Авіаційне біопаливо (SAF) поступово переходить з нішевого продукту у стратегічний інструмент досягнення кліматичної нейтральності в авіації. Очікується, що глобальний ринок SAF досягне \$48,8 млрд до 2030 року завдяки політиці декарбонізації, попиту з боку перевізників і розширенню виробничих потужностей.

Регулювання, енергетична безпека та економічна доцільність формують попит на SAF

• Глобальні регуляторні ініціативи — такі як CORSIA (ICAO) та RefuelEU (ЄС) — вимагають скорочення життєвих викидів і обов’язкового змішування SAF з традиційним пальним.
• Ключові сектори зростання — Hydroprocessed Esters & Fatty Acids (HEFA), який досягне $18 млрд до 2030 року, та Hydrotreated Vegetable Oil (HVO), що зростає на 4,1% щорічно.
• Регіональні тренди: ринок США у 2024 році становив $10,6 млрд, а Китай зростає темпами 7% на рік і досягне $9,8 млрд у 2030 році.
• Локальне виробництво SAF із місцевої сировини (відпрацьована олія, сільськогосподарські залишки, побутові відходи) зменшує залежність від ринку нафти та зміцнює енергетичну безпеку.

SAF дедалі більше сприймається не як альтернатива, а як обов’язкова складова довгострокової життєздатності авіації, яка прагне кліматичної нейтральності.

• Фактори зростання включають розвиток нових технологій конверсії, комерційні зобов’язання з декарбонізації ділових подорожей, синергію енергетичних, сільськогосподарських і транспортних політик.
• Урядова підтримка виробництва SAF поєднується з пріоритетами працевлаштування, розвитку сільських територій та впровадженням принципів кругової економіки.

SAF — ключ до нової ери сталих перельотів

У міру посилення кліматичних цілей та відновлення попиту на авіаперевезення, SAF здатне стати «каталізатором змін» для галузі. Його комерційна життєздатність зростає на тлі поступового зниження витрат і збільшення масштабу виробництва. Це дозволяє зменшити викиди без заміни літаків або інфраструктури.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Research and Markets
Додаткові джерела інформації:

* ICAO CORSIA
* RefuelEU Aviation
* IEA: Aviation & Energy Transition

Авіакомпанія Qantas та виробник літаків Airbus у партнерстві з австралійським венчурним фондом Climate Tech Partners (CTP) інвестують 15 мільйонів австралійських доларів (9,6 млн дол. США) у розвиток технологій сталого авіапалива (SAF) та декарбонізації авіації. Інвестиції спрямовані на підтримку стартапів у сфері SAF та аеротехнологій, зокрема проєкту Ulysses у Квінсленді, який планує виробляти 102 мільйони літрів SAF щороку з 2028 року.

Qantas та Airbus об’єднали зусилля з австралійським венчурним фондом Climate Tech Partners (CTP), щоб прискорити розвиток сталого авіапалива (SAF) та інших технологій зниження вуглецевих викидів. Найбільша авіакомпанія Австралії та європейський виробник авіатехніки спільно інвестують 15 мільйонів австралійських доларів (9,6 млн дол. США) у CTP, який, у свою чергу, фінансуватиме локальні та глобальні стартапи у сфері SAF та аеротехнологій.

Ці кошти виділяться з фонду обсягом 200 мільйонів доларів США, створеного Qantas і Airbus у 2022 році для стимулювання виробництва SAF. Разом із американським виробником SAF LanzaJet та урядом штату Квінсленд компанії також підтримують проєкт Ulysses – біоетанолову фабрику SAF, яку розробляє Jet Zero Australia поблизу Таунсвіллу на північному сході Австралії. Проєкт має вийти на річне виробництво 102 мільйонів літрів SAF та 11 мільйонів літрів відновлюваного дизельного палива до 2028 року.

Climate Tech Partners інвестує в масштабовані технології, переважно на етапі Series A, у таких секторах, як транспорт і логістика, енергетика, промисловість та ресурси. «Нам потрібні нові технології для декарбонізації складних галузей, а також рішення для масштабування вже перевірених методів», – заявили в CTP.

Qantas та Airbus співпрацюють із CTP у розвитку інноваційних методів виробництва SAF, зокрема щодо сировини. Компанії зазначають, що ця ініціатива допоможе заповнити прогалину між ранніми кліматичними технологіями та їх комерційним виробництвом.

У міру просування відібраних проєктів Qantas і Airbus зможуть підтримувати подальші інвестиції, що дозволить стартапам впроваджувати свої технології в Австралії.

«Стале авіапаливо – найефективніший інструмент декарбонізації авіації, і разом із Airbus ми інвестуємо в його доступність», – заявила Фіона Мессент, директор зі сталого розвитку Qantas Group, до якої входять міжнародні, внутрішні та регіональні авіалінії, лоукостер Jetstar та Qantas Freight.

«Для Австралії власне виробництво SAF означає підвищення енергетичної безпеки, нові робочі місця та економічні переваги. Тому важливо об’єднувати зусилля різних галузей для прискорення його розвитку. Окрім фінансування, наше партнерство надасть стартапам доступ до експертизи Qantas та Airbus для тестування їхніх рішень».

«Декарбонізація авіації вимагає сміливих дій та співпраці між авіакомпаніями, виробниками, аеропортами, регуляторами та інвесторами», – додала Джулі Кітчер, директор зі сталого розвитку Airbus.

«Партнерство з CTP і Qantas показує, що масштабування SAF потребує інноваційних підходів, які залучать інвестиції та створять нові робочі місця в Австралії. Я вірю, що країна може стати лідером у виробництві низьковуглецевих палив».

