Рішення США щодо тарифів проти європейських союзників, перегрупування сил на Близькому Сході та активізація газових постачань до Європи формують нову реальність для світового енергетичного ринку. На цьому тлі зростає значення Арктики, диверсифікації джерел енергії та захисту критичної інфраструктури.

Геополітичні зсуви та енергетичний вимір

Світова енергетика входить у фазу прискорених змін, де політичні рішення безпосередньо впливають на ціни, логістику та безпеку постачання. Події останніх тижнів демонструють, що питання енергії дедалі тісніше переплітаються з безпекою та військовою присутністю.

Арктика та трансатлантична напруга

• США запроваджують тарифи проти восьми європейських країн, зокрема Німеччини, у відповідь на навчання НАТО в Гренландії.
• Тарифи стартують із 10% у лютому та зростають до 25% у червні, що підвищує витрати європейських експортерів.
• Президент США наголосив на вразливості Канади перед конкурентами США в Арктиці.
• Франція активувала антипримусовий інструмент ЄС, а Данія ініціювала консультації з союзниками НАТО щодо безпеки регіону.

Ці кроки означають фактичне перекладання фінансового тягаря оборони Арктики та розвитку інфраструктури на європейські столиці.

Близький Схід: контроль над ресурсами

• Уряд Сирії підписав угоду про припинення вогню з курдськими силами SDF, які підтримуються США.
• Мета угоди — інтеграція сил і повернення контролю над нафтовими, газовими та гідроенергетичними ресурсами східних провінцій.
• Ірак оголосив про повне виведення військ коаліції США з федеральної території, за винятком Курдистану.

Ці рішення змінюють баланс сил у регіоні та можуть вплинути на маршрути й обсяги постачання нафти.

Європа та диверсифікація газу

• Азербайджан розпочав експорт газу до Австрії та Німеччини через трубопровід TAP.
• Це посилює диверсифікацію джерел для Європи та зменшує залежність від окремих постачальників.

Водночас очікується, що середня ціна WTI у 2026 році становитиме близько 52 доларів за барель, що відображає надлишок пропозиції та уповільнення попиту.

Глобальна економіка та енергоспоживання

• Економіка Китаю зросла лише на 4,5% у IV кварталі 2025 року.
• Роздрібні продажі — 0,9%, а народжуваність впала до 5,6 на 1 000 осіб.
• Споживання електроенергії вперше перевищило 10 трлн кВт·год.

Це свідчить про структурні зміни: економічне зростання сповільнюється, але енергетичне навантаження залишається високим.

Нові проєкти та зміна маршрутів

• Мозамбік запустив корпус Coral North FLNG із потужністю 3,6 млн тонн на рік до 2028 року.
• Японія готує до перезапуску АЕС Kashiwazaki-Kariwa через 15 років після Фукусіми.
• Гаяна оновила нафтове законодавство для залучення офшорних інвесторів за підтримки США.

Ринок нафти та нафтопродуктів

• Диверсифікація постачання стає критичною в умовах війни та ризиків блокади.
• Посилюється потреба у стратегічних запасах і сценаріях швидкого перерозподілу логістики.

Захист критичної інфраструктури

• Зростає роль військового захисту енергетичних об’єктів.
• Необхідні інвестиції в розосередження інфраструктури та страхування ризиків.

Ціноутворення

• Можливе коливання цін через зміну структури імпорту та логістичних витрат.
• Ключову роль відіграватимуть податкова політика та рівень конкуренції на внутрішньому ринку.

Таким чином, глобальні геополітичні рішення вже сьогодні формують умови, в яких Україні доведеться будувати енергетичну стійкість у найближчі роки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: geopoliticsunplugged.substack.com

Зростання політичної напруги навколо Ірану знову загострило увагу світових нафтових ринків до Ормузької протоки — ключового морського коридору, через який проходить близько п’ятої частини світового споживання нафти. Попри те що фізичних перебоїв у постачанні наразі не зафіксовано, ризики ескалації, тарифного тиску та можливих страйків в іранському нафтосекторі формують підґрунтя для підвищеної волатильності цін.

Ормузька протока як вузлова точка світового ринку

Ормузька протока з’єднує Перську затоку з Аравійським морем і є критично важливою для транспортування сирої нафти та нафтопродуктів. За даними Управління енергетичної інформації США, у 2024 році через неї щодня проходило в середньому 20 млн барелів нафти, що становить близько 20% світового споживання рідких вуглеводнів.

