Ініціатива має зменшити здатність Ірану блокувати нафтовий і газовий експорт із Перської затоки

Financial Times 22 вересня повідомила про проєкт Partnership for Allied Construction & Trust, описаний у презентації, з якою ознайомилося видання.

Вашингтон має внести до фонду $5 млрд. Держави регіону повинні надати аналогічну суму через нову холдингову компанію, довівши загальний початковий обсяг фінансування до $10 млрд.

Метою ініціативи названо створення додаткової енергетичної та транспортної інфраструктури, яка знизить залежність експортерів Перської затоки від судноплавства через Ормузьку протоку.

До початку війни цим водним шляхом транспортували приблизно п’яту частину світового постачання нафти й газу. Після початку бойових дій кількість видимих проходів суден різко скоротилася, а танкери почали використовувати вимкнені транспондери, перевантаження з судна на судно та віддалені термінали.

Частина виробників уже використовує наявні обхідні маршрути. ОАЕ переміщують нафту з родовищ усередині Ормузької протоки до сховищ і терміналів у Фуджейрі та оманському Сохарі. Саудівська Аравія використовує трубопровід East-West до Янбу на Червоному морі, однак він зазнав пошкоджень унаслідок атаки у вересні.

Необхідність додаткових маршрутів посилилася через рекордні ставки морського фрахту та подорожчання дизпалива. Обмежена пропускна спроможність наявних трубопроводів і терміналів не дозволила повністю компенсувати скорочення руху через Ормузьку протоку.

Financial Times не повідомила про остаточне затвердження фонду, перелік конкретних будівельних проєктів або строки введення нових потужностей. Ініціатива перебуває на стадії пропозиції.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Financial Times.

Reuters Breakingviews 14 вересня проаналізувало заяву міністра фінансів США Scott Bessent про можливість зробити Ормузьку протоку менш важливою завдяки новим наземним трубопроводам протягом двох років. Видання зазначило, що зупинка саудівського маршруту East-West ставить під сумнів простоту такого підходу.

Альтернативні маршрути можуть знизити залежність від Ормузу, але самі залишаються вразливими до атак

За даними Reuters Breakingviews, Саудівська Аравія зупинила нафтопровід East-West після атак дронів. Цей маршрут був критичним для експорту під час кризи навколо Ормузької протоки й міг транспортувати 4–5 млн барелів на добу, тобто 4–5% світового постачання.

Scott Bessent заявив, що Ормузька протока може стати «безвартісною водною ділянкою» протягом двох років через нові наземні трубопроводи. Reuters Breakingviews пов’язує це з підтриманим США проєктом нафтопроводу Ірак — Сирія.

У матеріалі зазначено, що Сирія та Ірак підписали меморандуми з Chevron, TI Capital і катарською UCC щодо технічних і фінансових досліджень. Reuters Breakingviews також згадало оцінку проєкту на рівні $15 млрд.

Для ринку нафти ключовий висновок матеріалу полягає в тому, що обхід вузьких морських маршрутів не є лише питанням будівництва нової інфраструктури. Саудівський досвід показав, що трубопровідний маршрут, який має зменшити залежність від Ормузу, сам може стати об’єктом атак і тимчасово втратити функцію страхового каналу експорту.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters Breakingviews.

Індійські державні нафтопереробні компанії готують тендери на імпорт скрапленого нафтового газу зі США у 2027 році. За даними Reuters, Індія прагне зменшити залежність від Близького Сходу після перебоїв через Ормузьку протоку та може закуповувати у США до чверті свого імпорту LPG.

Зміна структури індійського імпорту посилює значення США як джерела LPG для глобального ринку

Reuters 28 липня повідомило з посиланням на три джерела, що Індія планує у 2027 році купувати у США до чверті свого імпорту LPG. Йдеться про скраплений нафтовий газ, який в Індії широко використовується як паливо для домогосподарств.

