<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; світовий ринок нафти</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/svitovij-rinok-nafti/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Відновлення світових запасів нафти й пального може тривати до двох років — Saudi Aramco</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/06/vidnovlennya-svitovix-zapasiv-nafti-j-palnogo-mozhe-trivati-do-dvox-rokiv-saudi-aramco/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/06/vidnovlennya-svitovix-zapasiv-nafti-j-palnogo-mozhe-trivati-do-dvox-rokiv-saudi-aramco/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 06 Oct 2026 09:53:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel shortage]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil inventories]]></category>
		<category><![CDATA[refinery capacity]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизпалива]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[переробні потужності]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155521</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31426-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Відновлення світових запасів нафти й пального може тривати до двох років — Saudi Aramco"/><br />Світовому ринку бракує близько 6 млн барелів нафтопродуктів на добу, а відновлення використаних аварійних запасів може тривати до двох років. Керівники Saudi Aramco, Kuwait Petroleum, Petronas і ConocoPhillips очікують, що логістичні обмеження та дефіцит переробних потужностей підтримуватимуть високі ціни й у 2027 році. Втрати світового ринку від початку війни з Іраном оцінено у 3 млрд [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31426-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Відновлення світових запасів нафти й пального може тривати до двох років — Saudi Aramco"/><br /><p>Світовому ринку бракує близько 6 млн барелів нафтопродуктів на добу, а відновлення використаних аварійних запасів може тривати до двох років. Керівники Saudi Aramco, Kuwait Petroleum, Petronas і ConocoPhillips очікують, що логістичні обмеження та дефіцит переробних потужностей підтримуватимуть високі ціни й у 2027 році.</p>
<h3>Втрати світового ринку від початку війни з Іраном оцінено у 3 млрд барелів</h3>
<p>Керівники провідних нафтових компаній представили оцінки стану світового ринку 5 жовтня на Energy Intelligence Forum у Лондоні. Reuters повідомило, що основними довгостроковими ризиками вони назвали обмеження судноплавства, скорочення роботи НПЗ та виснаження запасів.</p>
<p>Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном наприкінці лютого Тегеран фактично закрив Ормузьку протоку, обмеживши експорт через один із ключових маршрутів світового нафтового ринку. Наслідки посилили атаки на нафтову й газову інфраструктуру, які скоротили виробництво та ускладнили експорт сирої нафти й готового пального.</p>
<p>Президент і генеральний директор Saudi Aramco Амін Нассер оцінив сукупний втрачений від початку конфлікту обсяг у 3 млрд барелів. Ще 1 млрд барелів було вилучено зі світових запасів для аварійного постачання ринку.</p>
<p>За його оцінкою, навіть після повного відкриття Ормузької протоки відновлення запасів одночасно із задоволенням поточного попиту може тривати до двох років. Тиск зберігатиметься як у сегменті сирої нафти, так і на ринку готових продуктів, зокрема дизпалива й авіаційного пального.</p>
<p>Генеральний директор Kuwait Petroleum Corporation шейх Наваф ас-Сабах заявив, що війна спричинила світовий дефіцит нафтопродуктів у розмірі 6 млн барелів на добу. Основним завданням він назвав відновлення повного завантаження близькосхідних НПЗ та збільшення відвантажень готового пального.</p>
<p>Видобуток нафти в Кувейті скоротився приблизно з 2,6 млн до 2 млн барелів на добу. Водночас країна зберігала експорт на рівні близько 1 млн барелів на добу.</p>
<p>Виконавчий голова ConocoPhillips Раян Ленс заявив, що світовий попит на нафту після спаду 2026 року може відновитися лише у 2028 або 2029 році, а потім продовжити зростання. Він оцінив майбутній нижній рівень ціни WTI приблизно у $70 за барель, а середньоциклічний діапазон — у $65–70 за барель. За високих цін видобуток у США, за його оцінкою, може перевищити 14–14,5 млн барелів на добу.</p>
<blockquote><p>«У світі недостатньо нафтопереробних потужностей, щоб компенсувати зупинені потужності в Перській затоці», — заявив генеральний директор Kuwait Petroleum Corporation шейх Наваф ас-Сабах.</p></blockquote>
<p>Під час конференції Brent торгувалася трохи вище $100 за барель, а WTI — поблизу $90 за барель. Генеральний директор Petronas Тенгку Мухаммад Тауфік заявив, що турбулентність може зберігатися до завершення 2026 року та протягом частини 2027 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/replenishing-crude-fuel-supplies-could-take-two-years-saudi-aramco-ceo-says-2026-10-05/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31426-Сауди_Арамко_1.jpg" alt="Відновлення світових запасів нафти й пального може тривати до двох років — Saudi Aramco"/><br /><p>Світовому ринку бракує близько 6 млн барелів нафтопродуктів на добу, а відновлення використаних аварійних запасів може тривати до двох років. Керівники Saudi Aramco, Kuwait Petroleum, Petronas і ConocoPhillips очікують, що логістичні обмеження та дефіцит переробних потужностей підтримуватимуть високі ціни й у 2027 році.</p>
<h3>Втрати світового ринку від початку війни з Іраном оцінено у 3 млрд барелів</h3>
<p>Керівники провідних нафтових компаній представили оцінки стану світового ринку 5 жовтня на Energy Intelligence Forum у Лондоні. Reuters повідомило, що основними довгостроковими ризиками вони назвали обмеження судноплавства, скорочення роботи НПЗ та виснаження запасів.</p>
<p>Після початку війни США та Ізраїлю з Іраном наприкінці лютого Тегеран фактично закрив Ормузьку протоку, обмеживши експорт через один із ключових маршрутів світового нафтового ринку. Наслідки посилили атаки на нафтову й газову інфраструктуру, які скоротили виробництво та ускладнили експорт сирої нафти й готового пального.</p>
<p>Президент і генеральний директор Saudi Aramco Амін Нассер оцінив сукупний втрачений від початку конфлікту обсяг у 3 млрд барелів. Ще 1 млрд барелів було вилучено зі світових запасів для аварійного постачання ринку.</p>
<p>За його оцінкою, навіть після повного відкриття Ормузької протоки відновлення запасів одночасно із задоволенням поточного попиту може тривати до двох років. Тиск зберігатиметься як у сегменті сирої нафти, так і на ринку готових продуктів, зокрема дизпалива й авіаційного пального.</p>
<p>Генеральний директор Kuwait Petroleum Corporation шейх Наваф ас-Сабах заявив, що війна спричинила світовий дефіцит нафтопродуктів у розмірі 6 млн барелів на добу. Основним завданням він назвав відновлення повного завантаження близькосхідних НПЗ та збільшення відвантажень готового пального.</p>
<p>Видобуток нафти в Кувейті скоротився приблизно з 2,6 млн до 2 млн барелів на добу. Водночас країна зберігала експорт на рівні близько 1 млн барелів на добу.</p>
<p>Виконавчий голова ConocoPhillips Раян Ленс заявив, що світовий попит на нафту після спаду 2026 року може відновитися лише у 2028 або 2029 році, а потім продовжити зростання. Він оцінив майбутній нижній рівень ціни WTI приблизно у $70 за барель, а середньоциклічний діапазон — у $65–70 за барель. За високих цін видобуток у США, за його оцінкою, може перевищити 14–14,5 млн барелів на добу.</p>
<blockquote><p>«У світі недостатньо нафтопереробних потужностей, щоб компенсувати зупинені потужності в Перській затоці», — заявив генеральний директор Kuwait Petroleum Corporation шейх Наваф ас-Сабах.</p></blockquote>
<p>Під час конференції Brent торгувалася трохи вище $100 за барель, а WTI — поблизу $90 за барель. Генеральний директор Petronas Тенгку Мухаммад Тауфік заявив, що турбулентність може зберігатися до завершення 2026 року та протягом частини 2027 року.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/replenishing-crude-fuel-supplies-could-take-two-years-saudi-aramco-ceo-says-2026-10-05/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/10/06/vidnovlennya-svitovix-zapasiv-nafti-j-palnogo-mozhe-trivati-do-dvox-rokiv-saudi-aramco/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/zupinka-saudivskogo-naftoprovodu-east-west-stvorila-rizik-vtrati-do-4-svitovogo-postachannya-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/zupinka-saudivskogo-naftoprovodu-east-west-stvorila-rizik-vtrati-do-4-svitovogo-postachannya-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Sep 2026 08:10:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil reserves]]></category>
		<category><![CDATA[Red Sea logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Oil]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринкові ризики]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155288</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31243-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти"/><br />Reuters 13 вересня повідомило, що Саудівська Аравія може вичерпати запаси нафти для експорту, якщо протягом кількох днів не відновить роботу магістрального нафтопроводу до Червоного моря. За оцінками покупців саудівської нафти й трейдерів, затяжна зупинка маршруту може призвести до втрати до 4% світового постачання. Закриття маршруту до Червоного моря посилило ризик нестачі фізичної нафти на світовому [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31243-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти"/><br /><p>Reuters 13 вересня повідомило, що Саудівська Аравія може вичерпати запаси нафти для експорту, якщо протягом кількох днів не відновить роботу магістрального нафтопроводу до Червоного моря. За оцінками покупців саудівської нафти й трейдерів, затяжна зупинка маршруту може призвести до втрати до 4% світового постачання.</p>
<h3>Закриття маршруту до Червоного моря посилило ризик нестачі фізичної нафти на світовому ринку</h3>
<p>Саудівський нафтопровід East-West було зупинено після атак дронів у п’ятницю, повідомило Reuters. Саудівська Аравія не надала повних деталей щодо масштабу пошкоджень і строків ремонту. Один із співрозмовників агентства заявив, що ремонт може тривати 5–6 тижнів, інший очікував швидшого відновлення і припускав часткове прокачування під час ремонту.</p>
<p>До зупинки цей маршрут давав змогу обходити Ормузьку протоку й перекидати близько 4 млн барелів на добу до порту Янбу на Червоному морі. За даними джерел Reuters, запасів у Янбу може вистачити на 5–7 днів експорту. Додаткові запаси є на єгипетських терміналах Ain Sukhna та Sidi Kerir, але джерела агентства зазначили, що сховища не заповнені повністю.</p>
<p>Reuters наводить оцінку місткості сховищ: близько 35 млн барелів у Янбу, 18 млн барелів в Ain Sukhna та 20 млн барелів у Sidi Kerir. Міжнародне енергетичне агентство, за даними Reuters, повідомило, що постачання саудівської нафти в серпні впало до мінімуму більш ніж за три десятиліття, а світове постачання нафти цього року скоротиться на 5,7 млн барелів на добу, або приблизно на 6%.</p>