• Жодного повного блокування протоки в історії не відбувалося
• Навіть під час танкерної війни 1980-х років атаки не призвели до зупинки транзиту
• Втім, часткові обмеження або відмова судновласників від рейсів уже тоді викликали різке зростання цін

Іранський фактор: видобуток, протести та ризики експорту

Іран є одним із найбільших виробників нафти у світі. У 2023 році країна посідала 9-те місце за обсягами видобутку, забезпечуючи майже 4 млн барелів на добу, або близько 4% світового видобутку.

Масові антиурядові протести та жорсткі дії влади різко підвищили геополітичну напругу. За новими оцінками, під час демонстрацій загинуло понад 500 осіб. Водночас з’явилися заклики до страйків серед працівників нафтової галузі, що посилило побоювання ринку.

“Загибель людей і заклики до страйків підвищили ризик того, що під загрозою можуть опинитися мільйони барелів експорту на добу”, — Алекс Пірс, аналітик з товарних ринків Schneider Electric.

• Навіть короткострокова ескалація може порушити потоки постачання
• Зростають страхові витрати на перевезення через Перську затоку
• Ринкові настрої залишаються обережними, попри заяви іранської влади про контроль ситуації

Політика США: тарифи та сценарії ескалації

Президент США Дональд Трамп заявив про готовність розглядати дипломатію щодо іранської ядерної програми, однак паралельно не виключив силових варіантів. Додатковим фактором напруги стало рішення про 25% тарифи проти будь-яких країн, що ведуть бізнес з Іраном.

• Під дію тарифів потенційно підпадають Китай, Індія та Туреччина
• Торговельні обмеження можуть непрямо скоротити попит на іранську нафту
• Будь-який військовий удар несе ризик відповіді Ірану через Ормузьку протоку

“Будь-який удар США може підштовхнути Тегеран до використання свого головного козиря — порушення руху через Ормузьку протоку”, — Маніш Радж, Velandera Energy Partners.

Реакція ринку та цінові орієнтири

Попри зростання ризиків, у короткостроковій перспективі ринок залишається відносно спокійним. На тлі останніх новин:

• Американська нафта WTI подорожчала на 0,6% — до 59,50 дол. за барель
• Світовий еталон Brent зріс на 0,8% — до 63,87 дол. за барель

Втім, історичний досвід свідчить, що навіть часткові перебої або очікування шоків можуть різко змінити баланс попиту та пропозиції.

Джерело: Terminal

Першоджерело: MarketWatch

Глобальний ринок електромобілів входить у фазу різкої турбулентності: рекордний обсяг лізингових контрактів, що завершуються у 2026 році в США, може обвалити ціни на вживані EV та спровокувати цінову війну. Одночасно політичні розвороти у США, скасування податкових пільг у розмірі 7 500 доларів та нові мита змушують автовиробників згортати або відкладати свої EV-програми, створюючи ланцюгову реакцію на глобальних ринках. Попри «похмурий» внутрішній фон у США, падіння цін і сильний зовнішній попит здатні все ж таки вивести частку електромобілів до понад 40% світових продажів до 2030 року.

Драйвери глобальної цінової війни на ринку електромобілів

1. Стартовий імпульс: рекордна хвиля завершення лізингу EV у США

Ключовою відправною точкою майбутньої цінової війни стає різке зростання пропозиції вживаних електромобілів на ринку США у 2026 році.

• Щонайменше 243 000 лізингових контрактів на електромобілі в США завершаться у 2026 році.
• Дослідження J.D. Power оцінює, що ця цифра може зрости до 330 000 – тобто утричі більше порівняно з рівнем 2025 року.
• Такий обсяг повернень створює «лавину EV» на вторинному ринку, різко збільшуючи пропозицію вживаних авто.

Висновок: трикратне збільшення обсягу повернених із лізингу електромобілів неминуче тисне на ціни, формуючи базу для цінової війни, адже продавці змушені конкурувати між собою за покупця.

Автоблог повідомляє про майбутню «лавину EV», коли на тлі завершення стимулів і зростання запасів на майданчиках вживаних авто цінова війна може зробити електромобілі навіть дешевшими за бензинові машини (Auto Blog).

2. Політичний розворот у США: кінець податкових пільг та зміна пріоритетів

Політика стає другим ключовим вузлом інтелектуальної карти – вона різко змінює правила гри для виробників та споживачів.

• Адміністрація Трампа скасовує стимули для галузі EV, кардинально змінюючи політичне тло для електромобілів у США.
• Федеральний податковий кредит у розмірі 7 500 доларів на купівлю електромобіля закінчився 30 вересня поточного року.
• Після завершення дії пільг:
  • частка електромобілів становить лише 6% нових продажів,
  • проти 12,9% у вересні, коли покупці масово поспішали скористатися останньою можливістю отримати податковий кредит.

