<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; ринок</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/rinok/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 06 May 2026 07:48:06 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Падіння доходів рф від експорту нафти й пального продовжується — наслідки для світових ринків</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 05:20:29 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[economy]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[export]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[аналітика]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153300</guid>
		<description><![CDATA[Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до 13,35 млрд доларів порівняно з 13,58 млрд доларів у серпні, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти. Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Доходи росії від експорту нафти й нафтопродуктів знизилися у вересні 2025 року до <strong>13,35 млрд доларів</strong> порівняно з <strong>13,58 млрд доларів у серпні</strong>, що свідчить про поглиблення енергетичної кризи, спричиненої ударами по нафтопереробній інфраструктурі. Зменшення обсягів експорту пального не змогло компенсувати зростання постачання сирої нафти.</p>
<h2>Зниження доходів рф від експорту та глобальні наслідки для ринку нафти</h2>
<h3>Поточна динаміка експорту та доходів</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Міжнародного енергетичного агентства (IEA)</strong>, доходи рф від експорту сирої нафти й нафтопродуктів у вересні становили <strong>13,35 млрд дол.</strong>, що на <strong>230 млн дол.</strong> менше, ніж у серпні.</li>
<li>Загальний експорт нафти й нафтопродуктів зріс на <strong>210 тис. барелів на добу</strong> (б/д) — до <strong>7,4 млн б/д</strong>.</li>
<li>Зростання обсягів експорту сирої нафти (на <strong>370 тис. б/д</strong>) не компенсувало втрату доходів через падіння цін і скорочення експорту пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Постійні атаки на енергетичну інфраструктуру росії зменшили її переробку нафти на близько 500 тис. барелів на добу, що призвело до внутрішнього дефіциту пального й скорочення експорту нафтопродуктів», — повідомило Міжнародне енергетичне агентство.</p></blockquote>
<h3>Вплив воєнних дій та обмежень експорту</h3>
<ul>
<li>За оцінками <em>Reuters</em>, морський експорт пального рф у вересні впав на <strong>17,1%</strong> у порівнянні з серпнем.</li>
<li>росія продовжила заборону на експорт бензину та запровадила обмеження для не виробників на експорт дизелю до кінця року.</li>
<li>Експорт дизельного пального й газойлю у вересні становив <strong>760 тис. б/д</strong> — це <strong>найнижчий сезонний рівень з 2017 року</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Часткові обмеження експорту та порушення роботи НПЗ скоротили постачання в Атлантичний басейн, але очікується часткове відновлення в кінці IV кварталу, коли завершиться сезонне технічне обслуговування», — зазначив аналітик ринку <strong>Vortexa Мік Штраутманн</strong>.</p></blockquote>
<h3>Реакція світових ринків</h3>
<ul>
<li>Скорочення постачань дистилятів із росії підштовхнуло зростання цін на дизель і авіапальне в Європі, США та Азії.</li>
<li>Маржа переробки легкої нафти у вересні досягла <strong>дворічних максимумів у Європі</strong> та <strong>18-місячних на узбережжі Мексиканської затоки США й у Сінгапурі</strong>.</li>
<li>Світовий дефіцит дистилятів свідчить про посилення конкуренції між імпортерами, які змушені шукати нові джерела постачання.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зниження доходів</strong> рф від експорту вказує на поступове ослаблення її енергетичного впливу, попри спроби збільшити обсяги сирої нафти.</li>
<li><strong>Диверсифікація постачання</strong> у відповідь на скорочення експорту з рф призвела до зміцнення позицій інших постачальників, насамперед країн Близького Сходу.</li>
<li><strong>Цінова турбулентність</strong> у сегменті дистилятів відображає короткострокову нестійкість ринку, яка може трансформуватися у довготривалі зміни в структурі постачання.</li>
</ul>
<h3>Логічне обґрунтування впливу на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Скорочення експорту з рф створює <strong>вікно можливостей</strong> для інших експортерів, що посилює конкуренцію на ринках ЄС та Азії.</li>
<li>Тривале зниження доходів стимулює <strong>перерозподіл ринкових часток</strong> і зменшує частку російських компаній у світовій торгівлі паливом.</li>
<li>Як наслідок, формується тенденція до <strong>реструктуризації енергетичних потоків</strong> і збільшення ролі альтернативних джерел енергії у середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
<h3>Прогноз</h3>
<ul>
<li>IEA очікує часткове відновлення експорту у кінці 2025 року, але це залежатиме від <strong>темпів відновлення нафтопереробних заводів</strong> після атак безпілотників.</li>
<li>Ймовірне <strong>збереження дефіциту дистилятів</strong> у Європі до весни 2026 року через повільне відновлення постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Russian-Crude-and-Fuel-Export-Revenues-Continue-to-Fall.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-doxodiv-rf-vid-eksportu-nafti-j-palnogo-prodovzhuyetsya-naslidki-dlya-svitovix-rinkiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 05:29:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Balkans]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shandong]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Washington]]></category>
		<category><![CDATA[Балкани]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергоринок]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153291</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br />Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі. Вплив санкцій США на китайські [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29931-Санкции.jpg" alt="Вашингтон б’є по китайських НПЗ: нові санкції проти іранської нафти та впливу москви на Балканах"/><br /><p>Вашингтон розпочав чергову хвилю санкцій, спрямовану на скорочення фінансових потоків Ірану та ослаблення енергетичного впливу москви в Південно-Східній Європі. Обмеження торкнулися понад 100 осіб, компаній і суден, серед яких — китайські незалежні НПЗ, відомі як «чайники». Це може призвести до суттєвих зрушень на ринках сирої нафти в Азії та Європі.</p>
<h2>Вплив санкцій США на китайські НПЗ, Іран та Балкани</h2>
<h3>Санкційний удар Вашингтона</h3>
<ul>
<li><strong>Дата оголошення:</strong> 9 жовтня 2025 року.</li>
<li><strong>Кількість підсанкційних:</strong> близько 100 фізичних осіб, суден та компаній.</li>
<li><strong>Основна мета:</strong> перекриття фінансових потоків Ірану та зниження впливу москви в регіоні Балкан.</li>
<li><strong>Ключовий фігурант:</strong> <em>Shandong Jincheng Petrochemical Group</em> — китайський незалежний НПЗ, який з 2023 року закупив мільйони барелів іранської нафти.</li>
<li><strong>Також під санкціями:</strong> <em>Rizhao Shihua Crude Oil Terminal</em> у порту Ланьшань, який обслуговував «тіньовий флот» Ірану — танкери <em>Kongm</em>, <em>Big Mag</em> та <em>Voy</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми прагнемо зруйнувати експортну машину Ірану, позбавивши його ключових джерел готівкового потоку», — заявив міністр фінансів США Скотт Бессент.</p></blockquote>
<h3>Розширення санкційного фронту</h3>
<ul>
<li>Це вже <strong>четвертий раунд санкцій</strong> США проти китайських покупців іранської нафти у 2025 році.</li>
<li>Попередні раунди торкалися понад <strong>115 компаній, осіб і суден</strong>, пов’язаних із нафтовою мережею, яку контролює іранський радник Шамхані.</li>
<li>Загалом це найбільше санкційне посилення проти Ірану з 2018 року.</li>
</ul>
<h3>Балкани: ланцюговий ефект для енергоринку</h3>
<ul>
<li>США <strong>не продовжили санкційне послаблення</strong> для сербського НПЗ <em>NIS</em>, пов’язаного з «Газпром нефть».</li>
<li>НПЗ забезпечує близько <strong>80% пального Сербії</strong>.</li>
<li>Через це постачання через хорватський трубопровід <em>JANAF</em> опинилося під короткою ліцензією OFAC, що діє лише до <strong>15 жовтня</strong>.</li>
<li>Хорватський оператор JANAF попередив про можливі <strong>втрати близько €18 млн доходів</strong>.</li>
<li>Президент Сербії зазначив, що <strong>резерви пального вистачать лише до листопада</strong>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Санкції можуть зменшити обсяг «тіньових» постачань іранської нафти в Азії, підвищивши ризики для страхування та фінансування угод.</li>
<li>Китайські «чайники» можуть тимчасово <em>зберігати закупівлі</em>, але зі зростанням кількості заблокованих посередників ризики логістичних зривів посилюються.</li>
<li>Рішення США щодо Балкан створює <strong>дефіцит пального</strong> у Південно-Східній Європі та змінює баланс на користь постачальників з ЄС.</li>
<li><strong>Сумарний ефект</strong> двох дій — демонстрація рішучості Вашингтона утримувати контроль над глобальним енергетичним ланцюгом, попри геополітичну напруженість у Газі.</li>
</ul>
<h3>Геополітичний сигнал</h3>
<ul>
<li>Санкції збігаються в часі з <em>крихким перемир’ям у Газі</em> і підвищеною активністю іранських проксі у регіоні.</li>
<li>Вашингтон демонструє, що <strong>санкційна політика не послабиться</strong> навіть на тлі нестабільності на Близькому Сході.</li>
<li>Це підсилює напругу на нафтовому ринку, де ціни коливаються під впливом політики, а не лише попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Дії США спрямовані на <strong>економічну ізоляцію Ірану</strong> через обмеження зовнішніх каналів збуту нафти.</li>
