<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; supply</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/supply/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Nov 2025 08:22:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[surplus]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[профіцит]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153359</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br />Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: 4,09 млн барелів на добу (б/д) проти 3,97 млн б/д у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на 6,2 млн б/д, тоді як приріст [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: <strong>4,09 млн барелів на добу (б/д)</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на <strong>6,2 млн б/д</strong>, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.</p>
<h2>Баланс нафти 2025–2026</h2>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>
<ul>
<li>2025: зростання <strong>+790 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: зростання <strong>+770 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li><em>Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>
<ul>
<li>З січня: +<strong>6,2 млн б/д</strong> (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)</li>
<li>Прогноз 2025: +<strong>3,1 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>Прогноз 2026: +<strong>2,5 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
<li><em>Запаси продовжують зростати</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> (попередня оцінка — <strong>3,97 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ризики</strong>
<ul>
<li>Економічні наслідки <strong>тарифної турбулентності</strong></li>
<li>Невизначеність через <strong>шатдаун федерального уряду США</strong></li>
<li>Наслідки нових <strong>санкцій щодо росії</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>
<ul>
<li>Оцінка: <strong>«загалом збалансований»</strong> ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)</li>
<li><em>Коментар ринку:</em> побоювання <strong>неминучого надлишку</strong> тиснуть на ціни</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Тільки цифри</h3>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>:
<ul>
<li>2025: <strong>+790 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: <strong>+770 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>:
<ul>
<li>З січня: <strong>+6,2 млн б/д</strong> (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)</li>
<li>2025: <strong>+3,1 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>2026: <strong>+2,5 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>:
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневій оцінці</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Прямі формулювання МЕА</h3>
<blockquote><p>«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.</p></blockquote>
<h3>Ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифи</strong>: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.</li>
<li><strong>Шатдаун у США</strong>: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.</li>
<li><strong>Санкції щодо росії</strong>: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові <em>змінні для прогнозу</em>.</li>
</ul>
<h3>Позиція OPEC і ринкова реакція</h3>
<ul>
<li>OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як <strong>«загалом збалансований»</strong> (раніше — очікувався дефіцит).</li>
<li><em>Ринковий ефект:</em> очікування надлишку <strong>натиснули на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дисбаланс посилюється</strong>: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що <strong>структурно підтримує профіцит</strong>.</li>
<li><strong>Запаси зростають</strong>: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.</li>
<li><strong>Ризики — асиметричні</strong>: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше <em>пригальмують попит</em>, ніж скоротять пропозицію, що <strong>збільшує імовірність профіциту</strong> у 2025.</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і <strong>підтверджує ризик «надлишку»</strong> у ближчій перспективі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Warns-Oil-Glut-Will-Be-Worse-Than-Expected.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29970-Санкции.jpg" alt="МЕА попереджає: профіцит на нафтовому ринку у 2025 році буде більшим, ніж очікувалось"/><br /><p>Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: <strong>4,09 млн барелів на добу (б/д)</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на <strong>6,2 млн б/д</strong>, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.</p>
<h2>Баланс нафти 2025–2026</h2>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>
<ul>
<li>2025: зростання <strong>+790 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: зростання <strong>+770 тис. б/д</strong> (підвищено з +700 тис. б/д)</li>
<li><em>Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>
<ul>
<li>З січня: +<strong>6,2 млн б/д</strong> (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)</li>
<li>Прогноз 2025: +<strong>3,1 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>Прогноз 2026: +<strong>2,5 млн б/д</strong> (з них non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
<li><em>Запаси продовжують зростати</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> (попередня оцінка — <strong>3,97 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ризики</strong>
<ul>
<li>Економічні наслідки <strong>тарифної турбулентності</strong></li>
<li>Невизначеність через <strong>шатдаун федерального уряду США</strong></li>
<li>Наслідки нових <strong>санкцій щодо росії</strong></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>
<ul>
<li>Оцінка: <strong>«загалом збалансований»</strong> ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)</li>
<li><em>Коментар ринку:</em> побоювання <strong>неминучого надлишку</strong> тиснуть на ціни</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Тільки цифри</h3>
<ul>
<li><strong>Попит</strong>:
<ul>
<li>2025: <strong>+790 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
<li>2026: <strong>+770 тис. б/д</strong> (жовтень: +700 тис. б/д)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Пропозиція</strong>:
<ul>
<li>З січня: <strong>+6,2 млн б/д</strong> (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)</li>
<li>2025: <strong>+3,1 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,7 млн б/д</strong>)</li>
<li>2026: <strong>+2,5 млн б/д</strong> (non-OPEC+ — <strong>+1,2 млн б/д</strong>)</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс</strong>:
<ul>
<li>Профіцит 2025: <strong>4,09 млн б/д</strong> проти <strong>3,97 млн б/д</strong> у жовтневій оцінці</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Прямі формулювання МЕА</h3>
<blockquote><p>«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.</p></blockquote>
<h3>Ризики та сценарії</h3>
<ul>
<li><strong>Тарифи</strong>: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.</li>
<li><strong>Шатдаун у США</strong>: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.</li>
<li><strong>Санкції щодо росії</strong>: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові <em>змінні для прогнозу</em>.</li>
</ul>
<h3>Позиція OPEC і ринкова реакція</h3>
<ul>
<li>OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як <strong>«загалом збалансований»</strong> (раніше — очікувався дефіцит).</li>
<li><em>Ринковий ефект:</em> очікування надлишку <strong>натиснули на ціни на нафту</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дисбаланс посилюється</strong>: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що <strong>структурно підтримує профіцит</strong>.</li>
<li><strong>Запаси зростають</strong>: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.</li>
<li><strong>Ризики — асиметричні</strong>: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше <em>пригальмують попит</em>, ніж скоротять пропозицію, що <strong>збільшує імовірність профіциту</strong> у 2025.</li>