<p>Перед війною на Близькому Сході регіон постачав близько 22 млн барелів на добу. Потоки через Ормузьку протоку, за даними Reuters, сповільнилися до 6–9 млн барелів на добу. Саудівська Аравія повідомила ОПЕК, що її видобуток у серпні знизився до 6,2 млн барелів на добу з 10,9 млн барелів на добу в лютому.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-pipeline-outage-threatens-loss-4-global-oil-supply-2026-09-13/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31243-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Зупинка саудівського нафтопроводу East-West створила ризик втрати до 4% світового постачання нафти"/><br /><p>Reuters 13 вересня повідомило, що Саудівська Аравія може вичерпати запаси нафти для експорту, якщо протягом кількох днів не відновить роботу магістрального нафтопроводу до Червоного моря. За оцінками покупців саудівської нафти й трейдерів, затяжна зупинка маршруту може призвести до втрати до 4% світового постачання.</p>
<h3>Закриття маршруту до Червоного моря посилило ризик нестачі фізичної нафти на світовому ринку</h3>
<p>Саудівський нафтопровід East-West було зупинено після атак дронів у п’ятницю, повідомило Reuters. Саудівська Аравія не надала повних деталей щодо масштабу пошкоджень і строків ремонту. Один із співрозмовників агентства заявив, що ремонт може тривати 5–6 тижнів, інший очікував швидшого відновлення і припускав часткове прокачування під час ремонту.</p>
<p>До зупинки цей маршрут давав змогу обходити Ормузьку протоку й перекидати близько 4 млн барелів на добу до порту Янбу на Червоному морі. За даними джерел Reuters, запасів у Янбу може вистачити на 5–7 днів експорту. Додаткові запаси є на єгипетських терміналах Ain Sukhna та Sidi Kerir, але джерела агентства зазначили, що сховища не заповнені повністю.</p>
<p>Reuters наводить оцінку місткості сховищ: близько 35 млн барелів у Янбу, 18 млн барелів в Ain Sukhna та 20 млн барелів у Sidi Kerir. Міжнародне енергетичне агентство, за даними Reuters, повідомило, що постачання саудівської нафти в серпні впало до мінімуму більш ніж за три десятиліття, а світове постачання нафти цього року скоротиться на 5,7 млн барелів на добу, або приблизно на 6%.</p>
<p>Перед війною на Близькому Сході регіон постачав близько 22 млн барелів на добу. Потоки через Ормузьку протоку, за даними Reuters, сповільнилися до 6–9 млн барелів на добу. Саудівська Аравія повідомила ОПЕК, що її видобуток у серпні знизився до 6,2 млн барелів на добу з 10,9 млн барелів на добу в лютому.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/saudi-pipeline-outage-threatens-loss-4-global-oil-supply-2026-09-13/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/14/zupinka-saudivskogo-naftoprovodu-east-west-stvorila-rizik-vtrati-do-4-svitovogo-postachannya-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/154999/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/154999/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 19 Aug 2026 07:25:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Americas]]></category>
		<category><![CDATA[crude production]]></category>
		<category><![CDATA[non-OPEC supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Америка]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток поза ОПЕК+]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154999</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31038-Нефть.jpg" alt="Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу"/><br />Країни, що не входять до ОПЕК+, у липні виробляли приблизно 38,2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence, це відповідає історичному максимуму, зафіксованому в травні. Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів, охоплених кризою Energy Intelligence повідомив 18 серпня, що попередня оцінка [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31038-Нефть.jpg" alt="Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу"/><br /><p>Країни, що не входять до ОПЕК+, у липні виробляли приблизно 38,2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence, це відповідає історичному максимуму, зафіксованому в травні.</p>
<h3>Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів, охоплених кризою</h3>
<p>Energy Intelligence повідомив 18 серпня, що попередня оцінка видобутку рідких вуглеводнів країнами поза ОПЕК+ у липні становила 38,2 млн барелів на добу. Показник не включає приріст обсягів, який виникає під час переробки нафти, та дорівнює історичному максимуму, досягнутому в травні.</p>
<p>Основним джерелом високої пропозиції стали країни Америки. США, Бразилія, Аргентина та Гаяна видобували сиру нафту на рекордних рівнях. Energy Intelligence очікує, що ці виробники збережуть висхідну траєкторію до кінця 2026 року та у 2027 році.</p>
<p>Ця динаміка контрастує з ситуацією в ОПЕК+, де відновлення липневого видобутку в серпні почало слабшати на тлі геополітичних та логістичних обмежень. Саме тому обсяги виробництва поза ОПЕК+ стають важливою частиною глобального балансу сирої нафти.</p>
<p>Водночас наведені Energy Intelligence 38,2 млн барелів на добу характеризують саме фізичний видобуток рідких вуглеводнів і не означають автоматичного збільшення обсягів нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального доступність сирої нафти залишається лише однією частиною ланцюга: фактична пропозиція пального залежить також від завантаження НПЗ та доступності логістичних маршрутів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/0000019f-f6b3-de22-abff-f7bf84ce0003">Energy Intelligence</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31038-Нефть.jpg" alt="Видобуток рідких вуглеводнів поза ОПЕК+ зріс до рекордних 38,2 млн барелів на добу"/><br /><p>Країни, що не входять до ОПЕК+, у липні виробляли приблизно 38,2 млн барелів рідких вуглеводнів на добу без урахування приросту обсягів на НПЗ. За попередньою оцінкою Energy Intelligence, це відповідає історичному максимуму, зафіксованому в травні.</p>
<h3>Рекордний видобуток в Америці частково протистоїть скороченню пропозиції з регіонів, охоплених кризою</h3>
<p>Energy Intelligence повідомив 18 серпня, що попередня оцінка видобутку рідких вуглеводнів країнами поза ОПЕК+ у липні становила 38,2 млн барелів на добу. Показник не включає приріст обсягів, який виникає під час переробки нафти, та дорівнює історичному максимуму, досягнутому в травні.</p>
<p>Основним джерелом високої пропозиції стали країни Америки. США, Бразилія, Аргентина та Гаяна видобували сиру нафту на рекордних рівнях. Energy Intelligence очікує, що ці виробники збережуть висхідну траєкторію до кінця 2026 року та у 2027 році.</p>
<p>Ця динаміка контрастує з ситуацією в ОПЕК+, де відновлення липневого видобутку в серпні почало слабшати на тлі геополітичних та логістичних обмежень. Саме тому обсяги виробництва поза ОПЕК+ стають важливою частиною глобального балансу сирої нафти.</p>
<p>Водночас наведені Energy Intelligence 38,2 млн барелів на добу характеризують саме фізичний видобуток рідких вуглеводнів і не означають автоматичного збільшення обсягів нафтопродуктів. Для ринку дизельного пального доступність сирої нафти залишається лише однією частиною ланцюга: фактична пропозиція пального залежить також від завантаження НПЗ та доступності логістичних маршрутів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/0000019f-f6b3-de22-abff-f7bf84ce0003">Energy Intelligence</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/19/154999/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК+ підвищила квоти на видобуток нафти у вересні на 188 тис. барелів на добу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/03/opek-pidvishhila-kvoti-na-vidobutok-nafti-u-veresni-na-188-tis-bareliv-na-dobu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/03/opek-pidvishhila-kvoti-na-vidobutok-nafti-u-veresni-na-188-tis-bareliv-na-dobu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 03 Aug 2026 05:44:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154692</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30848-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ підвищила квоти на видобуток нафти у вересні на 188 тис. барелів на добу"/><br />ОПЕК+ 2 серпня погодила збільшення квот на видобуток нафти приблизно на 188 тис. барелів на добу з вересня 2026 року. Рішення завершує поетапне скасування добровільного скорочення пропозиції на 1,65 млн барелів на добу, запровадженого у 2023 році. Водночас експортні перебої у Перській затоці, росії та Казахстані обмежують фактичний вплив підвищених квот на доступну світову пропозицію. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30848-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ підвищила квоти на видобуток нафти у вересні на 188 тис. барелів на добу"/><br /><p>ОПЕК+ 2 серпня погодила збільшення квот на видобуток нафти приблизно на 188 тис. барелів на добу з вересня 2026 року. Рішення завершує поетапне скасування добровільного скорочення пропозиції на 1,65 млн барелів на добу, запровадженого у 2023 році. Водночас експортні перебої у Перській затоці, росії та Казахстані обмежують фактичний вплив підвищених квот на доступну світову пропозицію.</p>
<h3>Підвищення вересневих квот завершує повернення 1,65 млн барелів на добу, але ОПЕК+ не визначила політику на четвертий квартал</h3>
<p>Рішення ухвалили сім держав, які беруть участь у щомісячному управлінні видобутком: Саудівська Аравія, росія, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан і Оман. Збільшення приблизно на 188 тис. барелів на добу має завершити згортання добровільного скорочення на 1,65 млн барелів на добу, узгодженого у 2023 році.</p>
<p>Reuters зазначає, що попередні підвищення квот ОПЕК+ упродовж 2026 року переважно залишалися формальними. Експорт нафти з країн Перської затоки, росії та Казахстану обмежували війни проти Ірану й України, тому номінальне зростання квот не забезпечувало відповідного збільшення фізичних обсягів на ринку.</p>
<p>У заяві ОПЕК+ не визначено виробничу політику на останні три місяці 2026 року. Перед засіданням джерела Reuters повідомляли, що група може призупинити подальше нарощування квот у четвертому кварталі.</p>
<p>Після вересневого рішення чинним залишається інший рівень скорочень обсягом близько 2 млн барелів на добу. Ці обмеження, запроваджені у 2022 році, мають діяти до кінця 2026 року. ОПЕК+ також перевіряє виробничі потужності учасників, щоб визначити базові рівні для квот на 2027 рік. Наступне засідання семи держав заплановано на 6 вересня.</p>
<blockquote><p>«ОПЕК+ завершила згортання добровільних скорочень. Наступним викликом стане управління профіцитом, який може виникнути після нормалізації експортних потоків», — заявив аналітик Rystad Energy Хорхе Леон.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-has-agreement-principle-september-quota-increase-pause-thereafter-source-2026-08-02/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30848-OPEC.jpg" alt="ОПЕК+ підвищила квоти на видобуток нафти у вересні на 188 тис. барелів на добу"/><br /><p>ОПЕК+ 2 серпня погодила збільшення квот на видобуток нафти приблизно на 188 тис. барелів на добу з вересня 2026 року. Рішення завершує поетапне скасування добровільного скорочення пропозиції на 1,65 млн барелів на добу, запровадженого у 2023 році. Водночас експортні перебої у Перській затоці, росії та Казахстані обмежують фактичний вплив підвищених квот на доступну світову пропозицію.</p>
<h3>Підвищення вересневих квот завершує повернення 1,65 млн барелів на добу, але ОПЕК+ не визначила політику на четвертий квартал</h3>
