<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; tanker rates</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/tanker-rates/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Фрахтова турбулентність: як зростання Baltic Dry Index до 2083 пунктів і падіння ставок на танкери змінюють енергетичну логістику</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 17 Feb 2026 09:08:47 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[BalticDryIndex]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153610</guid>
		<description><![CDATA[Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань. Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань.</strong> Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних ринків, зокрема європейського та українського.</p>
<h3>Глобальна карта фрахту: від суховантажів до газовозів</h3>
<h4>Baltic Dry Index: відновлення після просідання</h4>
<p>За даними <a href="https://www.balticexchange.com/">Baltic Exchange</a>, <strong>Baltic Dry Index</strong> за тиждень, що завершився 13 лютого 2026 року, піднявся з 1923 до <strong>2083 пунктів</strong>. Це індикатор вартості перевезень масових вантажів — руди, вугілля, зерна.</p>
<ul>
<li><strong>Capesize (C5TC)</strong>: середня ставка зросла з $25 692 до <strong>$28 849</strong> на добу (+$3 157).</li>
<li>Трансатлантичні рейси досягали <strong>$34 344</strong>, а фрахт на далекі маршрути — <strong>$55 028</strong>.</li>
<li><strong>Panamax (P5TC)</strong>: зростання з $14 829 до <strong>$15 989</strong> за тиждень.</li>
<li>Ultramax у Мексиканській затоці перевищували <strong>$30 000</strong> на добу.</li>
</ul>
<p>Зростання суховантажних ставок свідчить про активізацію торгівлі сировиною, що є опосередкованим маркером промислового попиту.</p>
<h4>Танкерний сегмент: корекція після піків</h4>
<p>У сегменті перевезень нафти й нафтопродуктів ситуація менш однозначна.</p>
<ul>
<li><strong>VLCC (TD3C)</strong> Близький Схід – Китай: зниження на 7 пунктів до WS132,78, TCE — <strong>$117 360/доба</strong>.</li>
<li>West Africa – China (TD15): WS121,44, TCE понад <strong>$103 700</strong>.</li>
<li>US Gulf – China (TD22): зростання більш ніж на $330 000 до понад <strong>$14 млн</strong> за рейс.</li>
<li><strong>Suezmax</strong> Нігерія – UK Continent: WS157,78, TCE майже <strong>$69 900</strong>.</li>
<li><strong>Aframax</strong> East Coast Mexico – US Gulf: +73 пункти до WS390, TCE понад <strong>$128 650</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Worldscale (WS)</em> — це міжнародна система розрахунку ставок фрахту, де 100 пунктів відповідають базовій вартості перевезення.</p>
<h4>LNG: Атлантика відновлюється</h4>
<ul>
<li>BLNG2 US Gulf – Continent: +$9 700 до <strong>$21 900/доба</strong>.</li>
<li>BLNG3 US Gulf – Japan: +$9 700 до <strong>$23 700/доба</strong>.</li>
<li>6-місячний тайм-чартер: зниження до <strong>$23 900</strong>.</li>
<li>3-річний контракт: зростання до <strong>$60 000</strong>.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок в Атлантиці пояснюється скороченням доступного тоннажу та збільшенням незакритих вантажів.</p>
<h4>LPG: уповільнення активності</h4>
<ul>
<li>BLPG1 Ras Tanura – Chiba: −$4,15 до <strong>$95,17</strong>, TCE — <strong>$84 383</strong>.</li>
<li>BLPG2 Houston – Flushing: $88,63, TCE — <strong>$94 370</strong>.</li>
<li>BLPG3 Houston – Chiba: $159,08, TCE — <strong>$83 775</strong>.</li>
</ul>
<p>Зниження активності пов’язане зі зменшенням кількості угод і комфортнішою пропозицією флоту.</p>
<h3>Що це означає для енергетики</h3>
<h4>1. Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична волатильність</strong>: різкі коливання ставок (від −7 до +73 пунктів WS) означають нестабільність транспортної складової у ціні пального.</li>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong>: активність US Gulf – Європа зростає, що посилює роль трансатлантичного напряму.</li>
