Європа збільшила імпорт зрідженого природного газу (LNG) до рекордного рівня, компенсуючи падіння трубопровідних постачань і слабке зростання власного видобутку. США закріпилися як головний постачальник LNG до ЄС, тоді як російські поставки скорочуються, але залишаються значними.

Рекордний імпорт LNG і зниження ролі трубопровідного газу

• Постачання природного газу в країни ЄС зросло на 5 % (понад 10 млрд м³) у першій половині 2025 року порівняно з аналогічним періодом 2024 року.
• Це зростання зумовлене переважно рекордним зростанням імпорту LNG на 25 % (майже 20 млрд м³) — до 92 млрд м³ за шість місяців.
• Питома вага LNG у газовому балансі Європи зросла з 33 % до майже 40 %.

Географія постачань та ролі постачальників

• США збільшили постачання LNG до Європи на 45 % та забезпечили майже 90 % приросту LNG за цей період.
• Частка США в імпорті LNG склала близько 60 %.
• Російські постачання LNG впали на 4 % (0.5 млрд м³), але росія залишається другим найбільшим постачальником.
• 85 % російського LNG імпортували Бельгія, Франція та Іспанія.

Скорочення трубопровідних постачань

• Постачання трубопровідного газу з Норвегії скоротилися на 4.5 % (3 млрд м³) через аварії та ремонти.
• Російські трубопровідні постачання впали на 20 % (4.5 млрд м³), до країн ЄС — на 45 % (6.6 млрд м³) через зупинку транзиту через Україну з 1 січня 2025 року.
• Частка російського трубопровідного газу в загальному попиті Європи — менше 8 %.

Тенденції внутрішнього видобутку

• Загальний рівень видобутку, окрім Норвегії, залишився на рівні минулого року.
• У Великій Британії видобуток зменшився на 6 % (1 млрд м³) через вичерпання родовищ Північного моря.
• У Данії видобуток зріс на 70 % (0.45 млрд м³) завдяки родовищу Tyra.
• У Туреччині також фіксується 70 % зростання видобутку — за рахунок родовища Sakarya.

Очікування до кінця 2025 і на 2026 рік

• Зменшення трубопровідного газу з росії та Норвегії, а також вищі обсяги закачування до сховищ підтримають попит на LNG у Європі.
• Очікується, що у 2025 році імпорт LNG в Європу зросте ще на 25 %.
• На 2026 рік прогнозують незначне зниження імпорту LNG через менший попит та зростання трубопровідних постачань із Норвегії.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

«`

Global commodities trader Gunvor оголосила про призупинення всіх термінальних операцій на своєму нафтопереробному заводі Europoort у Роттердамі. Це рішення буде реалізоване після консультацій із робітничою радою, попри те, що проєкт із виробництва SAF із VARO не постраждає.

Рішення про зупинку термінальних операцій

• Gunvor оголосила про намір припинити термінальну діяльність після 7 місяців з моменту mothballing процесингових установок, які мають потужність 80 000 бар./добу.
• Така міра обґрунтована невизначеним інвестиційним кліматом у Нідерландах.
• Gunvor проведе консультації з робітничою радою заводу щодо остаточного рішення.

Вплив на працевлаштування та інтернаціональні тенденції

• Закриття терміналу може призвести до скорочення персоналу, хоча точні цифри поки не розголошуються.
• Це рішення укріплює тренд у Європі: низька маржа переробки, конкуренція з новими потужностями у Африці та на Близькому Сході, зростання електромобільності та витрат на операційну діяльність.

Спрямованість на енергетичний перехід

• Водночас проєкти з енергетичного переходу на майданчику залишаються пріоритетом.
• Спільно з VARO реалізується проєкт з виробництва стійкого авіаційного пального (SAF) потужністю 350 тис т/рік.
• Фаза FEED має бути завершена до кінця 2024 року.

«…проєкти енергетичного переходу, що розвиваються на майданчику, зокрема угода з VARO щодо виробництва стійкого авіаційного пального, не постраждають.» – представник Gunvor.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Директора Науково-Технічного центра «Псіхєя» Сергія Сапєгіна вітаємо з Днем народження!

Вельмишановний Сергію Віталійовичу!

Прийміть найщиріші вітання з нагоди Дня народженя!
Від усього серця зичимо Вам сил і наснаги для здійснення задумів, щоб Ваш професійний досвід, організаторські здібності та лідерські якості і надалі слугували на благо розбудови енергетичної галузі, зміцненню та процвітанню України.

