<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; російська нафта</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/rosijska-nafta/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 18 May 2026 05:19:37 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ЄС готує повну заборону морських послуг для російської нафти: рішення залежить від G7</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/27/yes-gotuye-povnu-zaboronu-morskix-poslug-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-rishennya-zalezhit-vid-g7/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/27/yes-gotuye-povnu-zaboronu-morskix-poslug-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-rishennya-zalezhit-vid-g7/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Feb 2026 07:45:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[G7]]></category>
		<category><![CDATA[maritime services]]></category>
		<category><![CDATA[oil price cap]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil]]></category>
		<category><![CDATA[морські послуги]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[цінова стеля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153657</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30158-Санкции.jpg" alt="ЄС готує повну заборону морських послуг для російської нафти: рішення залежить від G7"/><br />Європейський Союз планує запровадити повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти, однак остаточне рішення потребує координації з країнами G7. Нова ініціатива може зробити чинний механізм «цінової стелі» неактуальним та суттєво скоротити енергетичні доходи росії. Повна заборона морських послуг: що пропонує Єврокомісія 20-й пакет санкцій: новий рівень обмежень На початку лютого 2026 року Європейська [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30158-Санкции.jpg" alt="ЄС готує повну заборону морських послуг для російської нафти: рішення залежить від G7"/><br /><p><strong>Європейський Союз планує запровадити повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти</strong>, однак остаточне рішення потребує координації з країнами G7. Нова ініціатива може зробити чинний механізм «цінової стелі» неактуальним та суттєво скоротити енергетичні доходи росії.</p>
<h3>Повна заборона морських послуг: що пропонує Єврокомісія</h3>
<h4>20-й пакет санкцій: новий рівень обмежень</h4>
<p>На початку лютого 2026 року Європейська комісія в межах підготовки <strong>20-го пакета санкцій проти росії</strong> запропонувала повну заборону морських послуг для російської сирої нафти.</p>
<p>Йдеться про заборону на:</p>
<ul>
<li>морське транспортування;</li>
<li>страхування танкерів;</li>
<li>фінансові та брокерські послуги, пов’язані з перевезенням;</li>
<li>іншу логістичну підтримку операцій.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Оскільки судноплавство — це глобальний бізнес, ми пропонуємо запровадити повну заборону в координації з партнерами-однодумцями після рішення G7», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.</p></blockquote>
<p>Таким чином, ЄС визнає: без узгоджених дій із країнами «Великої сімки» (G7 — група семи найбільш розвинених економік світу) ефективність заборони буде обмеженою.</p>
<h4>Позиція санкційного представника ЄС</h4>
<p>Спеціальний посланець ЄС із санкцій Девід О’Салліван підтвердив, що питання потребує спільного рішення з G7. За його словами, консультації між ЄС і представниками «сімки» відбудуться найближчими тижнями.</p>
<p>Водночас наразі Євросоюз застосовує чинний механізм <strong>цінової стелі на російську нафту</strong>.</p>
<blockquote><p>«Європейський Союз чітко дав зрозуміти, що наразі ми застосовуємо цінову стелю на нафту, яку нещодавно знижено до 44 доларів за барель», — зазначив Девід О’Салліван.</p></blockquote>
<p>Він також підкреслив, що доходи росії від нафти й газу «різко скоротилися останніми місяцями», і політика тиску продовжиться.</p>
<h4>Механізм цінової стелі: як він працює</h4>
<p>Із 1 лютого 2026 року діє оновлений автоматичний механізм адаптації граничної ціни:</p>
<ul>
<li>Нова межа становить <strong>44,10 долара за барель</strong>.</li>
<li>Це на <strong>15% нижче</strong> середньої ринкової ціни на російську нафту Urals за попередній 22-тижневий період.</li>
<li>Механізм є <em>динамічним</em>, тобто автоматично коригується залежно від ринку.</li>
</ul>
<p>За чинними правилами західні компанії можуть надавати морські послуги для перевезення російської нафти лише за умови, що вона продається за ціною, не вищою за встановлену межу.</p>
<p><strong>Повна заборона морських послуг зробить цей механізм фактично неактуальним</strong>, оскільки будь-які операції будуть заборонені незалежно від ціни.</p>
<h4>Проблема «тіньового флоту»</h4>
<p>Застосування цінової стелі дало змішані результати. росія переорієнтувала значні обсяги експорту нафти на так званий <em>«тіньовий флот»</em> — мережу танкерів і посередників, які працюють поза західною юрисдикцією.</p>
<ul>
<li>Використовуються судна зі складною структурою власності;</li>
<li>Залучаються альтернативні трейдери;</li>
<li>Застосовуються нетипові маршрути постачання.</li>
</ul>
<p>Саме тому ЄС прагне посилити режим обмежень і зменшити можливості обходу санкцій.</p>
<h4>Що означає можливе рішення для ринку</h4>
<p>Якщо G7 підтримає ініціативу, повна заборона може призвести до:</p>
<ul>
<li><strong>додаткового скорочення доходів росії від експорту нафти</strong>;</li>
<li>ускладнення пошуку покупців російської сировини;</li>
<li>зростання логістичних витрат для альтернативних схем транспортування;</li>
<li>переформатування глобальних потоків сирої нафти.</li>
</ul>
<p>Рішення ЄС та G7 стане одним із ключових факторів, що впливатимуть на структуру світового нафтового ринку у 2026–2027 роках.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Full-EU-Ban-on-Russian-Oil-Shipping-Services-Requires-Global-G7-Approval.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30158-Санкции.jpg" alt="ЄС готує повну заборону морських послуг для російської нафти: рішення залежить від G7"/><br /><p><strong>Європейський Союз планує запровадити повну заборону на морські послуги для російської сирої нафти</strong>, однак остаточне рішення потребує координації з країнами G7. Нова ініціатива може зробити чинний механізм «цінової стелі» неактуальним та суттєво скоротити енергетичні доходи росії.</p>
<h3>Повна заборона морських послуг: що пропонує Єврокомісія</h3>
<h4>20-й пакет санкцій: новий рівень обмежень</h4>
<p>На початку лютого 2026 року Європейська комісія в межах підготовки <strong>20-го пакета санкцій проти росії</strong> запропонувала повну заборону морських послуг для російської сирої нафти.</p>
<p>Йдеться про заборону на:</p>
<ul>
<li>морське транспортування;</li>
<li>страхування танкерів;</li>
<li>фінансові та брокерські послуги, пов’язані з перевезенням;</li>
<li>іншу логістичну підтримку операцій.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Оскільки судноплавство — це глобальний бізнес, ми пропонуємо запровадити повну заборону в координації з партнерами-однодумцями після рішення G7», — заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.</p></blockquote>
<p>Таким чином, ЄС визнає: без узгоджених дій із країнами «Великої сімки» (G7 — група семи найбільш розвинених економік світу) ефективність заборони буде обмеженою.</p>
<h4>Позиція санкційного представника ЄС</h4>
<p>Спеціальний посланець ЄС із санкцій Девід О’Салліван підтвердив, що питання потребує спільного рішення з G7. За його словами, консультації між ЄС і представниками «сімки» відбудуться найближчими тижнями.</p>
<p>Водночас наразі Євросоюз застосовує чинний механізм <strong>цінової стелі на російську нафту</strong>.</p>
<blockquote><p>«Європейський Союз чітко дав зрозуміти, що наразі ми застосовуємо цінову стелю на нафту, яку нещодавно знижено до 44 доларів за барель», — зазначив Девід О’Салліван.</p></blockquote>
<p>Він також підкреслив, що доходи росії від нафти й газу «різко скоротилися останніми місяцями», і політика тиску продовжиться.</p>
<h4>Механізм цінової стелі: як він працює</h4>
<p>Із 1 лютого 2026 року діє оновлений автоматичний механізм адаптації граничної ціни:</p>
<ul>
<li>Нова межа становить <strong>44,10 долара за барель</strong>.</li>
<li>Це на <strong>15% нижче</strong> середньої ринкової ціни на російську нафту Urals за попередній 22-тижневий період.</li>
<li>Механізм є <em>динамічним</em>, тобто автоматично коригується залежно від ринку.</li>
</ul>
<p>За чинними правилами західні компанії можуть надавати морські послуги для перевезення російської нафти лише за умови, що вона продається за ціною, не вищою за встановлену межу.</p>
<p><strong>Повна заборона морських послуг зробить цей механізм фактично неактуальним</strong>, оскільки будь-які операції будуть заборонені незалежно від ціни.</p>
<h4>Проблема «тіньового флоту»</h4>
<p>Застосування цінової стелі дало змішані результати. росія переорієнтувала значні обсяги експорту нафти на так званий <em>«тіньовий флот»</em> — мережу танкерів і посередників, які працюють поза західною юрисдикцією.</p>
<ul>
<li>Використовуються судна зі складною структурою власності;</li>
<li>Залучаються альтернативні трейдери;</li>
<li>Застосовуються нетипові маршрути постачання.</li>
</ul>
<p>Саме тому ЄС прагне посилити режим обмежень і зменшити можливості обходу санкцій.</p>
<h4>Що означає можливе рішення для ринку</h4>
<p>Якщо G7 підтримає ініціативу, повна заборона може призвести до:</p>
<ul>
<li><strong>додаткового скорочення доходів росії від експорту нафти</strong>;</li>
<li>ускладнення пошуку покупців російської сировини;</li>
<li>зростання логістичних витрат для альтернативних схем транспортування;</li>
<li>переформатування глобальних потоків сирої нафти.</li>
</ul>
<p>Рішення ЄС та G7 стане одним із ключових факторів, що впливатимуть на структуру світового нафтового ринку у 2026–2027 роках.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Full-EU-Ban-on-Russian-Oil-Shipping-Services-Requires-Global-G7-Approval.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/27/yes-gotuye-povnu-zaboronu-morskix-poslug-dlya-rosijsko%d1%97-nafti-rishennya-zalezhit-vid-g7/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британія продовжила винятки для російських нафтогазових проєктів: під санкціями, але з ліцензією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-prodovzhila-vinyatki-dlya-rosijskix-naftogazovix-proyektiv-pid-sankciyami-ale-z-licenziyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-prodovzhila-vinyatki-dlya-rosijskix-naftogazovix-proyektiv-pid-sankciyami-ale-z-licenziyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Feb 2026 17:52:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Druzhba pipeline]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[oil projects]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil]]></category>
		<category><![CDATA[UK sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопровід "Дружба"]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153653</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30154-Укртранснафта.png" alt="Британія продовжила винятки для російських нафтогазових проєктів: під санкціями, але з ліцензією"/><br />HM Treasury 24 лютого 2026 року внесло зміни до Генеральної ліцензії INT/2025/5635700, яка дозволяє окремі операції з низкою російських нафтогазових проєктів попри дію санкційного режиму. До переліку винятків додано нафтопровід «Дружба», а терміни дії дозволів для більшості проєктів визначені до 14 жовтня 2027 року. Генеральна ліцензія щодо російських нафтопроєктів: структура дозволів і обмежень Юридична основа [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30154-Укртранснафта.png" alt="Британія продовжила винятки для російських нафтогазових проєктів: під санкціями, але з ліцензією"/><br /><p><strong>HM Treasury 24 лютого 2026 року внесло зміни до Генеральної ліцензії INT/2025/5635700</strong>, яка дозволяє окремі операції з низкою російських нафтогазових проєктів попри дію санкційного режиму. До переліку винятків додано нафтопровід «Дружба», а терміни дії дозволів для більшості проєктів визначені до 14 жовтня 2027 року.</p>
<h3>Генеральна ліцензія щодо російських нафтопроєктів: структура дозволів і обмежень</h3>
<h4>Юридична основа</h4>
<p>Документ під назвою <strong>GENERAL LICENCE: Russian Oil Exempt Projects (INT/2025/5635700)</strong> виданий на підставі регламенту 64 <em>Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019</em>. Ліцензія дозволяє здійснювати окремі операції, які в іншому випадку підпадали б під заборони регламентів 11–17A санкційного режиму.</p>
<p>Ліцензія набрала чинності <strong>10 січня 2025 року</strong> та була змінена 27 червня 2025 року, 15 жовтня 2025 року, 17 грудня 2025 року та <strong>24 лютого 2026 року</strong>.</p>
<h4>Кому дозволено працювати</h4>
<p>У документі визначено поняття «Relevant Subsidiary» — це зокрема:</p>
<ul>
<li>Gazpromneft-Sakhalin LLC;</li>
<li>структури, які прямо чи опосередковано контролюються цією компанією;</li>
<li>PJSC LUKOIL Oil Company та пов’язані з нею компанії;</li>
<li>PJSC Rosneft Oil Company та підконтрольні структури;</li>
<li>PJSC Transneft і контрольовані нею компанії.</li>
</ul>
<p>Під «Person» мається на увазі фізична або юридична особа, <em>яка не є підсанкційною особою</em>. Окремо визначено «Relevant UK Institution» — фінансові установи, які мають ліцензію на регульовану діяльність у Великій Британії.</p>
<h4>Що саме дозволено</h4>
<p>Відповідно до пункту 4 ліцензії:</p>
<ul>
<li>Дозволяється продовжувати бізнес-операції з визначеними структурами, якщо вони пов’язані з так званими «Exempt Projects».</li>
<li>Можливі <strong>платежі за новими або чинними контрактами</strong>, якщо вони стосуються дозволених проєктів.</li>
<li>Британські фінансові установи можуть обробляти такі платежі.</li>
<li>Дозволено здійснювати адміністративні платежі, пов’язані з реєстраторами акцій, навіть якщо вони є підсанкційними.</li>
</ul>
<p>Водночас прямо заборонено продаж акцій компаній, що реалізують ці проєкти.</p>
<h4>Строки дії та перелік проєктів</h4>
<p>У Додатку 1 (Schedule 1) наведено перелік проєктів та терміни дії дозволів:</p>
<ul>
<li><strong>Sakhalin-2</strong> — з 10 січня 2025 року до 28 червня 2026 року;</li>
<li><strong>Caspian Pipeline Consortium</strong> — з 15 жовтня 2025 року до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>TengizChevroil</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Shah Deniz</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>The South Caucasus Pipeline</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>The Azerbaijan Gas Supply Company</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Karachaganak</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Zohr</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Druzhba Pipeline</strong> — з 24 лютого 2026 року до 14 жовтня 2027 року.</li>
</ul>
<p>Таким чином, більшість дозволів діятимуть понад два роки, що фактично створює середньострокове «вікно» для легальних операцій у межах санкційного режиму.</p>
<h4>Умови контролю</h4>
<ul>
<li>Усі учасники зобов’язані зберігати документацію про здійснені операції <strong>щонайменше 6 років</strong>.</li>
<li>HM Treasury залишає за собою право <strong>змінити, призупинити або скасувати ліцензію у будь-який момент</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для енергетичного ринку</h4>
<p>Фактично мова йде про механізм, який дозволяє:</p>
<ul>
<li>підтримувати роботу стратегічних трубопровідних і видобувних проєктів;</li>
<li>забезпечувати стабільність постачання нафти та газу на міжнародні ринки;</li>
<li>уникати різких перебоїв у транскордонній інфраструктурі.</li>
</ul>
