<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; refineries</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/refineries/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 31 Jul 2026 10:59:54 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Росія збільшила постачання дизпального до Центральної Азії до 237,7 тис. тонн попри внутрішню паливну кризу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/14/rosiya-zbilshila-postachannya-dizpalnogo-do-centralno%d1%97-azi%d1%97-do-2377-tis-tonn-popri-vnutrishnyu-palivnu-krizu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/14/rosiya-zbilshila-postachannya-dizpalnogo-do-centralno%d1%97-azi%d1%97-do-2377-tis-tonn-popri-vnutrishnyu-palivnu-krizu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 14 Jul 2026 07:20:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Central Asia]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortage]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[дефицит]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[експорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Україна | Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Центральна Азія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154372</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30639-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Росія збільшила постачання дизпального до Центральної Азії до 237,7 тис. тонн попри внутрішню паливну кризу"/><br />У червні російський залізничний експорт дизпального до Центральної Азії та Афганістану зріс до 237,7 тис. тонн із 167,5 тис. тонн у травні. Водночас постачання бензину скоротилося на 34%, а авіапального — більш ніж на 92%. Це свідчить про перерозподіл обмежених ресурсів на користь дизпального та виконання міжурядових контрактів. Дизельні відвантаження зросли на тлі скорочення інших [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30639-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Росія збільшила постачання дизпального до Центральної Азії до 237,7 тис. тонн попри внутрішню паливну кризу"/><br /><p>У червні російський залізничний експорт дизпального до Центральної Азії та Афганістану зріс до 237,7 тис. тонн із 167,5 тис. тонн у травні. Водночас постачання бензину скоротилося на 34%, а авіапального — більш ніж на 92%. Це свідчить про перерозподіл обмежених ресурсів на користь дизпального та виконання міжурядових контрактів.</p>
<h3>Дизельні відвантаження зросли на тлі скорочення інших продуктів</h3>
<p>У червні росія експортувала залізницею до Центральної Азії та Афганістану 237,7 тис. тонн дизпального проти 167,5 тис. тонн у травні. Збільшення становило 70,2 тис. тонн за місяць. У цей самий період відвантаження бензину впали на 34% — до 99,3 тис. тонн, а авіапального більш ніж на 92% — до 3,8 тис. тонн.</p>
<p>Сукупний російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану за перше півріччя зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 3,82 млн тонн. Постачання здійснюють, зокрема, «Роснефть», «Газпром нефтехим Салават» і «Газпром нефть».</p>
<h3>Паливний дефіцит поширюється на залежні країни</h3>
<p>Проблеми виникли після скорочення переробки на російських НПЗ, пошкоджених українськими ударами. Усередині росії сформувалися черги на АЗС, а ціни на бензин і дизпальне суттєво зросли. Таджикистан повідомляв про запаси приблизно на 60 днів і почав переговори з іншими країнами щодо альтернативних джерел. Киргизстан також звертався до сусідів по допомогу з пальним.</p>
<p>росія заборонила експорт бензину, авіапального й дизпального, але зберегла винятки для постачання за міжурядовими угодами. Тому збільшення дизельних відвантажень до Центральної Азії не суперечить формальній забороні: ресурс спрямовується на пріоритетні ринки, тоді як комерційний морський експорт залишається обмеженим.</p>
<h3>Глобальна пропозиція дизпального залишається обмеженою</h3>
<p>З 1 до 10 липня російські морські відвантаження дизпального й газойлю становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середнього рівня близько 817 тис. барелів на добу у 2025 році. Скорочення змушує традиційних покупців, зокрема Туреччину та Бразилію, активніше шукати вантажі у США, Індії та на Близькому Сході.</p>
<p>ЄС і Велика Британія не купують російське дизпальне безпосередньо, але відчувають непрямий вплив через конкуренцію за альтернативні партії. Кожен обсяг, спрямований за міжурядовими угодами до Центральної Азії, не повертається на відкритий експортний ринок.</p>
<p>Для порівняння з попередньою структурою потоків можна використати матеріал «Термінала» про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/rosijskij-naftovij-eksport-u-kvitni-2025-roku-stabilnist-postachannya-siro%D1%97-nafti-ta-spad-eksportu-gazojlyu-cherez-remont-npz/">скорочення російського експорту газойлю під час ремонтів НПЗ</a>. Ширший контекст зміни європейських джерел постачання викладено в публікації про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/05/10/yes-ostatochno-rozrivaye-energetichnu-zalezhnist-vid-rosi%D1%97/">відмову ЄС від російських енергоносіїв</a>. Інші матеріали зібрано у рубриці <a href="https://oilreview.kiev.ua/category/neft/dizelne-palivo-neft/">«Дизельне паливо»</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/central-asia-feels-pinch-russias-fuel-crunch-2026-07-13/">Reuters: вплив російської паливної кризи на Центральну Азію</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-diesel-export-ban-deepens-global-supply-crunch-2026-07-11/">Reuters: вплив заборони російського експорту на глобальний дизельний ринок</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30639-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Росія збільшила постачання дизпального до Центральної Азії до 237,7 тис. тонн попри внутрішню паливну кризу"/><br /><p>У червні російський залізничний експорт дизпального до Центральної Азії та Афганістану зріс до 237,7 тис. тонн із 167,5 тис. тонн у травні. Водночас постачання бензину скоротилося на 34%, а авіапального — більш ніж на 92%. Це свідчить про перерозподіл обмежених ресурсів на користь дизпального та виконання міжурядових контрактів.</p>
<h3>Дизельні відвантаження зросли на тлі скорочення інших продуктів</h3>
<p>У червні росія експортувала залізницею до Центральної Азії та Афганістану 237,7 тис. тонн дизпального проти 167,5 тис. тонн у травні. Збільшення становило 70,2 тис. тонн за місяць. У цей самий період відвантаження бензину впали на 34% — до 99,3 тис. тонн, а авіапального більш ніж на 92% — до 3,8 тис. тонн.</p>
<p>Сукупний російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану за перше півріччя зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 3,82 млн тонн. Постачання здійснюють, зокрема, «Роснефть», «Газпром нефтехим Салават» і «Газпром нефть».</p>
<h3>Паливний дефіцит поширюється на залежні країни</h3>
<p>Проблеми виникли після скорочення переробки на російських НПЗ, пошкоджених українськими ударами. Усередині росії сформувалися черги на АЗС, а ціни на бензин і дизпальне суттєво зросли. Таджикистан повідомляв про запаси приблизно на 60 днів і почав переговори з іншими країнами щодо альтернативних джерел. Киргизстан також звертався до сусідів по допомогу з пальним.</p>
<p>росія заборонила експорт бензину, авіапального й дизпального, але зберегла винятки для постачання за міжурядовими угодами. Тому збільшення дизельних відвантажень до Центральної Азії не суперечить формальній забороні: ресурс спрямовується на пріоритетні ринки, тоді як комерційний морський експорт залишається обмеженим.</p>
<h3>Глобальна пропозиція дизпального залишається обмеженою</h3>
<p>З 1 до 10 липня російські морські відвантаження дизпального й газойлю становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середнього рівня близько 817 тис. барелів на добу у 2025 році. Скорочення змушує традиційних покупців, зокрема Туреччину та Бразилію, активніше шукати вантажі у США, Індії та на Близькому Сході.</p>
<p>ЄС і Велика Британія не купують російське дизпальне безпосередньо, але відчувають непрямий вплив через конкуренцію за альтернативні партії. Кожен обсяг, спрямований за міжурядовими угодами до Центральної Азії, не повертається на відкритий експортний ринок.</p>
