<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; світовий ринок</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/svitovij-rinok/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Навіть припинення ударів по НПЗ не відновить пропозицію дизпалива швидко — Reuters</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/16/navit-pripinennya-udariv-po-npz-ne-vidnovit-propoziciyu-dizpaliva-shvidko-reuters/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/16/navit-pripinennya-udariv-po-npz-ne-vidnovit-propoziciyu-dizpaliva-shvidko-reuters/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 16 Sep 2026 06:51:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[refining capacity]]></category>
		<category><![CDATA[Russian refineries]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизпалива]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичне перемир'я]]></category>
		<category><![CDATA[переробка | diesel shortage]]></category>
		<category><![CDATA[російські НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155317</guid>
		<description><![CDATA[У колонці Reuters Open Interest від 15 вересня зазначено, що можливе припинення ударів по енергетичній інфраструктурі може знизити ризик нових пошкоджень, але не усуває вже накопичений дефіцит переробних потужностей. Чистий експорт дизпалива з росії та Перської затоки у серпні був на 1,6 млн барелів на добу нижчим, ніж у лютому. Відновлення частини пошкоджених НПЗ, за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>У колонці Reuters Open Interest від 15 вересня зазначено, що можливе припинення ударів по енергетичній інфраструктурі може знизити ризик нових пошкоджень, але не усуває вже накопичений дефіцит переробних потужностей. Чистий експорт дизпалива з росії та Перської затоки у серпні був на 1,6 млн барелів на добу нижчим, ніж у лютому. Відновлення частини пошкоджених НПЗ, за оцінкою автора колонки, може тривати місяцями.</p>
<h3>Дизельний ринок уже втратив два великих джерела постачання</h3>
<p>Автор Reuters Open Interest Рон Буссо зазначає, що навіть якщо домовленість про припинення атак на енергетичну інфраструктуру буде реалізована, вона не поверне негайно втрачене виробництво. У серпні сукупний чистий експорт дизпалива з росії та країн Перської затоки був на 1,6 млн барелів на добу нижчим, ніж у лютому. До загострення двох конфліктів ці регіони забезпечували майже 45% світової морської торгівлі дизельним пальним. Це оцінка аналітичної колонки Reuters, а не офіційний прогноз уряду чи міжнародної організації.</p>
<p>росія у 2025 році була другим найбільшим експортером дизельного пального після США, відвантажуючи понад 800 тис. барелів на добу, або близько 12% світової морської торгівлі продуктом, за даними Kpler, наведеними Reuters. Після запровадження експортної заборони еталонні ціни на дизпальне, за розрахунками агентства, зросли приблизно на 60%.</p>
<p>«Термінал» уже аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/09/13/155276/">скорочення на 1,6 млн барелів на добу чистого експорту з росії та Перської затоки</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/svitova-propoziciya-dizpalnogo-zalishatimetsya-obmezhenoyu-vzimku-uchasniki-rinku/">ризик обмеженої глобальної пропозиції дизпалива взимку</a>.</p>
<h3>Вузьким місцем стала не лише нафта, а й фізична спроможність НПЗ</h3>
<p>За наведеними Reuters даними МЕА, глобальна переробка в серпні досягла сезонного максимуму 81,4 млн барелів на добу, але залишалася на 4,2 млн барелів на добу нижчою, ніж роком раніше. Це означає, що збільшення доступності сирої нафти саме по собі не відновлює пропозицію готових середніх дистилятів.</p>
<p>Окремою проблемою Reuters називає складність ремонту російських установок первинної переробки та гідрокрекінгу. Санкції обмежують доступ до спеціалізованого обладнання й компонентів, а попит на ремонтні ресурси одночасно високий через пошкодження НПЗ на Близькому Сході. Саме тому автор колонки оцінює швидке повернення російського експорту як малоймовірне навіть за відсутності нових атак.</p>
<p>Для ринку важливо розмежовувати політичну домовленість і фізичне відновлення виробництва. Припинення нових пошкоджень може зменшити подальший ризик для пропозиції, але не повертає автоматично вже втрачені обсяги дизпалива.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/trumps-ukraine-energy-truce-wont-fix-global-diesel-crunch-2026-09-15/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>У колонці Reuters Open Interest від 15 вересня зазначено, що можливе припинення ударів по енергетичній інфраструктурі може знизити ризик нових пошкоджень, але не усуває вже накопичений дефіцит переробних потужностей. Чистий експорт дизпалива з росії та Перської затоки у серпні був на 1,6 млн барелів на добу нижчим, ніж у лютому. Відновлення частини пошкоджених НПЗ, за оцінкою автора колонки, може тривати місяцями.</p>
<h3>Дизельний ринок уже втратив два великих джерела постачання</h3>
<p>Автор Reuters Open Interest Рон Буссо зазначає, що навіть якщо домовленість про припинення атак на енергетичну інфраструктуру буде реалізована, вона не поверне негайно втрачене виробництво. У серпні сукупний чистий експорт дизпалива з росії та країн Перської затоки був на 1,6 млн барелів на добу нижчим, ніж у лютому. До загострення двох конфліктів ці регіони забезпечували майже 45% світової морської торгівлі дизельним пальним. Це оцінка аналітичної колонки Reuters, а не офіційний прогноз уряду чи міжнародної організації.</p>
<p>росія у 2025 році була другим найбільшим експортером дизельного пального після США, відвантажуючи понад 800 тис. барелів на добу, або близько 12% світової морської торгівлі продуктом, за даними Kpler, наведеними Reuters. Після запровадження експортної заборони еталонні ціни на дизпальне, за розрахунками агентства, зросли приблизно на 60%.</p>
<p>«Термінал» уже аналізував <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/09/13/155276/">скорочення на 1,6 млн барелів на добу чистого експорту з росії та Перської затоки</a> та <a href="https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/svitova-propoziciya-dizpalnogo-zalishatimetsya-obmezhenoyu-vzimku-uchasniki-rinku/">ризик обмеженої глобальної пропозиції дизпалива взимку</a>.</p>
<h3>Вузьким місцем стала не лише нафта, а й фізична спроможність НПЗ</h3>
<p>За наведеними Reuters даними МЕА, глобальна переробка в серпні досягла сезонного максимуму 81,4 млн барелів на добу, але залишалася на 4,2 млн барелів на добу нижчою, ніж роком раніше. Це означає, що збільшення доступності сирої нафти саме по собі не відновлює пропозицію готових середніх дистилятів.</p>
<p>Окремою проблемою Reuters називає складність ремонту російських установок первинної переробки та гідрокрекінгу. Санкції обмежують доступ до спеціалізованого обладнання й компонентів, а попит на ремонтні ресурси одночасно високий через пошкодження НПЗ на Близькому Сході. Саме тому автор колонки оцінює швидке повернення російського експорту як малоймовірне навіть за відсутності нових атак.</p>
<p>Для ринку важливо розмежовувати політичну домовленість і фізичне відновлення виробництва. Припинення нових пошкоджень може зменшити подальший ризик для пропозиції, але не повертає автоматично вже втрачені обсяги дизпалива.</p>
<p><strong>Джерела:</strong> <a href="https://www.reuters.com/commentary/reuters-open-interest/trumps-ukraine-energy-truce-wont-fix-global-diesel-crunch-2026-09-15/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/16/navit-pripinennya-udariv-po-npz-ne-vidnovit-propoziciyu-dizpaliva-shvidko-reuters/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт нафтопродуктів із Перської затоки залишається майже на 60% нижчим за довоєнний рівень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/eksport-naftoproduktiv-iz-persko%d1%97-zatoki-zalishayetsya-majzhe-na-60-nizhchim-za-dovoyennij-riven/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/eksport-naftoproduktiv-iz-persko%d1%97-zatoki-zalishayetsya-majzhe-na-60-nizhchim-za-dovoyennij-riven/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Sep 2026 07:05:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[fuel inventories]]></category>
		<category><![CDATA[global diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[Gulf exports]]></category>
		<category><![CDATA[refined products]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит дизпалива | diesel fuel]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Перська затока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155305</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31263-Нефть.jpg" alt="Експорт нафтопродуктів із Перської затоки залишається майже на 60% нижчим за довоєнний рівень"/><br />Експорт дизпалива, бензину та авіапального з Перської затоки залишається майже на 60% нижчим від рівня до війни, а дефіцит найбільше проявляється саме у дизельному сегменті. Світові запаси нафти від початку конфлікту скоротилися на 507 млн барелів. Одночасно можливості Саудівської Аравії обходити Ормуз через Червоне море погіршилися через зупинку East-West Pipeline. Готове пальне втратило більше пропозиції, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31263-Нефть.jpg" alt="Експорт нафтопродуктів із Перської затоки залишається майже на 60% нижчим за довоєнний рівень"/><br /><p>Експорт дизпалива, бензину та авіапального з Перської затоки залишається майже на 60% нижчим від рівня до війни, а дефіцит найбільше проявляється саме у дизельному сегменті. Світові запаси нафти від початку конфлікту скоротилися на 507 млн барелів. Одночасно можливості Саудівської Аравії обходити Ормуз через Червоне море погіршилися через зупинку East-West Pipeline.</p>
<h3>Готове пальне втратило більше пропозиції, ніж сира нафта</h3>
<p>Reuters Open Interest 14 вересня зафіксував принципову відмінність між ситуацією на ринку сирої нафти та готових нафтопродуктів. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, експорт дизельного пального, бензину та авіапального з Перської затоки залишається майже на 60% нижчим від довоєнних обсягів. Це спричинило гострий дефіцит передусім дизпалива та підняло ціни на готовий продукт до рекордних рівнів.</p>
<p>Одночасно світові запаси нафти з початку війни скоротилися на 507 млн барелів, що відповідає приблизно 2,8 млн барелів на добу. Таким чином, ринок входить у нові перебої вже з меншим запасом ресурсу, який міг би амортизувати тимчасове падіння постачання.</p>
