Дональд Трамп оголосив про негайне «енергетичне перемир’я» між Україною та росією, проте Reuters зазначає, що Київ і москва одразу не підтвердили такої домовленості. Володимир Зеленський заявив, що Україна підтримує припинення ударів по енергетичній інфраструктурі лише за умови, що росія також його дотримуватиметься.

Питання ударів по енергетичній інфраструктурі напряму пов’язане з паливними ризиками

11 жовтня Reuters повідомило, що президент США Дональд Трамп несподівано оголосив про «енергетичне перемир’я» між Україною та росією, яке, за його словами, набуває чинності негайно. Водночас президент України Володимир Зеленський заявив, що очікує деталей від американської сторони. З боку москви на момент публікації Reuters підтвердження не було.

Reuters зазначає, що заява пролунала після кількох днів тиску Трампа на Україну з вимогою припинити удари по російських нафтопереробних заводах. Трамп пов’язує ці удари зі зростанням цін на дизпальне, що створює політичні ризики для республіканців перед проміжними виборами у США.

Зеленський повторив позицію, що Україна готова припинити удари по російських НПЗ лише за умови, що Володимир Путін зупинить атаки по українській енергетичній інфраструктурі. Він також наголосив, що будь-яка така домовленість потребує «реальних гарантій».

Reuters окремо зазначає, що стрімке зростання світових цін на дизпальне після початку війни з Іраном у лютому стало політичною проблемою для адміністрації Трампа. У матеріалі також ідеться, що аналітики вважають домовленість Трампа з москвою щодо постачання російського дизпального недостатньою для сталого зниження паливних цін.

«Україна підтримує перемир’я, і важливо, щоб росія також його підтримала. Ми очікуємо деталей від американської сторони», — заявив президент України Володимир Зеленський, за повідомленням Reuters.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters повідомило 5 жовтня, що президент США Дональд Трамп на тлі зростання енергетичних цін заявив про роль НПЗ у підвищенні вартості бензину. У повідомленні також зазначено, що війна в Ірані та атаки України на енергетичну інфраструктуру росії впливали на ціни на пальне.

Увага ринку змістилася з маршруту постачання сирої нафти до стану переробних потужностей і випуску готового пального.

Reuters зазначило, що енергетичні ціни зросли після того, як Іран перекрив доступ до Ормузької протоки — водного шляху, через який зазвичай проходить одна п’ята світових постачань нафти. Водночас атаки України на російську енергетичну інфраструктуру також підштовхували ціни, особливо на дизельне пальне.

«Те, що піднімає ціни на бензин, уже не Ормузська протока, тому що рекордні обсяги барелів зараз виходять майже щодня, а слово “НПЗ”, де російські підриваються Україною, а наші закриваються у “синіх” штатах, таких як Каліфорнія, демократами», — написав Дональд Трамп у Truth Social.

Reuters подало цю заяву як політичну реакцію президента США на тиск через високі ціни на бензин. Матеріал не наводить окремого прогнозу щодо цін, але фіксує зміну акценту в публічній дискусії: від доступності сирої нафти до здатності НПЗ виробляти достатні обсяги готового пального.

Для ринку бензинів це важливо тому, що дефіцит або пошкодження переробних потужностей впливають не лише на фізичний баланс пального, а й на маржу переробки. Якщо сирої нафти достатньо, але НПЗ не можуть стабільно виробляти бензин, дизель або авіапальне, ціни на готові продукти можуть залишатися під тиском.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Reuters 11 вересня 2026 року повідомило, що МЕА знову знизило прогноз видобутку нафти в росії через українські удари по енергетичній інфраструктурі, зокрема по НПЗ. Агентство вказало на падіння російського видобутку у серпні та перегляд прогнозів на 2026–2027 роки.

Зниження російського видобутку й тиск на НПЗ стали окремим фактором напруження на глобальному ринку пального

За даними Reuters, МЕА переглянуло прогноз російського видобутку сирої нафти на 2026 рік униз на 125 000 барелів на добу — до 8,7 млн барелів на добу. Прогноз на 2027 рік було знижено на 235 000 барелів на добу — до 8,6 млн барелів на добу.