<p><strong>Включення «Druzhba Pipeline» до переліку винятків саме 24 лютого 2026 року означає розширення можливостей для обслуговування одного з ключових маршрутів транспортування російської нафти до Європи.</strong></p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://assets.publishing.service.gov.uk/media/699c66268eef11b95e49c03d/Feb_2026_INT.2025.5635700.pdf" target="_blank">GENERAL LICENCE: Russian Oil Exempt Projects (INT/2025/5635700)</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30154-Укртранснафта.png" alt="Британія продовжила винятки для російських нафтогазових проєктів: під санкціями, але з ліцензією"/><br /><p><strong>HM Treasury 24 лютого 2026 року внесло зміни до Генеральної ліцензії INT/2025/5635700</strong>, яка дозволяє окремі операції з низкою російських нафтогазових проєктів попри дію санкційного режиму. До переліку винятків додано нафтопровід «Дружба», а терміни дії дозволів для більшості проєктів визначені до 14 жовтня 2027 року.</p>
<h3>Генеральна ліцензія щодо російських нафтопроєктів: структура дозволів і обмежень</h3>
<h4>Юридична основа</h4>
<p>Документ під назвою <strong>GENERAL LICENCE: Russian Oil Exempt Projects (INT/2025/5635700)</strong> виданий на підставі регламенту 64 <em>Russia (Sanctions) (EU Exit) Regulations 2019</em>. Ліцензія дозволяє здійснювати окремі операції, які в іншому випадку підпадали б під заборони регламентів 11–17A санкційного режиму.</p>
<p>Ліцензія набрала чинності <strong>10 січня 2025 року</strong> та була змінена 27 червня 2025 року, 15 жовтня 2025 року, 17 грудня 2025 року та <strong>24 лютого 2026 року</strong>.</p>
<h4>Кому дозволено працювати</h4>
<p>У документі визначено поняття «Relevant Subsidiary» — це зокрема:</p>
<ul>
<li>Gazpromneft-Sakhalin LLC;</li>
<li>структури, які прямо чи опосередковано контролюються цією компанією;</li>
<li>PJSC LUKOIL Oil Company та пов’язані з нею компанії;</li>
<li>PJSC Rosneft Oil Company та підконтрольні структури;</li>
<li>PJSC Transneft і контрольовані нею компанії.</li>
</ul>
<p>Під «Person» мається на увазі фізична або юридична особа, <em>яка не є підсанкційною особою</em>. Окремо визначено «Relevant UK Institution» — фінансові установи, які мають ліцензію на регульовану діяльність у Великій Британії.</p>
<h4>Що саме дозволено</h4>
<p>Відповідно до пункту 4 ліцензії:</p>
<ul>
<li>Дозволяється продовжувати бізнес-операції з визначеними структурами, якщо вони пов’язані з так званими «Exempt Projects».</li>
<li>Можливі <strong>платежі за новими або чинними контрактами</strong>, якщо вони стосуються дозволених проєктів.</li>
<li>Британські фінансові установи можуть обробляти такі платежі.</li>
<li>Дозволено здійснювати адміністративні платежі, пов’язані з реєстраторами акцій, навіть якщо вони є підсанкційними.</li>
</ul>
<p>Водночас прямо заборонено продаж акцій компаній, що реалізують ці проєкти.</p>
<h4>Строки дії та перелік проєктів</h4>
<p>У Додатку 1 (Schedule 1) наведено перелік проєктів та терміни дії дозволів:</p>
<ul>
<li><strong>Sakhalin-2</strong> — з 10 січня 2025 року до 28 червня 2026 року;</li>
<li><strong>Caspian Pipeline Consortium</strong> — з 15 жовтня 2025 року до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>TengizChevroil</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Shah Deniz</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>The South Caucasus Pipeline</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>The Azerbaijan Gas Supply Company</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Karachaganak</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Zohr</strong> — до 14 жовтня 2027 року;</li>
<li><strong>Druzhba Pipeline</strong> — з 24 лютого 2026 року до 14 жовтня 2027 року.</li>
</ul>
<p>Таким чином, більшість дозволів діятимуть понад два роки, що фактично створює середньострокове «вікно» для легальних операцій у межах санкційного режиму.</p>
<h4>Умови контролю</h4>
<ul>
<li>Усі учасники зобов’язані зберігати документацію про здійснені операції <strong>щонайменше 6 років</strong>.</li>
<li>HM Treasury залишає за собою право <strong>змінити, призупинити або скасувати ліцензію у будь-який момент</strong>.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для енергетичного ринку</h4>
<p>Фактично мова йде про механізм, який дозволяє:</p>
<ul>
<li>підтримувати роботу стратегічних трубопровідних і видобувних проєктів;</li>
<li>забезпечувати стабільність постачання нафти та газу на міжнародні ринки;</li>
<li>уникати різких перебоїв у транскордонній інфраструктурі.</li>
</ul>
<p><strong>Включення «Druzhba Pipeline» до переліку винятків саме 24 лютого 2026 року означає розширення можливостей для обслуговування одного з ключових маршрутів транспортування російської нафти до Європи.</strong></p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://assets.publishing.service.gov.uk/media/699c66268eef11b95e49c03d/Feb_2026_INT.2025.5635700.pdf" target="_blank">GENERAL LICENCE: Russian Oil Exempt Projects (INT/2025/5635700)</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-prodovzhila-vinyatki-dlya-rosijskix-naftogazovix-proyektiv-pid-sankciyami-ale-z-licenziyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Feb 2026 10:24:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Greece Malta]]></category>
		<category><![CDATA[maritime services]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[Греция]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Мальта]]></category>
		<category><![CDATA[морські послуги]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153592</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br />Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки. Санкції проти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br /><p>Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки.</p>
<h3>Санкції проти нафти: що саме пропонує Єврокомісія</h3>
<p>Європейська комісія запропонувала замінити чинну <em>цінову стелю</em> на російську нафту на <strong>заборону ключових послуг</strong>, без яких фізичне постачання нафти морем стає неможливим.</p>
<ul>
<li><strong>Страхування танкерів</strong>, без якого судна не можуть заходити в більшість портів</li>
<li><strong>Транспортні та брокерські послуги</strong>, включно з фрахтом</li>
<li><strong>Сервіси з технічного та юридичного супроводу</strong> морських перевезень</li>
</ul>
<p>Мета — перекрити росії доступ до доходів від експорту нафти, адже попередній механізм цінової стелі, запроваджений наприкінці 2022 року країнами G7, <em>не забезпечив суттєвого скорочення нафтових надходжень</em>.</p>
<h4>Чому виник опір</h4>
<p>Під час засідання послів ЄС Греція та Мальта заявили про низку ризиків:</p>
<ul>
<li><strong>Удар по європейському судноплавству</strong>, адже обидві країни є ключовими морськими хабами ЄС</li>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> в Європі через обмеження логістики</li>
<li><strong>Невизначеність щодо санкцій проти іноземних портів</strong>, які приймають російську нафту</li>
<li><strong>Посилений контроль за продажем суден</strong>, щоб вони не потрапляли до флоту москва</li>
</ul>
<p>Мальта офіційно заявила про участь у технічних дискусіях, наголошуючи на необхідності <em>реалістичної та виконуваної моделі санкцій</em>. Греція публічних коментарів не надала.</p>
<h3>20-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>Запропонована заборона є центральним елементом <strong>20-го пакета санкцій ЄС</strong>, спрямованого проти росії за повномасштабну агресію проти України, яка триває вже п’ятий рік.</p>
<ul>
<li><strong>Експортні обмеження</strong> на суму понад €360 млн — гума, хімічна продукція</li>
<li><strong>Імпортні заборони</strong> більш ніж на €500 млн — зокрема окремі метали</li>
<li><strong>Квоти на імпорт аміаку</strong></li>
<li><strong>Санкції проти криптооператорів</strong> та банків у Центральній Азії й Лаосі</li>
</ul>
<p>Окремо ЄС уперше планує застосувати <em>антиобхідний інструмент</em>, який може обмежити експорт верстатів і радіообладнання до Киргизстану. Водночас Німеччина застерігає, що це може зашкодити двостороннім відносинам і пропонує альтернативу — <em>квоти на рівні довоєнної торгівлі</em>.</p>
<h4>Роль Китаю</h4>
<p>Євросоюз також розглядає можливість зняття санкцій із двох китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank — після отримання зобов’язань від Пекіна щодо обмеження підтримки російської війни.</p>
<p>Водночас у самому пакеті залишаються санкції проти китайських компаній, які, за даними ЄС, <strong>постачають критичні компоненти для російської військової машини</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-02-10/greece-and-malta-hesitate-over-eu-s-russia-oil-services-ban" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30117-Санкции.jpg" alt="Греція та Мальта гальмують нові нафтові санкції ЄС проти росії"/><br /><p>Європейський Союз готує одну з найжорсткіших змін у санкційній політиці щодо російської нафти — повну заборону сервісів для її транспортування. Проте Греція та Мальта висловили застереження, побоюючись удару по європейському судноплавству та зростання енергетичних цін. Дискусія навколо 20-го пакета санкцій показує, наскільки складним є баланс між тиском на москва та захистом власної економіки.</p>
<h3>Санкції проти нафти: що саме пропонує Єврокомісія</h3>
<p>Європейська комісія запропонувала замінити чинну <em>цінову стелю</em> на російську нафту на <strong>заборону ключових послуг</strong>, без яких фізичне постачання нафти морем стає неможливим.</p>
<ul>
<li><strong>Страхування танкерів</strong>, без якого судна не можуть заходити в більшість портів</li>
<li><strong>Транспортні та брокерські послуги</strong>, включно з фрахтом</li>
<li><strong>Сервіси з технічного та юридичного супроводу</strong> морських перевезень</li>
</ul>
<p>Мета — перекрити росії доступ до доходів від експорту нафти, адже попередній механізм цінової стелі, запроваджений наприкінці 2022 року країнами G7, <em>не забезпечив суттєвого скорочення нафтових надходжень</em>.</p>
<h4>Чому виник опір</h4>
<p>Під час засідання послів ЄС Греція та Мальта заявили про низку ризиків:</p>
<ul>
<li><strong>Удар по європейському судноплавству</strong>, адже обидві країни є ключовими морськими хабами ЄС</li>
<li><strong>Зростання цін на енергоносії</strong> в Європі через обмеження логістики</li>
<li><strong>Невизначеність щодо санкцій проти іноземних портів</strong>, які приймають російську нафту</li>
<li><strong>Посилений контроль за продажем суден</strong>, щоб вони не потрапляли до флоту москва</li>
</ul>
<p>Мальта офіційно заявила про участь у технічних дискусіях, наголошуючи на необхідності <em>реалістичної та виконуваної моделі санкцій</em>. Греція публічних коментарів не надала.</p>
<h3>20-й пакет санкцій ЄС</h3>
<p>Запропонована заборона є центральним елементом <strong>20-го пакета санкцій ЄС</strong>, спрямованого проти росії за повномасштабну агресію проти України, яка триває вже п’ятий рік.</p>
<ul>
<li><strong>Експортні обмеження</strong> на суму понад €360 млн — гума, хімічна продукція</li>
<li><strong>Імпортні заборони</strong> більш ніж на €500 млн — зокрема окремі метали</li>
<li><strong>Квоти на імпорт аміаку</strong></li>
<li><strong>Санкції проти криптооператорів</strong> та банків у Центральній Азії й Лаосі</li>
</ul>
<p>Окремо ЄС уперше планує застосувати <em>антиобхідний інструмент</em>, який може обмежити експорт верстатів і радіообладнання до Киргизстану. Водночас Німеччина застерігає, що це може зашкодити двостороннім відносинам і пропонує альтернативу — <em>квоти на рівні довоєнної торгівлі</em>.</p>
<h4>Роль Китаю</h4>
<p>Євросоюз також розглядає можливість зняття санкцій із двох китайських банків — Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank — після отримання зобов’язань від Пекіна щодо обмеження підтримки російської війни.</p>
<p>Водночас у самому пакеті залишаються санкції проти китайських компаній, які, за даними ЄС, <strong>постачають критичні компоненти для російської військової машини</strong>.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-02-10/greece-and-malta-hesitate-over-eu-s-russia-oil-services-ban" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/11/greciya-ta-malta-galmuyut-novi-naftovi-sankci%d1%97-yes-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС розглядає заборону морських послуг замість цінової стелі на російську нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/02/yes-rozglyadaye-zaboronu-morskix-poslug-zamist-cinovo%d1%97-steli-na-rosijsku-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/02/yes-rozglyadaye-zaboronu-morskix-poslug-zamist-cinovo%d1%97-steli-na-rosijsku-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Feb 2026 06:33:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[maritime services ban]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[war in Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[війна проти України]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні санкції]]></category>
		<category><![CDATA[морські послуги]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153562</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30094-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="ЄС розглядає заборону морських послуг замість цінової стелі на російську нафту"/><br />Європейський Союз обговорює радикальне посилення санкцій проти росії: замість чинної цінової стелі на нафту може бути запроваджена повна заборона морських послуг для експорту російської нафти. Такий крок покликаний скоротити нафтові доходи кремля та спростити контроль за виконанням санкцій. Від цінової стелі до прямої заборони Європейський Союз розглядає можливість замінити механізм цінової стелі на російську нафту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30094-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="ЄС розглядає заборону морських послуг замість цінової стелі на російську нафту"/><br /><p>Європейський Союз обговорює радикальне посилення санкцій проти росії: замість чинної цінової стелі на нафту може бути запроваджена повна заборона морських послуг для експорту російської нафти. Такий крок покликаний скоротити нафтові доходи кремля та спростити контроль за виконанням санкцій.</p>
<h3>Від цінової стелі до прямої заборони</h3>
<p>Європейський Союз розглядає можливість <strong>замінити механізм цінової стелі на російську нафту</strong> повною забороною морських послуг у межах чергового санкційного пакета проти москва за війну проти України.</p>
<ul>
<li>Йдеться про <strong>заборону страхування, транспортування та інших морських послуг</strong>, необхідних для експорту російської нафти</li>
<li>Обмеження діятимуть <em>незалежно від ціни на нафту</em>, що робить їх жорсткішими за чинний механізм</li>
<li>За словами джерел, такий підхід <strong>суттєво спростить контроль і виконання санкцій</strong></li>
</ul>
<p>Представник Європейської комісії, яка відповідає за санкційну політику ЄС, відмовився від коментарів щодо деталей обговорень.</p>
<h3>Поточна модель цінової стелі</h3>
<p>Наразі цінова стеля на російську нафту базується на формульному підході:</p>
<ul>
<li>З <strong>1 лютого</strong> гранична ціна має знизитися до <strong>44,10 долара за барель</strong></li>
<li>Рівень стелі визначається як <strong>15% нижче середньої ринкової ціни</strong> на нафту марки Urals</li>
<li>Механізм <em>переглядається кожні шість місяців</em></li>
</ul>
<p>Водночас окремі столиці ЄС вже заявили про незгоду з ідеєю повної заборони послуг, адже для ухвалення санкцій потрібна <strong>одностайна підтримка всіх держав-членів</strong>.</p>
<h3>Економічний тиск на росію</h3>
<p>Обмеження нафтових доходів залишаються ключовою метою санкційної політики ЄС, адже саме вони:</p>
<ul>
<li>Фінансують <strong>війну росії проти України</strong></li>
<li>Підтримують <strong>загальний стан російської економіки</strong></li>
</ul>
<p>За даними розрахунків Bloomberg на основі статистики мінфіну рф, <strong>доходи росії від нафти й газу у 2025 році скоротилися до мінімуму за п’ять років</strong>.</p>
<p>Нафтові потоки з росії впали до <strong>найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році</strong> через санкції США та ЄС у поєднанні з низькими цінами.</p>
<h3>Ширший пакет обмежень</h3>
