18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько 10% світових поставок. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати на логістику й розхитують глобальний танкерний ринок.

Ціни, санкції та танкери: як зрив переговорів вплинув на ринок

Стрибок котирувань: цифри дня

Після повідомлень про провал переговорів ф’ючерси на еталонні сорти нафти продемонстрували синхронне зростання:

• Brent подорожчала на 2,7% — до 69,15 дол. за барель;
• WTI зросла на 2,8% — до 64,05 дол. за барель.

Таким чином ринок повністю відіграв попереднє зниження цін. Для пересічного споживача це означає одне: геополітична напруга знову закладена у вартість кожного бареля.

Чому переговори зірвалися

Третій раунд переговорів, який проходив 17 лютого 2026 року в Женеві за посередництва США, тривав лише дві години.

«Сесія була складною», — заявив Президент України Володимир Зеленський, звинувативши рф у навмисному затягуванні процесу.

Своєю чергою представник рф Володимир Мединський назвав перемовини «діловими» та анонсував новий раунд без уточнення дати.

Ключові вимоги рф залишилися незмінними та повторюють ультиматуми 2021 року:

• територіальні поступки в Донецькому регіоні (близько 2 000 квадратних миль);
• відмова України від прагнення вступити до НАТО;
• суттєве скорочення Збройних сил України;
• обмеження так званого «українського націоналізму».

Фактично йдеться не лише про завершення бойових дій, а про перегляд архітектури безпеки у Європі.

«Тіньовий флот»: санкції переходять у силову фазу

Паралельно США та їхні партнери посилюють контроль над так званим «тіньовим флотом» — мережею старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять російську, іранську та венесуельську нафту в обхід санкцій.

• Після 2022 року флот зріс утричі — до 1 468 суден;
• Він транспортує приблизно 17% світових морських перевезень сирої нафти;
• Близько 20% суден уже припинили операції через санкційний тиск;
• Ціна Urals торгується зі знижкою 27 дол. до Brent — найширший дисконт із початку 2023 року;
• Доходи рф від нафти у січні 2026 року впали на 50% у річному вимірі;
• Нафтогазові надходження у 2025 році зменшилися на 22%, а у 2026 році очікується падіння ще на 30%.

США вже вдалися до фізичного перехоплення танкерів, що сигналізує про перехід від суто економічних санкцій до жорсткішого контролю.

Танкерний ринок: побічний ефект санкцій

Санкції, спрямовані проти рф, парадоксально підвищили глобальні фрахтові ставки.

• Понад 1 400 суден фактично вибули з легального ринку (+130% з 2022 року);
• Зростають витрати через старіння світового флоту;
• Маршрути у Червоному морі подовжені через атаки хуситів;
• ЄС розглядає можливість перехоплення суден у Балтійському та Чорному морях — під ризиком 3,5 млн барелів на добу.

«Я не думаю, що хтось із тих, хто запроваджував санкції, очікував такого результату», — зазначив один із керівників судноплавної галузі.

Отже, обмеження російського експорту одночасно:

• тиснуть на бюджет москва;
• але підтримують високі світові логістичні витрати.

Макроекономічні сигнали з рф

• Інфляція у січні 2026 року — 6,4%;
• Зростання ВВП у 2025 році — лише 1%;
• Збільшуються бюджетні дефіцити.

Ці показники свідчать про посилення економічного тиску на рф, попри адаптацію до санкцій.

Провал переговорів підтвердив: нафта залишається інструментом геополітики. Короткостроково ціни реагують зростанням. Довгостроково — санкційний тиск поступово послаблює позиції рф на світовому ринку, хоча логістичні перекоси ще довго впливатимуть на глобальну торгівлю.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Світові ціни на нафту знизилися приблизно на 1% попри попереднє зростання, оскільки ринок одночасно реагує на невизначеність навколо мирних перемовин Україна–росія, нові атаки на російську енергетичну інфраструктуру та рішення ОПЕК+ залишити видобуток незмінним у першому кварталі 2026 року.

