<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; санкції проти Росії</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 08:24:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[LNG market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia LNG]]></category>
		<category><![CDATA[ринок СПГ]]></category>
		<category><![CDATA[російський LNG]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153477</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br />росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії. Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів Ціль у 100 млн [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br /><p>росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії.</p>
<h2>Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів</h2>
<ul>
<li><strong>Ціль у 100 млн тонн LNG</strong> перенесена «на кілька років» через обмеження, пов’язані із санкціями проти енергетичного сектору рф.</li>
<li>Оновлена урядова стратегія передбачає виробництво <strong>90–105 млн тонн LNG до 2030 року</strong> та <strong>110–130 млн тонн до 2036 року</strong>.</li>
<li>Початковий план передбачав завоювання <strong>20% світового ринку LNG у 2030–2035 роках</strong> проти близько <strong>8% нині</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нашою метою було досягти 100 млн тонн. Очевидно, що через санкційні обмеження це буде відкладено на кілька років», — Олександр Новак, віцепрем’єр-міністр рф.</p></blockquote>
<h2>Поточні показники виробництва</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році</strong> виробництво LNG в росії зросло на <strong>5,4%</strong> — до <strong>34,7 млн тонн</strong>, що нижче очікуваних <em>35,2 млн тонн</em>.</li>
<li>Видобуток нафти та газового конденсату у <strong>2025 році</strong> прогнозується на рівні <strong>516 млн тонн</strong>, або близько <strong>10,32 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це кращий показник порівняно з попереднім прогнозом зниження на <em>1%</em>, озвученим у жовтні.</li>
</ul>
<h2>Затримки ключових LNG-проєктів</h2>
<ul>
<li><strong>Arctic LNG 2</strong> розпочав виробництво у грудні 2023 року, але перше комерційне постачання до Китаю відбулося лише у серпні 2025 року.</li>
<li>Проєкт стикається з істотними труднощами через санкції проти обладнання, фінансування та логістики.</li>
<li><strong>Murmansk LNG</strong>, який мав стати найбільшим LNG-заводом рф з потужністю <strong>20,4 млн тонн на рік</strong>, також реалізується із затримками.</li>
</ul>
<h2>Зміна кон’юнктури світового та європейського ринку</h2>
<ul>
<li>Європейський Союз планує <strong>повну заборону імпорту російського LNG з 1 січня 2027 року</strong>.</li>
<li>На європейському ринку посилюється конкуренція з боку <strong>США</strong>, які активно нарощують експорт LNG.</li>
<li><strong>Катар</strong> зберігає домінуючі позиції на азійських ринках, обмежуючи можливості рф для переорієнтації постачання.</li>
</ul>
<h2>Наслідки для енергетичної безпеки та ціноутворення</h2>
<ul>
<li>Відтермінування російських LNG-проєктів підсилює <strong>диверсифікацію джерел постачання</strong> для ЄС.</li>
<li>Зростає роль <strong>логістичної стійкості</strong> та довгострокових контрактів з альтернативними постачальниками.</li>
<li>Обмежена пропозиція з боку рф підтримує <strong>цінову конкуренцію</strong> між експортерами та впливає на структуру ціни LNG.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Санкції системно підривають здатність росії реалізовувати масштабні LNG-проєкти та досягати стратегічних показників.</li>
<li>Світовий ринок LNG поступово адаптується до зниження ролі рф через переорієнтацію на США та Катар.</li>
<li>Для Європи це означає <strong>посилення енергетичної безпеки</strong> попри короткострокові цінові коливання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-delays-lng-output-target-100-million-tons-per-year-due-sanctions-2025-12-25/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30035-lng.png" alt="Санкції відсувають LNG-амбіції росії: ціль у 100 млн тонн відкладається на роки"/><br /><p>росія змушена переглянути свої стратегічні плани у сфері скрапленого природного газу. Під тиском західних санкцій досягнення рівня виробництва LNG у 100 млн тонн на рік відкладається на невизначений термін, що послаблює позиції рф на глобальному енергетичному ринку та змінює баланс сил у Європі й Азії.</p>
<h2>Санкційний тиск і зсув стратегічних орієнтирів</h2>
<ul>
<li><strong>Ціль у 100 млн тонн LNG</strong> перенесена «на кілька років» через обмеження, пов’язані із санкціями проти енергетичного сектору рф.</li>
<li>Оновлена урядова стратегія передбачає виробництво <strong>90–105 млн тонн LNG до 2030 року</strong> та <strong>110–130 млн тонн до 2036 року</strong>.</li>
<li>Початковий план передбачав завоювання <strong>20% світового ринку LNG у 2030–2035 роках</strong> проти близько <strong>8% нині</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Нашою метою було досягти 100 млн тонн. Очевидно, що через санкційні обмеження це буде відкладено на кілька років», — Олександр Новак, віцепрем’єр-міністр рф.</p></blockquote>
<h2>Поточні показники виробництва</h2>
<ul>
<li>У <strong>2024 році</strong> виробництво LNG в росії зросло на <strong>5,4%</strong> — до <strong>34,7 млн тонн</strong>, що нижче очікуваних <em>35,2 млн тонн</em>.</li>