<p>Запропонований санкційний пакет, який може стати <strong>20-м від початку повномасштабної агресії</strong>, також передбачає:</p>
<ul>
<li>Додаткові обмеження проти <strong>російських банків і нафтових компаній</strong></li>
<li>Санкції щодо <strong>криптовалютних сервісів</strong> і фінансових структур у третіх країнах, які допомагають обходити обмеження</li>
<li>Розширення списку суден так званого <em>тіньового флоту</em></li>
<li>Нові торговельні обмеження на товари та компанії, задіяні у <strong>виробництві озброєнь</strong></li>
<li>Скорочення імпорту <strong>окремих російських металів</strong></li>
</ul>
<p>Окремо ЄС розглядає <strong>вперше застосувати інструмент протидії обходу санкцій</strong>, який може передбачати заборону експорту верстатів і певного радіообладнання до Киргизстану.</p>
<p>Посилення санкцій проти російської нафти має безпосереднє значення для України під час широкомасштабних військових дій, адже скорочення нафтових доходів рф:</p>
<ul>
<li>Обмежує <strong>фінансові можливості ведення війни</strong></li>
<li>Підсилює <strong>міжнародний тиск</strong> на агресора</li>
<li>Знижує ризики <em>цінових маніпуляцій</em> на регіональних ринках нафтопродуктів</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30094-Танкер_РФ_задержали.jpg" alt="ЄС розглядає заборону морських послуг замість цінової стелі на російську нафту"/><br /><p>Європейський Союз обговорює радикальне посилення санкцій проти росії: замість чинної цінової стелі на нафту може бути запроваджена повна заборона морських послуг для експорту російської нафти. Такий крок покликаний скоротити нафтові доходи кремля та спростити контроль за виконанням санкцій.</p>
<h3>Від цінової стелі до прямої заборони</h3>
<p>Європейський Союз розглядає можливість <strong>замінити механізм цінової стелі на російську нафту</strong> повною забороною морських послуг у межах чергового санкційного пакета проти москва за війну проти України.</p>
<ul>
<li>Йдеться про <strong>заборону страхування, транспортування та інших морських послуг</strong>, необхідних для експорту російської нафти</li>
<li>Обмеження діятимуть <em>незалежно від ціни на нафту</em>, що робить їх жорсткішими за чинний механізм</li>
<li>За словами джерел, такий підхід <strong>суттєво спростить контроль і виконання санкцій</strong></li>
</ul>
<p>Представник Європейської комісії, яка відповідає за санкційну політику ЄС, відмовився від коментарів щодо деталей обговорень.</p>
<h3>Поточна модель цінової стелі</h3>
<p>Наразі цінова стеля на російську нафту базується на формульному підході:</p>
<ul>
<li>З <strong>1 лютого</strong> гранична ціна має знизитися до <strong>44,10 долара за барель</strong></li>
<li>Рівень стелі визначається як <strong>15% нижче середньої ринкової ціни</strong> на нафту марки Urals</li>
<li>Механізм <em>переглядається кожні шість місяців</em></li>
</ul>
<p>Водночас окремі столиці ЄС вже заявили про незгоду з ідеєю повної заборони послуг, адже для ухвалення санкцій потрібна <strong>одностайна підтримка всіх держав-членів</strong>.</p>
<h3>Економічний тиск на росію</h3>
<p>Обмеження нафтових доходів залишаються ключовою метою санкційної політики ЄС, адже саме вони:</p>
<ul>
<li>Фінансують <strong>війну росії проти України</strong></li>
<li>Підтримують <strong>загальний стан російської економіки</strong></li>
</ul>
<p>За даними розрахунків Bloomberg на основі статистики мінфіну рф, <strong>доходи росії від нафти й газу у 2025 році скоротилися до мінімуму за п’ять років</strong>.</p>
<p>Нафтові потоки з росії впали до <strong>найнижчого рівня з початку повномасштабного вторгнення у 2022 році</strong> через санкції США та ЄС у поєднанні з низькими цінами.</p>
<h3>Ширший пакет обмежень</h3>
<p>Запропонований санкційний пакет, який може стати <strong>20-м від початку повномасштабної агресії</strong>, також передбачає:</p>
<ul>
<li>Додаткові обмеження проти <strong>російських банків і нафтових компаній</strong></li>
<li>Санкції щодо <strong>криптовалютних сервісів</strong> і фінансових структур у третіх країнах, які допомагають обходити обмеження</li>
<li>Розширення списку суден так званого <em>тіньового флоту</em></li>
<li>Нові торговельні обмеження на товари та компанії, задіяні у <strong>виробництві озброєнь</strong></li>
<li>Скорочення імпорту <strong>окремих російських металів</strong></li>
</ul>
<p>Окремо ЄС розглядає <strong>вперше застосувати інструмент протидії обходу санкцій</strong>, який може передбачати заборону експорту верстатів і певного радіообладнання до Киргизстану.</p>
<p>Посилення санкцій проти російської нафти має безпосереднє значення для України під час широкомасштабних військових дій, адже скорочення нафтових доходів рф:</p>
<ul>
<li>Обмежує <strong>фінансові можливості ведення війни</strong></li>
<li>Підсилює <strong>міжнародний тиск</strong> на агресора</li>
<li>Знижує ризики <em>цінових маніпуляцій</em> на регіональних ринках нафтопродуктів</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/02/yes-rozglyadaye-zaboronu-morskix-poslug-zamist-cinovo%d1%97-steli-na-rosijsku-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа уникає дизелю Dangote: як невідповідність зимовим стандартам загострює дефіцит пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/28/yevropa-unikaye-dizelyu-dangote-yak-nevidpovidnist-zimovim-standartam-zagostryuye-deficit-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/28/yevropa-unikaye-dizelyu-dangote-yak-nevidpovidnist-zimovim-standartam-zagostryuye-deficit-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 28 Nov 2025 08:16:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Dangote refinery]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Nigeria]]></category>
		<category><![CDATA[winter fuel]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Європейський Союз]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нигерия]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153394</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29993-Нигерия_флаг.png" alt="Європа уникає дизелю Dangote: як невідповідність зимовим стандартам загострює дефіцит пального"/><br />Європейські трейдери та імпортери пального відмовляються від дизелю з найбільшого африканського нафтопереробного заводу Dangote в Нігерії через перевищення вмісту сірки та інших компонентів відносно європейських зимових стандартів, що поглиблює ризики дефіциту на тлі зростання маржі переробки та наближення заборони ЄС на імпорт продуктів з російської нафти. Вплив дизелю Dangote на європейський ринок пального 1. Дизель [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29993-Нигерия_флаг.png" alt="Європа уникає дизелю Dangote: як невідповідність зимовим стандартам загострює дефіцит пального"/><br /><p>Європейські трейдери та імпортери пального відмовляються від дизелю з найбільшого африканського нафтопереробного заводу Dangote в Нігерії через перевищення вмісту сірки та інших компонентів відносно європейських зимових стандартів, що поглиблює ризики дефіциту на тлі зростання маржі переробки та наближення заборони ЄС на імпорт продуктів з російської нафти.</p>
<h2>Вплив дизелю Dangote на європейський ринок пального</h2>
<h3>1. Дизель Dangote поза європейськими зимовими стандартами</h3>
<p>Зимові паливні стандарти в Європі вимагають суворого контролю за вмістом сірки та низкою інших показників якості. Поточні зразки дизельного пального з нігерійського НПЗ Dangote, за даними трейдерів і ринкових джерел, не відповідають цим вимогам, що робить пальне непридатним для зимового сезону в європейських умовах.</p>
<ul>
<li>Європейські трейдери та імпортери зараз <strong>уникають дизелю з НПЗ Dangote</strong>, оскільки виявлено <strong>перевищення вмісту сірки</strong> та інших компонентів порівняно зі стандартами зимового дизельного пального в Європі.</li>
<li>Джерела вказують на <strong>підвищений вміст сірки</strong> і <strong>завищені цетанові числа</strong>, що не вписуються у чинні європейські специфікації.</li>
<li>Дизель Dangote у нинішній якості не лише не відповідає стандартам зимового дизелю, а й <strong>не підходить для змішування</strong> з іншими компонентами для отримання відповідних продуктів.</li>
<li><strong>Географічне обмеження</strong>: за словами джерела з Нігерії, НПЗ Dangote <strong>«наразі не може постачати зимовий дизель у холодні регіони Європи»</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наразі завод [Dangote] не може постачати зимовий дизель до холодніших регіонів Європи», — зазначило нігерійське джерело, знайоме із ситуацією.</p></blockquote>
<blockquote><p>Європейський трейдер дистилятів повідомив, що у зразку дизелю Dangote за середину листопада виявлено сполуки, які «далеко перевищують німецькі зимові специфікації».</p></blockquote>
<h3>2. Чому дизель з Нігерії не доходить до Європи</h3>
<p>Поточна пауза в експорті дизелю з Нігерії до Європи пов’язана не з економікою арбітражу, а саме з технічною невідповідністю продукту чинним стандартам зимового пального. Тобто проблема полягає в якості, а не в ціні чи логістиці.</p>
<ul>
<li>Джерела наголошують, що <strong>справа не в маржі чи фрахті</strong>, а в тому, що дизель Dangote є <strong>«off-spec» — поза специфікацією</strong> для європейських зимових стандартів.</li>
<li>Пальне <strong>не підходить для блендингу</strong> з іншими компонентами, а отже, його неможливо технічно «довести» до потрібних параметрів у межах європейських норм.</li>
<li>Імпортери не готові брати на себе ризики збуту продукту, який <strong>не відповідає вимогам безпеки та якості зимового пального</strong> на ключових ринках.</li>
</ul>
<h3>3. Потенційне посилення дефіциту дизелю в Європі</h3>
<p>Попри вже й так напружений стан ринку дизельного пального в Європі, учасники ринку свідомо відмовляються від додаткового ресурсу з Нігерії. Це створює ризик додаткового скорочення пропозиції на фоні зростаючого попиту в зимовий період та структурних змін у світових потоках нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li>Поточна <strong>відсутність імпорту дизелю з Нігерії до Європи</strong> може <strong>ще більше посилити дефіцит</strong> на регіональному ринку.</li>
<li>Менша пропозиція в умовах зимового сезону загрожує <strong>подальшим ціновим стресом</strong> для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Звуження пулу постачальників дизелю на тлі геополітичних і санкційних чинників підсилює <strong>вразливість європейського ринку</strong>.</li>
</ul>
<h3>4. Потужності та внутрішні проблеми НПЗ Dangote</h3>
<p>НПЗ Dangote позиціонується як флагманський проєкт африканської нафтопереробки, проте одночасно стикається з технічними та організаційними викликами, які впливають на стабільність його роботи та якість продукції.</p>
<ul>
<li>Dangote є <strong>найбільшим і найновішим НПЗ Африки</strong> із проєктною потужністю близько <strong>650 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Завод уже зіштовхується з <strong>експлуатаційними збоями</strong>, <strong>незапланованими зупинками</strong>, <strong>страйком</strong> та <strong>підозрами на саботаж з боку працівників</strong> на фоні процесів реструктуризації.</li>
<li>Сукупність технічних і кадрових проблем може бути одним із чинників, що <strong>заважають заводу стабільно випускати продукт, який відповідає вимогам найжорсткіших зовнішніх ринків</strong>, зокрема європейського.</li>
</ul>
<h3>5. Стрибок маржі переробки</h3>
<p>Ситуація з дизелем Dangote розгортається на тлі зростання маржі нафтопереробки у ключових регіонах світу. Це свідчить про загальне напруження на ринку продуктів переробки нафти та обмеженість вільних потужностей або доступних обсягів.</p>
<ul>
<li><strong>Північна Америка та Азія</strong>: маржа переробки в цих регіонах досягла <strong>найвищого рівня з кінця 2023 року та початку 2024 року</strong>.</li>
<li><strong>Європа попереду</strong>: європейські маржі зараз <strong>ще вищі</strong>, ніж у Північній Америці та Азії, що відображає <strong>особливо гострий дефіцит і ризики для регіону</strong>.</li>
<li>Високі маржі є індикатором того, що <strong>ринок готовий платити більше за кожен додатковий барель продукту</strong>, але технічні обмеження, як у випадку з дизелем Dangote, не дозволяють швидко збільшити пропозицію потрібної якості.</li>
</ul>
<h3>6. Санкційний тиск ЄС та «російська нафтова шпарина»</h3>
<p>Європейський ринок готується до нового етапу санкційного тиску у нафтогазовій сфері. Наступного року ЄС запроваджує заборону на імпорт продуктів, виготовлених із російської нафти, що радикально змінює конфігурацію постачань для європейських НПЗ та трейдерів.</p>
<ul>
<li><strong>Наближення ембарго</strong>: з <strong>21 січня наступного року</strong> ЄС забороняє імпорт продуктів, вироблених із <strong>російської сирої нафти</strong>, відповідно до <strong>липневого санкційного пакета проти росії</strong>.</li>
<li><strong>Закриття шпарини</strong>: цей пакет нарешті <strong>ліквідовує «лазівку»</strong>, яка дозволяла ЄС купувати паливо, перероблене з російської нафти в третіх країнах, зокрема в <strong>Індії</strong>, що була одним із ключових покупців російської нафти.</li>
<li><em>Переналаштування потоків</em>: закриття цієї схеми означає, що <strong>Європа втратить частину непрямих поставок продуктів з російської нафти</strong>, а отже, потребуватиме нових надійних джерел пального.</li>
</ul>
<h3>7. Залежність ЄС від зовнішніх поставок дизелю</h3>
<p>У сукупності технічні проблеми продукції з НПЗ Dangote та санкційний тиск ЄС на російську нафту формують складну конфігурацію ризиків для європейського ринку дизелю. Втрата навіть потенційних обсягів із Нігерії при цьому стає додатковим фактором напруження.</p>
<ul>
<li><strong>Синергія чинників</strong>: <strong>невідповідність дизелю Dangote зимовим стандартам</strong> та <strong>майбутня заборона на імпорт продуктів з російської нафти</strong> одночасно посилюють залежність Європи від вузького кола постачальників.</li>
<li>Відмова від нігерійського дизелю через якість означає, що ЄС <strong>не може компенсувати вибуття російських потоків за рахунок цього джерела</strong>, навіть за високих цінових стимулів.</li>
<li>У середньостроковій перспективі це може <strong>загострити конкуренцію між регіонами за якісні партії дизелю</strong>, зокрема між Європою, Північною Америкою та Азією.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>На основі наявних фактів, наведеної статистики та оцінок учасників ринку вимальовується кілька ключових висновків щодо нинішнього та майбутнього стану європейського ринку дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Dangote як нереалізований шанс для Європи</strong>: попри масштаб і статус найбільшого в Африці НПЗ із потужністю <strong>650 000 барелів на добу</strong>, на даному етапі він <strong>не може виступити повноцінним альтернативним джерелом зимового дизелю для ЄС</strong> через якісні обмеження продукту.</li>
<li><strong>Поглиблення структурного дефіциту</strong>: поточна <strong>відмова від імпорту дизелю з Нігерії</strong> накладається на <strong>історично високі маржі переробки</strong> та <strong>майбутню заборону імпорту продуктів з російської нафти</strong>, що вказує на тенденцію до подальшого посилення дефіциту на ринку Європи.</li>
<li><strong>Підвищені вимоги до якості як бар’єр входу</strong>: європейські стандарти зимового пального, зокрема щодо <strong>вмісту сірки та низки інших параметрів</strong>, залишаються непорушним фільтром, через який <strong>не можуть пройти навіть великі нові гравці</strong>, якщо вони не забезпечують відповідний рівень якості.</li>
<li><em>Напруження в глобальній логістиці</em>: в умовах, коли маржі в Європі <strong>вищі, ніж у Північній Америці та Азії</strong>, але <strong>не всі потенційні постачальники можуть забезпечити потрібну специфікацію</strong>, логістика постачань дизелю набуває <strong>критичного стратегічного значення</strong>.</li>
