<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; росія-україна</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/rosiya-ukra%d1%97na/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафта дешевшає на тлі хиткого мирного плану Україна–росія та ризиків профіциту пропозиції</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/02/nafta-deshevshaye-na-tli-xitkogo-mirnogo-planu-ukra%d1%97na-rosiya-ta-rizikiv-proficitu-propozici%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/02/nafta-deshevshaye-na-tli-xitkogo-mirnogo-planu-ukra%d1%97na-rosiya-ta-rizikiv-proficitu-propozici%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Dec 2025 13:45:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[European energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Russia-Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tanker attacks]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична безпека Європи]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[росія-україна]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні атаки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153411</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30002-Нефть.jpg" alt="Нафта дешевшає на тлі хиткого мирного плану Україна–росія та ризиків профіциту пропозиції"/><br />Світові ціни на нафту знизилися приблизно на 1% попри попереднє зростання, оскільки ринок одночасно реагує на невизначеність навколо мирних перемовин Україна–росія, нові атаки на російську енергетичну інфраструктуру та рішення ОПЕК+ залишити видобуток незмінним у першому кварталі 2026 року. Ризики для нафтового ринку Вихідні ринкові параметри Динаміка цін Brent: зниження на 1,14%; мінус 72 центів за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30002-Нефть.jpg" alt="Нафта дешевшає на тлі хиткого мирного плану Україна–росія та ризиків профіциту пропозиції"/><br /><p>Світові ціни на нафту знизилися приблизно на 1% попри попереднє зростання, оскільки ринок одночасно реагує на невизначеність навколо мирних перемовин Україна–росія, нові атаки на російську енергетичну інфраструктуру та рішення ОПЕК+ залишити видобуток незмінним у першому кварталі 2026 року.</p>
<h2>Ризики для нафтового ринку</h2>
<h2>Вихідні ринкові параметри</h2>
<ul>
<li><strong>Динаміка цін</strong>
<ul>
<li>Brent:
<ul>
<ul>
<li>зниження на <strong>1,14%</strong>;</li>
<li>мінус <strong>72 центів</strong> за барель;</li>
<li>фіксація на рівні <strong>$62,45</strong> за барель.</li>
</ul>
</ul>
<p>&nbsp;</li>
</ul>
</li>
<li>WTI (США):
<ul>
<ul>
<li>зниження на <strong>1,15%</strong>;</li>
<li>мінус <strong>68 центів</strong> за барель;</li>
<li>фіксація на рівні <strong>$58,64</strong> за барель.</li>
</ul>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Обидва бенчмарки напередодні зростали більш ніж на <strong>1%</strong>, що підкреслює <em>волатильність</em> на тлі змін геополітичних сигналів.</p>
<ul>
<li><strong>Баланс ринку</strong>
<ul>
<li>Ринок одночасно закладає:
<ul>
<li><strong>ризики профіциту постачання</strong> (побоювання надлишкової пропозиції);</li>
<li><strong>загрози розривів постачання</strong> через атаки на інфраструктуру та нові геополітичні напруження.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Мирний план Україна–росія та риторика москва</h2>
<ul>
<li><strong>Кремлівські перемовини з американським спецпосланцем</strong>
<ul>
<li>У фокусі інвесторів — <strong>мирні перемовини Україна–росія</strong>.</li>
<li>Президент рф Владімір Путін провів зустріч у Кремлі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа <strong>Стівом Віткоффом</strong> та зятем президента США <strong>Джаредом Кушнером</strong>.</li>
<li>Ринок розглядає ці контакти як потенційний тригер для пом’якшення обмежень на російські енергетичні постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Очікування ринку та ризики розчарування</strong>
<ul>
<li>
<blockquote><p>«Ціни на нафту стримуються очікуваннями прориву в мирних перемовинах щодо України, який міг би зняти обмеження з російських постачань», — зазначив старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Клейтон Сігл.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Але ці надії, ймовірно, будуть зруйновані, і ринок зіткнеться з ще більшими ризиками дестабілізації, оскільки енергетика залишається під ударом з обох боків», — додав він.</p></blockquote>
