<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ринки нафти</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/rinki-nafti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Sat, 27 Jun 2026 12:44:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Європа на порозі рекордного імпорту дизеля та авіагасу через санкційні обмеження проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Oct 2025 08:22:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[diesel imports]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoil crack]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[United States]]></category>
		<category><![CDATA[беквордейшн]]></category>
		<category><![CDATA[импорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153332</guid>
		<description><![CDATA[ЄС у жовтні наближається до найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів. Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів Що відбулося 1–20 жовтня порти ЄС [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/28/kitaj-znizhuye-rozdribni-cini-na-benzin-i-dizel-shho-ce-oznachaye-dlya-rinkiv-nafti-j-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/28/kitaj-znizhuye-rozdribni-cini-na-benzin-i-dizel-shho-ce-oznachaye-dlya-rinkiv-nafti-j-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Oct 2025 07:35:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[international crude]]></category>
		<category><![CDATA[news]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[retail prices]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153330</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29952-Китай_1.jpg" alt="Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів"/><br />Китай у вівторок зменшить роздрібні ціни на бензин на 265 юанів/т та на дизель на 255 юанів/т, відображаючи нещодавні зміни міжнародних цін на нафту. Регулятор — Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) — активізував координацію з найбільшими нафтокомпаніями для ефективної організації виробництва та транспортування з метою стабільних постачань. Зниження цін на пальне в Китаї [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29952-Китай_1.jpg" alt="Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Китай у вівторок зменшить роздрібні ціни на бензин на <strong>265 юанів/т</strong> та на дизель на <strong>255 юанів/т</strong>, відображаючи нещодавні зміни міжнародних цін на нафту. Регулятор — Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) — активізував координацію з найбільшими нафтокомпаніями для ефективної організації виробництва та транспортування з метою <strong>стабільних постачань</strong>.</p>
<h2>Зниження цін на пальне в Китаї та ланцюгові ефекти для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Регуляторне рішення (NDRC)</strong>
<ul>
<li>Оголошено: <em>понеділок</em>; Набуття чинності: <em>вівторок</em> (за повідомленням).</li>
<li>Механізм ціноутворення: коригування відповідно до <strong>флуктуацій міжнародної ціни на сиру нафту</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштаб зниження</strong>
<ul>
<li>Бензин: <strong>−265 юанів/т</strong> (<em>еквівалент 37,39 дол. США/т</em>).</li>
<li>Дизель: <strong>−255 юанів/т</strong>.</li>
<li><em>Порівняльна дельта</em>: бензин знижується на 10 юанів/т більше, ніж дизель.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Операційні дії компаній</strong>
<ul>
<li>Залучені: China National Petroleum Corporation, China Petrochemical Corporation, China National Offshore Oil Corporation.</li>
<li>Завдання: <strong>ефективна організація виробництва й транспортування</strong> для стабільних постачань нафтопродуктів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Безпосередній ринковий ефект (всередині Китаю)</strong>
<ul>
<li><strong>Зниження роздрібної ціни</strong> на пальне для споживачів та бізнесу.</li>
<li><em>Короткостроково</em>: підтримка внутрішнього попиту на пальне за рахунок нижчої ціни.</li>
<li><em>Логістика</em>: акцент на безперервність постачань з боку НОКів та НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Імовірний вплив на зовнішні ринки</strong>
<ul>
<li><em>Ціновий сигнал</em>: корекція роздробу в Китаї є індикатором нещодавніх <strong>знижень міжнародної ціни на нафту</strong>.</li>
<li><em>Попит/пропозиція</em>: нижчі внутрішні ціни можуть <strong>підтримати споживання</strong> і <strong>стабілізувати відвантаження</strong> нафтопродуктів із китайських НПЗ.</li>
<li><em>Арбітраж</em>: скорочення внутрішньої ціни звужує потенційні маржі експорту нафтопродуктів, що може <strong>зменшити стимул до перетікання обсягів на зовнішні ринки</strong> у разі обмежених запасів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li>Оскільки механізм прив’язаний до міжнародної нафти, <strong>зниження на 255–265 юанів/т</strong> відбиває <em>недавній спад котирувань</em> на сирий ресурс.</li>