<p>Рішення ухвалили сім держав, які беруть участь у щомісячному управлінні видобутком: Саудівська Аравія, росія, Ірак, Кувейт, Алжир, Казахстан і Оман. Збільшення приблизно на 188 тис. барелів на добу має завершити згортання добровільного скорочення на 1,65 млн барелів на добу, узгодженого у 2023 році.</p>
<p>Reuters зазначає, що попередні підвищення квот ОПЕК+ упродовж 2026 року переважно залишалися формальними. Експорт нафти з країн Перської затоки, росії та Казахстану обмежували війни проти Ірану й України, тому номінальне зростання квот не забезпечувало відповідного збільшення фізичних обсягів на ринку.</p>
<p>У заяві ОПЕК+ не визначено виробничу політику на останні три місяці 2026 року. Перед засіданням джерела Reuters повідомляли, що група може призупинити подальше нарощування квот у четвертому кварталі.</p>
<p>Після вересневого рішення чинним залишається інший рівень скорочень обсягом близько 2 млн барелів на добу. Ці обмеження, запроваджені у 2022 році, мають діяти до кінця 2026 року. ОПЕК+ також перевіряє виробничі потужності учасників, щоб визначити базові рівні для квот на 2027 рік. Наступне засідання семи держав заплановано на 6 вересня.</p>
<blockquote><p>«ОПЕК+ завершила згортання добровільних скорочень. Наступним викликом стане управління профіцитом, який може виникнути після нормалізації експортних потоків», — заявив аналітик Rystad Energy Хорхе Леон.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/opec-has-agreement-principle-september-quota-increase-pause-thereafter-source-2026-08-02/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/03/opek-pidvishhila-kvoti-na-vidobutok-nafti-u-veresni-na-188-tis-bareliv-na-dobu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>IEA прогнозує падіння попиту на нафту у 2026 році та відновлення пропозиції у 2027 році</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-prognozuye-padinnya-popitu-na-naftu-u-2026-roci-ta-vidnovlennya-propozici%d1%97-u-2027-roci/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-prognozuye-padinnya-popitu-na-naftu-u-2026-roci-ta-vidnovlennya-propozici%d1%97-u-2027-roci/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Jun 2026 08:47:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Споживання енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[global demand]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[inventories]]></category>
		<category><![CDATA[oil market report]]></category>
		<category><![CDATA[refinery throughput]]></category>
		<category><![CDATA[запаси]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154124</guid>
		<description><![CDATA[У червневому Oil Market Report IEA прогнозує, що світовий попит на нафту у 2026 році знизиться на 1,1 млн барелів на добу. Пропозиція має впасти на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу, але у 2027 році може зрости на 8 млн барелів на добу. Баланс ринку зміщується від дефіциту й [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У червневому Oil Market Report IEA прогнозує, що світовий попит на нафту у 2026 році знизиться на 1,1 млн барелів на добу. Пропозиція має впасти на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу, але у 2027 році може зрости на 8 млн барелів на добу.</p>
<h3>Баланс ринку зміщується від дефіциту й рекордного вилучення запасів до потенційного надлишку</h3>
<p>IEA опублікувала Oil Market Report &#8212; June 2026 17 червня. Агентство зазначило, що прогноз світового попиту на нафту на 2026 рік погіршено на 700 тис. барелів на добу порівняно з травневим звітом. Причина — падіння постачання у другому кварталі на 5 млн барелів на добу рік до року через високі ціни на пальне та перебої з доступністю нафтопродуктів.</p>
<p>Світова пропозиція, за прогнозом IEA, знизиться на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу у 2026 році, а у 2027 році відновиться на 8 млн барелів на добу до 110,3 млн барелів на добу. Переробка сирої нафти на НПЗ у 2026 році має скоротитися на 2 млн барелів на добу до 82 млн барелів на добу.</p>
<p>Окремий ризик — запаси. За попередніми даними IEA, скорочення глобальних спостережуваних запасів у травні прискорилося до 143 млн барелів, або 4,6 млн барелів на добу. Від початку конфлікту середній темп вилучення запасів становив 3,8 млн барелів на добу, з них 2,4 млн барелів на добу припадало на сиру нафту і 1,4 млн барелів на добу — на нафтопродукти.</p>
<p>IEA вказує, що навіть за наявності проміжної домовленості між США та Іраном повне відновлення не буде негайним. Серед обмежень агентство називає розмінування, невирішені умови транзиту та політичні ризики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-june-2026">International Energy Agency</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У червневому Oil Market Report IEA прогнозує, що світовий попит на нафту у 2026 році знизиться на 1,1 млн барелів на добу. Пропозиція має впасти на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу, але у 2027 році може зрости на 8 млн барелів на добу.</p>
<h3>Баланс ринку зміщується від дефіциту й рекордного вилучення запасів до потенційного надлишку</h3>
<p>IEA опублікувала Oil Market Report &#8212; June 2026 17 червня. Агентство зазначило, що прогноз світового попиту на нафту на 2026 рік погіршено на 700 тис. барелів на добу порівняно з травневим звітом. Причина — падіння постачання у другому кварталі на 5 млн барелів на добу рік до року через високі ціни на пальне та перебої з доступністю нафтопродуктів.</p>
<p>Світова пропозиція, за прогнозом IEA, знизиться на 3,9 млн барелів на добу до 102,4 млн барелів на добу у 2026 році, а у 2027 році відновиться на 8 млн барелів на добу до 110,3 млн барелів на добу. Переробка сирої нафти на НПЗ у 2026 році має скоротитися на 2 млн барелів на добу до 82 млн барелів на добу.</p>
<p>Окремий ризик — запаси. За попередніми даними IEA, скорочення глобальних спостережуваних запасів у травні прискорилося до 143 млн барелів, або 4,6 млн барелів на добу. Від початку конфлікту середній темп вилучення запасів становив 3,8 млн барелів на добу, з них 2,4 млн барелів на добу припадало на сиру нафту і 1,4 млн барелів на добу — на нафтопродукти.</p>
<p>IEA вказує, що навіть за наявності проміжної домовленості між США та Іраном повне відновлення не буде негайним. Серед обмежень агентство називає розмінування, невирішені умови транзиту та політичні ризики.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/reports/oil-market-report-june-2026">International Energy Agency</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/24/iea-prognozuye-padinnya-popitu-na-naftu-u-2026-roci-ta-vidnovlennya-propozici%d1%97-u-2027-roci/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 08 Jun 2026 07:12:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154035</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br />Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року. За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — $90 за барель, WTI — $83 за барель. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br /><p><strong>Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року.</strong> За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — <strong>$90 за барель</strong>, WTI — <strong>$83 за барель</strong>. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — тривале закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів може ще більше скоротити глобальне постачання й підтримати ціни.</p>
<h3>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</h3>
<p>Світовий ринок нафти увійшов у фазу, де ключовим ризиком стає не лише фізичне постачання, а й швидке просідання споживання. Goldman Sachs у записці від п’ятниці повідомив, що світовий попит на нафту знизився сильніше, ніж очікувалося. Це поставило під сумнів стійкість прогнозу банку щодо цін на нафту в IV кварталі 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Прогноз Goldman Sachs для Brent</strong> на IV квартал 2026 року становить <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Прогноз для WTI</strong> становить <strong>$83 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Оцінене падіння світового попиту</strong> у квітні — <strong>4–5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою банку, закриття <strong>Ормузької протоки</strong> для нафтових танкерів могло скоротити глобальний попит на <strong>4–5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит просів</h3>
<p>За даними Goldman Sachs, головним чинником стало слабше споживання пального. Найпомітніше це проявилося у <strong>Китаї</strong> та <strong>Західній Європі</strong>, де квітневі звіти щодо роздрібних продажів пального були слабкими.</p>
<p>Оцінка банку базувалася на трьох підходах:</p>
<ul>
<li>аналізі глобальних обсягів перероблення нафти на НПЗ;</li>
<li>високочастотних показниках попиту на нафту;</li>
<li>оцінках інших прогнозистів і торговельних компаній.</li>
</ul>
<h3>Ринок отримав двосторонній ціновий ризик</h3>
<p>Падіння попиту створює <strong>ризик зниження нафтових цін</strong>, оскільки споживання виявилося слабшим за попередні очікування. Водночас Goldman Sachs вказав і на протилежний ризик: якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, а світове постачання зменшиться ще більше, ціни можуть отримати додаткову підтримку.</p>
<p>Така ситуація робить прогноз менш однозначним. Ринок одночасно бачить слабкість споживання й загрозу подальшого скорочення фізичного постачання. Саме це пояснює формулювання Goldman Sachs про <em>двосторонні ризики</em> для цінового прогнозу.</p>
<h3>Поточна реакція біржових цін</h3>
<p>У п’ятницю нафтові ф’ючерси завершили торги зниженням:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>$1,94</strong>, або <strong>2,04%</strong>, до <strong>$93,09 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на <strong>$2,50</strong>, або <strong>2,69%</strong>, до <strong>$90,54 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать, що ринок на момент публікації сильніше відреагував на фактор слабкого попиту, ніж на ризик подальшого скорочення постачання. Проте цінова рівновага залишається нестійкою: прогноз Brent на рівні <strong>$90 за барель</strong> уже близький до фактичної ціни <strong>$93,09 за барель</strong>, а WTI торгується вище прогнозного орієнтира Goldman Sachs для IV кварталу 2026 року.</p>
<h3>Що це означає для паливного ринку</h3>
<p>Для ринку нафтопродуктів головний висновок полягає в тому, що криза навколо Ормузької протоки впливає не лише на постачання, а й на поведінку споживачів. Якщо скорочення попиту на <strong>4–5 млн барелів на добу</strong> підтвердиться, це може стримувати зростання нафтових котирувань навіть за умов логістичних обмежень.</p>
<p>Водночас збереження ризиків для морського транспортування нафти залишає ринок вразливим до нових стрибків цін. Для імпортерів, трейдерів і операторів паливного ринку це означає потребу стежити не лише за котируваннями Brent і WTI, а й за фактичними показниками споживання у Китаї та Західній Європі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-says-global-oil-demand-takes-big-hit-sees-risks-price-forecast-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30411-Цена_падение.png" alt="Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували"/><br /><p><strong>Goldman Sachs зафіксував падіння світового попиту на нафту на 4–5 млн барелів на добу у квітні 2026 року.</strong> За оцінкою банку, це створює двосторонні ризики для прогнозу цін на IV квартал 2026 року: Brent — <strong>$90 за барель</strong>, WTI — <strong>$83 за барель</strong>. З одного боку, слабший попит тисне на ціни вниз. З іншого — тривале закриття Ормузької протоки для нафтових танкерів може ще більше скоротити глобальне постачання й підтримати ціни.</p>
