговори на рівні ЄС для отримання тимчасових виключень, аби уникнути ризику дефіциту потужностей і стрибка цін на електроенергію після 2029 року.</p>
<p>Рекомендації звіту включають скасування урядової ухвали №44/2022 щодо виділення вугільних активів і створення нового Зеcполу з розробки стратегії трансформації польської електроенергетики з урахуванням кліматичних цілей ЄС. У новому органі будуть представники енергетичного відомства, держактивів, фінансів і сировинної політики, а пріоритетом стане розробка фінансово збалансованих механізмів для підтримки існуючих вугільних потужностей до їх безпечного виведення з експлуатації.</p>
<p>Джерело:  <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://strefainwestorow.pl/w-zielonej-strefie/energetyka/energetyka-wegiel-nabe" target="_blank">WNP.PL</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/polshha-vidmovlyayetsya-vid-proyektu-nabe-shho-ce-oznachaye-dlya-cin-na-elektroenergiyu-ta-podatkovogo-navantazhennya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Прогноз зростання запасів природного газу у США знизив очікування цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-zrostannya-zapasiv-prirodnogo-gazu-u-ssha-zniziv-ochikuvannya-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-zrostannya-zapasiv-prirodnogo-gazu-u-ssha-zniziv-ochikuvannya-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Jul 2025 08:07:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[storage]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[газосховища]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152673</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29535-Метан.jpg" alt="Прогноз зростання запасів природного газу у США знизив очікування цін"/><br />У липневому короткостроковому прогнозі Управління енергетичної інформації США (EIA) очікується більший обсяг газу в підземних сховищах наприкінці ін&#8217;єкційного сезону 2025 року. Це зумовлено дещо більшим виробництвом та нижчим попитом у секторі електроенергетики, що призвело до зниження прогнозу цін на природний газ. Запаси природного газу та прогноз цін У червневому прогнозі EIA передбачався нижчий обсяг у [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29535-Метан.jpg" alt="Прогноз зростання запасів природного газу у США знизив очікування цін"/><br /><p>У липневому короткостроковому прогнозі Управління енергетичної інформації США (EIA) очікується більший обсяг газу в підземних сховищах наприкінці ін&#8217;єкційного сезону 2025 року. Це зумовлено дещо більшим виробництвом та нижчим попитом у секторі електроенергетики, що призвело до зниження прогнозу цін на природний газ.</p>
<h3>Запаси природного газу та прогноз цін</h3>
<p>У червневому прогнозі EIA передбачався нижчий обсяг у сховищах, але оновлений прогноз очікує 3910 млрд кубічних футів (Bcf) газу на 31 жовтня, що на 5% більше за попередню оцінку та на 3% вище за середній п’ятирічний показник. Це відбулося після семи тижнів поспіль (з кінця квітня до початку червня), коли нетто-ін&#8217;єкції перевищували 100 млрд куб. футів на тиждень.</p>
<ul>
<li>На кінець червня запаси були на 7% вище середнього показника за 2020–2024 роки.</li>
<li>Сезон відбору (листопад–березень) завершився з відставанням у 4% від п’ятирічного середнього значення, що було найнижчим рівнем за три роки.</li>
<li>Зростання виробництва у 2 кварталі 2025 року порівняно з 1 кварталом підтримало відновлення обсягів у сховищах.</li>
</ul>
<p><strong>Завдяки більшим запасам у прогнозі очікуються нижчі ціни на газ.</strong> У червні середня спотова ціна Henry Hub становила трохи більше $3.00 за мільйон британських теплових одиниць (MMBtu). У 3 кварталі 2025 року прогнозується середня ціна майже $3.40/MMBtu — на 16% нижче за попередній прогноз.</p>
<h3>Ключові чинники впливу на ринок</h3>
<ul>
<li>Попит на ЗПГ (LNG) та виробництво газу залишаються головними драйверами ціни у найближчі місяці.</li>
<li>У разі більшого попиту на ЗПГ або меншого виробництва запаси можуть завершити сезон ін&#8217;єкцій нижчими за прогноз, що підніме ціни вище очікуваного рівня.</li>
<li>Попри це, очікується вища за норму активність ураганів цього літа, що може порушити експорт ЗПГ з узбережжя Мексиканської затоки, призвівши до більших внутрішніх запасів і нижчих цін.</li>
</ul>
<h3>Виробництво природного газу у США</h3>
