<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; тіньовий флот</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/tinovij-flot/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Thu, 20 Aug 2026 07:52:38 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>США готують новий економічний тиск на Іран: у фокусі нафтовий флот, китайські НПЗ і банки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/ssha-gotuyut-novij-ekonomichnij-tisk-na-iran-u-fokusi-naftovij-flot-kitajski-npz-i-banki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/ssha-gotuyut-novij-ekonomichnij-tisk-na-iran-u-fokusi-naftovij-flot-kitajski-npz-i-banki/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 17 Aug 2026 07:40:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Chinese refiners]]></category>
		<category><![CDATA[crude supply]]></category>
		<category><![CDATA[Iran sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[постачання нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Санкції проти Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154949</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31000-Санкции.jpg" alt="США готують новий економічний тиск на Іран: у фокусі нафтовий флот, китайські НПЗ і банки"/><br />Вашингтон розглядає подальше посилення санкцій проти іранського нафтового сектору. Серед можливих цілей Reuters називає незалежні китайські НПЗ, банки, перевізників і покупців нафти. Китай отримує понад 80% іранської нафти, що транспортується морем, за даними Kpler за 2025 рік. Нові санкції можуть бути спрямовані на фінансову та логістичну інфраструктуру іранського нафтового експорту Матеріал Reuters опубліковано 16 серпня [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31000-Санкции.jpg" alt="США готують новий економічний тиск на Іран: у фокусі нафтовий флот, китайські НПЗ і банки"/><br /><p>Вашингтон розглядає подальше посилення санкцій проти іранського нафтового сектору. Серед можливих цілей Reuters називає незалежні китайські НПЗ, банки, перевізників і покупців нафти. Китай отримує понад 80% іранської нафти, що транспортується морем, за даними Kpler за 2025 рік.</p>
<h3>Нові санкції можуть бути спрямовані на фінансову та логістичну інфраструктуру іранського нафтового експорту</h3>
<p>Матеріал Reuters опубліковано 16 серпня 2026 року. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що нові заходи проти Ірану можуть бути оголошені вже наступного тижня. Після початку війни Вашингтон уже запровадив додаткові морські, енергетичні та фінансові санкції й розпочав морську блокаду.</p>
<p>За даними Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США, з початку другого президентського терміну Дональда Трампа санкції застосували більш ніж до 1 000 осіб, суден і літаків. Окремі заходи спрямовані проти іранського тіньового нафтового флоту та страхових структур.</p>
<p>Незалежні китайські НПЗ, відомі як teapots, забезпечують близько чверті нафтопереробних потужностей Китаю. Reuters зазначає, що їхня обмежена залежність від фінансової системи США частково знижує ефективність вторинних санкцій. Вашингтон також попереджав два великі китайські банки про можливі обмеження у разі проведення через них іранських коштів.</p>
<blockquote><p>Бессент заявив, що США готують щодо Ірану заходи, яких «ніколи раніше не бачили».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/china/trump-wants-more-economic-pressure-iran-what-are-his-options-2026-08-16/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31000-Санкции.jpg" alt="США готують новий економічний тиск на Іран: у фокусі нафтовий флот, китайські НПЗ і банки"/><br /><p>Вашингтон розглядає подальше посилення санкцій проти іранського нафтового сектору. Серед можливих цілей Reuters називає незалежні китайські НПЗ, банки, перевізників і покупців нафти. Китай отримує понад 80% іранської нафти, що транспортується морем, за даними Kpler за 2025 рік.</p>
<h3>Нові санкції можуть бути спрямовані на фінансову та логістичну інфраструктуру іранського нафтового експорту</h3>
<p>Матеріал Reuters опубліковано 16 серпня 2026 року. Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що нові заходи проти Ірану можуть бути оголошені вже наступного тижня. Після початку війни Вашингтон уже запровадив додаткові морські, енергетичні та фінансові санкції й розпочав морську блокаду.</p>
