Попри скорочення запасів у США, нафтові котирування цього тижня демонструють спад через зменшення геополітичної напруги на Близькому Сході та очікування нових рішень OPEC+ щодо підвищення видобутку.

Ситуація на ринку нафти наприкінці червня 2025 року

Цього тижня ціни на нафту знижуються через послаблення побоювань щодо зриву постачання на Близькому Сході. Ізраїль та Іран припинили обстріли один одного, що заспокоїло ринки. Brent котирується на рівні близько 68 дол./барель, а WTI — 65,55 дол./барель, що значно нижче від більш як 77 та 73 дол./барель відповідно наприкінці минулого тижня.

Водночас у четвер ціни дещо підросли після звіту Управління енергетичної інформації США про зниження запасів сирої нафти та нафтопродуктів, а також через ознаки зростання попиту та активності на НПЗ.

«Ринок починає усвідомлювати, що запаси сирої нафти раптово стали дуже обмеженими», — сказав Філ Флінн, аналітик Price Futures Group у коментарі Reuters.

Аналітики ING відзначили, що після зняття ризику зриву постачання з Близького Сходу увага повернеться до тарифної політики. США мають фіналізувати торговельні угоди ще з десятьма країнами після домовленості з Китаєм на початку місяця. Очікується успішне завершення переговорів, що може прибрати тарифний ризик із нафтового ринку та стимулювати попит. Зниження вартості долара США також може цьому посприяти.

ING нагадує про майбутню зустріч OPEC+ 6 липня. Очікується рішення про збільшення видобутку ще на 411 тис. барелів на добу. Це може привести до значного профіциту на ринку нафти до кінця року, якщо не буде повторної ескалації на Близькому Сході.

• Ключові фактори зниження цін: зняття напруги між Ізраїлем та Іраном
• Очікування торговельних угод США з іншими країнами
• Можливе збільшення видобутку OPEC+
• Послаблення долара США

Замовити тижневий звіт по ринку

Джерело: Terminal.
За матеріалами: OilPrice.
Додаткові джерела інформації: Reuters Energy, ING.

Тарифна політика у сфері електроенергетики залишається неефективною, непрозорою та не відповідає потребам розвитку усіх підприємств електроенергетичного сектору.

Як повідомляє прес-служба Рахункової палати, про це йдеться у Звіті про результати аудиту ефективності виконання Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, повноважень з держрегулювання діяльності з виробництва, передачі, розподілу і постачання електроенергії.

«Матеріали аудиту засвідчили, що НКРЕКП у 2016–2018 роках забезпечено законне використання коштів держбюджету на свою діяльність, але виконання завдань і заходів з реалізації повноважень повною мірою не забезпечено. Через цінову і тарифну політику НКРЕКП у сфері електроенергетики приватні виробники працювали в більш сприятливих умовах, ніж виробники державного сектору», — йдеться у повідомленні.

Зокрема, аудитом встановлено, що НКРЕКП під час тарифорегулювання у сфері електроенергетики протягом 2016–2018 років не враховувала інтересів і фінансових показників діяльності усіх виробників електроенергії. При опрацюванні поданих на затвердження обґрунтованих пропозицій щодо величини тарифу різних підприємств, їх зменшували в основному державним генераціям (АЕС, ГЕС і ГАЕС), а не для приватних виробників (ТЕЦ і ТЕС).

«Наприклад, для ДП «НАЕК» Енергоатом» і ПрАТ «Укргідроенерго» НКРЕКП систематично зменшувала величину тарифу майже на третину від обрахованого підприємствами рівня. Водночас для приватних виробників ТЕЦ – не більш як на 10 відсотків. Такий штучно створений для державних підприємств дефіцит фінансів призводив до браку коштів, необхідних їм для закупівлі ядерного палива, «заморожування» заробітної плати, відтоку кваліфікованих кадрів, гальмування модернізації та розвитку виробничих потужностей», — прокоментували у палаті результати аудиту.

У результаті перевірки також встановлено, що інвестиційні програми для Укргідроенерго Енергоатома НКРЕКП схвалювала з меншими обсягами капітальних інвестицій, ніж визначено в урядових програмних документах.

«Внаслідок недофінансування будівництво нових енергоблоків здійснюється вже понад 35 років, а їхня вартість за оновленими проектами збільшилася в чотири рази. При цьому не вирішено питання транспортування енергетичних потужностей», — наголошується у звіті.

Рахункова палата також заявляє, що НКРЕКП не реагує на рекомендації, що надані за результатами попереднього контрольного заходу.

«Дієві та послідовні заходи щодо їх виконання не вживалися. Не виконано жодної з наданих рекомендацій», — підсумували у Рахунковій палаті.