Ринок пального дедалі менше залежить лише від поточної ціни на нафту і дедалі більше — від того, наскільки швидко держави здатні знижувати сам попит на нафтові продукти. Саме такий підхід зафіксований у 10-пунктовому плані Міжнародного енергетичного агентства, IEA. Логіка документа жорстка: скорочення споживання нафти не має бути тимчасовою антикризовою реакцією, воно має стати сталою політикою, яка одночасно посилює енергетичну безпеку, зменшує викиди й послаблює тиск забруднення повітря.

Стійкість ринку пального тепер визначатиметься не лише постачанням, а й тим, наскільки швидко скорочується нафтовий попит

У документі IEA ключовий акцент зміщено з короткострокового реагування на структурну перебудову попиту. Ідеться не про разовий ефект у піковий сезон споживання, а про рішення, які мають працювати роками. Для ринку пального це означає зміну самої моделі розвитку: виграє той сегмент, який швидше адаптується до нижчої нафтової інтенсивності економіки, а не лише той, хто краще переживає поточну волатильність цін.

Що саме вважає пріоритетом IEA

• Скорочення споживання нафти має бути сталим, а не тимчасовим заходом реагування.
• Головна мета такої політики — одночасно посилити енергетичну безпеку, боротися зі зміною клімату і зменшувати забруднення повітря.
• Уряди, за оцінкою IEA, вже мають усі необхідні інструменти, щоб у найближчі роки перевести нафтовий попит у траєкторію зниження.
• Щоб досягти нульових чистих викидів до 2050 року, попит на нафту в розвинених економіках у 2030 році має бути більш як на 15 млн барелів на добу нижчим, ніж у 2021 році.

Ця цифра — більш як 15 млн барелів на добу — фактично показує масштаб трансформації. Для ринку пального це вже не косметичне коригування, а структурний розворот. Водночас IEA прямо вказує: рішення треба ухвалювати зараз, навіть якщо максимальний ефект від них буде сильніше відчутний трохи пізніше.

Електромобілі вже не додаток до ринку, а один із головних інструментів зміни попиту

• IEA закликає пріоритезувати підтримку електромобілів і розблоковувати ланцюги постачання.
• У сценарії Net Zero by 2050 продажі електромобілів у розвинених економіках мають зрости до 28 млн одиниць у 2030 році проти 3,2 млн у 2021 році.
• Окремо наголошено на великому невикористаному потенціалі електробусів і електричних вантажівок для коротких маршрутів.
• Критично важливим названо довгострокове інвестування у стійкість постачання, щоб послабити обмеження у ланцюгах постачання компонентів для електромобілів.

Для паливного ринку це означає просту річ: електрифікація вже працює не як іміджевий напрям, а як механізм прямого витіснення нафтового попиту. Причому IEA акцентує не лише на продажах машин, а й на інфраструктурі та стійкості постачання, тобто на тих елементах, без яких масштабування електротранспорту не відбудеться.

Паливна економічність стає не менш важливою, ніж сама ціна пального

• IEA вимагає суттєво підвищити амбіцію стандартів паливної економічності для дорожнього транспорту.
• Окремо підкреслено, що продажі SUV продовжують зростати, а ці автомобілі вже забезпечують майже 10% споживання нафти у розвинених економіках.
• Серед інструментів реагування названо спеціальні реєстраційні та дорожні податки для автомобілів із вищими викидами.
• IEA також вважає критично важливим подальше підвищення паливної ефективності вантажівок, навіть там, де окремі технічні рішення вже є економічно доцільними за поточних нафтових цін.

Це означає, що ціноутворення на ринку пального дедалі сильніше залежатиме не лише від котирувань нафти, а й від регуляторної політики щодо споживання. Інакше кажучи, маржа й обсяги продажів у майбутньому визначатимуться не тільки вартістю ресурсу, а й тим, наскільки держава стимулює економніше використання кожного літра.

Альтернативні палива розширюють ринок, але швидкого повного заміщення не буде

• IEA виступає за нарощування постачання альтернативних палив.
• Найближчим обмеженням для біопалив названо доступність стійкої сировини, щоб розширення не шкодило продовольчим ринкам.
• Натомість агентство бачить потенціал у збільшенні використання відпрацьованої кулінарної олії та тваринних жирів для виробництва біодизеля.
• Синтетичні палива, зокрема водень і аміак, у найближчій перспективі не дадуть помітного скорочення нафтового попиту, однак програми досліджень, розробок і демонстрацій слід пришвидшувати.
• У сценарії, сумісному з дорожньою картою IEA до нульових викидів, чистіші палива забезпечують близько однієї шостої використання в дорожньому транспорті в розвинених економіках до 2030 року.

Для ринку пального це означає, що диверсифікація джерел енергії відбуватиметься поетапно. Біопаливний компонент може посилюватися швидше, тоді як синтетичні палива поки що радше формують майбутню архітектуру ринку, ніж змінюють його негайно.

Найбільш недооцінений резерв зниження нафтового попиту — тепло і будівлі

• IEA закликає прискорити заміну нафтових котлів тепловими насосами і заборонити встановлення нових нафтових котлів.
• Лише в розвинених економіках сьогодні на опалення житла, магазинів і офісів, а також на частину теплового попиту й роботу двигунів у легкій промисловості використовується більш як 3,5 млн барелів на добу нафти.
• Ще додатково 5,5 млн барелів на добу таких використань припадає на країни з економіками, що формуються, і країни, що розвиваються.
• IEA прямо вказує, що більшість цих використань може бути заміщена тепловими насосами і відновлюваними джерелами енергії.

Цей фрагмент особливо важливий для розуміння майбутнього паливного ринку. Частина нафтового попиту зникає не на заправці, а в будівлях і тепловому господарстві. Відповідно, зниження залежності від нафти дедалі більше переходить у площину модернізації фонду будівель, а не лише транспорту.

Пластики й переробка також стають елементом паливної політики

• IEA пропонує збільшувати збір пластикових відходів, їх повторне використання і переробку.
• У короткостроковому періоді вплив таких заходів на нафтовий попит названо помірним.
• Водночас саме ці рішення створюють основу для більших скорочень у майбутньому.
• Агентство оцінює, що у розвинених економіках у найближчі роки рівень збору відходів може збільшуватися приблизно на 1 відсотковий пункт на рік.

Це важливе уточнення для ринку нафтопродуктів: частина попиту на нафту пов’язана не з моторним паливом, а з нафтохімічною сировиною. Саме тому переробка пластику стає не лише екологічною, а й енергетичною політикою.

Що це означає для паливного ринку в практичному вимірі

• Пік попиту вже не сприймається як віддалений сценарій — IEA пропонує набір дій, які можуть дати помітний ефект уже в найближчі два-три роки.
• Головний акцент зміщується з реакції на кризу до структурного скорочення попиту.
• Стійкість ринку дедалі більше визначатиметься поєднанням електрифікації, паливної економічності, альтернативних палив, теплових насосів і циркулярної економіки.
• Для урядів це означає потребу не в одному рішенні, а в комбінації податкових, регуляторних, інвестиційних і технологічних інструментів.
• Для споживача це означає, що сталі зміни щоденних звичок, до яких суспільство здатне адаптуватися, стають частиною довгострокового зниження нафтової залежності.

У підсумку IEA пропонує дивитися на ринок пального значно ширше, ніж через призму короткострокового балансу між попитом і пропозицією. Нафта втрачатиме частку не одним ударом, а через паралельний тиск з різних боків: електромобілі, жорсткіші стандарти ефективності, альтернативні палива, відмова від нафтового опалення і розвиток переробки. Саме в цій логіці й формується новий порядок денний для паливного ринку — менше залежності від нафти, більше енергетичної стійкості та менша вразливість до зовнішніх шоків.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Після кількох років двозначного зростання глобальний ринок теплових насосів демонструє спад: у низці ключових європейських країн продажі впали до −40% р/р. Причини: низькі ціни на газ (звужують цінову перевагу), зменшення субсидій і вузькі місця в інсталяції включно з дефіцитом кваліфікованих техніків. Попри це, технологія зберігає високу ефективність: 3–5 одиниць тепла на 1 одиницю електроенергії, а «холоднокліматичні» моделі працюють за температур значно нижчих за нуль. Ключовий виклик — не продукт, а системна інтеграція (будинки + мережі + кадри) й фінансування на тлі вищих ставок та урізання підтримки.

Реальність теплових насосів у 2025

Між підтримкою та ринком: досвід Європи й Китаю

• Європейський ринок теплових насосів пережив рекордне падіння у 2024 році – продажі впали на 21% у порівнянні з попереднім роком.
• Причини спаду: високі ціни на електроенергію, падіння цін на газ, уповільнення в будівництві та невизначеність державної політики.
• У 2022 році, коли ціни на газ зросли, електричні теплові насоси були вигідною альтернативою. Сьогодні ж, коли електроенергія в середньому у 2,5 рази дорожча за газ, споживачі втрачають мотивацію до переходу.

Позитивний приклад Китаю

• Протягом п’яти років ринок теплових насосів у Китаї стабільно зростає, попри кризу в нерухомості.
• У квітні 2025 року Національна комісія з розвитку та реформ Китаю представила новий план дій, орієнтований на:
  • підвищення енергоефективності
  • зменшення викидів вуглецю
  • розширення використання теплових насосів у житловому та промисловому секторах
  • заміщення вугільних систем опалення
• Послідовна державна політика із чіткими цілями й стимулами сприяє попиту та стабільному зростанню ринку.

Інвестиційні бар’єри: сонячні панелі, акумулятори, будівлі з нульовими викидами

• Будівлі з нульовими викидами CO₂ можуть удвічі скоротити викиди та рахунки за енергію, але потребують високих початкових інвестицій.
• Хоча окупність таких рішень є прийнятною, без структурованих фінансових механізмів їх масове впровадження залишається обмеженим.

