Ризик для споживачів

За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли $4,56 за галон. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до $5 за галон більше не можна ігнорувати.

• $5 за галон — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.
• У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад $5 за галон.
• Ці штати охоплюють близько однієї шостої населення США.
• Підвищення ціни на АЗС ще на 25 центів може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до однієї третини.

Чому проблема не лише в нафті

JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.

• НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на 2,1 млн барелів на добу у березні.
• У квітні скорочення зросло до 3,8 млн барелів на добу.
• Ринок також втратив орієнтовно 4,7 млн барелів на добу експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.

Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини.

Авіапальне витісняє дизель і бензин

Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.

• Дизельне пальне є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.
• Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.
• Бензин дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.
• Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.

Американські НПЗ обрали авіапальне

Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на 2 відсоткові пункти. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.

Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:

• вихід бензину знизився на 2 відсоткові пункти;
• виробництво бензину впало на 340 тис. барелів на добу порівняно з рівнем річної давності;
• зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.

Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по $5 за галон у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Financial Times

Україна залишається критично залежною від імпорту пального — близько 90%, що робить внутрішні ціни вразливими до глобальних криз. У парламенті пропонують посилити власний нафтовидобуток і створити мережу невеликих нафтопереробних заводів як стратегічну відповідь на виклики енергетичної безпеки.

Імпортозалежність як ключовий виклик для ринку пального

Стан українського ринку пального характеризується високим рівнем залежності від зовнішніх постачань, що безпосередньо впливає на ціни та стабільність забезпечення.

• Близько 90% пального Україна імпортує — це бензин, дизель та інші паливно-мастильні матеріали
• Внутрішній ринок чутливо реагує на глобальні події, зокрема на ситуацію на Близькому Сході
• Можливості впливу на ціни обмежені, оскільки вони формуються під впливом зовнішніх факторів

«Сьогодні ми імпортуємо близько 90% пального і, відповідно, реагуємо на всі світові тенденції, що спровоковані подіями на Близькому Сході» — Сергій Нагорняк

Тимчасові інструменти стабілізації

Уряд уже застосовує короткострокові механізми підтримки споживачів, однак вони не вирішують системних проблем.

• Національний кешбек — механізм повернення частини податків водіям
• Програма діятиме до 1 травня
• Має обмежений вплив, оскільки не змінює структуру ринку

Стратегічний курс: власний видобуток і переробка

Ключовим довгостроковим рішенням визначено розвиток внутрішнього нафтового сектору — від видобутку до переробки.

Збільшення нафтовидобутку

• Державна компанія «Укрнафта» має наростити обсяги видобутку
• Це дозволить зменшити залежність від імпорту та підвищити контроль над ресурсною базою

Будівництво малих нафтопереробних заводів (НПЗ)

• Пропонується створення мережі невеликих НПЗ, розосереджених по країні
• Такий підхід забезпечить:
  • гнучкість виробництва
  • зниження ризиків втрати потужностей
  • стійкість до зовнішніх і внутрішніх загроз
• Орієнтація на світові практики децентралізованої переробки

«Коли це вдасться втілити, то ми будемо енергостійкими не лише у виробництві електричної енергії чи теплопостачання, але й у видобутку нафти, її переробці на бензин та дизель» — Сергій Нагорняк

Очікуваний ефект для енергетичної безпеки

• Зниження імпортозалежності у сегменті пального
• Підвищення стабільності цін завдяки внутрішнім ресурсам
• Формування повного ланцюга: видобуток → переробка → споживання
• Посилення енергостійкості не лише в електроенергетиці, а й у нафтопродуктах

Висновки

Український ринок пального перебуває під значним впливом зовнішніх факторів через критичну імпортозалежність. Тимчасові інструменти підтримки, такі як кешбек, можуть лише частково пом’якшити ціновий тиск. Водночас стратегічний розвиток власного нафтовидобутку та створення мережі малих НПЗ формують основу для довгострокової енергетичної стійкості країни.

Ключовий акцент — перехід від реактивної моделі (залежність від імпорту) до проактивної (власне виробництво і переробка), що дозволить Україні краще контролювати як фізичні обсяги пального, так і його цінові параметри.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Прес-служба Апарату Верховної Ради України

Світовий нафтопереробний сектор входить у період глибокої перебудови. Попри те, що саме моторні палива досі залишаються головним джерелом доходів для downstream-галузі, прогнози демонструють довгостроковий зсув попиту у бік нафтохімічної продукції. Це створює нову конфігурацію глобального ринку, де найбільший виграш отримують високорівнево інтегровані нафтопереробні та нафтохімічні комплекси — насамперед в Азії.

На тлі волатильних цін на нафту, жорсткого екологічного тиску й політики обмеження двигунів внутрішнього згоряння, нафтопереробники дедалі активніше переорієнтовують стратегії: від «червоного океану» висококонкурентного ринку моторних палив до «блакитного океану» більш маржинальної нафтохімії. Ключовим інструментом стає перенаправлення нафтової сировини — насамперед нафти й нафтової фракції нафти (нафти) — з бензинового пулу до виробництва нафтохімічних напівпродуктів із вищою доданою вартістю.