<li>Видобуток нафти та газового конденсату у <strong>2025 році</strong> прогнозується на рівні <strong>516 млн тонн</strong>, або близько <strong>10,32 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Це кращий показник порівняно з попереднім прогнозом зниження на <em>1%</em>, озвученим у жовтні.</li>
</ul>
<h2>Затримки ключових LNG-проєктів</h2>
<ul>
<li><strong>Arctic LNG 2</strong> розпочав виробництво у грудні 2023 року, але перше комерційне постачання до Китаю відбулося лише у серпні 2025 року.</li>
<li>Проєкт стикається з істотними труднощами через санкції проти обладнання, фінансування та логістики.</li>
<li><strong>Murmansk LNG</strong>, який мав стати найбільшим LNG-заводом рф з потужністю <strong>20,4 млн тонн на рік</strong>, також реалізується із затримками.</li>
</ul>
<h2>Зміна кон’юнктури світового та європейського ринку</h2>
<ul>
<li>Європейський Союз планує <strong>повну заборону імпорту російського LNG з 1 січня 2027 року</strong>.</li>
<li>На європейському ринку посилюється конкуренція з боку <strong>США</strong>, які активно нарощують експорт LNG.</li>
<li><strong>Катар</strong> зберігає домінуючі позиції на азійських ринках, обмежуючи можливості рф для переорієнтації постачання.</li>
</ul>
<h2>Наслідки для енергетичної безпеки та ціноутворення</h2>
<ul>
<li>Відтермінування російських LNG-проєктів підсилює <strong>диверсифікацію джерел постачання</strong> для ЄС.</li>
<li>Зростає роль <strong>логістичної стійкості</strong> та довгострокових контрактів з альтернативними постачальниками.</li>
<li>Обмежена пропозиція з боку рф підтримує <strong>цінову конкуренцію</strong> між експортерами та впливає на структуру ціни LNG.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Санкції системно підривають здатність росії реалізовувати масштабні LNG-проєкти та досягати стратегічних показників.</li>
<li>Світовий ринок LNG поступово адаптується до зниження ролі рф через переорієнтацію на США та Катар.</li>
<li>Для Європи це означає <strong>посилення енергетичної безпеки</strong> попри короткострокові цінові коливання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russia-delays-lng-output-target-100-million-tons-per-year-due-sanctions-2025-12-25/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/sankci%d1%97-vidsuvayut-lng-ambici%d1%97-rosi%d1%97-cil-u-100-mln-tonn-vidkladayetsya-na-roki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 14 Nov 2025 07:05:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Big Oil]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[низькі ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153362</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br />Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br /><p>Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, який загалом показує падіння прибутків та найнижчі темпи зростання виручки серед усіх 11 секторів ринку США.</p>
<h2>Причини стійких прибутків Big Oil на тлі низьких цін</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальний ринковий фон</strong>
<ul>
<li>Ціни на нафту:
<ul>
<li>Brent і WTI торгуються приблизно на <strong>15 дол./бар.</strong> нижче 52-тижневих максимумів.</li>
</ul>
</li>
<li>Макросередовище прибутків:
<ul>
<li><strong>Енергетичний сектор</strong>: зростання прибутків у Q3 — <strong>-0,5 %</strong>.</li>
<li><strong>Сектор комунікаційних послуг</strong>: ще гірший результат — <strong>-7,1 %</strong>.</li>
<li><strong>S&amp;P 500</strong>: середнє зростання прибутків по ринку — <strong>13,1 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Виручка:
<ul>
<li>Енергетичний сектор: лише <strong>1,0 %</strong> зростання, найнижчий показник серед усіх 11 секторів США.</li>
<li>Середнє по S&amp;P 500: <strong>8,3 %</strong> зростання виручки.</li>
</ul>
</li>
<li>Геополітика:
<ul>
<li>Нові санкції США проти російської енергетики та компаній на кшталт «Роснєфть» і «Лукойл».</li>
<li>Крихке припинення вогню в секторі Газа, що підсилює волатильність.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Big Oil проти тренду сектору</strong>
<ul>
<li>Чотири компанії — <strong>Exxon, Chevron, Shell, TotalEnergies</strong>:
<ul>
<li>Разом у Q3 отримали понад <strong>21 млрд доларів чистого прибутку</strong>.</li>
<li>Це сталося після падіння цін на нафту більш ніж на <strong>20 %</strong> рік до року.</li>
</ul>
</li>
<li>Попри слабкі ціни й негативну динаміку по сектору, Big Oil зберігає високу рентабельність завдяки структурним змінам у витратах, масштабуванню видобутку та використанню волатильності через торгівлю нафтою.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil: ставка на автоматизацію та масштаб</strong>
<ul>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Q3: <strong>7,54 млрд доларів</strong>, що на <strong>12,4 %</strong> менше, ніж торік.</li>
<li>Виручка у кварталі: <strong>5,3 млрд доларів</strong>, падіння на <strong>5,3 %</strong> рік до року.</li>
<li>За 9 місяців: <strong>22,3 млрд доларів</strong> прибутку, що на <strong>14,3 %</strong> менше, ніж торік.</li>
</ul>
</li>
<li>Структурне зниження витрат:
<ul>
<li>У Q3 додано ще <strong>2,2 млрд доларів</strong> структурної економії.</li>
<li>З 2019 року накопичено понад <strong>14 млрд доларів</strong> економії.</li>
<li>Ціль до <strong>2030 року</strong> — понад <strong>18 млрд доларів</strong> кумулятивних скорочень витрат.</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження точки беззбитковості:
<ul>