<li>Мандат на <strong>стабільні постачання</strong> знижує ризик тимчасових дефіцитів і <em>пом’якшує волатильність</em> регіональних цін на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><em>Співвідношення скорочень</em> (бензин &gt; дизель на 10 юанів/т) сигналізує про близьку динаміку спредів crack у внутрішньому балансі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Кількісні орієнтири та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li><strong>−265 юанів/т бензину</strong> і <strong>−255 юанів/т дизелю</strong> — масштаб корекції роздробу.</li>
<li><em>Короткостроковий ефект</em>: зменшення витрат для транспорту та промисловості → потенційна <strong>підтримка внутрішнього попиту</strong>.</li>
<li><em>Регіональна динаміка</em>: завдяки вимозі підтримувати постачання, імовірна <strong>стабілізація цінових очікувань</strong> в Азії щодо нафтопродуктів.</li>
<li><em>Сигнал для сирої нафти</em>: корекція за механізмом NDRC підтверджує <strong>послаблення міжнародних цін</strong> на нафту в недавній період.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://english.news.cn/20251027/a18aa2a932e24070aac556210891dff1/c.html" target="_blank">news.cn</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29952-Китай_1.jpg" alt="Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Китай у вівторок зменшить роздрібні ціни на бензин на <strong>265 юанів/т</strong> та на дизель на <strong>255 юанів/т</strong>, відображаючи нещодавні зміни міжнародних цін на нафту. Регулятор — Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) — активізував координацію з найбільшими нафтокомпаніями для ефективної організації виробництва та транспортування з метою <strong>стабільних постачань</strong>.</p>
<h2>Зниження цін на пальне в Китаї та ланцюгові ефекти для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Регуляторне рішення (NDRC)</strong>
<ul>
<li>Оголошено: <em>понеділок</em>; Набуття чинності: <em>вівторок</em> (за повідомленням).</li>
<li>Механізм ціноутворення: коригування відповідно до <strong>флуктуацій міжнародної ціни на сиру нафту</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштаб зниження</strong>
<ul>
<li>Бензин: <strong>−265 юанів/т</strong> (<em>еквівалент 37,39 дол. США/т</em>).</li>
<li>Дизель: <strong>−255 юанів/т</strong>.</li>
<li><em>Порівняльна дельта</em>: бензин знижується на 10 юанів/т більше, ніж дизель.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Операційні дії компаній</strong>
<ul>
<li>Залучені: China National Petroleum Corporation, China Petrochemical Corporation, China National Offshore Oil Corporation.</li>
<li>Завдання: <strong>ефективна організація виробництва й транспортування</strong> для стабільних постачань нафтопродуктів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Безпосередній ринковий ефект (всередині Китаю)</strong>
<ul>
<li><strong>Зниження роздрібної ціни</strong> на пальне для споживачів та бізнесу.</li>
<li><em>Короткостроково</em>: підтримка внутрішнього попиту на пальне за рахунок нижчої ціни.</li>
<li><em>Логістика</em>: акцент на безперервність постачань з боку НОКів та НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Імовірний вплив на зовнішні ринки</strong>
<ul>
<li><em>Ціновий сигнал</em>: корекція роздробу в Китаї є індикатором нещодавніх <strong>знижень міжнародної ціни на нафту</strong>.</li>
<li><em>Попит/пропозиція</em>: нижчі внутрішні ціни можуть <strong>підтримати споживання</strong> і <strong>стабілізувати відвантаження</strong> нафтопродуктів із китайських НПЗ.</li>
<li><em>Арбітраж</em>: скорочення внутрішньої ціни звужує потенційні маржі експорту нафтопродуктів, що може <strong>зменшити стимул до перетікання обсягів на зовнішні ринки</strong> у разі обмежених запасів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li>Оскільки механізм прив’язаний до міжнародної нафти, <strong>зниження на 255–265 юанів/т</strong> відбиває <em>недавній спад котирувань</em> на сирий ресурс.</li>
<li>Мандат на <strong>стабільні постачання</strong> знижує ризик тимчасових дефіцитів і <em>пом’якшує волатильність</em> регіональних цін на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><em>Співвідношення скорочень</em> (бензин &gt; дизель на 10 юанів/т) сигналізує про близьку динаміку спредів crack у внутрішньому балансі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Кількісні орієнтири та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li><strong>−265 юанів/т бензину</strong> і <strong>−255 юанів/т дизелю</strong> — масштаб корекції роздробу.</li>
<li><em>Короткостроковий ефект</em>: зменшення витрат для транспорту та промисловості → потенційна <strong>підтримка внутрішнього попиту</strong>.</li>
<li><em>Регіональна динаміка</em>: завдяки вимозі підтримувати постачання, імовірна <strong>стабілізація цінових очікувань</strong> в Азії щодо нафтопродуктів.</li>