</li>
<li>Такий коментар розкриває <strong>подвійну логіку ринку</strong>:
<ul>
<li><em>якщо</em> обмеження на російські постачання будуть зняті — це підсилює сценарій <strong>профіциту</strong> та тиску на ціни;</li>
<li><em>якщо</em> перемовини проваляться, ризики <strong>нових атак та санкцій</strong> можуть знову підвищити премію за ризик у ціні нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ескалаційна риторика перед перемовинами</strong>
<ul>
<li>Безпосередньо перед зустріччю Путін:
<ul>
<li>пригрозив <strong>європейським державам</strong>, заявивши, що у випадку початку війни з росією москва «готова до бою»;</li>
<li>погрожував <strong>перекрити Україні вихід до моря</strong> у відповідь на атаки дронів на танкери «тіньового флоту» рф у Чорному морі.</li>
</ul>
</li>
<li>Така риторика:
<ul>
<li>посилює ризики для <strong>морської логістики чорноморського регіону</strong>;</li>
<li>загострює питання <strong>стратегічної глибини морських маршрутів</strong> для європейських споживачів нафти та нафтопродуктів, які використовують чорноморський коридор.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Індія як ключовий клієнт російської нафти</h2>
<ul>
<li><strong>Плани Путіна</strong>
<ul>
<li>Путін готується до <strong>двохденного візиту до Індії</strong>, який має розпочатися у четвер.</li>
<li>Мета візиту:
<ul>
<li>просування додаткових <strong>обсягів російської нафти</strong>;</li>
<li>продажі <strong>ракетних систем і винищувачів</strong>;</li>
<li>відновлення енергетичних та оборонних зв’язків, які постраждали через <strong>тиск США</strong> на Індію.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція ринку на риторику</strong>
<ul>
<li>
<blockquote><p>«Змішані заяви спричинили невеликий струс на ринку нафти, спочатку демонструючи впевненість, що росія й надалі постачатиме нафту до Індії», — сказав старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Однак коментарі Путіна дали зрозуміти, що мирна угода може бути не такою близькою, як сподівався ринок», — додав Флінн.</p></blockquote>
</li>
<li>Ці заяви показують, що:
<ul>
<li><strong>сталість російських обсягів у індійському напрямку</strong> поки сприймається ринком як базова гіпотеза;</li>
<li><strong>часовий горизонт мирної угоди</strong> лишається невизначеним, що підтримує премію за ризик у цінах.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Фізичні ризики: удари дронами та чорноморська логістика</h2>
<ul>
<li><strong>Атаки на інфраструктуру росії</strong>
<ul>
<li>Нещодавні <strong>атаки на російську інфраструктуру</strong> посилюють ризики для фізичних потоків нафти:
<ul>
<li>українська атака дронами у суботу вразила термінал <strong>Caspian Pipeline Consortium</strong> у Чорному морі;</li>
<li>у понеділок консорціум повідомив про <strong>відновлення відвантажень</strong> із одного швартового пристрою чорноморського термінала;</li>
<li>російський танкер під прапором рф із <strong>соняшниковою олією</strong> також заявив про <strong>атаку дрона</strong> біля турецького узбережжя.</li>
</ul>
</li>
<li>Ці фактори:
<ul>
<li>підсилюють тему <strong>вразливості морської інфраструктури</strong> до безпілотних ударів;</li>
<li>держать у полі зору ринку <strong>ризик розширення ударів на нафтові й нафтопродуктові постачання</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Чорне море як зона напруги</strong>
<ul>
<li>Погрози Путіна позбавити Україну доступу до моря логічно пов’язуються з:
<ul>
<li>контролем <strong>чорноморських маршрутів</strong> постачання;</li>
<li>статусом так званого «<strong>тіньового флоту</strong>» рф, який використовується для обходу санкцій.</li>
</ul>
</li>
<li>Ризики:
<ul>
<li>посилення <strong>страхових премій</strong> для суден у регіоні;</li>
<li>потенційні <strong>затримки або перенаправлення маршрутів</strong> із Чорного моря до інших басейнів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Венесуельський фактор та повітряний простір</h2>