<li>Поточний портфельний breakeven: лише <strong>40–42 дол./бар.</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10–15 дол./бар.</strong> нижче, ніж 5 років тому.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Exxon зберігає комфортний маржинальний запас навіть при ціні <strong>60 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Зростання видобутку:
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>4,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу (boe/d)</strong>.</li>
<li>Перміан: майже <strong>1,7 млн boe/d</strong>.</li>
<li>Гаяна: понад <strong>700 тис. boe/d</strong> до запуску нового проєкту.</li>
<li>Проєкт Yellowtail:
<ul>
<li>Введений у дію в Q3 на <strong>чотири місяці раніше</strong> графіка.</li>
<li>Цільовий видобуток: <strong>250 тис. boe/d</strong>.</li>
<li>Загальний видобуток у Гаяні зростає до більш ніж <strong>900 тис. boe/d</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li>Поєднання агресивної автоматизації, оптимізації ланцюга постачання та зростання видобутку дає Exxon можливість заробляти навіть при значно нижчих цінах на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Chevron: рекордний видобуток як щит від слабких цін</strong>
<ul>
<li>Рекордний глобальний видобуток:
<ul>
<li><strong>4,09 млн boe/d</strong> у світі — зростання на <strong>21 %</strong> рік до року.</li>
<li>У США: <strong>2,04 млн boe/d</strong>, зростання на <strong>27 %</strong> рік до року.</li>
<li>Цього досягнуто при меншій кількості бурових та менше «completion spreads».</li>
</ul>
</li>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Чистий прибуток у Q3 2025: <strong>3,54 млрд доларів</strong>, проти <strong>4,49 млрд</strong> роком раніше.</li>
<li>Прибуток на акцію: <strong>1,82 дол.</strong> проти <strong>2,48 дол.</strong> у Q3 2024.</li>
<li>Виручка: <strong>48,17 млрд доларів</strong> проти <strong>48,93 млрд</strong> торік — лише <strong>незначне</strong> зниження.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки нарощуванню видобутку Chevron компенсує ефект нижчих цін, демонструючи сильний операційний левередж.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Європейські мейджори: Shell і TotalEnergies як «торгові гіганти»</strong>
<ul>
<li>Роль торгівлі:
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — найбільший нафтотрейдер у світі, її трейдинговий підрозділ більший за Trafigura.</li>
<li>Нові санкції проти російських компаній «Роснєфть» та «Лукойл» створили <strong>цінові дисбаланси</strong> на регіональних ринках.</li>
<li>Shell змогла «знімати спреди» на цих коливаннях.</li>
</ul>
</li>
<li>Фінансові результати торгівлі:
<ul>
<li>Shell повідомляє про <strong>«суттєво вищі результати оптимізації»</strong> у трейдингу.</li>
</ul>
</li>
<li>Цитата: Торговельні підрозділи показали «суттєво вищі результати оптимізації», — звітує Shell.</li>
<li>Специфіка бізнесу в США:
<ul>
<li>Судові матеріали показують, що <strong>американський нафтовий трейдинг Shell</strong> приносить близько <strong>1 млрд доларів на рік</strong>.</li>
<li>Це значна частина її <em>доподаткового</em> прибутку у США.</li>
</ul>
</li>
<li>TotalEnergies:
<ul>
<li>Інтегрований сегмент торгівлі електроенергією та газом у Q3 отримав <strong>800 млн доларів</strong> прибутку.</li>
<li>Це майже на <strong>10 %</strong> більше, ніж у Q2.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейські мейджори перетворюють волатильність і санкції на джерело додаткового прибутку через масштабну торгівлю, чого <em>у меншій мірі</em> роблять їхні американські конкуренти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Американські проти європейських нафтогігантів: різні моделі заробітку</strong>
<ul>
<li>Exxon і Chevron:
<ul>
<li>Також займаються торгівлею нафтою.</li>
<li>Але роблять це в <strong>скромніших масштабах</strong> і з більш <strong>обережним ризик-профілем</strong>.</li>
<li>Фокус — логістика і балансування власних інтегрованих систем, а не великі спекулятивні позиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell і TotalEnergies:
<ul>
<li>Активно шукають можливості заробити на <strong>цінових коливаннях</strong> та <strong>ринкових дислокаціях</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> Big Oil використовує <em>дві комплементарні моделі</em> — «об’єм і ефективність» (Exxon, Chevron) та «волатильність і торгівля» (Shell, TotalEnergies), що разом забезпечують стійкі прибутки навіть у слабкому ринковому середовищі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення готівки акціонерам як стратегія підтримки вартості</strong>
<ul>
<li>ExxonMobil:
<ul>
<li>У Q3 виплатила <strong>4,2 млрд доларів</strong> у вигляді дивідендів.</li>
<li>Спрямувала ще <strong>5,1 млрд доларів</strong> на викуп акцій.</li>
<li>Викуп допомагає <strong>підтримувати прибуток на акцію</strong> та ринкову капіталізацію попри падіння прибутків.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell:
<ul>
<li>Оголошує програми викупу акцій обсягом понад <strong>3 млрд доларів</strong> уже <strong>16 кварталів поспіль</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Chevron і TotalEnergies:
<ul>
<li>Chevron розподілила <strong>6 млрд доларів</strong> акціонерам.</li>
<li>TotalEnergies — <strong>4,5 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стабільні й великі програми дивідендів та викупу акцій роблять Big Oil привабливою для інвесторів навіть тоді, коли фундаментальні показники сектору виглядають послабленими.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок</strong>
<ul>
<li>Попри:
<ul>
<li>падіння цін на нафту на понад <strong>20 %</strong> рік до року;</li>