<li><em>Сигнал для сирої нафти</em>: корекція за механізмом NDRC підтверджує <strong>послаблення міжнародних цін</strong> на нафту в недавній період.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://english.news.cn/20251027/a18aa2a932e24070aac556210891dff1/c.html" target="_blank">news.cn</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/28/kitaj-znizhuye-rozdribni-cini-na-benzin-i-dizel-shho-ce-oznachaye-dlya-rinkiv-nafti-j-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 05:23:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[arbitrage]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[market glut]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Vortexa]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153314</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br />На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває понад 1,2 млрд барелів нафти й конденсату, що збігається з послабленням цін — WTI знизився до $56,84 (-1,22%), Brent — до $60,55 (-1,26%). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до $50/бар. Причини й  наслідки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Oct 2025 07:59:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[Путин]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		<category><![CDATA[Трамп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153305</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br />Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br /><p>Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які вже втратили близько 3%.</p>
<h2>Геополітична інтрига і ринкові очікування: інтелектуальна карта впливів на нафтовий ринок</h2>
<h3>Міжнародні очікування і реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Плани зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна</strong> через два тижні з метою обговорення завершення війни в Україні стали ключовим фактором зниження цін на нафту.</li>
<li>Ймовірність мирної угоди <em>змусила трейдерів очікувати відновлення експорту нафти з росії</em>, що, на думку більшості спостерігачів, спричинить надлишок постачання на ринку.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) <strong>оновило прогноз надлишку пропозиції</strong>, очікуючи, що у 2026 році він сягне 2,4 млн барелів на день після приросту у 3 млн барелів у 2025 році.</li>
</ul>
<h3>Поточна динаміка цін</h3>
<ul>
<li>На момент публікації <strong>Brent</strong> торгувався на рівні <strong>$60,84</strong> за барель, а <strong>WTI</strong> — по <strong>$57,29</strong>, обидва сорти втрачають близько <strong>3%</strong>.</li>
<li>Аналітик ANZ <strong>Деніел Гайнс</strong> зазначив:<br />
<blockquote><p>«Побоювання щодо дефіциту пропозиції зменшилися після оголошення про зустріч Трампа з Путіним для обговорення припинення війни в Україні» (Reuters).</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Скориговані прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>ІЕА прогнозує зростання попиту на нафту лише на <strong>700 000 барелів на добу</strong> у 2025 і 2026 роках.</li>
<li>Це зниження порівняно з попереднім прогнозом у <em>740 000 барелів на добу</em>, зробленим минулого місяця.</li>
</ul>
<h3>Зростання запасів у США</h3>
<ul>
<li>Управління енергетичної інформації США (ЕІА) повідомило про <strong>збільшення запасів сирої нафти на 3,5 млн барелів</strong> за тиждень до 10 жовтня, після приросту на 3,7 млн барелів тижнем раніше.</li>
<li>Навіть той факт, що це частково пов’язано із <em>сезонним технічним обслуговуванням нафтопереробних заводів</em>, не змінив загального песимістичного настрою.</li>
</ul>
<h3>Торговельна напруга між США та Китаєм</h3>
<ul>
<li>Новий спалах торговельних суперечок між <strong>США та Китаєм</strong> викликав побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання.</li>
<li>Це, у свою чергу, <strong>негативно впливає на очікування попиту на нафту</strong> на світових ринках.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ймовірне мирне врегулювання між США та росією може призвести до <strong>збільшення обсягів російського експорту</strong> нафти, створюючи надлишкову пропозицію на ринку.</li>
<li>Скорочення прогнозів попиту ІЕА та зростання запасів у США вказують на <strong>ослаблення ринкової рівноваги</strong> та можливе подальше зниження цін.</li>
<li>Поєднання геополітичних і макроекономічних факторів (мирна ініціатива, запаси, торговельна напруга) формує <strong>нову конкурентну динаміку</strong> між основними експортерами енергоресурсів.</li>
<li>Загалом, <strong>нафтовий ринок переходить у фазу потенційного надлишку</strong> пропозиції, що може стимулювати перерозподіл ринкових часток і цінові війни між виробниками.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Зниження цін і можливий надлишок постачання створюють <strong>ризики для виробників із високою собівартістю</strong> (зокрема, сланцевих компаній США).</li>