У матеріалі зазначено, що росія є третім за величиною виробником нафти у світі. Її видобуток скорочується на тлі українських ударів, зокрема по нафтових переробних заводах. Reuters також повідомило, що урядовий проєкт, з яким агентство ознайомилося тижнем раніше, передбачав зниження прогнозу видобутку нафти в росії у 2026 році до мінімуму за 17 років і перегляд прогнозу експорту пального на 2026–2027 роки через війну проти України.

Фактичний видобуток російської нафти у серпні, за даними МЕА, наведеними Reuters, знизився на 200 000 барелів на добу проти липня — до 8,36 млн барелів на добу. Це на 940 000 барелів на добу нижче за січневий пік у 9,3 млн барелів на добу і на 695 000 барелів на добу нижче, ніж рік тому.

Reuters окремо зазначило, що росія припинила публікувати дані про видобуток нафти у квітні 2023 року. Це ускладнює незалежну оперативну перевірку внутрішніх показників, тому ринок спирається на оцінки міжнародних агентств і непрямі дані.

ОПЕК у четвер, за даними Reuters, повідомила, що видобуток нафти в росії у серпні скоротився на 160 000 барелів на добу порівняно з липнем — до 8,718 млн барелів на добу. Різниця між оцінками МЕА та ОПЕК показує, що ринок працює з кількома наборами даних, але обидва джерела фіксують спад у серпні.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Дизель пішов у зворотному напрямку — до росії

Майже 30 тис. тонн нафтопродуктів, завантажених наприкінці липня в Південній Кореї, було спрямовано до російського Далекого Сходу. Дані відстеження суден Kpler і Vortexa показали, що щонайменше два танкери малої дальності завантажили пальне з резервуарів у порту Ульсан.

Два джерела Reuters, знайомі з операціями, повідомили, що до складу вантажів входить дизельне пальне. Одне з них також вказало на наявність авіаційного пального. На момент публікації один із танкерів уже прибув до росії, але ще не розвантажився.

Такий маршрут є нетиповим. росія традиційно виступає чистим експортером дизпального, а після запровадження західних санкцій значні російські обсяги спрямовувалися передусім до Бразилії, Туреччини та країн Західної Африки.

Українські удари змінюють напрямок паливних потоків

Reuters прямо пов’язує появу нових імпортних потреб із ударами України по російській енергетичній інфраструктурі. Раніше «Термінал» повідомляв, що росія вже шукала додаткове готове пальне в Азії після скорочення власної переробки.

Паралельно москва продовжила обмеження експорту дизельного пального та бензину до січня, хоча частину обмежень планується послабити з 1 вересня. Ще в липні скорочення російського експорту дизпального вже посилило дефіцит середніх дистилятів на міжнародному ринку.

Нові постачання з Південної Кореї показують наступний етап цієї трансформації: країна, яка традиційно вивозила значні обсяги дизелю, змушена залучати готове пальне з інших регіонів для компенсації втрат власної переробки. Для міжнародного дизельного балансу це означає одночасне скорочення одного джерела експорту та появу додаткового імпортного попиту.

Джерела: Reuters.

У червні російський залізничний експорт дизпального до Центральної Азії та Афганістану зріс до 237,7 тис. тонн із 167,5 тис. тонн у травні. Водночас постачання бензину скоротилося на 34%, а авіапального — більш ніж на 92%. Це свідчить про перерозподіл обмежених ресурсів на користь дизпального та виконання міжурядових контрактів.

Дизельні відвантаження зросли на тлі скорочення інших продуктів

У червні росія експортувала залізницею до Центральної Азії та Афганістану 237,7 тис. тонн дизпального проти 167,5 тис. тонн у травні. Збільшення становило 70,2 тис. тонн за місяць. У цей самий період відвантаження бензину впали на 34% — до 99,3 тис. тонн, а авіапального більш ніж на 92% — до 3,8 тис. тонн.

