<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; скраплений газ</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/skraplenij-gaz/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 15 Jun 2026 06:02:27 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 08:07:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[butane]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[OPIS]]></category>
		<category><![CDATA[petrochemicals]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[крекинг]]></category>
		<category><![CDATA[нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154036</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br />Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у 273 тис. тонн пропану та 124 тис. тонн бутану. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br /><p>Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у <strong>273 тис. тонн пропану</strong> та <strong>124 тис. тонн бутану</strong>. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно з naphtha — альтернативною нафтохімічною сировиною для крекінгу.</p>
<h3>Азія збільшує LPG-крекінг у липні після перезапуску крекерів і зняття форс-мажорів</h3>
<p>Азійські гнучкі крекери, здатні працювати з різними видами сировини, планують наростити LPG-крекінг у липні. За оцінкою OPIS, це свідчить про поступову адаптацію нафтохімічного ринку до розриву в постачанні, що виник через потрясіння на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Липень:</strong> заплановано <strong>273 тис. тонн пропану</strong> і <strong>124 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Червень:</strong> очікується <strong>257 тис. тонн пропану</strong> і <strong>136 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Травень:</strong> фактичні обсяги становили <strong>192 тис. тонн пропану</strong> і <strong>97 тис. тонн бутану</strong>.</li>
</ul>
<p>Порівняно з травнем, липневий план означає збільшення обсягів крекінгу пропану на <strong>81 тис. тонн</strong>, або приблизно на <strong>42%</strong>. Для бутану приріст становить <strong>27 тис. тонн</strong>, або близько <strong>28%</strong>. Це не є ознакою повного оздоровлення ринку, але демонструє, що частина азійських виробників відновлює роботу після перебоїв із сировиною.</p>
<h3>LPG залишається економічно слабкою сировиною для крекінгу</h3>
<p>Зростання обсягів відбувається попри несприятливу економіку LPG-крекінгу. Спред між далекосхідним пропаном і японською naphtha на своповому ринку, який виробники використовують для оцінки доцільності вибору між пропаном і naphtha, у червні оцінювався на рівні <strong>43 долари за тонну</strong>. На липень він оцінювався як дисконт <strong>17 доларів за тонну</strong>.</p>
<p>Зазвичай виробники мають стимул переходити на LPG замість naphtha тоді, коли дисконт перевищує <strong>50 доларів за тонну</strong>. Поточні показники не досягають такого рівня. Тому збільшення LPG-крекінгу пояснюється переважно <strong>відновленням роботи установок</strong>, а не привабливою маржинальністю цієї сировини.</p>
<blockquote><p>«LPG став дорогим, оскільки постачання зі США стикнулися зі скасуваннями. Це частково пояснює нинішній позитивний спред відносно naphtha», — джерело серед виробників у Сінгапурі.</p></blockquote>
<p>На ринку альтернативної сировини — naphtha — ціни знижувалися через слабкість фізичного ринку. Це спонукало багатьох покупців повертатися на спотовий ринок через відкриті тендери.</p>
<h3>Відновлення крекерів підтримує попит на пропан і бутан</h3>
<p>За даними OPIS, окремі гнучкі крекери в Азії планують збільшити LPG-крекінг у червні та липні. Основний чинник — відновлення підприємств після шоку постачання, пов’язаного з Іраном. Це підвищило загальні операційні рівні та, відповідно, попит на сировину.</p>
<ul>
<li><strong>Formosa Petrochemical Corp.</strong> у Майляо зняла форс-мажор у підрозділі олефінів з <strong>3 червня</strong>.</li>
<li>Форс-мажор було оголошено <strong>9 березня</strong> через дефіцит naphtha, пов’язаний з Іраном.</li>
<li>За даними компанії, стабільне виробництво відновилося.</li>
<li>Крекер <strong>№2</strong> Formosa працює майже на повну потужність, тоді як два інші, за останньою відомою інформацією, залишалися зупиненими.</li>
</ul>
<p>Схожа динаміка спостерігається і в Південній Кореї. <strong>Lotte Chemical</strong> відновила роботу крекера в Йосу <strong>27 травня</strong> після двомісячного технічного обслуговування, яке розпочалося наприкінці березня через труднощі із забезпеченням сировиною. Перезапуск відбувся раніше початкового графіка, який передбачав відновлення на початку червня.</p>
<h3>Проблеми з постачанням і слабкий downstream-попит не зникли</h3>
<p>Попри перезапуск частини потужностей, перешкоди на стороні постачання зберігаються. За оцінкою OPIS, руйнування попиту продовжує тиснути на весь нафтохімічний сектор. Турбулентність на Близькому Сході змусила downstream-сегмент скорочувати виробництво сильніше, ніж upstream-сегмент.</p>
<p>У цьому контексті Японія демонструє обережнішу динаміку. Саме там бутан традиційно є пріоритетною сировиною для крекінгу, але активність не зростає разом із ширшим азійським ринком.</p>
<ul>
<li><strong>Maruzen Chemical</strong> зупинила свій крекер <strong>10 травня</strong> через низький попит з боку downstream-сегменту.</li>
<li>Термін перезапуску залишається невизначеним.</li>
<li>За даними джерела компанії, відновлення, ймовірно, відбудеться <strong>у липні або пізніше</strong>.</li>
<li>Крекер у Тібі має проєктну потужність <strong>525 тис. тонн етилену на рік</strong> і <strong>336 тис. тонн пропілену на рік</strong>.</li>
<li>Спільне підприємство Maruzen Chemical із Sumitomo Chemical і Keiyo Ethylene підтримує завантаження близько <strong>75%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Японія йде проти загальноазійського тренду</h3>
<p>Слабкість попиту вже відобразилася на крекінговій активності в Японії. За даними опитування OPIS, запланований обсяг крекінгу в Японії становить <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та <strong>37 тис. тонн</strong> у липні. Це нижче за фактичний травневий показник у <strong>40 тис. тонн</strong>.</p>
<p>Таким чином, ширший азійський ринок демонструє зростання завдяки перезапуску установок, але японський сегмент залишається під тиском слабкого downstream-попиту. Це робить відновлення нерівномірним: частина виробників нарощує споживання LPG, тоді як інші зберігають нижче завантаження або відкладають перезапуск.</p>
<h3>Ринковий висновок</h3>
<p>Очікуване зростання LPG-крекінгу в Азії у липні є насамперед наслідком <strong>операційного відновлення крекерів</strong>, а не поліпшення економіки LPG як сировини. Пропан і бутан повертаються у виробничі плани, але їхня конкурентність проти naphtha залишається обмеженою.</p>
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту:</strong> перезапуск крекерів Formosa Petrochemical Corp. і Lotte Chemical збільшує потребу в сировині.</li>
<li><strong>Цінове обмеження:</strong> дисконт пропану до naphtha на липень оцінюється лише у <strong>17 доларів за тонну</strong>, тоді як типовий стимул для переходу на LPG виникає при дисконті понад <strong>50 доларів за тонну</strong>.</li>
<li><strong>Структурний ризик:</strong> downstream-попит залишається слабким, а це обмежує стійкість відновлення нафтохімічного сектору.</li>
<li><strong>Регіональна нерівномірність:</strong> Японія скорочує планові обсяги крекінгу з <strong>40 тис. тонн</strong> у травні до <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та липні.</li>
</ul>
<p>Для ринку LPG це означає, що додатковий попит з боку азійської нафтохімії може підтримати споживання пропану й бутану у короткостроковій перспективі. Водночас без відновлення downstream-попиту та стабілізації постачання цей приріст залишатиметься вразливим до нових цінових і логістичних збоїв.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.opis.com/resources/energy-market-news-from-opis/asias-lpg-cracking-volume-to-rise-in-july-on-cracker-restarts-fm-lifts-opis-poll/" target="_blank">OPIS</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30412-LPG.png" alt="Азія нарощує LPG-крекінг у липні попри слабку економіку пропану і бутану"/><br /><p>Гнучкі нафтохімічні крекери Азії у липні можуть збільшити використання LPG як сировини для крекінгу після відновлення частини установок і зняття форс-мажорів. За даними щомісячного опитування OPIS, заплановані обсяги на липень оцінюються у <strong>273 тис. тонн пропану</strong> та <strong>124 тис. тонн бутану</strong>. Це вище за фактичні травневі показники, попри те що економіка LPG-крекінгу залишається несприятливою порівняно з naphtha — альтернативною нафтохімічною сировиною для крекінгу.</p>
<h3>Азія збільшує LPG-крекінг у липні після перезапуску крекерів і зняття форс-мажорів</h3>
<p>Азійські гнучкі крекери, здатні працювати з різними видами сировини, планують наростити LPG-крекінг у липні. За оцінкою OPIS, це свідчить про поступову адаптацію нафтохімічного ринку до розриву в постачанні, що виник через потрясіння на Близькому Сході.</p>
<ul>
<li><strong>Липень:</strong> заплановано <strong>273 тис. тонн пропану</strong> і <strong>124 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Червень:</strong> очікується <strong>257 тис. тонн пропану</strong> і <strong>136 тис. тонн бутану</strong>.</li>
<li><strong>Травень:</strong> фактичні обсяги становили <strong>192 тис. тонн пропану</strong> і <strong>97 тис. тонн бутану</strong>.</li>
</ul>
<p>Порівняно з травнем, липневий план означає збільшення обсягів крекінгу пропану на <strong>81 тис. тонн</strong>, або приблизно на <strong>42%</strong>. Для бутану приріст становить <strong>27 тис. тонн</strong>, або близько <strong>28%</strong>. Це не є ознакою повного оздоровлення ринку, але демонструє, що частина азійських виробників відновлює роботу після перебоїв із сировиною.</p>
<h3>LPG залишається економічно слабкою сировиною для крекінгу</h3>
<p>Зростання обсягів відбувається попри несприятливу економіку LPG-крекінгу. Спред між далекосхідним пропаном і японською naphtha на своповому ринку, який виробники використовують для оцінки доцільності вибору між пропаном і naphtha, у червні оцінювався на рівні <strong>43 долари за тонну</strong>. На липень він оцінювався як дисконт <strong>17 доларів за тонну</strong>.</p>
<p>Зазвичай виробники мають стимул переходити на LPG замість naphtha тоді, коли дисконт перевищує <strong>50 доларів за тонну</strong>. Поточні показники не досягають такого рівня. Тому збільшення LPG-крекінгу пояснюється переважно <strong>відновленням роботи установок</strong>, а не привабливою маржинальністю цієї сировини.</p>
<blockquote><p>«LPG став дорогим, оскільки постачання зі США стикнулися зі скасуваннями. Це частково пояснює нинішній позитивний спред відносно naphtha», — джерело серед виробників у Сінгапурі.</p></blockquote>
<p>На ринку альтернативної сировини — naphtha — ціни знижувалися через слабкість фізичного ринку. Це спонукало багатьох покупців повертатися на спотовий ринок через відкриті тендери.</p>
<h3>Відновлення крекерів підтримує попит на пропан і бутан</h3>
<p>За даними OPIS, окремі гнучкі крекери в Азії планують збільшити LPG-крекінг у червні та липні. Основний чинник — відновлення підприємств після шоку постачання, пов’язаного з Іраном. Це підвищило загальні операційні рівні та, відповідно, попит на сировину.</p>
<ul>
<li><strong>Formosa Petrochemical Corp.</strong> у Майляо зняла форс-мажор у підрозділі олефінів з <strong>3 червня</strong>.</li>
<li>Форс-мажор було оголошено <strong>9 березня</strong> через дефіцит naphtha, пов’язаний з Іраном.</li>
<li>За даними компанії, стабільне виробництво відновилося.</li>
<li>Крекер <strong>№2</strong> Formosa працює майже на повну потужність, тоді як два інші, за останньою відомою інформацією, залишалися зупиненими.</li>
</ul>
<p>Схожа динаміка спостерігається і в Південній Кореї. <strong>Lotte Chemical</strong> відновила роботу крекера в Йосу <strong>27 травня</strong> після двомісячного технічного обслуговування, яке розпочалося наприкінці березня через труднощі із забезпеченням сировиною. Перезапуск відбувся раніше початкового графіка, який передбачав відновлення на початку червня.</p>
<h3>Проблеми з постачанням і слабкий downstream-попит не зникли</h3>
<p>Попри перезапуск частини потужностей, перешкоди на стороні постачання зберігаються. За оцінкою OPIS, руйнування попиту продовжує тиснути на весь нафтохімічний сектор. Турбулентність на Близькому Сході змусила downstream-сегмент скорочувати виробництво сильніше, ніж upstream-сегмент.</p>
<p>У цьому контексті Японія демонструє обережнішу динаміку. Саме там бутан традиційно є пріоритетною сировиною для крекінгу, але активність не зростає разом із ширшим азійським ринком.</p>
<ul>
<li><strong>Maruzen Chemical</strong> зупинила свій крекер <strong>10 травня</strong> через низький попит з боку downstream-сегменту.</li>
<li>Термін перезапуску залишається невизначеним.</li>
<li>За даними джерела компанії, відновлення, ймовірно, відбудеться <strong>у липні або пізніше</strong>.</li>
<li>Крекер у Тібі має проєктну потужність <strong>525 тис. тонн етилену на рік</strong> і <strong>336 тис. тонн пропілену на рік</strong>.</li>
<li>Спільне підприємство Maruzen Chemical із Sumitomo Chemical і Keiyo Ethylene підтримує завантаження близько <strong>75%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Японія йде проти загальноазійського тренду</h3>
<p>Слабкість попиту вже відобразилася на крекінговій активності в Японії. За даними опитування OPIS, запланований обсяг крекінгу в Японії становить <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та <strong>37 тис. тонн</strong> у липні. Це нижче за фактичний травневий показник у <strong>40 тис. тонн</strong>.</p>
<p>Таким чином, ширший азійський ринок демонструє зростання завдяки перезапуску установок, але японський сегмент залишається під тиском слабкого downstream-попиту. Це робить відновлення нерівномірним: частина виробників нарощує споживання LPG, тоді як інші зберігають нижче завантаження або відкладають перезапуск.</p>
<h3>Ринковий висновок</h3>
<p>Очікуване зростання LPG-крекінгу в Азії у липні є насамперед наслідком <strong>операційного відновлення крекерів</strong>, а не поліпшення економіки LPG як сировини. Пропан і бутан повертаються у виробничі плани, але їхня конкурентність проти naphtha залишається обмеженою.</p>
<ul>
<li><strong>Підтримка попиту:</strong> перезапуск крекерів Formosa Petrochemical Corp. і Lotte Chemical збільшує потребу в сировині.</li>
<li><strong>Цінове обмеження:</strong> дисконт пропану до naphtha на липень оцінюється лише у <strong>17 доларів за тонну</strong>, тоді як типовий стимул для переходу на LPG виникає при дисконті понад <strong>50 доларів за тонну</strong>.</li>
<li><strong>Структурний ризик:</strong> downstream-попит залишається слабким, а це обмежує стійкість відновлення нафтохімічного сектору.</li>
<li><strong>Регіональна нерівномірність:</strong> Японія скорочує планові обсяги крекінгу з <strong>40 тис. тонн</strong> у травні до <strong>37 тис. тонн</strong> у червні та липні.</li>
</ul>
