Сегодня начался Девятый ежегодный «Украинский энергетический форум» Адама Смита, который пройдет 27 февраля — 1 марта 2018 в гостинице «Интерконтиненталь».

Как передает Правительственный портал, сессия первая была проведена на тему: «Реформирование рынка — закладки фундамента для устойчивого энергетического будущего». В открытии форума приняли участие Первый заместитель Министра энергетики и угольной промышленности Украины Галина Карп.

В выступлении первый заместитель Министра отметила, что Правительством Украины и Минэнергоугля наращивается темп проведения реформ в топливно-энергетического комплексе для обеспечения стратегических целей, направленных на достижение энергетической независимости и, как следствие, энергетической безопасности.

Галина Карп отметила важность принятия Правительством прошлого года новой Энергетической стратегии Украины на период до 2035 года, которая отвечает евроинтеграционным стремлениям Украины, ориентированная на энергоэффективный развитие общества и закладывает основы энергетической безопасности. В частности, по словам Галины Карп, в течение ближайших лет главные акценты сделаны на внедрении реформ и формировании конкурентной и инвестиционно привлекательной среды. Также Минэнергоугля осуществляет меры по реформированию энергетических компаний в соответствии с обязательствами Украины в рамках Договора об учреждении Энергетического Сообщества, увеличение добычи газа, снижение энергоемкости ВВП и дальнейшего развития возобновляемых источников энергии.

Дальнейшие шаги по внедрению Энергетической стратегии будут ориентированы на работу энергосистемы в условиях нового рыночной среды и интеграции ОЭС Украины с энергосистемой Европы. «Планируется интенсивное привлечение инвестиций в сектор возобновляемых источников энергии, развитие распределенной генерации, в частности разработка и начало реализации плана внедрения« умных »энергетических сетей (Smart Grids) и создание разветвленной инфраструктуры для развития электротранспорта», — отметила Галина Карп.

Комментируя ситуацию в нефтегазовом комплексе, Галина Карп подчеркнула необходимость увеличения национальной газодобычи и адаптации мощностей ГТС в условиях развития общеевропейского рынка природного газа. При этом отметила, что Правительством в 2017 году созданы благоприятные условия для привлечения инвестиций в добычу природного газа путем налогового стимулирования бурения новых скважин. При этом отметила, что Минэнергоугля и в дальнейшем будет способствовать улучшению инвестиционного климата. Одним из шагов для этого является также внедрение Инициативы прозрачности добывающих отраслей.

Отдельно остановилась Галина Карп на мероприятиях с целью укрепления энергетической безопасности. В частности, увеличено количество ядерного топлива альтернативного поставщика, начата реализация проекта строительства Централизованного хранилища отработанного ядерного топлива, что позволит изменить существующую схему обращения с отработанным ядерным топливом энергоблоков АЭС и станет важным шагом в направлении энергетической независимости.

Также, отметила Галина Карп, одобрен Национальный план сокращения выбросов от крупных сжигания установок на 2018-2033 годы, выполнение которого будет способствовать постепенному сокращению ТЭС, ТЭЦ, городскими котельными и крупными промышленными предприятиями выбросов оксида серы, пыли и оксида азота в атмосферный воздух. Одобрена Концепция реформирования и развития угольной промышленности на период до 2020 года и начат процесс оптимизации структуры государственных предприятий угольной промышленности.

Дальнейшие шаги в работе Минэнергоугля направленные на либерализацию рынков природного газа и электрической энергии в соответствии с требованиями Третьего энергопакета ЕС, имплементации пакета дерегуляционные мероприятий по повышению добычи природного газа в Украине, продолжение выполнения мероприятий по замещению дефицитного антрацитового угля на газовую группу угля и по диверсификации источников поставки ядерного топлива на энергоблоки украинских АЭС.

Также планируется осуществление мероприятий, направленных на создание предпосылок для синхронизации Объединенной энергетической системы Украины с объединением энергосистем стран Европейского Сообщества, а также завершение реструктуризации публичного акционерного общества «Национальная акционерная компания« Нефтегаз Украины »,

«Все намеченные приоритетные мероприятия, направленные на обеспечение энергетической независимости государства и приведения функционирования отраслей ТЭК в соответствии со стандартами ЕС», — подытожила Галина Карп.

