<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; tankers</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/tankers/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 17 Apr 2026 09:52:44 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Індія терміново заміщує російську нафту: 5 млн барелів із США, Іраку та ОАЕ та нові довгострокові зв’язки з Анголою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/10/indiya-terminovo-zamishhuye-rosijsku-naftu-5-mln-bareliv-iz-ssha-iraku-ta-oae-ta-novi-dovgostrokovi-zvyazki-z-angoloyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/10/indiya-terminovo-zamishhuye-rosijsku-naftu-5-mln-bareliv-iz-ssha-iraku-ta-oae-ta-novi-dovgostrokovi-zvyazki-z-angoloyu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 10 Nov 2025 09:07:26 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Basra Medium]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Fortis]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Irina Slav]]></category>
		<category><![CDATA[long-term contracts]]></category>
		<category><![CDATA[Lukoil]]></category>
		<category><![CDATA[Murban]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[ship-to-ship]]></category>
		<category><![CDATA[spot market]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[роснефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[спотовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153343</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29964-Индия.jpg" alt="Індія терміново заміщує російську нафту: 5 млн барелів із США, Іраку та ОАЕ та нові довгострокові зв’язки з Анголою"/><br />Дві індійські нафтопереробні компанії закупили на спотовому ринку загалом 5 млн барелів нафти з США, Іраку та ОАЕ з постачанням у січні, реагуючи на планові з 21 листопада санкції США проти Rosneft та Lukoil, які забезпечують приблизно половину експорту нафти росії та значну частку індійського імпорту з цієї країни. Водночас зафіксовано нестандартні логістичні маневри санкціонованих [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29964-Индия.jpg" alt="Індія терміново заміщує російську нафту: 5 млн барелів із США, Іраку та ОАЕ та нові довгострокові зв’язки з Анголою"/><br /><p>Дві індійські нафтопереробні компанії закупили на спотовому ринку загалом <strong>5 млн барелів</strong> нафти з <strong>США</strong>, <strong>Іраку</strong> та <strong>ОАЕ</strong> з постачанням у січні, реагуючи на планові з <strong>21 листопада</strong> санкції США проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong>, які забезпечують <strong>приблизно половину</strong> експорту нафти росії та значну частку індійського імпорту з цієї країни. Водночас зафіксовано <em>нестандартні логістичні маневри</em> санкціонованих танкерів поблизу індійського узбережжя і озвучено наміри Індії укласти <strong>довгострокові контракти</strong> з <strong>Анголою</strong>.</p>
<h2>Заміщення російської нафти</h2>
<h3>Імпортні угоди на січень</h3>
<ul>
<li><strong>Hindustan Petroleum Corp. (HPCL)</strong>: придбано <strong>2 млн барелів WTI</strong> (США) + <strong>2 млн барелів Murban</strong> (ОАЕ) — разом <strong>4 млн барелів</strong>.</li>
<li><strong>Mangalore Refinery and Petrochemicals (MRPL)</strong>: придбано <strong>1 млн барелів Basra Medium</strong> (Ірак).</li>
<li><em>Усі поставки — у січні</em> (за повідомленням джерел, на які посилається Reuters).</li>
</ul>
<h3>Тригер змін у портфелі постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції США</strong> проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong> оголошені <em>минулого місяця</em>, набувають чинності <strong>21 листопада</strong>.</li>
<li>Ці дві компанії забезпечують <strong>близько 50%</strong> експорту нафти росії та <strong>значну частку</strong> індійського імпорту з цієї країни.</li>
<li>Ринок відреагував <strong>терміновим пошуком альтернатив</strong> і спробами знайти <em>лазейки</em> для доступу до зниженої російської нафти.</li>
</ul>
<h3>Логістика і ризики: маневри танкерів</h3>
<ul>
<li><strong>Два танкери під санкціями ЄС і Британії</strong> здійснили <strong>ship-to-ship</strong>-перевалку <em>біля індійського узбережжя</em> (повідомлення Bloomberg).</li>
<li><strong>Ailana</strong> — простоював <em>кілька тижнів</em>, після перевалки вирушив до <strong>росії</strong>.</li>
<li><strong>Fortis</strong> — після приймання вантажу попрямував до <strong>Кочі</strong> (Індія).</li>
<li><em>Висновок:</em> зберігаються <strong>операційні та санкційні ризики</strong> щодо тіньової логістики.</li>
</ul>
<h3>Стратегія диверсифікації: Африка</h3>
<ul>
<li><strong>Ангола</strong> визначена як <strong>ключовий партнер</strong> для енергетичної безпеки Індії.</li>
<li>Озвучено прагнення до <strong>довгострокових контрактів</strong> на купівлю нафти й газу та інтерес до <strong>критичних мінералів</strong>.</li>
</ul>
<h2>Акценти</h2>
<ul>
<li><strong>Обсяг заміщення (5 млн барелів)</strong> уже законтрактований на січень: це <em>миттєва відповідь</em> на санкційний дедлайн <strong>21 листопада</strong>, що підтверджує <strong>високу залежність</strong> від постачання з росії та <strong>операційну гнучкість</strong> індійських НПЗ.</li>
<li><strong>Географічна диверсифікація</strong> (США — WTI, ОАЕ — Murban, Ірак — Basra Medium) зменшує <em>цінові та політичні ризики</em>, але потребує <strong>переналаштування логістики</strong> і <strong>зміни блендів</strong> у переробці.</li>
<li><strong>STS-операції біля Індії</strong> вказують на <em>паралельне збереження</em> каналів доступу до <strong>дисконтної російської нафти</strong>, що <strong>посилює регуляторні ризики</strong> для імпортерів і трейдерів.</li>
<li><strong>Фокус на Анголі</strong> як на <em>довгостроковому</em> постачальнику та джерелі критичних мінералів демонструє <strong>структурний зсув</strong> у політиці імпорту Індії — від <em>короткострокових спотових угод</em> до <strong>стабільних контрактів</strong>.</li>
</ul>
<h2>Факти</h2>
<ul>
<li><strong>5 млн барелів</strong> — сумарні закупівлі на січень.</li>
<li><strong>HPCL</strong>: 2 млн барелів <em>WTI</em> + 2 млн барелів <em>Murban</em>.</li>
<li><strong>MRPL</strong>: 1 млн барелів <em>Basra Medium</em>.</li>
<li><strong>21 листопада</strong> — дата набуття чинності санкцій США на <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>.</li>
<li><strong>~50%</strong> — частка експорту нафти росії, яку забезпечують ці дві компанії.</li>
<li><strong>Ailana → росія</strong> після перевалки; <strong>Fortis → Кочі</strong> з отриманим вантажем.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Роль Анголи в енергетичній безпеці Індії є дуже важливою. Індія є великим покупцем ангольської нафти та газу. Наші нафтогазові компанії прагнуть укласти з Анголою довгостроковий контракт на купівлю». — Президент Індії Драупаді Мурму</p></blockquote>
<h2>Кроки переходу від короткострокових дій до довгострокової стратегії</h2>
<ul>
<li><strong>Негайний етап (січень):</strong>
<ul>
<li><strong>Заміщення</strong> російських обсягів на <em>5 млн барелів</em> зі США, ОАЕ та Іраку.</li>
<li><strong>Зменшення</strong> залежності від санкційно-уразливих потоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong>