Трансформації ринку: від паливної моделі до інтегрованої нафтохімії

1. Вихідні умови: моторні палива як «червоний океан»

• Сукупні виклики для НПЗ:
  • волатильність цін на сиру нафту;
  • посилення суспільного та регуляторного тиску на викиди й екологічний слід;
  • зниження середніх refining margins на традиційних паливних ринках.
• Структурні тренди, що б’ють по паливному бізнесу:
  • підвищення паливної ефективності транспорту;
  • розширення парку електромобілів;
  • нові технології, такі як additive manufacturing (3D-друк), які потенційно скорочують транспортну логістику й, відповідно, попит на палива;
  • плани країн, насамперед у Європі, зменшити або заборонити виробництво авто з двигунами внутрішнього згоряння у середньостроковій перспективі.
• Попит як джерело ризику: прогнозується падіння споживання транспортних палив, тоді як саме вони поки що залишаються основним драйвером доходів downstream-сегменту.

Ринок моторних палив, за логікою концепції «Blue Ocean Strategy», описаної В. Чаном Кімом та Рене Моборн, функціонує як класичний «червоний океан»: компанії борються за частку майже незмінного попиту, маржа стискується, простір для диференціації мінімальний.

«Традиційний ринок транспортних палив — це “червоний океан”, де гравці змагаються в уже сформованому просторі, намагаючись перемогти конкурентів за рахунок експлуатації наявного попиту, що веде до низької диференціації й низької прибутковості. Натомість нафтохімічний сектор розглядається як “блакитний океан” — новий простір із вищими маржами та меншою кількістю конкурентів», — підхід, на який посилається стаття, цитуючи працю W. Chan Kim та Renée Mauborgne «Blue Ocean Strategy».

2. Перерозподіл попиту: нафтохімія як новий центр тяжіння

• Загальносвітовий тренд:
  • за даними Wood Mackenzie (2020), попит на нафтохімічні продукти зростатиме і відіграватиме дедалі більшу роль у структурі споживання сирої нафти;
  • споживання транспортних палив, навпаки, має тенденцію до зниження.
• Перевага інтегрованих гравців:
  • рефінерії, що поєднують переробку нафти з нафтохімією, демонструють вищі Net Cash Margins, ніж традиційні НПЗ, орієнтовані лише на палива;
  • за оцінками Wood Mackenzie (2021), високо інтегровані НПЗ можуть додатково заробляти від 0,68 до 2,02 долара США на барель завдяки ближчій інтеграції з нафтохімічним сегментом.
• Стратегічний висновок: чим більша частка нафтохімії в продуктовому портфелі НПЗ, тим стабільніший і вищий їхній прибуток у період падіння попиту на традиційні палива.

Нафтохімія перетворюється з «додатку» до паливного бізнесу на головний драйвер попиту на нафту. Відповідно, переорієнтація продуктового балансу НПЗ з бензину та дизеля на нафтохімічні напівпродукти перестає бути технологічним нюансом і стає питанням ринкового виживання.

3. Азія як епіцентр нової конфігурації ринку

• Капітал і потужності зосереджуються в азійському «блокові»:
  • станом на 2019 рік загальні інвестиції в рефінерії «crude to chemicals» сягнули 300 млрд доларів США;
  • 64 % цієї суми припадає на азійських гравців, що демонструє їхній агресивний курс на нафтохімічну інтеграцію.
• Інтеграція за континентами:
  • дані Wood Mackenzie (2023) показують, що Азія має суттєво вищу частку інтегрованих потужностей (нафтопереробка + нафтохімія) порівняно з іншими континентами;
  • це створює конкурентний дисбаланс на користь азійських НПЗ, оскільки саме вони найкраще підготовлені до зростання нафтохімічного попиту.
• Динаміка попиту в регіоні:
  • згідно з прогнозами, азійський ринок забезпечить до 90 % зростання світового споживання сирої нафти в 2019–2026 роках;
  • переважна частина цього зростання пов’язана саме з нафтохімічною продукцією;
  • за даними Asian Downstream Insights (2021), у найближчі п’ять років попит на нафтохімію в Азії зростатиме в середньому на 4,25 % щороку.
• Китай як ключовий гравець: значна частина капіталовкладень у «crude to chemicals» спрямовується саме до Китаю, який посилює вплив на регіональний та глобальний downstream-ринок.

Для інших регіонів це означає зростаючий ризик витіснення з найбільш маржинальних сегментів. Азія не просто нарощує переробку, а формує нову архітектуру ринку нафтопродуктів і нафтохімії, де інтегровані комплекси стають нормою, а не винятком.

4. Нафта й нафтохімія: як переналаштовується товарний баланс

• Нафта як ключовий ресурс:
  • традиційно нафта спрямовувалася до бензинового пулу;
  • на ринках із профіцитом бензину нафту доцільніше спрямовувати на виробництво нафтохімічних проміжних продуктів, а не додаткового бензину.
• Ароматика й олефіни як «новий золото-стандарт»:
  • серед найбільш перспективних нафтохімічних напівпродуктів виділяються ароматика бензен і p-ксилол;
  • нафтові потоки, які раніше йшли до бензину, переорієнтовують на виробництво сировини для пластмас та синтетичних матеріалів;
  • це забезпечує вищу додану вартість порівняно з паливним застосуванням.
• Стратегія для ринків із надлишком бензину:
  • ігнорування профіциту й подальший випуск бензину означають роботу в «червоному океані» із низькими маржами;
  • перенаправлення нафти до нафтохімії дає можливість перейти в сегмент з вищими цінами, стабільнішим попитом і меншим конкурентним тиском.

Фактично, нафта стає «точкою розгалуження»: або залишатися в перенасиченому паливному сегменті, або йти у зростаючу нафтохімію. Нафтохімічно інтегровані НПЗ мають змогу гнучко перерозподіляти ці потоки під актуальну ринкову кон’юнктуру.

