<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Saudi Arabia</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/saudi-arabia/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>ОПЕК+ додає 206 тис. барелів на добу: ринок нафти балансує між війною на Близькому Сході та фізичними обмеженнями постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Mar 2026 15:29:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153664</guid>
		<description><![CDATA[ОПЕК+ вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на 206 тис. барелів на добу після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>ОПЕК+</strong> вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на добу — альянс обрав обережний сценарій. Водночас котирування Brent зросли до майже 80 доларів за барель.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ на тлі геополітичної турбулентності</h3>
<p>За підсумками зустрічі в неділю вісім ключових учасників угоди — Саудівська Аравія, росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — погодилися збільшити видобуток на <strong>206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Це перше підвищення після тримісячної паузи, однак воно значно менше за обсяги, які активно обговорювалися в попередні дні.</p>
<h4>Що саме вирішено</h4>
<ul>
<li><strong>+206 тис. барелів на добу</strong> — погоджене збільшення з квітня;</li>
<li>Обговорювалися варіанти <strong>+411–548 тис. барелів на добу</strong>, але їх не підтримали;</li>
<li>Рішення ухвалено попри ризики фізичного дефіциту на тлі бойових дій у регіоні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, альянс демонструє стриманість: з одного боку — прагнення не допустити різкого дефіциту, з іншого — небажання провокувати надлишок у разі стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце світового нафтового ринку</h3>
<p>Ключовим чинником нестабільності стала ситуація в Ормузькій протоці — стратегічному маршруті, через який транспортується <strong>понад 20% світових морських обсягів сирої нафти</strong>.</p>
<h4>Фактичні обмеження транзиту</h4>
<ul>
<li>Судновласники зупинили рейси після попереджень про закриття протоки;</li>
<li><strong>Сотні суден</strong> залишаються на якорі по обидва боки протоки;</li>
<li>Кілька суден зазнали атак на тлі ескалації бойових дій;</li>
<li>Постачання нафти фізично ускладнене, попри наявність формальних квот.</li>
</ul>
<p>Аналітики наголошують: у нинішніх умовах ринок більше реагує не на рішення щодо квот, а на те, <em>чи зможе нафта фізично покинути Перську затоку</em>.</p>
<h3>Ціни: Brent знову біля 80 доларів</h3>
<p>Після періоду побоювань щодо можливого надлишку пропозиції на початку року ситуація кардинально змінилася.</p>
<ul>
<li>У п’ятницю Brent сягнув <strong>73 доларів за барель</strong> — максимуму з липня;</li>
<li>У неділю в позабіржових торгах ціна зросла майже до <strong>80 доларів за барель</strong>;</li>
<li>Ринок реагує передусім на <strong>геополітичний ризик</strong>, а не на фундаментальний баланс попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що додаткові 206 тис. барелів можуть не заспокоїти ринок, оскільки вільні потужності за межами Саудівської Аравії та ОАЕ обмежені. Навіть ці країни можуть зіткнутися з труднощами експорту, доки навігація в Перській затоці не стабілізується.</p>
<h3>Роль ключових гравців</h3>
<h4>Саудівська Аравія</h4>
<ul>
<li>Наростила видобуток приблизно на <strong>500 тис. барелів на добу</strong> останніми тижнями;</li>
<li>Підготовка до можливих перебоїв, пов’язаних з ударами США по Ірану.</li>
</ul>
<h4>ОАЕ</h4>
<ul>
<li>Збільшили обсяги експорту нафти;</li>
<li>Мають відносно більші резервні потужності порівняно з іншими учасниками.</li>
</ul>
<h4>Іран</h4>
<ul>
<li>Видобуває близько <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>Експортна інфраструктура зазнає навантаження через бойові дії;</li>
<li>Постачання обмежені логістично та безпеково.</li>
</ul>
<p>Таким чином, навіть за наявності формального зростання видобутку, фізичний експорт може залишатися стриманим через безпекові ризики.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Квоти відходять на другий план</strong> — визначальним стає фактор безпеки судноплавства;</li>
<li>Обмежені резервні потужності звужують простір для маневру ОПЕК+;</li>
<li>Цінова динаміка дедалі більше залежить від розвитку конфлікту;</li>
<li>Навіть помірне зростання видобутку не гарантує стабілізації котирувань.</li>
</ul>
<p>Ринок входить у фазу, коли ключовим стає не обсяг видобутку, а <strong>стійкість логістики</strong>. Саме від безпеки транспортування через Перську затоку залежатиме подальша траєкторія цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Approves-Modest-Output-Hike-as-Iran-War-Jolts-Oil-Markets.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>ОПЕК+</strong> вирішив з квітня збільшити видобуток нафти на <strong>206 тис. барелів на добу</strong> після тримісячної паузи. Рішення ухвалене на тлі ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану, що вже порушила транзит через Ормузьку протоку, через яку проходить понад 20% світових морських постачань сирої нафти. Попри обговорення більш суттєвого зростання — до 411–548 тис. барелів на добу — альянс обрав обережний сценарій. Водночас котирування Brent зросли до майже 80 доларів за барель.</p>
<h3>Рішення ОПЕК+ на тлі геополітичної турбулентності</h3>
<p>За підсумками зустрічі в неділю вісім ключових учасників угоди — Саудівська Аравія, росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман — погодилися збільшити видобуток на <strong>206 тис. барелів на добу у квітні</strong>. Це перше підвищення після тримісячної паузи, однак воно значно менше за обсяги, які активно обговорювалися в попередні дні.</p>
<h4>Що саме вирішено</h4>
<ul>
<li><strong>+206 тис. барелів на добу</strong> — погоджене збільшення з квітня;</li>
<li>Обговорювалися варіанти <strong>+411–548 тис. барелів на добу</strong>, але їх не підтримали;</li>
<li>Рішення ухвалено попри ризики фізичного дефіциту на тлі бойових дій у регіоні.</li>
</ul>
<p>Таким чином, альянс демонструє стриманість: з одного боку — прагнення не допустити різкого дефіциту, з іншого — небажання провокувати надлишок у разі стабілізації ситуації.</p>
<h3>Ормузька протока: вузьке місце світового нафтового ринку</h3>
<p>Ключовим чинником нестабільності стала ситуація в Ормузькій протоці — стратегічному маршруті, через який транспортується <strong>понад 20% світових морських обсягів сирої нафти</strong>.</p>
<h4>Фактичні обмеження транзиту</h4>
<ul>
<li>Судновласники зупинили рейси після попереджень про закриття протоки;</li>
<li><strong>Сотні суден</strong> залишаються на якорі по обидва боки протоки;</li>
<li>Кілька суден зазнали атак на тлі ескалації бойових дій;</li>
<li>Постачання нафти фізично ускладнене, попри наявність формальних квот.</li>
</ul>
<p>Аналітики наголошують: у нинішніх умовах ринок більше реагує не на рішення щодо квот, а на те, <em>чи зможе нафта фізично покинути Перську затоку</em>.</p>
<h3>Ціни: Brent знову біля 80 доларів</h3>
<p>Після періоду побоювань щодо можливого надлишку пропозиції на початку року ситуація кардинально змінилася.</p>
<ul>
<li>У п’ятницю Brent сягнув <strong>73 доларів за барель</strong> — максимуму з липня;</li>
<li>У неділю в позабіржових торгах ціна зросла майже до <strong>80 доларів за барель</strong>;</li>
<li>Ринок реагує передусім на <strong>геополітичний ризик</strong>, а не на фундаментальний баланс попиту й пропозиції.</li>
</ul>
<p>Аналітики зазначають, що додаткові 206 тис. барелів можуть не заспокоїти ринок, оскільки вільні потужності за межами Саудівської Аравії та ОАЕ обмежені. Навіть ці країни можуть зіткнутися з труднощами експорту, доки навігація в Перській затоці не стабілізується.</p>
<h3>Роль ключових гравців</h3>
<h4>Саудівська Аравія</h4>
<ul>
<li>Наростила видобуток приблизно на <strong>500 тис. барелів на добу</strong> останніми тижнями;</li>
<li>Підготовка до можливих перебоїв, пов’язаних з ударами США по Ірану.</li>
</ul>
<h4>ОАЕ</h4>
<ul>
<li>Збільшили обсяги експорту нафти;</li>
<li>Мають відносно більші резервні потужності порівняно з іншими учасниками.</li>
</ul>
<h4>Іран</h4>
<ul>
<li>Видобуває близько <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>;</li>
<li>Експортна інфраструктура зазнає навантаження через бойові дії;</li>
<li>Постачання обмежені логістично та безпеково.</li>
</ul>
<p>Таким чином, навіть за наявності формального зростання видобутку, фізичний експорт може залишатися стриманим через безпекові ризики.</p>
<h3>Що це означає для ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Квоти відходять на другий план</strong> — визначальним стає фактор безпеки судноплавства;</li>
<li>Обмежені резервні потужності звужують простір для маневру ОПЕК+;</li>
<li>Цінова динаміка дедалі більше залежить від розвитку конфлікту;</li>
<li>Навіть помірне зростання видобутку не гарантує стабілізації котирувань.</li>
</ul>