<p>За даними Управління з контролю за іноземними активами Мінфіну США, з початку другого президентського терміну Дональда Трампа санкції застосували більш ніж до 1 000 осіб, суден і літаків. Окремі заходи спрямовані проти іранського тіньового нафтового флоту та страхових структур.</p>
<p>Незалежні китайські НПЗ, відомі як teapots, забезпечують близько чверті нафтопереробних потужностей Китаю. Reuters зазначає, що їхня обмежена залежність від фінансової системи США частково знижує ефективність вторинних санкцій. Вашингтон також попереджав два великі китайські банки про можливі обмеження у разі проведення через них іранських коштів.</p>
<blockquote><p>Бессент заявив, що США готують щодо Ірану заходи, яких «ніколи раніше не бачили».</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/world/china/trump-wants-more-economic-pressure-iran-what-are-his-options-2026-08-16/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/17/ssha-gotuyut-novij-ekonomichnij-tisk-na-iran-u-fokusi-naftovij-flot-kitajski-npz-i-banki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>росія почала імпортувати бензин з Індії після ударів України по НПЗ</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/rosiya-pochala-importuvati-benzin-z-indi%d1%97-pislya-udariv-ukra%d1%97ni-po-npz/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/rosiya-pochala-importuvati-benzin-z-indi%d1%97-pislya-udariv-ukra%d1%97ni-po-npz/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 13 Aug 2026 06:49:57 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[dark fleet]]></category>
		<category><![CDATA[diesel export ban]]></category>
		<category><![CDATA[fuel shortages]]></category>
		<category><![CDATA[India gasoline]]></category>
		<category><![CDATA[refinery attacks]]></category>
		<category><![CDATA[Russia gasoline imports]]></category>
		<category><![CDATA[атаки на НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[дефіцит пального]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Імпорт бензину]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154905</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30970-Санкции.jpg" alt="росія почала імпортувати бензин з Індії після ударів України по НПЗ"/><br />росія почала завозити бензин з Індії на тлі серйозного локального дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах. За даними Kpler, це перший випадок імпорту росією моторного пального з цієї південноазійської країни. Перший вантаж прибув 5 серпня, нові партії можуть бути в дорозі Перший вантаж бензину з Індії росія отримала 5 серпня. За даними Kpler, додаткові [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30970-Санкции.jpg" alt="росія почала імпортувати бензин з Індії після ударів України по НПЗ"/><br /><p>росія почала завозити бензин з Індії на тлі серйозного локального дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах. За даними Kpler, це перший випадок імпорту росією моторного пального з цієї південноазійської країни.</p>
<h3>Перший вантаж прибув 5 серпня, нові партії можуть бути в дорозі</h3>
<p>Перший вантаж бензину з Індії росія отримала 5 серпня. За даними Kpler, додаткові партії також можуть прямувати до російських імпортних каналів.</p>
<p>Джерелом пального стала індійська Nayara Energy Ltd., яку підтримує Rosneft PJSC, найбільший російський виробник нафти. Паливо переміщується через ланцюг танкерів, пов’язаних із росією, із перевалкою біля Єгипту.</p>
<blockquote><p>«Поява індійських барелів є особливо показовою», — заявив Суміт Рітолія, провідний аналітик Kpler.</p></blockquote>
<p>За його словами, ці вантажі доповнюють поточний імпорт із білорусі та інших сусідніх ринків і підкреслюють «серйозність нинішнього внутрішнього дисбалансу бензину, а також те, наскільки нижчі обсяги перероблення змінюють традиційні торговельні потоки росії щодо нафтопродуктів».</p>
<h4>Українські удари скоротили перероблення</h4>
<p>Глобальний енергетичний ринок одночасно реагує на два великі конфлікти: Україна продовжує удари по російських НПЗ, а США та Іран зберігають протистояння на Близькому Сході. Ці порушення посилили напруження на ринках пального.</p>
<p>москва, яка традиційно була експортером пального, заборонила експорт бензину й дизельного пального, щоб пріоритетно забезпечити внутрішніх споживачів.</p>