<li><strong>Необхідність внутрішньої адаптації ЄС</strong>: на фоні закриття «російської нафтової шпарини» та проблем із залученням нових зовнішніх постачальників, Європа неминуче <strong>зіткнеться з потребою посилення енергоефективності та диверсифікації джерел пального</strong>, навіть якщо це прямо не виписано в поточних ринкових оцінках.</li>
</ul>
<p>Таким чином, історія з дизелем Dangote виходить далеко за рамки окремого контракту. Вона демонструє, що в епоху санкцій, високих марж і геополітичних розломів <strong>якість продукту та відповідність стандартам</strong> стають не менш важливими, ніж обсяги та ціна, а європейський ринок у найближчій перспективі залишатиметься одним із найвразливіших сегментів глобальної системи постачання дизельного пального.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Dangote-Diesel-Fails-to-Meet-Europes-Winter-Fuel-Standards.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29993-Нигерия_флаг.png" alt="Європа уникає дизелю Dangote: як невідповідність зимовим стандартам загострює дефіцит пального"/><br /><p>Європейські трейдери та імпортери пального відмовляються від дизелю з найбільшого африканського нафтопереробного заводу Dangote в Нігерії через перевищення вмісту сірки та інших компонентів відносно європейських зимових стандартів, що поглиблює ризики дефіциту на тлі зростання маржі переробки та наближення заборони ЄС на імпорт продуктів з російської нафти.</p>
<h2>Вплив дизелю Dangote на європейський ринок пального</h2>
<h3>1. Дизель Dangote поза європейськими зимовими стандартами</h3>
<p>Зимові паливні стандарти в Європі вимагають суворого контролю за вмістом сірки та низкою інших показників якості. Поточні зразки дизельного пального з нігерійського НПЗ Dangote, за даними трейдерів і ринкових джерел, не відповідають цим вимогам, що робить пальне непридатним для зимового сезону в європейських умовах.</p>
<ul>
<li>Європейські трейдери та імпортери зараз <strong>уникають дизелю з НПЗ Dangote</strong>, оскільки виявлено <strong>перевищення вмісту сірки</strong> та інших компонентів порівняно зі стандартами зимового дизельного пального в Європі.</li>
<li>Джерела вказують на <strong>підвищений вміст сірки</strong> і <strong>завищені цетанові числа</strong>, що не вписуються у чинні європейські специфікації.</li>
<li>Дизель Dangote у нинішній якості не лише не відповідає стандартам зимового дизелю, а й <strong>не підходить для змішування</strong> з іншими компонентами для отримання відповідних продуктів.</li>
<li><strong>Географічне обмеження</strong>: за словами джерела з Нігерії, НПЗ Dangote <strong>«наразі не може постачати зимовий дизель у холодні регіони Європи»</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Наразі завод [Dangote] не може постачати зимовий дизель до холодніших регіонів Європи», — зазначило нігерійське джерело, знайоме із ситуацією.</p></blockquote>
<blockquote><p>Європейський трейдер дистилятів повідомив, що у зразку дизелю Dangote за середину листопада виявлено сполуки, які «далеко перевищують німецькі зимові специфікації».</p></blockquote>
<h3>2. Чому дизель з Нігерії не доходить до Європи</h3>
<p>Поточна пауза в експорті дизелю з Нігерії до Європи пов’язана не з економікою арбітражу, а саме з технічною невідповідністю продукту чинним стандартам зимового пального. Тобто проблема полягає в якості, а не в ціні чи логістиці.</p>
<ul>
<li>Джерела наголошують, що <strong>справа не в маржі чи фрахті</strong>, а в тому, що дизель Dangote є <strong>«off-spec» — поза специфікацією</strong> для європейських зимових стандартів.</li>
<li>Пальне <strong>не підходить для блендингу</strong> з іншими компонентами, а отже, його неможливо технічно «довести» до потрібних параметрів у межах європейських норм.</li>
<li>Імпортери не готові брати на себе ризики збуту продукту, який <strong>не відповідає вимогам безпеки та якості зимового пального</strong> на ключових ринках.</li>
</ul>
<h3>3. Потенційне посилення дефіциту дизелю в Європі</h3>
<p>Попри вже й так напружений стан ринку дизельного пального в Європі, учасники ринку свідомо відмовляються від додаткового ресурсу з Нігерії. Це створює ризик додаткового скорочення пропозиції на фоні зростаючого попиту в зимовий період та структурних змін у світових потоках нафтопродуктів.</p>
<ul>
<li>Поточна <strong>відсутність імпорту дизелю з Нігерії до Європи</strong> може <strong>ще більше посилити дефіцит</strong> на регіональному ринку.</li>
<li>Менша пропозиція в умовах зимового сезону загрожує <strong>подальшим ціновим стресом</strong> для споживачів і бізнесу.</li>
<li>Звуження пулу постачальників дизелю на тлі геополітичних і санкційних чинників підсилює <strong>вразливість європейського ринку</strong>.</li>
</ul>
<h3>4. Потужності та внутрішні проблеми НПЗ Dangote</h3>
<p>НПЗ Dangote позиціонується як флагманський проєкт африканської нафтопереробки, проте одночасно стикається з технічними та організаційними викликами, які впливають на стабільність його роботи та якість продукції.</p>
<ul>
<li>Dangote є <strong>найбільшим і найновішим НПЗ Африки</strong> із проєктною потужністю близько <strong>650 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Завод уже зіштовхується з <strong>експлуатаційними збоями</strong>, <strong>незапланованими зупинками</strong>, <strong>страйком</strong> та <strong>підозрами на саботаж з боку працівників</strong> на фоні процесів реструктуризації.</li>
<li>Сукупність технічних і кадрових проблем може бути одним із чинників, що <strong>заважають заводу стабільно випускати продукт, який відповідає вимогам найжорсткіших зовнішніх ринків</strong>, зокрема європейського.</li>
</ul>
<h3>5. Стрибок маржі переробки</h3>
<p>Ситуація з дизелем Dangote розгортається на тлі зростання маржі нафтопереробки у ключових регіонах світу. Це свідчить про загальне напруження на ринку продуктів переробки нафти та обмеженість вільних потужностей або доступних обсягів.</p>
<ul>
<li><strong>Північна Америка та Азія</strong>: маржа переробки в цих регіонах досягла <strong>найвищого рівня з кінця 2023 року та початку 2024 року</strong>.</li>
<li><strong>Європа попереду</strong>: європейські маржі зараз <strong>ще вищі</strong>, ніж у Північній Америці та Азії, що відображає <strong>особливо гострий дефіцит і ризики для регіону</strong>.</li>
<li>Високі маржі є індикатором того, що <strong>ринок готовий платити більше за кожен додатковий барель продукту</strong>, але технічні обмеження, як у випадку з дизелем Dangote, не дозволяють швидко збільшити пропозицію потрібної якості.</li>
</ul>
<h3>6. Санкційний тиск ЄС та «російська нафтова шпарина»</h3>
<p>Європейський ринок готується до нового етапу санкційного тиску у нафтогазовій сфері. Наступного року ЄС запроваджує заборону на імпорт продуктів, виготовлених із російської нафти, що радикально змінює конфігурацію постачань для європейських НПЗ та трейдерів.</p>
<ul>
<li><strong>Наближення ембарго</strong>: з <strong>21 січня наступного року</strong> ЄС забороняє імпорт продуктів, вироблених із <strong>російської сирої нафти</strong>, відповідно до <strong>липневого санкційного пакета проти росії</strong>.</li>
<li><strong>Закриття шпарини</strong>: цей пакет нарешті <strong>ліквідовує «лазівку»</strong>, яка дозволяла ЄС купувати паливо, перероблене з російської нафти в третіх країнах, зокрема в <strong>Індії</strong>, що була одним із ключових покупців російської нафти.</li>
<li><em>Переналаштування потоків</em>: закриття цієї схеми означає, що <strong>Європа втратить частину непрямих поставок продуктів з російської нафти</strong>, а отже, потребуватиме нових надійних джерел пального.</li>
</ul>
<h3>7. Залежність ЄС від зовнішніх поставок дизелю</h3>
<p>У сукупності технічні проблеми продукції з НПЗ Dangote та санкційний тиск ЄС на російську нафту формують складну конфігурацію ризиків для європейського ринку дизелю. Втрата навіть потенційних обсягів із Нігерії при цьому стає додатковим фактором напруження.</p>
<ul>
<li><strong>Синергія чинників</strong>: <strong>невідповідність дизелю Dangote зимовим стандартам</strong> та <strong>майбутня заборона на імпорт продуктів з російської нафти</strong> одночасно посилюють залежність Європи від вузького кола постачальників.</li>
<li>Відмова від нігерійського дизелю через якість означає, що ЄС <strong>не може компенсувати вибуття російських потоків за рахунок цього джерела</strong>, навіть за високих цінових стимулів.</li>
<li>У середньостроковій перспективі це може <strong>загострити конкуренцію між регіонами за якісні партії дизелю</strong>, зокрема між Європою, Північною Америкою та Азією.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<p>На основі наявних фактів, наведеної статистики та оцінок учасників ринку вимальовується кілька ключових висновків щодо нинішнього та майбутнього стану європейського ринку дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Dangote як нереалізований шанс для Європи</strong>: попри масштаб і статус найбільшого в Африці НПЗ із потужністю <strong>650 000 барелів на добу</strong>, на даному етапі він <strong>не може виступити повноцінним альтернативним джерелом зимового дизелю для ЄС</strong> через якісні обмеження продукту.</li>
<li><strong>Поглиблення структурного дефіциту</strong>: поточна <strong>відмова від імпорту дизелю з Нігерії</strong> накладається на <strong>історично високі маржі переробки</strong> та <strong>майбутню заборону імпорту продуктів з російської нафти</strong>, що вказує на тенденцію до подальшого посилення дефіциту на ринку Європи.</li>
<li><strong>Підвищені вимоги до якості як бар’єр входу</strong>: європейські стандарти зимового пального, зокрема щодо <strong>вмісту сірки та низки інших параметрів</strong>, залишаються непорушним фільтром, через який <strong>не можуть пройти навіть великі нові гравці</strong>, якщо вони не забезпечують відповідний рівень якості.</li>
<li><em>Напруження в глобальній логістиці</em>: в умовах, коли маржі в Європі <strong>вищі, ніж у Північній Америці та Азії</strong>, але <strong>не всі потенційні постачальники можуть забезпечити потрібну специфікацію</strong>, логістика постачань дизелю набуває <strong>критичного стратегічного значення</strong>.</li>
<li><strong>Необхідність внутрішньої адаптації ЄС</strong>: на фоні закриття «російської нафтової шпарини» та проблем із залученням нових зовнішніх постачальників, Європа неминуче <strong>зіткнеться з потребою посилення енергоефективності та диверсифікації джерел пального</strong>, навіть якщо це прямо не виписано в поточних ринкових оцінках.</li>
</ul>
<p>Таким чином, історія з дизелем Dangote виходить далеко за рамки окремого контракту. Вона демонструє, що в епоху санкцій, високих марж і геополітичних розломів <strong>якість продукту та відповідність стандартам</strong> стають не менш важливими, ніж обсяги та ціна, а європейський ринок у найближчій перспективі залишатиметься одним із найвразливіших сегментів глобальної системи постачання дизельного пального.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Dangote-Diesel-Fails-to-Meet-Europes-Winter-Fuel-Standards.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/28/yevropa-unikaye-dizelyu-dangote-yak-nevidpovidnist-zimovim-standartam-zagostryuye-deficit-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/153373/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/153373/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Nov 2025 09:50:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[EVs]]></category>
		<category><![CDATA[lithium]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[литий]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[электромобили]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153373</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29981-Енергетика_300_на_300.png" alt="Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними"/><br />energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія Світовий енергоринок на роздоріжжі Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29981-Енергетика_300_на_300.png" alt="Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними"/><br /><p>energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія</p>
<h1>Світовий енергоринок на роздоріжжі</h1>
<p>Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE Brent тримаються в доволі вузькому коридорі <strong>$62–66 за барель</strong>, а великі банки на кшталт Goldman Sachs уже закладають у прогнози подальше зниження цін на нафту в 2026 році.</p>
<h2>Глобальний енергетичний баланс 2025–2026 років: нафта, газ, електроенергія, літій та електромобілі</h2>
<h3>1. Листопад без різких рухів: ціна на нафту «застрягла» в коридорі</h3>
<p>Листопад 2025 року може увійти в історію як один із <strong>найспокійніших місяців за динамікою цін на нафту</strong>. ICE Brent торгується в діапазоні <strong>$62–66 за барель</strong>, що істотно вужче за <strong>$9 за барель</strong> розрив, зафіксований у жовтні.</p>
<ul>
<li>Діапазон ціни Brent: <strong>$62–66/бар.</strong></li>
<li>Попередній місяць: різниця в діапазоні становила <strong>$9/бар.</strong></li>
<li><strong>Основний драйвер очікувань зростання</strong> – санкції проти <strong>Rosneft/Lukoil</strong>.</li>
<li><em>Фактичний результат</em> – не стрибок цін, а <strong>накопичення російської нафти в морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок: попри політичні та логістичні ризики, <strong>ринок нафти залишається відносно збалансованим</strong>, а санкції поки що більше впливають на географію потоків і логістику, ніж на ціну.</p>
<h3>2. Санкції проти Rosneft/Lukoil і накопичення російської нафти в морі</h3>
<p>Санкційний тиск на російські компанії Rosneft і Lukoil є головним «бичачим» фактором для ринку, але на практиці він призводить до <strong>затримки барелів у морі</strong>, а не до різкого скорочення експорту.</p>
<ul>
<li>Покупці в Індії та Китаї виявляють <strong>обережність перед дедлайном санкцій 21 листопада</strong>.</li>
<li>Російський експорт нафти знизився до <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Біля берегів Індії простоюють <strong>11 танкерів</strong> із російською нафтою.</li>
<li><em>Замість обвалу постачання</em> – <strong>тимчасове накопичення вантажів у морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: зафіксований обсяг у <strong>3,4 млн бар./добу</strong> і черга з <strong>11 танкерів</strong> свідчать, що російська нафта наразі більше стикається з <strong>тимчасовими логістичними бар’єрами</strong>, ніж із реальним ембарго на фізичні потоки. Це пояснює, чому зміна санкційного режиму поки не призвела до різкої переоцінки ризиків на ринку.</p>
<h3>3. Goldman Sachs знижує «бичачий» прогноз на 2026 рік</h3>
<p>На тлі відносно стабільних цін у 2025 році великі фінансові інституції переглядають очікування на 2026-й.</p>
<ul>
<li>Goldman Sachs очікує, що в 2026 році:
<ul>
<li>середня ціна <strong>ICE Brent</strong> становитиме <strong>$56 за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> може знизитися до <strong>$52 за барель</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключові чинники прогнозу:
<ul>
<li><strong>розмотування угоди OPEC+</strong> (поступове зняття обмежень видобутку);</li>
<li><strong>зростання видобутку поза OPEC</strong> (non-OPEC supply growth).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: поєднання <strong>додаткових обсягів поза OPEC</strong> і <strong>послаблення дисципліни OPEC+</strong> формує сценарій <strong>надлишкової пропозиції</strong> у 2026 році, що закладається в більш низькі цінові очікування порівняно з 2025-м.</p>
<h3>4. TotalEnergies: ставка на газову генерацію Європи замість розширення «зеленого» портфеля в Азії</h3>
<p>Французький енергетичний гігант <strong>TotalEnergies</strong> демонструє <strong>стратегічний розворот</strong>, що може означати нову фазу в політиці європейських нафтогазових компаній.</p>
<ul>
<li>Компанія погодилася придбати <strong>50% частку</strong> у портфелі електрогенераційних активів Західної Європи, що належать чеському мільярдеру <strong>Даніелю Кретинському</strong>.</li>
<li>Вартість угоди – <strong>$6 млрд</strong> за активи компанії <strong>EPH</strong>.</li>