5. Легкі олефіни й пропілен: формування «пропіленового розриву»

• Економіка пропілену:
  • пропілен — один з ключових нафтохімічних напівпродуктів з широким спектром застосувань: від поліпропілену до акрилонітрилу, пропіленоксиду та акрилової кислоти;
  • вартість пропілену приблизно у 2,5 раза вища за LPG, з якого він виділяється;
  • це створює сильний стимул для НПЗ інвестувати в установки виділення пропілену з LPG.
• Структура ринку пропілену:
  • історично основним джерелом пропілену залишаються установки парового крекінгу — близько 48 % світового постачання;
  • близько 28 % глобального попиту на пропілен покривається за рахунок виділення його з LPG установок ФКК (Fluid Catalytic Cracking).
• Середньострокові тренди:
  • за прогнозами, світовий попит на пропілен зросте з приблизно 130 млн тонн у 2020 році до близько 190 млн тонн у 2030 році;
  • перехід багатьох парових крекерів на більш легку сировину (етан, LPG) збільшує вихід етилену, але скорочує виробництво пропілену;
  • це посилює так званий «пропіленовий розрив» — розходження між швидким зростанням попиту та обмеженнями традиційних джерел пропілену.
• Ринковий наслідок: НПЗ, здатні нарощувати виробництво пропілену як у рамках ФКК, так і за рахунок спеціалізованих технологій, отримують суттєву конкурентну перевагу на глобальному ринку нафтохімії.

Формально мова йде про оптимізацію продуктового балансу НПЗ, але по суті це перерозподіл глобальних ланцюгів створення вартості: від постачання палива до забезпечення нафтохімії сировиною.

6. Petrochemical FCC та «crude-to-chemicals»: прискорена інтеграція

• Максимізація олефінів у ФКК:
  • адаптація режимів роботи й каталізаторів дозволяє суттєво збільшувати вихід легких олефінів (зокрема пропілену) на існуючих установках ФКК;
  • додавання спеціалізованих добавок до каталізаторів може підвищити виробництво пропілену в установці ФКК до приблизно +9 % порівняно з базовим рівнем, хоча це й збільшує операційні витрати.
• Petrochemical FCC як окрема технологічна ніша:
  • спеціалізовані petrochemical FCC-установки (PetroFCC™, HS-FCC™, INDMAX™ тощо) спроєктовано для максимізації виходу легких олефінів;
  • за результатами порівняльних досліджень, перехід від традиційної ФКК до петрохімічної конфігурації може збільшити сумарний вихід легких олефінів (етилен + пропілен + С4-олефіни) з близько 14 % до приблизно 40 % від сировини;
  • це різко підвищує частку високодохідних нафтохімічних продуктів у продуктовому кошику НПЗ.
• «Crude-to-chemicals» як максимальний рівень інтеграції:
  • за класифікацією IHS Markit (2018), рефінерії формату «crude to chemicals» є найвищим ступенем нафтохімічної інтеграції;
  • у таких комплексах майже весь обсяг сирої нафти перетворюється на нафтохімічні напівпродукти — етилен, пропілен, BTX (бензен, толуол, ксилоли);
  • саме такі об’єкти стають магнітом для інвестицій в Азії та базою для глобальної переорієнтації попиту на нафту в бік нафтохімії.
• Економічний аргумент: попри високі капітальні та операційні витрати, поточні й прогнозні ціни на нафтохімічні продукти роблять такі інвестиції економічно виправданими в середньостроковій перспективі, особливо для регіонів із доступом до легкої нафти.

Petrochemical FCC та «crude-to-chemicals» — це не просто нові технологічні модулі, а маркетингові й стратегічні інструменти, які дозволяють переналаштувати весь бізнес НПЗ з паливного на нафтохімічний трек.

7. Синергія ФКК і парового крекінгу: максимізація олефінів без конкуренції за сировину

• Розподіл сировинних ролей:
  • ФКК переважно обробляє важчі нафтові фракції, перетворюючи їх на палива й LPG;
  • парові крекери зосереджені на легкій, багатій на парафіни сировині (етан, високопарафінова нафта) для виробництва етилену й інших олефінів.
• Відсутність конкуренції за сировину:
  • ФКК та паровий крекінг використовують різні фракції нафти, тому можуть бути інтегровані без «перетягування» однієї й тієї ж сировини;
  • це дозволяє максимізувати сумарний вихід легких олефінів на рівні всього комплексу.
• Ринковий ефект:
  • інтегровані комплекси «ФКК + паровий крекінг» здатні краще реагувати на коливання цін між паливами та нафтохімією;
  • у періоди падіння попиту на бензин вони можуть переспрямовувати нафту на олефіни й інші нафтохімічні продукти без радикальної зміни інфраструктури.

Синергія ФКК і парового крекінгу втілює ідею «додавання вартості до кожної молекули»: важкі фракції йдуть на ФКК, легкі — на олефіни, а продуктова матриця все більше зміщується у високодохідну нафтохімію.

8. «Блакитний океан» нафтохімії проти «червоного океану» палив: стратегічна рамка

• Характеристика «червоного океану» транспортних палив:
  • висока конкуренція між НПЗ із подібною конфігурацією;
  • обмежений простір для диференціації — палива залишаються товарним продуктом з регульованими специфікаціями;
  • тенденція до стиснення маржі через енергоефективність, електромобільність та екологічну політику.
• «Блакитний океан» нафтохімії:
  • нафтохімічні напівпродукти мають вищу додану вартість і ширший спектр кінцевих застосувань;
  • на ринку працює менша кількість повністю інтегрованих гравців, що підсилює їхню переговорну позицію;
  • можливість створювати «новий попит» через розвиток ланцюгів доданої вартості (пластики, синтетичні волокна, спеціальні хімікати).
• Ключовий висновок для НПЗ: стратегія виходу з «червоного океану» полягає не в повній відмові від палив, а в максимізації частки нафтохімії у структурі використання сирої нафти та перенесенні центру прибутковості саме в цей сегмент.