«У зв’язку із закінченням податкових кредитів на EV і тим, що автовиробники продовжують віддавати пріоритет гібридним силовим установкам, водії можуть вирішити відмовитися від електрифікації», – зазначає Auto Blog. – «Хоча ставлення до EV залишається позитивним, бульбашка електрифікації демонструє ознаки напруги» (Auto Blog).

Висновок: втрата фінансових стимулів і переорієнтація виробників на гібриди послаблюють короткостроковий попит на нові електромобілі в США, посилюючи залежність ринку від цінового чинника, особливо у сегменті вживаних авто.

3. Реакція автовиробників: скорочення й затримки EV-проєктів

Після зміни політики автовиробники коригують свої стратегії, що формує третій великий блок інтелектуальної карти.

• Компанії Ford, Kia та General Motors скорочують виробництво електромобілів для ринку США.
• Автовиробники:
  • відкладають запуск нових моделей EV,
  • у деяких випадках повністю відмовляються від окремих моделей.

«Вони чітко відкладають виведення нових моделей, а в деяких випадках відмовляються від них», – пояснює старша наукова співробітниця Інституту клімату та сталого розвитку Салати Гарвардського університету та колишня головна економістка General Motors Елейн Бакберг. – «Вони вже не рухаються на ринок настільки амбітно, як планували шість місяців тому» (Elaine Buckberg, Marketplace).

Висновок: скорочення і затримка EV-проєктів обмежують майбутню пропозицію нових електромобілів, але водночас підсилюють роль вторинного ринку і цінових сигналів, що робить цінову війну ще більш вірогідною, особливо для вживаних авто.

4. Мита та глобальні ланцюги: від заводів до фермерів

Четвертий вузол інтелектуальної карти – митні війни, які виходять далеко за межі автомобільного сектору та б’ють по глобальній економіці.

• Автовиробники стикаються з мільярдними тарифними ударами й змушені переосмислювати власну прибутковість.

«Вони дивляться на цей ландшафт, де стикаються з багатомільярдними тарифними ударами, тому їм справді потрібно подумати про свою прибутковість», – наголошує Елейн Бакберг (Elaine Buckberg).

• Китайська компанія Xiaomi, що виробляє електромобілі та смартфони, переживає різке падіння – від «улюбленця ринку» до найгіршої технологічної акції країни за дуже короткий час.
• Пекін відповідає на західні тарифи:
  • запроваджує мільярдні сільськогосподарські санкції проти США, ЄС та Канади,
  • чітко пов’язує зняття цих санкцій із скасуванням 100% мит на китайські EV.

«Пекін запровадив багатомільярдні сільськогосподарські санкції проти США, Європейського Союзу та Канади після того, як вони ввели мита на китайські EV, аби захистити власних автовиробників», – йдеться у матеріалі Rest of World. – «Китай заявив, що скасує мита на сільгосппродукцію лише тоді, коли західні уряди відмовляться від мит на EV» (Rest of World).

Висновок: тарифні війни перетворюють ринок електромобілів на елемент ширшого геоекономічного протистояння. Вартість EV у різних регіонах світу дедалі більше залежить не лише від технологій і масштабів виробництва, а й від політичних рішень і зустрічних санкцій.

5. Розрив між США і рештою світу: де EV залишаються драйвером зростання

П’ятий блок карти показує асиметрію: те, що виглядає «похмуро» для США, не обов’язково є гальмом для глобального ринку.

• Перспективи EV у США описуються як «похмурі» – через завершення пільг, політичні розвороти й обережність автовиробників.
• Водночас у багатьох регіонах світу:
  • продажі електромобілів залишаються сильними,
  • очікується подальше зростання попиту разом із подешевшанням EV.
• Внутрішня цінова війна в Китаї у сегменті електромобілів гарантує, що в країнах без високих тарифів ціни залишатимуться низькими.

Висновок: навіть якщо американський ринок тимчасово гальмує, глобальний попит, особливо за межами тарифних бар’єрів, здатен компенсувати внутрішні американські втрати й підтримати загальносвітову динаміку EV.

6. Довгостроковий фокус: шлях до 40% частки продажів EV до 2030 року

Останній вузол інтелектуальної карти – прогноз, що задає орієнтир для всієї галузі на найближче десятиліття.

• Згідно з доповіддю Global EV Outlook 2025 Міжнародного енергетичного агентства:
  • попри невизначеність у прогнозах,
  • частка електрокарів у загальних продажах авто перевищить 40% до 2030 року за нинішніх налаштувань політики.

Міжнародне енергетичне агентство в документі Global EV Outlook 2025 прогнозує, що «попри невизначеність у прогнозах, частка електромобілів у загальних продажах авто перевищить 40% у 2030 році за умов сьогоднішніх політик» (IEA, Global EV Outlook 2025).