Співзасновник CTP Патрік Зіб, який має 22-річний досвід у інвестиційному банкінгу, зазначив: «Співпраця з лідерами авіаційної галузі дозволяє нам приймати обґрунтовані інвестиційні рішення та підтримувати найперспективніші стартапи».

Одночасно Jet Zero Australia, партнер Qantas і Airbus у Північному Квінсленді, оголосив про укладення контракту на передпроєктні роботи (FEED) з французькою інжиніринговою компанією Technip Energies для проєкту Ulysses. Виробництво SAF планується на основі відходів цукрової тростини.

Контракти також передбачають детальне планування, оцінку витрат і підготовку до будівництва заводу. Фінансування FEED у розмірі 36,8 мільйона австралійських доларів забезпечили Airbus, Qantas, японська енергетична компанія Idemitsu, Австралійське агентство з відновлюваної енергії (ARENA) та уряд Квінсленду.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: greenairnews.com

У 2025 році ЄС вперше запровадив вимоги щодо використання сталого авіапалива (SAF) та декарбонізації морського транспорту. Постачання біогенного SAF поки що відповідає початковим цілям, але в майбутньому можуть виникнути труднощі, особливо з синтетичним паливом (eSAF). Виробництво eSAF стикається з високими витратами, через що деякі проєкти призупинено.

У 2025 році Європейський Союз вперше запровадив вимоги щодо використання сталого авіапалива (SAF) та декарбонізації морського транспорту. Постачання біогенного SAF поки що відповідає початковим цілям, проте в майбутньому можуть виникнути труднощі, особливо з синтетичним паливом (eSAF).

Постачання SAF: поточний стан та перспективи

SAF, вироблене за технологією гідрообробки естерів та жирних кислот (HEFA), вже має стабільне виробництво, хоча й на низькому рівні. За даними S&P Global Commodity Insights, у 2025 році споживання SAF в ЄС сягне 20 670 барелів на день, що відповідає цілі 2%.

«На глобальному рівні достатньо SAF для задоволення вимог ReFuelEU з 2025 по 2029 рік, а також біо-SAF для досягнення 6% цілі на 2030 рік», — заявив представник Neste, європейського виробника біопалива.

Виробничі потужності Neste у 2025 році очікуються на рівні 1,5 млн тонн, що покриває потреби ЄС та Великої Британії (близько 1,1 млн тонн на рік).

Проте до 2030 року вимоги ЄС зростуть до 6%, а до 2050 року — до 70%. За прогнозами, до 2050 року ЄС може стикнутися з дефіцитом у 15 млн тонн SAF через обмежені потужності та недостатню кількість сировини.

Синтетичне паливо (eSAF): виклики та перспективи

З 2030 року в ЄС почне діяти підмандат на eSAF: спочатку 1,2%, а до 2050 року — 35%. Відсутність відповідності цим вимогам може призвести до значних штрафів.

Наразі жоден із 30 великих проєктів eSAF у Європі не досяг остаточного рішення щодо інвестицій. BP зазначає, що для розвитку цього напряму необхідна підтримка перших складних та капіталомістких проєктів.

Довгостроково вартість виробництва e-палива може знизитися на 60%, але без додаткової підтримки воно залишатиметься менш конкурентоспроможним порівняно з HEFA та традиційним авіапаливом.

Морський транспорт: декарбонізація за правилами FuelEU

З початку 2025 року діють правила FuelEU Maritime, які сприяють використанню відновлюваних та низьковуглецевих палив у судноплавстві.

На відміну від авіації, морський сектор має доступ до низки альтернативних палив, таких як аміак, водень та ядерна енергія. Проте біопаливо залишається одним із найбільш доступних варіантів у найближчі роки.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: spglobal.com

Зростання виробництва сталого авіаційного палива (SAF) відбувається повільніше, ніж очікувалося, через високі витрати та економічну невизначеність. Це ставить під загрозу досягнення глобальних цілей на 2030 рік, повідомляє Boston Consulting Group (BCG).

Згідно з дослідженням BCG, авіакомпанії та аеропорти в світовому масштабі інвестують лише 1–3% своїх доходів або капіталовкладень у SAF.

Головною перешкодою для швидшого поширення SAF залишаються високі виробничі витрати.

«Попри те, що доступність сталого авіапалива продовжує зростати, ми чітко бачимо уповільнення в розвитку проєктів та ще більші розриви щодо зобов’язань, які взяли на себе компанії», — зазначив Пелайо Лосада, управляючий директор BCG та співавтор звіту.

Наприклад, минулого року Shell призупинила будівництво біопаливного заводу в Роттердамі через слабкі ринкові умови. Підприємство має виробляти стале авіапаливо та відновлюваний дизель із відходів.

У 2023 році Віллі Волш, генеральний директор Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA), заявив, що авіаційна галузь готова до того, що SAF завжди буде дорожчим за традиційне паливо на нафтовій основі.

Наприкінці 2024 року IATA констатувала, що зростання обсягів SAF є «розчаровуюче повільним».

У минулому році виробництво SAF досягло 1 млн тонн, що вдвічі більше, ніж у 2023 році (500 тис. тонн). Водночас, за останніми оцінками IATA, SAF становить лише 0,3% світового виробництва авіапалива та 11% відновлюваного палива.

«Інвестори у виробників палива нового покоління, схоже, чекають гарантій легких грошей, перш ніж вийти на повну потужність», — заявив Волш.

Щоб досягти нульових викидів CO₂ до 2050 року, за даними IATA, знадобиться від 3 000 до понад 6 500 нових заводів з виробництва відновлюваного палива.

У найкращому випадку середньорічні капіталовкладення для їх будівництва протягом 30 років становитимуть близько 128 млрд доларів на рік.

Джерело: «НТЦ Псіхєя». За матеріалами https://oilprice.com/