<p>Після хвилі атак EA Analytics оцінила, що в липні обсяги перероблення сирої нафти в росії становили 3,6 млн барелів на добу — приблизно на третину нижче за сезонну норму. Після цього Україна посилила удари, уразивши п’ять переробних підприємств минулого тижня і щонайменше ще два цього тижня.</p>
<p>Міністерство енергетики росії, Міністерство нафти Індії та комунікаційна команда Nayara не відповіли на запити Bloomberg щодо коментарів.</p>
<h4>Маршрут проходив через Vadinar і Damietta</h4>
<p>Для першої партії російський продуктовий танкер Cyclone, раніше Agni, 18 червня завантажив у Vadinar на західному узбережжі Індії 42 тис. тонн бензину. За даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, 6 липня паливо було передано на танкер Garnet під прапором Оману в порту Damietta біля середземноморського узбережжя Єгипту. На початку серпня це судно дійшло до росії.</p>
<p>Nayara після санкцій Європейського Союзу в липні минулого року покладається на танкери так званого тіньового флоту та перевалочні операції для отримання сирої нафти й експорту пального. Її НПЗ у Vadinar має потужність 400 тис. барелів на добу і потребує розширення експортного ринку після того, як ключовий покупець Hindustan Petroleum Corp. почав виробляти більше власного пального в регіоні.</p>
<h4>Kpler фіксує нову схему постачання</h4>
<p>Ще один продуктовий танкер Varg 6 липня завантажив у Vadinar майже 40 тис. тонн бензину і, за оцінкою Kpler, імовірно здійснив перевалку судно-судно в Damietta наприкінці липня. Така перевалка, або STS, зазвичай використовується, щоб окремі судна могли скорочувати час рейсу.</p>
<p>Судно-отримувач не підтверджене, однак Kpler назвала можливим варіантом Beast. Це судно перебувало в Damietta і 30-31 липня зафіксувало збільшення осадки. Beast вказувало марокканський Tangier як пункт призначення, але пройшло далі цього порту і зараз іде на північ Атлантичним океаном із вантажем на борту.</p>
<p>Танкер Photon під прапором Камеруну також вийшов із Vadinar 13 липня, а 28-29 липня передав бензиновий вантаж у Damietta російському танкеру Talisman.</p>
<p>Усі ці судна, крім Garnet, були класифіковані в російському реєстрі. Усі вони перебувають під санкціями ЄС, а Garnet і Talisman також потрапили під санкції США.</p>
<blockquote><p>«Кінцевий пункт призначення Talisman і Beast залишається непідтвердженим, але нова торгова модель свідчить, що хаб STS у Damietta продовжує сприяти переміщенню бензину індійського походження до російських імпортних каналів», — зазначила Kpler у звіті.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-08-12/russia-turns-to-india-for-gasoline-as-ukraine-pummels-refineries" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30970-Санкции.jpg" alt="росія почала імпортувати бензин з Індії після ударів України по НПЗ"/><br /><p>росія почала завозити бензин з Індії на тлі серйозного локального дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах. За даними Kpler, це перший випадок імпорту росією моторного пального з цієї південноазійської країни.</p>
<h3>Перший вантаж прибув 5 серпня, нові партії можуть бути в дорозі</h3>
<p>Перший вантаж бензину з Індії росія отримала 5 серпня. За даними Kpler, додаткові партії також можуть прямувати до російських імпортних каналів.</p>
<p>Джерелом пального стала індійська Nayara Energy Ltd., яку підтримує Rosneft PJSC, найбільший російський виробник нафти. Паливо переміщується через ланцюг танкерів, пов’язаних із росією, із перевалкою біля Єгипту.</p>
<blockquote><p>«Поява індійських барелів є особливо показовою», — заявив Суміт Рітолія, провідний аналітик Kpler.</p></blockquote>
<p>За його словами, ці вантажі доповнюють поточний імпорт із білорусі та інших сусідніх ринків і підкреслюють «серйозність нинішнього внутрішнього дисбалансу бензину, а також те, наскільки нижчі обсяги перероблення змінюють традиційні торговельні потоки росії щодо нафтопродуктів».</p>
<h4>Українські удари скоротили перероблення</h4>
<p>Глобальний енергетичний ринок одночасно реагує на два великі конфлікти: Україна продовжує удари по російських НПЗ, а США та Іран зберігають протистояння на Близькому Сході. Ці порушення посилили напруження на ринках пального.</p>
<p>москва, яка традиційно була експортером пального, заборонила експорт бензину й дизельного пального, щоб пріоритетно забезпечити внутрішніх споживачів.</p>
