Світові ціни на нафту знову пішли донизу після відновлення експорту через російський чорноморський хаб Новоросійськ, що нівелювало понад 2% зростання котирувань за попередній тиждень і загострило увагу ринку на поєднанні надлишкової пропозиції, санкційних ризиків та ударів України по російській нафтова інфраструктурі.

Ринок нафти після відновлення роботи порту Новоросійськ

1. Зниження цін на нафту: реакція на відновлення експорту

На початку азійських торгів у понеділок відбулося помітне коригування котирувань після двох днів простою порту Новоросійськ. Відновлення відвантажень із ключового експортного вузла зняло гострий ризик скорочення пропозиції, що одразу відобразилося на цінах.

• Brent: ф’ючерси з постачанням найближчого місяця знизилися на 0,64 долара — до рівня 63,75 долара США за барель.
• WTI: котирування впали на 0,66 долара — до 59,43 долара США за барель порівняно із закриттям попередньої торгової сесії.
• Попередній тиждень обидва бенчмарки завершили з підвищенням більш як на 2%, що було безпосередньо пов’язано із зупинкою робіт у Новоросійську та сусідньому терміналі Каспійського трубопровідного консорціуму.
• Відновлення завантаження танкерів у Новоросійську підтверджене галузевими джерелами та даними LSEG, що сигналізує про послаблення миттєвого тиску на пропозицію.

Логіка ринку проста: як тільки ключовий вузол експорту знову починає працювати, дефіцитні очікування слабшають, а ціни коригуються вниз.

2. Порт Новоросійськ як вузлова точка ризику для ринку

Порт Новоросійськ у Чорному морі залишається одним із критично важливих центрів експорту російської нафти. Навіть короткострокова, дводенна зупинка операцій продемонструвала чутливість ринку до будь-яких збоїв у цьому хабі.

• Дводенна зупинка операцій у порту:
  • спершу спровокувала зростання котирувань більш як на 2% для Brent і WTI;
  • після відновлення відвантажень привела до швидкого відкату цін.
• Наявність поруч терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму посилює концентрацію експортних ризиків у цьому регіоні.
• Факт відновлення експорту свідчить, що операційні ризики можуть бути тимчасовими, але їхнє поєднання з геополітичними чинниками створює складний фон для трейдерів.

3. Війна проти України: удари по нафтова інфраструктурі росії

На тлі відновлення експорту з Новоросійська геополітичні ризики не зникають. Україна продовжує кампанію ударів по російській нафтова інфраструктурі, що підкреслює нестійкість логістики експорту.

• Українські сили продовжують удари по нафтова інфраструктурі росії, підтримуючи високий рівень ризиків для ринку.
• Останній зафіксований епізод: удар по Рязанському нафтопереробному заводу у суботу.
• Такі атаки:
  • підривають стабільність експорту з російської території;
  • змушують трейдерів закладати у ціни премію за воєнний ризик, навіть коли фізичне постачання відновлюється.

Попри локальне послаблення напруги після відновлення роботи порту, воєнний фактор залишається системним джерелом невизначеності для ринку.

4. Санкції та законодавчий тиск: загроза для російського експорту

До воєнних ризиків додається санкційний компонент, який стає дедалі жорсткішим. Нафтова галузь росії стикається з перспективою поглиблення санкцій Заходу та потенційного вторинного тиску на країни, що продовжують з нею співпрацювати.

• Поглиблення санкцій після 21 листопада:
  • західні обмеження проти Lukoil і Rosneft мають посилитися після 21 листопада;
  • це створює ризики для фінансування, страхування та логістики постачання російської нафти.
• Законодавчий тиск з боку США:
  • американські посадовці розглядають можливість ухвалення законодавства, яке дозволить карати будь-яку країну, що продовжує бізнес із росією у нафтовому секторі;
  • це загрожує розширенням кола адресатів санкцій — від компаній до цілих держав.
• Санкції посилюють:
  • юридичну невизначеність для трейдерів і логістичних операторів;
  • ризики перебудови маршрутів постачання та структури світового ринку нафти.