<li><strong>Стратегічне планування</strong>: трирічні LNG-контракти по $60 000 свідчать про очікування довгострокової напруженості.</li>
</ul>
<h4>2. Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Концентрація потоків</strong> в Атлантиці підвищує значення портів та терміналів як критичних вузлів.</li>
<li><strong>Інвестиції у флот</strong> стають відповіддю на дефіцит тоннажу.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків</strong> через альтернативні маршрути зменшує вразливість до блокад.</li>
</ul>
<h4>3. Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Фрахт може формувати <strong>значну частину кінцевої вартості</strong> пального.</li>
<li>Падіння ставок MR у Мексиканській затоці до TCE $16 200 впливає на маржу трейдерів.</li>
<li>Зростання Aframax понад $128 650 на добу може підвищувати премії в окремих регіонах.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок у трансатлантичному сегменті може означати підвищення вартості імпортного ресурсу для європейського ринку.</p>
<p><strong>Висновок.</strong> Світовий фрахтовий ринок демонструє складну багатовекторну динаміку: суховантажі зростають, частина танкерів коригується, LNG відновлюється, LPG слабшає. Для енергетичних ринків це означає нестабільну логістичну складову, яка може стати ключовим фактором формування цін у 2026 році.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedcn.com.au/news/baltic-exchange-weekly-report-13-february-2026" target="_blank">thedcn</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Світовий ринок морських перевезень увійшов у фазу різноспрямованих коливань.</strong> Індекс Baltic Dry Index за тиждень зріс на 160 пунктів до 2083, тоді як частина танкерних ставок знизилася на десятки пунктів Worldscale. Ринок LNG додав до $9 700 на окремих маршрутах, а LPG — навпаки просів. Сукупно це формує нову карту ризиків і можливостей для енергетичних ринків, зокрема європейського та українського.</p>
<h3>Глобальна карта фрахту: від суховантажів до газовозів</h3>
<h4>Baltic Dry Index: відновлення після просідання</h4>
<p>За даними <a href="https://www.balticexchange.com/">Baltic Exchange</a>, <strong>Baltic Dry Index</strong> за тиждень, що завершився 13 лютого 2026 року, піднявся з 1923 до <strong>2083 пунктів</strong>. Це індикатор вартості перевезень масових вантажів — руди, вугілля, зерна.</p>
<ul>
<li><strong>Capesize (C5TC)</strong>: середня ставка зросла з $25 692 до <strong>$28 849</strong> на добу (+$3 157).</li>
<li>Трансатлантичні рейси досягали <strong>$34 344</strong>, а фрахт на далекі маршрути — <strong>$55 028</strong>.</li>
<li><strong>Panamax (P5TC)</strong>: зростання з $14 829 до <strong>$15 989</strong> за тиждень.</li>
<li>Ultramax у Мексиканській затоці перевищували <strong>$30 000</strong> на добу.</li>
</ul>
<p>Зростання суховантажних ставок свідчить про активізацію торгівлі сировиною, що є опосередкованим маркером промислового попиту.</p>
<h4>Танкерний сегмент: корекція після піків</h4>
<p>У сегменті перевезень нафти й нафтопродуктів ситуація менш однозначна.</p>
<ul>
<li><strong>VLCC (TD3C)</strong> Близький Схід – Китай: зниження на 7 пунктів до WS132,78, TCE — <strong>$117 360/доба</strong>.</li>
<li>West Africa – China (TD15): WS121,44, TCE понад <strong>$103 700</strong>.</li>
<li>US Gulf – China (TD22): зростання більш ніж на $330 000 до понад <strong>$14 млн</strong> за рейс.</li>
<li><strong>Suezmax</strong> Нігерія – UK Continent: WS157,78, TCE майже <strong>$69 900</strong>.</li>
<li><strong>Aframax</strong> East Coast Mexico – US Gulf: +73 пункти до WS390, TCE понад <strong>$128 650</strong>.</li>
</ul>
<p><em>Worldscale (WS)</em> — це міжнародна система розрахунку ставок фрахту, де 100 пунктів відповідають базовій вартості перевезення.</p>
<h4>LNG: Атлантика відновлюється</h4>
<ul>
<li>BLNG2 US Gulf – Continent: +$9 700 до <strong>$21 900/доба</strong>.</li>
<li>BLNG3 US Gulf – Japan: +$9 700 до <strong>$23 700/доба</strong>.</li>