Сукупний російський експорт пального до Центральної Азії та Афганістану за перше півріччя зріс на 7% порівняно з аналогічним періодом 2025 року — до 3,82 млн тонн. Постачання здійснюють, зокрема, «Роснефть», «Газпром нефтехим Салават» і «Газпром нефть».

Паливний дефіцит поширюється на залежні країни

Проблеми виникли після скорочення переробки на російських НПЗ, пошкоджених українськими ударами. Усередині росії сформувалися черги на АЗС, а ціни на бензин і дизпальне суттєво зросли. Таджикистан повідомляв про запаси приблизно на 60 днів і почав переговори з іншими країнами щодо альтернативних джерел. Киргизстан також звертався до сусідів по допомогу з пальним.

росія заборонила експорт бензину, авіапального й дизпального, але зберегла винятки для постачання за міжурядовими угодами. Тому збільшення дизельних відвантажень до Центральної Азії не суперечить формальній забороні: ресурс спрямовується на пріоритетні ринки, тоді як комерційний морський експорт залишається обмеженим.

Глобальна пропозиція дизпального залишається обмеженою

З 1 до 10 липня російські морські відвантаження дизпального й газойлю становили лише 234 тис. барелів на добу проти 400 тис. барелів на добу в червні та середнього рівня близько 817 тис. барелів на добу у 2025 році. Скорочення змушує традиційних покупців, зокрема Туреччину та Бразилію, активніше шукати вантажі у США, Індії та на Близькому Сході.

ЄС і Велика Британія не купують російське дизпальне безпосередньо, але відчувають непрямий вплив через конкуренцію за альтернативні партії. Кожен обсяг, спрямований за міжурядовими угодами до Центральної Азії, не повертається на відкритий експортний ринок.

Для порівняння з попередньою структурою потоків можна використати матеріал «Термінала» про скорочення російського експорту газойлю під час ремонтів НПЗ. Ширший контекст зміни європейських джерел постачання викладено в публікації про відмову ЄС від російських енергоносіїв. Інші матеріали зібрано у рубриці «Дизельне паливо».

Джерела: Reuters: вплив російської паливної кризи на Центральну Азію, Reuters: вплив заборони російського експорту на глобальний дизельний ринок.

ABC News із посиланням на Associated Press 12 липня повідомило, що українські удари по НПЗ та іншій інфраструктурі в росії спричинили широку паливну кризу з дефіцитом бензину, нормуванням у кількох регіонах і багатогодинними чергами водіїв на АЗС. У матеріалі також згадано пошкодження танкера в Азово-Чорноморському морському каналі.

Пошкодження НПЗ і логістичних об’єктів у росії вже проявилося не лише як виробничий, а й як регіональний роздрібний дефіцит бензину.

За даними ABC News / Associated Press, атаки по російській нафтовій інфраструктурі тривають на тлі ударів по НПЗ та об’єктах логістики. У матеріалі зазначено, що удари по нафтопереробних заводах та іншій інфраструктурі в росії спричинили поширену паливну кризу: у кількох регіонах виникли дефіцит бензину, нормування та черги на АЗС.

Окремо в матеріалі йдеться про ситуацію в Самарській області. ABC News / Associated Press повідомило, що місцева влада заявила про пошкодження житлових об’єктів та неназваного промислового майданчика. У повідомленні також зазначено, що російські медіа називали ціллю атаки Сизранський НПЗ, який належить Rosneft і розташований приблизно за 800 км, або 500 миль, на схід від кордону.

Для ринку бензину важливо, що матеріал пов’язує удари по НПЗ і логістичній інфраструктурі саме з дефіцитом моторного пального на роздрібному рівні. Це не лише виробничий ризик для нафтопереробки, а й ризик доступності бензину для споживачів у регіонах, де виникають обмеження продажу та черги.