<p>Для ринку LPG це означає, що додатковий попит з боку азійської нафтохімії може підтримати споживання пропану й бутану у короткостроковій перспективі. Водночас без відновлення downstream-попиту та стабілізації постачання цей приріст залишатиметься вразливим до нових цінових і логістичних збоїв.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.opis.com/resources/energy-market-news-from-opis/asias-lpg-cracking-volume-to-rise-in-july-on-cracker-restarts-fm-lifts-opis-poll/" target="_blank">OPIS</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/aziya-naroshhuye-lpg-kreking-u-lipni-popri-slabku-ekonomiku-propanu-i-butanu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 03 Jun 2026 09:10:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154020</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br />Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько 14 млн барелів на добу з боку виробників Перської затоки з кінця лютого. Нафтовий ринок [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br /><p>Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.</p>
<h3>Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів</h3>
<p>Міжнародне енергетичне агентство, МЕА <em>International Energy Agency, IEA</em>, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.</p></blockquote>
<p>Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим обмеженням</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме <strong>6–8 місяців</strong>.</p>
<p>ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.</p>
<blockquote><p>«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Окремі елементи ланцюгів постачання</strong> можуть бути відновлені за кілька тижнів.</li>
<li><strong>Інші елементи</strong> можуть потребувати кількох місяців.</li>
<li><strong>Повне повернення до довоєнних умов</strong> може розтягнутися до середини 2027 року.</li>
<li>Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.</li>
</ul>
<h4>Серпень може стати точкою тиску на ціни</h4>
<p>Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.</p>
<p>За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько <strong>100 доларів за барель</strong>. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.</p>
<h4>Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти</h4>
<p>ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:</p>
<ul>
<li><strong>авіапальне;</strong></li>
<li><strong>скраплений нафтовий газ, LPG;</strong></li>
<li><strong>хімічну продукцію;</strong></li>
<li><strong>добрива;</strong></li>
<li><strong>сірку.</strong></li>
</ul>
<p>Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує <strong>40–45%</strong> європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.</p>
<p>Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.</p>
<h4>ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту</h4>
<p>ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.</p>
<p>Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію</h4>
<p>Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану <strong>28 лютого</strong>.</p>
<ul>
<li>Танкер Aframax <strong>Cy Victorious</strong> із щонайменше <strong>80 тис. метричних тонн</strong>, або понад <strong>508 тис. барелів</strong>, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки <strong>30 травня</strong>.</li>
<li>Судно завантажувалося в іракському порту <strong>Khor Al-Zubair</strong> на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.</li>
<li>Танкер Long-Range 2 <strong>Sti Elysees</strong>, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку <strong>29 травня</strong>. Його пункт призначення був невідомий.</li>
<li>Газовоз LNG <strong>Marigold</strong>, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ <strong>24–25 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS <strong>3 травня</strong> перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.</p></blockquote>
<h4>Висновок</h4>
<p>Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<p>Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30396-международное-энергетическое-агентство-флаг-организации-iea-99374959.jpg" alt="МЕА попереджає про критичне падіння світових запасів нафти перед піком літнього попиту"/><br /><p>Світові запаси нафти можуть наблизитися до критично низьких рівнів ще до піку літнього попиту, якщо поточне скорочення запасів триватиме. Ситуацію ускладнює часткове відновлення руху через Ормузьку протоку, обмеження постачання авіапального, LPG, хімічної продукції, добрив і сірки, а також втрата близько <strong>14 млн барелів на добу</strong> з боку виробників Перської затоки з кінця лютого.</p>
<h3>Нафтовий ринок входить у літо з ризиком дефіциту запасів</h3>
<p>Міжнародне енергетичне агентство, МЕА <em>International Energy Agency, IEA</em>, попередило, що глобальні нафтові запаси можуть досягти критичних або історично низьких рівнів перед піком літнього попиту.</p>
<blockquote><p>«Ми бачимо, що скорочення запасів триває влітку, і є можливість або ймовірність того, що ми досягнемо критичних рівнів або історично низьких рівнів саме перед піком літнього попиту», — заявила Торіл Босоні, керівниця напряму нафтової промисловості та ринків МЕА.</p></blockquote>
<p>Літній період традиційно є фазою підвищеного споживання пального у Північній півкулі, оскільки зростають автомобільні та авіаційні перевезення. Саме тому скорочення запасів перед цим періодом створює додатковий ризик для цін і фізичної доступності окремих видів нафтопродуктів.</p>
<h4>Ормузька протока залишається ключовим обмеженням</h4>
<p>За оцінкою МЕА, навіть у найкращому сценарії, якщо угоду буде досягнуто негайно, повторне відкриття Ормузької протоки потребуватиме <strong>6–8 місяців</strong>.</p>
<p>ADNOC також попередила, що повне повернення потоків через Ормузьку протоку може зайняти роки. Виконавчий віцепрезидент ADNOC з продажів і трейдингу Філіп Хурі заявив, що транзит через протоку залишатиметься частковим і нижчим за довоєнний рівень, поки зберігається невизначеність щодо миру.</p>
<blockquote><p>«Це не відновиться одним натисканням перемикача», — заявив Філіп Хурі.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Окремі елементи ланцюгів постачання</strong> можуть бути відновлені за кілька тижнів.</li>
<li><strong>Інші елементи</strong> можуть потребувати кількох місяців.</li>
<li><strong>Повне повернення до довоєнних умов</strong> може розтягнутися до середини 2027 року.</li>
<li>Генеральний директор ADNOC Султан Аль-Джабер раніше заявляв, що перший або другий квартал 2027 року є найранішим реалістичним строком повного відновлення потоків.</li>
</ul>
<h4>Серпень може стати точкою тиску на ціни</h4>
<p>Філіп Хурі зазначив, що серпень може стати переломним моментом для зростання нафтових цін, якщо попит відновиться, а криза триватиме.</p>
<p>За його оцінкою, економіки вже скорочували споживання. Якщо ця тенденція збережеться, ціни можуть залишатися близько <strong>100 доларів за барель</strong>. Водночас відновлення попиту на тлі тривалих перебоїв із постачанням може підштовхнути ціни вище.</p>
<h4>Під тиском не лише нафта, а й нафтопродукти</h4>
<p>ADNOC вказує, що перебої зачепили не тільки нафту, а й суміжні товарні ринки:</p>
<ul>
<li><strong>авіапальне;</strong></li>
<li><strong>скраплений нафтовий газ, LPG;</strong></li>
<li><strong>хімічну продукцію;</strong></li>
<li><strong>добрива;</strong></li>
<li><strong>сірку.</strong></li>
</ul>
<p>Особливо чутливим є ринок авіапального. Близький Схід зазвичай забезпечує <strong>40–45%</strong> європейського постачання авіапального, але нині ці потоки обмежені.</p>
<p>Хурі зазначив, що авіакомпанії, які захеджували вартість авіапального, можуть зіткнутися з проблемами не через ціновий ризик, а через обмежену фізичну наявність ресурсу.</p>
<h4>ADNOC нарощує альтернативні маршрути експорту</h4>
<p>ADNOC повернула значні обсяги видобутку в роботу та має трубопровідний маршрут, який дозволяє транспортувати нафту поза Ормузькою протокою.</p>
<p>Абу-Дабі також повідомив про будівництво другого трубопроводу, який має подвоїти експортну потужність сирої нафти поза Ормузькою протокою до 2027 року. Наявний трубопровід здатний транспортувати до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>.</p>
<h4>Рідкісні проходи танкерів свідчать про частковий рух, але не про нормалізацію</h4>
<p>Через Ормузьку протоку зафіксовано поодинокі рухи танкерів. За минулий тиждень два танкери з нафтопродуктами вийшли з протоки, а газовоз LNG завантажив вантаж в ОАЕ. Це свідчить про обмежені переміщення через вузьке місце, яке фактично було закрите від початку американо-ізраїльської війни проти Ірану <strong>28 лютого</strong>.</p>
<ul>
<li>Танкер Aframax <strong>Cy Victorious</strong> із щонайменше <strong>80 тис. метричних тонн</strong>, або понад <strong>508 тис. барелів</strong>, високосірчистого прямогонного мазуту вийшов із протоки <strong>30 травня</strong>.</li>
<li>Судно завантажувалося в іракському порту <strong>Khor Al-Zubair</strong> на початку квітня та має прибути до Малайзії у другій половині червня.</li>
<li>Танкер Long-Range 2 <strong>Sti Elysees</strong>, завантажений світлими нафтопродуктами з Кувейту наприкінці лютого, пройшов протоку <strong>29 травня</strong>. Його пункт призначення був невідомий.</li>
<li>Газовоз LNG <strong>Marigold</strong>, яким керує ADNOC, завантажив вантаж на острові Das в ОАЕ <strong>24–25 травня</strong>.</li>
</ul>
<p>Британська платформа відстеження вантажів Vortexa повідомила, що Marigold припинив передачу сигналів автоматичної ідентифікаційної системи AIS <strong>3 травня</strong> перед темним входом у протоку. AIS відстежує місцезнаходження суден, але частина суден вимикає систему під час спроб проходу через Ормузьку протоку.</p>
<blockquote><p>«Це останнє з групи чотирьох парових газовозів під контролем ADNOC, які вимкнули AIS, щоб пройти Ормуз на захід для повторного завантаження. Інші три — Mraweh, Al Hamra та Umm Al Ashtan — уже здійснили подальші темні вихідні проходи через це вузьке місце», — повідомила Vortexa, за даними Reuters.</p></blockquote>
<h4>Висновок</h4>
<p>Поєднання скорочення запасів, обмеженого транзиту через Ормузьку протоку та ризику відновлення попиту створює для нафтового ринку асиметричний ризик: ціни можуть залишатися високими навіть за слабшого споживання, а за повернення попиту — отримати додатковий імпульс до зростання.</p>
<p>Для Європи найбільш чутливими залишаються не лише котирування сирої нафти, а й фізична доступність окремих нафтопродуктів, передусім авіапального, LPG та світлих продуктів. Обмеження близькосхідних потоків, які традиційно відіграють важливу роль у європейському балансі, можуть посилити волатильність ринку в літній сезон.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: Todd Riggs, «IEA warns oil stocks could hit critical levels», 3 червня 2026 року.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/03/mea-poperedzhaye-pro-kritichne-padinnya-svitovix-zapasiv-nafti-pered-pikom-litnogo-popitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Saudi Aramco підвищила ціни на LPG у червні, тоді як Sonatrach різко знизила котирування</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/saudi-aramco-pidvishhila-cini-na-lpg-u-chervni-todi-yak-sonatrach-rizko-znizila-kotiruvannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/saudi-aramco-pidvishhila-cini-na-lpg-u-chervni-todi-yak-sonatrach-rizko-znizila-kotiruvannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 02 Jun 2026 08:20:02 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Black Sea market]]></category>
		<category><![CDATA[butane]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Mediterranean market]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Sonatrach]]></category>
		<category><![CDATA[бутан]]></category>
		<category><![CDATA[ОСП]]></category>
		<category><![CDATA[пропан]]></category>
		<category><![CDATA[ринок Середземномор’я]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Чорноморський регіон]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154017</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30393-LPG.png" alt="Saudi Aramco підвищила ціни на LPG у червні, тоді як Sonatrach різко знизила котирування"/><br />У червні Saudi Aramco підвищила офіційні ціни продажу скрапленого газу на 1–3%, тоді як алжирська Sonatrach знизила ціни на 18–31% через збільшення постачання на ринку Середземномор’я. Розрив у ціновій динаміці посилює різницю між орієнтирами для Азійсько-Тихоокеанського регіону та Середземноморського й Чорноморського басейнів. Ринок LPG у червні отримав протилежні сигнали від Близького Сходу та Середземномор’я Державна [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30393-LPG.png" alt="Saudi Aramco підвищила ціни на LPG у червні, тоді як Sonatrach різко знизила котирування"/><br /><p>У червні Saudi Aramco підвищила офіційні ціни продажу скрапленого газу на 1–3%, тоді як алжирська Sonatrach знизила ціни на 18–31% через збільшення постачання на ринку Середземномор’я. Розрив у ціновій динаміці посилює різницю між орієнтирами для Азійсько-Тихоокеанського регіону та Середземноморського й Чорноморського басейнів.</p>
<h3>Ринок LPG у червні отримав протилежні сигнали від Близького Сходу та Середземномор’я</h3>
<p>Державна нафтова компанія Саудівської Аравії <strong>Saudi Aramco</strong> у червні підвищила офіційні ціни продажу LPG — <em>скрапленого нафтового газу</em> — на <strong>1–3%</strong>. Водночас алжирська <strong>Sonatrach</strong> знизила свої цінові орієнтири на <strong>18–31%</strong> через вищий рівень постачання на ринку Середземномор’я.</p>
<h4>Saudi Aramco підняла OSP на пропан і бутан</h4>
<p><strong>OSP</strong> — це <em>official selling price</em>, тобто офіційна ціна продажу, яка використовується як орієнтир для контрактів. Для Saudi Aramco ці показники мають значення насамперед для постачання LPG з Близького Сходу до Азійсько-Тихоокеанського регіону.</p>
<ul>
<li><strong>Пропан</strong> Saudi Aramco на червень подорожчав на <strong>10 дол./т</strong> — до <strong>760 дол./т</strong>.</li>
<li><strong>Бутан</strong> подорожчав на <strong>20 дол./т</strong> — до <strong>820 дол./т</strong>.</li>
<li>Загальне підвищення офіційних цін продажу становило <strong>1–3%</strong>.</li>
</ul>
<h4>Sonatrach знизила ціни через збільшення постачання</h4>
<p>На відміну від Saudi Aramco, алжирська Sonatrach у червні істотно знизила офіційні ціни продажу. Її котирування використовуються як орієнтир для <strong>Середземноморського та Чорноморського регіонів</strong>, включаючи Туреччину.</p>
<ul>
<li><strong>Пропан</strong> Sonatrach подешевшав на <strong>125 дол./т</strong> — до <strong>575 дол./т</strong>.</li>
<li><strong>Бутан</strong> знизився на <strong>270 дол./т</strong> — до <strong>610 дол./т</strong>.</li>
<li>Зниження цін становило <strong>18–31%</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому пропан і бутан мають різне значення для ринку</h4>
<p><strong>Пропан</strong> і <strong>бутан</strong> — це основні компоненти LPG, які відрізняються температурою кипіння та сферою застосування. LPG використовується як автомобільне пальне, паливо для опалення, а також як сировина для нафтохімічної промисловості.</p>