<li>6-місячний тайм-чартер: зниження до <strong>$23 900</strong>.</li>
<li>3-річний контракт: зростання до <strong>$60 000</strong>.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок в Атлантиці пояснюється скороченням доступного тоннажу та збільшенням незакритих вантажів.</p>
<h4>LPG: уповільнення активності</h4>
<ul>
<li>BLPG1 Ras Tanura – Chiba: −$4,15 до <strong>$95,17</strong>, TCE — <strong>$84 383</strong>.</li>
<li>BLPG2 Houston – Flushing: $88,63, TCE — <strong>$94 370</strong>.</li>
<li>BLPG3 Houston – Chiba: $159,08, TCE — <strong>$83 775</strong>.</li>
</ul>
<p>Зниження активності пов’язане зі зменшенням кількості угод і комфортнішою пропозицією флоту.</p>
<h3>Що це означає для енергетики</h3>
<h4>1. Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Логістична волатильність</strong>: різкі коливання ставок (від −7 до +73 пунктів WS) означають нестабільність транспортної складової у ціні пального.</li>
<li><strong>Диверсифікація маршрутів</strong>: активність US Gulf – Європа зростає, що посилює роль трансатлантичного напряму.</li>
<li><strong>Стратегічне планування</strong>: трирічні LNG-контракти по $60 000 свідчать про очікування довгострокової напруженості.</li>
</ul>
<h4>2. Захист критичної інфраструктури</h4>
<ul>
<li><strong>Концентрація потоків</strong> в Атлантиці підвищує значення портів та терміналів як критичних вузлів.</li>
<li><strong>Інвестиції у флот</strong> стають відповіддю на дефіцит тоннажу.</li>
<li><strong>Розосередження ризиків</strong> через альтернативні маршрути зменшує вразливість до блокад.</li>
</ul>
<h4>3. Зміни у ціноутворенні</h4>
<ul>
<li>Фрахт може формувати <strong>значну частину кінцевої вартості</strong> пального.</li>
<li>Падіння ставок MR у Мексиканській затоці до TCE $16 200 впливає на маржу трейдерів.</li>
<li>Зростання Aframax понад $128 650 на добу може підвищувати премії в окремих регіонах.</li>
</ul>
<p>Зростання ставок у трансатлантичному сегменті може означати підвищення вартості імпортного ресурсу для європейського ринку.</p>
<p><strong>Висновок.</strong> Світовий фрахтовий ринок демонструє складну багатовекторну динаміку: суховантажі зростають, частина танкерів коригується, LNG відновлюється, LPG слабшає. Для енергетичних ринків це означає нестабільну логістичну складову, яка може стати ключовим фактором формування цін у 2026 році.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.thedcn.com.au/news/baltic-exchange-weekly-report-13-february-2026" target="_blank">thedcn</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/17/fraxtova-turbulentnist-yak-zrostannya-baltic-dry-index-do-2083-punktiv-i-padinnya-stavok-na-tankeri-zminyuyut-energetichnu-logistiku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/05/tankerni-stavki-rizko-zrosli-cherez-napruzhennya-navkolo-iranu-ta-deficit-suden/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/05/tankerni-stavki-rizko-zrosli-cherez-napruzhennya-navkolo-iranu-ta-deficit-suden/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 05 Feb 2026 06:41:35 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[freight rates]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East tensions]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[перевезення нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні ставки]]></category>
		<category><![CDATA[фрахт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153572</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30103-Танкер.jpg" alt="Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден"/><br />Ставки на перевезення сирої нафти з Близького Сходу до Китаю за кілька днів зросли до максимумів за понад два місяці. Поєднання геополітичних ризиків навколо Ірану та обмеженої пропозиції танкерів різко підвищило доходи судновласників і посилило волатильність на ринку фрахту. Геополітика та дефіцит суден як драйвери зростання Ринок морських перевезень нафти відреагував на загострення ситуації навколо [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30103-Танкер.jpg" alt="Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден"/><br /><p>Ставки на перевезення сирої нафти з Близького Сходу до Китаю за кілька днів зросли до максимумів за понад два місяці. Поєднання геополітичних ризиків навколо Ірану та обмеженої пропозиції танкерів різко підвищило доходи судновласників і посилило волатильність на ринку фрахту.</p>
