<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; tanker market</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/tanker-market/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 28 Apr 2026 07:15:24 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/naftovi-cini-zrosli-majzhe-na-3-pislya-zrivu-peregovoriv-mizh-ukra%d1%97noyu-ta-rf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/naftovi-cini-zrosli-majzhe-na-3-pislya-zrivu-peregovoriv-mizh-ukra%d1%97noyu-ta-rf/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 06:01:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[dark fleet]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Russia-Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[війна росії проти України]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153620</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30133-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф"/><br />18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько 10% світових поставок. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30133-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф"/><br /><p><strong>18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору</strong> після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько <strong>10% світових поставок</strong>. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати на логістику й розхитують глобальний танкерний ринок.</p>
<h3>Ціни, санкції та танкери: як зрив переговорів вплинув на ринок</h3>
<h4>Стрибок котирувань: цифри дня</h4>
<p>Після повідомлень про провал переговорів ф’ючерси на еталонні сорти нафти продемонстрували синхронне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>2,7%</strong> — до <strong>69,15 дол. за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>2,8%</strong> — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином ринок повністю відіграв попереднє зниження цін. Для пересічного споживача це означає одне: <em>геополітична напруга знову закладена у вартість кожного бареля</em>.</p>
<h4>Чому переговори зірвалися</h4>
<p>Третій раунд переговорів, який проходив 17 лютого 2026 року в Женеві за посередництва США, тривав лише дві години.</p>
<blockquote><p>«Сесія була складною», — заявив Президент України Володимир Зеленський, звинувативши рф у навмисному затягуванні процесу.</p></blockquote>
<p>Своєю чергою представник рф Володимир Мединський назвав перемовини «діловими» та анонсував новий раунд без уточнення дати.</p>
<p>Ключові вимоги рф залишилися незмінними та повторюють ультиматуми 2021 року:</p>
<ul>
<li>територіальні поступки в Донецькому регіоні (близько <strong>2 000 квадратних миль</strong>);</li>
<li>відмова України від прагнення вступити до НАТО;</li>
<li>суттєве скорочення Збройних сил України;</li>
<li>обмеження так званого «українського націоналізму».</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться не лише про завершення бойових дій, а про перегляд архітектури безпеки у Європі.</p>
<h4>«Тіньовий флот»: санкції переходять у силову фазу</h4>
<p>Паралельно США та їхні партнери посилюють контроль над так званим «тіньовим флотом» — мережею старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять російську, іранську та венесуельську нафту в обхід санкцій.</p>
<ul>
<li>Після 2022 року флот зріс утричі — до <strong>1 468 суден</strong>;</li>
<li>Він транспортує приблизно <strong>17% світових морських перевезень сирої нафти</strong>;</li>
<li>Близько <strong>20% суден</strong> уже припинили операції через санкційний тиск;</li>
<li>Ціна Urals торгується зі знижкою <strong>27 дол. до Brent</strong> — найширший дисконт із початку 2023 року;</li>
<li>Доходи рф від нафти у січні 2026 року впали на <strong>50% у річному вимірі</strong>;</li>
<li>Нафтогазові надходження у 2025 році зменшилися на <strong>22%</strong>, а у 2026 році очікується падіння ще на <strong>30%</strong>.</li>
</ul>
<p>США вже вдалися до фізичного перехоплення танкерів, що сигналізує про перехід від суто економічних санкцій до жорсткішого контролю.</p>
<h4>Танкерний ринок: побічний ефект санкцій</h4>
<p>Санкції, спрямовані проти рф, парадоксально підвищили глобальні фрахтові ставки.</p>
<ul>
<li>Понад <strong>1 400 суден</strong> фактично вибули з легального ринку (<strong>+130%</strong> з 2022 року);</li>
<li>Зростають витрати через старіння світового флоту;</li>
<li>Маршрути у Червоному морі подовжені через атаки хуситів;</li>
<li>ЄС розглядає можливість перехоплення суден у Балтійському та Чорному морях — під ризиком <strong>3,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я не думаю, що хтось із тих, хто запроваджував санкції, очікував такого результату», — зазначив один із керівників судноплавної галузі.</p></blockquote>
<p>Отже, обмеження російського експорту одночасно:</p>
<ul>
<li>тиснуть на бюджет москва;</li>
<li>але підтримують високі світові логістичні витрати.</li>
</ul>
<h4>Макроекономічні сигнали з рф</h4>
<ul>
<li>Інфляція у січні 2026 року — <strong>6,4%</strong>;</li>
<li>Зростання ВВП у 2025 році — лише <strong>1%</strong>;</li>
<li>Збільшуються бюджетні дефіцити.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать про посилення економічного тиску на рф, попри адаптацію до санкцій.</p>
<p>Провал переговорів підтвердив: <strong>нафта залишається інструментом геополітики</strong>. Короткостроково ціни реагують зростанням. Довгостроково — санкційний тиск поступово послаблює позиції рф на світовому ринку, хоча логістичні перекоси ще довго впливатимуть на глобальну торгівлю.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-after-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30133-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф"/><br /><p><strong>18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору</strong> після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько <strong>10% світових поставок</strong>. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати на логістику й розхитують глобальний танкерний ринок.</p>