<ul>
<li><strong>Нова невизначеність навколо Венесуели</strong>
<ul>
<li>Дональд Трамп заявив, що <strong>повітряний простір над Венесуелою та навколо неї слід вважати закритим</strong>.</li>
<li>Венесуела при цьому є <strong>великим виробником нафти</strong>, а отже:
<ul>
<li>будь-які обмеження на повітряний простір можуть ускладнювати <strong>логістику персоналу, обладнання та послуг</strong> для енергетичного сектору;</li>
<li>це додає ще один елемент <strong>геополітичної премії</strong> у глобальні ціни на нафту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поєднання ризиків</strong>
<ul>
<li>Тиск від можливого профіциту постачання врівноважується:
<ul>
<li><strong>атаками на російську інфраструктуру</strong>;</li>
<li><strong>напруженням у відносинах США–Венесуела</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Результат — <strong>мережа взаємопов’язаних геополітичних вузлів</strong>, в якій кожен новий інцидент може змістити баланс між очікуваннями профіциту та дефіциту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Рішення ОПЕК+ і перспектива 2026 року</h2>
<ul>
<li><strong>Політика видобутку</strong>
<ul>
<li>ОПЕК+ на засіданнях у неділю домовилася <strong>залишити рівні видобутку нафти незмінними</strong> у <strong>першому кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це рішення:
<ul>
<li>відображає <strong>сповільнення спроб групи повернути частку ринку</strong>;</li>
<li>вказує на <strong>побоювання можливого надлишку пропозиції</strong> у 2026 році.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логіка картелю</strong>
<ul>
<li>Залишаючи видобуток незмінним, ОПЕК+:
<ul>
<li>фактично <strong>балансує між загрозою падіння цін</strong> (за сценарію надлишкової пропозиції);</li>
<li>та потребою <strong>не допустити надмірного зміцнення конкурентів</strong>, які могли б швидко наростити частку ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки та обмеження</h2>
<h3>1. Можливі зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Факти, релевантні Європі</strong>
<ul>
<li>Путін звертається до <strong>«європейських держав»</strong> із погрозами щодо можливого воєнного протистояння.</li>
<li>Згадуються <strong>Чорне море</strong> та атаки на російську інфраструктуру й «тіньовий флот» у цьому регіоні.</li>
<li>Термінал Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі відновлює <strong>відвантаження з одного швартового</strong> після атаки дронами.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Що це означає для європейського ринку</strong>
<ul>
<li>Чорноморська логістика, на яку впливають атаки дронами та погрози щодо моря, є <strong>критично важливою для маршрутів енергопостачання</strong>, які пов’язуються з європейськими споживачами.</li>
<li>Однак:
<ul>
<li>у матеріалі <em>немає конкретних даних</em> про обсяги постачання до ЄС;</li>
<li><em>відсутні показники</em> щодо диверсифікації джерел, рівня стратегічних запасів чи конкретних сценаріїв у випадку блокади.</li>
</ul>
</li>
<li>Тому на основі цього матеріалу можна лише зафіксувати, що:
<ul>
<li><strong>ризики для чорноморської логістики зростають</strong> через поєднання дронових атак і погроз перекриття доступу до моря;</li>
<li>але <strong>кількісно оцінити</strong> диверсифікацію джерел, стійкість логістики чи рівень стратегічних запасів у Європі <em>неможливо</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li><strong>Військовий вимір</strong>
<ul>
<li>Фіксується використання <strong>дронових атак</strong> проти:
<ul>
<li>термінала Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі;</li>
<li>російського танкера під прапором рф біля узбережжя Туреччини.</li>
</ul>
</li>
<li>Це підтверджує:
<ul>
<li><strong>військову вразливість портів, нафтотерміналів і танкерів</strong> на ключових маршрутах;</li>
<li>перехід до <strong>асиметричних методів впливу на енергетичну інфраструктуру</strong> через безпілотні засоби.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Економічний та регуляторний вимір</strong>
<ul>
<li>
<ul>