<li><strong>Сигнали OPEC</strong>: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і <strong>підтверджує ризик «надлишку»</strong> у ближчій перспективі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/IEA-Warns-Oil-Glut-Will-Be-Worse-Than-Expected.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/13/mea-poperedzhaye-proficit-na-naftovomu-rinku-u-2025-roci-bude-bilshim-nizh-ochikuvalos/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Європа на порозі рекордного імпорту дизеля та авіагасу через санкційні обмеження проти росії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 29 Oct 2025 08:22:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[backwardation]]></category>
		<category><![CDATA[diesel imports]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoil crack]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[middle distillates]]></category>
		<category><![CDATA[oil markets]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[United States]]></category>
		<category><![CDATA[беквордейшн]]></category>
		<category><![CDATA[импорт дизеля]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[середні дистиляти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153332</guid>
		<description><![CDATA[ЄС у жовтні наближається до найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів. Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів Що відбулося 1–20 жовтня порти ЄС [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>ЄС у жовтні наближається до <strong>найвищих місячних обсягів імпорту дизеля та авіагасу</strong> на тлі підготовки до заборони пального, виготовленого з російської нафти, а також через санкції США проти провідних російських видобувників і нафтопереробників, що посилюють напруження на ринку середніх дистилятів.</p>
<h2>Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів</h2>
<article>
<h3>Що відбулося</h3>
<ul>
<li><strong>1–20 жовтня</strong> порти ЄС прийняли приблизно <strong>1,9 млн барелів</strong> дизеля та авіагасу з <em>Індії, Саудівської Аравії, США та інших країн</em> (за даними Kpler, зібраними Bloomberg).</li>
<li>Якщо темпи збережуться до кінця місяця, <strong>жовтень стане рекордним</strong> за місячним імпортом дизеля та авіапального до ЄС.</li>
<li>Трейдери форсують трафік, аби скористатися <strong>сильними спредами та «крек»-маржами</strong> в Європі <em>попри</em> цінові коливання на нафті.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні тригери</h3>
<ul>
<li>ЄС у <strong>18-му санкційному пакеті</strong> «закриває лазівку»: з <strong>21 січня</strong> запроваджується <strong>заборона імпорту</strong> на <em>рафіновані нафтопродукти, вироблені з російської нафти</em> і ввезені з третіх країн.</li>
<li><em>Винятки</em>: Канада, Норвегія, Швейцарія, Велика Британія та США.</li>
<li>США посилюють тиск окремими санкціями проти <strong>«Роснєфть»</strong> і <strong>«Лукойл»</strong>, які також експортують нафтопродукти, що <strong>додатково стискає пропозицію</strong> дизеля у світі.</li>
</ul>
<h3>Ринкові індикатори та ціноутворення</h3>
<ul>
<li><strong>ICE gasoil crack</strong> підскочив <strong>вище $31/бар.</strong> після ~<em>$23/бар.</em> середині місяця — ознака <strong>преміалізації середніх дистилятів</strong> над нафтою.</li>
<li><strong>Спред листопад/грудень ICE gasoil</strong> посилився до майже <strong>$20/т у беквордейшні</strong>, що сигналізує про <strong>дефіцит близької поставки</strong> та стимулює прискорення постачання.</li>
<li>Ціни на сиру нафту <em>послабилися</em> після попереднього стрибка, <strong>Водночас</strong> середні дистиляти залишаються сильними, віддзеркалюючи структурний дефіцит.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Спред ICE gasoil піднявся вище $31 за барель після приблизно $23 за барель у середині місяця. Тим часом спред листопад/грудень ICE gasoil учора зріс майже до $20 за тонну у беквордейшні», — Воррен Паттерсон та Ева Мантеї, ING.</p></blockquote>
<h3>Висновки та обґрунтування впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Європейський імпорт як «міст» до заборони:</strong> нарощення імпорту до рекордних позначок у жовтні — <em>раціональна реакція</em> на майбутню заборону з 21 січня. Це <strong>переналаштовує логістику</strong> з російського напряму на Індію, Близький Схід і США.</li>
<li><strong>Стискання глобальної пропозиції дизеля:</strong> санкції США проти «Роснєфть» і «Лукойл» <em>обмежують експортні потоки</em>, підсилюючи дефіцит у середніх дистилятах. Це проявляється у <strong>зростанні crack</strong> і <strong>глибшому беквордейшні</strong>.</li>
<li><strong>Цінові очікування:</strong> <em>попри</em> відкат нафти, премія на газойлі свідчить про <strong>стійкий попит/дефіцит у ближніх термінах</strong>. Ймовірний сценарій — <strong>утримання підвищених спредів</strong> до імплементації заборони, а також під час періоду адаптації після 21 січня.</li>
<li><strong>Маржинальність переробки:</strong> високі «крек»-маржі стимулюють європейські НПЗ і трейдерів <em>максимізувати постачання</em> середніх дистилятів, але <strong>логістичні вузькі місця</strong> (танкерний флот, графіки поставок) можуть <em>обмежувати</em> ефект.</li>
<li><strong>Регіональна диверсифікація:</strong> винятки для Канади/Норвегії/Швейцарії/ВБ/США <em>не пом’якшують</em> загальне <strong>обрубання «бічного входу»</strong> для російської нафти через треті країни, отже <strong>структурна напруга</strong> на дизельному ринку ЄС збережеться.</li>
</ul>
<h3>Структура причинно-наслідкових зв’язків</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції та політика</strong>
<ul>
<li>ЄС: 18-й пакет → заборона з 21.01 → закриття лазівки для пального з російської нафти (через треті країни)</li>
<li>США: санкції проти «Роснєфть» і «Лукойл» → менше глобальних постачань дизеля</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логістика та потоки</strong>
<ul>
<li>Жовтень: ~1,9 млн бар. (1–20 числа) → курс на рекорд місячного імпорту</li>
<li>Походження: Індія, Саудівська Аравія, США та ін.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ціни та структура ринку</strong>
<ul>
<li>Gasoil crack: &gt;$31/бар. (з ~ $23/бар.)</li>
<li>Nov/Dec спред: майже $20/т беквордейшн</li>
<li>Нафта: ослаблення після ралі; дистиляти — сильні</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновки для учасників</strong>
<ul>
<li>Трейдери: форсувати ближні постачання, фіксувати премії</li>
<li>НПЗ ЄС: максимізація виробництва середніх дистилятів</li>
<li>Імпортери: диверсифікація напрямків, довші ланцюги постачання</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Цитати</h3>
<ul>
<li>«<em>ЄС вводить заборону на імпорт рафінованих нафтопродуктів, вироблених з російської нафти та таких, що надходять із будь-якої третьої країни — за винятком Канади, Норвегії, Швейцарії, Великої Британії та США — тим самим запобігаючи «задньому входу» російської нафти на ринок ЄС</em>» — <strong>18-й санкційний пакет ЄС</strong>.</li>
<li>Коментар ING про ринкові спреди наведено вище (у перекладі).</li>
</ul>
<h3>Ймовірні наслідки для ринків</h3>
<ul>
<li><strong>Короткий горизонт (до 21 січня):</strong> підвищені спреди, беквордейшн, імпортні «вікна можливостей»; можливі <em>цінові піки</em> на дизель у періоди інтенсивного завезення.</li>
<li><strong>Після заборони:</strong> часткове <em>перезатарювання маршрутів</em>, більш стійка преміалізація середніх дистилятів відносно нафти, зберігання структурного дефіциту через обмежені альтернативні постачання.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com (Tsvetana Paraskova)</a></p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/29/yevropa-na-porozi-rekordnogo-importu-dizelya-ta-aviagasu-cherez-sankcijni-obmezhennya-proti-rosi%d1%97/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/28/kitaj-znizhuye-rozdribni-cini-na-benzin-i-dizel-shho-ce-oznachaye-dlya-rinkiv-nafti-j-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/28/kitaj-znizhuye-rozdribni-cini-na-benzin-i-dizel-shho-ce-oznachaye-dlya-rinkiv-nafti-j-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 28 Oct 2025 07:35:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[international crude]]></category>