<p>Ринок входить у фазу, коли ключовим стає не обсяг видобутку, а <strong>стійкість логістики</strong>. Саме від безпеки транспортування через Перську затоку залежатиме подальша траєкторія цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Approves-Modest-Output-Hike-as-Iran-War-Jolts-Oil-Markets.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/02/opek-dodaye-206-tis-bareliv-na-dobu-rinok-nafti-balansuye-mizh-vijnoyu-na-blizkomu-sxodi-ta-fizichnimi-obmezhennyami-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/#comments</comments>
		<pubDate>Sat, 03 Jan 2026 10:21:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Yemen]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153495</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br />Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту. Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту.</p>
<h3>Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги</h3>
<p>За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми країн альянсу, що реалізують добровільні скорочення видобутку, підтвердить раніше ухвалене рішення про стабільний рівень постачання нафти на ринок.</p>
<ul>
<li><strong>Рівень видобутку</strong> планується утримувати без змін протягом <strong>січня, лютого та березня 2026 року</strong>.</li>
<li>Рішення пояснюється <em>сезонним послабленням попиту</em> на нафту в першому кварталі.</li>
<li>Мета політики — <strong>підтримка цін</strong> та запобігання надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<p>Йдеться про вісім держав ОПЕК+, які ще у листопаді погодилися призупинити збільшення видобутку. До цієї групи входять Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман.</p>
<h3>Саудівсько-еміратський конфлікт і фактор Ємену</h3>
<p>Напередодні зустрічі альянсу відносини між двома ключовими виробниками нафти різко загострилися через події в Ємені.</p>
<ul>
<li>Саудівські сили заявили про <strong>перехоплення несанкціонованого вантажу озброєння</strong>, який, за їхніми словами, був пов’язаний з ОАЕ та прямував на південь Ємену.</li>
<li>Після цього коаліція на чолі з Ер-Ріядом завдала <strong>авіаудару по порту Мукалла</strong>, розцінивши ситуацію як порушення безпеки.</li>
<li>Абу-Дабі заявив, що обладнання призначалося <em>виключно для власних контртерористичних сил</em> та заперечив підтримку сепаратистів.</li>
</ul>
<p>Згодом ОАЕ повідомили про <strong>виведення залишків своїх військ з Ємену</strong>. Водночас уряд Ємену, підтримуваний Саудівською Аравією, розпочав операцію проти південних сепаратистів, яких пов’язують з Еміратами.</p>
<blockquote><p>Саудівці ввели громадськість в оману, і ця операція аж ніяк не була мирною — Амр аль-Бідх, представник Південної перехідної ради, підтримуваної ОАЕ</p></blockquote>
<h3>Чому ОПЕК+ ігнорує політичні конфлікти</h3>
<p>Аналітики вважають, що нинішній конфлікт між Ер-Ріядом та Абу-Дабі <strong>не вплине на єдність ОПЕК+</strong>. Альянс уже неодноразово зберігав узгоджену політику в умовах серйозніших потрясінь.</p>
<ul>
<li>Під час <strong>ірансько-іракської війни у 1980-х роках</strong> картель зберігав координацію.</li>
<li>Єдність також утримувалася попри <strong>санкції проти Ірану та Венесуели</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим пріоритетом залишається <strong>цінова стабільність</strong>, навіть якщо між окремими учасниками виникають гострі політичні суперечності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Set-to-Keep-Oil-Production-Policy-Despite-Saudi-UAE-Spat.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30047-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ збереже обмеження видобутку попри конфлікт між Саудівською Аравією та ОАЕ"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Попри публічне загострення відносин між Саудівською Аравією та Об’єднаними Арабськими Еміратами, країни-учасниці ОПЕК+ не змінюватимуть нафтову політику. Альянс планує зберегти рівень видобутку без змін упродовж першого кварталу 2026 року, щоб підтримати ціни в умовах сезонного зниження попиту.</p>
<h3>Баланс ринку нафти на тлі геополітичної напруги</h3>
<p>За інформацією делегатів ОПЕК+, на які посилається Reuters, недільна зустріч восьми країн альянсу, що реалізують добровільні скорочення видобутку, підтвердить раніше ухвалене рішення про стабільний рівень постачання нафти на ринок.</p>
<ul>
<li><strong>Рівень видобутку</strong> планується утримувати без змін протягом <strong>січня, лютого та березня 2026 року</strong>.</li>
<li>Рішення пояснюється <em>сезонним послабленням попиту</em> на нафту в першому кварталі.</li>
<li>Мета політики — <strong>підтримка цін</strong> та запобігання надлишку пропозиції.</li>
</ul>
<p>Йдеться про вісім держав ОПЕК+, які ще у листопаді погодилися призупинити збільшення видобутку. До цієї групи входять Саудівська Аравія, росія, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир та Оман.</p>
<h3>Саудівсько-еміратський конфлікт і фактор Ємену</h3>
<p>Напередодні зустрічі альянсу відносини між двома ключовими виробниками нафти різко загострилися через події в Ємені.</p>
<ul>
<li>Саудівські сили заявили про <strong>перехоплення несанкціонованого вантажу озброєння</strong>, який, за їхніми словами, був пов’язаний з ОАЕ та прямував на південь Ємену.</li>
<li>Після цього коаліція на чолі з Ер-Ріядом завдала <strong>авіаудару по порту Мукалла</strong>, розцінивши ситуацію як порушення безпеки.</li>
<li>Абу-Дабі заявив, що обладнання призначалося <em>виключно для власних контртерористичних сил</em> та заперечив підтримку сепаратистів.</li>
</ul>
<p>Згодом ОАЕ повідомили про <strong>виведення залишків своїх військ з Ємену</strong>. Водночас уряд Ємену, підтримуваний Саудівською Аравією, розпочав операцію проти південних сепаратистів, яких пов’язують з Еміратами.</p>
<blockquote><p>Саудівці ввели громадськість в оману, і ця операція аж ніяк не була мирною — Амр аль-Бідх, представник Південної перехідної ради, підтримуваної ОАЕ</p></blockquote>
<h3>Чому ОПЕК+ ігнорує політичні конфлікти</h3>
<p>Аналітики вважають, що нинішній конфлікт між Ер-Ріядом та Абу-Дабі <strong>не вплине на єдність ОПЕК+</strong>. Альянс уже неодноразово зберігав узгоджену політику в умовах серйозніших потрясінь.</p>
<ul>
<li>Під час <strong>ірансько-іракської війни у 1980-х роках</strong> картель зберігав координацію.</li>
<li>Єдність також утримувалася попри <strong>санкції проти Ірану та Венесуели</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим пріоритетом залишається <strong>цінова стабільність</strong>, навіть якщо між окремими учасниками виникають гострі політичні суперечності.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Set-to-Keep-Oil-Production-Policy-Despite-Saudi-UAE-Spat.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/03/opek-zberezhe-obmezhennya-vidobutku-popri-konflikt-mizh-saudivskoyu-araviyeyu-ta-oae/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Dec 2025 12:36:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf stocks]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Qatar]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[фондові ринки Затоки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153478</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br />Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США. Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30036-Цена_падение.png" alt="Ринки Перської затоки під тиском: дешевша нафта стримує біржі наприкінці року"/><br /><p>Фондові ринки країн Перської затоки 25 грудня демонстрували стриману динаміку на тлі зниження цін на нафту та сезонно низької торговельної активності. Інвестори оцінюють ризики для нафтових постачань з боку венесуели та росії, Водночас зважаючи на перспективи економічного зростання США.</p>
<h3>Нафта і біржі Перської затоки: фінансова залежність у дії</h3>
<p>Основним чинником слабкої динаміки ринків регіону стала нафта — ключове джерело доходів для економік Перської затоки.</p>
<ul>
<li><strong>Ціни на нафту</strong> у середу завершили торги з незначним зниженням.</li>
<li>Ринок рухається до <strong>найглибшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Інвестори враховують <em>сповільнення економічного зростання США</em> та ризики перебоїв у постачаннях з венесуели й росії.</li>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> безпосередньо впливають на бюджетні баланси країн, залежних від експорту вуглеводнів.</li>
</ul>
<h3>Динаміка ключових ринків регіону</h3>
<p>Торги проходили за умов знижених обсягів через відсутність іноземних інвесторів у період різдвяних свят.</p>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>: індекс TASI зріс на <strong>0,1%</strong>, завдяки підйому акцій ACWA Power на <strong>1,4%</strong>.</li>
<li><strong>Saudi Aramco</strong>: котирування залишилися <em>без змін</em>.</li>
<li><strong>Дубай</strong>: головний індекс знизився на <strong>0,2%</strong>, акції Emaar Properties втратили <strong>0,7%</strong>.</li>
<li><strong>Абу-Дабі</strong>: індекс просів на <strong>0,1%</strong>.</li>