<p>Для порівняння з попередньою структурою потоків можна використати матеріал «Термінала» про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/rosijskij-naftovij-eksport-u-kvitni-2025-roku-stabilnist-postachannya-siro%D1%97-nafti-ta-spad-eksportu-gazojlyu-cherez-remont-npz/">скорочення російського експорту газойлю під час ремонтів НПЗ</a>. Ширший контекст зміни європейських джерел постачання викладено в публікації про <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/05/10/yes-ostatochno-rozrivaye-energetichnu-zalezhnist-vid-rosi%D1%97/">відмову ЄС від російських енергоносіїв</a>. Інші матеріали зібрано у рубриці <a href="https://oilreview.kiev.ua/category/neft/dizelne-palivo-neft/">«Дизельне паливо»</a>.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/central-asia-feels-pinch-russias-fuel-crunch-2026-07-13/">Reuters: вплив російської паливної кризи на Центральну Азію</a>, <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russias-diesel-export-ban-deepens-global-supply-crunch-2026-07-11/">Reuters: вплив заборони російського експорту на глобальний дизельний ринок</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/14/rosiya-zbilshila-postachannya-dizpalnogo-do-centralno%d1%97-azi%d1%97-do-2377-tis-tonn-popri-vnutrishnyu-palivnu-krizu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/udari-po-naftopererobnij-infrastrukturi-rosi%d1%97-posilili-deficit-benzinu-v-regionax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/udari-po-naftopererobnij-infrastrukturi-rosi%d1%97-posilili-deficit-benzinu-v-regionax/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Jul 2026 08:16:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[fuel crisis]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline shortages]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Russia fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[tanker logistics]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит бензину]]></category>
		<category><![CDATA[морська логістика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[паливна криза]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154363</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30634-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах"/><br />ABC News із посиланням на Associated Press 12 липня повідомило, що українські удари по НПЗ та іншій інфраструктурі в росії спричинили широку паливну кризу з дефіцитом бензину, нормуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами водіїв на АЗС. У матеріалі також згадано пошкодження танкера в Азово-Чорноморському морському каналі. Пошкодження НПЗ і логістичних об’єктів у росії вже [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30634-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах"/><br /><p>ABC News із посиланням на Associated Press 12 липня повідомило, що українські удари по НПЗ та іншій інфраструктурі в росії спричинили широку паливну кризу з дефіцитом бензину, нормуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами водіїв на АЗС. У матеріалі також згадано пошкодження танкера в Азово-Чорноморському морському каналі.</p>
<h3>Пошкодження НПЗ і логістичних об’єктів у росії вже проявилося не лише як виробничий, а й як регіональний роздрібний дефіцит бензину.</h3>
<p>За даними ABC News / Associated Press, атаки по російській нафтовій інфраструктурі тривають на тлі ударів по НПЗ та об’єктах логістики. У матеріалі зазначено, що удари по нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі в росії спричинили поширену паливну кризу: у кількох регіонах виникли дефіцит бензину, нормування та черги на АЗС.</p>
<p>Окремо в матеріалі йдеться про ситуацію в Самарській області. ABC News / Associated Press повідомило, що місцева влада заявила про пошкодження житлових об’єктів та неназваного промислового майданчика. У повідомленні також зазначено, що російські медіа називали ціллю атаки Сизранський НПЗ, який належить Rosneft і розташований приблизно за 800 км, або 500 миль, на схід від кордону.</p>
<p>Для ринку бензину важливо, що матеріал пов’язує удари по НПЗ і логістичній інфраструктурі саме з дефіцитом моторного пального на роздрібному рівні. Це не лише виробничий ризик для нафтопереробки, а й ризик доступності бензину для споживачів у регіонах, де виникають обмеження продажу та черги.</p>
<p>ABC News / Associated Press також повідомило, що губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив про пошкодження танкера під час атаки безпілотника в Азово-Чорноморському морському каналі. За його словами, танкер був порожнім і загрози розливу нафти немає.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://abcnews.com/International/wireStory/ukrainian-attacks-russia-kill-1-kyiv-continues-target-134689098">ABC News / Associated Press</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30634-НПЗ_без_света.jpg" alt="Удари по нафтопереробній інфраструктурі росії посилили дефіцит бензину в регіонах"/><br /><p>ABC News із посиланням на Associated Press 12 липня повідомило, що українські удари по НПЗ та іншій інфраструктурі в росії спричинили широку паливну кризу з дефіцитом бензину, нормуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами водіїв на АЗС. У матеріалі також згадано пошкодження танкера в Азово-Чорноморському морському каналі.</p>
<h3>Пошкодження НПЗ і логістичних об’єктів у росії вже проявилося не лише як виробничий, а й як регіональний роздрібний дефіцит бензину.</h3>
<p>За даними ABC News / Associated Press, атаки по російській нафтовій інфраструктурі тривають на тлі ударів по НПЗ та об’єктах логістики. У матеріалі зазначено, що удари по нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі в росії спричинили поширену паливну кризу: у кількох регіонах виникли дефіцит бензину, нормування та черги на АЗС.</p>
<p>Окремо в матеріалі йдеться про ситуацію в Самарській області. ABC News / Associated Press повідомило, що місцева влада заявила про пошкодження житлових об’єктів та неназваного промислового майданчика. У повідомленні також зазначено, що російські медіа називали ціллю атаки Сизранський НПЗ, який належить Rosneft і розташований приблизно за 800 км, або 500 миль, на схід від кордону.</p>
<p>Для ринку бензину важливо, що матеріал пов’язує удари по НПЗ і логістичній інфраструктурі саме з дефіцитом моторного пального на роздрібному рівні. Це не лише виробничий ризик для нафтопереробки, а й ризик доступності бензину для споживачів у регіонах, де виникають обмеження продажу та черги.</p>
<p>ABC News / Associated Press також повідомило, що губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив про пошкодження танкера під час атаки безпілотника в Азово-Чорноморському морському каналі. За його словами, танкер був порожнім і загрози розливу нафти немає.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://abcnews.com/International/wireStory/ukrainian-attacks-russia-kill-1-kyiv-continues-target-134689098">ABC News / Associated Press</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/udari-po-naftopererobnij-infrastrukturi-rosi%d1%97-posilili-deficit-benzinu-v-regionax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція домовилася з НПЗ про літнє зниження цін на бензин і дизель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/greciya-domovilasya-z-npz-pro-litnye-znizhennya-cin-na-benzin-i-dizel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/greciya-domovilasya-z-npz-pro-litnye-znizhennya-cin-na-benzin-i-dizel/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Jul 2026 12:33:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[consumer protection]]></category>
		<category><![CDATA[diesel prices]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[Greece]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[захист споживачів]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154326</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30616-Цена_падение.png" alt="Греція домовилася з НПЗ про літнє зниження цін на бензин і дизель"/><br />Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс 10 липня заявив, що споживчі ціни на бензин і дизельне пальне знизяться влітку після домовленості уряду з нафтопереробними компаніями. Мета домовленості — пом’якшити вплив війни з Іраном на ціни пального для домогосподарств. Греція застосувала адміністративно-договірний механізм стабілізації роздрібних цін на пальне в сезон підвищеного літнього попиту. За словами Міцотакіса, дві найбільші [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30616-Цена_падение.png" alt="Греція домовилася з НПЗ про літнє зниження цін на бензин і дизель"/><br /><p>Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс 10 липня заявив, що споживчі ціни на бензин і дизельне пальне знизяться влітку після домовленості уряду з нафтопереробними компаніями. Мета домовленості — пом’якшити вплив війни з Іраном на ціни пального для домогосподарств.</p>