Висновок: навіть у контексті податкових розворотів, митних воєн і зниження частки EV у короткостроковій перспективі в США, глобальна траєкторія залишається висхідною. Ключову роль у цьому відіграють:

• падіння цін на електромобілі, зокрема внаслідок:
  • наповнення вторинного ринку вживаними EV у США,
  • жорсткої внутрішньої конкуренції між китайськими виробниками;
• стійкий міжнародний попит у регіонах, де:
  • політика залишається сприятливою для електрифікації,
  • митні бар’єри менше впливають на кінцеву ціну для покупця.

7. Висновки

Узагальнюючи всі вузли, можна представити структуру цінової війни на ринку електромобілів як послідовний ланцюг причин і наслідків:

• Рекордна кількість завершених лізингів у 2026 році ⇒ різке зростання пропозиції вживаних EV ⇒ зниження цін та старт потенційної цінової війни.
• Скасування податкового кредиту в 7 500 доларів і політичний розворот у США ⇒ падіння частки EV у нових продажах із 12,9% до 6% ⇒ послаблення короткострокового попиту на нові електромобілі.
• Скорочення та відтермінування EV-проєктів Ford, Kia, GM ⇒ зменшення пропозиції нових моделей у майбутньому ⇒ підвищення значущості вторинного ринку.
• Мільярдні тарифні удари та взаємні санкції (у тому числі аграрні) ⇒ зростання регіональної диференціації цін на EV ⇒ посилення контрасту між дорогими й дешевими ринками.
• Цінова конкуренція в Китаї ⇒ низькі ціни на EV у країнах без високих тарифів ⇒ підтримка глобального попиту попри проблеми в США.
• Прогноз IEA про понад 40% частки продажів EV до 2030 року ⇒ свідчення того, що довгострокова траєкторія електрифікації транспорту зберігається, навіть якщо окремі ринки тимчасово гальмують.

Майбутня цінова війна на ринку електромобілів не є випадковістю, а результатом накладання кількох процесів: завершення лізингового циклу, різкої зміни державної політики, стратегічних рішень автовиробників і митних конфліктів між провідними економіками. Попри локальні «похмурі» сценарії, закладені в нинішніх трендах механізми здешевлення та зміни глобального балансу попиту вказують на збереження потенціалу швидкого зростання частки EV у світових продажах до 2030 року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) у щомісячному звіті від 13 листопада 2025 року підвищило оцінки зростання попиту й пропозиції на нафту та попередило про більший, ніж раніше прогнозувався, профіцит у 2025-му: 4,09 млн барелів на добу (б/д) проти 3,97 млн б/д у жовтневому звіті. З січня світова пропозиція зросла на 6,2 млн б/д, тоді як приріст попиту залишається помірним за історичними мірками.

Баланс нафти 2025–2026

• Попит
  • 2025: зростання +790 тис. б/д (підвищено з +700 тис. б/д)
  • 2026: зростання +770 тис. б/д (підвищено з +700 тис. б/д)
  • Темпи названо «скромними» у порівнянні з історичними нормами
• Пропозиція
  • З січня: +6,2 млн б/д (приблизно порівну між non-OPEC+ та OPEC+)
  • Прогноз 2025: +3,1 млн б/д (з них non-OPEC+ — +1,7 млн б/д)
  • Прогноз 2026: +2,5 млн б/д (з них non-OPEC+ — +1,2 млн б/д)
  • Запаси продовжують зростати
• Баланс
  • Профіцит 2025: 4,09 млн б/д (попередня оцінка — 3,97 млн б/д)
• Ризики
  • Економічні наслідки тарифної турбулентності
  • Невизначеність через шатдаун федерального уряду США
  • Наслідки нових санкцій щодо росії
• Сигнали OPEC
  • Оцінка: «загалом збалансований» ринок у 2026 році (замість раніше очікуваного дефіциту)
  • Коментар ринку: побоювання неминучого надлишку тиснуть на ціни

Тільки цифри

• Попит:
  • 2025: +790 тис. б/д (жовтень: +700 тис. б/д)
  • 2026: +770 тис. б/д (жовтень: +700 тис. б/д)
• Пропозиція:
  • З січня: +6,2 млн б/д (non-OPEC+ та OPEC+ — приблизно порівну)
  • 2025: +3,1 млн б/д (non-OPEC+ — +1,7 млн б/д)
  • 2026: +2,5 млн б/д (non-OPEC+ — +1,2 млн б/д)
• Баланс:
  • Профіцит 2025: 4,09 млн б/д проти 3,97 млн б/д у жовтневій оцінці

Прямі формулювання МЕА

«Глобальні баланси на нафтовому ринку виглядають дедалі більш асиметричними, адже світова пропозиція нафти рухається вперед, тоді як зростання попиту залишається скромним за історичними стандартами», — МЕА, щомісячний звіт, 13 листопада 2025 р.

