США та ЄС посилили санкції проти торгівлі російською нафтою: до списків додано Rosneft і Lukoil з низкою «дочок». Формально це зменшує пул безризикової пропозиції, однак найближчим часом баланс дизеля/газойлю, імовірно, залишиться стабільним завдяки сезонним чинникам і поверненню НПЗ з ремонтів. Ризики зростають до літа 2026 року — у разі хвилі попиту на генерацію в Середземномор’ї можливі різкі стрибки маржі.

Санкції, логістика та сезонність на ринку дизеля

1) Що змінилося: нові санкції США та ЄС

• Об’єкт: Rosneft і Lukoil (включно з багатьма «дочірніми» компаніями) внесені до санкційних списків.
• Ефект: посилення комплаєнсу у торгівлі та страхуванні/фрахті, що підвищує ризики затримок і перенаправлення вантажів.

2) Структура російського експорту дизеля/газойлю (січень–жовтень 2025)

• Середні відвантаження з Балтики та Чорного моря: 950 тис. бар./добу (kbd).
• Орієнтовно 25–35% цього обсягу пов’язано з НПЗ Rosneft (≈238–333 kbd), ще 10–15% — з НПЗ Lukoil (≈95–143 kbd).

3) Де виникає найбільша вразливість

• Балтика: під санкційний ризик підпадає 52% морського експорту дизеля/газойлю; застосовано до середніх обсягів 2025 року — ≈250 kbd «під ризиком».
• Чорне море: вразливість 26%, що дорівнює ≈110 kbd «під ризиком».
• Важливо: це не гарантовані втрати балансу, а радше обсяги, які з високою ймовірністю зіткнуться з затримками/перенаправленням.

4) Канали збуту та вже наявні обмеження

• Балтика (географія постачання):
  • Туреччина: ≈150 kbd (33% балтійського дизеля).
  • Бразилія: ≈135 kbd (29%).
  • Інші країни Середземномор’я: ≈38% решти.
• Фактичні обмеження: у нещодавні місяці балтійський експорт опустився до нижньої межі сезонного діапазону через страйки та ремонти НПЗ, які обмежили експортні можливості.
• Зміна ролі Бразилії: у жовтні лише 18% імпорту дизеля/газойлю в країну припало на росію — мінімум за 31 місяць.
• Чорне море: експозиція менша (~26%), при цьому майже половина відвантажень протягом року йшла до Туреччини, решта — переважно до середземноморських покупців.

5) Короткостроковий баланс і сезонність попиту

• Найближчі місяці: очікується стабільність балансу — європейські та близькосхідні НПЗ повертаються з ремонтів у листопаді–грудні, підстраховуючи пропозицію.
• I квартал: історично найслабший за попитом на дизель.

6) Висновки для ринків нафти й нафтопродуктів

• Вплив санкцій «на папері» великий, на практиці — помірний у короткій перспективі:
  • Поява високоризикового сегмента ≈360 kbd (Балтика + Чорне море) здатна подовжувати ланцюги постачання та підвищувати логістичні витрати.
  • Втім, ремонти завершуються, а попит у І кв. слабкий — це пом’якшує ціновий ефект у найближчі місяці.
• Балтійський вузол ризику: вищі частки санкційної експозиції та вже знижені обсяги роблять Балтику головною точкою потенційних збоїв, особливо для маршрутів до Туреччини та Середземномор’я.
• Перебудова покупців: приклад Бразилії (18% у жовтні та 31-місячний мінімум) свідчить про прискорену диверсифікацію, що послаблює шок від санкцій.
• Літній «стрес-тест»:
  • Якщо Середземномор’я знову активно тягнутиме дизель для генерації електроенергії, а безсанкційний пул з росії буде меншим, тоді будь-яка хвиля попиту чи позапланові простої НПЗ спричинятимуть різкіші сплески маржі.
  • Висновок: волатильність маржі влітку імовірно зросте порівняно з зимою/весною.