Ризики для нафтового ринку

Вихідні ринкові параметри

• Динаміка цін
  • Brent:
    • зниження на 1,14%;
    • мінус 72 центів за барель;
    • фіксація на рівні $62,45 за барель.

     

• WTI (США):
  • зниження на 1,15%;
  • мінус 68 центів за барель;
  • фіксація на рівні $58,64 за барель.

Обидва бенчмарки напередодні зростали більш ніж на 1%, що підкреслює волатильність на тлі змін геополітичних сигналів.

• Баланс ринку
  • Ринок одночасно закладає:
    • ризики профіциту постачання (побоювання надлишкової пропозиції);
    • загрози розривів постачання через атаки на інфраструктуру та нові геополітичні напруження.

Мирний план Україна–росія та риторика москва

• Кремлівські перемовини з американським спецпосланцем
  • У фокусі інвесторів — мирні перемовини Україна–росія.
  • Президент рф Владімір Путін провів зустріч у Кремлі зі спецпосланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом та зятем президента США Джаредом Кушнером.
  • Ринок розглядає ці контакти як потенційний тригер для пом’якшення обмежень на російські енергетичні постачання.
• Очікування ринку та ризики розчарування

  • «Ціни на нафту стримуються очікуваннями прориву в мирних перемовинах щодо України, який міг би зняти обмеження з російських постачань», — зазначив старший науковий співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Клейтон Сігл.

  • «Але ці надії, ймовірно, будуть зруйновані, і ринок зіткнеться з ще більшими ризиками дестабілізації, оскільки енергетика залишається під ударом з обох боків», — додав він.

  • Такий коментар розкриває подвійну логіку ринку:
    • якщо обмеження на російські постачання будуть зняті — це підсилює сценарій профіциту та тиску на ціни;
    • якщо перемовини проваляться, ризики нових атак та санкцій можуть знову підвищити премію за ризик у ціні нафти.
• Ескалаційна риторика перед перемовинами
  • Безпосередньо перед зустріччю Путін:
    • пригрозив європейським державам, заявивши, що у випадку початку війни з росією москва «готова до бою»;
    • погрожував перекрити Україні вихід до моря у відповідь на атаки дронів на танкери «тіньового флоту» рф у Чорному морі.
  • Така риторика:
    • посилює ризики для морської логістики чорноморського регіону;
    • загострює питання стратегічної глибини морських маршрутів для європейських споживачів нафти та нафтопродуктів, які використовують чорноморський коридор.

Індія як ключовий клієнт російської нафти

• Плани Путіна
  • Путін готується до двохденного візиту до Індії, який має розпочатися у четвер.
  • Мета візиту:
    • просування додаткових обсягів російської нафти;
    • продажі ракетних систем і винищувачів;
    • відновлення енергетичних та оборонних зв’язків, які постраждали через тиск США на Індію.
• Реакція ринку на риторику

  • «Змішані заяви спричинили невеликий струс на ринку нафти, спочатку демонструючи впевненість, що росія й надалі постачатиме нафту до Індії», — сказав старший аналітик Price Futures Group Філ Флінн.

  • «Однак коментарі Путіна дали зрозуміти, що мирна угода може бути не такою близькою, як сподівався ринок», — додав Флінн.

  • Ці заяви показують, що:
    • сталість російських обсягів у індійському напрямку поки сприймається ринком як базова гіпотеза;
    • часовий горизонт мирної угоди лишається невизначеним, що підтримує премію за ризик у цінах.