<h3>Саудівський резервний маршрут утратив частину пропускної спроможності</h3>
<p>У перші п&#8217;ять місяців конфлікту Саудівська Аравія збільшила західний експорт через East-West Pipeline до 4–5 млн барелів на добу. Це відповідало приблизно 4–5% світової нафтової пропозиції та допомагало компенсувати втрати потоків через Ормуз.</p>
<p>У серпні обсяг скоротився до 2 млн барелів на добу — найнижчого рівня від січня. Видобуток Саудівської Аравії, за даними МЕА, у серпні впав до 6 млн барелів на добу, мінімуму більш ніж за три десятиліття. Після нової атаки East-West Pipeline був тимчасово зупинений.</p>
<p>Через Ормуз із червня експортувалося близько 5 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу — приблизно чверть довоєнного рівня, свідчать дані Kpler. Частина фактичного потоку може не відображатися в судновій статистиці через вимкнення навігаційних систем.</p>
<p>Для європейського дизельного ринку це означає одночасне обмеження виробничого, запасового та логістичного резерву. «Термінал» напередодні повідомляв, що :contentReference[oaicite:18]{index=18}. Раніше також було зафіксовано, що</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31263-Нефть.jpg" alt="Експорт нафтопродуктів із Перської затоки залишається майже на 60% нижчим за довоєнний рівень"/><br /><p>Експорт дизпалива, бензину та авіапального з Перської затоки залишається майже на 60% нижчим від рівня до війни, а дефіцит найбільше проявляється саме у дизельному сегменті. Світові запаси нафти від початку конфлікту скоротилися на 507 млн барелів. Одночасно можливості Саудівської Аравії обходити Ормуз через Червоне море погіршилися через зупинку East-West Pipeline.</p>
<h3>Готове пальне втратило більше пропозиції, ніж сира нафта</h3>
<p>Reuters Open Interest 14 вересня зафіксував принципову відмінність між ситуацією на ринку сирої нафти та готових нафтопродуктів. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства, експорт дизельного пального, бензину та авіапального з Перської затоки залишається майже на 60% нижчим від довоєнних обсягів. Це спричинило гострий дефіцит передусім дизпалива та підняло ціни на готовий продукт до рекордних рівнів.</p>
<p>Одночасно світові запаси нафти з початку війни скоротилися на 507 млн барелів, що відповідає приблизно 2,8 млн барелів на добу. Таким чином, ринок входить у нові перебої вже з меншим запасом ресурсу, який міг би амортизувати тимчасове падіння постачання.</p>
<h3>Саудівський резервний маршрут утратив частину пропускної спроможності</h3>
<p>У перші п&#8217;ять місяців конфлікту Саудівська Аравія збільшила західний експорт через East-West Pipeline до 4–5 млн барелів на добу. Це відповідало приблизно 4–5% світової нафтової пропозиції та допомагало компенсувати втрати потоків через Ормуз.</p>
<p>У серпні обсяг скоротився до 2 млн барелів на добу — найнижчого рівня від січня. Видобуток Саудівської Аравії, за даними МЕА, у серпні впав до 6 млн барелів на добу, мінімуму більш ніж за три десятиліття. Після нової атаки East-West Pipeline був тимчасово зупинений.</p>
<p>Через Ормуз із червня експортувалося близько 5 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу — приблизно чверть довоєнного рівня, свідчать дані Kpler. Частина фактичного потоку може не відображатися в судновій статистиці через вимкнення навігаційних систем.</p>
<p>Для європейського дизельного ринку це означає одночасне обмеження виробничого, запасового та логістичного резерву. «Термінал» напередодні повідомляв, що :contentReference[oaicite:18]{index=18}. Раніше також було зафіксовано, що</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://www.reuters.com/" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/09/15/eksport-naftoproduktiv-iz-persko%d1%97-zatoki-zalishayetsya-majzhe-na-60-nizhchim-za-dovoyennij-riven/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Скорочення переробки та попиту на дизель у Китаї стримує світові ціни на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/skorochennya-pererobki-ta-popitu-na-dizel-u-kita%d1%97-strimuye-svitovi-cini-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/skorochennya-pererobki-ta-popitu-na-dizel-u-kita%d1%97-strimuye-svitovi-cini-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Jul 2026 09:07:20 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[LNG-транспорт]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[експорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[електровантажівки]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154597</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30791-Китай_1.jpg" alt="Скорочення переробки та попиту на дизель у Китаї стримує світові ціни на нафту"/><br />Китай скоротив закупівлі нафти, обмежив експорт нафтопродуктів і знизив внутрішнє споживання дизпалива, частково компенсуючи дефіцит пропозиції на світовому ринку. Середній імпорт нафти до Китаю протягом попередніх п’яти років становив близько 12 млн барелів на добу, однак у червні 2026 року країна закупила лише приблизно 7 млн барелів на добу. За оцінкою Energy Aspects, скорочення завантаження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30791-Китай_1.jpg" alt="Скорочення переробки та попиту на дизель у Китаї стримує світові ціни на нафту"/><br /><article>Китай скоротив закупівлі нафти, обмежив експорт нафтопродуктів і знизив внутрішнє споживання дизпалива, частково компенсуючи дефіцит пропозиції на світовому ринку.</p>
</article>
<article>
<h3>Середній імпорт нафти до Китаю протягом попередніх п’яти років становив близько <strong>12 млн барелів на добу</strong>, однак у червні 2026 року країна закупила лише приблизно <strong>7 млн барелів на добу</strong>.</h3>
<p>За оцінкою Energy Aspects, скорочення завантаження китайських НПЗ забезпечило близько <strong>60%</strong> загального падіння імпорту на <strong>5 млн барелів на добу</strong> у період від кінця лютого до кінця червня. Зниження відбулося після того, як уряд обмежив експорт бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.</p>
<p>Внутрішній попит на дизель також скоротився через перенесення інфраструктурних проєктів та розширення використання електричних вантажівок і вантажного транспорту на зрідженому природному газі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/breakingviews/china-can-keep-dousing-worlds-oil-price-flames-2026-07-27/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Reuters Breakingviews</a>.</p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30791-Китай_1.jpg" alt="Скорочення переробки та попиту на дизель у Китаї стримує світові ціни на нафту"/><br /><article>Китай скоротив закупівлі нафти, обмежив експорт нафтопродуктів і знизив внутрішнє споживання дизпалива, частково компенсуючи дефіцит пропозиції на світовому ринку.</p>
</article>
<article>
<h3>Середній імпорт нафти до Китаю протягом попередніх п’яти років становив близько <strong>12 млн барелів на добу</strong>, однак у червні 2026 року країна закупила лише приблизно <strong>7 млн барелів на добу</strong>.</h3>
<p>За оцінкою Energy Aspects, скорочення завантаження китайських НПЗ забезпечило близько <strong>60%</strong> загального падіння імпорту на <strong>5 млн барелів на добу</strong> у період від кінця лютого до кінця червня. Зниження відбулося після того, як уряд обмежив експорт бензину, дизельного пального та інших нафтопродуктів.</p>
<p>Внутрішній попит на дизель також скоротився через перенесення інфраструктурних проєктів та розширення використання електричних вантажівок і вантажного транспорту на зрідженому природному газі.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/commentary/breakingviews/china-can-keep-dousing-worlds-oil-price-flames-2026-07-27/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Reuters Breakingviews</a>.</p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/skorochennya-pererobki-ta-popitu-na-dizel-u-kita%d1%97-strimuye-svitovi-cini-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта подешевшала більш ніж на 6% після паузи в ударах США та Ірану</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-pislya-pauzi-v-udarax-ssha-ta-iranu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-pislya-pauzi-v-udarax-ssha-ta-iranu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Jul 2026 07:17:42 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[дизельне пальне]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154598</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30790-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6% після паузи в ударах США та Ірану"/><br />Різке зниження нафтових котирувань створює передумови для послаблення сировинної складової цін на дизельне пальне, хоча ризики для морської логістики зберігаються. Уранці 27 липня ф’ючерси на Brent подешевшали на $6,20 за барель, або на 6,4%, — до $90,58 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate знизилася на $5,80 за барель, або на 6,5%, — до $83,51 за [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30790-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6% після паузи в ударах США та Ірану"/><br /><article>Різке зниження нафтових котирувань створює передумови для послаблення сировинної складової цін на дизельне пальне, хоча ризики для морської логістики зберігаються.</article>
<article></article>
<article></article>
<h3>Уранці 27 липня ф’ючерси на Brent подешевшали на <strong>$6,20 за барель</strong>, або на <strong>6,4%</strong>, — до <strong>$90,58 за барель</strong>. Американська нафта West Texas Intermediate знизилася на <strong>$5,80 за барель</strong>, або на <strong>6,5%</strong>, — до <strong>$83,51 за барель</strong>.</h3>
<article></article>
<article>Ринок відреагував на паузу в ударах між США та Іраном. Водночас рух суден через Ормузьку протоку залишався обмеженим: протягом вихідних її щодня проходили менш ніж <strong>10 торговельних суден</strong>. Це означає, що зниження нафтових котирувань поки не усунуло ризиків для фізичних поставок нафти й нафтопродуктів.<strong>Джерело:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-slips-more-than-5-after-us-pauses-strikes-iran-2026-07-26/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Reuters</a>.</p>