<li><strong>Катар</strong>: індекс QSI зменшився на <strong>0,3%</strong>, акції Qatar Islamic Bank впали на <strong>0,5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Фінансові й ринкові висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринки нафти й нафтопродуктів</strong>: поточна цінова слабкість підкреслює вразливість економік Затоки до коливань глобального попиту та геополітичних ризиків. Диверсифікація джерел доходів залишається стратегічною необхідністю.</li>
<li><strong>Логістична й фіскальна стійкість</strong>: перебої в експорті з окремих країн можуть підтримати ціни, однак наразі цього недостатньо для компенсації слабкого попиту.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong>: зниження котирувань обмежує маржу нафтових компаній і тисне на бюджетні доходи, що може посилити конкуренцію між виробниками.</li>
</ul>
<h3><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/major-gulf-markets-subdued-soft-oil-prices-2025-12-25/">Reuters — Major Gulf markets subdued on soft oil prices</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/25/rinki-persko%d1%97-zatoki-pid-tiskom-deshevsha-nafta-strimuye-birzhi-naprikinci-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 09 Dec 2025 08:11:27 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy investors]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[structural surplus]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[Гаяна]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні інвестори]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[структурний надлишок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153431</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br />OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів. OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30012-OPEC.jpg" alt="Стратегічна пауза OPEC+: як світовий ринок нафти входить у фазу структурного надлишку"/><br /><p>OPEC+ залишає квоти на видобуток без змін на тлі прогнозованого надлишку до 4 млн барелів на добу у 2026 році, тоді як Brent тримається в коридорі низьких 60 доларів, а зростання видобутку в США, Бразилії та Гаяні поступово розмиває здатність картелю захищати цінову підлогу та змінює стратегії інвесторів.</p>
<h2>OPEC+ втрачає роль беззаперечного архітектора цін на нафту</h2>
<h3>«Стратегічна пауза» під тиском структурного надлишку</h3>
<p>Рішення OPEC+ не посилювати скорочення видобутку, а просто продовжити чинні квоти, подане як «стратегічна пауза», насправді є реакцією на нову реальність ринку. Brent опустився в коридор низьких 60 доларів за барель – саме цей рівень картель намагався захищати протягом приблизно двох років через контроль постачання. Тепер, коли незалежні прогнози вказують на загрозу значного надлишку, кожен крок OPEC+ вимушений і обмежений.</p>
<ul>
<li><strong>Очікуваний структурний надлишок</strong> на початку 2026 року оцінюється в <strong>2,1–4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>Brent</strong> вже «засів» у діапазоні <strong>низьких 60 доларів</strong>, який OPEC+ де-факто намагається зробити ціновою підлогою.</li>
<li><em>Формально</em> пауза покликана стабілізувати ринок, але вона підкреслює, що OPEC+ усе частіше реагує на тенденції, які сам уже не контролює.</li>
</ul>
<p>Ключове питання сьогодні звучить не так: «Яким буде наступний крок OPEC+?», а радше: «Чи здатен картель ще задавати правила гри, чи лише пристосовується до нового балансу сил?»</p>
<h3>Дилема картелю: ринкова частка проти бюджетної стабільності</h3>
<p>Класична сила OPEC полягала в контролі над значним резервним видобувним потенціалом: при слабкому попиті картель міг швидко «вимкнути» частину барелів, а при дефіциті – так само швидко наростити постачання. Сьогодні ця модель працює набагато гірше, адже позакартельне виробництво перетворилося на структурний чинник, а не тимчасовий виклик.</p>
<ul>
<li>За оцінками Управління енергетичної інформації США, <strong>глобальні постачання рідких вуглеводнів</strong> зростуть на <strong>1,9 млн барелів на добу у 2025 році</strong> і ще на <strong>1,6 млн барелів на добу у 2026 році</strong>, причому зростання переважно забезпечать виробники <strong>поза OPEC+</strong>.</li>
<li>США, Бразилія та Гаяна додають обсяги з такою сталістю, що кожне нове скорочення OPEC+ означає <strong>подальшу втрату ринкової частки</strong>.</li>
<li>Водночас послаблення обмежень по видобутку може <strong>прискорити падіння цін нижче комфортних для бюджетів більшості країн–учасниць рівнів</strong>.</li>
</ul>
<p>Найяскравіший індикатор напруження – бюджети країн Перської затоки. <strong>Фіскальна беззбитковість Саудівської Аравії</strong> у 2025 році оцінюється на рівні близько <strong>91 долара за барель</strong>, що суттєво вище за поточний ринковий рівень. Чим довше Brent тримається в районі <em>60 доларів</em>, тим сильніше картель залежить від запозичень, розпродажу резервів та курсових маневрів.</p>
<h3>Цінова підлога під тиском ведмежих очікувань</h3>
<p>На ринку дедалі чіткіше вимальовується сценарій «слабкої» нафти. Аналітики очікують, що в <strong>2026 році</strong> середня ціна <strong>WTI</strong> становитиме близько <strong>59 доларів за барель</strong>, а <strong>Brent</strong> – приблизно <strong>62 долари</strong>. Деякі інвестиційні банки попереджають: якщо прогнозований надлишок справді матеріалізується, котирування можуть <strong>просісти в діапазон низьких 50 доларів</strong>.</p>
<ul>
<li>Рівень <strong>55–60 доларів за барель WTI</strong> робить значну частину <strong>сланцевого видобутку США «гранично, але життєздатно рентабельним»</strong>.</li>
<li>При цінах нижче цього коридору <strong>бурова активність у США починає істотно сповільнюватися</strong>.</li>
<li>Парадоксально, але саме <strong>стриманість OPEC+</strong> може краще <strong>захищати американських виробників</strong> від глибшого обвалу цін, ніж бюджети країн самого картелю.</li>
</ul>
<p>У попередні цикли такі бюджетні та цінові ризики або призводили до <em>агресивних додаткових скорочень</em>, або штовхали учасників до <em>масового порушення квот</em>. Нині OPEC+ демонструє обережність, але ефективність цієї обережності вже не є очевидною.</p>
<h3>Нова карта пропозиції: США, Бразилія, Гаяна</h3>
<p>Структура глобальної пропозиції нафти змінилася радикально. Те, що колись вважалося короткостроковим «антициклічним» чинником, тепер стало опорною конструкцією ринку.</p>
<ul>
<li><strong>Сланцева нафта США</strong> перестала бути лише «швидким свінг-виробником». Галузь наблизилася до <strong>«виробничої моделі»</strong>, здатної підтримувати високий рівень видобутку навіть у фазі цінової слабкості завдяки <strong>підвищеній ефективності та фінансовій дисципліні</strong>.</li>
<li><strong>Бразильські передсоляні родовища</strong> розвиваються з потужною інвестиційною підтримкою і високою продуктивністю пласта, що забезпечує їм <strong>низьку собівартість і довгий життєвий цикл</strong>.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, яка ще десять років тому практично не виробляла нафту, вже вийшла на рівень понад <strong>900 тис. барелів на добу</strong> і <strong>цілиться у 1,7 млн барелів на добу до 2030 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці барелі – <strong>не маргінальні</strong>. Вони є <strong>структурними, довгостроковими й відносно дешевими</strong>. І головне – <strong>майже не піддаються координації з боку OPEC+</strong>. Картель ще здатен «уповільнити хвилю», але вже не може її розвернути.</p>
<h3>Сентимент ринку та поведінка інвесторів</h3>
<p>Прогнози Міжнародного енергетичного агентства лише підсилюють ведмежий настрій. Потенційний надлишок до <strong>4,1 млн барелів на добу у 2026 році</strong> – це майже <strong>4% глобального попиту</strong>. Якщо цей обсяг не буде поглинуто несподіваним стрибком споживання, ринок отримає потужний тиск на запаси й ціни.</p>
<ul>
<li><strong>Фондові індекси енергетичного сектору</strong> рухаються переважно вбік, навіть коли ширший ринок реагує на очікування зниження ставок.</li>
<li><strong>Великі інтегровані компанії</strong> роблять ставку на <strong>повернення коштів акціонерам</strong> через дивіденди та викуп акцій, а не на агресивне нарощування видобутку.</li>
<li><strong>Капітальні видатки</strong> залишаються «стиснутими», що показує: менеджмент готується <strong>до діапазонного, надлишково-орієнтованого ринку</strong>, а не до нової довгої суперфази високих цін.</li>
</ul>
<p>По суті, інвестори вже голосують грошима за сценарій, де головний ризик – <strong>надлишок</strong>, а не дефіцит нафти.</p>
<h3>Сигнали для інвесторів та політики</h3>
<p>«Стратегічна пауза» OPEC+ не лише технічне рішення, а й сильний ринковий меседж. Для інвесторів і регуляторів з нього випливає кілька висновків.</p>
<ul>
<li><strong>Ціновий коридор крихкий.</strong> Brent у низьких 60 доларах можливий доти, доки надлишок залишається <em>прогнозним</em>, а не фізичним. Як тільки запаси почнуть системно зростати, сценарій <strong>WTI у середині 50 доларів</strong> стане більш ніж реалістичним.</li>
<li><strong>Зростання поза OPEC+</strong> – домінуюча структурна сила ринку. <strong>США, Бразилія та Гаяна</strong> цикла за циклом зменшують важелі картелю щодо глобальної цінової підлоги.</li>