Таким чином, «блакитний океан» у downstream-галузі — це не новий вид продукту, а інша конфігурація активів і товарних потоків, де нафта перетворюється насамперед на нафтохімічну сировину, а не на моторне паливо.

9. Перехідний період: від паливного сьогодення до нафтохімічного майбутнього

• Роль транспортних палив у найближчому десятилітті:
  • попри довгостроковий тренд на декарбонізацію, на глобальну енергосистему без викопних палив найближчим часом розраховувати не доводиться;
  • попит на бензин і надалі підтримуватиметься країнами, що розвиваються, де електромобільність та інфраструктурні зміни відбуваються повільніше;
  • водночас ці ринки часто пропонують нижчі маржі, що зменшує їхню привабливість для великих міжнародних гравців.
• Необхідність «подвійного фокусу»:
  • поточні доходи від моторних палив залишаються фінансовою базою для модернізації НПЗ;
  • без інвестицій цих доходів у нафтохімічну інтеграцію рефінерії ризикують застрягти у низькомаржинальному сегменті на тлі структурного падіння попиту.
• Стратегічне попередження:
  • зосередження лише на сьогоденному паливному попиті загрожує втраченою можливістю;
  • орієнтація виключно на віддалене нафтохімічне майбутнє без належної підтримки діючого бізнесу може підірвати фінансову стійкість НПЗ;
  • оптимальна стратегія — керований перехід, коли паливні доходи поетапно трансформуються в капітал для нафтохімічної інтеграції.

Автори аналізованого матеріалу підкреслюють, що в «перехідній фазі» критично важливо зберігати баланс: паливний бізнес забезпечує сьогоднішній кеш-флоу, а інвестиції в нафтохімію — завтрашню прибутковість.

10. Кругова економіка й наступний етап еволюції

• Обмеження нинішньої моделі:
  • навіть за умови успішної інтеграції нафти та нафтохімії залишається екологічний виклик, пов’язаний із накопиченням пластикових відходів;
  • зростання нафтохімії без замкнутого циклу переробки загрожує новими екологічними кризами.
• Роль хімічного рециклінгу:
  • для досягнення справжньої кругової економіки downstream-ланцюг має включати технології хімічного рециклінгу пластиків;
  • обнадійливі технології вже існують і, за оцінками авторів, здатні «замкнути» цикл стійкості нафтохімічної індустрії.
• Стратегічний висновок: довгостроковий виграш отримають ті гравці, які не лише перенаправлять нафту з палив у нафтохімію, а й інтегрують у свої моделі циркулярні рішення щодо переробки готових продуктів назад у сировину.

У результаті downstream-галузь еволюціонує від лінійної схеми «нафта → паливо/пластик → відходи» до замкнених циклів «нафта/відходи → нафтохімія → рециклінг». Інтегровані НПЗ із потужною нафтохімією та блоками хімічного рециклінгу стають ядром майбутньої моделі ринку.

Підсумок: як змінюються правила гри

• Попит: зростання нафтохімії заміщує традиційний попит на моторні палива й стає головним драйвером споживання нафти.
• Географія: Азія, інвестуючи 64 % від 300 млрд доларів у «crude-to-chemicals», формується як центр тяжіння нової хвилі переробки.
• Маржа: інтегровані НПЗ із нафтохімією здатні додатково заробляти до 2,02 долара США на барель, залишаючи традиційні паливні рефінерії у зоні заниженої рентабельності.
• Продуктовий баланс: нафта й важкі фракції перетворюються з «паливної сировини» на базу для високомаржинальних нафтохімічних напівпродуктів — етилену, пропілену, бензену, ксилолів.
• Стратегія: вихід у «блакитний океан» downstream-ринку означає максимізацію нафтохімії, глибоку інтеграцію процесів і запуск циркулярних рішень, а не просто модернізацію окремих установок.

Для енергетичного ринку це означає не просто зміну продуктового акценту, а переписування самої логіки прибутковості: нафта, яка йде в бензобак, програє нафті, що перетворюється на полімер, а у перспективі — повертається в систему через хімічний рециклінг.

Джерело: Terminal

За матеріалами: linkedin.com

Наприкінці листопада 2025 року спред між європейськими цінами на пропан і нафту (нафту для нафтохімії) звузився до мінімального за майже вісім місяців рівня, зменшившись із близько –120 дол./т на початку місяця до –39 дол./т 27 листопада, що суттєво знижує цінову перевагу пропану як нафтохімічної сировини.

Звуження спреду пропан–нафта в Європі (листопад 2025 року)

1. Динаміка цін і спреду пропан–нафта

• Спред пропан–нафта:
  • Початок листопада: близько –120 дол./т (глибока знижка пропану відносно нафти).
  • 27 листопада: –39 дол./т.
  • Звуження знижки приблизно на 81 дол./т протягом місяця (арифметичний розрахунок на основі наданих значень).
  • Найвужчий рівень спреду з початку квітня та за майже вісім місяців.
• Зміна цін на пропан (cif ARA):
  • 27 листопада: 473 дол./т — максимум за два місяці.
  • Зростання майже на 25 дол./т від початку листопада.
  • Протягом попередніх місяців ціни переважно коливалися біля 450 дол./т.
• Зміна цін на нафту для нафтохімії:
  • 27 листопада: 511,75 дол./т.
  • Зниження приблизно на 35 дол./т з початку місяця.
  • Цінова динаміка зумовлена поступовим поверненням потужностей НПЗ після інтенсивного ремонтного сезону та сезонно м’яким ринком компонента для бензину.