</article>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30790-Цена_падение.png" alt="Нафта подешевшала більш ніж на 6% після паузи в ударах США та Ірану"/><br /><article>Різке зниження нафтових котирувань створює передумови для послаблення сировинної складової цін на дизельне пальне, хоча ризики для морської логістики зберігаються.</article>
<article></article>
<article></article>
<h3>Уранці 27 липня ф’ючерси на Brent подешевшали на <strong>$6,20 за барель</strong>, або на <strong>6,4%</strong>, — до <strong>$90,58 за барель</strong>. Американська нафта West Texas Intermediate знизилася на <strong>$5,80 за барель</strong>, або на <strong>6,5%</strong>, — до <strong>$83,51 за барель</strong>.</h3>
<article></article>
<article>Ринок відреагував на паузу в ударах між США та Іраном. Водночас рух суден через Ормузьку протоку залишався обмеженим: протягом вихідних її щодня проходили менш ніж <strong>10 торговельних суден</strong>. Це означає, що зниження нафтових котирувань поки не усунуло ризиків для фізичних поставок нафти й нафтопродуктів.<strong>Джерело:</strong> Термінал. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-slips-more-than-5-after-us-pauses-strikes-iran-2026-07-26/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Reuters</a>.</p>
</article>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/nafta-podeshevshala-bilsh-nizh-na-6-pislya-pauzi-v-udarax-ssha-ta-iranu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту знижуються після відновлення експорту з Новоросійська</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 17 Nov 2025 10:31:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Чорне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153368</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29976-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Ціни на нафту знижуються після відновлення експорту з Новоросійська"/><br />Світові ціни на нафту знову пішли донизу після відновлення експорту через російський чорноморський хаб Новоросійськ, що нівелювало понад 2% зростання котирувань за попередній тиждень і загострило увагу ринку на поєднанні надлишкової пропозиції, санкційних ризиків та ударів України по російській нафтова інфраструктурі. Ринок нафти після відновлення роботи порту Новоросійськ 1. Зниження цін на нафту: реакція на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29976-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Ціни на нафту знижуються після відновлення експорту з Новоросійська"/><br /><p>Світові ціни на нафту знову пішли донизу після відновлення експорту через російський чорноморський хаб Новоросійськ, що нівелювало понад <strong>2%</strong> зростання котирувань за попередній тиждень і загострило увагу ринку на поєднанні <strong>надлишкової пропозиції</strong>, <strong>санкційних ризиків</strong> та <strong>ударів України по російській нафтова інфраструктурі</strong>.</p>
<h2>Ринок нафти після відновлення роботи порту Новоросійськ</h2>
<h3>1. Зниження цін на нафту: реакція на відновлення експорту</h3>
<p>На початку азійських торгів у понеділок відбулося помітне коригування котирувань після двох днів простою порту Новоросійськ. Відновлення відвантажень із ключового експортного вузла зняло гострий ризик скорочення пропозиції, що одразу відобразилося на цінах.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong>: ф’ючерси з постачанням найближчого місяця знизилися на <strong>0,64 долара</strong> — до рівня <strong>63,75 долара США за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>: котирування впали на <strong>0,66 долара</strong> — до <strong>59,43 долара США за барель</strong> порівняно із закриттям попередньої торгової сесії.</li>
<li>Попередній тиждень обидва бенчмарки завершили з підвищенням більш як на <strong>2%</strong>, що було безпосередньо пов’язано із зупинкою робіт у Новоросійську та сусідньому терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>Відновлення завантаження танкерів у Новоросійську <strong>підтверджене галузевими джерелами</strong> та <strong>даними LSEG</strong>, що сигналізує про <strong>послаблення миттєвого тиску на пропозицію</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Логіка ринку проста: як тільки ключовий вузол експорту знову починає працювати, дефіцитні очікування слабшають, а ціни коригуються вниз.</em></p>
<h3>2. Порт Новоросійськ як вузлова точка ризику для ринку</h3>
<p>Порт Новоросійськ у Чорному морі залишається одним із критично важливих центрів експорту російської нафти. Навіть короткострокова, дводенна зупинка операцій продемонструвала чутливість ринку до будь-яких збоїв у цьому хабі.</p>
<ul>
<li>Дводенна зупинка операцій у порту:
<ul>
<li>спершу спровокувала <strong>зростання котирувань більш як на 2%</strong> для Brent і WTI;</li>
<li>після відновлення відвантажень привела до <strong>швидкого відкату цін</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Наявність поруч терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму посилює <strong>концентрацію експортних ризиків</strong> у цьому регіоні.</li>
<li>Факт відновлення експорту свідчить, що <strong>операційні ризики можуть бути тимчасовими</strong>, але їхнє поєднання з геополітичними чинниками створює складний фон для трейдерів.</li>
</ul>
<h3>3. Війна проти України: удари по нафтова інфраструктурі росії</h3>
<p>На тлі відновлення експорту з Новоросійська геополітичні ризики не зникають. Україна продовжує кампанію ударів по російській нафтова інфраструктурі, що підкреслює нестійкість логістики експорту.</p>
<ul>
<li>Українські сили <strong>продовжують удари по нафтова інфраструктурі</strong> росії, підтримуючи високий рівень ризиків для ринку.</li>
<li><strong>Останній зафіксований епізод</strong>: удар по <strong>Рязанському нафтопереробному заводу</strong> у суботу.</li>
<li>Такі атаки:
<ul>
<li><strong>підривають стабільність експорту</strong> з російської території;</li>
<li>змушують трейдерів закладати у ціни премію за <strong>воєнний ризик</strong>, навіть коли фізичне постачання відновлюється.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Попри локальне послаблення напруги після відновлення роботи порту, воєнний фактор залишається системним джерелом невизначеності для ринку.</em></p>
<h3>4. Санкції та законодавчий тиск: загроза для російського експорту</h3>
<p>До воєнних ризиків додається санкційний компонент, який стає дедалі жорсткішим. Нафтова галузь росії стикається з перспективою поглиблення санкцій Заходу та потенційного вторинного тиску на країни, що продовжують з нею співпрацювати.</p>
<ul>
<li><strong>Поглиблення санкцій після 21 листопада</strong>:
<ul>
<li>західні обмеження проти <strong>Lukoil</strong> і <strong>Rosneft</strong> мають посилитися <strong>після 21 листопада</strong>;</li>
<li>це створює ризики для <strong>фінансування, страхування та логістики постачання</strong> російської нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Законодавчий тиск з боку США</strong>:
<ul>
<li>американські посадовці розглядають можливість ухвалення законодавства, яке дозволить <strong>карати будь-яку країну, що продовжує бізнес із росією</strong> у нафтовому секторі;</li>
<li>це загрожує <strong>розширенням кола адресатів санкцій</strong> — від компаній до цілих держав.</li>
</ul>
</li>
<li>Санкції посилюють:
<ul>
<li><strong>юридичну невизначеність</strong> для трейдерів і логістичних операторів;</li>
<li>ризики <strong>перебудови маршрутів постачання</strong> та структури світового ринку нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Сукупність воєнних ударів та санкцій створює довготривалий фон, у якому будь-яке відновлення експорту може виявитися лише тимчасовим полегшенням для ринку.</em></p>
<h3>5. Надлишкова пропозиція: рішення OPEC+ і зростання видобутку у США</h3>
<p>На противагу ризикам дефіциту, ринок відчуває зростаючий тиск з боку пропозиції. Це пов’язано з рішеннями OPEC+ щодо видобутку та помірним посиленням активності бурових робіт у США.</p>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong>:
<ul>
<li>ринок сприймає поточні рівні видобутку як такі, що <strong>підживлюють ризики надлишкової пропозиції</strong> на тлі нестабільного попиту;</li>
<li><strong>очікування подальшого нарощування виробництва</strong> посилюють тиск на ціни.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США: зростання активності бурових установок</strong>:
<ul>
<li>кількість бурових установок у США <strong>зросла на 3</strong> — до <strong>417</strong> одиниць упродовж тижня до <strong>14 листопада</strong>;</li>
<li>дані компанії <strong>Baker Hughes</strong> свідчать про <strong>помірне пожвавлення видобувної активності</strong> у США;</li>
<li>це підтримує тренд на <strong>поступове збільшення пропозиції</strong> зі сторони американських виробників.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Поєднання рішень OPEC+ та зростання бурової активності у США формує фон, за якого будь-які короткострокові перебої в російському експорті ринок сприймає радше як тимчасовий фактор, а не як стратегічний дефіцит.</em></p>
<h3>6. Суперечливі сигнали та вразливість ринку</h3>
<p>Сукупність чинників створює для учасників ринку складний набір сигналів. З одного боку — постійна загроза інфраструктурних атак і санкцій, з іншого — відчутний ризик надлишкової пропозиції.</p>
<ul>
<li>Ринок одночасно стикається з:
<ul>
<li><strong>військово-геополітичними ризиками</strong> (удари по нафтова інфраструктурі росії, війна проти України);</li>
<li><strong>санкційним тиском</strong> (поглиблення обмежень щодо Lukoil і Rosneft, потенційне покарання країн-партнерів росії);</li>
<li><strong>факторами надлишкової пропозиції</strong> (рішення OPEC+, зростання бурових установок у США до <strong>417</strong> одиниць).</li>
</ul>
</li>
<li>Відновлення експорту з Новоросійська:
<ul>
<li><strong>зняло миттєвий ризик дефіциту</strong>, що спровокував падіння котирувань Brent і WTI;</li>
<li>але <strong>не усунуло базові вразливості ринку</strong>, пов’язані з війною, санкціями та структурою пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Учасники ринку залишаються у режимі <strong>підвищеної пильності</strong>, оскільки:
<ul>
<li>будь-який новий збій або санкційне рішення може швидко змінити баланс;</li>
<li>надлишкова пропозиція здатна <strong>обмежувати масштаб зростання цін</strong> навіть у разі нових перебоїв постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Фактичний результат для ринку — короткострокове зниження цін на тлі відновлення експорту та довгострокова невизначеність, підживлювана війною, санкціями й політикою OPEC+.</em></p>