<li>Паралельно — <strong>послаблення енергетичних важелів москви</strong> у регіонах, які залежать від її постачань.</li>
<li>Для Китаю це означає <em>підвищення вартості ризику</em> у торгівлі сирою нафтою та ймовірне переорієнтування на інших постачальників.</li>
<li>Для Європи — <strong>тимчасовий дефіцит</strong> нафтопродуктів у Балканському регіоні, який може стимулювати внутрішню переробку або імпорт із країн ЄС.</li>
<li>Для глобального ринку — <strong>зростання волатильності</strong> та перерозподіл потоків сировини між Азією та Європою.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Washington-Targets-Chinas-Teapots-in-New-Oil-Crackdown.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/vashington-bye-po-kitajskix-npz-novi-sankci%d1%97-proti-iransko%d1%97-nafti-ta-vplivu-moskvi-na-balkanax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/26/rozdribni-cini-na-benzin-u-rf-zrosli-shvidshe-zagroza-konkurenci%d1%97-ta-stabilnosti-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/26/rozdribni-cini-na-benzin-u-rf-zrosli-shvidshe-zagroza-konkurenci%d1%97-ta-stabilnosti-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 26 Sep 2025 06:23:19 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[retail]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[економіка]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153276</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29922-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку"/><br />Роздрібні ціни на бензин у рф продемонстрували прискорення зростання. За тиждень вони збільшилися на 0,6%, що перевищує попередній показник у 0,45%. Від початку року вартість пального піднялася на 8,4% при загальній інфляції 4,2%. Такі диспропорції свідчать про додатковий тиск на споживачів та викликають ризики для конкурентного середовища на паливному ринку. Вплив на пальне Зростання вартості [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29922-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку"/><br /><p>Роздрібні ціни на бензин у рф продемонстрували прискорення зростання. За тиждень вони збільшилися на 0,6%, що перевищує попередній показник у 0,45%. Від початку року вартість пального піднялася на 8,4% при загальній інфляції 4,2%. Такі диспропорції свідчать про додатковий тиск на споживачів та викликають ризики для конкурентного середовища на паливному ринку.</p>
<h2>Вплив на пальне</h2>
<h3>Зростання вартості бензину</h3>
<ul>
<li><strong>0,6% за тиждень</strong> (16–22 вересня), тоді як попередній тиждень — <em>0,45%</em>.</li>
<li>З початку року бензин подорожчав на <strong>8,4%</strong>, що удвічі перевищує інфляцію (<em>4,2%</em>).</li>
<li>Середня ціна: <strong>63,3 руб./л</strong> (62,9 руб. на 15 вересня).</li>
</ul>
<h3>Розподіл за марками бензину</h3>
<ul>
<li>АІ-92: <strong>60,05 руб./л</strong> (59,6 руб. тижнем раніше).</li>
<li>АІ-95: <strong>65,4 руб./л</strong> (65,1 руб.).</li>
<li>АІ-98: <strong>85,3 руб./л</strong> (85,2 руб.).</li>
</ul>
<h3>Зростання вартості дизельного пального</h3>
<ul>
<li>Тижневе підвищення: <strong>0,44%</strong> проти <em>0,2%</em> тижнем раніше.</li>
<li>За рік дизель подорожчав на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Середня ціна: <strong>72,2 руб./л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринок</h3>
<ul>
<li>Темпи зростання цін на бензин значно перевищують рівень інфляції, що означає <strong>посилення фінансового тиску на споживачів</strong>.</li>
<li>Подорожчання всіх марок бензину свідчить про <strong>системний характер змін</strong>, а не про локальні коливання.</li>
<li>Прискорення росту цін на дизель створює додаткові виклики для <strong>логістики та сільського господарства</strong>, де цей вид пального є критично важливим.</li>
<li>Зростання витрат на пальне може <strong>обмежити конкуренцію</strong>, оскільки дрібніші учасники ринку будуть менш стійкими до зростання собівартості.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Росстат</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29922-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Роздрібні ціни на бензин у рф зросли швидше: загроза конкуренції та стабільності ринку"/><br /><p>Роздрібні ціни на бензин у рф продемонстрували прискорення зростання. За тиждень вони збільшилися на 0,6%, що перевищує попередній показник у 0,45%. Від початку року вартість пального піднялася на 8,4% при загальній інфляції 4,2%. Такі диспропорції свідчать про додатковий тиск на споживачів та викликають ризики для конкурентного середовища на паливному ринку.</p>
<h2>Вплив на пальне</h2>
<h3>Зростання вартості бензину</h3>
<ul>
<li><strong>0,6% за тиждень</strong> (16–22 вересня), тоді як попередній тиждень — <em>0,45%</em>.</li>
<li>З початку року бензин подорожчав на <strong>8,4%</strong>, що удвічі перевищує інфляцію (<em>4,2%</em>).</li>
<li>Середня ціна: <strong>63,3 руб./л</strong> (62,9 руб. на 15 вересня).</li>
</ul>
<h3>Розподіл за марками бензину</h3>
<ul>
<li>АІ-92: <strong>60,05 руб./л</strong> (59,6 руб. тижнем раніше).</li>
<li>АІ-95: <strong>65,4 руб./л</strong> (65,1 руб.).</li>
<li>АІ-98: <strong>85,3 руб./л</strong> (85,2 руб.).</li>
</ul>
<h3>Зростання вартості дизельного пального</h3>
<ul>
<li>Тижневе підвищення: <strong>0,44%</strong> проти <em>0,2%</em> тижнем раніше.</li>
<li>За рік дизель подорожчав на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Середня ціна: <strong>72,2 руб./л</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на ринок</h3>
<ul>
<li>Темпи зростання цін на бензин значно перевищують рівень інфляції, що означає <strong>посилення фінансового тиску на споживачів</strong>.</li>
<li>Подорожчання всіх марок бензину свідчить про <strong>системний характер змін</strong>, а не про локальні коливання.</li>
<li>Прискорення росту цін на дизель створює додаткові виклики для <strong>логістики та сільського господарства</strong>, де цей вид пального є критично важливим.</li>
<li>Зростання витрат на пальне може <strong>обмежити конкуренцію</strong>, оскільки дрібніші учасники ринку будуть менш стійкими до зростання собівартості.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Росстат</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/26/rozdribni-cini-na-benzin-u-rf-zrosli-shvidshe-zagroza-konkurenci%d1%97-ta-stabilnosti-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта стабілізується після стрибка на тлі жорстких заяв Дональда Трампа щодо росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/nafta-stabilizuyetsya-pislya-stribka-na-tli-zhorstkix-zayav-donalda-trampa-shhodo-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/nafta-stabilizuyetsya-pislya-stribka-na-tli-zhorstkix-zayav-donalda-trampa-shhodo-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Sep 2025 07:51:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Bloomberg]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[strongest since July]]></category>
		<category><![CDATA[Trump]]></category>
		<category><![CDATA[volatility]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Москва]]></category>
		<category><![CDATA[найсильніше з липня]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[риторика]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[стабілізація]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153275</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29921-Трамп.jpg" alt="Нафта стабілізується після стрибка на тлі жорстких заяв Дональда Трампа щодо росії"/><br />Після «найсильнішого з липня» підйому котирувань, спричиненого жорсткою риторикою Дональда Трампа щодо росії, ринок нафти стабілізувався. Первинним тригером виступили геополітичні ризики; подальша динаміка свідчить, що частину ризикової надбавки ринок уже врахував у цінах. Стабілізація цін після геополітичного імпульсу Що сталося Геополітичний імпульс: «hawkish» (жорстка) риторика Дональда Трампа щодо росії посилила геополітичні ризики. Ринкова реакція: відбувся [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29921-Трамп.jpg" alt="Нафта стабілізується після стрибка на тлі жорстких заяв Дональда Трампа щодо росії"/><br /><p>Після «найсильнішого з липня» підйому котирувань, спричиненого жорсткою риторикою Дональда Трампа щодо росії, ринок нафти стабілізувався. Первинним тригером виступили геополітичні ризики; подальша динаміка свідчить, що частину ризикової надбавки ринок уже врахував у цінах.</p>
<h2>Стабілізація цін після геополітичного імпульсу</h2>
<h3>Що сталося</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітичний імпульс:</strong> «hawkish» (жорстка) риторика Дональда Трампа щодо росії посилила геополітичні ризики.</li>
<li><strong>Ринкова реакція:</strong> відбувся <em>найсильніший з липня</em> підйом цін на нафту.</li>
<li><strong>Поточний стан:</strong> після стрибка ціни <em>стабілізувалися</em>, що вказує на часткове вичерпання короткострокового імпульсу.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li><strong>Цінова чутливість:</strong> різкий підйом свідчить про високу еластичність очікувань трейдерів до політичних сигналів, що <em>тимчасово</em> підсилює позиції виробників із нижчими граничними витратами.</li>
<li><strong>Перерозподіл маржі:</strong> у фазі різких коливань короткострокову вигоду отримують трейдери та хедж-фонди з кращими моделями керування ризиками; виробники та переробники стикаються з <strong>нерівномірним перерозподілом маржі</strong> залежно від ступеня хеджування.</li>
<li><strong>Конкурентні позиції експортерів:</strong> посилення геополітичної напруги навколо росії може <em>тимчасово</em> підвищувати ризикові знижки до її сорту нафти, що покращує відносну привабливість альтернативних постачань.</li>
</ul>
<h3>Ймовірні ринкові зміни</h3>
<ul>
