<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; скраплений газ</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/skraplenij-gaz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 20 May 2026 05:55:09 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/153954/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/153954/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 07:08:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153954</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30355-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році"/><br />Оновлений короткостроковий енергетичний прогноз США показує різке посилення ризиків для світового ринку нафти й нафтопродуктів. Через фактичне закриття Ормузької протоки та зупинку значної частини видобутку на Близькому Сході світові нафтові запаси у 2026 році можуть скоротитися на 2,6 млн барелів на добу, тоді як ще у квітневому прогнозі очікувалося зниження лише на 0,3 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30355-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році"/><br /><p>Оновлений короткостроковий енергетичний прогноз США показує різке посилення ризиків для світового ринку нафти й нафтопродуктів. Через фактичне закриття Ормузької протоки та зупинку значної частини видобутку на Близькому Сході світові нафтові запаси у 2026 році можуть скоротитися на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong>, тоді як ще у квітневому прогнозі очікувалося зниження лише на <strong>0,3 млн барелів на добу</strong>. Це означає, що ринок переходить у значно жорсткіший режим постачання, а ціни на нафту залишатимуться під тиском геополітики навіть після відновлення частини морських перевезень.</p>
<h3>Ормузька протока стала головним ціновим фактором для нафти, LPG та LNG</h3>
<h4>Близький Схід: з ринку тимчасово випали 10,5 млн барелів на добу</h4>
<p>У травневому <strong>Short-Term Energy Outlook</strong> від 12 травня 2026 року, прогноз за яким був завершений 7 травня, ключовим чинником стала не динаміка попиту, а фізичне обмеження постачання. За оцінкою прогнозу, у квітні <strong>Ірак, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Катар і Бахрейн</strong> разом зупинили <strong>10,5 млн барелів на добу</strong> видобутку сирої нафти.</p>
<p>Базовий сценарій прогнозу виходить із того, що <strong>Ормузька протока</strong> залишатиметься фактично закритою до кінця травня, а рух суден почне відновлюватися у червні. Водночас постачання нафти через протоку, за цим сценарієм, не повернеться до докризового рівня до кінця року.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — один із ключових морських маршрутів для експорту нафти й газу з Перської затоки.</li>
<li><strong>Закриття протоки</strong> означає не лише затримку танкерів, а й вимушене скорочення видобутку в країнах, які залежать від цього маршруту.</li>
<li><strong>Головний ефект для ринку</strong> — швидке скорочення запасів, особливо у травні та червні.</li>
</ul>
<p>Саме тому зниження цін не буде швидким навіть після часткового відновлення руху. Якщо фізичні обсяги постачання повертаються повільніше, ніж очікує ринок, то кожен додатковий барель споживання покривається за рахунок запасів. Це обмежує простір для здешевлення нафти й підтримує високі ціни на нафтопродукти.</p>
<h4>Brent: пік $138 за барель і очікування понад $100 у травні-червні</h4>
<p>Ціна <strong>Brent</strong>, основного європейського маркерного сорту нафти, у квітні різко зросла через дефіцит постачання. За даними прогнозу, спотова ціна Brent досягла <strong>$138 за барель 7 квітня</strong>, а середня ціна за квітень становила <strong>$117 за барель</strong>.</p>
<p>У другому кварталі 2026 року очікується скорочення світових нафтових запасів у середньому на <strong>8,5 млн барелів на добу</strong>. Це утримуватиме Brent близько <strong>$106 за барель у травні та червні</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>2Q26</strong> — другий квартал 2026 року, тобто період із квітня по червень.</li>
<li><strong>$/b</strong> — долари за барель.</li>
<li><strong>b/d</strong> — барелі на добу, стандартна одиниця для оцінки видобутку, споживання або зміни запасів нафти.</li>
</ul>
<p>Подальша траєкторія цін у прогнозі залежить від відновлення видобутку на Близькому Сході. За базовим сценарієм, середня ціна сирої нафти знизиться до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та до <strong>$79 за барель у 2027 році</strong>. Це не миттєве повернення до дешевої нафти, а поступове послаблення цінового тиску за умови відновлення постачання.</p>
<h4>ОПЕК втратила частину резервної потужності через вихід ОАЕ</h4>
<p>Окремий структурний сигнал для ринку — вихід <strong>ОАЕ</strong> з <strong>ОПЕК</strong> з 1 травня 2026 року. У травневому прогнозі це вже враховано: дані щодо видобутку ОПЕК у прогнозних і історичних періодах подаються без ОАЕ.</p>
<p><strong>ОПЕК</strong> — Організація країн-експортерів нафти, яка впливає на ринок через координацію рівнів видобутку. Вихід країни з резервними потужностями змінює оцінку того, наскільки швидко група може компенсувати дефіцит постачання.</p>
<ul>
<li>Очікувана резервна виробнича потужність ОПЕК у 2027 році знижена до <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Попередній прогноз передбачав <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для 2026 року прогноз резервної потужності ОПЕК становить лише <strong>0,5 млн барелів на добу</strong> проти <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у попередньому прогнозі.</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть формальна наявність нафтовидобувних потужностей у світі не гарантує швидкого повернення ринку до рівноваги. Коли значна частина запасу гнучкості випадає з механізму ОПЕК, ринок сильніше реагує на перебої логістики та геополітичні ризики.</p>
<h4>Пропан і LPG: високі запаси у США можуть частково замінити втрачені обсяги Перської затоки</h4>
<p>Для ринку <strong>пропану</strong>, який є важливою складовою ринку скрапленого нафтового газу <strong>LPG</strong>, прогноз має іншу логіку. У США запаси пропану досягли рекордного рівня наприкінці 2025 року й, за прогнозом, залишатимуться вищими за середній рівень протягом 2026 року.</p>
<ul>
<li>Виробництво пропану в США зростає швидше, ніж попит.</li>
<li>Пік запасів очікується у <strong>жовтні 2026 року</strong>.</li>
<li>Після цього запаси скорочуватимуться в опалювальний сезон <em>листопад-березень</em>, але залишаться вищими за п’ятирічний середній рівень.</li>
</ul>
<p>Підвищені запаси створюють <strong>понижувальний тиск на ціни пропану у США</strong>. Водночас закриття Ормузької протоки змінює географію попиту: покупці в Азії шукатимуть заміну втраченим обсягам із Перської затоки. Саме це може збільшити експорт американського пропану у <strong>2026-2027 роках</strong>.</p>
<p>Для глобального ринку LPG це означає розрив між регіональними балансами: у США надлишок запасів може тиснути на внутрішні ціни, а в Азії дефіцит постачання з Перської затоки підтримуватиме імпортний попит.</p>
<h4>LNG і природний газ: США нарощують потужності, але світові ціни залишаються високими</h4>
<p>Ринок <strong>LNG</strong>, тобто скрапленого природного газу, також залежить від обмежень у районі Ормузької протоки. У квітні експортна потужність США для LNG зросла приблизно на <strong>0,9 млрд кубічних футів на добу</strong> завдяки першому відвантаженню з <strong>Golden Pass LNG Train 1</strong> та додатковому виробництву <strong>Corpus Christi Stage 3</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Bcf/d</strong> — мільярди кубічних футів на добу, одиниця вимірювання обсягів природного газу.</li>
<li><strong>Corpus Christi Train 6</strong> має запрацювати влітку 2026 року.</li>
<li>Очікуване додаткове зростання номінальної експортної потужності — <strong>0,2 Bcf/d</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас швидко компенсувати світовий дефіцит LNG США не зможуть: будівництво нових експортних потужностей має довгі строки реалізації. Тому світові ціни на LNG залишаються підвищеними, а розрив між внутрішніми цінами на газ у США та міжнародними ринками — широким.</p>
<p>Видобуток товарного природного газу у США в першому кварталі 2026 року становив <strong>120,2 Bcf/d</strong>, що на <strong>4%</strong> більше, ніж у першому кварталі 2025 року. У 2026 році прогноз видобутку підвищено на <strong>1%</strong>, а у 2027 році — на <strong>2%</strong> порівняно з попереднім прогнозом.</p>
<p>Основним драйвером є <strong>6% зростання видобутку в регіонах Permian і Haynesville</strong>. У Permian додатковий газ надходить разом із видобутком нафти: високі ціни на нафту підтримують буріння, а разом із нафтою зростає і виробництво супутнього газу.</p>
<h4>Henry Hub дешевшає в прогнозі, попри зростання видобутку та експорту</h4>
<p>Ціна <strong>Henry Hub</strong>, базового газового індикатора США, у новому прогнозі знижена порівняно з квітневою оцінкою.</p>
<ul>
<li>Прогноз на 2026 рік — <strong>$3,50 за млн британських теплових одиниць</strong> проти <strong>$3,67</strong> у попередньому прогнозі.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2026 рік — <strong>-4,4%</strong>.</li>
<li>Прогноз на 2027 рік — <strong>$3,18</strong> проти <strong>$3,59</strong>.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2027 рік — <strong>-11,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Це показує різницю між нафтовим і газовим ринками США. Нафта дорожчає через глобальні логістичні обмеження, тоді як внутрішній газовий баланс США пом’якшується завдяки зростанню видобутку.</p>
<h4>Електроенергія: попит і ціни у США продовжують зростати</h4>
<p>Прогноз також фіксує посилення попиту на електроенергію. У 2026 році споживання електроенергії у США зросте на <strong>1,3%</strong> і становитиме майже <strong>4 250 млрд кВт·год</strong>. У 2027 році очікується ще <strong>3,1%</strong> зростання.</p>
<ul>
<li>Основний внесок у приріст дає комерційний сектор.</li>
<li>У 2027 році комерційний попит, за прогнозом, уперше перевищить житловий.</li>
<li>Промисловий попит також зростатиме, але повільніше.</li>
</ul>
<p>Ціни на електроенергію для домогосподарств у 2026 році зростуть на <strong>5%</strong> і продовжать підвищуватися у 2027 році, хоча вже повільнішими темпами. Найбільше зростання очікується в регіонах уздовж Східного узбережжя США.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Оновлений прогноз показує, що у 2026 році ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу, де ціни визначаються не лише балансом попиту й пропозиції, а й доступністю логістичних маршрутів. Навіть якщо видобуток технічно може бути відновлений, ринок реагує на час, потрібний для повернення танкерних потоків і нормалізації запасів.</p>
<ul>
<li><strong>Для сирої нафти</strong> головний ризик — швидке скорочення запасів і повільне відновлення постачання з Близького Сходу.</li>
<li><strong>Для нафтопродуктів</strong> високі ціни Brent створюють підвищений базовий тиск на бензин, дизельне пальне та інші види пального.</li>
<li><strong>Для LPG</strong> ситуація неоднорідна: США мають високі запаси пропану, але Азія потребує заміщення втрачених обсягів із Перської затоки.</li>
<li><strong>Для LNG</strong> нові американські потужності не усувають проблему швидко, оскільки глобальний дефіцит пов’язаний із фізичним обмеженням потоків.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із прогнозу — світовий енергетичний ринок у 2026 році залишається вразливим до геополітичних і логістичних шоків. Навіть очікуване зниження Brent до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та <strong>$79 за барель у 2027 році</strong> не означає автоматичного повернення до стабільності. Після скорочення запасів на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році ринку знадобиться час, щоб відновити буфер безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30355-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році"/><br /><p>Оновлений короткостроковий енергетичний прогноз США показує різке посилення ризиків для світового ринку нафти й нафтопродуктів. Через фактичне закриття Ормузької протоки та зупинку значної частини видобутку на Близькому Сході світові нафтові запаси у 2026 році можуть скоротитися на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong>, тоді як ще у квітневому прогнозі очікувалося зниження лише на <strong>0,3 млн барелів на добу</strong>. Це означає, що ринок переходить у значно жорсткіший режим постачання, а ціни на нафту залишатимуться під тиском геополітики навіть після відновлення частини морських перевезень.</p>
<h3>Ормузька протока стала головним ціновим фактором для нафти, LPG та LNG</h3>
<h4>Близький Схід: з ринку тимчасово випали 10,5 млн барелів на добу</h4>
<p>У травневому <strong>Short-Term Energy Outlook</strong> від 12 травня 2026 року, прогноз за яким був завершений 7 травня, ключовим чинником стала не динаміка попиту, а фізичне обмеження постачання. За оцінкою прогнозу, у квітні <strong>Ірак, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Катар і Бахрейн</strong> разом зупинили <strong>10,5 млн барелів на добу</strong> видобутку сирої нафти.</p>
<p>Базовий сценарій прогнозу виходить із того, що <strong>Ормузька протока</strong> залишатиметься фактично закритою до кінця травня, а рух суден почне відновлюватися у червні. Водночас постачання нафти через протоку, за цим сценарієм, не повернеться до докризового рівня до кінця року.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — один із ключових морських маршрутів для експорту нафти й газу з Перської затоки.</li>
<li><strong>Закриття протоки</strong> означає не лише затримку танкерів, а й вимушене скорочення видобутку в країнах, які залежать від цього маршруту.</li>
<li><strong>Головний ефект для ринку</strong> — швидке скорочення запасів, особливо у травні та червні.</li>
</ul>
<p>Саме тому зниження цін не буде швидким навіть після часткового відновлення руху. Якщо фізичні обсяги постачання повертаються повільніше, ніж очікує ринок, то кожен додатковий барель споживання покривається за рахунок запасів. Це обмежує простір для здешевлення нафти й підтримує високі ціни на нафтопродукти.</p>
<h4>Brent: пік $138 за барель і очікування понад $100 у травні-червні</h4>