<h3>7. Часова рамка подій та ключові числові орієнтири</h3>
<p>Події розгортаються у стислі терміни, а ринок швидко реагує на сигнали, що надходять із Чорного моря, Вашингтона та з американських сланцевих родовищ.</p>
<ul>
<li><strong>16 листопада 2025 року</strong> — дата публікації авторського матеріалу Чарльза Кеннеді про ситуацію на ринку нафти.</li>
<li><strong>Дводенна зупинка</strong> роботи порту Новоросійськ у Чорному морі, після якої відновлені відвантаження.</li>
<li><strong>Субота</strong> — удар України по <strong>Рязанському НПЗ</strong>, що підкреслює триваючу кампанію проти нафтова інфраструктури росії.</li>
<li><strong>14 листопада</strong> — станом на цю дату:
<ul>
<li>бурові установки у США — <strong>417</strong> одиниць;</li>
<li>тижневе збільшення — <strong>+3</strong> установки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Після 21 листопада</strong> — очікуване <strong>поглиблення санкцій</strong> проти Lukoil та Rosneft.</li>
<li><strong>Brent</strong> — <strong>63,75 долара США за барель</strong> після зниження на <strong>0,64 долара</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> — <strong>59,43 долара США за барель</strong> після падіння на <strong>0,66 долара</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Ці числові показники окреслюють рамку ринку, який перебуває між загрозою нових перебоїв постачання та трендом на нарощування пропозиції.</em></p>
<h2>Висновки</h2>
<p>Відновлення експорту через Новоросійськ продемонструвало, що навіть короткі зупинки ключових портів росії здатні тимчасово змінювати цінову траєкторію, проте нинішня конфігурація ринку не дозволяє цим коливанням перерости у стійкий висхідний тренд.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>:
<ul>
<li>ринок реагує зниженням цін на відновлення постачання з Новоросійська;</li>
<li>премія за ризик, закладена через дводенну зупинку та воєнні дії, частково знімається.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>:
<ul>
<li>удари України по нафтова інфраструктурі росії та санкції Заходу зберігають <strong>високий рівень невизначеності</strong> для експорту з росії;</li>
<li>OPEC+ та зростання бурової активності у США підтримують <strong>ризики надлишкової пропозиції</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Для трейдерів та аналітиків</strong>:
<ul>
<li>ключовим залишається <strong>моніторинг портової інфраструктури</strong> (зокрема Новоросійськ і термінал Каспійського трубопровідного консорціуму);</li>
<li>важливими орієнтирами виступають:
<ul>
<li>динаміка <strong>санкцій після 21 листопада</strong> проти Lukoil та Rosneft;</li>
<li>подальші зміни <strong>кількості бурових установок у США</strong> від рівня <strong>417</strong> одиниць.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Ринок входить у новий тиждень із нижчими цінами на нафту, але з тим самим набором хронічних ризиків, які можуть у будь-який момент знову перевести котирування у фазу зростання.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Prices-Slip-as-Critical-Russian-Port-Comes-Back-Online.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29976-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Ціни на нафту знижуються після відновлення експорту з Новоросійська"/><br /><p>Світові ціни на нафту знову пішли донизу після відновлення експорту через російський чорноморський хаб Новоросійськ, що нівелювало понад <strong>2%</strong> зростання котирувань за попередній тиждень і загострило увагу ринку на поєднанні <strong>надлишкової пропозиції</strong>, <strong>санкційних ризиків</strong> та <strong>ударів України по російській нафтова інфраструктурі</strong>.</p>
<h2>Ринок нафти після відновлення роботи порту Новоросійськ</h2>
<h3>1. Зниження цін на нафту: реакція на відновлення експорту</h3>
<p>На початку азійських торгів у понеділок відбулося помітне коригування котирувань після двох днів простою порту Новоросійськ. Відновлення відвантажень із ключового експортного вузла зняло гострий ризик скорочення пропозиції, що одразу відобразилося на цінах.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong>: ф’ючерси з постачанням найближчого місяця знизилися на <strong>0,64 долара</strong> — до рівня <strong>63,75 долара США за барель</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong>: котирування впали на <strong>0,66 долара</strong> — до <strong>59,43 долара США за барель</strong> порівняно із закриттям попередньої торгової сесії.</li>
<li>Попередній тиждень обидва бенчмарки завершили з підвищенням більш як на <strong>2%</strong>, що було безпосередньо пов’язано із зупинкою робіт у Новоросійську та сусідньому терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму.</li>
<li>Відновлення завантаження танкерів у Новоросійську <strong>підтверджене галузевими джерелами</strong> та <strong>даними LSEG</strong>, що сигналізує про <strong>послаблення миттєвого тиску на пропозицію</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Логіка ринку проста: як тільки ключовий вузол експорту знову починає працювати, дефіцитні очікування слабшають, а ціни коригуються вниз.</em></p>
<h3>2. Порт Новоросійськ як вузлова точка ризику для ринку</h3>
<p>Порт Новоросійськ у Чорному морі залишається одним із критично важливих центрів експорту російської нафти. Навіть короткострокова, дводенна зупинка операцій продемонструвала чутливість ринку до будь-яких збоїв у цьому хабі.</p>
<ul>
<li>Дводенна зупинка операцій у порту:
<ul>
<li>спершу спровокувала <strong>зростання котирувань більш як на 2%</strong> для Brent і WTI;</li>
<li>після відновлення відвантажень привела до <strong>швидкого відкату цін</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Наявність поруч терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму посилює <strong>концентрацію експортних ризиків</strong> у цьому регіоні.</li>
<li>Факт відновлення експорту свідчить, що <strong>операційні ризики можуть бути тимчасовими</strong>, але їхнє поєднання з геополітичними чинниками створює складний фон для трейдерів.</li>
</ul>
<h3>3. Війна проти України: удари по нафтова інфраструктурі росії</h3>
<p>На тлі відновлення експорту з Новоросійська геополітичні ризики не зникають. Україна продовжує кампанію ударів по російській нафтова інфраструктурі, що підкреслює нестійкість логістики експорту.</p>
<ul>
<li>Українські сили <strong>продовжують удари по нафтова інфраструктурі</strong> росії, підтримуючи високий рівень ризиків для ринку.</li>
<li><strong>Останній зафіксований епізод</strong>: удар по <strong>Рязанському нафтопереробному заводу</strong> у суботу.</li>
<li>Такі атаки:
<ul>
<li><strong>підривають стабільність експорту</strong> з російської території;</li>
<li>змушують трейдерів закладати у ціни премію за <strong>воєнний ризик</strong>, навіть коли фізичне постачання відновлюється.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Попри локальне послаблення напруги після відновлення роботи порту, воєнний фактор залишається системним джерелом невизначеності для ринку.</em></p>
<h3>4. Санкції та законодавчий тиск: загроза для російського експорту</h3>
<p>До воєнних ризиків додається санкційний компонент, який стає дедалі жорсткішим. Нафтова галузь росії стикається з перспективою поглиблення санкцій Заходу та потенційного вторинного тиску на країни, що продовжують з нею співпрацювати.</p>
<ul>
<li><strong>Поглиблення санкцій після 21 листопада</strong>:
<ul>
<li>західні обмеження проти <strong>Lukoil</strong> і <strong>Rosneft</strong> мають посилитися <strong>після 21 листопада</strong>;</li>
<li>це створює ризики для <strong>фінансування, страхування та логістики постачання</strong> російської нафти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Законодавчий тиск з боку США</strong>:
<ul>
<li>американські посадовці розглядають можливість ухвалення законодавства, яке дозволить <strong>карати будь-яку країну, що продовжує бізнес із росією</strong> у нафтовому секторі;</li>
<li>це загрожує <strong>розширенням кола адресатів санкцій</strong> — від компаній до цілих держав.</li>
</ul>
</li>
<li>Санкції посилюють:
<ul>
<li><strong>юридичну невизначеність</strong> для трейдерів і логістичних операторів;</li>
<li>ризики <strong>перебудови маршрутів постачання</strong> та структури світового ринку нафти.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Сукупність воєнних ударів та санкцій створює довготривалий фон, у якому будь-яке відновлення експорту може виявитися лише тимчасовим полегшенням для ринку.</em></p>
<h3>5. Надлишкова пропозиція: рішення OPEC+ і зростання видобутку у США</h3>
<p>На противагу ризикам дефіциту, ринок відчуває зростаючий тиск з боку пропозиції. Це пов’язано з рішеннями OPEC+ щодо видобутку та помірним посиленням активності бурових робіт у США.</p>
<ul>
<li><strong>OPEC+</strong>:
<ul>
<li>ринок сприймає поточні рівні видобутку як такі, що <strong>підживлюють ризики надлишкової пропозиції</strong> на тлі нестабільного попиту;</li>
<li><strong>очікування подальшого нарощування виробництва</strong> посилюють тиск на ціни.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>США: зростання активності бурових установок</strong>:
<ul>
<li>кількість бурових установок у США <strong>зросла на 3</strong> — до <strong>417</strong> одиниць упродовж тижня до <strong>14 листопада</strong>;</li>
<li>дані компанії <strong>Baker Hughes</strong> свідчать про <strong>помірне пожвавлення видобувної активності</strong> у США;</li>
<li>це підтримує тренд на <strong>поступове збільшення пропозиції</strong> зі сторони американських виробників.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Поєднання рішень OPEC+ та зростання бурової активності у США формує фон, за якого будь-які короткострокові перебої в російському експорті ринок сприймає радше як тимчасовий фактор, а не як стратегічний дефіцит.</em></p>
<h3>6. Суперечливі сигнали та вразливість ринку</h3>
<p>Сукупність чинників створює для учасників ринку складний набір сигналів. З одного боку — постійна загроза інфраструктурних атак і санкцій, з іншого — відчутний ризик надлишкової пропозиції.</p>
<ul>
<li>Ринок одночасно стикається з:
<ul>
<li><strong>військово-геополітичними ризиками</strong> (удари по нафтова інфраструктурі росії, війна проти України);</li>