Сукупність воєнних ударів та санкцій створює довготривалий фон, у якому будь-яке відновлення експорту може виявитися лише тимчасовим полегшенням для ринку.

5. Надлишкова пропозиція: рішення OPEC+ і зростання видобутку у США

На противагу ризикам дефіциту, ринок відчуває зростаючий тиск з боку пропозиції. Це пов’язано з рішеннями OPEC+ щодо видобутку та помірним посиленням активності бурових робіт у США.

• OPEC+:
  • ринок сприймає поточні рівні видобутку як такі, що підживлюють ризики надлишкової пропозиції на тлі нестабільного попиту;
  • очікування подальшого нарощування виробництва посилюють тиск на ціни.
• США: зростання активності бурових установок:
  • кількість бурових установок у США зросла на 3 — до 417 одиниць упродовж тижня до 14 листопада;
  • дані компанії Baker Hughes свідчать про помірне пожвавлення видобувної активності у США;
  • це підтримує тренд на поступове збільшення пропозиції зі сторони американських виробників.

Поєднання рішень OPEC+ та зростання бурової активності у США формує фон, за якого будь-які короткострокові перебої в російському експорті ринок сприймає радше як тимчасовий фактор, а не як стратегічний дефіцит.

6. Суперечливі сигнали та вразливість ринку

Сукупність чинників створює для учасників ринку складний набір сигналів. З одного боку — постійна загроза інфраструктурних атак і санкцій, з іншого — відчутний ризик надлишкової пропозиції.

• Ринок одночасно стикається з:
  • військово-геополітичними ризиками (удари по нафтова інфраструктурі росії, війна проти України);
  • санкційним тиском (поглиблення обмежень щодо Lukoil і Rosneft, потенційне покарання країн-партнерів росії);
  • факторами надлишкової пропозиції (рішення OPEC+, зростання бурових установок у США до 417 одиниць).
• Відновлення експорту з Новоросійська:
  • зняло миттєвий ризик дефіциту, що спровокував падіння котирувань Brent і WTI;
  • але не усунуло базові вразливості ринку, пов’язані з війною, санкціями та структурою пропозиції.
• Учасники ринку залишаються у режимі підвищеної пильності, оскільки:
  • будь-який новий збій або санкційне рішення може швидко змінити баланс;
  • надлишкова пропозиція здатна обмежувати масштаб зростання цін навіть у разі нових перебоїв постачання.

Фактичний результат для ринку — короткострокове зниження цін на тлі відновлення експорту та довгострокова невизначеність, підживлювана війною, санкціями й політикою OPEC+.

7. Часова рамка подій та ключові числові орієнтири

Події розгортаються у стислі терміни, а ринок швидко реагує на сигнали, що надходять із Чорного моря, Вашингтона та з американських сланцевих родовищ.

• 16 листопада 2025 року — дата публікації авторського матеріалу Чарльза Кеннеді про ситуацію на ринку нафти.
• Дводенна зупинка роботи порту Новоросійськ у Чорному морі, після якої відновлені відвантаження.
• Субота — удар України по Рязанському НПЗ, що підкреслює триваючу кампанію проти нафтова інфраструктури росії.
• 14 листопада — станом на цю дату:
  • бурові установки у США — 417 одиниць;
  • тижневе збільшення — +3 установки.
• Після 21 листопада — очікуване поглиблення санкцій проти Lukoil та Rosneft.
• Brent — 63,75 долара США за барель після зниження на 0,64 долара.
• WTI — 59,43 долара США за барель після падіння на 0,66 долара.

Ці числові показники окреслюють рамку ринку, який перебуває між загрозою нових перебоїв постачання та трендом на нарощування пропозиції.

Висновки

Відновлення експорту через Новоросійськ продемонструвало, що навіть короткі зупинки ключових портів росії здатні тимчасово змінювати цінову траєкторію, проте нинішня конфігурація ринку не дозволяє цим коливанням перерости у стійкий висхідний тренд.