<h3>Геополітика та дефіцит суден як драйвери зростання</h3>
<p>Ринок морських перевезень нафти відреагував на загострення ситуації навколо Ірану стрімким стрибком ставок на ключових маршрутах.</p>
<h4>Ключові показники ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Майже 126 тис. дол. на добу</strong> — добові доходи танкера на еталонному маршруті TD3C з Близького Сходу до Китаю у вівторок.</li>
<li>Це <strong>найвищий рівень із кінця листопада</strong> та <strong>приблизно чотириразове зростання з початку року</strong>.</li>
<li>За даними Baltic Exchange, <strong>ставки зросли на 62%</strong> лише за один день — у п’ятницю.</li>
</ul>
<h4>Світовий індекс Worldscale</h4>
<ul>
<li>Глобальний індекс Worldscale, що відображає вартість транспортування нафти з урахуванням різних маршрутів, <strong>підскочив зі 105 до 140 пунктів</strong>.</li>
<li>Причина — <em>ризик потенційних перебоїв</em> на маршруті TD3C через ескалацію напруження в регіоні.</li>
</ul>
<h4>Роль Ірану та Ормузької протоки</h4>
<ul>
<li>Ринки були стривожені повідомленнями про можливі <strong>військові дії за участі США</strong> проти Ірану.</li>
<li>Інформація про наміри Тегерана провести <em>навчання з бойовими стрільбами</em> посилила побоювання щодо безпеки судноплавства.</li>
<li>Греція, яка має найбільший у світі танкерний флот, <strong>попередила судна уникати іранського узбережжя</strong> під час проходження Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h4>Обмежена пропозиція танкерів</h4>
<ul>
<li>Закупівлі судновласниками, зокрема Sinokor Merchant Marine Co., яка придбала <strong>близько 30 танкерів середнього віку</strong>, зменшили кількість доступних суден для швидкого фрахту.</li>
<li>Це надало незалежним судновласникам <strong>суттєву цінову перевагу</strong> у переговорах із фрахтувальниками.</li>
</ul>
<blockquote><p>«За меншої кількості суден, доступних для негайного фрахту, решта незалежних судновласників отримали значну цінову владу», — зазначила Ван’їн Чжан, аналітикиня з фрахту платформи Vortexa Ltd.</p></blockquote>
<h4>Реакція фрахтувальників</h4>
<ul>
<li>Чутки про можливу ескалацію між Іраном і США спровокували <strong>ажіотажний попит</strong> на танкери.</li>
<li>Фрахтувальники намагалися <em>заздалегідь зафіксувати судна</em>, побоюючись перебоїв у постачанні.</li>
</ul>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li>Події на Близькому Сході продовжують <strong>розхитувати не лише фрахтовий, а й увесь товарний ринок</strong>.</li>
<li>США повідомили про інциденти з іранськими суднами та безпілотником поблизу американського танкера в Ормузькій протоці.</li>
<li>Водночас президент США Дональд Трамп заявив про <em>продовження переговорів</em> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30103-Танкер.jpg" alt="Танкерні ставки різко зросли через напруження навколо Ірану та дефіцит суден"/><br /><p>Ставки на перевезення сирої нафти з Близького Сходу до Китаю за кілька днів зросли до максимумів за понад два місяці. Поєднання геополітичних ризиків навколо Ірану та обмеженої пропозиції танкерів різко підвищило доходи судновласників і посилило волатильність на ринку фрахту.</p>
<h3>Геополітика та дефіцит суден як драйвери зростання</h3>
<p>Ринок морських перевезень нафти відреагував на загострення ситуації навколо Ірану стрімким стрибком ставок на ключових маршрутах.</p>
<h4>Ключові показники ринку</h4>
<ul>