<p>Різноспрямована динаміка цін Saudi Aramco і Sonatrach показує, що у червні ринок LPG не має єдиного глобального цінового сигналу. Для Близького Сходу та Азійсько-Тихоокеанського регіону базовий орієнтир підвищується, тоді як у Середземномор’ї та Чорноморському регіоні тиск надлишкового постачання веде до різкого зниження цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-raises-lpg-osps-by-up-3-june-sonatrach-cuts-prices-by-18-31-2026-06-01/?utm_source=chatgpt.com" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30393-LPG.png" alt="Saudi Aramco підвищила ціни на LPG у червні, тоді як Sonatrach різко знизила котирування"/><br /><p>У червні Saudi Aramco підвищила офіційні ціни продажу скрапленого газу на 1–3%, тоді як алжирська Sonatrach знизила ціни на 18–31% через збільшення постачання на ринку Середземномор’я. Розрив у ціновій динаміці посилює різницю між орієнтирами для Азійсько-Тихоокеанського регіону та Середземноморського й Чорноморського басейнів.</p>
<h3>Ринок LPG у червні отримав протилежні сигнали від Близького Сходу та Середземномор’я</h3>
<p>Державна нафтова компанія Саудівської Аравії <strong>Saudi Aramco</strong> у червні підвищила офіційні ціни продажу LPG — <em>скрапленого нафтового газу</em> — на <strong>1–3%</strong>. Водночас алжирська <strong>Sonatrach</strong> знизила свої цінові орієнтири на <strong>18–31%</strong> через вищий рівень постачання на ринку Середземномор’я.</p>
<h4>Saudi Aramco підняла OSP на пропан і бутан</h4>
<p><strong>OSP</strong> — це <em>official selling price</em>, тобто офіційна ціна продажу, яка використовується як орієнтир для контрактів. Для Saudi Aramco ці показники мають значення насамперед для постачання LPG з Близького Сходу до Азійсько-Тихоокеанського регіону.</p>
<ul>
<li><strong>Пропан</strong> Saudi Aramco на червень подорожчав на <strong>10 дол./т</strong> — до <strong>760 дол./т</strong>.</li>
<li><strong>Бутан</strong> подорожчав на <strong>20 дол./т</strong> — до <strong>820 дол./т</strong>.</li>
<li>Загальне підвищення офіційних цін продажу становило <strong>1–3%</strong>.</li>
</ul>
<h4>Sonatrach знизила ціни через збільшення постачання</h4>
<p>На відміну від Saudi Aramco, алжирська Sonatrach у червні істотно знизила офіційні ціни продажу. Її котирування використовуються як орієнтир для <strong>Середземноморського та Чорноморського регіонів</strong>, включаючи Туреччину.</p>
<ul>
<li><strong>Пропан</strong> Sonatrach подешевшав на <strong>125 дол./т</strong> — до <strong>575 дол./т</strong>.</li>
<li><strong>Бутан</strong> знизився на <strong>270 дол./т</strong> — до <strong>610 дол./т</strong>.</li>
<li>Зниження цін становило <strong>18–31%</strong>.</li>
</ul>
<h4>Чому пропан і бутан мають різне значення для ринку</h4>
<p><strong>Пропан</strong> і <strong>бутан</strong> — це основні компоненти LPG, які відрізняються температурою кипіння та сферою застосування. LPG використовується як автомобільне пальне, паливо для опалення, а також як сировина для нафтохімічної промисловості.</p>
<p>Різноспрямована динаміка цін Saudi Aramco і Sonatrach показує, що у червні ринок LPG не має єдиного глобального цінового сигналу. Для Близького Сходу та Азійсько-Тихоокеанського регіону базовий орієнтир підвищується, тоді як у Середземномор’ї та Чорноморському регіоні тиск надлишкового постачання веде до різкого зниження цін.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-aramco-raises-lpg-osps-by-up-3-june-sonatrach-cuts-prices-by-18-31-2026-06-01/?utm_source=chatgpt.com" target="_blank">Reuters.</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/02/saudi-aramco-pidvishhila-cini-na-lpg-u-chervni-todi-yak-sonatrach-rizko-znizila-kotiruvannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 25 May 2026 08:05:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Біодизель]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[agriculture]]></category>
		<category><![CDATA[biodiesel]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[excise duty]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[fuel taxes]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[HVO]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[автоперевезення]]></category>
		<category><![CDATA[аграрний сектор]]></category>
		<category><![CDATA[акциз]]></category>
		<category><![CDATA[биодизель]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154002</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br />Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30384-Италия.jpg" alt="Італія продовжила зниження акцизів на пальне: дизель здешевшає на 10 євроцентів за літр"/><br /><p>Італійський уряд продовжив дію тимчасового зниження акцизів на пальне до 6 червня 2026 року на тлі різкого загострення ситуації на світовому ринку нафти й енергетичної логістики. Найбільше зниження стосується дизельного пального — приблизно 10 євроцентів на літрі, тоді як бензин подешевшає приблизно на 5 євроцентів за літр. Одночасно Рим розширює програми підтримки автоперевізників і аграрного сектору, намагаючись стримати інфляційний тиск та зростання витрат на логістику і виробництво продовольства.</p>
<h3>Європейський ринок пального переходить до режиму антикризового податкового регулювання</h3>
<p>Рішення про нове продовження податкових пільг було ухвалене Радою міністрів Італії 22 травня в межах так званого <em>Decreto Accise Quater</em> — четвертого пакета змін до акцизного регулювання пального. Документ передбачає перегляд ставок акцизу на бензин, дизельне пальне, скраплений газ, природний газ як моторне пальне, а також на <strong>HVO</strong> та біодизель.</p>
<p><strong>HVO</strong> — це <em>Hydrotreated Vegetable Oil</em>, тобто гідроочищена рослинна олія, один із видів відновлюваного дизельного пального, який використовується як альтернатива традиційному дизелю.</p>
<h4>Що саме змінюється на ринку пального Італії</h4>
<ul>
<li>Дію знижених акцизів продовжено на період із <strong>23 травня до 6 червня 2026 року</strong>.</li>
<li>Зниження акцизу на бензин становитиме приблизно <strong>5 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Для дизельного пального знижка залишиться на рівні близько <strong>10 євроцентів на літрі</strong>.</li>
<li>Пільги також поширюються на <strong>LPG</strong> — скраплений нафтовий газ, природний газ як моторне пальне, а також на HVO і біодизель.</li>
</ul>
<p>Сам факт продовження податкових пільг свідчить про те, що європейські уряди вже не розглядають цінову кризу як короткострокове явище. Влада Італії фактично визнає: ринок пального залишається під сильним зовнішнім тиском, а без прямого втручання держави стримати подальше подорожчання буде складно.</p>
<h4>Чому основний акцент зроблено саме на дизелі</h4>
<p>Дизельне пальне є критично важливим для економіки Європи, оскільки саме на ньому працює основна частина вантажної логістики, сільськогосподарської техніки та значна частина промислового транспорту.</p>
<ul>
<li>Розмір податкової пільги для дизеля вдвічі більший, ніж для бензину: <strong>10 центів проти 5 центів на літрі</strong>.</li>
<li>Італія одночасно продовжила підтримку транспортних компаній через окремий механізм компенсацій.</li>
<li>Для автоперевізників подовжено дію <strong>податкового кредиту</strong> для компенсації високих витрат на пальне за період із березня до червня 2026 року.</li>
<li>Загальний ліміт фінансування цієї програми становить <strong>300 млн євро</strong>, включно зі <strong>100 млн євро</strong>, які були виділені раніше.</li>
</ul>
<p>Це означає, що уряд Італії вже сприймає паливні витрати як фактор системного ризику для логістики та економічної стабільності. По суті, держава компенсує частину витрат транспортного сектору, щоб уникнути різкого стрибка вартості перевезень і подальшого перенесення цих витрат у ціни товарів.</p>
<h4>Аграрний сектор також переходить у режим підтримки</h4>
<ul>
<li>Для закупівлі аграрних добрив у березні–травні 2026 року запроваджено <strong>податковий кредит до 30%</strong> витрат.</li>
<li>Максимальний обсяг цієї програми становить <strong>40 млн євро</strong>.</li>
<li>Окремо продовжено субсидування закупівлі дизельного пального для сільського господарства.</li>
<li>Загальний бюджет програми підтримки аграрного дизеля становить <strong>90 млн євро</strong>, включно з уже виділеними <strong>30 млн євро</strong>.</li>
</ul>
<p>Паралельна підтримка аграрного сектору та автоперевезень демонструє, що енергетична криза вже напряму впливає не лише на АЗС, а й на собівартість виробництва продовольства та логістичні ланцюги.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li>Європейські країни дедалі активніше використовують <strong>податкову політику</strong> як інструмент стримування паливної інфляції.</li>
<li>Найбільший акцент робиться на дизельному пальному, оскільки саме воно є базою для транспортної та аграрної економіки.</li>
<li>Ринок переходить від класичної ринкової моделі до моделі <strong>антикризового державного регулювання</strong>.</li>
<li>Фактичне субсидування логістики та аграріїв свідчить, що уряди ЄС готуються до тривалішого періоду високих цін на енергоносії.</li>
</ul>
<p>Окремо важливо, що рішення Італії прямо пов’язане з кризою на Близькому Сході. У документі зазначено, що нові програми підтримки узгоджені в межах <em>Temporary Framework for State Aid</em>, затвердженого Європейською комісією 29 квітня 2026 року саме у відповідь на близькосхідну кризу.</p>
<p>Це означає, що геополітична напруга вже офіційно розглядається Брюсселем як фактор, що потребує екстреного економічного втручання на енергетичному ринку.</p>
<h4>Що змінюється у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Податкова складова дедалі сильніше впливає на кінцеву ціну пального в Європі.</li>
<li>Держави фактично починають компенсувати частину зовнішнього цінового шоку через акцизні механізми.</li>
<li>Вартість дизеля стає стратегічним фактором для стримування інфляції та стабільності логістики.</li>
<li>Паралельне субсидування добрив і аграрного дизеля демонструє, що енергетичний ринок уже безпосередньо впливає на продовольчу безпеку.</li>
</ul>
<blockquote><p>Податковий кредит для автоперевізників для покриття вищих витрат на пальне, понесених між березнем і червнем 2026 року, продовжено до червня 2026 року, із загальним лімітом витрат у 300 млн євро — йдеться у повідомленні уряду Італії.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://za.lapresse.it/economy-za/2026/05/23/excise-duty-decree-new-extension-of-price-cuts-until-6-june-5-cents-for-petrol-and-10-cents-for-diesel/" target="_blank">LaPresse</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/25/italiya-prodovzhila-znizhennya-akciziv-na-palne-dizel-zdeshevshaye-na-10-yevrocentiv-za-litr/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/153954/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/153954/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 13 May 2026 07:08:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[natural gas]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[propane]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[природній газ]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153954</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30355-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році"/><br />Оновлений короткостроковий енергетичний прогноз США показує різке посилення ризиків для світового ринку нафти й нафтопродуктів. Через фактичне закриття Ормузької протоки та зупинку значної частини видобутку на Близькому Сході світові нафтові запаси у 2026 році можуть скоротитися на 2,6 млн барелів на добу, тоді як ще у квітневому прогнозі очікувалося зниження лише на 0,3 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30355-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році"/><br /><p>Оновлений короткостроковий енергетичний прогноз США показує різке посилення ризиків для світового ринку нафти й нафтопродуктів. Через фактичне закриття Ормузької протоки та зупинку значної частини видобутку на Близькому Сході світові нафтові запаси у 2026 році можуть скоротитися на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong>, тоді як ще у квітневому прогнозі очікувалося зниження лише на <strong>0,3 млн барелів на добу</strong>. Це означає, що ринок переходить у значно жорсткіший режим постачання, а ціни на нафту залишатимуться під тиском геополітики навіть після відновлення частини морських перевезень.</p>
<h3>Ормузька протока стала головним ціновим фактором для нафти, LPG та LNG</h3>
<h4>Близький Схід: з ринку тимчасово випали 10,5 млн барелів на добу</h4>
<p>У травневому <strong>Short-Term Energy Outlook</strong> від 12 травня 2026 року, прогноз за яким був завершений 7 травня, ключовим чинником стала не динаміка попиту, а фізичне обмеження постачання. За оцінкою прогнозу, у квітні <strong>Ірак, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Катар і Бахрейн</strong> разом зупинили <strong>10,5 млн барелів на добу</strong> видобутку сирої нафти.</p>
<p>Базовий сценарій прогнозу виходить із того, що <strong>Ормузька протока</strong> залишатиметься фактично закритою до кінця травня, а рух суден почне відновлюватися у червні. Водночас постачання нафти через протоку, за цим сценарієм, не повернеться до докризового рівня до кінця року.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — один із ключових морських маршрутів для експорту нафти й газу з Перської затоки.</li>
<li><strong>Закриття протоки</strong> означає не лише затримку танкерів, а й вимушене скорочення видобутку в країнах, які залежать від цього маршруту.</li>
<li><strong>Головний ефект для ринку</strong> — швидке скорочення запасів, особливо у травні та червні.</li>
</ul>
<p>Саме тому зниження цін не буде швидким навіть після часткового відновлення руху. Якщо фізичні обсяги постачання повертаються повільніше, ніж очікує ринок, то кожен додатковий барель споживання покривається за рахунок запасів. Це обмежує простір для здешевлення нафти й підтримує високі ціни на нафтопродукти.</p>
<h4>Brent: пік $138 за барель і очікування понад $100 у травні-червні</h4>
<p>Ціна <strong>Brent</strong>, основного європейського маркерного сорту нафти, у квітні різко зросла через дефіцит постачання. За даними прогнозу, спотова ціна Brent досягла <strong>$138 за барель 7 квітня</strong>, а середня ціна за квітень становила <strong>$117 за барель</strong>.</p>
<p>У другому кварталі 2026 року очікується скорочення світових нафтових запасів у середньому на <strong>8,5 млн барелів на добу</strong>. Це утримуватиме Brent близько <strong>$106 за барель у травні та червні</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>2Q26</strong> — другий квартал 2026 року, тобто період із квітня по червень.</li>
<li><strong>$/b</strong> — долари за барель.</li>
<li><strong>b/d</strong> — барелі на добу, стандартна одиниця для оцінки видобутку, споживання або зміни запасів нафти.</li>
</ul>
<p>Подальша траєкторія цін у прогнозі залежить від відновлення видобутку на Близькому Сході. За базовим сценарієм, середня ціна сирої нафти знизиться до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та до <strong>$79 за барель у 2027 році</strong>. Це не миттєве повернення до дешевої нафти, а поступове послаблення цінового тиску за умови відновлення постачання.</p>