<h3>Греція застосувала адміністративно-договірний механізм стабілізації роздрібних цін на пальне в сезон підвищеного літнього попиту.</h3>
<p>За словами Міцотакіса, дві найбільші нафтопереробні компанії Греції погодилися на зниження цін до кінця наступного місяця. Reuters зазначило, що літнє споживання пального в країні зазвичай зростає, коли греки їдуть у сільську місцевість і на острови.</p>
<p>Зростання споживчих цін, посилене конфліктом на Близькому Сході, додатково тисне на бюджети грецьких домогосподарств. Reuters також нагадало, що раніше у 2026 році урядова партія New Democracy оголосила про субсидії на пальне й добрива, а також про знижки на поромні квитки.</p>
<p>Цей кейс має значення для європейського ринку пального як приклад прямого втручання уряду в цінову динаміку без запровадження нового податкового механізму в самому повідомленні Reuters. У джерелі йдеться саме про домовленість із НПЗ щодо тимчасового зниження споживчих цін.</p>
<blockquote><p>Кіріакос Міцотакіс заявив: “Ціни на пальне знизяться на 10 центів за літр, а дизельне пальне — на 5 центів за літр”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/greek-pm-announces-deal-cut-fuel-prices-over-summer-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30616-Цена_падение.png" alt="Греція домовилася з НПЗ про літнє зниження цін на бензин і дизель"/><br /><p>Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс 10 липня заявив, що споживчі ціни на бензин і дизельне пальне знизяться влітку після домовленості уряду з нафтопереробними компаніями. Мета домовленості — пом’якшити вплив війни з Іраном на ціни пального для домогосподарств.</p>
<h3>Греція застосувала адміністративно-договірний механізм стабілізації роздрібних цін на пальне в сезон підвищеного літнього попиту.</h3>
<p>За словами Міцотакіса, дві найбільші нафтопереробні компанії Греції погодилися на зниження цін до кінця наступного місяця. Reuters зазначило, що літнє споживання пального в країні зазвичай зростає, коли греки їдуть у сільську місцевість і на острови.</p>
<p>Зростання споживчих цін, посилене конфліктом на Близькому Сході, додатково тисне на бюджети грецьких домогосподарств. Reuters також нагадало, що раніше у 2026 році урядова партія New Democracy оголосила про субсидії на пальне й добрива, а також про знижки на поромні квитки.</p>
<p>Цей кейс має значення для європейського ринку пального як приклад прямого втручання уряду в цінову динаміку без запровадження нового податкового механізму в самому повідомленні Reuters. У джерелі йдеться саме про домовленість із НПЗ щодо тимчасового зниження споживчих цін.</p>
<blockquote><p>Кіріакос Міцотакіс заявив: “Ціни на пальне знизяться на 10 центів за літр, а дизельне пальне — на 5 центів за літр”.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/greek-pm-announces-deal-cut-fuel-prices-over-summer-2026-07-10/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/greciya-domovilasya-z-npz-pro-litnye-znizhennya-cin-na-benzin-i-dizel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Єврокомісія і IEA подають ринку чіткий сигнал: стабільна робота НПЗ стає питанням безпеки постачання пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-i-iea-podayut-rinku-chitkij-signal-stabilna-robota-npz-staye-pitannyam-bezpeki-postachannya-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-i-iea-podayut-rinku-chitkij-signal-stabilna-robota-npz-staye-pitannyam-bezpeki-postachannya-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 01 Apr 2026 12:40:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[European Commission]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil security]]></category>
		<category><![CDATA[oil shock]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Stocks]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[стратегічні запаси нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153803</guid>
		<description><![CDATA[Європейська комісія фактично перевела тему нафтопереробки з технічної у стратегічну площину: на тлі енергетичних збоїв на Близькому Сході країнам ЄС рекомендовано координувати дії, не створювати бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів, не підривати випуск на нафтопереробних заводах і відтермінувати всі неаварійні ремонти. Паралельно Міжнародне енергетичне агентство, IEA, прямо вказує, що нинішній збій є найбільшим в історії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Європейська комісія фактично перевела тему нафтопереробки з технічної у стратегічну площину: на тлі енергетичних збоїв на Близькому Сході країнам ЄС рекомендовано координувати дії, не створювати бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів, не підривати випуск на нафтопереробних заводах і відтермінувати всі неаварійні ремонти. Паралельно Міжнародне енергетичне агентство, IEA, прямо вказує, що нинішній збій є найбільшим в історії світового нафтового ринку, а одних лише стратегічних запасів для пом’якшення удару буде недостатньо. Для ринку пального України це означає одне: у період зовнішньої турбулентності вирішальне значення мають не лише котирування нафти, а й безперебійна переробка, фізична доступність нафтопродуктів і дисципліна з плановими ремонтами.</p>
<h3>Стабільність роботи нафтопереробки виходить на перший план у всьому європейському паливному контурі</h3>
<p>Останні рішення і сигнали з Брюсселя та Парижа показують, що ринок входить у фазу, коли будь-який додатковий збій у виробництві або логістиці вже не сприймається як локальна проблема окремої країни чи компанії. Йдеться про системну реакцію на ризик затяжного порушення міжнародної торгівлі енергоносіями після фактичного зупинення нормального судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h4>Що саме зафіксували Єврокомісія та IEA</h4>
<ul>
<li><strong>31 березня 2026 року</strong> Європейська комісія закликала країни ЄС завчасно і скоординовано готуватися до забезпечення постачання нафти та нафтопродуктів.</li>
<li>ЄС наголосив, що країни-члени вже мають обов’язок підтримувати нафтові запаси та мати плани дій на випадок перебоїв із постачанням.</li>
<li>Європейські країни забезпечують приблизно <strong>20%</strong> від вивільнення понад <strong>400 млн барелів</strong> аварійних нафтових запасів, скоординованого IEA.</li>
<li><strong>11 березня 2026 року</strong> 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — <strong>400 млн барелів</strong>.</li>
<li>IEA уточнює, що її країни-члени загалом мають понад <strong>1,2 млрд барелів</strong> аварійних запасів, а ще <strong>600 млн барелів</strong> становлять промислові запаси, що зберігаються за урядовими зобов’язаннями.</li>
<li>Через Ормузьку протоку у 2025 році проходило в середньому <strong>20 млн барелів на добу</strong> сирої нафти і нафтопродуктів, або близько <strong>25%</strong> світової морської торгівлі нафтою.</li>
<li>За оцінкою IEA, після початку конфлікту експорт сирої нафти і нафтопродуктів через Ормузьку протоку впав до рівня <strong>менше 10%</strong> від доконфліктних обсягів.</li>
<li>IEA прямо зазначає, що ціни на нафту вже перевищили <strong>100 дол./бар.</strong>, а ще сильніше подорожчали нафтопродукти, передусім <strong>дизель, авіаційне пальне і скраплений нафтовий газ</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме ця сукупність цифр пояснює жорсткість нинішньої риторики Єврокомісії. Коли ринок втрачає настільки великий обсяг транзиту через ключову протоку, будь-який плановий простій переробки в Європі починає впливати не лише на комерційну економіку окремого заводу, а на загальну доступність ресурсу.</p>
<h4>Чому акцент зроблено саме на стабільній роботі НПЗ</h4>
<p>Найважливіша теза Єврокомісії звучить дуже предметно: щоб зберегти доступність нафтопродуктів на ринку ЄС, усі <em>неаварійні</em> ремонти нафтопереробних заводів, НПЗ, мають бути відтерміновані. Це означає, що в нинішніх умовах пріоритетом стає максимальне збереження виробничої готовності переробки.</p>
<ul>
<li>Країнам ЄС рекомендовано <strong>не запроваджувати заходів, які можуть збільшувати споживання пального</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на потребі <strong>не обмежувати вільний рух нафтопродуктів</strong> у межах внутрішнього ринку ЄС.</li>
<li>Так само державам запропоновано <strong>не створювати стимулів, які демотивують випуск на НПЗ</strong>.</li>
