<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; tanker traffic</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/tanker-traffic/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Jul 2026 17:05:51 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Ормузька протока знову стала ключовим ризиком для нафтових і паливних потоків</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/ormuzka-protoka-znovu-stala-klyuchovim-rizikom-dlya-naftovix-i-palivnix-potokiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/ormuzka-protoka-znovu-stala-klyuchovim-rizikom-dlya-naftovix-i-palivnix-potokiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 13 Jul 2026 06:57:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude exports]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[морські перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Ринок нафтопродуктів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154356</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30631-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ормузька протока знову стала ключовим ризиком для нафтових і паливних потоків"/><br />Argus Media 12 липня повідомило про суперечливі заяви щодо проходу суден через Ормузьку протоку після нових ударів США по іранських військових цілях. Іранський Корпус вартових ісламської революції заявив про закриття протоки, а Центральне командування США наполягло, що водний шлях відкритий. Це підвищило невизначеність для морських перевезень нафти, LNG і нафтопродуктів із регіону Перської затоки. Суперечливі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30631-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ормузька протока знову стала ключовим ризиком для нафтових і паливних потоків"/><br /><p>Argus Media 12 липня повідомило про суперечливі заяви щодо проходу суден через Ормузьку протоку після нових ударів США по іранських військових цілях. Іранський Корпус вартових ісламської революції заявив про закриття протоки, а Центральне командування США наполягло, що водний шлях відкритий. Це підвищило невизначеність для морських перевезень нафти, LNG і нафтопродуктів із регіону Перської затоки.</p>
<h3>Суперечливі сигнали щодо Ормузької протоки посилили ризик перебоїв у потоках нафти й нафтопродуктів із Перської затоки.</h3>
<p>За даними Argus Media, іранський Корпус вартових ісламської революції заявив у неділю, 12 липня, що Ормузьку протоку буде закрито до подальшого повідомлення після ударів США по військових цілях Ірану 11 липня. Водночас Центральне командування США оскаржило цю заяву та повідомило, що судноплавство через міжнародний водний шлях триває.</p>
<p>Argus Media зазначило, що ці суперечливі заяви поглибили невизначеність для судноплавства та підвищили ризик нових перебоїв у потоках нафти й LNG із регіону. Для ринку нафтопродуктів це важливо через залежність морської логістики від стабільного проходу через протоку, яка залишається одним із ключових маршрутів експорту сировини й пального з Перської затоки.</p>
<p>У матеріалі також ідеться, що останні удари США відбулися після атаки на контейнеровоз GFS Galaxy, який проходив Ормузькою протокою південним маршрутом поблизу Оману. Центральне командування США почало удари о 19:15 за східним часом США, або о 23:15 за Гринвічем, 11 липня. За даними Argus Media, судно було уражене за 9 морських миль на схід від узбережжя Оману, екіпаж залишив судно в рятувальній шлюпці та був врятований місцевою владою. Дані AIS, тобто автоматичної системи ідентифікації суден, у момент публікації не показували руху через протоку, хоча судна могли йти з вимкненим відстеженням.</p>
<blockquote><p>«Ормузьку протоку буде закрито до подальшого повідомлення і до завершення американського втручання в цьому регіоні, і жодному судну не буде дозволено проходити», — заявило пов’язане з Корпусом вартових ісламської революції агентство Tasnim. Центральне командування США відповіло: «Ормузька протока відкрита для всіх суден, які прагнуть законно пройти міжнародним водним шляхом. Іран не контролює протоку. Трафік триває».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2851157-iran-says-hormuz-shut-after-fresh-us-attacks">Argus Media</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30631-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ормузька протока знову стала ключовим ризиком для нафтових і паливних потоків"/><br /><p>Argus Media 12 липня повідомило про суперечливі заяви щодо проходу суден через Ормузьку протоку після нових ударів США по іранських військових цілях. Іранський Корпус вартових ісламської революції заявив про закриття протоки, а Центральне командування США наполягло, що водний шлях відкритий. Це підвищило невизначеність для морських перевезень нафти, LNG і нафтопродуктів із регіону Перської затоки.</p>
<h3>Суперечливі сигнали щодо Ормузької протоки посилили ризик перебоїв у потоках нафти й нафтопродуктів із Перської затоки.</h3>
<p>За даними Argus Media, іранський Корпус вартових ісламської революції заявив у неділю, 12 липня, що Ормузьку протоку буде закрито до подальшого повідомлення після ударів США по військових цілях Ірану 11 липня. Водночас Центральне командування США оскаржило цю заяву та повідомило, що судноплавство через міжнародний водний шлях триває.</p>
<p>Argus Media зазначило, що ці суперечливі заяви поглибили невизначеність для судноплавства та підвищили ризик нових перебоїв у потоках нафти й LNG із регіону. Для ринку нафтопродуктів це важливо через залежність морської логістики від стабільного проходу через протоку, яка залишається одним із ключових маршрутів експорту сировини й пального з Перської затоки.</p>
<p>У матеріалі також ідеться, що останні удари США відбулися після атаки на контейнеровоз GFS Galaxy, який проходив Ормузькою протокою південним маршрутом поблизу Оману. Центральне командування США почало удари о 19:15 за східним часом США, або о 23:15 за Гринвічем, 11 липня. За даними Argus Media, судно було уражене за 9 морських миль на схід від узбережжя Оману, екіпаж залишив судно в рятувальній шлюпці та був врятований місцевою владою. Дані AIS, тобто автоматичної системи ідентифікації суден, у момент публікації не показували руху через протоку, хоча судна могли йти з вимкненим відстеженням.</p>
<blockquote><p>«Ормузьку протоку буде закрито до подальшого повідомлення і до завершення американського втручання в цьому регіоні, і жодному судну не буде дозволено проходити», — заявило пов’язане з Корпусом вартових ісламської революції агентство Tasnim. Центральне командування США відповіло: «Ормузька протока відкрита для всіх суден, які прагнуть законно пройти міжнародним водним шляхом. Іран не контролює протоку. Трафік триває».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2851157-iran-says-hormuz-shut-after-fresh-us-attacks">Argus Media</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/13/ormuzka-protoka-znovu-stala-klyuchovim-rizikom-dlya-naftovix-i-palivnix-potokiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Переходи танкерів через Ормузьку протоку впали до семи за добу, ICE gasoil подорожчав майже на 13%</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/perexodi-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-vpali-do-semi-za-dobu-ice-gasoil-podorozhchav-majzhe-na-13/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/perexodi-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-vpali-do-semi-za-dobu-ice-gasoil-podorozhchav-majzhe-na-13/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Jul 2026 11:33:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[diesel exports]]></category>
		<category><![CDATA[ICE gasoil]]></category>
		<category><![CDATA[refinery margins]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[експорт дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний трафік]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154330</guid>
		<description><![CDATA[Hellenic Shipping News із посиланням на ING 10 липня повідомило про різке посилення напруження на ринку нафти й дизельного пального. За даними vessel tracking, кількість танкерних переходів через Ормузьку протоку впала до семи за добу — найнижчого рівня з 21 червня. Комбінація обмеженого танкерного трафіку через Ормуз і заборони експорту дизелю з росії підштовхнула біржові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p>Hellenic Shipping News із посиланням на ING 10 липня повідомило про різке посилення напруження на ринку нафти й дизельного пального. За даними vessel tracking, кількість танкерних переходів через Ормузьку протоку впала до семи за добу — найнижчого рівня з 21 червня.</p>
<h3>Комбінація обмеженого танкерного трафіку через Ормуз і заборони експорту дизелю з росії підштовхнула біржові індикатори газойлю та крек-спреди.</h3>
<p>За перші сім днів липня середній денний показник танкерних переходів через Ормузьку протоку становив 18. Hellenic Shipping News зазначило, що дані vessel tracking не враховують танкери з вимкненими транспондерами, тому фактична картина може бути ширшою за видиму статистику.</p>
<p>ICE Brent напередодні закрився на 5,2% вище — трохи понад 78 доларів за барель. Видання пов’язало подальший ціновий тиск із додатковими ударами США по Ірану та заявами про можливе відновлення блокади іранських портів.</p>
<p>Окремий тиск виник на ринку дизельного пального. росія оголосила заборону експорту дизелю до кінця липня на тлі дефіциту пального після українських ударів по НПЗ. На цьому фоні front-month контракт ICE gasoil зріс майже на 13%, а крек-спред торгувався вище 60 доларів за барель.</p>
<p>У повідомленні також наведено дані EIA: комерційні запаси сирої нафти у США за тиждень зросли на 2,99 млн барелів, запаси бензину скоротилися на 1,9 млн барелів, а запаси дистилятів — на 4,98 млн барелів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.hellenicshippingnews.com/the-commodities-feed-us-iran-ceasefire-breakdown-pushes-oil-higher-2/">Hellenic Shipping News Worldwide</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p>Hellenic Shipping News із посиланням на ING 10 липня повідомило про різке посилення напруження на ринку нафти й дизельного пального. За даними vessel tracking, кількість танкерних переходів через Ормузьку протоку впала до семи за добу — найнижчого рівня з 21 червня.</p>