<h4>ОПЕК втратила частину резервної потужності через вихід ОАЕ</h4>
<p>Окремий структурний сигнал для ринку — вихід <strong>ОАЕ</strong> з <strong>ОПЕК</strong> з 1 травня 2026 року. У травневому прогнозі це вже враховано: дані щодо видобутку ОПЕК у прогнозних і історичних періодах подаються без ОАЕ.</p>
<p><strong>ОПЕК</strong> — Організація країн-експортерів нафти, яка впливає на ринок через координацію рівнів видобутку. Вихід країни з резервними потужностями змінює оцінку того, наскільки швидко група може компенсувати дефіцит постачання.</p>
<ul>
<li>Очікувана резервна виробнича потужність ОПЕК у 2027 році знижена до <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Попередній прогноз передбачав <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для 2026 року прогноз резервної потужності ОПЕК становить лише <strong>0,5 млн барелів на добу</strong> проти <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у попередньому прогнозі.</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть формальна наявність нафтовидобувних потужностей у світі не гарантує швидкого повернення ринку до рівноваги. Коли значна частина запасу гнучкості випадає з механізму ОПЕК, ринок сильніше реагує на перебої логістики та геополітичні ризики.</p>
<h4>Пропан і LPG: високі запаси у США можуть частково замінити втрачені обсяги Перської затоки</h4>
<p>Для ринку <strong>пропану</strong>, який є важливою складовою ринку скрапленого нафтового газу <strong>LPG</strong>, прогноз має іншу логіку. У США запаси пропану досягли рекордного рівня наприкінці 2025 року й, за прогнозом, залишатимуться вищими за середній рівень протягом 2026 року.</p>
<ul>
<li>Виробництво пропану в США зростає швидше, ніж попит.</li>
<li>Пік запасів очікується у <strong>жовтні 2026 року</strong>.</li>
<li>Після цього запаси скорочуватимуться в опалювальний сезон <em>листопад-березень</em>, але залишаться вищими за п’ятирічний середній рівень.</li>
</ul>
<p>Підвищені запаси створюють <strong>понижувальний тиск на ціни пропану у США</strong>. Водночас закриття Ормузької протоки змінює географію попиту: покупці в Азії шукатимуть заміну втраченим обсягам із Перської затоки. Саме це може збільшити експорт американського пропану у <strong>2026-2027 роках</strong>.</p>
<p>Для глобального ринку LPG це означає розрив між регіональними балансами: у США надлишок запасів може тиснути на внутрішні ціни, а в Азії дефіцит постачання з Перської затоки підтримуватиме імпортний попит.</p>
<h4>LNG і природний газ: США нарощують потужності, але світові ціни залишаються високими</h4>
<p>Ринок <strong>LNG</strong>, тобто скрапленого природного газу, також залежить від обмежень у районі Ормузької протоки. У квітні експортна потужність США для LNG зросла приблизно на <strong>0,9 млрд кубічних футів на добу</strong> завдяки першому відвантаженню з <strong>Golden Pass LNG Train 1</strong> та додатковому виробництву <strong>Corpus Christi Stage 3</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Bcf/d</strong> — мільярди кубічних футів на добу, одиниця вимірювання обсягів природного газу.</li>
<li><strong>Corpus Christi Train 6</strong> має запрацювати влітку 2026 року.</li>
<li>Очікуване додаткове зростання номінальної експортної потужності — <strong>0,2 Bcf/d</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас швидко компенсувати світовий дефіцит LNG США не зможуть: будівництво нових експортних потужностей має довгі строки реалізації. Тому світові ціни на LNG залишаються підвищеними, а розрив між внутрішніми цінами на газ у США та міжнародними ринками — широким.</p>
<p>Видобуток товарного природного газу у США в першому кварталі 2026 року становив <strong>120,2 Bcf/d</strong>, що на <strong>4%</strong> більше, ніж у першому кварталі 2025 року. У 2026 році прогноз видобутку підвищено на <strong>1%</strong>, а у 2027 році — на <strong>2%</strong> порівняно з попереднім прогнозом.</p>
<p>Основним драйвером є <strong>6% зростання видобутку в регіонах Permian і Haynesville</strong>. У Permian додатковий газ надходить разом із видобутком нафти: високі ціни на нафту підтримують буріння, а разом із нафтою зростає і виробництво супутнього газу.</p>
<h4>Henry Hub дешевшає в прогнозі, попри зростання видобутку та експорту</h4>
<p>Ціна <strong>Henry Hub</strong>, базового газового індикатора США, у новому прогнозі знижена порівняно з квітневою оцінкою.</p>
<ul>
<li>Прогноз на 2026 рік — <strong>$3,50 за млн британських теплових одиниць</strong> проти <strong>$3,67</strong> у попередньому прогнозі.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2026 рік — <strong>-4,4%</strong>.</li>
<li>Прогноз на 2027 рік — <strong>$3,18</strong> проти <strong>$3,59</strong>.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2027 рік — <strong>-11,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Це показує різницю між нафтовим і газовим ринками США. Нафта дорожчає через глобальні логістичні обмеження, тоді як внутрішній газовий баланс США пом’якшується завдяки зростанню видобутку.</p>
<h4>Електроенергія: попит і ціни у США продовжують зростати</h4>
<p>Прогноз також фіксує посилення попиту на електроенергію. У 2026 році споживання електроенергії у США зросте на <strong>1,3%</strong> і становитиме майже <strong>4 250 млрд кВт·год</strong>. У 2027 році очікується ще <strong>3,1%</strong> зростання.</p>
<ul>
<li>Основний внесок у приріст дає комерційний сектор.</li>
<li>У 2027 році комерційний попит, за прогнозом, уперше перевищить житловий.</li>
<li>Промисловий попит також зростатиме, але повільніше.</li>
</ul>
<p>Ціни на електроенергію для домогосподарств у 2026 році зростуть на <strong>5%</strong> і продовжать підвищуватися у 2027 році, хоча вже повільнішими темпами. Найбільше зростання очікується в регіонах уздовж Східного узбережжя США.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Оновлений прогноз показує, що у 2026 році ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу, де ціни визначаються не лише балансом попиту й пропозиції, а й доступністю логістичних маршрутів. Навіть якщо видобуток технічно може бути відновлений, ринок реагує на час, потрібний для повернення танкерних потоків і нормалізації запасів.</p>
<ul>
<li><strong>Для сирої нафти</strong> головний ризик — швидке скорочення запасів і повільне відновлення постачання з Близького Сходу.</li>
<li><strong>Для нафтопродуктів</strong> високі ціни Brent створюють підвищений базовий тиск на бензин, дизельне пальне та інші види пального.</li>
<li><strong>Для LPG</strong> ситуація неоднорідна: США мають високі запаси пропану, але Азія потребує заміщення втрачених обсягів із Перської затоки.</li>
<li><strong>Для LNG</strong> нові американські потужності не усувають проблему швидко, оскільки глобальний дефіцит пов’язаний із фізичним обмеженням потоків.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із прогнозу — світовий енергетичний ринок у 2026 році залишається вразливим до геополітичних і логістичних шоків. Навіть очікуване зниження Brent до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та <strong>$79 за барель у 2027 році</strong> не означає автоматичного повернення до стабільності. Після скорочення запасів на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році ринку знадобиться час, щоб відновити буфер безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30355-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Ормузька протока змінила баланс нафтового ринку: EIA очікує дефіцит запасів, Brent понад $100 у травні-червні та поступове здешевлення у 2027 році"/><br /><p>Оновлений короткостроковий енергетичний прогноз США показує різке посилення ризиків для світового ринку нафти й нафтопродуктів. Через фактичне закриття Ормузької протоки та зупинку значної частини видобутку на Близькому Сході світові нафтові запаси у 2026 році можуть скоротитися на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong>, тоді як ще у квітневому прогнозі очікувалося зниження лише на <strong>0,3 млн барелів на добу</strong>. Це означає, що ринок переходить у значно жорсткіший режим постачання, а ціни на нафту залишатимуться під тиском геополітики навіть після відновлення частини морських перевезень.</p>
<h3>Ормузька протока стала головним ціновим фактором для нафти, LPG та LNG</h3>
<h4>Близький Схід: з ринку тимчасово випали 10,5 млн барелів на добу</h4>
<p>У травневому <strong>Short-Term Energy Outlook</strong> від 12 травня 2026 року, прогноз за яким був завершений 7 травня, ключовим чинником стала не динаміка попиту, а фізичне обмеження постачання. За оцінкою прогнозу, у квітні <strong>Ірак, Саудівська Аравія, Кувейт, ОАЕ, Катар і Бахрейн</strong> разом зупинили <strong>10,5 млн барелів на добу</strong> видобутку сирої нафти.</p>
<p>Базовий сценарій прогнозу виходить із того, що <strong>Ормузька протока</strong> залишатиметься фактично закритою до кінця травня, а рух суден почне відновлюватися у червні. Водночас постачання нафти через протоку, за цим сценарієм, не повернеться до докризового рівня до кінця року.</p>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — один із ключових морських маршрутів для експорту нафти й газу з Перської затоки.</li>
<li><strong>Закриття протоки</strong> означає не лише затримку танкерів, а й вимушене скорочення видобутку в країнах, які залежать від цього маршруту.</li>
<li><strong>Головний ефект для ринку</strong> — швидке скорочення запасів, особливо у травні та червні.</li>
</ul>
<p>Саме тому зниження цін не буде швидким навіть після часткового відновлення руху. Якщо фізичні обсяги постачання повертаються повільніше, ніж очікує ринок, то кожен додатковий барель споживання покривається за рахунок запасів. Це обмежує простір для здешевлення нафти й підтримує високі ціни на нафтопродукти.</p>
<h4>Brent: пік $138 за барель і очікування понад $100 у травні-червні</h4>
<p>Ціна <strong>Brent</strong>, основного європейського маркерного сорту нафти, у квітні різко зросла через дефіцит постачання. За даними прогнозу, спотова ціна Brent досягла <strong>$138 за барель 7 квітня</strong>, а середня ціна за квітень становила <strong>$117 за барель</strong>.</p>
<p>У другому кварталі 2026 року очікується скорочення світових нафтових запасів у середньому на <strong>8,5 млн барелів на добу</strong>. Це утримуватиме Brent близько <strong>$106 за барель у травні та червні</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>2Q26</strong> — другий квартал 2026 року, тобто період із квітня по червень.</li>
<li><strong>$/b</strong> — долари за барель.</li>
<li><strong>b/d</strong> — барелі на добу, стандартна одиниця для оцінки видобутку, споживання або зміни запасів нафти.</li>
</ul>
<p>Подальша траєкторія цін у прогнозі залежить від відновлення видобутку на Близькому Сході. За базовим сценарієм, середня ціна сирої нафти знизиться до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та до <strong>$79 за барель у 2027 році</strong>. Це не миттєве повернення до дешевої нафти, а поступове послаблення цінового тиску за умови відновлення постачання.</p>
<h4>ОПЕК втратила частину резервної потужності через вихід ОАЕ</h4>
<p>Окремий структурний сигнал для ринку — вихід <strong>ОАЕ</strong> з <strong>ОПЕК</strong> з 1 травня 2026 року. У травневому прогнозі це вже враховано: дані щодо видобутку ОПЕК у прогнозних і історичних періодах подаються без ОАЕ.</p>
<p><strong>ОПЕК</strong> — Організація країн-експортерів нафти, яка впливає на ринок через координацію рівнів видобутку. Вихід країни з резервними потужностями змінює оцінку того, наскільки швидко група може компенсувати дефіцит постачання.</p>
<ul>
<li>Очікувана резервна виробнича потужність ОПЕК у 2027 році знижена до <strong>2,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Попередній прогноз передбачав <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Для 2026 року прогноз резервної потужності ОПЕК становить лише <strong>0,5 млн барелів на добу</strong> проти <strong>1,2 млн барелів на добу</strong> у попередньому прогнозі.</li>
</ul>
<p>Це означає, що навіть формальна наявність нафтовидобувних потужностей у світі не гарантує швидкого повернення ринку до рівноваги. Коли значна частина запасу гнучкості випадає з механізму ОПЕК, ринок сильніше реагує на перебої логістики та геополітичні ризики.</p>
<h4>Пропан і LPG: високі запаси у США можуть частково замінити втрачені обсяги Перської затоки</h4>
<p>Для ринку <strong>пропану</strong>, який є важливою складовою ринку скрапленого нафтового газу <strong>LPG</strong>, прогноз має іншу логіку. У США запаси пропану досягли рекордного рівня наприкінці 2025 року й, за прогнозом, залишатимуться вищими за середній рівень протягом 2026 року.</p>
<ul>
<li>Виробництво пропану в США зростає швидше, ніж попит.</li>
<li>Пік запасів очікується у <strong>жовтні 2026 року</strong>.</li>
<li>Після цього запаси скорочуватимуться в опалювальний сезон <em>листопад-березень</em>, але залишаться вищими за п’ятирічний середній рівень.</li>
</ul>
<p>Підвищені запаси створюють <strong>понижувальний тиск на ціни пропану у США</strong>. Водночас закриття Ормузької протоки змінює географію попиту: покупці в Азії шукатимуть заміну втраченим обсягам із Перської затоки. Саме це може збільшити експорт американського пропану у <strong>2026-2027 роках</strong>.</p>
<p>Для глобального ринку LPG це означає розрив між регіональними балансами: у США надлишок запасів може тиснути на внутрішні ціни, а в Азії дефіцит постачання з Перської затоки підтримуватиме імпортний попит.</p>
<h4>LNG і природний газ: США нарощують потужності, але світові ціни залишаються високими</h4>
<p>Ринок <strong>LNG</strong>, тобто скрапленого природного газу, також залежить від обмежень у районі Ормузької протоки. У квітні експортна потужність США для LNG зросла приблизно на <strong>0,9 млрд кубічних футів на добу</strong> завдяки першому відвантаженню з <strong>Golden Pass LNG Train 1</strong> та додатковому виробництву <strong>Corpus Christi Stage 3</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Bcf/d</strong> — мільярди кубічних футів на добу, одиниця вимірювання обсягів природного газу.</li>
<li><strong>Corpus Christi Train 6</strong> має запрацювати влітку 2026 року.</li>
<li>Очікуване додаткове зростання номінальної експортної потужності — <strong>0,2 Bcf/d</strong>.</li>
</ul>
<p>Водночас швидко компенсувати світовий дефіцит LNG США не зможуть: будівництво нових експортних потужностей має довгі строки реалізації. Тому світові ціни на LNG залишаються підвищеними, а розрив між внутрішніми цінами на газ у США та міжнародними ринками — широким.</p>
<p>Видобуток товарного природного газу у США в першому кварталі 2026 року становив <strong>120,2 Bcf/d</strong>, що на <strong>4%</strong> більше, ніж у першому кварталі 2025 року. У 2026 році прогноз видобутку підвищено на <strong>1%</strong>, а у 2027 році — на <strong>2%</strong> порівняно з попереднім прогнозом.</p>
<p>Основним драйвером є <strong>6% зростання видобутку в регіонах Permian і Haynesville</strong>. У Permian додатковий газ надходить разом із видобутком нафти: високі ціни на нафту підтримують буріння, а разом із нафтою зростає і виробництво супутнього газу.</p>