Фізичні ризики: удари дронами та чорноморська логістика

• Атаки на інфраструктуру росії
  • Нещодавні атаки на російську інфраструктуру посилюють ризики для фізичних потоків нафти:
    • українська атака дронами у суботу вразила термінал Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі;
    • у понеділок консорціум повідомив про відновлення відвантажень із одного швартового пристрою чорноморського термінала;
    • російський танкер під прапором рф із соняшниковою олією також заявив про атаку дрона біля турецького узбережжя.
  • Ці фактори:
    • підсилюють тему вразливості морської інфраструктури до безпілотних ударів;
    • держать у полі зору ринку ризик розширення ударів на нафтові й нафтопродуктові постачання.
• Чорне море як зона напруги
  • Погрози Путіна позбавити Україну доступу до моря логічно пов’язуються з:
    • контролем чорноморських маршрутів постачання;
    • статусом так званого «тіньового флоту» рф, який використовується для обходу санкцій.
  • Ризики:
    • посилення страхових премій для суден у регіоні;
    • потенційні затримки або перенаправлення маршрутів із Чорного моря до інших басейнів.

Венесуельський фактор та повітряний простір

• Нова невизначеність навколо Венесуели
  • Дональд Трамп заявив, що повітряний простір над Венесуелою та навколо неї слід вважати закритим.
  • Венесуела при цьому є великим виробником нафти, а отже:
    • будь-які обмеження на повітряний простір можуть ускладнювати логістику персоналу, обладнання та послуг для енергетичного сектору;
    • це додає ще один елемент геополітичної премії у глобальні ціни на нафту.
• Поєднання ризиків
  • Тиск від можливого профіциту постачання врівноважується:
    • атаками на російську інфраструктуру;
    • напруженням у відносинах США–Венесуела.
  • Результат — мережа взаємопов’язаних геополітичних вузлів, в якій кожен новий інцидент може змістити баланс між очікуваннями профіциту та дефіциту.

Рішення ОПЕК+ і перспектива 2026 року

• Політика видобутку
  • ОПЕК+ на засіданнях у неділю домовилася залишити рівні видобутку нафти незмінними у першому кварталі 2026 року.
  • Це рішення:
    • відображає сповільнення спроб групи повернути частку ринку;
    • вказує на побоювання можливого надлишку пропозиції у 2026 році.
• Логіка картелю
  • Залишаючи видобуток незмінним, ОПЕК+:
    • фактично балансує між загрозою падіння цін (за сценарію надлишкової пропозиції);
    • та потребою не допустити надмірного зміцнення конкурентів, які могли б швидко наростити частку ринку.

Висновки та обмеження

1. Можливі зміни на європейському ринку нафти й нафтопродуктів

• Факти, релевантні Європі
  • Путін звертається до «європейських держав» із погрозами щодо можливого воєнного протистояння.
  • Згадуються Чорне море та атаки на російську інфраструктуру й «тіньовий флот» у цьому регіоні.
  • Термінал Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі відновлює відвантаження з одного швартового після атаки дронами.
• Що це означає для європейського ринку
  • Чорноморська логістика, на яку впливають атаки дронами та погрози щодо моря, є критично важливою для маршрутів енергопостачання, які пов’язуються з європейськими споживачами.
  • Однак:
    • у матеріалі немає конкретних даних про обсяги постачання до ЄС;
    • відсутні показники щодо диверсифікації джерел, рівня стратегічних запасів чи конкретних сценаріїв у випадку блокади.
  • Тому на основі цього матеріалу можна лише зафіксувати, що:
    • ризики для чорноморської логістики зростають через поєднання дронових атак і погроз перекриття доступу до моря;
    • але кількісно оцінити диверсифікацію джерел, стійкість логістики чи рівень стратегічних запасів у Європі неможливо.

2. Захист критичної інфраструктури

• Військовий вимір
  • Фіксується використання дронових атак проти:
    • термінала Caspian Pipeline Consortium у Чорному морі;
    • російського танкера під прапором рф біля узбережжя Туреччини.
  • Це підтверджує:
    • військову вразливість портів, нафтотерміналів і танкерів на ключових маршрутах;
    • перехід до асиметричних методів впливу на енергетичну інфраструктуру через безпілотні засоби.
• Економічний та регуляторний вимір
  • • повторювані атаки дронами та риторика щодо моря демонструють ризик концентрації критичних потужностей у зоні бойових дій;
    • щодо інструментів економічного й регуляторного захисту (інвестиції, страхування, політика розосередження) дані поки що відсутні.