<li><strong>Акції енергокомпаній</strong> залишаються «обережно оціненими», тому що основна стратегія галузі – <strong>стабільний грошовий потік</strong>, а не експансія будь-якою ціною.</li>
<li><strong>Політичні рішення</strong> у ключових юрисдикціях мають значення. Більш м’який регуляторний режим у США з точки зору дозволів, розвитку інфраструктури та LNG-проєктів може <strong>додатково посилити життєздатність сланцевого сектору</strong>, створюючи ще один зустрічний вітер для OPEC+.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це не кінець OPEC+. Але, ймовірно, ми вже не побачимо OPEC+ як беззаперечного архітектора ціноутворення на нафту», – підсумовує аналітик Роберт Рапієр.</p></blockquote>
<p>У сукупності ці чинники формують <strong>нову фазу ринку</strong>, де баланс сил зміщується від централізованої картельної координації до <strong>децентралізованих, дисциплінованих щодо капіталу виробників</strong>, розкиданих по кількох континентах. Для інвесторів це означає зміну парадигми: <strong>на перший план виходить надійність грошового потоку, а не приріст запасів</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/OPECs-Strategic-Pause-Signals-a-Shifting-Oil-Power-Balance.html">Oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/09/strategichna-pauza-opec-yak-svitovij-rinok-nafti-vxodit-u-fazu-strukturnogo-nadlishku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа на порозі рекордного імпорту дизеля та авіагасу через санкційні обмеження проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Oct 2025 08:22:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[diesel imports]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoil crack]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[United States]]></category>
		<category><![CDATA[беквордейшн]]></category>
		<category><![CDATA[импорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153332</guid>
		<description><![CDATA[ЄС у жовтні наближається до найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів. Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів Що відбулося 1–20 жовтня порти ЄС [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 20 Oct 2025 07:13:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[U.S.]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[зріджений нафтовий газ]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Катар]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153311</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br />Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити номінації з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках. Що [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br /><p>Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити <em>номінації</em> з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.</p>
<h3>Що відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>План</strong>: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (<em>за даними Reuters</em>).</li>
<li><strong>Попередження постачальникам</strong>: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.</li>
<li><strong>Довгострокові контракти</strong>: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає <em>довгострокові</em> постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).</li>
<li><strong>Торговельний контекст</strong>: США у серпні запровадили <strong>50%</strong> тариф (подвоєння з <strong>25%</strong>) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.</li>
<li><strong>Політичні сигнали</strong>: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</li>
<li><strong>Поточна структура імпорту</strong>: Російська нафта становить <strong>близько третини</strong> постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.</li>
<li><strong>Офіційна позиція Індії</strong>: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.</p></blockquote>
<h3>Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки</h3>
<h4>1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG</h4>
<ul>
<li><strong>Причина</strong>: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.</li>
<li><strong>Дія</strong>: перехід до <strong>довгострокових</strong> постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.</li>
<li><strong>Наслідок для LPG</strong>:
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на американський LPG</strong> з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.</li>
<li><strong>Тиск на премії/фрахт</strong> у маршруті США–Індія через більші партії (<em>логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків</em>).</li>
<li><strong>Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу</strong> у частині обсягів на індійському ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>2) Тариф 50% США → переговорний важіль</h4>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: тариф підвищено до <strong>50%</strong> (з <strong>25%</strong>) у серпні.</li>
<li><strong>Імовірний механізм</strong>: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як <strong>сигнал</strong> для перегляду тарифів.</li>
<li><strong>Вплив на ринки</strong>:
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту на LPG США</strong> → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.</li>
<li><strong>Перерозподіл індійського попиту</strong> може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але <em>чіткі цифри у матеріалі не надані</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту</h4>
<ul>
<li><strong>Вихідні дані</strong>: російська нафта — <strong>~1/3</strong> імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.</li>
<li><strong>Якщо скорочення відбудеться</strong> (<em>умовний сценарій, випливає із заяви Президента США</em>):
<ul>
<li><strong>Зменшення попиту Індії на російську нафту</strong> → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.</li>
<li><strong>Підвищення ролі альтернативних джерел</strong> для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Якщо скорочення не відбудеться</strong>:
<ul>
<li><strong>Збереження структури імпорту</strong> з домішками змін у LPG (зсув у бік США).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Вплив на нафтопродукти в Індії</h4>
<ul>
<li><strong>Побутове паливо</strong> (LPG) — <strong>довгострокові</strong> контракти зі США можуть:
<ul>
<li><strong>підвищити енергобезпеку</strong> за рахунок диверсифікації;</li>
<li><strong>змінити структуру цін</strong> на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (<em>конкретні цифри відсутні в матеріалі</em>).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сира нафта</strong> — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні <strong>перекроїти маржі НПЗ</strong> та схемати постачання, однак <em>офіційних рішень у тексті не зафіксовано</em>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна вектору для LPG</strong>: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й <strong>підсилює переговорні позиції Індії</strong> у торгівлі зі США.</li>
<li><strong>Тарифний важіль</strong>: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як <strong>обґрунтування</strong> для перегляду <strong>50%</strong> тарифу.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо російської нафти</strong>: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, <strong>вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний</strong> і залежить від подальших кроків.</li>
</ul>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>Початок жовтня 2025 р.</strong>: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (<em>за документами, переглянутими Bloomberg</em>).</li>
<li><strong>Серпень 2025 р.</strong>: США піднімають тариф до <strong>50%</strong> (подвоєння з <strong>25%</strong>).</li>
<li><strong>16 жовтня 2025 р.</strong>: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29941-LPG.png" alt="Індія нарощує імпорт LPG зі США та зменшує номінації з Перської затоки: торгово-енергетичний розворот"/><br /><p>Індія планує збільшити імпорт зрідженого нафтового газу (LPG) зі США та скоротити <em>номінації</em> з Близького Сходу, прагнучи посилити шанси на торговельну угоду зі Сполученими Штатами. На тлі дискусій у Вашингтоні та заяв про можливе зниження імпорту російської нафти, кроки Нью-Делі можуть перерозподілити потоки LPG і нафти, впливаючи на ціни та маржі на ключових напрямках.</p>
<h3>Що відбувається</h3>
<ul>
<li><strong>План</strong>: Індія має намір наростити закупівлі LPG зі США та зменшити закупівлі з Близького Сходу (<em>за даними Reuters</em>).</li>
<li><strong>Попередження постачальникам</strong>: Державні НПЗ Індії поінформували Саудівську Аравію, Кувейт, ОАЕ та Катар про потенційно нижчі номінації.</li>
<li><strong>Довгострокові контракти</strong>: Індія традиційно має довгострокові угоди на LPG із Саудівською Аравією; тепер вперше шукає <em>довгострокові</em> постачання зі США (тендери, за документами Bloomberg).</li>
<li><strong>Торговельний контекст</strong>: США у серпні запровадили <strong>50%</strong> тариф (подвоєння з <strong>25%</strong>) на індійські товари через триваючий імпорт Індією сирої нафти з росії.</li>