<li><strong>Ризикова надбавка:</strong> після первинного сплеску ринок переходить до стабілізації, що свідчить про <em>часткове зняття</em> ризикової надбавки у цінах.</li>
<li><strong>Структура строкової кривої:</strong> імпульс волатильності здатен короткостроково змінювати баланс між <em>спотом</em> і ближніми ф’ючерсами, впливаючи на спреди й тактичні стратегії зберігання/відвантаження.</li>
<li><strong>Поводження учасників:</strong> на фоні геополітичних сигналів підвищується попит на <em>хеджування</em>, що посилює конкуренцію між постачальниками ліквідності на деривативних ринках.</li>
</ul>
<h3>Ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Індекс чутливості до політики:</strong> епізод «найсильнішого з липня» підйому демонструє, що <em>політичні коментарі</em> високого рівня залишаються драйвером короткострокових трендів.</li>
<li><strong>Сигнал для інвесторів:</strong> стабілізація після стрибка вказує на швидке перетравлення новин і повернення до оцінки фундаментальних факторів.</li>
<li><strong>Конкуренція між бенчмарками:</strong> різна сила реакції на геополітичні ризики може змінювати відносні оцінки маркерних сортів, впливаючи на <strong>цінові диференціали</strong> і торгові потоки.</li>
</ul>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-09-24/latest-oil-market-news-and-analysis-for-sept-25">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29921-Трамп.jpg" alt="Нафта стабілізується після стрибка на тлі жорстких заяв Дональда Трампа щодо росії"/><br /><p>Після «найсильнішого з липня» підйому котирувань, спричиненого жорсткою риторикою Дональда Трампа щодо росії, ринок нафти стабілізувався. Первинним тригером виступили геополітичні ризики; подальша динаміка свідчить, що частину ризикової надбавки ринок уже врахував у цінах.</p>
<h2>Стабілізація цін після геополітичного імпульсу</h2>
<h3>Що сталося</h3>
<ul>
<li><strong>Геополітичний імпульс:</strong> «hawkish» (жорстка) риторика Дональда Трампа щодо росії посилила геополітичні ризики.</li>
<li><strong>Ринкова реакція:</strong> відбувся <em>найсильніший з липня</em> підйом цін на нафту.</li>
<li><strong>Поточний стан:</strong> після стрибка ціни <em>стабілізувалися</em>, що вказує на часткове вичерпання короткострокового імпульсу.</li>
</ul>
<h3>Вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li><strong>Цінова чутливість:</strong> різкий підйом свідчить про високу еластичність очікувань трейдерів до політичних сигналів, що <em>тимчасово</em> підсилює позиції виробників із нижчими граничними витратами.</li>
<li><strong>Перерозподіл маржі:</strong> у фазі різких коливань короткострокову вигоду отримують трейдери та хедж-фонди з кращими моделями керування ризиками; виробники та переробники стикаються з <strong>нерівномірним перерозподілом маржі</strong> залежно від ступеня хеджування.</li>
<li><strong>Конкурентні позиції експортерів:</strong> посилення геополітичної напруги навколо росії може <em>тимчасово</em> підвищувати ризикові знижки до її сорту нафти, що покращує відносну привабливість альтернативних постачань.</li>
</ul>
<h3>Ймовірні ринкові зміни</h3>
<ul>
<li><strong>Ризикова надбавка:</strong> після первинного сплеску ринок переходить до стабілізації, що свідчить про <em>часткове зняття</em> ризикової надбавки у цінах.</li>
<li><strong>Структура строкової кривої:</strong> імпульс волатильності здатен короткостроково змінювати баланс між <em>спотом</em> і ближніми ф’ючерсами, впливаючи на спреди й тактичні стратегії зберігання/відвантаження.</li>
<li><strong>Поводження учасників:</strong> на фоні геополітичних сигналів підвищується попит на <em>хеджування</em>, що посилює конкуренцію між постачальниками ліквідності на деривативних ринках.</li>
</ul>
<h3>Ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Індекс чутливості до політики:</strong> епізод «найсильнішого з липня» підйому демонструє, що <em>політичні коментарі</em> високого рівня залишаються драйвером короткострокових трендів.</li>
<li><strong>Сигнал для інвесторів:</strong> стабілізація після стрибка вказує на швидке перетравлення новин і повернення до оцінки фундаментальних факторів.</li>
<li><strong>Конкуренція між бенчмарками:</strong> різна сила реакції на геополітичні ризики може змінювати відносні оцінки маркерних сортів, впливаючи на <strong>цінові диференціали</strong> і торгові потоки.</li>
</ul>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-09-24/latest-oil-market-news-and-analysis-for-sept-25">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/nafta-stabilizuyetsya-pislya-stribka-na-tli-zhorstkix-zayav-donalda-trampa-shhodo-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта утримує зростання після скорочення запасів у США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/nafta-utrimuye-zrostannya-pislya-skorochennya-zapasiv-u-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/nafta-utrimuye-zrostannya-pislya-skorochennya-zapasiv-u-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Sep 2025 05:39:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Energy Information Administration]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Oilprice]]></category>
		<category><![CDATA[Petroleum]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дистиляти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153274</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29920-Нефть_США.jpg" alt="Нафта утримує зростання після скорочення запасів у США"/><br />Комерційні запаси нафти у США знизилися на 600 тис. барелів за тиждень до 19 вересня, довівши загальний обсяг до 414,8 млн барелів. Це на 4% нижче за п’ятирічний середній рівень, що створює тиск на глобальні ціни й посилює конкуренцію на енергетичних ринках. Світова карта змін на ринку нафти Скорочення запасів сирої нафти За даними EIA, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29920-Нефть_США.jpg" alt="Нафта утримує зростання після скорочення запасів у США"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США знизилися на 600 тис. барелів за тиждень до 19 вересня, довівши загальний обсяг до 414,8 млн барелів. Це на 4% нижче за п’ятирічний середній рівень, що створює тиск на глобальні ціни й посилює конкуренцію на енергетичних ринках.</p>
<h3>Світова карта змін на ринку нафти</h3>
<h2>Скорочення запасів сирої нафти</h2>
<ul>
<li>За даними <strong>EIA</strong>, запаси сирої нафти у США скоротилися на <strong>600 тис. барелів</strong> за тиждень до 19 вересня.</li>
<li>Тижнем раніше падіння становило <strong>9,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів: <strong>414,8 млн барелів</strong>, що на <strong>4% нижче</strong> середніх показників за п’ять років.</li>
<li>API напередодні повідомив про скорочення на <strong>3,82 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h2>Цінова динаміка</h2>
<ul>
<li>На момент 10:15 у Нью-Йорку <strong>Brent</strong> коштував <strong>68,56 долара/барель</strong>, що на <strong>+0,93 долара (+1,38%)</strong> вище за день.</li>
<li>Ціна <strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,97 долара (+1,53%)</strong> у середині ранкової торгівлі.</li>
<li>У річному вимірі рівень Brent піднявся приблизно на <em>0,15 долара</em>.</li>
</ul>
<h2>Бензин та середні дистиляти</h2>
<ul>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>1,1 млн барелів</strong> після падіння на <strong>2,3 млн барелів</strong> тижнем раніше.</li>
<li>Середнє добове виробництво бензину зросло до <strong>9,7 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів зменшилися на <strong>1,7 млн барелів</strong>, тоді як виробництво зросло до <strong>5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше запаси дистилятів збільшилися на <strong>4 млн барелів</strong>.</li>
<li>Нинішній рівень дистилятів: <strong>8% нижче</strong> від п’ятирічної норми.</li>
</ul>
<h2>Сукупне споживання</h2>
<ul>
<li>Загальний обсяг постачання нафтопродуктів за останні чотири тижні склав <strong>20,5 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>Це на <strong>0,9%</strong> більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.</li>
<li>Попит на бензин: <strong>8,8 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>Середній чотиритижневий рівень постачання дистилятів скоротився до <strong>3,6 млн барелів/день</strong> — на <strong>5,7%</strong> нижче у річному вимірі.</li>
</ul>
<h2>Висновки щодо впливу на конкуренцію та ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Скорочення запасів</strong> нижче середнього рівня створює дефіцит, що підштовхує ціни вгору.</li>
<li><strong>Зростання виробництва бензину та дистилятів</strong> свідчить про намагання збалансувати ринок, але цього недостатньо для зниження цінового тиску.</li>
<li><strong>Падіння попиту на дистиляти</strong> на 5,7% р/р демонструє структурні зміни у споживанні енергії.</li>
<li>Підвищення цін на Brent і WTI навіть при скороченні попиту свідчить про <strong>зростаючу напруженість</strong> у глобальній конкуренції за ресурси.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Holds-Gains-After-Crude-Products-Inventory-Draw.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29920-Нефть_США.jpg" alt="Нафта утримує зростання після скорочення запасів у США"/><br /><p>Комерційні запаси нафти у США знизилися на 600 тис. барелів за тиждень до 19 вересня, довівши загальний обсяг до 414,8 млн барелів. Це на 4% нижче за п’ятирічний середній рівень, що створює тиск на глобальні ціни й посилює конкуренцію на енергетичних ринках.</p>
<h3>Світова карта змін на ринку нафти</h3>
<h2>Скорочення запасів сирої нафти</h2>
<ul>
<li>За даними <strong>EIA</strong>, запаси сирої нафти у США скоротилися на <strong>600 тис. барелів</strong> за тиждень до 19 вересня.</li>
<li>Тижнем раніше падіння становило <strong>9,3 млн барелів</strong>.</li>
