<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; скорочення попиту</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/skorochennya-popitu/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 06 May 2026 15:48:58 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Світова економіка входить у тривалий нафтовий шок: дорожчають пальне, авіаперевезення, продовольство й добрива</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/svitova-ekonomika-vxodit-u-trivalij-naftovij-shok-dorozhchayut-palne-aviaperevezennya-prodovolstvo-j-dobriva/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/svitova-ekonomika-vxodit-u-trivalij-naftovij-shok-dorozhchayut-palne-aviaperevezennya-prodovolstvo-j-dobriva/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Apr 2026 13:18:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[strategic response]]></category>
		<category><![CDATA[антикризові заходи]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Ланцюги постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[скорочення попиту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153825</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30274-Нефть.jpg" alt="Світова економіка входить у тривалий нафтовий шок: дорожчають пальне, авіаперевезення, продовольство й добрива"/><br />Перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько 20% світового постачання нафти, уже виштовхує вгору ціни на бензин, дизель і авіапальне, а слідом — витрати транспорту, харчової промисловості й агросектору. Навіть швидке відновлення судноплавства не гарантує швидкого повернення до норми: ринок уже ввійшов у фазу затяжного дефіциту, жорсткішої конкуренції за ресурс і дорожчої логістики. Нафтовий ринок [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30274-Нефть.jpg" alt="Світова економіка входить у тривалий нафтовий шок: дорожчають пальне, авіаперевезення, продовольство й добрива"/><br /><p>Перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько <strong>20% світового постачання нафти</strong>, уже виштовхує вгору ціни на бензин, дизель і авіапальне, а слідом — витрати транспорту, харчової промисловості й агросектору. Навіть швидке відновлення судноплавства не гарантує швидкого повернення до норми: ринок уже ввійшов у фазу затяжного дефіциту, жорсткішої конкуренції за ресурс і дорожчої логістики.</p>
<h3>Нафтовий ринок дедалі менше реагує на короткі сигнали й дедалі більше — на ризик затяжного збою постачання</h3>
<p>Ключова зміна полягає в тому, що енергетичний ринок перестає сприймати кризу як короткостроковий епізод. Якщо раніше головним індикатором були біржові коливання, то зараз визначальним стає сам факт порушення фізичного руху сировини й нафтопродуктів. Саме тому навіть потенційне відкриття протоки не означатиме швидкого зниження напруги: ланцюги постачання вже розбалансовані, а дефіцитні барелі вже перерозподіляються між регіонами.</p>
<h4>Що саме штовхає ринок угору</h4>
<ul>
<li><strong>Близько 20% світового постачання нафти</strong> залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Після фактичного перекриття протоки <strong>2 березня</strong> ціни пішли вгору прискореними темпами.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent</strong> піднімалася до <strong>$108,6 за барель</strong>.</li>
<li>За останній місяць Brent зросла на <strong>24,4%</strong>.</li>
<li>Зростання нафтових котирувань уже трансформувалося у дорожчання бензину й дизеля на роздрібному ринку.</li>
</ul>
<p><em>Brent</em> — це один із головних світових еталонів ціни на нафту. Саме через нього ринок оцінює, наскільки дорожчатимуть сировина, пально-мастильні матеріали, логістика й кінцева ціна для споживача. Коли Brent за місяць додає майже чверть вартості, це майже неминуче перекидається на весь ланцюг — від нафтобази до каси на АЗС.</p>
<h4>Європа входить у пряму конкуренцію за ресурс</h4>
<p>Попри те, що Європа отримує менше нафти з країн Перської затоки, це не означає захищеності. Глобальний дефіцит автоматично втягуватиме європейських покупців у конкуренцію з азійськими імпортерами, які сильніше залежать від близькосхідного ресурсу. Насамперед ідеться про Японію й Південну Корею. За такої конфігурації дорожчає не лише сама нафта, а й доступ до неї: премію починає визначати не географія, а готовність платити більше за швидше постачання.</p>