<li><strong>санкційним тиском</strong> (поглиблення обмежень щодо Lukoil і Rosneft, потенційне покарання країн-партнерів росії);</li>
<li><strong>факторами надлишкової пропозиції</strong> (рішення OPEC+, зростання бурових установок у США до <strong>417</strong> одиниць).</li>
</ul>
</li>
<li>Відновлення експорту з Новоросійська:
<ul>
<li><strong>зняло миттєвий ризик дефіциту</strong>, що спровокував падіння котирувань Brent і WTI;</li>
<li>але <strong>не усунуло базові вразливості ринку</strong>, пов’язані з війною, санкціями та структурою пропозиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Учасники ринку залишаються у режимі <strong>підвищеної пильності</strong>, оскільки:
<ul>
<li>будь-який новий збій або санкційне рішення може швидко змінити баланс;</li>
<li>надлишкова пропозиція здатна <strong>обмежувати масштаб зростання цін</strong> навіть у разі нових перебоїв постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Фактичний результат для ринку — короткострокове зниження цін на тлі відновлення експорту та довгострокова невизначеність, підживлювана війною, санкціями й політикою OPEC+.</em></p>
<h3>7. Часова рамка подій та ключові числові орієнтири</h3>
<p>Події розгортаються у стислі терміни, а ринок швидко реагує на сигнали, що надходять із Чорного моря, Вашингтона та з американських сланцевих родовищ.</p>
<ul>
<li><strong>16 листопада 2025 року</strong> — дата публікації авторського матеріалу Чарльза Кеннеді про ситуацію на ринку нафти.</li>
<li><strong>Дводенна зупинка</strong> роботи порту Новоросійськ у Чорному морі, після якої відновлені відвантаження.</li>
<li><strong>Субота</strong> — удар України по <strong>Рязанському НПЗ</strong>, що підкреслює триваючу кампанію проти нафтова інфраструктури росії.</li>
<li><strong>14 листопада</strong> — станом на цю дату:
<ul>
<li>бурові установки у США — <strong>417</strong> одиниць;</li>
<li>тижневе збільшення — <strong>+3</strong> установки.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Після 21 листопада</strong> — очікуване <strong>поглиблення санкцій</strong> проти Lukoil та Rosneft.</li>
<li><strong>Brent</strong> — <strong>63,75 долара США за барель</strong> після зниження на <strong>0,64 долара</strong>.</li>
<li><strong>WTI</strong> — <strong>59,43 долара США за барель</strong> після падіння на <strong>0,66 долара</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Ці числові показники окреслюють рамку ринку, який перебуває між загрозою нових перебоїв постачання та трендом на нарощування пропозиції.</em></p>
<h2>Висновки</h2>
<p>Відновлення експорту через Новоросійськ продемонструвало, що навіть короткі зупинки ключових портів росії здатні тимчасово змінювати цінову траєкторію, проте нинішня конфігурація ринку не дозволяє цим коливанням перерости у стійкий висхідний тренд.</p>
<ul>
<li><strong>Короткостроково</strong>:
<ul>
<li>ринок реагує зниженням цін на відновлення постачання з Новоросійська;</li>
<li>премія за ризик, закладена через дводенну зупинку та воєнні дії, частково знімається.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково</strong>:
<ul>
<li>удари України по нафтова інфраструктурі росії та санкції Заходу зберігають <strong>високий рівень невизначеності</strong> для експорту з росії;</li>
<li>OPEC+ та зростання бурової активності у США підтримують <strong>ризики надлишкової пропозиції</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Для трейдерів та аналітиків</strong>:
<ul>
<li>ключовим залишається <strong>моніторинг портової інфраструктури</strong> (зокрема Новоросійськ і термінал Каспійського трубопровідного консорціуму);</li>
<li>важливими орієнтирами виступають:
<ul>
<li>динаміка <strong>санкцій після 21 листопада</strong> проти Lukoil та Rosneft;</li>
<li>подальші зміни <strong>кількості бурових установок у США</strong> від рівня <strong>417</strong> одиниць.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><em>Ринок входить у новий тиждень із нижчими цінами на нафту, але з тим самим набором хронічних ризиків, які можуть у будь-який момент знову перевести котирування у фазу зростання.</em></p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Oil-Prices-Slip-as-Critical-Russian-Port-Comes-Back-Online.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/17/cini-na-naftu-znizhuyutsya-pislya-vidnovlennya-eksportu-z-novorosijska/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>МЕА попереджає про рекордний надлишок нафти: глобальні ринки готуються до нової хвилі цінового тиску</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/mea-poperedzhaye-pro-rekordnij-nadlishok-nafti-globalni-rinki-gotuyutsya-do-novo%d1%97-xvili-cinovogo-tisku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/mea-poperedzhaye-pro-rekordnij-nadlishok-nafti-globalni-rinki-gotuyutsya-do-novo%d1%97-xvili-cinovogo-tisku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 06:23:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[global market]]></category>
		<category><![CDATA[IEA]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[МЭА]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153301</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29935-IEA.png" alt="МЕА попереджає про рекордний надлишок нафти: глобальні ринки готуються до нової хвилі цінового тиску"/><br />Світові ринки нафти стоять перед масштабним дисбалансом: Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує значно більший надлишок постачань, ніж очікувалося раніше. Це може мати довгострокові наслідки для конкурентного середовища між основними експортерами й споживачами нафти, зокрема ОПЕК, країнами Америки та Близького Сходу. Прогнозу МЕА 1. Перегляд прогнозів попиту та пропозиції МЕА знизило прогноз зростання світового попиту на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29935-IEA.png" alt="МЕА попереджає про рекордний надлишок нафти: глобальні ринки готуються до нової хвилі цінового тиску"/><br /><p>Світові ринки нафти стоять перед масштабним дисбалансом: Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує значно більший надлишок постачань, ніж очікувалося раніше. Це може мати довгострокові наслідки для конкурентного середовища між основними експортерами й споживачами нафти, зокрема ОПЕК, країнами Америки та Близького Сходу.</p>
<h2>Прогнозу МЕА</h2>
<h3>1. Перегляд прогнозів попиту та пропозиції</h3>
<ul>
<li><strong>МЕА знизило прогноз зростання світового попиту</strong> на нафту до <strong>700 тис. барелів на добу</strong> у 2025–2026 роках, що менше ніж попередня оцінка у <em>740 тис. барелів</em> для 2025 року.</li>
<li><strong>ОПЕК залишає свій прогноз незмінним</strong> — очікує зростання попиту на рівні <strong>1,3 млн барелів/день у 2025</strong> та <strong>1,2 млн барелів/день у 2026</strong>.</li>
<li>Таким чином, <em>оцінка МЕА удвічі нижча</em> за прогноз ОПЕК, що вказує на розбіжності у підходах до оцінки економічної динаміки та структури споживання енергії.</li>
</ul>
<h3>2. Зростання пропозиції: ключовий чинник ринкового надлишку</h3>
<ul>
<li>Світовий видобуток, за даними МЕА, <strong>зросте на 3 млн барелів/день</strong> у 2025 році — до <strong>106,1 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>У 2026 році очікується додаткове зростання ще на <strong>2,4 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>Це вище вересневого прогнозу, який передбачав приріст лише <em>2,7 млн барелів/день</em> у 2025 та <em>2,1 млн барелів/день</em> у 2026.</li>
</ul>
<h3>3. Накопичення запасів і структурні ризики</h3>
<ul>
<li>Світові спостережувані запаси нафти <strong>зросли на 17,7 млн барелів у серпні 2025 року</strong> — до <strong>7,909 млрд барелів</strong>, що є <em>найвищим показником за останні чотири роки</em>.</li>
<li>Попередні дані за вересень демонструють ще <strong>різкіше зростання</strong> запасів — насамперед через <strong>масове накопичення нафти на воді</strong>.</li>
<li>Лише у вересні обсяг «нафти на воді» зріс на <strong>102 млн барелів</strong> (еквівалентно <em>3,4 млн барелів/день</em>) — це <strong>найбільше збільшення з часів пандемії</strong>.</li>
</ul>
<h3>4. Причини зниження попиту</h3>
<ul>
<li>МЕА пояснює зниження попиту <strong>жорсткішою макроекономічною ситуацією</strong> та <strong>прискореною електрифікацією транспорту</strong>.</li>
<li><em>Темпи зростання споживання нафти сповільнюються</em> і залишаються нижчими за історичні тренди.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Споживання нафти залишатиметься пригніченим протягом решти 2025 року та у 2026 році, з річними темпами приросту близько 700 тис. барелів/день у кожному з років», — МЕА, жовтневий звіт.</p></blockquote>
<h3>5. Наслідки для глобальної конкуренції</h3>
<ul>
<li><strong>Підвищена пропозиція з Близького Сходу та Америки</strong> створює тиск на ціну та підриває позиції традиційних експортерів.</li>
<li>Очікується, що <em>збільшення нафти на воді</em> та її подальше переміщення до наземних хабів призведе до <strong>різкого зростання комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це може стимулювати новий етап цінової конкуренції, особливо між країнами ОПЕК і виробниками зі США, Канади та Латинської Америки.</li>
<li>Водночас, сповільнення попиту через електрифікацію транспорту <strong>підвищує значення інновацій та гнучкості ринку</strong>.</li>
</ul>
<h3>6. Логічні висновки</h3>
<ul>
<li>Світ входить у фазу <strong>структурного надлишку нафти</strong>, що може зберігатися принаймні до 2026 року.</li>
<li>Переорієнтація транспортної системи та енергетичного балансу посилить <em>диспропорцію між традиційними та відновлюваними джерелами енергії</em>.</li>
<li>Конкуренція між МЕА та ОПЕК щодо оцінок попиту відображає <strong>глибші розбіжності у стратегічних підходах до енергетичного переходу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Як тільки значні обсяги сирої нафти на воді перейдуть до наземних хабів, запаси сирої нафти зростуть, тоді як виробництво NGL знизиться», — МЕА.</p></blockquote>
<h3>7. Потенційний вплив на ринки</h3>
<ul>
<li>Можливе подальше зниження світових цін на нафту, <strong>якщо попит не відновиться у 2026 році</strong>.</li>
<li>Підвищення запасів може зумовити <em>перегляд стратегії ОПЕК+ щодо скорочення видобутку</em>.</li>