<h3>Goldman Sachs: світовий попит на нафту впав сильніше, ніж очікували</h3>
<p>Світовий ринок нафти увійшов у фазу, де ключовим ризиком стає не лише фізичне постачання, а й швидке просідання споживання. Goldman Sachs у записці від п’ятниці повідомив, що світовий попит на нафту знизився сильніше, ніж очікувалося. Це поставило під сумнів стійкість прогнозу банку щодо цін на нафту в IV кварталі 2026 року.</p>
<ul>
<li><strong>Прогноз Goldman Sachs для Brent</strong> на IV квартал 2026 року становить <strong>$90 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Прогноз для WTI</strong> становить <strong>$83 за барель</strong>.</li>
<li><strong>Оцінене падіння світового попиту</strong> у квітні — <strong>4–5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою банку, закриття <strong>Ормузької протоки</strong> для нафтових танкерів могло скоротити глобальний попит на <strong>4–5%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Чому попит просів</h3>
<p>За даними Goldman Sachs, головним чинником стало слабше споживання пального. Найпомітніше це проявилося у <strong>Китаї</strong> та <strong>Західній Європі</strong>, де квітневі звіти щодо роздрібних продажів пального були слабкими.</p>
<p>Оцінка банку базувалася на трьох підходах:</p>
<ul>
<li>аналізі глобальних обсягів перероблення нафти на НПЗ;</li>
<li>високочастотних показниках попиту на нафту;</li>
<li>оцінках інших прогнозистів і торговельних компаній.</li>
</ul>
<h3>Ринок отримав двосторонній ціновий ризик</h3>
<p>Падіння попиту створює <strong>ризик зниження нафтових цін</strong>, оскільки споживання виявилося слабшим за попередні очікування. Водночас Goldman Sachs вказав і на протилежний ризик: якщо Ормузька протока залишатиметься закритою, а світове постачання зменшиться ще більше, ціни можуть отримати додаткову підтримку.</p>
<p>Така ситуація робить прогноз менш однозначним. Ринок одночасно бачить слабкість споживання й загрозу подальшого скорочення фізичного постачання. Саме це пояснює формулювання Goldman Sachs про <em>двосторонні ризики</em> для цінового прогнозу.</p>
<h3>Поточна реакція біржових цін</h3>
<p>У п’ятницю нафтові ф’ючерси завершили торги зниженням:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на <strong>$1,94</strong>, або <strong>2,04%</strong>, до <strong>$93,09 за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> знизилася на <strong>$2,50</strong>, або <strong>2,69%</strong>, до <strong>$90,54 за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать, що ринок на момент публікації сильніше відреагував на фактор слабкого попиту, ніж на ризик подальшого скорочення постачання. Проте цінова рівновага залишається нестійкою: прогноз Brent на рівні <strong>$90 за барель</strong> уже близький до фактичної ціни <strong>$93,09 за барель</strong>, а WTI торгується вище прогнозного орієнтира Goldman Sachs для IV кварталу 2026 року.</p>
<h3>Що це означає для паливного ринку</h3>
<p>Для ринку нафтопродуктів головний висновок полягає в тому, що криза навколо Ормузької протоки впливає не лише на постачання, а й на поведінку споживачів. Якщо скорочення попиту на <strong>4–5 млн барелів на добу</strong> підтвердиться, це може стримувати зростання нафтових котирувань навіть за умов логістичних обмежень.</p>
<p>Водночас збереження ризиків для морського транспортування нафти залишає ринок вразливим до нових стрибків цін. Для імпортерів, трейдерів і операторів паливного ринку це означає потребу стежити не лише за котируваннями Brent і WTI, а й за фактичними показниками споживання у Китаї та Західній Європі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a> За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/goldman-sachs-says-global-oil-demand-takes-big-hit-sees-risks-price-forecast-2026-06-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/08/goldman-sachs-svitovij-popit-na-naftu-vpav-silnishe-nizh-ochikuvali/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/19/svitovij-rinok-nafti-nablizhayetsya-do-scenariyu-deficitu-cherez-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/19/svitovij-rinok-nafti-nablizhayetsya-do-scenariyu-deficitu-cherez-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 19 May 2026 06:02:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Aramco]]></category>
		<category><![CDATA[fuel crisis]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[JP Morgan]]></category>
		<category><![CDATA[Kpler]]></category>
		<category><![CDATA[Oil shortage]]></category>
		<category><![CDATA[refining crisis]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит нафти]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[паливна криза]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153982</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30374-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки"/><br />Тривале блокування Ормузької протоки вже вилучило з ринку сотні мільйонів барелів нафти, а сукупні втрати постачання з Близького Сходу можуть сягнути 1 млрд барелів до кінця травня. Якщо протока не відкриється найближчим часом, ризик для ринку може перейти від класичного дефіциту сирої нафти до повноцінної кризи нафтопереробки та кінцевого споживання пального. Світовий ринок нафти наближається [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30374-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки"/><br /><p>Тривале блокування Ормузької протоки вже вилучило з ринку сотні мільйонів барелів нафти, а сукупні втрати постачання з Близького Сходу можуть сягнути <strong>1 млрд барелів до кінця травня</strong>. Якщо протока не відкриється найближчим часом, ризик для ринку може перейти від класичного дефіциту сирої нафти до повноцінної кризи нафтопереробки та кінцевого споживання пального.</p>
<h3>Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки</h3>
<h4>Блокування Ормузької протоки змінює баланс ринку</h4>
<p>Світовий ринок нафти стрімко входить у фазу жорсткого дефіциту. Те, що ще три місяці тому виглядало малоймовірним, тепер стає дедалі реалістичнішим сценарієм: <strong>глобальна нестача сирої нафти</strong> формується щодня, доки Ормузька протока залишається майже повністю заблокованою.</p>
<p>Аналітики вже не виходять із припущення про швидке завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Натомість у розрахунках дедалі частіше враховується тривалий період серйозних перебоїв енергетичних потоків.</p>
<ul>
<li><strong>Kpler</strong> оцінила сукупну втрату постачання нафти на Близькому Сході з 28 лютого до 8 травня у <strong>782 млн барелів</strong>.</li>
<li>За оцінкою Kpler, до кінця травня втрати можуть зрости до <strong>1 млрд барелів</strong>.</li>
<li>У добовому вимірі Саудівська Аравія втрачає понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Видобуток Іраку нижчий на <strong>2,88 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Іран втратив <strong>1,69 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Кувейт зазнав скорочення на <strong>1,75 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Такі масштаби випадіння постачання означають, що ринок уже працює не в режимі короткострокового цінового шоку, а в режимі фізичного обмеження доступних барелів. Це принципово інша ситуація: ціна може зростати не лише через очікування трейдерів, а через реальну нестачу ресурсу для НПЗ і кінцевих споживачів.</p>
<h4>МЕА очікує падіння пропозиції за стійкого попиту</h4>
<p>До початку війни високі світові запаси нафти були одним із головних аргументів на користь прогнозів про надлишок на ринку. За оцінками, профіцит міг перевищити попит майже на <strong>4 млн барелів на добу</strong>. Тепер ситуація змінилася: Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що у 2026 році попит на нафту перевищить пропозицію.</p>
<ul>
<li>У своєму останньому місячному звіті МЕА очікує падіння глобальної пропозиції нафти приблизно на <strong>3,9 млн барелів на добу</strong> протягом поточного року.</li>
<li>Водночас фактичні втрати постачання з Близького Сходу, за оцінкою МЕА, вже становлять <strong>10,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Попит, за оцінкою агентства, скоротиться лише на <strong>420 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Це співвідношення є ключовим для розуміння загрози. Навіть якщо частина споживання буде знижена, попит залишається відносно стійким. Нафта та нафтопродукти потрібні транспорту, промисловості, авіації, аграрному сектору та арміям. Тому зниження пропозиції у мільйонах барелів на добу не може бути швидко компенсоване помірним падінням споживання.</p>
<blockquote><p>«Ви можете зменшувати споживання лише до певної межі, і коли запаси вичерпаються, вони справді вичерпаються. У певний момент ринок зіткнеться з цим, і ціни різко підуть угору», — заявила Еллен Волд, старша наукова співробітниця Global Energy Center при Atlantic Council, у коментарі Wall Street Journal.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні та комерційні запаси вже не виглядають надійним буфером</h4>
<p>У нормальних умовах відповіддю на випадіння значної частини видобутку є використання запасів. Але нинішня криза показує обмеженість цього механізму. Запаси можуть виглядати великими на папері, однак не весь обсяг є фізично доступним для швидкого вилучення та постачання на ринок.</p>
<p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер раніше попередив, що глобальні наземні запаси пального скорочуються рекордними темпами. За його словами, саме ці запаси є <strong>«єдиним буфером, доступним сьогодні»</strong>, але вони вже <strong>«суттєво виснажені»</strong>.</p>
<p>Окрема проблема полягає в тому, що трейдери можуть переоцінювати реальну доступність нафти у сховищах. Частина запасів фактично заблокована в технологічній інфраструктурі.</p>
<blockquote><p>«Решта заблокована в заповненні трубопроводів, мінімальних рівнях резервуарів та інших щоденних операційних обмеженнях», — зазначив головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<ul>
<li>За словами Аміна Нассера, у Європі та США зі сховищ можна максимально вилучати близько <strong>2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Kpler оцінює сукупне скорочення наземних запасів із кінця березня у <strong>60 млн барелів</strong>.</li>
<li>Після цього, за оцінкою компанії, у сховищах ще залишається <strong>3 млрд барелів</strong>, однак доступною є лише частина цього обсягу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що формальний обсяг запасів не дорівнює реальній здатності ринку швидко замінити втрачений близькосхідний ресурс. Чим довше триватиме війна та блокування Ормузької протоки, тим тоншим ставатиме запас міцності світової нафтової системи.</p>
<h4>JP Morgan попереджає про перехід до паливної кризи</h4>
<p>Попередження про наближення критичної межі лунають не лише від енергетичних компаній. Аналітики JP Morgan вважають, що вже наступного місяця комерційні запаси нафти у розвиненому світі можуть наблизитися до <strong>операційно стресових рівнів</strong>. Це означає, що втрата постачання стане набагато менш керованою, ніж зараз.</p>