<li>негативну динаміку прибутків енергетичного сектору (<strong>-0,5 %</strong>);</li>
<li>найнижчі темпи зростання виручки в секторі (<strong>1,0 %</strong> проти <strong>8,3 %</strong> в середньому по S&amp;P 500);</li>
</ul>
</li>
<li>Big Oil:
<ul>
<li>масово знижує структурні витрати;</li>
<li>зсуває точки беззбитковості до рівня <strong>40–42 дол./бар.</strong> і нижче;</li>
<li>нарощує видобуток (до <strong>4–4,7 млн boe/d</strong> у провідних компаній);</li>
<li>використовує волатильність та санкції через масштабну торгівлю;</li>
<li>стабільно повертає готівку акціонерам на рівні <strong>мільярдів доларів за квартал</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки структурним реформам, операційному масштабу та фінансовій дисципліні Big Oil перетворює слабкий ринок на можливість, тоді як значна частина енергетичного сектору бореться зі стагнацією прибутків.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Слабкі ціни, слабкий сектор — сильні мейджори</h2>
<p>Упродовж останніх тижнів ринок нафти залишається нестабільним. Нові санкції США проти російської енергетики, а також крихке припинення вогню в Газі створили значну волатильність, але не призвели до стійкого зростання цін. І Brent, і WTI торгуються приблизно на 15 дол./бар. нижче своїх 52-тижневих максимумів. Для більшості компаній це означає тиск на маржу та прибутки.</p>
<ul>
<li>Енергетичний сектор в цілому фіксує:
<ul>
<li><strong>-0,5 %</strong> зростання прибутків у третьому кварталі;</li>
<li>лише <strong>1,0 %</strong> приросту виручки — найнижчий показник серед 11 секторів ринку США.</li>
</ul>
</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>середнє зростання прибутків по S&amp;P 500 становить <strong>13,1 %</strong>;</li>
<li>середній приріст виручки — <strong>8,3 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong> на цьому тлі четверка Big Oil — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — демонструє протилежну динаміку. Хоча їхні прибутки знизилися порівняно з рекордними рівнями попередніх років, вони залишаються <em>«міцними»</em>, а сукупний чистий прибуток у Q3 перевищує 21 млрд доларів.</p>
<p>У результаті навіть на ринку, де енергетичний сектор формально демонструє падіння прибутків і найнижчі темпи зростання виручки, Big Oil залишається «системою з позитивною сумою» для власних акціонерів, підтверджуючи, що вирішальними чинниками є не лише ціни на нафту, а й глибина операційних і фінансових трансформацій усередині компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Big-Oil-Is-Still-Gushing-Profits-Despite-Low-Oil-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br /><p>Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, який загалом показує падіння прибутків та найнижчі темпи зростання виручки серед усіх 11 секторів ринку США.</p>
<h2>Причини стійких прибутків Big Oil на тлі низьких цін</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальний ринковий фон</strong>
<ul>
<li>Ціни на нафту:
<ul>
<li>Brent і WTI торгуються приблизно на <strong>15 дол./бар.</strong> нижче 52-тижневих максимумів.</li>
</ul>
</li>
<li>Макросередовище прибутків:
<ul>
<li><strong>Енергетичний сектор</strong>: зростання прибутків у Q3 — <strong>-0,5 %</strong>.</li>
<li><strong>Сектор комунікаційних послуг</strong>: ще гірший результат — <strong>-7,1 %</strong>.</li>
<li><strong>S&amp;P 500</strong>: середнє зростання прибутків по ринку — <strong>13,1 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Виручка:
<ul>
<li>Енергетичний сектор: лише <strong>1,0 %</strong> зростання, найнижчий показник серед усіх 11 секторів США.</li>
<li>Середнє по S&amp;P 500: <strong>8,3 %</strong> зростання виручки.</li>
</ul>
</li>
<li>Геополітика:
<ul>
<li>Нові санкції США проти російської енергетики та компаній на кшталт «Роснєфть» і «Лукойл».</li>
<li>Крихке припинення вогню в секторі Газа, що підсилює волатильність.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Big Oil проти тренду сектору</strong>
<ul>
<li>Чотири компанії — <strong>Exxon, Chevron, Shell, TotalEnergies</strong>:
<ul>
<li>Разом у Q3 отримали понад <strong>21 млрд доларів чистого прибутку</strong>.</li>
<li>Це сталося після падіння цін на нафту більш ніж на <strong>20 %</strong> рік до року.</li>
</ul>
</li>
<li>Попри слабкі ціни й негативну динаміку по сектору, Big Oil зберігає високу рентабельність завдяки структурним змінам у витратах, масштабуванню видобутку та використанню волатильності через торгівлю нафтою.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil: ставка на автоматизацію та масштаб</strong>
<ul>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Q3: <strong>7,54 млрд доларів</strong>, що на <strong>12,4 %</strong> менше, ніж торік.</li>
<li>Виручка у кварталі: <strong>5,3 млрд доларів</strong>, падіння на <strong>5,3 %</strong> рік до року.</li>
<li>За 9 місяців: <strong>22,3 млрд доларів</strong> прибутку, що на <strong>14,3 %</strong> менше, ніж торік.</li>
</ul>
</li>
<li>Структурне зниження витрат:
<ul>
<li>У Q3 додано ще <strong>2,2 млрд доларів</strong> структурної економії.</li>
<li>З 2019 року накопичено понад <strong>14 млрд доларів</strong> економії.</li>
<li>Ціль до <strong>2030 року</strong> — понад <strong>18 млрд доларів</strong> кумулятивних скорочень витрат.</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження точки беззбитковості:
<ul>