<li>повторювані атаки дронами та риторика щодо моря <strong>демонструють ризик концентрації критичних потужностей</strong> у зоні бойових дій;</li>
<li><strong>щодо інструментів економічного й регуляторного захисту</strong> (інвестиції, страхування, політика розосередження) дані поки що відсутні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Темпи зростання/падіння ВВП, експорт, податкові надходження</h3>
<ul>
<li><strong>Обмеження даних</strong>
<ul>
<li>У матеріалі відсутні:
<ul>
<li>будь-які <strong>показники ВВП</strong> окремих країн чи ЄС у цілому;</li>
<li>дані щодо <strong>експорту нафти, нафтопродуктів або іншої продукції</strong> у розрізі країн;</li>
<li>інформація про <strong>податкові надходження</strong> від енергетики.</li>
</ul>
</li>
<li>Наведені лише:
<ul>
<li>динаміка <strong>цін на Brent та WTI</strong> у відсотках і доларах;</li>
<li>якісні оцінки <strong>ризиків і очікувань</strong> учасників ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок у межах джерела</strong>
<ul>
<li>На основі цієї публікації можна:
<ul>
<li>зафіксувати підвищену <strong>волатильність ринку нафти</strong> через геополітичні фактори;</li>
<li>відзначити, що така волатильність <strong>теоретично важлива</strong> для ВВП, експорту та бюджетів країн-експортерів і імпортерів.</li>
</ul>
</li>
<li>Втім через <strong>повну відсутність конкретних макроекономічних даних</strong> у статті:
<ul>
<li><em>неможливо</em> зробити обґрунтовані кількісні висновки щодо темпів зростання/падіння ВВП;</li>
<li><em>неможливо</em> оцінити зміни в експорті чи податкових надходженнях для будь-якої європейської країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Підсумок</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальна ціна на нафту</strong>
<ul>
<li>Короткострокове зниження Brent і WTI приблизно на <strong>1,1–1,2%</strong>.</li>
<li>Попереднє зростання на понад <strong>1%</strong> підкреслює <strong>нервову реакцію ринку</strong> на кожен новий сигнал щодо війни та санкцій.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітичні вузли</strong>
<ul>
<li>Мирний план Україна–росія: <strong>очікування ринку</strong> на пом’якшення обмежень проти російської нафти стикаються з <strong>ескалаційною риторикою</strong> Путіна.</li>
<li>Індія: потенційне <strong>закріплення ролі ключового покупця російської нафти</strong> через візит Путіна.</li>
<li>Венесуела: оголошення про «закритий» повітряний простір створює <strong>нову невизначеність</strong> для великого виробника.</li>
<li>Чорне море: серія <strong>атак дронами</strong> по інфраструктурі рф і «тіньовому флоту» підкреслює <strong>фізичні ризики для морських маршрутів</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rises-geopolitical-risks-supply-2025-12-02/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30002-Нефть.jpg" alt="Нафта дешевшає на тлі хиткого мирного плану Україна–росія та ризиків профіциту пропозиції"/><br /><p>Світові ціни на нафту знизилися приблизно на 1% попри попереднє зростання, оскільки ринок одночасно реагує на невизначеність навколо мирних перемовин Україна–росія, нові атаки на російську енергетичну інфраструктуру та рішення ОПЕК+ залишити видобуток незмінним у першому кварталі 2026 року.</p>
<h2>Ризики для нафтового ринку</h2>
<h2>Вихідні ринкові параметри</h2>
<ul>
<li><strong>Динаміка цін</strong>
<ul>
<li>Brent:
<ul>
<ul>
<li>зниження на <strong>1,14%</strong>;</li>
<li>мінус <strong>72 центів</strong> за барель;</li>
<li>фіксація на рівні <strong>$62,45</strong> за барель.</li>
</ul>
</ul>
<p>&nbsp;</li>
</ul>
</li>
<li>WTI (США):
<ul>
<ul>
<li>зниження на <strong>1,15%</strong>;</li>
<li>мінус <strong>68 центів</strong> за барель;</li>
<li>фіксація на рівні <strong>$58,64</strong> за барель.</li>
</ul>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Обидва бенчмарки напередодні зростали більш ніж на <strong>1%</strong>, що підкреслює <em>волатильність</em> на тлі змін геополітичних сигналів.</p>
<ul>
<li><strong>Баланс ринку</strong>
<ul>
<li>Ринок одночасно закладає:
<ul>
<li><strong>ризики профіциту постачання</strong> (побоювання надлишкової пропозиції);</li>