<ul>
<li><strong>Оптимізація логістики</strong> і маржин по суміші <em>WTI/Murban/Basra Medium</em>.</li>
<li><strong>Керування ризиком</strong> санкцій та <em>STS</em>-операцій у регіоні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong>
<ul>
<li><strong>Договори з Анголою</strong> на стабільні постачання енергоресурсів.</li>
<li><strong>Інвестиції</strong> в <em>критичні мінерали</em> задля стійких ланцюгів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Races-to-Replace-Russian-Oil-With-US-Iraqi-and-UAE-Crude.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29964-Индия.jpg" alt="Індія терміново заміщує російську нафту: 5 млн барелів із США, Іраку та ОАЕ та нові довгострокові зв’язки з Анголою"/><br /><p>Дві індійські нафтопереробні компанії закупили на спотовому ринку загалом <strong>5 млн барелів</strong> нафти з <strong>США</strong>, <strong>Іраку</strong> та <strong>ОАЕ</strong> з постачанням у січні, реагуючи на планові з <strong>21 листопада</strong> санкції США проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong>, які забезпечують <strong>приблизно половину</strong> експорту нафти росії та значну частку індійського імпорту з цієї країни. Водночас зафіксовано <em>нестандартні логістичні маневри</em> санкціонованих танкерів поблизу індійського узбережжя і озвучено наміри Індії укласти <strong>довгострокові контракти</strong> з <strong>Анголою</strong>.</p>
<h2>Заміщення російської нафти</h2>
<h3>Імпортні угоди на січень</h3>
<ul>
<li><strong>Hindustan Petroleum Corp. (HPCL)</strong>: придбано <strong>2 млн барелів WTI</strong> (США) + <strong>2 млн барелів Murban</strong> (ОАЕ) — разом <strong>4 млн барелів</strong>.</li>
<li><strong>Mangalore Refinery and Petrochemicals (MRPL)</strong>: придбано <strong>1 млн барелів Basra Medium</strong> (Ірак).</li>
<li><em>Усі поставки — у січні</em> (за повідомленням джерел, на які посилається Reuters).</li>
</ul>
<h3>Тригер змін у портфелі постачання</h3>
<ul>
<li><strong>Санкції США</strong> проти <strong>Rosneft</strong> та <strong>Lukoil</strong> оголошені <em>минулого місяця</em>, набувають чинності <strong>21 листопада</strong>.</li>
<li>Ці дві компанії забезпечують <strong>близько 50%</strong> експорту нафти росії та <strong>значну частку</strong> індійського імпорту з цієї країни.</li>
<li>Ринок відреагував <strong>терміновим пошуком альтернатив</strong> і спробами знайти <em>лазейки</em> для доступу до зниженої російської нафти.</li>
</ul>
<h3>Логістика і ризики: маневри танкерів</h3>
<ul>
<li><strong>Два танкери під санкціями ЄС і Британії</strong> здійснили <strong>ship-to-ship</strong>-перевалку <em>біля індійського узбережжя</em> (повідомлення Bloomberg).</li>
<li><strong>Ailana</strong> — простоював <em>кілька тижнів</em>, після перевалки вирушив до <strong>росії</strong>.</li>
<li><strong>Fortis</strong> — після приймання вантажу попрямував до <strong>Кочі</strong> (Індія).</li>
<li><em>Висновок:</em> зберігаються <strong>операційні та санкційні ризики</strong> щодо тіньової логістики.</li>
</ul>
<h3>Стратегія диверсифікації: Африка</h3>
<ul>
<li><strong>Ангола</strong> визначена як <strong>ключовий партнер</strong> для енергетичної безпеки Індії.</li>
<li>Озвучено прагнення до <strong>довгострокових контрактів</strong> на купівлю нафти й газу та інтерес до <strong>критичних мінералів</strong>.</li>
</ul>
<h2>Акценти</h2>
<ul>
<li><strong>Обсяг заміщення (5 млн барелів)</strong> уже законтрактований на січень: це <em>миттєва відповідь</em> на санкційний дедлайн <strong>21 листопада</strong>, що підтверджує <strong>високу залежність</strong> від постачання з росії та <strong>операційну гнучкість</strong> індійських НПЗ.</li>
<li><strong>Географічна диверсифікація</strong> (США — WTI, ОАЕ — Murban, Ірак — Basra Medium) зменшує <em>цінові та політичні ризики</em>, але потребує <strong>переналаштування логістики</strong> і <strong>зміни блендів</strong> у переробці.</li>
<li><strong>STS-операції біля Індії</strong> вказують на <em>паралельне збереження</em> каналів доступу до <strong>дисконтної російської нафти</strong>, що <strong>посилює регуляторні ризики</strong> для імпортерів і трейдерів.</li>
<li><strong>Фокус на Анголі</strong> як на <em>довгостроковому</em> постачальнику та джерелі критичних мінералів демонструє <strong>структурний зсув</strong> у політиці імпорту Індії — від <em>короткострокових спотових угод</em> до <strong>стабільних контрактів</strong>.</li>
</ul>
<h2>Факти</h2>
<ul>
<li><strong>5 млн барелів</strong> — сумарні закупівлі на січень.</li>
<li><strong>HPCL</strong>: 2 млн барелів <em>WTI</em> + 2 млн барелів <em>Murban</em>.</li>
<li><strong>MRPL</strong>: 1 млн барелів <em>Basra Medium</em>.</li>
<li><strong>21 листопада</strong> — дата набуття чинності санкцій США на <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>.</li>
<li><strong>~50%</strong> — частка експорту нафти росії, яку забезпечують ці дві компанії.</li>
<li><strong>Ailana → росія</strong> після перевалки; <strong>Fortis → Кочі</strong> з отриманим вантажем.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Роль Анголи в енергетичній безпеці Індії є дуже важливою. Індія є великим покупцем ангольської нафти та газу. Наші нафтогазові компанії прагнуть укласти з Анголою довгостроковий контракт на купівлю». — Президент Індії Драупаді Мурму</p></blockquote>
<h2>Кроки переходу від короткострокових дій до довгострокової стратегії</h2>
<ul>
<li><strong>Негайний етап (січень):</strong>
<ul>
<li><strong>Заміщення</strong> російських обсягів на <em>5 млн барелів</em> зі США, ОАЕ та Іраку.</li>
<li><strong>Зменшення</strong> залежності від санкційно-уразливих потоків.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Середньостроково:</strong>
<ul>
<li><strong>Оптимізація логістики</strong> і маржин по суміші <em>WTI/Murban/Basra Medium</em>.</li>
<li><strong>Керування ризиком</strong> санкцій та <em>STS</em>-операцій у регіоні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Довгостроково:</strong>
<ul>
<li><strong>Договори з Анголою</strong> на стабільні постачання енергоресурсів.</li>