<li>Додатково Єврокомісія вказує на потенціал <strong>збільшення використання біопалива</strong> як способу частково замістити викопні нафтопродукти і знизити тиск на ринок.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це дуже чіткий сигнал. У період, коли логістичні маршрути вже працюють із ризиками, саме стабільна переробка стає першою лінією захисту від дефіциту і від нових цінових стрибків. Простими словами: якщо нафта дорожчає, а доставка ускладнюється, то зупинки НПЗ через неаварійні роботи роблять проблему ще глибшою.</p>
<blockquote><p>«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готові до потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями. Саме тому діяти треба вже зараз і діяти разом». — Дан Єргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла</p></blockquote>
<h4>Що додає IEA до цієї картини</h4>
<p>Міжнародне енергетичне агентство підкреслює: навіть рекордне вивільнення стратегічних запасів не здатне повністю компенсувати масштаб нинішнього збою. Саме тому агентство паралельно просуває заходи зі стримування попиту.</p>
<ul>
<li>IEA називає поточну кризу <strong>найбільшим збоєм постачання в історії світового нафтового ринку</strong>.</li>
<li>Агентство наголошує, що лише заходів з боку пропозиції <strong>недостатньо</strong> для повного пом’якшення наслідків.</li>
<li>У своєму аналізі <strong>Sheltering From Oil Shocks</strong>, оприлюдненому <strong>20 березня 2026 року</strong>, IEA деталізує <strong>10 заходів</strong>, які можна швидко застосувати для зменшення тиску на споживачів.</li>
<li>Особлива увага приділяється транспорту, який формує близько <strong>45%</strong> світового попиту на нафту.</li>
<li>Серед кроків — дистанційна робота там, де це можливо, зниження швидкості на автомагістралях щонайменше на <strong>10 км/год</strong>, підтримка громадського транспорту, ефективніше керування вантажними перевезеннями, скорочення непотрібних авіаперельотів і тимчасові заходи з енергоефективності у промисловості.</li>
</ul>
<p>Тут важливо інше. IEA фактично говорить ринку: сподіватися лише на додаткові барелі не можна. Якщо збій великий, то паралельно доведеться зменшувати споживання там, де це можливо, і берегти ресурс для найважливіших секторів.</p>
<blockquote><p>«Війна на Близькому Сході створює масштабну енергетичну кризу, включно з найбільшим порушенням постачання в історії світового нафтового ринку. Якщо швидкого врегулювання не буде, наслідки для енергетичних ринків і економік лише посилюватимуться». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA</p></blockquote>
<h4>Що це означає для ринку пального України</h4>
<p>Для України в цьому сигналі з Брюсселя та від IEA важливі одразу кілька речей. По-перше, центр ваги зміщується з простого спостереження за нафтовими котируваннями на ширше питання фізичної наявності продукту.</p>
<p>По-друге, стабільність переробки стає не менш важливою, ніж самі обсяги запасів. Актуальним постає питання відновлення роботи українських НПЗ для переробки власної нафти й назового конденсату із урахуванням захисту від ворожіх ударів.</p>
<p>По-третє, ринок входить у фазу, коли плановий ремонт НПЗ без критичної потреби сприймається як небажане скорочення доступної пропозиції.</p>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> відтермінування неаварійних ремонтів означає, що пріоритетом є <strong>максимальне збереження випуску бензину, дизеля й інших нафтопродуктів</strong> у момент, коли світовий ринок уже втратив частину нормальної логістики.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> вільний рух нафтопродуктів і координація між державами розглядаються як <strong>елемент ринкової стійкості</strong>, а не як суто бюрократична процедура.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> IEA прямо показує, що <strong>резерви дають час</strong>, але не скасовують потреби керувати попитом і берегти ресурс для критично важливого споживання.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> у нинішніх умовах будь-яка додаткова втрата переробних потужностей або логістичні обмеження працюють в один бік — <strong>посилюють ціновий тиск на бензин і дизель</strong>.</li>
</ul>
<p>Тому головний меседж для ринку пального України зараз виглядає так: у період великого зовнішнього шоку перемагає не той, хто просто має формальний запас, а той, хто здатний тримати безперервну роботу всієї системи — від запасів і координації до переробки, логістики і дисципліни ремонтів. Саме тому акцент Єврокомісії на стабільній роботі НПЗ і перенесенні неаварійних ремонтів є не технічною деталлю, а ключовим антикризовим орієнтиром для всього паливного ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-calls-eu-countries-coordinate-measures-ensure-oil-security-supply-amid-middle-east-energy-2026-03-31_en?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr">European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption</a>; <a href="https://www.iea.org/news/iea-member-countries-to-carry-out-largest-ever-oil-stock-release-amid-market-disruptions-from-middle-east-conflict">IEA — Member countries to carry out largest ever oil stock release amid market disruptions from Middle East conflict</a>; <a href="https://www.iea.org/reports/sheltering-from-oil-shocks">IEA — Sheltering From Oil Shocks</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Європейська комісія фактично перевела тему нафтопереробки з технічної у стратегічну площину: на тлі енергетичних збоїв на Близькому Сході країнам ЄС рекомендовано координувати дії, не створювати бар’єрів для вільного руху нафтопродуктів, не підривати випуск на нафтопереробних заводах і відтермінувати всі неаварійні ремонти. Паралельно Міжнародне енергетичне агентство, IEA, прямо вказує, що нинішній збій є найбільшим в історії світового нафтового ринку, а одних лише стратегічних запасів для пом’якшення удару буде недостатньо. Для ринку пального України це означає одне: у період зовнішньої турбулентності вирішальне значення мають не лише котирування нафти, а й безперебійна переробка, фізична доступність нафтопродуктів і дисципліна з плановими ремонтами.</p>
<h3>Стабільність роботи нафтопереробки виходить на перший план у всьому європейському паливному контурі</h3>
<p>Останні рішення і сигнали з Брюсселя та Парижа показують, що ринок входить у фазу, коли будь-який додатковий збій у виробництві або логістиці вже не сприймається як локальна проблема окремої країни чи компанії. Йдеться про системну реакцію на ризик затяжного порушення міжнародної торгівлі енергоносіями після фактичного зупинення нормального судноплавства через Ормузьку протоку.</p>
<h4>Що саме зафіксували Єврокомісія та IEA</h4>
<ul>
<li><strong>31 березня 2026 року</strong> Європейська комісія закликала країни ЄС завчасно і скоординовано готуватися до забезпечення постачання нафти та нафтопродуктів.</li>
<li>ЄС наголосив, що країни-члени вже мають обов’язок підтримувати нафтові запаси та мати плани дій на випадок перебоїв із постачанням.</li>
<li>Європейські країни забезпечують приблизно <strong>20%</strong> від вивільнення понад <strong>400 млн барелів</strong> аварійних нафтових запасів, скоординованого IEA.</li>
<li><strong>11 березня 2026 року</strong> 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — <strong>400 млн барелів</strong>.</li>
<li>IEA уточнює, що її країни-члени загалом мають понад <strong>1,2 млрд барелів</strong> аварійних запасів, а ще <strong>600 млн барелів</strong> становлять промислові запаси, що зберігаються за урядовими зобов’язаннями.</li>
<li>Через Ормузьку протоку у 2025 році проходило в середньому <strong>20 млн барелів на добу</strong> сирої нафти і нафтопродуктів, або близько <strong>25%</strong> світової морської торгівлі нафтою.</li>
<li>За оцінкою IEA, після початку конфлікту експорт сирої нафти і нафтопродуктів через Ормузьку протоку впав до рівня <strong>менше 10%</strong> від доконфліктних обсягів.</li>
<li>IEA прямо зазначає, що ціни на нафту вже перевищили <strong>100 дол./бар.</strong>, а ще сильніше подорожчали нафтопродукти, передусім <strong>дизель, авіаційне пальне і скраплений нафтовий газ</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме ця сукупність цифр пояснює жорсткість нинішньої риторики Єврокомісії. Коли ринок втрачає настільки великий обсяг транзиту через ключову протоку, будь-який плановий простій переробки в Європі починає впливати не лише на комерційну економіку окремого заводу, а на загальну доступність ресурсу.</p>
<h4>Чому акцент зроблено саме на стабільній роботі НПЗ</h4>
