Іранська влада оголосила про намір підняти ціни на бензин, що може спричинити внутрішні протести та мати наслідки для світового нафтового ринку. Рішення аргументують неможливістю далі утримувати масштабні державні субсидії, водночас підвищення може підштовхнути інфляцію й обмежити доступ до пального для середнього та бідного класу.

У зовнішньополітичному вимірі загрози нових конфліктів можуть суттєво вплинути на світовий нафтовий ринок, підвищивши ціну бареля, але також посилити економічну ізоляцію самої країни

Мапа ризиків і наслідків

Внутрішні фактори

• Підвищення цін на бензин стосується переважно бензину без домішок, який використовують нові та дорогі авто.
• Голова адміністрації президента Масуда Пезешкіана, Мохсен Хаджімірзаї, заявив:
  

  «Ми вирішили імпортувати бензин без домішок за $3,5 млрд. Його не можна продавати дешево. Власники нових розкішних авто повинні платити міжнародні ціни» (Інформаційне агентство іранських студентів).

• Запровадження змін відкладалося, щоб врахувати ризики для груп, чиє життя залежить від пального — зокрема таксистів.
• Існує загроза повторення подій листопада 2019 року, коли після підвищення ціни на бензин у понад 110 містах Ірану спалахнули протести, що призвели до сотень жертв.

Економічні наслідки

• Економісти зазначають, що підвищення цін на один вид пального зазвичай тягне за собою зростання вартості інших видів палива.
• Це також збільшує ціни на товари та послуги, створюючи додатковий інфляційний тиск.
• Попередні ініціативи президента передбачали скорочення бензинових квот для малозабезпечених сімей і обмеження пільг для заможних.
• Система квотованого дешевого бензину з доплатами за перевищення норм може зберегтись.

Міжнародні ризики

• Голова парламенту Мохаммад Багер Калібаф заявив:
  

  «У наступній можливій війні наша стриманість закінчиться. Будуть додані нові географічні райони та цілі… Війна може поширитися на економічну й політичну сфери» (з виступу в парламенті).

• Аналітики вважають, що це може означати атаки на судноплавні маршрути Перської затоки та удари по сусідніх країнах — за аналогією до війни 1980-х.
• Подібні дії потенційно спричинять стрибок світових цін на нафту, але водночас обмежать власну зовнішню торгівлю Ірану, що посилить економічну кризу.

Висновки

• Підвищення цін на бензин в Ірані — економічно вимушений крок, адже субсидії більше не можуть покривати витрати.
• Проте цей крок загрожує внутрішньою дестабілізацією, враховуючи досвід 2019 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: iranintl.com

У столиці Ірану зафіксовано серію потужних вибухів на бензинових складах, що загрожує дестабілізацією режиму на тлі ізраїльських авіаударів і зростаючого громадського невдоволення.

Пожежі та вибухи охоплюють інфраструктуру зберігання пального

• У ніч на 14 червня в районі південно-західного Тегерану прогриміли щонайменше два вибухи — горіли бензинові сховища.
• Міністерство нафти Ірану визнало факт ударів по паливній інфраструктурі, не вказуючи конкретних місць.
• Ізраїльські джерела повідомляють про цілеспрямовані атаки на логістичні центри Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР), у тому числі склади пального.

Соціальний тиск і ризик протестів

• У 2019 році підняття цін на бензин у Ірані викликало масові протести та жорсткі репресії з боку влади.
• Сьогоднішні вибухи та пожежі можуть спричинити дефіцит пального у столиці, що посилить соціальну напругу.
• Експерти застерігають: одночасна внутрішня дестабілізація та зовнішні атаки можуть перевантажити систему стримування існуючого режиму.

«Удар по паливній інфраструктурі у Тегерані — це не просто військова операція, це удар по вразливому соціальному нерву режиму», — коментує аналітик енергетичної безпеки Джамшид Фараджі для Al Arabiya.

Джерело: Terminal

За матеріалами: The New York Times, WSJ, Financial Times

Додаткові джерела інформації: Al Arabiya

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

«`

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відправив у відставку уряд країни на тлі протестів, що охопили кілька міст, за участю тисяч людей і вимогами зниження цін на паливо, що змусили поліцію застосувати сльозогінний газ і шумові гранати, а влада — запровадити режим надзвичайного стану та комендантську годину в низці районів республіки, але піти на поступки.