<h3>Комбінація обмеженого танкерного трафіку через Ормуз і заборони експорту дизелю з росії підштовхнула біржові індикатори газойлю та крек-спреди.</h3>
<p>За перші сім днів липня середній денний показник танкерних переходів через Ормузьку протоку становив 18. Hellenic Shipping News зазначило, що дані vessel tracking не враховують танкери з вимкненими транспондерами, тому фактична картина може бути ширшою за видиму статистику.</p>
<p>ICE Brent напередодні закрився на 5,2% вище — трохи понад 78 доларів за барель. Видання пов’язало подальший ціновий тиск із додатковими ударами США по Ірану та заявами про можливе відновлення блокади іранських портів.</p>
<p>Окремий тиск виник на ринку дизельного пального. росія оголосила заборону експорту дизелю до кінця липня на тлі дефіциту пального після українських ударів по НПЗ. На цьому фоні front-month контракт ICE gasoil зріс майже на 13%, а крек-спред торгувався вище 60 доларів за барель.</p>
<p>У повідомленні також наведено дані EIA: комерційні запаси сирої нафти у США за тиждень зросли на 2,99 млн барелів, запаси бензину скоротилися на 1,9 млн барелів, а запаси дистилятів — на 4,98 млн барелів.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.hellenicshippingnews.com/the-commodities-feed-us-iran-ceasefire-breakdown-pushes-oil-higher-2/">Hellenic Shipping News Worldwide</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/10/perexodi-tankeriv-cherez-ormuzku-protoku-vpali-do-semi-za-dobu-ice-gasoil-podorozhchav-majzhe-na-13/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ризики в Ормузькій протоці стримали повне зняття премії з нафтових цін</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/riziki-v-ormuzkij-protoci-strimali-povne-znyattya-premi%d1%97-z-naftovix-cin/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/riziki-v-ormuzkij-protoci-strimali-povne-znyattya-premi%d1%97-z-naftovix-cin/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Jul 2026 06:34:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[shipping risk]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[логістичний ризик]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок дизельного пального]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154271</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30577-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ризики в Ормузькій протоці стримали повне зняття премії з нафтових цін"/><br />7 липня Brent зріс до 72,37 дол./бар., а WTI — до 68,85 дол./бар. Ринок одночасно враховував відновлення пропозиції та повідомлення про ракетний обстріл комерційних суден у районі Ормузької протоки, де судноплавні оператори залишалися обережними. Відновлення постачання нафти не усунуло ризики для морської логістики Reuters повідомило 7 липня, що ціни на нафту зросли після попереднього повернення [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30577-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ризики в Ормузькій протоці стримали повне зняття премії з нафтових цін"/><br /><p>7 липня Brent зріс до 72,37 дол./бар., а WTI — до 68,85 дол./бар. Ринок одночасно враховував відновлення пропозиції та повідомлення про ракетний обстріл комерційних суден у районі Ормузької протоки, де судноплавні оператори залишалися обережними.</p>
<h3>Відновлення постачання нафти не усунуло ризики для морської логістики</h3>
<p>Reuters повідомило 7 липня, що ціни на нафту зросли після попереднього повернення до рівнів, близьких до періоду до американо-іранської війни. Станом на 03:50 GMT Brent подорожчав на 38 центів, або 0,5%, до 72,37 дол./бар., а WTI — на 30 центів, або 0,4%, до 68,85 дол./бар.</p>
<p>Одним із чинників залишалася ситуація в Ормузькій протоці. За повідомленням Axios із посиланням на американських посадовців, Корпус вартових ісламської революції Ірану ввечері в понеділок випустив щонайменше дві ракети по комерційних суднах, що проходили протокою. Судна зазнали значних пошкоджень, але постраждалих не було.</p>
<p>Водночас японські супертанкери із саудівською нафтою прямували до Ормузької протоки для виходу з Перської затоки. Це зменшувало обсяг нафти, заблокованої всередині регіону, але не означало повного відновлення нормальної логістики.</p>
<p>Аналітики ANZ зазначили, що початкове відновлення проходів танкерів через протоку зупинилося: кількість переходів залишалася однозначною, а сталого відновлення не було. Для ринку дизельного пального це зберігає значення через залежність ціни нафтопродуктів від морської доступності сирої нафти та витрат на перевезення.</p>
<blockquote><p>«Ринок залишається обережним і не готовий повністю покладатися на стабільність нинішнього перемир’я», — заявив головний ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Судноплавні оператори залишаються обережними, що обмежує швидкість повернення експорту сирої нафти до нормального рівня», — зазначили аналітики ANZ.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30577-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ризики в Ормузькій протоці стримали повне зняття премії з нафтових цін"/><br /><p>7 липня Brent зріс до 72,37 дол./бар., а WTI — до 68,85 дол./бар. Ринок одночасно враховував відновлення пропозиції та повідомлення про ракетний обстріл комерційних суден у районі Ормузької протоки, де судноплавні оператори залишалися обережними.</p>
<h3>Відновлення постачання нафти не усунуло ризики для морської логістики</h3>
<p>Reuters повідомило 7 липня, що ціни на нафту зросли після попереднього повернення до рівнів, близьких до періоду до американо-іранської війни. Станом на 03:50 GMT Brent подорожчав на 38 центів, або 0,5%, до 72,37 дол./бар., а WTI — на 30 центів, або 0,4%, до 68,85 дол./бар.</p>
<p>Одним із чинників залишалася ситуація в Ормузькій протоці. За повідомленням Axios із посиланням на американських посадовців, Корпус вартових ісламської революції Ірану ввечері в понеділок випустив щонайменше дві ракети по комерційних суднах, що проходили протокою. Судна зазнали значних пошкоджень, але постраждалих не було.</p>
<p>Водночас японські супертанкери із саудівською нафтою прямували до Ормузької протоки для виходу з Перської затоки. Це зменшувало обсяг нафти, заблокованої всередині регіону, але не означало повного відновлення нормальної логістики.</p>
<p>Аналітики ANZ зазначили, що початкове відновлення проходів танкерів через протоку зупинилося: кількість переходів залишалася однозначною, а сталого відновлення не було. Для ринку дизельного пального це зберігає значення через залежність ціни нафтопродуктів від морської доступності сирої нафти та витрат на перевезення.</p>
<blockquote><p>«Ринок залишається обережним і не готовий повністю покладатися на стабільність нинішнього перемир’я», — заявив головний ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер.</p></blockquote>
<blockquote><p>«Судноплавні оператори залишаються обережними, що обмежує швидкість повернення експорту сирої нафти до нормального рівня», — зазначили аналітики ANZ.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-prices-gain-focus-shifts-supply-recovery-demand-2026-07-07/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/07/riziki-v-ormuzkij-protoci-strimali-povne-znyattya-premi%d1%97-z-naftovix-cin/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Morgan Stanley знизив прогноз Dated Brent до $75 за барель у III кварталі 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/morgan-stanley-zniziv-prognoz-dated-brent-do-75-za-barel-u-iii-kvartali-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/morgan-stanley-zniziv-prognoz-dated-brent-do-75-za-barel-u-iii-kvartali-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 30 Jun 2026 14:26:37 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Dated Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[Morgan Stanley]]></category>
		<category><![CDATA[oil price forecast]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз цін на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний трафік]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154220</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30547-Цена_падение.png" alt="Morgan Stanley знизив прогноз Dated Brent до $75 за барель у III кварталі 2026 року"/><br />Morgan Stanley різко знизив прогноз цін на нафту на найближчі 18 місяців, очікуючи, що відкриття Ормузької протоки прискорить формування нового надлишку пропозиції. Банк тепер прогнозує середню ціну Dated Brent на рівні $75 за барель у III кварталі 2026 року, що на $15 за барель нижче за попередній прогноз. Повернення близькосхідної нафти, експорт США та слабкий [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30547-Цена_падение.png" alt="Morgan Stanley знизив прогноз Dated Brent до $75 за барель у III кварталі 2026 року"/><br /><p>Morgan Stanley різко знизив прогноз цін на нафту на найближчі 18 місяців, очікуючи, що відкриття Ормузької протоки прискорить формування нового надлишку пропозиції. Банк тепер прогнозує середню ціну Dated Brent на рівні $75 за барель у III кварталі 2026 року, що на $15 за барель нижче за попередній прогноз.</p>
<h3>Повернення близькосхідної нафти, експорт США та слабкий попит Китаю змінюють баланс ринку</h3>
<p>За оцінкою аналітиків Morgan Stanley, повернення постачання нафти з Близького Сходу разом із високим експортом нафти зі США та все ще слабкими закупівлями сирої нафти Китаєм повернуть ринок до нового надлишку в найближчі місяці.</p>
<p>Це вже друге зниження нафтових прогнозів Morgan Stanley за два тижні. У записці, яку цитує Bloomberg, банк прогнозує, що Dated Brent — бенчмарк для фізичних нафтових угод — у середньому коштуватиме $75 за барель не лише у III, а й у IV кварталі 2026 року.</p>
<h4>Прогноз на IV квартал також переглянуто вниз</h4>
<p>Прогноз Morgan Stanley для IV кварталу знижено на $5 за барель порівняно з попередньою оцінкою середини червня. Тоді Morgan Stanley та інші великі інвестиційні банки вже скоротили свої цінові прогнози після того, як США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо переговорів про угоду протягом 60 днів.</p>
<p>На кінець 2027 року Morgan Stanley тепер очікує Dated Brent на рівні $70 за барель.</p>
<blockquote><p>«Коли увага зміщується до 2027 року, ринок пройшов повне коло — назад до надлишку», — написали аналітики банку.</p></blockquote>