<p>Найважливіша теза Єврокомісії звучить дуже предметно: щоб зберегти доступність нафтопродуктів на ринку ЄС, усі <em>неаварійні</em> ремонти нафтопереробних заводів, НПЗ, мають бути відтерміновані. Це означає, що в нинішніх умовах пріоритетом стає максимальне збереження виробничої готовності переробки.</p>
<ul>
<li>Країнам ЄС рекомендовано <strong>не запроваджувати заходів, які можуть збільшувати споживання пального</strong>.</li>
<li>Окремо наголошено на потребі <strong>не обмежувати вільний рух нафтопродуктів</strong> у межах внутрішнього ринку ЄС.</li>
<li>Так само державам запропоновано <strong>не створювати стимулів, які демотивують випуск на НПЗ</strong>.</li>
<li>Додатково Єврокомісія вказує на потенціал <strong>збільшення використання біопалива</strong> як способу частково замістити викопні нафтопродукти і знизити тиск на ринок.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це дуже чіткий сигнал. У період, коли логістичні маршрути вже працюють із ризиками, саме стабільна переробка стає першою лінією захисту від дефіциту і від нових цінових стрибків. Простими словами: якщо нафта дорожчає, а доставка ускладнюється, то зупинки НПЗ через неаварійні роботи роблять проблему ще глибшою.</p>
<blockquote><p>«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готові до потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями. Саме тому діяти треба вже зараз і діяти разом». — Дан Єргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла</p></blockquote>
<h4>Що додає IEA до цієї картини</h4>
<p>Міжнародне енергетичне агентство підкреслює: навіть рекордне вивільнення стратегічних запасів не здатне повністю компенсувати масштаб нинішнього збою. Саме тому агентство паралельно просуває заходи зі стримування попиту.</p>
<ul>
<li>IEA називає поточну кризу <strong>найбільшим збоєм постачання в історії світового нафтового ринку</strong>.</li>
<li>Агентство наголошує, що лише заходів з боку пропозиції <strong>недостатньо</strong> для повного пом’якшення наслідків.</li>
<li>У своєму аналізі <strong>Sheltering From Oil Shocks</strong>, оприлюдненому <strong>20 березня 2026 року</strong>, IEA деталізує <strong>10 заходів</strong>, які можна швидко застосувати для зменшення тиску на споживачів.</li>
<li>Особлива увага приділяється транспорту, який формує близько <strong>45%</strong> світового попиту на нафту.</li>
<li>Серед кроків — дистанційна робота там, де це можливо, зниження швидкості на автомагістралях щонайменше на <strong>10 км/год</strong>, підтримка громадського транспорту, ефективніше керування вантажними перевезеннями, скорочення непотрібних авіаперельотів і тимчасові заходи з енергоефективності у промисловості.</li>
</ul>
<p>Тут важливо інше. IEA фактично говорить ринку: сподіватися лише на додаткові барелі не можна. Якщо збій великий, то паралельно доведеться зменшувати споживання там, де це можливо, і берегти ресурс для найважливіших секторів.</p>
<blockquote><p>«Війна на Близькому Сході створює масштабну енергетичну кризу, включно з найбільшим порушенням постачання в історії світового нафтового ринку. Якщо швидкого врегулювання не буде, наслідки для енергетичних ринків і економік лише посилюватимуться». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA</p></blockquote>
<h4>Що це означає для ринку пального України</h4>
<p>Для України в цьому сигналі з Брюсселя та від IEA важливі одразу кілька речей. По-перше, центр ваги зміщується з простого спостереження за нафтовими котируваннями на ширше питання фізичної наявності продукту.</p>
<p>По-друге, стабільність переробки стає не менш важливою, ніж самі обсяги запасів. Актуальним постає питання відновлення роботи українських НПЗ для переробки власної нафти й назового конденсату із урахуванням захисту від ворожіх ударів.</p>
<p>По-третє, ринок входить у фазу, коли плановий ремонт НПЗ без критичної потреби сприймається як небажане скорочення доступної пропозиції.</p>
<ul>
<li><strong>Перший висновок:</strong> відтермінування неаварійних ремонтів означає, що пріоритетом є <strong>максимальне збереження випуску бензину, дизеля й інших нафтопродуктів</strong> у момент, коли світовий ринок уже втратив частину нормальної логістики.</li>
<li><strong>Другий висновок:</strong> вільний рух нафтопродуктів і координація між державами розглядаються як <strong>елемент ринкової стійкості</strong>, а не як суто бюрократична процедура.</li>
<li><strong>Третій висновок:</strong> IEA прямо показує, що <strong>резерви дають час</strong>, але не скасовують потреби керувати попитом і берегти ресурс для критично важливого споживання.</li>
<li><strong>Четвертий висновок:</strong> у нинішніх умовах будь-яка додаткова втрата переробних потужностей або логістичні обмеження працюють в один бік — <strong>посилюють ціновий тиск на бензин і дизель</strong>.</li>
</ul>
<p>Тому головний меседж для ринку пального України зараз виглядає так: у період великого зовнішнього шоку перемагає не той, хто просто має формальний запас, а той, хто здатний тримати безперервну роботу всієї системи — від запасів і координації до переробки, логістики і дисципліни ремонтів. Саме тому акцент Єврокомісії на стабільній роботі НПЗ і перенесенні неаварійних ремонтів є не технічною деталлю, а ключовим антикризовим орієнтиром для всього паливного ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://energy.ec.europa.eu/news/commission-calls-eu-countries-coordinate-measures-ensure-oil-security-supply-amid-middle-east-energy-2026-03-31_en?spm=a2ty_o01.29997173.0.0.62cb51716vVdyr">European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption</a>; <a href="https://www.iea.org/news/iea-member-countries-to-carry-out-largest-ever-oil-stock-release-amid-market-disruptions-from-middle-east-conflict">IEA — Member countries to carry out largest ever oil stock release amid market disruptions from Middle East conflict</a>; <a href="https://www.iea.org/reports/sheltering-from-oil-shocks">IEA — Sheltering From Oil Shocks</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/01/yevrokomisiya-i-iea-podayut-rinku-chitkij-signal-stabilna-robota-npz-staye-pitannyam-bezpeki-postachannya-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>«Енергетична наддержава» купує бензин: росія переходить до імпорту на тлі обвалу переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/30/energetichna-nadderzhava-kupuye-benzin-rosiya-perexodit-do-importu-na-tli-obvalu-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/30/energetichna-nadderzhava-kupuye-benzin-rosiya-perexodit-do-importu-na-tli-obvalu-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Oct 2025 07:13:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[export decline]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline imports]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[supply shortage]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine strikes]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична політика]]></category>
		<category><![CDATA[Імпорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153334</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29955-НПЗ_без_света.jpg" alt="«Енергетична наддержава» купує бензин: росія переходить до імпорту на тлі обвалу переробки"/><br />росія, що десятиліттями жила з експорту сировини, перетворилася на покупця бензину: у вересні білоруські залізничні постачання зросли приблизно вчетверо до близько 49 тис. тонн, москва скасувала імпортні мита та перейшла до вилучення енергетичних активів у олігархів. Паралельно фіксується ураження 16 із 38 НПЗ і падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. барелів на добу, що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29955-НПЗ_без_света.jpg" alt="«Енергетична наддержава» купує бензин: росія переходить до імпорту на тлі обвалу переробки"/><br /><p>росія, що десятиліттями жила з експорту сировини, перетворилася на покупця бензину: у вересні білоруські залізничні постачання зросли приблизно вчетверо до близько <strong>49 тис. тонн</strong>, москва скасувала імпортні мита та перейшла до <strong>вилучення енергетичних активів</strong> у олігархів. Паралельно фіксується <strong>ураження 16 із 38 НПЗ</strong> і падіння експорту нафтопродуктів приблизно на <strong>170 тис. барелів на добу</strong>, що зумовлює дефіцити пального та перебої на ринку.</p>
<h2>Причини й наслідки паливної кризи на росії</h2>
<h3>1) Вихідні факти</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт бензину:</strong> білорусь збільшила залізничні постачання до росії приблизно вчетверо — до <strong>~49 000 тонн у вересні</strong> <em>(екстрене закриття «дір» у внутрішньому балансі пального)</em>.</li>