• Короткостроково:
  • ринок реагує зниженням цін на відновлення постачання з Новоросійська;
  • премія за ризик, закладена через дводенну зупинку та воєнні дії, частково знімається.
• Середньостроково:
  • удари України по нафтова інфраструктурі росії та санкції Заходу зберігають високий рівень невизначеності для експорту з росії;
  • OPEC+ та зростання бурової активності у США підтримують ризики надлишкової пропозиції.
• Для трейдерів та аналітиків:
  • ключовим залишається моніторинг портової інфраструктури (зокрема Новоросійськ і термінал Каспійського трубопровідного консорціуму);
  • важливими орієнтирами виступають:
    • динаміка санкцій після 21 листопада проти Lukoil та Rosneft;
    • подальші зміни кількості бурових установок у США від рівня 417 одиниць.

Ринок входить у новий тиждень із нижчими цінами на нафту, але з тим самим набором хронічних ризиків, які можуть у будь-який момент знову перевести котирування у фазу зростання.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Oilprice.com

Світові ринки нафти стоять перед масштабним дисбалансом: Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) прогнозує значно більший надлишок постачань, ніж очікувалося раніше. Це може мати довгострокові наслідки для конкурентного середовища між основними експортерами й споживачами нафти, зокрема ОПЕК, країнами Америки та Близького Сходу.

Прогнозу МЕА

1. Перегляд прогнозів попиту та пропозиції

• МЕА знизило прогноз зростання світового попиту на нафту до 700 тис. барелів на добу у 2025–2026 роках, що менше ніж попередня оцінка у 740 тис. барелів для 2025 року.
• ОПЕК залишає свій прогноз незмінним — очікує зростання попиту на рівні 1,3 млн барелів/день у 2025 та 1,2 млн барелів/день у 2026.
• Таким чином, оцінка МЕА удвічі нижча за прогноз ОПЕК, що вказує на розбіжності у підходах до оцінки економічної динаміки та структури споживання енергії.

2. Зростання пропозиції: ключовий чинник ринкового надлишку

• Світовий видобуток, за даними МЕА, зросте на 3 млн барелів/день у 2025 році — до 106,1 млн барелів/день.
• У 2026 році очікується додаткове зростання ще на 2,4 млн барелів/день.
• Це вище вересневого прогнозу, який передбачав приріст лише 2,7 млн барелів/день у 2025 та 2,1 млн барелів/день у 2026.

3. Накопичення запасів і структурні ризики

• Світові спостережувані запаси нафти зросли на 17,7 млн барелів у серпні 2025 року — до 7,909 млрд барелів, що є найвищим показником за останні чотири роки.
• Попередні дані за вересень демонструють ще різкіше зростання запасів — насамперед через масове накопичення нафти на воді.
• Лише у вересні обсяг «нафти на воді» зріс на 102 млн барелів (еквівалентно 3,4 млн барелів/день) — це найбільше збільшення з часів пандемії.

4. Причини зниження попиту

• МЕА пояснює зниження попиту жорсткішою макроекономічною ситуацією та прискореною електрифікацією транспорту.
• Темпи зростання споживання нафти сповільнюються і залишаються нижчими за історичні тренди.

«Споживання нафти залишатиметься пригніченим протягом решти 2025 року та у 2026 році, з річними темпами приросту близько 700 тис. барелів/день у кожному з років», — МЕА, жовтневий звіт.

5. Наслідки для глобальної конкуренції

• Підвищена пропозиція з Близького Сходу та Америки створює тиск на ціну та підриває позиції традиційних експортерів.
• Очікується, що збільшення нафти на воді та її подальше переміщення до наземних хабів призведе до різкого зростання комерційних запасів.
• Це може стимулювати новий етап цінової конкуренції, особливо між країнами ОПЕК і виробниками зі США, Канади та Латинської Америки.
• Водночас, сповільнення попиту через електрифікацію транспорту підвищує значення інновацій та гнучкості ринку.