<p>Після хвилі атак EA Analytics оцінила, що в липні обсяги перероблення сирої нафти в росії становили 3,6 млн барелів на добу — приблизно на третину нижче за сезонну норму. Після цього Україна посилила удари, уразивши п’ять переробних підприємств минулого тижня і щонайменше ще два цього тижня.</p>
<p>Міністерство енергетики росії, Міністерство нафти Індії та комунікаційна команда Nayara не відповіли на запити Bloomberg щодо коментарів.</p>
<h4>Маршрут проходив через Vadinar і Damietta</h4>
<p>Для першої партії російський продуктовий танкер Cyclone, раніше Agni, 18 червня завантажив у Vadinar на західному узбережжі Індії 42 тис. тонн бензину. За даними відстеження суден, зібраними Bloomberg, 6 липня паливо було передано на танкер Garnet під прапором Оману в порту Damietta біля середземноморського узбережжя Єгипту. На початку серпня це судно дійшло до росії.</p>
<p>Nayara після санкцій Європейського Союзу в липні минулого року покладається на танкери так званого тіньового флоту та перевалочні операції для отримання сирої нафти й експорту пального. Її НПЗ у Vadinar має потужність 400 тис. барелів на добу і потребує розширення експортного ринку після того, як ключовий покупець Hindustan Petroleum Corp. почав виробляти більше власного пального в регіоні.</p>
<h4>Kpler фіксує нову схему постачання</h4>
<p>Ще один продуктовий танкер Varg 6 липня завантажив у Vadinar майже 40 тис. тонн бензину і, за оцінкою Kpler, імовірно здійснив перевалку судно-судно в Damietta наприкінці липня. Така перевалка, або STS, зазвичай використовується, щоб окремі судна могли скорочувати час рейсу.</p>
<p>Судно-отримувач не підтверджене, однак Kpler назвала можливим варіантом Beast. Це судно перебувало в Damietta і 30-31 липня зафіксувало збільшення осадки. Beast вказувало марокканський Tangier як пункт призначення, але пройшло далі цього порту і зараз іде на північ Атлантичним океаном із вантажем на борту.</p>
<p>Танкер Photon під прапором Камеруну також вийшов із Vadinar 13 липня, а 28-29 липня передав бензиновий вантаж у Damietta російському танкеру Talisman.</p>
<p>Усі ці судна, крім Garnet, були класифіковані в російському реєстрі. Усі вони перебувають під санкціями ЄС, а Garnet і Talisman також потрапили під санкції США.</p>
<blockquote><p>«Кінцевий пункт призначення Talisman і Beast залишається непідтвердженим, але нова торгова модель свідчить, що хаб STS у Damietta продовжує сприяти переміщенню бензину індійського походження до російських імпортних каналів», — зазначила Kpler у звіті.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-08-12/russia-turns-to-india-for-gasoline-as-ukraine-pummels-refineries" target="_blank">Bloomberg</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/13/rosiya-pochala-importuvati-benzin-z-indi%d1%97-pislya-udariv-ukra%d1%97ni-po-npz/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Експорт російських нафтопродуктів у липні впав до рекордного мінімуму — CREA</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/10/eksport-rosijskix-naftoproduktiv-u-lipni-vpav-do-rekordnogo-minimumu-crea/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/10/eksport-rosijskix-naftoproduktiv-u-lipni-vpav-do-rekordnogo-minimumu-crea/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 10 Aug 2026 10:18:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[EU imports]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum exports]]></category>
		<category><![CDATA[refinery throughput]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil products]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[експорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[переробка нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154820</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30918-НПЗ_без_света.jpg" alt="Експорт російських нафтопродуктів у липні впав до рекордного мінімуму — CREA"/><br />Завантаження російських нафтопродуктів у липні скоротилося на 23% — до 4,7 млн тонн, найнижчого рівня за весь період спостережень CREA. Це менш як половина від 9,6 млн тонн у липні 2025 року. Одночасно дослідницький центр зафіксував 18 постачань продуктів із НПЗ, що переробляють російську нафту, до портів ЄС. Зниження російського експорту нафтопродуктів поєднується з новими [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30918-НПЗ_без_света.jpg" alt="Експорт російських нафтопродуктів у липні впав до рекордного мінімуму — CREA"/><br /><p>Завантаження російських нафтопродуктів у липні скоротилося на 23% — до 4,7 млн тонн, найнижчого рівня за весь період спостережень CREA. Це менш як половина від 9,6 млн тонн у липні 2025 року. Одночасно дослідницький центр зафіксував 18 постачань продуктів із НПЗ, що переробляють російську нафту, до портів ЄС.</p>