<li><strong>Мита:</strong> москва <strong>скасувала/урізала імпортні мита</strong> на бензин із Азії та інших напрямків <em>(щоб знизити «цінову підлогу» для імпортерів і прискорити приватні ввезення)</em>.</li>
<li><strong>Адміністративний тиск:</strong> держава <strong>вилучила Oblkomun-energo</strong> у двох мільярдерів і передала в держконтроль <em>(спроба прямого управління критичною інфраструктурою)</em>.</li>
<li><strong>Масштаб пошкоджень:</strong> уражено <strong>16 із 38</strong> російських НПЗ; експорт нафтопродуктів зменшився приблизно на <strong>170 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Оперативні збої:</strong> на АЗС у Бєлгороді заборонено каністри; у Волгограді на заправках «Газпром» немає пального; «Яр-Нафть» і «Волга-Нафть» без бензину; в окупованому Донецьку — <strong>черги та дефіцит А-92/А-95</strong>.</li>
<li><strong>Ескалація ударів:</strong> заява про намір України <strong>масштабувати удари</strong> по логістиці та паливній інфраструктурі; у відкритих звітах фіксуються <em>потрапляння в нафтоб’єкти кожні 1–2 дні</em>.</li>
</ul>
<h3>2) Зв’язки</h3>
<ul>
<li><strong>Серійні удари по НПЗ</strong> → <em>фізична втрата переробних потужностей</em> → <strong>дефіцит бензину/дизелю всередині країни</strong>.</li>
<li><strong>Дефіцит переробки</strong> → <em>падіння експортних відвантажень</em> (≈ <strong>–170 тис. б/д</strong>) → <strong>перекроювання потоків</strong> (вивільнення місця для імпорту, зменшення пропозиції в експорті).</li>
<li><strong>Імпортні «латки» (49 тис. т з білорусі)</strong> → <em>тимчасове пом’якшення</em> дефіциту на АЗС, але <strong>не відновлення</strong> втраченої потужності НПЗ.</li>
<li><strong>Скасування мит</strong> → <em>зниження бар’єрів входу</em> для приватних імпортерів → <strong>короткострокове нарощення імпорту</strong>, але <em>сигнал недовіри</em> до власної переробки.</li>
<li><strong>Вилучення активів</strong> → <em>вручне управління</em> (деталі постачання, ремонт, персонал) → <strong>політичні ризики</strong> (опір мереж впливу олігархів) і <strong>невизначеність ефективності</strong>.</li>
</ul>
<h3>3) Висновки щодо впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафтопродуктів у Євразії:</strong> скорочення російської переробки та експорту приблизно на <strong>170 тис. б/д</strong> ущільнює пропозицію у регіоні, посилюючи <strong>ціновий тиск</strong> на бензин/дизель. Імпорт до росії (<strong>~49 тис. т</strong> за вересень лише з білорусі) <em>перерозподіляє</em> регіональні потоки, підвищуючи конкуренцію за вільні партії.</li>
<li><strong>Цінові сигнали:</strong> скасування мит у росії <em>зменшує чисті нетбек-ціни</em> для імпортерів на внутрішній ринок росії, <strong>перетягуючи частину обсягів</strong> із сусідніх ринків та <em>локально</em> стабілізуючи внутрішні ціни, але за рахунок <strong>жорсткішої конкуренції</strong> за товар у регіоні.</li>
<li><strong>Логістичний фактор:</strong> ураження НПЗ + обмеження трубопроводів/залізниці/портів <em>не переналаштовуються миттєво</em>, тож імпорт <strong>«накладається» поверх дефіциту</strong> без вирішення структурної проблеми — це підвищує <strong>волатильність</strong> і ризик періодичних «вибухів» дефіциту.</li>
<li><strong>Структурний тренд:</strong> якщо <em>удари кожні 1–2 дні</em> зберігаються, а ремонт/запчастини/інженери не відновлюють потужність, ринок отримає <strong>тривалу «дірку» в пропозиції</strong>, що <strong>підпирає премії</strong> у цінах на нафтопродукти та зменшує гнучкість експорту з росії.</li>
<li><strong>Політичний ризик-преміум:</strong> вилучення активів і «ручне управління» створюють <strong>регуляторну невизначеність</strong> для ринку постачання/сервісу (запчастини, інженери), що <em>знижує ймовірність</em> швидкого відновлення переробки.</li>
</ul>
<h3>4) Хронологія й ключові дії</h3>
<ul>
<li><strong>Вересень:</strong> білорусь збільшує постачання бензину росії приблизно вчетверо до <strong>~49 000 тонн</strong>.</li>
<li><strong>Після екстреного імпорту:</strong> москва <strong>скасовує/урізає імпортні мита</strong> на бензин із Азії та інших напрямків.</li>
<li><strong>Далі:</strong> <strong>вилучення Oblkomun-energo</strong> у двох мільярдерів і передача під держконтроль.</li>
<li><strong>Поточні наслідки:</strong> <strong>дефіцити на АЗС</strong> у низці регіонів, <strong>падіння експорту</strong> нафтопродуктів приблизно на <strong>170 тис. б/д</strong>, уражено <strong>16 із 38</strong> НПЗ.</li>
</ul>
<h3>5) Стан «на землі»</h3>
<ul>
<li><strong>Бєлгород:</strong> заборона заправки в каністри <em>(обмеження генераторів для населення)</em>.</li>
<li><strong>Волгоград:</strong> на АЗС «Газпром» <strong>немає пального</strong>.</li>
<li><strong>«Яр-Нафть», «Волга-Нафть»:</strong> <strong>без бензину</strong>.</li>
<li><strong>Окупований Донецьк:</strong> <strong>черги</strong>, зникнення <strong>А-92/А-95</strong>.</li>
</ul>
<h3>6) Оцінка ефективності заходів</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт і мита</strong> — <em>лише «патч»</em>: зменшують дефіцит у моменті, але <strong>не відновлюють</strong> фізичну переробку.</li>
<li><strong>Вилучення активів</strong> — <em>критично залежить</em> від доступу до <strong>запчастин, інженерів, техобслуговування</strong>. Без цього <strong>зміна власності «косметична»</strong>.</li>
<li><strong>Імовірний базовий сценарій</strong> — <strong>довша фаза раціонування</strong> на внутрішньому ринку та <strong>менша експортна гнучкість</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://euromaidanpress.com/2025/10/28/frontline-report-2025-10-27/" target="_blank">euromaidanpress.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29955-НПЗ_без_света.jpg" alt="«Енергетична наддержава» купує бензин: росія переходить до імпорту на тлі обвалу переробки"/><br /><p>росія, що десятиліттями жила з експорту сировини, перетворилася на покупця бензину: у вересні білоруські залізничні постачання зросли приблизно вчетверо до близько <strong>49 тис. тонн</strong>, москва скасувала імпортні мита та перейшла до <strong>вилучення енергетичних активів</strong> у олігархів. Паралельно фіксується <strong>ураження 16 із 38 НПЗ</strong> і падіння експорту нафтопродуктів приблизно на <strong>170 тис. барелів на добу</strong>, що зумовлює дефіцити пального та перебої на ринку.</p>
<h2>Причини й наслідки паливної кризи на росії</h2>
<h3>1) Вихідні факти</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт бензину:</strong> білорусь збільшила залізничні постачання до росії приблизно вчетверо — до <strong>~49 000 тонн у вересні</strong> <em>(екстрене закриття «дір» у внутрішньому балансі пального)</em>.</li>
<li><strong>Мита:</strong> москва <strong>скасувала/урізала імпортні мита</strong> на бензин із Азії та інших напрямків <em>(щоб знизити «цінову підлогу» для імпортерів і прискорити приватні ввезення)</em>.</li>
<li><strong>Адміністративний тиск:</strong> держава <strong>вилучила Oblkomun-energo</strong> у двох мільярдерів і передала в держконтроль <em>(спроба прямого управління критичною інфраструктурою)</em>.</li>
<li><strong>Масштаб пошкоджень:</strong> уражено <strong>16 із 38</strong> російських НПЗ; експорт нафтопродуктів зменшився приблизно на <strong>170 тис. б/д</strong>.</li>
<li><strong>Оперативні збої:</strong> на АЗС у Бєлгороді заборонено каністри; у Волгограді на заправках «Газпром» немає пального; «Яр-Нафть» і «Волга-Нафть» без бензину; в окупованому Донецьку — <strong>черги та дефіцит А-92/А-95</strong>.</li>
<li><strong>Ескалація ударів:</strong> заява про намір України <strong>масштабувати удари</strong> по логістиці та паливній інфраструктурі; у відкритих звітах фіксуються <em>потрапляння в нафтоб’єкти кожні 1–2 дні</em>.</li>
</ul>
<h3>2) Зв’язки</h3>
<ul>
<li><strong>Серійні удари по НПЗ</strong> → <em>фізична втрата переробних потужностей</em> → <strong>дефіцит бензину/дизелю всередині країни</strong>.</li>
<li><strong>Дефіцит переробки</strong> → <em>падіння експортних відвантажень</em> (≈ <strong>–170 тис. б/д</strong>) → <strong>перекроювання потоків</strong> (вивільнення місця для імпорту, зменшення пропозиції в експорті).</li>
<li><strong>Імпортні «латки» (49 тис. т з білорусі)</strong> → <em>тимчасове пом’якшення</em> дефіциту на АЗС, але <strong>не відновлення</strong> втраченої потужності НПЗ.</li>
<li><strong>Скасування мит</strong> → <em>зниження бар’єрів входу</em> для приватних імпортерів → <strong>короткострокове нарощення імпорту</strong>, але <em>сигнал недовіри</em> до власної переробки.</li>