<li><strong>загрози розривів постачання</strong> через атаки на інфраструктуру та нові геополітичні напруження.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Мирний план Україна–росія та риторика москва</h2>
<ul>
<li><strong>Кремлівські перемовини з американським спецпосланцем</strong>
<ul>
<li>У фокусі інвесторів — <strong>мирні перемовини Україна–росія</strong>.</li>
<li>Президент рф Владімір Путін провів зустріч у Кремлі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа <strong>Стівом Віткоффом</strong> та зятем президента США <strong>Джаредом Кушнером</strong>.</li>
<li>Ринок розглядає ці контакти як потенційний тригер для пом’якшення обмежень на російські енергетичні постачання.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Очікування ринку та ризики розчарування</strong>
<ul>
<li>
<blockquote><p>«Ціни на нафту стримуються очікуваннями прориву в мирних перемовинах щодо України, який міг би зняти обмеження з російських постачань», — зазначив старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Клейтон Сігл.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Але ці надії, ймовірно, будуть зруйновані, і ринок зіткнеться з ще більшими ризиками дестабілізації, оскільки енергетика залишається під ударом з обох боків», — додав він.</p></blockquote>
</li>
<li>Такий коментар розкриває <strong>подвійну логіку ринку</strong>:
<ul>
<li><em>якщо</em> обмеження на російські постачання будуть зняті — це підсилює сценарій <strong>профіциту</strong> та тиску на ціни;</li>
<li><em>якщо</em> перемовини проваляться, ризики <strong>нових атак та санкцій</strong> можуть знову підвищити премію за ризик у ціні нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ескалаційна риторика перед перемовинами</strong>
<ul>
<li>Безпосередньо перед зустріччю Путін:
<ul>
<li>пригрозив <strong>європейським державам</strong>, заявивши, що у випадку початку війни з росією москва «готова до бою»;</li>
<li>погрожував <strong>перекрити Україні вихід до моря</strong> у відповідь на атаки дронів на танкери «тіньового флоту» рф у Чорному морі.</li>
</ul>
</li>
<li>Така риторика:
<ul>
<li>посилює ризики для <strong>морської логістики чорноморського регіону</strong>;</li>
<li>загострює питання <strong>стратегічної глибини морських маршрутів</strong> для європейських споживачів нафти та нафтопродуктів, які використовують чорноморський коридор.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Індія як ключовий клієнт російської нафти</h2>
<ul>
<li><strong>Плани Путіна</strong>
<ul>
<li>Путін готується до <strong>двохденного візиту до Індії</strong>, який має розпочатися у четвер.</li>
<li>Мета візиту:
<ul>
<li>просування додаткових <strong>обсягів російської нафти</strong>;</li>
<li>продажі <strong>ракетних систем і винищувачів</strong>;</li>
<li>відновлення енергетичних та оборонних зв’язків, які постраждали через <strong>тиск США</strong> на Індію.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Реакція ринку на риторику</strong>
<ul>
<li>
<blockquote><p>«Змішані заяви спричинили невеликий струс на ринку нафти, спочатку демонструючи впевненість, що росія й надалі постачатиме нафту до Індії», — сказав старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Однак коментарі Путіна дали зрозуміти, що мирна угода може бути не такою близькою, як сподівався ринок», — додав Флінн.</p></blockquote>
</li>
<li>Ці заяви показують, що:
<ul>
<li><strong>сталість російських обсягів у індійському напрямку</strong> поки сприймається ринком як базова гіпотеза;</li>
<li><strong>часовий горизонт мирної угоди</strong> лишається невизначеним, що підтримує премію за ризик у цінах.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Фізичні ризики: удари дронами та чорноморська логістика</h2>
<ul>
<li><strong>Атаки на інфраструктуру росії</strong>
<ul>
<li>Нещодавні <strong>атаки на російську інфраструктуру</strong> посилюють ризики для фізичних потоків нафти:
<ul>
<li>українська атака дронами у суботу вразила термінал <strong>Caspian Pipeline Consortium</strong> у Чорному морі;</li>
<li>у понеділок консорціум повідомив про <strong>відновлення відвантажень</strong> із одного швартового пристрою чорноморського термінала;</li>