<li>Структура активів:
<ul>
<li>переважно <strong>газові електростанції</strong>;</li>
<li><strong>системи накопичення енергії на основі батарей</strong>;</li>
<li>географія – <strong>Італія, Франція, Нідерланди, Британія</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Поточний портфель генерації TotalEnergies зростає до <strong>19 ГВт</strong>.</li>
<li><em>На фоні</em> – повідомлення про розгляд <strong>продажу частини відновлюваних активів в Азії</strong>, включно зі спільним індійським підприємством з <strong>Adani Green Energy</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Переміщення фокуса</strong>:
<ul>
<li>від <em>високоризикових або віддалених</em> азійських проєктів у «зеленій» енергетиці;</li>
<li>до <strong>керованих газових потужностей та зберігання енергії в Європі</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнал для інших мейджорів</strong> – можливий перехід від агресивних планів у відновлюваній енергетиці до:
<ul>
<li><strong>гібридної моделі</strong>: газ + батареї + вибіркові ВДЕ;</li>
<li><strong>повернення до «надійної» конвенційної генерації</strong>, особливо для покриття пікових навантажень.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: цей «силовий» крок TotalEnergies може стати <strong>еталонним кейсом розвороту</strong> стратегії європейських нафтогазових компаній – від чистих «зелено-орієнтованих» моделей до більш прагматичного міксу з акцентом на <strong>газову генерацію та накопичення енергії</strong>.</p>
<h3>5. Chevron: енергетична відповідь на бум дата-центрів у США</h3>
<p>На тлі цифровізації економіки та стрімкого розвитку дата-центрів у США зростає <strong>попит на гарантовану потужність</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> оголосила про плани будівництва <strong>газофіцированої електростанції потужністю 5 ГВт</strong> у Західному Техасі.</li>
<li>Очікуваний строк введення в експлуатацію – <strong>кінець 2027 року</strong>.</li>
<li><strong>Ціль</strong> – задоволення <strong>потужного попиту з боку дата-центрів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: газові проєкти в електроенергетиці (TotalEnergies у Європі, Chevron у США) формують <strong>глобальний тренд на використання газу як «перехідного палива»</strong> для стабілізації системи в умовах цифровізації та зростання електроспоживання.</p>
<h3>6. Угоди, відкриття та юридичні ризики</h3>
<p>Ряд ключових корпоративних подій відображають <strong>перерозподіл активів та ризиків</strong> у світовій енергетиці й сировинних ринках.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розглядає можливість придбання <strong>частини міжнародних активів Lukoil</strong>, приєднуючись до <strong>Carlyle</strong> та інших інвесторів, які претендують на частку в портфелі вартістю <strong>$22 млрд</strong>.</li>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> оголосила про відкриття <strong>газового родовища</strong> свердловиною <strong>Essington-1</strong> на шельфі Австралії:
<ul>
<ul>
<li>досягнута <strong>загальна ефективна товщина пласта (net pay) – 90 метрів</strong>;</li>
</ul>
</ul>
<p>&lt;li<em>ціль</em> – перспективні ресурси на рівні <strong>260 млрд куб. футів (BCf)</strong>.</li>
<li><strong>Tokyo Gas</strong> продала свій <strong>апстрім-бізнес у Луїзіані</strong> компанії <strong>Grayrock Energy</strong> за <strong>$255 млн</strong>, пояснюючи це <strong>оптимізацією портфеля</strong>.</li>
<li><strong>BHP</strong> визнана відповідальною за катастрофу дамби <strong>Mariana 2015 року</strong> у Бразилії:
<ul>
<li>Високий суд Лондона зобов’язав компанію виплатити <strong>$48 млрд</strong> компенсацій;</li>
<li>Одержувачі – <strong>десятки тисяч громадян Бразилії та місцеві органи влади</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> у партнерстві з <strong>QatarEnergy</strong> просуває проєкт <strong>Golden Pass LNG</strong> потужністю <strong>18 млн тонн на рік (mtpa)</strong>:
<ul>
<li>перший танкер з LNG очікується <strong>у лютому</strong>;</li>
<li>Golden Pass стане <strong>дев’ятим діючим заводом зі зрідження газу в США</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Газ, вугілля, ЛНГ, літій і ланцюги постачання</h3>
<h4>7.1. Суринам: формування газового хабу до 2030 року</h4>
<p>Національна нафтогазова компанія <strong>Staatsolie</strong> підтвердила <strong>комерційну доцільність газового перспективу Sloanea</strong>.</p>
<ul>
<li>Оператор проєкту – <strong>Petronas</strong> із часткою <strong>80%</strong> у <strong>офшорному Блоці 52</strong>.</li>
<li><strong>FID (остаточне інвестиційне рішення)</strong> планується на <strong>2026 рік</strong>.</li>
<li><strong>Перший газ</strong> очікується <strong>до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: Суринам вибудовує <strong>довгостроковий газовий проєкт</strong> із горизонтом реалізації <strong>5–10 років</strong>, що вкладається у глобальний тренд зміщення частини енергобалансу з нафти на газ.</p>
<h4>7.2. Індонезія: можливий розворот від вугільного згортання</h4>
<p>План Індонезії <strong>закрити 6,7 ГВт вугільних електростанцій</strong> опинився під питанням.</p>
<ul>
<li>Ключова причина – <strong>затримка виділення коштів від донорських країн</strong>.</li>
<li><strong>Партнерство Just Energy Transition</strong> не змогло зібрати <strong>$20 млрд</strong>, закладених для Індонезії.</li>
</ul>
<p>Висновок: без фактичної фінансової підтримки навіть формально узгоджені програми «справедливого енергетичного переходу» ризикують перетворитися на <strong>відкладені або скасовані ініціативи</strong>, що зберігає <strong>роль вугілля</strong> у генерації в Азії.</p>
<h4>7.3. Літій: китайські ф’ючерси реагують на очікування буму</h4>
<p>На тлі прогнозів зростання попиту на літій Китай демонструє <strong>ціновий сплеск</strong> на ф’ючерсному ринку.</p>
<ul>
<li>Найбільш ліквідні ф’ючерси на літій у Гуанчжоу зросли:
<ul>
<li><strong>+9% за один день (понеділок)</strong>;</li>
<li>котирування досягли <strong>¥95 200 за метричну тонну</strong> (≈ <strong>$13 400/т</strong>).</li>
</ul>
</li>
<li>Голова компанії <strong>Ganfeng Lithium</strong> прогнозує:
<ul>
<li><strong>зростання попиту на літій на 30–40% наступного року</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: ринок літію, критично важливого для акумуляторів і електромобілів, входить у фазу <strong>нового очікуваного попиту</strong>, що вже конвертується у <strong>цінову волатильність</strong> на китайських біржах.</p>
<h4>7.4. Саудівська Аравія – Сирія: перші постачання з початку війни</h4>
<p>Саудівська Аравія вперше з початку громадянської війни в Сирії розпочала <strong>постачання нафти для сирійських НПЗ</strong>.</p>
<ul>
<li>До порту <strong>Баніяс</strong> прибула танкер <strong>Petalidi</strong> під ліберійським прапором.</li>
<li>Танкер повністю завантажений <strong>конденсатом Khuff</strong>, що виробляється компанією <strong>Saudi Aramco</strong>.</li>
<li>Це <strong>перше постачання сирійським НПЗ</strong> з боку Саудівської Аравії з початку громадянської війни.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть точкові відновлення маршрутів постачання, як у випадку Saudi Aramco – Сирія, можуть сигналізувати <strong>поступове переформатування політичних та енергетичних зв’язків у регіоні</strong>.</p>
<h4>7.5. Бразилія: нові відкриття в Кампоському басейні</h4>
<p>Національна компанія <strong>Petrobras</strong> продовжує серію відкриттів у шельфових родовищах Бразилії.</p>
<ul>
<li>Зроблено нове нафтове відкриття в блоці <strong>Sudoeste de Tartaruga Verde</strong>.</li>
<li>Район – <strong>офшорний Кампоський басейн</strong>.</li>
<li>Відкриття є частиною <strong>13-скважинної бурової кампанії</strong>, що демонструє високий рівень успішності.</li>
</ul>
<p>Висновок: Бразилія підтверджує статус <strong>одного з ключових драйверів зростання офшорного нафтовидобутку</strong>, що вписується в сценарій збільшення non-OPEC пропозиції, на який посилається Goldman Sachs у своєму прогнозі.</p>
<h4>7.6. Новоросійськ: швидке відновлення експорту після ударів дронами</h4>
<p>Основний чорноморський експортний термінал росії – <strong>Новоросійськ</strong> – відновив відвантаження після короткої перерви.</p>
<ul>
<li>Постачання сирої нафти та нафтопродуктів було припинено на <strong>два дні</strong> через удари <strong>українських безпілотників</strong>.</li>
<li><strong>17 листопада</strong> з порту вийшли <strong>дев’ять танкерів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: подія демонструє, що <strong>інфраструктурні ризики</strong> в регіоні залишаються високими, але швидке відновлення завантажень вказує на <strong>стійкість експортної логістики</strong> і прагнення зберегти доходи від експорту.</p>
<h4>7.7. Іран: затримання танкера Talara</h4>
<p>Іранська Ісламська революційна гвардія заявила про <strong>захоплення танкера Talara</strong> у водах Перської затоки.</p>
<ul>
<li>Причина, озвучена Іраном – перевезення <strong>«неавторизованого» вантажу</strong> нафтопродуктів.</li>
<li>Обсяг вантажу – <strong>30 000 метричних тонн</strong> петрохімічної продукції, виробленої в Ірані.</li>
<li>Офіційна позиція – вантаж <strong>потребує повної перевірки</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: інцидент із танкером Talara підкреслює <strong>підвищені геополітичні ризики для морської логістики в Перській затоці</strong>, що потенційно впливає на страхові премії та альтернативні маршрути.</p>
<h4>7.8. Китай: бум експорту нафтопродуктів на фоні рекордних марж</h4>
<p>Китай нарощує <strong>експорт нафтопродуктів</strong> завдяки вигідній кон’юнктурі.</p>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зріс на <strong>14% рік до року</strong>, до <strong>4,52 млн метричних тонн</strong>.</li>
<li>Структура експорту:
<ul>
<li><strong>38%</strong> обсягу припадає на &lt;strongавіаційне паливо (jet fuel);</li>
<li>бензин – <strong>близько 750 000 тонн</strong>;</li>
<li>дизель – також <strong>750 000 тонн</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: рекордні маржі стимулюють Китай <strong>агресивно нарощувати експорт продуктів переробки</strong>, що впливає на регіональні маржі НПЗ у сусідніх країнах і посилює конкуренцію на ринку нафтопродуктів.</p>
<h4>7.9. Індія: перший великий контракт на імпорт LPG із США</h4>
<p>Індія диверсифікує джерела постачання зрідженого нафтового газу (LPG), закріплюючи новий вектор співпраці зі США.</p>
<ul>
<li>Державні компанії Індії підписали <strong>річний контракт</strong> на імпорт <strong>2,2 млн метричних тонн LPG у 2026 році</strong>.</li>
<li>Для порівняння: <strong>у поточному році</strong> імпорт із США становив <strong>1,4 млн тонн</strong>.</li>
<li>Мета – <strong>диверсифікація джерел постачання</strong> під тиском <strong>президента США Дональда Трампа</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: збільшення обсягу з <strong>1,4 до 2,2 млн тонн</strong> означає майже <strong>60% зростання імпорту LPG із США</strong>, що посилює роль американських виробників у забезпеченні енергетичної безпеки Індії.</p>
<h3>8. США: падіння продажів електромобілів і наслідки для нафти</h3>
<p>Скасування субсидій на електромобілі в США вже має відчутні наслідки для ринку.</p>
<ul>
<li>За даними сервісної компанії <strong>Cox Automotive</strong>:
<ul>
<li><strong>продажі електромобілів у жовтні впали на 30% рік до року</strong>;</li>
<li><strong>середня ціна транзакції зросла на 2% порівняно з вереснем</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключовий фактор – <strong>повне скасування федерального податкового кредиту в розмірі $7 500</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: пряма залежність між <strong>державною підтримкою</strong> та <strong>динамікою продажів електромобілів</strong> означає, що без субсидій перехід на електротранспорт може сповільнитися. Це, у свою чергу, <strong>підтримує попит на традиційні нафтопродукти</strong> у транспортному секторі США.</p>
<h3>9. Європейська нафтохімія: продовження відтоку потужностей</h3>
<p>Європейська нафтохімічна промисловість стикається з <strong>високими витратами</strong> і &lt;strongрегуляторним тиском, що призводить до закриття потужностей.</p>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> оголосила про намір <strong>закрити етиленовий завод Fife у Шотландії в лютому 2026 року</strong>.</li>
<li>Причини:
<ul>
<li><strong>висока собівартість</strong> виробництва;</li>
<li><strong>несприятлива політика уряду Великої Британії</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: закриття етиленового заводу Fife – ще один епізод <strong>«виходу мейджорів» із європейської нафтохімії</strong>, що може посилити залежність регіону від імпорту хімічної продукції та змістити інвестиційні потоки в інші регіони з більш сприятливими умовами.</p>
<h3>10. Сукупна картина: як окремі рішення формують глобальну енергокарту</h3>
<p>Зіставлення усіх наведених вище сюжетів дозволяє побачити <strong>цілісну інтелектуальну карту глобального енергоринку</strong> у 2025–2026 роках.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong>:
<ul>
<li>поточний діапазон Brent <strong>$62–66/бар.</strong> при <strong>очікуваному зниженні до $56/бар. у 2026 році</strong> (Brent) і <strong>$52/бар.</strong> (WTI);</li>
<li>санкції проти російських компаній наразі більше створюють <strong>логістичні збої</strong>, ніж структурний дефіцит.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Газ і електрогенерація</strong>:
<ul>
<li>TotalEnergies і Chevron роблять ставку на <strong>газові електростанції</strong> і <strong>системи зберігання енергії</strong> як основу надійності мереж;</li>
<li>нові LNG-проєкти (Golden Pass) і газові відкриття (Essington-1, Sloanea) зміцнюють <strong>глобальну газову інфраструктуру</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вугілля та енергетичний перехід</strong>:
<ul>
<li>Індонезія ілюструє, що без реального фінансування <strong>плани вугільного phase-out</strong> залишаються у підвішеному стані.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична сировина й електромобілі</strong>:
<ul>
<li>літій реагує <strong>ціновим стрибком</strong> на очікування <strong>30–40% зростання попиту</strong>;</li>
<li>одночасно падіння продажів електромобілів у США на <strong>30% р/р</strong> демонструє, що <strong>без субсидій «зелений» перехід сповільнюється</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітичні та юридичні ризики</strong>:
<ul>
<li>катастрофа Mariana і рішення на <strong>$48 млрд</strong>, інцидент із танкером Talara, удари дронами по Новоросійську – все це підкреслює <strong>зростання вартості ризику</strong> в енергетиці;</li>
<li>судові та політичні фактори дедалі більше впливають на <strong>інвестиційні рішення і вартість капіталу</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Навіть за відносно спокійних поточних котирувань нафти <strong>структура світового енергоринку стрімко змінюється</strong> під впливом санкцій, енергетичного переходу, цифровізації, геополітики та перерозподілу інвестицій. Листопад 2025 року показує, що <strong>майбутня волатильність може бути закладена в уже ухвалених сьогодні рішеннях</strong> – від розвороту TotalEnergies, будівництва газових потужностей Chevron і запуску Golden Pass LNG до юридичних прецедентів на кшталт штрафу BHP і політичного тиску на енергетичні угоди Індії та США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russian-Crude-Piles-Up-but-Oil-Prices-Refuse-to-Move.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29981-Енергетика_300_на_300.png" alt="Російська нафта накопичується в морі, але ціни залишаються стабільними"/><br /><p>energy, oil market, sanctions, TotalEnergies, Chevron, Russia oil, LNG, lithium, EVs, енергетика, нафта, санкції, російська нафта, ЛНГ, відновлювана енергетика, електромобілі, літій, світовий енергоринок, Європа, США, Азія</p>
<h1>Світовий енергоринок на роздоріжжі</h1>