<p>Ціна <strong>Brent</strong>, основного європейського маркерного сорту нафти, у квітні різко зросла через дефіцит постачання. За даними прогнозу, спотова ціна Brent досягла <strong>$138 за барель 7 квітня</strong>, а середня ціна за квітень становила <strong>$117 за барель</strong>.</p>
<p>У другому кварталі 2026 року очікується скорочення світових нафтових запасів у середньому на <strong>8,5 млн барелів на добу</strong>. Це утримуватиме Brent близько <strong>$106 за барель у травні та червні</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>2Q26</strong> — другий квартал 2026 року, тобто період із квітня по червень.</li>
<li><strong>$/b</strong> — долари за барель.</li>
<li><strong>b/d</strong> — барелі на добу, стандартна одиниця для оцінки видобутку, споживання або зміни запасів нафти.</li>
</ul>
<p>Подальша траєкторія цін у прогнозі залежить від відновлення видобутку на Близькому Сході. За базовим сценарієм, середня ціна сирої нафти знизиться до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та до <strong>$79 за барель у 2027 році</strong>. Це не миттєве повернення до дешевої нафти, а поступове послаблення цінового тиску за умови відновлення постачання.</p>
<h4>ОПЕК втратила частину резервної потужності через вихід ОАЕ</h4>
<p>Окремий структурний сигнал для ринку — вихід <strong>ОАЕ</strong> з <strong>ОПЕК</strong> з 1 травня 2026 року. У травневому прогнозі це вже враховано: дані щодо видобутку ОПЕК у прогнозних і історичних періодах подаються без ОАЕ.</p>
<p><strong>ОПЕК</strong> — Організація країн-експортерів нафти, яка впливає на ринок через координацію рівнів видобутку. Вихід країни з резервними потужностями змінює оцінку того, наскільки швидко група може компенсувати дефіцит постачання.</p>
<ul>
<li>Очікувана резервна виробнича потужність ОПЕК у 2027 році знижена до <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Попередній прогноз передбачав <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для 2026 року прогноз резервної потужності ОПЕК становить лише <strong>0,5 млн барелів на добу</strong> проти <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у попередньому прогнозі.</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть формальна наявність нафтовидобувних потужностей у світі не гарантує швидкого повернення ринку до рівноваги. Коли значна частина запасу гнучкості випадає з механізму ОПЕК, ринок сильніше реагує на перебої логістики та геополітичні ризики.</p>
<h4>Пропан і LPG: високі запаси у США можуть частково замінити втрачені обсяги Перської затоки</h4>
<p>Для ринку <strong>пропану</strong>, який є важливою складовою ринку скрапленого нафтового газу <strong>LPG</strong>, прогноз має іншу логіку. У США запаси пропану досягли рекордного рівня наприкінці 2025 року й, за прогнозом, залишатимуться вищими за середній рівень протягом 2026 року.</p>
<ul>
<li>Виробництво пропану в США зростає швидше, ніж попит.</li>
<li>Пік запасів очікується у <strong>жовтні 2026 року</strong>.</li>
<li>Після цього запаси скорочуватимуться в опалювальний сезон <em>листопад-березень</em>, але залишаться вищими за п’ятирічний середній рівень.</li>
</ul>
<p>Підвищені запаси створюють <strong>понижувальний тиск на ціни пропану у США</strong>. Водночас закриття Ормузької протоки змінює географію попиту: покупці в Азії шукатимуть заміну втраченим обсягам із Перської затоки. Саме це може збільшити експорт американського пропану у <strong>2026-2027 роках</strong>.</p>
<p>Для глобального ринку LPG це означає розрив між регіональними балансами: у США надлишок запасів може тиснути на внутрішні ціни, а в Азії дефіцит постачання з Перської затоки підтримуватиме імпортний попит.</p>
<h4>LNG і природний газ: США нарощують потужності, але світові ціни залишаються високими</h4>
<p>Ринок <strong>LNG</strong>, тобто скрапленого природного газу, також залежить від обмежень у районі Ормузької протоки. У квітні експортна потужність США для LNG зросла приблизно на <strong>0,9 млрд кубічних футів на добу</strong> завдяки першому відвантаженню з <strong>Golden Pass LNG Train 1</strong> та додатковому виробництву <strong>Corpus Christi Stage 3</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Bcf/d</strong> — мільярди кубічних футів на добу, одиниця вимірювання обсягів природного газу.</li>
<li><strong>Corpus Christi Train 6</strong> має запрацювати влітку 2026 року.</li>
<li>Очікуване додаткове зростання номінальної експортної потужності — <strong>0,2 Bcf/d</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас швидко компенсувати світовий дефіцит LNG США не зможуть: будівництво нових експортних потужностей має довгі строки реалізації. Тому світові ціни на LNG залишаються підвищеними, а розрив між внутрішніми цінами на газ у США та міжнародними ринками — широким.</p>
<p>Видобуток товарного природного газу у США в першому кварталі 2026 року становив <strong>120,2 Bcf/d</strong>, що на <strong>4%</strong> більше, ніж у першому кварталі 2025 року. У 2026 році прогноз видобутку підвищено на <strong>1%</strong>, а у 2027 році — на <strong>2%</strong> порівняно з попереднім прогнозом.</p>
<p>Основним драйвером є <strong>6% зростання видобутку в регіонах Permian і Haynesville</strong>. У Permian додатковий газ надходить разом із видобутком нафти: високі ціни на нафту підтримують буріння, а разом із нафтою зростає і виробництво супутнього газу.</p>
<h4>Henry Hub дешевшає в прогнозі, попри зростання видобутку та експорту</h4>
<p>Ціна <strong>Henry Hub</strong>, базового газового індикатора США, у новому прогнозі знижена порівняно з квітневою оцінкою.</p>
<ul>
<li>Прогноз на 2026 рік — <strong>$3,50 за млн британських теплових одиниць</strong> проти <strong>$3,67</strong> у попередньому прогнозі.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2026 рік — <strong>-4,4%</strong>.</li>
<li>Прогноз на 2027 рік — <strong>$3,18</strong> проти <strong>$3,59</strong>.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2027 рік — <strong>-11,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Це показує різницю між нафтовим і газовим ринками США. Нафта дорожчає через глобальні логістичні обмеження, тоді як внутрішній газовий баланс США пом’якшується завдяки зростанню видобутку.</p>
<h4>Електроенергія: попит і ціни у США продовжують зростати</h4>
<p>Прогноз також фіксує посилення попиту на електроенергію. У 2026 році споживання електроенергії у США зросте на <strong>1,3%</strong> і становитиме майже <strong>4 250 млрд кВт·год</strong>. У 2027 році очікується ще <strong>3,1%</strong> зростання.</p>
<ul>
<li>Основний внесок у приріст дає комерційний сектор.</li>
<li>У 2027 році комерційний попит, за прогнозом, уперше перевищить житловий.</li>
<li>Промисловий попит також зростатиме, але повільніше.</li>
</ul>
<p>Ціни на електроенергію для домогосподарств у 2026 році зростуть на <strong>5%</strong> і продовжать підвищуватися у 2027 році, хоча вже повільнішими темпами. Найбільше зростання очікується в регіонах уздовж Східного узбережжя США.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Оновлений прогноз показує, що у 2026 році ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу, де ціни визначаються не лише балансом попиту й пропозиції, а й доступністю логістичних маршрутів. Навіть якщо видобуток технічно може бути відновлений, ринок реагує на час, потрібний для повернення танкерних потоків і нормалізації запасів.</p>
<ul>
<li><strong>Для сирої нафти</strong> головний ризик — швидке скорочення запасів і повільне відновлення постачання з Близького Сходу.</li>
<li><strong>Для нафтопродуктів</strong> високі ціни Brent створюють підвищений базовий тиск на бензин, дизельне пальне та інші види пального.</li>
<li><strong>Для LPG</strong> ситуація неоднорідна: США мають високі запаси пропану, але Азія потребує заміщення втрачених обсягів із Перської затоки.</li>
<li><strong>Для LNG</strong> нові американські потужності не усувають проблему швидко, оскільки глобальний дефіцит пов’язаний із фізичним обмеженням потоків.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із прогнозу — світовий енергетичний ринок у 2026 році залишається вразливим до геополітичних і логістичних шоків. Навіть очікуване зниження Brent до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та <strong>$79 за барель у 2027 році</strong> не означає автоматичного повернення до стабільності. Після скорочення запасів на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році ринку знадобиться час, щоб відновити буфер безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/153954/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ризик бензину по $5 за галон у США вже не можна відкидати</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 May 2026 06:12:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153946</guid>
		<description><![CDATA[Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти. За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії. Ризик для споживачів За даними матеріалу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153943</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br />Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін. Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br /><p>Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.</p>
<h3>Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається</h3>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.</p>
<p>Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на <strong>$92,25/т</strong>, а для дизельного пального — на <strong>$188,25/т</strong>. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, для дизельного пального — на <strong>8,58 грн/л</strong>.</p>
<p>Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<p>На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу &#171;ракета &#8212; пір&#8217;я&#187;: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна — <strong>88,77 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>0,84 грн/л</strong>, але за 30 днів знизилася на <strong>1,33 грн/л</strong>. Маржа становить <strong>15,36 грн/л</strong>, або <strong>20,92%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>91,13 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>2,13 грн/л</strong>, за 30 днів — майже без змін. Маржа — <strong>17,73 грн/л</strong>, або <strong>24,15%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>87,09 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла лише на <strong>0,27 грн/л</strong>, за 30 днів знизилася на <strong>0,74 грн/л</strong>. Маржа — <strong>13,69 грн/л</strong>, або <strong>18,65%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить <strong>4,04 грн/л</strong>. За тиждень він розширився на <strong>1,87 грн/л</strong>, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.</p>
<p>Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить <strong>0,39 грн/л</strong>, у дискаунтерів — лише <strong>0,13 грн/л</strong>. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.</p>
<h4>Бензин А-95</h4>
<p>Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна А-95 — <strong>74,69 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>1,12 грн/л</strong>, за 30 днів — лише на <strong>0,22 грн/л</strong>. Маржа — <strong>5,33 грн/л</strong>, або <strong>7,68%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>78,31 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>3,44 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>2,07 грн/л</strong>. Маржа — <strong>8,94 грн/л</strong>, або <strong>12,89%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>73,12 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>0,91 грн/л</strong>, за 30 днів — <strong>3,01 грн/л</strong>. Маржа — <strong>3,76 грн/л</strong>, або <strong>5,42%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить <strong>5,18 грн/л</strong>. За 7 днів він розширився на <strong>2,53 грн/л</strong>, але за 30 днів скоротився на <strong>0,94 грн/л</strong>. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.</p>
<p><strong>Ринок продажів пального автомобільними нормами</strong></p>
<p>Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне:</strong> поточна ціна — <strong>78,86 грн/л</strong>. За день вона знизилася на <strong>2,57%</strong>, за 7 днів — приблизно на <strong>2,94%</strong>, а за 30 днів — на <strong>14,08%</strong>. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.</li>
<li><strong>Бензин А-95:</strong> поточна ціна — <strong>68,40 грн/л</strong>. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на <strong>0,74%</strong>, але за 30 днів нижча на <strong>1,21%</strong>. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.</li>
<li><strong>Скраплений газ:</strong> поточна ціна — <strong>40,60 грн/л</strong>. За день зниження становить <strong>1,10%</strong>, за 7 днів — приблизно <strong>3,79%</strong>, за 30 днів — <strong>11,55%</strong>. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.</li>
</ul>
<h4>Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами</h4>
<p>Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.</p>
<p>Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.</p>
<h4>Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення</h4>
<p><strong>1. Європейські котирування Platts.</strong> Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.</p>
<p><strong>2. Нафта Brent і геополітична премія.</strong> Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.</p>
<p><strong>3. Курс гривні до долара та євро.</strong> Долар за 7 днів знизився на <strong>0,2292 грн</strong>, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на <strong>1,2937 грн</strong>, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.</p>
<p><strong>4. Сезонність споживання.</strong> Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.</p>
<h4>Висновок на найближчі 1-2 тижні</h4>
<p>Базовий сценарій для дизельного пального — <strong>поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження</strong>. Імовірність такого сценарію — <strong>середня</strong>.</p>
<p>Для бензину А-95 очікування обережніше: <strong>стабілізація з можливим помірним зниженням</strong>. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.</p>
<p>Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> НТЦ «Псіхєя».</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br /><p>Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.</p>