<li>російський танкер під прапором рф із <strong>соняшниковою олією</strong> також заявив про <strong>атаку дрона</strong> біля турецького узбережжя.</li>
</ul>
</li>
<li>Ці фактори:
<ul>
<li>підсилюють тему <strong>вразливості морської інфраструктури</strong> до безпілотних ударів;</li>
<li>держать у полі зору ринку <strong>ризик розширення ударів на нафтові й нафтопродуктові постачання</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Чорне море як зона напруги</strong>
<ul>
<li>Погрози Путіна позбавити Україну доступу до моря логічно пов’язуються з:
<ul>
<li>контролем <strong>чорноморських маршрутів</strong> постачання;</li>
<li>статусом так званого «<strong>тіньового флоту</strong>» рф, який використовується для обходу санкцій.</li>
</ul>
</li>
<li>Ризики:
<ul>
<li>посилення <strong>страхових премій</strong> для суден у регіоні;</li>
<li>потенційні <strong>затримки або перенаправлення маршрутів</strong> із Чорного моря до інших басейнів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Венесуельський фактор та повітряний простір</h2>
<ul>
<li><strong>Нова невизначеність навколо Венесуели</strong>
<ul>
<li>Дональд Трамп заявив, що <strong>повітряний простір над Венесуелою та навколо неї слід вважати закритим</strong>.</li>
<li>Венесуела при цьому є <strong>великим виробником нафти</strong>, а отже:
<ul>
<li>будь-які обмеження на повітряний простір можуть ускладнювати <strong>логістику персоналу, обладнання та послуг</strong> для енергетичного сектору;</li>
<li>це додає ще один елемент <strong>геополітичної премії</strong> у глобальні ціни на нафту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Поєднання ризиків</strong>
<ul>
<li>Тиск від можливого профіциту постачання врівноважується:
<ul>
<li><strong>атаками на російську інфраструктуру</strong>;</li>
<li><strong>напруженням у відносинах США–Венесуела</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Результат — <strong>мережа взаємопов’язаних геополітичних вузлів</strong>, в якій кожен новий інцидент може змістити баланс між очікуваннями профіциту та дефіциту.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Рішення ОПЕК+ і перспектива 2026 року</h2>
<ul>
<li><strong>Політика видобутку</strong>
<ul>
<li>ОПЕК+ на засіданнях у неділю домовилася <strong>залишити рівні видобутку нафти незмінними</strong> у <strong>першому кварталі 2026 року</strong>.</li>
<li>Це рішення:
<ul>
<li>відображає <strong>сповільнення спроб групи повернути частку ринку</strong>;</li>
<li>вказує на <strong>побоювання можливого надлишку пропозиції</strong> у 2026 році.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логіка картелю</strong>
<ul>
<li>Залишаючи видобуток незмінним, ОПЕК+:
<ul>
<li>фактично <strong>балансує між загрозою падіння цін</strong> (за сценарію надлишкової пропозиції);</li>
<li>та потребою <strong>не допустити надмірного зміцнення конкурентів</strong>, які могли б швидко наростити частку ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки та обмеження</h2>
<h3>1. Можливі зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Факти, релевантні Європі</strong>
<ul>
<li>Путін звертається до <strong>«європейських держав»</strong> із погрозами щодо можливого воєнного протистояння.</li>
<li>Згадуються <strong>Чорне море</strong> та атаки на російську інфраструктуру й «тіньовий флот» у цьому регіоні.</li>
<li>Термінал Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі відновлює <strong>відвантаження з одного швартового</strong> після атаки дронами.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Що це означає для європейського ринку</strong>
<ul>
<li>Чорноморська логістика, на яку впливають атаки дронами та погрози щодо моря, є <strong>критично важливою для маршрутів енергопостачання</strong>, які пов’язуються з європейськими споживачами.</li>
<li>Однак:
<ul>
<li>у матеріалі <em>немає конкретних даних</em> про обсяги постачання до ЄС;</li>
<li><em>відсутні показники</em> щодо диверсифікації джерел, рівня стратегічних запасів чи конкретних сценаріїв у випадку блокади.</li>
</ul>
</li>
<li>Тому на основі цього матеріалу можна лише зафіксувати, що:
<ul>