<p>Листопад 2025 року демонструє парадокс: попри санкційний тиск на Rosneft і Lukoil, накопичення російської нафти в морі та масштабні інвестиційні рішення енергетичних гігантів, котирування ICE Brent тримаються в доволі вузькому коридорі <strong>$62–66 за барель</strong>, а великі банки на кшталт Goldman Sachs уже закладають у прогнози подальше зниження цін на нафту в 2026 році.</p>
<h2>Глобальний енергетичний баланс 2025–2026 років: нафта, газ, електроенергія, літій та електромобілі</h2>
<h3>1. Листопад без різких рухів: ціна на нафту «застрягла» в коридорі</h3>
<p>Листопад 2025 року може увійти в історію як один із <strong>найспокійніших місяців за динамікою цін на нафту</strong>. ICE Brent торгується в діапазоні <strong>$62–66 за барель</strong>, що істотно вужче за <strong>$9 за барель</strong> розрив, зафіксований у жовтні.</p>
<ul>
<li>Діапазон ціни Brent: <strong>$62–66/бар.</strong></li>
<li>Попередній місяць: різниця в діапазоні становила <strong>$9/бар.</strong></li>
<li><strong>Основний драйвер очікувань зростання</strong> – санкції проти <strong>Rosneft/Lukoil</strong>.</li>
<li><em>Фактичний результат</em> – не стрибок цін, а <strong>накопичення російської нафти в морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовий висновок: попри політичні та логістичні ризики, <strong>ринок нафти залишається відносно збалансованим</strong>, а санкції поки що більше впливають на географію потоків і логістику, ніж на ціну.</p>
<h3>2. Санкції проти Rosneft/Lukoil і накопичення російської нафти в морі</h3>
<p>Санкційний тиск на російські компанії Rosneft і Lukoil є головним «бичачим» фактором для ринку, але на практиці він призводить до <strong>затримки барелів у морі</strong>, а не до різкого скорочення експорту.</p>
<ul>
<li>Покупці в Індії та Китаї виявляють <strong>обережність перед дедлайном санкцій 21 листопада</strong>.</li>
<li>Російський експорт нафти знизився до <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Біля берегів Індії простоюють <strong>11 танкерів</strong> із російською нафтою.</li>
<li><em>Замість обвалу постачання</em> – <strong>тимчасове накопичення вантажів у морі</strong>.</li>
</ul>
<p>Логічний висновок: зафіксований обсяг у <strong>3,4 млн бар./добу</strong> і черга з <strong>11 танкерів</strong> свідчать, що російська нафта наразі більше стикається з <strong>тимчасовими логістичними бар’єрами</strong>, ніж із реальним ембарго на фізичні потоки. Це пояснює, чому зміна санкційного режиму поки не призвела до різкої переоцінки ризиків на ринку.</p>
<h3>3. Goldman Sachs знижує «бичачий» прогноз на 2026 рік</h3>
<p>На тлі відносно стабільних цін у 2025 році великі фінансові інституції переглядають очікування на 2026-й.</p>
<ul>
<li>Goldman Sachs очікує, що в 2026 році:
<ul>
<li>середня ціна <strong>ICE Brent</strong> становитиме <strong>$56 за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> може знизитися до <strong>$52 за барель</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключові чинники прогнозу:
<ul>
<li><strong>розмотування угоди OPEC+</strong> (поступове зняття обмежень видобутку);</li>
<li><strong>зростання видобутку поза OPEC</strong> (non-OPEC supply growth).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: поєднання <strong>додаткових обсягів поза OPEC</strong> і <strong>послаблення дисципліни OPEC+</strong> формує сценарій <strong>надлишкової пропозиції</strong> у 2026 році, що закладається в більш низькі цінові очікування порівняно з 2025-м.</p>
<h3>4. TotalEnergies: ставка на газову генерацію Європи замість розширення «зеленого» портфеля в Азії</h3>
<p>Французький енергетичний гігант <strong>TotalEnergies</strong> демонструє <strong>стратегічний розворот</strong>, що може означати нову фазу в політиці європейських нафтогазових компаній.</p>
<ul>
<li>Компанія погодилася придбати <strong>50% частку</strong> у портфелі електрогенераційних активів Західної Європи, що належать чеському мільярдеру <strong>Даніелю Кретинському</strong>.</li>
<li>Вартість угоди – <strong>$6 млрд</strong> за активи компанії <strong>EPH</strong>.</li>
<li>Структура активів:
<ul>
<li>переважно <strong>газові електростанції</strong>;</li>
<li><strong>системи накопичення енергії на основі батарей</strong>;</li>
<li>географія – <strong>Італія, Франція, Нідерланди, Британія</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Поточний портфель генерації TotalEnergies зростає до <strong>19 ГВт</strong>.</li>
<li><em>На фоні</em> – повідомлення про розгляд <strong>продажу частини відновлюваних активів в Азії</strong>, включно зі спільним індійським підприємством з <strong>Adani Green Energy</strong>.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Переміщення фокуса</strong>:
<ul>
<li>від <em>високоризикових або віддалених</em> азійських проєктів у «зеленій» енергетиці;</li>
<li>до <strong>керованих газових потужностей та зберігання енергії в Європі</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнал для інших мейджорів</strong> – можливий перехід від агресивних планів у відновлюваній енергетиці до:
<ul>
<li><strong>гібридної моделі</strong>: газ + батареї + вибіркові ВДЕ;</li>
<li><strong>повернення до «надійної» конвенційної генерації</strong>, особливо для покриття пікових навантажень.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: цей «силовий» крок TotalEnergies може стати <strong>еталонним кейсом розвороту</strong> стратегії європейських нафтогазових компаній – від чистих «зелено-орієнтованих» моделей до більш прагматичного міксу з акцентом на <strong>газову генерацію та накопичення енергії</strong>.</p>
<h3>5. Chevron: енергетична відповідь на бум дата-центрів у США</h3>
<p>На тлі цифровізації економіки та стрімкого розвитку дата-центрів у США зростає <strong>попит на гарантовану потужність</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> оголосила про плани будівництва <strong>газофіцированої електростанції потужністю 5 ГВт</strong> у Західному Техасі.</li>
<li>Очікуваний строк введення в експлуатацію – <strong>кінець 2027 року</strong>.</li>
<li><strong>Ціль</strong> – задоволення <strong>потужного попиту з боку дата-центрів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: газові проєкти в електроенергетиці (TotalEnergies у Європі, Chevron у США) формують <strong>глобальний тренд на використання газу як «перехідного палива»</strong> для стабілізації системи в умовах цифровізації та зростання електроспоживання.</p>
<h3>6. Угоди, відкриття та юридичні ризики</h3>
<p>Ряд ключових корпоративних подій відображають <strong>перерозподіл активів та ризиків</strong> у світовій енергетиці й сировинних ринках.</p>
<ul>
<li><strong>Chevron</strong> розглядає можливість придбання <strong>частини міжнародних активів Lukoil</strong>, приєднуючись до <strong>Carlyle</strong> та інших інвесторів, які претендують на частку в портфелі вартістю <strong>$22 млрд</strong>.</li>
<li><strong>ConocoPhillips</strong> оголосила про відкриття <strong>газового родовища</strong> свердловиною <strong>Essington-1</strong> на шельфі Австралії:
<ul>
<ul>
<li>досягнута <strong>загальна ефективна товщина пласта (net pay) – 90 метрів</strong>;</li>
</ul>
</ul>
<p>&lt;li<em>ціль</em> – перспективні ресурси на рівні <strong>260 млрд куб. футів (BCf)</strong>.</li>
<li><strong>Tokyo Gas</strong> продала свій <strong>апстрім-бізнес у Луїзіані</strong> компанії <strong>Grayrock Energy</strong> за <strong>$255 млн</strong>, пояснюючи це <strong>оптимізацією портфеля</strong>.</li>
<li><strong>BHP</strong> визнана відповідальною за катастрофу дамби <strong>Mariana 2015 року</strong> у Бразилії:
<ul>
<li>Високий суд Лондона зобов’язав компанію виплатити <strong>$48 млрд</strong> компенсацій;</li>
<li>Одержувачі – <strong>десятки тисяч громадян Бразилії та місцеві органи влади</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil</strong> у партнерстві з <strong>QatarEnergy</strong> просуває проєкт <strong>Golden Pass LNG</strong> потужністю <strong>18 млн тонн на рік (mtpa)</strong>:
<ul>
<li>перший танкер з LNG очікується <strong>у лютому</strong>;</li>
<li>Golden Pass стане <strong>дев’ятим діючим заводом зі зрідження газу в США</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>7. Газ, вугілля, ЛНГ, літій і ланцюги постачання</h3>
<h4>7.1. Суринам: формування газового хабу до 2030 року</h4>
<p>Національна нафтогазова компанія <strong>Staatsolie</strong> підтвердила <strong>комерційну доцільність газового перспективу Sloanea</strong>.</p>
<ul>
<li>Оператор проєкту – <strong>Petronas</strong> із часткою <strong>80%</strong> у <strong>офшорному Блоці 52</strong>.</li>
<li><strong>FID (остаточне інвестиційне рішення)</strong> планується на <strong>2026 рік</strong>.</li>
<li><strong>Перший газ</strong> очікується <strong>до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: Суринам вибудовує <strong>довгостроковий газовий проєкт</strong> із горизонтом реалізації <strong>5–10 років</strong>, що вкладається у глобальний тренд зміщення частини енергобалансу з нафти на газ.</p>
<h4>7.2. Індонезія: можливий розворот від вугільного згортання</h4>
<p>План Індонезії <strong>закрити 6,7 ГВт вугільних електростанцій</strong> опинився під питанням.</p>
<ul>
<li>Ключова причина – <strong>затримка виділення коштів від донорських країн</strong>.</li>
<li><strong>Партнерство Just Energy Transition</strong> не змогло зібрати <strong>$20 млрд</strong>, закладених для Індонезії.</li>
</ul>
<p>Висновок: без фактичної фінансової підтримки навіть формально узгоджені програми «справедливого енергетичного переходу» ризикують перетворитися на <strong>відкладені або скасовані ініціативи</strong>, що зберігає <strong>роль вугілля</strong> у генерації в Азії.</p>
<h4>7.3. Літій: китайські ф’ючерси реагують на очікування буму</h4>
<p>На тлі прогнозів зростання попиту на літій Китай демонструє <strong>ціновий сплеск</strong> на ф’ючерсному ринку.</p>
<ul>
<li>Найбільш ліквідні ф’ючерси на літій у Гуанчжоу зросли:
<ul>
<li><strong>+9% за один день (понеділок)</strong>;</li>
<li>котирування досягли <strong>¥95 200 за метричну тонну</strong> (≈ <strong>$13 400/т</strong>).</li>
</ul>
</li>
<li>Голова компанії <strong>Ganfeng Lithium</strong> прогнозує:
<ul>
<li><strong>зростання попиту на літій на 30–40% наступного року</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: ринок літію, критично важливого для акумуляторів і електромобілів, входить у фазу <strong>нового очікуваного попиту</strong>, що вже конвертується у <strong>цінову волатильність</strong> на китайських біржах.</p>
<h4>7.4. Саудівська Аравія – Сирія: перші постачання з початку війни</h4>
<p>Саудівська Аравія вперше з початку громадянської війни в Сирії розпочала <strong>постачання нафти для сирійських НПЗ</strong>.</p>
<ul>
<li>До порту <strong>Баніяс</strong> прибула танкер <strong>Petalidi</strong> під ліберійським прапором.</li>
<li>Танкер повністю завантажений <strong>конденсатом Khuff</strong>, що виробляється компанією <strong>Saudi Aramco</strong>.</li>
<li>Це <strong>перше постачання сирійським НПЗ</strong> з боку Саудівської Аравії з початку громадянської війни.</li>
</ul>
<p>Висновок: навіть точкові відновлення маршрутів постачання, як у випадку Saudi Aramco – Сирія, можуть сигналізувати <strong>поступове переформатування політичних та енергетичних зв’язків у регіоні</strong>.</p>
<h4>7.5. Бразилія: нові відкриття в Кампоському басейні</h4>
<p>Національна компанія <strong>Petrobras</strong> продовжує серію відкриттів у шельфових родовищах Бразилії.</p>
<ul>
<li>Зроблено нове нафтове відкриття в блоці <strong>Sudoeste de Tartaruga Verde</strong>.</li>
<li>Район – <strong>офшорний Кампоський басейн</strong>.</li>
<li>Відкриття є частиною <strong>13-скважинної бурової кампанії</strong>, що демонструє високий рівень успішності.</li>
</ul>
<p>Висновок: Бразилія підтверджує статус <strong>одного з ключових драйверів зростання офшорного нафтовидобутку</strong>, що вписується в сценарій збільшення non-OPEC пропозиції, на який посилається Goldman Sachs у своєму прогнозі.</p>
<h4>7.6. Новоросійськ: швидке відновлення експорту після ударів дронами</h4>
<p>Основний чорноморський експортний термінал росії – <strong>Новоросійськ</strong> – відновив відвантаження після короткої перерви.</p>
<ul>
<li>Постачання сирої нафти та нафтопродуктів було припинено на <strong>два дні</strong> через удари <strong>українських безпілотників</strong>.</li>
<li><strong>17 листопада</strong> з порту вийшли <strong>дев’ять танкерів</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: подія демонструє, що <strong>інфраструктурні ризики</strong> в регіоні залишаються високими, але швидке відновлення завантажень вказує на <strong>стійкість експортної логістики</strong> і прагнення зберегти доходи від експорту.</p>
<h4>7.7. Іран: затримання танкера Talara</h4>
<p>Іранська Ісламська революційна гвардія заявила про <strong>захоплення танкера Talara</strong> у водах Перської затоки.</p>
<ul>
<li>Причина, озвучена Іраном – перевезення <strong>«неавторизованого» вантажу</strong> нафтопродуктів.</li>
<li>Обсяг вантажу – <strong>30 000 метричних тонн</strong> петрохімічної продукції, виробленої в Ірані.</li>
<li>Офіційна позиція – вантаж <strong>потребує повної перевірки</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: інцидент із танкером Talara підкреслює <strong>підвищені геополітичні ризики для морської логістики в Перській затоці</strong>, що потенційно впливає на страхові премії та альтернативні маршрути.</p>
<h4>7.8. Китай: бум експорту нафтопродуктів на фоні рекордних марж</h4>
<p>Китай нарощує <strong>експорт нафтопродуктів</strong> завдяки вигідній кон’юнктурі.</p>
<ul>
<li>Експорт нафтопродуктів зріс на <strong>14% рік до року</strong>, до <strong>4,52 млн метричних тонн</strong>.</li>
<li>Структура експорту:
<ul>
<li><strong>38%</strong> обсягу припадає на &lt;strongавіаційне паливо (jet fuel);</li>
<li>бензин – <strong>близько 750 000 тонн</strong>;</li>
<li>дизель – також <strong>750 000 тонн</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: рекордні маржі стимулюють Китай <strong>агресивно нарощувати експорт продуктів переробки</strong>, що впливає на регіональні маржі НПЗ у сусідніх країнах і посилює конкуренцію на ринку нафтопродуктів.</p>
<h4>7.9. Індія: перший великий контракт на імпорт LPG із США</h4>
<p>Індія диверсифікує джерела постачання зрідженого нафтового газу (LPG), закріплюючи новий вектор співпраці зі США.</p>
<ul>
<li>Державні компанії Індії підписали <strong>річний контракт</strong> на імпорт <strong>2,2 млн метричних тонн LPG у 2026 році</strong>.</li>
<li>Для порівняння: <strong>у поточному році</strong> імпорт із США становив <strong>1,4 млн тонн</strong>.</li>
<li>Мета – <strong>диверсифікація джерел постачання</strong> під тиском <strong>президента США Дональда Трампа</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: збільшення обсягу з <strong>1,4 до 2,2 млн тонн</strong> означає майже <strong>60% зростання імпорту LPG із США</strong>, що посилює роль американських виробників у забезпеченні енергетичної безпеки Індії.</p>
<h3>8. США: падіння продажів електромобілів і наслідки для нафти</h3>
<p>Скасування субсидій на електромобілі в США вже має відчутні наслідки для ринку.</p>
<ul>
<li>За даними сервісної компанії <strong>Cox Automotive</strong>:
<ul>
<li><strong>продажі електромобілів у жовтні впали на 30% рік до року</strong>;</li>
<li><strong>середня ціна транзакції зросла на 2% порівняно з вереснем</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Ключовий фактор – <strong>повне скасування федерального податкового кредиту в розмірі $7 500</strong>.</li>
</ul>
<p>Висновок: пряма залежність між <strong>державною підтримкою</strong> та <strong>динамікою продажів електромобілів</strong> означає, що без субсидій перехід на електротранспорт може сповільнитися. Це, у свою чергу, <strong>підтримує попит на традиційні нафтопродукти</strong> у транспортному секторі США.</p>
<h3>9. Європейська нафтохімія: продовження відтоку потужностей</h3>