<h3>Зниження російського експорту нафтопродуктів поєднується з новими питаннями щодо дотримання санкцій ЄС</h3>
<p>Centre for Research on Energy and Clean Air у щомісячному звіті, оприлюдненому 10 серпня, повідомив, що російські порти в липні завантажили 4,7 млн тонн нафтопродуктів. Це на 23% менше, ніж у червні, і менш як половина від 9,6 млн тонн роком раніше.</p>
<p>За оцінкою CREA, доходи від морського експорту нафтопродуктів, які були вивантажені у країнах призначення, скоротилися на 45% за місяць — до €116 млн на добу, а обсяги зменшилися на 36%. У червні обсяги завантаження в російських портах уже падали на 21% за місяць.</p>
<p>Загальні доходи росії від експорту викопного палива в липні знизилися на 12% — до €683 млн на добу. Доходи від експорту сирої нафти практично не змінилися і зросли на 1% — до €392 млн на добу: падіння доходів від трубопровідної нафти на 21% було компенсоване 7-відсотковим збільшенням морських доходів.</p>
<p>Окремим блоком CREA аналізує виконання санкцій ЄС. За даними центру, у липні до портів Євросоюзу прибули 18 партій нафтопродуктів із НПЗ, що переробляють російську нафту, — більш ніж удвічі більше, ніж місяцем раніше. НПЗ в Індії, Туреччині, Брунеї та Грузії, які використовують російську нафту, поставили до країн, що застосовують санкції, нафтопродукти на €633 млн.</p>
<p>CREA також оцінює, що 53% російської нафти, перевезеної морем у липні, припало на підсанкційні судна так званого тіньового флоту, ще 42% перевозили танкери країн G7+.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/july-2026-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30918-НПЗ_без_света.jpg" alt="Експорт російських нафтопродуктів у липні впав до рекордного мінімуму — CREA"/><br /><p>Завантаження російських нафтопродуктів у липні скоротилося на 23% — до 4,7 млн тонн, найнижчого рівня за весь період спостережень CREA. Це менш як половина від 9,6 млн тонн у липні 2025 року. Одночасно дослідницький центр зафіксував 18 постачань продуктів із НПЗ, що переробляють російську нафту, до портів ЄС.</p>
<h3>Зниження російського експорту нафтопродуктів поєднується з новими питаннями щодо дотримання санкцій ЄС</h3>
<p>Centre for Research on Energy and Clean Air у щомісячному звіті, оприлюдненому 10 серпня, повідомив, що російські порти в липні завантажили 4,7 млн тонн нафтопродуктів. Це на 23% менше, ніж у червні, і менш як половина від 9,6 млн тонн роком раніше.</p>
<p>За оцінкою CREA, доходи від морського експорту нафтопродуктів, які були вивантажені у країнах призначення, скоротилися на 45% за місяць — до €116 млн на добу, а обсяги зменшилися на 36%. У червні обсяги завантаження в російських портах уже падали на 21% за місяць.</p>
<p>Загальні доходи росії від експорту викопного палива в липні знизилися на 12% — до €683 млн на добу. Доходи від експорту сирої нафти практично не змінилися і зросли на 1% — до €392 млн на добу: падіння доходів від трубопровідної нафти на 21% було компенсоване 7-відсотковим збільшенням морських доходів.</p>
<p>Окремим блоком CREA аналізує виконання санкцій ЄС. За даними центру, у липні до портів Євросоюзу прибули 18 партій нафтопродуктів із НПЗ, що переробляють російську нафту, — більш ніж удвічі більше, ніж місяцем раніше. НПЗ в Індії, Туреччині, Брунеї та Грузії, які використовують російську нафту, поставили до країн, що застосовують санкції, нафтопродукти на €633 млн.</p>