Центрами протесту стали ключова для нафтової промисловості Мангістауська область, де масові заворушення забрали десятки життів у 2011 році, і Алмати – найбільше місто республіки, пише Investing.com.

Причина виступів – різке підвищення цін на альтернативу бензину – зріджений вуглеводневий газ (ЗВГ).

У вівторок 4 січня Токаєв звернувся до нації, закликавши до діалогу. «Звертаюся до молоді: не псуйте своїх життєвих шляхів, не отруюйте життя близьким, усі законні прохання та вимоги з вашого боку будуть уважно враховані, будуть прийняті відповідні рішення. Завтра відбудеться робоча нарада з усіх цих питань».

Трохи пізніше президент, який пообіцяв також, що «влада не впаде», заради «забезпечення громадської безпеки, відновлення законності та правопорядку, захисту прав і свобод громадян» запровадив надзвичайний стан у Мангістауській області та Алма-Аті до 00.00 за місцевим часом 19 січня.

Вже в середу, 5 січня, Токаєв прийняв відставку уряду. Тимчасово виконувати обов’язки його голови замість Аскара Мамина призначено першого віцепрем’єра Аліхана Смаїлова. Публічні протести в жорстко контрольованій колишній радянській республіці рідкісні і є незаконними, якщо організатори не повідомлять про них заздалегідь.

У Мангістауській області протести поширилися на Жанаозен, ключове для нафтової промисловості місто на заході області, і провінційний центр Актау. Виступи розпочалися 2 січня – наступного дня після скасування граничних цін на скраплений газ. Протестувальники вимагають знизити ціну на ЗВГ зі 120 тенге ($0,27) за літр – до торішніх значень – 50 тенге за літр.

Роздрібні торговці погодилися знизити ціну на чверть, але уряд заявив, що подальше зниження неможливе через виробничі витрати. Ціна раніше регулювалася, але офіційні особи заявили, що штучно занижені ціни унеможливлюють виробництво ЗВГ. До кінця третього дня протестів влада пішла на поступки мітингувальникам: урядова комісія, про створення якої раніше повідомив Токаєв, зустрілася з активістами, які зібралися на площі Інтимак в Актау.

«На зустрічі озвучено рішення, прийняті під час переговорів з ініціативною групою Актау, а саме щодо зниження вартості зрідженого газу та встановлення ціни в 50 тенге за літр у Мангістауській області в рамках соціальної відповідальності Казмунайгаз», — йдеться у повідомленні уряду.

Влада Казахстану не уточнила, чи буде знижено ціну на ЗВГ по всій країні чи лише в одній області. На нараді в середу президент доручив вести державне регулювання цін, окрім скрапленого газу на бензин і дизель та за соціально важливими продовольчими товарами терміном на 180 днів, а також розпочати розробку закону про банкрутство фізичних осіб та розглянути необхідність запровадження мораторію на підвищення комунальних тарифів для населення. У найбільшому місті Казахстану Алмати третій день поспіль оточено головні площі, у центрі міста недоступний мобільний інтернет.

Раніше «Термінал» писав, у Міністерстві інфраструктурного розвитку Казахстану заявили, що обмеження на транзит казахстанського вугілля через Росію в Україну пов’язані з завантаженістю інфраструктури з російської сторони.

Шахтарі вийшли на мітинг не тільки щодо заборгованості. Вони вимагають гарантованого збуту вугілля та виконання паливного балансу.

Про це за підсумками засідання уряду повідомила в.о. міністра енергетики Ольга Буславець.

“На мітинги вийшли не тільки щодо заборгованості. Сьогодні на мітингу є підприємства, що знаходяться у приватному секторі, вони є або в оренді, приватного власника, і вимагають на сьогодні гарантованого збуту вугілля. На сьогодні держпідприємства вугільні мають збут вугілля на державних компаніях «Центроенерго“ і деяких теплоелектроцентралей, що працюють на вугіллі. Їх вимоги — виконання паливного балансу. І ми слідкуємо”, — зазначила Буславець.

Читайте в «Терміналі» також, ПАТ “Центренерго”, підпорядковане Фонду держмайна, розрахувалося з гірниками шахти “Надія”.