<h4>Goldman Sachs також знизив очікування щодо Brent</h4>
<p>Окремо Goldman Sachs знизив прогноз ціни Brent на IV квартал до $80 за барель із попередніх $90 за барель. Середній прогноз на 2027 рік для Brent банк зменшив до $75 за барель із $80 за барель у попередніх оцінках.</p>
<p>За оцінкою сировинних аналітиків Goldman Sachs, танкерний трафік через Ормузьку протоку повністю відновиться до кінця липня.</p>
<p>Водночас Goldman Sachs попередив, що танкерний трафік через Ормузьку протоку може ніколи повністю не повернутися до довоєнних рівнів через альтернативні маршрути, які нафтовидобувні країни Близького Сходу почали використовувати під час кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: Oilprice.com із посиланням на Bloomberg.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30547-Цена_падение.png" alt="Morgan Stanley знизив прогноз Dated Brent до $75 за барель у III кварталі 2026 року"/><br /><p>Morgan Stanley різко знизив прогноз цін на нафту на найближчі 18 місяців, очікуючи, що відкриття Ормузької протоки прискорить формування нового надлишку пропозиції. Банк тепер прогнозує середню ціну Dated Brent на рівні $75 за барель у III кварталі 2026 року, що на $15 за барель нижче за попередній прогноз.</p>
<h3>Повернення близькосхідної нафти, експорт США та слабкий попит Китаю змінюють баланс ринку</h3>
<p>За оцінкою аналітиків Morgan Stanley, повернення постачання нафти з Близького Сходу разом із високим експортом нафти зі США та все ще слабкими закупівлями сирої нафти Китаєм повернуть ринок до нового надлишку в найближчі місяці.</p>
<p>Це вже друге зниження нафтових прогнозів Morgan Stanley за два тижні. У записці, яку цитує Bloomberg, банк прогнозує, що Dated Brent — бенчмарк для фізичних нафтових угод — у середньому коштуватиме $75 за барель не лише у III, а й у IV кварталі 2026 року.</p>
<h4>Прогноз на IV квартал також переглянуто вниз</h4>
<p>Прогноз Morgan Stanley для IV кварталу знижено на $5 за барель порівняно з попередньою оцінкою середини червня. Тоді Morgan Stanley та інші великі інвестиційні банки вже скоротили свої цінові прогнози після того, як США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння щодо переговорів про угоду протягом 60 днів.</p>
<p>На кінець 2027 року Morgan Stanley тепер очікує Dated Brent на рівні $70 за барель.</p>
<blockquote><p>«Коли увага зміщується до 2027 року, ринок пройшов повне коло — назад до надлишку», — написали аналітики банку.</p></blockquote>
<h4>Goldman Sachs також знизив очікування щодо Brent</h4>
<p>Окремо Goldman Sachs знизив прогноз ціни Brent на IV квартал до $80 за барель із попередніх $90 за барель. Середній прогноз на 2027 рік для Brent банк зменшив до $75 за барель із $80 за барель у попередніх оцінках.</p>
<p>За оцінкою сировинних аналітиків Goldman Sachs, танкерний трафік через Ормузьку протоку повністю відновиться до кінця липня.</p>
<p>Водночас Goldman Sachs попередив, що танкерний трафік через Ормузьку протоку може ніколи повністю не повернутися до довоєнних рівнів через альтернативні маршрути, які нафтовидобувні країни Близького Сходу почали використовувати під час кризи.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: Oilprice.com із посиланням на Bloomberg.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/30/morgan-stanley-zniziv-prognoz-dated-brent-do-75-za-barel-u-iii-kvartali-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Brent знизився до $77,08 за барель на тлі обережного відновлення руху через Ормузьку протоку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/brent-znizivsya-do-7708-za-barel-na-tli-oberezhnogo-vidnovlennya-ruxu-cherez-ormuzku-protoku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/brent-znizivsya-do-7708-za-barel-na-tli-oberezhnogo-vidnovlennya-ruxu-cherez-ormuzku-protoku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 16:51:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154126</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30484-Цена_падение.png" alt="Brent знизився до $77,08 за барель на тлі обережного відновлення руху через Ормузьку протоку"/><br />Нафта завершила торги 23 червня нижче приблизно на 1%, оскільки ринок стежив за тим, як швидко відновлюються потоки через Ормузьку протоку після сигналів прогресу у переговорах США та Ірану. Reuters повідомило, що Brent закрився на рівні $77,08 за барель, а WTI — $73,21 за барель. Reuters 23 червня повідомило, що ф’ючерси Brent знизилися на 82 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30484-Цена_падение.png" alt="Brent знизився до $77,08 за барель на тлі обережного відновлення руху через Ормузьку протоку"/><br /><p>Нафта завершила торги 23 червня нижче приблизно на 1%, оскільки ринок стежив за тим, як швидко відновлюються потоки через Ормузьку протоку після сигналів прогресу у переговорах США та Ірану. Reuters повідомило, що Brent закрився на рівні $77,08 за барель, а WTI — $73,21 за барель.</p>
<p>Reuters 23 червня повідомило, що ф’ючерси Brent знизилися на 82 центи, або 1,1%, до $77,08 за барель. Американська WTI подешевшала на 65 центів, або 0,9%, до $73,21 за барель. Обидва еталони під час сесії торкалися мінімумів майже за чотири місяці.</p>
<p>Ключовим фактором ринку залишалася Ормузька протока. За даними Reuters, ціни вже падали на 3% у понеділок після того, як США надали Ірану 60-денне пом’якшення санкцій після початку мирних переговорів. Оман та Іран домовилися продовжити обговорення майбутнього адміністрування навігації в протоці. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Іран не зможе стягувати збори у ключовому водному шляху в межах остаточної угоди зі США.</p>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства, наведеними Reuters, на піку кризи було зупинено понад 14 млн барелів на добу видобутку, або близько 14% світового попиту. Протока є маршрутом приблизно для п’ятої частини світових потоків нафти та СПГ. Reuters також повідомило, що три затримані супертанкери пройшли протоку 23 червня, тоді як інвестори оцінювали швидкість повернення експорту та ризики для судноплавства.</p>
<blockquote><p>Аналітик PVM Oil Associates Тамаш Варга зазначив: «Судновласникам і операторам потрібні гарантії, що загрози від мін повністю усунуті».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-gains-after-selloff-awaits-progress-strait-hormuz-flows-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30484-Цена_падение.png" alt="Brent знизився до $77,08 за барель на тлі обережного відновлення руху через Ормузьку протоку"/><br /><p>Нафта завершила торги 23 червня нижче приблизно на 1%, оскільки ринок стежив за тим, як швидко відновлюються потоки через Ормузьку протоку після сигналів прогресу у переговорах США та Ірану. Reuters повідомило, що Brent закрився на рівні $77,08 за барель, а WTI — $73,21 за барель.</p>
<p>Reuters 23 червня повідомило, що ф’ючерси Brent знизилися на 82 центи, або 1,1%, до $77,08 за барель. Американська WTI подешевшала на 65 центів, або 0,9%, до $73,21 за барель. Обидва еталони під час сесії торкалися мінімумів майже за чотири місяці.</p>
<p>Ключовим фактором ринку залишалася Ормузька протока. За даними Reuters, ціни вже падали на 3% у понеділок після того, як США надали Ірану 60-денне пом’якшення санкцій після початку мирних переговорів. Оман та Іран домовилися продовжити обговорення майбутнього адміністрування навігації в протоці. Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Іран не зможе стягувати збори у ключовому водному шляху в межах остаточної угоди зі США.</p>
<p>За даними Міжнародного енергетичного агентства, наведеними Reuters, на піку кризи було зупинено понад 14 млн барелів на добу видобутку, або близько 14% світового попиту. Протока є маршрутом приблизно для п’ятої частини світових потоків нафти та СПГ. Reuters також повідомило, що три затримані супертанкери пройшли протоку 23 червня, тоді як інвестори оцінювали швидкість повернення експорту та ризики для судноплавства.</p>
<blockquote><p>Аналітик PVM Oil Associates Тамаш Варга зазначив: «Судновласникам і операторам потрібні гарантії, що загрози від мін повністю усунуті».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/oil-gains-after-selloff-awaits-progress-strait-hormuz-flows-2026-06-23/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/brent-znizivsya-do-7708-za-barel-na-tli-oberezhnogo-vidnovlennya-ruxu-cherez-ormuzku-protoku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 23 Jun 2026 05:18:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[oil logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[логістика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений природний газ]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154113</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br />Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном. Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена Через Ормузьку протоку 22 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном.</p>
<h3>Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена</h3>
<p>Через Ормузьку протоку 22 червня проходили нафтові й газові танкери, а рух суден почав поступово відновлюватися після заяви Ірану про закриття протоки на вихідних. За даними Reuters, чотири катарські LNG-танкери без вантажу прямували до Перської затоки.</p>
<p>У нафтовому сегменті два супертанкери, здатні перевозити до 4 млн барелів сирої нафти, зайшли в затоку, один із них прямував до Басри. Ще два менші танкери із сукупним вантажем майже 2 млн барелів нафти вийшли у напрямку Оманської затоки.</p>
<p>За інформацією командування ВМС США в регіоні, у суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден із понад 17 млн барелів нафти. Серед суден, що виходили з протоки, були три VLCC із нафтою з ОАЕ, Кувейту та Іраку, а також три танкери з нафтопродуктами.</p>
<blockquote><p>«Хоча добові транзити залишаються нижчими за 125 проходів до бойових дій з Іраном, тенденція є позитивною», — повідомив судновий брокер Clarksons.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело дані Національної іранської нафтової компанії: з минулого понеділка через протоку пройшло понад 25 млн барелів іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/shipping-slows-after-iran-says-it-has-again-shut-strait-hormuz-2026-06-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30473-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Танкерний рух через Ормузьку протоку відновлюється, але залишається нижчим за докризовий рівень"/><br /><p>Reuters повідомило 22 червня, що нафтові та LNG-танкери знову проходили через Ормузьку протоку після різкого уповільнення руху. Водночас добова кількість транзитів, за оцінкою Clarksons, ще не повернулася до рівня 125 проходів, який фіксувався до бойових дій з Іраном.</p>