<li><strong>Інвестиції</strong> в <em>критичні мінерали</em> задля стійких ланцюгів постачання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/India-Races-to-Replace-Russian-Oil-With-US-Iraqi-and-UAE-Crude.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/10/indiya-terminovo-zamishhuye-rosijsku-naftu-5-mln-bareliv-iz-ssha-iraku-ta-oae-ta-novi-dovgostrokovi-zvyazki-z-angoloyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Танкерні запаси нафти зростають через санкції США проти росії та ірану: ринок готується до профіциту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/tankerni-zapasi-nafti-zrostayut-cherez-sankci%d1%97-ssha-proti-rosi%d1%97-ta-iranu-rinok-gotuyetsya-do-proficitu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/tankerni-zapasi-nafti-zrostayut-cherez-sankci%d1%97-ssha-proti-rosi%d1%97-ta-iranu-rinok-gotuyetsya-do-proficitu/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 06 Nov 2025 07:55:21 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[commodity trading]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Gunvor]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[storage]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні запаси]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153342</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29963-Цена_падение.png" alt="Танкерні запаси нафти зростають через санкції США проти росії та ірану: ринок готується до профіциту"/><br />Санкції США проти росії та ірану спричинили «безпрецедентні» обсяги сирої нафти на танкерах, що формує потенційний надлишок від 1 до 2 млн барелів на добу у 2026 році та знижує короткострокову волатильність, попри низькі наземні запаси. Ключовий драйвер невизначеності — реальна імплементація санкцій. Світовий ринок нафти Санкції США проти росії та ірану Спричиняють «величезні» обсяги [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29963-Цена_падение.png" alt="Танкерні запаси нафти зростають через санкції США проти росії та ірану: ринок готується до профіциту"/><br /><p>Санкції США проти росії та ірану спричинили <strong>«безпрецедентні» обсяги сирої нафти на танкерах</strong>, що формує потенційний <strong>надлишок від 1 до 2 млн барелів на добу</strong> у 2026 році та знижує короткострокову волатильність, попри низькі наземні запаси. Ключовий драйвер невизначеності — <em>реальна імплементація санкцій</em>.</p>
<h2>Світовий ринок нафти</h2>
<ul>
<li><strong>Санкції США проти росії та ірану</strong>
<ul>
<li>Спричиняють <strong>«величезні» обсяги дезлокованої нафти</strong>, частина якої зберігається <em>на воді</em> (танкери).</li>
<li>Ускладнюють операції з міжнародними «дочками» підсанкційних компаній; приклад: <strong>Gunvor планує придбати міжнародний бізнес Lukoil</strong> на тлі санкцій, що робить операційну діяльність цих активів <em>майже неможливою</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Танкерні запаси («oil on water»)</strong>
<ul>
<li><strong>Безпрецедентний масштаб</strong> накопичення нафти на суднах підвищує ймовірність <strong>профіциту</strong> після зняття чи пом’якшення санкцій.</li>
<li><em>Ефект розриву логістики</em>: амплітуда волатильності на споті зменшується завдяки «плаваючим» буферам.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс попиту та пропозиції 2026</strong>
<ul>
<li>Оцінка Mercuria: <strong>пропозиція може випереджати попит до 2 млн б/д</strong>.</li>
<li>З урахуванням фактичного виконання санкцій <em>надлишок</em> коригується до близько <strong>1 млн б/д</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Запаси</strong>
<ul>
<li><strong>Наземні запаси низькі</strong>, <em>натомість «oil on water» високий</em> — отже, <strong>надлишок формується повільно</strong> та може <strong>вийти на ринок у найближчі місяці</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Невизначеність прогнозів</strong>
<ul>
<li>Діапазон від <em>історичного «супернадлишку»</em> до <strong>помірного зростання запасів</strong> у традиційно слабкому І кварталі.</li>
<li><strong>Найбільша невідомість</strong> — ефект санкцій США на провідні російські нафтові компанії.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки</strong>
<ul>
<li>Якщо санкції <em>будуть зняті</em>, <strong>ринок швидко отримає надлишкові обсяги</strong> з танкерів → <strong>тиск на ціни вниз</strong>.</li>
<li>За <em>жорсткої імплементації санкцій</em> <strong>надлишок зменшиться приблизно на 1 млн б/д</strong> порівняно з максимальною оцінкою.</li>
<li><em>Короткостроково</em> волатильність нижча завдяки запасам на воді; <em>середньостроково</em> зростає ризик різкого розбалансування у разі зміни санкційного режиму.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Коментарі</h2>
<p><strong>05 листопада 2025 року</strong> співзасновник Gunvor Торбйорн Тьорнквіст на конференції ADIPEC (Абу-Дабі) заявив:</p>
<blockquote><p>«Це безпрецедентно за масштабом. Отже, якщо всі санкції зникнуть, ринок стане явно <strong>надмірно забезпеченим</strong>», — Торбйорн Тьорнквіст (Gunvor).</p></blockquote>
<ul>
<li>Gunvor оцінює, що <strong>«величезні обсяги» дезлокованої нафти</strong> частково <em>тримаються на танкерах по всьому світу</em>.</li>
<li><strong>Операційний фон:</strong> Gunvor готується <em>придбати міжнародний бізнес Lukoil</em> після санкцій США проти провідних російських нафтових компаній, що зробило роботу з їхніми іноземними «доньками» <strong>вкрай складною</strong>.</li>
</ul>
<p>На ADIPEC позицію щодо <em>значних обсягів нафти «на воді»</em> поділяють й інші трейдери. CEO та співзасновник Mercuria Марко Дюнанд сказав:</p>
<blockquote><p>«Наступного року пропозиція може перевищити попит до <strong>2 млн барелів на добу</strong>. Водночас жорсткість санкцій та їхнє виконання — «wild card» у оцінці надлишку. Ймовірно, з профіциту 2 млн б/д ми зсуваємося до <strong>приблизно 1 млн б/д</strong>» — Марко Дюнанд (Mercuria).</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Запаси:</strong> «<em>Наземні — низькі</em>», але «<em>oil on the water — високий</em>». <strong>Надлишок формується поступово</strong> й може <strong>вийти на ринок у найближчі місяці</strong>.</li>
<li><strong>Прогнози аналітиків:</strong> розбіг від <em>«супернадлишку»</em> рекордного масштабу до <strong>помірного приросту запасів</strong> в історично слабкому І кварталі.</li>
</ul>
<h2>Кількісні орієнтири</h2>
<ul>
<li><strong>2 млн б/д</strong> — потенційний профіцит пропозиції над попитом, якщо обмеження постачання не посиляться та санкції реалізуються менш жорстко.</li>
<li><strong>~1 млн б/д</strong> — <em>скоригований</em> профіцит із урахуванням фактичної імплементації санкцій.</li>
<li><strong>Безпрецедентні танкерні запаси</strong> — критичний буфер, який може швидко конвертуватися в пропозицію за <em>пом’якшення санкцій</em>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Ціновий тиск вниз</strong> у разі розблокування «oil on water» і конвертації його в фізичні постачання на ринок.</li>
<li><strong>Менша короткострокова волатильність</strong> завдяки буферизуванню нафти на танкерах, попри низькі наземні запаси.</li>
<li><strong>Висока чутливість</strong> до регуляторних рішень щодо росії та ірану.</li>
</ul>
<h2>Джерела</h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Tanker-Storage-Surges-as-Russia-and-Iran-Face-US-Sanctions.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29963-Цена_падение.png" alt="Танкерні запаси нафти зростають через санкції США проти росії та ірану: ринок готується до профіциту"/><br /><p>Санкції США проти росії та ірану спричинили <strong>«безпрецедентні» обсяги сирої нафти на танкерах</strong>, що формує потенційний <strong>надлишок від 1 до 2 млн барелів на добу</strong> у 2026 році та знижує короткострокову волатильність, попри низькі наземні запаси. Ключовий драйвер невизначеності — <em>реальна імплементація санкцій</em>.</p>
<h2>Світовий ринок нафти</h2>
<ul>
<li><strong>Санкції США проти росії та ірану</strong>
<ul>
<li>Спричиняють <strong>«величезні» обсяги дезлокованої нафти</strong>, частина якої зберігається <em>на воді</em> (танкери).</li>