<li>Загальний рівень запасів: <strong>414,8 млн барелів</strong>, що на <strong>4% нижче</strong> середніх показників за п’ять років.</li>
<li>API напередодні повідомив про скорочення на <strong>3,82 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<h2>Цінова динаміка</h2>
<ul>
<li>На момент 10:15 у Нью-Йорку <strong>Brent</strong> коштував <strong>68,56 долара/барель</strong>, що на <strong>+0,93 долара (+1,38%)</strong> вище за день.</li>
<li>Ціна <strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,97 долара (+1,53%)</strong> у середині ранкової торгівлі.</li>
<li>У річному вимірі рівень Brent піднявся приблизно на <em>0,15 долара</em>.</li>
</ul>
<h2>Бензин та середні дистиляти</h2>
<ul>
<li>Запаси бензину скоротилися на <strong>1,1 млн барелів</strong> після падіння на <strong>2,3 млн барелів</strong> тижнем раніше.</li>
<li>Середнє добове виробництво бензину зросло до <strong>9,7 млн барелів</strong>.</li>
<li>Запаси дистилятів зменшилися на <strong>1,7 млн барелів</strong>, тоді як виробництво зросло до <strong>5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Тижнем раніше запаси дистилятів збільшилися на <strong>4 млн барелів</strong>.</li>
<li>Нинішній рівень дистилятів: <strong>8% нижче</strong> від п’ятирічної норми.</li>
</ul>
<h2>Сукупне споживання</h2>
<ul>
<li>Загальний обсяг постачання нафтопродуктів за останні чотири тижні склав <strong>20,5 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>Це на <strong>0,9%</strong> більше у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.</li>
<li>Попит на бензин: <strong>8,8 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>Середній чотиритижневий рівень постачання дистилятів скоротився до <strong>3,6 млн барелів/день</strong> — на <strong>5,7%</strong> нижче у річному вимірі.</li>
</ul>
<h2>Висновки щодо впливу на конкуренцію та ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Скорочення запасів</strong> нижче середнього рівня створює дефіцит, що підштовхує ціни вгору.</li>
<li><strong>Зростання виробництва бензину та дистилятів</strong> свідчить про намагання збалансувати ринок, але цього недостатньо для зниження цінового тиску.</li>
<li><strong>Падіння попиту на дистиляти</strong> на 5,7% р/р демонструє структурні зміни у споживанні енергії.</li>
<li>Підвищення цін на Brent і WTI навіть при скороченні попиту свідчить про <strong>зростаючу напруженість</strong> у глобальній конкуренції за ресурси.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Holds-Gains-After-Crude-Products-Inventory-Draw.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/25/nafta-utrimuye-zrostannya-pislya-skorochennya-zapasiv-u-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/153267/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/153267/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Sep 2025 07:10:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[РФ]]></category>
		<category><![CDATA[ставки фрахту]]></category>
		<category><![CDATA[супертанкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153267</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29918-Танкер.jpg" alt="Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму"/><br />Ставки фрахту для супертанкерів досягли майже трирічного максимуму через різке зростання обсягів постачання нафти з Близького Сходу та США до Азії. Цей стрибок формує нову конкурентну ситуацію на ринку, де фактори цінової політики, санкційні обмеження та попит на далекі перевезення створюють обмежену пропозицію танкерного флоту. Глобальні зрушення на ринку супертанкерів Основні фактори зростання Постачання з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29918-Танкер.jpg" alt="Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму"/><br /><p>Ставки фрахту для супертанкерів досягли майже трирічного максимуму через різке зростання обсягів постачання нафти з Близького Сходу та США до Азії. Цей стрибок формує нову конкурентну ситуацію на ринку, де фактори цінової політики, санкційні обмеження та попит на далекі перевезення створюють обмежену пропозицію танкерного флоту.</p>
<h2>Глобальні зрушення на ринку супертанкерів</h2>
<h3>Основні фактори зростання</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання з Близького Сходу зростає</strong>, оскільки OPEC+ продовжує збільшувати видобуток.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія знизила ціни</strong> на нафту для Азії, стимулюючи потоки в найбільший імпортерський регіон.</li>
<li><strong>Флот поділено</strong> між тими, хто дотримується санкцій проти іранської та російської нафти, та тіньовим флотом, що створює дефіцит доступних суден.</li>
</ul>
<h3>Кількісні показники</h3>
<ul>
<li><strong>$6,6 млн</strong> – спотова ставка для маршруту Близький Схід – Китай (найвищий рівень із листопада 2022 р.).</li>
<li><strong>$87 000 на день</strong> – вартість перевезення 2 млн барелів нафти VLCC зі Саудівської Аравії до Китаю (оцінки Bloomberg).</li>
<li><strong>Наближення до $100 000 на день</strong> – очікування аналітиків щодо подальшого зростання ставок до кінця року.</li>
</ul>
<h2>Вплив на конкуренцію та ринки</h2>
<p>Ситуація створює подвійний ефект:</p>
<ul>
<li><strong>Для експортерів</strong>: здешевлення саудівської нафти посилює конкуренцію за азійський ринок, змушуючи інших постачальників пристосовувати цінову політику.</li>
<li><strong>Для перевізників</strong>: дефіцит суден через санкції та довгі рейси з США до Азії посилює прибутковість власників супертанкерів.</li>
<li><strong>Для глобального ринку</strong>: утримання високих ставок може стати новим стандартом, особливо на тлі зростання експорту з Близького Сходу та Америки.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання ставок демонструє <strong>структурні зміни у світовій торгівлі нафтою</strong>, де основним драйвером стають далекі маршрути.</li>
<li>Санкційний тиск проти росії та Ірану <strong>обмежує флот</strong>, що прямо впливає на вартість транспортування.</li>
<li>З огляду на поточну динаміку, <strong>високі тарифи можуть зберігатися щонайменше до кінця року</strong>, формуючи новий баланс сил на нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Думка учасників ринку</h2>
<blockquote><p>&#171;Основним драйвером у вересні став відкритий арбітраж для потоків із США в Східну Азію та подальший дефіцит суден через дуже довгі рейси&#187;, – Sentosa Shipbrokers для Reuters.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Зростання постачання нафти з Америки та високий попит на далекі рейси підтримують ставки для танкерів&#187;, – Ларс Барстад, CEO Frontline, для Bloomberg.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Супертанкерні спотові ставки наближаються до $100 000 за день, і ця тенденція, ймовірно, збережеться до кінця року на тлі зростання експорту з Близького Сходу&#187;, – Ґреґ Міллер, Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Supertanker-Rates-Surge-To-3-Year-High-As-Exports-Jump.html">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29918-Танкер.jpg" alt="Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму"/><br /><p>Ставки фрахту для супертанкерів досягли майже трирічного максимуму через різке зростання обсягів постачання нафти з Близького Сходу та США до Азії. Цей стрибок формує нову конкурентну ситуацію на ринку, де фактори цінової політики, санкційні обмеження та попит на далекі перевезення створюють обмежену пропозицію танкерного флоту.</p>
<h2>Глобальні зрушення на ринку супертанкерів</h2>
<h3>Основні фактори зростання</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання з Близького Сходу зростає</strong>, оскільки OPEC+ продовжує збільшувати видобуток.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія знизила ціни</strong> на нафту для Азії, стимулюючи потоки в найбільший імпортерський регіон.</li>
<li><strong>Флот поділено</strong> між тими, хто дотримується санкцій проти іранської та російської нафти, та тіньовим флотом, що створює дефіцит доступних суден.</li>
</ul>
<h3>Кількісні показники</h3>
<ul>
<li><strong>$6,6 млн</strong> – спотова ставка для маршруту Близький Схід – Китай (найвищий рівень із листопада 2022 р.).</li>
<li><strong>$87 000 на день</strong> – вартість перевезення 2 млн барелів нафти VLCC зі Саудівської Аравії до Китаю (оцінки Bloomberg).</li>
<li><strong>Наближення до $100 000 на день</strong> – очікування аналітиків щодо подальшого зростання ставок до кінця року.</li>
</ul>
<h2>Вплив на конкуренцію та ринки</h2>
<p>Ситуація створює подвійний ефект:</p>
<ul>
<li><strong>Для експортерів</strong>: здешевлення саудівської нафти посилює конкуренцію за азійський ринок, змушуючи інших постачальників пристосовувати цінову політику.</li>
<li><strong>Для перевізників</strong>: дефіцит суден через санкції та довгі рейси з США до Азії посилює прибутковість власників супертанкерів.</li>
<li><strong>Для глобального ринку</strong>: утримання високих ставок може стати новим стандартом, особливо на тлі зростання експорту з Близького Сходу та Америки.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання ставок демонструє <strong>структурні зміни у світовій торгівлі нафтою</strong>, де основним драйвером стають далекі маршрути.</li>
<li>Санкційний тиск проти росії та Ірану <strong>обмежує флот</strong>, що прямо впливає на вартість транспортування.</li>
<li>З огляду на поточну динаміку, <strong>високі тарифи можуть зберігатися щонайменше до кінця року</strong>, формуючи новий баланс сил на нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Думка учасників ринку</h2>