6. Логічні висновки

• Світ входить у фазу структурного надлишку нафти, що може зберігатися принаймні до 2026 року.
• Переорієнтація транспортної системи та енергетичного балансу посилить диспропорцію між традиційними та відновлюваними джерелами енергії.
• Конкуренція між МЕА та ОПЕК щодо оцінок попиту відображає глибші розбіжності у стратегічних підходах до енергетичного переходу.

«Як тільки значні обсяги сирої нафти на воді перейдуть до наземних хабів, запаси сирої нафти зростуть, тоді як виробництво NGL знизиться», — МЕА.

7. Потенційний вплив на ринки

• Можливе подальше зниження світових цін на нафту, якщо попит не відновиться у 2026 році.
• Підвищення запасів може зумовити перегляд стратегії ОПЕК+ щодо скорочення видобутку.
• Тривале перевищення пропозиції над попитом створить нові виклики для енергетичного переходу та прибутковості нафтогалузі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Цього літа на ринку нафти формується складна ситуація: Саудівська Аравія різко нарощує експорт, попри ознаки уповільнення глобального попиту та загострення торговельних суперечок. Прогнозований профіцит пропозиції може суттєво тиснути на ціни найближчими місяцями.

Уповільнення попиту та ріст видобутку

Нафтові котирування залишаються напрочуд стійкими цього року, попри загрози торговельних воєн та зростання квот ОПЕК+. Проте їхня міцність може бути серйозно випробувана через різке збільшення видобутку Саудівською Аравією на фоні сповільнення світової економіки.

• У другому кварталі 2025 року зростання попиту на нафту скоротиться вдвічі порівняно з першим — із +1.1 млн барелів на добу до приблизно +0.55 млн б/д (за даними Міжнародного енергетичного агентства).
• Ціни Brent знизились із максимуму $82 за барель у січні до близько $70 у липні, попри чутливість до торговельних новин.
• Світовий ВВП у 2025 році, за оцінками Світового банку, зросте лише на 2.3% — майже на пів відсотка менше, ніж очікували на початку року.

Вплив торговельних воєн

Торговельні напруження знову виходять на перший план після оголошення президентом США нових тарифів проти ряду країн, зокрема союзників — Японії та Південної Кореї, а також підняття тарифів на мідь до 50% і на багато канадських товарів до 35%.

Попит у країнах з високою залежністю від торгівлі зі США вже почав скорочуватись у другому кварталі:

• Китай: -160 тис. б/д рік до року
• Японія: -80 тис. б/д
• Мексика: -40 тис. б/д
• Південна Корея: -70 тис. б/д
• США: -60 тис. б/д (за даними МЕА)

Ці негативні тренди можуть посилитись у разі подальшої ескалації тарифних війн.

Саудівський експорт: хвиля зростання

Видобуток Саудівської Аравії у червні зріс на 700 тис. б/д до 9.8 млн б/д, проте значна частина приросту пішла на власні НПЗ та виробництво електроенергії під час пікових літніх температур. Так званий «crude burn» у липні оцінюється в 695 тис. б/д і залишатиметься високим у серпні.

• Експорт Саудівської Аравії зріс із 5.9 млн б/д у квітні до 6.4 млн б/д у червні (за даними Kpler).
• Прогноз на липень — стрибок до 7.5 млн б/д, найвищий рівень з квітня 2023 року.
• Очікується подальше зростання у серпні, зокрема постачання до Китаю має досягти найвищого рівня за понад два роки.

Це нарощування експорту має на меті відновити частку Саудівської Аравії на світовому ринку, що впала з 13% у середньому за три десятиліття до 11% торік.

Перспективи для ринку

За прогнозом МЕА, глобальна пропозиція нафти у 2025 році зросте на 2.1 млн б/д до 105.1 млн б/д, тоді як попит сягне лише 103.7 млн б/д. Це означає потенційний профіцит понад 1.4 млн б/д.