<li>Поточний портфельний breakeven: лише <strong>40–42 дол./бар.</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10–15 дол./бар.</strong> нижче, ніж 5 років тому.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Exxon зберігає комфортний маржинальний запас навіть при ціні <strong>60 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Зростання видобутку:
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>4,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу (boe/d)</strong>.</li>
<li>Перміан: майже <strong>1,7 млн boe/d</strong>.</li>
<li>Гаяна: понад <strong>700 тис. boe/d</strong> до запуску нового проєкту.</li>
<li>Проєкт Yellowtail:
<ul>
<li>Введений у дію в Q3 на <strong>чотири місяці раніше</strong> графіка.</li>
<li>Цільовий видобуток: <strong>250 тис. boe/d</strong>.</li>
<li>Загальний видобуток у Гаяні зростає до більш ніж <strong>900 тис. boe/d</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li>Поєднання агресивної автоматизації, оптимізації ланцюга постачання та зростання видобутку дає Exxon можливість заробляти навіть при значно нижчих цінах на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Chevron: рекордний видобуток як щит від слабких цін</strong>
<ul>
<li>Рекордний глобальний видобуток:
<ul>
<li><strong>4,09 млн boe/d</strong> у світі — зростання на <strong>21 %</strong> рік до року.</li>
<li>У США: <strong>2,04 млн boe/d</strong>, зростання на <strong>27 %</strong> рік до року.</li>
<li>Цього досягнуто при меншій кількості бурових та менше «completion spreads».</li>
</ul>
</li>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Чистий прибуток у Q3 2025: <strong>3,54 млрд доларів</strong>, проти <strong>4,49 млрд</strong> роком раніше.</li>
<li>Прибуток на акцію: <strong>1,82 дол.</strong> проти <strong>2,48 дол.</strong> у Q3 2024.</li>
<li>Виручка: <strong>48,17 млрд доларів</strong> проти <strong>48,93 млрд</strong> торік — лише <strong>незначне</strong> зниження.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки нарощуванню видобутку Chevron компенсує ефект нижчих цін, демонструючи сильний операційний левередж.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Європейські мейджори: Shell і TotalEnergies як «торгові гіганти»</strong>
<ul>
<li>Роль торгівлі:
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — найбільший нафтотрейдер у світі, її трейдинговий підрозділ більший за Trafigura.</li>
<li>Нові санкції проти російських компаній «Роснєфть» та «Лукойл» створили <strong>цінові дисбаланси</strong> на регіональних ринках.</li>
<li>Shell змогла «знімати спреди» на цих коливаннях.</li>
</ul>
</li>
<li>Фінансові результати торгівлі:
<ul>
<li>Shell повідомляє про <strong>«суттєво вищі результати оптимізації»</strong> у трейдингу.</li>
</ul>
</li>
<li>Цитата: Торговельні підрозділи показали «суттєво вищі результати оптимізації», — звітує Shell.</li>
<li>Специфіка бізнесу в США:
<ul>
<li>Судові матеріали показують, що <strong>американський нафтовий трейдинг Shell</strong> приносить близько <strong>1 млрд доларів на рік</strong>.</li>
<li>Це значна частина її <em>доподаткового</em> прибутку у США.</li>
</ul>
</li>
<li>TotalEnergies:
<ul>
<li>Інтегрований сегмент торгівлі електроенергією та газом у Q3 отримав <strong>800 млн доларів</strong> прибутку.</li>
<li>Це майже на <strong>10 %</strong> більше, ніж у Q2.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейські мейджори перетворюють волатильність і санкції на джерело додаткового прибутку через масштабну торгівлю, чого <em>у меншій мірі</em> роблять їхні американські конкуренти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Американські проти європейських нафтогігантів: різні моделі заробітку</strong>
<ul>
<li>Exxon і Chevron:
<ul>
<li>Також займаються торгівлею нафтою.</li>
<li>Але роблять це в <strong>скромніших масштабах</strong> і з більш <strong>обережним ризик-профілем</strong>.</li>
<li>Фокус — логістика і балансування власних інтегрованих систем, а не великі спекулятивні позиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell і TotalEnergies:
<ul>
<li>Активно шукають можливості заробити на <strong>цінових коливаннях</strong> та <strong>ринкових дислокаціях</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> Big Oil використовує <em>дві комплементарні моделі</em> — «об’єм і ефективність» (Exxon, Chevron) та «волатильність і торгівля» (Shell, TotalEnergies), що разом забезпечують стійкі прибутки навіть у слабкому ринковому середовищі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення готівки акціонерам як стратегія підтримки вартості</strong>
<ul>
<li>ExxonMobil:
<ul>
<li>У Q3 виплатила <strong>4,2 млрд доларів</strong> у вигляді дивідендів.</li>
<li>Спрямувала ще <strong>5,1 млрд доларів</strong> на викуп акцій.</li>
<li>Викуп допомагає <strong>підтримувати прибуток на акцію</strong> та ринкову капіталізацію попри падіння прибутків.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell:
<ul>
<li>Оголошує програми викупу акцій обсягом понад <strong>3 млрд доларів</strong> уже <strong>16 кварталів поспіль</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Chevron і TotalEnergies:
<ul>
<li>Chevron розподілила <strong>6 млрд доларів</strong> акціонерам.</li>
<li>TotalEnergies — <strong>4,5 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стабільні й великі програми дивідендів та викупу акцій роблять Big Oil привабливою для інвесторів навіть тоді, коли фундаментальні показники сектору виглядають послабленими.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок</strong>
<ul>
<li>Попри:
<ul>
<li>падіння цін на нафту на понад <strong>20 %</strong> рік до року;</li>