<h3>Відновлення транзиту через Ормуз знижує логістичний тиск, але нормалізація потоків ще не завершена</h3>
<p>Через Ормузьку протоку 22 червня проходили нафтові й газові танкери, а рух суден почав поступово відновлюватися після заяви Ірану про закриття протоки на вихідних. За даними Reuters, чотири катарські LNG-танкери без вантажу прямували до Перської затоки.</p>
<p>У нафтовому сегменті два супертанкери, здатні перевозити до 4 млн барелів сирої нафти, зайшли в затоку, один із них прямував до Басри. Ще два менші танкери із сукупним вантажем майже 2 млн барелів нафти вийшли у напрямку Оманської затоки.</p>
<p>За інформацією командування ВМС США в регіоні, у суботу через протоку пройшли 55 торговельних суден із понад 17 млн барелів нафти. Серед суден, що виходили з протоки, були три VLCC із нафтою з ОАЕ, Кувейту та Іраку, а також три танкери з нафтопродуктами.</p>
<blockquote><p>«Хоча добові транзити залишаються нижчими за 125 проходів до бойових дій з Іраном, тенденція є позитивною», — повідомив судновий брокер Clarksons.</p></blockquote>
<p>Reuters також навело дані Національної іранської нафтової компанії: з минулого понеділка через протоку пройшло понад 25 млн барелів іранської нафти.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/middle-east/shipping-slows-after-iran-says-it-has-again-shut-strait-hormuz-2026-06-21/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/23/tankernij-rux-cherez-ormuzku-protoku-vidnovlyuyetsya-ale-zalishayetsya-nizhchim-za-dokrizovij-riven/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 10 Apr 2026 05:42:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Goldman Sachs]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil products]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Близький Схід]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153831</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br />Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30278-goldman_po_centru.jpg" alt="Ще місяць обмежень в Ормузькій протоці означатиме Brent вище $100 упродовж 2026 року"/><br /><p><strong>Навіть після оголошення двотижневого припинення вогню між США та Іраном нафтовий ринок не повернувся до звичного режиму. Ключова причина — Ормузька протока, через яку проходить значна частина світових морських перевезень нафти, досі не відновила нормального руху танкерів. </strong></p>
<p>Саме тому Goldman Sachs, попри коригування прогнозу після новин про перемир’я, зберігає висхідний сценарій: якщо протока ще місяць залишатиметься переважно закритою для нормального трафіку, Brent у середньому коштуватиме понад $100 за барель і в другому півріччі, і за підсумками всього 2026 року.</p>
<h3>Ринок нафти залишається заручником Ормузької протоки навіть після оголошеного перемир’я</h3>
<p>Поточна ситуація показує, що для нафтового ринку формальне припинення вогню саме по собі ще не означає зниження ризиків. Ринок оцінює не лише політичні заяви, а насамперед фактичну здатність відновити безпечне судноплавство. Поки цього не сталося, премія за ризик залишається у ціні нафти.</p>
<h4>Що саме закладає Goldman Sachs</h4>
<ul>
<li><strong>Brent може коштувати в середньому понад $100 за барель у 2026 році</strong>, якщо Ормузька протока ще один місяць залишатиметься переважно закритою для нормального танкерного руху.</li>
<li>За таким сценарієм банк очікує, що у <strong>другому півріччі 2026 року</strong> середня ціна Brent також буде <strong>вищою за $100 за барель</strong>.</li>
<li>Якщо ж <strong>сильно обмежений трафік</strong> у протоці триватиме довше ніж місяць, це, за оцінкою банку, означатиме <strong>додаткові втрати видобутку на Близькому Сході</strong>.</li>
<li>У такому жорсткішому сценарії Brent може становити в середньому <strong>$120 за барель у третьому кварталі</strong> і <strong>$115 за барель у четвертому кварталі 2026 року</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для всього ринку нафти й нафтопродуктів. Goldman Sachs фактично каже, що вирішальним чинником зараз є не сам факт перемир’я, а фізичний режим проходження суден через одну з найважливіших енергетичних артерій світу. Якщо вузьке місце глобальної логістики не розблоковане, ринок і далі поводитиметься так, ніби криза не завершилася.</p>
<h4>Чому перемир’я не заспокоїло ринок</h4>
<p>Після новин про домовленість щодо припинення вогню банк знизив попередні очікування щодо цін на нафту. Водночас цей крок не означав відмови від ризикового сценарію. Навпаки, у банку прямо зазначили, що <em>ризики для прогнозу цін залишаються зміщеними в бік зростання</em>.</p>
<blockquote><p>Ми й надалі вважаємо, що ризики для нашого цінового прогнозу зміщені в бік зростання — Goldman Sachs</p></blockquote>
<p>Ключова причина такої оцінки полягає в тому, що режим припинення вогню прив’язаний до відкриття Ормузької протоки, але Іран і далі контролює потоки суден та визначає, хто саме може проходити через цей морський коридор. Для ринку це означає дуже просту річ: юридична або дипломатична домовленість ще не дорівнює відновленню фізичного постачання.</p>
<h4>Що відбувається з танкерним рухом</h4>
<ul>
<li>Судновласники й судноплавні лінії <strong>чекають деталей і ясності щодо гарантій безпеки</strong>, перш ніж повертатися до нормального проходження через протоку.</li>
<li>На ринку накопичуються ознаки того, що Іран <strong>не поспішає послаблювати контроль</strong> над цим вузьким місцем навіть у період дії перемир’я, якщо воно збережеться.</li>
<li>Саме брак конкретики щодо безпеки став одним із чинників, через який нафтові ціни вранці у четвер знову пішли вгору.</li>
</ul>
<p>Це дуже показовий момент. Нафта дорожчає не лише тоді, коли руйнується видобуток. Достатньо того, що ринок не бачить гарантованого маршруту постачання. У таких умовах у ціні формується додаткова надбавка за невизначеність, і вона швидко переходить із сировинного сегмента в нафтопродукти, фрахт, страхування та кінцеву вартість пального.</p>
<h4>Як ринок відреагував на нові ризики</h4>
<ul>
<li>На ранніх торгах у Європі обидва нафтові еталони зростали приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Котирування перебували біля позначки <strong>$97 за барель</strong>.</li>
<li>Brent скоротив розрив із WTI після того, як протягом попереднього тижня <strong>WTI торгувався з премією до Brent</strong>.</li>
</ul>
<p>Сам по собі цей рух показує, наскільки чутливим став ринок до будь-яких сигналів про статус Ормузької протоки. Щойно учасники побачили, що фактичного повернення до нормальної навігації немає, ціна знову пішла вгору. Отже, ринок зараз реагує не на політичний заголовок, а на реальний стан морської логістики.</p>
<h4>Що означає фраза про «контрольовану паузу»</h4>
<p>Окремо варто звернути увагу на оцінку компанії Windward, яка спеціалізується на морській аналітиці. Вона вказала, що для всіх проходів, як і раніше, потрібна координація з іранськими збройними силами. Це означає, що протока формально не відкрита у звичному ринковому розумінні.</p>
<blockquote><p>Протока не відкрилася — вона перебуває у режимі контрольованої паузи — Windward</p></blockquote>
<p>Це, по суті, найточніше визначення нинішньої ситуації. Для нафтового ринку <em>контрольована пауза</em> не є поверненням до нормальної торгівлі. Якщо кожне проходження потребує окремої координації, а питання безпеки не врегульоване, то транспортування залишається ризиковим, повільним і дорожчим.</p>
<h4>Що це означає для ринку нафтопродуктів</h4>
<ul>
<li><strong>Сира нафта</strong> дорожчає через ризики для маршруту постачання, а отже під тиском опиняються і <strong>нафтопродукти</strong>.</li>
<li>Будь-яке тривале обмеження проходження танкерів через Ормузьку протоку означає <strong>дорожчу сировину для нафтопереробки</strong>.</li>
<li>Якщо обмеження затягнуться довше ніж на місяць, ринок отримає не лише логістичний, а й <strong>видобувний дефіцит</strong> через можливі додаткові втрати upstream production, тобто видобутку нафти на родовищах.</li>
</ul>
<p>Тут важливо розуміти логіку ланцюга. Спочатку дорожчає ризик проходження суден. Потім це впливає на вартість сирої нафти. Далі зростає ціна на сировину для переробки. І вже після цього дорожчання поширюється на бензин, дизельне пальне, мазут, авіаційне пальне та інші продукти. Саме тому навіть коротка пауза в ключовому морському коридорі здатна підтримувати високі ціни набагато довше, ніж триває політична заява про перемир’я.</p>
<h4>Головний висновок</h4>
<p>Нафтовий ринок увійшов у фазу, коли ціна дедалі менше залежить від формулювань дипломатичних домовленостей і дедалі більше — від реального контролю над вузькими місцями глобального постачання. Якщо Ормузька протока ще місяць не повернеться до нормального режиму танкерного руху, Brent, за оцінкою Goldman Sachs, залишатиметься вище $100 за барель у середньому впродовж 2026 року. Якщо ж обмеження затягнуться, ринок отримає ще жорсткіший сценарій — із середніми цінами близько $120 у третьому кварталі й $115 у четвертому. Це означає, що для ринку нафти й нафтопродуктів сьогодні вирішальним є не сам факт перемир’я, а питання, чи справді відновлено свободу і безпеку постачання через Ормузьку протоку.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Goldman-Another-Month-of-Hormuz-Closure-Means-Over-100-Brent-Throughout-2026.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/10/shhe-misyac-obmezhen-v-ormuzkij-protoci-oznachatime-brent-vishhe-100-uprodovzh-2026-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузька протока не закрита повністю, але світовий нафтовий ринок уже працює в режимі вибіркового доступу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/ormuzka-protoka-ne-zakrita-povnistyu-ale-svitovij-naftovij-rinok-uzhe-pracyuye-v-rezhimi-vibirkovogo-dostupu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/ormuzka-protoka-ne-zakrita-povnistyu-ale-svitovij-naftovij-rinok-uzhe-pracyuye-v-rezhimi-vibirkovogo-dostupu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 08 Apr 2026 14:25:33 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[global oil flows]]></category>