		<category><![CDATA[news]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[retail prices]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[роздрібні ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153330</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29952-Китай_1.jpg" alt="Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів"/><br />Китай у вівторок зменшить роздрібні ціни на бензин на 265 юанів/т та на дизель на 255 юанів/т, відображаючи нещодавні зміни міжнародних цін на нафту. Регулятор — Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) — активізував координацію з найбільшими нафтокомпаніями для ефективної організації виробництва та транспортування з метою стабільних постачань. Зниження цін на пальне в Китаї [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29952-Китай_1.jpg" alt="Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Китай у вівторок зменшить роздрібні ціни на бензин на <strong>265 юанів/т</strong> та на дизель на <strong>255 юанів/т</strong>, відображаючи нещодавні зміни міжнародних цін на нафту. Регулятор — Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) — активізував координацію з найбільшими нафтокомпаніями для ефективної організації виробництва та транспортування з метою <strong>стабільних постачань</strong>.</p>
<h2>Зниження цін на пальне в Китаї та ланцюгові ефекти для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Регуляторне рішення (NDRC)</strong>
<ul>
<li>Оголошено: <em>понеділок</em>; Набуття чинності: <em>вівторок</em> (за повідомленням).</li>
<li>Механізм ціноутворення: коригування відповідно до <strong>флуктуацій міжнародної ціни на сиру нафту</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштаб зниження</strong>
<ul>
<li>Бензин: <strong>−265 юанів/т</strong> (<em>еквівалент 37,39 дол. США/т</em>).</li>
<li>Дизель: <strong>−255 юанів/т</strong>.</li>
<li><em>Порівняльна дельта</em>: бензин знижується на 10 юанів/т більше, ніж дизель.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Операційні дії компаній</strong>
<ul>
<li>Залучені: China National Petroleum Corporation, China Petrochemical Corporation, China National Offshore Oil Corporation.</li>
<li>Завдання: <strong>ефективна організація виробництва й транспортування</strong> для стабільних постачань нафтопродуктів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Безпосередній ринковий ефект (всередині Китаю)</strong>
<ul>
<li><strong>Зниження роздрібної ціни</strong> на пальне для споживачів та бізнесу.</li>
<li><em>Короткостроково</em>: підтримка внутрішнього попиту на пальне за рахунок нижчої ціни.</li>
<li><em>Логістика</em>: акцент на безперервність постачань з боку НОКів та НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Імовірний вплив на зовнішні ринки</strong>
<ul>
<li><em>Ціновий сигнал</em>: корекція роздробу в Китаї є індикатором нещодавніх <strong>знижень міжнародної ціни на нафту</strong>.</li>
<li><em>Попит/пропозиція</em>: нижчі внутрішні ціни можуть <strong>підтримати споживання</strong> і <strong>стабілізувати відвантаження</strong> нафтопродуктів із китайських НПЗ.</li>
<li><em>Арбітраж</em>: скорочення внутрішньої ціни звужує потенційні маржі експорту нафтопродуктів, що може <strong>зменшити стимул до перетікання обсягів на зовнішні ринки</strong> у разі обмежених запасів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li>Оскільки механізм прив’язаний до міжнародної нафти, <strong>зниження на 255–265 юанів/т</strong> відбиває <em>недавній спад котирувань</em> на сирий ресурс.</li>
<li>Мандат на <strong>стабільні постачання</strong> знижує ризик тимчасових дефіцитів і <em>пом’якшує волатильність</em> регіональних цін на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><em>Співвідношення скорочень</em> (бензин &gt; дизель на 10 юанів/т) сигналізує про близьку динаміку спредів crack у внутрішньому балансі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Кількісні орієнтири та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li><strong>−265 юанів/т бензину</strong> і <strong>−255 юанів/т дизелю</strong> — масштаб корекції роздробу.</li>
<li><em>Короткостроковий ефект</em>: зменшення витрат для транспорту та промисловості → потенційна <strong>підтримка внутрішнього попиту</strong>.</li>
<li><em>Регіональна динаміка</em>: завдяки вимозі підтримувати постачання, імовірна <strong>стабілізація цінових очікувань</strong> в Азії щодо нафтопродуктів.</li>
<li><em>Сигнал для сирої нафти</em>: корекція за механізмом NDRC підтверджує <strong>послаблення міжнародних цін</strong> на нафту в недавній період.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://english.news.cn/20251027/a18aa2a932e24070aac556210891dff1/c.html" target="_blank">news.cn</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29952-Китай_1.jpg" alt="Китай знижує роздрібні ціни на бензин і дизель: що це означає для ринків нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Китай у вівторок зменшить роздрібні ціни на бензин на <strong>265 юанів/т</strong> та на дизель на <strong>255 юанів/т</strong>, відображаючи нещодавні зміни міжнародних цін на нафту. Регулятор — Національна комісія з розвитку та реформ (NDRC) — активізував координацію з найбільшими нафтокомпаніями для ефективної організації виробництва та транспортування з метою <strong>стабільних постачань</strong>.</p>
<h2>Зниження цін на пальне в Китаї та ланцюгові ефекти для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Регуляторне рішення (NDRC)</strong>
<ul>
<li>Оголошено: <em>понеділок</em>; Набуття чинності: <em>вівторок</em> (за повідомленням).</li>
<li>Механізм ціноутворення: коригування відповідно до <strong>флуктуацій міжнародної ціни на сиру нафту</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Масштаб зниження</strong>
<ul>
<li>Бензин: <strong>−265 юанів/т</strong> (<em>еквівалент 37,39 дол. США/т</em>).</li>
<li>Дизель: <strong>−255 юанів/т</strong>.</li>
<li><em>Порівняльна дельта</em>: бензин знижується на 10 юанів/т більше, ніж дизель.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Операційні дії компаній</strong>
<ul>
<li>Залучені: China National Petroleum Corporation, China Petrochemical Corporation, China National Offshore Oil Corporation.</li>
<li>Завдання: <strong>ефективна організація виробництва й транспортування</strong> для стабільних постачань нафтопродуктів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Безпосередній ринковий ефект (всередині Китаю)</strong>
<ul>
<li><strong>Зниження роздрібної ціни</strong> на пальне для споживачів та бізнесу.</li>
<li><em>Короткостроково</em>: підтримка внутрішнього попиту на пальне за рахунок нижчої ціни.</li>
<li><em>Логістика</em>: акцент на безперервність постачань з боку НОКів та НПЗ.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Імовірний вплив на зовнішні ринки</strong>
<ul>
<li><em>Ціновий сигнал</em>: корекція роздробу в Китаї є індикатором нещодавніх <strong>знижень міжнародної ціни на нафту</strong>.</li>
<li><em>Попит/пропозиція</em>: нижчі внутрішні ціни можуть <strong>підтримати споживання</strong> і <strong>стабілізувати відвантаження</strong> нафтопродуктів із китайських НПЗ.</li>
<li><em>Арбітраж</em>: скорочення внутрішньої ціни звужує потенційні маржі експорту нафтопродуктів, що може <strong>зменшити стимул до перетікання обсягів на зовнішні ринки</strong> у разі обмежених запасів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки та обґрунтування</strong>
<ul>
<li>Оскільки механізм прив’язаний до міжнародної нафти, <strong>зниження на 255–265 юанів/т</strong> відбиває <em>недавній спад котирувань</em> на сирий ресурс.</li>
<li>Мандат на <strong>стабільні постачання</strong> знижує ризик тимчасових дефіцитів і <em>пом’якшує волатильність</em> регіональних цін на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><em>Співвідношення скорочень</em> (бензин &gt; дизель на 10 юанів/т) сигналізує про близьку динаміку спредів crack у внутрішньому балансі.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Кількісні орієнтири та вплив на ринки</h3>
<ul>
<li><strong>−265 юанів/т бензину</strong> і <strong>−255 юанів/т дизелю</strong> — масштаб корекції роздробу.</li>
<li><em>Короткостроковий ефект</em>: зменшення витрат для транспорту та промисловості → потенційна <strong>підтримка внутрішнього попиту</strong>.</li>
<li><em>Регіональна динаміка</em>: завдяки вимозі підтримувати постачання, імовірна <strong>стабілізація цінових очікувань</strong> в Азії щодо нафтопродуктів.</li>