<h4>Henry Hub дешевшає в прогнозі, попри зростання видобутку та експорту</h4>
<p>Ціна <strong>Henry Hub</strong>, базового газового індикатора США, у новому прогнозі знижена порівняно з квітневою оцінкою.</p>
<ul>
<li>Прогноз на 2026 рік — <strong>$3,50 за млн британських теплових одиниць</strong> проти <strong>$3,67</strong> у попередньому прогнозі.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2026 рік — <strong>-4,4%</strong>.</li>
<li>Прогноз на 2027 рік — <strong>$3,18</strong> проти <strong>$3,59</strong>.</li>
<li>Зміна прогнозу на 2027 рік — <strong>-11,5%</strong>.</li>
</ul>
<p>Це показує різницю між нафтовим і газовим ринками США. Нафта дорожчає через глобальні логістичні обмеження, тоді як внутрішній газовий баланс США пом’якшується завдяки зростанню видобутку.</p>
<h4>Електроенергія: попит і ціни у США продовжують зростати</h4>
<p>Прогноз також фіксує посилення попиту на електроенергію. У 2026 році споживання електроенергії у США зросте на <strong>1,3%</strong> і становитиме майже <strong>4 250 млрд кВт·год</strong>. У 2027 році очікується ще <strong>3,1%</strong> зростання.</p>
<ul>
<li>Основний внесок у приріст дає комерційний сектор.</li>
<li>У 2027 році комерційний попит, за прогнозом, уперше перевищить житловий.</li>
<li>Промисловий попит також зростатиме, але повільніше.</li>
</ul>
<p>Ціни на електроенергію для домогосподарств у 2026 році зростуть на <strong>5%</strong> і продовжать підвищуватися у 2027 році, хоча вже повільнішими темпами. Найбільше зростання очікується в регіонах уздовж Східного узбережжя США.</p>
<h4>Висновки</h4>
<p>Оновлений прогноз показує, що у 2026 році ринок нафти й нафтопродуктів входить у фазу, де ціни визначаються не лише балансом попиту й пропозиції, а й доступністю логістичних маршрутів. Навіть якщо видобуток технічно може бути відновлений, ринок реагує на час, потрібний для повернення танкерних потоків і нормалізації запасів.</p>
<ul>
<li><strong>Для сирої нафти</strong> головний ризик — швидке скорочення запасів і повільне відновлення постачання з Близького Сходу.</li>
<li><strong>Для нафтопродуктів</strong> високі ціни Brent створюють підвищений базовий тиск на бензин, дизельне пальне та інші види пального.</li>
<li><strong>Для LPG</strong> ситуація неоднорідна: США мають високі запаси пропану, але Азія потребує заміщення втрачених обсягів із Перської затоки.</li>
<li><strong>Для LNG</strong> нові американські потужності не усувають проблему швидко, оскільки глобальний дефіцит пов’язаний із фізичним обмеженням потоків.</li>
</ul>
<p>Головний висновок із прогнозу — світовий енергетичний ринок у 2026 році залишається вразливим до геополітичних і логістичних шоків. Навіть очікуване зниження Brent до <strong>$89 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong> та <strong>$79 за барель у 2027 році</strong> не означає автоматичного повернення до стабільності. Після скорочення запасів на <strong>2,6 млн барелів на добу</strong> у 2026 році ринку знадобиться час, щоб відновити буфер безпеки.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/">U.S. Energy Information Administration, Short-Term Energy Outlook</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/13/153954/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ризик бензину по $5 за галон у США вже не можна відкидати</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 May 2026 06:12:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[jet fuel]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[авіапальне]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153946</guid>
		<description><![CDATA[Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти. За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії. Ризик для споживачів За даними матеріалу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Ринок нафти дедалі більше переносить удар із сирої нафти на готові нафтопродукти.</strong> За оцінками JPMorgan, скорочення переробки в Азії та Європі, втрата експорту нафтопродуктів із Близького Сходу та зміна структури виробництва на користь авіапального вже тиснуть на бензин, дизельне пальне, LPG, нафту для реактивного пального і нафту для нафтохімії.</p>
<h2>Ризик для споживачів</h2>
<p>За даними матеріалу Financial Times, ціни на бензин у США вже досягли <strong>$4,56 за галон</strong>. Аналітики JPMorgan вважають, що ризик зростання до <strong>$5 за галон</strong> більше не можна ігнорувати.</p>
<ul>
<li><strong>$5 за галон</strong> — рівень, який США вже бачили лише один раз, коротко влітку 2022 року.</li>
<li>У шести найзахідніших штатах США бензин уже коштує понад <strong>$5 за галон</strong>.</li>
<li>Ці штати охоплюють близько <strong>однієї шостої населення</strong> США.</li>
<li>Підвищення ціни на АЗС ще на <strong>25 центів</strong> може збільшити частку населення, яке платить понад $5 за галон, приблизно до <strong>однієї третини</strong>.</li>
</ul>
<h2>Чому проблема не лише в нафті</h2>
<p>JPMorgan звертає увагу на розрив між ринком сирої нафти та ринком готових нафтопродуктів. Нафта залишається дорогою та волатильною, але основне напруження дедалі більше переходить у сегмент пального, яке безпосередньо споживає економіка.</p>
<ul>
<li>НПЗ в Азії та Європі вже скоротили переробку на <strong>2,1 млн барелів на добу</strong> у березні.</li>
<li>У квітні скорочення зросло до <strong>3,8 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Ринок також втратив орієнтовно <strong>4,7 млн барелів на добу</strong> експорту готових нафтопродуктів із Близького Сходу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що дефіцит проявляється не лише у балансі сирої нафти, а й у доступності <strong>бензину, дизельного пального, авіапального, LPG та нафтохімічної сировини</strong>.</p>
<h2>Авіапальне витісняє дизель і бензин</h2>
<p>Ключова проблема полягає у структурі виходу продуктів із бареля нафти. Коли НПЗ збільшують частку авіапального, зазвичай зменшується вихід дизельного пального.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне</strong> є критичним для вантажних перевезень, морської логістики, залізниці, сільського господарства та гірничої промисловості.</li>
<li>Навіть помірне скорочення його пропозиції може передаватися на ширшу економіку через логістику та собівартість товарів.</li>
<li><strong>Бензин</strong> дещо краще захищений, бо виробляється з легшої частини бареля, але він також не є ізольованим від дефіциту.</li>
<li>Коли НПЗ переорієнтовуються на середні дистиляти, зокрема авіапальне, вони можуть зменшувати ресурси для виробництва бензину.</li>
</ul>
<h2>Американські НПЗ обрали авіапальне</h2>
<p>Американські нафтопереробники відреагували на високу маржинальність авіапального збільшенням його виходу приблизно на <strong>2 відсоткові пункти</strong>. Це дозволило наростити виробництво, відновити запаси авіапального та збільшити експорт.</p>
<p>Водночас такий вибір мав ціну для бензинового ринку:</p>
<ul>
<li>вихід бензину знизився на <strong>2 відсоткові пункти</strong>;</li>
<li>виробництво бензину впало на <strong>340 тис. барелів на добу</strong> порівняно з рівнем річної давності;</li>
<li>зниження пропозиції відбувається перед початком літнього автомобільного сезону у США наприкінці травня.</li>
</ul>
<p>Навіть без різкого стрибка ціни на нафту бензин і дизельне пальне можуть дорожчати через дефіцит готового продукту. Саме тому ризик бензину по <strong>$5 за галон</strong> у США вже розглядається не як крайній сценарій, а як реальна загроза для ринку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/17ed835f-be7c-4961-afde-14d31baebfcc" target="_blank">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/11/rizik-benzinu-po-5-za-galon-u-ssha-vzhe-ne-mozhna-vidkidati/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 10:22:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Platt’s]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153943</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br />Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін. Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br /><p>Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.</p>
<h3>Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається</h3>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.</p>
<p>Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на <strong>$92,25/т</strong>, а для дизельного пального — на <strong>$188,25/т</strong>. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, для дизельного пального — на <strong>8,58 грн/л</strong>.</p>
<p>Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<p>На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу &#171;ракета &#8212; пір&#8217;я&#187;: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна — <strong>88,77 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>0,84 грн/л</strong>, але за 30 днів знизилася на <strong>1,33 грн/л</strong>. Маржа становить <strong>15,36 грн/л</strong>, або <strong>20,92%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>91,13 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>2,13 грн/л</strong>, за 30 днів — майже без змін. Маржа — <strong>17,73 грн/л</strong>, або <strong>24,15%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>87,09 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла лише на <strong>0,27 грн/л</strong>, за 30 днів знизилася на <strong>0,74 грн/л</strong>. Маржа — <strong>13,69 грн/л</strong>, або <strong>18,65%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить <strong>4,04 грн/л</strong>. За тиждень він розширився на <strong>1,87 грн/л</strong>, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.</p>
<p>Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить <strong>0,39 грн/л</strong>, у дискаунтерів — лише <strong>0,13 грн/л</strong>. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.</p>
<h4>Бензин А-95</h4>
<p>Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна А-95 — <strong>74,69 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>1,12 грн/л</strong>, за 30 днів — лише на <strong>0,22 грн/л</strong>. Маржа — <strong>5,33 грн/л</strong>, або <strong>7,68%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>78,31 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>3,44 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>2,07 грн/л</strong>. Маржа — <strong>8,94 грн/л</strong>, або <strong>12,89%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>73,12 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>0,91 грн/л</strong>, за 30 днів — <strong>3,01 грн/л</strong>. Маржа — <strong>3,76 грн/л</strong>, або <strong>5,42%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить <strong>5,18 грн/л</strong>. За 7 днів він розширився на <strong>2,53 грн/л</strong>, але за 30 днів скоротився на <strong>0,94 грн/л</strong>. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.</p>
<p><strong>Ринок продажів пального автомобільними нормами</strong></p>
<p>Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне:</strong> поточна ціна — <strong>78,86 грн/л</strong>. За день вона знизилася на <strong>2,57%</strong>, за 7 днів — приблизно на <strong>2,94%</strong>, а за 30 днів — на <strong>14,08%</strong>. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.</li>
<li><strong>Бензин А-95:</strong> поточна ціна — <strong>68,40 грн/л</strong>. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на <strong>0,74%</strong>, але за 30 днів нижча на <strong>1,21%</strong>. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.</li>
<li><strong>Скраплений газ:</strong> поточна ціна — <strong>40,60 грн/л</strong>. За день зниження становить <strong>1,10%</strong>, за 7 днів — приблизно <strong>3,79%</strong>, за 30 днів — <strong>11,55%</strong>. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.</li>
</ul>
<h4>Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами</h4>
<p>Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.</p>
<p>Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.</p>
<h4>Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення</h4>
<p><strong>1. Європейські котирування Platts.</strong> Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.</p>
<p><strong>2. Нафта Brent і геополітична премія.</strong> Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.</p>
<p><strong>3. Курс гривні до долара та євро.</strong> Долар за 7 днів знизився на <strong>0,2292 грн</strong>, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на <strong>1,2937 грн</strong>, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.</p>
<p><strong>4. Сезонність споживання.</strong> Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.</p>
<h4>Висновок на найближчі 1-2 тижні</h4>
<p>Базовий сценарій для дизельного пального — <strong>поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження</strong>. Імовірність такого сценарію — <strong>середня</strong>.</p>
<p>Для бензину А-95 очікування обережніше: <strong>стабілізація з можливим помірним зниженням</strong>. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.</p>
<p>Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> НТЦ «Псіхєя».</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30347-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Український ринок пального входить у фазу очікуваного зниження, але роздріб ще рухається із запізненням"/><br /><p>Після різкого стрибка світових котирувань український паливний ринок отримав перший помітний сигнал до охолодження: імпортний паритет і європейські котирування знижуються швидше, ніж ціни на стелах АЗС. Це означає, що протягом найближчих одного-двох тижнів найбільш імовірним сценарієм є не новий ціновий ривок, а поступове зниження або стабілізація роздрібних цін.</p>
<h3>Ринок пального: зовнішній тиск слабшає, але інерція цін зберігається</h3>
<h4>Світовий ринок</h4>
<p>Головний зовнішній чинник для України — не сама нафта Brent окремо, а її вплив на європейські котирування бензину й дизельного пального.</p>
<p>Станом на 8 травня статистика показує, що за тиждень котирування для бензину А-95 знизилися на <strong>$92,25/т</strong>, а для дизельного пального — на <strong>$188,25/т</strong>. Це вже відбилося на імпортному паритеті: для А-95 він зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, для дизельного пального — на <strong>8,58 грн/л</strong>.</p>
<p>Світовий ринок залишається нервовим через Іран, Ормузьку протоку та перебої з постачанням. Проте останні дані свідчать не про посилення тиску на українські ціни, а про корекцію після попереднього стрибка. Саме тому для України зараз важливіше не те, що ризики зберігаються, а те, що закупівельна база для імпортерів почала знижуватися.</p>
<h4>Дизельне пальне</h4>