		<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[oil shipping]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[скраплений нафтовий газ]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний трафік]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153826</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30275-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ормузька протока не закрита повністю, але світовий нафтовий ринок уже працює в режимі вибіркового доступу"/><br />Ситуація навколо Ормузької протоки перейшла у фазу, коли ринок реагує вже не лише на сам ризик блокади, а й на нову модель контролю над маршрутом. Через протоку, якою в нормальних умовах проходить близько 20% світового потоку сирої нафти, Іран пропускає не всіх, а лише частину держав і суден — вибірково, жорстко й, за окремими повідомленнями, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30275-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ормузька протока не закрита повністю, але світовий нафтовий ринок уже працює в режимі вибіркового доступу"/><br /><p>Ситуація навколо Ормузької протоки перейшла у фазу, коли ринок реагує вже не лише на сам ризик блокади, а й на нову модель контролю над маршрутом. Через протоку, якою в нормальних умовах проходить близько <strong>20%</strong> світового потоку сирої нафти, Іран пропускає не всіх, а лише частину держав і суден — вибірково, жорстко й, за окремими повідомленнями, навіть за плату. Для нафтового ринку це означає не формальне закриття, а значно небезпечніший сценарій: <strong>часткову роботу критичного маршруту в ручному режимі</strong>, коли постачання не припиняються повністю, але стають політичним інструментом.</p>
<h3>Щонайменше 10 країн і далі користуються Ормузькою протокою, але це вже не вільне судноплавство, а керований пропуск</h3>
<p>Головна зміна полягає не лише у військовій риториці, а в самій архітектурі руху через один із ключових енергетичних коридорів світу. Дональд Трамп пригрозив ударами по енергетичній та транспортній інфраструктурі Ірану, якщо протоку не буде відкрито. Водночас Тегеран, попри жорсткі заяви про закриття маршруту, не перекрив його тотально, а перевів у режим вибіркового допуску для так званих «дружніх» країн. Саме тому ринок бачить не повну зупинку, а <strong>різке падіння пропускної здатності, зростання політичного ризику та перебудову маршрутів</strong>.</p>
<h4>Чому це критично для ринку нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — це один із головних світових коридорів для експорту сирої нафти й газу.</li>
<li>Через неї проходить близько <strong>п’ятої частини світових потоків сирої нафти</strong>.</li>
<li>Саме тому навіть часткове обмеження руху через протоку миттєво підштовхує ціни вгору.</li>
<li>Повідомлення про закриття маршруту вже призвели до <strong>стрімкого зростання нафтових цін</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає подорожчання не лише сирої нафти, а й усього ланцюга — від фрахту й страхування до кінцевої вартості бензину, дизеля, <em>LNG</em> <em>(скрапленого природного газу)</em> та <em>LPG</em> <em>(скрапленого нафтового газу)</em>.</li>
</ul>
<p>Коли стратегічний маршрут працює під військовим контролем, ринок втрачає головне — передбачуваність. Нафта може фізично рухатися, але трейдер, судновласник, імпортер і страховик уже не можуть виходити з того, що маршрут доступний на однакових умовах для всіх. А це автоматично означає премію за ризик у ціні кожного бареля.</p>
<h4>Хто проходить через протоку, а хто ні</h4>
<p>Іранський підхід зводиться до простої логіки: <strong>доступ надається не за правилами ринку, а за політичною лояльністю або домовленістю</strong>. Тегеран дозволяє прохід окремим державам, тоді як США, Ізраїль і частина союзників доступу не мають. До кола країн, які в тексті прямо згадуються як такі, що зберегли або отримали можливість проходу, належать Індія, Китай, Таїланд, росія, Пакистан, Ірак, Японія, Філіппіни та Малайзія; окремо згадано французьке контейнерне судно і турецького судновласника, який також отримав дозвіл на прохід.</p>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> провела через протоку щонайменше <strong>чотири судна</strong> у період від 28 лютого до 27 березня.</li>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив близько <strong>10%</strong> суден, що в останні тижні до 27 березня вийшли на схід із затоки.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> дістав дозвіл на прохід нафтового танкера <strong>26 березня</strong> після переговорів.</li>
<li><strong>росія</strong> була прямо авторизована Іраном для комерційного судноплавства через протоку.</li>
<li><strong>Пакистан</strong> провів танкер <strong>14–15 березня</strong>; це був перший зафіксований прохід із початку війни.</li>
<li><strong>Ірак</strong> після кількох тижнів переговорів офіційно отримав статус «дружньої» країни і, відповідно, безпечний прохід без обмежень.</li>
<li><strong>Японія</strong> наприкінці тижня провела через протоку <strong>два танкери</strong> — один із LNG, інший із LPG.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> й <strong>Малайзія</strong> 3 квітня були додані до списку країн, яким дозволено безпечний прохід.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Час спливає — ще 48 годин, перш ніж на них обрушиться пекло». — Дональд Трамп, цитата з Truth Social у переказі OilPrice</p></blockquote>
<p>Окремо важливий іще один нетиповий для мирного ринку механізм: частина країн змушена <strong>платити за прохід</strong>, а Корпус вартових ісламської революції <em>(IRGC)</em> фактично перетворює протоку на морський пункт стягнення зборів. Для нафтового ринку це означає додаткове викривлення: ціна транспортування починає залежати не лише від фрахту й страхування, а й від політичної плати за сам доступ до маршруту.</p>
<h4>Що кажуть цифри про реальний масштаб обмежень</h4>
<ul>
<li>За даними <strong>Lloyd’s List Intelligence</strong>, у період з <strong>1 до 27 березня</strong> через протоку пройшло близько <strong>150 суден</strong>, зокрема танкери й контейнеровози.</li>
<li>Це лише <strong>трохи більше, ніж добовий нормальний трафік</strong> до початку війни.</li>
<li>Водночас за тиждень до 5 квітня кількість проходів зросла до <strong>53</strong> порівняно з <strong>36</strong> попереднього тижня.</li>
<li>Навіть це зростання подається як найбільше з початку війни, а отже базовий рівень активності досі залишається пригніченим.</li>
</ul>
<p>Це і є ключовий сигнал для нафтового ринку: <strong>потоки не відновилися, вони лише трохи відійшли від критично низького рівня</strong>. Інакше кажучи, енергетична система ще не вийшла з режиму шоку. Навіть коли з’являються нові проходи, це не повернення до норми, а лише часткове розмороження руху під жорстким контролем.</p>
<h4>Як ринок нафтопродуктів реагує на цю модель контролю</h4>
<p>Нафтовий ринок у таких умовах перебудовується за трьома лініями. Перша — це <strong>перерозподіл доступу</strong>, коли перевагу дістають «дружні» країни. Друга — <strong>подорожчання логістики</strong>, бо судна, які не мають прямого доступу або гарантій безпеки, змушені чекати, домовлятися або шукати альтернативи. Третя — <strong>зростання енергетичної нерівності</strong>: одні імпортери отримують нафту й газ за керованим маршрутом, інші — стикаються з дорожчим, довшим і ризикованішим постачанням.</p>
<ul>
<li><strong>Південна Корея</strong>, яка стикається зі зростанням енергетичних ризиків, шукала гарантії безпеки для <strong>26 корейських суден</strong>.</li>
<li>За повідомленням, Сеул може направити <strong>п’ять суден</strong> до Червоного моря, фактично обходячи Ормузьку протоку.</li>
<li>Частина японських суден, пов’язаних із японськими компаніями, при цьому залишається <strong>без руху в Перській затоці</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку нафтопродуктів це означає дуже просту річ: навіть якщо сирий ресурс фізично ще виходить із регіону, на рівні бензину, дизеля, LPG і LNG починають накопичуватися затримки, нерівність доступу і нові витрати. А коли маршрут обслуговує не попит, а геополітичний відбір, споживач завжди отримує дорожчий літр і менш стабільне постачання.</p>
<h4>Висновок</h4>
<p>Ормузька протока зараз не є ані відкритою, ані повністю заблокованою. Вона працює як <strong>селективний шлюз</strong>, де право проходу стає частиною політики, а не лише логістики. Саме це робить нинішню кризу настільки небезпечною для ринку нафти й нафтопродуктів: світ бачить не просто менший трафік, а <strong>систему вибіркового допуску</strong>, у якій одна країна може пройти, інша — чекати, третя — платити, а четверта — шукати обхідний маршрут. Для ціни бареля це означає постійну премію за ризик. Для ринку нафтопродуктів — дорожче постачання. Для імпортерів — нову епоху енергетичної нестабільності, в якій ключовим товаром стає вже не тільки нафта, а й сам доступ до маршруту її транспортування.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/At-Least-10-Countries-Still-Sending-Ships-Through-Strait-of-Hormuz.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30275-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Ормузька протока не закрита повністю, але світовий нафтовий ринок уже працює в режимі вибіркового доступу"/><br /><p>Ситуація навколо Ормузької протоки перейшла у фазу, коли ринок реагує вже не лише на сам ризик блокади, а й на нову модель контролю над маршрутом. Через протоку, якою в нормальних умовах проходить близько <strong>20%</strong> світового потоку сирої нафти, Іран пропускає не всіх, а лише частину держав і суден — вибірково, жорстко й, за окремими повідомленнями, навіть за плату. Для нафтового ринку це означає не формальне закриття, а значно небезпечніший сценарій: <strong>часткову роботу критичного маршруту в ручному режимі</strong>, коли постачання не припиняються повністю, але стають політичним інструментом.</p>
<h3>Щонайменше 10 країн і далі користуються Ормузькою протокою, але це вже не вільне судноплавство, а керований пропуск</h3>
