Міністр енергетики Герман Галущенко 17 травня провів зустріч із директором Секретаріату Енергетичного Співтовариства Янезом Копачем.

Повідомляють Міненерго та  Секретаріат Енергетичного Співтовариства.

На зустрічі обговорювалися стан реформ в енергетичному секторі України, викривлення на ринку електроенергії, сертифікація оператора системи передачі електроенергії та проблеми декарбонізації.

Міністр енергетики висловив принципову позицію щодо продовження реформ енергетичного сектору України. Сторони домовились про тісну співпрацю для послідовної реалізації реформ та підтримки декарбонізації енергетичного сектору.

Раніше Термінал писав, що Міністр Галущенко звернувся до НКРЕКП щодо заборони імпорту електроенергії з Росії та Білорусі.

В. о. міністра енергетики України Юрій Вітренко та міністр енергетики Литовської Республіки Дайнюс Крейвіс підписали Спільну декларацію наміру щодо створення робочої групи з посиленої стратегічної співпраці у сфері енергетики.

Про це йдеться на сайті Президента України.

«У документі визнається важливість посилення стратегічної співпраці між Міністерством енергетики України та Міністерством енергетики Литовської Республіки, включно з національними регуляторними органами та операторами систем передачі держав-сторін, на основі Меморандуму про взаєморозуміння, підписаного 18 грудня 2017 року між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством енергетики Литовської Республіки щодо стратегічної співпраці у сфері енергетики», — йдеться у повідомленні.

Читайте в «Терміналі» також, Президенти Литви і України домовилися координувати політику в галузі енергетики, особливо щодо Білоруської атомної електростанції.

Сторони обговорили необхідність пошуку рішень у питаннях охорони навколишнього середовища, співпраці в енергетичній галузі, а також у питаннях експлуатації Дністровської ГЕС.

Президент України Володимир Зеленський та президент Молдови Майя Санду обговорили можливість поглиблення співпраці в енергетичній сфері, пише пресслужба президента.

«Це збільшення обсягів зберігання природного газу молдовської сторони в українських сховищах, проєкти транзиту європейського газу територією Молдови до України, відновлення постачання електроенергії до Молдови та транзиту електроенергії з України до Румунії, який пройде територією Молдови», – сказав Володимир Зеленський.

Нагадаємо, в грудні 2019 року ТОВ «Оператор ГТС України» і ТОВ «Молдоватрансгаз» і АТ «Молдовагаз» підписали міжоператорських технічну угоду (interconnection agreement) про взаємодію в відповідно до європейських правил з 1 січня 2020 року. Цей крок дозволив транспортувати газ за європейськими правилами в обох напрямках між Україною та Молдовою через точки Олексіївка, Гребеники, Каушани, Ананьєв, Лиманське. Таким чином, це повністю завершило розблокування трансбалканського газового коридору і дозволило споживачам Молдови з 1 січня 2020 року одержувати газ з української ГТС.

Влітку минулого року Молдова хотіла отримати знижку на російський газ в розмірі 25%. У Кишиневі заявили, що, якщо «Газпром» не піде на поступки, тоді Молдова може з нового року перейти на реверсні поставки газу з України, від європейських трейдерів. Коли ж країни між собою домовилися, Макогон заявив, що зниження ціни на природний газ в Європі робить цей ресурс більш економічно вигідним для Молдови, ніж російський газ, а транспортувати його можна з України.

«Термінал» писав, Міністерства України та Молдови підписали Меморандум в енергетичній сфері.

Перша заступниця Міністра енергетики Ольга Буславець взяла участь у зустрічі, присвяченій обговоренню синхронізації об’єднаної енергосистеми України з європейською системою ENTSO-E під головуванням Віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної.

Про це пише пресслужба Міненерго.

Під час зустрічі Головний виконавчий директор французької компанії RTE International Ніколас Брем представив техніко-економічне дослідження проєкту будівництва електричних накопичувачів в Україні в контексті синхронізації ОЕС України до ENTSO-E. Для Міністерства енергетики синхронізація з ENTSO-E є однією з ключових стратегічних цілей на наступні 3 роки. Франція, в свою чергу, є одним з найбільш важливих партнерів України у цьому контексті, повідомили у пресслужбі Міненерго.

Також зазначається, що наразі Україна успішно виконує заплановані заходи, передбачені Угодою про синхронізацію української енергосистеми з європейською. Одним з ключових проектів в цьому контексті є будівництво систем накопичення. Вже в наступні 2 роки енергосистема потребуватиме принаймні 200 МВт такої потужності.

“Міністерство енергетики зробить все можливе для узгодження та ініціації потрібного законодавства, щоб проєкт Energy Storage став не лише технічно можливим, а й інвестиційно привабливим”, — підкреслила Буславець.

Керівництво RTE International і представники Посольства Франції в Україні та представники Міненерго окремо обговорили перспективні напрямки співпраці в енергетичному секторі.

Серед потенційних напрямків співпраці сторони приділили увагу таким:
— робота під напругою
— розвиток програмного забезпечення для оптимізації роботи енергосистеми
— впровадження систем управління енергосистемою
— координація на випадок аварійного відключення енергопостачання
— “розумні” та цифрові підстанції
— захист критичної інфраструктури і кібербезпека

Франція готова співпрацювати з Україною в проектах, які відповідають декільком критеріям: зокрема, вони мають відповідати потребам та інтересам українців, мають бути екологічними, прозорими та сприяти зближенню України та ЄС. У Міненерго, зі свого боку, запевнили міжнародних партнерів у повній підтримці таких критеріїв для реалізації спільних проектів, резюмували у Міненерго.