Бажаємо Вам миру, міцного здоров`я, щастя, сімейного благополуччя. Нехай Ваша життєва енергія, творча наснага будуть гарантією великих досягнень у Вашій діяльності, а кожна розпочата справа стане ще одною сходинкою до вершин успіху!

Колектив НТЦ «Псіхєя».

Согласно последним данным Федерального сетевого агентства, в августе прирост мощности солнечных электростанций составил 327,22 мегаватта. В результате тенденция к росту ежемесячных новостроек продолжалась — после 241 мегаватт в мае, 270 мегаватт в июне и 310 мегаватт в июле.

Об этом пишут ЭлектроВести.

Как свидетельствуют цифры, опубликованные в понедельник, 235 мегаватт пришлись в августе на крышные солнечные электростанции, 18,6 мегаватт — на наземные, построенные вне тендеров. 928 киловатт — солнечные электростанции, построенные в рамках Закона об обеспечении арендаторов жилья солнечной электроэнергией.

В октябре «зеленые» тарифы продолжат падение на 1,4%. При прямой продаже электроэнергии на бирже тариф будет составлять 7,42 цента за киловатт-час. Для крупномасштабных крышных солнечных электростанций от 40 до 750 киловатт — 8,18 цента за киловатт-час. Крышные системы мощностью до 10 киловатт получат 10,58 цента за киловатт-час, а от 10 до 40 киловатт — 10,30 цента за киловатт-час.

Таким образом общая установленная мощность солнечных электростанций на конец августа 2019 года достигла в Германии 48,653 гигаватта. Пока еще при достижении установленной мощности в 52 гигаватта угрожает прекращение финансирования крышных и небольших наземных солнечных электростанций. Однако, в соответствии с запланированным климатическим пакетом, этот лимит должен быть отменен.

Директор специальных проектов НТЦ «Психея» Геннадий Рябцев в комментарии журналу «Терминал» отметил, что Германия переводит свои тепловые станции на рынок дополнительных услуг, включая по мере надобности. К тому же еще происходят перетоки с французских АЭС в ночное время.

В Польше началось строительство участка газопровода Польша-Словакия, который призван обеспечить поставки газа из польско-норвежского газопровода Baltic Pipe, а также польского терминала по приему сжиженного газа.

По территории Польши длина трубопровода составит 59 км, передает Polskie Radio.

Мы планируем, чтобы работы закончились к концу 2021 года. Хочу добавить, что это довольно сложный участок. Сложный в проектном плане и в плане реализации, поскольку он проходит через горные районы. Поэтому здесь требуются особенная внимательность и применение самых современных технологий», – отметил вице-глава компании Gaz-System Артур Завартко.

Газопровод Польша-Словакия будет межсистемным и реверсным, газ можно будет поставлять в обоих направлениях. Стоимость строительства участка газопровода на польской территории составляет более 500 миллионов злотых (115 млн евро).

В Словакии работы по сооружению трубопровода уже идут, длина словацкого участка составляет 110 км.

Как отметил Артур Завартко, вице-глава компании Gaz-System, задача этого газового соединения будет заключаться в том, чтобы газ с т.н. северных ворот, газового терминала, который будет расширяться, а также из газопровода Baltic Pipe поставлялся в направлении южных стран.

«Мы планируем, чтобы работы закончились к концу 2021 года. Хочу добавить, что это довольно сложный участок. Сложный в проектном плане и в плане реализации, поскольку он проходит через горные районы. Поэтому здесь требуются особенная внимательность и применение самых современных технологий. И мы их наверняка применим», — сказал Артур Завартко, вице-глава компании Gaz-System.

Газопровод Польша-Словакия будет межсистемным и реверсным, газ можно будет поставлять в обоих направлениях. Стоимость строительства участка газопровода на польской территории составляет более 500 миллионов злотых (115 млн евро). В Словакии работы уже идут, длина словацкого участка составляет 110 км.

В аэропорту Абу-Даби (Объединенные Арабские Эмираты) переход между терминалами собирает энергию шагов пассажиров.

Об этом пишут ЭлектроВести.

Покрытие пешеходной дорожки состоит из соединенных между собой треугольных панелей, где производится электроэнергия с помощью электромагнитных генераторов.

Каждый день по пешеходной дорожке площадью 16 квадратных метров проходит около 8000 человек, благодаря которым генерируется электроэнергия для освещения перехода, а также для подсчета количества шагов.