Джерела агентства повідомили, що державні компанії Indian Oil Corp, Bharat Petroleum Corp і Hindustan Petroleum Corp протягом одного-двох місяців мають оголосити тендери на закупівлю американського LPG на 2027 рік. Індійська делегація, за даними Reuters, імовірно відвідає США наступного місяця.

Матеріал прямо пов’язує зміну імпортної стратегії з перебоями в Ормузькій протоці. За даними Reuters, на початку 2026 року Індія пережила найгірший дефіцит LPG після того, як війна між США та Іраном і закриття Ормузької протоки порушили постачання. Уряд був змушений застосувати надзвичайні заходи та переорієнтувати частину нафтохімічної сировини з промисловості на домогосподарства.

У 2025 році Індія придбала близько 90% із 21,85 млн тонн імпорту LPG на Близькому Сході. Імпорт забезпечував приблизно 66% внутрішнього споживання LPG. За даними Reuters, імпорт LPG зі США до Індії у червні вперше перевищив 1 млн тонн, а річний обсяг у 2026 році може перевищити початкову контрактну ціль у 2,2 млн тонн.

У січні-червні 2026 року споживання LPG в Індії знизилося майже на 8% у річному вимірі — до 14,7 млн тонн. Імпорт за цей період скоротився приблизно на 28% — до майже 7,5 млн тонн. За даними Reuters, споживання у 2026 році очікується на рівні 30 млн тонн через обмежене постачання, а у 2027 році імпорт може зрости приблизно до 20 млн тонн на тлі відновлення попиту до близько 31 млн тонн.

Для європейського ринку LPG ця новина важлива як індикатор перерозподілу глобальних потоків скрапленого газу. Reuters фіксує, що великий азійський імпортер переорієнтовується на американський ресурс після логістичного шоку в Ормузькій протоці. Це не є прямим прогнозом для Європи або України, але показує, що безпека маршрутів і диверсифікація джерел залишаються ключовими чинниками ринку LPG.

Молодший міністр нафти Індії Суреш Гопі заявив парламенту:

«Диверсифікація імпорту LPG здійснюється для забезпечення безпеки постачання та зменшення ризиків, що виникають через регіональні перебої або геополітичні події».

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Європейський Союз знову переходить до антикризової логіки на енергетичному ринку: п’ять країн ЄС закликали запровадити загальноєвропейський податок на надприбутки енергетичних компаній, щоб профінансувати тимчасову підтримку споживачів, стримати інфляцію й не перевантажувати державні бюджети. Для ринку пального це важливий сигнал: коли Європа одночасно говорить про прозорість ринку, адресні кризові заходи й захист ресурсного забезпечення, це означає, що період цінової турбулентності вже сприймається не як короткий сплеск, а як повноцінний стрес-сценарій для всього ланцюга постачання.

Європа відповідає на ціновий шок фіскальними й кризовими механізмами, а для ринку пального України головним стає баланс між прозорістю, конкуренцією й ресурсом

Суть нинішньої дискусії в ЄС проста: коли ціни на пальне різко зростають через війну й розриви на глобальному енергоринку, влада намагається не лише пом’якшити удар по споживачу, а й показати, що ринок не може працювати в режимі, де суспільство платить повну ціну кризи, а вигоду отримують лише окремі компанії. Саме тому міністри фінансів Німеччини, Італії, Іспанії, Португалії й Австрії закликали Єврокомісію розробити правовий механізм внеску з надприбутків на рівні всього ЄС.

«Це дало б змогу профінансувати тимчасову підтримку, особливо для споживачів, і стримати зростання інфляції без додаткового навантаження на державні бюджети. Це також стало б чітким сигналом, що ті, хто отримує вигоду з наслідків війни, мають зробити свій внесок у зменшення тягаря для суспільства», — йдеться у листі міністрів фінансів п’яти країн ЄС до Єврокомісії.