<li><strong>Політичні сигнали</strong>: Президент США Дональд Трамп заявив, що Індія погодилася скоротити імпорт російської нафти; за його словами, Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</li>
<li><strong>Поточна структура імпорту</strong>: Російська нафта становить <strong>близько третини</strong> постачань сирої нафти в Індію за останні три роки активного нарощення закупівель.</li>
<li><strong>Офіційна позиція Індії</strong>: Нью-Делі офіційно не підтвердив і не спростував можливе скорочення чи зупинку імпорту російської нафти.</li>
</ul>
<blockquote><p>За словами Президента США Дональда Трампа, Індія погодилася скоротити імпорт російської сирої нафти; Прем’єр-міністр Нарендра Моді запевнив, що індійські НПЗ припинять закупівлі «у короткий термін».</p></blockquote>
<blockquote><p>«Індія є значним імпортером нафти та газу. Нашим незмінним пріоритетом було захистити інтереси індійського споживача у волатильному енергетичному середовищі. Наші імпортні політики повністю керуються цією метою», — речник МЗС Рандхір Джайсвал.</p></blockquote>
<h3>Причинно-наслідкові зв’язки та вплив на ринки</h3>
<h4>1) Торговельний стимул → зсув постачань LPG</h4>
<ul>
<li><strong>Причина</strong>: прагнення поліпшити шанси на торговельну угоду зі США.</li>
<li><strong>Дія</strong>: перехід до <strong>довгострокових</strong> постачань LPG зі США; зменшення номінацій для країн Перської затоки.</li>
<li><strong>Наслідок для LPG</strong>:
<ul>
<li><strong>Зростання попиту на американський LPG</strong> з боку Індії → потенційне звуження вільних обсягів у США.</li>
<li><strong>Тиск на премії/фрахт</strong> у маршруті США–Індія через більші партії (<em>логістичний ефект у межах наданого матеріалу не кількісно оцінений, але випливає з перерозподілу потоків</em>).</li>
<li><strong>Послаблення позицій постачальників з Близького Сходу</strong> у частині обсягів на індійському ринку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>2) Тариф 50% США → переговорний важіль</h4>
<ul>
<li><strong>Факт</strong>: тариф підвищено до <strong>50%</strong> (з <strong>25%</strong>) у серпні.</li>
<li><strong>Імовірний механізм</strong>: збільшення закупівель американських енергоносіїв (LPG) як <strong>сигнал</strong> для перегляду тарифів.</li>
<li><strong>Вплив на ринки</strong>:
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту на LPG США</strong> → потенційна підтримка цін/премій на американський LPG.</li>
<li><strong>Перерозподіл індійського попиту</strong> може знизити ціновий тиск на LPG з Близького Сходу (через менші номінації), але <em>чіткі цифри у матеріалі не надані</em>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>3) Сигнали щодо російської нафти → можливий переток попиту</h4>
<ul>
<li><strong>Вихідні дані</strong>: російська нафта — <strong>~1/3</strong> імпорту Індії; офіційного підтвердження скорочення немає.</li>
<li><strong>Якщо скорочення відбудеться</strong> (<em>умовний сценарій, випливає із заяви Президента США</em>):
<ul>
<li><strong>Зменшення попиту Індії на російську нафту</strong> → потенційна переорієнтація потоків російської нафти на інші ринки.</li>
<li><strong>Підвищення ролі альтернативних джерел</strong> для індійських НПЗ (зокрема США) у балансі сирої нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Якщо скорочення не відбудеться</strong>:
<ul>
<li><strong>Збереження структури імпорту</strong> з домішками змін у LPG (зсув у бік США).</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h4>4) Вплив на нафтопродукти в Індії</h4>
<ul>
<li><strong>Побутове паливо</strong> (LPG) — <strong>довгострокові</strong> контракти зі США можуть:
<ul>
<li><strong>підвищити енергобезпеку</strong> за рахунок диверсифікації;</li>
<li><strong>змінити структуру цін</strong> на внутрішньому ринку залежно від умов фрахту та премій (<em>конкретні цифри відсутні в матеріалі</em>).</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сира нафта</strong> — будь-які зрушення щодо російських барелів (які дають ~1/3 імпорту) здатні <strong>перекроїти маржі НПЗ</strong> та схемати постачання, однак <em>офіційних рішень у тексті не зафіксовано</em>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Зміна вектору для LPG</strong>: перехід до США зменшує залежність від Перської затоки й <strong>підсилює переговорні позиції Індії</strong> у торгівлі зі США.</li>
<li><strong>Тарифний важіль</strong>: збільшення закупівель енергоносіїв у США може використовуватися Індією як <strong>обґрунтування</strong> для перегляду <strong>50%</strong> тарифу.</li>
<li><strong>Невизначеність щодо російської нафти</strong>: попри заяви зі США, офіційної згоди Індії немає — отже, <strong>вплив на світовий баланс сирої нафти наразі умовний</strong> і залежить від подальших кроків.</li>
</ul>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>Початок жовтня 2025 р.</strong>: тендери індійських держкомпаній на довгостроковий LPG зі США (<em>за документами, переглянутими Bloomberg</em>).</li>
<li><strong>Серпень 2025 р.</strong>: США піднімають тариф до <strong>50%</strong> (подвоєння з <strong>25%</strong>).</li>
<li><strong>16 жовтня 2025 р.</strong>: заява Президента США; тривають перемовини Індії та США у Вашингтоні.</li>
</ul>
<h3></h3>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/20/indiya-naroshhuye-import-lpg-zi-ssha-ta-zmenshuye-nominaci%d1%97-z-persko%d1%97-zatoki-torgovo-energetichnij-rozvorot/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2025 06:13:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[квоти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153285</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br />OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом. Енергетична рівновага OPEC+ 1. Передумови Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 17 Sep 2025 06:09:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Africa]]></category>
		<category><![CDATA[capacity baselines]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Iraq]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[spare capacity]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Ангола]]></category>
		<category><![CDATA[Африка]]></category>
		<category><![CDATA[Ирак]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		<category><![CDATA[Кувейт]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153262</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br />OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить базові рівні видобутку на 2027 рік і перерозподілить право «качати більше». На тлі скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності і символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця, ринки бачать розрив [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br /><p>OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить <strong>базові рівні видобутку на 2027 рік</strong> і перерозподілить право «качати більше». На тлі <strong>скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності</strong> і <strong>символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця</strong>, ринки бачать розрив між «паперовими» і фізичними барелями. Попри це, звіт ОПЕК за вересень зберіг <strong>прогноз зростання попиту у 2025 р. на рівні 1,3 млн б/д</strong>, тоді як зростання пропозиції поза OPEC+ сповільнюється, а експорту з росії загрожують санкції. Довший горизонт указує на дефіцит: <em>IEA фіксує середні терміни від відкриття до першої нафти понад 15 років</em>, відкриття звичайних покладів падають з 1970-х, сланцевий видобуток у США плато, а запасів резервної потужності дедалі менше.</p>
<h2>OPEC+ 2027: рішення і наслідкі</h2>
<h3>Верхній вузол: «Як рахувати максимальну потужність?»</h3>
<ul>
<li><strong>Що ухвалюють:</strong> методику вимірювання максимальної спроможності, яка сформує <strong>базові лінії на 2027 рік</strong>.</li>
<li><strong>Чому це важливо:</strong> від базису залежить <strong>квота</strong> кожної країни та частка на ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітика та внутрішня конкуренція</h3>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> інвестували <em>мільярди</em> для підвищення спроможності й вимагають <strong>вищих квот</strong>.</li>
<li><strong>Африканські країни</strong> втратили виробничий потенціал і <strong>бояться втратити частку</strong>.</li>
<li><strong>Ангола</strong> вийшла з групи у <strong>2024 році</strong> через суперечку щодо квот — сигнал масштабу конфлікту.</li>
</ul>
<h3>Резервна потужність і «паперові» барелі</h3>
<ul>
<li><strong>Резервна потужність скорочується</strong> і зосереджена у <strong>Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті</strong>.</li>
<li><strong>Підвищення на 137 тис. б/д</strong> цього місяця — радше <strong>сигнал</strong>, а не реальний приріст.</li>
<li><em>Ринки</em> ігнорують ризик надлишку, бо <strong>частина членів нижче квот</strong>, а <strong>Ірак і Казахстан</strong> ще компенсують <strong>надвидобуток у минулому</strong>.</li>
</ul>
<h3>Попит, пропозиція і регіональні драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Попит 2025:</strong> ОПЕК залишила зростання на рівні <strong>+1,3 млн б/д</strong>; <em>Азія й Близький Схід</em> «тягнуть» зростання.</li>