2. Фактори зміцнення пропану

Зміцнення пропану в листопаді пов’язане насамперед із погодними та ринковими чинниками, що створили підтримку цінам.

• Погодні умови:
  • Холодніша погода останніх тижнів стимулювала використання пропану як палива для опалення.
  • Це сприяло зростанню попиту та підтримало ціни, які тривалий час залишалися біля 450 дол./т.
• Ринковий фон в енергетичному комплексі:
  • Ширший енергетичний комплекс перебував під тиском через занепокоєння потенційною надлишковою пропозицією.
  • Причина цих настроїв — мирні переговори між росією та Україною, які ринок інтерпретував як фактор, що може збільшити доступну пропозицію енергоресурсів.
  • Водночас пропан отримав відносну підтримку завдяки специфічному попиту на опалення.
• Структура попиту та ліквідність:
  • Стійкі запити на купівлю пропану звузили доступність ресурсу з негайним постачанням.
  • Покупці були змушені підвищувати свої цінові заявки, щоб забезпечити фізичний ресурс.

3. Фактори здешевлення нафти для нафтохімії

На відміну від пропану, ціни на нафту для нафтохімічних процесів рухалися вниз під впливом пропозиційних факторів у переробці.

• Повернення європейських НПЗ з ремонту:
  • Регіональні нафтопереробні заводи поступово виходили з періоду активних ремонтів.
  • Додаткові обсяги нафти почали надходити на ринок, збільшуючи пропозицію.
• Сезонна слабкість у сегменті бензинового блендингу:
  • Середовище для змішування бензину характеризувалося сезонною м’якістю.
  • Нафта, як компонент для бензину, опинилася під тиском через обмежені можливості збуту.
• Роль нафтопереробного комплексу Shell Pernis:
  • Перезапуск установок на нафтопереробному заводі Shell у Пернісі (Нідерланди) потужністю 404 тис. бар./добу.
  • Очікується, що підприємство повністю відновить роботу наступного тижня (відносно дати 27 листопада).
  • Це може додатково збільшити пропозицію нафти в регіоні.
  • Відповідно, тиск на ціни нафти може посилитися.

4. Наслідки для нафтохімічних проєктів і виробників

Зміна спреду безпосередньо впливає на вибір сировини нафтохімічними виробниками, особливо тими, хто має гнучкі потужності та реалізує відповідні проєкти.

• Раніше у листопаді:
  • За знижки на пропан на рівні близько –120 дол./т гнучкі крекери максимізували споживання пропану.
  • Це дозволяло отримувати значні додаткові маржі на тлі глибокої знижки.
• Поточна ситуація при –39 дол./т:
  • Знижка пропану скоротилася до рівня, близького до паритету з нафтою.
  • Матеріальна привабливість пропану як дешевшої сировини для нафтохімії помітно зменшилася.
  • Оператори можуть поступово відновлювати частку нафти у своїх сировинних кошиках.
  • Ця тенденція може посилитися в міру того, як у грудні на ринок повертається дедалі більше переробних потужностей.

5. Потенційні сценарії подальшої цінової динаміки

Подальший рух спреду пропан–нафта визначатиме поведінку цін на пропан та баланс між двома ключовими нафтохімічними сировинами.

• Сценарій подальшого звуження спреду:
  • Якщо спред скоротиться ще більше (рух до нульового або позитивного значення), пропан може зіткнутися з низхідним ціновим тиском.
  • Причина — втрата цінової переваги порівняно з нафтою та можливий перехід частини попиту назад на нафту.
• Роль імпорту та попиту на опалення:
  • Зниження цін на пропан у разі подальшого звуження спреду буде ймовірнішим, якщо:
  • • Імпорт із США залишиться сильним (підтримуючи високу пропозицію пропану в Європі).
    • Попит на опалення буде слабким (наприклад, у разі м’якішої погоди або економії споживачів).
  • У такій комбінації пропан втрачає не лише цінову перевагу, а й підтримку з боку кінцевого попиту.

Висновки

• Вузол «Ціни» → вузол «Маржа нафтохімії»:
  • Різниця в 81 дол./т між початковою та кінцевою знижками на пропан у листопаді означає суттєве скорочення додаткової маржі для виробників, які орієнтувалися на пропан.
  • Чим менша знижка пропану відносно нафти, тим меншим є стимул для переорієнтації сировини на пропан.
• Вузол «Пропозиція нафти» → вузол «Тиск на нафту»:
  • Повернення НПЗ з ремонту та майбутній повний перезапуск Shell Pernis створюють посилений тиск пропозиції на нафту.
  • Це сприяє подальшому розширенню фізичних обсягів нафти на ринку і знижує її ціну.
• Вузол «Попит на опалення» → вузол «Баланс пропану»:
  • Холодна погода підвищує попит на опалення, що стабілізує або підштовхує вгору ціну пропану.
  • Однак за сценарію ослаблення попиту на опалення та збереження високого імпорту виникає надлишок пропану, який може пришвидшити корекцію цін вниз.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia.com

Президент рф володимир путін 28 листопада 2025 року підписав закон, спрямований на збільшення внутрішніх постачань бензину за рахунок продукції, виробленої для російських компаній на білоруських нафтопереробних заводах. Рішення ухвалене на тлі дефіциту пального після українських атак на російські НПЗ та фонового обмеження експорту дизеля й бензину до кінця року шляхом запровадження експортних заборон.