Що саме відбувається в ЄС

• П’ять країн ЄС — Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія й Австрія — виступили за загальноєвропейський податок на надприбутки енергетичних компаній.
• Ідея полягає в тому, щоб за рахунок цього інструменту фінансувати тимчасову підтримку споживачів на тлі високих цін на енергію.
• У листі міністрів окремо наголошено на ринкових викривленнях та фіскальних обмеженнях, тобто на ситуації, коли ціни ростуть швидше, ніж держави можуть компенсувати це прямими бюджетними видатками.
• Єврокомісія підтвердила, що отримала лист і оцінює пропозицію, а також працює з державами-членами над цільовими кризовими заходами у відповідь на нинішню енергетичну кризу в Європі.
• При цьому в самому листі не деталізовано, якою саме має бути ставка податку і на які компанії він має поширюватися.

Це принципово важливо для розуміння поточного моменту. Мова вже не лише про ціни як такі, а про те, як перерозподілити наслідки шоку між ринком, державою і споживачем. Для ринку пального України така логіка знайома: коли зовнішній шок стає системним, питання вже не тільки в собівартості ресурсу, а й у тому, як зберегти фізичне

Чому це напряму стосується України

Європа залишається сильно залежною від імпортного пального, і саме тому вона особливо чутлива до конфлікту на Близькому Сході. У Reuters прямо зазначено, що європейські ціни на газ зросли більш як на 70% з 28 лютого 2026 року, коли почалася війна США та Ізраїлю проти Ірану. Окремо енергетичний комісар ЄС Дан Йоргенсен вказав на короткострокову стурбованість постачанням перероблених нафтопродуктів, зокрема дизельного пального й авіаційного пального. Для України саме цей акцент має особливу вагу, тому що дизель — це опора вантажної логістики, агросектору, генерації, комунального транспорту й значної частини критичної економіки.

• Зростання цін на нафту і газ для ЄС уже перетворилося на політичну тему, а не лише на ринкову статистику.
• Дизельне пальне названо серед продуктів, щодо яких у Брюсселі існує особлива короткострокова стурбованість.
• Отже, криза переходить у фазу, де ресурсне забезпечення і цінова стабільність розглядаються разом, а не окремо.

Саме тому український ринок пального має дивитися на ситуацію не лише через призму котирувань, а й через те, як ЄС вибудовує кризове управління. Якщо Брюссель повертається до інструментів 2022 року, то це ознака того, що шок вважають достатньо глибоким і довготривалим, щоб знову включати надзвичайні регуляторні механізми.

Прозорість ринку і ресурсне забезпечення в кризовий період

Найважливіше в цій історії — баланс. З одного боку, уряди хочуть показати, що ринок не може непрозоро заробляти на кризі. З іншого — сам паливний сектор наголошує, що його першочергове завдання зараз не демонстрація високих прибутків, а збереження фізичного постачання моторного пального в дедалі складніших умовах. Саме в цій точці сходяться два підходи: прозорість ринку й ресурсне забезпечення. Якщо держава тисне лише на маржу, не враховуючи логістичний і сировинний ризик, вона може підірвати стійкість постачання. Якщо ж держава взагалі не реагує, суспільство отримує неконтрольований ціновий шок.

«Наша головна мета — підтримувати постачання пального та моторних палив у Німеччині в умовах, які стають дедалі складнішими», — заявила Німецька паливно-енергетична асоціація.

• Прозорість ринку в кризу означає, що влада хоче бачити, хто і як заробляє на стрибку цін.
• Ресурсне забезпечення означає здатність ринку фізично утримувати постачання, навіть коли дорожчають нафта, логістика, страхування й оборотний капітал.
• Цільові кризові заходи — це спроба не руйнувати ринок загальним тиском, а втручатися адресно там, де це потрібно для захисту споживача і стійкості системи.

Для України цей баланс особливо чутливий. Внутрішній ринок пального працює в умовах війни, а отже будь-яка політика, пов’язана з регулюванням маржі, податковим вилученням чи адміністративним стримуванням цін, має оцінюватися не тільки з точки зору соціального ефекту, а й з точки зору збереження безперервного постачання. Reuters-фрейм тут показовий: навіть у великій економіці ЄС розмова про надприбутки одразу впирається в питання, чи не буде підірвано спроможність ринку тримати ресурс.