<li>Ускладнюють операції з міжнародними «дочками» підсанкційних компаній; приклад: <strong>Gunvor планує придбати міжнародний бізнес Lukoil</strong> на тлі санкцій, що робить операційну діяльність цих активів <em>майже неможливою</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Танкерні запаси («oil on water»)</strong>
<ul>
<li><strong>Безпрецедентний масштаб</strong> накопичення нафти на суднах підвищує ймовірність <strong>профіциту</strong> після зняття чи пом’якшення санкцій.</li>
<li><em>Ефект розриву логістики</em>: амплітуда волатильності на споті зменшується завдяки «плаваючим» буферам.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Баланс попиту та пропозиції 2026</strong>
<ul>
<li>Оцінка Mercuria: <strong>пропозиція може випереджати попит до 2 млн б/д</strong>.</li>
<li>З урахуванням фактичного виконання санкцій <em>надлишок</em> коригується до близько <strong>1 млн б/д</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Запаси</strong>
<ul>
<li><strong>Наземні запаси низькі</strong>, <em>натомість «oil on water» високий</em> — отже, <strong>надлишок формується повільно</strong> та може <strong>вийти на ринок у найближчі місяці</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Невизначеність прогнозів</strong>
<ul>
<li>Діапазон від <em>історичного «супернадлишку»</em> до <strong>помірного зростання запасів</strong> у традиційно слабкому І кварталі.</li>
<li><strong>Найбільша невідомість</strong> — ефект санкцій США на провідні російські нафтові компанії.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічні висновки</strong>
<ul>
<li>Якщо санкції <em>будуть зняті</em>, <strong>ринок швидко отримає надлишкові обсяги</strong> з танкерів → <strong>тиск на ціни вниз</strong>.</li>
<li>За <em>жорсткої імплементації санкцій</em> <strong>надлишок зменшиться приблизно на 1 млн б/д</strong> порівняно з максимальною оцінкою.</li>
<li><em>Короткостроково</em> волатильність нижча завдяки запасам на воді; <em>середньостроково</em> зростає ризик різкого розбалансування у разі зміни санкційного режиму.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Коментарі</h2>
<p><strong>05 листопада 2025 року</strong> співзасновник Gunvor Торбйорн Тьорнквіст на конференції ADIPEC (Абу-Дабі) заявив:</p>
<blockquote><p>«Це безпрецедентно за масштабом. Отже, якщо всі санкції зникнуть, ринок стане явно <strong>надмірно забезпеченим</strong>», — Торбйорн Тьорнквіст (Gunvor).</p></blockquote>
<ul>
<li>Gunvor оцінює, що <strong>«величезні обсяги» дезлокованої нафти</strong> частково <em>тримаються на танкерах по всьому світу</em>.</li>
<li><strong>Операційний фон:</strong> Gunvor готується <em>придбати міжнародний бізнес Lukoil</em> після санкцій США проти провідних російських нафтових компаній, що зробило роботу з їхніми іноземними «доньками» <strong>вкрай складною</strong>.</li>
</ul>
<p>На ADIPEC позицію щодо <em>значних обсягів нафти «на воді»</em> поділяють й інші трейдери. CEO та співзасновник Mercuria Марко Дюнанд сказав:</p>
<blockquote><p>«Наступного року пропозиція може перевищити попит до <strong>2 млн барелів на добу</strong>. Водночас жорсткість санкцій та їхнє виконання — «wild card» у оцінці надлишку. Ймовірно, з профіциту 2 млн б/д ми зсуваємося до <strong>приблизно 1 млн б/д</strong>» — Марко Дюнанд (Mercuria).</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Запаси:</strong> «<em>Наземні — низькі</em>», але «<em>oil on the water — високий</em>». <strong>Надлишок формується поступово</strong> й може <strong>вийти на ринок у найближчі місяці</strong>.</li>
<li><strong>Прогнози аналітиків:</strong> розбіг від <em>«супернадлишку»</em> рекордного масштабу до <strong>помірного приросту запасів</strong> в історично слабкому І кварталі.</li>
</ul>
<h2>Кількісні орієнтири</h2>
<ul>
<li><strong>2 млн б/д</strong> — потенційний профіцит пропозиції над попитом, якщо обмеження постачання не посиляться та санкції реалізуються менш жорстко.</li>
<li><strong>~1 млн б/д</strong> — <em>скоригований</em> профіцит із урахуванням фактичної імплементації санкцій.</li>
<li><strong>Безпрецедентні танкерні запаси</strong> — критичний буфер, який може швидко конвертуватися в пропозицію за <em>пом’якшення санкцій</em>.</li>
</ul>
<h2>Що це означає для ринку</h2>
<ul>
<li><strong>Ціновий тиск вниз</strong> у разі розблокування «oil on water» і конвертації його в фізичні постачання на ринок.</li>
<li><strong>Менша короткострокова волатильність</strong> завдяки буферизуванню нафти на танкерах, попри низькі наземні запаси.</li>
<li><strong>Висока чутливість</strong> до регуляторних рішень щодо росії та ірану.</li>
</ul>
<h2>Джерела</h2>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Oil-Tanker-Storage-Surges-as-Russia-and-Iran-Face-US-Sanctions.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/06/tankerni-zapasi-nafti-zrostayut-cherez-sankci%d1%97-ssha-proti-rosi%d1%97-ta-iranu-rinok-gotuyetsya-do-proficitu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 21 Oct 2025 05:23:00 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[arbitrage]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Guyana]]></category>
		<category><![CDATA[market glut]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[supply]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Vortexa]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[арбитраж]]></category>
		<category><![CDATA[надлишок]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[ринки нафти]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153314</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br />На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває понад 1,2 млрд барелів нафти й конденсату, що збігається з послабленням цін — WTI знизився до $56,84 (-1,22%), Brent — до $60,55 (-1,26%). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до $50/бар. Причини й  наслідки [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29942-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту на тлі рекордного трафіку танкерів і нарощення постачання"/><br /><p>На світових ринках формується надлишок: у морі в дорозі перебуває <strong>понад 1,2 млрд барелів</strong> нафти й конденсату, що збігається з <strong>послабленням цін</strong> — <strong>WTI</strong> знизився до <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — до <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>). Аналітики очікують значний «надлишок» пропозиції наприкінці цього та на початку наступного року і не відкидають просідання цін до <strong>$50/бар.</strong></p>
<h2>Причини й  наслідки глобального нафтового надлишку</h2>
<h3>Як ринок опинився в точці надлишку</h3>
<ul>
<li><strong>1,24 млрд барелів</strong> нафти й конденсату в дорозі в тиждень до <strong>17 жовтня</strong> — <em>багаторічний максимум</em> (оцінка Vortexa).</li>
<li><strong>Нарощення постачання</strong> з боку <strong>OPEC+</strong> і <strong>не-OPEC+</strong> експортерів <em>одночасно</em> посилює тиск на ціни.</li>
<li><strong>Зростання експорту з Америк</strong>, зокрема зі <strong>Сполучених Штатів, Гаяни та Бразилії</strong>.</li>
<li><strong>Довші маршрути</strong> з Атлантики в басейн Тихого океану через <em>вигідну арбітражну економіку</em> після звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> наприкінці серпня — на початку вересня.</li>