Вплив нового закону рф щодо зворотного акцизу на бензин

Політичний контекст рішення

• Дата рішення: 28 листопада 2025 року президент рф володимир путін підписав закон, покликаний збільшити внутрішні постачання бензину.
• Передумови: дефіцит пального у рф, спричинений серією українських атак на російські нафтопереробні заводи.
• Попередні кроки влади рф:
  • у кінці вересня запроваджено часткову заборону експорту дизельного пального;
  • одночасно подовжено чинну заборону експорту бензину до кінця року.
• Географія подій: ухвалення закону відбувається на тлі політичної активності керівництва рф, зокрема публічних виступів путіна після саміту ОДКБ у бішкеку.

Механізм закону: зворотний акциз для нафти, переробленої за кордоном

• Суть податкової зміни: закон вносить правки до податкового кодексу рф, дозволяючи російським компаніям отримувати зворотний акциз на нафту, яку вони переробляють за кордоном за толінговими схемами.
• Толінгові схеми: це моделі, за якими російська нафта постачається на іноземні НПЗ для переробки, але кінцеві нафтопродукти юридично залишаються у власності російських компаній.
• Податковий стимул:
  • зворотний акциз компенсує частину податкового навантаження;
  • такий підхід створює фінансові стимули більше переробляти нафту за кордоном, якщо продукція повертається на внутрішній ринок рф.
• Логічний висновок: завдяки зворотному акцизу державі вигідніше підтримувати постачання бензину всередині країни, а компаніям — спрямовувати перероблені обсяги саме на внутрішній ринок, а не на експорт.

Роль Білорусі у схемах переробки для рф

Заступник міністра фінансів рф Олексій Сазанов раніше описував чинну практику переробки російської нафти в Білорусі.

Наразі російська нафта переробляється в Білорусі за подібною схемою, коли всі отримані бензинові продукти належать російським компаніям і в основному спрямовуються на внутрішній ринок рф, — Олексій Сазанов, заступник міністра фінансів рф.

• Ключовий майданчик переробки: білоруські нафтопереробні заводи вже працюють за аналогічними толінговими схемами з російською нафтою.
• Структура власності продукту: усі бензинові продукти, отримані з російської нафти в Білорусі, юридично належать російським компаніям.
• Напрям постачання: ці продукти переважно постачаються на внутрішній ринок рф, а не на експорт.
• Висновок: існуюча модель переробки в Білорусі вже де-факто працює на забезпечення внутрішнього ринку рф бензином, а новий закон формалізує і посилює її податкову підтримку.

Очікуваний вплив на внутрішній ринок бензину рф

• Компенсація втрат від атак по НПЗ: через ушкодження нафтопереробних потужностей у рф частина переробки фактично «виноситься» за кордон, насамперед до Білорусі, але результат — бензин — залишається для внутрішнього споживання.
• Узгодженість із експортними обмеженнями:
  • часткова заборона експорту дизеля та подовження заборони експорту бензину до кінця року звужують можливості експорту нафтопродуктів;
  • у поєднанні з новим зворотним акцизом це створює ланцюжок рішень, орієнтований на внутрішній ринок.
• Стимул для компаній: можливість отримати зворотний акциз за нафту, перероблену за кордоном, робить внутрішні постачання бензину фінансово привабливішими для російських компаній.
• Висновок: закон має зменшити напруження на внутрішньому ринку пального рф, посилюючи роль закордонної (насамперед білоруської) переробки як резервного джерела постачання бензину.

Структура енергетичної політики рф через призму нового закону

• Внутрішній пріоритет: експортні заборони й податкові пільги для толінгових схем переробки вказують на переорієнтацію політики рф на внутрішню енергетичну стабільність у короткостроковій перспективі.
• Зовнішньополітичний вимір: співпраця з Білоруссю в переробці нафти посилює економічну взаємозалежність двох країн у сфері нафтопродуктів.
• Фіскальні наслідки: зворотний акциз означає, що частина податкових надходжень буде спрямована на підтримку компаній, які забезпечують внутрішній ринок бензином за рахунок закордонної переробки.
• Причинно-наслідкові зв’язки:
  • українські атаки на НПЗ рф → скорочення внутрішніх переробних потужностей;
  • дефіцит пального → часткова заборона експорту дизеля та пролонгація заборони експорту бензину;
  • дефіцит та експортні обмеження → необхідність податкового стимулювання переробки за кордоном для внутрішніх постачань;
  • новий закон → формалізація та посилення ролі білоруських НПЗ у забезпеченні ринку пального рф.

Висновки

• Підписаний 28 листопада 2025 року закон у рф є відповіддю на дефіцит пального, викликаний ударами по НПЗ, і логічно доповнює вже запроваджені експортні обмеження дизеля й бензину.
• Через зворотний акциз на нафту, перероблену за кордоном за толінговими схемами, влада рф створює податковий стимул для компаній підтримувати і нарощувати внутрішні постачання бензину.
• Білоруські НПЗ, які вже працюють з російською нафтою за подібними схемами, отримують закріплення своєї ролі як ключового майданчика для забезпечення ринку пального рф.
• Уся конфігурація рішень — від атак по НПЗ та дефіциту пального до експортних заборон і нового закону — утворює єдиний ланцюг енергетичної стратегії рф, спрямованої на пріоритет внутрішнього ринку в умовах воєнного тиску.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Маржа для бензину non-oxy у Європі піднялась до $22,11/бар. на закритті у понеділок, перевищивши сезонні піки літніх періодів 2024–2025 років і ставши найвищою з 7 травня 2024 року. Середня маржа барж non-oxy у жовтні становила $18,59/бар. — найвищий показник для періоду з 2022 року, коли світовий попит почав відновлюватися після пандемії Covid-19.