В открытии Форума приняли участие Вице-премьер-министр Украины Владимир Кистион, председатель Комитета Верховной Рады Украины по вопросам топливно-энергетического комплекса, ядерной политики и ядерной безопасности Александр Домбровский, министр экологии и природных ресурсов Украины Остап Семерак, Посол, Глава Представительства Европейского Союза в Украине Хью Мингарелли, Глава Секретариата Европейского энергетического Сообщества Янез Копач, ведущие эксперты энергетической сферы и представители бизнес-среды.

В Енергостратегії, прийнятій Кабінетом Міністрів y цьому році, ринок електричної енергії як елемент розвитку чітко відображений до 2020 р. Але загальноєвропейська практика свідчить про те, що позитивні ефекти від запуску нового ринку електроенергії, такі як розвиток конкуренції, зниження ціни на електроенергію, залучення інвестицій – можна об’єктивно оцінити тільки після п’яти-семи років стабільної роботи нового ринку.

Автор Андрій Пєрєвєртаєв, експерт коаліції «Енергетичні реформи»

Те, що передбачено в Законі «Про ринок електричної енергії», буде зроблено до 2020 р. Але в Енергостратегії чітко не визначено, яким чином ринок розвиватиметься далі.

Основні вимоги до першого етапу (до 2020 р.) – це створення нормативно-правових та організаційно-технічних умов для забезпечення функціонування нового ринку електроенергії, зокрема відділення функцій оператора систем розподілу від функцій постачання, створення оператора ринку, сертифікація оператора системи передачі.

Основне питання: яким буде новий ринок? Чи зможемо ми вирішити накопичені проблеми діючого ринку та системи тарифного регулювання?

Діюча модель ринку електроенергії характеризується відсутністю комерційних ризиків для учасників і високим ступенем ручного регулювання. Однак така модель звична і зручна, оскільки ціна не волатильна і фактично не залежить від попиту і пропозиції, а відображує виключно політику Регулятора. Діюча модель Єдиного Закупника – ринок виробників, яка за своєю суттю є картелем. При цьому ринок не стимулює залучення зовнішніх інвестицій і появу нових учасників. А накопичені
проблеми, зокрема висока заборгованість, неплатежі, перехресне субсидування, відсутність достатніх інвестицій – призводять до деградації ринку і галузі в цілому.
Але вирішуючи їх зараз, тим більше одночасно, ми зіткнемося з неминучим ризиком стрибка цін на електроенергію як для населення, так і для промисловості. Ключове
завдання Регулятора – уникнути швидких шокових рішень, забезпечити прозорість процедури формування тарифів і цін, а також інформування споживачів. Уникнути
шокових рішень, але не уникати рішень як таких.
На другому етапі (до 2025 р.) основним завданням розвитку ринку електроенергії стане об’єднання українського ринку і європейського (market – coupling) після синхронізації української енергосистеми з Європейськими енергосистемами в режимі експлуатації. Європейський досвід показує, що після синхронізації індикативна ціна на електроенергію знижується до 30% від поточного рівня.

Для розвитку конкуренції на роздрібному ринку на другому етапі передбачається розробка та початок реалізації плану впровадження «розумних» електричних мереж (Smart Grids) та створення розгалуженої інфраструктури для розвитку електротранспорту. Міненерговугілля за підтримки Світового банку реалізує проект підготовки Концепції комплексного впровадження «розумних мереж» в Україні до 2035 р. та середньострокового Плану заходів із впровадження розумних мереж в Україні. Однак базовою умовою роботи ефективного ринку електроенергії в Європі є можливість вільного вибору постачальника електроенергії споживачем.

«Основне питання: яким
буде новий ринок? Чи
зможемо ми вирішити
накопичені проблеми
діючого ринку та системи
тарифного регулювання?»

Діюча модель ринку електроенергії також передбачає наявність незалежних постачальників і можливість зміни постачальника споживачем. Утім, з кожним роком кількість незалежних постачальників зменшується. Сьогодні частка незалежних постачальників становить близько 10-12%, при цьому основні з них кваліфіковані споживачі– великі промислові підприємства, які купують електроенергію для власного споживання. З них частка незалежних постачальників за нерегульованим тарифом (ПНТ) становить всього 3-4%. Водночас в умовах нового ринку електроенергії з липня 2019 р. частка постачальників повинна збільшитися майже до 70%.
Перешкод для розвитку ринку незалежних постачальників дві. Головна з них – це неврегулювання правових відносин між незалежними постачальниками і обленерго, що призводить до зловживання монопольним становищем з боку обленерго.