<h3>Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається</h3>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.</p>
<p>Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на <strong>$92,25/т</strong>, а для дизельного пального — на <strong>$188,25/т</strong>. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, для дизельного пального — на <strong>8,58 грн/л</strong>.</p>
<p>Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<p>На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу &#171;ракета &#8212; пір&#8217;я&#187;: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна — <strong>88,77 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>0,84 грн/л</strong>, але за 30 днів знизилася на <strong>1,33 грн/л</strong>. Маржа становить <strong>15,36 грн/л</strong>, або <strong>20,92%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>91,13 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>2,13 грн/л</strong>, за 30 днів — майже без змін. Маржа — <strong>17,73 грн/л</strong>, або <strong>24,15%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>87,09 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла лише на <strong>0,27 грн/л</strong>, за 30 днів знизилася на <strong>0,74 грн/л</strong>. Маржа — <strong>13,69 грн/л</strong>, або <strong>18,65%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить <strong>4,04 грн/л</strong>. За тиждень він розширився на <strong>1,87 грн/л</strong>, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.</p>
<p>Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить <strong>0,39 грн/л</strong>, у дискаунтерів — лише <strong>0,13 грн/л</strong>. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.</p>
<h4>Бензин А-95</h4>
<p>Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна А-95 — <strong>74,69 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>1,12 грн/л</strong>, за 30 днів — лише на <strong>0,22 грн/л</strong>. Маржа — <strong>5,33 грн/л</strong>, або <strong>7,68%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>78,31 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>3,44 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>2,07 грн/л</strong>. Маржа — <strong>8,94 грн/л</strong>, або <strong>12,89%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>73,12 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>0,91 грн/л</strong>, за 30 днів — <strong>3,01 грн/л</strong>. Маржа — <strong>3,76 грн/л</strong>, або <strong>5,42%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить <strong>5,18 грн/л</strong>. За 7 днів він розширився на <strong>2,53 грн/л</strong>, але за 30 днів скоротився на <strong>0,94 грн/л</strong>. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.</p>
<p><strong>Ринок продажів пального автомобільними нормами</strong></p>
<p>Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне:</strong> поточна ціна — <strong>78,86 грн/л</strong>. За день вона знизилася на <strong>2,57%</strong>, за 7 днів — приблизно на <strong>2,94%</strong>, а за 30 днів — на <strong>14,08%</strong>. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.</li>
<li><strong>Бензин А-95:</strong> поточна ціна — <strong>68,40 грн/л</strong>. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на <strong>0,74%</strong>, але за 30 днів нижча на <strong>1,21%</strong>. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.</li>
<li><strong>Скраплений газ:</strong> поточна ціна — <strong>40,60 грн/л</strong>. За день зниження становить <strong>1,10%</strong>, за 7 днів — приблизно <strong>3,79%</strong>, за 30 днів — <strong>11,55%</strong>. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.</li>
</ul>
<h4>Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами</h4>
<p>Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.</p>
<p>Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.</p>
<h4>Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення</h4>
<p><strong>1. Європейські котирування Platts.</strong> Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.</p>
<p><strong>2. Нафта Brent і геополітична премія.</strong> Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.</p>
<p><strong>3. Курс гривні до долара та євро.</strong> Долар за 7 днів знизився на <strong>0,2292 грн</strong>, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на <strong>1,2937 грн</strong>, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.</p>
<p><strong>4. Сезонність споживання.</strong> Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.</p>
<h4>Висновок на найближчі 1-2 тижні</h4>
<p>Базовий сценарій для дизельного пального — <strong>поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження</strong>. Імовірність такого сценарію — <strong>середня</strong>.</p>
<p>Для бензину А-95 очікування обережніше: <strong>стабілізація з можливим помірним зниженням</strong>. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.</p>
<p>Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> НТЦ «Псіхєя».</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 09:50:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[blockade]]></category>
		<category><![CDATA[CENTCOM]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[naval blockade]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[морська блокада]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[танкер]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153941</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br />США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/ormuzka-protoka-yak-vuzke-gorlechko-svitovo%d1%97-energetiki-chomu-vijna-na-blizkomu-sxodi-bye-po-cinax-na-palne-i-shho-ce-oznachaye-dlya-ukra%d1%97ni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/ormuzka-protoka-yak-vuzke-gorlechko-svitovo%d1%97-energetiki-chomu-vijna-na-blizkomu-sxodi-bye-po-cinax-na-palne-i-shho-ce-oznachaye-dlya-ukra%d1%97ni/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Mar 2026 22:19:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольне розслідування]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок України]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153734</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30208-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України"/><br />Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько 20 млн барелів нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30208-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України"/><br /><p>Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько <strong>20 млн барелів нафти на добу</strong>, або майже <strong>п’ята частина світового споживання</strong>. Для України головний наслідок, за логікою співрозмовників, полягає не лише у подорожчанні імпортного ресурсу, а й у внутрішніх ризиках ринку — маржі мереж, слабкій конкуренції та затримці між зовнішнім шоком і фактичним надходженням дорогого пального на АЗС.</p>
<h3>Що показала розмова про глобальну нафтову кризу і український ринок пального</h3>
<h4>Чому Ормузька протока має настільки велике значення</h4>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — це вузький вихід із Перської затоки, через який проходять основні морські потоки нафти й частина торгівлі зрідженим природним газом.</li>
<li>За словами Володимира Омельченка, її ширина становить приблизно <strong>20–25 кілометрів</strong>, а в нормальних умовах через неї проходить близько <strong>60 танкерів на добу</strong>.</li>
<li>Експерт наголошує, що через цей маршрут рухається близько <strong>20% світової нафти</strong>. Якщо світ споживає <strong>103–104 млн барелів на добу</strong>, то втрата до <strong>18–20 млн барелів</strong> є критичною для глобальної економіки.</li>
<li>Окремо підкреслюється значення постачання <strong>зрідженого природного газу</strong>, насамперед із Катару, одного з найбільших виробників цього ресурсу у світі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через протоку проходить близько 20 мільйонів барелів на добу… це для економіки критично, світової економіки», — Володимир Омельченко.</p></blockquote>
<h4>Чи є альтернатива Ормузькій протоці</h4>
<ul>
<li>Повноцінної заміни, за оцінкою співрозмовників, <strong>немає</strong>.</li>
<li>Частковою альтернативою названо <strong>нафтопровід East-West Pipeline</strong> у Саудівській Аравії, який може транспортувати нафту до порту Янбу на Червоному морі.</li>
<li>Озвучена потужність цього маршруту — до <strong>7 млн барелів на добу</strong>, тобто він здатен перекрити лише частину потенційних втрат.</li>
<li>Далі ресурс можна спрямовувати через <strong>Суецький канал</strong>, однак це лише часткове рішення і не для всіх країн затоки.</li>
<li>Ідею будівництва окремого каналу в обхід Ормузької протоки учасники розмови вважають економічно сумнівною: попередні оцінки сягали <strong>до 100 млрд доларів</strong>, а реалізація була б складною через гірську місцевість і тривалі строки.</li>
</ul>
<h4>Чому інші виробники не здатні швидко замістити дефіцит</h4>
<ul>
<li>На думку експерта, <strong>США не можуть швидко замістити</strong> навіть <em>пів мільйона барелів на добу</em>, не кажучи вже про втрату в десятки мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> названа єдиною країною, яка теоретично могла б оперативно додати <strong>3–4 млн барелів на добу</strong>, але й вона залежить від логістики регіону.</li>
<li><strong>Венесуела</strong>, попри великі запаси, не може швидко наростити видобуток через санкції, технологічні обмеження, специфіку надважкої нафти й потребу в дорогих інвестиціях.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, <strong>Бразилія</strong>, країни Африки та інші виробники, за оцінкою співрозмовника, також не здатні за кілька місяців радикально змінити баланс ринку.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>, як прозвучало в ефірі, працює майже на межі своїх можливостей і може додати лише близько <strong>200–300 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Щодо <strong>росії</strong>, в інтерв’ю прозвучала оцінка, що її видобуток перебуває біля межі — приблизно <strong>9,5–10 млн барелів на добу</strong>, а більшість родовищ є виснаженими.</li>
</ul>
<h4>Як війна і спекуляції штовхають нафту вгору</h4>
<ul>
<li>Учасники розмови пояснюють, що на біржах лише близько <strong>5%</strong> операцій стосуються фізичної нафти, тоді як близько <strong>95%</strong> — це <strong>деривативи</strong>, тобто фінансові інструменти, прив’язані до очікуваної ціни ресурсу.</li>
<li>Це означає, що на ринку працює не лише фізичний дефіцит, а й <strong>спекулятивний чинник</strong>: трейдери реагують на новини, посилюючи рух котирувань угору.</li>
<li>У розмові прозвучала орієнтирна ціна <strong>105 доларів за барель</strong> з припущенням, що за ескалації вона може піднятися вище. Водночас сам експерт наголосив, що точне прогнозування нафтових цін є вкрай невдячною справою.</li>
<li>Додатково зазначено, що в часи кризи інвестори традиційно переходять у <strong>долар</strong> як у більш стабільний актив, а зростання нафтових цін підтримує попит на американську валюту.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для України вже зараз</h4>
<ul>
<li>За словами учасників ефіру, після початку загострення українські АЗС вже наступного робочого дня підняли ціни на <strong>3–4 грн за літр</strong>.</li>
<li>Володимир Омельченко поставив під сумнів настільки швидку реакцію саме з боку фізичного імпорту, оскільки новий дорогий ресурс за один день не може бути законтрактований, доставлений з Європи і розвезений по всій країні.</li>
<li>Звідси робиться висновок, що на українському ринку одночасно діють <strong>два чинники</strong>:
<ul>
<li><strong>зовнішній</strong> — дорожчає нафта й нафтопродукти на світовому ринку;</li>
<li><strong>внутрішній</strong> — мережі АЗС і трейдери закладають у роздрібну ціну майбутні ризики та додаткову маржу.</li>
</ul>
</li>
<li>Експерт вказує, що лаг між геополітичною подією і появою на українських АЗС партій, законтрактованих уже за новими цінами, становить приблизно <strong>21–27 діб</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни злітають вверх, а падають як черепаха», — так Володимир Омельченко описав реакцію паливного ринку на кризу.</p></blockquote>
<h4>Чому в Україні підозрюють антиконкурентну поведінку</h4>
<ul>
<li>У розмові прямо згадується <strong>розслідування Антимонопольного комітету</strong> щодо імпортерів і мереж автозаправних станцій.</li>
<li>Експерт називає український ринок <strong>недосконалим</strong> і говорить про ознаки <strong>олігополії</strong> — ситуації, коли кілька великих гравців фактично визначають правила для всіх інших.</li>
<li>Як аргумент наводиться висока <strong>кореляція зміни цін</strong> між основними мережами — на рівні <strong>0,9 і більше</strong>, тобто майже синхронне підвищення й зниження.</li>
<li>Це подається як ознака можливої антиконкурентної поведінки, коли ринок реагує не лише на об’єктивну собівартість, а й на узгоджені або дуже схожі комерційні практики.</li>
</ul>
<h4>Звідки Україна бере пальне і чому залежність від імпорту лишається критичною</h4>
<ul>
<li>У розмові названо основних партнерів України з постачання нафтопродуктів: <strong>Греція, Румунія, Литва, Польща</strong>, а також, імовірно, <strong>Болгарія</strong> і частково <strong>Угорщина</strong>.</li>
<li>Проблема полягає в тому, що Україна значною мірою втратила власні потужності з переробки, оскільки <strong>рф зруйнувала нафтопереробні заводи та частину нафтобаз</strong>.</li>
<li>Через це країна змушена покладатися на імпорт готового продукту, а це підвищує чутливість до світових шоків, логістичних ризиків і коливань цін у Європі.</li>
</ul>
<h4>Який вихід для України бачить експерт</h4>
<ul>
<li>Володимир Омельченко вважає, що Україні потрібно не лише чекати завершення війни, а й уже зараз думати про <strong>відновлення та розвиток власної переробки</strong>.</li>
<li>Окремий акцент зроблено на <strong>міні-НПЗ</strong> — невеликих нафтопереробних заводах, які можна швидше запускати або будувати, ніж великі комплекси.</li>
<li>У розмові прозвучала думка, що на час війни допустимим могло б бути <strong>тимчасове пом’якшення екологічних стандартів</strong> пального — наприклад, перехід від Євро-5 до нижчих стандартів для військових і частини кризового споживання.</li>