<ul>
<li>Аналітики очікують, що конкуренція з боку азійських покупців і надалі <strong>підштовхуватиме ціни для Європи вгору</strong>.</li>
<li>Це означає посилення тиску на імпортозалежні економіки, навіть якщо вони фізично не залежать від Ормузької протоки так само сильно, як Азія.</li>
<li>У кризовий період на перший план виходить не лише ціна ресурсу, а й <strong>гарантованість його постачання</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ресурсне забезпечення стає головним питанням ринку</h4>
<p>У кризових умовах ринок нафти й нафтопродуктів працює не за логікою комфорту, а за логікою доступності ресурсу. Саме тому дедалі частіше йдеться не про оптимальне постачання, а про антикризове ресурсне забезпечення. Міжнародне енергетичне агентство вже представило <strong>10-пунктний план дій</strong>, який, за оцінкою агентства, уряди, бізнес і споживачі можуть запровадити швидко. Європейський Союз зі свого боку закликав держави-члени заохочувати громадян частіше працювати з дому й менше користуватися автомобілями, щоб скоротити попит.</p>
<ul>
<li><strong>10-пунктний план МЕА</strong> показує, що криза вже вийшла за межі суто біржового питання й перейшла у площину керування попитом.</li>
<li>Заклики ЄС <strong>менше їздити й частіше працювати дистанційно</strong> свідчать, що ощадне споживання вже розглядається як інструмент стабілізації ринку.</li>
<li>У Південній Кореї громадян закликали берегти <strong>«кожну краплю пального»</strong>.</li>
<li>Пакистан запровадив <strong>обов’язковий чотириденний робочий тиждень</strong>, а в Таїланді людям рекомендували зменшити використання кондиціонерів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Бережіть кожну краплю пального», — такий заклик до громадян пролунала від президента Південної Кореї Лі Чже Мьона у відповідь на посилення енергетичної напруги.</p></blockquote>
<p>Ці сигнали важливі тим, що показують: у період кризи уряди переходять від пасивного спостереження до управління попитом. І це, по суті, перший практичний рубіж енергетичної ощадності: коли дешевше зменшити споживання, ніж намагатися перекупити дефіцитний ресурс на перегрітому ринку.</p>
<h4>Авіапальне стає окремою зоною ризику</h4>
<p>Одним із найшвидших каналів поширення кризи стало авіапальне. Моніторинг IATA, Міжнародної асоціації повітряного транспорту, показав, що барель авіапального коштує вже <strong>$195</strong> — це на <strong>103%</strong> більше, ніж <strong>$96</strong> за вісім днів до початку війни. Для Європи ця динаміка особливо чутлива, тому що континент імпортує з країн Перської затоки приблизно <strong>20–30%</strong> сукупного попиту на авіапальне.</p>
<ul>
<li>Останні танкери, які вийшли з регіону до початку війни, вже прибувають до місця призначення.</li>
<li>Авіакомпанії попереджають про ризик нестачі пального для виконання регулярних рейсів.</li>
<li>Ryanair допустила скасування <strong>10%</strong> своїх рейсів цього літа.</li>
<li>Skybus уже оголосила про припинення рейсів між Ньюкі та лондонським Гатвіком з <strong>2 квітня</strong>.</li>
</ul>
<p>Це означає, що енергетична криза швидко перетворюється на кризу мобільності. Літній туристичний сезон у такій конфігурації ризикує стати дорожчим, коротшим і менш передбачуваним, ніж очікував ринок ще кілька тижнів тому.</p>
<h4>Проблема вже перейшла на рівень продовольства</h4>
<p>Найнебезпечніше в нинішньому шоку те, що він не зупиняється на паливній колонці. Зростання цін на пальне й перебої в постачанні вже починають розкручувати інфляцію в харчовому секторі. Федерація харчової промисловості й напоїв Великої Британії підвищила прогноз продовольчої інфляції: замість очікуваних раніше <strong>3,2%</strong> тепер ідеться про <strong>9–10%</strong> до кінця року. Окрема галузева оцінка попереджає, що ціни на харчі можуть зрости з <strong>3%</strong> до <strong>9%</strong>.</p>
<ul>
<li>Харчова промисловість є однією з найбільш <strong>енергоємних</strong> і водночас залежних від імпорту.</li>
<li>Через конфлікт уже <strong>призупиняються й скасовуються відвантаження</strong> британських товарів на близькосхідні ринки.</li>