З боку Регулятора упродовж довгих років немає підтримки незалежних постачальників, не дивлячись на рекомендації з боку Антимонопольного комітету України. А суди між обленерго та постачальниками у більшості випадків стоять саме на боці постачальників.

«Чи існуватиме на ринку
конкуренція та яким
чином будуть відображені
інтереси споживачів після
синхронізації ОЕС України
з ENTSO-E?»

Існуюча система узгодження документів, коли обленерго повинно самостійно погоджувати вихід на ринок прямого конкурента – незалежного постачальника – без
підтримки з боку Регулятора дуже часто призводить до негативних рішень. Друга перешкода – це існуюче ручне ціноутворення на ринку електроенергії. Економічна вигода, яку можуть запропонувати постачальники для споживача – тарифна оптимізація структури споживання залежно від годин доби. При цьому часто погодинна
оптова ціна штучно вирівнюється, і потенційна вигода споживача нівелюється. Без вирішення питань участі незалежних постачальників при переході до нової моделі ринку електроенергії конкуренції на ринку постачання електроенергії не буде, і зниження ціни на електроенергію для кінцевого споживача в результаті не відбудеться.

Можна припустити, що з липня 2020-го всі споживачі, включаючи населення, зможуть вільно вибирати постачальника, до 2025 р. ринок буде об’єднаний з європейським; що буде розвиток мікромереж, розвиток технології Smart Grid. Важливий момент: чи існуватиме на ринку конкуренція та яким чином будуть відображені інтереси споживачів після синхронізації ОЕС України з ENTSO-E? Як синхронізація сама по собі, так і впровадження ринку електричної енергії не створять умов для розвитку конкуренції. У будь-якому разі, якщо буде тільки ринок, при монопольній структурі генерації, без відкриття транскордонних перетоків, ми не матимемо можливості створити зовнішню конкуренцію: всередині ринок монополізовано, а зовні учасники заходити не зможуть. Якщо ми спочатку зробимо інтеграцію, не запустивши водночас ринок – складеться ситуація, коли у країну, швидше за все, прийде велика кількість трейдерів і постачальників, які вміють працювати на
європейських ринках, розуміють, як вони влаштовані. І вони якщо не знищать ринок, то створять конкуренцію настільки жорстку, що наші учасники ринку можуть не витримати. Ми фактично автоматично стаємо залежні від імпорту.

Третій етап Енергостратегії до 2035 р. передбачає істотний виклик для розвитку ринку електроенергії у частині залучення інвестицій у нові потужності генерації для
заміщення потужностей, що мають бути виведені з експлуатації. Протягом Третього етапу необхідно досягнути частки ВДЕ (включно з ГЕС) більш ніж 25% у загальній генерації електроенергії. Цей виклик необхідно враховувати вже зараз – вибір збалансованого розвитку електроенергетики в цілому, тобто створення так званого фінансового ресурсу, для модернізації галузі. Тому що у нас закінчується термін служби атомних станцій та гідроелектростанцій, йде стрімкий розвиток «зеленої»
енергетики, але не дуже зрозуміло, яким чином ринок буде представляти грошові механізми й інструменти для проведення модернізації галузі, забезпечуючи надійне
безперебійне постачання. Європейський досвід показує необхідність запуску окремих механізмів для модернізації галузі, таких як ринок потужності.

 Ситуація з розвитком відновлюваних джерел енергії вимагає перегляду, тому що сьогодні вартість ВДЕ значно вища, ніж середня ціна продажу електричної енергії
у ринок. Це призводить до того, що 1,2% генерації ВДЕ становить 7% вартості електричної енергії, виробленої та проданої в ринок. Ми створюємо штучний дисбаланс.
 … 

Повну версію статті читайте в TerminaL #3 (849)

З приводу оформлення передплати або придбання примірника Часопису TerminaL звертайтесь:

Тел./Tel.: (+38 044) 234-68-39, (+38 067) 401-31-51, email: dsv@ukroil.com.ua