<li>Аргумент простий: це дозволило б зберігати <strong>додану вартість в Україні</strong>, не вивозити сировину на переробку за кордон, зменшити логістичні ризики й швидше забезпечувати внутрішній ринок.</li>
</ul>
<h4>Що прозвучало про український видобуток нафти</h4>
<ul>
<li>За словами експерта, у 1991–2002 роках Україна видобувала близько <strong>5 млн тонн нафти</strong>, а нині — близько <strong>1,5 млн тонн</strong>.</li>
<li>В інтерв’ю пролунала оцінка, що за наявності своєчасних інвестицій та нормальних умов Україна могла б покривати власною нафтою і переробкою до <strong>40–50%</strong> внутрішніх потреб.</li>
<li>Серед ключових регіонів видобутку названо <strong>Полтавську, Сумську, Чернігівську області</strong> та <strong>Дніпровсько-Донецьку западину</strong>.</li>
<li>Щодо Львівщини, експерт зауважив, що це переважно старі, значною мірою виснажені родовища.</li>
</ul>
<h4>Що з цього випливає для України під час широкомасштабної війни</h4>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong> залишається критично важливою, оскільки залежність від кількох зовнішніх маршрутів робить Україну особливо вразливою до глобальних шоків.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> набуває не меншого значення, ніж сама ціна ресурсу: затримки, ризики атак, зруйновані бази й потреба у довгому плечі доставки збільшують кінцеву вартість пального.</li>
<li><strong>Захист критичної інфраструктури</strong> прямо пов’язаний з енергетичною безпекою, адже знищення НПЗ, резервуарів і баз зберігання штовхає країну в бік ще більшої імпортної залежності.</li>
<li><strong>Регуляторні рішення</strong> під час війни, за логікою інтерв’ю, мають бути гнучкішими: від стимулів для запуску міні-НПЗ до швидших рішень щодо розосередження потужностей.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> на українському ринку залежить не лише від світових котирувань, а й від структури внутрішньої конкуренції, маржі мереж та швидкості реакції держави на можливі антиконкурентні практики.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.youtube.com/watch?v=pm_7xIWBuZU" target="_blank">«Говорить Київ. Економіка»</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30208-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України"/><br /><p>Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько <strong>20 млн барелів нафти на добу</strong>, або майже <strong>п’ята частина світового споживання</strong>. Для України головний наслідок, за логікою співрозмовників, полягає не лише у подорожчанні імпортного ресурсу, а й у внутрішніх ризиках ринку — маржі мереж, слабкій конкуренції та затримці між зовнішнім шоком і фактичним надходженням дорогого пального на АЗС.</p>
<h3>Що показала розмова про глобальну нафтову кризу і український ринок пального</h3>
<h4>Чому Ормузька протока має настільки велике значення</h4>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — це вузький вихід із Перської затоки, через який проходять основні морські потоки нафти й частина торгівлі зрідженим природним газом.</li>
<li>За словами Володимира Омельченка, її ширина становить приблизно <strong>20–25 кілометрів</strong>, а в нормальних умовах через неї проходить близько <strong>60 танкерів на добу</strong>.</li>
<li>Експерт наголошує, що через цей маршрут рухається близько <strong>20% світової нафти</strong>. Якщо світ споживає <strong>103–104 млн барелів на добу</strong>, то втрата до <strong>18–20 млн барелів</strong> є критичною для глобальної економіки.</li>
<li>Окремо підкреслюється значення постачання <strong>зрідженого природного газу</strong>, насамперед із Катару, одного з найбільших виробників цього ресурсу у світі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через протоку проходить близько 20 мільйонів барелів на добу… це для економіки критично, світової економіки», — Володимир Омельченко.</p></blockquote>
<h4>Чи є альтернатива Ормузькій протоці</h4>
<ul>
<li>Повноцінної заміни, за оцінкою співрозмовників, <strong>немає</strong>.</li>
<li>Частковою альтернативою названо <strong>нафтопровід East-West Pipeline</strong> у Саудівській Аравії, який може транспортувати нафту до порту Янбу на Червоному морі.</li>
<li>Озвучена потужність цього маршруту — до <strong>7 млн барелів на добу</strong>, тобто він здатен перекрити лише частину потенційних втрат.</li>
<li>Далі ресурс можна спрямовувати через <strong>Суецький канал</strong>, однак це лише часткове рішення і не для всіх країн затоки.</li>
<li>Ідею будівництва окремого каналу в обхід Ормузької протоки учасники розмови вважають економічно сумнівною: попередні оцінки сягали <strong>до 100 млрд доларів</strong>, а реалізація була б складною через гірську місцевість і тривалі строки.</li>
</ul>
<h4>Чому інші виробники не здатні швидко замістити дефіцит</h4>
<ul>
<li>На думку експерта, <strong>США не можуть швидко замістити</strong> навіть <em>пів мільйона барелів на добу</em>, не кажучи вже про втрату в десятки мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> названа єдиною країною, яка теоретично могла б оперативно додати <strong>3–4 млн барелів на добу</strong>, але й вона залежить від логістики регіону.</li>
<li><strong>Венесуела</strong>, попри великі запаси, не може швидко наростити видобуток через санкції, технологічні обмеження, специфіку надважкої нафти й потребу в дорогих інвестиціях.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, <strong>Бразилія</strong>, країни Африки та інші виробники, за оцінкою співрозмовника, також не здатні за кілька місяців радикально змінити баланс ринку.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>, як прозвучало в ефірі, працює майже на межі своїх можливостей і може додати лише близько <strong>200–300 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Щодо <strong>росії</strong>, в інтерв’ю прозвучала оцінка, що її видобуток перебуває біля межі — приблизно <strong>9,5–10 млн барелів на добу</strong>, а більшість родовищ є виснаженими.</li>
</ul>
<h4>Як війна і спекуляції штовхають нафту вгору</h4>
<ul>
<li>Учасники розмови пояснюють, що на біржах лише близько <strong>5%</strong> операцій стосуються фізичної нафти, тоді як близько <strong>95%</strong> — це <strong>деривативи</strong>, тобто фінансові інструменти, прив’язані до очікуваної ціни ресурсу.</li>
<li>Це означає, що на ринку працює не лише фізичний дефіцит, а й <strong>спекулятивний чинник</strong>: трейдери реагують на новини, посилюючи рух котирувань угору.</li>
<li>У розмові прозвучала орієнтирна ціна <strong>105 доларів за барель</strong> з припущенням, що за ескалації вона може піднятися вище. Водночас сам експерт наголосив, що точне прогнозування нафтових цін є вкрай невдячною справою.</li>
<li>Додатково зазначено, що в часи кризи інвестори традиційно переходять у <strong>долар</strong> як у більш стабільний актив, а зростання нафтових цін підтримує попит на американську валюту.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для України вже зараз</h4>
<ul>
<li>За словами учасників ефіру, після початку загострення українські АЗС вже наступного робочого дня підняли ціни на <strong>3–4 грн за літр</strong>.</li>
<li>Володимир Омельченко поставив під сумнів настільки швидку реакцію саме з боку фізичного імпорту, оскільки новий дорогий ресурс за один день не може бути законтрактований, доставлений з Європи і розвезений по всій країні.</li>
<li>Звідси робиться висновок, що на українському ринку одночасно діють <strong>два чинники</strong>:
<ul>
<li><strong>зовнішній</strong> — дорожчає нафта й нафтопродукти на світовому ринку;</li>
<li><strong>внутрішній</strong> — мережі АЗС і трейдери закладають у роздрібну ціну майбутні ризики та додаткову маржу.</li>
</ul>
</li>
<li>Експерт вказує, що лаг між геополітичною подією і появою на українських АЗС партій, законтрактованих уже за новими цінами, становить приблизно <strong>21–27 діб</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни злітають вверх, а падають як черепаха», — так Володимир Омельченко описав реакцію паливного ринку на кризу.</p></blockquote>
<h4>Чому в Україні підозрюють антиконкурентну поведінку</h4>
<ul>
<li>У розмові прямо згадується <strong>розслідування Антимонопольного комітету</strong> щодо імпортерів і мереж автозаправних станцій.</li>
<li>Експерт називає український ринок <strong>недосконалим</strong> і говорить про ознаки <strong>олігополії</strong> — ситуації, коли кілька великих гравців фактично визначають правила для всіх інших.</li>
<li>Як аргумент наводиться висока <strong>кореляція зміни цін</strong> між основними мережами — на рівні <strong>0,9 і більше</strong>, тобто майже синхронне підвищення й зниження.</li>
<li>Це подається як ознака можливої антиконкурентної поведінки, коли ринок реагує не лише на об’єктивну собівартість, а й на узгоджені або дуже схожі комерційні практики.</li>
</ul>
<h4>Звідки Україна бере пальне і чому залежність від імпорту лишається критичною</h4>
<ul>
<li>У розмові названо основних партнерів України з постачання нафтопродуктів: <strong>Греція, Румунія, Литва, Польща</strong>, а також, імовірно, <strong>Болгарія</strong> і частково <strong>Угорщина</strong>.</li>
<li>Проблема полягає в тому, що Україна значною мірою втратила власні потужності з переробки, оскільки <strong>рф зруйнувала нафтопереробні заводи та частину нафтобаз</strong>.</li>
<li>Через це країна змушена покладатися на імпорт готового продукту, а це підвищує чутливість до світових шоків, логістичних ризиків і коливань цін у Європі.</li>
</ul>
<h4>Який вихід для України бачить експерт</h4>
<ul>
<li>Володимир Омельченко вважає, що Україні потрібно не лише чекати завершення війни, а й уже зараз думати про <strong>відновлення та розвиток власної переробки</strong>.</li>
<li>Окремий акцент зроблено на <strong>міні-НПЗ</strong> — невеликих нафтопереробних заводах, які можна швидше запускати або будувати, ніж великі комплекси.</li>
<li>У розмові прозвучала думка, що на час війни допустимим могло б бути <strong>тимчасове пом’якшення екологічних стандартів</strong> пального — наприклад, перехід від Євро-5 до нижчих стандартів для військових і частини кризового споживання.</li>
<li>Аргумент простий: це дозволило б зберігати <strong>додану вартість в Україні</strong>, не вивозити сировину на переробку за кордон, зменшити логістичні ризики й швидше забезпечувати внутрішній ринок.</li>
</ul>
<h4>Що прозвучало про український видобуток нафти</h4>
<ul>
<li>За словами експерта, у 1991–2002 роках Україна видобувала близько <strong>5 млн тонн нафти</strong>, а нині — близько <strong>1,5 млн тонн</strong>.</li>
<li>В інтерв’ю пролунала оцінка, що за наявності своєчасних інвестицій та нормальних умов Україна могла б покривати власною нафтою і переробкою до <strong>40–50%</strong> внутрішніх потреб.</li>
<li>Серед ключових регіонів видобутку названо <strong>Полтавську, Сумську, Чернігівську області</strong> та <strong>Дніпровсько-Донецьку западину</strong>.</li>
<li>Щодо Львівщини, експерт зауважив, що це переважно старі, значною мірою виснажені родовища.</li>
</ul>
<h4>Що з цього випливає для України під час широкомасштабної війни</h4>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong> залишається критично важливою, оскільки залежність від кількох зовнішніх маршрутів робить Україну особливо вразливою до глобальних шоків.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> набуває не меншого значення, ніж сама ціна ресурсу: затримки, ризики атак, зруйновані бази й потреба у довгому плечі доставки збільшують кінцеву вартість пального.</li>
<li><strong>Захист критичної інфраструктури</strong> прямо пов’язаний з енергетичною безпекою, адже знищення НПЗ, резервуарів і баз зберігання штовхає країну в бік ще більшої імпортної залежності.</li>
<li><strong>Регуляторні рішення</strong> під час війни, за логікою інтерв’ю, мають бути гнучкішими: від стимулів для запуску міні-НПЗ до швидших рішень щодо розосередження потужностей.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> на українському ринку залежить не лише від світових котирувань, а й від структури внутрішньої конкуренції, маржі мереж та швидкості реакції держави на можливі антиконкурентні практики.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.youtube.com/watch?v=pm_7xIWBuZU" target="_blank">«Говорить Київ. Економіка»</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/ormuzka-protoka-yak-vuzke-gorlechko-svitovo%d1%97-energetiki-chomu-vijna-na-blizkomu-sxodi-bye-po-cinax-na-palne-i-shho-ce-oznachaye-dlya-ukra%d1%97ni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/yevropejskij-rinok-palnogo-u-berezni-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-benzin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/yevropejskij-rinok-palnogo-u-berezni-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-benzin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Mar 2026 08:53:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153676</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30170-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин"/><br />Станом на 4 березня 2026 року середні ціни на пальне в країнах Європи демонструють помірне, але стійке зростання протягом останніх 30 днів. Найбільшу динаміку показує дизельне пальне, тоді як скраплений нафтовий газ (LPG) у більшості країн залишається відносно стабільним. Ціновий розрив між країнами сягає понад 1 євро за літр, що формує різні умови для споживачів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30170-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин"/><br /><p>Станом на 4 березня 2026 року середні ціни на пальне в країнах Європи демонструють помірне, але стійке зростання протягом останніх 30 днів. Найбільшу динаміку показує дизельне пальне, тоді як скраплений нафтовий газ (LPG) у більшості країн залишається відносно стабільним. Ціновий розрив між країнами сягає понад 1 євро за літр, що формує різні умови для споживачів і бізнесу.</p>
<h3>Ціни на пальне в Європі: структура, динаміка, контрасти</h3>
<h4>Бензин А-95: від 1,090 € до 2,193 € за літр</h4>
<p>Середня вартість бензину А-95 (найпоширеніший вид бензину з октановим числом 95) у досліджених країнах коливається в широкому діапазоні:</p>
<ul>
<li><strong>Найнижча ціна</strong> — Туреччина: <strong>1,090 €/л</strong> (+0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Боснія і Герцеговина — <strong>1,189 €/л</strong> (без змін за місяць).</li>