<li>Вартість <strong>червоного дизеля</strong>, який використовують у сільському господарстві та техніці, зросла на <strong>80%</strong> за трохи більше ніж місяць від початку конфлікту.</li>
</ul>
<p><em>Червоний дизель</em> — це спеціальне дизельне пальне для окремих видів техніки, зокрема сільськогосподарської. Коли воно дорожчає на 80%, це означає прямий тиск на собівартість польових робіт, транспортування врожаю й виробництва продовольства. Інакше кажучи, нафтовий шок дуже швидко перетворюється на продовольчий.</p>
<h4>Шок добрив посилює ризики для врожаю</h4>
<p>Окрім нафти, критичним вузлом стають добрива. Країни Перської затоки забезпечують <strong>49%</strong> світової торгівлі карбамідом, тобто сечовиною — азотним добривом, яке широко застосовується у вирощуванні пшениці та інших культур. Від початку війни ціна карбаміду зросла більш як на <strong>40%</strong>, причому подорожчання припало саме на сезон весняної посівної в Північній півкулі.</p>
<ul>
<li>Карбамід є базовим компонентом живлення для низки культур, тому його дефіцит швидко впливає на врожайність.</li>
<li>Якщо фермери не зможуть закупити добрива в потрібному обсязі, це означатиме <strong>ризик падіння врожайності</strong>.</li>
<li>Наслідки такого подорожчання майже неминуче перекочують у кінцеві споживчі ціни.</li>
</ul>
<p>Саме тому нинішню кризу вже не можна зводити лише до теми нафти. Вона одночасно вражає паливо, перевезення, добрива, посівну кампанію й продовольчий кошик. Для ринку нафтопродуктів це означає ще й довший період високої нервозності: коли дорожчає все, попит не зникає, а просто стає болючішим для економіки.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Світ входить у затяжний період дорожчого ресурсу</strong>, а не в короткий спекулятивний сплеск.</li>
<li>Головний дефіцит формується не лише у видобутку, а в <strong>маршрутах постачання</strong> й швидкості переорієнтації потоків.</li>
<li>Для нафтопродуктів це означає подорожчання бензину, дизеля й авіапального одночасно.</li>
<li>Найуразливішими виявляються галузі з високою паливною залежністю: <strong>авіація, транспорт, агросектор, харчова промисловість</strong>.</li>
<li>У період кризи зростає роль <strong>ощадного споживання</strong>, тимчасових обмежень попиту й швидких антикризових рішень із ресурсного забезпечення.</li>
</ul>
<p>Ринок уже показує, що ціна нафти більше не є суто фінансовим індикатором. Вона знову стала мірилом фізичної доступності енергії, а це завжди означає жорсткіші наслідки для економіки. Якщо конфлікт затягнеться до початку літа, шок відчує не лише транспорт або АЗС, а практично весь споживчий кошик. Саме тому нинішня хвиля турбулентності виглядає не короткою кризою настроїв, а системним стресом для глобального ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Global-Economy-Braces-for-Prolonged-Shock-From-Iran-War.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30274-Нефть.jpg" alt="Світова економіка входить у тривалий нафтовий шок: дорожчають пальне, авіаперевезення, продовольство й добрива"/><br /><p>Перекриття Ормузької протоки, через яку проходить близько <strong>20% світового постачання нафти</strong>, уже виштовхує вгору ціни на бензин, дизель і авіапальне, а слідом — витрати транспорту, харчової промисловості й агросектору. Навіть швидке відновлення судноплавства не гарантує швидкого повернення до норми: ринок уже ввійшов у фазу затяжного дефіциту, жорсткішої конкуренції за ресурс і дорожчої логістики.</p>
<h3>Нафтовий ринок дедалі менше реагує на короткі сигнали й дедалі більше — на ризик затяжного збою постачання</h3>
<p>Ключова зміна полягає в тому, що енергетичний ринок перестає сприймати кризу як короткостроковий епізод. Якщо раніше головним індикатором були біржові коливання, то зараз визначальним стає сам факт порушення фізичного руху сировини й нафтопродуктів. Саме тому навіть потенційне відкриття протоки не означатиме швидкого зниження напруги: ланцюги постачання вже розбалансовані, а дефіцитні барелі вже перерозподіляються між регіонами.</p>
<h4>Що саме штовхає ринок угору</h4>
<ul>
<li><strong>Близько 20% світового постачання нафти</strong> залежить від маршруту через Ормузьку протоку.</li>
<li>Після фактичного перекриття протоки <strong>2 березня</strong> ціни пішли вгору прискореними темпами.</li>