<li><strong>Вилучення активів</strong> → <em>вручне управління</em> (деталі постачання, ремонт, персонал) → <strong>політичні ризики</strong> (опір мереж впливу олігархів) і <strong>невизначеність ефективності</strong>.</li>
</ul>
<h3>3) Висновки щодо впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафтопродуктів у Євразії:</strong> скорочення російської переробки та експорту приблизно на <strong>170 тис. б/д</strong> ущільнює пропозицію у регіоні, посилюючи <strong>ціновий тиск</strong> на бензин/дизель. Імпорт до росії (<strong>~49 тис. т</strong> за вересень лише з білорусі) <em>перерозподіляє</em> регіональні потоки, підвищуючи конкуренцію за вільні партії.</li>
<li><strong>Цінові сигнали:</strong> скасування мит у росії <em>зменшує чисті нетбек-ціни</em> для імпортерів на внутрішній ринок росії, <strong>перетягуючи частину обсягів</strong> із сусідніх ринків та <em>локально</em> стабілізуючи внутрішні ціни, але за рахунок <strong>жорсткішої конкуренції</strong> за товар у регіоні.</li>
<li><strong>Логістичний фактор:</strong> ураження НПЗ + обмеження трубопроводів/залізниці/портів <em>не переналаштовуються миттєво</em>, тож імпорт <strong>«накладається» поверх дефіциту</strong> без вирішення структурної проблеми — це підвищує <strong>волатильність</strong> і ризик періодичних «вибухів» дефіциту.</li>
<li><strong>Структурний тренд:</strong> якщо <em>удари кожні 1–2 дні</em> зберігаються, а ремонт/запчастини/інженери не відновлюють потужність, ринок отримає <strong>тривалу «дірку» в пропозиції</strong>, що <strong>підпирає премії</strong> у цінах на нафтопродукти та зменшує гнучкість експорту з росії.</li>
<li><strong>Політичний ризик-преміум:</strong> вилучення активів і «ручне управління» створюють <strong>регуляторну невизначеність</strong> для ринку постачання/сервісу (запчастини, інженери), що <em>знижує ймовірність</em> швидкого відновлення переробки.</li>
</ul>
<h3>4) Хронологія й ключові дії</h3>
<ul>
<li><strong>Вересень:</strong> білорусь збільшує постачання бензину росії приблизно вчетверо до <strong>~49 000 тонн</strong>.</li>
<li><strong>Після екстреного імпорту:</strong> москва <strong>скасовує/урізає імпортні мита</strong> на бензин із Азії та інших напрямків.</li>
<li><strong>Далі:</strong> <strong>вилучення Oblkomun-energo</strong> у двох мільярдерів і передача під держконтроль.</li>
<li><strong>Поточні наслідки:</strong> <strong>дефіцити на АЗС</strong> у низці регіонів, <strong>падіння експорту</strong> нафтопродуктів приблизно на <strong>170 тис. б/д</strong>, уражено <strong>16 із 38</strong> НПЗ.</li>
</ul>
<h3>5) Стан «на землі»</h3>
<ul>
<li><strong>Бєлгород:</strong> заборона заправки в каністри <em>(обмеження генераторів для населення)</em>.</li>
<li><strong>Волгоград:</strong> на АЗС «Газпром» <strong>немає пального</strong>.</li>
<li><strong>«Яр-Нафть», «Волга-Нафть»:</strong> <strong>без бензину</strong>.</li>
<li><strong>Окупований Донецьк:</strong> <strong>черги</strong>, зникнення <strong>А-92/А-95</strong>.</li>
</ul>
<h3>6) Оцінка ефективності заходів</h3>
<ul>
<li><strong>Імпорт і мита</strong> — <em>лише «патч»</em>: зменшують дефіцит у моменті, але <strong>не відновлюють</strong> фізичну переробку.</li>
<li><strong>Вилучення активів</strong> — <em>критично залежить</em> від доступу до <strong>запчастин, інженерів, техобслуговування</strong>. Без цього <strong>зміна власності «косметична»</strong>.</li>
<li><strong>Імовірний базовий сценарій</strong> — <strong>довша фаза раціонування</strong> на внутрішньому ринку та <strong>менша експортна гнучкість</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://euromaidanpress.com/2025/10/28/frontline-report-2025-10-27/" target="_blank">euromaidanpress.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/30/energetichna-nadderzhava-kupuye-benzin-rosiya-perexodit-do-importu-na-tli-obvalu-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/udari-dronami-po-npz-rf-pidnyali-naftu-do-45-tizhnevogo-maksimumu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/udari-dronami-po-npz-rf-pidnyali-naftu-do-45-tizhnevogo-maksimumu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 04 Sep 2025 05:18:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Drones]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[futures]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[options]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[дрони]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[ф’ючерси]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153207</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29892-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму"/><br />2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до 4,5-тижневого максимуму. Причина — удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може зменшити експорт у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29892-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму"/><br /><p>2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до <strong>4,5-тижневого максимуму</strong>. Причина — <strong>удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф</strong>, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може <strong>зменшити експорт</strong> у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти до <strong>68,00</strong> та <strong>70,00</strong>.</p>
<h2>Події та наслідки</h2>
<h3>Факти</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронами:</strong> знищено частину потужностей НПЗ рф → збої у переробці.</li>
<li><strong>Внутрішні ціни:</strong> дефіцит пального в росії підштовхує вартість угору.</li>
<li><strong>Експорт:</strong> очікується скорочення поставок нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ринок:</strong> початок тижня — зростання до 4,5-тижневого максимуму.</li>
</ul>
<h3>Висновки для світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Пропозиція:</strong> пошкодження НПЗ рф зменшує глобальну пропозицію у найближчому періоді.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> ризики й дефіцит підтримують висхідний тренд з цілями <strong>68,00–70,00</strong>.</li>
<li><strong>Геополітика:</strong> атаки на енергетичну інфраструктуру підвищують <em>премію за ризик</em> на ринку.</li>
</ul>
<h3>Опціонна стратегія Walsh Trading</h3>
<ul>
<li><strong>Продати</strong> два жовтневі пути <strong>63,00</strong> (премія $1 260).</li>
<li><strong>Купити</strong> листопадовий кол <strong>70,00</strong> за <strong>0,95</strong>.</li>
<li><strong>Нетто-кредит:</strong> близько <strong>$250</strong>.</li>
<li><strong>Часовий фактор:</strong> жовтневі опциони діють до <strong>17 вересня</strong>; часовий розпад працює на продавця.</li>
<li><strong>Ризик:</strong> денний мінімум — <strong>63,66</strong>. Якщо ціна впаде нижче <strong>63,00</strong>, стратегію потрібно закривати.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо жовтнева нафта опуститься нижче 63,00, стратегія не працює. Викупіть продані пути назад», — Стівен Девіс, старший ринковий стратег Walsh Trading.</p></blockquote>
<h2>Причини та наслідки</h2>
<ul>
<li><strong>Атаки дронами</strong> → пошкодження НПЗ → збої переробки → внутрішній дефіцит у рф → менший експорт.</li>
<li><strong>Менша пропозиція</strong> на світовому ринку → підвищення цін → очікування рівнів 68,00–70,00.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/34553868/buy-crude-oil-now">Barchart</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29892-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Удари дронами по НПЗ рф підняли нафту до 4,5-тижневого максимуму"/><br /><p>2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до <strong>4,5-тижневого максимуму</strong>. Причина — <strong>удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф</strong>, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може <strong>зменшити експорт</strong> у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти до <strong>68,00</strong> та <strong>70,00</strong>.</p>
<h2>Події та наслідки</h2>
<h3>Факти</h3>
<ul>
<li><strong>Удари дронами:</strong> знищено частину потужностей НПЗ рф → збої у переробці.</li>
<li><strong>Внутрішні ціни:</strong> дефіцит пального в росії підштовхує вартість угору.</li>
<li><strong>Експорт:</strong> очікується скорочення поставок нафти й нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Ринок:</strong> початок тижня — зростання до 4,5-тижневого максимуму.</li>
</ul>