Такий розрив між пропозицією та попитом здатен сформувати суттєвий низхідний тиск на ціни вже восени, особливо якщо торговельні війни набудуть реальних масштабів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Свіжий прогноз цін на нафту до кінця 2025 року

Світове споживання рідких видів пального зростатиме протягом 2025–2026 років, попри прогнозоване уповільнення попиту в країнах ОЕСР. Очікується, що збільшення постачання з країн поза OPEC+ забезпечить суттєве підвищення глобального виробництва, що вплине на рівень запасів у країнах ОЕСР.

Очікуване зростання попиту

У 2025 році глобальне споживання рідких видів пального прогнозується з приростом на 0.8 млн барелів на добу, а у 2026 році – на 1.1 млн барелів на добу. Збільшення попиту відбуватиметься майже повністю за рахунок не-ОЕСР країн:

• Не-ОЕСР країни: +0.9 млн барелів на добу у 2025 та +1.0 млн барелів на добу у 2026 році
• Країни ОЕСР: зниження на 0.1 млн барелів на добу у 2025 та стабільний попит у 2026

Найбільше зростання прогнозується в Азії:

• Індія: +0.5 млн барелів на добу протягом двох років
• Китай: +0.4 млн барелів на добу до 2026 року

Зростання глобального виробництва рідких видів пального

Прогноз передбачає суттєве нарощування обсягів виробництва завдяки як планованому підвищенню видобутку в рамках OPEC+, так і сильному зростанню постачання з країн поза OPEC+. Очікується:

• +1.8 млн барелів на добу у 2025 році
• +1.1 млн барелів на добу у 2026 році

Основними драйверами стануть США, Бразилія, Канада та Гайана:

• Країни поза OPEC+: +1.3 млн барелів на добу у 2025, +0.5 млн барелів на добу у 2026

Запаси нафти в країнах ОЕСР

Попри відносно слабке зростання попиту та сильне нарощування глобального постачання, прогноз передбачає збільшення комерційних запасів нафти у країнах ОЕСР:

• У середньому 61 день покриття у першій половині 2025 року
• 62 дні у другій половині 2025 року
• 66 днів до кінця 2026 року

Це значно перевищує діапазон запасів у 2018–2024 роках (за винятком 2020–2021 років пандемії COVID-19).

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: U.S. Energy Information Administration (EIA)

Європейська заборона на імпорт нафтопродуктів, виготовлених з російської нафти у третіх країнах, підштовхує ціни на дизельне пальне та загострює проблему дефіциту в ЄС, заявив голова TotalEnergies Патрік Пуйянне.

Геополітичний тиск на дизельний ринок

• ЄС заборонив імпорт продуктів, виготовлених з російської нафти, навіть якщо вони проходили переробку у Туреччині чи Індії.
• Наслідки недооцінені: нові обмеження призводять до ще більшої нестачі дизелю в Європі.
• Пуйянне: «Європа має фундаментальний дефіцит дизелю, тож змушена імпортувати його з Близького Сходу та США.»

Ціни і маржа

• Маржа переробки дизелю на початку третього кварталу перевищила $50/т.
• ICE Gasoil: після оголошення про заборону, спред серпень-вересень виріс з $17.25/т до $27.75/т, ціна зросла на $42.50/т.
• Пуйянне: «Сильні ціни на дизель — це стійкий тренд глобального ринку, пов’язаний з обмеженням російських потоків.»

Сировинний виклик

• Ринок зміщується до легких сортів нафти — зокрема, сланцевої з США.
• Виробництво дизелю ускладнюється: сланцева нафта та NGL неефективні для виробництва дизелю, що підвищує витрати та ціни.
• Пуйянне: «Це не лише сезонний попит — тут є більш структурний фактор.»

Регуляторні особливості заборони

• Заборона набирає чинності після шестимісячного перехідного періоду.
• Винятки: країни-експортери нафти можуть постачати продукти, якщо компетентний орган не має підстав вважати, що вони виготовлені з російської нафти.
• Інші західні країни ще не запровадили аналогічних обмежень.

«Це підвищує вартість усього — ми змушені імпортувати дизель з віддаленіших країн», — зазначив Пуйянне.