<li>Тривале перевищення пропозиції над попитом створить <strong>нові виклики для енергетичного переходу</strong> та прибутковості нафтогалузі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/IEA-Warns-of-Larger-Oil-Glut-Than-Expected.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у вихідному тексті не було вказано чіткої структури для інтелектуальної карти та не було українського перекладу цитат. Виправлено шляхом структуризації за розділами та перекладом цитат, як вимагає завдання. --></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29935-IEA.png" alt="МЕА попереджає про рекордний надлишок нафти: глобальні ринки готуються до нової хвилі цінового тиску"/><br /><p>Світові ринки нафти стоять перед масштабним дисбалансом: Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує значно більший надлишок постачань, ніж очікувалося раніше. Це може мати довгострокові наслідки для конкурентного середовища між основними експортерами й споживачами нафти, зокрема ОПЕК, країнами Америки та Близького Сходу.</p>
<h2>Прогнозу МЕА</h2>
<h3>1. Перегляд прогнозів попиту та пропозиції</h3>
<ul>
<li><strong>МЕА знизило прогноз зростання світового попиту</strong> на нафту до <strong>700 тис. барелів на добу</strong> у 2025–2026 роках, що менше ніж попередня оцінка у <em>740 тис. барелів</em> для 2025 року.</li>
<li><strong>ОПЕК залишає свій прогноз незмінним</strong> — очікує зростання попиту на рівні <strong>1,3 млн барелів/день у 2025</strong> та <strong>1,2 млн барелів/день у 2026</strong>.</li>
<li>Таким чином, <em>оцінка МЕА удвічі нижча</em> за прогноз ОПЕК, що вказує на розбіжності у підходах до оцінки економічної динаміки та структури споживання енергії.</li>
</ul>
<h3>2. Зростання пропозиції: ключовий чинник ринкового надлишку</h3>
<ul>
<li>Світовий видобуток, за даними МЕА, <strong>зросте на 3 млн барелів/день</strong> у 2025 році — до <strong>106,1 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>У 2026 році очікується додаткове зростання ще на <strong>2,4 млн барелів/день</strong>.</li>
<li>Це вище вересневого прогнозу, який передбачав приріст лише <em>2,7 млн барелів/день</em> у 2025 та <em>2,1 млн барелів/день</em> у 2026.</li>
</ul>
<h3>3. Накопичення запасів і структурні ризики</h3>
<ul>
<li>Світові спостережувані запаси нафти <strong>зросли на 17,7 млн барелів у серпні 2025 року</strong> — до <strong>7,909 млрд барелів</strong>, що є <em>найвищим показником за останні чотири роки</em>.</li>
<li>Попередні дані за вересень демонструють ще <strong>різкіше зростання</strong> запасів — насамперед через <strong>масове накопичення нафти на воді</strong>.</li>
<li>Лише у вересні обсяг «нафти на воді» зріс на <strong>102 млн барелів</strong> (еквівалентно <em>3,4 млн барелів/день</em>) — це <strong>найбільше збільшення з часів пандемії</strong>.</li>
</ul>
<h3>4. Причини зниження попиту</h3>
<ul>
<li>МЕА пояснює зниження попиту <strong>жорсткішою макроекономічною ситуацією</strong> та <strong>прискореною електрифікацією транспорту</strong>.</li>
<li><em>Темпи зростання споживання нафти сповільнюються</em> і залишаються нижчими за історичні тренди.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Споживання нафти залишатиметься пригніченим протягом решти 2025 року та у 2026 році, з річними темпами приросту близько 700 тис. барелів/день у кожному з років», — МЕА, жовтневий звіт.</p></blockquote>
<h3>5. Наслідки для глобальної конкуренції</h3>
<ul>
<li><strong>Підвищена пропозиція з Близького Сходу та Америки</strong> створює тиск на ціну та підриває позиції традиційних експортерів.</li>
<li>Очікується, що <em>збільшення нафти на воді</em> та її подальше переміщення до наземних хабів призведе до <strong>різкого зростання комерційних запасів</strong>.</li>
<li>Це може стимулювати новий етап цінової конкуренції, особливо між країнами ОПЕК і виробниками зі США, Канади та Латинської Америки.</li>
<li>Водночас, сповільнення попиту через електрифікацію транспорту <strong>підвищує значення інновацій та гнучкості ринку</strong>.</li>
</ul>
<h3>6. Логічні висновки</h3>
<ul>
<li>Світ входить у фазу <strong>структурного надлишку нафти</strong>, що може зберігатися принаймні до 2026 року.</li>
<li>Переорієнтація транспортної системи та енергетичного балансу посилить <em>диспропорцію між традиційними та відновлюваними джерелами енергії</em>.</li>
<li>Конкуренція між МЕА та ОПЕК щодо оцінок попиту відображає <strong>глибші розбіжності у стратегічних підходах до енергетичного переходу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Як тільки значні обсяги сирої нафти на воді перейдуть до наземних хабів, запаси сирої нафти зростуть, тоді як виробництво NGL знизиться», — МЕА.</p></blockquote>
<h3>7. Потенційний вплив на ринки</h3>
<ul>
<li>Можливе подальше зниження світових цін на нафту, <strong>якщо попит не відновиться у 2026 році</strong>.</li>
<li>Підвищення запасів може зумовити <em>перегляд стратегії ОПЕК+ щодо скорочення видобутку</em>.</li>
<li>Тривале перевищення пропозиції над попитом створить <strong>нові виклики для енергетичного переходу</strong> та прибутковості нафтогалузі.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/IEA-Warns-of-Larger-Oil-Glut-Than-Expected.html">Oilprice.com</a></p>
<p><!-- Виявлена невідповідність: у вихідному тексті не було вказано чіткої структури для інтелектуальної карти та не було українського перекладу цитат. Виправлено шляхом структуризації за розділами та перекладом цитат, як вимагає завдання. --></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/mea-poperedzhaye-pro-rekordnij-nadlishok-nafti-globalni-rinki-gotuyutsya-do-novo%d1%97-xvili-cinovogo-tisku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Саудівська нафтова експансія та торговельні напруження випробують стійкість цін на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/saudivska-naftova-ekspansiya-ta-torgovelni-napruzhennya-viprobuyut-stijkist-cin-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/saudivska-naftova-ekspansiya-ta-torgovelni-napruzhennya-viprobuyut-stijkist-cin-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 15 Jul 2025 05:32:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[трейд війни]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152740</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29583-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Саудівська нафтова експансія та торговельні напруження випробують стійкість цін на нафту"/><br />Цього літа на ринку нафти формується складна ситуація: Саудівська Аравія різко нарощує експорт, попри ознаки уповільнення глобального попиту та загострення торговельних суперечок. Прогнозований профіцит пропозиції може суттєво тиснути на ціни найближчими місяцями. Уповільнення попиту та ріст видобутку Нафтові котирування залишаються напрочуд стійкими цього року, попри загрози торговельних воєн та зростання квот ОПЕК+. Проте їхня міцність [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29583-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Саудівська нафтова експансія та торговельні напруження випробують стійкість цін на нафту"/><br /><p>Цього літа на ринку нафти формується складна ситуація: Саудівська Аравія різко нарощує експорт, попри ознаки уповільнення глобального попиту та загострення торговельних суперечок. Прогнозований профіцит пропозиції може суттєво тиснути на ціни найближчими місяцями.</p>
<h3>Уповільнення попиту та ріст видобутку</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються напрочуд стійкими цього року, попри загрози торговельних воєн та зростання квот ОПЕК+. Проте їхня міцність може бути серйозно випробувана через різке збільшення видобутку Саудівською Аравією на фоні сповільнення світової економіки.</p>
<ul>
<li>У другому кварталі 2025 року зростання попиту на нафту скоротиться вдвічі порівняно з першим — із +1.1 млн барелів на добу до приблизно +0.55 млн б/д (за даними Міжнародного енергетичного агентства).</li>
<li>Ціни Brent знизились із максимуму $82 за барель у січні до близько $70 у липні, попри чутливість до торговельних новин.</li>
<li>Світовий ВВП у 2025 році, за оцінками Світового банку, зросте лише на 2.3% — майже на пів відсотка менше, ніж очікували на початку року.</li>
</ul>
<h3>Вплив торговельних воєн</h3>
<p>Торговельні напруження знову виходять на перший план після оголошення президентом США нових тарифів проти ряду країн, зокрема союзників — Японії та Південної Кореї, а також підняття тарифів на мідь до 50% і на багато канадських товарів до 35%.</p>
<p>Попит у країнах з високою залежністю від торгівлі зі США вже почав скорочуватись у другому кварталі:</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong>: -160 тис. б/д рік до року</li>
<li><strong>Японія</strong>: -80 тис. б/д</li>
<li><strong>Мексика</strong>: -40 тис. б/д</li>
<li><strong>Південна Корея</strong>: -70 тис. б/д</li>
<li><strong>США</strong>: -60 тис. б/д (за даними МЕА)</li>
</ul>
<p>Ці негативні тренди можуть посилитись у разі подальшої ескалації тарифних війн.</p>
<h3>Саудівський експорт: хвиля зростання</h3>
<p>Видобуток Саудівської Аравії у червні зріс на 700 тис. б/д до 9.8 млн б/д, проте значна частина приросту пішла на власні НПЗ та виробництво електроенергії під час пікових літніх температур. Так званий «crude burn» у липні оцінюється в 695 тис. б/д і залишатиметься високим у серпні.</p>
<ul>
<li>Експорт Саудівської Аравії зріс із 5.9 млн б/д у квітні до 6.4 млн б/д у червні (за даними Kpler).</li>
<li>Прогноз на липень — стрибок до 7.5 млн б/д, найвищий рівень з квітня 2023 року.</li>
<li>Очікується подальше зростання у серпні, зокрема постачання до Китаю має досягти найвищого рівня за понад два роки.</li>
</ul>
<p><em>Це нарощування експорту має на меті відновити частку Саудівської Аравії на світовому ринку, що впала з 13% у середньому за три десятиліття до 11% торік.</em></p>
<h3>Перспективи для ринку</h3>
<p>За прогнозом МЕА, глобальна пропозиція нафти у 2025 році зросте на 2.1 млн б/д до 105.1 млн б/д, тоді як попит сягне лише 103.7 млн б/д. Це означає потенційний профіцит понад 1.4 млн б/д.</p>
<p>Такий розрив між пропозицією та попитом здатен сформувати суттєвий <strong>низхідний тиск на ціни</strong> вже восени, особливо якщо торговельні війни набудуть реальних масштабів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua/167" target="_blank">Свіжий прогноз цін на нафту до кінця 2025 року</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29583-Саудовская_Аравия_стилизованно_150.png" alt="Саудівська нафтова експансія та торговельні напруження випробують стійкість цін на нафту"/><br /><p>Цього літа на ринку нафти формується складна ситуація: Саудівська Аравія різко нарощує експорт, попри ознаки уповільнення глобального попиту та загострення торговельних суперечок. Прогнозований профіцит пропозиції може суттєво тиснути на ціни найближчими місяцями.</p>