<blockquote><p>&#171;Основним драйвером у вересні став відкритий арбітраж для потоків із США в Східну Азію та подальший дефіцит суден через дуже довгі рейси&#187;, – Sentosa Shipbrokers для Reuters.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Зростання постачання нафти з Америки та високий попит на далекі рейси підтримують ставки для танкерів&#187;, – Ларс Барстад, CEO Frontline, для Bloomberg.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Супертанкерні спотові ставки наближаються до $100 000 за день, і ця тенденція, ймовірно, збережеться до кінця року на тлі зростання експорту з Близького Сходу&#187;, – Ґреґ Міллер, Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Supertanker-Rates-Surge-To-3-Year-High-As-Exports-Jump.html">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/153267/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС між обіцянками та реальністю: дешевий російський СПГ і конкуренція на енергетичних ринках</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/yes-mizh-obicyankami-ta-realnistyu-deshevij-rosijskij-spg-i-konkurenciya-na-energetichnix-rinkax/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/yes-mizh-obicyankami-ta-realnistyu-deshevij-rosijskij-spg-i-konkurenciya-na-energetichnix-rinkax/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Sep 2025 06:56:28 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[газ]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153258</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29915-lng.png" alt="ЄС між обіцянками та реальністю: дешевий російський СПГ і конкуренція на енергетичних ринках"/><br />Попри заяви Брюсселя про швидку відмову від російського газу, ЄС залишається найбільшим покупцем як американського, так і російського СПГ. У 2024–2025 роках обсяги постачання зросли, що демонструє суперечність між політичними деклараціями й економічними інтересами. Баланс між політикою та ціною: дилема енергетичної безпеки ЄС &#160; Ключові виклики: Рекордні імпорти російського СПГ у 2024 році попри санкції [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29915-lng.png" alt="ЄС між обіцянками та реальністю: дешевий російський СПГ і конкуренція на енергетичних ринках"/><br /><p>Попри заяви Брюсселя про швидку відмову від російського газу, ЄС залишається найбільшим покупцем як американського, так і російського СПГ. У 2024–2025 роках обсяги постачання зросли, що демонструє суперечність між політичними деклараціями й економічними інтересами.</p>
<p>Баланс між політикою та ціною: дилема енергетичної безпеки ЄС</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Ключові виклики:</strong></p>
<ul>
<li><strong>Рекордні імпорти</strong> російського СПГ у 2024 році попри санкції та обіцянки ЄС.</li>
<li>У <strong>І півріччі 2025 року</strong> вартість імпорту СПГ із росії зросла до <strong>4,4 млрд євро</strong> (приблизно $5,16 млрд), тоді як у 2024 році показник складав 3,47 млрд євро (близько $4,1 млрд).</li>
<li>Загальні імпорти СПГ у ЄС зросли на <strong>25%</strong>, досягнувши історичного максимуму.</li>
<li>Структура постачання: <strong>55%</strong> з США, <strong>14%</strong> з росії.</li>
<li>ЄС отримав <strong>51%</strong> російського експорту СПГ у І півріччі 2025 року, випередивши Китай.</li>
<li>Попри падіння обсягів трубопровідного газу після 2022 року, ЄС залишився найбільшим іноземним покупцем.</li>
</ul>
<p><strong>Політичні позиції:</strong></p>
<ul>
<li>Секретар енергетики США Кріс Райт заявив: ЄС міг би замінити російський газ на американський СПГ упродовж <em>шести місяців</em>, але <strong>ціни залишаються ключовою проблемою</strong>.</li>
<li>Єврокомісар Дан Йоргенсен підтвердив ціль: <strong>повна відмова від російського імпорту енергоносіїв до січня 2028 року</strong>.</li>
<li>Пріоритети ЄС: стабільність цін, безпека постачання, розвиток відновлюваних джерел, санкції проти &#171;тіньового флоту&#187;.</li>
</ul>
<p><strong>Конкурентні фактори:</strong></p>
<ul>
<li>США реалізують стратегію &#171;енергетичного домінування&#187; — прагнуть замінити росію на ринку.</li>
<li>Катар, великий постачальник СПГ, <strong>погрожує відмовитися</strong> від європейського ринку через директиву ЄС з корпоративної сталості та ризик штрафів до 5% глобального обороту.</li>
<li><em>Альтернативи обмежені:</em> США пропонують великі обсяги, але за вищою ціною; Катар — ризикує піти з ринку; росія зберігає дешевший варіант.</li>
</ul>
<p><strong>Логічні висновки:</strong></p>
<ul>
<li>ЄС водночас <strong>найбільший покупець американського та російського СПГ</strong>, що створює <em>вразливість від подвійної залежності</em>.</li>
<li>Санкційна політика не зупинила імпорти: економіка диктує умови швидше за політичні рішення.</li>
<li>Прискорена відмова від російських енергоресурсів без альтернатив загрожує <strong>ціновими шоками</strong> та ризиком промислового занепаду.</li>
<li>До 2028 року ЄС опинився між <em>прагненням незалежності</em> та <em>необхідністю утримувати доступні ціни</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«ЄС має балансувати санкції зі стабільністю цін і безпекою постачання, адже поспішне відключення може спровокувати різкі ринкові потрясіння», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Cheap-Russian-LNG-Keeps-Flowing-Despite-EU-Promises.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29915-lng.png" alt="ЄС між обіцянками та реальністю: дешевий російський СПГ і конкуренція на енергетичних ринках"/><br /><p>Попри заяви Брюсселя про швидку відмову від російського газу, ЄС залишається найбільшим покупцем як американського, так і російського СПГ. У 2024–2025 роках обсяги постачання зросли, що демонструє суперечність між політичними деклараціями й економічними інтересами.</p>
<p>Баланс між політикою та ціною: дилема енергетичної безпеки ЄС</p>
<p>&nbsp;</p>
<p><strong>Ключові виклики:</strong></p>
<ul>
<li><strong>Рекордні імпорти</strong> російського СПГ у 2024 році попри санкції та обіцянки ЄС.</li>
<li>У <strong>І півріччі 2025 року</strong> вартість імпорту СПГ із росії зросла до <strong>4,4 млрд євро</strong> (приблизно $5,16 млрд), тоді як у 2024 році показник складав 3,47 млрд євро (близько $4,1 млрд).</li>
<li>Загальні імпорти СПГ у ЄС зросли на <strong>25%</strong>, досягнувши історичного максимуму.</li>
<li>Структура постачання: <strong>55%</strong> з США, <strong>14%</strong> з росії.</li>
<li>ЄС отримав <strong>51%</strong> російського експорту СПГ у І півріччі 2025 року, випередивши Китай.</li>
<li>Попри падіння обсягів трубопровідного газу після 2022 року, ЄС залишився найбільшим іноземним покупцем.</li>
</ul>
<p><strong>Політичні позиції:</strong></p>
<ul>
<li>Секретар енергетики США Кріс Райт заявив: ЄС міг би замінити російський газ на американський СПГ упродовж <em>шести місяців</em>, але <strong>ціни залишаються ключовою проблемою</strong>.</li>
<li>Єврокомісар Дан Йоргенсен підтвердив ціль: <strong>повна відмова від російського імпорту енергоносіїв до січня 2028 року</strong>.</li>
<li>Пріоритети ЄС: стабільність цін, безпека постачання, розвиток відновлюваних джерел, санкції проти &#171;тіньового флоту&#187;.</li>
</ul>
<p><strong>Конкурентні фактори:</strong></p>
<ul>
<li>США реалізують стратегію &#171;енергетичного домінування&#187; — прагнуть замінити росію на ринку.</li>
<li>Катар, великий постачальник СПГ, <strong>погрожує відмовитися</strong> від європейського ринку через директиву ЄС з корпоративної сталості та ризик штрафів до 5% глобального обороту.</li>
<li><em>Альтернативи обмежені:</em> США пропонують великі обсяги, але за вищою ціною; Катар — ризикує піти з ринку; росія зберігає дешевший варіант.</li>
</ul>
<p><strong>Логічні висновки:</strong></p>
<ul>
<li>ЄС водночас <strong>найбільший покупець американського та російського СПГ</strong>, що створює <em>вразливість від подвійної залежності</em>.</li>
<li>Санкційна політика не зупинила імпорти: економіка диктує умови швидше за політичні рішення.</li>
<li>Прискорена відмова від російських енергоресурсів без альтернатив загрожує <strong>ціновими шоками</strong> та ризиком промислового занепаду.</li>
<li>До 2028 року ЄС опинився між <em>прагненням незалежності</em> та <em>необхідністю утримувати доступні ціни</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«ЄС має балансувати санкції зі стабільністю цін і безпекою постачання, адже поспішне відключення може спровокувати різкі ринкові потрясіння», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Cheap-Russian-LNG-Keeps-Flowing-Despite-EU-Promises.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/16/yes-mizh-obicyankami-ta-realnistyu-deshevij-rosijskij-spg-i-konkurenciya-na-energetichnix-rinkax/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco втрачає капіталізацію й рентабельність: як це змінює ринки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/09/saudi-aramco-vtrachaye-kapitalizaciyu-j-rentabelnist-yak-ce-zminyuye-rinki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/09/saudi-aramco-vtrachaye-kapitalizaciyu-j-rentabelnist-yak-ce-zminyuye-rinki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Sep 2025 09:38:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[debt]]></category>