<li>На початку тижня <strong>Brent</strong> піднімалася до <strong>$108,6 за барель</strong>.</li>
<li>За останній місяць Brent зросла на <strong>24,4%</strong>.</li>
<li>Зростання нафтових котирувань уже трансформувалося у дорожчання бензину й дизеля на роздрібному ринку.</li>
</ul>
<p><em>Brent</em> — це один із головних світових еталонів ціни на нафту. Саме через нього ринок оцінює, наскільки дорожчатимуть сировина, пально-мастильні матеріали, логістика й кінцева ціна для споживача. Коли Brent за місяць додає майже чверть вартості, це майже неминуче перекидається на весь ланцюг — від нафтобази до каси на АЗС.</p>
<h4>Європа входить у пряму конкуренцію за ресурс</h4>
<p>Попри те, що Європа отримує менше нафти з країн Перської затоки, це не означає захищеності. Глобальний дефіцит автоматично втягуватиме європейських покупців у конкуренцію з азійськими імпортерами, які сильніше залежать від близькосхідного ресурсу. Насамперед ідеться про Японію й Південну Корею. За такої конфігурації дорожчає не лише сама нафта, а й доступ до неї: премію починає визначати не географія, а готовність платити більше за швидше постачання.</p>
<ul>
<li>Аналітики очікують, що конкуренція з боку азійських покупців і надалі <strong>підштовхуватиме ціни для Європи вгору</strong>.</li>
<li>Це означає посилення тиску на імпортозалежні економіки, навіть якщо вони фізично не залежать від Ормузької протоки так само сильно, як Азія.</li>
<li>У кризовий період на перший план виходить не лише ціна ресурсу, а й <strong>гарантованість його постачання</strong>.</li>
</ul>
<h4>Ресурсне забезпечення стає головним питанням ринку</h4>
<p>У кризових умовах ринок нафти й нафтопродуктів працює не за логікою комфорту, а за логікою доступності ресурсу. Саме тому дедалі частіше йдеться не про оптимальне постачання, а про антикризове ресурсне забезпечення. Міжнародне енергетичне агентство вже представило <strong>10-пунктний план дій</strong>, який, за оцінкою агентства, уряди, бізнес і споживачі можуть запровадити швидко. Європейський Союз зі свого боку закликав держави-члени заохочувати громадян частіше працювати з дому й менше користуватися автомобілями, щоб скоротити попит.</p>
<ul>
<li><strong>10-пунктний план МЕА</strong> показує, що криза вже вийшла за межі суто біржового питання й перейшла у площину керування попитом.</li>
<li>Заклики ЄС <strong>менше їздити й частіше працювати дистанційно</strong> свідчать, що ощадне споживання вже розглядається як інструмент стабілізації ринку.</li>
<li>У Південній Кореї громадян закликали берегти <strong>«кожну краплю пального»</strong>.</li>
<li>Пакистан запровадив <strong>обов’язковий чотириденний робочий тиждень</strong>, а в Таїланді людям рекомендували зменшити використання кондиціонерів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Бережіть кожну краплю пального», — такий заклик до громадян пролунала від президента Південної Кореї Лі Чже Мьона у відповідь на посилення енергетичної напруги.</p></blockquote>
<p>Ці сигнали важливі тим, що показують: у період кризи уряди переходять від пасивного спостереження до управління попитом. І це, по суті, перший практичний рубіж енергетичної ощадності: коли дешевше зменшити споживання, ніж намагатися перекупити дефіцитний ресурс на перегрітому ринку.</p>
<h4>Авіапальне стає окремою зоною ризику</h4>
<p>Одним із найшвидших каналів поширення кризи стало авіапальне. Моніторинг IATA, Міжнародної асоціації повітряного транспорту, показав, що барель авіапального коштує вже <strong>$195</strong> — це на <strong>103%</strong> більше, ніж <strong>$96</strong> за вісім днів до початку війни. Для Європи ця динаміка особливо чутлива, тому що континент імпортує з країн Перської затоки приблизно <strong>20–30%</strong> сукупного попиту на авіапальне.</p>
<ul>
<li>Останні танкери, які вийшли з регіону до початку війни, вже прибувають до місця призначення.</li>
<li>Авіакомпанії попереджають про ризик нестачі пального для виконання регулярних рейсів.</li>
<li>Ryanair допустила скасування <strong>10%</strong> своїх рейсів цього літа.</li>
<li>Skybus уже оголосила про припинення рейсів між Ньюкі та лондонським Гатвіком з <strong>2 квітня</strong>.</li>
</ul>