<li><strong>Скасування (unwinding) скорочень OPEC+</strong> вже відобразилося у <strong>вересневому</strong> стрибку експорту до <strong>22 млн бар./день</strong> — <em>максимуму за 29 місяців</em> (за Vortexa).</li>
<li><strong>США</strong>: середній видобуток сирої нафти зріс до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — <em>історичний максимум</em>.</li>
</ul>
<h3>Що це означає для цін на нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Негайний ефект:</strong> ціни <strong>WTI</strong> — <strong>$56,84</strong> (<em>-1,22%</em>), <strong>Brent</strong> — <strong>$60,55</strong> (<em>-1,26%</em>), що відображає <strong>надлишок у фізичних потоках</strong>.</li>
<li><strong>Короткострокова інерція:</strong> збереження <em>довгих рейсів</em> підтримуватиме <strong>високі обсяги «нафти в дорозі»</strong>, продовжуючи тиск на спот.</li>
<li><strong>Базовий сценарій аналітиків:</strong> імовірне формування <strong>значного надлишку</strong> наприкінці року — на початку наступного з ризиком <strong>просідання до $50/бар.</strong></li>
</ul>
<h3>Механізми впливу на ринки нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li><strong>Контанго/спред EFS:</strong> звуження <em>Brent–Dubai EFS</em> стимулює <strong>перенаправлення барелів</strong> на довгі відстані, що:
<ul>
<li><strong>збільшує затримки</strong> у доставці та <strong>обсяги в дорозі</strong>,</li>
<li><strong>тисне на спотові ціни</strong> у Атлантиці,</li>
<li><strong>пом’якшує</strong> дефіцити у Тихоокеанському басейні.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>OPEC+/OPEC-8:</strong> <em>часткове відновлення</em> обсягів веде до <strong>29-місячного максимуму</strong> експорту — фактор <strong>м’якого ринку</strong>.</li>
<li><strong>Америка (США, Гаяна, Бразилія):</strong> нарощення проєктів і <strong>рекордний видобуток США</strong> підсилюють <strong>конкуренцію сортів</strong> у Європі та Азії.</li>
<li><strong>Сезонність попиту:</strong> період <em>слабшого сезонного попиту</em> <strong>накладається</strong> на збільшення постачання, <strong>підсилюючи</strong> ризики контанго та накопичення запасів.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Хоча експорт сирої нафти й конденсату OPEC-8 залишався відносно стабільним із лютого по серпень цього року, <strong>розмотування скорочень OPEC+</strong> уже почало відображатися у вересні, коли обсяги експорту <strong>підскочили до 29-місячного максимуму на рівні 22 млн бар./день</strong>», — <em>Сав’є Танг, аналітик Vortexa</em>.</p></blockquote>
<h2>Вплив на ринки</h2>
<h3>1) Ціни на сиру нафту</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> <em>WTI $56,84; Brent $60,55</em> — ринкова реакція на <strong>1,24 млрд барелів</strong> у дорозі та <strong>розмотування</strong> скорочень OPEC+.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> баланс зміщується в бік <strong>надлишку</strong>, що <strong>збільшує ймовірність</strong> подальшого зниження до <strong>$50/бар.</strong> за умов збереження поточних трендів.</li>
</ul>
<h3>2) Фізичні потоки та нафтопродукти</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> довші <em>Атлантика → Тихий океан</em> маршрути через звуження <em>Brent–Dubai EFS</em>.</li>
<li><strong>Обґрунтування:</strong> за незмінного добового експорту <strong>зростає «нафта в дорозі»</strong>, що:
<ul>
<li><strong>пом’якшує</strong> ціни на сирі сорти у Північній Атлантиці,</li>
<li><strong>створює вікна арбітражу</strong> для азійських НПЗ,</li>
<li><strong>тисне</strong> на маржі нафтопродуктів у регіонах, куди <em>перепливає</em> додаткова сировина.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>3) Роль США, Гаяни та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Факт:</strong> США збільшили середній видобуток до <strong>13,636 млн бар./день</strong> — рекорд; нові офшорні проєкти Гаяни <em>підживлюють експорт</em>; Бразилія <em>нарощує постачання</em>.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> агресивний приріст <strong>не-OPEC+</strong> створює <strong>додатковий конкурсний тиск</strong> на сорти <em>Brent-зв’язки</em> і підтримує <strong>низхідний тренд</strong> спотових диференціалів.</li>
</ul>
<h3>4) Короткостроковий ринковий сценарій</h3>
<ul>
<li><strong>Ймовірність контанго:</strong> за тривалого <strong>надлишку в дорозі</strong> та високого експорту OPEC+/Америк <em>ринок тяжітиме</em> до накопичення запасів і слабшого фронту кривої.</li>
<li><strong>Ризик $50/бар.:</strong> реалізується за умов збереження <strong>1,2+ млрд барелів</strong> у дорозі, <strong>високого видобутку США</strong> та <strong>сезонно м’якшого попиту</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank" rel="noopener">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Over-12-Billion-Barrels-of-Oil-Move-As-Supply-Grows.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/21/padinnya-cin-na-naftu-na-tli-rekordnogo-trafiku-tankeriv-i-naroshhennya-postachannya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/153267/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/153267/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 19 Sep 2025 07:10:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Asia]]></category>
		<category><![CDATA[crude]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[конкуренция]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[постачання]]></category>
		<category><![CDATA[ринок]]></category>
		<category><![CDATA[РФ]]></category>
		<category><![CDATA[ставки фрахту]]></category>
		<category><![CDATA[супертанкери]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153267</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29918-Танкер.jpg" alt="Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму"/><br />Ставки фрахту для супертанкерів досягли майже трирічного максимуму через різке зростання обсягів постачання нафти з Близького Сходу та США до Азії. Цей стрибок формує нову конкурентну ситуацію на ринку, де фактори цінової політики, санкційні обмеження та попит на далекі перевезення створюють обмежену пропозицію танкерного флоту. Глобальні зрушення на ринку супертанкерів Основні фактори зростання Постачання з [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29918-Танкер.jpg" alt="Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму"/><br /><p>Ставки фрахту для супертанкерів досягли майже трирічного максимуму через різке зростання обсягів постачання нафти з Близького Сходу та США до Азії. Цей стрибок формує нову конкурентну ситуацію на ринку, де фактори цінової політики, санкційні обмеження та попит на далекі перевезення створюють обмежену пропозицію танкерного флоту.</p>
<h2>Глобальні зрушення на ринку супертанкерів</h2>
<h3>Основні фактори зростання</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання з Близького Сходу зростає</strong>, оскільки OPEC+ продовжує збільшувати видобуток.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія знизила ціни</strong> на нафту для Азії, стимулюючи потоки в найбільший імпортерський регіон.</li>
<li><strong>Флот поділено</strong> між тими, хто дотримується санкцій проти іранської та російської нафти, та тіньовим флотом, що створює дефіцит доступних суден.</li>