		<category><![CDATA[market cap]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[імпортери]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[прибуток]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[энергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153227</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29904-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco втрачає капіталізацію й рентабельність: як це змінює ринки"/><br />У червні–вересні 2025 року низка публікацій зафіксувала падіння ринкової вартості Saudi Aramco до/близько $1,5 трлн, десяте поспіль квартальне зниження чистого прибутку до $22,67 млрд у 2 кв. 2025 (–22% р/р), скорочення EBITDA до $24,5 млрд (–13,7%) та виручки до $108,57 млрд (–13,5% р/р). Компанія одночасно утримує базові дивіденди і посилює запозичення (у т.ч. планує доларовий [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29904-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco втрачає капіталізацію й рентабельність: як це змінює ринки"/><br /><p>У червні–вересні 2025 року низка публікацій зафіксувала <strong>падіння ринкової вартості Saudi Aramco до/близько $1,5 трлн</strong>, <strong>десяте поспіль квартальне зниження чистого прибутку</strong> до <strong>$22,67 млрд у 2 кв. 2025</strong> (–22% р/р), скорочення <strong>EBITDA до $24,5 млрд</strong> (–13,7%) та <strong>виручки до $108,57 млрд</strong> (–13,5% р/р). Компанія одночасно <strong>утримує базові дивіденди</strong> і <strong>посилює запозичення</strong> (у т.ч. планує доларовий сукук), а також <strong>розглядає продаж/ліз-бек активів</strong> для вивільнення капіталу. Це посилює конкуренцію серед експортерів і переформатовує умови на ринках імпортерів нафтопродуктів у бік більшої волатильності та чутливості до ціни.</p>
<h2>Аналіз: «Aramco 06–09/2025 — фінанси, стратегія, наслідки для імпортерів»</h2>
<h3>1) Фінансові тренди (Q2 &amp; H1 2025)</h3>
<ul>
<li><strong>Чистий прибуток (Q2): $22,67 млрд</strong> (–22% р/р; десяте квартальне падіння поспіль). <em>Причини: нижчі ціни на сиру нафту та продукти переробки</em>.</li>
<li><strong>EBITDA (Q2): $24,5 млрд</strong> (–13,7%).</li>
<li><strong>Виручка (Q2): $108,57 млрд</strong> (–13,5% р/р).</li>
<li><strong>Чистий прибуток (H1): $48,68 млрд</strong> (–13,6% р/р). <em>Adjusted H1: близько $50,9 млрд</em>.</li>
<li><strong>Дивіденди</strong>: збереження базової виплати <em>попри</em> спад прибутку (орієнтир ~$21,1 млрд за квартал).</li>
</ul>
<h3>2) Баланс, борг і структура капіталу</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання навантаження</strong>: повідомлення про підвищення геарингу у II кв. 2025 та курс на <strong>запозичення</strong> для підтримки виплат і CAPEX.</li>
<li><strong>Плани сукука</strong> (фінансові інструменти, аналогічні облігаціям) у вересні 2025 р.: орієнтир <em>$3–4 млрд</em> доларових ісламських облігацій.</li>
<li><strong>Вивільнення капіталу</strong> через <em>продажі/ліз-бек</em> (напр., угода на ~$11 млрд щодо газових об’єктів Jafurah) для перерозподілу коштів у «ядрові» бізнеси.</li>
</ul>
<h3>3) Ринкова капіталізація та позиція серед мейджорів</h3>
<ul>
<li><strong>Капіталізація опускалася до/близько $1,5 трлн</strong> (втрачено &gt;$800 млрд від піку ~2022). <em>Зміщення в рейтингу за вартістю вниз відносно техгігантів</em>.</li>
<li><strong>Акції</strong>: просідання до ~SAR 24 у серпні 2025 (–12–15% з початку року за окремими оцінками).</li>
</ul>
<h3>4) Логіка впливу на конкуренцію серед експортерів</h3>
<ul>
<li><strong>Ціновий тиск і маржі</strong>: нижче середнє реалізоване цінове оточення (наприклад, &lt;$70/бар. у Q2 за деякими оцінками) стискає маржі експортерам з вищими витратами, <em>посилюючи перевагу виробників з низькою собівартістю</em>.</li>
<li><strong>Дивідендна дисципліна Aramco</strong> (+позики) може <strong>тримати пропозицію стабільною</strong> у короткому періоді, але <em>обмеження CAPEX</em> і продажі активів змінюють розстановку сил у середньостроковій перспективі.</li>
<li><strong>Фінансова гнучкість</strong> через сукук + ліз-бек <em>знижує миттєвий тиск</em> на скорочення видобутку, що <strong>підтримує експортні обсяги</strong> в конкурентній боротьбі з іншими постачальниками Близького Сходу та США.</li>
</ul>
<h3>5) Наслідки для ринків імпортерів нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>: слабший прибуток Aramco на тлі м’якших цін і сигналів про можливий <em>надлишок пропозиції до кінця 2025–2026</em> знижує <strong>ціновий тиск</strong> на імпортерів (дешевші feedstock &amp; нафтопродукти), посилюючи <strong>цінову конкуренцію</strong> між НПЗ у ЄС/Азії.</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>: якщо <em>скорочення витрат/продаж активів</em> обмежать нарощування переробних/хімічних потужностей, це може <strong>підвищити чутливість до перебоїв</strong> і збільшити волатильність спредів на дизель/авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Фінансування через сукук</strong> зберігає інвестиційні програми, що <strong>стримує ризик дефіциту</strong> у 2026+, але <em>Водночас</em> збільшує залежність від ринку капіталу — імпортери мають враховувати <strong>премії за ризик</strong> у фрахті та хеджуванні.</li>
<li><strong>Розширення диференціації постачань</strong>: імпортери переорієнтовують мікси між Близьким Сходом, США та Західною Африкою, <strong>підсилюючи конкуренцію</strong> за маржинальні партії та арбітражні вікна.</li>
</ul>
<h3>6) Ключові ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong>: за базового сценарію <em>помірного надлишку</em> наприкінці 2025–2026 рр. — <strong>конкуренція посилюється</strong>, імпортери отримують виграш у закупівельній ціні.</li>
<li><strong>Кредитний цикл</strong>: подорожчання фінансування може <em>урізати CAPEX</em>, посилюючи ризик <strong>локальних дефіцитів</strong> у пікові сезони попиту на ДП/авіапальне.</li>
<li><strong>Політичні/логістичні збої</strong>: геополітика і навігаційні обмеження здатні <strong>перекреслити «м’який» ціновий фон</strong>, різко піднявши премії і фрахт.</li>
</ul>
<h3>7) Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: падіння прибутку (–22% у Q2), EBITDA (–13,7%) та ринкової вартості до/близько $1,5 трлн супроводжується збереженням великих дивідендів і нарощенням запозичень.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Aramco <em>перекладає частину навантаження</em> із операційного грошового потоку на борговий ринок, щоб утримати інвесторську довіру; це <strong>стискає простір</strong> для агресивного цінового демпінгу у довгій перспективі, але <strong>стабілізує поставки</strong> у короткій.</li>
<li><strong>Для імпортерів</strong>: у 2025–H1’26 очікується <strong>більше конкуренції за ринки збуту</strong> серед експортерів, що <strong>покращує закупівельні умови</strong>; однак капіталовитрати та боргові обмеження можуть <strong>посилити волатильність</strong> у подальшому.</li>
</ul>
<h3>Використані публікації (06–09/2025)</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-profit-drops-it-flags-cost-cuts-divestments-2025-08-05/">Reuters: «Saudi Aramco profit drops as it flags cost cuts, divestments» (5 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.aramco.com/en/news-media/news/2025/aramco-announces-half-year-2025-results">Aramco (пресреліз): «Second quarter and half-year 2025 results» (5 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-04/aramco-loses-premium-to-western-rivals-after-share-slump">Bloomberg: «Aramco Loses Premium to Western Rivals…» (4 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2025-08-04/saudi-arabia-aramco-sheds-over-800-billion-in-market-value-from-2022-peak">Bloomberg Newsletter: «Aramco sheds over $800bn…» (4 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-plans-us-dollar-islamic-bonds-soon-this-month-say-sources-2025-09-03/">Reuters: «Aramco plans US dollar Islamic bonds…» (3 вересня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2025/08/05/11125445/saudi-aramco-q2-net-income-falls-on-lower-sales-higher-operating-costs">ICIS: «Q2 net income falls on lower sales…» (5 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.intellinews.com/saudi-aramco-reports-10th-consecutive-quarterly-profit-decline-394639/">IntelliNews: «10th consecutive quarterly profit decline» (5 серпня 2025)</a>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29904-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco втрачає капіталізацію й рентабельність: як це змінює ринки"/><br /><p>У червні–вересні 2025 року низка публікацій зафіксувала <strong>падіння ринкової вартості Saudi Aramco до/близько $1,5 трлн</strong>, <strong>десяте поспіль квартальне зниження чистого прибутку</strong> до <strong>$22,67 млрд у 2 кв. 2025</strong> (–22% р/р), скорочення <strong>EBITDA до $24,5 млрд</strong> (–13,7%) та <strong>виручки до $108,57 млрд</strong> (–13,5% р/р). Компанія одночасно <strong>утримує базові дивіденди</strong> і <strong>посилює запозичення</strong> (у т.ч. планує доларовий сукук), а також <strong>розглядає продаж/ліз-бек активів</strong> для вивільнення капіталу. Це посилює конкуренцію серед експортерів і переформатовує умови на ринках імпортерів нафтопродуктів у бік більшої волатильності та чутливості до ціни.</p>
<h2>Аналіз: «Aramco 06–09/2025 — фінанси, стратегія, наслідки для імпортерів»</h2>
<h3>1) Фінансові тренди (Q2 &amp; H1 2025)</h3>
<ul>
<li><strong>Чистий прибуток (Q2): $22,67 млрд</strong> (–22% р/р; десяте квартальне падіння поспіль). <em>Причини: нижчі ціни на сиру нафту та продукти переробки</em>.</li>
<li><strong>EBITDA (Q2): $24,5 млрд</strong> (–13,7%).</li>
<li><strong>Виручка (Q2): $108,57 млрд</strong> (–13,5% р/р).</li>
<li><strong>Чистий прибуток (H1): $48,68 млрд</strong> (–13,6% р/р). <em>Adjusted H1: близько $50,9 млрд</em>.</li>
<li><strong>Дивіденди</strong>: збереження базової виплати <em>попри</em> спад прибутку (орієнтир ~$21,1 млрд за квартал).</li>
</ul>
<h3>2) Баланс, борг і структура капіталу</h3>
<ul>
<li><strong>Зростання навантаження</strong>: повідомлення про підвищення геарингу у II кв. 2025 та курс на <strong>запозичення</strong> для підтримки виплат і CAPEX.</li>
<li><strong>Плани сукука</strong> (фінансові інструменти, аналогічні облігаціям) у вересні 2025 р.: орієнтир <em>$3–4 млрд</em> доларових ісламських облігацій.</li>