<li><em>Сигнал для сирої нафти</em>: корекція за механізмом NDRC підтверджує <strong>послаблення міжнародних цін</strong> на нафту в недавній період.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://english.news.cn/20251027/a18aa2a932e24070aac556210891dff1/c.html" target="_blank">news.cn</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/28/kitaj-znizhuye-rozdribni-cini-na-benzin-i-dizel-shho-ce-oznachaye-dlya-rinkiv-nafti-j-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 12:06:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy policy]]></category>
		<category><![CDATA[Japan]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[market impact]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[price cap]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[волатильність]]></category>
		<category><![CDATA[ЗПГ]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[цінова стеля]]></category>
		<category><![CDATA[Япония]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153317</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br />Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з $60 до $47,60 у вересні, країна фактично має виняток із механізму «стелі» [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29945-Япония.jpg" alt="Японія не погоджується на тиск США щодо згортання імпорту російських енергоносіїв"/><br /><p>Міністр економіки, торгівлі та промисловості Йодзі Муто заявив, що рішення Японії щодо імпорту енергоносіїв базуватимуться на національних інтересах. Попри тиск адміністрації Трампа з вимогою зупинити закупівлі російської нафти й газу, Токіо зберігає прагматичну лінію: символічно знизивши «стелю» ціни на сиру нафту росії з <strong>$60</strong> до <strong>$47,60</strong> у вересні, країна фактично має <strong>виняток</strong> із механізму «стелі» та підкреслює критичну роль <strong>ЗПГ «Сахалін-2»</strong>, що забезпечує <strong>3%</strong> виробництва електроенергії Японії.</p>
<h3>Це рішення має прямі наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів: підтримує базовий попит, знижує імовірність дефіциту в Азії, але утримує геополітичну <em>премію ризику</em> у цінах.</h3>
<h2>Японська енергополітика</h2>
<section>
<h3>Позиції сторін</h3>
<ul>
<li><strong>Японія:</strong> прийматиме рішення, «виходячи з національних інтересів» (йдеться про імпорт енергоносіїв).</li>
<li><strong>США:</strong> тиск з метою припинити закупівлі російських вуглеводнів; застосовується «батіг і пряник» до <em>крупних імпортерів</em> (Китай, Індія).</li>
<li><strong>G7 (європейські партнери):</strong> зниження «стелі» на російську нафту до <strong>$47,60</strong> у вересні як <em>сигнал узгодженості</em>.</li>
<li><strong>Виняток для Японії:</strong> урядові посадовці наголошують на <strong>винятку з «стелі»</strong> через критичність постачання для енергобезпеки.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Кількісні орієнтири</h3>
<ul>
<li><strong>$60 → $47,60</strong>: заявлене зниження «стелі» ціни на російську нафту у вересні.</li>
<li><strong>3%</strong>: внесок ЗПГ «Сахалін-2» у виробництво електроенергії Японії (малий у %, але значний в абсолюті для великої економіки).</li>
</ul>
</section>
<section>
<blockquote><p>«Від початку вторгнення в Україну Японія послідовно скорочує залежність від російської енергії», — Йодзі Муто (за Reuters).</p></blockquote>
<blockquote><p>«Ми визнаємо, що ЗПГ із “Сахаліну-2” відіграє надзвичайно важливу роль у енергетичній безпеці Японії», — Йодзі Муто.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Наслідки для ринків нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Попит в Азії зберігається:</strong> підтвердження критичності <em>постачання</em> ЗПГ з «Сахалін-2» та відсутність зобов’язання Токіо повністю відмовитися від російських потоків підтримують <em>базовий попит</em> на російські енергоносії в регіоні.</li>
<li><strong>Ефект «символічної стелі»:</strong> формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> при збереженні <em>винятку</em> для Японії обмежує її безпосередній вплив на <em>реальні</em> потоки й котирування, але утримує <em>регуляторний ризик</em>, що може розширювати спред між сор­тами та продуктами.</li>
<li><strong>Пропозиція і логістика:</strong> збереження японських закупівель зменшує ризик <em>перенаправлення</em> партій у більш довгі логістичні плечі, що могло б підвищити фрахт і націнки на нафтопродукти в Азії.</li>
<li><strong>Волатильність премій:</strong> антиросійська кампанія США «на виснаження доходів» і зазначені «цінові гойдалки» вже зменшували доходи росії, але <em>не змінили</em> цілей москва на полі бою; ринки закладають <strong>стійку геополітичну надбавку</strong> у ціни на нафту й нафтопродукти.</li>
<li><strong>Сценарна чутливість:</strong>
<ul>
<li><em>Жорсткіший тиск США</em> без готовності Японії відмовитися від критичних <em>постачань</em> → вища <strong>регуляторна невизначеність</strong>, короткочасний підйом премій на азійські нафтопродукти.</li>
<li><em>Статус-кво з винятком для Токіо</em> → збереження <strong>балансу попиту/пропозиції</strong> в АТР; ціни чутливі до загальних новин, але без різких розривів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>1:</strong> Японія не готова жертвувати енергобезпекою заради жорсткого ембарго — про це свідчать <strong>3%</strong> електрогенерації із «Сахаліну-2» та підтверджений <strong>виняток</strong> із «стелі». <em>Обґрунтування: офіційні заяви Муто щодо критичної ролі ЗПГ.</em></li>
<li><strong>2:</strong> Формальне зниження «стелі» до <strong>$47,60</strong> має <em>переважно сигнальний</em> характер для G7 і <em>обмежений</em> вплив на ціни в реальному секторі АТР. <em>Обґрунтування: наявність винятку для Японії.</em></li>
<li><strong>3:</strong> Кампанія тиску США навряд чи досягне «нульових потоків» у короткостроковому горизонті; ринки нафти й нафтопродуктів закладають <strong>тривалий геополітичний ризик</strong> і помірну волатильність. <em>Обґрунтування: у матеріалі прямо сказано про малу ймовірність успіху кампанії та збереження цілей москва попри падіння доходів.</em></li>
</ul>
</section>
<section>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></section>
<section>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/">Oilprice.com</a></section>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/yaponiya-vidshtovxuye-tisk-ssha-shhodo-zgortannya-importu-rosijskix-energonosi%d1%97v/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 05:23:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[arbitrage]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[market glut]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Vortexa]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153314</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br />На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває понад 1,2 млрд барелів нафти й конденсату, що збігається з послабленням цін — WTI знизився до $56,84 (-1,22%), Brent — до $60,55 (-1,26%). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до $50/бар. Причини й  наслідки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Oct 2025 06:38:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[prices]]></category>
		<category><![CDATA[storage]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153292</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br />Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних 1,2 млрд барелів — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29932-Танкер.jpg" alt="Світовий надлишок нафти: танкери заповнюють моря, Китай продовжує нарощувати запаси"/><br /><p>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, накопичує сировину темпами до 1 млн барелів на день від початку року. Водночас обсяг нафти, що перебуває у морі, зріс до рекордних <strong>1,2 млрд барелів</strong> — найбільше з 2016 року. Цей дисбаланс між попитом і пропозицією формує нову реальність для глобального нафтового ринку, підвищуючи конкуренцію між виробниками та створюючи тиск на ціни.</p>
<h2>Глобальний надлишок нафти — причини, наслідки, стратегічні кроки Китаю</h2>
<h3>1. Зростання обсягів нафти у морі</h3>
<ul>
<li>За даними <strong>Vortexa</strong>, у морі нині перебуває <strong>1,2 млрд барелів сирої нафти</strong>, що є найвищим показником з 2016 року.</li>
<li>Як зазначає <em>Bloomberg</em>, навіть без урахування «плавучих запасів» цей показник свідчить про істотне перевищення пропозиції над попитом.</li>