<h3>Ціни, санкції та танкери: як зрив переговорів вплинув на ринок</h3>
<h4>Стрибок котирувань: цифри дня</h4>
<p>Після повідомлень про провал переговорів ф’ючерси на еталонні сорти нафти продемонстрували синхронне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>2,7%</strong> — до <strong>69,15 дол. за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>2,8%</strong> — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином ринок повністю відіграв попереднє зниження цін. Для пересічного споживача це означає одне: <em>геополітична напруга знову закладена у вартість кожного бареля</em>.</p>
<h4>Чому переговори зірвалися</h4>
<p>Третій раунд переговорів, який проходив 17 лютого 2026 року в Женеві за посередництва США, тривав лише дві години.</p>
<blockquote><p>«Сесія була складною», — заявив Президент України Володимир Зеленський, звинувативши рф у навмисному затягуванні процесу.</p></blockquote>
<p>Своєю чергою представник рф Володимир Мединський назвав перемовини «діловими» та анонсував новий раунд без уточнення дати.</p>
<p>Ключові вимоги рф залишилися незмінними та повторюють ультиматуми 2021 року:</p>
<ul>
<li>територіальні поступки в Донецькому регіоні (близько <strong>2 000 квадратних миль</strong>);</li>
<li>відмова України від прагнення вступити до НАТО;</li>
<li>суттєве скорочення Збройних сил України;</li>
<li>обмеження так званого «українського націоналізму».</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться не лише про завершення бойових дій, а про перегляд архітектури безпеки у Європі.</p>
<h4>«Тіньовий флот»: санкції переходять у силову фазу</h4>
<p>Паралельно США та їхні партнери посилюють контроль над так званим «тіньовим флотом» — мережею старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять російську, іранську та венесуельську нафту в обхід санкцій.</p>
<ul>
<li>Після 2022 року флот зріс утричі — до <strong>1 468 суден</strong>;</li>
<li>Він транспортує приблизно <strong>17% світових морських перевезень сирої нафти</strong>;</li>
<li>Близько <strong>20% суден</strong> уже припинили операції через санкційний тиск;</li>
<li>Ціна Urals торгується зі знижкою <strong>27 дол. до Brent</strong> — найширший дисконт із початку 2023 року;</li>
<li>Доходи рф від нафти у січні 2026 року впали на <strong>50% у річному вимірі</strong>;</li>
<li>Нафтогазові надходження у 2025 році зменшилися на <strong>22%</strong>, а у 2026 році очікується падіння ще на <strong>30%</strong>.</li>
</ul>
<p>США вже вдалися до фізичного перехоплення танкерів, що сигналізує про перехід від суто економічних санкцій до жорсткішого контролю.</p>
<h4>Танкерний ринок: побічний ефект санкцій</h4>
<p>Санкції, спрямовані проти рф, парадоксально підвищили глобальні фрахтові ставки.</p>
<ul>
<li>Понад <strong>1 400 суден</strong> фактично вибули з легального ринку (<strong>+130%</strong> з 2022 року);</li>
<li>Зростають витрати через старіння світового флоту;</li>
<li>Маршрути у Червоному морі подовжені через атаки хуситів;</li>
<li>ЄС розглядає можливість перехоплення суден у Балтійському та Чорному морях — під ризиком <strong>3,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я не думаю, що хтось із тих, хто запроваджував санкції, очікував такого результату», — зазначив один із керівників судноплавної галузі.</p></blockquote>
<p>Отже, обмеження російського експорту одночасно:</p>
<ul>
<li>тиснуть на бюджет москва;</li>
<li>але підтримують високі світові логістичні витрати.</li>
</ul>
<h4>Макроекономічні сигнали з рф</h4>
<ul>
<li>Інфляція у січні 2026 року — <strong>6,4%</strong>;</li>
<li>Зростання ВВП у 2025 році — лише <strong>1%</strong>;</li>
<li>Збільшуються бюджетні дефіцити.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать про посилення економічного тиску на рф, попри адаптацію до санкцій.</p>
<p>Провал переговорів підтвердив: <strong>нафта залишається інструментом геополітики</strong>. Короткостроково ціни реагують зростанням. Довгостроково — санкційний тиск поступово послаблює позиції рф на світовому ринку, хоча логістичні перекоси ще довго впливатимуть на глобальну торгівлю.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-after-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/naftovi-cini-zrosli-majzhe-na-3-pislya-zrivu-peregovoriv-mizh-ukra%d1%97noyu-ta-rf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 14 Jan 2026 11:46:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153518</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br />Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до 50 млн барелів венесуельської нафти судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня 500 тис. барелів на добу, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом 3–4 місяців. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br /><p>Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до <strong>50 млн барелів венесуельської нафти</strong> судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня <strong>500 тис. барелів на добу</strong>, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом <strong>3–4 місяців</strong>.</p>
<h2>Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду</h2>
<p>Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.</p>
<h3>Стан зберігання та транспортування</h3>
<ul>
<li><strong>Майже заповнені наземні резервуари</strong>, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.</li>