<li><strong>Пропозиція поза OPEC+ сповільнюється</strong> (лідери: США, Бразилія, Канада), <strong>експорт росії</strong> під <em>санкційним ризиком</em>.</li>
</ul>
<h3>Довгий горизонт — структурні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Зміщення до довгих офшорних проєктів</strong>, що потребують <strong>десятиліть</strong> для запуску.</li>
<li><strong>IEA:</strong> середній період «від відкриття до першої нафти» <strong>&gt;15 років</strong>.</li>
<li><strong>Відкриття звичайних родовищ падають</strong> з 1970-х.</li>
<li><strong>Сланець у США</strong> на плато; <strong>запас резервної потужності</strong> майже вичерпано.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл часток у 2027:</strong> країни з реальним приростом спроможності (насамперед <strong>ОАЕ</strong>) отримають <strong>часткову перевагу</strong> у квотах; країни зі спадом ризикують <strong>відносним зменшенням</strong> видобутку.</li>
<li><strong>Конкуренція всередині картелю загострюється:</strong> прецедент <strong>Анголи (2024)</strong> демонструє, що <em>квотний конфлікт</em> може призвести до виходів і втрати колективної дисципліни.</li>
<li><strong>«Тонша» подушка безпеки:</strong> скорочення резервної потужності й <strong>«паперовість»</strong> частини барелів підвищують <strong>цінову чутливість</strong> ринку до збоїв.</li>
<li><strong>Середньо- й довгостроковий дефіцитний ухил:</strong> поєднання <em>&gt;15 років</em> до першої нафти, падіння відкриттів і плато сланцю створює <strong>вужче «вікно» для швидкого нарощення</strong>.</li>
<li><strong>Політика квот як інструмент частки ринку:</strong> «математика потужностей» стає <strong>битвою за частку</strong> у світі, де <strong>фізична пропозиція</strong> зростає повільніше, ніж передбачають «історії про надлишок».</li>
</ul>
<h3>Очікування для ринків нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> навіть невеликі (<em>порядку 0,14 млн б/д</em>) сигнали про зміну видобутку можуть мати <strong>обмежений ефект</strong>, якщо країни експортують <strong>нижче квот</strong> або <strong>компенсують</strong> минулі перевищення.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> закріплення <strong>базових ліній 2027</strong> переформатує <strong>розподіл приросту</strong> всередині OPEC+.</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong> зсув у бік <strong>довгих офшорних проєктів</strong> і вичерпання <strong>резервів швидкого запуску</strong> видобутку посилюють <strong>структурний ризик дефіциту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Faces-Contentious-Debate-on-Capacity-Baselines.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29916-OPEC.jpg" alt="OPEC+ загострює дискусію щодо базових потужностей: як перегляд «стелі» на 2027 рік перерозподілить частки ринку"/><br /><p>OPEC+ цього тижня у Відні вирішує одне з найскладніших питань — як вимірювати максимальні виробничі потужності країн. Результат визначить <strong>базові рівні видобутку на 2027 рік</strong> і перерозподілить право «качати більше». На тлі <strong>скоротної й концентрованої в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті резервної потужності</strong> і <strong>символічного підвищення на 137 тис. б/д цього місяця</strong>, ринки бачать розрив між «паперовими» і фізичними барелями. Попри це, звіт ОПЕК за вересень зберіг <strong>прогноз зростання попиту у 2025 р. на рівні 1,3 млн б/д</strong>, тоді як зростання пропозиції поза OPEC+ сповільнюється, а експорту з росії загрожують санкції. Довший горизонт указує на дефіцит: <em>IEA фіксує середні терміни від відкриття до першої нафти понад 15 років</em>, відкриття звичайних покладів падають з 1970-х, сланцевий видобуток у США плато, а запасів резервної потужності дедалі менше.</p>
<h2>OPEC+ 2027: рішення і наслідкі</h2>
<h3>Верхній вузол: «Як рахувати максимальну потужність?»</h3>
<ul>
<li><strong>Що ухвалюють:</strong> методику вимірювання максимальної спроможності, яка сформує <strong>базові лінії на 2027 рік</strong>.</li>
<li><strong>Чому це важливо:</strong> від базису залежить <strong>квота</strong> кожної країни та частка на ринку.</li>
</ul>
<h3>Геополітика та внутрішня конкуренція</h3>
<ul>
<li><strong>ОАЕ</strong> інвестували <em>мільярди</em> для підвищення спроможності й вимагають <strong>вищих квот</strong>.</li>
<li><strong>Африканські країни</strong> втратили виробничий потенціал і <strong>бояться втратити частку</strong>.</li>
<li><strong>Ангола</strong> вийшла з групи у <strong>2024 році</strong> через суперечку щодо квот — сигнал масштабу конфлікту.</li>
</ul>
<h3>Резервна потужність і «паперові» барелі</h3>
<ul>
<li><strong>Резервна потужність скорочується</strong> і зосереджена у <strong>Саудівській Аравії, ОАЕ, Кувейті</strong>.</li>
<li><strong>Підвищення на 137 тис. б/д</strong> цього місяця — радше <strong>сигнал</strong>, а не реальний приріст.</li>
<li><em>Ринки</em> ігнорують ризик надлишку, бо <strong>частина членів нижче квот</strong>, а <strong>Ірак і Казахстан</strong> ще компенсують <strong>надвидобуток у минулому</strong>.</li>
</ul>
<h3>Попит, пропозиція і регіональні драйвери</h3>
<ul>
<li><strong>Попит 2025:</strong> ОПЕК залишила зростання на рівні <strong>+1,3 млн б/д</strong>; <em>Азія й Близький Схід</em> «тягнуть» зростання.</li>
<li><strong>Пропозиція поза OPEC+ сповільнюється</strong> (лідери: США, Бразилія, Канада), <strong>експорт росії</strong> під <em>санкційним ризиком</em>.</li>
</ul>
<h3>Довгий горизонт — структурні обмеження</h3>
<ul>
<li><strong>Зміщення до довгих офшорних проєктів</strong>, що потребують <strong>десятиліть</strong> для запуску.</li>
<li><strong>IEA:</strong> середній період «від відкриття до першої нафти» <strong>&gt;15 років</strong>.</li>
<li><strong>Відкриття звичайних родовищ падають</strong> з 1970-х.</li>
<li><strong>Сланець у США</strong> на плато; <strong>запас резервної потужності</strong> майже вичерпано.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Перерозподіл часток у 2027:</strong> країни з реальним приростом спроможності (насамперед <strong>ОАЕ</strong>) отримають <strong>часткову перевагу</strong> у квотах; країни зі спадом ризикують <strong>відносним зменшенням</strong> видобутку.</li>
<li><strong>Конкуренція всередині картелю загострюється:</strong> прецедент <strong>Анголи (2024)</strong> демонструє, що <em>квотний конфлікт</em> може призвести до виходів і втрати колективної дисципліни.</li>
<li><strong>«Тонша» подушка безпеки:</strong> скорочення резервної потужності й <strong>«паперовість»</strong> частини барелів підвищують <strong>цінову чутливість</strong> ринку до збоїв.</li>
<li><strong>Середньо- й довгостроковий дефіцитний ухил:</strong> поєднання <em>&gt;15 років</em> до першої нафти, падіння відкриттів і плато сланцю створює <strong>вужче «вікно» для швидкого нарощення</strong>.</li>
<li><strong>Політика квот як інструмент частки ринку:</strong> «математика потужностей» стає <strong>битвою за частку</strong> у світі, де <strong>фізична пропозиція</strong> зростає повільніше, ніж передбачають «історії про надлишок».</li>
</ul>
<h3>Очікування для ринків нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> навіть невеликі (<em>порядку 0,14 млн б/д</em>) сигнали про зміну видобутку можуть мати <strong>обмежений ефект</strong>, якщо країни експортують <strong>нижче квот</strong> або <strong>компенсують</strong> минулі перевищення.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> закріплення <strong>базових ліній 2027</strong> переформатує <strong>розподіл приросту</strong> всередині OPEC+.</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong> зсув у бік <strong>довгих офшорних проєктів</strong> і вичерпання <strong>резервів швидкого запуску</strong> видобутку посилюють <strong>структурний ризик дефіциту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/OPEC-Faces-Contentious-Debate-on-Capacity-Baselines.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/17/opec-zagostryuye-diskusiyu-shhodo-bazovix-potuzhnostej-yak-pereglyad-steli-na-2027-rik-pererozpodilit-chastki-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 12 Sep 2025 08:23:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[crude prices]]></category>
		<category><![CDATA[discounts]]></category>
		<category><![CDATA[market share]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Oilprice.com]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Арамко]]></category>
		<category><![CDATA[знижки]]></category>
		<category><![CDATA[котирування]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		<category><![CDATA[частка ринку]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153238</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br />Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br /><p>Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із анонсом OPEC+ про використання скорочень на 1,65 млн бар./добу, імовірно спрямований на повернення частки ринку в Азії.</p>