Это первый случай применения подобной экологически чистой технологии в аэропортах Ближнего Востока.

Науково-технічний центр «Псіхєя» готує до випуску черговий номер часопису «TerminaL», вихід якого запланований на січень 2019 року.

Номер присвячений наявним загрозам енергетичній безпеці України: подоланню залежності від Росії у постачанні енергетичних ресурсів і технологій; створенню умов для надійного енергозабезпечення та транзиту енергоресурсів; підвищенню стійкості енергетичної галузі до негативних зовнішніх впливів.
Особлива увага в номері приділятиметься створенню мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

Запрошуємо експертів галузі та операторів ринку до співпраці!

Контактні номери

+380 (44) 223-5003,
+380 (50) 310-7731,
+380 (67) 401-3151
e-mail: oil@ukroil.com.ua

Зрозуміло, що при рівні товарних угод на світових біржах на рівні 1% казати, що ціна обумовлена попитом і пропозицією нафти на світовому ринку важко. Більш того, спроби пояснити зміною такого балансу падіння цін в декілька разів з рівня більше 100 доларів за барель до 30 теж викликає здивування. Проте, країни-споживачі енергоносіїв виграють за рахунок зменшення витрат на нафту і, відповідно, нафтопродукти. Але для України є свої особливості. Зниження цін на нафту на світових біржах по різному впливає на Україну в коротко- и середньостроковій перспективі.

Про це в коментарі журналу «Термінал»  зауважив директор Науково-технічного центру «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Якщо розглядати у середньо- і довгостроковій перспективі ми можемо мати негатив пов’язаний, по-перше, зі зменшенням темпів відродження вітчизняної нафтовидобувної промисловості. Крім того, Україна – експортер зерна і сировинних ресурсів, проте аналіз світових цін показую відносно високу кореляцію між сировинними і нафтовим ринками. Таким чином, другий негатив – зменшення доходів від експорту вітчизняної продукції.

Зниження цін на нафту на світових біржах по різному впливає на Україну в коротко- и середньостроковій перспективі.

Про це в коментарі журналу «Термінал»  зауважив директор Науково-технічного центру «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Якщо у короскостроковій песпективі внутрішній паливній активно відреагує на зниження цін, український споживач отримає меньші ціни на паливні ресурси. Це стримує темпи інфляції, оскільки нафтопродукти є інфраструктурний товар, і зменшує соціальну напруженність.

Але в середньостроковій песрпективі ми маємо негатив пов’язаний, по-перше, зі зменшенням темпів відродження вітчизняної нафтовідобувної промисловості. Крім того, Україна – експортер зерна і сировинних ресурсів, проте аналіз світових цін показую відносно високу кореляцію між сировинними ринками. Таким чином, другий негатив – зменшення доходів від експорту вітчизняної продукції.

Не слід забувати й те, що розвиток світової відновлюваної енергетики і української у тому числі відбувається в значній мірі за рахунок покращення економічної привабливості генерації енергії без використання викопних видів палив при вислких цінах на нафту. Але при зниженні цін на світових нафтових біржах такі переваги можуть бути втрачені. До речі Сполучені Штати Америки на тлі зменшення свіових цін на викопні види палива війшли в прошлому році із Паризької угоди у рамках конвенції ООН по змінах клімату і норощують видобуток природного газу, зокрема, за рахунок сланцевих родовищ, а Россія  так і не прєдналась до цієї угоди.

«Термінал» писав, нафта знову падає в ціні: Brent — $65,96 за баррель.

Коментуючи «Терміналу» стан справ із опаленням в окремих регіонах, директор спеціальних проектів НТЦ «Псіхєя» Геннадій Рябцев зауважив, що  затримка зі стартом опалювального сезону у кількох містах ставить під загрозу комфорт і безпеку мешканців, особливо зважаючи на очікуване похолодання найближчими днями.

Що є головною причиною невчасного початку опалювального сезону в низці регіонів?