<li>негативну динаміку прибутків енергетичного сектору (<strong>-0,5 %</strong>);</li>
<li>найнижчі темпи зростання виручки в секторі (<strong>1,0 %</strong> проти <strong>8,3 %</strong> в середньому по S&amp;P 500);</li>
</ul>
</li>
<li>Big Oil:
<ul>
<li>масово знижує структурні витрати;</li>
<li>зсуває точки беззбитковості до рівня <strong>40–42 дол./бар.</strong> і нижче;</li>
<li>нарощує видобуток (до <strong>4–4,7 млн boe/d</strong> у провідних компаній);</li>
<li>використовує волатильність та санкції через масштабну торгівлю;</li>
<li>стабільно повертає готівку акціонерам на рівні <strong>мільярдів доларів за квартал</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки структурним реформам, операційному масштабу та фінансовій дисципліні Big Oil перетворює слабкий ринок на можливість, тоді як значна частина енергетичного сектору бореться зі стагнацією прибутків.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Слабкі ціни, слабкий сектор — сильні мейджори</h2>
<p>Упродовж останніх тижнів ринок нафти залишається нестабільним. Нові санкції США проти російської енергетики, а також крихке припинення вогню в Газі створили значну волатильність, але не призвели до стійкого зростання цін. І Brent, і WTI торгуються приблизно на 15 дол./бар. нижче своїх 52-тижневих максимумів. Для більшості компаній це означає тиск на маржу та прибутки.</p>
<ul>
<li>Енергетичний сектор в цілому фіксує:
<ul>
<li><strong>-0,5 %</strong> зростання прибутків у третьому кварталі;</li>
<li>лише <strong>1,0 %</strong> приросту виручки — найнижчий показник серед 11 секторів ринку США.</li>
</ul>
</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>середнє зростання прибутків по S&amp;P 500 становить <strong>13,1 %</strong>;</li>
<li>середній приріст виручки — <strong>8,3 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong> на цьому тлі четверка Big Oil — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — демонструє протилежну динаміку. Хоча їхні прибутки знизилися порівняно з рекордними рівнями попередніх років, вони залишаються <em>«міцними»</em>, а сукупний чистий прибуток у Q3 перевищує 21 млрд доларів.</p>
<p>У результаті навіть на ринку, де енергетичний сектор формально демонструє падіння прибутків і найнижчі темпи зростання виручки, Big Oil залишається «системою з позитивною сумою» для власних акціонерів, підтверджуючи, що вирішальними чинниками є не лише ціни на нафту, а й глибина операційних і фінансових трансформацій усередині компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Big-Oil-Is-Still-Gushing-Profits-Despite-Low-Oil-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індонезійський порт Карімун: новий центр тіньової торгівлі російськими нафтопродуктами</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/indonezijskij-port-karimun-novij-centr-tinovo%d1%97-torgivli-rosijskimi-naftoproduktami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/indonezijskij-port-karimun-novij-centr-tinovo%d1%97-torgivli-rosijskimi-naftoproduktami/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 09 May 2025 09:59:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Редактор]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[English: Russia Sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Karimun Port]]></category>
		<category><![CDATA[Oil Transshipment]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[енергобезпека]]></category>
		<category><![CDATA[перевалка нафти]]></category>
		<category><![CDATA[порт Карімун]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149526</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29023-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Індонезійський порт Карімун: новий центр тіньової торгівлі російськими нафтопродуктами"/><br />Індонезійський порт Карімун перетворився на ключовий хаб для перевалки російських нафтопродуктів, що дозволяє обходити західні санкції. Це явище викликає занепокоєння щодо ефективності санкційної політики та потребує посилення контролю за глобальними енергетичними потоками. Після запровадження західних санкцій проти російської нафти та нафтопродуктів, спрямованих на обмеження фінансування війни в Україні, росія активно шукає альтернативні маршрути для експорту [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29023-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Індонезійський порт Карімун: новий центр тіньової торгівлі російськими нафтопродуктами"/><br /><p>Індонезійський порт Карімун перетворився на ключовий хаб для перевалки російських нафтопродуктів, що дозволяє обходити західні санкції. Це явище викликає занепокоєння щодо ефективності санкційної політики та потребує посилення контролю за глобальними енергетичними потоками.</p>
<h3>Після запровадження західних санкцій проти російської нафти та нафтопродуктів, спрямованих на обмеження фінансування війни в Україні, росія активно шукає альтернативні маршрути для експорту своєї енергетичної продукції. Одним із таких маршрутів став індонезійський порт Карімун, який стрімко перетворився на важливий центр перевалки російських нафтопродуктів.</h3>
<p>За даними агентства Reuters, з початку 2025 року через Карімун було перевалено понад 500 тис. тонн мазуту, близько 217 тис. тонн дизельного пального та приблизно 500 тис. тонн гасу. Ці нафтопродукти експортуються до Малайзії, Сінгапуру та Китаю після зміни країни походження, що дозволяє уникати санкційних обмежень.</p>