<blockquote><p>«Наш висновок полягає в тому, що так чи інакше протока відкриється у червні», — заявила Наташа Канева з JP Morgan, пояснюючи, що завершення війни є єдиним способом уникнути сценарію дефіциту.</p></blockquote>
<p>Якщо цього не станеться, за оцінкою JP Morgan, наступна фаза шоку може виглядати вже не як традиційний стрибок цін на сиру нафту, а як криза нафтопереробки та кінцевого споживання пального.</p>
<blockquote><p>«Наступна фаза цього шоку може бути менш схожою на традиційний сплеск цін на сиру нафту і більше нагадувати кризу нафтопереробки та пального для кінцевих споживачів», — зазначила Наташа Канева, керівниця глобальної стратегії JP Morgan на сировинних ринках.</p></blockquote>
<p>Ключовою умовою для заспокоєння ринків JP Morgan називає не чутки й не часткові сигнали, а лише <strong>чітке, достовірне оголошення, ратифіковане та підтверджене обома сторонами</strong>.</p>
<h4>Ринок переходить від паніки до управління дефіцитом</h4>
<p>Певним стабілізувальним фактором стало те, що трейдери почали звикати до нової ситуації. За даними Wall Street Journal, вилучення запасів допомогло пом’якшити удар від перебоїв постачання, а початкова паніка поступово змінюється режимом управління дефіцитом.</p>
<p>Однак управління дефіцитом не означає повернення до нормального ринку. Воно означає, що фізичні барелі розподілятимуться обережніше, а ціни залишатимуться під тиском через скорочення доступного ресурсу.</p>
<blockquote><p>«Нагальна, миттєва гонитва за фізичними партіями зійшла нанівець. Однак ми досить швидко скорочуємо ці запаси, і в результаті ціни мають зрости як прямий наслідок цього», — заявив Хамад Хуссейн, економіст із сировинних ринків Capital Economics, у коментарі Wall Street Journal.</p></blockquote>
<p>Для світового ринку це означає, що головний ризик уже не обмежується нафтовими котируваннями. Якщо Ормузька протока не відкриється найближчим часом, удар може перейти на НПЗ, логістику нафтопродуктів і кінцеві ціни пального. Саме тому нинішня криза небезпечна не лише для нафтовидобувних країн чи трейдерів, а й для споживачів у всьому світі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Shortage-Scenario-Looms-Large.html">OilPrice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30374-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки"/><br /><p>Тривале блокування Ормузької протоки вже вилучило з ринку сотні мільйонів барелів нафти, а сукупні втрати постачання з Близького Сходу можуть сягнути <strong>1 млрд барелів до кінця травня</strong>. Якщо протока не відкриється найближчим часом, ризик для ринку може перейти від класичного дефіциту сирої нафти до повноцінної кризи нафтопереробки та кінцевого споживання пального.</p>
<h3>Світовий ринок нафти наближається до сценарію дефіциту через блокування Ормузької протоки</h3>
<h4>Блокування Ормузької протоки змінює баланс ринку</h4>
<p>Світовий ринок нафти стрімко входить у фазу жорсткого дефіциту. Те, що ще три місяці тому виглядало малоймовірним, тепер стає дедалі реалістичнішим сценарієм: <strong>глобальна нестача сирої нафти</strong> формується щодня, доки Ормузька протока залишається майже повністю заблокованою.</p>
<p>Аналітики вже не виходять із припущення про швидке завершення війни між США, Ізраїлем та Іраном. Натомість у розрахунках дедалі частіше враховується тривалий період серйозних перебоїв енергетичних потоків.</p>
<ul>
<li><strong>Kpler</strong> оцінила сукупну втрату постачання нафти на Близькому Сході з 28 лютого до 8 травня у <strong>782 млн барелів</strong>.</li>
<li>За оцінкою Kpler, до кінця травня втрати можуть зрости до <strong>1 млрд барелів</strong>.</li>
<li>У добовому вимірі Саудівська Аравія втрачає понад <strong>3 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Видобуток Іраку нижчий на <strong>2,88 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Іран втратив <strong>1,69 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Кувейт зазнав скорочення на <strong>1,75 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Такі масштаби випадіння постачання означають, що ринок уже працює не в режимі короткострокового цінового шоку, а в режимі фізичного обмеження доступних барелів. Це принципово інша ситуація: ціна може зростати не лише через очікування трейдерів, а через реальну нестачу ресурсу для НПЗ і кінцевих споживачів.</p>
<h4>МЕА очікує падіння пропозиції за стійкого попиту</h4>
<p>До початку війни високі світові запаси нафти були одним із головних аргументів на користь прогнозів про надлишок на ринку. За оцінками, профіцит міг перевищити попит майже на <strong>4 млн барелів на добу</strong>. Тепер ситуація змінилася: Міжнародне енергетичне агентство попереджає, що у 2026 році попит на нафту перевищить пропозицію.</p>
<ul>
<li>У своєму останньому місячному звіті МЕА очікує падіння глобальної пропозиції нафти приблизно на <strong>3,9 млн барелів на добу</strong> протягом поточного року.</li>
<li>Водночас фактичні втрати постачання з Близького Сходу, за оцінкою МЕА, вже становлять <strong>10,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Попит, за оцінкою агентства, скоротиться лише на <strong>420 тис. барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Це співвідношення є ключовим для розуміння загрози. Навіть якщо частина споживання буде знижена, попит залишається відносно стійким. Нафта та нафтопродукти потрібні транспорту, промисловості, авіації, аграрному сектору та арміям. Тому зниження пропозиції у мільйонах барелів на добу не може бути швидко компенсоване помірним падінням споживання.</p>
<blockquote><p>«Ви можете зменшувати споживання лише до певної межі, і коли запаси вичерпаються, вони справді вичерпаються. У певний момент ринок зіткнеться з цим, і ціни різко підуть угору», — заявила Еллен Волд, старша наукова співробітниця Global Energy Center при Atlantic Council, у коментарі Wall Street Journal.</p></blockquote>
<h4>Стратегічні та комерційні запаси вже не виглядають надійним буфером</h4>
<p>У нормальних умовах відповіддю на випадіння значної частини видобутку є використання запасів. Але нинішня криза показує обмеженість цього механізму. Запаси можуть виглядати великими на папері, однак не весь обсяг є фізично доступним для швидкого вилучення та постачання на ринок.</p>
<p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер раніше попередив, що глобальні наземні запаси пального скорочуються рекордними темпами. За його словами, саме ці запаси є <strong>«єдиним буфером, доступним сьогодні»</strong>, але вони вже <strong>«суттєво виснажені»</strong>.</p>
<p>Окрема проблема полягає в тому, що трейдери можуть переоцінювати реальну доступність нафти у сховищах. Частина запасів фактично заблокована в технологічній інфраструктурі.</p>
<blockquote><p>«Решта заблокована в заповненні трубопроводів, мінімальних рівнях резервуарів та інших щоденних операційних обмеженнях», — зазначив головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер.</p></blockquote>
<ul>
<li>За словами Аміна Нассера, у Європі та США зі сховищ можна максимально вилучати близько <strong>2 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Kpler оцінює сукупне скорочення наземних запасів із кінця березня у <strong>60 млн барелів</strong>.</li>
<li>Після цього, за оцінкою компанії, у сховищах ще залишається <strong>3 млрд барелів</strong>, однак доступною є лише частина цього обсягу.</li>
</ul>
<p>Це означає, що формальний обсяг запасів не дорівнює реальній здатності ринку швидко замінити втрачений близькосхідний ресурс. Чим довше триватиме війна та блокування Ормузької протоки, тим тоншим ставатиме запас міцності світової нафтової системи.</p>
<h4>JP Morgan попереджає про перехід до паливної кризи</h4>
<p>Попередження про наближення критичної межі лунають не лише від енергетичних компаній. Аналітики JP Morgan вважають, що вже наступного місяця комерційні запаси нафти у розвиненому світі можуть наблизитися до <strong>операційно стресових рівнів</strong>. Це означає, що втрата постачання стане набагато менш керованою, ніж зараз.</p>
<blockquote><p>«Наш висновок полягає в тому, що так чи інакше протока відкриється у червні», — заявила Наташа Канева з JP Morgan, пояснюючи, що завершення війни є єдиним способом уникнути сценарію дефіциту.</p></blockquote>
<p>Якщо цього не станеться, за оцінкою JP Morgan, наступна фаза шоку може виглядати вже не як традиційний стрибок цін на сиру нафту, а як криза нафтопереробки та кінцевого споживання пального.</p>
<blockquote><p>«Наступна фаза цього шоку може бути менш схожою на традиційний сплеск цін на сиру нафту і більше нагадувати кризу нафтопереробки та пального для кінцевих споживачів», — зазначила Наташа Канева, керівниця глобальної стратегії JP Morgan на сировинних ринках.</p></blockquote>
<p>Ключовою умовою для заспокоєння ринків JP Morgan називає не чутки й не часткові сигнали, а лише <strong>чітке, достовірне оголошення, ратифіковане та підтверджене обома сторонами</strong>.</p>
<h4>Ринок переходить від паніки до управління дефіцитом</h4>
<p>Певним стабілізувальним фактором стало те, що трейдери почали звикати до нової ситуації. За даними Wall Street Journal, вилучення запасів допомогло пом’якшити удар від перебоїв постачання, а початкова паніка поступово змінюється режимом управління дефіцитом.</p>
<p>Однак управління дефіцитом не означає повернення до нормального ринку. Воно означає, що фізичні барелі розподілятимуться обережніше, а ціни залишатимуться під тиском через скорочення доступного ресурсу.</p>
<blockquote><p>«Нагальна, миттєва гонитва за фізичними партіями зійшла нанівець. Однак ми досить швидко скорочуємо ці запаси, і в результаті ціни мають зрости як прямий наслідок цього», — заявив Хамад Хуссейн, економіст із сировинних ринків Capital Economics, у коментарі Wall Street Journal.</p></blockquote>
<p>Для світового ринку це означає, що головний ризик уже не обмежується нафтовими котируваннями. Якщо Ормузька протока не відкриється найближчим часом, удар може перейти на НПЗ, логістику нафтопродуктів і кінцеві ціни пального. Саме тому нинішня криза небезпечна не лише для нафтовидобувних країн чи трейдерів, а й для споживачів у всьому світі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Shortage-Scenario-Looms-Large.html">OilPrice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/19/svitovij-rinok-nafti-nablizhayetsya-do-scenariyu-deficitu-cherez-blokuvannya-ormuzko%d1%97-protoki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 18 May 2026 07:39:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[ADNOC]]></category>
		<category><![CDATA[Fujairah]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Reuters]]></category>
		<category><![CDATA[UAE]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтова логістика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОАЭ]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Фуджейра]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153979</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br />Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти. ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30371-Фуджейра_порт.png" alt="ОАЕ прискорюють будівництво нафтопроводу в обхід Ормузької протоки: експорт через Фуджейру мають подвоїти до 2027 року"/><br /><p>Об’єднані Арабські Емірати переводять енергетичну безпеку в режим форсованої інфраструктурної відповіді. Новий нафтопровід West-East Pipeline має подвоїти експортні можливості через порт Фуджейра вже у 2027 році та зменшити залежність країни від Ормузької протоки, фактичне закриття якої, за даними Reuters, порушило близько п’ятої частини світового постачання нафти.</p>