<p>CREA також оцінює, що 53% російської нафти, перевезеної морем у липні, припало на підсанкційні судна так званого тіньового флоту, ще 42% перевозили танкери країн G7+.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://energyandcleanair.org/july-2026-monthly-analysis-of-russian-fossil-fuel-exports-and-sanctions/">Centre for Research on Energy and Clean Air</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/10/eksport-rosijskix-naftoproduktiv-u-lipni-vpav-do-rekordnogo-minimumu-crea/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США запровадили санкції проти страхової схеми в Ормузькій протоці та восьми танкерів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/154663/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/154663/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 30 Jul 2026 08:54:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Iran sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[Strait of Hormuz]]></category>
		<category><![CDATA[tanker logistics]]></category>
		<category><![CDATA[Ормузька протока]]></category>
		<category><![CDATA[Санкції проти Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[танкерна логістика]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154663</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30828-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти страхової схеми в Ормузькій протоці та восьми танкерів"/><br />Міністерство фінансів США 29 липня внесло до санкційних списків дві компанії, пов’язані зі страхуванням проходу суден через Ормузьку протоку, вісім операторів тіньового флоту та вісім танкерів. Відомство заявило, що судна перевозили іранську нафту й нафтопродукти до Китаю та ОАЕ. Санкції спрямовано одночасно проти страхування судноплавства та фізичної логістики іранської нафти Управління з контролю за іноземними [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30828-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти страхової схеми в Ормузькій протоці та восьми танкерів"/><br /><p>Міністерство фінансів США 29 липня внесло до санкційних списків дві компанії, пов’язані зі страхуванням проходу суден через Ормузьку протоку, вісім операторів тіньового флоту та вісім танкерів. Відомство заявило, що судна перевозили іранську нафту й нафтопродукти до Китаю та ОАЕ.</p>
<h3>Санкції спрямовано одночасно проти страхування судноплавства та фізичної логістики іранської нафти</h3>
<p>Управління з контролю за іноземними активами США, OFAC, визначило Persian Gulf Marine Insurance Company та HormuzSafe Marine Services Authority учасниками схеми обов’язкового морського страхування для комерційних суден, що проходять Ормузькою протокою. За даними Мінфіну США, HormuzSafe приймала оплату в біткоїнах та інших цифрових активах.</p>
<p>Окремо санкції запроваджено проти восьми компаній, які володіли, управляли або обслуговували танкери тіньового флоту. Заблокованим майном визначено судна WELL SAIL, LILY, AL SALMI, BREEZE V, NATSUMI, CRYSTAL, NIRETA та YEHOPE.</p>
<p>Американське відомство стверджує, що ці танкери перевозили від сотень тисяч до кількох мільйонів барелів іранської нафти та нафтопродуктів. Частина вантажів прямувала до Китаю, а танкер WELL SAIL у 2026 році перевозив іранські нафтопродукти до Об’єднаних Арабських Еміратів.</p>
<p>Від початку 2026 року OFAC запровадило санкції більш ніж проти 100 суден, пов’язаних з іранським тіньовим флотом. Майно визначених осіб і компаній у США підлягає блокуванню, а операції за участю американських осіб або через американську фінансову систему загалом заборонено.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://home.treasury.gov/news/press-releases/sb0581" target="_blank">U.S. Department of the Treasury</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30828-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти страхової схеми в Ормузькій протоці та восьми танкерів"/><br /><p>Міністерство фінансів США 29 липня внесло до санкційних списків дві компанії, пов’язані зі страхуванням проходу суден через Ормузьку протоку, вісім операторів тіньового флоту та вісім танкерів. Відомство заявило, що судна перевозили іранську нафту й нафтопродукти до Китаю та ОАЕ.</p>
<h3>Санкції спрямовано одночасно проти страхування судноплавства та фізичної логістики іранської нафти</h3>
<p>Управління з контролю за іноземними активами США, OFAC, визначило Persian Gulf Marine Insurance Company та HormuzSafe Marine Services Authority учасниками схеми обов’язкового морського страхування для комерційних суден, що проходять Ормузькою протокою. За даними Мінфіну США, HormuzSafe приймала оплату в біткоїнах та інших цифрових активах.</p>