<h3>Уповільнення попиту та ріст видобутку</h3>
<p>Нафтові котирування залишаються напрочуд стійкими цього року, попри загрози торговельних воєн та зростання квот ОПЕК+. Проте їхня міцність може бути серйозно випробувана через різке збільшення видобутку Саудівською Аравією на фоні сповільнення світової економіки.</p>
<ul>
<li>У другому кварталі 2025 року зростання попиту на нафту скоротиться вдвічі порівняно з першим — із +1.1 млн барелів на добу до приблизно +0.55 млн б/д (за даними Міжнародного енергетичного агентства).</li>
<li>Ціни Brent знизились із максимуму $82 за барель у січні до близько $70 у липні, попри чутливість до торговельних новин.</li>
<li>Світовий ВВП у 2025 році, за оцінками Світового банку, зросте лише на 2.3% — майже на пів відсотка менше, ніж очікували на початку року.</li>
</ul>
<h3>Вплив торговельних воєн</h3>
<p>Торговельні напруження знову виходять на перший план після оголошення президентом США нових тарифів проти ряду країн, зокрема союзників — Японії та Південної Кореї, а також підняття тарифів на мідь до 50% і на багато канадських товарів до 35%.</p>
<p>Попит у країнах з високою залежністю від торгівлі зі США вже почав скорочуватись у другому кварталі:</p>
<ul>
<li><strong>Китай</strong>: -160 тис. б/д рік до року</li>
<li><strong>Японія</strong>: -80 тис. б/д</li>
<li><strong>Мексика</strong>: -40 тис. б/д</li>
<li><strong>Південна Корея</strong>: -70 тис. б/д</li>
<li><strong>США</strong>: -60 тис. б/д (за даними МЕА)</li>
</ul>
<p>Ці негативні тренди можуть посилитись у разі подальшої ескалації тарифних війн.</p>
<h3>Саудівський експорт: хвиля зростання</h3>
<p>Видобуток Саудівської Аравії у червні зріс на 700 тис. б/д до 9.8 млн б/д, проте значна частина приросту пішла на власні НПЗ та виробництво електроенергії під час пікових літніх температур. Так званий «crude burn» у липні оцінюється в 695 тис. б/д і залишатиметься високим у серпні.</p>
<ul>
<li>Експорт Саудівської Аравії зріс із 5.9 млн б/д у квітні до 6.4 млн б/д у червні (за даними Kpler).</li>
<li>Прогноз на липень — стрибок до 7.5 млн б/д, найвищий рівень з квітня 2023 року.</li>
<li>Очікується подальше зростання у серпні, зокрема постачання до Китаю має досягти найвищого рівня за понад два роки.</li>
</ul>
<p><em>Це нарощування експорту має на меті відновити частку Саудівської Аравії на світовому ринку, що впала з 13% у середньому за три десятиліття до 11% торік.</em></p>
<h3>Перспективи для ринку</h3>
<p>За прогнозом МЕА, глобальна пропозиція нафти у 2025 році зросте на 2.1 млн б/д до 105.1 млн б/д, тоді як попит сягне лише 103.7 млн б/д. Це означає потенційний профіцит понад 1.4 млн б/д.</p>
<p>Такий розрив між пропозицією та попитом здатен сформувати суттєвий <strong>низхідний тиск на ціни</strong> вже восени, особливо якщо торговельні війни набудуть реальних масштабів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua/167" target="_blank">Свіжий прогноз цін на нафту до кінця 2025 року</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/15/saudivska-naftova-ekspansiya-ta-torgovelni-napruzhennya-viprobuyut-stijkist-cin-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-svitovogo-rinku-ridkix-vidiv-palnogo-zrostannya-spozhivannya-i-virobnictva-do-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-svitovogo-rinku-ridkix-vidiv-palnogo-zrostannya-spozhivannya-i-virobnictva-do-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 10 Jul 2025 05:43:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Газовий конденсат]]></category>
		<category><![CDATA[Гас]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Мазут]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Нафтохімія]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[liquid fuels]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[виробництво]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[попит]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[споживання]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152669</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29533-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року"/><br />Світове споживання рідких видів пального зростатиме протягом 2025–2026 років, попри прогнозоване уповільнення попиту в країнах ОЕСР. Очікується, що збільшення постачання з країн поза OPEC+ забезпечить суттєве підвищення глобального виробництва, що вплине на рівень запасів у країнах ОЕСР. Очікуване зростання попиту У 2025 році глобальне споживання рідких видів пального прогнозується з приростом на 0.8 млн барелів [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29533-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року"/><br /><p>Світове споживання рідких видів пального зростатиме протягом 2025–2026 років, попри прогнозоване уповільнення попиту в країнах ОЕСР. Очікується, що збільшення постачання з країн поза OPEC+ забезпечить суттєве підвищення глобального виробництва, що вплине на рівень запасів у країнах ОЕСР.</p>
<h3>Очікуване зростання попиту</h3>
<p>У 2025 році глобальне споживання рідких видів пального прогнозується з приростом на <strong>0.8 млн барелів на добу</strong>, а у 2026 році – на <strong>1.1 млн барелів на добу</strong>. Збільшення попиту відбуватиметься майже повністю за рахунок <strong>не-ОЕСР країн</strong>:</p>
<ul>
<li>Не-ОЕСР країни: +0.9 млн барелів на добу у 2025 та +1.0 млн барелів на добу у 2026 році</li>
<li>Країни ОЕСР: зниження на 0.1 млн барелів на добу у 2025 та стабільний попит у 2026</li>
</ul>
<p>Найбільше зростання прогнозується в Азії:</p>
<ul>
<li>Індія: +0.5 млн барелів на добу протягом двох років</li>
<li>Китай: +0.4 млн барелів на добу до 2026 року</li>
</ul>
<h3>Зростання глобального виробництва рідких видів пального</h3>
<p>Прогноз передбачає суттєве нарощування обсягів виробництва завдяки як планованому підвищенню видобутку в рамках OPEC+, так і <strong>сильному зростанню постачання з країн поза OPEC+</strong>. Очікується:</p>
<ul>
<li>+1.8 млн барелів на добу у 2025 році</li>
<li>+1.1 млн барелів на добу у 2026 році</li>
</ul>
<p>Основними драйверами стануть <strong>США, Бразилія, Канада та Гайана</strong>:</p>
<ul>
<li>Країни поза OPEC+: +1.3 млн барелів на добу у 2025, +0.5 млн барелів на добу у 2026</li>
</ul>
<h3>Запаси нафти в країнах ОЕСР</h3>
<p>Попри відносно слабке зростання попиту та сильне нарощування глобального постачання, прогноз передбачає <strong>збільшення комерційних запасів нафти у країнах ОЕСР</strong>:</p>
<ul>
<li>У середньому 61 день покриття у першій половині 2025 року</li>
<li>62 дні у другій половині 2025 року</li>
<li>66 днів до кінця 2026 року</li>
</ul>
<p>Це значно перевищує діапазон запасів у 2018–2024 роках (за винятком 2020–2021 років пандемії COVID-19).</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29533-Нефтяная_вышка_стилизовано_1.png" alt="Прогноз світового ринку рідких видів пального: зростання споживання і виробництва до 2026 року"/><br /><p>Світове споживання рідких видів пального зростатиме протягом 2025–2026 років, попри прогнозоване уповільнення попиту в країнах ОЕСР. Очікується, що збільшення постачання з країн поза OPEC+ забезпечить суттєве підвищення глобального виробництва, що вплине на рівень запасів у країнах ОЕСР.</p>
<h3>Очікуване зростання попиту</h3>
<p>У 2025 році глобальне споживання рідких видів пального прогнозується з приростом на <strong>0.8 млн барелів на добу</strong>, а у 2026 році – на <strong>1.1 млн барелів на добу</strong>. Збільшення попиту відбуватиметься майже повністю за рахунок <strong>не-ОЕСР країн</strong>:</p>
<ul>
<li>Не-ОЕСР країни: +0.9 млн барелів на добу у 2025 та +1.0 млн барелів на добу у 2026 році</li>
<li>Країни ОЕСР: зниження на 0.1 млн барелів на добу у 2025 та стабільний попит у 2026</li>
</ul>
<p>Найбільше зростання прогнозується в Азії:</p>
<ul>
<li>Індія: +0.5 млн барелів на добу протягом двох років</li>
<li>Китай: +0.4 млн барелів на добу до 2026 року</li>
</ul>
<h3>Зростання глобального виробництва рідких видів пального</h3>
<p>Прогноз передбачає суттєве нарощування обсягів виробництва завдяки як планованому підвищенню видобутку в рамках OPEC+, так і <strong>сильному зростанню постачання з країн поза OPEC+</strong>. Очікується:</p>
<ul>
<li>+1.8 млн барелів на добу у 2025 році</li>
<li>+1.1 млн барелів на добу у 2026 році</li>
</ul>
<p>Основними драйверами стануть <strong>США, Бразилія, Канада та Гайана</strong>:</p>
<ul>
<li>Країни поза OPEC+: +1.3 млн барелів на добу у 2025, +0.5 млн барелів на добу у 2026</li>
</ul>
<h3>Запаси нафти в країнах ОЕСР</h3>
<p>Попри відносно слабке зростання попиту та сильне нарощування глобального постачання, прогноз передбачає <strong>збільшення комерційних запасів нафти у країнах ОЕСР</strong>:</p>
<ul>
<li>У середньому 61 день покриття у першій половині 2025 року</li>
<li>62 дні у другій половині 2025 року</li>
<li>66 днів до кінця 2026 року</li>
</ul>
<p>Це значно перевищує діапазон запасів у 2018–2024 роках (за винятком 2020–2021 років пандемії COVID-19).</p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.eia.gov/outlooks/steo/" target="_blank">U.S. Energy Information Administration (EIA)</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/10/prognoz-svitovogo-rinku-ridkix-vidiv-palnogo-zrostannya-spozhivannya-i-virobnictva-do-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/zaborona-yes-na-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-sirovini-pidshtovxuye-cini-na-dizel-totalenergies/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/zaborona-yes-na-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-sirovini-pidshtovxuye-cini-na-dizel-totalenergies/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 16:40:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152878</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29671-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies"/><br />Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне. Геополітичний тиск на дизельний ринок ЄС заборонив імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії. Наслідки недооцінені: нові обмеження призводять [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29671-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies"/><br /><p>Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне.</p>