<li>Польща — <strong>1,355 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів).</li>
<li><strong>Найвища ціна</strong> — Нідерланди: <strong>2,193 €/л</strong> (+0,005 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,040 €/л</strong> (+0,113 € за 30 днів).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,959 €/л</strong> (+0,148 € за 30 днів).</li>
</ul>
<p>Таким чином, різниця між мінімальною та максимальною ціною становить <strong>1,103 €/л</strong>. Водночас саме Німеччина продемонструвала одне з найбільших зростань за місяць — <strong>+0,148 €</strong>, що свідчить про посилення цінового тиску на найбільшій економіці ЄС.</p>
<h4>Дизель: прискорене зростання в ключових економіках</h4>
<p>Дизельне пальне (основне паливо для вантажного транспорту та агросектору) у низці країн дорожчає швидше за бензин.</p>
<ul>
<li>Німеччина — <strong>1,931 €/л</strong> (+0,201 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,154 €/л</strong> (+0,211 € за 30 днів) — найвищий показник серед наведених країн.</li>
<li>Франція — <strong>1,837 €/л</strong> (+0,117 € за 30 днів).</li>
<li>Італія — <strong>1,881 €/л</strong> (+0,102 € за 30 днів).</li>
<li>Туреччина — <strong>1,138 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів) — один із найнижчих рівнів.</li>
</ul>
<p><strong>Місячне зростання дизеля у Великій Британії склало +0,211 €/л</strong>, що є найбільшим показником серед усіх країн у переліку. Це може означати підвищення витрат на логістику та інфляційний тиск у найближчі місяці.</p>
<h4>LPG: стабільність із точковими коливаннями</h4>
<p>Скраплений нафтовий газ (LPG) залишається найбільш стабільним видом пального.</p>
<ul>
<li>Болгарія — <strong>0,580 €/л</strong> (–0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Польща — <strong>0,653 €/л</strong> (+0,01 €).</li>
<li>Італія — <strong>0,694 €/л</strong> (+0,006 €).</li>
<li>Нідерланди — <strong>0,818 €/л</strong> (+0,032 €).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,083 €/л</strong> (+0,027 €).</li>
</ul>
<p>У більшості країн коливання за місяць не перевищують <strong>0,03 €</strong>, що свідчить про відносну збалансованість цього сегмента ринку.</p>
<h4>Короткострокова динаміка: 7 днів</h4>
<p>За останній тиждень найпомітніше зростання зафіксовано в Німеччині:</p>
<ul>
<li>Бензин: <strong>+0,130 €</strong>.</li>
<li>Дизель: <strong>+0,192 €</strong>.</li>
</ul>
<p>Для порівняння, в Австрії дизель за 7 днів додав <strong>+0,067 €</strong>, у Франції — <strong>+0,095 €</strong>. У низці країн Центральної та Східної Європи зміни залишаються мінімальними — в межах <em>0,00–0,02 €</em>.</p>
<h4>Цінова карта Європи: що це означає для ринку</h4>
<p>Поточні дані демонструють:</p>
<ul>
<li><strong>Високу волатильність у великих економіках</strong> — Німеччина, Велика Британія, Франція.</li>
<li><strong>Відносну стабільність у країнах Балкан та Центральної Європи</strong>.</li>
<li><strong>Швидше зростання дизеля порівняно з бензином</strong>, що може впливати на вартість перевезень і товарів.</li>
<li><strong>Стабільний сегмент LPG</strong>, який зберігає цінову передбачуваність.</li>
</ul>
<p>Різниця в цінах між Західною та Східною Європою зберігається на рівні понад 0,50–1,00 €/л, що формує різні конкурентні умови для перевізників і промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.fuelo.net/ " target="_blank">Fuelo LTD</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30170-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин"/><br /><p>Станом на 4 березня 2026 року середні ціни на пальне в країнах Європи демонструють помірне, але стійке зростання протягом останніх 30 днів. Найбільшу динаміку показує дизельне пальне, тоді як скраплений нафтовий газ (LPG) у більшості країн залишається відносно стабільним. Ціновий розрив між країнами сягає понад 1 євро за літр, що формує різні умови для споживачів і бізнесу.</p>
<h3>Ціни на пальне в Європі: структура, динаміка, контрасти</h3>
<h4>Бензин А-95: від 1,090 € до 2,193 € за літр</h4>
<p>Середня вартість бензину А-95 (найпоширеніший вид бензину з октановим числом 95) у досліджених країнах коливається в широкому діапазоні:</p>
<ul>
<li><strong>Найнижча ціна</strong> — Туреччина: <strong>1,090 €/л</strong> (+0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Боснія і Герцеговина — <strong>1,189 €/л</strong> (без змін за місяць).</li>
<li>Польща — <strong>1,355 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів).</li>
<li><strong>Найвища ціна</strong> — Нідерланди: <strong>2,193 €/л</strong> (+0,005 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,040 €/л</strong> (+0,113 € за 30 днів).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,959 €/л</strong> (+0,148 € за 30 днів).</li>
</ul>
<p>Таким чином, різниця між мінімальною та максимальною ціною становить <strong>1,103 €/л</strong>. Водночас саме Німеччина продемонструвала одне з найбільших зростань за місяць — <strong>+0,148 €</strong>, що свідчить про посилення цінового тиску на найбільшій економіці ЄС.</p>
<h4>Дизель: прискорене зростання в ключових економіках</h4>
<p>Дизельне пальне (основне паливо для вантажного транспорту та агросектору) у низці країн дорожчає швидше за бензин.</p>
<ul>
<li>Німеччина — <strong>1,931 €/л</strong> (+0,201 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,154 €/л</strong> (+0,211 € за 30 днів) — найвищий показник серед наведених країн.</li>
<li>Франція — <strong>1,837 €/л</strong> (+0,117 € за 30 днів).</li>
<li>Італія — <strong>1,881 €/л</strong> (+0,102 € за 30 днів).</li>
<li>Туреччина — <strong>1,138 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів) — один із найнижчих рівнів.</li>
</ul>
<p><strong>Місячне зростання дизеля у Великій Британії склало +0,211 €/л</strong>, що є найбільшим показником серед усіх країн у переліку. Це може означати підвищення витрат на логістику та інфляційний тиск у найближчі місяці.</p>
<h4>LPG: стабільність із точковими коливаннями</h4>
<p>Скраплений нафтовий газ (LPG) залишається найбільш стабільним видом пального.</p>
<ul>
<li>Болгарія — <strong>0,580 €/л</strong> (–0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Польща — <strong>0,653 €/л</strong> (+0,01 €).</li>
<li>Італія — <strong>0,694 €/л</strong> (+0,006 €).</li>
<li>Нідерланди — <strong>0,818 €/л</strong> (+0,032 €).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,083 €/л</strong> (+0,027 €).</li>
</ul>
<p>У більшості країн коливання за місяць не перевищують <strong>0,03 €</strong>, що свідчить про відносну збалансованість цього сегмента ринку.</p>
<h4>Короткострокова динаміка: 7 днів</h4>
<p>За останній тиждень найпомітніше зростання зафіксовано в Німеччині:</p>
<ul>
<li>Бензин: <strong>+0,130 €</strong>.</li>
<li>Дизель: <strong>+0,192 €</strong>.</li>
</ul>
<p>Для порівняння, в Австрії дизель за 7 днів додав <strong>+0,067 €</strong>, у Франції — <strong>+0,095 €</strong>. У низці країн Центральної та Східної Європи зміни залишаються мінімальними — в межах <em>0,00–0,02 €</em>.</p>
<h4>Цінова карта Європи: що це означає для ринку</h4>
<p>Поточні дані демонструють:</p>
<ul>
<li><strong>Високу волатильність у великих економіках</strong> — Німеччина, Велика Британія, Франція.</li>
<li><strong>Відносну стабільність у країнах Балкан та Центральної Європи</strong>.</li>
<li><strong>Швидше зростання дизеля порівняно з бензином</strong>, що може впливати на вартість перевезень і товарів.</li>
<li><strong>Стабільний сегмент LPG</strong>, який зберігає цінову передбачуваність.</li>
</ul>
<p>Різниця в цінах між Західною та Східною Європою зберігається на рівні понад 0,50–1,00 €/л, що формує різні конкурентні умови для перевізників і промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.fuelo.net/ " target="_blank">Fuelo LTD</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/yevropejskij-rinok-palnogo-u-berezni-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-benzin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>У Люксембурзі зросли ціни на дизель і скраплений газ: оновлені тарифи з 3 березня 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/u-lyuksemburzi-zrosli-cini-na-dizel-i-skraplenij-gaz-onovleni-tarifi-z-3-bereznya-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/u-lyuksemburzi-zrosli-cini-na-dizel-i-skraplenij-gaz-onovleni-tarifi-z-3-bereznya-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Mar 2026 07:48:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Luxembourg]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Люксембург]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153672</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30167-Пистолет_АЗС.jpg" alt="У Люксембурзі зросли ціни на дизель і скраплений газ: оновлені тарифи з 3 березня 2026 року"/><br />З 3 березня 2026 року в Люксембурзі підвищено ціни на низку видів пального. Дизель, мазут для опалення, промислове та аграрне дизельне пальне, а також скраплений нафтовий газ (LPG) подорожчали в межах 1,7–2,1 євроцента за літр. Водночас бензин А-95 та А-98 залишився без змін. Рішення оголосило Міністерство економіки країни. Нові ціни на пальне: структура змін Міністерство [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30167-Пистолет_АЗС.jpg" alt="У Люксембурзі зросли ціни на дизель і скраплений газ: оновлені тарифи з 3 березня 2026 року"/><br /><p><strong>З 3 березня 2026 року в Люксембурзі підвищено ціни на низку видів пального.</strong> Дизель, мазут для опалення, промислове та аграрне дизельне пальне, а також скраплений нафтовий газ (LPG) подорожчали в межах 1,7–2,1 євроцента за літр. Водночас бензин А-95 та А-98 залишився без змін. Рішення оголосило Міністерство економіки країни.</p>
<h3>Нові ціни на пальне: структура змін</h3>
<p>Міністерство економіки Люксембургу повідомило про перегляд роздрібних цін на пальне, що набули чинності у вівторок, <strong>3 березня 2026 року</strong>. Підвищення стосується передусім дизельного сегмента та скрапленого газу.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<ul>
<li><strong>Автомобільний дизель</strong> подорожчав на <strong>2,0 євроцента</strong> — до <strong>€1,485 за літр (з ПДВ)</strong>.</li>
<li><strong>Промисловий/комерційний дизель</strong> зріс на <strong>1,9 євроцента</strong> — до <strong>€1,040 за літр</strong>.</li>
<li><strong>Аграрний/садівничий дизель</strong> також додав <strong>1,9 євроцента</strong> — до <strong>€0,887 за літр</strong>.</li>
</ul>
<p><em>ПДВ</em> — податок на додану вартість, який включається у кінцеву роздрібну ціну для споживача.</p>
<h4>Паливо для опалення та газ</h4>
<ul>
<li><strong>Мазут для домашнього опалення</strong> (із вмістом сірки 10 ppm, при замовленні від 1 500 літрів) зріс на <strong>2,1 євроцента</strong> — до <strong>€0,922 за літр</strong>.</li>
<li><strong>LPG</strong> (скраплений нафтовий газ, що використовується як моторне пальне) подорожчав на <strong>1,7 євроцента</strong> — до <strong>€0,727 за літр</strong>.</li>
<li><strong>Побутовий пропан</strong> зріс на <strong>1,9 євроцента</strong> — до <strong>€0,771 за літр</strong>.</li>
</ul>
<p><em>LPG (Liquefied Petroleum Gas)</em> — суміш пропану та бутану, яка застосовується як альтернативне моторне пальне або для побутових потреб.</p>
<h4>Бензин без змін</h4>
<ul>
<li><strong>Бензин 95</strong> — €1,483 за літр.</li>
<li><strong>Бензин 98</strong> — €1,617 за літр.</li>
</ul>
<p>Ціни на обидві марки бензину залишилися на попередньому рівні.</p>
<h3>Що означає це рішення для ринку</h3>
<p>Підвищення вартості дизельного пального на 2,0 євроцента при ціні €1,485 за літр означає зростання приблизно на <strong>1,36%</strong> за одну зміну. Для промислового та аграрного секторів підвищення на 1,9 євроцента формує додаткове навантаження на витрати підприємств, зокрема у логістиці та сільському господарстві.</p>
<p>Зростання цін на мазут для опалення (+2,1 євроцента) може вплинути на витрати домогосподарств у перехідний зимово-весняний період. Підвищення вартості LPG і пропану сигналізує про синхронну корекцію в сегменті скрапленого газу.</p>
<p>Водночас відсутність змін у цінах на бензин 95 та 98 свідчить про диференційований підхід до коригування — регулятор не здійснив одномоментного перегляду всіх видів пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://chronicle.lu/category/motoring-1/59865-fuel-prices-rise-in-luxembourg" target="_blank">chronicle.lu</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30167-Пистолет_АЗС.jpg" alt="У Люксембурзі зросли ціни на дизель і скраплений газ: оновлені тарифи з 3 березня 2026 року"/><br /><p><strong>З 3 березня 2026 року в Люксембурзі підвищено ціни на низку видів пального.</strong> Дизель, мазут для опалення, промислове та аграрне дизельне пальне, а також скраплений нафтовий газ (LPG) подорожчали в межах 1,7–2,1 євроцента за літр. Водночас бензин А-95 та А-98 залишився без змін. Рішення оголосило Міністерство економіки країни.</p>
<h3>Нові ціни на пальне: структура змін</h3>
<p>Міністерство економіки Люксембургу повідомило про перегляд роздрібних цін на пальне, що набули чинності у вівторок, <strong>3 березня 2026 року</strong>. Підвищення стосується передусім дизельного сегмента та скрапленого газу.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<ul>
<li><strong>Автомобільний дизель</strong> подорожчав на <strong>2,0 євроцента</strong> — до <strong>€1,485 за літр (з ПДВ)</strong>.</li>
<li><strong>Промисловий/комерційний дизель</strong> зріс на <strong>1,9 євроцента</strong> — до <strong>€1,040 за літр</strong>.</li>
<li><strong>Аграрний/садівничий дизель</strong> також додав <strong>1,9 євроцента</strong> — до <strong>€0,887 за літр</strong>.</li>
</ul>
<p><em>ПДВ</em> — податок на додану вартість, який включається у кінцеву роздрібну ціну для споживача.</p>
<h4>Паливо для опалення та газ</h4>
<ul>
<li><strong>Мазут для домашнього опалення</strong> (із вмістом сірки 10 ppm, при замовленні від 1 500 літрів) зріс на <strong>2,1 євроцента</strong> — до <strong>€0,922 за літр</strong>.</li>
<li><strong>LPG</strong> (скраплений нафтовий газ, що використовується як моторне пальне) подорожчав на <strong>1,7 євроцента</strong> — до <strong>€0,727 за літр</strong>.</li>
<li><strong>Побутовий пропан</strong> зріс на <strong>1,9 євроцента</strong> — до <strong>€0,771 за літр</strong>.</li>