<p>Маркетоване виробництво природного газу в США у 2 кварталі 2025 року склало в середньому 116.8 млрд куб. футів на добу (Bcf/d), що на 4.7 Bcf/d більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Прогноз передбачає збереження цього рівня до кінця 2026 року — близько 116 Bcf/d у 2025 та 2026 роках.</p>
<ul>
<li>Вищі ціни на природний газ у 2025 році порівняно з минулим роком підтримують стабільне виробництво.</li>
<li>Середня спотова ціна Henry Hub у першій половині 2025 року склала $3.67/MMBtu проти $2.11/MMBtu у першій половині 2024 року.</li>
<li>Зростання виробництва у 2025 році на майже 3% порівняно з 2024 роком головно пояснюється збільшенням видобутку в першій половині року.</li>
</ul>
<p>Водночас основними джерелами зростання залишаються:</p>
<ul>
<li>регіон Permian — прогноз на 2025 рік становить 27.0 Bcf/d (+6% порівняно з 2024 роком);</li>
<li>регіони Appalachia та Haynesville також демонструють зростання;</li>
<li>у 2026 році виробництво залишиться стабільним, оскільки зростання в Permian та Appalachia компенсуватиме спад в інших регіонах США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29535-Метан.jpg" alt="Прогноз зростання запасів природного газу у США знизив очікування цін"/><br /><p>У липневому короткостроковому прогнозі Управління енергетичної інформації США (EIA) очікується більший обсяг газу в підземних сховищах наприкінці ін&#8217;єкційного сезону 2025 року. Це зумовлено дещо більшим виробництвом та нижчим попитом у секторі електроенергетики, що призвело до зниження прогнозу цін на природний газ.</p>
<h3>Запаси природного газу та прогноз цін</h3>
<p>У червневому прогнозі EIA передбачався нижчий обсяг у сховищах, але оновлений прогноз очікує 3910 млрд кубічних футів (Bcf) газу на 31 жовтня, що на 5% більше за попередню оцінку та на 3% вище за середній п’ятирічний показник. Це відбулося після семи тижнів поспіль (з кінця квітня до початку червня), коли нетто-ін&#8217;єкції перевищували 100 млрд куб. футів на тиждень.</p>
<ul>
<li>На кінець червня запаси були на 7% вище середнього показника за 2020–2024 роки.</li>
<li>Сезон відбору (листопад–березень) завершився з відставанням у 4% від п’ятирічного середнього значення, що було найнижчим рівнем за три роки.</li>
<li>Зростання виробництва у 2 кварталі 2025 року порівняно з 1 кварталом підтримало відновлення обсягів у сховищах.</li>
</ul>
<p><strong>Завдяки більшим запасам у прогнозі очікуються нижчі ціни на газ.</strong> У червні середня спотова ціна Henry Hub становила трохи більше $3.00 за мільйон британських теплових одиниць (MMBtu). У 3 кварталі 2025 року прогнозується середня ціна майже $3.40/MMBtu — на 16% нижче за попередній прогноз.</p>
<h3>Ключові чинники впливу на ринок</h3>
<ul>
<li>Попит на ЗПГ (LNG) та виробництво газу залишаються головними драйверами ціни у найближчі місяці.</li>
<li>У разі більшого попиту на ЗПГ або меншого виробництва запаси можуть завершити сезон ін&#8217;єкцій нижчими за прогноз, що підніме ціни вище очікуваного рівня.</li>
<li>Попри це, очікується вища за норму активність ураганів цього літа, що може порушити експорт ЗПГ з узбережжя Мексиканської затоки, призвівши до більших внутрішніх запасів і нижчих цін.</li>
</ul>
<h3>Виробництво природного газу у США</h3>
<p>Маркетоване виробництво природного газу в США у 2 кварталі 2025 року склало в середньому 116.8 млрд куб. футів на добу (Bcf/d), що на 4.7 Bcf/d більше порівняно з аналогічним періодом 2024 року. Прогноз передбачає збереження цього рівня до кінця 2026 року — близько 116 Bcf/d у 2025 та 2026 роках.</p>
<ul>
<li>Вищі ціни на природний газ у 2025 році порівняно з минулим роком підтримують стабільне виробництво.</li>
<li>Середня спотова ціна Henry Hub у першій половині 2025 року склала $3.67/MMBtu проти $2.11/MMBtu у першій половині 2024 року.</li>
<li>Зростання виробництва у 2025 році на майже 3% порівняно з 2024 роком головно пояснюється збільшенням видобутку в першій половині року.</li>
</ul>
<p>Водночас основними джерелами зростання залишаються:</p>
<ul>
<li>регіон Permian — прогноз на 2025 рік становить 27.0 Bcf/d (+6% порівняно з 2024 роком);</li>
<li>регіони Appalachia та Haynesville також демонструють зростання;</li>
<li>у 2026 році виробництво залишиться стабільним, оскільки зростання в Permian та Appalachia компенсуватиме спад в інших регіонах США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-zrostannya-zapasiv-prirodnogo-gazu-u-ssha-zniziv-ochikuvannya-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/prices/feed/ ) in 0.43630 seconds, on Apr 7th, 2026 at 10:23 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 11:23 am UTC -->