<p>Головна зміна полягає не лише у військовій риториці, а в самій архітектурі руху через один із ключових енергетичних коридорів світу. Дональд Трамп пригрозив ударами по енергетичній та транспортній інфраструктурі Ірану, якщо протоку не буде відкрито. Водночас Тегеран, попри жорсткі заяви про закриття маршруту, не перекрив його тотально, а перевів у режим вибіркового допуску для так званих «дружніх» країн. Саме тому ринок бачить не повну зупинку, а <strong>різке падіння пропускної здатності, зростання політичного ризику та перебудову маршрутів</strong>.</p>
<h4>Чому це критично для ринку нафти</h4>
<ul>
<li><strong>Ормузька протока</strong> — це один із головних світових коридорів для експорту сирої нафти й газу.</li>
<li>Через неї проходить близько <strong>п’ятої частини світових потоків сирої нафти</strong>.</li>
<li>Саме тому навіть часткове обмеження руху через протоку миттєво підштовхує ціни вгору.</li>
<li>Повідомлення про закриття маршруту вже призвели до <strong>стрімкого зростання нафтових цін</strong>.</li>
<li>Для ринку нафтопродуктів це означає подорожчання не лише сирої нафти, а й усього ланцюга — від фрахту й страхування до кінцевої вартості бензину, дизеля, <em>LNG</em> <em>(скрапленого природного газу)</em> та <em>LPG</em> <em>(скрапленого нафтового газу)</em>.</li>
</ul>
<p>Коли стратегічний маршрут працює під військовим контролем, ринок втрачає головне — передбачуваність. Нафта може фізично рухатися, але трейдер, судновласник, імпортер і страховик уже не можуть виходити з того, що маршрут доступний на однакових умовах для всіх. А це автоматично означає премію за ризик у ціні кожного бареля.</p>
<h4>Хто проходить через протоку, а хто ні</h4>
<p>Іранський підхід зводиться до простої логіки: <strong>доступ надається не за правилами ринку, а за політичною лояльністю або домовленістю</strong>. Тегеран дозволяє прохід окремим державам, тоді як США, Ізраїль і частина союзників доступу не мають. До кола країн, які в тексті прямо згадуються як такі, що зберегли або отримали можливість проходу, належать Індія, Китай, Таїланд, росія, Пакистан, Ірак, Японія, Філіппіни та Малайзія; окремо згадано французьке контейнерне судно і турецького судновласника, який також отримав дозвіл на прохід.</p>
<ul>
<li><strong>Індія</strong> провела через протоку щонайменше <strong>чотири судна</strong> у період від 28 лютого до 27 березня.</li>
<li><strong>Китай</strong> забезпечив близько <strong>10%</strong> суден, що в останні тижні до 27 березня вийшли на схід із затоки.</li>
<li><strong>Таїланд</strong> дістав дозвіл на прохід нафтового танкера <strong>26 березня</strong> після переговорів.</li>
<li><strong>росія</strong> була прямо авторизована Іраном для комерційного судноплавства через протоку.</li>
<li><strong>Пакистан</strong> провів танкер <strong>14–15 березня</strong>; це був перший зафіксований прохід із початку війни.</li>
<li><strong>Ірак</strong> після кількох тижнів переговорів офіційно отримав статус «дружньої» країни і, відповідно, безпечний прохід без обмежень.</li>
<li><strong>Японія</strong> наприкінці тижня провела через протоку <strong>два танкери</strong> — один із LNG, інший із LPG.</li>
<li><strong>Філіппіни</strong> й <strong>Малайзія</strong> 3 квітня були додані до списку країн, яким дозволено безпечний прохід.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Час спливає — ще 48 годин, перш ніж на них обрушиться пекло». — Дональд Трамп, цитата з Truth Social у переказі OilPrice</p></blockquote>
<p>Окремо важливий іще один нетиповий для мирного ринку механізм: частина країн змушена <strong>платити за прохід</strong>, а Корпус вартових ісламської революції <em>(IRGC)</em> фактично перетворює протоку на морський пункт стягнення зборів. Для нафтового ринку це означає додаткове викривлення: ціна транспортування починає залежати не лише від фрахту й страхування, а й від політичної плати за сам доступ до маршруту.</p>
<h4>Що кажуть цифри про реальний масштаб обмежень</h4>
<ul>
<li>За даними <strong>Lloyd’s List Intelligence</strong>, у період з <strong>1 до 27 березня</strong> через протоку пройшло близько <strong>150 суден</strong>, зокрема танкери й контейнеровози.</li>
<li>Це лише <strong>трохи більше, ніж добовий нормальний трафік</strong> до початку війни.</li>
<li>Водночас за тиждень до 5 квітня кількість проходів зросла до <strong>53</strong> порівняно з <strong>36</strong> попереднього тижня.</li>
<li>Навіть це зростання подається як найбільше з початку війни, а отже базовий рівень активності досі залишається пригніченим.</li>
</ul>
<p>Це і є ключовий сигнал для нафтового ринку: <strong>потоки не відновилися, вони лише трохи відійшли від критично низького рівня</strong>. Інакше кажучи, енергетична система ще не вийшла з режиму шоку. Навіть коли з’являються нові проходи, це не повернення до норми, а лише часткове розмороження руху під жорстким контролем.</p>
<h4>Як ринок нафтопродуктів реагує на цю модель контролю</h4>
<p>Нафтовий ринок у таких умовах перебудовується за трьома лініями. Перша — це <strong>перерозподіл доступу</strong>, коли перевагу дістають «дружні» країни. Друга — <strong>подорожчання логістики</strong>, бо судна, які не мають прямого доступу або гарантій безпеки, змушені чекати, домовлятися або шукати альтернативи. Третя — <strong>зростання енергетичної нерівності</strong>: одні імпортери отримують нафту й газ за керованим маршрутом, інші — стикаються з дорожчим, довшим і ризикованішим постачанням.</p>
<ul>
<li><strong>Південна Корея</strong>, яка стикається зі зростанням енергетичних ризиків, шукала гарантії безпеки для <strong>26 корейських суден</strong>.</li>
<li>За повідомленням, Сеул може направити <strong>п’ять суден</strong> до Червоного моря, фактично обходячи Ормузьку протоку.</li>
<li>Частина японських суден, пов’язаних із японськими компаніями, при цьому залишається <strong>без руху в Перській затоці</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку нафтопродуктів це означає дуже просту річ: навіть якщо сирий ресурс фізично ще виходить із регіону, на рівні бензину, дизеля, LPG і LNG починають накопичуватися затримки, нерівність доступу і нові витрати. А коли маршрут обслуговує не попит, а геополітичний відбір, споживач завжди отримує дорожчий літр і менш стабільне постачання.</p>
<h4>Висновок</h4>
<p>Ормузька протока зараз не є ані відкритою, ані повністю заблокованою. Вона працює як <strong>селективний шлюз</strong>, де право проходу стає частиною політики, а не лише логістики. Саме це робить нинішню кризу настільки небезпечною для ринку нафти й нафтопродуктів: світ бачить не просто менший трафік, а <strong>систему вибіркового допуску</strong>, у якій одна країна може пройти, інша — чекати, третя — платити, а четверта — шукати обхідний маршрут. Для ціни бареля це означає постійну премію за ризик. Для ринку нафтопродуктів — дорожче постачання. Для імпортерів — нову епоху енергетичної нестабільності, в якій ключовим товаром стає вже не тільки нафта, а й сам доступ до маршруту її транспортування.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/At-Least-10-Countries-Still-Sending-Ships-Through-Strait-of-Hormuz.html" target="_blank">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/08/ormuzka-protoka-ne-zakrita-povnistyu-ale-svitovij-naftovij-rinok-uzhe-pracyuye-v-rezhimi-vibirkovogo-dostupu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ормузька протока частково оживає, але ринок пального дедалі глибше входить у режим ручного доступу до ресурсу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/07/153817/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/07/153817/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Hormuz Strait]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[market transparency]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[resource supply]]></category>
		<category><![CDATA[safe passage]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[прозорість ринку]]></category>
		<category><![CDATA[ресурсне забезпечення]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153817</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30268-Танкер.jpg" alt="Ормузька протока частково оживає, але ринок пального дедалі глибше входить у режим ручного доступу до ресурсу"/><br />Трафік через Ормузьку протоку на початку квітня піднявся до найвищого рівня за кілька тижнів, однак це ще не означає повернення ринку до норми. Через протоку за вихідні пройшло 21 судно, з них 13 вийшли в Аравійське море, тоді як до війни щодня стабільно проходило близько 135 суден. Отже, йдеться не про відновлення звичного руху, а [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30268-Танкер.jpg" alt="Ормузька протока частково оживає, але ринок пального дедалі глибше входить у режим ручного доступу до ресурсу"/><br /><p>Трафік через Ормузьку протоку на початку квітня піднявся до найвищого рівня за кілька тижнів, однак це ще не означає повернення ринку до норми. Через протоку за вихідні пройшло 21 судно, з них 13 вийшли в Аравійське море, тоді як до війни щодня стабільно проходило близько 135 суден. Отже, йдеться не про відновлення звичного руху, а про точкове відкриття проходу для окремих країн, які домовляються з Іраном про безпечний транзит. Це посилює контроль Тегерана над ключовою артерією світового нафтового й газового постачання і водночас переводить ринок у режим, де ресурсне забезпечення дедалі більше залежить від політичних домовленостей, а не від прозорих ринкових правил.</p>
<h3>Ресурс проходить, але ринок залишається непрозорим і вразливим</h3>
<p>Ормузька протока, вузький морський коридор між Перською затокою і відкритими світовими маршрутами, у шостий тиждень війни остаточно перетворилася не лише на логістичний, а й на політичний фільтр доступу до нафти, скрапленого газу і супутніх вантажів. Підвищення трафіку саме по собі виглядає позитивним сигналом, але фактичний зміст цього руху інший: суден стало більше не тому, що ринок відновився, а тому, що дедалі більше держав виборюють або погоджують для себе окремі умови проходу.</p>
<h4>Що саме змінилося в судноплавстві</h4>
<ul>
<li>За вихідні через Ормузьку протоку пройшло <strong>21 судно</strong>.</li>
<li><strong>13 суден</strong> із цієї кількості вийшли в <strong>Аравійське море</strong>.</li>