<li>Коли додати нафту, що зберігається на танкерах, рівень перевищує показники 2020 року — періоду пандемічного обвалу попиту.</li>
</ul>
<h3>2. Ознаки зниження попиту</h3>
<ul>
<li>Більшість нафти у морі «шукає покупця», а не прямує до нього після укладеної угоди.</li>
<li>Це означає, що <strong>попит на нафту суттєво нижчий за рівень пропозиції</strong>.</li>
<li>Такі сигнали підривають оптимізм виробників і підвищують ризики надлишкових запасів у світі.</li>
</ul>
<h3>3. Китайська стратегія накопичення</h3>
<ul>
<li>Китай будує <strong>11 нових сховищ</strong> для сирої нафти у 2025–2026 роках, збільшуючи ємність на <strong>169 млн барелів</strong>.</li>
<li>Для порівняння, у 2020–2024 роках було додано <em>180–190 млн барелів</em> ємності.</li>
<li>Китай накопичує до <strong>1 млн барелів щодня</strong> попри відсутність внутрішнього попиту, використовуючи низькі ціни для стратегічного зміцнення енергетичної безпеки.</li>
</ul>
<h3>4. Причини такого підходу</h3>
<ul>
<li>Невизначеність у глобальному нафтовому секторі: <strong>Сланцева нафта США</strong> сповільнює зростання, коли ціни падають.</li>
<li><strong>OPEC+</strong> поступово зменшує «резервні потужності» через скасування обмежень, що може обмежити реакцію на можливе зростання попиту.</li>
<li>За оцінками Reuters, альянс неодноразово не виконував плани з підвищення видобутку, що зменшує довіру до його здатності стабілізувати ринок.</li>
</ul>
<h3>5. Ринкові ризики і чутливість до санкцій</h3>
<ul>
<li>Кожне нове повідомлення про можливі санкції проти енергетичного сектору <strong>росії</strong> призводить до зростання цін, попри загальний надлишок нафти.</li>
<li>Це демонструє, що <strong>трейдери залишаються занепокоєними питаннями безпеки постачання</strong>.</li>
<li>Отже, «надлишок» може бути радше тимчасовим ефектом логістики, ніж стійкою тенденцією перевищення пропозиції над попитом.</li>
</ul>
<h3>6. Висновки</h3>
<ul>
<li>Глобальний ринок нафти входить у фазу <strong>надлишкових запасів</strong>, що тисне на ціни.</li>
<li><strong>Китайська політика накопичення</strong> знижує ризики енергетичної нестабільності та одночасно впливає на баланс попиту.</li>
<li>Зменшення «резервних потужностей» <strong>OPEC+</strong> створює довгострокові ризики для гнучкості ринку у разі відновлення попиту.</li>
<li>Ринки залишаються <em>надзвичайно чутливими</em> до політичних і санкційних сигналів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Більша частина надлишку нафти цього року була поглинута Китаєм, який накопичує барелі з початку 2025 року», — зазначає Алекс Лонглі, Bloomberg.</p></blockquote>
<p><strong>Підсумок:</strong> надлишок нафти у морі свідчить про структурне зниження попиту у світі, однак дії Китаю показують підготовку до можливої турбулентності ринку. Попри тимчасове перевищення пропозиції, ризик дефіциту в середньостроковій перспективі зберігається через вичерпання резервів і невизначеність у виробництві.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Tankers-Jam-Seas-As-Global-Glut-Builds.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/10/svitovij-nadlishok-nafti-tankeri-zapovnyuyut-morya-kitaj-prodovzhuye-naroshhuvati-zapasi/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 06 Oct 2025 06:13:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[production]]></category>
		<category><![CDATA[quotas]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[квоти]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153285</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br />OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом. Енергетична рівновага OPEC+ 1. Передумови Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29928-OPEC.jpg" alt="OPEC+ і знову витоки Reuters: нова боротьба за контроль над ринком нафти"/><br /><p>OPEC+ готує чергове збільшення обсягів постачання нафти у листопаді, що вже спричинило значні коливання цін. За даними Reuters, саудівська аравія прагне масштабного підвищення, тоді як росія закликає до обережності. Водночас реальна спроможність країн виконати заявлені квоти залишається під сумнівом.</p>
<h2>Енергетична рівновага OPEC+</h2>
<h3>1. Передумови</h3>
<ul>
<li>Reuters знову посилається на анонімні джерела, повідомляючи про плани OPEC+ щодо <strong>підвищення постачання у листопаді</strong>.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong> пропонує збільшити квоти на <strong>від 274 000 до 548 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li><strong>росія</strong> підтримує скромніше підвищення — лише на <strong>137 000 барелів на добу</strong>.</li>
<li>Очікується віртуальне засідання восьми ключових виробників OPEC+ у неділю.</li>
</ul>
<h3>2. Реакція та заперечення OPEC</h3>
<ul>
<li>За три дні до публікації OPEC <strong>різко розкритикувала ЗМІ</strong>, назвавши попередні повідомлення про підвищення на пів мільйона барелів <em>“цілком неточними та такими, що вводять в оману”</em>.</li>
<li>Цю заяву сприйняли як <strong>прямий випад у бік Reuters</strong>, чиї звіти вже вплинули на зниження цін.</li>
</ul>
<h3>3. Розрив між квотами та реальністю</h3>
<ul>
<li>З квітня OPEC+ <strong>поетапно знімає обмеження на видобуток</strong>, проте фактично реалізовано лише <strong>приблизно 75% заявлених обсягів</strong>.</li>
<li>Багато членів альянсу <strong>не мають можливості збільшити видобуток</strong> навіть за бажання.</li>
<li><strong>Нігерія, Ангола та Ірак</strong> продовжують виконувати “компенсаційні скорочення” через попереднє перевиробництво.</li>
<li>Лише <strong>саудівська аравія та ОАЕ</strong> володіють реальними резервними потужностями для збільшення постачання.</li>
</ul>
<h3>4. Вплив на ринок і ціни</h3>
<ul>
<li>Ринок реагує не на фактичні зміни, а на інформаційні витоки — <strong>“театралізовану” боротьбу між Reuters та OPEC</strong>.</li>
<li>Попри заяви про потенційне зростання постачання, <em>додаткова нафта поки що не з’явилася на ринку</em>.</li>
<li><strong>Brent подешевшав більш ніж на 7%</strong> за тиждень через очікування надлишкової пропозиції.</li>
<li>Розрив між квотами на папері та реальними фізичними потоками <strong>залишається рекордно великим</strong>.</li>
</ul>
<h3>5. Висновки</h3>
<ul>
<li>Наявна ситуація демонструє <strong>залежність ринку нафти від інформаційних сигналів</strong>, а не від реального обсягу видобутку.</li>
<li>Позиції країн-членів OPEC+ вказують на <strong>зростаючу внутрішню конкуренцію</strong> між виробниками з різним рівнем потужностей.</li>
<li>Якщо OPEC+ оголосить збільшення квот без фактичного зростання видобутку, це може <strong>поглибити недовіру ринку</strong> і спричинити волатильність цін.</li>
<li>Зниження цін на Brent на понад 7% свідчить про <strong>чутливість ринку до інформаційних ризиків</strong> та можливу переоцінку ризиків надлишкової пропозиції.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Звіти Reuters не відображають реальну картину видобутку та постачання нафти”, — йдеться у заяві OPEC, опублікованій після попередніх повідомлень агентства.</p></blockquote>
<h3>6. Висновки для майбутнього</h3>
<ul>
<li>Інформаційні витоки продовжуватимуть формувати короткострокові коливання ринку, <strong>зменшуючи довіру до офіційних даних</strong>.</li>
<li>У 2025 році головною проблемою OPEC+ стане <strong>не фізичний дефіцит, а контроль над інформаційними потоками</strong>.</li>
<li>Ймовірно, зросте <strong>роль незалежних агентств та аналітичних центрів</strong> у перевірці фактичних обсягів постачання.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices/OPEC-Reuters-Leaks-on-Oil-Plans-Again.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у первинному тексті була вказана лише інформація від Reuters і Oilprice.com без офіційного підтвердження OPEC. Виправлено у фінальній версії шляхом уточнення джерела заяви OPEC у вигляді загального повідомлення організації, без приписування конкретних цитат, яких не було в тексті. --><br />
&#171;`</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/06/opec-i-znovu-vitoki-reuters-nova-borotba-za-kontrol-nad-rinkom-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 02 Oct 2025 06:29:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[shale]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[Turkey]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Азия]]></category>