<p>На роздрібному ринку дизельне пальне ще демонструє зростання за тиждень, хоча імпортний паритет уже різко знизився. Це класична ситуація лагу &#171;ракета &#8212; пір&#8217;я&#187;: АЗС не змінюють ціни синхронно з зовнішнім ринком, бо реагують із затримкою на закупівельні партії, залишки в резервуарах і конкурентну поведінку мереж.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна — <strong>88,77 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>0,84 грн/л</strong>, але за 30 днів знизилася на <strong>1,33 грн/л</strong>. Маржа становить <strong>15,36 грн/л</strong>, або <strong>20,92%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>91,13 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>2,13 грн/л</strong>, за 30 днів — майже без змін. Маржа — <strong>17,73 грн/л</strong>, або <strong>24,15%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>87,09 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла лише на <strong>0,27 грн/л</strong>, за 30 днів знизилася на <strong>0,74 грн/л</strong>. Маржа — <strong>13,69 грн/л</strong>, або <strong>18,65%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами за дизельним пальним становить <strong>4,04 грн/л</strong>. За тиждень він розширився на <strong>1,87 грн/л</strong>, тобто преміальні мережі поки повільніше передають ринку сигнал до зниження.</p>
<p>Волатильність у дизельному сегменті помірна: у всіх АЗС стандартне відхилення за 7 днів становить <strong>0,39 грн/л</strong>, у дискаунтерів — лише <strong>0,13 грн/л</strong>. Це означає, що різких щоденних коливань уже менше, але запас для зниження через високу маржу залишається.</p>
<h4>Бензин А-95</h4>
<p>Бензиновий ринок виглядає менш напруженим, ніж дизельний, але й тут роздріб поки не відіграв зниження імпортного паритету. За тиждень паритет А-95 зменшився на <strong>3,90 грн/л</strong>, тоді як середня роздрібна ціна, навпаки, трохи зросла.</p>
<ul>
<li><strong>Усі АЗС:</strong> середня ціна А-95 — <strong>74,69 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>1,12 грн/л</strong>, за 30 днів — лише на <strong>0,22 грн/л</strong>. Маржа — <strong>5,33 грн/л</strong>, або <strong>7,68%</strong>.</li>
<li><strong>Преміальний сегмент:</strong> ціна — <strong>78,31 грн/л</strong>. За 7 днів вона зросла на <strong>3,44 грн/л</strong>, за 30 днів — на <strong>2,07 грн/л</strong>. Маржа — <strong>8,94 грн/л</strong>, або <strong>12,89%</strong>.</li>
<li><strong>Дискаунтери:</strong> ціна — <strong>73,12 грн/л</strong>. За 7 днів зростання становило <strong>0,91 грн/л</strong>, за 30 днів — <strong>3,01 грн/л</strong>. Маржа — <strong>3,76 грн/л</strong>, або <strong>5,42%</strong>.</li>
</ul>
<p>Спред між преміальними мережами й дискаунтерами на А-95 становить <strong>5,18 грн/л</strong>. За 7 днів він розширився на <strong>2,53 грн/л</strong>, але за 30 днів скоротився на <strong>0,94 грн/л</strong>. Це показує, що короткостроково преміальний сегмент поводився жорсткіше, але за місяць різниця між сегментами не стала системно більшою.</p>
<p><strong>Ринок продажів пального автомобільними нормами</strong></p>
<p>Сегмент продажів автомобільними нормами показує, що комерційний попит і гуртові умови сильніше реагують на охолодження зовншнього ринку, ніж роздріб.</p>
<ul>
<li><strong>Дизельне пальне:</strong> поточна ціна — <strong>78,86 грн/л</strong>. За день вона знизилася на <strong>2,57%</strong>, за 7 днів — приблизно на <strong>2,94%</strong>, а за 30 днів — на <strong>14,08%</strong>. Це найчіткіший сигнал зниження серед трьох видів пального.</li>
<li><strong>Бензин А-95:</strong> поточна ціна — <strong>68,40 грн/л</strong>. За день змін немає, за 7 днів ціна вища приблизно на <strong>0,74%</strong>, але за 30 днів нижча на <strong>1,21%</strong>. Ринок стабілізується, без різкого обвалу.</li>
<li><strong>Скраплений газ:</strong> поточна ціна — <strong>40,60 грн/л</strong>. За день зниження становить <strong>1,10%</strong>, за 7 днів — приблизно <strong>3,79%</strong>, за 30 днів — <strong>11,55%</strong>. Це вказує на помітне послаблення цінового тиску в сегменті LPG, тобто скрапленого нафтового газу.</li>
</ul>
<h4>Чому роздріб ще не знижується синхронно з паритетом та гуртовими цінами</h4>
<p>Ріщниця між зростанням роздрібних цін за 7 днів і зниженням прогнозного тиску пояснюється лагом — затримкою реакції ринку. Для дизельного пального статистика показує помірну реакцію всіх АЗС і дискаунтерів із лагом у лічені дні, але для преміального сегмента лаг сягає півтори доби. Для бензину А-95 реакція слабша: у дискаунтерів найкращий лаг становить менше тижня, у преміальному сегменті — майже два тижні.</p>
<p>Дешевший імпорт уже створює підстави для нижчих цін, але частина мереж ще продає ресурс, закуплений раніше, або тестує, наскільки споживач готовий приймати поточний рівень цін.</p>
<h4>Фактори, що зараз найбільше впливають на ціноутворення</h4>
<p><strong>1. Європейські котирування Platts.</strong> Це найсильніший короткостроковий фактор, бо саме вони безпосередньо знижують або підвищують імпортний паритет. За тиждень падіння Platts було головним аргументом на користь очікуваного зниження цін.</p>
<p><strong>2. Нафта Brent і геополітична премія.</strong> Brent залишається базовим орієнтиром для світового ринку. Ризики навколо Ірану й Ормузької протоки не зникли, але останній рух ринку був радше корекційним, ніж висхідним.</p>
<p><strong>3. Курс гривні до долара та євро.</strong> Долар за 7 днів знизився на <strong>0,2292 грн</strong>, що підтримує зниження паритету. Євро майже не змінився за тиждень, але за 30 днів зріс на <strong>1,2937 грн</strong>, тому логістична та європейська складова залишаються важливими факторами.</p>
<p><strong>4. Сезонність споживання.</strong> Впливова складова для попиту, але зараз поступається силі зовнішніх котирувань. У найближчі тижні сезонність може стримувати глибину зниження, але навряд чи сама поверне ринок до зростання.</p>
<h4>Висновок на найближчі 1-2 тижні</h4>
<p>Базовий сценарій для дизельного пального — <strong>поступове зниження або стабілізація з тенденцією до зниження</strong>. Імовірність такого сценарію — <strong>середня</strong>.</p>
<p>Для бензину А-95 очікування обережніше: <strong>стабілізація з можливим помірним зниженням</strong>. Маржа тут менша, ніж у дизельному сегменті, тому простір для швидкого здешевлення обмеженіший. Найімовірніше, першими активніше рухатимуться дискаунтери, а преміальні мережі реагуватимуть повільніше.</p>
<p>Для скрапленого газу в сегменті автомобільних норм уже видно помітніше зниження. Якщо зовнішній ринок не отримає нового шоку з боку Ормузької протоки або Ірану, цей сегмент може залишатися під тиском донизу швидше, ніж роздріб.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a>.</p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> НТЦ «Псіхєя».</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/ukra%d1%97nskij-rinok-palnogo-vxodit-u-fazu-ochikuvanogo-znizhennya-ale-rozdrib-shhe-ruxayetsya-iz-zapiznennyam/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 08 May 2026 09:50:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[blockade]]></category>
		<category><![CDATA[CENTCOM]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[naval blockade]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[морська блокада]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[танкер]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153941</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br />США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями. За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30344-Иран.jpg" alt="Морська блокада Ірану загрожує світовому ринку нафти: США посилюють тиск на експорт енергоносіїв через Ормузьку протоку"/><br /><p><strong>США фактично заблокували експорт іранської нафти через Ормузьку протоку — один із ключових маршрутів світової торгівлі енергоносіями.</strong> За даними аналітичної компанії Kpler, із 13 квітня жоден танкер із іранською нафтою не зміг залишити протоку. В Ірані вже визнають: країна ризикує втратити можливість зберігати нафту через переповнення резервуарів, а фінансові втрати загрожують роботі НПЗ і всій економіці. Водночас США перейшли до жорсткіших дій — американський винищувач відкрив вогонь по іранському танкеру в Оманській затоці. Попри дипломатичні переговори через Пакистан, сторони залишаються далекими від компромісу.</p>
<h3>Блокада Ірану переходить у фазу прямого економічного виснаження</h3>
<p>Американська морська блокада Ірану почала створювати критичні проблеми для нафтового сектору країни, який є головним джерелом валютних надходжень для іранської економіки.</p>
<ul>
<li><strong>Із 13 квітня 2026 року</strong> іранські нафтові танкери фактично не можуть залишати Ормузьку протоку.</li>
<li><strong>Експорт нафти майже зупинений</strong>, що позбавляє Тегеран основних доходів.</li>
<li><strong>Іран ризикує залишитися без вільних сховищ для нафти вже через 25–30 днів</strong>, якщо блокаду не буде скасовано.</li>
<li>Проблеми торкнулися не лише експорту, а й <strong>імпорту інших товарів</strong>, що змушує Іран переорієнтовувати логістику через сусідні країни та каспійські порти.</li>
</ul>
<p>Ормузька протока є критично важливою морською артерією між Перською та Оманською затоками. Через неї проходить значна частина світових постачань нафти та скрапленого газу.</p>
<blockquote><p>«Морська блокада є значно серйознішою загрозою навіть за війну. Поточний глухий кут потрібно подолати, адже під загрозою опинилися експорт нашої нафти й енергоносіїв, а також доля наших НПЗ», — заявив експерт нафтового сектору Ірану та член енергетичного комітету Торговельної палати Ірану Хамід Хоссейні.</p></blockquote>
<h4>Що означає переповнення нафтових сховищ</h4>
<p>Якщо Іран не зможе експортувати нафту, видобуток доведеться скорочувати. Для нафтової галузі це створює низку ризиків:</p>
<ul>
<li>зниження валютних доходів держави;</li>
<li>дефіцит бюджету;</li>
<li>ризики зупинки частини НПЗ;</li>
<li>проблеми із внутрішнім ринком пального;</li>
<li>посилення інфляції та економічної кризи.</li>
</ul>
<p>Аналітики вважають, що стратегія Вашингтона спрямована на створення для Ірану жорсткого фінансового дедлайну через максимальне обмеження нафтових доходів.</p>
<h3>США відкрили вогонь по іранському танкеру</h3>
<p>Ситуація різко загострилася після інциденту в Оманській затоці 6 травня.</p>
<ul>
<li>Винищувач <strong>F/A-18 Super Hornet</strong> ВМС США, який вилетів з авіаносця <strong>USS Abraham Lincoln</strong>, обстріляв іранський танкер <strong>M/T Hasna</strong>.</li>
<li>За версією Центрального командування США (<em>CENTCOM</em>), судно порушило умови морської блокади.</li>
<li>Американські військові заявили, що екіпаж танкера не реагував на попередження.</li>
<li>Після цього літак випустив кілька снарядів із 20-мм гармати по рульовій системі судна.</li>
<li>У США стверджують, що танкер був «знешкоджений» і не продовжив рух до іранського порту.</li>
</ul>
<p><strong>CENTCOM</strong> — це Центральне командування Збройних сил США, яке відповідає за військові операції на Близькому Сході.</p>
<p>Фактично це означає перехід від економічного тиску до прямого силового контролю морської логістики Ірану.</p>
<h3>Переговори тривають, але компромісу поки немає</h3>
<p>Паралельно тривають непрямі переговори між США та Іраном за посередництва Пакистану.</p>
<ul>
<li>Сторони нібито обговорюють <strong>14-пунктовий меморандум</strong>.</li>
<li>Документ має стати основою для <strong>місячного переговорного процесу</strong> щодо завершення конфлікту.</li>
<li>Водночас Іран заявляє, що ще не передав офіційної відповіді США.</li>
<li>Тегеран називає частину американських вимог «неприйнятними» та «нереалістичними».</li>
</ul>
<p>Іран наполягає, що переговори мають стосуватися:</p>
<ul>
<li>припинення війни;</li>
<li>зняття морської блокади;</li>
<li>відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<p>Водночас питання ядерної програми Іран називає неприйнятним для торгу.</p>
<blockquote><p>«Єдиним життєздатним рішенням у районі Ормузької протоки є постійне припинення війни, скасування морської блокади та відновлення нормального судноплавства», — заявило представництво Ірану в ООН.</p></blockquote>
<h3>Китай вимагає відновлення роботи Ормузької протоки</h3>
<p>Під час візиту міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі до Пекіна Китай відкрито виступив за якнайшвидше відкриття Ормузької протоки.</p>
<ul>
<li>Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав до <strong>всеосяжного припинення вогню</strong>.</li>
<li>Пекін наголосив на необхідності відновлення «нормального та безпечного проходу» суден.</li>
<li>Китай також підтримав позицію Ірану щодо права на мирну ядерну програму.</li>
</ul>
<p>Позиція Китаю має економічне підґрунтя, адже саме китайський ринок був одним із головних споживачів іранської нафти.</p>
<h3>Ізраїль готується до нового етапу ескалації</h3>
<p>Попри дипломатичні сигнали, Ізраїль готується до можливого продовження бойових дій.</p>
<ul>
<li>Ізраїльські військові заявляють про готовність до нових ударів по Ірану.</li>
<li>Начальник Генштабу Армії оборони Ізраїлю Еяль Замір повідомив про наявність «численних цілей» на території Ірану.</li>
<li>Іран, своєю чергою, заявив, що його «палець перебуває на спусковому гачку».</li>
</ul>
<p>Додаткову невизначеність створюють суперечливі заяви адміністрації президента США Дональда Трампа.</p>
<ul>
<li>Держсекретар Марко Рубіо оголосив про завершення операції <em>Epic Fury</em>.</li>
<li>Натомість Вашингтон нібито переходить до нового етапу — <em>Project Freedom</em>, спрямованого на відкриття Ормузької протоки.</li>
<li>Сам Трамп заявив, що говорити про мирну угоду «ще зарано»..</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Irans-Oil-Industry-Under-Pressure-as-US-Naval-Blockade-Begins-to-Bite.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/08/morska-blokada-iranu-zagrozhuye-svitovomu-rinku-nafti-ssha-posilyuyut-tisk-na-eksport-energonosi%d1%97v-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/ormuzka-protoka-yak-vuzke-gorlechko-svitovo%d1%97-energetiki-chomu-vijna-na-blizkomu-sxodi-bye-po-cinax-na-palne-i-shho-ce-oznachaye-dlya-ukra%d1%97ni/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/ormuzka-protoka-yak-vuzke-gorlechko-svitovo%d1%97-energetiki-chomu-vijna-na-blizkomu-sxodi-bye-po-cinax-na-palne-i-shho-ce-oznachaye-dlya-ukra%d1%97ni/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Mar 2026 22:19:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[antitrust]]></category>
		<category><![CDATA[Competition]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Persian Gulf]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[антимонопольне розслідування]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[паливний ринок України]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[СПГ]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153734</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30208-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України"/><br />Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько 20 млн барелів нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30208-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України"/><br /><p>Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько <strong>20 млн барелів нафти на добу</strong>, або майже <strong>п’ята частина світового споживання</strong>. Для України головний наслідок, за логікою співрозмовників, полягає не лише у подорожчанні імпортного ресурсу, а й у внутрішніх ризиках ринку — маржі мереж, слабкій конкуренції та затримці між зовнішнім шоком і фактичним надходженням дорогого пального на АЗС.</p>