</ul>
<h3>Кількісні показники</h3>
<ul>
<li><strong>$6,6 млн</strong> – спотова ставка для маршруту Близький Схід – Китай (найвищий рівень із листопада 2022 р.).</li>
<li><strong>$87 000 на день</strong> – вартість перевезення 2 млн барелів нафти VLCC зі Саудівської Аравії до Китаю (оцінки Bloomberg).</li>
<li><strong>Наближення до $100 000 на день</strong> – очікування аналітиків щодо подальшого зростання ставок до кінця року.</li>
</ul>
<h2>Вплив на конкуренцію та ринки</h2>
<p>Ситуація створює подвійний ефект:</p>
<ul>
<li><strong>Для експортерів</strong>: здешевлення саудівської нафти посилює конкуренцію за азійський ринок, змушуючи інших постачальників пристосовувати цінову політику.</li>
<li><strong>Для перевізників</strong>: дефіцит суден через санкції та довгі рейси з США до Азії посилює прибутковість власників супертанкерів.</li>
<li><strong>Для глобального ринку</strong>: утримання високих ставок може стати новим стандартом, особливо на тлі зростання експорту з Близького Сходу та Америки.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання ставок демонструє <strong>структурні зміни у світовій торгівлі нафтою</strong>, де основним драйвером стають далекі маршрути.</li>
<li>Санкційний тиск проти росії та Ірану <strong>обмежує флот</strong>, що прямо впливає на вартість транспортування.</li>
<li>З огляду на поточну динаміку, <strong>високі тарифи можуть зберігатися щонайменше до кінця року</strong>, формуючи новий баланс сил на нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Думка учасників ринку</h2>
<blockquote><p>&#171;Основним драйвером у вересні став відкритий арбітраж для потоків із США в Східну Азію та подальший дефіцит суден через дуже довгі рейси&#187;, – Sentosa Shipbrokers для Reuters.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Зростання постачання нафти з Америки та високий попит на далекі рейси підтримують ставки для танкерів&#187;, – Ларс Барстад, CEO Frontline, для Bloomberg.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Супертанкерні спотові ставки наближаються до $100 000 за день, і ця тенденція, ймовірно, збережеться до кінця року на тлі зростання експорту з Близького Сходу&#187;, – Ґреґ Міллер, Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Supertanker-Rates-Surge-To-3-Year-High-As-Exports-Jump.html">Oilprice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29918-Танкер.jpg" alt="Супертанкери виходять на пік: ставки фрахту зросли до трирічного максимуму"/><br /><p>Ставки фрахту для супертанкерів досягли майже трирічного максимуму через різке зростання обсягів постачання нафти з Близького Сходу та США до Азії. Цей стрибок формує нову конкурентну ситуацію на ринку, де фактори цінової політики, санкційні обмеження та попит на далекі перевезення створюють обмежену пропозицію танкерного флоту.</p>
<h2>Глобальні зрушення на ринку супертанкерів</h2>
<h3>Основні фактори зростання</h3>
<ul>
<li><strong>Постачання з Близького Сходу зростає</strong>, оскільки OPEC+ продовжує збільшувати видобуток.</li>
<li><strong>Саудівська Аравія знизила ціни</strong> на нафту для Азії, стимулюючи потоки в найбільший імпортерський регіон.</li>
<li><strong>Флот поділено</strong> між тими, хто дотримується санкцій проти іранської та російської нафти, та тіньовим флотом, що створює дефіцит доступних суден.</li>
</ul>
<h3>Кількісні показники</h3>
<ul>
<li><strong>$6,6 млн</strong> – спотова ставка для маршруту Близький Схід – Китай (найвищий рівень із листопада 2022 р.).</li>
<li><strong>$87 000 на день</strong> – вартість перевезення 2 млн барелів нафти VLCC зі Саудівської Аравії до Китаю (оцінки Bloomberg).</li>
<li><strong>Наближення до $100 000 на день</strong> – очікування аналітиків щодо подальшого зростання ставок до кінця року.</li>
</ul>
<h2>Вплив на конкуренцію та ринки</h2>
<p>Ситуація створює подвійний ефект:</p>
<ul>
<li><strong>Для експортерів</strong>: здешевлення саудівської нафти посилює конкуренцію за азійський ринок, змушуючи інших постачальників пристосовувати цінову політику.</li>
<li><strong>Для перевізників</strong>: дефіцит суден через санкції та довгі рейси з США до Азії посилює прибутковість власників супертанкерів.</li>
<li><strong>Для глобального ринку</strong>: утримання високих ставок може стати новим стандартом, особливо на тлі зростання експорту з Близького Сходу та Америки.</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Зростання ставок демонструє <strong>структурні зміни у світовій торгівлі нафтою</strong>, де основним драйвером стають далекі маршрути.</li>
<li>Санкційний тиск проти росії та Ірану <strong>обмежує флот</strong>, що прямо впливає на вартість транспортування.</li>
<li>З огляду на поточну динаміку, <strong>високі тарифи можуть зберігатися щонайменше до кінця року</strong>, формуючи новий баланс сил на нафтовому ринку.</li>
</ul>
<h2>Думка учасників ринку</h2>
<blockquote><p>&#171;Основним драйвером у вересні став відкритий арбітраж для потоків із США в Східну Азію та подальший дефіцит суден через дуже довгі рейси&#187;, – Sentosa Shipbrokers для Reuters.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Зростання постачання нафти з Америки та високий попит на далекі рейси підтримують ставки для танкерів&#187;, – Ларс Барстад, CEO Frontline, для Bloomberg.</p></blockquote>
<blockquote><p>&#171;Супертанкерні спотові ставки наближаються до $100 000 за день, і ця тенденція, ймовірно, збережеться до кінця року на тлі зростання експорту з Близького Сходу&#187;, – Ґреґ Міллер, Lloyd’s List.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Supertanker-Rates-Surge-To-3-Year-High-As-Exports-Jump.html">Oilprice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/09/19/153267/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Зниження морського експорту дизелю з росії у липні: нові сигнали для ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/znizhennya-morskogo-eksportu-dizelyu-z-rosi%d1%97-u-lipni-novi-signali-dlya-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/znizhennya-morskogo-eksportu-dizelyu-z-rosi%d1%97-u-lipni-novi-signali-dlya-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 06 Aug 2025 06:10:12 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[diesel]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[export]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[дизель]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[экспорт]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152997</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29760-Доллары.jpg" alt="Зниження морського експорту дизелю з росії у липні: нові сигнали для ринку"/><br />Обсяги морського експорту дизелю й газойлю з росії у липні 2025 року зменшилися на 5% порівняно з червнем — до приблизно 3,26 млн метричних тонн. Основною причиною стали скорочення виробництва через технічне обслуговування нафтопереробних заводів і зростання внутрішнього попиту. Основними імпортерами залишаються Туреччина й Бразилія, однак обсяги постачання туди також істотно зменшилися. Частина вантажів була [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29760-Доллары.jpg" alt="Зниження морського експорту дизелю з росії у липні: нові сигнали для ринку"/><br /><p>Обсяги морського експорту дизелю й газойлю з росії у липні 2025 року зменшилися на 5% порівняно з червнем — до приблизно 3,26 млн метричних тонн. Основною причиною стали скорочення виробництва через технічне обслуговування нафтопереробних заводів і зростання внутрішнього попиту. Основними імпортерами залишаються Туреччина й Бразилія, однак обсяги постачання туди також істотно зменшилися. Частина вантажів була перенаправлена на перевалку поблизу Кіпру без вказання остаточних пунктів призначення.</p>