Що додає IEA до цієї картини

Міжнародне енергетичне агентство, IEA, дає до нинішньої дискусії ключову рамку: у разі серйозного порушення постачання нафтопродуктів країни-члени мають тримати запаси, еквівалентні щонайменше 90 дням чистого імпорту нафти, і бути готовими до колективної реакції на серйозні перебої. IEA окремо підкреслює, що екстрене реагування може поєднувати вивільнення запасів і заходи зі стримування попиту.

• IEA розглядає кризове реагування не лише як інтервенцію запасами, а як комбінацію дій щодо пропозиції і попиту.
• На окремому кризовому трекері IEA станом на 2 квітня 2026 року зібрано державні заходи, спрямовані на підтримку споживачів і збереження енергії у відповідь на ринкові наслідки конфлікту на Близькому Сході.
• IEA прямо вказує, що нинішня криза спричинила безпрецедентне порушення глобальних паливних ринків, яке стискає пропозицію і тисне на економіки та домогосподарства.

Для ринку пального України ця рамка важлива з практичної точки зору. Коли країни ЄС говорять про податок на надприбутки, а IEA паралельно наголошує на запасах, колективному реагуванні й заходах зі стримування попиту, стає очевидно: під час великої енергетичної кризи стабілізація ринку не може спиратися лише на один інструмент. Потрібна комбінація прозорості, адресної підтримки, фізичної наявності ресурсу і керування попитом.

Чого ЄС уже навчився після кризи 2022 року

У нинішньому листі міністри прямо посилаються на досвід 2022 року. І це не риторика, а цілком прикладний аргумент. Єврокомісія у своєму фінальному звіті щодо надзвичайного заходу для сектору викопного палива повідомила, що так званий solidarity contribution, тобто внесок солідарності, був запроваджений як екстрений інструмент для підтримки доступності енергії для домогосподарств і бізнесу. Сукупні надходження за 2022 і 2023 податкові роки на дату звіту становили 26,150 млрд євро, а з урахуванням очікуваних залишкових надходжень — 28,661 млрд євро. Переважно ці кошти країни спрямовували на фінансову підтримку енергоспоживачів, особливо вразливих домогосподарств.

• 2022 рік став для ЄС прецедентом, коли надзвичайний податковий механізм вже використовувався як антикризовий інструмент.
• Майже 28,7 млрд євро очікуваних і зібраних надходжень показують, що це не символічний, а масштабний фіскальний ресурс.
• Ключовий урок полягає в тому, що кризовий внесок працює лише тоді, коли він пов’язаний із чіткою метою використання коштів — підтримкою споживача й утриманням системи від шокового розбалансування.

Саме тут для України проглядається найцінніший практичний висновок. У період кризи сама по собі дискусія про маржу, надприбутки чи ціни мало що дає, якщо не зрозуміло, на що підуть вилучені кошти і чи посилять вони стійкість системи. Європейський підхід, при всіх суперечках довкола нього, цієї логіки не приховує: втручання має бути адресним, юридично міцним і прив’язаним до захисту споживача та стабільності постачання.

Що це означає для українського ринку пального зараз

• Перший висновок: зовнішній енергетичний шок Європа вже трактує як кризу, а не як тимчасовий сплеск.
• Другий висновок: дизель і інші перероблені нафтопродукти опинилися в центрі уваги, отже сегмент моторних палив стає найчутливішою ланкою ринку.
• Третій висновок: баланс між прозорістю ринку і ресурсним забезпеченням стає ключовим — без нього або споживач платить надто багато, або система ризикує втратити стійкість постачання.
• Четвертий висновок: криза вимагає не одного рішення, а пакета — від фіскальних механізмів до запасів, адресної підтримки і заходів зі стримування попиту.