<h3>Висновки для світового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Пропозиція:</strong> пошкодження НПЗ рф зменшує глобальну пропозицію у найближчому періоді.</li>
<li><strong>Ціни:</strong> ризики й дефіцит підтримують висхідний тренд з цілями <strong>68,00–70,00</strong>.</li>
<li><strong>Геополітика:</strong> атаки на енергетичну інфраструктуру підвищують <em>премію за ризик</em> на ринку.</li>
</ul>
<h3>Опціонна стратегія Walsh Trading</h3>
<ul>
<li><strong>Продати</strong> два жовтневі пути <strong>63,00</strong> (премія $1 260).</li>
<li><strong>Купити</strong> листопадовий кол <strong>70,00</strong> за <strong>0,95</strong>.</li>
<li><strong>Нетто-кредит:</strong> близько <strong>$250</strong>.</li>
<li><strong>Часовий фактор:</strong> жовтневі опциони діють до <strong>17 вересня</strong>; часовий розпад працює на продавця.</li>
<li><strong>Ризик:</strong> денний мінімум — <strong>63,66</strong>. Якщо ціна впаде нижче <strong>63,00</strong>, стратегію потрібно закривати.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Якщо жовтнева нафта опуститься нижче 63,00, стратегія не працює. Викупіть продані пути назад», — Стівен Девіс, старший ринковий стратег Walsh Trading.</p></blockquote>
<h2>Причини та наслідки</h2>
<ul>
<li><strong>Атаки дронами</strong> → пошкодження НПЗ → збої переробки → внутрішній дефіцит у рф → менший експорт.</li>
<li><strong>Менша пропозиція</strong> на світовому ринку → підвищення цін → очікування рівнів 68,00–70,00.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.barchart.com/story/news/34553868/buy-crude-oil-now">Barchart</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/04/udari-dronami-po-npz-rf-pidnyali-naftu-do-45-tizhnevogo-maksimumu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Каліфорнія готується до скорочення нафтопереробних потужностей, що може підняти ціни на бензин</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/kaliforniya-gotuyetsya-do-skorochennya-naftopererobnix-potuzhnostej-shho-mozhe-pidnyati-cini-na-benzin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/kaliforniya-gotuyetsya-do-skorochennya-naftopererobnix-potuzhnostej-shho-mozhe-pidnyati-cini-na-benzin/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Jul 2025 05:13:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[California]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[refineries]]></category>
		<category><![CDATA[West Coast]]></category>
		<category><![CDATA[Західне узбережжя]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[Калифорния]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробні заводи]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152697</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29553-НПЗ_без_света.jpg" alt="Каліфорнія готується до скорочення нафтопереробних потужностей, що може підняти ціни на бензин"/><br />Очікуване закриття двох великих нафтопереробних заводів на Західному узбережжі США протягом наступних 12 місяців може спричинити зростання цін на бензин у регіоні. Попри те, що вони становлять менше 2% потужностей США, ці заводи забезпечують 17% переробки нафти у Каліфорнії. Наслідки закриття заводів Phillips 66 планує закрити свій завод у Вілмінгтоні (Лос-Анджелес) потужністю 139 000 барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29553-НПЗ_без_света.jpg" alt="Каліфорнія готується до скорочення нафтопереробних потужностей, що може підняти ціни на бензин"/><br /><p>Очікуване закриття двох великих нафтопереробних заводів на Західному узбережжі США протягом наступних 12 місяців може спричинити зростання цін на бензин у регіоні. Попри те, що вони становлять менше 2% потужностей США, ці заводи забезпечують 17% переробки нафти у Каліфорнії.</p>
<h3>Наслідки закриття заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Phillips 66</strong> планує закрити свій завод у Вілмінгтоні (Лос-Анджелес) потужністю 139 000 барелів на добу до кінця 2025 року.</li>
<li><strong>Valero</strong> оголосила про закриття НПЗ у Беніції (Бей-Еріа) потужністю 145 000 барелів на добу до кінця квітня 2026 року.</li>
<li>Це продовжує тенденцію скорочення переробних потужностей після закриття Rodeo Phillips 66 у 2024 році та Martinez Marathon у 2020 році.</li>
</ul>
<h3>Обмежена логістика та ризики імпорту</h3>
<ul>
<li>Каліфорнія має обмежені можливості логістичного з’єднання з іншими нафтопереробними центрами США, такими як узбережжя Мексиканської затоки.</li>
<li>Очікується збільшення імпорту пального з Азії, зокрема авіаційного пального та бензину.</li>
<li>CARBOB — спеціальна суміш бензину для Каліфорнії — може вироблятися лише на певних заводах, зокрема у штаті Вашингтон, а також в Індії та Південній Кореї.</li>
<li>Сусідні штати Аризона та Невада, які отримують постачання з Каліфорнії, також можуть відчути дефіцит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз і заходи для зниження ризиків</h3>
<p>За прогнозами, у 2026 році очікується невелике зростання роздрібних цін на бензин на Західному узбережжі на фоні зниження цін на нафту загалом у США. Каліфорнія вже запровадила новий закон про мінімальні запаси пального, щоб зменшити ризики дефіциту.</p>
<blockquote><p>«Імпорт нафтопродуктів через Тихий океан потребує більше часу на реагування на попит ринку, що може спричинити тимчасові підвищення цін або зростання волатильності», — зазначають в EIA.</p></blockquote>
<p>У травні 2025 року імпорт бензину на Західне узбережжя досяг рекордних понад 210 000 барелів на добу у середньому за чотири тижні. Хоча у червні цей показник знизився, влітку наступного року очікується його нове зростання після закриття заводів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=63620" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29553-НПЗ_без_света.jpg" alt="Каліфорнія готується до скорочення нафтопереробних потужностей, що може підняти ціни на бензин"/><br /><p>Очікуване закриття двох великих нафтопереробних заводів на Західному узбережжі США протягом наступних 12 місяців може спричинити зростання цін на бензин у регіоні. Попри те, що вони становлять менше 2% потужностей США, ці заводи забезпечують 17% переробки нафти у Каліфорнії.</p>
<h3>Наслідки закриття заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Phillips 66</strong> планує закрити свій завод у Вілмінгтоні (Лос-Анджелес) потужністю 139 000 барелів на добу до кінця 2025 року.</li>
<li><strong>Valero</strong> оголосила про закриття НПЗ у Беніції (Бей-Еріа) потужністю 145 000 барелів на добу до кінця квітня 2026 року.</li>
<li>Це продовжує тенденцію скорочення переробних потужностей після закриття Rodeo Phillips 66 у 2024 році та Martinez Marathon у 2020 році.</li>
</ul>
<h3>Обмежена логістика та ризики імпорту</h3>
<ul>
<li>Каліфорнія має обмежені можливості логістичного з’єднання з іншими нафтопереробними центрами США, такими як узбережжя Мексиканської затоки.</li>
<li>Очікується збільшення імпорту пального з Азії, зокрема авіаційного пального та бензину.</li>
<li>CARBOB — спеціальна суміш бензину для Каліфорнії — може вироблятися лише на певних заводах, зокрема у штаті Вашингтон, а також в Індії та Південній Кореї.</li>
<li>Сусідні штати Аризона та Невада, які отримують постачання з Каліфорнії, також можуть відчути дефіцит.</li>
</ul>
<h3>Прогноз і заходи для зниження ризиків</h3>
<p>За прогнозами, у 2026 році очікується невелике зростання роздрібних цін на бензин на Західному узбережжі на фоні зниження цін на нафту загалом у США. Каліфорнія вже запровадила новий закон про мінімальні запаси пального, щоб зменшити ризики дефіциту.</p>
<blockquote><p>«Імпорт нафтопродуктів через Тихий океан потребує більше часу на реагування на попит ринку, що може спричинити тимчасові підвищення цін або зростання волатильності», — зазначають в EIA.</p></blockquote>
<p>У травні 2025 року імпорт бензину на Західне узбережжя досяг рекордних понад 210 000 барелів на добу у середньому за чотири тижні. Хоча у червні цей показник знизився, влітку наступного року очікується його нове зростання після закриття заводів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/todayinenergy/detail.php?id=63620" target="_blank">U.S. Energy Information Administration</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/kaliforniya-gotuyetsya-do-skorochennya-naftopererobnix-potuzhnostej-shho-mozhe-pidnyati-cini-na-benzin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/refineries/feed/ ) in 0.33733 seconds, on Aug 1st, 2026 at 8:44 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 1st, 2026 at 9:44 pm UTC -->