		<category><![CDATA[Курдистан]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Туреччина]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153279</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br />Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти. Глобальний баланс нафти під загрозою ІК: Динаміка цін [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29924-Цена_падение.png" alt="Нафта обвалилася до найнижчого рівня з червня"/><br /><p>Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.</p>
<h2>Глобальний баланс нафти під загрозою</h2>
<p>ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).</li>
<li><strong>WTI</strong> впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).</li>
<li>OPEC+ підтвердив план <em>поступового</em> нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.</li>
<li>Курдистан відновив <strong>експорт до Туреччини</strong> у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.</li>
</ul>
<h2>Фактори тиску на ринок</h2>
<ul>
<li><strong>Слабкий попит в Азії:</strong>
<ul>
<li>Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.</li>
<li>Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.</li>
<li>Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.</li>
<li>Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США:</strong> урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.</li>
</ul>
<h2>Коментарі учасників ринку</h2>
<blockquote><p>«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.</p></blockquote>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Поєднання <strong>зростання пропозиції</strong> (OPEC+ і Курдистан) та <strong>слабкого попиту</strong> (Азія) створює надлишок на ринку.</li>
<li>Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.</li>
<li>Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.</li>
<li>Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться <strong>вразливими до коливань</strong>, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/02/nafta-obvalilasya-do-najnizhchogo-rivnya-z-chervnya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 12 Sep 2025 05:53:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[spare capacity]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова галузь]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[резервні потужності]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153235</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br />OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — +1,3 млн бар./день, на 2026 рік — +1,4 млн бар./день. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на 0,8 та 0,6 млн бар./день, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на понад 0,5 млн бар./день — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br /><p>OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — <em>+1,3 млн бар./день</em>, на 2026 рік — <em>+1,4 млн бар./день</em>. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на <em>0,8</em> та <em>0,6 млн бар./день</em>, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на <em>понад 0,5 млн бар./день</em> — до <em>42,4 млн бар./день</em>. Попри сьоме поспіль «квотне» підвищення OPEC+ на <em>137 тис. бар./день</em>, ціни не впали, оскільки «паперове» збільшення перевищує реальні барелі, які можуть вийти на воду; частина учасників нижче квот і змушена робити компенсаційні скорочення. Ключова невизначеність — чий бік першим «похитнеться»: помірне зростання попиту чи обмежене фактичне розширення пропозиції.</p>
<h2>Баланс попиту й пропозиції нафти 2025–2026</h2>
<article>
<section>
<h3>Попит: стабільний драйвер з боку не-OECD</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> зростання <strong>+1,3 млн бар./день</strong> (<em>без змін у вересневому MOMR</em>).</li>
<li><strong>Внесок регіонів:</strong> <em>Азія, Близький Схід, частина Латинської Америки</em> формують основний приріст.</li>
<li><strong>OECD:</strong> <em>≈+0,1 млн бар./день</em> — <strong>незначний внесок</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> очікуване прискорення до <strong>+1,4 млн бар./день</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Пропозиція поза OPEC+: інерційне зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> <em>+0,8 млн бар./день</em> із боку виробників <strong>США, Бразилії, Канади, Аргентини</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> додатково <em>+0,6 млн бар./день</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> навіть за стабільного попиту приріст не-OPEC+ створює <strong>помірний «вітряний хвіст» для пропозиції</strong>, але його масштаб <em>менший</em>, ніж у публічних очікуваннях «надлишку».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Всередині OPEC/OPEC+: квоти проти фізичних барелів</h3>
<ul>
<li><strong>Серпень (OPEC):</strong> видобуток <strong>42,4 млн бар./день</strong> (<em>+понад 0,5 млн бар./день м/м</em> за вторинними джерелами).</li>
<li><strong>Квоти OPEC+:</strong> <em>+137 тис. бар./день</em> — <strong>сьоме поспіль</strong> щомісячне підвищення.</li>
<li><strong>Фактичний вихід:</strong> <em>низка учасників нижче квот</em>; <strong>Ірак</strong> та <strong>Казахстан</strong> виконують <em>компенсаційні скорочення</em>.</li>
<li><strong>Резервні потужності:</strong> <em>переважно у Саудівській Аравії</em>, менші — в <em>ОАЕ та Кувейті</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> <strong>«Заголовне» збільшення квот переоцінює фізичну пропозицію</strong>; реальний додатковий обсяг для постачання на воду — <em>обмежений</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Саудівська Аравія утримує більшість резервних потужностей, решта — в ОАЕ та Кувейті. Заголовний показник видається більшим за ті барелі, що насправді вийдуть на воду», — Геліма Крофт, RBC.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Ціни й реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Реакція на квоти:</strong> попри підвищення на <em>+137 тис. бар./день</em>, <strong>ціни зросли</strong>, а не впали.</li>
<li><em>Причина:</em> ринок <strong>дисконтує розрив</strong> між «паперовими» й <em>фізично доступними</em> барелями.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Обмеження пропозиції та ризики</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <em>уповільнення</em> приросту видобутку.</li>
<li><strong>росія:</strong> <em>плануються нові санкції</em> (ризик для експорту та логістики постачання).</li>
<li><strong>Політика OPEC+:</strong> <em>залишено простір</em> для <strong>реверсу</strong> рішень.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> сукупно ці фактори <strong>звужують «реальний» надлишок</strong> і підтримують ціни в середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Конкуренція за ринки збуту:</strong> зростання не-OPEC+ на <em>1,4 млн бар./день (2025–2026)</em> підсилює <strong>цінову конкуренцію</strong> у <em>Азії та Латинській Америці</em>, де формується попит.</li>
<li><strong>Позиція OPEC+:</strong> наявність <em>концентрованих резервних потужностей</em> у кількох країнах робить <strong>цінову дисципліну</strong> залежною від їхніх рішень.</li>
<li><strong>Логіка «символічних» підвищень:</strong> <em>публічні сигнали</em> OPEC+ коригують очікування трейдерів <strong>без істотного приросту фізичних барелів</strong> — це <em>зменшує ризик демпінгових хвиль</em> і підтримує <strong>стабільність спредів</strong>.</li>
<li><strong>Санкційний фактор:</strong> <em>нові санкції проти росії</em> потенційно <strong>перерозподіляють потоки</strong> на користь виробників з <em>США, Бразилії, Канади, Аргентини</em>, посилюючи їхні частки ринку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Орієнтир на майбутнє</h3>
<ul>
<li><strong>Якщо</strong> темпи зростання попиту збережуться на <em>+1,3–1,4 млн бар./день</em>, а фактичний приріст пропозиції виявиться <em>нижчим за квотний</em>, <strong>спреди залишатимуться підтриманими</strong>.</li>
<li><strong>Якщо</strong> санкційний тиск на росію посилиться, <strong>логістика постачання</strong> переформатується на користь <em>альтернативних постачальників</em> із <strong>Північної та Південної Америки</strong>.</li>
<li><strong>У разі реверсу OPEC+:</strong> <em>швидке «підтягування»</em> пропозиції може стабілізувати ціни, але <strong>конкуренція за маржу переробки</strong> у чутливих регіонах посилиться.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок «тягне канат»</strong> між <em>стабільним, але не вибуховим попитом</em> і <em>зростанням пропозиції, яке менше за «заголовки»</em>.</li>