Отже, для України нинішній європейський сигнал читається дуже чітко. Коли ринок входить у фазу цінового стресу, недостатньо лише спостерігати за котируваннями. Потрібно одночасно бачити, як формується маржа, як забезпечується фізичне постачання, хто несе основний тягар шоку і чи є в системи запас міцності на випадок затяжної турбулентності. Саме тому розмова про прозорість ринку й ресурсне забезпечення в період кризи стає не теоретичною, а практичною умовою енергетичної безпеки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters; European Commission; IEA; IEA

Збереження вільного руху нафтопродуктів і безперервності постачання стає головною антикризовою логікою ринку

Суть сигналу з Брюсселя полягає в тому, що в умовах енергетичного шоку найнебезпечнішими стають не лише дефіцит ресурсу, а й фрагментація ринку, адміністративні бар’єри та збої в логістиці. Саме тому Єврокомісія прямо закликала країни ЄС не вживати заходів, які можуть обмежити вільний рух нафтопродуктів, стимулювати зайве споживання пального або послабити завантаження європейських нафтопереробних заводів. Водночас державам рекомендовано консультуватися між собою і з Єврокомісією, щоб зберегти цілісність внутрішнього ринку ЄС.

Що саме пропонує Єврокомісія

• Координувати дії завчасно, а не реагувати постфактум, щоб убезпечити постачання нафти й нафтопродуктів у ЄС.
• Посилити моніторинг, швидкий обмін інформацією і сповіщення Єврокомісії про будь-які матеріальні зміни у постачанні, комерційних запасах і стані галузі.
• Не допускати рішень, які можуть обмежити вільний рух нафтопродуктів усередині ЄС або демотивувати випуск продукції на європейських НПЗ. НПЗ — це нафтопереробний завод.
• Відкласти неаварійні ремонти НПЗ, щоб не скорочувати доступну пропозицію на ринку в критичний момент.
• Підтримувати ширше використання біопалив, якщо це можливо, аби частково заміщати викопні нафтопродукти і зменшувати тиск на ринок.
• Розглядати добровільні заходи економії пального, особливо у транспортному секторі, з опорою на план IEA зі скорочення споживання нафти.

«Безпека постачання в Європейському Союзі залишається гарантованою. Але ми маємо бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної енерготоргівлі». — Дан Йоргенсен, єврокомісар з питань енергетики та житла

Чому тут ключовим є саме IEA

IEA, або Міжнародне енергетичне агентство, фактично задає рамку антикризового реагування. 11 березня 2026 року його 32 країни-члени одностайно погодилися вивільнити 400 млн барелів нафти з аварійних резервів — це найбільша колективна інтервенція за всю історію агентства. Уже 19 березня IEA повідомило, що перші обсяги почали надходити на ринок, а загальний обсяг підтверджених внесків становив 426 млн барелів, із яких 125 млн барелів припадає на нафтопродукти; у Європі внесок переважно формується саме за рахунок нафтопродуктів, а не лише сирої нафти.

Це принципово важливо для розуміння поточної логіки ринку: у кризі вирішальне значення має не тільки доступ до сирої нафти, а й фізична наявність уже готових продуктів — передусім дизельного пального, авіаційного пального і скрапленого газу. IEA прямо вказує, що саме ці сегменти постраждали особливо сильно, а ціни на дизель і авіаційне пальне в Азії в березні більш ніж подвоїлися.

Що відбувається з фізичним рухом нафти і нафтопродуктів

• Через Ормузьку протоку зазвичай проходить близько 20 млн барелів на добу сирої нафти і нафтопродуктів, або приблизно 20% світового споживання нафти. Нині ці потоки зведені майже до мінімуму.
• IEA називає нинішню подію найбільшим порушенням постачання в історії глобального нафтового ринку.
• У 2025 році країни Перської затоки експортували 3,3 млн барелів на добу нафтопродуктів і 1,5 млн барелів на добу скрапленого нафтового газу, LPG, а понад 3 млн барелів на добу регіональних потужностей переробки вже зупинилися через атаки і проблеми з експортом.
• IEA підкреслює, що відновлення регулярного транзиту через Ормузьку протоку є критично важливим для повернення стабільних потоків і стабілізації ринку.