<h2>Вплив рішень Aramco на азійський ринок нафти</h2>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>11 вересня 2025 року</strong> (за повідомленням Reuters): Aramco пропонує більші знижки та заохочує додаткові закупівлі для <em>жовтневих</em> відвантажень.</li>
<li>Вересень: премія для Arab Light підвищена до <strong>$3,20/бар.</strong> над Oman/Dubai — <em>5-місячний максимум</em>.</li>
<li>Жовтень: премія знижена до <strong>$2,20/бар.</strong>, тобто мінус <strong>$1/бар.</strong> до вересня.</li>
<li>Інші саудівські сорти: коригування на <strong>−$0,90–−$1/бар.</strong> на жовтень.</li>
</ul>
<h3>Цінові параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Фактичні зміни:</strong> Arab Light: <em>$3,20 → $2,20/бар.</em> (−$1,00/бар.) проти очікуваних −$0,40–−$0,70/бар.</li>
<li><strong>Діапазон для інших сортів:</strong> −$0,90–−$1,00/бар. у жовтні.</li>
<li><strong>Порівняння з очікуваннями:</strong> реальне зниження <em>на 43%–150% глибше</em>, ніж прогнозований коридор (в абсолютному вимірі −$1 проти −$0,40/−$0,70).</li>
</ul>
<h3>Попит та пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>Риторика попиту:</strong> минулого місяця Aramco оцінювала 2П 2025 як сильніший за 1П 2025 на <strong>понад 2 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Пропозиція та політика OPEC+:</strong> анонсовано використання «останнього шару» скорочень на <strong>1,65 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Операційні ознаки:</strong> на APPEC у Сінгапурі обговорювалися <em>більші саудівські постачання</em> до Азії в наступному місяці; через це, за двома джерелами Reuters, <strong>виділення обсягів на жовтень відкладено до наступного тижня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: боротьба за частку ринку в Азії.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> глибина зниження премії (−$1/бар.) перевищує консенсусні очікування (−$0,40–−$0,70), що відповідає стратегії агресивнішого ціноутворення для стимулювання закупівель.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції:</em> <strong>посилення цінового тиску</strong> на постачальників, орієнтованих на азійський ринок (Близький Схід, Західна Африка тощо), та потенційна переконфігурація спредів проти Oman/Dubai.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 2: розрив між деклараціями про попит і реальною ціновою дією.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> попри озвучений Aramco приріст попиту у 2П 2025 на &gt;2 млн бар./добу, компанія зменшує премії, що <strong>сигналізує про прагнення зафіксувати обсяги зараз</strong>, а не покладатися лише на інерцію попиту.</li>
<li><em>Наслідок для ринку:</em> можливе <strong>вирівнювання структури спредів</strong> у бік більш конкурентних пропозицій для азійських НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 3: взаємодія з політикою OPEC+.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> зниження премій відбулося після оголошення щодо «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу; це може бути <strong>тактикою компенсації</strong> обмежень видобутку через ціноутворення та стимулювання постачань у пріоритетний регіон.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>перерозподіл торгових потоків</strong> на користь Перської затоки в Азії у жовтні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 4: короткострокова волатильність у виділенні обсягів.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> затримка із жовтневими алокаціями до «наступного тижня» узгоджується з переговорами на APPEC та пошуком оптимального балансу ціни/обсягу.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>операційна невизначеність</strong> для закупівельників у короткому вікні планування, можливі коригування графіків постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Фундаментальні фактори ринку залишаються сильними, і ми очікуємо, що попит на нафту у другій половині 2025 року буде більш ніж на два мільйони барелів на добу вищим, ніж у першій половині», — президент і CEO Saudi Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<h3>Що це означає для азійських НПЗ</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> привабливіші диференціали до бенчмарку Oman/Dubai, можливість <em>збільшити закупівлі жовтневих</em> партій на фоні зниженої премії.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> якщо стратегія Aramco спрямована на <strong>відновлення частки</strong>, конкуренти можуть відповісти <em>контрзнижками</em>, що посилить цінову конкуренцію у 4 кв. 2025.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Saudi-Arabia-Offers-Deeper-Crude-Discounts-to-Asian-Buyers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29911-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень"/><br /><p>Державна компанія Saudi Aramco закликала азійських покупців збільшити обсяги постачання на жовтень після різкого зниження цін: премія для Arab Light встановлена на рівні $2,20/бар. до Dubai/Oman, що на $1/бар. нижче за вересень і значно більше за очікування аналітиків ($0,40–$0,70/бар.). Інші сорти здешевшали на $0,90–$1/бар. Попри вересневе підвищення до $3,20/бар. (п’ятимісячний максимум), нинішній крок, синхронний із анонсом OPEC+ про використання скорочень на 1,65 млн бар./добу, імовірно спрямований на повернення частки ринку в Азії.</p>
<h2>Вплив рішень Aramco на азійський ринок нафти</h2>
<h3>Хронологія</h3>
<ul>
<li><strong>11 вересня 2025 року</strong> (за повідомленням Reuters): Aramco пропонує більші знижки та заохочує додаткові закупівлі для <em>жовтневих</em> відвантажень.</li>
<li>Вересень: премія для Arab Light підвищена до <strong>$3,20/бар.</strong> над Oman/Dubai — <em>5-місячний максимум</em>.</li>
<li>Жовтень: премія знижена до <strong>$2,20/бар.</strong>, тобто мінус <strong>$1/бар.</strong> до вересня.</li>
<li>Інші саудівські сорти: коригування на <strong>−$0,90–−$1/бар.</strong> на жовтень.</li>
</ul>
<h3>Цінові параметри</h3>
<ul>
<li><strong>Фактичні зміни:</strong> Arab Light: <em>$3,20 → $2,20/бар.</em> (−$1,00/бар.) проти очікуваних −$0,40–−$0,70/бар.</li>
<li><strong>Діапазон для інших сортів:</strong> −$0,90–−$1,00/бар. у жовтні.</li>
<li><strong>Порівняння з очікуваннями:</strong> реальне зниження <em>на 43%–150% глибше</em>, ніж прогнозований коридор (в абсолютному вимірі −$1 проти −$0,40/−$0,70).</li>
</ul>
<h3>Попит та пропозиція</h3>
<ul>
<li><strong>Риторика попиту:</strong> минулого місяця Aramco оцінювала 2П 2025 як сильніший за 1П 2025 на <strong>понад 2 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Пропозиція та політика OPEC+:</strong> анонсовано використання «останнього шару» скорочень на <strong>1,65 млн бар./добу</strong>.</li>
<li><strong>Операційні ознаки:</strong> на APPEC у Сінгапурі обговорювалися <em>більші саудівські постачання</em> до Азії в наступному місяці; через це, за двома джерелами Reuters, <strong>виділення обсягів на жовтень відкладено до наступного тижня</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Висновок 1: боротьба за частку ринку в Азії.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> глибина зниження премії (−$1/бар.) перевищує консенсусні очікування (−$0,40–−$0,70), що відповідає стратегії агресивнішого ціноутворення для стимулювання закупівель.</li>
<li><em>Наслідок для конкуренції:</em> <strong>посилення цінового тиску</strong> на постачальників, орієнтованих на азійський ринок (Близький Схід, Західна Африка тощо), та потенційна переконфігурація спредів проти Oman/Dubai.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 2: розрив між деклараціями про попит і реальною ціновою дією.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> попри озвучений Aramco приріст попиту у 2П 2025 на &gt;2 млн бар./добу, компанія зменшує премії, що <strong>сигналізує про прагнення зафіксувати обсяги зараз</strong>, а не покладатися лише на інерцію попиту.</li>
<li><em>Наслідок для ринку:</em> можливе <strong>вирівнювання структури спредів</strong> у бік більш конкурентних пропозицій для азійських НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 3: взаємодія з політикою OPEC+.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> зниження премій відбулося після оголошення щодо «останнього шару» скорочень на 1,65 млн бар./добу; це може бути <strong>тактикою компенсації</strong> обмежень видобутку через ціноутворення та стимулювання постачань у пріоритетний регіон.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>перерозподіл торгових потоків</strong> на користь Перської затоки в Азії у жовтні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок 4: короткострокова волатильність у виділенні обсягів.</strong>
<ul>
<li><em>Обґрунтування:</em> затримка із жовтневими алокаціями до «наступного тижня» узгоджується з переговорами на APPEC та пошуком оптимального балансу ціни/обсягу.</li>
<li><em>Наслідок:</em> <strong>операційна невизначеність</strong> для закупівельників у короткому вікні планування, можливі коригування графіків постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<blockquote><p>«Фундаментальні фактори ринку залишаються сильними, і ми очікуємо, що попит на нафту у другій половині 2025 року буде більш ніж на два мільйони барелів на добу вищим, ніж у першій половині», — президент і CEO Saudi Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<h3>Що це означає для азійських НПЗ</h3>