Криза неплатежів, і як наслідок, накопичення боргів, причому таких, які підприємства сплатити не можуть. Окрім безпосередньої заборгованості там ще додаються штрафи, пеня тощо. Це так звані «токсичні борги», які навряд чи хтось і колись зможе сплатити. А далі йде довгий ланцюжок до безпосередньої причини. Ланцюжок, на мій погляд є таким. Ці борги утворилися внаслідок того, що споживачі не сплачували за товари і послуги. Причиною цього стали завищені тарифи, особливо для підприємств, які перебувають у державній, комунальній власності та об’єкти бюджетної сфери. Це не населення, не домогосподарства не сплачують за житлово- комунальні послуги. Це якраз найдисциплінованіші платники. Не платить за житлово-комунальні послуги в середньому не більше 5% населення. Боржники – це школи, лікарні, дитячі садки, навчальні заклади, наукові установи. Тобто ті, які не мають власних доходів і фінансування яких з бюджетів не дозволяє їм платити за ЖКП в повному обсязі. Причиною цього стану справ стало те, що ціни і тарифи нараховуються виключно з огляду на економічну обґрунтованість цих тарифів. При цьому не береться до уваги, що ринковими ціни стають лише після того, як з’являється згода між постачальником та споживачем (покупцем). У нас же згоди ніхто не питав.

Чому такі ціни і тарифи утворилися?

Вони утворилися через затратний принцип їхнього формування. Це означає, що у компанії постачальників просто додають усі свої затрати, втрати, в тому числі непродуктивні втрати, додають маржу (мінімальну, або і не мінімальну), і визначають цю ціну, як ринкову. Але це лише економічно обґрунтована ціна, ринковою вона може стати лише після отримання згоди із покупцем.

Чому виникла така ситуація?

Вона виникла внаслідок того, що національні регулятори  не стали на захист споживачів на зароджуваних ринках. Вони виражали інтереси насамперед енергетичних монополістів. В свою чергу, чому така ситуація виникла. Тому що під час розгляду, затвердження, ухвалення та реалізації нової законодавчої бази не бралися до уваги інтереси споживачів. Тобто в законах про «Ринок газу», про «Ринок електричної енергії», про житлово-комунальні послуги та інше, усі повноваження і права, увесь захист було зосереджено лише на одній частині учасників ринку — тобто на постачальниках. Тоді як споживачі не отримали навіть служби енергетичного омбудсмена. Прикладом такого нехтування інтересами споживачів є той факт, що зараз, якщо споживач не сплачує за житлово-комунальні послуги чи за газ, як товар, то його можуть залишити навіть без власності. За рішенням суду, у нього можуть відібрати власність, якщо у нього немає коштів, щоб оплатити житлово-комунальні борги. Тоді як, якщо послуга не надається в повному обсязі, чи не надається якісна послуга, то найбільше, як може постраждати постачальник, його за судовим рішенням можуть змусити повернути кошти споживачеві і все. Більше ніякої відповідальності постачальник не несе, і це є наслідком ухвалення усіх законів і відповідних підзаконних актів.

Хто може врегулювати цю ситуацію. Лише Кабінет міністрів?

Тут потрібно зрозуміти, що означає врегулювати ситуацію. Подати тепло, чи опалення. Надати послуги з опалення Кабінет Міністрів не в змозі. Це справа виключно органів місцевого самоврядування, що саме на них було покладено всі повноваження із забезпечення населення житлово-комунальними послугами. В кожному конкретному випадку потрібно дивитися, що стало безпосередньою причиною. Тобто що це за борги, як вони утворилися, хто саме не заплатив і з яких причин. Зрозуміло, що потрібно порушувати справи, подавати позови судові проти тих, хто допустив таку ситуацію. Але потрібно дивитися, хто безпосередньо є винним у цій ситуації.

Що потрібно робити, щоб подібні ситуації не повторювалися далі?

Кабінету міністрів слід задіяти ті плани, які у нього є на випадок виникнення надзвичайних ситуацій, тобто ті надзвичайні плани заходів в енергетиці, які були розроблені ще в 2015 році. Якщо будуть обґрунтовані запити, то запроваджувати такі надзвичайні заходи в окремих регіонах. Власне, це може робити і будь який орган місцевого самоврядування, наскільки мені відомо. Оскільки вони мали також розробити відповідні плани реагування.Але чи були вони розроблені. Чи всі просто цю готовність до опалювального сезону означили виключно на рівні декларацій і листів. Це ж всі розповіли. Із органів місцевого самоврядування потрібно спитати. Але тут проблема є ще одна. Відповідальність за безперебійне надання послуг – вона настільки останнім часом розмита, що важко визначити : хто ж саме винен і що потрібно робити.

 Читайте в «Терміналі», станом на сьогодні 1146 теплопостачальних підприємств купують газ на пільгових умовах у НАК «Нафтогаз України».