<h3><strong>Геополітичний тиск на дизельний ринок</strong></h3>
<ul>
<li><strong>ЄС заборонив</strong> імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії.</li>
<li><strong>Наслідки недооцінені:</strong> нові обмеження призводять до ще більшої нестачі дизелю в Європі.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Європа має фундаментальний дефіцит дизелю, тож змушена імпортувати його з Близького Сходу та США.&#187;</li>
</ul>
<p><strong> Ціни і маржа</strong></p>
<ul>
<li><strong>Маржа переробки дизелю</strong> на початку третього кварталу перевищила $50/т.</li>
<li><strong>ICE Gasoil:</strong> після оголошення про заборону, спред серпень-вересень виріс з $17.25/т до $27.75/т, ціна зросла на $42.50/т.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Сильні ціни на дизель — це стійкий тренд глобального ринку, пов&#8217;язаний з обмеженням російських потоків.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Сировинний виклик</strong></p>
<ul>
<li><strong>Ринок зміщується до легких сортів нафти</strong> — зокрема, сланцевої з США.</li>
<li><strong>Виробництво дизелю ускладнюється:</strong> <em>сланцева нафта та NGL неефективні для виробництва дизелю</em>, що підвищує витрати та ціни.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Це не лише сезонний попит — тут є більш структурний фактор.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Регуляторні особливості заборони</strong></p>
<ul>
<li><strong>Заборона набирає чинності</strong> після шестимісячного перехідного періоду.</li>
<li><strong>Винятки:</strong> країни-експортери нафти можуть постачати продукти, <em>якщо компетентний орган не має підстав вважати, що вони виготовлені з російської нафти</em>.</li>
<li><strong>Інші західні країни</strong> ще не запровадили аналогічних обмежень.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це підвищує вартість усього — ми змушені імпортувати дизель з віддаленіших країн», — зазначив Пуйянне.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">S&amp;P Global</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29671-цена_на_нефть_растет.jpg" alt="Заборона ЄС на нафтопродукти з російської сировини підштовхує ціни на дизель — TotalEnergies"/><br /><p>Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне.</p>
<h3><strong>Геополітичний тиск на дизельний ринок</strong></h3>
<ul>
<li><strong>ЄС заборонив</strong> імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії.</li>
<li><strong>Наслідки недооцінені:</strong> нові обмеження призводять до ще більшої нестачі дизелю в Європі.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Європа має фундаментальний дефіцит дизелю, тож змушена імпортувати його з Близького Сходу та США.&#187;</li>
</ul>
<p><strong> Ціни і маржа</strong></p>
<ul>
<li><strong>Маржа переробки дизелю</strong> на початку третього кварталу перевищила $50/т.</li>
<li><strong>ICE Gasoil:</strong> після оголошення про заборону, спред серпень-вересень виріс з $17.25/т до $27.75/т, ціна зросла на $42.50/т.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Сильні ціни на дизель — це стійкий тренд глобального ринку, пов&#8217;язаний з обмеженням російських потоків.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Сировинний виклик</strong></p>
<ul>
<li><strong>Ринок зміщується до легких сортів нафти</strong> — зокрема, сланцевої з США.</li>
<li><strong>Виробництво дизелю ускладнюється:</strong> <em>сланцева нафта та NGL неефективні для виробництва дизелю</em>, що підвищує витрати та ціни.</li>
<li><em>Пуйянне:</em> &#171;Це не лише сезонний попит — тут є більш структурний фактор.&#187;</li>
</ul>
<p><strong>Регуляторні особливості заборони</strong></p>
<ul>
<li><strong>Заборона набирає чинності</strong> після шестимісячного перехідного періоду.</li>
<li><strong>Винятки:</strong> країни-експортери нафти можуть постачати продукти, <em>якщо компетентний орган не має підстав вважати, що вони виготовлені з російської нафти</em>.</li>
<li><strong>Інші західні країни</strong> ще не запровадили аналогічних обмежень.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Це підвищує вартість усього — ми змушені імпортувати дизель з віддаленіших країн», — зазначив Пуйянне.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">S&amp;P Global</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/zaborona-yes-na-naftoprodukti-z-rosijsko%d1%97-sirovini-pidshtovxuye-cini-na-dizel-totalenergies/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта зростає в ціні напередодні рішення ОПЕК+ про квоти на видобуток</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/01/nafta-zrostaye-v-cini-naperedodni-rishennya-opek-pro-kvoti-na-vidobutok/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/01/nafta-zrostaye-v-cini-naperedodni-rishennya-opek-pro-kvoti-na-vidobutok/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 01 Jul 2025 14:47:23 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Saudi Arabia]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152555</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29457-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта зростає в ціні напередодні рішення ОПЕК+ про квоти на видобуток"/><br />Ціни на нафту дещо піднялися, оскільки ринок очікує на рішення ОПЕК+ щодо можливого збільшення квот на видобуток на вихідних. Саудівська Аравія продовжує курс на відновлення своєї частки ринку. Очікування ринку перед засіданням ОПЕК+ Ціни на нафту зросли від мінімумів початку червня. Brent торгується близько $67 за барель, West Texas Intermediate – понад $65. Ослаблення долара [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29457-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта зростає в ціні напередодні рішення ОПЕК+ про квоти на видобуток"/><br /><p>Ціни на нафту дещо піднялися, оскільки ринок очікує на рішення ОПЕК+ щодо можливого збільшення квот на видобуток на вихідних. Саудівська Аравія продовжує курс на відновлення своєї частки ринку.</p>
<h3>Очікування ринку перед засіданням ОПЕК+</h3>
<p>Ціни на нафту зросли від мінімумів початку червня. Brent торгується близько $67 за барель, West Texas Intermediate – понад $65. Ослаблення долара зробило товари, номіновані у валюті, привабливішими.</p>
<ul>
<li>Очікується, що ОПЕК+ погодиться на четверте поспіль суттєве збільшення обсягів постачання під час обговорення у неділю.</li>
<li>Саудівська Аравія продовжує зусилля з повернення частки ринку, спрямовуючи ОПЕК+ на відновлення простоюючих потужностей.</li>
<li>Попри нестабільність останнього кварталу, ринок зосереджується на балансі між піковим літнім попитом та збільшенням постачання.</li>
<li>Ринки нафтопродуктів залишаються сильними, стимулюючи переробників збільшувати виробництво пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає сумнівів, що трейдери досі страждають від недавніх різких коливань, що може знизити ліквідність у короткостроковій перспективі», – зазначив Оле Хансен, керівник відділу стратегії товарних ринків у Saxo Bank.</p></blockquote>
<h3>Ринок нафти під тиском нестабільності</h3>
<p>За останній квартал нафта втратила майже 10% через високу волатильність – різке падіння цін у квітні на фоні тарифних планів Дональда Трампа, зростання в червні після атаки Ізраїлю на Іран, а потім швидке згасання цих прибутків, коли напруженість зменшилася.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-07-01/oil-creeps-up-as-market-awaits-opec-production-quota-decision" target="_blank">Bloomberg</a></h3>
<h3><span style="color: #0000ff;"><a style="color: #0000ff;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></span></h3>
<h3><span style="color: #0000ff;"><a style="color: #0000ff;" href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></span></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29457-Нефть_рост_цены_стилизовано.jpg" alt="Нафта зростає в ціні напередодні рішення ОПЕК+ про квоти на видобуток"/><br /><p>Ціни на нафту дещо піднялися, оскільки ринок очікує на рішення ОПЕК+ щодо можливого збільшення квот на видобуток на вихідних. Саудівська Аравія продовжує курс на відновлення своєї частки ринку.</p>
<h3>Очікування ринку перед засіданням ОПЕК+</h3>
<p>Ціни на нафту зросли від мінімумів початку червня. Brent торгується близько $67 за барель, West Texas Intermediate – понад $65. Ослаблення долара зробило товари, номіновані у валюті, привабливішими.</p>
<ul>
<li>Очікується, що ОПЕК+ погодиться на четверте поспіль суттєве збільшення обсягів постачання під час обговорення у неділю.</li>
<li>Саудівська Аравія продовжує зусилля з повернення частки ринку, спрямовуючи ОПЕК+ на відновлення простоюючих потужностей.</li>
<li>Попри нестабільність останнього кварталу, ринок зосереджується на балансі між піковим літнім попитом та збільшенням постачання.</li>
<li>Ринки нафтопродуктів залишаються сильними, стимулюючи переробників збільшувати виробництво пального.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Немає сумнівів, що трейдери досі страждають від недавніх різких коливань, що може знизити ліквідність у короткостроковій перспективі», – зазначив Оле Хансен, керівник відділу стратегії товарних ринків у Saxo Bank.</p></blockquote>
<h3>Ринок нафти під тиском нестабільності</h3>
<p>За останній квартал нафта втратила майже 10% через високу волатильність – різке падіння цін у квітні на фоні тарифних планів Дональда Трампа, зростання в червні після атаки Ізраїлю на Іран, а потім швидке згасання цих прибутків, коли напруженість зменшилася.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2025-07-01/oil-creeps-up-as-market-awaits-opec-production-quota-decision" target="_blank">Bloomberg</a></h3>
<h3><span style="color: #0000ff;"><a style="color: #0000ff;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></span></h3>
<h3><span style="color: #0000ff;"><a style="color: #0000ff;" href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></span></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/01/nafta-zrostaye-v-cini-naperedodni-rishennya-opek-pro-kvoti-na-vidobutok/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/svitovij-rinok/feed/ ) in 0.87200 seconds, on Nov 15th, 2026 at 9:08 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 10:08 pm UTC -->