<li>росія може отримати <strong>тимчасову перевагу на ринку</strong> за рахунок відновлення експорту, але при цьому її доходи скоротяться через нижчі ціни.</li>
<li>Країни ОПЕК, ймовірно, будуть змушені <em>переглянути політику квот</em>, щоб уникнути обвалу цін.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-as-Trump-Putin-Summit-Looms.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29938-WTI_brent_crude-2025-10-17.png" alt="Ціни на нафту падають на тлі підготовки зустрічі Трампа і Путіна"/><br /><p>Ціни на нафту знизилися через очікування потенційного мирного врегулювання між США та росією, що може призвести до відновлення російського експорту нафти і створити надлишок пропозиції на світовому ринку. Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) знизило прогноз зростання попиту, а Управління енергетичної інформації США (ЕІА) зафіксувало збільшення запасів нафти. Ці фактори разом чинять тиск на нафтові котирування, які вже втратили близько 3%.</p>
<h2>Геополітична інтрига і ринкові очікування: інтелектуальна карта впливів на нафтовий ринок</h2>
<h3>Міжнародні очікування і реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Плани зустрічі Дональда Трампа і Володимира Путіна</strong> через два тижні з метою обговорення завершення війни в Україні стали ключовим фактором зниження цін на нафту.</li>
<li>Ймовірність мирної угоди <em>змусила трейдерів очікувати відновлення експорту нафти з росії</em>, що, на думку більшості спостерігачів, спричинить надлишок постачання на ринку.</li>
<li>Міжнародне енергетичне агентство (ІЕА) <strong>оновило прогноз надлишку пропозиції</strong>, очікуючи, що у 2026 році він сягне 2,4 млн барелів на день після приросту у 3 млн барелів у 2025 році.</li>
</ul>
<h3>Поточна динаміка цін</h3>
<ul>
<li>На момент публікації <strong>Brent</strong> торгувався на рівні <strong>$60,84</strong> за барель, а <strong>WTI</strong> — по <strong>$57,29</strong>, обидва сорти втрачають близько <strong>3%</strong>.</li>
<li>Аналітик ANZ <strong>Деніел Гайнс</strong> зазначив:<br />
<blockquote><p>«Побоювання щодо дефіциту пропозиції зменшилися після оголошення про зустріч Трампа з Путіним для обговорення припинення війни в Україні» (Reuters).</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h3>Скориговані прогнози попиту</h3>
<ul>
<li>ІЕА прогнозує зростання попиту на нафту лише на <strong>700 000 барелів на добу</strong> у 2025 і 2026 роках.</li>
<li>Це зниження порівняно з попереднім прогнозом у <em>740 000 барелів на добу</em>, зробленим минулого місяця.</li>
</ul>
<h3>Зростання запасів у США</h3>
<ul>
<li>Управління енергетичної інформації США (ЕІА) повідомило про <strong>збільшення запасів сирої нафти на 3,5 млн барелів</strong> за тиждень до 10 жовтня, після приросту на 3,7 млн барелів тижнем раніше.</li>
<li>Навіть той факт, що це частково пов’язано із <em>сезонним технічним обслуговуванням нафтопереробних заводів</em>, не змінив загального песимістичного настрою.</li>
</ul>
<h3>Торговельна напруга між США та Китаєм</h3>
<ul>
<li>Новий спалах торговельних суперечок між <strong>США та Китаєм</strong> викликав побоювання щодо уповільнення глобального економічного зростання.</li>
<li>Це, у свою чергу, <strong>негативно впливає на очікування попиту на нафту</strong> на світових ринках.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Ймовірне мирне врегулювання між США та росією може призвести до <strong>збільшення обсягів російського експорту</strong> нафти, створюючи надлишкову пропозицію на ринку.</li>
<li>Скорочення прогнозів попиту ІЕА та зростання запасів у США вказують на <strong>ослаблення ринкової рівноваги</strong> та можливе подальше зниження цін.</li>
<li>Поєднання геополітичних і макроекономічних факторів (мирна ініціатива, запаси, торговельна напруга) формує <strong>нову конкурентну динаміку</strong> між основними експортерами енергоресурсів.</li>
<li>Загалом, <strong>нафтовий ринок переходить у фазу потенційного надлишку</strong> пропозиції, що може стимулювати перерозподіл ринкових часток і цінові війни між виробниками.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Зниження цін і можливий надлишок постачання створюють <strong>ризики для виробників із високою собівартістю</strong> (зокрема, сланцевих компаній США).</li>
<li>росія може отримати <strong>тимчасову перевагу на ринку</strong> за рахунок відновлення експорту, але при цьому її доходи скоротяться через нижчі ціни.</li>
<li>Країни ОПЕК, ймовірно, будуть змушені <em>переглянути політику квот</em>, щоб уникнути обвалу цін.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Oil-Prices-Dip-as-Trump-Putin-Summit-Looms.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/17/cini-na-naftu-padayut-na-tli-pidgotovki-zustrichi-trampa-i-putina/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/rinki-nafti/feed/ ) in 0.24644 seconds, on Jun 28th, 2026 at 3:04 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 28th, 2026 at 4:04 am UTC -->