Ризики та сценарії

• Тарифи: можливі економічні наслідки від нещодавньої тарифної турбулентності можуть знизити темпи попиту.
• Шатдаун у США: невизначеність щодо впливу зупинки роботи федерального уряду США додає волатильності очікуванням.
• Санкції щодо росії: вплив нових санкцій ще не визначений, що створює додаткові змінні для прогнозу.

Позиція OPEC і ринкова реакція

• OPEC цього тижня оцінила 2026 рік як «загалом збалансований» (раніше — очікувався дефіцит).
• Ринковий ефект: очікування надлишку натиснули на ціни на нафту.

Висновки

• Дисбаланс посилюється: прискорення пропозиції (+6,2 млн б/д із січня; +3,1 млн б/д у 2025 та +2,5 млн б/д у 2026) суттєво перевищує помірні темпи зростання попиту (+790 тис. б/д у 2025; +770 тис. б/д у 2026), що структурно підтримує профіцит.
• Запаси зростають: накопичення запасів підтверджує надлишок і посилює тиск на котирування в короткостроковому горизонті.
• Ризики — асиметричні: перелічені МЕА шоки (тарифи, шатдаун у США, санкції щодо росії) радше пригальмують попит, ніж скоротять пропозицію, що збільшує імовірність профіциту у 2025.
• Сигнали OPEC: перегляд оцінки на 2026 рік до «збалансованого» стану (замість дефіциту) узгоджується з оновленими даними МЕА і підтверджує ризик «надлишку» у ближчій перспективі.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Індія у серпні зафіксувала найшвидше зростання генерації електроенергії за останні п’ять місяців, що напряму пов’язано з рекордним відновленням промисловості. Водночас ризики зовнішньої торгівлі та тарифних бар’єрів можуть вплинути на подальшу динаміку.

Індія балансує між короткостроковим посиленням залежності від викопних джерел і довгостроковим курсом на енергетичну трансформацію.

Промисловий драйвер

• Генерація електроенергії у серпні зросла на 4% (аналіз Reuters даних Grid India).
• Виробнича активність досягла максимуму з 2008 року.
• PMI у промисловості (HSBC, S&P Global) зафіксував найшвидше поліпшення за 17,5 років.

S&P Global зазначає: «Стійкий попит продовжує підтримувати значне зростання замовлень на фабриках та виробництва».

Оскільки виробництво споживає близько половини всієї електроенергії, зростання PMI стало каталізатором для рекордного підйому генерації. Аналітики прогнозують продовження тренду у найближчі два квартали після завершення сезону мусонів.

Зовнішні бар’єри

• США підвищили тарифи на індійські товари на 50%.
• Чверть цього підвищення пов’язана з закупівлею Індією російської нафти.

Reuters відзначає: «Залишаються сумніви, як індійська промисловість впорається з новими тарифами».

Цей фактор створює додаткові ризики для експорту, але внутрішній попит на електроенергію поки демонструє стійке зростання.

Вугільна енергетика та відновлювані джерела

• У серпні вугільна генерація вперше за п’ять місяців показала річне зростання.
• У травні вугілля впало до мінімуму з часів локдаунів 2020 року через зростання «зеленої» генерації та відсутність спеки.
• Індія достроково на 5 років виконала план — 50% встановлених потужностей з невикопних джерел.

Втім, наявність потужностей не дорівнює їхньому використанню. Обмеження у мережах, затримки з батареями та інфраструктурні проблеми не дозволяють відновлюваним джерелам швидко витіснити вугілля.

Висновки

• Зростання промисловості й попиту на енергію підтримує попит на нафту.
• Торговельні бар’єри з боку США можуть посилити залежність Індії від дешевшої російської нафти.
• У середньостроковій перспективі розширення «зеленої» генерації може знизити структурний попит на нафту, хоча швидкого ефекту очікувати не варто.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Індія, третій за величиною імпортер нафти у світі, відновила зацікавленість у закупівлі російської нафти Urals після зниження цінових пропозицій, навіть попри загрозу 50% тарифу з боку США. Зниження ціни на спотові партії створило додаткові стимули для перемовин із трейдерами напередодні зустрічі Дональда Трампа та володимира путіна.