ABC News / Associated Press також повідомило, що губернатор Ростовської області Юрій Слюсар заявив про пошкодження танкера під час атаки безпілотника в Азово-Чорноморському морському каналі. За його словами, танкер був порожнім і загрози розливу нафти немає.

Джерело: Terminal. За матеріалами: ABC News / Associated Press.

Прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс 10 липня заявив, що споживчі ціни на бензин і дизельне пальне знизяться влітку після домовленості уряду з нафтопереробними компаніями. Мета домовленості — пом’якшити вплив війни з Іраном на ціни пального для домогосподарств.

Греція застосувала адміністративно-договірний механізм стабілізації роздрібних цін на пальне в сезон підвищеного літнього попиту.

За словами Міцотакіса, дві найбільші нафтопереробні компанії Греції погодилися на зниження цін до кінця наступного місяця. Reuters зазначило, що літнє споживання пального в країні зазвичай зростає, коли греки їдуть у сільську місцевість і на острови.

Зростання споживчих цін, посилене конфліктом на Близькому Сході, додатково тисне на бюджети грецьких домогосподарств. Reuters також нагадало, що раніше у 2026 році урядова партія New Democracy оголосила про субсидії на пальне й добрива, а також про знижки на поромні квитки.

Цей кейс має значення для європейського ринку пального як приклад прямого втручання уряду в цінову динаміку без запровадження нового податкового механізму в самому повідомленні Reuters. У джерелі йдеться саме про домовленість із НПЗ щодо тимчасового зниження споживчих цін.

Кіріакос Міцотакіс заявив: “Ціни на пальне знизяться на 10 центів за літр, а дизельне пальне — на 5 центів за літр”.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Стабільність роботи нафтопереробки виходить на перший план у всьому європейському паливному контурі

Останні рішення і сигнали з Брюсселя та Парижа показують, що ринок входить у фазу, коли будь-який додатковий збій у виробництві або логістиці вже не сприймається як локальна проблема окремої країни чи компанії. Йдеться про системну реакцію на ризик затяжного порушення міжнародної торгівлі енергоносіями після фактичного зупинення нормального судноплавства через Ормузьку протоку.

Що саме зафіксували Єврокомісія та IEA

• 31 березня 2026 року Європейська комісія закликала країни ЄС завчасно і скоординовано готуватися до забезпечення постачання нафти та нафтопродуктів.
• ЄС наголосив, що країни-члени вже мають обов’язок підтримувати нафтові запаси та мати плани дій на випадок перебоїв із постачанням.
• Європейські країни забезпечують приблизно 20% від вивільнення понад 400 млн барелів аварійних нафтових запасів, скоординованого IEA.
• 11 березня 2026 року 32 країни-члени IEA одностайно погодили найбільше в історії агентства вивільнення запасів — 400 млн барелів.
• IEA уточнює, що її країни-члени загалом мають понад 1,2 млрд барелів аварійних запасів, а ще 600 млн барелів становлять промислові запаси, що зберігаються за урядовими зобов’язаннями.
• Через Ормузьку протоку у 2025 році проходило в середньому 20 млн барелів на добу сирої нафти і нафтопродуктів, або близько 25% світової морської торгівлі нафтою.
• За оцінкою IEA, після початку конфлікту експорт сирої нафти і нафтопродуктів через Ормузьку протоку впав до рівня менше 10% від доконфліктних обсягів.
• IEA прямо зазначає, що ціни на нафту вже перевищили 100 дол./бар., а ще сильніше подорожчали нафтопродукти, передусім дизель, авіаційне пальне і скраплений нафтовий газ.

Саме ця сукупність цифр пояснює жорсткість нинішньої риторики Єврокомісії. Коли ринок втрачає настільки великий обсяг транзиту через ключову протоку, будь-який плановий простій переробки в Європі починає впливати не лише на комерційну економіку окремого заводу, а на загальну доступність ресурсу.