Читайте в «Терміналі» також, місія Міненерго — збалансований розвиток всіх секторів енергетики.

Перша заступниця міністра енергетики Ольга Буславець взяла участь у відкритті Першого Німецько- Українського енергодня. Вона окреслила результати та плани роботи за п’ятьма стратегічними напрямками співпраці України і Німеччини.

Про це пише пресслужба Міненерго.

“Україна вже зробила свій вибір на користь „зеленого“ енергетичного переходу. Наразі завершується підготовка другого Національного визначеного внеску до Паризької угоди, триває розробка Інтегрованого плану з енергетики та клімату до 2030 року. Також ми починаємо підготовку нової енергетичної стратегії до 2050 року на базі моделі низьковуглецевого розвитку галузі”, — зазначила вона.

Буславець наголосила, що відбувається майже щоденна кооперація між Міністерством енергетики України, відповідними Федеральними міністерствами Німеччини, провідними експертними організаціями обох країн — за усіма напрямками співпраці.

У сфері енергоефективності очікується прийняття базового закону про енергетичну ефективність. Проект закону найближчим часом буде подано на розгляд Уряду, а потім — до парламенту. Невдовзі буде схвалено Національний план дій з енергоефективності на період до 2030 року, розроблений за підтримки Секретаріату Енергетичного Співтовариства. Міністерство ініціювало створення Фонду декарбонізації, який дозволить реінвестувати частину надходжень від податку на викиди СО2 виключно на скорочення викидів парникових газів. Розробки Міненерго лягли в основу законопроєктів для відновлення функціонування енергосервісу та розвитку механізму ЕСКО.

Раніше «Термінал» писав, трансформація вугільних регіонів, відновлювана енергетика, воднева енергетика, декарбонізація та енергоефективність є пріоритетними для Міністерства енергетики, зокрема, й у межах співпраці із Німеччиною.

Уряд схвалив проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про підписання Спільної заяви про наміри між Урядом України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина стосовно започаткування енергетичного партнерства».

Згідно із розпорядженням, Спільну заяву від України підписуватиме в.о. Міністра енергетики Ольга Буславець, пише пресслужба міністерства.

Співпраця в рамках Спільної заяви дозволить Україні перейняти досвід Німеччини в успішній трансформації вугільної галузі та разом з міжнародними партнерами активно працювати над створенням нової економіки у вугледобувних регіонах.

Спільна заява сприятиме реалізації ініціативи Європейської Комісії «Нова зелена угода» (New Green Deal).

Підписання Спільної заяви- створить платформу для політичного діалогу та співробітництва між Україною та Німеччиною в секторі енергетики з фокусом на розвиток «зеленої» енергетики та технологій енергоефективності;- дозволить розширити співробітництво з німецькими енергетичними інституціями, а також продемонструє європейським партнерам наміри України розвивати чисту та якісно нову енергетику.

«Термінал» писав, глава МЗС Німеччини Гайко Маас заявив, що наміри Вашингтона розширити санкції проти «Північного потоку-2″ не вплинули на плани Берліна щодо проєкту.

Під час 2-го засідання Наглядової ради Проекту Twinning «Розвиток відновлюваної енергетики України» Голова Держенергоефективності Сергій Савчук із австрійськими та італійськими партнерами обговорили поточний стан співпраці, а також окреслили пріоритети роботи на наступні 3 місяці.

Про це повідомила прес-служба Держенергоефективності.

Зокрема, експерти профільних відомств Австрії та Італії разом із фахівцями Держенергоефективності розпочали співробітництво із грунтовного аналізу:

- процесу імплементації 28-ї Директиви ЄС щодо розвитку «чистої» енергетики;

- виконання Національного плану дій з відновлюваної енергетики до 2020 року.

- популяризації переваг використання «чистих» джерел енергії.

У свою чергу, іноземні фахівці провели низку семінарів, під час яких роз’яснили нове законодавство ЄС у відновлюваній енергетиці та особливості розроблення інтегрованих планів дій з енергетики та клімату до 2030 року.

В обговоренні зазначених питань також брали участь представники Комітету ВРУ ПЕК, Міненерговугілля, Укренерго, профільних асоціацій, наукових установ,  міжнародних організацій та інших стейкхолдерів.

Наразі розпочинається важливий етап Проекту Twinning, в рамках якого планується зосередитися на таких завданнях:

• удосконалення законопроекту щодо розвитку сфери виробництва та використання рідкого біопалива;
• розробка вторинного законодавства щодо налагодження системи обліку частки біопалива в загальному обсязі продажу палива;
• запровадження системи видачі гарантії походження енергії, виробленої з відновлюваних джерел;
• підвищення обізнаності суспільства щодо переваг використання відновлюваних джерел.

Заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар обговорив із азербайджанським колегою Махмудом Меммедгулієвим співпрацю між країнами у сфері транспорту та енергетики.

Про це повідомила прес-служба міністерство закордоних Справ.

«В рамках засідання Національних координаторів ГУАМ провів зустріч із заступником міністра закордонних справ Азербайджану паном Махмудом Меммедгулієвим. Працюємо над зміцненням практичного виміру стратегічного партнерства України та Азербайджану — транспорт, енергетика, активізація роботи двосторонніх органів», — зазначив він.

Як повідомлялося, у 2019 році Україна головує в Організації за демократію та економічний розвиток (ГУАМ).

Ранее «Терминал» писал, Азербайджан в 3,2 раза увеличил экспорт газа.