<p>Європейська нафтохімічна промисловість стикається з <strong>високими витратами</strong> і &lt;strongрегуляторним тиском, що призводить до закриття потужностей.</p>
<ul>
<li><strong>ExxonMobil</strong> оголосила про намір <strong>закрити етиленовий завод Fife у Шотландії в лютому 2026 року</strong>.</li>
<li>Причини:
<ul>
<li><strong>висока собівартість</strong> виробництва;</li>
<li><strong>несприятлива політика уряду Великої Британії</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Висновок: закриття етиленового заводу Fife – ще один епізод <strong>«виходу мейджорів» із європейської нафтохімії</strong>, що може посилити залежність регіону від імпорту хімічної продукції та змістити інвестиційні потоки в інші регіони з більш сприятливими умовами.</p>
<h3>10. Сукупна картина: як окремі рішення формують глобальну енергокарту</h3>
<p>Зіставлення усіх наведених вище сюжетів дозволяє побачити <strong>цілісну інтелектуальну карту глобального енергоринку</strong> у 2025–2026 роках.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong>:
<ul>
<li>поточний діапазон Brent <strong>$62–66/бар.</strong> при <strong>очікуваному зниженні до $56/бар. у 2026 році</strong> (Brent) і <strong>$52/бар.</strong> (WTI);</li>
<li>санкції проти російських компаній наразі більше створюють <strong>логістичні збої</strong>, ніж структурний дефіцит.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Газ і електрогенерація</strong>:
<ul>
<li>TotalEnergies і Chevron роблять ставку на <strong>газові електростанції</strong> і <strong>системи зберігання енергії</strong> як основу надійності мереж;</li>
<li>нові LNG-проєкти (Golden Pass) і газові відкриття (Essington-1, Sloanea) зміцнюють <strong>глобальну газову інфраструктуру</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вугілля та енергетичний перехід</strong>:
<ul>
<li>Індонезія ілюструє, що без реального фінансування <strong>плани вугільного phase-out</strong> залишаються у підвішеному стані.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична сировина й електромобілі</strong>:
<ul>
<li>літій реагує <strong>ціновим стрибком</strong> на очікування <strong>30–40% зростання попиту</strong>;</li>
<li>одночасно падіння продажів електромобілів у США на <strong>30% р/р</strong> демонструє, що <strong>без субсидій «зелений» перехід сповільнюється</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітичні та юридичні ризики</strong>:
<ul>
<li>катастрофа Mariana і рішення на <strong>$48 млрд</strong>, інцидент із танкером Talara, удари дронами по Новоросійську – все це підкреслює <strong>зростання вартості ризику</strong> в енергетиці;</li>
<li>судові та політичні фактори дедалі більше впливають на <strong>інвестиційні рішення і вартість капіталу</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Навіть за відносно спокійних поточних котирувань нафти <strong>структура світового енергоринку стрімко змінюється</strong> під впливом санкцій, енергетичного переходу, цифровізації, геополітики та перерозподілу інвестицій. Листопад 2025 року показує, що <strong>майбутня волатильність може бути закладена в уже ухвалених сьогодні рішеннях</strong> – від розвороту TotalEnergies, будівництва газових потужностей Chevron і запуску Golden Pass LNG до юридичних прецедентів на кшталт штрафу BHP і політичного тиску на енергетичні угоди Індії та США.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Russian-Crude-Piles-Up-but-Oil-Prices-Refuse-to-Move.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/19/153373/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/11/sankci%d1%97-ssha-vidshtovxuyut-indijskix-naftopererobnikiv-vid-rosijsko%d1%97-nafti-grudnevi-postachannya-pid-zagrozoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/11/sankci%d1%97-ssha-vidshtovxuyut-indijskix-naftopererobnikiv-vid-rosijsko%d1%97-nafti-grudnevi-postachannya-pid-zagrozoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 11 Nov 2025 08:50:05 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Americas]]></category>
		<category><![CDATA[December loadings]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil imports]]></category>
		<category><![CDATA[refiners]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153347</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29965-Санкции.jpg" alt="Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою"/><br />Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29965-Санкции.jpg" alt="Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою"/><br /><p>Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.</p>
<h2>Індія — санкції США — відхід від російської нафти»</h2>
<ul>
<li><strong>Санкційний тригер</strong>
<ul>
<li>Санкції США проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong> → <em>ризики вторинних обмежень і розрахунків</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція індійських НПЗ</strong>
<ul>
<li><strong>5 з 7</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не подали</strong> грудневі заявки</li>
<li>Лише <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> купили грудневі обсяги</li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Кількісні параметри</strong>
<ul>
<li>Зазначена п’ятірка імпортувала <strong>≈2/3</strong> усієї російської нафти до Індії від початку року</li>
<li><strong>IOC</strong> наприкінці жовтня взяла <strong>5</strong> грудневих партій від <em>несанкційних продавців</em></li>
<li>Окремо <strong>IOC</strong> придбала близько <strong>3,5 млн барелів</strong> сорту <strong>ESPO</strong> за ціною близькою до <strong>котирувань Dubai</strong> (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)</li>
<li><strong>План IOC</strong>: закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміщення постачання</strong>
<ul>
<li>Додаткові барелі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong></li>
<li>Очікується <strong>різке падіння</strong> грудневих і січневих <strong>російських відвантажень</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li><strong>Значний ризик дефіциту російських обсягів</strong> у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти</li>
<li><strong>Ціновий маркер</strong>: закупівля ESPO <em>близько до Dubai</em> свідчить про <strong>звуження дисконту</strong> та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання</li>
<li><strong>Диверсифікація</strong> через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок</li>
<li><strong>Операційна відповідність</strong>: <em>IOC заявила про повну відповідність</em> санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ситуацї</h2>
<p><strong>Що сталося</strong>: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів <strong>майже всі індійські НПЗ</strong> відмовилися від грудневих закупівель. <strong>П’ять великих переробників</strong> — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили <strong>близько двох третин</strong> такого імпорту для Індії.</p>
<p><strong>Винятки</strong>: <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня <strong>IOC</strong> придбала <strong>п’ять</strong> партій із прибуттям у грудні від <em>несанкційних продавців</em> та окремо — <strong>близько 3,5 млн барелів</strong> <strong>ESPO</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> для східного індійського порту.</p>
<p><strong>Диверсифікація постачання</strong>: <strong>IOC</strong> також <strong>планує</strong> закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>першому кварталі наступного року</em> для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ <strong>переналаштовують корзину</strong> імпорту, збільшуючи закупівлі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong>, що має компенсувати <strong>ймовірне різке скорочення</strong> грудневих і січневих відвантажень з росії.</p>
<h2>Наслідки для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково (грудень–січень)</strong>
<ul>
<li><strong>Провал російських відвантажень</strong> у напрямку Індії</li>
<li><strong>Підвищення</strong> ролі котирувань Dubai як <em>орієнтиру ціни</em> для ESPO</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково (I кв. наступного року)</strong>
<ul>
<li><strong>24 млн барелів</strong> із Америк як <strong>компенсатор</strong> з боку IOC</li>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong> на користь Близького Сходу та Америк</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Комплаєнс та контрактування</strong>
<ul>
<li><strong>Повна відповідність санкціям</strong> у закупівельних практиках IOC</li>
<li>Фокус на <em>несанкційних продавцях</em> і <strong>переукладання</strong> ланцюгів постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Тільки факти</h2>
<ul>
<li><strong>5</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти</li>
<li>Ці п’ять компаній забезпечили <strong>≈2/3</strong> імпорту російської нафти до Індії <em>з початку року</em></li>
<li><strong>2</strong> компанії — <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> — <strong>купили</strong> грудневі обсяги</li>
<li><strong>5</strong> грудневих партій придбано <strong>IOC</strong> наприкінці жовтня у <em>несанкційних продавців</em></li>
<li><strong>~3,5 млн барелів ESPO</strong> від <strong>IOC</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії</li>
<li><strong>24 млн барелів</strong> з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em> — ціль закупівель <strong>IOC</strong></li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/US-Sanctions-Push-Indian-Refiners-Away-From-Russian-Crude.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29965-Санкции.jpg" alt="Санкції США відштовхують індійських нафтопереробників від російської нафти: грудневі постачання під загрозою"/><br /><p>Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.</p>
<h2>Індія — санкції США — відхід від російської нафти»</h2>
<ul>
<li><strong>Санкційний тригер</strong>
<ul>
<li>Санкції США проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong> → <em>ризики вторинних обмежень і розрахунків</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція індійських НПЗ</strong>
<ul>
<li><strong>5 з 7</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не подали</strong> грудневі заявки</li>
<li>Лише <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> купили грудневі обсяги</li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Кількісні параметри</strong>
<ul>
<li>Зазначена п’ятірка імпортувала <strong>≈2/3</strong> усієї російської нафти до Індії від початку року</li>
<li><strong>IOC</strong> наприкінці жовтня взяла <strong>5</strong> грудневих партій від <em>несанкційних продавців</em></li>
<li>Окремо <strong>IOC</strong> придбала близько <strong>3,5 млн барелів</strong> сорту <strong>ESPO</strong> за ціною близькою до <strong>котирувань Dubai</strong> (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)</li>
<li><strong>План IOC</strong>: закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Зміщення постачання</strong>
<ul>
<li>Додаткові барелі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong></li>
<li>Очікується <strong>різке падіння</strong> грудневих і січневих <strong>російських відвантажень</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li><strong>Значний ризик дефіциту російських обсягів</strong> у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти</li>
<li><strong>Ціновий маркер</strong>: закупівля ESPO <em>близько до Dubai</em> свідчить про <strong>звуження дисконту</strong> та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання</li>
<li><strong>Диверсифікація</strong> через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок</li>
<li><strong>Операційна відповідність</strong>: <em>IOC заявила про повну відповідність</em> санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Деталі ситуацї</h2>
<p><strong>Що сталося</strong>: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів <strong>майже всі індійські НПЗ</strong> відмовилися від грудневих закупівель. <strong>П’ять великих переробників</strong> — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили <strong>близько двох третин</strong> такого імпорту для Індії.</p>
<p><strong>Винятки</strong>: <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня <strong>IOC</strong> придбала <strong>п’ять</strong> партій із прибуттям у грудні від <em>несанкційних продавців</em> та окремо — <strong>близько 3,5 млн барелів</strong> <strong>ESPO</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> для східного індійського порту.</p>
<p><strong>Диверсифікація постачання</strong>: <strong>IOC</strong> також <strong>планує</strong> закупити <strong>24 млн барелів</strong> сирої нафти з <strong>Америк</strong> у <em>першому кварталі наступного року</em> для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ <strong>переналаштовують корзину</strong> імпорту, збільшуючи закупівлі з <strong>Близького Сходу</strong> та <strong>Америк</strong>, що має компенсувати <strong>ймовірне різке скорочення</strong> грудневих і січневих відвантажень з росії.</p>
<h2>Наслідки для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Короткостроково (грудень–січень)</strong>
<ul>
<li><strong>Провал російських відвантажень</strong> у напрямку Індії</li>
<li><strong>Підвищення</strong> ролі котирувань Dubai як <em>орієнтиру ціни</em> для ESPO</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково (I кв. наступного року)</strong>
<ul>
<li><strong>24 млн барелів</strong> із Америк як <strong>компенсатор</strong> з боку IOC</li>
<li><strong>Перерозподіл потоків</strong> на користь Близького Сходу та Америк</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Комплаєнс та контрактування</strong>
<ul>
<li><strong>Повна відповідність санкціям</strong> у закупівельних практиках IOC</li>
<li>Фокус на <em>несанкційних продавцях</em> і <strong>переукладання</strong> ланцюгів постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Тільки факти</h2>
<ul>
<li><strong>5</strong> великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) <strong>не запитували</strong> грудневі обсяги російської нафти</li>
<li>Ці п’ять компаній забезпечили <strong>≈2/3</strong> імпорту російської нафти до Індії <em>з початку року</em></li>
<li><strong>2</strong> компанії — <strong>IOC</strong> і <strong>Nayara Energy</strong> — <strong>купили</strong> грудневі обсяги</li>
<li><strong>5</strong> грудневих партій придбано <strong>IOC</strong> наприкінці жовтня у <em>несанкційних продавців</em></li>
<li><strong>~3,5 млн барелів ESPO</strong> від <strong>IOC</strong> <em>близько до котирувань Dubai</em> із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії</li>
<li><strong>24 млн барелів</strong> з <strong>Америк</strong> у <em>I кварталі наступного року</em> — ціль закупівель <strong>IOC</strong></li>
<li>Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається <strong>10 листопада</strong></li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/US-Sanctions-Push-Indian-Refiners-Away-From-Russian-Crude.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/11/sankci%d1%97-ssha-vidshtovxuyut-indijskix-naftopererobnikiv-vid-rosijsko%d1%97-nafti-grudnevi-postachannya-pid-zagrozoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 12:06:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[market impact]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[цінова стеля]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153317</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br />Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з $60 до $47,60 у вересні, країна фактично має виняток із механізму «стелі» [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 20 Oct 2025 07:13:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[U.S.]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений нафтовий газ]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153311</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br />Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити номінації з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках. Що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br /><p>Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити <em>номінації</em> з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.</p>