</ul>
<p><em>LPG (Liquefied Petroleum Gas)</em> — суміш пропану та бутану, яка застосовується як альтернативне моторне пальне або для побутових потреб.</p>
<h4>Бензин без змін</h4>
<ul>
<li><strong>Бензин 95</strong> — €1,483 за літр.</li>
<li><strong>Бензин 98</strong> — €1,617 за літр.</li>
</ul>
<p>Ціни на обидві марки бензину залишилися на попередньому рівні.</p>
<h3>Що означає це рішення для ринку</h3>
<p>Підвищення вартості дизельного пального на 2,0 євроцента при ціні €1,485 за літр означає зростання приблизно на <strong>1,36%</strong> за одну зміну. Для промислового та аграрного секторів підвищення на 1,9 євроцента формує додаткове навантаження на витрати підприємств, зокрема у логістиці та сільському господарстві.</p>
<p>Зростання цін на мазут для опалення (+2,1 євроцента) може вплинути на витрати домогосподарств у перехідний зимово-весняний період. Підвищення вартості LPG і пропану сигналізує про синхронну корекцію в сегменті скрапленого газу.</p>
<p>Водночас відсутність змін у цінах на бензин 95 та 98 свідчить про диференційований підхід до коригування — регулятор не здійснив одномоментного перегляду всіх видів пального.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://chronicle.lu/category/motoring-1/59865-fuel-prices-rise-in-luxembourg" target="_blank">chronicle.lu</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/u-lyuksemburzi-zrosli-cini-na-dizel-i-skraplenij-gaz-onovleni-tarifi-z-3-bereznya-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія зберігає рекордне зростання попиту на LPG завдяки субсидіям і масштабним інфраструктурним планам</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/31/indiya-zberigaye-rekordne-zrostannya-popitu-na-lpg-zavdyaki-subsidiyam-i-masshtabnim-infrastrukturnim-planam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/31/indiya-zberigaye-rekordne-zrostannya-popitu-na-lpg-zavdyaki-subsidiyam-i-masshtabnim-infrastrukturnim-planam/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 31 Oct 2025 07:11:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[lpg demand]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[инфраструктура]]></category>
		<category><![CDATA[інфраструктурні інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[політика підтримки]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок азії]]></category>
		<category><![CDATA[середньостроковий прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[субсидії]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153339</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29960-LPG.jpg" alt="Індія зберігає рекордне зростання попиту на LPG завдяки субсидіям і масштабним інфраструктурним планам"/><br />Індія, що вже посідає друге місце у світі за споживанням LPG після Китаю, демонструє послідовне зростання імпорту з червня 2025 року та готується закріпити позиції ключового ринку для постачальників зі США та Близького Сходу завдяки продовженню субсидій на циліндри, розширенню програми PMUY та запуску нових об&#8217;єктів зберігання і трубопровідної інфраструктури. Індійський ринок LPG 2025–2026 1. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29960-LPG.jpg" alt="Індія зберігає рекордне зростання попиту на LPG завдяки субсидіям і масштабним інфраструктурним планам"/><br /><p>Індія, що вже посідає друге місце у світі за споживанням LPG після Китаю, демонструє послідовне зростання імпорту з червня 2025 року та готується закріпити позиції ключового ринку для постачальників зі США та Близького Сходу завдяки продовженню субсидій на циліндри, розширенню програми PMUY та запуску нових об&#8217;єктів зберігання і трубопровідної інфраструктури.</p>
<h2>Індійський ринок LPG 2025–2026</h2>
<h3>1. Вихідна ситуація</h3>
<p><strong>Індія посилює роль у глобальній торгівлі LPG</strong>, оскільки попит у житловому секторі зберігається завдяки підтримці держави та зростанню підключених домогосподарств.</p>
<ul>
<li><strong>Статус ринку:</strong> Індія – <em>другий у світі</em> споживач LPG, «поза Китаєм».</li>
<li><strong>Динаміка імпорту:</strong> з червня 2025 року фіксуються <strong>послідовні сезонні максимуми імпорту</strong> LPG.</li>
<li><strong>Структура імпорту:</strong> близько <strong>92% імпорту LPG надходить з Близького Сходу</strong>, що створює концентрацію ризику для Індії та можливість для диверсифікації.</li>
</ul>
<h3>2. Тендер на постачання LPG у 2026 році</h3>
<p><strong>30 жовтня завершується термін подання пропозицій</strong> за тендером на 2026 рік, який оголосили три національні нафтогазові компанії Індії – <strong>Indian Oil Corporation, Hindustan Petroleum Corporation та Bharat Petroleum Corporation</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Предмет тендера:</strong> до <strong>трьох VLGC на місяць</strong> (<em>very large gas carrier</em>) із <strong>рівномірно розподіленими партіями LPG зі США</strong>.</li>
<li><strong>Еквівалент:</strong> до <strong>54 тис. бар./добу</strong> (приблизно) за рахунок трьох VLGC на місяць, що <em>не є проблемою з точки зору наявності ресурсу в США</em> завдяки зростанню експортних можливостей.</li>
<li><strong>Термін публікації результатів:</strong> <em>до середини листопада 2025 року</em> учасники ринку мають дізнатися результати.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> тендер фактично є «тестом на готовність» Індії <strong>зменшити залежність від Близького Сходу</strong> та одночасно <strong>посилити конкуренцію між США та постачальниками з Перської затоки</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Обґрунтування.</strong> Нарощування експорту LPG зі США та вже наявне <em>«цінове протистояння» США і Близького Сходу на азійському напрямку</em> робить індійський ринок «полем битви» за частку попиту саме у 2026 році.</p>
<h3>3. Попит: поточні темпи зростання</h3>
<p>За даними PPAC, Індія вийшла на <strong>рекордний темп приросту попиту на LPG – 6,4% рік до року у 2024/раніше зазначеному році</strong>, а за період <strong>січень–вересень 2025 року</strong> попит зростає на <strong>4,6% рік до року</strong>, що є <strong>другим показником за десятиріччя</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Цільове споживання:</strong> житловий сегмент, особливо <strong>малозабезпечені домогосподарства</strong>.</li>
<li><strong>Керуючий фактор:</strong> <strong>субсидовані газові циліндри</strong> та <strong>розширення покриття програми PMUY</strong>.</li>
<li><strong>Ризик для довгострокового зростання:</strong> <em>сповільнення демографічного приросту</em> (0,97% у 2020 році проти 0,89% у 2023 році за даними ООН) зменшує «природну» базу для розширення ринку.</li>
</ul>
<h3>4. Роль субсидій і бюджетних рішень</h3>
<p><strong>Субсидії за програмою Pradhan Mantri Ujjwala Yojana (PMUY)</strong> залишаються критично важливими для попиту в сільських і бідніших регіонах.</p>
<ul>
<li><strong>Запуск PMUY:</strong> 2016 рік, ініціатива уряду під керівництвом прем&#8217;єр-міністра Нарендри Моді для <strong>забезпечення жінок у домогосподарствах нижче межі бідності LPG-з’єднаннями</strong>.</li>
<li><strong>Періоди згортання субсидій:</strong> 2020–2021 роки – через <strong>жорсткі фіскальні обмеження</strong> субсидії було припинено для частини населення.</li>
<li><strong>Політичний цикл:</strong> субсидії <strong>періодично відновлювалися перед ключовими виборами</strong>, що свідчить про їхній <em>політичний характер</em>.</li>
<li><strong>Після виборів 2024 року:</strong> субсидії на циліндри <strong>планували залишити «на паузі»</strong>, однак <strong>у серпні 2025 року уряд оголосив про їхнє відновлення</strong> на поточний фінансовий рік <strong>до березня 2026 року</strong>.</li>
<li><strong>Водночас</strong> норму поповнень було <strong>зменшено з 12 до 9 циліндрів на рік</strong>, що є ознакою <em>контрольованої підтримки попиту</em> і спробою стримати фіскальні витрати.</li>
<li><strong>Додаткова підтримка компаній:</strong> уряд у серпні 2025 року затвердив <strong>компенсацію близько 300 млрд рупій</strong> (приблизно <strong>3,4 млрд дол. США</strong>) для нафтогазових компаній, які зазнали збитків від продажу субсидованого LPG.</li>
<li><strong>Наступний політичний рубіж:</strong> <em>квітень 2026 року</em> – тоді субсидії знову стануть предметом бюджетної дискусії, а наступні загальні вибори <strong>заплановані на квітень 2029 року</strong>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> попит на LPG в Індії <strong>безпосередньо залежить</strong> від політичної волі підтримувати PMUY і від <strong>передвиборчих циклів</strong>; отже, <em>ринок має циклічну, але висхідну траєкторію</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Стійкий попит на LPG в Індії зумовлений тим, що використання балонів у домогосподарствах підтримується субсидіями та розбудовою інфраструктури», – за матеріалами Саманти Гартке.</p></blockquote>
<h3>5. Інфраструктурний прорив</h3>
<p><strong>Фізична інфраструктура – другий стовп зростання після субсидій.</strong> 2025 рік демонструє низку проєктів, спрямованих на те, щоб LPG дійшов до внутрішніх ринків без завищеної логістичної складової.</p>
<ul>
<li><strong>Жовтень 2025 року:</strong> до програми PMUY додано <strong>2,5 млн нових домогосподарств</strong>, загальне покриття зросло <strong>до 105,8 млн</strong> з <strong>103,3 млн</strong>. Це <strong>майже 2,4% приросту за місяць</strong> у межах великої державної програми.</li>
<li><strong>Вересень 2025 року:</strong> HPCL відкрила <strong>найбільше в країні підземне сховище LPG на 80 тис. т</strong> у Мангалорі (штат Карнатака – восьмий за чисельністю населення в Індії). Це <em>посилює буфер безпеки</em> для пікових періодів споживання.</li>
<li><strong>Липень 2025 року:</strong> оператор портів Adani Ports and Special Economic Zone звернувся за <strong>урядовим погодженням на новий трубопровід LPG</strong>, який має з’єднатися з <strong>2800-кілометровим трубопроводом Кандла – Горакпур</strong>.</li>
<li><strong>Трубопровід Кандла – Горакпур:</strong>
<ul>
<li><strong>довжина:</strong> 2800 км – після запуску його називатимуть <strong>найдовшим у світі LPG-трубопроводом</strong>;</li>
<li><strong>термін запуску:</strong> <em>1 квартал 2026 року</em> – проєкт затримується через технічні проблеми;</li>
<li><strong>потужність:</strong> близько <strong>8,25 млн т/рік</strong> (близько <strong>262 тис. бар./добу</strong>), що становить <strong>приблизно 25% загального попиту Індії на LPG</strong>;</li>
<li><strong>охоплення:</strong> забезпечення близько <strong>340 млн споживачів</strong> у штатах Гуджарат, Мадхья-Прадеш і Уттар-Прадеш;</li>
<li><strong>ціль:</strong> <strong>перенести логістику з автотранспорту на трубопровід</strong>, оптимізувавши постачання від західного узбережжя вглиб країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Висновок.</strong> Поєднання субсидій (попит) і модернізації інфраструктури (пропозиція й логістика) створює для Індії <strong>структурну можливість підтримувати зростання імпорту</strong> навіть за сповільнення приросту населення. Це робить ринок привабливим для <strong>«гнучких» постачальників</strong> і прискорює <strong>конкуренцію США та Близького Сходу</strong>.</p>
<h3>6. Міжнародний вимір: США проти Близького Сходу</h3>
<p>За рахунок <strong>розширення експортних потужностей LPG у США</strong> постачання <em>до трьох VLGC на місяць</em> в Індію <strong>не створить дефіциту для американських експортерів</strong>. На азійському напрямку вже формується <strong>цінова конкуренція США і постачальників із Близького Сходу</strong>, а Індія стає її головною ареною у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>Поточна залежність Індії:</strong> ~<strong>92% імпорту з Близького Сходу</strong> – простір для диверсифікації дуже великий.</li>
<li><strong>Після тендера:</strong> ринок отримає <strong>індикатор реального апетиту Індії</strong> до американського LPG.</li>
<li><strong>Водночас</strong> Близький Схід навряд чи віддаватиме свою частку безціново, тож <em>ціновий тиск на азійський ринок LPG може посилитися</em>.</li>
</ul>
<h3>7. Структурні обмеження і ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Демографія:</strong> уповільнення приросту населення знижує «автоматичне» розширення бази споживачів.</li>
<li><strong>Фіскальний ресурс:</strong> при відновленні субсидій у серпні 2025 року уряд <strong>одночасно зменшив кількість дозволених за рік поповнень</strong>, що свідчить про обережність фінансового блоку уряду.</li>
<li><strong>Політична циклічність:</strong> після березня 2026 року питання субсидій <strong>знову відкрите</strong>.</li>
<li><strong>Технічні затримки:</strong> ключовий трубопровід Кандла – Горакпур <strong>ще не запущено</strong>, що означає: частина внутрішніх ринків і далі залежить від дорожчого транспортування.</li>
</ul>
<h3>Загальний висновок</h3>
<p><strong>Індія з високою ймовірністю збереже рекордні або близькі до рекордних темпи зростання попиту на LPG у середньостроковій перспективі (2025–2026 роки)</strong>, оскільки:</p>
<ul>
<li>уряд <strong>відновив субсидії</strong> за PMUY і компенсував втрати компаніям;</li>
<li><strong>інфраструктура суттєво розширюється</strong> – нові домогосподарства, нове сховище, підготовка до запуску найдовшого трубопроводу;</li>
<li>тендер на 2026 рік <strong>відкриває Індію для більших обсягів зі США</strong> і створює <strong>конкурентний тиск на ціни</strong> з боку Близького Сходу;</li>
<li>навіть за уповільнення демографії <em>штучна підтримка попиту</em> через субсидії зберігається.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.vortexa.com/insights/india-lpg-demand" target="_blank">vortexa.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29960-LPG.jpg" alt="Індія зберігає рекордне зростання попиту на LPG завдяки субсидіям і масштабним інфраструктурним планам"/><br /><p>Індія, що вже посідає друге місце у світі за споживанням LPG після Китаю, демонструє послідовне зростання імпорту з червня 2025 року та готується закріпити позиції ключового ринку для постачальників зі США та Близького Сходу завдяки продовженню субсидій на циліндри, розширенню програми PMUY та запуску нових об&#8217;єктів зберігання і трубопровідної інфраструктури.</p>
<h2>Індійський ринок LPG 2025–2026</h2>
<h3>1. Вихідна ситуація</h3>