<li><strong>Майже 126 тис. дол. на добу</strong> — добові доходи танкера на еталонному маршруті TD3C з Близького Сходу до Китаю у вівторок.</li>
<li>Це <strong>найвищий рівень із кінця листопада</strong> та <strong>приблизно чотириразове зростання з початку року</strong>.</li>
<li>За даними Baltic Exchange, <strong>ставки зросли на 62%</strong> лише за один день — у п’ятницю.</li>
</ul>
<h4>Світовий індекс Worldscale</h4>
<ul>
<li>Глобальний індекс Worldscale, що відображає вартість транспортування нафти з урахуванням різних маршрутів, <strong>підскочив зі 105 до 140 пунктів</strong>.</li>
<li>Причина — <em>ризик потенційних перебоїв</em> на маршруті TD3C через ескалацію напруження в регіоні.</li>
</ul>
<h4>Роль Ірану та Ормузької протоки</h4>
<ul>
<li>Ринки були стривожені повідомленнями про можливі <strong>військові дії за участі США</strong> проти Ірану.</li>
<li>Інформація про наміри Тегерана провести <em>навчання з бойовими стрільбами</em> посилила побоювання щодо безпеки судноплавства.</li>
<li>Греція, яка має найбільший у світі танкерний флот, <strong>попередила судна уникати іранського узбережжя</strong> під час проходження Ормузької протоки.</li>
</ul>
<h4>Обмежена пропозиція танкерів</h4>
<ul>
<li>Закупівлі судновласниками, зокрема Sinokor Merchant Marine Co., яка придбала <strong>близько 30 танкерів середнього віку</strong>, зменшили кількість доступних суден для швидкого фрахту.</li>
<li>Це надало незалежним судновласникам <strong>суттєву цінову перевагу</strong> у переговорах із фрахтувальниками.</li>
</ul>
<blockquote><p>«За меншої кількості суден, доступних для негайного фрахту, решта незалежних судновласників отримали значну цінову владу», — зазначила Ван’їн Чжан, аналітикиня з фрахту платформи Vortexa Ltd.</p></blockquote>
<h4>Реакція фрахтувальників</h4>
<ul>
<li>Чутки про можливу ескалацію між Іраном і США спровокували <strong>ажіотажний попит</strong> на танкери.</li>
<li>Фрахтувальники намагалися <em>заздалегідь зафіксувати судна</em>, побоюючись перебоїв у постачанні.</li>
</ul>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li>Події на Близькому Сході продовжують <strong>розхитувати не лише фрахтовий, а й увесь товарний ринок</strong>.</li>
<li>США повідомили про інциденти з іранськими суднами та безпілотником поблизу американського танкера в Ормузькій протоці.</li>
<li>Водночас президент США Дональд Трамп заявив про <em>продовження переговорів</em> між Вашингтоном і Тегераном.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/05/tankerni-stavki-rizko-zrosli-cherez-napruzhennya-navkolo-iranu-ta-deficit-suden/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринок нафти та нафтопродуктів у липні 2025 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/rinok-nafti-ta-naftoproduktiv-u-lipni-2025-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/rinok-nafti-ta-naftoproduktiv-u-lipni-2025-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 15:52:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude trade]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[tanker rates]]></category>
		<category><![CDATA[баланс попиту і пропозиції]]></category>
		<category><![CDATA[експорт нафтопродуктів]]></category>
		<category><![CDATA[запаси нафти]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[маржинальність переробки]]></category>
		<category><![CDATA[світовий ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153076</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29812-Нефть.jpg" alt="Ринок нафти та нафтопродуктів у липні 2025 року"/><br />&#160; У липні 2025 року, згідно із звітом OPEC, маржа нафтопереробки в Атлантичному басейні зросла порівняно з попереднім місяцем завдяки сильним показникам crack spread середніх дистилятів. Усі ключові продукти на US Gulf Coast показали зростання, тоді як дефіцит дизеля та низький імпорт мазуту створили додатковий тиск на маржі. У Роттердамі маржі середніх дистилятів перевищили інші [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29812-Нефть.jpg" alt="Ринок нафти та нафтопродуктів у липні 2025 року"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>У липні 2025 року, згідно із звітом OPEC, маржа нафтопереробки в Атлантичному басейні зросла порівняно з попереднім місяцем завдяки сильним показникам crack spread середніх дистилятів. Усі ключові продукти на US Gulf Coast показали зростання, тоді як дефіцит дизеля та низький імпорт мазуту створили додатковий тиск на маржі. У Роттердамі маржі середніх дистилятів перевищили інші ключові продукти (крім HSFO), що відображає більш жорсткий ринок дизеля. У Сінгапурі маржі знизилися порівняно з попереднім місяцем через високі обсяги експорту з Китаю, що вплинули на верхній і нижній сегменти переробки.</p>
<h3>Світовий обсяг переробки у липні досяг рекордних 83,6 млн бар./добу, що на 884 тис. бар./добу більше м/м і на 2,0 млн бар./добу більше р/р.</h3>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Танкерний ринок</h2>
<ul>
<li>Ставки на «брудні» танкери знизилися м/м на всіх маршрутах через зменшення геополітичної напруги.</li>
<li>VLCC: середнє падіння на 14% м/м; Middle East–East –20%, Middle East–West –6%.</li>
<li>Suezmax: зниження приблизно на 5% в Атлантичному басейні.</li>
<li>Aframax: Middle East–East –1% м/м; Середземномор’я –2%.</li>
<li>Clean tankers: Середземномор’я +5% м/м; East of Suez –11% м/м.</li>
</ul>
<h2>Торгівля сирою нафтою та нафтопродуктами</h2>
<ul>
<li>США: імпорт сирої нафти — 6,1 млн бар./добу (рівень попереднього місяця, сезонно вищий); експорт — 3,3 млн бар./добу (мінімум з березня 2022 року), зниження через менші потоки до Європи та Африки, особливо Нігерії.</li>
<li>Імпорт продуктів у США — 1,6 млн бар./добу (мінімум за 8 місяців); експорт продуктів –3% м/м, 6,7 млн бар./добу.</li>
<li>ОЕСР Європа (червень): імпорт сирої нафти — сезонне зниження; імпорт продуктів –10% м/м, експорт зріс завдяки бензину та дизелю.</li>
<li>Японія (червень): імпорт сирої нафти &lt;2,0 млн бар./добу (вперше з червня 2021 року); імпорт продуктів — 722 тис. бар./добу (мінімум за 21 місяць); експорт продуктів — 405 тис. бар./добу.</li>
<li>Китай (червень): імпорт сирої нафти — 12,2 млн бар./добу (максимум за 22 місяці); імпорт продуктів знизився через падіння імпорту LPG; експорт продуктів зріс за рахунок мазуту.</li>
<li>Індія (червень): імпорт сирої нафти трохи менший за 5,0 млн бар./добу (мінімум за 5 місяців); імпорт продуктів — 1,3 млн бар./добу (+16% LPG); експорт продуктів — трохи менше 1,4 млн бар./добу (–3% м/м).</li>
</ul>
<h2>Комерційні запаси</h2>
<ul>
<li>ОЕСР (червень): 2 789 млн бар. (–3,2 млн бар. м/м), на 57,9 млн бар. менше р/р, на 91,7 млн бар. нижче середнього за останні 5 років і на 158,6 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.</li>
<li>Запаси сирої нафти: 1 348 млн бар. (–9,6 млн бар. м/м), на 12,2 млн бар. менше р/р, на 47,3 млн бар. нижче середнього за 5 років і на 117,4 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.</li>
<li>Запаси продуктів: 1 441 млн бар. (+6,3 млн бар. м/м), на 45,7 млн бар. менше р/р, на 44,4 млн бар. нижче середнього за 5 років і на 41,2 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.</li>
<li>Дні покриття попиту: 60,2 (–0,1 дня м/м), на 1,4 дня менше р/р, на 3,9 дня менше середнього за 5 років, на 1,6 дня менше середнього 2015–2019 рр.</li>
</ul>
<h2>Баланс попиту й пропозиції</h2>
<ul>
<li>Попит на нафту DoC у 2025 році: 42,5 млн бар./добу, що на 0,4 млн бар./добу більше, ніж оцінка 2024 року.</li>
