Глобалізаційні процеси в сучасному світі створюють виклики і одночасно є шансом для України побудувати нову конкурентну економіку, орієнтовану на енергозаощадливі технології та поступову відмову від викопного палива.

Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак у Києві під час Міжнародної конференції щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди, на якій ряд країн презентували свої напрацювання з розробки Стратегій низьковуглецевого розвитку до 2050 року, повідомляє Урядовий портал.

Презентуючи розроблену Україною Стратегію низьковуглецевого розвитку до 2050 року, Остап Семерак зазначив, що протягом останніх двох років Уряд приділяє особливу увагу розробці нової національної кліматичної політики і, зокрема, майбутній реалізації Паризької кліматичної угоди.

«Глобалізаційні процеси у світі – це виклик і одночасно можливість для України зробити «стрибок» на новий рівень розвитку та побудувати нову конкурентну економіку», — сказав Остап Семерак.

Він нагадав, що модель низьковуглецевого розвитку економіки передбачає декарбонізацію енергетики, підвищення енергоефективності, подальший розвиток відновлювальних джерел енергії.

«Заради можливості бути конкурентоспроможними на міжнародній арені Україна буде змушена буде переорієнтовувати існуючу економічну модель. Ми не можемо дозволити собі «розвиватися» за старим консервативним сценарієм у той час, коли світ поступово відмовляється від викопного палива, зменшує інвестиції у цю сферу, а при цьому у світі стрімко знижуються ціни на сонячну та вітрову енергетику і зростає роль інноваційних технологій», — сказав Остап Семерак.

Міністр також наголосив, що Україна протягом останніх двох років зробила багато для запровадження національної кліматичної політики. Зокрема, однією з перших розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку, яка є вимогою Паризької кліматичної угоди та найближчим часом має бути розглянута Урядом.

Нагадаємо, сьогодні у Києві розпочалася Міжнародна конференція щодо шляхів досягнення цілей Паризької угоди. Захід організований Мінприроди спільно з глобальною ініціативою Групи Світового банку «Партнерство заради ринкової готовності». У рамках конференції країни-учасники Партнерства презентували свої напрацювання з розробки Стратегії низьковуглецевого розвитку, відповідно до взятих на себе зобов’язань у рамках Паризької угоди. Також сьогодні у Києві розпочнеться вісімнадцяте засідання Асамблеї «Партнерства заради ринкової готовності» Групи Світового банку, яке вперше проводиться в Україні.

Нагадаємо, у 2016 році набула чинності Паризька кліматична угода, яку підписали 195 країни. Україна однією з перших стала стороною Паризької угоди, яка спрямована на посилення виконання принципів, закладених в Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату.

Головна ціль Паризької кліматичної угоди – не допустити зростання глобальної середньої температури більше 2°C (по можливості – не більше 1,5°C) відносно показників до початку промислової революції, коли людство почало спалювати величезну кількість викопного палива, що потягнуло за собою зміни клімату.

Друга мета договору полягає у зменшенні викидів парникових газів у атмосферу до нульового рівня впродовж другої половини ХХІ століття.

Кожна країна зобов’язалась робити внески для досягнення цих двох цілей, так звані «національно визначені внески». У договорі йдеться про те, що ці вклади мають бути амбіційними і зростати з часом. Кожні п’ять років держави мають звітувати про зроблені внески у Секретаріат РКЗК ООН і ставити нові цілі. Перший звіт країни мають надати у 2023 році.

Відмінністю Паризької угоди від Кіотського протоколу є наявність зобов’язань для всіх країн-учасниць, а не тільки розвинених.

Парижская климатическая сделка, к которой присоединилась Украина, открыла для страны окно возможностей для энергомодернизации, экономического развития и улучшения экологической ситуации. Украина озвучила цель по сокращению выбросов парниковых газов на 40% к 2030 году относительно уровня выбросов 1990 года.

Об этом сообщил на международной конференции по выполнению целей Парижского климатического соглашения вице-премьер-министр, министр регионального развития, строительства и ЖКХ Украины Геннадий Зубко, передает БизнесЦензор со ссылкой на пресс-службу Кабмина.

По словам Зубко, в стране приняты и активно внедряются Национальный план действий по энергоэффективности на период до 2020 года, Национальный план действий по возобновляемым источникам энергии (ВИЭ), Энергетическая стратегия Украины до 2035 года (напоминаем, что предфинальную версию ЭСУ-2035 разрабатывал НТЦ «Психея»), подготовленная Минприроды Стратегия низкоуглеродного развития Украины до 2050 года, начата реформа энергоэффективности.

«Очень важно не только определять количественные показатели в Национальных планах действий, а четко определить инструментарий, с помощью которого будут достигаться качественные показатели. Мы взяли на себя обязательства до 2020 года сократить на 9% энергопотребление от среднего уровня 2005-2009 годов. Относительно развития альтернативной энергетики, Украина сейчас использует только 2,6% всех возобновляемых источников энергии. Наша цель — к 2020 году достичь 11% использование ВИЭ в конечном энергопотреблении. И эти амбициозные цели мы должны достичь», — отметил Зубко.

Он подчеркнул, что Украина активно движется в направлении использования возобновляемых источников энергии. Только за последние три года на 42% произошел прирост использования ВИЭ.

«Украина также движется и в направлении внедрения энергоэффективности в жилом секторе. И в этом году, благодаря Всемирному банку, Правительства Германии, Европейскому Союзу, мы вводим один из ключевых инструментов – Фонд энергоэффективности, который поможет жилищному сектору сократить до 10 млрд кубов потребление газа с 18 млрд, которые потребляются ежегодно», — рассказал Зубко.

Вице-премьер-министр также проинформировал, что 21 апреля 2018 года в Вашингтоне Европейский Союз, Международная финансовая корпорация (IFC, входит в группу Всемирного банка) и правительство Германии подписали Соглашение о создании мультидонорского фонда для софинансирования украинского Фонда энергоэффективности. Соглашение направлено помочь Украине уменьшить энергозатраты в жилищном секторе и сократить выбросы парниковых газов. Мультидонорський фонд будет совместно с украинским Фондом энергоэффективности софинансировать проекты по повышению энергоэффективности в многоквартирных домах в Украине и предоставлять экспертную поддержку для развития рынка.