На хвилі акцій до Дня Незалежності у період 21–22 серпня ціни на бензин А-95 на українських АЗС тимчасово знизилися приблизно на 2 грн/л, але вже 25–26 серпня повернулися на попередній рівень. Експерти вказують: це наслідок маркетингових знижок до свята, а не новий тренд. Базовий сценарій на вересень—стабільність без різких стрибків; потенціал здешевлення оцінюється до ~2 грн/л, але його можуть «поглинути» персональні акції або зовнішні чинники (премії експортерів, курс гривні, світові котирування нафти).

Чинники й сценарії вересневого ціноутворення

1) Що насправді сталося у серпні

• Подія: 21–22 серпня — тимчасове зниження цін близько на 2 грн/л; 25–26 серпня — повернення на попередній рівень.
• Причина: акційні знижки до 34-ї річниці Незалежності; окремі великі мережі робили знижки до 5 грн/л (спеціальні пропозиції).
• Логічний висновок: коливання мали маркетингову природу, а не ринковий тренд.
• Обґрунтування: аналогічні акції проводяться й на «звичайні» вихідні; отже, знижка—тимчасова, «стела» не змінюється системно.

«Це була така піар-кампанія провідних мереж. І щойно свято минуло, вони одразу підняли ціни — не бажаючи втрачати прибутки». — Володимир Омельченко

«У четвер та п’ятницю… у низці мереж АЗС відбулося зниження вартості пального в межах спеціальних пропозицій, приурочених до 34-ї річниці Незалежності». — консалтингова компанія «НафтоРинок»

2) Базовий сценарій на вересень

• Прогноз: злету цін не очікується.
• Аргументи: пік споживання через жнива вже враховано; об’єктивних причин для підвищення нема.
• Ризики: лише глобальні шоки (військові катастрофи у нафтодобувних регіонах) можуть радикально змінити картину.
• Логічний висновок: за відсутності форс-мажорів ціни залишаться близькими до поточних.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Різкого здорожчання не очікується». — Леонід Косянчук

3) Чи можливе здешевлення у вересні

• Потенціал: зниження приблизно на ~2 грн/л на «стелах» (на тлі знижень 4–5 грн/л у вихідні та зниження гуртових цін).
• Обмеження №1: мережі можуть уникати переписування «стел» і гратися персональним маркетингом.
• Обмеження №2: європейські експортери здатні підвищити премії, щойно роздріб почне знижувати ціни.
• Логічний висновок: «флор» цін формується зовнішніми постачальниками та маркетинговою політикою мереж.

«…З цін на стелах зможуть зняти десь 2 грн… Але мережі можуть нескінченно довго проводити цю “вихідну” акцію». — Олександр Сіренко

«Щойно ми почнемо знижувати ціни — вони нам підвищать премії… Оскільки вони розуміють, що нині нам більше ніде взяти пальне». — Леонід Косянчук

4) Ключові макрофактори, що з’єднують Україну зі світовим нафтовим ринком

• Світова нафта та нафтопродукти: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів.
  • Еластичність: якщо нафта дешевшає на ~10%, роздрібні ціни можуть знизитися на ~3–4%.
  • Логічний висновок: вплив світових котирувань на «пістолеті» частковий, бо додаються логістика, премії, конкуренція.
• Курс гривні: очікування на вересень — 41,4–42,2 грн за дол., при офіційному курсі 41,32 грн станом на 1 вересня.
  • Логічний висновок: девальвація може «з’їсти» вигоду від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, то виникнуть підстави для зниження… Але якщо нафта впаде на 10%, на АЗС це дасть лише 3–4%». — Володимир Омельченко

5) Горизонт 2026 року: податкова траєкторія

• Акцизи на бензин: з 1 січня — підвищення з 271,7 до 300,8 євро/1000 л.
• Акцизи на дизпальне: з 1 січня — підвищення з 215,7 до 253,8 євро/1000 л.
• Очікування НБУ: прискорення темпів зростання цін на пальне.
• Уточнення: вплив акцизу може бути нейтралізований, якщо світова нафта впаде; проте за зростання нафти — ціни зростуть.
• Логічний висновок: податкова складова зсуває рівновагу вгору; чистий ефект визначить баланс нафта/курс/конкуренція.

«Податкова складова надзвичайно важлива. А реальним платником будь-яких податків чи зборів є кінцевий споживач». — Леонід Косянчук

6) Структура ринку: конкуренція й ціни

• Конфігурація: умови диктують 5–7 великих мереж; дискаунтери «утискаються».
• Наслідок: можливість маніпулювання цінами, утримання високого рівня.
• Втрачена вигода: за реальної конкуренції ціни могли б бути на 3–4 грн/л нижчі.
• Регуляція: виправлення ситуації — поле роботи для Антимонопольного комітету.
• Логічний висновок: ринкова концентрація обмежує швидкість та глибину здешевлення навіть за сприятливих зовнішніх умов.