<ul>
<li><strong>Короткостроково:</strong> привабливіші диференціали до бенчмарку Oman/Dubai, можливість <em>збільшити закупівлі жовтневих</em> партій на фоні зниженої премії.</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong> якщо стратегія Aramco спрямована на <strong>відновлення частки</strong>, конкуренти можуть відповісти <em>контрзнижками</em>, що посилить цінову конкуренцію у 4 кв. 2025.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Saudi-Arabia-Offers-Deeper-Crude-Discounts-to-Asian-Buyers.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/153238/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудівська Аравія готує нову стратегію $1-триліонного інвестиційного фонду</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/10/saudivska-araviya-gotuye-novu-strategiyu-1-trilionnogo-investicijnogo-fondu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/10/saudivska-araviya-gotuye-novu-strategiyu-1-trilionnogo-investicijnogo-fondu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 10 Sep 2025 06:56:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[fund]]></category>
		<category><![CDATA[investment]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Public Investment Fund]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Публічний інвестиційний фонд]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[Фонд]]></category>
		<category><![CDATA[энергия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153229</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29905-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія готує нову стратегію $1-триліонного інвестиційного фонду"/><br />Публічний інвестиційний фонд Саудівської Аравії (PIF), що управляє активами на понад $1 трлн, до кінця року представить нову довгострокову стратегію. Мета – підтримати економіку країни, зменшити її залежність від нафти та підвищити прибутковість інвестицій. Майбутня стратегія фонду стане ключовою для трансформації економіки Саудівської Аравії та її позицій на світових енергетичних ринках. Стратегія трансформації PIF Оновлення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29905-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія готує нову стратегію $1-триліонного інвестиційного фонду"/><br /><p>Публічний інвестиційний фонд Саудівської Аравії (PIF), що управляє активами на понад $1 трлн, до кінця року представить нову довгострокову стратегію. Мета – підтримати економіку країни, зменшити її залежність від нафти та підвищити прибутковість інвестицій.</p>
<h3>Майбутня стратегія фонду стане ключовою для <strong>трансформації економіки Саудівської Аравії</strong> та її позицій на світових енергетичних ринках.</h3>
<h2>Стратегія трансформації PIF</h2>
<ul>
<li><strong>Оновлення стратегії</strong>: до двох місяців PIF затвердить план розвитку до 2030 року та далі – до 2040 року і понад це.</li>
<li><strong>Активи під управлінням</strong>: у 2024 році обсяг активів зріс на 19% – до $913 млрд.</li>
<li><strong>Прибутковість</strong>: середня річна дохідність портфеля з 2017 року становить 7,2%.</li>
<li><strong>Доходи</strong>: у 2024 році загальні доходи зросли на 25%.</li>
<li><strong>Ліквідність</strong>: грошовий баланс залишається стабільним рік до року.</li>
</ul>
<h2>Фокус на внутрішні інвестиції</h2>
<ul>
<li><strong>80% інвестицій</strong> зосереджено в межах Саудівської Аравії.</li>
<li>Серед пріоритетних напрямів – так звані Giga-проєкти:
<ul>
<li><em>Neom</em> – «розумне місто майбутнього».</li>
<li><em>Red Sea Global</em> – найбільший у світі проєкт регенеративного туризму.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Виклики для фонду</h2>
<ul>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> у 2025 році посилюють тиск на бюджет та доходи від нафти.</li>
<li>За останній рік фонд знизив вартість своїх мегапроєктів на $8 млрд через перевищення бюджетів та слабші нафтові доходи.</li>
<li>Інвестиції у Neom та інші мегапроєкти наприкінці 2024 року оцінювалися у $56 млрд – на 12,4% менше, ніж роком раніше.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Упродовж найближчих двох місяців ми визначимо нову стратегію для PIF – це продовження початкової, розрахованої до 2030 року, і водночас її продовження до 2040 року і далі», – заявив Ясір аль-Румаян, губернатор PIF, в інтерв’ю Девіду Рубенштейну у Вашингтоні.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Фонд демонструє <strong>стійке зростання активів та доходів</strong>, що свідчить про ефективність його інвестиційної політики.</li>
<li><strong>Конкурентна боротьба</strong> на ринках енергії та інвестицій посилюється, і нова стратегія PIF спрямована на зменшення залежності від нафти.</li>
<li><strong>Ризики</strong> залишаються: бюджетні перевитрати та падіння цін на нафту обмежують фінансову стабільність Giga-проєктів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Saudi-Arabias-1-Trillion-Wealth-Fund-to-Unveil-New-Investment-Strategy.html">Oilprice.com</a></p>
<hr />
<p><strong>Виявлена невідповідність:</strong> у початковому варіанті новини була відсутня назва для інтелектуальної карти. У виправленому тексті вона додана у вигляді тематичних розділів («Стратегія трансформації PIF», «Фокус на внутрішні інвестиції», «Виклики для фонду», «Висновки»), що відображають структуру інтелектуальної карти.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29905-Саудівська_Аравія_герб.png" alt="Саудівська Аравія готує нову стратегію $1-триліонного інвестиційного фонду"/><br /><p>Публічний інвестиційний фонд Саудівської Аравії (PIF), що управляє активами на понад $1 трлн, до кінця року представить нову довгострокову стратегію. Мета – підтримати економіку країни, зменшити її залежність від нафти та підвищити прибутковість інвестицій.</p>
<h3>Майбутня стратегія фонду стане ключовою для <strong>трансформації економіки Саудівської Аравії</strong> та її позицій на світових енергетичних ринках.</h3>
<h2>Стратегія трансформації PIF</h2>
<ul>
<li><strong>Оновлення стратегії</strong>: до двох місяців PIF затвердить план розвитку до 2030 року та далі – до 2040 року і понад це.</li>
<li><strong>Активи під управлінням</strong>: у 2024 році обсяг активів зріс на 19% – до $913 млрд.</li>
<li><strong>Прибутковість</strong>: середня річна дохідність портфеля з 2017 року становить 7,2%.</li>
<li><strong>Доходи</strong>: у 2024 році загальні доходи зросли на 25%.</li>
<li><strong>Ліквідність</strong>: грошовий баланс залишається стабільним рік до року.</li>
</ul>
<h2>Фокус на внутрішні інвестиції</h2>
<ul>
<li><strong>80% інвестицій</strong> зосереджено в межах Саудівської Аравії.</li>
<li>Серед пріоритетних напрямів – так звані Giga-проєкти:
<ul>
<li><em>Neom</em> – «розумне місто майбутнього».</li>
<li><em>Red Sea Global</em> – найбільший у світі проєкт регенеративного туризму.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Виклики для фонду</h2>
<ul>
<li><strong>Низькі ціни на нафту</strong> у 2025 році посилюють тиск на бюджет та доходи від нафти.</li>
<li>За останній рік фонд знизив вартість своїх мегапроєктів на $8 млрд через перевищення бюджетів та слабші нафтові доходи.</li>
<li>Інвестиції у Neom та інші мегапроєкти наприкінці 2024 року оцінювалися у $56 млрд – на 12,4% менше, ніж роком раніше.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Упродовж найближчих двох місяців ми визначимо нову стратегію для PIF – це продовження початкової, розрахованої до 2030 року, і водночас її продовження до 2040 року і далі», – заявив Ясір аль-Румаян, губернатор PIF, в інтерв’ю Девіду Рубенштейну у Вашингтоні.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Фонд демонструє <strong>стійке зростання активів та доходів</strong>, що свідчить про ефективність його інвестиційної політики.</li>
<li><strong>Конкурентна боротьба</strong> на ринках енергії та інвестицій посилюється, і нова стратегія PIF спрямована на зменшення залежності від нафти.</li>
<li><strong>Ризики</strong> залишаються: бюджетні перевитрати та падіння цін на нафту обмежують фінансову стабільність Giga-проєктів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Saudi-Arabias-1-Trillion-Wealth-Fund-to-Unveil-New-Investment-Strategy.html">Oilprice.com</a></p>
<hr />
<p><strong>Виявлена невідповідність:</strong> у початковому варіанті новини була відсутня назва для інтелектуальної карти. У виправленому тексті вона додана у вигляді тематичних розділів («Стратегія трансформації PIF», «Фокус на внутрішні інвестиції», «Виклики для фонду», «Висновки»), що відображають структуру інтелектуальної карти.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/10/saudivska-araviya-gotuye-novu-strategiyu-1-trilionnogo-investicijnogo-fondu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/saudi-arabia/feed/ ) in 0.32313 seconds, on Apr 7th, 2026 at 1:18 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 2:18 pm UTC -->