Джерело: Terminal

За матеріалами: S&P Global

Замовити звіт по ринку

Ціни на нафту дещо піднялися, оскільки ринок очікує на рішення ОПЕК+ щодо можливого збільшення квот на видобуток на вихідних. Саудівська Аравія продовжує курс на відновлення своєї частки ринку.

Очікування ринку перед засіданням ОПЕК+

Ціни на нафту зросли від мінімумів початку червня. Brent торгується близько $67 за барель, West Texas Intermediate – понад $65. Ослаблення долара зробило товари, номіновані у валюті, привабливішими.

• Очікується, що ОПЕК+ погодиться на четверте поспіль суттєве збільшення обсягів постачання під час обговорення у неділю.
• Саудівська Аравія продовжує зусилля з повернення частки ринку, спрямовуючи ОПЕК+ на відновлення простоюючих потужностей.
• Попри нестабільність останнього кварталу, ринок зосереджується на балансі між піковим літнім попитом та збільшенням постачання.
• Ринки нафтопродуктів залишаються сильними, стимулюючи переробників збільшувати виробництво пального.

«Немає сумнівів, що трейдери досі страждають від недавніх різких коливань, що може знизити ліквідність у короткостроковій перспективі», – зазначив Оле Хансен, керівник відділу стратегії товарних ринків у Saxo Bank.

Ринок нафти під тиском нестабільності

За останній квартал нафта втратила майже 10% через високу волатильність – різке падіння цін у квітні на фоні тарифних планів Дональда Трампа, зростання в червні після атаки Ізраїлю на Іран, а потім швидке згасання цих прибутків, коли напруженість зменшилася.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Революція сланцевої нафти змінила ринки нафти та нафтопереробки.

Сланцева нафта з США перевернула баланс світових поставок, знизила попит на нафтопереробку й змінює структуру попиту до 2030 року

Бурне зростання видобутку сланцевої нафти (light tight oil, LTO) та зріджених вуглеводневих газів (NGL) у США стало визначальною тенденцією ринку нафти та нафтопереробки з часів глобальної фінансової кризи 2008 року. Протягом останніх 15 років на ринку з’явилося майже 10 млн барелів на добу нової легкої нафти, що докорінно змінило глобальні потоки сирої нафти та змусило країни ОПЕК обмежувати видобуток задля підтримки цін.

Конкуренція з боку сланцевої нафти зменшила доступність важких сірчаних сортів із Близького Сходу, звузивши маржу апгрейду. Це дало шанс менш складним нафтопереробним заводам, які отримали доступ до дешевої малосірчистої сировини з високим виходом легких і середніх дистилятів, а також компонентів для виробництва пального VLSFO (very low sulphur fuel oil).

Очікується, що до 2030 року зростання видобутку сланцевої нафти у США майже зупиниться. Натомість посилиться роль Канади, Бразилії та Гаяни, які зможуть запропонувати більш традиційні сорти середньої щільності (солодкі або сірчані).

Водночас вибухове зростання виробництва NGL, переважно в США, зменшило роль нафтопереробних заводів як джерела сировини для нафтохімії. До сланцевої революції саме нафта з НПЗ була основним джерелом нафтохімічної сировини — у 2010 році вона покривала 57% попиту. До 2024 року ця частка знизилась до 45%, попри стале зростання нафтохімії. У натуральному вираженні обсяги нафтового бензину з НПЗ не зросли за 15 років. Очікується, що обсяги NGL до 2030 року зростуть ще на 1,9 млн барелів на добу — порівну з Північної Америки та Близького Сходу.

Прогноз постачання фракційованих NGL

Перспективи нафтопереробної галузі на період 2025–2030 років залишаються в цілому незмінними порівняно з торішніми оцінками. Частково це зумовлено вищим прогнозом виробництва NGL як у базовому, так і в оптимістичному сценарії, навіть з урахуванням більшої частки, що йде на змішування в добувному секторі.