Чому акцент зроблено саме на стабільній роботі НПЗ

Найважливіша теза Єврокомісії звучить дуже предметно: щоб зберегти доступність нафтопродуктів на ринку ЄС, усі неаварійні ремонти нафтопереробних заводів, НПЗ, мають бути відтерміновані. Це означає, що в нинішніх умовах пріоритетом стає максимальне збереження виробничої готовності переробки.

• Країнам ЄС рекомендовано не запроваджувати заходів, які можуть збільшувати споживання пального.
• Окремо наголошено на потребі не обмежувати вільний рух нафтопродуктів у межах внутрішнього ринку ЄС.
• Так само державам запропоновано не створювати стимулів, які демотивують випуск на НПЗ.
• Додатково Єврокомісія вказує на потенціал збільшення використання біопалива як способу частково замістити викопні нафтопродукти і знизити тиск на ринок.

Для ринку пального це дуже чіткий сигнал. У період, коли логістичні маршрути вже працюють із ризиками, саме стабільна переробка стає першою лінією захисту від дефіциту і від нових цінових стрибків. Простими словами: якщо нафта дорожчає, а доставка ускладнюється, то зупинки НПЗ через неаварійні роботи роблять проблему ще глибшою.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готові до потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями. Саме тому діяти треба вже зараз і діяти разом». — Дан Єргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла

Що додає IEA до цієї картини

Міжнародне енергетичне агентство підкреслює: навіть рекордне вивільнення стратегічних запасів не здатне повністю компенсувати масштаб нинішнього збою. Саме тому агентство паралельно просуває заходи зі стримування попиту.

• IEA називає поточну кризу найбільшим збоєм постачання в історії світового нафтового ринку.
• Агентство наголошує, що лише заходів з боку пропозиції недостатньо для повного пом’якшення наслідків.
• У своєму аналізі Sheltering From Oil Shocks, оприлюдненому 20 березня 2026 року, IEA деталізує 10 заходів, які можна швидко застосувати для зменшення тиску на споживачів.
• Особлива увага приділяється транспорту, який формує близько 45% світового попиту на нафту.
• Серед кроків — дистанційна робота там, де це можливо, зниження швидкості на автомагістралях щонайменше на 10 км/год, підтримка громадського транспорту, ефективніше керування вантажними перевезеннями, скорочення непотрібних авіаперельотів і тимчасові заходи з енергоефективності у промисловості.

Тут важливо інше. IEA фактично говорить ринку: сподіватися лише на додаткові барелі не можна. Якщо збій великий, то паралельно доведеться зменшувати споживання там, де це можливо, і берегти ресурс для найважливіших секторів.

«Війна на Близькому Сході створює масштабну енергетичну кризу, включно з найбільшим порушенням постачання в історії світового нафтового ринку. Якщо швидкого врегулювання не буде, наслідки для енергетичних ринків і економік лише посилюватимуться». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA

Що це означає для ринку пального України

Для України в цьому сигналі з Брюсселя та від IEA важливі одразу кілька речей. По-перше, центр ваги зміщується з простого спостереження за нафтовими котируваннями на ширше питання фізичної наявності продукту.

По-друге, стабільність переробки стає не менш важливою, ніж самі обсяги запасів. Актуальним постає питання відновлення роботи українських НПЗ для переробки власної нафти й назового конденсату із урахуванням захисту від ворожіх ударів.

По-третє, ринок входить у фазу, коли плановий ремонт НПЗ без критичної потреби сприймається як небажане скорочення доступної пропозиції.

• Перший висновок: відтермінування неаварійних ремонтів означає, що пріоритетом є максимальне збереження випуску бензину, дизеля й інших нафтопродуктів у момент, коли світовий ринок уже втратив частину нормальної логістики.
• Другий висновок: вільний рух нафтопродуктів і координація між державами розглядаються як елемент ринкової стійкості, а не як суто бюрократична процедура.
• Третій висновок: IEA прямо показує, що резерви дають час, але не скасовують потреби керувати попитом і берегти ресурс для критично важливого споживання.
• Четвертий висновок: у нинішніх умовах будь-яка додаткова втрата переробних потужностей або логістичні обмеження працюють в один бік — посилюють ціновий тиск на бензин і дизель.