Вплив тарифного тиску США та цінових знижок Urals на стратегію закупівель Індії

• Зміна позиції Індії: державні нафтопереробні компанії, які кілька тижнів тому призупинили закупівлі російської нафти, знову звертаються до трейдерів із запитами щодо можливих постачань Urals.
• Причина повернення: знижка на спотові постачання Urals розширилась до близько $2,70 за барель порівняно з $1–$1,50 наприкінці липня.
• Тарифний тиск США: після запровадження додаткового 25% тарифу на індійські товари, що підвищує загальний тариф до 50% через імпорт російської нафти, державні НПЗ відмовилися від закупівель на жовтневі відвантаження.
• Термін дії тарифів: початок дії — через 21 день після 6 серпня.
• Альтернативні закупівлі: індійські держкомпанії придбали щонайменше 22 млн барелів неросійської нафти з постачанням у вересні–жовтні.
• Приклад угоди: Bharat Petroleum Corporation Limited (BPCL) уклала контракт на 10 млн барелів американської нафти у п’ятимісячному тендері, виграному Glencore.
• Стратегія Індії: розширення закупівель енергоресурсів зі США на тлі перемовин щодо торгової угоди та спроб уникнути високих тарифів.

«Ми чекатимемо результатів переговорів Трампа та Путіна, які дадуть нам певні орієнтири», — повідомило одне з джерел Reuters.

• Довгострокові тенденції: з 2022 року частка російської нафти в імпорті Індії зросла до близько третини загального обсягу, зробивши росію найбільшим постачальником.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Економіка Індії у 2 кварталі 2025 року продовжила демонструвати високі темпи зростання на тлі зниження інфляції, стабільного внутрішнього попиту та позитивної динаміки бізнес-очікувань. Водночас існують ризики уповільнення через можливе запровадження США тарифів до 50% на індійський експорт, що може вплинути на другу половину року.

Економічна ситуація в Індії

Зростання ВВП та макроекономічна динаміка

• Зростання ВВП у 1 кв. 2025 року — 7,4% р/р, проти 6,4% р/р у 4 кв. 2024 року.
• Очікуваний середній темп зростання у 2–4 кв. 2025 року — близько 6,3% р/р.
• Прогноз зростання на 2025 рік збережено на рівні 6,5%, аналогічний прогнозу на 2026 рік.

Інфляційні тенденції

• Загальна інфляція у червні 2025 року знизилася до 2,1% р/р — найнижчого рівня з 2019 року.
• Основний драйвер зниження — дефляція цін на овочі.
• Базова інфляція у червні зросла до 4,5% р/р — максимум за майже два роки, через високі ціни на дорогоцінні метали та стійке зростання у сфері послуг.
• Прогноз інфляції на фінансовий рік до березня 2026 року знижено до 3,1% (раніше — 3,7%).

Монетарна політика

• З початку 2025 року ключова ставка знижена на 100 б.п. — з 6,5% до 5,5%.
• У серпні 2025 року Резервний банк Індії залишив ставку без змін, зберігши «нейтральну» позицію.
• Подальші рішення будуть залежати від динаміки інфляції та впливу торговельних обмежень США.

Зовнішня торгівля

• Дефіцит торгового балансу у червні 2025 року скоротився до $18,8 млрд (травень — $22,1 млрд, квітень — $26,4 млрд).
• Імпорт у червні — $53,9 млрд (травень — $60,6 млрд, квітень — $64,9 млрд), зниження пов’язане зі скороченням закупівель сировинних товарів.
• Експорт у червні — $35,1 млрд (травень та квітень — $38,5 млрд).

Ризики та торговельні відносини

• Індія уклала угоду про вільну торгівлю з Великою Британією та продовжує переговори з ЄС.
• США можуть запровадити тарифи у 25–50% на індійський експорт, що перевищує середній рівень тарифів у 2024 році (менше 3%).
• Чинні додаткові тарифи США: 50% — на алюміній і сталь, 25% — на автомобілі та автозапчастини.

Ринок праці та промисловість

• Рівень безробіття у червні — 6,8% (травень — 7,5%, квітень — 6,9%, березень — 7,7%).
• Зростання промислового виробництва: червень — +1,5% р/р, травень — +1,9%, квітень — +2,6%, березень — +3,9%.

Бізнес-очікування

• PMI* у виробництві у липні — 59,1 (червень — 58,4, травень — 57,6).
• PMI у сфері послуг у липні — 60,5 (червень — 60,4, травень — 58,8).

Висновки

• Економіка Індії демонструє стійке зростання на тлі сприятливої інфляційної ситуації та підтримки внутрішнього попиту.
• Головним ризиком для темпів зростання залишаються можливі торговельні обмеження США.
• Підтримка економічного імпульсу очікується завдяки новим торговим угодам, зниженню ставок та високій активності у виробничому та сервісному секторах.