<li>Це став <strong>найвищий дводенний показник із перших днів березня</strong>, коли трафік уже почав згортатися.</li>
<li>Попри це, нинішній рух залишається лише <strong>часткою довоєнного рівня</strong>, адже раніше протокою регулярно проходило близько <strong>135 суден на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Отже, ринок отримав не нормалізацію, а обмежене розширення доступу. Це принципово інша ситуація. Формально рух є, але системно він лишається керованим у ручному режимі. Для нафтового ринку це означає, що постачання не відновило звичної ритмічності, а ризик зриву маршруту все ще закладений у саму архітектуру торгівлі.</p>
<h4>Хто проходить через протоку і на яких умовах</h4>
<ul>
<li><strong>Іранські судна</strong> і далі домінують у трафіку.</li>
<li>У неділю через протоку пройшов танкер з <strong>іракською сирою нафтою</strong> після того, як Іран погодив виняток для <em>«братнього Іраку»</em>.</li>
<li><strong>Індія</strong>, яка домовлялася про вихід частини суден, уже провела через протоку <strong>вісім LPG-танкерів</strong>. <em>LPG</em> — це скраплений вуглеводневий газ.</li>
<li>Минулого тижня прохід із другої спроби здійснили <strong>два контейнеровози, пов’язані з Китаєм</strong>.</li>
<li>Також протоку пройшли <strong>два судна, пов’язані з Японією</strong>.</li>
<li>Окремо згадуються судна, пов’язані з <strong>Китаєм, Туреччиною, Грецією та Таїландом</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри й приклади показують: доступ до маршруту розширюється, але нерівномірно. Хтось отримує виняток, хтось окрему домовленість, хтось проходить із другої спроби. Для ринку пального це означає, що фізична наявність ресурсу дедалі тісніше пов’язана не лише з ціною, а й зі статусом країни або компанії у переговорах щодо безпечного проходу.</p>
<h4>Баланс прозорості ринку й ресурсного забезпечення у період кризи</h4>
<p>Найслабше місце нинішньої моделі — непрозорість. Тегеран веде переговори з дружніми країнами, але умови цих домовленостей залишаються <strong>непрозорими</strong> навіть тоді, коли факт угоди публічно визнається. Це стосується і домовленості з Іраком, і випадків, коли не до кінця зрозуміло, хто саме забезпечив безпечний прохід для суден, пов’язаних із Францією чи Японією.</p>
<ul>
<li>Іран одночасно <strong>посилює контроль</strong> над протокою і відповідає на запити партнерів.</li>
<li>Країна просуває <strong>закон</strong>, який регулюватиме контроль над протокою і <strong>збори за прохід</strong>.</li>
<li>За словами судновласників, це фактично оформлює платіжну систему, яка вже кілька тижнів працює в нестандартному режимі.</li>
<li>Оман, який також контролює частину вод цієї зони, підтвердив, що в неділю провів <strong>переговори для згладжування руху</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це має дві паралельні наслідкові лінії. Перша — ресурсне забезпечення потроху відновлюється, бо держави знаходять способи витягувати з Перської затоки судна, вантажі й екіпажі. Друга — прозорість ринку погіршується, бо дедалі більша частина доступу до стратегічного маршруту залежить від закритих домовленостей, винятків, спеціальних слотів і окремих погоджень.</p>
<p>Саме тут проходить головна межа поточної кризи: ринок ще функціонує, але вже не за однаковими для всіх правилами. Для споживачів це означає ризик того, що ціна дедалі менше відображатиме лише баланс попиту й пропозиції, а дедалі більше — премію за доступ, політичний ризик і можливість фізично провести ресурс через вузьке місце глобального постачання.</p>
<h4>Які антикризові механізми вже видно</h4>
<ul>
<li><strong>Пакистану</strong> минулого тижня запропонували <strong>20 слотів</strong> для виведення суден із затоки — це більше, ніж у країни фактично застрягло за Ормузькою протокою.</li>
<li>Пакистан розглядав варіанти <strong>взяти під ці слоти інші танкери</strong> і навіть <strong>перереєструвати їх під іншим прапором</strong>, щоб забезпечити постачання добрив, нафти та інших товарів.</li>
<li>Більшість суден, які отримали дозвіл, рухалися маршрутом, який, схоже, був <strong>вказаний Тегераном</strong>, уздовж іранського узбережжя.</li>
<li>Водночас частина суден уже почала використовувати <strong>маршрут уздовж протилежного берега</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для ринку. У кризовий період ключовим стає не лише обсяг доступного ресурсу, а й гнучкість механізмів його виведення. Слоти, винятки, зміна прапора, погодження маршруту, координація із сусідніми державами — усе це вже фактично стало інструментами забезпечення постачання. Але чим більша роль таких ручних рішень, тим вищою стає вартість невизначеності для всього ланцюга — від трейдера до кінцевого споживача пального.</p>
<h4>Чому ризик для ринку залишається високим</h4>
<p>Ситуація залишається нестабільною навіть попри зростання трафіку. Президент США Дональд Трамп пригрозив ударами по цивільній інфраструктурі та пообіцяв Ірану <em>«пекло»</em>, якщо прохід не буде відновлено. Тегеран, зі свого боку, заявив, що відкриття маршруту можливе лише після того, як платежі, які стягуються із суден за транзит, покриють воєнні збитки. Тобто сама модель проходу вже прямо прив’язується до війни як до фінансового аргументу.</p>
<blockquote><p>Іран відповідає на запити своїх партнерів, одночасно посилюючи контроль над Ормузькою протокою. Прохід і далі залежить від волі Ірану, а ситуація може змінитися будь-якої миті, якщо конфлікт загостриться. — Муюй Сюй, старший аналітик ринку сирої нафти Kpler Ltd.</p></blockquote>
<p>Ця оцінка точно підсумовує нинішній стан ринку. Формально рух через протоку пожвавився. Фактично ж доступ до неї залишається умовним, вибірковим і політично керованим. Для ринку пального це означає, що ризик нових перебоїв не зник, а просто перейшов із фази повного блокування у фазу контрольованого допуску.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального найближчим часом</h4>
<ul>
<li><strong>Постачання ресурсу</strong> може частково поліпшуватися, але нерівномірно й лише для тих учасників, які мають доступ до домовленостей або спеціальних умов проходу.</li>
<li><strong>Прозорість ринку</strong> погіршується, оскільки умови таких домовленостей здебільшого не розкриваються.</li>
<li><strong>Цінова волатильність</strong> зберігатиметься, бо навіть за зростання трафіку ринок далекий від довоєнних обсягів.</li>
<li><strong>Логістичний ризик</strong> лишається системним, оскільки ситуація може змінитися в будь-який момент у разі ескалації конфлікту.</li>
<li><strong>Ресурсне забезпечення</strong> у період кризи дедалі більше залежить від поєднання дипломатії, маршрутної координації та гнучких адміністративних рішень.</li>
</ul>
<p>Головний висновок зараз простий: навіть коли суден у протоці стає більше, це ще не означає, що ринок став вільнішим. Навпаки, він стає ще більш керованим зовнішніми рішеннями. А отже, справжнім показником стабілізації буде не разове зростання трафіку, а повернення до зрозумілих, публічних і однакових для всіх правил проходу та постачання ресурсу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-04-06/hormuz-traffic-rises-to-highest-in-weeks-as-more-transits-agreed" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30268-Танкер.jpg" alt="Ормузька протока частково оживає, але ринок пального дедалі глибше входить у режим ручного доступу до ресурсу"/><br /><p>Трафік через Ормузьку протоку на початку квітня піднявся до найвищого рівня за кілька тижнів, однак це ще не означає повернення ринку до норми. Через протоку за вихідні пройшло 21 судно, з них 13 вийшли в Аравійське море, тоді як до війни щодня стабільно проходило близько 135 суден. Отже, йдеться не про відновлення звичного руху, а про точкове відкриття проходу для окремих країн, які домовляються з Іраном про безпечний транзит. Це посилює контроль Тегерана над ключовою артерією світового нафтового й газового постачання і водночас переводить ринок у режим, де ресурсне забезпечення дедалі більше залежить від політичних домовленостей, а не від прозорих ринкових правил.</p>
<h3>Ресурс проходить, але ринок залишається непрозорим і вразливим</h3>
<p>Ормузька протока, вузький морський коридор між Перською затокою і відкритими світовими маршрутами, у шостий тиждень війни остаточно перетворилася не лише на логістичний, а й на політичний фільтр доступу до нафти, скрапленого газу і супутніх вантажів. Підвищення трафіку саме по собі виглядає позитивним сигналом, але фактичний зміст цього руху інший: суден стало більше не тому, що ринок відновився, а тому, що дедалі більше держав виборюють або погоджують для себе окремі умови проходу.</p>
<h4>Що саме змінилося в судноплавстві</h4>
<ul>
<li>За вихідні через Ормузьку протоку пройшло <strong>21 судно</strong>.</li>
<li><strong>13 суден</strong> із цієї кількості вийшли в <strong>Аравійське море</strong>.</li>
<li>Це став <strong>найвищий дводенний показник із перших днів березня</strong>, коли трафік уже почав згортатися.</li>
<li>Попри це, нинішній рух залишається лише <strong>часткою довоєнного рівня</strong>, адже раніше протокою регулярно проходило близько <strong>135 суден на добу</strong>.</li>
</ul>
<p>Отже, ринок отримав не нормалізацію, а обмежене розширення доступу. Це принципово інша ситуація. Формально рух є, але системно він лишається керованим у ручному режимі. Для нафтового ринку це означає, що постачання не відновило звичної ритмічності, а ризик зриву маршруту все ще закладений у саму архітектуру торгівлі.</p>
<h4>Хто проходить через протоку і на яких умовах</h4>
<ul>
<li><strong>Іранські судна</strong> і далі домінують у трафіку.</li>
<li>У неділю через протоку пройшов танкер з <strong>іракською сирою нафтою</strong> після того, як Іран погодив виняток для <em>«братнього Іраку»</em>.</li>
<li><strong>Індія</strong>, яка домовлялася про вихід частини суден, уже провела через протоку <strong>вісім LPG-танкерів</strong>. <em>LPG</em> — це скраплений вуглеводневий газ.</li>
<li>Минулого тижня прохід із другої спроби здійснили <strong>два контейнеровози, пов’язані з Китаєм</strong>.</li>
<li>Також протоку пройшли <strong>два судна, пов’язані з Японією</strong>.</li>