Попри поліпшення прогнозу попиту на бензин, прогноз по дизельному паливу істотно знижено. В умовах очікуваного зниження середнього рівня завантаженості НПЗ уповільнення інвестицій у нові переробні потужності виглядає логічним.

Які саме НПЗ постраждають найбільше, поки не зрозуміло. Проте найбільший ризик зберігається для підприємств із високими витратами в регіонах зі зниженням попиту. Крім того, змінюється структура споживання: очікується зростання споживання нафтового бензину (naphtha) та зменшення попиту на бензин до 2030 року. Це означає, що найбільше навантаження по адаптації ляже на НПЗ з установками каталітичного крекінгу (FCC).

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Зміни фіскального середовища та нові інвестиції підтримують стабільність нафтовидобутку в регіоні

Австралія, Індонезія, Індія та Катар

Австралія: Прогнозується, що видобуток нафти в Австралії знизиться з 370 тис. барелів на добу (тис. б/д) до 300 тис. б/д у 2030 році. Основним чинником падіння стане вичерпання ресурсів у басейні Карнарвон. Найперспективнішим новим джерелом вважався проєкт Dorado від компанії Santos з потенціалом 80 тис. б/д, однак його реалізацію відкладено до завершення повторної оцінки ресурсів басейну Bedout.

Статистичні дані по Ізраїлю у звіті IEA надані відповідними ізраїльськими органами. Їх використання в матеріалах ОЕСР не впливає на міжнародно-правовий статус Голанських висот, Східного Єрусалима та ізраїльських поселень на Західному березі.

Індонезія: Поточний рівень видобутку нафти становить 590 тис. б/д і до кінця десятиліття очікується його зростання до 620 тис. б/д. Це стало можливим завдяки реформам фіскального режиму, які підвищили частку доходу виробників до 75–95% (раніше були випадки з нульовою винагородою). Також пришвидшено процес буріння розвідувальних свердловин і оптимізовано програми збільшення нафтовіддачі (EOR). Нові інвестиції від Petronas, Eni та PetroChina відкривають додатковий потенціал зростання видобутку в середньостроковій перспективі.

Індія: Країна також оновила фіскальні умови в рамках десятої ліцензійної кампанії Open Acreage Licensing Policy (OALP X). Нові умови гарантують більшу передбачуваність і стабільність для інвесторів. Було скасовано податок на надприбутки та введено стимули для раннього початку видобутку. До нормативної бази додано легку щільну нафту та сланцевий газ.

Нові партнерства між індійськими держкомпаніями та західними гравцями підтримують позитивний настрій на ринку. Зокрема, Oil India Ltd підписала угоди з Petrobras та TotalEnergies, а ONGC (Oil and Natural Gas Corporation Ltd) уклала контракт із дочірньою компанією BP на надання технічних послуг. Незважаючи на це, очікується незначне скорочення видобутку – на 30 тис. б/д до 670 тис. б/д до 2030 року.

Катар: У 2024 році країна збільшила видобуток на 40 тис. б/д – до 1,8 млн б/д. До 2030 року очікується зростання ще на 610 тис. б/д, головним чином завдяки виробництву конденсату з нових шести LNG-терміналів: чотирьох у проєкті North Field East (NFE) та двох у North Field South (NFS). Вони додадуть на ринок 370 тис. б/д конденсату та супутні обсяги NGL. Перші два термінали NFE планують ввести в експлуатацію у середині 2026 року.

Очікується також незначне зростання видобутку сирої нафти з 620 до 650 тис. б/д завдяки модернізації проєкту Al Shaheen, яким опікується North Oil Company – спільне підприємство TotalEnergies та QatarEnergy.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA 

Замовити тижневий звіт по ринку

Світовий попит на нафту у 2025–2026 роках продовжить зростати на 1,3 млн барелів на добу щороку, головним чином за рахунок країн, що не входять до ОЕСР, зокрема Китаю, Індії та регіону Азії.