Причинизростання маржі бензину в Європі

Джерело: Terminal
За матеріалами: Argus Media

Серія атак на російські нафтопереробні заводи суттєво змінила баланс на ринку дизеля: фонди активізували довгі позиції, а Європа фіксує різке зростання цін та рекордну активність із деривативами. Водночас на фоні перебоїв з російськими обсягами Індія нарощує експорт, але нестабільність постачання зберігається. Рішення москви щодо обмеження експорту пального створює додаткову напругу для регіональних ринків.

Ринкові зміни у торгівлі дизелем

Удари по російських НПЗ

• Свіжі атаки дронами по НПЗ у Башкортостані (комплекс «Газпром Салават») стали другим ударом за тиждень.
• З серпня рф втрачає дедалі більше переробних потужностей через серійні українські атаки.
• Результат — скорочення доступного на експорт дизеля та середніх дистилятів.

Реакція ринку

• Фонди тримають найсильніший «net-long» у європейському дизелі з початку 2022 року.
• Активність із дизельними опціонами на ICE встановила місячні рекорди.
• Ф’ючерси на малосірчистий газойль торгуються на рівні низьких $700 за тонну.
• Європейські «паперові барелі» сигналізують дефіцит постачання перед осіннім ремонтом НПЗ.

Зовнішні компенсатори

• Індія підняла експорт нафтопродуктів до багаторічних максимумів, включно з газойлем.
• Ці обсяги йдуть у Європу та Середземномор’я, частково компенсуючи втрати російських обсягів.
• Проте темпи й обсяг залишаються нестійкими через внутрішні перебої у логістиці рф.

Потенційні обмеження з боку москви

• москва розглядає продовження заборони на експорт бензину до жовтня.
• Чиновники попереджають: ширші обмеження на експорт пального можливі, якщо тиск збережеться.
• Такі кроки здатні зачепити баланс у регіоні та тарифи на перевезення, особливо для ARA-бенчмарків.

Ситуація у США

• Запаси дистилятів у США впали на 1,7 млн барелів станом на 19 вересня.
• Це на 8% нижче п’ятирічного середнього рівня.
• Загальні комерційні запаси нафти знизилися на 0,5 млн барелів.
• НПЗ працюють на 93% від потужностей.

Висновки

• Європейський ринок дизеля входить в осінній сезон із дефіцитом і ціновим тиском.
• Попри додатковий експорт з Індії, нестабільність постачання залишається ключовим фактором ризику.
• Можливе продовження або розширення обмежень з боку москви підсилює невизначеність.
• Зниження запасів у США свідчить про глобальний характер дисбалансу та потенційне зростання конкуренції за ресурси.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Чотири провідні державні НПЗ Індії, що забезпечують понад 60% нафтопереробних потужностей країни, тимчасово призупинили закупівлі російської нафти. Це стало реакцією на погрозу вторинних санкцій з боку президента США Дональда Трампа. У відповідь Індія закупила близько 7 млн барелів нафти зі США, ОАЕ і Канади. Хоча є інформація щодо відновлення постачання російської нафти, подія може вплинути на світовий ринок нафти та нафтопродуктів, зокрема через перерозподіл потоків, затримку танкерів і зростання попиту на не російську нафту.

Глобальний ринок

1. Причини зміни імпортної політики Індії

• Президент США Дональд Трамп анонсував можливість вторинних санкцій проти країн, які купують російську нафту.
• Індійські державні НПЗ — IndianOil, BPCL, HPCL, MRPL — призупинили закупівлі та очікують роз’яснень уряду.
• Чотири танкери з російською нафтою залишаються без розвантаження біля західного узбережжя Індії.

2. Оперативна реакція на ризики

• IndianOil придбала 7 млн барелів нафти з альтернативних джерел:
  • 4,5 млн барелів WTI Midland (США)
  • 2 млн барелів Das crude (ОАЕ)
  • 500 тис. барелів WCS (Канада)
• Паралельно індійські НПЗ активно шукають постачання з Близького Сходу та Західної Африки.

3. Ринкові зрушення та ціноутворення

• Заяви США зменшили привабливість російської нафти — знижки звузилися.
• Ціни на близькосхідну нафту для Азії зросли через очікуване скорочення поставок з рф.
• Сформувалося арбітражне вікно для WTI, що знову робить американську нафту конкурентною в Азії.

4. Вплив на глобальний ринок нафти й нафтопродуктів

• Переорієнтація імпорту Індії може зменшити присутність рф на азійському ринку.
• На фоні зростання попиту з боку Індії ціни на альтернативну нафту можуть зрости, особливо з ОАЕ та США.
• Нестабільність у логістиці (затримки танкерів) може призвести до дефіциту певних сортів нафти на ринку й вплинути на ринок нафтопродуктів у IV кварталі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Замовити звіт по ринку

З листопада 2025 року очікується суттєве зростання виробництва бензину на НПЗ Нігерії, що може вплинути на ринок нафтопродуктів у Західній Африці та Північно-Західній Європі. У центрі уваги — відновлення потужностей Port Harcourt і комерціалізація величезного заводу Dangote. Ці події мають фундаментальний вплив на прогнози цін на нафту та нафтопродукти у регіоні.