Тому головний меседж для ринку пального України зараз виглядає так: у період великого зовнішнього шоку перемагає не той, хто просто має формальний запас, а той, хто здатний тримати безперервну роботу всієї системи — від запасів і координації до переробки, логістики і дисципліни ремонтів. Саме тому акцент Єврокомісії на стабільній роботі НПЗ і перенесенні неаварійних ремонтів є не технічною деталлю, а ключовим антикризовим орієнтиром для всього паливного ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption; IEA — Member countries to carry out largest ever oil stock release amid market disruptions from Middle East conflict; IEA — Sheltering From Oil Shocks

росія, що десятиліттями жила з експорту сировини, перетворилася на покупця бензину: у вересні білоруські залізничні постачання зросли приблизно вчетверо до близько 49 тис. тонн, москва скасувала імпортні мита та перейшла до вилучення енергетичних активів у олігархів. Паралельно фіксується ураження 16 із 38 НПЗ і падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. барелів на добу, що зумовлює дефіцити пального та перебої на ринку.

Причини й наслідки паливної кризи на росії

1) Вихідні факти

• Імпорт бензину: білорусь збільшила залізничні постачання до росії приблизно вчетверо — до ~49 000 тонн у вересні (екстрене закриття «дір» у внутрішньому балансі пального).
• Мита: москва скасувала/урізала імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків (щоб знизити «цінову підлогу» для імпортерів і прискорити приватні ввезення).
• Адміністративний тиск: держава вилучила Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передала в держконтроль (спроба прямого управління критичною інфраструктурою).
• Масштаб пошкоджень: уражено 16 із 38 російських НПЗ; експорт нафтопродуктів зменшився приблизно на 170 тис. б/д.
• Оперативні збої: на АЗС у Бєлгороді заборонено каністри; у Волгограді на заправках «Газпром» немає пального; «Яр-Нафть» і «Волга-Нафть» без бензину; в окупованому Донецьку — черги та дефіцит А-92/А-95.
• Ескалація ударів: заява про намір України масштабувати удари по логістиці та паливній інфраструктурі; у відкритих звітах фіксуються потрапляння в нафтоб’єкти кожні 1–2 дні.

2) Зв’язки

• Серійні удари по НПЗ → фізична втрата переробних потужностей → дефіцит бензину/дизелю всередині країни.
• Дефіцит переробки → падіння експортних відвантажень (≈ –170 тис. б/д) → перекроювання потоків (вивільнення місця для імпорту, зменшення пропозиції в експорті).
• Імпортні «латки» (49 тис. т з білорусі) → тимчасове пом’якшення дефіциту на АЗС, але не відновлення втраченої потужності НПЗ.
• Скасування мит → зниження бар’єрів входу для приватних імпортерів → короткострокове нарощення імпорту, але сигнал недовіри до власної переробки.
• Вилучення активів → вручне управління (деталі постачання, ремонт, персонал) → політичні ризики (опір мереж впливу олігархів) і невизначеність ефективності.