Прогноз залишається без змін

Світовий попит на нафту у 2025 році, згідно з прогнозом, зросте на 1,3 млн барелів на добу (мб/д) у річному вимірі, що відповідає попередній оцінці. Позитивні коригування, зумовлені кращими, ніж очікувалося, показниками за перший квартал 2025 року в країнах ОЕСР (Америки та Європа), були збалансовані нижчими очікуваннями щодо зростання попиту в країнах, що не входять до ОЕСР — передусім у Китаї та Індії, що пояснюється впливом торговельної політики США.

У межах ОЕСР попит на нафту у 2025 році зросте приблизно на 160 тис. барелів на добу (тб/д) у річному вимірі, причому основним рушієм стане регіон Америки. У країнах поза ОЕСР очікується приріст понад 1,1 мб/д, головно за рахунок Індії, Китаю та решти Азії.

Ключові драйвери зростання попиту

За категоріями продуктів, ключовими драйверами зростання залишатимуться реактивне паливо (jet kerosene) з очікуваним приростом у 450 тб/д та бензин — +380 тб/д. Також суттєву роль відіграватиме розвиток нафтохімії, передусім у Китаї та на Близькому Сході. Очікується зростання попиту на LPG/NGL та нафту (naphtha) приблизно на 500 тб/д для кожної категорії.

У 2026 році прогноз знову передбачає зростання світового попиту на нафту на 1,3 мб/д. У межах ОЕСР приріст становитиме близько 100 тис. б/д, причому лідером залишатимуться країни Америки. Поза межами ОЕСР очікується приріст на 1,2 мб/д, переважно за рахунок Індії, Китаю та інших країн Азії.

Щодо продуктів, транспортні палива (реактивне паливо та бензин) продовжать бути основними драйверами попиту, з прогнозованим щорічним приростом на 370 тб/д кожен. Крім того, LPG/NGL та нафту, як основні сировини для нафтохімії, продовжать підтримувати глобальний попит із сукупним приростом близько 370 тб/д, що становитиме приблизно 30% загального приросту попиту у 2026 році.

Джерело: Terminal

За матеріалами: OPEC

Замовити тижневий звіт по ринку

Ціни на нафту можуть обвалитися до рівня нижче $50 за барель через найслабше зростання попиту з часів пандемії, попри тимчасове зростання котирувань на тлі надій на відновлення торгівельних відносин між США та Китаєм.

Очікування та реалії нафтового ринку

• Аналітики S&P Global та інших провідних агенцій прогнозують, що ціни на нафту можуть опуститися нижче $50 вже до кінця 2025 року.
• Причиною такого сценарію є сповільнення зростання попиту — за оцінками IEA, воно становить менш як 1 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з часів локдауну.
• Пропозиція нафти зростає, особливо з боку OPEC+, яка відновлює обсяги видобутку після дворічних скорочень.

Геополітичні фактори тимчасово підтримують ціни

• Попри фундаментальну слабкість ринку, ціни на нафту тимчасово зростають через позитивні очікування від переговорів між США та Китаєм щодо зняття експортних обмежень.
• Китай у квітні обмежив експорт рідкоземельних елементів, що викликало стурбованість серед світових виробників, особливо в автомобільному секторі.
• У США розглядається можливість пом’якшення обмежень на експорт мікрочипів у відповідь на потенційне скасування обмежень Китаєм.

«Наше очікування полягає в тому, що … одразу після рукостискання будь-які експортні обмеження з боку США будуть зняті», — заявив Кевін Гассетт, керівник Національної економічної ради Білого дому в інтерв’ю CNBC.

Ризики та можливі наслідки

• Китайські обмеження загрожують виробникам авто зупинками підприємств через дефіцит компонентів.
• Нестабільність у сфері експорту критично важливих матеріалів додає волатильності світовим ринкам, включно з нафтовим.
• Подальша динаміка цін залежатиме від успішності домовленостей між США та Китаєм.

Джерело:

Terminal

За матеріалами:

• OilPrice: Oil Prices Could Sink Below $50 This Year

Додаткові джерела інформації:

• S&P Global Commodity Insights
• IEA – International Energy Agency
• CNBC – Kevin Hassett Interview

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF