Національна комісія з розвитку та реформ Китаю (NDRC) доручила тепловим електростанціям збільшити запаси вугілля на 10% до 10 червня 2025 року, прагнучи стабілізувати внутрішні ціни та підтримати прибутковість вугільної галузі. Однак аналітики скептично оцінюють ефективність цього кроку на тлі надлишкової пропозиції та зниження попиту.

Падіння цін і скорочення імпорту

• Ціни на теплове вугілля в Китаї впали до найнижчого рівня з березня 2021 року, що спричинило зниження прибутковості вугільних компаній майже на 49% у період з січня по квітень 2025 року. Джерело: Reuters
• Імпорт вугілля у квітні 2025 року знизився на 16% порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 37,8 млн тонн. Джерело: Mining Weekly
• Внутрішнє виробництво вугілля зросло на 6,6% у перші чотири місяці 2025 року, досягнувши 1,2 млрд тонн, що сприяло надлишковій пропозиції на ринку. Джерело: Reuters

Сумніви щодо ефективності заходів

Попри зусилля уряду, трейдери сумніваються в ефективності збільшення запасів вугілля для стабілізації цін. Високі запаси на шахтах і портах, а також зниження попиту на теплову енергію через зростання виробництва з відновлюваних джерел енергії, створюють додатковий тиск на ринок.

Збільшення запасів вугілля може не мати бажаного ефекту, оскільки надлишкова пропозиція вже тисне на ринок, а попит залишається слабким.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters, Financial Times, Mining Weekly, Інших джерел

На сьогодні в платіжці кожного громадянина 70% становлять витрати на енергетичні ресурси: на теплову енергію, на газ, на електрику, на воду. Тож держава пропонує українцям, як співвласникам, використовувати Фонд енергоефективності, як інструмент державної підтримки, для покращення якості свого життя і стримування зростання тарифів за ЖКП.

На цьому наголосила Міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак під час презентації плану діяльності Мінергіону на 2019-2024 роки.

«На сьогодні отримано 13 заявок. Ми вважаємо, що це добрий старт. Також ми хочемо в 2020 році розробити стратегію термомодернізації будівель відповідно до 27 директиви ЄС. Це стосуватиметься не лише житлових будинків, а й громадських будівель. І відповідно до цієї стратегії ми розуміємо, що має бути державна підтримка житлового фонду. Що стосується громадських будівель — це мають бути інші механізми, зокрема, енергосервісного підряду, кредитні ресурси, що будуть залучатися органами місцевого самоврядування на реалізацію цієї стратегії. Ми маємо її розробити по роках і щоб всі знали, в який спосіб будемо наводити лад і забезпечувати енергоефективність у будівля», — сказала Міністр.

За її словами, «стратегія буде мертвою, якщо не буде інструментів фінансування».

Альона Бабак повідомила, що держава вже акумулювала в Фонд енергоефективності 4,3 млрд грн і у наступних роках фінансування ще зросте.

«Це ресурс на підтримку термомодернізації житлових будівель, який може стати рушієм економіки. Адже будуть потрібні будівельні матеріали, людські ресурси, підрядні організації, компанії, які займатимуться налагодженням і влаштуванням інженерних установок та обладнання, яке забезпечить енергоефективність. І тому ми вважаємо, що цей ресурс буде суттєвим імпульсом для зростання економіки, поштовхом для розвитку суміжних галузей», — сказала Міністр.

Альона Бабак зазначила, що з урахуванням внеску у 100 млн євро від ЄС та Уряду Німеччини, фінансовий ресурс Фонду енергоефектвиності достатньо великий — близько 7 млрд грн і цього достатньо, щоб наступного року почалась більш масштабна і серйозна робота в напрямку термомодернізації житлових будівель.

На виконання вимог статті 20 Закону України «Про теплопостачання» Держенергоефективності оприлюднює розраховані середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням газу, для потреб населення та бюджетних установ, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії.

Про це пише пресслужба Держенергоефективності.
На основі цих розрахунків органи місцевого самоврядування можуть встановлювати підприємствам тарифи на теплову енергію з відновлюваних джерел на рівні 90% від оприлюднених середньозважених тарифів.
«Нагадуємо, що Законом України від 21.03.2017 № 1959-19 щодо стимулювання виробництва тепла з відновлюваних джерел запроваджено спрощену та прозору процедуру встановлення тарифів на тепло «не з газу».
Маючи гарантований на законодавчому рівні тариф, інвестор може заздалегідь визначити рентабельність проекту і залучити необхідні кредитні та інвестиційні кошти.
Дякуємо органам місцевого самоврядування та НКРЕКП за вчасно надану інформацію для розрахунку середньозважених тарифів та сподіваюсь на подальшу співпрацю.

Читайте в «Терміналі», НАК «Нафтогаз України» запустив програму «Газовий запас» для ОСББ з власними котельнями та інших виробників теплової енергії. «Відтепер купити газ на зиму за фіксованою ціною можуть ОСББ з власними котельнями та інші тепловиробники. Це дозволить їм нівелювати очікуване ринком зростання цін на газ та захистити своїх клієнтів, які мешкають у багатоквартирних будинках, від підняття тарифів на тепло», — сказав керівник інтегрованого газового бізнесу Нафтогазу Андрій Фаворов.

НАК «Нафтогаз України» запустив програму «Газовий запас» для ОСББ з власними котельнями та інших виробників теплової енергії.

«Відтепер купити газ на зиму за фіксованою ціною можуть ОСББ з власними котельнями та інші тепловиробники. Це дозволить їм нівелювати очікуване ринком зростання цін на газ та захистити своїх клієнтів, які мешкають у багатоквартирних будинках, від підняття тарифів на тепло», — сказав керівник інтегрованого газового бізнесу Нафтогазу Андрій Фаворов, повідомила пресслужба НАКу.

Скористатися пропозицією зможуть тепловиробники, які не мають боргів за спожитий газ. Для цього їм необхідно звернутися в Нафтогаз, підписати угоду та здійснити 100% передоплату газу до 18 жовтня.

Нафтогаз пропонує ОСББ придбати газ, необхідний їм для потреб централізованого опалення та гарячого водопостачання, за фіксованою літньою ціною 6 145,31 грн з ПДВ за 1 тис. куб. м (без урахування вартості розподілу газу). Використовувати такий газ ОСББ зможуть в період з 1 листопада 2019 року до 31 березня 2020 року.

Кожен виробник тепла також має право на закупівлю газу у Нафтогазу на регульованих умовах, встановлених державою (ПСО). Ціна за договором ПСО змінюється слідом за ринковою ціною газу.

Придбавши «Газовий запас», ОСББ захищає себе від ризику підвищення цін на газ взимку, закупивши газ за літньою ціною.

Якщо ринкова ціна газу, навпаки, впаде, – споживач також зберігає можливість скористатися найнижчою ціною: для цього необхідно перейти на використання газу за стандартним договором ПСО, а «Газовий запас» — зберегти на наступні місяці. При цьому обсяги, використані за договором ПСО, треба буде оплачувати окремо.

Якщо протягом періоду постачання газу в межах пропозиції «Газовий запас» (з 1 листопада 2019 року до 31 березня 2020 року) клієнт не використає весь передоплачений обсяг, – залишок коштів повернеться на рахунок клієнта.

Споживачі, які підпишуть стандартний договір ПСО і передплатять певні обсяги в межах «Газового запасу», зможуть самостійно обирати, на умовах якого з двох договорів вони будуть отримувати газ.

Щоб перейти з одного договору на інший, згідно із законодавством, необхідно подати Нафтогазу заявку за 5 днів до початку місяця споживання. При цьому варто пам’ятати, що ціна газу за ПСО стає відомою лише у місяць споживання, а не до його початку. Тенденцію зміни ціни на ринку можна відслідковувати за такими індикаторами, як, наприклад, результати торгів на Українській енергетичній біржі.

Враховуючи ці особливості, Нафтогаз рекомендує клієнтам зважено підійти до визначення передоплачених обсягів в межах «Газового запасу».

Детальніше ознайомитись з умовами пропозиції Нафтогазу «Газовий запас» для ОСББ та інших тепловиробників можна за посиланням.