Нові фінансові підходи: розумне фінансування

• У Європі зростає популярність так званих smart finance рішень:
  • пільгові кредити
  • зелені іпотеки
  • схеми фінансування через комунальні або податкові рахунки
• Ініціативи, як-от Smart Finance for Smart Buildings (SFSB), Private Finance for Energy Efficiency (PF4EE) та ELENA, допомагають зменшити ризики для інвесторів.
• В Ірландії працюють схеми кредитного страхування та Фонд кліматичних дій, які активізують приватні інвестиції в енергоефективність.

Приклад США: фінансування PACE

• У США активно використовується Property Assessed Clean Energy (PACE) фінансування.
• Його суть – погашення кредиту через податок на нерухомість, що дозволяє уникати значних початкових витрат.
• З 2015 по 2023 рік понад 65% з $17 млрд, профінансованих через PACE, пішли на підвищення енергоефективності й проєкти у сфері відновлюваної енергії в будівлях.

Погляд у майбутнє

• Технології вже доступні, але економічна привабливість – ключовий чинник.
• Необхідна стабільна державна політика, доступне фінансування й ринкові стимули, аби зробити енергоефективні інвестиції вигідними у довгостроковій перспективі.

Інвестиції в електрифікацію будівель можливі лише тоді, коли забезпечено баланс між доступністю, вигодою й довірою споживачів

Джерело: Terminal

За матеріалами:

• International Energy Agency (IEA)
• National Development and Reform Commission of China
• European Commission – Energy Efficiency
• US Department of Energy – PACE

Додаткові джерела інформації:

• PF4EE – European Investment Bank
• ELENA Initiative

Замовити щотижневий звіт по ринку у форматі PDF

Динаміка інвестицій в енергетику

За останнє десятиліття світ спостерігав істотне зростання інвестицій у сфери енергоефективності та електрифікації, особливо в транспортному та будівельному секторах. За оцінками Міжнародного енергетичного агентства (IEA), загальні щорічні інвестиції в цих напрямах досягнуть $800 млрд у 2025 році.

• Електромобілі: інвестиції у виробництво EV та підвищення ефективності ДВЗ зросли у п’ять разів з 2015 року та очікувано досягнуть $220 млрд у 2025 році.
• Будівництво: зросла потреба в реновації будівель і впровадженні електрифікованих процесів, зокрема у промисловості.
• Роль енергоефективності: стала ключовою для енергетичної безпеки, доступності та незалежності.

Нерівномірність динаміки та вплив економічних чинників

Попри історично високу політичну підтримку, зростання відсоткових ставок з 2023 року обмежило бюджетні можливості урядів для надання цільових стимулів. Це спричинило поступове скорочення підтримки, особливо в ЄС, де у 2024 році інвестиції в енергоефективність знизилися на 2%.

• Теплові насоси: продажі знизилися другий рік поспіль через високі ціни на електроенергію та дешевий газ у Європі.
• Темпи будівництва: загальмували по всьому світу, особливо в Китаї, де уряд акцентував на завершенні наявних проєктів.
• Позитивні компенсатори: зростання вартості матеріалів для термомодернізації, зростання продажів енергоощадної техніки та охолоджувальних систем.

Регіональний розподіл інвестицій

Найбільше інвестицій у споживчий попит в енергосистемі припадає на США, Китай та ЄС — разом понад дві третини. Водночас зростає активність країн, що розвиваються.

• Європейський Союз: скорочення політичної підтримки в окремих країнах і уповільнення ринку EV та теплових насосів призвели до зниження інвестицій.
• США: утримали стабільний рівень завдяки сильному будівельному ринку; очікується відновлення зростання у 2025 році залежно від впливу нових торгівельних політик.
• Китай: інвестиції в будівельному секторі зросли на 4% через дорожчання матеріалів, а вкладення в промисловість подвоїлися у 2024 році й зростуть ще на третину у 2025-му.
• Країни, що розвиваються: інвестиції в EV за межами Китаю перевищили 15% від глобальних завдяки активності в Бразилії та Південно-Східній Азії.

Перспективи на 2025 рік

За прогнозами IEA, інвестиційна активність у 2025 році може відновитися, однак ситуація залишається невизначеною. Витрати на енергоефективність чутливі до змін у торгівельній політиці, вартості матеріалів та регуляторній базі. Тому для урядів і компаній важливо зберігати стратегічний фокус на модернізації енергоспоживання.

«Управління попитом на енергію стає критично важливим не лише для досягнення кліматичних цілей, а й для забезпечення енергетичної незалежності»

— IEA

Джерело:

Terminal
За матеріалами: IEA World Energy Investment 2024

Додаткові джерела інформації:

IRENA: Renewable Energy Costs

US DOE: Buildings Sector Overview

European Green Deal – Climate Policy