Для ринку пального це означає одну фундаментальну річ: ціна і фізична доступність ресурсу тепер залежать не лише від видобутку, а від здатності зберегти відкритими маршрути, не допустити адміністративного дроблення ринку і втримати роботу переробки. Саме тому Єврокомісія робить акцент на безперервності постачання, а не на окремих точкових рішеннях.

«Війна на Близькому Сході створює велику енергетичну кризу, включно з найбільшим порушенням постачання в історії глобального нафтового ринку». — Фатіх Біроль, виконавчий директор IEA

Чому акцент на вільному русі нафтопродуктів є головним

• Тому що криза б’є насамперед по готових продуктах, а не лише по сирій нафті: особливо вразливими IEA називає дизель, авіаційне пальне і LPG.
• Тому що навіть великі запаси не замінюють логістику: без відновлення сталих потоків через Ормузьку протоку ринок і надалі працюватиме в режимі напруги.
• Тому що регуляторні помилки можуть поглибити кризу: Єврокомісія прямо застерігає від рішень, які обмежують вільний рух продуктів або послаблюють стимули для переробки.
• Тому що координація працює краще за ізоляцію: ЄС наголошує на консультаціях між сусідніми державами і спільних діях, а IEA — на колективному використанні запасів і керуванні попитом.

Поточна енергетична криза показує жорстку, але просту закономірність: стійкість паливного ринку тепер визначається не тільки ціною бареля, а здатністю зберегти безперервність постачання, не розірвати логістичні ланцюги і не перекрити вільний рух нафтопродуктів у найбільш напружений момент. Саме це Єврокомісія і IEA сьогодні фактично ставлять у центр антикризової моделі, і саме це стає головним орієнтиром для ринку пального України.

Джерело: Terminal

За матеріалами: European Commission — Commission calls on EU countries to coordinate measures to ensure oil security of supply amid Middle East energy disruption; IEA — New IEA report highlights options to ease oil price pressures on consumers in response to Middle East supply disruptions; IEA — IEA confirms Member country contributions to collective action to release oil stocks in response to Middle East disruptions; IEA — The Middle East and Global Energy Markets

У разі затяжної енергетичної кризи Європейська комісія робить ставку не лише на фізичну наявність нафтопродуктів, а й на якість координації між державами та регуляторами. Логіка проста: що вищі ризики для міжнародної торгівлі енергоносіями, то важливіше уникати розрізнених рішень, які можуть дестабілізувати спільний ринок, прискорити дефіцит або посилити ціновий тиск.

Координація дій і обмін інформацією між державами та регуляторами

Європейська комісія прямо вказує, що в умовах енергетичної невизначеності ринок потребує не фрагментарних рішень, а узгодженої моделі реагування. Саме тому акцент зроблено на постійному моніторингу, своєчасному обміні інформацією та спільному плануванні дій. Ідеться про те, щоб держави-члени не діяли ізольовано, коли будь-який крок у сфері пального може вплинути не лише на національний, а й на загальноєвропейський баланс постачання.

«Безпека постачання в Європейському Союзі зберігається. Але ми повинні бути готовими до потенційно тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями», — Дан Йоргенсен, єврокомісар з енергетики та житла

Що саме входить до цього напряму

• Постійний моніторинг ринку. Європейська комісія рекомендує посилене спостереження за ситуацією на ринку пального, щоб зміни в постачанні, логістиці чи цінах фіксувалися без затримок.
• Своєчасний обмін інформацією. Чим швидше держави й регулятори обмінюються даними, тим менший ризик, що рішення будуть запізнілими або суперечливими.
• Координоване планування. Брюссель наголошує на спільній підготовці рішень через Oil Coordination Group та Energy Union Task Force Security, тобто через механізми, які забезпечують узгодженість антикризових дій в енергетиці.
• Попередні консультації перед запровадженням заходів. Державам рекомендовано консультуватися одна з одною і з Європейською комісією до ухвалення рішень, які можуть вплинути на внутрішній ринок ЄС.
• Недопущення дій, що шкодять спільному ринку. Ідеться про запобігання крокам, які можуть обмежити рух нафтопродуктів, створити перекоси між країнами або посилити нестабільність.