<h3>ОАЕ нарощують маршрут в обхід Ормузу: Фуджейра стає стратегічним вузлом нафтового експорту</h3>
<p>Об’єднані Арабські Емірати прискорюють будівництво нового нафтопроводу, який має <strong>подвоїти експортну потужність через порт Фуджейра до 2027 року</strong>. Рішення ухвалене на тлі різкого загострення ситуації навколо Ормузької протоки — одного з найважливіших морських коридорів для світової торгівлі нафтою.</p>
<p>За повідомленням Abu Dhabi Media Office, спадкоємний принц Абу-Дабі шейх Халед бін Мохамед бін Заїд доручив Abu Dhabi National Oil Company, або <strong>ADNOC</strong>, прискорити реалізацію проєкту West-East Pipeline. Трубопровід уже будується та, за очікуваннями, має запрацювати наступного року.</p>
<h4>Чому Ормузька протока стала головним ризиком для ринку</h4>
<p>Ормузька протока є вузьким морським коридором між Перською затокою та Оманською затокою. Через неї проходить значна частина нафтового експорту країн Перської затоки. Саме тому будь-яке обмеження судноплавства в цьому районі швидко перетворюється на глобальний ціновий чинник.</p>
<p>Після початку війни з Іраном Тегеран, за даними Reuters, суттєво розширив власне трактування меж протоки та морської зони, над якою він заявляє контроль. 4 травня флот Корпусу вартових ісламської революції оприлюднив карту з новою зоною контролю, що охоплює значну частину узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</p>
<ul>
<li><strong>28 лютого</strong> США та Ізраїль атакували Іран, після чого Тегеран фактично закрив морський коридор.</li>
<li><strong>4 травня</strong> Іран оприлюднив карту нової зони контролю, яка зачіпає узбережжя ОАЕ в Оманській затоці.</li>
<li><strong>У травні</strong> Корпус вартових ісламської революції додатково розширив трактування протоки, назвавши її великою операційною зоною шириною до <strong>300 миль, або 482,8 км</strong>.</li>
<li>Порушення руху через Ормуз зачепило близько <strong>п’ятої частини світового постачання нафти</strong>.</li>
</ul>
<p>На цьому тлі енергетичні ціни зросли, у частині країн почали запроваджувати нормування пального, а ризик економічного спаду посилився через інфляційний тиск.</p>
<h4>Фуджейра як вихід із пастки Ормузу</h4>
<p>ОАЕ вже мають важливу інфраструктурну перевагу — чинний Abu Dhabi Crude Oil Pipeline, або <strong>ADCOP</strong>, також відомий як трубопровід Хабшан — Фуджейра. Його потужність становить до <strong>1,8 млн барелів на добу</strong>. Цей маршрут дозволяє експортувати нафту з узбережжя Оманської затоки, тобто поза межами Ормузької протоки.</p>
<p>Новий трубопровід має значно посилити цю можливість. Для ринку це означає не лише технічне збільшення експортної потужності, а й зміну балансу ризиків: ОАЕ намагаються зробити так, щоб політична або військова блокада одного морського коридору не паралізувала нафтовий експорт країни.</p>
<ul>
<li><strong>ОАЕ та Саудівська Аравія</strong> залишаються єдиними виробниками Перської затоки, які мають трубопроводи для експорту нафти поза Ормузькою протокою.</li>
<li><strong>Кувейт, Ірак, Катар і Бахрейн</strong> майже повністю залежать від цього водного шляху для морських постачань.</li>
<li><strong>Оман</strong> має довге узбережжя на Оманській затоці, що географічно зменшує його залежність від вузького проходу через Ормуз.</li>
</ul>
<h4>Саудівський приклад: трубопровід як страхування експорту</h4>
<p>Новий еміратський маршрут не слід плутати із саудівським East-West Pipeline. Для Саудівської Аравії цей трубопровід уже став критичним елементом енергетичної стійкості, оскільки дозволяє переорієнтовувати нафту до Червоного моря.</p>
<blockquote><p>Головний виконавчий директор Aramco Амін Нассер назвав саудівський East-West Pipeline «критично важливою лінією життєзабезпечення».</p></blockquote>
<p>За його словами, Aramco збільшила потужність цього маршруту до <strong>7 млн барелів на добу за вісім днів</strong>. Це дозволило зберегти рух приблизно <strong>60% довоєнного експорту</strong> королівства.</p>
<h4>Вихід ОАЕ з ОПЕК змінює логіку видобутку</h4>
<p>Інфраструктурне прискорення збігається з політично важливим рішенням: два тижні тому ОАЕ вийшли з Організації країн — експортерів нафти, тобто <strong>ОПЕК</strong>. Це звільнило країну від квот на видобуток, які фактично координувалися в межах організації під провідною роллю Саудівської Аравії.</p>
<p>За словами міністра енергетики ОАЕ, країна за необхідності може збільшити виробничу потужність до <strong>6 млн барелів на добу</strong>. ADNOC, зі свого боку, орієнтується на <strong>5 млн барелів на добу вже наступного року</strong>. Цю ціль було перенесено на три роки раніше.</p>
<ul>
<li>У травні 2024 року ADNOC повідомляла, що її потужність досягла <strong>4,85 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>До війни ОАЕ у січні видобували трохи менше <strong>3,4 млн барелів на добу</strong>.</li>
<li>Після фактичного закриття Ормузької протоки видобуток скоротився більш ніж удвічі, оскільки ADNOC довелося законсервувати частину виробництва.</li>
</ul>
<p>ADNOC Drilling, одна з шести публічних дочірніх компаній групи, заявила Reuters про готовність забезпечити будь-яке розширення потужностей, яке знадобиться ADNOC.</p>
<h4>Атаки на Фуджейру показують: обхід Ормузу не означає повної безпеки</h4>
<p>Фуджейра та сусідній порт Хор-Факкан стали для ОАЕ фактичними рятівними маршрутами не лише для нафтової торгівлі, а й для ширшого імпорту, зокрема продовольства. ОАЕ значною мірою залежать від імпорту харчових товарів, тому безпека портів Оманської затоки має значення далеко за межами нафтового сектору.</p>
<p>Водночас Фуджейра вже була мішенню кількох атак, які ОАЕ пов’язують з Іраном. У квітні ці удари змушували тимчасово зупиняти нафтові навантаження. Атаки також відбувалися по саудівському порту Янбу на Червоному морі, де завершується трубопровід East-West Pipeline.</p>
<p>У Міністерстві закордонних справ ОАЕ атаку на танкер ADNOC і обстріл нафтової зони Фуджейри назвали <strong>«неприйнятним порушенням»</strong> та <strong>«економічним шантажем»</strong>.</p>
<h4>Що це означає для світового ринку нафти</h4>
<p>Рішення ОАЕ прискорити West-East Pipeline показує, що країни Перської затоки переходять від ситуативного реагування до перебудови експортної архітектури. У центрі цієї перебудови — не лише збільшення потужностей, а й зменшення залежності від одного морського маршруту.</p>
<ul>
<li><strong>Для ОАЕ</strong> новий трубопровід означає можливість експортувати більше нафти через Фуджейру та частково компенсувати втрати від блокування Ормузу.</li>
<li><strong>Для покупців нафти</strong> це створює альтернативний канал постачання, хоча ризики атак на інфраструктуру Оманської затоки залишаються.</li>
<li><strong>Для ринку пального</strong> це сигнал, що геополітична напруга в Ормузі й далі закладатиметься в нафтові котирування та вартість нафтопродуктів.</li>
<li><strong>Для інших країн Перської затоки</strong>, які майже повністю залежать від Ормузу, ситуація демонструє вразливість експортних моделей без сухопутних альтернатив.</li>
</ul>
<p>ОАЕ та їхні покупці вже змушені діяти в умовах воєнного ризику: за даними Reuters, кілька танкерів пройшли через протоку з вимкненими передавачами місцеперебування, щоб уникнути іранських атак і вивезти нафту, заблоковану в Перській затоці.</p>
<p>Тому новий трубопровід — це не просто енергетичний проєкт. Це спроба змінити майбутню логіку нафтової торгівлі в регіоні, де безпечний маршрут поступово стає не менш важливим, ніж сам обсяг видобутку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uae-accelerate-oil-pipeline-project-help-bypass-hormuz-2026-05-15/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/18/oae-priskoryuyut-budivnictvo-naftoprovodu-v-obxid-ormuzko%d1%97-protoki-eksport-cherez-fudzhejru-mayut-podvo%d1%97ti-do-2027-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/153951/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/153951/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 May 2026 10:15:40 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[global oil market]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[oil shock]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий шок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153951</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30351-Нефть.jpg" alt="Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії"/><br />Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило 15 млн барелів на добу сирої нафти з Перської затоки та 3,3 млн барелів на добу нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30351-Нефть.jpg" alt="Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії"/><br /><p>Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки та <strong>3,3 млн барелів на добу</strong> нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про це йдеться у звіті OIES (Оксфордський інститут енергетичних досліджень).</p>
<h2>Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії</h2>
<p>Ормузька протока стала центром найбільшого ризику для нафтового ринку. За оцінкою Oxford Institute for Energy Studies, у 2025 році через неї експортували <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки, що дорівнювало <strong>35% світового експорту</strong>. Також регіон був ключовим експортером нафтопродуктів: <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>, або <strong>13% світового експорту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Найбільше вразлива Азія:</strong> нафта Перської затоки є базовою сировиною для азійських НПЗ.</li>
<li><strong>Ризик ширший за нафту:</strong> Азія імпортує важливі продукти, зокрема LPG і нафту для нафтохімії.</li>
<li><strong>Ефект глобальний:</strong> взаємопов’язаність ринків переносить наслідки шоку на інші регіони, включно з Європою.</li>
</ul>
<h2>Від транспортного шоку до падіння видобутку</h2>
<p>Ключова особливість кризи — масштаб втрати потоків. У звіті зазначено, що рух через Ормузьку протоку був майже повністю перерваний, а невизначеність щодо майбутнього режиму роботи протоки залишається високою.</p>
<p>Те, що починалося як шок постачання, швидко стало <strong>виробничим шоком</strong>. У квітні 2026 року оцінена втрата видобутку сирої нафти й рідких вуглеводнів становила близько <strong>13 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>13% світового нафтового постачання</strong>.</p>
<ul>
<li>відновлення до довоєнних рівнів може зайняти тривалий час;</li>
<li>повернення до попередніх обсягів до кінця року може бути неможливим для частини виробників;</li>
<li>швидкість відновлення залежить від того, чи відновляться потоки через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<h2>Шок нафтопродуктів: дизель, бензин і LPG під тиском</h2>
<p>Криза не обмежується сирою нафтою. Oxford Institute for Energy Studies окремо наголошує на шоку нафтопродуктів. Його формують пошкодження нафтопереробних активів у країнах GCC, атаки на російські НПЗ, скорочення завантаження заводів через дефіцит сировини, її високу вартість, зміну якості нафти та зростання фрахтових ставок.</p>