3) Висновки щодо впливу на ринки нафти й нафтопродуктів

• Ринки нафтопродуктів у Євразії: скорочення російської переробки та експорту приблизно на 170 тис. б/д ущільнює пропозицію у регіоні, посилюючи ціновий тиск на бензин/дизель. Імпорт до росії (~49 тис. т за вересень лише з білорусі) перерозподіляє регіональні потоки, підвищуючи конкуренцію за вільні партії.
• Цінові сигнали: скасування мит у росії зменшує чисті нетбек-ціни для імпортерів на внутрішній ринок росії, перетягуючи частину обсягів із сусідніх ринків та локально стабілізуючи внутрішні ціни, але за рахунок жорсткішої конкуренції за товар у регіоні.
• Логістичний фактор: ураження НПЗ + обмеження трубопроводів/залізниці/портів не переналаштовуються миттєво, тож імпорт «накладається» поверх дефіциту без вирішення структурної проблеми — це підвищує волатильність і ризик періодичних «вибухів» дефіциту.
• Структурний тренд: якщо удари кожні 1–2 дні зберігаються, а ремонт/запчастини/інженери не відновлюють потужність, ринок отримає тривалу «дірку» в пропозиції, що підпирає премії у цінах на нафтопродукти та зменшує гнучкість експорту з росії.
• Політичний ризик-преміум: вилучення активів і «ручне управління» створюють регуляторну невизначеність для ринку постачання/сервісу (запчастини, інженери), що знижує ймовірність швидкого відновлення переробки.

4) Хронологія й ключові дії

• Вересень: білорусь збільшує постачання бензину росії приблизно вчетверо до ~49 000 тонн.
• Після екстреного імпорту: москва скасовує/урізає імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків.
• Далі: вилучення Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передача під держконтроль.
• Поточні наслідки: дефіцити на АЗС у низці регіонів, падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. б/д, уражено 16 із 38 НПЗ.

5) Стан «на землі»

• Бєлгород: заборона заправки в каністри (обмеження генераторів для населення).
• Волгоград: на АЗС «Газпром» немає пального.
• «Яр-Нафть», «Волга-Нафть»: без бензину.
• Окупований Донецьк: черги, зникнення А-92/А-95.

6) Оцінка ефективності заходів

• Імпорт і мита — лише «патч»: зменшують дефіцит у моменті, але не відновлюють фізичну переробку.
• Вилучення активів — критично залежить від доступу до запчастин, інженерів, техобслуговування. Без цього зміна власності «косметична».
• Імовірний базовий сценарій — довша фаза раціонування на внутрішньому ринку та менша експортна гнучкість.

Джерело: Terminal

За матеріалами: euromaidanpress.com

2 вересня 2025 року ціни на нафту зросли до 4,5-тижневого максимуму. Причина — удари українських дронів по нафтопереробних заводах рф, що викликали пожежі, пошкодження та збої у виробництві. Це вже призвело до зростання внутрішніх цін у росії й може зменшити експорт у короткостроковій перспективі. Аналітики Walsh Trading відзначають послідовне зростання котирувань і прогнозують рух нафти до 68,00 та 70,00.

Події та наслідки

Факти

• Удари дронами: знищено частину потужностей НПЗ рф → збої у переробці.
• Внутрішні ціни: дефіцит пального в росії підштовхує вартість угору.
• Експорт: очікується скорочення поставок нафти й нафтопродуктів.
• Ринок: початок тижня — зростання до 4,5-тижневого максимуму.

Висновки для світового ринку

• Пропозиція: пошкодження НПЗ рф зменшує глобальну пропозицію у найближчому періоді.
• Ціни: ризики й дефіцит підтримують висхідний тренд з цілями 68,00–70,00.
• Геополітика: атаки на енергетичну інфраструктуру підвищують премію за ризик на ринку.

Опціонна стратегія Walsh Trading

• Продати два жовтневі пути 63,00 (премія $1 260).
• Купити листопадовий кол 70,00 за 0,95.
• Нетто-кредит: близько $250.
• Часовий фактор: жовтневі опциони діють до 17 вересня; часовий розпад працює на продавця.
• Ризик: денний мінімум — 63,66. Якщо ціна впаде нижче 63,00, стратегію потрібно закривати.

«Якщо жовтнева нафта опуститься нижче 63,00, стратегія не працює. Викупіть продані пути назад», — Стівен Девіс, старший ринковий стратег Walsh Trading.

Причини та наслідки

• Атаки дронами → пошкодження НПЗ → збої переробки → внутрішній дефіцит у рф → менший експорт.
• Менша пропозиція на світовому ринку → підвищення цін → очікування рівнів 68,00–70,00.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Barchart