<li><strong>Вивільнення капіталу</strong> через <em>продажі/ліз-бек</em> (напр., угода на ~$11 млрд щодо газових об’єктів Jafurah) для перерозподілу коштів у «ядрові» бізнеси.</li>
</ul>
<h3>3) Ринкова капіталізація та позиція серед мейджорів</h3>
<ul>
<li><strong>Капіталізація опускалася до/близько $1,5 трлн</strong> (втрачено &gt;$800 млрд від піку ~2022). <em>Зміщення в рейтингу за вартістю вниз відносно техгігантів</em>.</li>
<li><strong>Акції</strong>: просідання до ~SAR 24 у серпні 2025 (–12–15% з початку року за окремими оцінками).</li>
</ul>
<h3>4) Логіка впливу на конкуренцію серед експортерів</h3>
<ul>
<li><strong>Ціновий тиск і маржі</strong>: нижче середнє реалізоване цінове оточення (наприклад, &lt;$70/бар. у Q2 за деякими оцінками) стискає маржі експортерам з вищими витратами, <em>посилюючи перевагу виробників з низькою собівартістю</em>.</li>
<li><strong>Дивідендна дисципліна Aramco</strong> (+позики) може <strong>тримати пропозицію стабільною</strong> у короткому періоді, але <em>обмеження CAPEX</em> і продажі активів змінюють розстановку сил у середньостроковій перспективі.</li>
<li><strong>Фінансова гнучкість</strong> через сукук + ліз-бек <em>знижує миттєвий тиск</em> на скорочення видобутку, що <strong>підтримує експортні обсяги</strong> в конкурентній боротьбі з іншими постачальниками Близького Сходу та США.</li>
</ul>
<h3>5) Наслідки для ринків імпортерів нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>: слабший прибуток Aramco на тлі м’якших цін і сигналів про можливий <em>надлишок пропозиції до кінця 2025–2026</em> знижує <strong>ціновий тиск</strong> на імпортерів (дешевші feedstock &amp; нафтопродукти), посилюючи <strong>цінову конкуренцію</strong> між НПЗ у ЄС/Азії.</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>: якщо <em>скорочення витрат/продаж активів</em> обмежать нарощування переробних/хімічних потужностей, це може <strong>підвищити чутливість до перебоїв</strong> і збільшити волатильність спредів на дизель/авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Фінансування через сукук</strong> зберігає інвестиційні програми, що <strong>стримує ризик дефіциту</strong> у 2026+, але <em>Водночас</em> збільшує залежність від ринку капіталу — імпортери мають враховувати <strong>премії за ризик</strong> у фрахті та хеджуванні.</li>
<li><strong>Розширення диференціації постачань</strong>: імпортери переорієнтовують мікси між Близьким Сходом, США та Західною Африкою, <strong>підсилюючи конкуренцію</strong> за маржинальні партії та арбітражні вікна.</li>
</ul>
<h3>6) Ключові ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong>: за базового сценарію <em>помірного надлишку</em> наприкінці 2025–2026 рр. — <strong>конкуренція посилюється</strong>, імпортери отримують виграш у закупівельній ціні.</li>
<li><strong>Кредитний цикл</strong>: подорожчання фінансування може <em>урізати CAPEX</em>, посилюючи ризик <strong>локальних дефіцитів</strong> у пікові сезони попиту на ДП/авіапальне.</li>
<li><strong>Політичні/логістичні збої</strong>: геополітика і навігаційні обмеження здатні <strong>перекреслити «м’який» ціновий фон</strong>, різко піднявши премії і фрахт.</li>
</ul>
<h3>7) Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: падіння прибутку (–22% у Q2), EBITDA (–13,7%) та ринкової вартості до/близько $1,5 трлн супроводжується збереженням великих дивідендів і нарощенням запозичень.</li>
<li><strong>Висновок</strong>: Aramco <em>перекладає частину навантаження</em> із операційного грошового потоку на борговий ринок, щоб утримати інвесторську довіру; це <strong>стискає простір</strong> для агресивного цінового демпінгу у довгій перспективі, але <strong>стабілізує поставки</strong> у короткій.</li>
<li><strong>Для імпортерів</strong>: у 2025–H1’26 очікується <strong>більше конкуренції за ринки збуту</strong> серед експортерів, що <strong>покращує закупівельні умови</strong>; однак капіталовитрати та боргові обмеження можуть <strong>посилити волатильність</strong> у подальшому.</li>
</ul>
<h3>Використані публікації (06–09/2025)</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-profit-drops-it-flags-cost-cuts-divestments-2025-08-05/">Reuters: «Saudi Aramco profit drops as it flags cost cuts, divestments» (5 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.aramco.com/en/news-media/news/2025/aramco-announces-half-year-2025-results">Aramco (пресреліз): «Second quarter and half-year 2025 results» (5 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-08-04/aramco-loses-premium-to-western-rivals-after-share-slump">Bloomberg: «Aramco Loses Premium to Western Rivals…» (4 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.bloomberg.com/news/newsletters/2025-08-04/saudi-arabia-aramco-sheds-over-800-billion-in-market-value-from-2022-peak">Bloomberg Newsletter: «Aramco sheds over $800bn…» (4 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-plans-us-dollar-islamic-bonds-soon-this-month-say-sources-2025-09-03/">Reuters: «Aramco plans US dollar Islamic bonds…» (3 вересня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.icis.com/explore/resources/news/2025/08/05/11125445/saudi-aramco-q2-net-income-falls-on-lower-sales-higher-operating-costs">ICIS: «Q2 net income falls on lower sales…» (5 серпня 2025)</a>.</li>
<li><a href="https://www.intellinews.com/saudi-aramco-reports-10th-consecutive-quarterly-profit-decline-394639/">IntelliNews: «10th consecutive quarterly profit decline» (5 серпня 2025)</a>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/09/saudi-aramco-vtrachaye-kapitalizaciyu-j-rentabelnist-yak-ce-zminyuye-rinki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові ціни на LPG: глобальні дисбаланси та вплив на ринки імпортерів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/svitovi-cini-na-lpg-globalni-disbalansi-ta-vpliv-na-rinki-importeriv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/svitovi-cini-na-lpg-globalni-disbalansi-ta-vpliv-na-rinki-importeriv/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 06:50:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[ГАС]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[податки]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153220</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29902-LPG.png" alt="Світові ціни на LPG: глобальні дисбаланси та вплив на ринки імпортерів"/><br />Станом на 1 вересня 2025 року середня світова ціна на LPG склала 0,75 долара США за літр. Водночас між країнами спостерігається значний розрив у рівнях цін, що формує різні умови конкуренції на енергетичних ринках. Основні чинники різниці – податки та субсидії, а також регуляторна політика окремих держав. Глобальна карта цін на LPG Багатші країни традиційно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29902-LPG.png" alt="Світові ціни на LPG: глобальні дисбаланси та вплив на ринки імпортерів"/><br /><p>Станом на 1 вересня 2025 року середня світова ціна на LPG склала <strong>0,75 долара США за літр</strong>. Водночас між країнами спостерігається значний розрив у рівнях цін, що формує різні умови конкуренції на енергетичних ринках.</p>
<h3>Основні чинники різниці – <strong>податки та субсидії</strong>, а також регуляторна політика окремих держав.</h3>
<h2>Глобальна карта цін на LPG</h2>
<ul>
<li><strong>Багатші країни</strong> традиційно мають вищі ціни, тоді як <strong>бідніші держави та експортери газу</strong> демонструють істотно нижчі показники.</li>
<li>Усі країни мають доступ до <em>єдиних міжнародних цін на природний газ</em>, однак податкові рішення формують різні кінцеві вартості.</li>
<li>У країнах із регульованими ринками ціни оновлюються <em>щомісячно</em>, тоді як у більш конкурентних – <em>щотижня</em>.</li>
</ul>
<h2>Розподіл цін за країнами</h2>
<ul>
<li>Найнижчі показники: <strong>Алжир – 0,069 дол./л</strong>, <strong>Ангола – 0,109 дол./л</strong>, <strong>Саудівська Аравія – 0,291 дол./л</strong>, <strong>росія – 0,348 дол./л</strong>.</li>
<li>Середній рівень (0,5–0,8 дол./л): <strong>Ліван – 0,525</strong>, <strong>Філіппіни – 0,738</strong>, <strong>Литва – 0,766</strong>, <strong>Словаччина – 0,788</strong>, <strong>Італія – 0,837</strong>, <strong>Україна – 0,843</strong>.</li>
<li>Високі ціни (понад 1 дол./л): <strong>Португалія – 1,009</strong>, <strong>Ізраїль – 1,034</strong>, <strong>Греція – 1,068</strong>, <strong>Франція – 1,086</strong>, <strong>Німеччина – 1,129</strong>, <strong>Швейцарія – 1,296</strong>.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринків імпортерів</h2>
<ul>
<li><strong>Різниця у вартості</strong> створює нерівні умови конкуренції між компаніями в різних країнах: у дешевих юрисдикціях LPG стає <em>більш доступним ресурсом</em>, що знижує витрати бізнесу й домогосподарств.</li>
<li>Для країн-імпортерів із високими цінами характерна <strong>зростаюча залежність від субсидій</strong> та посилення тиску на кінцевих споживачів.</li>
<li><strong>Регуляторна політика</strong> безпосередньо впливає на структуру ринку: держави з місячним оновленням цін демонструють меншу волатильність, але й нижчу конкуренцію.</li>
<li>Загальна тенденція свідчить, що <em>ринкова лібералізація</em> у майбутньому може стати фактором балансування вартості LPG у різних регіонах.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.globalpetrolprices.com/LPG_prices/">GlobalPetrolPrices</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29902-LPG.png" alt="Світові ціни на LPG: глобальні дисбаланси та вплив на ринки імпортерів"/><br /><p>Станом на 1 вересня 2025 року середня світова ціна на LPG склала <strong>0,75 долара США за літр</strong>. Водночас між країнами спостерігається значний розрив у рівнях цін, що формує різні умови конкуренції на енергетичних ринках.</p>
<h3>Основні чинники різниці – <strong>податки та субсидії</strong>, а також регуляторна політика окремих держав.</h3>