3. Темпи зростання/падіння ВВП, експорт, податкові надходження

• Обмеження даних
  • У матеріалі відсутні:
    • будь-які показники ВВП окремих країн чи ЄС у цілому;
    • дані щодо експорту нафти, нафтопродуктів або іншої продукції у розрізі країн;
    • інформація про податкові надходження від енергетики.
  • Наведені лише:
    • динаміка цін на Brent та WTI у відсотках і доларах;
    • якісні оцінки ризиків і очікувань учасників ринку.
• Висновок у межах джерела
  • На основі цієї публікації можна:
    • зафіксувати підвищену волатильність ринку нафти через геополітичні фактори;
    • відзначити, що така волатильність теоретично важлива для ВВП, експорту та бюджетів країн-експортерів і імпортерів.
  • Втім через повну відсутність конкретних макроекономічних даних у статті:
    • неможливо зробити обґрунтовані кількісні висновки щодо темпів зростання/падіння ВВП;
    • неможливо оцінити зміни в експорті чи податкових надходженнях для будь-якої європейської країни.

Підсумок

• Глобальна ціна на нафту
  • Короткострокове зниження Brent і WTI приблизно на 1,1–1,2%.
  • Попереднє зростання на понад 1% підкреслює нервову реакцію ринку на кожен новий сигнал щодо війни та санкцій.
• Геополітичні вузли
  • Мирний план Україна–росія: очікування ринку на пом’якшення обмежень проти російської нафти стикаються з ескалаційною риторикою Путіна.
  • Індія: потенційне закріплення ролі ключового покупця російської нафти через візит Путіна.
  • Венесуела: оголошення про «закритий» повітряний простір створює нову невизначеність для великого виробника.
  • Чорне море: серія атак дронами по інфраструктурі рф і «тіньовому флоту» підкреслює фізичні ризики для морських маршрутів.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters

Світові ціни на нафту знизилися на азійських торгах у четвер на тлі сигналів про прогрес у мирній угоді між україною та росією та очікувань ключового засідання ОПЕК+, що посилює побоювання профіциту ринку у 2026 році.

Вплив мирної угоди та рішень ОПЕК+ на світові ціни на нафту

Поточна ринкова реакція: корекція цін після технічного відскоку

На початку азійських торгів у четвер котирування нафти продовжили зниження, демонструючи, що короткостроковий технічний відскок не змінив фундаментальної оцінки ринку.

• West Texas Intermediate (WTI) знизився приблизно на 0,55% до рівня 58,33 долара США за барель.
• Brent Crude втратив близько 0,48%, торгуючись на рівні 62,83 долара США за барель.
• Напередодні, у середу, ціни відновлювалися від мінімумів за один місяць, однак аналітики пов’язують це переважно з покриттям коротких позицій і технічними покупками, а не зі зміною фундаментальних факторів.

Таким чином, ринок залишається вразливим до подальшого зниження, а останні рухи цін виглядають більшою мірою як корекційні, ніж як початок нового висхідного тренду.

Мирна угода Україна–росія як потенційний фактор додаткової пропозиції

Ключовим фактором тижня для нафтового ринку став очевидний прогрес у домовленостях щодо мирної угоди між україною та росією.

• Спецпредставник США Стів Віткофф готується до поїздки до москви наступного тижня, що свідчить про активізацію дипломатичних зусиль.
• Повідомляється, що україна погодилася на мирну угоду, залишилося уточнити лише «деякі незначні деталі».
• Ринок закладає в очікування розблокування додаткових обсягів російської нафти, що може посилити вже наявні значні світові запаси.

Перспектива мирної угоди, яка відкриє шлях для додаткового постачання російської нафти та посилить вже й так значні глобальні запаси, і надалі тиснутиме на ціни протягом тижня, — зазначає Чарльз Кеннеді (Oilprice.com).