У практичному вимірі це означає, що координація стає окремим інструментом енергетичної безпеки. Якщо країни діють синхронно, ринок довше зберігає стійкість навіть під тиском зовнішніх шоків. Якщо ж рішення ухвалюються несинхронно, виникає ризик, що локальні адміністративні кроки почнуть руйнувати загальну систему постачання.

Цей підхід особливо важливий на тлі ризику тривалого порушення міжнародної торгівлі енергоносіями. У такій ситуації значення мають не лише обсяги ресурсу, а й здатність швидко бачити зміну обставин, зіставляти дані між країнами та реагувати узгоджено. Саме тому Європейська комісія фактично ставить обмін інформацією і попередню координацію в один ряд із фізичними заходами захисту ринку пального.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Anadolu Agency

Попри зростання попиту на літій, мідь і кобальт, падіння цін та концентрація виробництва знижують глобальні інвестиції у галузь

Ціновий тиск та інвестиційні виклики

У 2024 році попит на критичні мінерали продовжував зростати, що зберігає їхню ключову роль у глобальному енергетичному переході. Водночас надлишок постачання, зумовлений активністю Китаю, Індонезії та окремих африканських країн, призвів до зниження цін, особливо на мінерали для акумуляторів.

• Попит на літій зріс майже на 30% у 2024 році, попри уповільнення розгортання електромобілів у деяких країнах.
• Нікель, кобальт, графіт і рідкоземельні елементи продемонстрували зростання попиту на 6–8%.
• Ціни на літій знизилися на 40% за рік, а графіт і кобальт — приблизно на 20%.
• Зростання цін на мідь склало 3%, перевищивши темпи попередніх двох років.

Такі тенденції вплинули на інвестиційну активність. Згідно з аналізом 25 провідних гірничодобувних компаній:

• Загальні інвестиції у видобуток критичних мінералів зросли лише на 5% (проти 14% у 2023 році).
• У реальному вираженні (з урахуванням інфляції витрат) зростання склало всього 2%.
• Великі диверсифіковані гравці збільшили капітальні витрати на 15%, а спеціалізовані — скоротили на 15%.
• Інвестиції компаній, орієнтованих на літій, зросли на 27%, але це значно менше ніж +60% у 2023 році.

Ризики для диверсифікації та геополітичні наслідки

Уповільнення інвестицій ставить під загрозу зусилля зі забезпечення географічної диверсифікації постачання. З 2020 до 2024 року:

• Частка трьох провідних виробників нікелю зросла з 60% до 80%.
• Частка трьох провідних виробників кобальту — з 80% до 90%.

Таке концентрування постачання створює загрози безпеці критичної сировини, оскільки будь-яке порушення ланцюга постачання може вплинути на ціни технологій, інфляцію, конкурентоспроможність виробництва та економіку загалом.

Ці побоювання посилюються низкою експортних обмежень:

• Грудень 2024: китайські обмеження на експорт галію, германію й сурми до США.
• Лютий 2025: оголошення контролю на вольфрам, телур, вісмут, індій і молібден.
• Квітень 2025: обмеження на сім груп середніх і важких рідкоземельних матеріалів.

Перспективи розвідки

Обсяги фінансування геологорозвідки у 2024 році залишилися на рівні 2023 року, що припинило тенденцію зростання, яка тривала з 2020 року. Найбільше інвестицій було спрямовано у:

• літій, мідь та уран (розвідка урану зросла на 30%).

Водночас розвідка нікелю знизилася більш ніж на 30%, що пов’язано з низькими цінами та переглядом складу акумуляторів.

Зниження цін на ринку критичних мінералів різко обмежує фінансові можливості гравців, що гальмує розширення виробництва та загрожує глобальним зусиллям щодо зниження залежності від обмеженого кола постачальників.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA Critical Minerals Market Review 2024

Додаткові джерела інформації:

Bloomberg: Lithium market slump threatens supply,

Reuters: China tightens rare earths exports