<li><strong>ризики для чорноморської логістики зростають</strong> через поєднання дронових атак і погроз перекриття доступу до моря;</li>
<li>але <strong>кількісно оцінити</strong> диверсифікацію джерел, стійкість логістики чи рівень стратегічних запасів у Європі <em>неможливо</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>2. Захист критичної інфраструктури</h3>
<ul>
<li><strong>Військовий вимір</strong>
<ul>
<li>Фіксується використання <strong>дронових атак</strong> проти:
<ul>
<li>термінала Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі;</li>
<li>російського танкера під прапором рф біля узбережжя Туреччини.</li>
</ul>
</li>
<li>Це підтверджує:
<ul>
<li><strong>військову вразливість портів, нафтотерміналів і танкерів</strong> на ключових маршрутах;</li>
<li>перехід до <strong>асиметричних методів впливу на енергетичну інфраструктуру</strong> через безпілотні засоби.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Економічний та регуляторний вимір</strong>
<ul>
<li>
<ul>
<li>повторювані атаки дронами та риторика щодо моря <strong>демонструють ризик концентрації критичних потужностей</strong> у зоні бойових дій;</li>
<li><strong>щодо інструментів економічного й регуляторного захисту</strong> (інвестиції, страхування, політика розосередження) дані поки що відсутні.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3. Темпи зростання/падіння ВВП, експорт, податкові надходження</h3>
<ul>
<li><strong>Обмеження даних</strong>
<ul>
<li>У матеріалі відсутні:
<ul>
<li>будь-які <strong>показники ВВП</strong> окремих країн чи ЄС у цілому;</li>
<li>дані щодо <strong>експорту нафти, нафтопродуктів або іншої продукції</strong> у розрізі країн;</li>
<li>інформація про <strong>податкові надходження</strong> від енергетики.</li>
</ul>
</li>
<li>Наведені лише:
<ul>
<li>динаміка <strong>цін на Brent та WTI</strong> у відсотках і доларах;</li>
<li>якісні оцінки <strong>ризиків і очікувань</strong> учасників ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок у межах джерела</strong>
<ul>
<li>На основі цієї публікації можна:
<ul>
<li>зафіксувати підвищену <strong>волатильність ринку нафти</strong> через геополітичні фактори;</li>
<li>відзначити, що така волатильність <strong>теоретично важлива</strong> для ВВП, експорту та бюджетів країн-експортерів і імпортерів.</li>
</ul>
</li>
<li>Втім через <strong>повну відсутність конкретних макроекономічних даних</strong> у статті:
<ul>
<li><em>неможливо</em> зробити обґрунтовані кількісні висновки щодо темпів зростання/падіння ВВП;</li>
<li><em>неможливо</em> оцінити зміни в експорті чи податкових надходженнях для будь-якої європейської країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Підсумок</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальна ціна на нафту</strong>
<ul>
<li>Короткострокове зниження Brent і WTI приблизно на <strong>1,1–1,2%</strong>.</li>
<li>Попереднє зростання на понад <strong>1%</strong> підкреслює <strong>нервову реакцію ринку</strong> на кожен новий сигнал щодо війни та санкцій.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Геополітичні вузли</strong>
<ul>
<li>Мирний план Україна–росія: <strong>очікування ринку</strong> на пом’якшення обмежень проти російської нафти стикаються з <strong>ескалаційною риторикою</strong> Путіна.</li>
<li>Індія: потенційне <strong>закріплення ролі ключового покупця російської нафти</strong> через візит Путіна.</li>
<li>Венесуела: оголошення про «закритий» повітряний простір створює <strong>нову невизначеність</strong> для великого виробника.</li>
<li>Чорне море: серія <strong>атак дронами</strong> по інфраструктурі рф і «тіньовому флоту» підкреслює <strong>фізичні ризики для морських маршрутів</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-rises-geopolitical-risks-supply-2025-12-02/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/02/nafta-deshevshaye-na-tli-xitkogo-mirnogo-planu-ukra%d1%97na-rosiya-ta-rizikiv-proficitu-propozici%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/rosiya-ukra%d1%97na/feed/ ) in 0.30286 seconds, on Apr 22nd, 2026 at 12:52 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 22nd, 2026 at 1:52 pm UTC -->