7) Узагальнення

• Санкції
  • США+ЄС → Rosneft, Lukoil (+дочки) → жорсткіший комплаєнс
  • Ризики: затримки, перенаправлення, дорожчі ланцюги
• Обсяги
  • Середнє постачання з Балтики+Чорного моря: 950 kbd
  • Зв’язок з НПЗ: Rosneft 25–35%, Lukoil 10–15%
  • «Під ризиком»: Балтика ≈250 kbd (52%), Чорне море ≈110 kbd (26%)
• Маршрути
  • Балтика → Туреччина 150 kbd (33%), Бразилія 135 kbd (29%), решта ≈38%
  • Чорне море → майже 1/2 до Туреччини, решта — інші середземноморські покупці
• Часовий фактор
  • Лис–гру: повернення НПЗ з ремонтів → стабілізатор пропозиції
  • I кв.: найслабший попит → обмежений ціновий ефект
  • Літо: можливий сплеск попиту → волатильність маржі
• Поведінка покупців
  • Бразилія: 18% із росії в жовтні → 31-місячний мінімум → диверсифікація

8) Вплив на ціни й маржі

• Короткостроково:
  • Санкційний тиск підвищує операційні витрати й час у дорозі, але ремонти НПЗ завершуються і попит слабкий → помірний вплив на ціну/спред.
• Середньостроково (до літа):
  • Збереження ≈360 kbd «під ризиком» + менший безсанкційний пул → підвищена чутливість ринку до шоків.
• Сценарій-стрес:
  • Літнє зростання попиту на генерацію в Середземномор’ї + випадіння НПЗ → різкий підйом маржі та спредів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: vortexa.com

У квітні 2025 року морський експорт сирої нафти з Росії залишався на високому рівні, попри зниження постачання газойлю та дизельного пального через сезонне технічне обслуговування нафтопереробних заводів.

Основні показники експорту сирої нафти

За даними S&P Global Commodity Insights, у квітні Росія експортувала приблизно 3,53 млн барелів сирої нафти на добу, що лише незначно менше, ніж 3,58 млн барелів у березні. Це другий за величиною місячний показник з грудня минулого року.

• Китай: Імпорт зріс до 1,12 млн барелів на добу, порівняно з 1,07 млн у березні, завдяки активним постачанням сорту ESPO через порт Козьміно.
• Індія: Залишається найбільшим імпортером російської нафти, хоча обсяги знизилися до 1,64 млн барелів на добу з 1,74 млн у березні. Це пов’язано з посиленням конкуренції з боку американських постачальників.
• Туреччина: Імпорт збільшився до 270 тис. барелів на добу з 225 тис. у березні, що свідчить про відновлення закупівель компанією Tupras.

Зниження експорту газойлю

Експорт газойлю та дизельного пального з Росії у квітні знизився до 825 тис. барелів на добу, що є найнижчим показником за останні чотири місяці. Це зниження пов’язане з початком сезону технічного обслуговування нафтопереробних заводів, внаслідок чого приблизно 800 тис. барелів на добу потужностей були виведені з експлуатації.

Серед підприємств, що проходили технічне обслуговування:

• Омський НПЗ компанії «Газпром Нафта» (428 тис. барелів на добу)
• Хабаровський НПЗ компанії «ІПК» (100 тис. барелів на добу)
• Ачинський НПЗ компанії «Роснефть» (150 тис. барелів на добу)

Зниження експорту особливо помітне у напрямку Бразилії, де російські постачання стали менш конкурентоспроможними порівняно з американськими через менші знижки.

Зростання експорту мазуту та інших нафтопродуктів

Попри зниження експорту дизельного пального, загальний експорт нафтопродуктів з Росії у квітні зріс до 2,46 млн барелів на добу з 2,35 млн у березні. Це зростання зумовлене збільшенням постачання нафти, мазуту та вакуумного газойлю, які зазвичай використовуються у вторинній переробці.

Зокрема, експорт мазуту та залишкових продуктів досяг 902 тис. барелів на добу, що є найвищим показником за останні чотири місяці.

У квітні 2025 року Росія зберегла високий рівень експорту сирої нафти, попри технічне обслуговування нафтопереробних заводів та зниження експорту газойлю. Основними імпортерами залишаються Індія, Китай та Туреччина. Зниження експорту дизельного пального компенсувалося зростанням постачання інших нафтопродуктів, таких як мазут та вакуумний газойль.

Джерело: НТЦ Псіхєя» mailto:oil@ukroil.com.ua

За матеріалами:  S&P Global Commodity Insights