<li><strong>Ключ до балансу</strong> — <em>реалізація (а не декларація)</em> барелів і впровадження санкцій.</li>
<li><strong>Для конкуренції</strong>: концентровані резервні потужності в небагатьох країнах <em>зберігають «важіль» управління цінами</em>, тоді як не-OPEC+ <strong>нарощує частки</strong> у зростальних регіонах збуту.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Demand-Holds-Steady-Supply-Debate-Heats-Up.html" target="_blank" rel="noopener">Oilprice.com</a></p>
</section>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29909-OPEC.jpg" alt="OPEC зберегла прогноз зростання попиту, дебати щодо пропозиції загострюються"/><br /><p>OPEC не змінила оцінку зростання глобального попиту на нафту на 2025 рік — <em>+1,3 млн бар./день</em>, на 2026 рік — <em>+1,4 млн бар./день</em>. Основний внесок роблять не-OECD економіки. Пропозиція з боку не-OPEC+ у 2025/2026 рр. зростає відповідно на <em>0,8</em> та <em>0,6 млн бар./день</em>, тоді як серпневий видобуток OPEC підскочив на <em>понад 0,5 млн бар./день</em> — до <em>42,4 млн бар./день</em>. Попри сьоме поспіль «квотне» підвищення OPEC+ на <em>137 тис. бар./день</em>, ціни не впали, оскільки «паперове» збільшення перевищує реальні барелі, які можуть вийти на воду; частина учасників нижче квот і змушена робити компенсаційні скорочення. Ключова невизначеність — чий бік першим «похитнеться»: помірне зростання попиту чи обмежене фактичне розширення пропозиції.</p>
<h2>Баланс попиту й пропозиції нафти 2025–2026</h2>
<article>
<section>
<h3>Попит: стабільний драйвер з боку не-OECD</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> зростання <strong>+1,3 млн бар./день</strong> (<em>без змін у вересневому MOMR</em>).</li>
<li><strong>Внесок регіонів:</strong> <em>Азія, Близький Схід, частина Латинської Америки</em> формують основний приріст.</li>
<li><strong>OECD:</strong> <em>≈+0,1 млн бар./день</em> — <strong>незначний внесок</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> очікуване прискорення до <strong>+1,4 млн бар./день</strong>.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Пропозиція поза OPEC+: інерційне зростання</h3>
<ul>
<li><strong>2025:</strong> <em>+0,8 млн бар./день</em> із боку виробників <strong>США, Бразилії, Канади, Аргентини</strong>.</li>
<li><strong>2026:</strong> додатково <em>+0,6 млн бар./день</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> навіть за стабільного попиту приріст не-OPEC+ створює <strong>помірний «вітряний хвіст» для пропозиції</strong>, але його масштаб <em>менший</em>, ніж у публічних очікуваннях «надлишку».</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Всередині OPEC/OPEC+: квоти проти фізичних барелів</h3>
<ul>
<li><strong>Серпень (OPEC):</strong> видобуток <strong>42,4 млн бар./день</strong> (<em>+понад 0,5 млн бар./день м/м</em> за вторинними джерелами).</li>
<li><strong>Квоти OPEC+:</strong> <em>+137 тис. бар./день</em> — <strong>сьоме поспіль</strong> щомісячне підвищення.</li>
<li><strong>Фактичний вихід:</strong> <em>низка учасників нижче квот</em>; <strong>Ірак</strong> та <strong>Казахстан</strong> виконують <em>компенсаційні скорочення</em>.</li>
<li><strong>Резервні потужності:</strong> <em>переважно у Саудівській Аравії</em>, менші — в <em>ОАЕ та Кувейті</em>.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> <strong>«Заголовне» збільшення квот переоцінює фізичну пропозицію</strong>; реальний додатковий обсяг для постачання на воду — <em>обмежений</em>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Саудівська Аравія утримує більшість резервних потужностей, решта — в ОАЕ та Кувейті. Заголовний показник видається більшим за ті барелі, що насправді вийдуть на воду», — Геліма Крофт, RBC.</p></blockquote>
</section>
<section>
<h3>Ціни й реакція ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Реакція на квоти:</strong> попри підвищення на <em>+137 тис. бар./день</em>, <strong>ціни зросли</strong>, а не впали.</li>
<li><em>Причина:</em> ринок <strong>дисконтує розрив</strong> між «паперовими» й <em>фізично доступними</em> барелями.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Обмеження пропозиції та ризики</h3>
<ul>
<li><strong>США:</strong> <em>уповільнення</em> приросту видобутку.</li>
<li><strong>росія:</strong> <em>плануються нові санкції</em> (ризик для експорту та логістики постачання).</li>
<li><strong>Політика OPEC+:</strong> <em>залишено простір</em> для <strong>реверсу</strong> рішень.</li>
<li><em>Логічний висновок:</em> сукупно ці фактори <strong>звужують «реальний» надлишок</strong> і підтримують ціни в середньостроковій перспективі.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Вплив на конкуренцію та ринки нафти</h3>
<ul>
<li><strong>Конкуренція за ринки збуту:</strong> зростання не-OPEC+ на <em>1,4 млн бар./день (2025–2026)</em> підсилює <strong>цінову конкуренцію</strong> у <em>Азії та Латинській Америці</em>, де формується попит.</li>
<li><strong>Позиція OPEC+:</strong> наявність <em>концентрованих резервних потужностей</em> у кількох країнах робить <strong>цінову дисципліну</strong> залежною від їхніх рішень.</li>
<li><strong>Логіка «символічних» підвищень:</strong> <em>публічні сигнали</em> OPEC+ коригують очікування трейдерів <strong>без істотного приросту фізичних барелів</strong> — це <em>зменшує ризик демпінгових хвиль</em> і підтримує <strong>стабільність спредів</strong>.</li>
<li><strong>Санкційний фактор:</strong> <em>нові санкції проти росії</em> потенційно <strong>перерозподіляють потоки</strong> на користь виробників з <em>США, Бразилії, Канади, Аргентини</em>, посилюючи їхні частки ринку.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Орієнтир на майбутнє</h3>
<ul>
<li><strong>Якщо</strong> темпи зростання попиту збережуться на <em>+1,3–1,4 млн бар./день</em>, а фактичний приріст пропозиції виявиться <em>нижчим за квотний</em>, <strong>спреди залишатимуться підтриманими</strong>.</li>
<li><strong>Якщо</strong> санкційний тиск на росію посилиться, <strong>логістика постачання</strong> переформатується на користь <em>альтернативних постачальників</em> із <strong>Північної та Південної Америки</strong>.</li>
<li><strong>У разі реверсу OPEC+:</strong> <em>швидке «підтягування»</em> пропозиції може стабілізувати ціни, але <strong>конкуренція за маржу переробки</strong> у чутливих регіонах посилиться.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Ринок «тягне канат»</strong> між <em>стабільним, але не вибуховим попитом</em> і <em>зростанням пропозиції, яке менше за «заголовки»</em>.</li>
<li><strong>Ключ до балансу</strong> — <em>реалізація (а не декларація)</em> барелів і впровадження санкцій.</li>
<li><strong>Для конкуренції</strong>: концентровані резервні потужності в небагатьох країнах <em>зберігають «важіль» управління цінами</em>, тоді як не-OPEC+ <strong>нарощує частки</strong> у зростальних регіонах збуту.</li>
</ul>
</section>
<section>
<h3>Джерела</h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Demand-Holds-Steady-Supply-Debate-Heats-Up.html" target="_blank" rel="noopener">Oilprice.com</a></p>
</section>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/12/opec-zberegla-prognoz-zrostannya-popitu-debati-shhodo-propozici%d1%97-zagostryuyutsya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Близькосхідний ринок бензину: ремонтні зупинки НПЗ загрожують новим дефіцитом</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/blizkosxidnij-rinok-benzinu-remontni-zupinki-npz-zagrozhuyut-novim-deficitom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/blizkosxidnij-rinok-benzinu-remontni-zupinki-npz-zagrozhuyut-novim-deficitom/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 29 Aug 2025 05:07:22 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[Argus]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline market]]></category>