<h2>Глобальна карта цін на LPG</h2>
<ul>
<li><strong>Багатші країни</strong> традиційно мають вищі ціни, тоді як <strong>бідніші держави та експортери газу</strong> демонструють істотно нижчі показники.</li>
<li>Усі країни мають доступ до <em>єдиних міжнародних цін на природний газ</em>, однак податкові рішення формують різні кінцеві вартості.</li>
<li>У країнах із регульованими ринками ціни оновлюються <em>щомісячно</em>, тоді як у більш конкурентних – <em>щотижня</em>.</li>
</ul>
<h2>Розподіл цін за країнами</h2>
<ul>
<li>Найнижчі показники: <strong>Алжир – 0,069 дол./л</strong>, <strong>Ангола – 0,109 дол./л</strong>, <strong>Саудівська Аравія – 0,291 дол./л</strong>, <strong>росія – 0,348 дол./л</strong>.</li>
<li>Середній рівень (0,5–0,8 дол./л): <strong>Ліван – 0,525</strong>, <strong>Філіппіни – 0,738</strong>, <strong>Литва – 0,766</strong>, <strong>Словаччина – 0,788</strong>, <strong>Італія – 0,837</strong>, <strong>Україна – 0,843</strong>.</li>
<li>Високі ціни (понад 1 дол./л): <strong>Португалія – 1,009</strong>, <strong>Ізраїль – 1,034</strong>, <strong>Греція – 1,068</strong>, <strong>Франція – 1,086</strong>, <strong>Німеччина – 1,129</strong>, <strong>Швейцарія – 1,296</strong>.</li>
</ul>
<h2>Висновки для ринків імпортерів</h2>
<ul>
<li><strong>Різниця у вартості</strong> створює нерівні умови конкуренції між компаніями в різних країнах: у дешевих юрисдикціях LPG стає <em>більш доступним ресурсом</em>, що знижує витрати бізнесу й домогосподарств.</li>
<li>Для країн-імпортерів із високими цінами характерна <strong>зростаюча залежність від субсидій</strong> та посилення тиску на кінцевих споживачів.</li>
<li><strong>Регуляторна політика</strong> безпосередньо впливає на структуру ринку: держави з місячним оновленням цін демонструють меншу волатильність, але й нижчу конкуренцію.</li>
<li>Загальна тенденція свідчить, що <em>ринкова лібералізація</em> у майбутньому може стати фактором балансування вартості LPG у різних регіонах.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.globalpetrolprices.com/LPG_prices/">GlobalPetrolPrices</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/svitovi-cini-na-lpg-globalni-disbalansi-ta-vpliv-na-rinki-importeriv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Wall Street знижує прогнози цін на нафту: очікування падіння до $50 за барель</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/01/wall-street-znizhuye-prognozi-cin-na-naftu-ochikuvannya-padinnya-do-50-za-barel/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/01/wall-street-znizhuye-prognozi-cin-na-naftu-ochikuvannya-padinnya-do-50-za-barel/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 01 Sep 2025 09:31:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз 2026]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз Brent]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз OPEC+]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз WTI]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз рф]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз США]]></category>
		<category><![CDATA[прогнози]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[сланцева нафта]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153186</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29878-Цена_падение.png" alt="Wall Street знижує прогнози цін на нафту: очікування падіння до $50 за барель"/><br />Аналітики провідних інвестиційних банків та Енергетичне інформаційне управління США (EIA) прогнозують суттєве зниження цін на нафту у 2025–2026 роках. Попри літній попит, глобальне зростання постачання з боку OPEC+ та Південної Америки формує надлишок, що тисне на ринок. У результаті Brent може опуститися до $51, а WTI – до $50 за барель. Прогнозна карта змін на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29878-Цена_падение.png" alt="Wall Street знижує прогнози цін на нафту: очікування падіння до $50 за барель"/><br /><p>Аналітики провідних інвестиційних банків та Енергетичне інформаційне управління США (EIA) прогнозують суттєве зниження цін на нафту у 2025–2026 роках. Попри літній попит, глобальне зростання постачання з боку OPEC+ та Південної Америки формує надлишок, що тисне на ринок. У результаті Brent може опуститися до $51, а WTI – до $50 за барель.</p>
<h2>Прогнозна карта змін на нафтовому ринку</h2>
<h3>Очікуване падіння цін</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong>: $63,57 у IV кварталі 2025 року (замість $64,13 у липні), $62,73 у I кварталі 2026 року.</li>
<li><strong>WTI</strong>: $60,30 у IV кварталі 2025 року (замість $61,11 у липні), $59,65 у I кварталі 2026 року.</li>
<li><strong>EIA прогнозує</strong>: середня ціна Brent у 2026 році – $51 за барель (замість попередніх $58).</li>
</ul>
<h3>Виробництво та інвестиції США</h3>
<ul>
<li>Сланцеві компанії <strong>скорочують бюджети</strong> через ризик падіння нижче $60, що наближає показники до межі беззбитковості.</li>
<li><em>Райан Ленс, голова ConocoPhillips</em>, у травні:<br />
<blockquote><p>«Виробництво сланцевої нафти США залишатиметься стабільним при $60, але падатиме за умов ціни $50 за барель».</p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>&nbsp;</p>
<ul>
<li>Очікується рекордне виробництво США у грудні 2025 року – <strong>13,6 млн барелів/добу</strong>, з подальшим падінням до <strong>13,1 млн барелів/добу</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Energy Intelligence прогнозує більш високу стійкість: 13,5 млн барелів/добу до кінця 2025 року та близько 13,4 млн – у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Фактори глобального надлишку</h3>
<ul>
<li>Зростання постачання з боку <strong>OPEC+</strong> та Південної Америки створює надлишок понад <strong>2 млн барелів/добу</strong> у кінці 2025 та на початку 2026 року.</li>
<li>Це на <strong>800 тис. барелів/добу</strong> більше за попередні оцінки STEO.</li>
<li>Очікується, що у III кварталі 2026 року надлишок зменшиться завдяки піковому літньому попиту.</li>
</ul>
<h3>Висновки та наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Сланцеві виробники США</strong> вимушено обмежать інвестиції, якщо ціни впадуть у діапазон $50–$59, що вплине на видобуток у середньостроковій перспективі.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> може скоротити обсяги постачання вже у 2026 році для стабілізації ринку.</li>
<li><strong>Інвестори</strong> повинні врахувати, що зниження до $50 за барель підвищує ризики банкрутств серед малих і середніх виробників у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Wall-Street-Forecasts-Oil-in-the-50s-Next-Year.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29878-Цена_падение.png" alt="Wall Street знижує прогнози цін на нафту: очікування падіння до $50 за барель"/><br /><p>Аналітики провідних інвестиційних банків та Енергетичне інформаційне управління США (EIA) прогнозують суттєве зниження цін на нафту у 2025–2026 роках. Попри літній попит, глобальне зростання постачання з боку OPEC+ та Південної Америки формує надлишок, що тисне на ринок. У результаті Brent може опуститися до $51, а WTI – до $50 за барель.</p>
<h2>Прогнозна карта змін на нафтовому ринку</h2>
<h3>Очікуване падіння цін</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong>: $63,57 у IV кварталі 2025 року (замість $64,13 у липні), $62,73 у I кварталі 2026 року.</li>
<li><strong>WTI</strong>: $60,30 у IV кварталі 2025 року (замість $61,11 у липні), $59,65 у I кварталі 2026 року.</li>
<li><strong>EIA прогнозує</strong>: середня ціна Brent у 2026 році – $51 за барель (замість попередніх $58).</li>
</ul>
<h3>Виробництво та інвестиції США</h3>
<ul>
<li>Сланцеві компанії <strong>скорочують бюджети</strong> через ризик падіння нижче $60, що наближає показники до межі беззбитковості.</li>
<li><em>Райан Ленс, голова ConocoPhillips</em>, у травні:<br />
<blockquote><p>«Виробництво сланцевої нафти США залишатиметься стабільним при $60, але падатиме за умов ціни $50 за барель».</p></blockquote>
</li>
</ul>
<p>&nbsp;</p>
<ul>
<li>Очікується рекордне виробництво США у грудні 2025 року – <strong>13,6 млн барелів/добу</strong>, з подальшим падінням до <strong>13,1 млн барелів/добу</strong> у IV кварталі 2026 року.</li>
<li>Energy Intelligence прогнозує більш високу стійкість: 13,5 млн барелів/добу до кінця 2025 року та близько 13,4 млн – у 2026 році.</li>
</ul>
<h3>Фактори глобального надлишку</h3>
<ul>
<li>Зростання постачання з боку <strong>OPEC+</strong> та Південної Америки створює надлишок понад <strong>2 млн барелів/добу</strong> у кінці 2025 та на початку 2026 року.</li>
<li>Це на <strong>800 тис. барелів/добу</strong> більше за попередні оцінки STEO.</li>
<li>Очікується, що у III кварталі 2026 року надлишок зменшиться завдяки піковому літньому попиту.</li>
</ul>
<h3>Висновки та наслідки</h3>
<ul>
<li><strong>Сланцеві виробники США</strong> вимушено обмежать інвестиції, якщо ціни впадуть у діапазон $50–$59, що вплине на видобуток у середньостроковій перспективі.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> може скоротити обсяги постачання вже у 2026 році для стабілізації ринку.</li>
<li><strong>Інвестори</strong> повинні врахувати, що зниження до $50 за барель підвищує ризики банкрутств серед малих і середніх виробників у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/Wall-Street-Forecasts-Oil-in-the-50s-Next-Year.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/01/wall-street-znizhuye-prognozi-cin-na-naftu-ochikuvannya-padinnya-do-50-za-barel/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/rinok/feed/ ) in 0.32526 seconds, on May 6th, 2026 at 8:34 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 9:34 am UTC -->