<p>Це означає, що енергетична криза швидко перетворюється на кризу мобільності. Літній туристичний сезон у такій конфігурації ризикує стати дорожчим, коротшим і менш передбачуваним, ніж очікував ринок ще кілька тижнів тому.</p>
<h4>Проблема вже перейшла на рівень продовольства</h4>
<p>Найнебезпечніше в нинішньому шоку те, що він не зупиняється на паливній колонці. Зростання цін на пальне й перебої в постачанні вже починають розкручувати інфляцію в харчовому секторі. Федерація харчової промисловості й напоїв Великої Британії підвищила прогноз продовольчої інфляції: замість очікуваних раніше <strong>3,2%</strong> тепер ідеться про <strong>9–10%</strong> до кінця року. Окрема галузева оцінка попереджає, що ціни на харчі можуть зрости з <strong>3%</strong> до <strong>9%</strong>.</p>
<ul>
<li>Харчова промисловість є однією з найбільш <strong>енергоємних</strong> і водночас залежних від імпорту.</li>
<li>Через конфлікт уже <strong>призупиняються й скасовуються відвантаження</strong> британських товарів на близькосхідні ринки.</li>
<li>Вартість <strong>червоного дизеля</strong>, який використовують у сільському господарстві та техніці, зросла на <strong>80%</strong> за трохи більше ніж місяць від початку конфлікту.</li>
</ul>
<p><em>Червоний дизель</em> — це спеціальне дизельне пальне для окремих видів техніки, зокрема сільськогосподарської. Коли воно дорожчає на 80%, це означає прямий тиск на собівартість польових робіт, транспортування врожаю й виробництва продовольства. Інакше кажучи, нафтовий шок дуже швидко перетворюється на продовольчий.</p>
<h4>Шок добрив посилює ризики для врожаю</h4>
<p>Окрім нафти, критичним вузлом стають добрива. Країни Перської затоки забезпечують <strong>49%</strong> світової торгівлі карбамідом, тобто сечовиною — азотним добривом, яке широко застосовується у вирощуванні пшениці та інших культур. Від початку війни ціна карбаміду зросла більш як на <strong>40%</strong>, причому подорожчання припало саме на сезон весняної посівної в Північній півкулі.</p>
<ul>
<li>Карбамід є базовим компонентом живлення для низки культур, тому його дефіцит швидко впливає на врожайність.</li>
<li>Якщо фермери не зможуть закупити добрива в потрібному обсязі, це означатиме <strong>ризик падіння врожайності</strong>.</li>
<li>Наслідки такого подорожчання майже неминуче перекочують у кінцеві споживчі ціни.</li>
</ul>
<p>Саме тому нинішню кризу вже не можна зводити лише до теми нафти. Вона одночасно вражає паливо, перевезення, добрива, посівну кампанію й продовольчий кошик. Для ринку нафтопродуктів це означає ще й довший період високої нервозності: коли дорожчає все, попит не зникає, а просто стає болючішим для економіки.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Світ входить у затяжний період дорожчого ресурсу</strong>, а не в короткий спекулятивний сплеск.</li>
<li>Головний дефіцит формується не лише у видобутку, а в <strong>маршрутах постачання</strong> й швидкості переорієнтації потоків.</li>
<li>Для нафтопродуктів це означає подорожчання бензину, дизеля й авіапального одночасно.</li>
<li>Найуразливішими виявляються галузі з високою паливною залежністю: <strong>авіація, транспорт, агросектор, харчова промисловість</strong>.</li>
<li>У період кризи зростає роль <strong>ощадного споживання</strong>, тимчасових обмежень попиту й швидких антикризових рішень із ресурсного забезпечення.</li>
</ul>
<p>Ринок уже показує, що ціна нафти більше не є суто фінансовим індикатором. Вона знову стала мірилом фізичної доступності енергії, а це завжди означає жорсткіші наслідки для економіки. Якщо конфлікт затягнеться до початку літа, шок відчує не лише транспорт або АЗС, а практично весь споживчий кошик. Саме тому нинішня хвиля турбулентності виглядає не короткою кризою настроїв, а системним стресом для глобального ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Global-Economy-Braces-for-Prolonged-Shock-From-Iran-War.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/svitova-ekonomika-vxodit-u-trivalij-naftovij-shok-dorozhchayut-palne-aviaperevezennya-prodovolstvo-j-dobriva/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/skorochennya-popitu/feed/ ) in 0.33086 seconds, on May 6th, 2026 at 6:56 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 6th, 2026 at 7:56 pm UTC -->