Отже, сама по собі політична деескалація, яка знижує геополітичну премію в ціні на нафту, у цьому випадку одночасно формує ризик подальшого профіциту пропозиції, що для ринку виявляється «ведмежим» сигналом.

Курс на профіцит до 2026 року

Попри надії на додатковий попит, пов’язаний із пом’якшенням монетарної політики США чи сезонними чинниками, стратегічна картина лишається зміщеною в бік надлишкової пропозиції.

• Оцінки, на які орієнтується ринок, передбачають профіцит на нафтовому ринку у 2026 році.
• Якщо мирна угода відкриє шлях до стабільного збільшення постачання з росії, це посилить уже закладений у прогнози сценарій надлишку.
• Поєднання високих запасів та структурного профіциту обмежує потенціал стійкого зростання цін навіть у разі короткострокових «відскоків».

У результаті ринок реагує на політичні новини не як на чинник дефіциту, а як на сигнал можливого довготривалого «надлишку барелів», що тисне на ціни вже зараз.

Засідання ОПЕК+: додатковий рівень невизначеності

Ситуацію ускладнює те, що ринок одночасно готується до ключового засідання ОПЕК+, запланованого на неділю.

• Учасники ринку уважно стежать за будь-якими сигналами щодо квот видобутку та стратегії управління пропозицією.
• Поточні очікування полягають у тому, що ОПЕК+ навряд чи змінить політику видобутку на перший квартал та групові рівні видобутку на 2026 рік.
• За відсутності нових обмежень видобутку об’єднання навряд чи стане противагою до потенційного збільшення пропозиції з росії.

Таким чином, рішення або навіть відсутність рішучих дій з боку ОПЕК+ можуть підсилити «ведмежий» настрій, якщо ринок не отримає сигналів про агресивніше стримування пропозиції.

Тонка ліквідність та ризики короткострокової волатильності

Додатковим фактором, що підвищує вразливість ринку, стає сезонний чинник — святковий період Дня подяки у США.

• Очікується, що торгівля залишатиметься тонкою у зв’язку зі зменшенням активності учасників ринку.
• За такої ліквідності ціни на нафту залишаються особливо чутливими до негативних новин або до посилення «ведмежих» очікувань.
• Якщо не з’явиться чіткий драйвер попиту, нафта залишається вразливою до подальшого зниження.

У сукупності прогрес на мирному треку, очікування профіциту у 2026 році, невизначеність навколо рішень ОПЕК+ та тонка ліквідність створюють комбінацію факторів, що системно працюють проти зростання цін.

Структура причинно-наслідкових зв’язків: інтелектуальна карта впливів

• Геополітика: прогрес мирної угоди україна–росія
  • Очікування мирної угоди → зниження геополітичної премії у ціні нафти.
  • Можливе зняття частини обмежень для російської нафти → зростання пропозиції.
  • Збільшення пропозиції за умов значних запасів → «ведмежий» тиск на котирування.
• Фундаментальні фактори ринку
  • Прогнозований профіцит у 2026 році → формування довгострокового «стелі» для цін.
  • Короткострокові відскоки, зумовлені технічними факторами (short covering) → нестійкі цінові рухи.
  • Відсутність чіткого, підтвердженого зростання попиту → обмежений потенціал для «бичачого» тренду.
• Політика ОПЕК+
  • Очікування збереження чинної політики на I квартал → відсутність потужного запобіжника проти профіциту.
  • Стабільні групові рівні видобутку на 2026 рік → консервація поточної рівноваги сил на пропозиційній стороні.
• Ринкове середовище
  • Тонка ліквідність під час Дня подяки → підвищена чутливість ринку до негативних новин.
  • Відсутність чіткого каталізатора попиту → вразливість до подальшого зниження WTI та Brent.

У підсумку ринок нафти входить у період підвищеної невизначеності із переважанням ризиків зниження цін, де навіть позитивні з політичної точки зору новини про мир можуть мати «ведмежий» економічний ефект через очікування додаткового постачання та структурного профіциту у 2026 році.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com