<ul>
<li><strong>НПЗ скорочують переробку</strong> через брак сирої нафти та дорожчу логістику.</li>
<li><strong>Конкуренція за нафтопродукти посилюється</strong>, особливо за дистиляти.</li>
<li><strong>Частина країн обмежує експорт</strong> через заборони або податкові заходи.</li>
<li><strong>Маржа переробки стала рекордною й волатильною</strong>, що посилює ризики для ринку пального.</li>
</ul>
<p>Для країн споживачів це означає, що дефіцит може проявлятися не лише у ціні нафти Brent, а й у вартості дизельного пального, бензину, авіаційного пального, LPG і сировини для нафтохімії.</p>
<h2>Запаси не можуть повністю погасити удар</h2>
<p>Одна з найнебезпечніших рис цієї кризи — слабкість буферів. Вільні виробничі потужності як інструмент компенсації недоступні, бо вони розташовані в тому ж регіоні, де виникло порушення. Комерційні запаси та стратегічні резерви OECD є малими порівняно з масштабом шоку.</p>
<ul>
<li><strong>комерційні запаси OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) почали знижуватися</strong> попри вивільнення стратегічних резервів;</li>
<li><strong>запаси США, особливо дистилятів і бензину, швидко скорочуються</strong>;</li>
<li><strong>експорт США сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс</strong> після початку війни;</li>
<li><strong>американська нафта й продукти спрямовуються до Азії</strong>, а також меншою мірою до Європи.</li>
</ul>
<p>Китай, за оцінкою OIES, має здоровий рівень запасів, оскільки протягом попереднього року збільшував стратегічні сховища й накопичував нафту. Водночас імпорт сирої нафти Китаєм у квітні знизився переважно через падіння постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Фінансовий ринок уже відреагував</h2>
<p>Нафтовий шок швидко поширився на фінансові інструменти. Волатильність нафти досягла рекордних рівнів, а перекіс опціонів у бік call-опціонів різко зріс. Це означає, що інвестори або спекулюють на подальшому зростанні цін, або страхуються від такого сценарію.</p>
<ul>
<li><strong>Dated Brent</strong> різко зростав відносно ф’ючерсного Brent, перш ніж знизитися;</li>
<li>ринок сирої нафти увійшов у сильну <em>backwardation</em>, коли ближчі постачання дорожчі за майбутні;</li>
<li>екстремальна волатильність вплинула на ліквідність і позиціонування на ключових ринках;</li>
<li>у бенчмарках Перської затоки зафіксовано різке падіння ліквідності та позицій.</li>
</ul>
<p>Окремий ризик — юридичні й технічні проблеми з постачанням, а також потенційна зміна визначення регіональних бенчмарків через порушення роботи Перської затоки.</p>
<h2>США менш залежні від Ормузу, але не ізольовані від наслідків</h2>
<p>Пряма залежність США від імпорту через Ормузьку протоку обмежена. Американський ринок підтримують власний видобуток і більший імпорт із Канади. Проте це не означає повного захисту від шоку.</p>
<ul>
<li>американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс;</li>
<li>запаси США швидко знижуються;</li>
<li>бензин і дизельне пальне у США дорожчають;</li>
<li>інфляційний тиск почав проявлятися у березні.</li>
</ul>
<p>Це показує межі концепції енергетичного домінування США: навіть великий виробник не може повністю ізолювати внутрішній ринок від глобального дефіциту, якщо американські ресурси витягуються попитом Азії та Європи.</p>
<h2>Попит на нафту вже переглядають униз</h2>
<p>Глобальні прогнози попиту вже змінюються. У звіті зазначено, що зростання світового попиту на нафту переглянуто вниз майже на <strong>0,5 млн барелів на добу</strong>. Частина прогнозів навіть допускає скорочення нафтового попиту у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>ціновий ефект</strong> змушує споживачів зменшувати використання пального;</li>
<li><strong>ефект доходів</strong> обмежує купівельну спроможність економік і домогосподарств;</li>
<li><strong>політичні заходи</strong> можуть включати обмеження споживання або раціонування;</li>
<li><strong>довгостроковий вплив</strong> на попит залишається відкритим питанням.</li>
</ul>
<h2>Ціновий прогноз: усе залежить від відновлення руху через Ормуз</h2>
<p>Базове припущення прогнозу OIES — поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку у травні 2026 року. Водночас баланс ризиків залишається двостороннім: ціни можуть як знижуватися за умови стабілізації постачання, так і зростати, якщо перебої триватимуть.</p>
<ul>
<li><strong>ризик зростання цін</strong> зберігається через геополітику, дефіцит постачання та тонкі запаси;</li>
<li><strong>ризик зниження цін</strong> пов’язаний із падінням попиту та поступовим відновленням потоків;</li>
<li><strong>ринок залишається залежним від фізичного постачання</strong>, а не лише від фінансових очікувань;</li>
<li><strong>ціна стає головним механізмом балансування</strong>, якщо шок триватиме.</li>
</ul>
<p>Для Європи це означає посилення конкуренції за нафтопродукти, насамперед за дистиляти. Навіть якщо основний удар припав на Азію, скорочення глобальних потоків і переорієнтація американського експорту можуть підвищити вартість імпорту для європейських трейдерів і кінцевих споживачів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.oxfordenergy.org/publications/strait-of-hormuz-oil-shock-features-and-implications/" target="_blank">Oxford Institute for Energy Studies, Strait of Hormuz Oil Shock: Features and Implications</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30351-Нефть.jpg" alt="Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії"/><br /><p>Порушення руху через Ормузьку протоку перетворилося з логістичної проблеми на виробничий і ціновий шок. Через протоку у 2025 році проходило <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки та <strong>3,3 млн барелів на добу</strong> нафтопродуктів. Тепер ринок стикається з дефіцитом, рекордною волатильністю, тиском на запаси й ризиком подорожчання пального для кінцевих споживачів. Про це йдеться у звіті OIES (Оксфордський інститут енергетичних досліджень).</p>
<h2>Ормузький шок: світовий ринок нафти втратив опору в найважливішій транспортній артерії</h2>
<p>Ормузька протока стала центром найбільшого ризику для нафтового ринку. За оцінкою Oxford Institute for Energy Studies, у 2025 році через неї експортували <strong>15 млн барелів на добу</strong> сирої нафти з Перської затоки, що дорівнювало <strong>35% світового експорту</strong>. Також регіон був ключовим експортером нафтопродуктів: <strong>3,3 млн барелів на добу</strong>, або <strong>13% світового експорту</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Найбільше вразлива Азія:</strong> нафта Перської затоки є базовою сировиною для азійських НПЗ.</li>
<li><strong>Ризик ширший за нафту:</strong> Азія імпортує важливі продукти, зокрема LPG і нафту для нафтохімії.</li>
<li><strong>Ефект глобальний:</strong> взаємопов’язаність ринків переносить наслідки шоку на інші регіони, включно з Європою.</li>
</ul>
<h2>Від транспортного шоку до падіння видобутку</h2>
<p>Ключова особливість кризи — масштаб втрати потоків. У звіті зазначено, що рух через Ормузьку протоку був майже повністю перерваний, а невизначеність щодо майбутнього режиму роботи протоки залишається високою.</p>
<p>Те, що починалося як шок постачання, швидко стало <strong>виробничим шоком</strong>. У квітні 2026 року оцінена втрата видобутку сирої нафти й рідких вуглеводнів становила близько <strong>13 млн барелів на добу</strong>, або приблизно <strong>13% світового нафтового постачання</strong>.</p>
<ul>
<li>відновлення до довоєнних рівнів може зайняти тривалий час;</li>
<li>повернення до попередніх обсягів до кінця року може бути неможливим для частини виробників;</li>
<li>швидкість відновлення залежить від того, чи відновляться потоки через Ормузьку протоку.</li>
</ul>
<h2>Шок нафтопродуктів: дизель, бензин і LPG під тиском</h2>
<p>Криза не обмежується сирою нафтою. Oxford Institute for Energy Studies окремо наголошує на шоку нафтопродуктів. Його формують пошкодження нафтопереробних активів у країнах GCC, атаки на російські НПЗ, скорочення завантаження заводів через дефіцит сировини, її високу вартість, зміну якості нафти та зростання фрахтових ставок.</p>
<ul>
<li><strong>НПЗ скорочують переробку</strong> через брак сирої нафти та дорожчу логістику.</li>
<li><strong>Конкуренція за нафтопродукти посилюється</strong>, особливо за дистиляти.</li>
<li><strong>Частина країн обмежує експорт</strong> через заборони або податкові заходи.</li>
<li><strong>Маржа переробки стала рекордною й волатильною</strong>, що посилює ризики для ринку пального.</li>
</ul>
<p>Для країн споживачів це означає, що дефіцит може проявлятися не лише у ціні нафти Brent, а й у вартості дизельного пального, бензину, авіаційного пального, LPG і сировини для нафтохімії.</p>
<h2>Запаси не можуть повністю погасити удар</h2>
<p>Одна з найнебезпечніших рис цієї кризи — слабкість буферів. Вільні виробничі потужності як інструмент компенсації недоступні, бо вони розташовані в тому ж регіоні, де виникло порушення. Комерційні запаси та стратегічні резерви OECD є малими порівняно з масштабом шоку.</p>
<ul>
<li><strong>комерційні запаси OECD (Організація економічного співробітництва та розвитку) почали знижуватися</strong> попри вивільнення стратегічних резервів;</li>
<li><strong>запаси США, особливо дистилятів і бензину, швидко скорочуються</strong>;</li>
<li><strong>експорт США сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс</strong> після початку війни;</li>
<li><strong>американська нафта й продукти спрямовуються до Азії</strong>, а також меншою мірою до Європи.</li>
</ul>
<p>Китай, за оцінкою OIES, має здоровий рівень запасів, оскільки протягом попереднього року збільшував стратегічні сховища й накопичував нафту. Водночас імпорт сирої нафти Китаєм у квітні знизився переважно через падіння постачання з Близького Сходу.</p>
<h2>Фінансовий ринок уже відреагував</h2>
<p>Нафтовий шок швидко поширився на фінансові інструменти. Волатильність нафти досягла рекордних рівнів, а перекіс опціонів у бік call-опціонів різко зріс. Це означає, що інвестори або спекулюють на подальшому зростанні цін, або страхуються від такого сценарію.</p>
<ul>
<li><strong>Dated Brent</strong> різко зростав відносно ф’ючерсного Brent, перш ніж знизитися;</li>
<li>ринок сирої нафти увійшов у сильну <em>backwardation</em>, коли ближчі постачання дорожчі за майбутні;</li>
<li>екстремальна волатильність вплинула на ліквідність і позиціонування на ключових ринках;</li>
<li>у бенчмарках Перської затоки зафіксовано різке падіння ліквідності та позицій.</li>
</ul>
<p>Окремий ризик — юридичні й технічні проблеми з постачанням, а також потенційна зміна визначення регіональних бенчмарків через порушення роботи Перської затоки.</p>
<h2>США менш залежні від Ормузу, але не ізольовані від наслідків</h2>
<p>Пряма залежність США від імпорту через Ормузьку протоку обмежена. Американський ринок підтримують власний видобуток і більший імпорт із Канади. Проте це не означає повного захисту від шоку.</p>
<ul>
<li>американський експорт сирої нафти й нафтопродуктів різко зріс;</li>
<li>запаси США швидко знижуються;</li>
<li>бензин і дизельне пальне у США дорожчають;</li>
<li>інфляційний тиск почав проявлятися у березні.</li>
</ul>
<p>Це показує межі концепції енергетичного домінування США: навіть великий виробник не може повністю ізолювати внутрішній ринок від глобального дефіциту, якщо американські ресурси витягуються попитом Азії та Європи.</p>