<h3>Що показала розмова про глобальну нафтову кризу і український ринок пального</h3>
<h4>Чому Ормузька протока має настільки велике значення</h4>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — це вузький вихід із Перської затоки, через який проходять основні морські потоки нафти й частина торгівлі зрідженим природним газом.</li>
<li>За словами Володимира Омельченка, її ширина становить приблизно <strong>20–25 кілометрів</strong>, а в нормальних умовах через неї проходить близько <strong>60 танкерів на добу</strong>.</li>
<li>Експерт наголошує, що через цей маршрут рухається близько <strong>20% світової нафти</strong>. Якщо світ споживає <strong>103–104 млн барелів на добу</strong>, то втрата до <strong>18–20 млн барелів</strong> є критичною для глобальної економіки.</li>
<li>Окремо підкреслюється значення постачання <strong>зрідженого природного газу</strong>, насамперед із Катару, одного з найбільших виробників цього ресурсу у світі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через протоку проходить близько 20 мільйонів барелів на добу… це для економіки критично, світової економіки», — Володимир Омельченко.</p></blockquote>
<h4>Чи є альтернатива Ормузькій протоці</h4>
<ul>
<li>Повноцінної заміни, за оцінкою співрозмовників, <strong>немає</strong>.</li>
<li>Частковою альтернативою названо <strong>нафтопровід East-West Pipeline</strong> у Саудівській Аравії, який може транспортувати нафту до порту Янбу на Червоному морі.</li>
<li>Озвучена потужність цього маршруту — до <strong>7 млн барелів на добу</strong>, тобто він здатен перекрити лише частину потенційних втрат.</li>
<li>Далі ресурс можна спрямовувати через <strong>Суецький канал</strong>, однак це лише часткове рішення і не для всіх країн затоки.</li>
<li>Ідею будівництва окремого каналу в обхід Ормузької протоки учасники розмови вважають економічно сумнівною: попередні оцінки сягали <strong>до 100 млрд доларів</strong>, а реалізація була б складною через гірську місцевість і тривалі строки.</li>
</ul>
<h4>Чому інші виробники не здатні швидко замістити дефіцит</h4>
<ul>
<li>На думку експерта, <strong>США не можуть швидко замістити</strong> навіть <em>пів мільйона барелів на добу</em>, не кажучи вже про втрату в десятки мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> названа єдиною країною, яка теоретично могла б оперативно додати <strong>3–4 млн барелів на добу</strong>, але й вона залежить від логістики регіону.</li>
<li><strong>Венесуела</strong>, попри великі запаси, не може швидко наростити видобуток через санкції, технологічні обмеження, специфіку надважкої нафти й потребу в дорогих інвестиціях.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, <strong>Бразилія</strong>, країни Африки та інші виробники, за оцінкою співрозмовника, також не здатні за кілька місяців радикально змінити баланс ринку.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>, як прозвучало в ефірі, працює майже на межі своїх можливостей і може додати лише близько <strong>200–300 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Щодо <strong>росії</strong>, в інтерв’ю прозвучала оцінка, що її видобуток перебуває біля межі — приблизно <strong>9,5–10 млн барелів на добу</strong>, а більшість родовищ є виснаженими.</li>
</ul>
<h4>Як війна і спекуляції штовхають нафту вгору</h4>
<ul>
<li>Учасники розмови пояснюють, що на біржах лише близько <strong>5%</strong> операцій стосуються фізичної нафти, тоді як близько <strong>95%</strong> — це <strong>деривативи</strong>, тобто фінансові інструменти, прив’язані до очікуваної ціни ресурсу.</li>
<li>Це означає, що на ринку працює не лише фізичний дефіцит, а й <strong>спекулятивний чинник</strong>: трейдери реагують на новини, посилюючи рух котирувань угору.</li>
<li>У розмові прозвучала орієнтирна ціна <strong>105 доларів за барель</strong> з припущенням, що за ескалації вона може піднятися вище. Водночас сам експерт наголосив, що точне прогнозування нафтових цін є вкрай невдячною справою.</li>
<li>Додатково зазначено, що в часи кризи інвестори традиційно переходять у <strong>долар</strong> як у більш стабільний актив, а зростання нафтових цін підтримує попит на американську валюту.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для України вже зараз</h4>
<ul>
<li>За словами учасників ефіру, після початку загострення українські АЗС вже наступного робочого дня підняли ціни на <strong>3–4 грн за літр</strong>.</li>
<li>Володимир Омельченко поставив під сумнів настільки швидку реакцію саме з боку фізичного імпорту, оскільки новий дорогий ресурс за один день не може бути законтрактований, доставлений з Європи і розвезений по всій країні.</li>
<li>Звідси робиться висновок, що на українському ринку одночасно діють <strong>два чинники</strong>:
<ul>
<li><strong>зовнішній</strong> — дорожчає нафта й нафтопродукти на світовому ринку;</li>
<li><strong>внутрішній</strong> — мережі АЗС і трейдери закладають у роздрібну ціну майбутні ризики та додаткову маржу.</li>
</ul>
</li>
<li>Експерт вказує, що лаг між геополітичною подією і появою на українських АЗС партій, законтрактованих уже за новими цінами, становить приблизно <strong>21–27 діб</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни злітають вверх, а падають як черепаха», — так Володимир Омельченко описав реакцію паливного ринку на кризу.</p></blockquote>
<h4>Чому в Україні підозрюють антиконкурентну поведінку</h4>
<ul>
<li>У розмові прямо згадується <strong>розслідування Антимонопольного комітету</strong> щодо імпортерів і мереж автозаправних станцій.</li>
<li>Експерт називає український ринок <strong>недосконалим</strong> і говорить про ознаки <strong>олігополії</strong> — ситуації, коли кілька великих гравців фактично визначають правила для всіх інших.</li>
<li>Як аргумент наводиться висока <strong>кореляція зміни цін</strong> між основними мережами — на рівні <strong>0,9 і більше</strong>, тобто майже синхронне підвищення й зниження.</li>
<li>Це подається як ознака можливої антиконкурентної поведінки, коли ринок реагує не лише на об’єктивну собівартість, а й на узгоджені або дуже схожі комерційні практики.</li>
</ul>
<h4>Звідки Україна бере пальне і чому залежність від імпорту лишається критичною</h4>
<ul>
<li>У розмові названо основних партнерів України з постачання нафтопродуктів: <strong>Греція, Румунія, Литва, Польща</strong>, а також, імовірно, <strong>Болгарія</strong> і частково <strong>Угорщина</strong>.</li>
<li>Проблема полягає в тому, що Україна значною мірою втратила власні потужності з переробки, оскільки <strong>рф зруйнувала нафтопереробні заводи та частину нафтобаз</strong>.</li>
<li>Через це країна змушена покладатися на імпорт готового продукту, а це підвищує чутливість до світових шоків, логістичних ризиків і коливань цін у Європі.</li>
</ul>
<h4>Який вихід для України бачить експерт</h4>
<ul>
<li>Володимир Омельченко вважає, що Україні потрібно не лише чекати завершення війни, а й уже зараз думати про <strong>відновлення та розвиток власної переробки</strong>.</li>
<li>Окремий акцент зроблено на <strong>міні-НПЗ</strong> — невеликих нафтопереробних заводах, які можна швидше запускати або будувати, ніж великі комплекси.</li>
<li>У розмові прозвучала думка, що на час війни допустимим могло б бути <strong>тимчасове пом’якшення екологічних стандартів</strong> пального — наприклад, перехід від Євро-5 до нижчих стандартів для військових і частини кризового споживання.</li>
<li>Аргумент простий: це дозволило б зберігати <strong>додану вартість в Україні</strong>, не вивозити сировину на переробку за кордон, зменшити логістичні ризики й швидше забезпечувати внутрішній ринок.</li>
</ul>
<h4>Що прозвучало про український видобуток нафти</h4>
<ul>
<li>За словами експерта, у 1991–2002 роках Україна видобувала близько <strong>5 млн тонн нафти</strong>, а нині — близько <strong>1,5 млн тонн</strong>.</li>
<li>В інтерв’ю пролунала оцінка, що за наявності своєчасних інвестицій та нормальних умов Україна могла б покривати власною нафтою і переробкою до <strong>40–50%</strong> внутрішніх потреб.</li>
<li>Серед ключових регіонів видобутку названо <strong>Полтавську, Сумську, Чернігівську області</strong> та <strong>Дніпровсько-Донецьку западину</strong>.</li>
<li>Щодо Львівщини, експерт зауважив, що це переважно старі, значною мірою виснажені родовища.</li>
</ul>
<h4>Що з цього випливає для України під час широкомасштабної війни</h4>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong> залишається критично важливою, оскільки залежність від кількох зовнішніх маршрутів робить Україну особливо вразливою до глобальних шоків.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> набуває не меншого значення, ніж сама ціна ресурсу: затримки, ризики атак, зруйновані бази й потреба у довгому плечі доставки збільшують кінцеву вартість пального.</li>
<li><strong>Захист критичної інфраструктури</strong> прямо пов’язаний з енергетичною безпекою, адже знищення НПЗ, резервуарів і баз зберігання штовхає країну в бік ще більшої імпортної залежності.</li>
<li><strong>Регуляторні рішення</strong> під час війни, за логікою інтерв’ю, мають бути гнучкішими: від стимулів для запуску міні-НПЗ до швидших рішень щодо розосередження потужностей.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> на українському ринку залежить не лише від світових котирувань, а й від структури внутрішньої конкуренції, маржі мереж та швидкості реакції держави на можливі антиконкурентні практики.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.youtube.com/watch?v=pm_7xIWBuZU" target="_blank">«Говорить Київ. Економіка»</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30208-Омельченко_Вололир_Юрійович.jpg" alt="Ормузька протока як вузьке горлечко світової енергетики: чому війна на Близькому Сході б’є по цінах на пальне і що це означає для України"/><br /><p>Світовий енергоринок, за оцінками учасників ефіру «Говорить Київ. Економіка», опинився під тиском через ризики для Ормузької протоки — ключового маршруту експорту нафти й зрідженого природного газу з країн Перської затоки. У розмові з директором енергетичних програм Центру Разумкова Володимиром Омельченком йшлося про те, що через протоку в нормальних умовах проходить близько <strong>20 млн барелів нафти на добу</strong>, або майже <strong>п’ята частина світового споживання</strong>. Для України головний наслідок, за логікою співрозмовників, полягає не лише у подорожчанні імпортного ресурсу, а й у внутрішніх ризиках ринку — маржі мереж, слабкій конкуренції та затримці між зовнішнім шоком і фактичним надходженням дорогого пального на АЗС.</p>
<h3>Що показала розмова про глобальну нафтову кризу і український ринок пального</h3>
<h4>Чому Ормузька протока має настільки велике значення</h4>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — це вузький вихід із Перської затоки, через який проходять основні морські потоки нафти й частина торгівлі зрідженим природним газом.</li>
<li>За словами Володимира Омельченка, її ширина становить приблизно <strong>20–25 кілометрів</strong>, а в нормальних умовах через неї проходить близько <strong>60 танкерів на добу</strong>.</li>
<li>Експерт наголошує, що через цей маршрут рухається близько <strong>20% світової нафти</strong>. Якщо світ споживає <strong>103–104 млн барелів на добу</strong>, то втрата до <strong>18–20 млн барелів</strong> є критичною для глобальної економіки.</li>
<li>Окремо підкреслюється значення постачання <strong>зрідженого природного газу</strong>, насамперед із Катару, одного з найбільших виробників цього ресурсу у світі.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Через протоку проходить близько 20 мільйонів барелів на добу… це для економіки критично, світової економіки», — Володимир Омельченко.</p></blockquote>
<h4>Чи є альтернатива Ормузькій протоці</h4>
<ul>
<li>Повноцінної заміни, за оцінкою співрозмовників, <strong>немає</strong>.</li>
<li>Частковою альтернативою названо <strong>нафтопровід East-West Pipeline</strong> у Саудівській Аравії, який може транспортувати нафту до порту Янбу на Червоному морі.</li>
<li>Озвучена потужність цього маршруту — до <strong>7 млн барелів на добу</strong>, тобто він здатен перекрити лише частину потенційних втрат.</li>
<li>Далі ресурс можна спрямовувати через <strong>Суецький канал</strong>, однак це лише часткове рішення і не для всіх країн затоки.</li>
<li>Ідею будівництва окремого каналу в обхід Ормузької протоки учасники розмови вважають економічно сумнівною: попередні оцінки сягали <strong>до 100 млрд доларів</strong>, а реалізація була б складною через гірську місцевість і тривалі строки.</li>
</ul>
<h4>Чому інші виробники не здатні швидко замістити дефіцит</h4>
<ul>
<li>На думку експерта, <strong>США не можуть швидко замістити</strong> навіть <em>пів мільйона барелів на добу</em>, не кажучи вже про втрату в десятки мільйонів барелів.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> названа єдиною країною, яка теоретично могла б оперативно додати <strong>3–4 млн барелів на добу</strong>, але й вона залежить від логістики регіону.</li>
<li><strong>Венесуела</strong>, попри великі запаси, не може швидко наростити видобуток через санкції, технологічні обмеження, специфіку надважкої нафти й потребу в дорогих інвестиціях.</li>
<li><strong>Гаяна</strong>, <strong>Бразилія</strong>, країни Африки та інші виробники, за оцінкою співрозмовника, також не здатні за кілька місяців радикально змінити баланс ринку.</li>
<li><strong>Норвегія</strong>, як прозвучало в ефірі, працює майже на межі своїх можливостей і може додати лише близько <strong>200–300 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>Щодо <strong>росії</strong>, в інтерв’ю прозвучала оцінка, що її видобуток перебуває біля межі — приблизно <strong>9,5–10 млн барелів на добу</strong>, а більшість родовищ є виснаженими.</li>
</ul>
<h4>Як війна і спекуляції штовхають нафту вгору</h4>
<ul>
<li>Учасники розмови пояснюють, що на біржах лише близько <strong>5%</strong> операцій стосуються фізичної нафти, тоді як близько <strong>95%</strong> — це <strong>деривативи</strong>, тобто фінансові інструменти, прив’язані до очікуваної ціни ресурсу.</li>
<li>Це означає, що на ринку працює не лише фізичний дефіцит, а й <strong>спекулятивний чинник</strong>: трейдери реагують на новини, посилюючи рух котирувань угору.</li>
<li>У розмові прозвучала орієнтирна ціна <strong>105 доларів за барель</strong> з припущенням, що за ескалації вона може піднятися вище. Водночас сам експерт наголосив, що точне прогнозування нафтових цін є вкрай невдячною справою.</li>
<li>Додатково зазначено, що в часи кризи інвестори традиційно переходять у <strong>долар</strong> як у більш стабільний актив, а зростання нафтових цін підтримує попит на американську валюту.</li>
</ul>
<h4>Що це означає для України вже зараз</h4>
<ul>
<li>За словами учасників ефіру, після початку загострення українські АЗС вже наступного робочого дня підняли ціни на <strong>3–4 грн за літр</strong>.</li>
<li>Володимир Омельченко поставив під сумнів настільки швидку реакцію саме з боку фізичного імпорту, оскільки новий дорогий ресурс за один день не може бути законтрактований, доставлений з Європи і розвезений по всій країні.</li>