* PMI —  Індекс менеджерів з закупівель у виробничій сфері (англ. Purchasing Managers’ Index, скорочено PMI). Це економічний індекс, який використовується для оцінки стану виробничого сектору країни. Він базується на опитуванні менеджерів з закупівель або виробництва щодо ключових показників, таких як: 

• Нові замовлення
• Обсяги виробництва
• Зайнятість
• Постачання сировини
• Запаси 

Як інтерпретувати значення PMI:

• PMI > 50 — розширення виробництва (економіка зростає)
• PMI = 50 — стабільність (немає змін)
• PMI < 50 — скорочення виробництва (спад)

Джерело: Terminal
За матеріалами: OPEC

Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про подвоєння тарифів на імпорт з Індії до 50% у відповідь на продовження закупівель російської нафти Нью-Делі. Крок, який може коштувати Індії майже 1% ВВП у 2025 році, є сигналом рішучості Вашингтона координувати санкційну політику з ЄС для ослаблення російської економіки та стримування її геополітичних амбіцій.

Індія, Китай та Туреччина — найбільші покупці російської нафти

Причини

• Індія, Китай та Туреччина залишаються найбільшими покупцями російської нафти навіть через три роки після початку повномасштабної війни рф проти України.
• У липні 2025 року Індія отримувала 1,6 млн барелів/день з росії, Китай — 1 млн барелів/день, Туреччина — 500 тис. барелів/день.
• У 2024 році: Китай — 2,2 млн барелів/день, Індія — 1,76 млн барелів/день, Туреччина — 0,3 млн барелів/день.
• За словами Трампа, Індія перепродає значну частину нафти на відкритому ринку з великим прибутком.

«Вони не зважають на те, скільки людей в Україні гине від російської воєнної машини… Через це я суттєво підвищу тариф, який Індія платить США», — Дональд Трамп, президент США.

Дії

• Подвоєння тарифів з 25% до 50% оголошене трохи раніше крайнього терміну 8 серпня 2025 року, який Трамп поставив росії для мирної угоди з Україною.
• Нове мито набуде чинності 27 серпня 2025 року.
• США попередили Китай про можливі тарифи до 500% на країни, що купують санкційні російські енергоресурси.
• Законопроєкт «Sanctioning Russia Act of 2025» має 84 співспонсори в Сенаті США та підтримку Палати представників.

Наслідки

• США — головний ринок збуту Індії: 18% її експорту та 2,2% ВВП.
• Експортери заявляють, що навіть 25% тариф робив продукцію неконкурентоспроможною, а 50% може знизити ВВП на 1% у 2025 році.
• Санкційний сигнал Європі: якщо США готові діяти проти Індії, вони здатні вдарити й по інших країнах, що послаблюють санкційний тиск на росію.
• План ЄС — повністю відмовитися від імпорту російських нафти та газу до грудня 2027 року.

Геостратегічний контекст

• Індія для США — ключовий партнер в Азійсько-Тихоокеанському регіоні як противага Китаю.
• Вашингтон розглядає Індію як опору стратегії стримування Китаю та альтернативу його ініціативі «Пояс і шлях».
• За прогнозами МЕА, Індія забезпечить 25% зростання світового попиту на енергію за 20 років та стане третім споживачем енергії у світі до 2030 року.

Прогноз

• Підвищення тарифів з високою ймовірністю призведе до зниження індійського експорту до США та уповільнення темпів економічного зростання.
• Європейські країни можуть посилити санкційний тиск, аби уникнути подібних торговельних заходів з боку США.
• Ймовірне подальше зростання напруженості у відносинах США з Китаєм та Індією, особливо у сфері енергетичної безпеки.
• Глобальний ринок нафти може відреагувати підвищеною волатильністю цін через ризики перенаправлення потоків російської нафти та зменшення доступності певних обсягів для окремих ринків.

Джерело: Terminal (адаптовано)

За матеріалами: Oilprice.com

Продовження на 90 днів тарифного перемир’я між США та Китаєм стимулювало зростання нафтових котирувань, знизивши ризики ескалації торговельної війни та негативного впливу на попит на паливо у двох найбільших економіках світу. Очікування зниження ставки ФРС та геополітичні події додають динаміки ринку.

Ринкова динаміка та котирування

• Brent (жовтневі ф’ючерси) +0,35%, $66,90/бар. (09:53, москва).
• WTI (вересневі контракти) +0,39%, $64,20/бар.
• Валютний ринок: US Dollar / Chinese Yuan −0,07%, US Dollar / Russian Ruble +0,50%.
• Динаміка великих енергетичних компаній:
  • BANE −0,52%, GAZP +0,66%, LKOH +0,89%, ROSN +0,48%, SNGS +0,17%, TATN +0,12%, SIBN +0,60%.
  • Зниження: KRKN −3,93%, JNOS −0,55%, MFGS −2,12%, VJGZ −0,63%.
  • Невелике зростання: RNFT +0,19%.