<h3>Липнева динаміка російського дизельного експорту</h3>
<h4><strong>1. Загальне скорочення експорту</strong></h4>
<ul>
<li>У липні 2025 року росія експортувала морем <strong>приблизно 3,26 млн тонн дизелю й газойлю</strong>, що на <strong>5% менше</strong>, ніж у червні.</li>
<li><em>Основні причини</em>: зниження виробництва через <strong>ремонтні роботи на НПЗ</strong> і <strong>зростання внутрішнього попиту</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Динаміка постачання через Балтійський порт Приморськ</strong></h4>
<ul>
<li>Порт Приморськ — <strong>найбільший експортний хаб ультранизькосірчаного дизелю (ULSD)</strong>.</li>
<li>У липні тут завантажено <strong>1,26 млн тонн дизелю</strong>, що означає <strong>зниження на 11,3% у денному розрахунку</strong> проти червня.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Основні імпортери: Туреччина й Бразилія</strong></h4>
<ul>
<li>Туреччина й Бразилія залишилися <strong>ключовими покупцями</strong> російського дизелю в липні.</li>
<li><strong>Експорт у Туреччину</strong> зменшився на <strong>14% — до 1,25 млн тонн</strong>.</li>
<li><strong>Експорт у Бразилію</strong> скоротився на <strong>29% — до 0,37 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Транзит і перевалка через Кіпр</strong></h4>
<ul>
<li>Понад <strong>400 тис. тонн дизелю</strong>, завантажених у російських портах, направлено на <strong>ship-to-ship перевалку поблизу Лімасолу (Кіпр)</strong>.</li>
<li><em>Кінцеві пункти призначення залишаються невідомими</em>, що підвищує непрозорість торговельних маршрутів.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Поставки до Африки</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Експорт у країни Африки</strong> у липні впав на <strong>25% — до приблизно 0,69 млн тонн</strong>.</li>
<li>Серед основних імпортерів: <strong>Марокко, Сенегал, Гана та Лівія</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>6. Невизначені напрямки</strong></h4>
<ul>
<li>Судна, що були завантажені ще у травні <strong>приблизно 110 тис. тонн дизелю</strong>, мають призначення <em>“for orders”</em>, тобто їх кінцеві пункти ще не задекларовані.</li>
<li>Це створює <strong>ризики для прогнозування ринку</strong> та свідчить про адаптацію до нових логістичних обмежень.</li>
</ul>
<h4><strong>Висновки</strong></h4>
<ul>
<li>Зменшення російського експорту дизелю є <strong>сигналом посилення внутрішнього споживання</strong> й обмеження потужностей виробництва.</li>
<li>Зниження постачання до ключових ринків, таких як Туреччина й Бразилія, <strong>може відкрити нішу для альтернативних постачальників</strong>.</li>
<li><strong>Транзитні схеми з невідомими пунктами призначення</strong> можуть ускладнити контроль за санкційною політикою та прозорістю ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-seaborne-diesel-exports-fall-july-data-shows-2025-08-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29760-Доллары.jpg" alt="Зниження морського експорту дизелю з росії у липні: нові сигнали для ринку"/><br /><p>Обсяги морського експорту дизелю й газойлю з росії у липні 2025 року зменшилися на 5% порівняно з червнем — до приблизно 3,26 млн метричних тонн. Основною причиною стали скорочення виробництва через технічне обслуговування нафтопереробних заводів і зростання внутрішнього попиту. Основними імпортерами залишаються Туреччина й Бразилія, однак обсяги постачання туди також істотно зменшилися. Частина вантажів була перенаправлена на перевалку поблизу Кіпру без вказання остаточних пунктів призначення.</p>
<h3>Липнева динаміка російського дизельного експорту</h3>
<h4><strong>1. Загальне скорочення експорту</strong></h4>
<ul>
<li>У липні 2025 року росія експортувала морем <strong>приблизно 3,26 млн тонн дизелю й газойлю</strong>, що на <strong>5% менше</strong>, ніж у червні.</li>
<li><em>Основні причини</em>: зниження виробництва через <strong>ремонтні роботи на НПЗ</strong> і <strong>зростання внутрішнього попиту</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>2. Динаміка постачання через Балтійський порт Приморськ</strong></h4>
<ul>
<li>Порт Приморськ — <strong>найбільший експортний хаб ультранизькосірчаного дизелю (ULSD)</strong>.</li>
<li>У липні тут завантажено <strong>1,26 млн тонн дизелю</strong>, що означає <strong>зниження на 11,3% у денному розрахунку</strong> проти червня.</li>
</ul>
<h4><strong>3. Основні імпортери: Туреччина й Бразилія</strong></h4>
<ul>
<li>Туреччина й Бразилія залишилися <strong>ключовими покупцями</strong> російського дизелю в липні.</li>
<li><strong>Експорт у Туреччину</strong> зменшився на <strong>14% — до 1,25 млн тонн</strong>.</li>
<li><strong>Експорт у Бразилію</strong> скоротився на <strong>29% — до 0,37 млн тонн</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>4. Транзит і перевалка через Кіпр</strong></h4>
<ul>
<li>Понад <strong>400 тис. тонн дизелю</strong>, завантажених у російських портах, направлено на <strong>ship-to-ship перевалку поблизу Лімасолу (Кіпр)</strong>.</li>
<li><em>Кінцеві пункти призначення залишаються невідомими</em>, що підвищує непрозорість торговельних маршрутів.</li>
</ul>
<h4><strong>5. Поставки до Африки</strong></h4>
<ul>
<li><strong>Експорт у країни Африки</strong> у липні впав на <strong>25% — до приблизно 0,69 млн тонн</strong>.</li>
<li>Серед основних імпортерів: <strong>Марокко, Сенегал, Гана та Лівія</strong>.</li>
</ul>
<h4><strong>6. Невизначені напрямки</strong></h4>
<ul>
<li>Судна, що були завантажені ще у травні <strong>приблизно 110 тис. тонн дизелю</strong>, мають призначення <em>“for orders”</em>, тобто їх кінцеві пункти ще не задекларовані.</li>
<li>Це створює <strong>ризики для прогнозування ринку</strong> та свідчить про адаптацію до нових логістичних обмежень.</li>
</ul>
<h4><strong>Висновки</strong></h4>
<ul>
<li>Зменшення російського експорту дизелю є <strong>сигналом посилення внутрішнього споживання</strong> й обмеження потужностей виробництва.</li>
<li>Зниження постачання до ключових ринків, таких як Туреччина й Бразилія, <strong>може відкрити нішу для альтернативних постачальників</strong>.</li>