<h3>Що відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>План</strong>: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (<em>за даними Reuters</em>).</li>
<li><strong>Попередження постачальникам</strong>: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.</li>
<li><strong>Довгострокові контракти</strong>: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає <em>довгострокові</em> постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).</li>
<li><strong>Торговельний контекст</strong>: США у серпні запровадили <strong>50%</strong> тариф (подвоєння з <strong>25%</strong>) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.</li>
<li><strong>Політичні сигнали</strong>: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</li>
<li><strong>Поточна структура імпорту</strong>: Російська нафта становить <strong>близько третини</strong> постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.</li>
<li><strong>Офіційна позиція Індії</strong>: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.</p></blockquote>
<h3>Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки</h3>
<h4>1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG</h4>
<ul>
<li><strong>Причина</strong>: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.</li>
<li><strong>Дія</strong>: перехід до <strong>довгострокових</strong> постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.</li>
<li><strong>Наслідок для LPG</strong>:
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на американський LPG</strong> з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.</li>
<li><strong>Тиск на премії/фрахт</strong> у маршруті США–Індія через більші партії (<em>логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків</em>).</li>
<li><strong>Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу</strong> у частині обсягів на індійському ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>2) Тариф 50% США → переговорний важіль</h4>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: тариф підвищено до <strong>50%</strong> (з <strong>25%</strong>) у серпні.</li>
<li><strong>Імовірний механізм</strong>: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як <strong>сигнал</strong> для перегляду тарифів.</li>
<li><strong>Вплив на ринки</strong>:
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту на LPG США</strong> → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.</li>
<li><strong>Перерозподіл індійського попиту</strong> може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але <em>чіткі цифри у матеріалі не надані</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту</h4>
<ul>
<li><strong>Вихідні дані</strong>: російська нафта — <strong>~1/3</strong> імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.</li>
<li><strong>Якщо скорочення відбудеться</strong> (<em>умовний сценарій, випливає із заяви Президента США</em>):
<ul>
<li><strong>Зменшення попиту Індії на російську нафту</strong> → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.</li>
<li><strong>Підвищення ролі альтернативних джерел</strong> для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Якщо скорочення не відбудеться</strong>:
<ul>
<li><strong>Збереження структури імпорту</strong> з домішками змін у LPG (зсув у бік США).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Вплив на нафтопродукти в Індії</h4>
<ul>
<li><strong>Побутове паливо</strong> (LPG) — <strong>довгострокові</strong> контракти зі США можуть:
<ul>
<li><strong>підвищити енергобезпеку</strong> за рахунок диверсифікації;</li>
<li><strong>змінити структуру цін</strong> на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (<em>конкретні цифри відсутні в матеріалі</em>).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сира нафта</strong> — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні <strong>перекроїти маржі НПЗ</strong> та схемати постачання, однак <em>офіційних рішень у тексті не зафіксовано</em>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна вектору для LPG</strong>: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й <strong>підсилює переговорні позиції Індії</strong> у торгівлі зі США.</li>
<li><strong>Тарифний важіль</strong>: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як <strong>обґрунтування</strong> для перегляду <strong>50%</strong> тарифу.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо російської нафти</strong>: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, <strong>вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний</strong> і залежить від подальших кроків.</li>
</ul>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>Початок жовтня 2025 р.</strong>: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (<em>за документами, переглянутими Bloomberg</em>).</li>
<li><strong>Серпень 2025 р.</strong>: США піднімають тариф до <strong>50%</strong> (подвоєння з <strong>25%</strong>).</li>
<li><strong>16 жовтня 2025 р.</strong>: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br /><p>Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити <em>номінації</em> з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.</p>
<h3>Що відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>План</strong>: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (<em>за даними Reuters</em>).</li>
<li><strong>Попередження постачальникам</strong>: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.</li>
<li><strong>Довгострокові контракти</strong>: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає <em>довгострокові</em> постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).</li>
<li><strong>Торговельний контекст</strong>: США у серпні запровадили <strong>50%</strong> тариф (подвоєння з <strong>25%</strong>) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.</li>
<li><strong>Політичні сигнали</strong>: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</li>
<li><strong>Поточна структура імпорту</strong>: Російська нафта становить <strong>близько третини</strong> постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.</li>
<li><strong>Офіційна позиція Індії</strong>: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.</p></blockquote>
<h3>Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки</h3>
<h4>1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG</h4>
<ul>
<li><strong>Причина</strong>: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.</li>
<li><strong>Дія</strong>: перехід до <strong>довгострокових</strong> постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.</li>
<li><strong>Наслідок для LPG</strong>:
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на американський LPG</strong> з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.</li>
<li><strong>Тиск на премії/фрахт</strong> у маршруті США–Індія через більші партії (<em>логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків</em>).</li>
<li><strong>Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу</strong> у частині обсягів на індійському ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>2) Тариф 50% США → переговорний важіль</h4>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: тариф підвищено до <strong>50%</strong> (з <strong>25%</strong>) у серпні.</li>
<li><strong>Імовірний механізм</strong>: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як <strong>сигнал</strong> для перегляду тарифів.</li>
<li><strong>Вплив на ринки</strong>:
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту на LPG США</strong> → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.</li>
<li><strong>Перерозподіл індійського попиту</strong> може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але <em>чіткі цифри у матеріалі не надані</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту</h4>
<ul>
<li><strong>Вихідні дані</strong>: російська нафта — <strong>~1/3</strong> імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.</li>
<li><strong>Якщо скорочення відбудеться</strong> (<em>умовний сценарій, випливає із заяви Президента США</em>):
<ul>
<li><strong>Зменшення попиту Індії на російську нафту</strong> → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.</li>
<li><strong>Підвищення ролі альтернативних джерел</strong> для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Якщо скорочення не відбудеться</strong>:
<ul>
<li><strong>Збереження структури імпорту</strong> з домішками змін у LPG (зсув у бік США).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Вплив на нафтопродукти в Індії</h4>
<ul>
<li><strong>Побутове паливо</strong> (LPG) — <strong>довгострокові</strong> контракти зі США можуть:
<ul>
<li><strong>підвищити енергобезпеку</strong> за рахунок диверсифікації;</li>
<li><strong>змінити структуру цін</strong> на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (<em>конкретні цифри відсутні в матеріалі</em>).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сира нафта</strong> — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні <strong>перекроїти маржі НПЗ</strong> та схемати постачання, однак <em>офіційних рішень у тексті не зафіксовано</em>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна вектору для LPG</strong>: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й <strong>підсилює переговорні позиції Індії</strong> у торгівлі зі США.</li>
<li><strong>Тарифний важіль</strong>: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як <strong>обґрунтування</strong> для перегляду <strong>50%</strong> тарифу.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо російської нафти</strong>: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, <strong>вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний</strong> і залежить від подальших кроків.</li>
</ul>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>Початок жовтня 2025 р.</strong>: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (<em>за документами, переглянутими Bloomberg</em>).</li>
<li><strong>Серпень 2025 р.</strong>: США піднімають тариф до <strong>50%</strong> (подвоєння з <strong>25%</strong>).</li>
<li><strong>16 жовтня 2025 р.</strong>: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Sep 2025 06:54:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[ESPO]]></category>
		<category><![CDATA[EU oil price cap]]></category>
		<category><![CDATA[EU-UK coordination]]></category>
		<category><![CDATA[price ceiling]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Urals]]></category>
		<category><![CDATA[динамічний механізм]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[єс стеля цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[цінова межа]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153200</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br />ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — $47,6/бар. замість $60/бар. Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати постачання нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29888-Санкции.jpg" alt="ЄС з 3 вересня знижує стелю цін на нафту з рф до $47,6 за барель: параметри, терміни, логічні наслідки"/><br /><p>ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — <strong>$47,6/бар.</strong> замість <strong>$60/бар.</strong> Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати <em>постачання</em> нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях <strong>$100</strong> (легкі фракції) і <strong>$45</strong> (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько <strong>$57/бар.</strong>, ESPO — близько <strong>$63/бар.</strong></p>
<h2>Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок</h2>
<h3>Суть рішення та параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Новий ліміт:</strong> $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на <strong>$12,4</strong> або приблизно <strong>–20,7%</strong>.</li>
<li><strong>Юрисдикції застосування:</strong> ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади <em>розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона</em>.</li>
<li><strong>Заборона на послуги:</strong> перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф <em>понад поріг</em>.</li>
<li><strong>Нафтопродукти:</strong> без змін — <strong>$100</strong> (легкі), <strong>$45</strong> (важкі).</li>
<li><strong>Позиція США:</strong> відмова підтримати зниження порога <em>створює асиметрію у санкційній архітектурі</em>.</li>
</ul>
<h3>Часові рамки та перехідні положення</h3>
<ul>
<li><strong>Старт дії:</strong> 3 вересня 2025 року.</li>
<li><strong>Перехідний період:</strong> до <strong>18 жовтня 2025</strong> для контрактів, укладених до <strong>20 липня 2025</strong>, що відповідали ліміту $60.</li>
<li><strong>Перегляд стелі:</strong> від <strong>15 липня</strong> — кожні <strong>22 тижні (~154 дні)</strong>; стеля = середня ціна на російську нафту мінус <strong>15%</strong>.</li>
<li><strong>Ключові дати майбутнього:</strong> <em>наступний перегляд</em> — <strong>15 січня 2026</strong>; <em>повна оцінка механізму</em> — до <strong>15 квітня 2026</strong>.</li>
</ul>
<h3>Ринковий контекст</h3>
<ul>
<li><strong>Ринкові індикатори (орієнтовно):</strong> Urals ≈ <strong>$57/бар.</strong>; ESPO ≈ <strong>$63/бар.</strong></li>
<li><strong>Необхідний дисконт до стелі:</strong>
<ul>
<li>Urals: <strong>$57 − $47,6 = $9,4</strong> (≈ <strong>–16,5%</strong> від $57).</li>
<li>ESPO: <strong>$63 − $47,6 = $15,4</strong> (≈ <strong>–24,4%</strong> від $63).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Обмеження в рф:</strong> заборона дотримуватися стелі <em>підвищує ризики для компаній-посередників</em>.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий нафтовий ринок</h3>
<ul>
<li><strong>Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії:</strong> при ціні вище $47,6/бар. <em>транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні</em>, що <strong>підвищує транзакційні витрати</strong> для потоків нафти з рф.</li>
<li><strong>Ринковий дисконт:</strong> різниця <em>($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO)</em> до стелі стимулює <strong>поглиблення дисконту</strong> для легального обслуговування постачань, що <strong>теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф</strong>.</li>
<li><strong>Асиметрія політик:</strong> <em>відмова США</em> підтримати пониження <strong>послаблює глобальну синхронізацію</strong> санкцій і може <em>перерозподіляти потоки</em> через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.</li>
<li><strong>Прогнозованість для ринку:</strong> динамічний механізм (<strong>–15% до середньої</strong> кожні <strong>22 тижні</strong>) робить <em>майбутні ліміти передбачуванішими</em>, що дозволяє <strong>перераховувати ціни контрактів та фрахту</strong> під очікувану стелю.</li>
<li><strong>Терміни адаптації:</strong> перехідний період до <strong>18 жовтня</strong> створює <em>часове вікно</em> для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.</li>
</ul>
<h3>Географія приєднання</h3>
<ul>
<li><strong>ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада</strong> — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює <em>регуляторний вплив на глобальні постачання</em>.</li>
<li><strong>росія</strong> забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що <em>підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій</em>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2025/07/18/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-eu-adopts-18th-package-of-economic-and-individual-measures/">Council of the EU</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/03/yes-z-3-veresnya-znizhuye-stelyu-cin-na-naftu-z-rf-do-476-za-barel-parametri-termini-logichni-naslidki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/rosijska-nafta/feed/ ) in 1.34456 seconds, on May 18th, 2026 at 5:38 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 18th, 2026 at 6:38 am UTC -->