Макроекономічні чинники

• Ознаки слабкості на ринку праці США підвищили ймовірність зниження ставки ФРС у вересні.
• Очікувані сьогодні дані по інфляції у США можуть скорегувати монетарну політику.
• Зниження ставок традиційно стимулює економічне зростання та підвищує попит на нафту.

Геополітичні ризики

• У п’ятницю на Алясці запланована зустріч Дональда Трампа та Володимира Путіна для обговорення завершення війни в Україні.
• США посилюють тиск на росію з погрозами жорсткіших санкцій проти Китаю та Індії — покупців російської нафти, якщо мирної угоди не буде досягнуто.

«Американо-російська дипломатична лінія щодо війни в Україні залишається непередбачуваним фактором: трейдери стежать за будь-якими геополітичними сюрпризами, здатними порушити маршрути постачання або санкційні режими», — Пріянка Сачдєва, старший ринковий аналітик Phillip Nova.

«Будь-яке мирне врегулювання між росією та Україною зняло б ризик перебоїв з російською нафтою, який нависає над ринком», — Деніел Хайнс, старший стратег ANZ.

Висновки

• Продовження тарифного перемир’я знижує тиск на економічне зростання та підтримує ціни на нафту.
• М’яка монетарна політика ФРС може компенсувати можливі негативні ефекти від геополітичної напруги.
• Зустріч Трампа і путіна — критичний фактор, який здатен змінити ризиковий баланс на ринку нафти у короткостроковій перспективі.

Замовити звіт по ринку

Джерело: Terminal 
За матеріалами: oilprice.com (адаптовано)

Ціни на нафту впали приблизно на 1% до найнижчих позначок за останні вісім тижнів після заяв президента США Дональда Трампа про прогрес у переговорах з москвою. Це створило невизначеність щодо можливого запровадження нових санкцій проти росії та вплинуло на динаміку ринку.

Ринкова реакція на санкційні ризики та тарифи

Динаміка цін та ринкові тенденції

• Brent знизився на $0,75 (–1,1%) до $66,89/бар. — найнижчий рівень з 10 червня.
• WTI впав на $0,81 (–1,2%) до $64,35/бар. — найнижчий рівень з 5 червня.
• Обидва бенчмарки знижуються п’ятий день поспіль.

Геополітичний контекст

• Трамп заявив про «значний прогрес» у зустрічі спецпосланця Стівена Віткоффа з президентом росії володимиром путіним.
• США готуються запровадити вторинні санкції 9 серпня, якщо не буде кроків до завершення війни в Україні.
• росія, другий за величиною виробник нафти у світі після США, може збільшити експорт у разі послаблення санкцій.

Торговельні обмеження та тарифи

• Трамп підписав указ про додатковий тариф у 25% на товари з Індії, яка прямо чи опосередковано імпортує російську нафту. Мито набуде чинності через 21 день після 7 серпня.
• Індія та Китай — ключові покупці російської нафти.

«Поки що 21-денний період до початку нових індійських тарифів, у той час як росія намагається досягти певної угоди про припинення вогню до крайнього терміну 8 серпня, залишає надто багато невизначеності», — Боб Яуґер, директор з енергетичних ф’ючерсів у Mizuho.

Запаси нафти у США

• За даними EIA, за тиждень, що завершився 1 серпня, запаси сирої нафти скоротилися на 3 млн бар., що значно більше за прогнозовані 0,6 млн бар..
• Для порівняння, API повідомив про скорочення на 4,2 млн бар..

Інші фактори впливу

• Заплановане збільшення постачання від ОПЕК+ створює додатковий тиск на ціни.
• Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді вперше за понад 7 років відвідає Китай, що може свідчити про дипломатичне потепління на тлі напружених відносин із США.
• Саудівська Аравія вдруге поспіль підвищила ціни на нафту для азійських покупців у вересні через обмежену пропозицію та стійкий попит.

Підсумковий висновок

• Поєднання невизначеності щодо санкцій, нових тарифів і планів ОПЕК+ збільшує волатильність нафтового ринку.
• Поточна цінова динаміка свідчить про те, що ринок чутливо реагує на будь-які політичні сигнали, особливо від США та росії.
• Ситуація вимагає уважного моніторингу до ключових дат — 8 та 9 серпня, коли можуть бути ухвалені рішення, що змінять баланс постачання.

Джерело: Terminal

Першоджерело: Reuters