Фактори впливу

• Нові обсяги виробництва: 210 тис. барелів/день — Port Harcourt, 650 тис. барелів/день — Dangote.
  Очікуване суттєве збільшення виробництва з листопада.
• Активізація вторинних процесів:
  Dangote у квітні та травні отримав дозвіл на запуск 247 тис. б/д каталізатора крекінгу та 27 тис. б/д алкілування. Запуск затримано з економічних причин — для продажу на внутрішньому ринку.
• Цінове регулювання: Уряд втручається у ціноутворення, стримуючи вартість бензину на внутрішньому ринку через державну компанію NNPC.
• Зміна режиму розрахунків: З 1 жовтня постачання нафти Dangote від NNPC буде оплачуватись у місцевій валюті — найра. Це спрощує операції та зменшує залежність від доларових витрат.

Оцінка реалізації проєктів

• Port Harcourt: відновлення секції на 60 тис. б/д очікується до 31 серпня. У липні вже отримано 450 тис. барелів Bonny Light, раніше — 475 тис. барелів між груднем і січнем.
• Технічний прогрес: реконструкція Port Harcourt, за контрактом $1.5 млрд із Maire Tecnimont, завершена на 84.6% (інженерія — 98%, закупівлі — 99%, будівництво — 73%).
• Початок модернізації бензину: старт реформінгових установок — жовтень 2025.

Геоекономічний вплив

• Вплив на Північно-Західну Європу: Зменшення імпорту Нігерією з ARA-хабу скоротить надлишкову пропозицію бензину у регіоні, потенційно підштовхуючи котирування вгору.
• Структурна перебудова ринку: перехід NNPC від імпорту бензину (з листопада 2023 — на грошовій основі) до повного забезпечення внутрішніх потреб через Dangote.
• Вплив на нафтові котирування: Менші обсяги експорту нігерійської нафти через переробку на внутрішніх НПЗ можуть тимчасово підтримати ціну на фізичну нафту.

Висновки

• Ризики для європейських виробників бензину зростають: втрата ключового ринку у Західній Африці.
• Очікується переформатування балансу бензину: збільшення локального виробництва у Нігерії зменшить потребу у європейському імпорті.
• У короткостроковій перспективі: тиск на котирування бензину в Європі може зрости, особливо у вересні–жовтні, доки нові обсяги ще не надійшли повністю.

Джерело: Terminal

За матеріалами: argusmedia.com

Замовити звіт по ринку

Влада Нігерії заявила про очікуване значне збільшення виробництва бензину з листопада 2025 року на двох ключових нафтопереробних заводах — Port Harcourt (210 тис. барелів на добу) та Dangote (650 тис. барелів на добу). Це може суттєво змінити баланс попиту й пропозиції в Західній Африці та Північно-Західній Європі, яка досі залишалася основним джерелом імпорту для Нігерії.

Фактори впливу на ринок нафтопродуктів

• Запуск виробництва:
  • Перший бензин з Dangote очікується у вересні, з активним зростанням у листопаді після запуску вторинних потужностей — каталітичного крекінгу на 247 тис. б/д та алкілювання на 27 тис. б/д.
  • Виробництво орієнтоване на внутрішній ринок, де регулювання цін державою через NNPC зберігається, що стримує експортний потенціал.
• Відновлення Port Harcourt:
  • Очікується перезапуск секції на 60 тис. б/д до 31 серпня, яка не працювала з квітня 2023 року.
  • Під постачання Port Harcourt у липні доставлено 450 тис. барелів Bonny Light, раніше — 475 тис. барелів у грудні-січні.
  • Каталітична реформерна установка та блок підготовки нафти мають запрацювати у жовтні, що дозволить виробляти бензин із нафти на внутрішньому ринку.
• Стратегічні зміни в постачанні та валюті розрахунків:
  • Із 1 жовтня стартує програма продажу сирої нафти від NNPC до Dangote за внутрішньою валютою — найрою, замість доларових розрахунків.
  • У липні NNPC продала Dangote понад 3,6 млн барелів сирої нафти, включаючи першу партію сорту Brass River — 720 тис. барелів.
  • Очікується можлива модель обміну нафти на бензин, з міжнародною ціною, але у внутрішній валюті — це зменшує валютні ризики Dangote.
• Зміна імпортної політики:
  • З 2017 року NNPC є єдиним імпортером бензину до Нігерії, за винятком восьми партій у 2023 році.
  • Імпорт з листопада 2023 року здійснюється на комерційній основі з хабу ARA у Північно-Західній Європі — зміни в нігерійському виробництві можуть скоротити потребу в цьому напрямку.
• Висновки для регіональних ринків:
  • Нігерія — найбільший споживач бензину в Західній Африці; вихід на повну потужність Dangote може закрити внутрішній попит.
  • Зменшення імпорту з ARA до Нігерії вивільнить надлишкові обсяги бензину на ринку Європи, створюючи додатковий тиск на котирування.
  • Це особливо актуально для трейдерів у Північно-Західній Європі, де надлишок бензину уже є структурним явищем.

Програма обміну нафти на бензин, номінована в доларах, але оплачувана в найрах, може стати рятівним механізмом для Dangote та зняти потребу в імпорті бензину. Запуск двох великих НПЗ у Нігерії до кінця 2025 року створює нові сценарії для європейського ринку бензину, обмежуючи експортні можливості та загрожуючи зниженням цін через скорочення імпорту з ARA-хабу. Вплив відчується вже у IV кварталі 2025 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Argus

Замовити звіт по ринку