<li>Звідси робиться висновок, що на українському ринку одночасно діють <strong>два чинники</strong>:
<ul>
<li><strong>зовнішній</strong> — дорожчає нафта й нафтопродукти на світовому ринку;</li>
<li><strong>внутрішній</strong> — мережі АЗС і трейдери закладають у роздрібну ціну майбутні ризики та додаткову маржу.</li>
</ul>
</li>
<li>Експерт вказує, що лаг між геополітичною подією і появою на українських АЗС партій, законтрактованих уже за новими цінами, становить приблизно <strong>21–27 діб</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ціни злітають вверх, а падають як черепаха», — так Володимир Омельченко описав реакцію паливного ринку на кризу.</p></blockquote>
<h4>Чому в Україні підозрюють антиконкурентну поведінку</h4>
<ul>
<li>У розмові прямо згадується <strong>розслідування Антимонопольного комітету</strong> щодо імпортерів і мереж автозаправних станцій.</li>
<li>Експерт називає український ринок <strong>недосконалим</strong> і говорить про ознаки <strong>олігополії</strong> — ситуації, коли кілька великих гравців фактично визначають правила для всіх інших.</li>
<li>Як аргумент наводиться висока <strong>кореляція зміни цін</strong> між основними мережами — на рівні <strong>0,9 і більше</strong>, тобто майже синхронне підвищення й зниження.</li>
<li>Це подається як ознака можливої антиконкурентної поведінки, коли ринок реагує не лише на об’єктивну собівартість, а й на узгоджені або дуже схожі комерційні практики.</li>
</ul>
<h4>Звідки Україна бере пальне і чому залежність від імпорту лишається критичною</h4>
<ul>
<li>У розмові названо основних партнерів України з постачання нафтопродуктів: <strong>Греція, Румунія, Литва, Польща</strong>, а також, імовірно, <strong>Болгарія</strong> і частково <strong>Угорщина</strong>.</li>
<li>Проблема полягає в тому, що Україна значною мірою втратила власні потужності з переробки, оскільки <strong>рф зруйнувала нафтопереробні заводи та частину нафтобаз</strong>.</li>
<li>Через це країна змушена покладатися на імпорт готового продукту, а це підвищує чутливість до світових шоків, логістичних ризиків і коливань цін у Європі.</li>
</ul>
<h4>Який вихід для України бачить експерт</h4>
<ul>
<li>Володимир Омельченко вважає, що Україні потрібно не лише чекати завершення війни, а й уже зараз думати про <strong>відновлення та розвиток власної переробки</strong>.</li>
<li>Окремий акцент зроблено на <strong>міні-НПЗ</strong> — невеликих нафтопереробних заводах, які можна швидше запускати або будувати, ніж великі комплекси.</li>
<li>У розмові прозвучала думка, що на час війни допустимим могло б бути <strong>тимчасове пом’якшення екологічних стандартів</strong> пального — наприклад, перехід від Євро-5 до нижчих стандартів для військових і частини кризового споживання.</li>
<li>Аргумент простий: це дозволило б зберігати <strong>додану вартість в Україні</strong>, не вивозити сировину на переробку за кордон, зменшити логістичні ризики й швидше забезпечувати внутрішній ринок.</li>
</ul>
<h4>Що прозвучало про український видобуток нафти</h4>
<ul>
<li>За словами експерта, у 1991–2002 роках Україна видобувала близько <strong>5 млн тонн нафти</strong>, а нині — близько <strong>1,5 млн тонн</strong>.</li>
<li>В інтерв’ю пролунала оцінка, що за наявності своєчасних інвестицій та нормальних умов Україна могла б покривати власною нафтою і переробкою до <strong>40–50%</strong> внутрішніх потреб.</li>
<li>Серед ключових регіонів видобутку названо <strong>Полтавську, Сумську, Чернігівську області</strong> та <strong>Дніпровсько-Донецьку западину</strong>.</li>
<li>Щодо Львівщини, експерт зауважив, що це переважно старі, значною мірою виснажені родовища.</li>
</ul>
<h4>Що з цього випливає для України під час широкомасштабної війни</h4>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація джерел постачання</strong> залишається критично важливою, оскільки залежність від кількох зовнішніх маршрутів робить Україну особливо вразливою до глобальних шоків.</li>
<li><strong>Логістична стійкість</strong> набуває не меншого значення, ніж сама ціна ресурсу: затримки, ризики атак, зруйновані бази й потреба у довгому плечі доставки збільшують кінцеву вартість пального.</li>
<li><strong>Захист критичної інфраструктури</strong> прямо пов’язаний з енергетичною безпекою, адже знищення НПЗ, резервуарів і баз зберігання штовхає країну в бік ще більшої імпортної залежності.</li>
<li><strong>Регуляторні рішення</strong> під час війни, за логікою інтерв’ю, мають бути гнучкішими: від стимулів для запуску міні-НПЗ до швидших рішень щодо розосередження потужностей.</li>
<li><strong>Ціноутворення</strong> на українському ринку залежить не лише від світових котирувань, а й від структури внутрішньої конкуренції, маржі мереж та швидкості реакції держави на можливі антиконкурентні практики.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.youtube.com/watch?v=pm_7xIWBuZU" target="_blank">«Говорить Київ. Економіка»</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/20/ormuzka-protoka-yak-vuzke-gorlechko-svitovo%d1%97-energetiki-chomu-vijna-na-blizkomu-sxodi-bye-po-cinax-na-palne-i-shho-ce-oznachaye-dlya-ukra%d1%97ni/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/yevropejskij-rinok-palnogo-u-berezni-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-benzin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/yevropejskij-rinok-palnogo-u-berezni-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-benzin/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 04 Mar 2026 08:53:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fuel prices]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[ціни на пальне]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153676</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30170-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин"/><br />Станом на 4 березня 2026 року середні ціни на пальне в країнах Європи демонструють помірне, але стійке зростання протягом останніх 30 днів. Найбільшу динаміку показує дизельне пальне, тоді як скраплений нафтовий газ (LPG) у більшості країн залишається відносно стабільним. Ціновий розрив між країнами сягає понад 1 євро за літр, що формує різні умови для споживачів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30170-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин"/><br /><p>Станом на 4 березня 2026 року середні ціни на пальне в країнах Європи демонструють помірне, але стійке зростання протягом останніх 30 днів. Найбільшу динаміку показує дизельне пальне, тоді як скраплений нафтовий газ (LPG) у більшості країн залишається відносно стабільним. Ціновий розрив між країнами сягає понад 1 євро за літр, що формує різні умови для споживачів і бізнесу.</p>
<h3>Ціни на пальне в Європі: структура, динаміка, контрасти</h3>
<h4>Бензин А-95: від 1,090 € до 2,193 € за літр</h4>
<p>Середня вартість бензину А-95 (найпоширеніший вид бензину з октановим числом 95) у досліджених країнах коливається в широкому діапазоні:</p>
<ul>
<li><strong>Найнижча ціна</strong> — Туреччина: <strong>1,090 €/л</strong> (+0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Боснія і Герцеговина — <strong>1,189 €/л</strong> (без змін за місяць).</li>
<li>Польща — <strong>1,355 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів).</li>
<li><strong>Найвища ціна</strong> — Нідерланди: <strong>2,193 €/л</strong> (+0,005 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,040 €/л</strong> (+0,113 € за 30 днів).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,959 €/л</strong> (+0,148 € за 30 днів).</li>
</ul>
<p>Таким чином, різниця між мінімальною та максимальною ціною становить <strong>1,103 €/л</strong>. Водночас саме Німеччина продемонструвала одне з найбільших зростань за місяць — <strong>+0,148 €</strong>, що свідчить про посилення цінового тиску на найбільшій економіці ЄС.</p>
<h4>Дизель: прискорене зростання в ключових економіках</h4>
<p>Дизельне пальне (основне паливо для вантажного транспорту та агросектору) у низці країн дорожчає швидше за бензин.</p>
<ul>
<li>Німеччина — <strong>1,931 €/л</strong> (+0,201 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,154 €/л</strong> (+0,211 € за 30 днів) — найвищий показник серед наведених країн.</li>
<li>Франція — <strong>1,837 €/л</strong> (+0,117 € за 30 днів).</li>
<li>Італія — <strong>1,881 €/л</strong> (+0,102 € за 30 днів).</li>
<li>Туреччина — <strong>1,138 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів) — один із найнижчих рівнів.</li>
</ul>
<p><strong>Місячне зростання дизеля у Великій Британії склало +0,211 €/л</strong>, що є найбільшим показником серед усіх країн у переліку. Це може означати підвищення витрат на логістику та інфляційний тиск у найближчі місяці.</p>
<h4>LPG: стабільність із точковими коливаннями</h4>
<p>Скраплений нафтовий газ (LPG) залишається найбільш стабільним видом пального.</p>
<ul>
<li>Болгарія — <strong>0,580 €/л</strong> (–0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Польща — <strong>0,653 €/л</strong> (+0,01 €).</li>
<li>Італія — <strong>0,694 €/л</strong> (+0,006 €).</li>
<li>Нідерланди — <strong>0,818 €/л</strong> (+0,032 €).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,083 €/л</strong> (+0,027 €).</li>
</ul>
<p>У більшості країн коливання за місяць не перевищують <strong>0,03 €</strong>, що свідчить про відносну збалансованість цього сегмента ринку.</p>
<h4>Короткострокова динаміка: 7 днів</h4>
<p>За останній тиждень найпомітніше зростання зафіксовано в Німеччині:</p>
<ul>
<li>Бензин: <strong>+0,130 €</strong>.</li>
<li>Дизель: <strong>+0,192 €</strong>.</li>
</ul>
<p>Для порівняння, в Австрії дизель за 7 днів додав <strong>+0,067 €</strong>, у Франції — <strong>+0,095 €</strong>. У низці країн Центральної та Східної Європи зміни залишаються мінімальними — в межах <em>0,00–0,02 €</em>.</p>
<h4>Цінова карта Європи: що це означає для ринку</h4>
<p>Поточні дані демонструють:</p>
<ul>
<li><strong>Високу волатильність у великих економіках</strong> — Німеччина, Велика Британія, Франція.</li>
<li><strong>Відносну стабільність у країнах Балкан та Центральної Європи</strong>.</li>
<li><strong>Швидше зростання дизеля порівняно з бензином</strong>, що може впливати на вартість перевезень і товарів.</li>
<li><strong>Стабільний сегмент LPG</strong>, який зберігає цінову передбачуваність.</li>
</ul>
<p>Різниця в цінах між Західною та Східною Європою зберігається на рівні понад 0,50–1,00 €/л, що формує різні конкурентні умови для перевізників і промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.fuelo.net/ " target="_blank">Fuelo LTD</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30170-Пистолет_АЗС.jpg" alt="Європейський ринок пального у березні: дизель дорожчає швидше за бензин"/><br /><p>Станом на 4 березня 2026 року середні ціни на пальне в країнах Європи демонструють помірне, але стійке зростання протягом останніх 30 днів. Найбільшу динаміку показує дизельне пальне, тоді як скраплений нафтовий газ (LPG) у більшості країн залишається відносно стабільним. Ціновий розрив між країнами сягає понад 1 євро за літр, що формує різні умови для споживачів і бізнесу.</p>
<h3>Ціни на пальне в Європі: структура, динаміка, контрасти</h3>
<h4>Бензин А-95: від 1,090 € до 2,193 € за літр</h4>
<p>Середня вартість бензину А-95 (найпоширеніший вид бензину з октановим числом 95) у досліджених країнах коливається в широкому діапазоні:</p>
<ul>
<li><strong>Найнижча ціна</strong> — Туреччина: <strong>1,090 €/л</strong> (+0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Боснія і Герцеговина — <strong>1,189 €/л</strong> (без змін за місяць).</li>
<li>Польща — <strong>1,355 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів).</li>
<li><strong>Найвища ціна</strong> — Нідерланди: <strong>2,193 €/л</strong> (+0,005 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,040 €/л</strong> (+0,113 € за 30 днів).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,959 €/л</strong> (+0,148 € за 30 днів).</li>
</ul>
<p>Таким чином, різниця між мінімальною та максимальною ціною становить <strong>1,103 €/л</strong>. Водночас саме Німеччина продемонструвала одне з найбільших зростань за місяць — <strong>+0,148 €</strong>, що свідчить про посилення цінового тиску на найбільшій економіці ЄС.</p>
<h4>Дизель: прискорене зростання в ключових економіках</h4>
<p>Дизельне пальне (основне паливо для вантажного транспорту та агросектору) у низці країн дорожчає швидше за бензин.</p>
<ul>
<li>Німеччина — <strong>1,931 €/л</strong> (+0,201 € за 30 днів).</li>
<li>Велика Британія — <strong>2,154 €/л</strong> (+0,211 € за 30 днів) — найвищий показник серед наведених країн.</li>
<li>Франція — <strong>1,837 €/л</strong> (+0,117 € за 30 днів).</li>
<li>Італія — <strong>1,881 €/л</strong> (+0,102 € за 30 днів).</li>
<li>Туреччина — <strong>1,138 €/л</strong> (+0,02 € за 30 днів) — один із найнижчих рівнів.</li>
</ul>
<p><strong>Місячне зростання дизеля у Великій Британії склало +0,211 €/л</strong>, що є найбільшим показником серед усіх країн у переліку. Це може означати підвищення витрат на логістику та інфляційний тиск у найближчі місяці.</p>
<h4>LPG: стабільність із точковими коливаннями</h4>
<p>Скраплений нафтовий газ (LPG) залишається найбільш стабільним видом пального.</p>
<ul>
<li>Болгарія — <strong>0,580 €/л</strong> (–0,01 € за 30 днів).</li>
<li>Польща — <strong>0,653 €/л</strong> (+0,01 €).</li>
<li>Італія — <strong>0,694 €/л</strong> (+0,006 €).</li>
<li>Нідерланди — <strong>0,818 €/л</strong> (+0,032 €).</li>
<li>Німеччина — <strong>1,083 €/л</strong> (+0,027 €).</li>
</ul>
<p>У більшості країн коливання за місяць не перевищують <strong>0,03 €</strong>, що свідчить про відносну збалансованість цього сегмента ринку.</p>
<h4>Короткострокова динаміка: 7 днів</h4>
<p>За останній тиждень найпомітніше зростання зафіксовано в Німеччині:</p>
<ul>
<li>Бензин: <strong>+0,130 €</strong>.</li>
<li>Дизель: <strong>+0,192 €</strong>.</li>
</ul>
<p>Для порівняння, в Австрії дизель за 7 днів додав <strong>+0,067 €</strong>, у Франції — <strong>+0,095 €</strong>. У низці країн Центральної та Східної Європи зміни залишаються мінімальними — в межах <em>0,00–0,02 €</em>.</p>
<h4>Цінова карта Європи: що це означає для ринку</h4>
<p>Поточні дані демонструють:</p>
<ul>
<li><strong>Високу волатильність у великих економіках</strong> — Німеччина, Велика Британія, Франція.</li>
<li><strong>Відносну стабільність у країнах Балкан та Центральної Європи</strong>.</li>
<li><strong>Швидше зростання дизеля порівняно з бензином</strong>, що може впливати на вартість перевезень і товарів.</li>
<li><strong>Стабільний сегмент LPG</strong>, який зберігає цінову передбачуваність.</li>
</ul>
<p>Різниця в цінах між Західною та Східною Європою зберігається на рівні понад 0,50–1,00 €/л, що формує різні конкурентні умови для перевізників і промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.fuelo.net/ " target="_blank">Fuelo LTD</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/03/04/yevropejskij-rinok-palnogo-u-berezni-dizel-dorozhchaye-shvidshe-za-benzin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/skraplenij-gaz/feed/ ) in 0.32922 seconds, on Jun 15th, 2026 at 8:29 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 15th, 2026 at 9:29 am UTC -->