<li>Окремо згадуються судна, пов’язані з <strong>Китаєм, Туреччиною, Грецією та Таїландом</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці цифри й приклади показують: доступ до маршруту розширюється, але нерівномірно. Хтось отримує виняток, хтось окрему домовленість, хтось проходить із другої спроби. Для ринку пального це означає, що фізична наявність ресурсу дедалі тісніше пов’язана не лише з ціною, а й зі статусом країни або компанії у переговорах щодо безпечного проходу.</p>
<h4>Баланс прозорості ринку й ресурсного забезпечення у період кризи</h4>
<p>Найслабше місце нинішньої моделі — непрозорість. Тегеран веде переговори з дружніми країнами, але умови цих домовленостей залишаються <strong>непрозорими</strong> навіть тоді, коли факт угоди публічно визнається. Це стосується і домовленості з Іраком, і випадків, коли не до кінця зрозуміло, хто саме забезпечив безпечний прохід для суден, пов’язаних із Францією чи Японією.</p>
<ul>
<li>Іран одночасно <strong>посилює контроль</strong> над протокою і відповідає на запити партнерів.</li>
<li>Країна просуває <strong>закон</strong>, який регулюватиме контроль над протокою і <strong>збори за прохід</strong>.</li>
<li>За словами судновласників, це фактично оформлює платіжну систему, яка вже кілька тижнів працює в нестандартному режимі.</li>
<li>Оман, який також контролює частину вод цієї зони, підтвердив, що в неділю провів <strong>переговори для згладжування руху</strong>.</li>
</ul>
<p>Для ринку пального це має дві паралельні наслідкові лінії. Перша — ресурсне забезпечення потроху відновлюється, бо держави знаходять способи витягувати з Перської затоки судна, вантажі й екіпажі. Друга — прозорість ринку погіршується, бо дедалі більша частина доступу до стратегічного маршруту залежить від закритих домовленостей, винятків, спеціальних слотів і окремих погоджень.</p>
<p>Саме тут проходить головна межа поточної кризи: ринок ще функціонує, але вже не за однаковими для всіх правилами. Для споживачів це означає ризик того, що ціна дедалі менше відображатиме лише баланс попиту й пропозиції, а дедалі більше — премію за доступ, політичний ризик і можливість фізично провести ресурс через вузьке місце глобального постачання.</p>
<h4>Які антикризові механізми вже видно</h4>
<ul>
<li><strong>Пакистану</strong> минулого тижня запропонували <strong>20 слотів</strong> для виведення суден із затоки — це більше, ніж у країни фактично застрягло за Ормузькою протокою.</li>
<li>Пакистан розглядав варіанти <strong>взяти під ці слоти інші танкери</strong> і навіть <strong>перереєструвати їх під іншим прапором</strong>, щоб забезпечити постачання добрив, нафти та інших товарів.</li>
<li>Більшість суден, які отримали дозвіл, рухалися маршрутом, який, схоже, був <strong>вказаний Тегераном</strong>, уздовж іранського узбережжя.</li>
<li>Водночас частина суден уже почала використовувати <strong>маршрут уздовж протилежного берега</strong>.</li>
</ul>
<p>Це важливий сигнал для ринку. У кризовий період ключовим стає не лише обсяг доступного ресурсу, а й гнучкість механізмів його виведення. Слоти, винятки, зміна прапора, погодження маршруту, координація із сусідніми державами — усе це вже фактично стало інструментами забезпечення постачання. Але чим більша роль таких ручних рішень, тим вищою стає вартість невизначеності для всього ланцюга — від трейдера до кінцевого споживача пального.</p>
<h4>Чому ризик для ринку залишається високим</h4>
<p>Ситуація залишається нестабільною навіть попри зростання трафіку. Президент США Дональд Трамп пригрозив ударами по цивільній інфраструктурі та пообіцяв Ірану <em>«пекло»</em>, якщо прохід не буде відновлено. Тегеран, зі свого боку, заявив, що відкриття маршруту можливе лише після того, як платежі, які стягуються із суден за транзит, покриють воєнні збитки. Тобто сама модель проходу вже прямо прив’язується до війни як до фінансового аргументу.</p>
<blockquote><p>Іран відповідає на запити своїх партнерів, одночасно посилюючи контроль над Ормузькою протокою. Прохід і далі залежить від волі Ірану, а ситуація може змінитися будь-якої миті, якщо конфлікт загостриться. — Муюй Сюй, старший аналітик ринку сирої нафти Kpler Ltd.</p></blockquote>
<p>Ця оцінка точно підсумовує нинішній стан ринку. Формально рух через протоку пожвавився. Фактично ж доступ до неї залишається умовним, вибірковим і політично керованим. Для ринку пального це означає, що ризик нових перебоїв не зник, а просто перейшов із фази повного блокування у фазу контрольованого допуску.</p>
<h4>Що це означає для ринку пального найближчим часом</h4>
<ul>
<li><strong>Постачання ресурсу</strong> може частково поліпшуватися, але нерівномірно й лише для тих учасників, які мають доступ до домовленостей або спеціальних умов проходу.</li>
<li><strong>Прозорість ринку</strong> погіршується, оскільки умови таких домовленостей здебільшого не розкриваються.</li>
<li><strong>Цінова волатильність</strong> зберігатиметься, бо навіть за зростання трафіку ринок далекий від довоєнних обсягів.</li>
<li><strong>Логістичний ризик</strong> лишається системним, оскільки ситуація може змінитися в будь-який момент у разі ескалації конфлікту.</li>
<li><strong>Ресурсне забезпечення</strong> у період кризи дедалі більше залежить від поєднання дипломатії, маршрутної координації та гнучких адміністративних рішень.</li>
</ul>
<p>Головний висновок зараз простий: навіть коли суден у протоці стає більше, це ще не означає, що ринок став вільнішим. Навпаки, він стає ще більш керованим зовнішніми рішеннями. А отже, справжнім показником стабілізації буде не разове зростання трафіку, а повернення до зрозумілих, публічних і однакових для всіх правил проходу та постачання ресурсу.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-04-06/hormuz-traffic-rises-to-highest-in-weeks-as-more-transits-agreed" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/04/07/153817/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 23 Jun 2025 14:52:34 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker traffic]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Ізраїль]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Ормуз]]></category>
		<category><![CDATA[поставки]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152416</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br />Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності. Танкерна торгівля зазнає удару За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 % порівняно зі звичайним рівнем. До 50 танкерів одночасно чекають на вихід у конвоях або на обхідні шляхи. Через інциденти (зіткнення, глушіння GPS/AIS) і геополітичну напругу [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29386-Tanker.jpg" alt="Танкерний трафік панічно залишає Ормузську протоку через загрозу ескалації між Іраном та Ізраїлем"/><br /><p>Попри напругу, ринки нафти реагують зростанням ціни та логістичними викликами, що загрожують глобальній енергетичній стабільності.</p>
<h3>Танкерна торгівля зазнає удару</h3>
<ul>
<li><strong>За останні 2–3 дні трафік через Ормузську протоку скоротився на 20–46 %</strong> порівняно зі звичайним рівнем.</li>
<li><strong>До 50 танкерів одночасно чекають</strong> на вихід у конвоях або на обхідні шляхи.</li>
<li>Через інциденти <em>(зіткнення, глушіння GPS/AIS)</em> і геополітичну напругу компанії Frontline і Shell переносять рейси або обходять Ормуз.</li>
</ul>
<h3>Ціновий і логістичний тиск на ринки</h3>
<ul>
<li>Фрахт VLCC‑танкерів подорожчав на <strong>20–40 %</strong>, страховики підвищили ставки.</li>
<li>Консалтингові агентства прогнозують зростання ціни Brent до <strong>$90–95</strong> у разі збереження загрози.</li>
<li><em>У разі повної блокади ціна може перевищити $100</em>, що створить тиск на ринки та бюджети імпортерів.</li>
</ul>
<h3>Іранські погрози та реакції</h3>
<ul>
<li>Окремі депутати Ірану натякають на можливість <strong>закриття Ормузу</strong>, визнаючи це крайнім заходом.</li>
<li>Підрозділи безпеки Ірану готуються до можливих сценаріїв ескалації.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для ринку нафти</h3>
<ul>
<li>Через Ормуз щодня проходить майже <strong>20 % світових обсягів нафти</strong>.</li>
<li><em>Навіть короткочасні затримки</em> формують психологічну премію для ф’ючерсів на нафту.</li>
<li><strong>росія може виграти</strong> на тлі ризиків: її нафта транспортується в обхід Ормузу – через Чорне, Балтійське моря та Тихий океан.</li>
</ul>
<h3>Енергетичне вікно для Кремля</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту, що зростають на $5–7 за барель, здатні забезпечити <strong>додаткові $800–900 мільйонів</strong> доходу навіть з урахуванням знижок.</li>
<li>У разі блокади доходи можуть зрости на <strong>десятки мільярдів доларів</strong>.</li>
<li>Імпортери з Китаю та Індії можуть активніше переключитися на російську нафту, <em>побоюючись збоїв постачання з Ірану</em>.</li>
</ul>
<h3>Політичний фокус та ризики</h3>
<ul>
<li>Увага Заходу зміщується з росії на Іран, що створює <strong>санкційний глухий кут</strong>.</li>
<li>Менше політичної волі для нових обмежень – більше шансів для кремля обійти обмеження на експорт.</li>
<li><strong>Україна має вікно часу</strong>, щоб нагадати: кожен барель дорожчої нафти — це ракета, що летить по наших містах.</li>
</ul>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<p>За матеріалами: <a href="https://politcom.org.ua/tankernyj-trafik-u-paniczi-zalyshaye-persku-zatoku" target="_blank">politcom.org.ua</a>, <a href="https://www.reuters.com">Reuters</a>, <a href="https://www.sea.live">sea.live</a>, <a href="https://www.spglobal.com">S&amp;P Global</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації: <a href="https://www.businessinsider.com/jpmorgan-oil-price-hormuz-iran-tensions-2025-06">Business Insider</a>, <a href="https://foreignpolicy.com/">Foreign Policy</a>, <a href="https://www.timesofindia.com/">Times of India</a></p>
<h2><a style="color: #1e90ff; text-decoration: underline;" href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h2>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/23/tankernij-trafik-panichno-zalishaye-ormuzsku-protoku-cherez-zagrozu-eskalaci%d1%97-mizh-iranom-ta-izra%d1%97lem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/tanker-traffic/feed/ ) in 0.24582 seconds, on Jul 19th, 2026 at 12:18 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jul 19th, 2026 at 1:18 am UTC -->