<li><strong>Транзитні схеми з невідомими пунктами призначення</strong> можуть ускладнити контроль за санкційною політикою та прозорістю ринку.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/russian-seaborne-diesel-exports-fall-july-data-shows-2025-08-05/" target="_blank">Reuters</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/06/znizhennya-morskogo-eksportu-dizelyu-z-rosi%d1%97-u-lipni-novi-signali-dlya-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/20/kitaj-znajshov-obxidni-shlyaxi-dlya-prodovzhennya-importu-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/20/kitaj-znajshov-obxidni-shlyaxi-dlya-prodovzhennya-importu-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 20 Mar 2025 06:59:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149326</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28865-Китай_1.jpg" alt="Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти"/><br />Китайські приватні порти та нафтопереробники продовжують імпортувати російську нафту, використовуючи несанкційні танкери та обхідні шляхи, попри санкції США. Це дозволяє їм отримувати дешеву сировину, навіть якщо державні компанії скорочують або припиняють закупівлі. Приватні порти Китаю приймають підсанкційні танкери, що перевозять російську нафту. Несанкційне судно нещодавно вивантажило сиру нафту, яка була перевантажена з трьох менших суден, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28865-Китай_1.jpg" alt="Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти"/><br /><div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p><strong>Китайські приватні порти та нафтопереробники продовжують імпортувати російську нафту, використовуючи несанкційні танкери та обхідні шляхи, попри санкції США. Це дозволяє їм отримувати дешеву сировину, навіть якщо державні компанії скорочують або припиняють закупівлі.</strong></p>
<p>Приватні порти Китаю приймають підсанкційні танкери, що перевозять російську нафту. Несанкційне судно нещодавно вивантажило сиру нафту, яка була перевантажена з трьох менших суден, на які США ввели санкції в січні. Це стало відомо з даних відстеження суден та джерел, обізнаних з операціями, повідомляє Reuters.</p>
<p>Постійне надходження російської нафти підкреслює, наскільки довго деякі приватні нафтопереробні підприємства та порти в Китаї збираються продовжувати купувати дешевшу сиру нафту з Росії.</p>
<p>Китайські нафтопереробники, особливо незалежні компанії в Шаньдуні, працювали над перерозподілом потоків сирої сировини для російської нафти після початкового шоку від санкцій США.</p>
<p>Масова перестановка танкерів дозволяє несанкціонованим суднам активізувати торгівлю російською та іранською нафтою. Це призвело до відновлення імпорту Китаєм дешевшої сирої нафти від двох виробників у березні з дворічного мінімуму в лютому, повідомили аналітики та трейдери Reuters.</p>
<p>Санкції проти Росії, а також посилення санкцій проти тіньового флоту Ірану спричинили перехід несанкційних суден. За останній місяць щоденні ставки подвоїлися і навіть потроїлися.</p>
<p>Ці підвищення ставок залучили операторів танкерів, які не потрапили під санкції, почати торгівлю російською та іранською нафтою на фоні отримання значних прибутків.</p>
<p>Водночас державні нафтові компанії в Китаї або припиняють, або скорочують обсяги російської нафти, принаймні на даний момент. Натомість незалежні нафтопереробники в Китаї набирають обертів.</p>
<p>Емма Лі, старший ринковий аналітик Vortexa, зазначила минулого тижня в аналізі після санкцій США: «Навіть при транспортуванні несанкціонованими танкерами їхні закупівлі ESPO Blend були обмежені. Ринкові джерела вказують, що деякі державні компанії повністю припинили закупівлі російської нафти в березні після скорочення в лютому».</p>
<p>За оцінками Vortexa, незалежні нафтопереробники, зі свого боку, збільшили закупівлі флагманської російської далекосхідної суміші ESPO Blend. Більше лютневих вантажів було доставлено в провінції Шаньдун і Цзянсу, в основному на приватні нафтопереробні заводи. У січні незалежні нафтопереробники вважали за краще скоротити тираж, а не шукати альтернативні барелі на тлі невизначеності навколо постачання ВСТО, зазначила Лі.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:%20sapeginsv@ukroil.com.ua" target="_blank">«НТЦ Псіхєя»</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></strong></p>
</div>
</div>
</div>
<div class="e886deb9"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28865-Китай_1.jpg" alt="Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти"/><br /><div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p><strong>Китайські приватні порти та нафтопереробники продовжують імпортувати російську нафту, використовуючи несанкційні танкери та обхідні шляхи, попри санкції США. Це дозволяє їм отримувати дешеву сировину, навіть якщо державні компанії скорочують або припиняють закупівлі.</strong></p>
<p>Приватні порти Китаю приймають підсанкційні танкери, що перевозять російську нафту. Несанкційне судно нещодавно вивантажило сиру нафту, яка була перевантажена з трьох менших суден, на які США ввели санкції в січні. Це стало відомо з даних відстеження суден та джерел, обізнаних з операціями, повідомляє Reuters.</p>
<p>Постійне надходження російської нафти підкреслює, наскільки довго деякі приватні нафтопереробні підприємства та порти в Китаї збираються продовжувати купувати дешевшу сиру нафту з Росії.</p>
<p>Китайські нафтопереробники, особливо незалежні компанії в Шаньдуні, працювали над перерозподілом потоків сирої сировини для російської нафти після початкового шоку від санкцій США.</p>
<p>Масова перестановка танкерів дозволяє несанкціонованим суднам активізувати торгівлю російською та іранською нафтою. Це призвело до відновлення імпорту Китаєм дешевшої сирої нафти від двох виробників у березні з дворічного мінімуму в лютому, повідомили аналітики та трейдери Reuters.</p>
<p>Санкції проти Росії, а також посилення санкцій проти тіньового флоту Ірану спричинили перехід несанкційних суден. За останній місяць щоденні ставки подвоїлися і навіть потроїлися.</p>
<p>Ці підвищення ставок залучили операторів танкерів, які не потрапили під санкції, почати торгівлю російською та іранською нафтою на фоні отримання значних прибутків.</p>
<p>Водночас державні нафтові компанії в Китаї або припиняють, або скорочують обсяги російської нафти, принаймні на даний момент. Натомість незалежні нафтопереробники в Китаї набирають обертів.</p>
<p>Емма Лі, старший ринковий аналітик Vortexa, зазначила минулого тижня в аналізі після санкцій США: «Навіть при транспортуванні несанкціонованими танкерами їхні закупівлі ESPO Blend були обмежені. Ринкові джерела вказують, що деякі державні компанії повністю припинили закупівлі російської нафти в березні після скорочення в лютому».</p>
<p>За оцінками Vortexa, незалежні нафтопереробники, зі свого боку, збільшили закупівлі флагманської російської далекосхідної суміші ESPO Blend. Більше лютневих вантажів було доставлено в провінції Шаньдун і Цзянсу, в основному на приватні нафтопереробні заводи. У січні незалежні нафтопереробники вважали за краще скоротити тираж, а не шукати альтернативні барелі на тлі невизначеності навколо постачання ВСТО, зазначила Лі.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:%20sapeginsv@ukroil.com.ua" target="_blank">«НТЦ Псіхєя»</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></strong></p>
</div>
</div>
</div>
<div class="e886deb9"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/20/kitaj-znajshov-obxidni-shlyaxi-dlya-prodovzhennya-importu-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/tankers/feed/ ) in 0.33388 seconds, on Apr 19th, 2026 at 7:18 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 19th, 2026 at 8:18 am UTC -->