<li><strong>Старі танкери у ролі плавучих сховищ</strong>, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через <em>страхові й відповідальні обмеження</em>.</li>
<li><strong>Зношені портові потужності</strong>, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.</li>
</ul>
<h3>Пошук альтернативних схем перевалки</h3>
<ul>
<li>Компанії <strong>Maersk Tankers</strong> та <strong>American Eagle Tankers</strong> вивчають розширення операцій <em>ship-to-ship</em> біля узбережжя Венесуели.</li>
<li>Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.</li>
<li>Обмежувальні чинники:
<ul>
<li>дефіцит малотоннажних суден;</li>
<li>конкуренція за вікна навантаження;</li>
<li>незадовільний технічний стан портового обладнання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути та їхня ціна</h3>
<ul>
<li>Перевалка через води <strong>Аруби та Кюрасао</strong> залишається можливою.</li>
<li><strong>Водночас</strong> такі маршрути є <strong>дорожчими за пряме завантаження</strong>, що підвищує собівартість бареля.</li>
</ul>
<h2>Потенціал експорту та технологічні рішення</h2>
<p>До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько <strong>500 тис. барелів на добу</strong>. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.</p>
<ul>
<li><strong>Розвантаження накопичених запасів</strong> може тривати <strong>3–4 місяці</strong>.</li>
<li>Ключове вузьке місце — <strong>термінал Jose</strong>, де пропускна спроможність є обмеженою.</li>
<li>Для забезпечення транспортування:
<ul>
<li>нафтові компанії імпортують <strong>нафту-нафтен</strong> зі США;</li>
<li>її використовують для <em>змішування з важкою венесуельською нафтою</em>, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<p>Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає <strong>фізична спроможність логістики</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>:
<ul>
<li>диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою <em>реального стану інфраструктури</em>;</li>
<li>накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>:
<ul>
<li>зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;</li>
</ul>
</li>
<li>
<ul>
<li>ускладнена логістика безпосередньо підвищує <em>маржу транспортування</em>;</li>
<li>дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Логістична стійкість</strong> є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Shipping-Firms-Scrambling-to-Expand-Capacity-for-Venezuela-Oil-Transfers.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br /><p>Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до <strong>50 млн барелів венесуельської нафти</strong> судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня <strong>500 тис. барелів на добу</strong>, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом <strong>3–4 місяців</strong>.</p>
<h2>Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду</h2>
<p>Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.</p>
<h3>Стан зберігання та транспортування</h3>
<ul>
<li><strong>Майже заповнені наземні резервуари</strong>, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.</li>
<li><strong>Старі танкери у ролі плавучих сховищ</strong>, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через <em>страхові й відповідальні обмеження</em>.</li>
<li><strong>Зношені портові потужності</strong>, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.</li>
</ul>
<h3>Пошук альтернативних схем перевалки</h3>
<ul>
<li>Компанії <strong>Maersk Tankers</strong> та <strong>American Eagle Tankers</strong> вивчають розширення операцій <em>ship-to-ship</em> біля узбережжя Венесуели.</li>
<li>Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.</li>
<li>Обмежувальні чинники:
<ul>
<li>дефіцит малотоннажних суден;</li>
<li>конкуренція за вікна навантаження;</li>
<li>незадовільний технічний стан портового обладнання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути та їхня ціна</h3>
<ul>
<li>Перевалка через води <strong>Аруби та Кюрасао</strong> залишається можливою.</li>
<li><strong>Водночас</strong> такі маршрути є <strong>дорожчими за пряме завантаження</strong>, що підвищує собівартість бареля.</li>
</ul>
<h2>Потенціал експорту та технологічні рішення</h2>
<p>До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько <strong>500 тис. барелів на добу</strong>. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.</p>
<ul>
<li><strong>Розвантаження накопичених запасів</strong> може тривати <strong>3–4 місяці</strong>.</li>
<li>Ключове вузьке місце — <strong>термінал Jose</strong>, де пропускна спроможність є обмеженою.</li>
<li>Для забезпечення транспортування:
<ul>
<li>нафтові компанії імпортують <strong>нафту-нафтен</strong> зі США;</li>
<li>її використовують для <em>змішування з важкою венесуельською нафтою</em>, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<p>Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає <strong>фізична спроможність логістики</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>:
<ul>
<li>диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою <em>реального стану інфраструктури</em>;</li>
<li>накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>:
<ul>
<li>зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;</li>
</ul>
</li>
<li>
<ul>
<li>ускладнена логістика безпосередньо підвищує <em>маржу транспортування</em>;</li>
<li>дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Логістична стійкість</strong> є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Shipping-Firms-Scrambling-to-Expand-Capacity-for-Venezuela-Oil-Transfers.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/tanker-market/feed/ ) in 0.19077 seconds, on Apr 28th, 2026 at 7:26 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 28th, 2026 at 8:26 am UTC -->