<p>Цей механізм обходу санкцій став можливим завдяки використанню так званого &#171;тіньового флоту&#187; — суден, що змінюють прапори, вимикають транспондери та використовують фіктивні документи для приховування походження вантажів. Такі практики ускладнюють відстеження маршрутів поставок та підривають ефективність міжнародних санкцій.</p>
<p>Крім того, компанії, пов&#8217;язані з російським енергетичним сектором, зокрема 2Rivers (раніше відома як Coral Energy), активно використовують мережу офшорних структур та фіктивних компаній для організації перевалки та експорту нафтопродуктів. Ці компанії вже потрапили під санкції Великої Британії та інших країн за сприяння обходу санкцій.</p>
<p>Європейський Союз також посилює санкційний тиск, включаючи нові обмеження на компанії в Туреччині, В&#8217;єтнамі та Сербії, які підозрюються у сприянні обходу санкцій. Це свідчить про зростаюче усвідомлення необхідності закриття лазівок, що дозволяють росії продовжувати експорт нафти та нафтопродуктів.</p>
<p>З огляду на ці обставини, міжнародна спільнота повинна посилити контроль за транзитними портами, такими як Карімун, та впровадити більш жорсткі механізми відстеження походження нафтопродуктів. Тільки скоординовані дії можуть забезпечити ефективність санкцій та обмежити фінансування агресивної політики росії.</p>
<hr />
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/">https://www.reuters.com</a>, ЗМІ</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29023-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Індонезійський порт Карімун: новий центр тіньової торгівлі російськими нафтопродуктами"/><br /><p>Індонезійський порт Карімун перетворився на ключовий хаб для перевалки російських нафтопродуктів, що дозволяє обходити західні санкції. Це явище викликає занепокоєння щодо ефективності санкційної політики та потребує посилення контролю за глобальними енергетичними потоками.</p>
<h3>Після запровадження західних санкцій проти російської нафти та нафтопродуктів, спрямованих на обмеження фінансування війни в Україні, росія активно шукає альтернативні маршрути для експорту своєї енергетичної продукції. Одним із таких маршрутів став індонезійський порт Карімун, який стрімко перетворився на важливий центр перевалки російських нафтопродуктів.</h3>
<p>За даними агентства Reuters, з початку 2025 року через Карімун було перевалено понад 500 тис. тонн мазуту, близько 217 тис. тонн дизельного пального та приблизно 500 тис. тонн гасу. Ці нафтопродукти експортуються до Малайзії, Сінгапуру та Китаю після зміни країни походження, що дозволяє уникати санкційних обмежень.</p>
<p>Цей механізм обходу санкцій став можливим завдяки використанню так званого &#171;тіньового флоту&#187; — суден, що змінюють прапори, вимикають транспондери та використовують фіктивні документи для приховування походження вантажів. Такі практики ускладнюють відстеження маршрутів поставок та підривають ефективність міжнародних санкцій.</p>
<p>Крім того, компанії, пов&#8217;язані з російським енергетичним сектором, зокрема 2Rivers (раніше відома як Coral Energy), активно використовують мережу офшорних структур та фіктивних компаній для організації перевалки та експорту нафтопродуктів. Ці компанії вже потрапили під санкції Великої Британії та інших країн за сприяння обходу санкцій.</p>
<p>Європейський Союз також посилює санкційний тиск, включаючи нові обмеження на компанії в Туреччині, В&#8217;єтнамі та Сербії, які підозрюються у сприянні обходу санкцій. Це свідчить про зростаюче усвідомлення необхідності закриття лазівок, що дозволяють росії продовжувати експорт нафти та нафтопродуктів.</p>
<p>З огляду на ці обставини, міжнародна спільнота повинна посилити контроль за транзитними портами, такими як Карімун, та впровадити більш жорсткі механізми відстеження походження нафтопродуктів. Тільки скоординовані дії можуть забезпечити ефективність санкцій та обмежити фінансування агресивної політики росії.</p>
<hr />
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя» <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">mailto:oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p>За матеріалами:<a href="https://www.reuters.com/">https://www.reuters.com</a>, ЗМІ</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/09/indonezijskij-port-karimun-novij-centr-tinovo%d1%97-torgivli-rosijskimi-naftoproduktami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>G7 розглядає зниження цінової стелі на російську нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/15/g7-rozglyadaye-znizhennya-cinovo%d1%97-steli-na-rosijsku-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/15/g7-rozglyadaye-znizhennya-cinovo%d1%97-steli-na-rosijsku-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Apr 2025 05:31:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[G7]]></category>
		<category><![CDATA[oil price cap]]></category>
		<category><![CDATA[Russia sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		<category><![CDATA[цінова стеля]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149408</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28923-Санкции.jpg" alt="G7 розглядає зниження цінової стелі на російську нафту"/><br />Країни G7 та Велика Британія обговорюють зниження встановленої раніше цінової стелі на експорт російської нафти, щоб обмежити доходи РФ від продажу енергоносіїв. Однак експерти вважають, що в умовах поточних світових цін на нафту цей механізм став неефективним. Країни G7 та Велика Британія обговорюють можливість зниження цінової стелі на експорт російської нафти, яку запровадили для зменшення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28923-Санкции.jpg" alt="G7 розглядає зниження цінової стелі на російську нафту"/><br /><p><strong>Країни G7 та Велика Британія обговорюють зниження встановленої раніше цінової стелі на експорт російської нафти, щоб обмежити доходи РФ від продажу енергоносіїв. Однак експерти вважають, що в умовах поточних світових цін на нафту цей механізм став неефективним.</strong></p>