<h2>Попит на нафту вже переглядають униз</h2>
<p>Глобальні прогнози попиту вже змінюються. У звіті зазначено, що зростання світового попиту на нафту переглянуто вниз майже на <strong>0,5 млн барелів на добу</strong>. Частина прогнозів навіть допускає скорочення нафтового попиту у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>ціновий ефект</strong> змушує споживачів зменшувати використання пального;</li>
<li><strong>ефект доходів</strong> обмежує купівельну спроможність економік і домогосподарств;</li>
<li><strong>політичні заходи</strong> можуть включати обмеження споживання або раціонування;</li>
<li><strong>довгостроковий вплив</strong> на попит залишається відкритим питанням.</li>
</ul>
<h2>Ціновий прогноз: усе залежить від відновлення руху через Ормуз</h2>
<p>Базове припущення прогнозу OIES — поступове відновлення потоків через Ормузьку протоку у травні 2026 року. Водночас баланс ризиків залишається двостороннім: ціни можуть як знижуватися за умови стабілізації постачання, так і зростати, якщо перебої триватимуть.</p>
<ul>
<li><strong>ризик зростання цін</strong> зберігається через геополітику, дефіцит постачання та тонкі запаси;</li>
<li><strong>ризик зниження цін</strong> пов’язаний із падінням попиту та поступовим відновленням потоків;</li>
<li><strong>ринок залишається залежним від фізичного постачання</strong>, а не лише від фінансових очікувань;</li>
<li><strong>ціна стає головним механізмом балансування</strong>, якщо шок триватиме.</li>
</ul>
<p>Для Європи це означає посилення конкуренції за нафтопродукти, насамперед за дистиляти. Навіть якщо основний удар припав на Азію, скорочення глобальних потоків і переорієнтація американського експорту можуть підвищити вартість імпорту для європейських трейдерів і кінцевих споживачів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.oxfordenergy.org/publications/strait-of-hormuz-oil-shock-features-and-implications/" target="_blank">Oxford Institute for Energy Studies, Strait of Hormuz Oil Shock: Features and Implications</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/05/12/153951/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринок нафти готується до турбулентності після ударів США по Венесуелі</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/04/rinok-nafti-gotuyetsya-do-turbulentnosti-pislya-udariv-ssha-po-venesueli/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/04/rinok-nafti-gotuyetsya-do-turbulentnosti-pislya-udariv-ssha-po-venesueli/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 04 Jan 2026 13:03:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[US strikes]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові санкції]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153498</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30049-Цена_падение.png" alt="Ринок нафти готується до турбулентності після ударів США по Венесуелі"/><br />Військова операція США проти режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі різко підвищила невизначеність на світовому ринку нафти. Попри те, що країна нині забезпечує менше 1% світового видобутку, вона володіє близько 17% доведених світових запасів нафти, що робить її потенційно ключовим фактором майбутньої пропозиції. Інвестори одночасно оцінюють ризики короткострокових перебоїв і можливість зростання видобутку у середньостроковій перспективі. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30049-Цена_падение.png" alt="Ринок нафти готується до турбулентності після ударів США по Венесуелі"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Військова операція США проти режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі різко підвищила невизначеність на світовому ринку нафти. Попри те, що країна нині забезпечує <strong>менше 1% світового видобутку</strong>, вона володіє <strong>близько 17% доведених світових запасів нафти</strong>, що робить її потенційно ключовим фактором майбутньої пропозиції. Інвестори одночасно оцінюють ризики короткострокових перебоїв і можливість зростання видобутку у середньостроковій перспективі.</p>
<h3>Геополітичний шок і очікування ринку</h3>
<p>Після оголошення про американську операцію трейдери готуються до різких рухів котирувань із відкриттям торгів нафтовими фʼючерсами. Невизначеність посилюється на тлі загального песимізму на ринку, де аналітики вже попереджають про <em>надлишок пропозиції</em> у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>Видобуток Венесуели:</strong> менше 1% світового обсягу</li>
<li><strong>Частка у світових запасах:</strong> близько 17%</li>
<li><strong>Стан експорту:</strong> експорт уже скоротився вдвічі через санкції та морську блокаду</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо цін</h3>
<p>На думку учасників ринку, у короткостроковій перспективі можливе <strong>зростання цін</strong> через ризик перебоїв, однак у середньостроковому горизонті ринок закладає сценарій повернення додаткових венесуельських барелів.</p>
<blockquote><p>“Люди виходитимуть з припущення, що у середньостроковій перспективі на ринку зʼявиться значно більше нафти”, — Амріта Сен, засновниця консалтингової компанії Energy Aspects</p></blockquote>
<p>Водночас, за оцінками ринку, премія за геополітичний ризик залишається обмеженою через <em>очікувані надлишкові обсяги постачання</em> у першій половині 2026 року.</p>
<h2>Ціновий фон: глибокий «ведмежий» ринок</h2>
<p>Аналітики прогнозують подальше зниження цін на нафту на початку року після <strong>падіння на 20% у 2025 році</strong>. Наразі Brent торгується на рівні <strong>трохи вище 60 доларів за барель</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринкові настрої:</strong> найпесимістичніші за останнє десятиліття</li>
<li><strong>Brent:</strong> рекордні короткі позиції</li>
<li><strong>WTI:</strong> історично низькі довгі позиції</li>
</ul>
<h2>Роль ОПЕК+</h2>
<p>Попри кризу у Венесуелі, країни ОПЕК+ не змінили стратегію. Вісім учасників альянсу, серед яких Саудівська Аравія, росія та Обʼєднані Арабські Емірати, підтвердили <strong>паузу у нарощуванні видобутку щонайменше до квітня</strong>.</p>
<h2>Короткострокові ризики для видобутку Венесуели</h2>
<p>У найближчі тижні виробництво нафти у Венесуелі може скоротитися ще більше. Морська блокада обмежила імпорт компонентів, необхідних для змішування важкої нафти, що безпосередньо впливає на експортні можливості.</p>
<ul>
<li><strong>Втрачений обсяг:</strong> від 200 до 300 тис. барелів на добу</li>
<li><strong>Оператор:</strong> державна компанія Petróleos de Venezuela (PDVSA)</li>
<li><strong>Рішення:</strong> вимога до партнерів згорнути частину виробництва</li>
</ul>
<blockquote><p>“Ми вже ідентифікували від 200 до 300 тисяч барелів на добу, які були зупинені, і цей показник може зрости”, — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<p>Таким чином, ситуація на нафтовому ринку демонструє, що навіть локальні геополітичні конфлікти можуть мати глобальні наслідки, водночас не завжди трансформуючись у реальні перебої постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>Першоджерело: <a href="https://www.ft.com/content/4a21608d-363c-467c-9698-b6c083715493">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30049-Цена_падение.png" alt="Ринок нафти готується до турбулентності після ударів США по Венесуелі"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Військова операція США проти режиму Ніколаса Мадуро у Венесуелі різко підвищила невизначеність на світовому ринку нафти. Попри те, що країна нині забезпечує <strong>менше 1% світового видобутку</strong>, вона володіє <strong>близько 17% доведених світових запасів нафти</strong>, що робить її потенційно ключовим фактором майбутньої пропозиції. Інвестори одночасно оцінюють ризики короткострокових перебоїв і можливість зростання видобутку у середньостроковій перспективі.</p>
<h3>Геополітичний шок і очікування ринку</h3>
<p>Після оголошення про американську операцію трейдери готуються до різких рухів котирувань із відкриттям торгів нафтовими фʼючерсами. Невизначеність посилюється на тлі загального песимізму на ринку, де аналітики вже попереджають про <em>надлишок пропозиції</em> у 2026 році.</p>
<ul>
<li><strong>Видобуток Венесуели:</strong> менше 1% світового обсягу</li>
<li><strong>Частка у світових запасах:</strong> близько 17%</li>
<li><strong>Стан експорту:</strong> експорт уже скоротився вдвічі через санкції та морську блокаду</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо цін</h3>
<p>На думку учасників ринку, у короткостроковій перспективі можливе <strong>зростання цін</strong> через ризик перебоїв, однак у середньостроковому горизонті ринок закладає сценарій повернення додаткових венесуельських барелів.</p>
<blockquote><p>“Люди виходитимуть з припущення, що у середньостроковій перспективі на ринку зʼявиться значно більше нафти”, — Амріта Сен, засновниця консалтингової компанії Energy Aspects</p></blockquote>
<p>Водночас, за оцінками ринку, премія за геополітичний ризик залишається обмеженою через <em>очікувані надлишкові обсяги постачання</em> у першій половині 2026 року.</p>
<h2>Ціновий фон: глибокий «ведмежий» ринок</h2>
<p>Аналітики прогнозують подальше зниження цін на нафту на початку року після <strong>падіння на 20% у 2025 році</strong>. Наразі Brent торгується на рівні <strong>трохи вище 60 доларів за барель</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринкові настрої:</strong> найпесимістичніші за останнє десятиліття</li>
<li><strong>Brent:</strong> рекордні короткі позиції</li>
<li><strong>WTI:</strong> історично низькі довгі позиції</li>
</ul>
<h2>Роль ОПЕК+</h2>
<p>Попри кризу у Венесуелі, країни ОПЕК+ не змінили стратегію. Вісім учасників альянсу, серед яких Саудівська Аравія, росія та Обʼєднані Арабські Емірати, підтвердили <strong>паузу у нарощуванні видобутку щонайменше до квітня</strong>.</p>
<h2>Короткострокові ризики для видобутку Венесуели</h2>
<p>У найближчі тижні виробництво нафти у Венесуелі може скоротитися ще більше. Морська блокада обмежила імпорт компонентів, необхідних для змішування важкої нафти, що безпосередньо впливає на експортні можливості.</p>
<ul>
<li><strong>Втрачений обсяг:</strong> від 200 до 300 тис. барелів на добу</li>
<li><strong>Оператор:</strong> державна компанія Petróleos de Venezuela (PDVSA)</li>
<li><strong>Рішення:</strong> вимога до партнерів згорнути частину виробництва</li>
</ul>
<blockquote><p>“Ми вже ідентифікували від 200 до 300 тисяч барелів на добу, які були зупинені, і цей показник може зрости”, — Амріта Сен, Energy Aspects</p></blockquote>
<p>Таким чином, ситуація на нафтовому ринку демонструє, що навіть локальні геополітичні конфлікти можуть мати глобальні наслідки, водночас не завжди трансформуючись у реальні перебої постачання.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>Першоджерело: <a href="https://www.ft.com/content/4a21608d-363c-467c-9698-b6c083715493">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/04/rinok-nafti-gotuyetsya-do-turbulentnosti-pislya-udariv-ssha-po-venesueli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/svitovij-rinok-nafti/feed/ ) in 0.29963 seconds, on Nov 16th, 2026 at 12:05 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 16th, 2026 at 1:05 am UTC -->