<li>Прогноз попиту на 2026 рік: 43,1 млн бар./добу, що на 0,2 млн бар./добу вище попередньої оцінки та на 0,6 млн бар./добу більше, ніж прогноз на 2025 рік.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org" target="_blank">OPEC</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29812-Нефть.jpg" alt="Ринок нафти та нафтопродуктів у липні 2025 року"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>У липні 2025 року, згідно із звітом OPEC, маржа нафтопереробки в Атлантичному басейні зросла порівняно з попереднім місяцем завдяки сильним показникам crack spread середніх дистилятів. Усі ключові продукти на US Gulf Coast показали зростання, тоді як дефіцит дизеля та низький імпорт мазуту створили додатковий тиск на маржі. У Роттердамі маржі середніх дистилятів перевищили інші ключові продукти (крім HSFO), що відображає більш жорсткий ринок дизеля. У Сінгапурі маржі знизилися порівняно з попереднім місяцем через високі обсяги експорту з Китаю, що вплинули на верхній і нижній сегменти переробки.</p>
<h3>Світовий обсяг переробки у липні досяг рекордних 83,6 млн бар./добу, що на 884 тис. бар./добу більше м/м і на 2,0 млн бар./добу більше р/р.</h3>
<p>&nbsp;</p>
<h2>Танкерний ринок</h2>
<ul>
<li>Ставки на «брудні» танкери знизилися м/м на всіх маршрутах через зменшення геополітичної напруги.</li>
<li>VLCC: середнє падіння на 14% м/м; Middle East–East –20%, Middle East–West –6%.</li>
<li>Suezmax: зниження приблизно на 5% в Атлантичному басейні.</li>
<li>Aframax: Middle East–East –1% м/м; Середземномор’я –2%.</li>
<li>Clean tankers: Середземномор’я +5% м/м; East of Suez –11% м/м.</li>
</ul>
<h2>Торгівля сирою нафтою та нафтопродуктами</h2>
<ul>
<li>США: імпорт сирої нафти — 6,1 млн бар./добу (рівень попереднього місяця, сезонно вищий); експорт — 3,3 млн бар./добу (мінімум з березня 2022 року), зниження через менші потоки до Європи та Африки, особливо Нігерії.</li>
<li>Імпорт продуктів у США — 1,6 млн бар./добу (мінімум за 8 місяців); експорт продуктів –3% м/м, 6,7 млн бар./добу.</li>
<li>ОЕСР Європа (червень): імпорт сирої нафти — сезонне зниження; імпорт продуктів –10% м/м, експорт зріс завдяки бензину та дизелю.</li>
<li>Японія (червень): імпорт сирої нафти &lt;2,0 млн бар./добу (вперше з червня 2021 року); імпорт продуктів — 722 тис. бар./добу (мінімум за 21 місяць); експорт продуктів — 405 тис. бар./добу.</li>
<li>Китай (червень): імпорт сирої нафти — 12,2 млн бар./добу (максимум за 22 місяці); імпорт продуктів знизився через падіння імпорту LPG; експорт продуктів зріс за рахунок мазуту.</li>
<li>Індія (червень): імпорт сирої нафти трохи менший за 5,0 млн бар./добу (мінімум за 5 місяців); імпорт продуктів — 1,3 млн бар./добу (+16% LPG); експорт продуктів — трохи менше 1,4 млн бар./добу (–3% м/м).</li>
</ul>
<h2>Комерційні запаси</h2>
<ul>
<li>ОЕСР (червень): 2 789 млн бар. (–3,2 млн бар. м/м), на 57,9 млн бар. менше р/р, на 91,7 млн бар. нижче середнього за останні 5 років і на 158,6 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.</li>
<li>Запаси сирої нафти: 1 348 млн бар. (–9,6 млн бар. м/м), на 12,2 млн бар. менше р/р, на 47,3 млн бар. нижче середнього за 5 років і на 117,4 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.</li>
<li>Запаси продуктів: 1 441 млн бар. (+6,3 млн бар. м/м), на 45,7 млн бар. менше р/р, на 44,4 млн бар. нижче середнього за 5 років і на 41,2 млн бар. менше середнього 2015–2019 рр.</li>
<li>Дні покриття попиту: 60,2 (–0,1 дня м/м), на 1,4 дня менше р/р, на 3,9 дня менше середнього за 5 років, на 1,6 дня менше середнього 2015–2019 рр.</li>
</ul>
<h2>Баланс попиту й пропозиції</h2>
<ul>
<li>Попит на нафту DoC у 2025 році: 42,5 млн бар./добу, що на 0,4 млн бар./добу більше, ніж оцінка 2024 року.</li>
<li>Прогноз попиту на 2026 рік: 43,1 млн бар./добу, що на 0,2 млн бар./добу вище попередньої оцінки та на 0,6 млн бар./добу більше, ніж прогноз на 2025 рік.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal </a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.opec.org" target="_blank">OPEC</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/rinok-nafti-ta-naftoproduktiv-u-lipni-2025-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/tanker-rates/feed/ ) in 0.28601 seconds, on Apr 22nd, 2026 at 5:33 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 22nd, 2026 at 6:33 pm UTC -->