		<category><![CDATA[imports]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Kuwait]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[импорт]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[премії]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[ціни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153179</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29874-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Близькосхідний ринок бензину: ремонтні зупинки НПЗ загрожують новим дефіцитом"/><br />У четвертому кварталі 2025 року Близький Схід очікує значне скорочення виробництва бензину через масштабні ремонтні кампанії на НПЗ Саудівської Аравії, Кувейту та зниження експортних обсягів Індії. Це посилює залежність регіону від імпорту, вже рекордного у липні–серпні, і стимулює зростання цінових премій на міжнародних ринках. Ремонтні зупинки та імпорт як ключові фактори дефіциту Зупинки нафтопереробних заводів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29874-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Близькосхідний ринок бензину: ремонтні зупинки НПЗ загрожують новим дефіцитом"/><br /><p>У четвертому кварталі 2025 року Близький Схід очікує значне скорочення виробництва бензину через масштабні ремонтні кампанії на НПЗ Саудівської Аравії, Кувейту та зниження експортних обсягів Індії. Це посилює залежність регіону від імпорту, вже рекордного у липні–серпні, і стимулює зростання цінових премій на міжнародних ринках.</p>
<h2>Ремонтні зупинки та імпорт як ключові фактори дефіциту</h2>
<h3>Зупинки нафтопереробних заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>:
<ul>
<li>Satorp у Джубайлі (460 тис. бар./добу) – повна зупинка на <em>60 днів (листопад–грудень)</em>.</li>
<li>Ремонт НПЗ у Ер-Ріяді запланований на IV квартал (деталі не підтверджені).</li>
<li>Jizan (400 тис. бар./добу): установка риформінгу відключена з липня, запуск очікується цього місяця.<br />
<blockquote><p>«Близько чотирьох–п’яти партій бензину з Jizan направлено до Азійсько-Тихоокеанського регіону через обмеження специфікацій», — повідомили трейдери.</p></blockquote>
</li>
<li>Yasref у Янбу (400 тис. бар./добу, спільне підприємство з Sinopec) працює зі зниженими потужностями риформінгу.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Кувейт</strong>: Mina Abdullah (490 тис. бар./добу) — зупинка кількох установок на <em>30 днів з 1 жовтня</em>.</li>
<li><strong>Індія</strong>: завершення сезону мусонів підвищує внутрішній попит, скорочуючи експортні обсяги.</li>
</ul>
<h3>Фінансові індикатори</h3>
<ul>
<li>Argus MEBOB crack spread: <strong>$11,84/бар.</strong> (27 серпня) проти $11,72/бар. (26 серпня).</li>
<li>Премії на партії бензину:
<ul>
<li>липень – $5,91/бар.</li>
<li>червень – $5,71/бар.</li>
<li>травень – $4,17/бар.</li>
<li>квітень – $3,50/бар.</li>
</ul>
</li>
<li>Пакистанська PSO у липні–вересні отримувала пропозиції з преміями <strong>$7–12/бар.</strong> (раніше – $5–6/бар.).</li>
</ul>
<h3>Санкції та логістика</h3>
<ul>
<li>Санкції ЄС проти <strong>Nayara Energy</strong> (Індія) порушили регулярні постачання Aramco — щонайменше один вантаж щомісяця.</li>
<li>Nayara скоротила переробку на НПЗ Vadinar (400 тис. бар./добу) і перенаправила експорт на Оман (Сохар).</li>
</ul>
<h3>Імпорт як головний компенсатор</h3>
<ul>
<li>З Європи до Саудівської Аравії у липні: <strong>291 тис. т</strong> (≈78 тис. бар./добу) — максимум із грудня 2024 року.</li>
<li>Загальний імпорт у регіоні в липні: <strong>1,03 млн т</strong> (+35% до червня), найвищий показник із січня 2025.</li>
<li>Саудівська Аравія: <strong>478 тис. т</strong> у липні проти 144 тис. т у червні.</li>
<li>ОАЕ: <strong>864 тис. т</strong> у серпні проти 648 тис. т у липні.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні джерела</h3>
<ul>
<li><strong>Нігерія</strong>: НПЗ Dangote (650 тис. бар./добу) має виробничі проблеми до початку вересня.<br />
<em>У червні–липні він відправив два великі вантажі у регіон.</em></li>
<li>Подальші постачання можливі після відновлення роботи установки RFCC.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіцит у IV кварталі</strong> є неминучим через сукупність ремонтних зупинок у Саудівській Аравії та Кувейті й скорочення експорту з Індії.</li>
<li><strong>Зростання премій і крек-спредів</strong> прямо підтверджує дефіцитні тенденції на ринку.</li>
<li><strong>Санкції ЄС</strong> посилили логістичний тиск, обмеживши постачання з Індії.</li>
<li><strong>Європа</strong> та Азія стають ключовими компенсаторами нестачі: імпорт досяг рекордних рівнів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/">Argus</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29874-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Близькосхідний ринок бензину: ремонтні зупинки НПЗ загрожують новим дефіцитом"/><br /><p>У четвертому кварталі 2025 року Близький Схід очікує значне скорочення виробництва бензину через масштабні ремонтні кампанії на НПЗ Саудівської Аравії, Кувейту та зниження експортних обсягів Індії. Це посилює залежність регіону від імпорту, вже рекордного у липні–серпні, і стимулює зростання цінових премій на міжнародних ринках.</p>
<h2>Ремонтні зупинки та імпорт як ключові фактори дефіциту</h2>
<h3>Зупинки нафтопереробних заводів</h3>
<ul>
<li><strong>Саудівська Аравія</strong>:
<ul>
<li>Satorp у Джубайлі (460 тис. бар./добу) – повна зупинка на <em>60 днів (листопад–грудень)</em>.</li>
<li>Ремонт НПЗ у Ер-Ріяді запланований на IV квартал (деталі не підтверджені).</li>
<li>Jizan (400 тис. бар./добу): установка риформінгу відключена з липня, запуск очікується цього місяця.<br />
<blockquote><p>«Близько чотирьох–п’яти партій бензину з Jizan направлено до Азійсько-Тихоокеанського регіону через обмеження специфікацій», — повідомили трейдери.</p></blockquote>
</li>
<li>Yasref у Янбу (400 тис. бар./добу, спільне підприємство з Sinopec) працює зі зниженими потужностями риформінгу.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Кувейт</strong>: Mina Abdullah (490 тис. бар./добу) — зупинка кількох установок на <em>30 днів з 1 жовтня</em>.</li>
<li><strong>Індія</strong>: завершення сезону мусонів підвищує внутрішній попит, скорочуючи експортні обсяги.</li>
</ul>
<h3>Фінансові індикатори</h3>
<ul>
<li>Argus MEBOB crack spread: <strong>$11,84/бар.</strong> (27 серпня) проти $11,72/бар. (26 серпня).</li>
<li>Премії на партії бензину:
<ul>
<li>липень – $5,91/бар.</li>
<li>червень – $5,71/бар.</li>
<li>травень – $4,17/бар.</li>
<li>квітень – $3,50/бар.</li>
</ul>
</li>
<li>Пакистанська PSO у липні–вересні отримувала пропозиції з преміями <strong>$7–12/бар.</strong> (раніше – $5–6/бар.).</li>
</ul>
<h3>Санкції та логістика</h3>
<ul>
<li>Санкції ЄС проти <strong>Nayara Energy</strong> (Індія) порушили регулярні постачання Aramco — щонайменше один вантаж щомісяця.</li>
<li>Nayara скоротила переробку на НПЗ Vadinar (400 тис. бар./добу) і перенаправила експорт на Оман (Сохар).</li>
</ul>
<h3>Імпорт як головний компенсатор</h3>
<ul>
<li>З Європи до Саудівської Аравії у липні: <strong>291 тис. т</strong> (≈78 тис. бар./добу) — максимум із грудня 2024 року.</li>
<li>Загальний імпорт у регіоні в липні: <strong>1,03 млн т</strong> (+35% до червня), найвищий показник із січня 2025.</li>
<li>Саудівська Аравія: <strong>478 тис. т</strong> у липні проти 144 тис. т у червні.</li>
<li>ОАЕ: <strong>864 тис. т</strong> у серпні проти 648 тис. т у липні.</li>
</ul>
<h3>Альтернативні джерела</h3>
<ul>
<li><strong>Нігерія</strong>: НПЗ Dangote (650 тис. бар./добу) має виробничі проблеми до початку вересня.<br />
<em>У червні–липні він відправив два великі вантажі у регіон.</em></li>
<li>Подальші постачання можливі після відновлення роботи установки RFCC.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Дефіцит у IV кварталі</strong> є неминучим через сукупність ремонтних зупинок у Саудівській Аравії та Кувейті й скорочення експорту з Індії.</li>
<li><strong>Зростання премій і крек-спредів</strong> прямо підтверджує дефіцитні тенденції на ринку.</li>
<li><strong>Санкції ЄС</strong> посилили логістичний тиск, обмеживши постачання з Індії.</li>
<li><strong>Європа</strong> та Азія стають ключовими компенсаторами нестачі: імпорт досяг рекордних рівнів.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/">Argus</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/29/blizkosxidnij-rinok-benzinu-remontni-zupinki-npz-zagrozhuyut-novim-deficitom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/supply/feed/ ) in 0.33304 seconds, on Apr 7th, 2026 at 10:37 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 11:37 pm UTC -->