<p>Країни G7 та Велика Британія обговорюють можливість зниження цінової стелі на експорт російської нафти, яку запровадили для зменшення доходів РФ від продажу енергоносіїв. Як повідомляє <em>The Guardian</em> з посиланням на анонімних експертів, у поточних умовах світових цін на нафту цей обмежувальний механізм став «безглуздим».</p>
<p>G7 запровадили цінову стелю ще у 2022 році, прив’язавши її до використання західного страхування та танкерів. Відповідно до умов, російські експортери нафти, які хотіли користуватися західними страховими послугами та транспортувати сировину на танкерах G7, мали погоджуватися не продавати її дорожче за $<span class="katex"><span class="katex-mathml">60 за барель.Проте через торгові війни часів Трампа ціни на нафту впали, і, засловамиекспертів, це зробило цінову стелю марною —навіть попри те, що російська нафта марки Urals зараз торгується вище </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">60 </span><span class="mord cyrillic_fallback">забарель</span><span class="mord">. </span></span></span></span></p>
<p>«Наразі цінова стеля не має сенсу», — заявив <em>The Guardian</em> Клейтон Сіґл, старший співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень. «Можливо, у G7 є бажання знизити стелю, щоб покарати Москву, тим більше що немає реальних побоювань щодо дефіциту нафти на ринку», — додав він.</p>
<p>Проте ефективність зниженої стелі буде приблизно такою ж, як і початкової. Попередній механізм не спрацював, оскільки Росія просто відмовилася від західного страхування та танкерів на користь азійських та власних компаній.</p>
<p>«Настав час переглянути весь підхід до обмеження доходів Росії від вуглеводнів. Що б там не казали, це не працює», — зазначив Том Кітінґ, директор Королівського інституту оборонних досліджень.</p>
<p>Водночас, за даними <em>Bloomberg</em>, цінова стеля все ж таки призвела до того, що частина російської нафти продається дешевше за $60, а експортери знову почали використовувати західні танкери та страховиків. Лише за поточний місяць 43% танкерів, що перевозитимуть російську нафту, будуть західними або застрахованими на Заході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28923-Санкции.jpg" alt="G7 розглядає зниження цінової стелі на російську нафту"/><br /><p><strong>Країни G7 та Велика Британія обговорюють зниження встановленої раніше цінової стелі на експорт російської нафти, щоб обмежити доходи РФ від продажу енергоносіїв. Однак експерти вважають, що в умовах поточних світових цін на нафту цей механізм став неефективним.</strong></p>
<p>Країни G7 та Велика Британія обговорюють можливість зниження цінової стелі на експорт російської нафти, яку запровадили для зменшення доходів РФ від продажу енергоносіїв. Як повідомляє <em>The Guardian</em> з посиланням на анонімних експертів, у поточних умовах світових цін на нафту цей обмежувальний механізм став «безглуздим».</p>
<p>G7 запровадили цінову стелю ще у 2022 році, прив’язавши її до використання західного страхування та танкерів. Відповідно до умов, російські експортери нафти, які хотіли користуватися західними страховими послугами та транспортувати сировину на танкерах G7, мали погоджуватися не продавати її дорожче за $<span class="katex"><span class="katex-mathml">60 за барель.Проте через торгові війни часів Трампа ціни на нафту впали, і, засловамиекспертів, це зробило цінову стелю марною —навіть попри те, що російська нафта марки Urals зараз торгується вище </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">60 </span><span class="mord cyrillic_fallback">забарель</span><span class="mord">. </span></span></span></span></p>
<p>«Наразі цінова стеля не має сенсу», — заявив <em>The Guardian</em> Клейтон Сіґл, старший співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень. «Можливо, у G7 є бажання знизити стелю, щоб покарати Москву, тим більше що немає реальних побоювань щодо дефіциту нафти на ринку», — додав він.</p>
<p>Проте ефективність зниженої стелі буде приблизно такою ж, як і початкової. Попередній механізм не спрацював, оскільки Росія просто відмовилася від західного страхування та танкерів на користь азійських та власних компаній.</p>
<p>«Настав час переглянути весь підхід до обмеження доходів Росії від вуглеводнів. Що б там не казали, це не працює», — зазначив Том Кітінґ, директор Королівського інституту оборонних досліджень.</p>
<p>Водночас, за даними <em>Bloomberg</em>, цінова стеля все ж таки призвела до того, що частина російської нафти продається дешевше за $60, а експортери знову почали використовувати західні танкери та страховиків. Лише за поточний місяць 43% танкерів, що перевозитимуть російську нафту, будуть західними або застрахованими на Заході.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/15/g7-rozglyadaye-znizhennya-cinovo%d1%97-steli-na-rosijsku-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97/feed/ ) in 0.20690 seconds, on Apr 18th, 2026 at 9:27 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 18th, 2026 at 10:27 pm UTC -->