<p><strong>Індія посилює роль у глобальній торгівлі LPG</strong>, оскільки попит у житловому секторі зберігається завдяки підтримці держави та зростанню підключених домогосподарств.</p>
<ul>
<li><strong>Статус ринку:</strong> Індія – <em>другий у світі</em> споживач LPG, «поза Китаєм».</li>
<li><strong>Динаміка імпорту:</strong> з червня 2025 року фіксуються <strong>послідовні сезонні максимуми імпорту</strong> LPG.</li>
<li><strong>Структура імпорту:</strong> близько <strong>92% імпорту LPG надходить з Близького Сходу</strong>, що створює концентрацію ризику для Індії та можливість для диверсифікації.</li>
</ul>
<h3>2. Тендер на постачання LPG у 2026 році</h3>
<p><strong>30 жовтня завершується термін подання пропозицій</strong> за тендером на 2026 рік, який оголосили три національні нафтогазові компанії Індії – <strong>Indian Oil Corporation, Hindustan Petroleum Corporation та Bharat Petroleum Corporation</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Предмет тендера:</strong> до <strong>трьох VLGC на місяць</strong> (<em>very large gas carrier</em>) із <strong>рівномірно розподіленими партіями LPG зі США</strong>.</li>
<li><strong>Еквівалент:</strong> до <strong>54 тис. бар./добу</strong> (приблизно) за рахунок трьох VLGC на місяць, що <em>не є проблемою з точки зору наявності ресурсу в США</em> завдяки зростанню експортних можливостей.</li>
<li><strong>Термін публікації результатів:</strong> <em>до середини листопада 2025 року</em> учасники ринку мають дізнатися результати.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> тендер фактично є «тестом на готовність» Індії <strong>зменшити залежність від Близького Сходу</strong> та одночасно <strong>посилити конкуренцію між США та постачальниками з Перської затоки</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Обґрунтування.</strong> Нарощування експорту LPG зі США та вже наявне <em>«цінове протистояння» США і Близького Сходу на азійському напрямку</em> робить індійський ринок «полем битви» за частку попиту саме у 2026 році.</p>
<h3>3. Попит: поточні темпи зростання</h3>
<p>За даними PPAC, Індія вийшла на <strong>рекордний темп приросту попиту на LPG – 6,4% рік до року у 2024/раніше зазначеному році</strong>, а за період <strong>січень–вересень 2025 року</strong> попит зростає на <strong>4,6% рік до року</strong>, що є <strong>другим показником за десятиріччя</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Цільове споживання:</strong> житловий сегмент, особливо <strong>малозабезпечені домогосподарства</strong>.</li>
<li><strong>Керуючий фактор:</strong> <strong>субсидовані газові циліндри</strong> та <strong>розширення покриття програми PMUY</strong>.</li>
<li><strong>Ризик для довгострокового зростання:</strong> <em>сповільнення демографічного приросту</em> (0,97% у 2020 році проти 0,89% у 2023 році за даними ООН) зменшує «природну» базу для розширення ринку.</li>
</ul>
<h3>4. Роль субсидій і бюджетних рішень</h3>
<p><strong>Субсидії за програмою Pradhan Mantri Ujjwala Yojana (PMUY)</strong> залишаються критично важливими для попиту в сільських і бідніших регіонах.</p>
<ul>
<li><strong>Запуск PMUY:</strong> 2016 рік, ініціатива уряду під керівництвом прем&#8217;єр-міністра Нарендри Моді для <strong>забезпечення жінок у домогосподарствах нижче межі бідності LPG-з’єднаннями</strong>.</li>
<li><strong>Періоди згортання субсидій:</strong> 2020–2021 роки – через <strong>жорсткі фіскальні обмеження</strong> субсидії було припинено для частини населення.</li>
<li><strong>Політичний цикл:</strong> субсидії <strong>періодично відновлювалися перед ключовими виборами</strong>, що свідчить про їхній <em>політичний характер</em>.</li>
<li><strong>Після виборів 2024 року:</strong> субсидії на циліндри <strong>планували залишити «на паузі»</strong>, однак <strong>у серпні 2025 року уряд оголосив про їхнє відновлення</strong> на поточний фінансовий рік <strong>до березня 2026 року</strong>.</li>
<li><strong>Водночас</strong> норму поповнень було <strong>зменшено з 12 до 9 циліндрів на рік</strong>, що є ознакою <em>контрольованої підтримки попиту</em> і спробою стримати фіскальні витрати.</li>
<li><strong>Додаткова підтримка компаній:</strong> уряд у серпні 2025 року затвердив <strong>компенсацію близько 300 млрд рупій</strong> (приблизно <strong>3,4 млрд дол. США</strong>) для нафтогазових компаній, які зазнали збитків від продажу субсидованого LPG.</li>
<li><strong>Наступний політичний рубіж:</strong> <em>квітень 2026 року</em> – тоді субсидії знову стануть предметом бюджетної дискусії, а наступні загальні вибори <strong>заплановані на квітень 2029 року</strong>.</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> попит на LPG в Індії <strong>безпосередньо залежить</strong> від політичної волі підтримувати PMUY і від <strong>передвиборчих циклів</strong>; отже, <em>ринок має циклічну, але висхідну траєкторію</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Стійкий попит на LPG в Індії зумовлений тим, що використання балонів у домогосподарствах підтримується субсидіями та розбудовою інфраструктури», – за матеріалами Саманти Гартке.</p></blockquote>
<h3>5. Інфраструктурний прорив</h3>
<p><strong>Фізична інфраструктура – другий стовп зростання після субсидій.</strong> 2025 рік демонструє низку проєктів, спрямованих на те, щоб LPG дійшов до внутрішніх ринків без завищеної логістичної складової.</p>
<ul>
<li><strong>Жовтень 2025 року:</strong> до програми PMUY додано <strong>2,5 млн нових домогосподарств</strong>, загальне покриття зросло <strong>до 105,8 млн</strong> з <strong>103,3 млн</strong>. Це <strong>майже 2,4% приросту за місяць</strong> у межах великої державної програми.</li>
<li><strong>Вересень 2025 року:</strong> HPCL відкрила <strong>найбільше в країні підземне сховище LPG на 80 тис. т</strong> у Мангалорі (штат Карнатака – восьмий за чисельністю населення в Індії). Це <em>посилює буфер безпеки</em> для пікових періодів споживання.</li>
<li><strong>Липень 2025 року:</strong> оператор портів Adani Ports and Special Economic Zone звернувся за <strong>урядовим погодженням на новий трубопровід LPG</strong>, який має з’єднатися з <strong>2800-кілометровим трубопроводом Кандла – Горакпур</strong>.</li>
<li><strong>Трубопровід Кандла – Горакпур:</strong>
<ul>
<li><strong>довжина:</strong> 2800 км – після запуску його називатимуть <strong>найдовшим у світі LPG-трубопроводом</strong>;</li>
<li><strong>термін запуску:</strong> <em>1 квартал 2026 року</em> – проєкт затримується через технічні проблеми;</li>
<li><strong>потужність:</strong> близько <strong>8,25 млн т/рік</strong> (близько <strong>262 тис. бар./добу</strong>), що становить <strong>приблизно 25% загального попиту Індії на LPG</strong>;</li>
<li><strong>охоплення:</strong> забезпечення близько <strong>340 млн споживачів</strong> у штатах Гуджарат, Мадхья-Прадеш і Уттар-Прадеш;</li>
<li><strong>ціль:</strong> <strong>перенести логістику з автотранспорту на трубопровід</strong>, оптимізувавши постачання від західного узбережжя вглиб країни.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Висновок.</strong> Поєднання субсидій (попит) і модернізації інфраструктури (пропозиція й логістика) створює для Індії <strong>структурну можливість підтримувати зростання імпорту</strong> навіть за сповільнення приросту населення. Це робить ринок привабливим для <strong>«гнучких» постачальників</strong> і прискорює <strong>конкуренцію США та Близького Сходу</strong>.</p>
<h3>6. Міжнародний вимір: США проти Близького Сходу</h3>
<p>За рахунок <strong>розширення експортних потужностей LPG у США</strong> постачання <em>до трьох VLGC на місяць</em> в Індію <strong>не створить дефіциту для американських експортерів</strong>. На азійському напрямку вже формується <strong>цінова конкуренція США і постачальників із Близького Сходу</strong>, а Індія стає її головною ареною у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>Поточна залежність Індії:</strong> ~<strong>92% імпорту з Близького Сходу</strong> – простір для диверсифікації дуже великий.</li>
<li><strong>Після тендера:</strong> ринок отримає <strong>індикатор реального апетиту Індії</strong> до американського LPG.</li>
<li><strong>Водночас</strong> Близький Схід навряд чи віддаватиме свою частку безціново, тож <em>ціновий тиск на азійський ринок LPG може посилитися</em>.</li>
</ul>
<h3>7. Структурні обмеження і ризики</h3>
<ul>
<li><strong>Демографія:</strong> уповільнення приросту населення знижує «автоматичне» розширення бази споживачів.</li>
<li><strong>Фіскальний ресурс:</strong> при відновленні субсидій у серпні 2025 року уряд <strong>одночасно зменшив кількість дозволених за рік поповнень</strong>, що свідчить про обережність фінансового блоку уряду.</li>
<li><strong>Політична циклічність:</strong> після березня 2026 року питання субсидій <strong>знову відкрите</strong>.</li>
<li><strong>Технічні затримки:</strong> ключовий трубопровід Кандла – Горакпур <strong>ще не запущено</strong>, що означає: частина внутрішніх ринків і далі залежить від дорожчого транспортування.</li>
</ul>
<h3>Загальний висновок</h3>
<p><strong>Індія з високою ймовірністю збереже рекордні або близькі до рекордних темпи зростання попиту на LPG у середньостроковій перспективі (2025–2026 роки)</strong>, оскільки:</p>
<ul>
<li>уряд <strong>відновив субсидії</strong> за PMUY і компенсував втрати компаніям;</li>
<li><strong>інфраструктура суттєво розширюється</strong> – нові домогосподарства, нове сховище, підготовка до запуску найдовшого трубопроводу;</li>
<li>тендер на 2026 рік <strong>відкриває Індію для більших обсягів зі США</strong> і створює <strong>конкурентний тиск на ціни</strong> з боку Близького Сходу;</li>
<li>навіть за уповільнення демографії <em>штучна підтримка попиту</em> через субсидії зберігається.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.vortexa.com/insights/india-lpg-demand" target="_blank">vortexa.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/31/indiya-zberigaye-rekordne-zrostannya-popitu-na-lpg-zavdyaki-subsidiyam-i-masshtabnim-infrastrukturnim-planam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Огляд світових ринків LPG — серпень 2025</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/22/oglyad-svitovix-rinkiv-lpg-serpen-2025/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/22/oglyad-svitovix-rinkiv-lpg-serpen-2025/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 22 Aug 2025 07:24:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[butane]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[US]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153148</guid>
		<description><![CDATA[Огляд світових ринків LPG — серпень 2025 Серпневий аналіз демонструє глибокі коливання на світових ринках LPG. Падіння цін у Азії, збільшення експорту з США, зміни у стратегіях Saudi Aramco та слабкий попит у Європі відображають глобальні дисбаланси попиту й пропозиції. Дані вказують на різке зростання виробництва NGLs у США та поступове посилення тиску з боку [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Огляд світових ринків LPG — серпень 2025</p>
<p>Серпневий аналіз демонструє глибокі коливання на світових ринках LPG. Падіння цін у Азії, збільшення експорту з США, зміни у стратегіях Saudi Aramco та слабкий попит у Європі відображають глобальні дисбаланси попиту й пропозиції. Дані вказують на різке зростання виробництва NGLs у США та поступове посилення тиску з боку Близького Сходу на світовий баланс постачання.</p>
<h2>Ринок LPG</h2>
<h3>Азія та Близький Схід</h3>
<ul>
<li>Середня ціна доставленого в Японію пропану у липні знизилася на <strong>6,5%</strong> порівняно з червнем.</li>
<li>У серпні надлишкова пропозиція спричинила дисконти <strong>$28/т</strong> до індексу Argus Far East (AFEI), тоді як на початку торгів періоду спостерігалася премія <em>$5,5/т</em>.</li>
<li>Активний експорт зі США та Перської затоки збігся з літнім затишшям попиту у Північно-Східній Азії, а попит Китаю стримувала невизначеність тарифної політики.</li>
</ul>
<h3>LPG проти нафтового нізкооктанового бензину (нафти)</h3>
<ul>
<li>Зниження цін на пропан і бутан розширило дисконт проти нафти: у липні він сягнув <strong>$51/т</strong>, проти <em>$33/т</em> місяцем раніше.</li>
<li>Дефіцит бутану на серпень–вересень підняв його вартість до <strong>$30/т</strong> премії проти пропану.</li>
<li>Зростання дисконту стимулювало перехід на LPG у північноазійських етиленових крекерах, особливо у Південній Кореї.</li>
</ul>
<h3>Контракти Saudi Aramco</h3>
<ul>
<li>У серпні Saudi Aramco знизила контрактні ціни: пропан — <strong>$520/т</strong>, бутан — <strong>$490/т</strong>, що на <strong>$55/т</strong> менше місяцем раніше.</li>
<li>Слабкий попит у Азії та рівномірна пропозиція вантажів спричинили спотовий дисконт <strong>$50/т</strong> до контрактних цін.</li>
</ul>
<h3>Ситуація у Китаї</h3>
<ul>
<li>Завантаження PDH-заводів Китаю на кінець липня залишилися стабільними на рівні <strong>72%</strong>.</li>
<li>Маржа виробництва стала позитивною завдяки падінню цін на пропан та зростанню ф’ючерсів на поліпропілен.</li>
</ul>
<h3>Європа</h3>
<ul>
<li>На 21 липня дисконт великих партій пропану у Північно-Західній Європі розширився до <strong>$15/т</strong>, тоді як на початку місяця він становив лише <em>$2,5/т</em>.</li>
<li>Експорт LPG зі США в регіон зріс на <strong>5%</strong> до <strong>623 тис. т</strong> у липні, тоді як видобуток у Північному морі залишився майже без змін — <strong>259 тис. т</strong> проти <em>260 тис. т</em> місяцем раніше.</li>
<li>Водночас попит скоротився через зупинку одного з трьох виробничих блоків Dow у Нідерландах, що зменшило потужність на <strong>600 тис. т/рік</strong>.</li>
<li>Паперовий спред серпень–вересень поглибився з <em>- $5,25/т</em> до <strong>- $7,25/т</strong>, стимулюючи покупки на зберігання.</li>
</ul>
<h3>Америка</h3>
<ul>
<li>Виробництво NGL у США у травні досягло рекорду <strong>7,47 млн бар./добу</strong>.</li>
<li>Етан: виробництво — <strong>3,1 млн бар./добу</strong>, споживання — <em>2,4 млн бар./добу</em>, експорт — <em>534 тис. бар./добу</em>, що призвело до профіциту <strong>166 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li>Запаси етану зросли до <strong>77,4 млн бар.</strong>, що на <strong>7,4%</strong> більше за рік і є найвищим рівнем з серпня 2024 року.</li>