<p>Окремо санкції запроваджено проти восьми компаній, які володіли, управляли або обслуговували танкери тіньового флоту. Заблокованим майном визначено судна WELL SAIL, LILY, AL SALMI, BREEZE V, NATSUMI, CRYSTAL, NIRETA та YEHOPE.</p>
<p>Американське відомство стверджує, що ці танкери перевозили від сотень тисяч до кількох мільйонів барелів іранської нафти та нафтопродуктів. Частина вантажів прямувала до Китаю, а танкер WELL SAIL у 2026 році перевозив іранські нафтопродукти до Об’єднаних Арабських Еміратів.</p>
<p>Від початку 2026 року OFAC запровадило санкції більш ніж проти 100 суден, пов’язаних з іранським тіньовим флотом. Майно визначених осіб і компаній у США підлягає блокуванню, а операції за участю американських осіб або через американську фінансову систему загалом заборонено.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://home.treasury.gov/news/press-releases/sb0581" target="_blank">U.S. Department of the Treasury</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/30/154663/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія та Китай пом’якшують паливну кризу в росії через постачання готового пального</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/indiya-ta-kitaj-pomyakshuyut-palivnu-krizu-v-rosi%d1%97-cherez-postachannya-gotovogo-palnogo/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/indiya-ta-kitaj-pomyakshuyut-palivnu-krizu-v-rosi%d1%97-cherez-postachannya-gotovogo-palnogo/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 27 Jul 2026 05:26:13 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[China fuel exports]]></category>
		<category><![CDATA[gasoline crisis]]></category>
		<category><![CDATA[India oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[russian fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[бензинова криза]]></category>
		<category><![CDATA[індійська нафтопереробка]]></category>
		<category><![CDATA[китайський експорт пального]]></category>
		<category><![CDATA[ринок пального росії]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154593</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30786-Санкции.jpg" alt="Індія та Китай пом’якшують паливну кризу в росії через постачання готового пального"/><br />Паливний ринок росії увійшов у затяжну кризу після атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи. За різними оцінками, у першому півріччі 2026 року з ладу вийшло від 25% до майже 45% загальних нафтопереробних потужностей рф. На цьому тлі Індія та Китай готові закуповувати більше російської сирої нафти й повертати на російський ринок готові нафтопродукти. Дефіцит [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30786-Санкции.jpg" alt="Індія та Китай пом’якшують паливну кризу в росії через постачання готового пального"/><br /><p>Паливний ринок росії увійшов у затяжну кризу після атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи. За різними оцінками, у першому півріччі 2026 року з ладу вийшло від 25% до майже 45% загальних нафтопереробних потужностей рф. На цьому тлі Індія та Китай готові закуповувати більше російської сирої нафти й повертати на російський ринок готові нафтопродукти.</p>
<h3>Дефіцит пального змусив росію обмежити експорт бензину й дизелю</h3>
<p>Кризові явища на паливному ринку рф розпочалися ще в серпні 2025 року після зростання кількості атак українських дронів на російські НПЗ. У червні 2026 року ситуація загострилася настільки, що в Криму було оголошено надзвичайний стан через неможливість купувати пальне.</p>
<p>Експорт бензину вперше було заборонено у квітні 2026 року. На початку липня 2026 року росія також заборонила експорт дизельного пального. Це рішення 8 липня 2026 року під час відеозустрічі з Володимиром Путіним озвучив віцепрем’єр-міністр росії Олександр Новак. Обмеження мають діяти до 31 липня 2026 року.</p>
<blockquote><p>Олександр Новак заявив, що ситуація з постачанням пального залишається «нестабільною», попри зусилля держави щодо її «стабілізації».</p></blockquote>
<p>Після цієї новини європейська маржа дизельного пального досягла рекордного максимуму — 60,17 долара за барель.</p>
<h4>Індійський маршрут: російська нафта в обмін на бензин</h4>
<p>У червні 2026 року Китай поглинав 50% експорту російської сирої нафти, Індія — 36%, Туреччина — 6%, ЄС — 6%. Серед покупців російських нафтопродуктів найбільшу частку мала Туреччина — 26%, далі йшли Китай — 13%, Бразилія — 11% та Сінгапур — 8%.</p>