«Нині умови на ринку диктують 5–7 великих мереж… Якби була реальна конкуренція і прозорість, ціни були б на 3–4 грн нижчі». — Володимир Омельченко

7) Сценарії

• Стабільність (база): ціни близькі до поточних у вересні.
  • Умова: відсутність глобальних шоків.
• М’яке здешевлення (~2 грн/л): через дешевший гурт і «вихідні» знижки.
  • Ризики реалізації: маркетинг замість зміни «стел», премії експортерів, курс.
• Підвищення (низька ймовірність у вересні): великі зовнішні шоки нафтодобувних регіонів, різка девальвація.
• Середній термін (2026): акциз +29,1 євро/1000 л → висхідний тиск на роздріб; масштаб залежить від нафти та курсу.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA

Наприкінці серпня українські автозаправні станції пережили «гойдалку» цін: падіння приблизно на 2 грн/л 21–22 серпня й таке ж швидке повернення 25–26 серпня. Втім, експерти сходяться: різкого здорожчання восени не буде. Причина серпневих коливань — святкові акції до Дня Незалежності, а не зміна ринкового тренду. Водночас можливості для здешевлення залишаються під питанням: великі мережі грають у маркетинг, а європейські експортери не дозволяють суттєво знизити ціни.

Осінній пейзаж: стабільність без сюрпризів

Директор мережі АЗС Леонід Косянчук запевняє: підстав для підвищення у вересні немає. Попри пікове споживання, зумовлене жнивами, ринок зберігає баланс. Лише глобальні катаклізми у нафтодобувних регіонах здатні зруйнувати цю рівновагу.

«Жодних причин для підвищення цін нема… Ми сьогодні перебуваємо на піку споживання… Тож різкого здорожчання не очікується», — Леонід Косянчук

Знижки вихідного дня проти реальних цін

Аналітики «НафтоРинку» наголошують: пониження на 4–5 грн/л у серпні було класичною акцією. Потенціал для здешевлення існує — приблизно на 2 грн/л. Але мережі воліють тримати цінник незмінним на стелі, компенсуючи це персональними або вихідними бонусами.

«Зі стел зможуть зняти десь 2 грн… Мережі можуть нескінченно довго проводити “вихідну” акцію», — Олександр Сіренко («НафтоРинок»)

Проте Косянчук нагадує: щойно українські компанії почнуть суттєво знижувати ціни, європейські експортери піднімуть премії, фактично «зрівноваживши» здешевлення. Адже Україна майже повністю залежна від імпорту.

Фактори тиску: від нафти до гривні

• Світові котирування: Україна імпортує близько 80% нафтопродуктів. Зниження ціни на нафту на 10% дає лише −3–4% на стелах АЗС.
• Курс гривні: прогноз на вересень — 41,4–42,2 грн/дол., офіційний курс 1 вересня — 41,32 грн. Девальвація може «з’їсти» ефект від дешевшої нафти.

«Ми практично повністю залежимо від світових цін… Якщо нафта знижуватиметься, виникнуть підстави для зниження», — Володимир Омельченко (Центр Разумкова)

Акцизи-2026: ціна зросте з податків

З 1 січня 2026 року акциз підвищиться з 271,7 до 300,8 євро за 1000 л. Нацбанк попереджає: це пришвидшить інфляцію на ринку пального. Експерти визнають: навіть якщо нафта подешевшає, податковий чинник усе одно залишить відбиток у гаманці споживачів.

«Податкова складова надзвичайно важлива. Реальним платником будь-яких податків є кінцевий споживач», — Леонід Косянчук

Монополізація чи конкуренція?

Головний структурний виклик ринку — концентрація влади в руках 5–7 великих мереж. Вони визначають правила гри, агресивно витісняючи дискаунтерів і тримаючи високі ціни. Це знижує конкуренцію та позбавляє споживачів можливості платити менше.

«Якби була реальна конкуренція і прозорість ринку, то ціни були б на 3–4 грн нижчі», — Володимир Омельченко

Висновки

• Вересень 2025: стабільність без різкого зростання; цінові зміни — радше у форматі тимчасових акцій.
• Потенціал здешевлення: є, але його блокують маркетингові стратегії та контроль експортерів.
• Середньострокова перспектива: податкове навантаження у 2026 році підштовхне ціни вгору, навіть за сприятливих світових трендів.
• Структурна проблема: домінування великих мереж — головний бар’єр для конкуренції та справедливої ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OBOZ.UA