<li>Пропан: виробництво — <strong>2,275 млн бар./добу</strong>; запаси у травні — <strong>62,6 млн бар.</strong>, що на <em>6,2%</em> нижче рівня минулого року, але залишаються на <strong>9%</strong> вище п’ятирічного середнього.</li>
<li>Бутан: виробництво — <strong>711 тис. бар./добу</strong>, що на <strong>9%</strong> більше за рік; запаси — <strong>45,5 млн бар.</strong>, найвищий рівень з 2019 року.</li>
</ul>
<h3>Перспективи</h3>
<ul>
<li>Під час конфлікту Ізраїль–Іран ціни підскочили на <strong>$50/т</strong>, але після підписання перемир’я премія зникла.</li>
<li>Ключовим фактором невизначеності залишаються тарифи США, проте короткостроковий надлишок пропозиції знижує ризики.</li>
<li>Запуск терміналу у Нідерландах і високі запаси у США підтримуватимуть достатню пропозицію.</li>
<li>У середньостроковій перспективі очікується збільшення пропозиції з Близького Сходу та введення у Китаї значних потужностей крекінгу нафти, що може тиснути на споживання LPG у регіоні.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/lpg-price-trends-august" target="_blank">argusmedia</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Огляд світових ринків LPG — серпень 2025</p>
<p>Серпневий аналіз демонструє глибокі коливання на світових ринках LPG. Падіння цін у Азії, збільшення експорту з США, зміни у стратегіях Saudi Aramco та слабкий попит у Європі відображають глобальні дисбаланси попиту й пропозиції. Дані вказують на різке зростання виробництва NGLs у США та поступове посилення тиску з боку Близького Сходу на світовий баланс постачання.</p>
<h2>Ринок LPG</h2>
<h3>Азія та Близький Схід</h3>
<ul>
<li>Середня ціна доставленого в Японію пропану у липні знизилася на <strong>6,5%</strong> порівняно з червнем.</li>
<li>У серпні надлишкова пропозиція спричинила дисконти <strong>$28/т</strong> до індексу Argus Far East (AFEI), тоді як на початку торгів періоду спостерігалася премія <em>$5,5/т</em>.</li>
<li>Активний експорт зі США та Перської затоки збігся з літнім затишшям попиту у Північно-Східній Азії, а попит Китаю стримувала невизначеність тарифної політики.</li>
</ul>
<h3>LPG проти нафтового нізкооктанового бензину (нафти)</h3>
<ul>
<li>Зниження цін на пропан і бутан розширило дисконт проти нафти: у липні він сягнув <strong>$51/т</strong>, проти <em>$33/т</em> місяцем раніше.</li>
<li>Дефіцит бутану на серпень–вересень підняв його вартість до <strong>$30/т</strong> премії проти пропану.</li>
<li>Зростання дисконту стимулювало перехід на LPG у північноазійських етиленових крекерах, особливо у Південній Кореї.</li>
</ul>
<h3>Контракти Saudi Aramco</h3>
<ul>
<li>У серпні Saudi Aramco знизила контрактні ціни: пропан — <strong>$520/т</strong>, бутан — <strong>$490/т</strong>, що на <strong>$55/т</strong> менше місяцем раніше.</li>
<li>Слабкий попит у Азії та рівномірна пропозиція вантажів спричинили спотовий дисконт <strong>$50/т</strong> до контрактних цін.</li>
</ul>
<h3>Ситуація у Китаї</h3>
<ul>
<li>Завантаження PDH-заводів Китаю на кінець липня залишилися стабільними на рівні <strong>72%</strong>.</li>
<li>Маржа виробництва стала позитивною завдяки падінню цін на пропан та зростанню ф’ючерсів на поліпропілен.</li>
</ul>
<h3>Європа</h3>
<ul>
<li>На 21 липня дисконт великих партій пропану у Північно-Західній Європі розширився до <strong>$15/т</strong>, тоді як на початку місяця він становив лише <em>$2,5/т</em>.</li>
<li>Експорт LPG зі США в регіон зріс на <strong>5%</strong> до <strong>623 тис. т</strong> у липні, тоді як видобуток у Північному морі залишився майже без змін — <strong>259 тис. т</strong> проти <em>260 тис. т</em> місяцем раніше.</li>
<li>Водночас попит скоротився через зупинку одного з трьох виробничих блоків Dow у Нідерландах, що зменшило потужність на <strong>600 тис. т/рік</strong>.</li>
<li>Паперовий спред серпень–вересень поглибився з <em>- $5,25/т</em> до <strong>- $7,25/т</strong>, стимулюючи покупки на зберігання.</li>
</ul>
<h3>Америка</h3>
<ul>
<li>Виробництво NGL у США у травні досягло рекорду <strong>7,47 млн бар./добу</strong>.</li>
<li>Етан: виробництво — <strong>3,1 млн бар./добу</strong>, споживання — <em>2,4 млн бар./добу</em>, експорт — <em>534 тис. бар./добу</em>, що призвело до профіциту <strong>166 тис. бар./добу</strong>.</li>
<li>Запаси етану зросли до <strong>77,4 млн бар.</strong>, що на <strong>7,4%</strong> більше за рік і є найвищим рівнем з серпня 2024 року.</li>
<li>Пропан: виробництво — <strong>2,275 млн бар./добу</strong>; запаси у травні — <strong>62,6 млн бар.</strong>, що на <em>6,2%</em> нижче рівня минулого року, але залишаються на <strong>9%</strong> вище п’ятирічного середнього.</li>
<li>Бутан: виробництво — <strong>711 тис. бар./добу</strong>, що на <strong>9%</strong> більше за рік; запаси — <strong>45,5 млн бар.</strong>, найвищий рівень з 2019 року.</li>
</ul>
<h3>Перспективи</h3>
<ul>
<li>Під час конфлікту Ізраїль–Іран ціни підскочили на <strong>$50/т</strong>, але після підписання перемир’я премія зникла.</li>
<li>Ключовим фактором невизначеності залишаються тарифи США, проте короткостроковий надлишок пропозиції знижує ризики.</li>
<li>Запуск терміналу у Нідерландах і високі запаси у США підтримуватимуть достатню пропозицію.</li>
<li>У середньостроковій перспективі очікується збільшення пропозиції з Близького Сходу та введення у Китаї значних потужностей крекінгу нафти, що може тиснути на споживання LPG у регіоні.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/es/news-and-insights/market-opinion-and-analysis-blog/lpg-price-trends-august" target="_blank">argusmedia</a></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/22/oglyad-svitovix-rinkiv-lpg-serpen-2025/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Глобальні тренди нафтопереробки та зимові перспективи ринку &#8212; OPEC</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/globalni-trendi-naftopererobki-ta-zimovi-perspektivi-rinku-opec/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/globalni-trendi-naftopererobki-ta-zimovi-perspektivi-rinku-opec/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 15:02:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Етан]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[petrochemicals]]></category>
		<category><![CDATA[refining trends]]></category>
		<category><![CDATA[winter demand]]></category>
		<category><![CDATA[зимовий попит]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[тренди переробки]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153077</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29813-НПЗ_Китай.png" alt="Глобальні тренди нафтопереробки та зимові перспективи ринку &#8212; OPEC"/><br />Від квітня 2025 року світові нафтопереробні заводи нарощують обсяги переробки, досягнувши у липні рекордного рівня 83,6 млн бар./день, що на 884 тис. бар./день більше місяць до місяця та на 2,0 млн бар./день більше рік до року. Зростання забезпечили насамперед країни Азії, особливо Китай, де відновилися операції після масштабного весняного ремонту. Розширення переробних потужностей у річному [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29813-НПЗ_Китай.png" alt="Глобальні тренди нафтопереробки та зимові перспективи ринку &#8212; OPEC"/><br /><p>Від квітня 2025 року світові нафтопереробні заводи нарощують обсяги переробки, досягнувши у липні рекордного рівня <strong>83,6 млн бар./день</strong>, що на <strong>884 тис. бар./день</strong> більше місяць до місяця та на <strong>2,0 млн бар./день</strong> більше рік до року. Зростання забезпечили насамперед країни Азії, особливо Китай, де відновилися операції після масштабного весняного ремонту. Розширення переробних потужностей у річному вимірі також підтримало цей тренд.</p>
<h2>Глобальні тенденції переробки</h2>
<ul>
<li>Попри закриття найбільшого НПЗ PetroChina у Китаї та його заміну на менший об’єкт, ринок отримав підтримку завдяки другому пакету експортних квот на нафтопродукти 2025 року, який майже не змінився порівняно з 2024 роком.</li>
<li>Нові великі НПЗ поступово нарощуватимуть роботу технологічних установок у 4 кв. 2025 р. та 1 кв. 2026 р., що створює потенціал для зростання виробництва.</li>
<li>Закриття окремих заводів лише частково компенсувало приріст потужностей, що може призвести до тиску на маржу переробки.</li>
</ul>
<h2>Зимовий попит на нафтопродукти</h2>
<ul>
<li>Взимку очікується традиційне зростання попиту на опалювальне пальне в країнах Північної півкулі.</li>
<li>Сукупний попит країн ОЕСР у 4 кв. 2025 р. прогнозується на рівні <strong>+70 тис. бар./день</strong> рік до року, з яких:
<ul>
<li>OECD Americas – <strong>+50 тис. бар./день</strong></li>
<li>OECD Europe – близько <strong>+20 тис. бар./день</strong></li>
<li>OECD Asia Pacific – близько <strong>+10 тис. бар./день</strong></li>
</ul>
</li>
<li>У 1 кв. 2026 р. попит в ОЕСР може зрости на <strong>+100 тис. бар./день</strong>, переважно за рахунок Америки та Європи.</li>
</ul>
<h2>Нафтохімічна сировина</h2>
<ul>
<li>У зимовий період традиційно зростає попит на LPG та нафту через святковий сезон і підвищену активність у нафтохімічному секторі.</li>
<li>В OECD Americas попит на NGL/LPG складає близько 20% загального попиту на нафту та прогнозується зростання на <strong>+30 тис. бар./день</strong> у 4 кв. 2025 р. та на <strong>+60 тис. бар./день</strong> у 1 кв. 2026 р.</li>
<li>У Китаї попит на NGL/LPG та нафту становить близько 30% від загального, з прогнозом:
<ul>
<li>4 кв. 2025 р. – <strong>+70 тис. бар./день</strong> для обох видів сировини</li>
<li>1 кв. 2026 р. – <strong>+50 тис. бар./день</strong> для LPG/NGL та <strong>+10 тис. бар./день</strong> для нафти</li>
</ul>
</li>
<li>В інших країнах Азії частка NGL/LPG та нафти у попиті становить близько 20%, а приріст у 4 кв. 2025 р. прогнозується на <strong>+30 тис. бар./день</strong> для LPG/NGL та <strong>+20 тис. бар./день</strong> для нафти; у 1 кв. 2026 р. – <strong>+20 тис. бар./день</strong> для LPG/NGL при зниженні попиту на нафту.</li>
<li>В Індії NGL/LPG використовуються переважно для побутових потреб цілий рік, тоді як частка нафти в попиті становить близько 5%.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Світова нафтопереробка перебуває на історичному піку завдяки азійському сегменту, попри окремі закриття заводів.</li>
<li>Очікуване зростання зимового попиту може підтримати ринок, але нарощення виробництва здатне тиснути на маржу.</li>
<li>Нафтохімічний сектор залишається ключовим драйвером попиту на LPG та нафту, особливо в Азії та Америці.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29813-НПЗ_Китай.png" alt="Глобальні тренди нафтопереробки та зимові перспективи ринку &#8212; OPEC"/><br /><p>Від квітня 2025 року світові нафтопереробні заводи нарощують обсяги переробки, досягнувши у липні рекордного рівня <strong>83,6 млн бар./день</strong>, що на <strong>884 тис. бар./день</strong> більше місяць до місяця та на <strong>2,0 млн бар./день</strong> більше рік до року. Зростання забезпечили насамперед країни Азії, особливо Китай, де відновилися операції після масштабного весняного ремонту. Розширення переробних потужностей у річному вимірі також підтримало цей тренд.</p>
<h2>Глобальні тенденції переробки</h2>
<ul>
<li>Попри закриття найбільшого НПЗ PetroChina у Китаї та його заміну на менший об’єкт, ринок отримав підтримку завдяки другому пакету експортних квот на нафтопродукти 2025 року, який майже не змінився порівняно з 2024 роком.</li>
<li>Нові великі НПЗ поступово нарощуватимуть роботу технологічних установок у 4 кв. 2025 р. та 1 кв. 2026 р., що створює потенціал для зростання виробництва.</li>
<li>Закриття окремих заводів лише частково компенсувало приріст потужностей, що може призвести до тиску на маржу переробки.</li>
</ul>
<h2>Зимовий попит на нафтопродукти</h2>
<ul>
<li>Взимку очікується традиційне зростання попиту на опалювальне пальне в країнах Північної півкулі.</li>
<li>Сукупний попит країн ОЕСР у 4 кв. 2025 р. прогнозується на рівні <strong>+70 тис. бар./день</strong> рік до року, з яких:
<ul>
<li>OECD Americas – <strong>+50 тис. бар./день</strong></li>
<li>OECD Europe – близько <strong>+20 тис. бар./день</strong></li>
<li>OECD Asia Pacific – близько <strong>+10 тис. бар./день</strong></li>
</ul>
</li>
<li>У 1 кв. 2026 р. попит в ОЕСР може зрости на <strong>+100 тис. бар./день</strong>, переважно за рахунок Америки та Європи.</li>
</ul>
<h2>Нафтохімічна сировина</h2>
<ul>
<li>У зимовий період традиційно зростає попит на LPG та нафту через святковий сезон і підвищену активність у нафтохімічному секторі.</li>
<li>В OECD Americas попит на NGL/LPG складає близько 20% загального попиту на нафту та прогнозується зростання на <strong>+30 тис. бар./день</strong> у 4 кв. 2025 р. та на <strong>+60 тис. бар./день</strong> у 1 кв. 2026 р.</li>
<li>У Китаї попит на NGL/LPG та нафту становить близько 30% від загального, з прогнозом:
<ul>
<li>4 кв. 2025 р. – <strong>+70 тис. бар./день</strong> для обох видів сировини</li>
<li>1 кв. 2026 р. – <strong>+50 тис. бар./день</strong> для LPG/NGL та <strong>+10 тис. бар./день</strong> для нафти</li>
</ul>
</li>
<li>В інших країнах Азії частка NGL/LPG та нафти у попиті становить близько 20%, а приріст у 4 кв. 2025 р. прогнозується на <strong>+30 тис. бар./день</strong> для LPG/NGL та <strong>+20 тис. бар./день</strong> для нафти; у 1 кв. 2026 р. – <strong>+20 тис. бар./день</strong> для LPG/NGL при зниженні попиту на нафту.</li>
<li>В Індії NGL/LPG використовуються переважно для побутових потреб цілий рік, тоді як частка нафти в попиті становить близько 5%.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Світова нафтопереробка перебуває на історичному піку завдяки азійському сегменту, попри окремі закриття заводів.</li>
<li>Очікуване зростання зимового попиту може підтримати ринок, але нарощення виробництва здатне тиснути на маржу.</li>
<li>Нафтохімічний сектор залишається ключовим драйвером попиту на LPG та нафту, особливо в Азії та Америці.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.opec.org/" target="_blank">OPEC</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/globalni-trendi-naftopererobki-ta-zimovi-perspektivi-rinku-opec/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/skraplenij-gaz/feed/ ) in 0.37680 seconds, on May 20th, 2026 at 8:01 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 20th, 2026 at 9:01 am UTC -->