<p>За даними, наведеними в матеріалі, у червні 2026 року індійський імпорт російської сирої нафти зріс на 34% порівняно з травнем і досяг 2,7 млн барелів на добу, або 4,5 млрд євро. Постачання на НПЗ Jamnagar компанії Reliance Industries зросло на 150%, на Paradip компанії Indian Oil Corp — на 126%, на Kochi — на 83%, на Vadinar компанії Nayara Energy — на 45%.</p>
<p>Зворотне постачання готового автомобільного бензину з Індії до росії розпочалося наприкінці червня 2026 року. За повідомленням Reuters, росія законтрактувала імпорт приблизно 400 тис. тонн бензину щомісяця. Перша партія індійського бензину обсягом не менше 60 тис. тонн була відправлена морем у третій декаді червня 2026 року двома танкерами місткістю від 30 тис. до 40 тис. тонн кожен.</p>
<p>Виробником цього бензину названо НПЗ у Вадінарі, штат Гуджарат, потужністю 400 тис. барелів на добу, яким керує Nayara Energy. 49% акцій Nayara Energy належать ПАТ «НК «Роснефть», а ще частина контролюється пов’язаним із рф консорціумом інвесторів.</p>
<h4>Офіційна позиція Індії та непрозора логістика</h4>
<p>Позиція Нью-Делі полягає в тому, що Індія не продає бензин росії напряму. Міністр енергетики Хардіп Сінгх Пурі заявив, що індійські компанії не продають бензин безпосередньо росії, а йдеться про купівлю продукції індійського походження міжнародними трейдерами.</p>
<p>Окремий механізм описано на прикладі танкера Agni. 20 червня 2026 року з нафтотерміналу Nayara Energy вийшов танкер-продуктовоз Agni з майже 67,5 тис. тонн нафтопродуктів. Задекларованим пунктом призначення був район на захід від Суецького каналу біля єгипетського Порт-Саїду, де на нього очікував танкер Garnet для STS-передачі.</p>
<p>STS, або Ship-to-Ship transfer, — це передача вантажу між двома суднами у відкритому морі. У цьому випадку вона могла допомагати маскувати перевантаження нафтопродуктів. AIS — автоматична ідентифікаційна система судна — під час перекачування була вимкнена, що, за матеріалом, створювало ризики аварійних інцидентів та екологічної шкоди.</p>
<h4>Китайський фактор: квоти, експорт і переробні потужності</h4>
<p>Китай також має потенціал для збільшення постачання готових нафтопродуктів. У квітні 2026 року країна почала послаблювати експортні обмеження, у червні експорт відновився приблизно до 600 тис. тонн, а 8 липня Reuters повідомило про повне скасування обмежень на експорт продуктів переробки нафти до кінця липня.</p>
<p>У липні китайські НПЗ планували експортувати приблизно 3 млн тонн бензину, дизельного та авіаційного палива. Очікувалося, що експорт бензину зросте з менш ніж 40 тис. тонн до понад 400 тис. тонн, експорт дизельного пального становитиме від 600 тис. до 700 тис. тонн, а авіаційного палива — близько 1,9 млн тонн.</p>
<p>9 червня 2026 року Китай оголосив другу партію квот на експорт очищеного палива на 2026 рік загальним обсягом 18 млн тонн. Квоти охоплюють бензин, дизельне та авіаційне пальне й переважно спрямовані державним нафтопереробним компаніям Sinopec та PetroChina.</p>
<ul>
<li>Sinopec отримала 1,75 млн тонн за загальним торговим маршрутом і 3,5 млн тонн за маршрутом переробки.</li>
<li>PetroChina отримала 3,84 млн тонн за загальним торговим маршрутом і 500 тис. тонн за маршрутом переробки.</li>
<li>Zhejiang Petroleum &amp; Chemical Co. отримала 1,25 млн тонн за загальним торговим маршрутом.</li>
</ul>
<p>У червні 2026 року Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива серед п’яти найбільших імпортерів: на нього припадало 41%, або 7,3 млрд євро, експортних доходів росії. Сира нафта становила 68%, або 4,9 млрд євро, китайських закупівель.</p>
<h4>Тіньовий флот і санкційний контур</h4>
<p>Санкції змусили росію покладатися на великий тіньовий флот танкерів під іноземними прапорами та зі складною структурою власності. За наведеними даними, цей флот обробляє приблизно 65% морського експорту нафти з росії.</p>
<p>У червні 2026 року 54% російської морської нафти було перевезено тіньовими танкерами, які перебувають під санкціями. Ще 43% обсягу перевезли танкери G7+, решту — тіньові танкери, які не підпадають під санкції. У червні на російський нафтовий ринок вийшло 15 нових суден, а 45 тіньових суден, які перевозили російське викопне паливо, працювали під чужими прапорами.</p>
<p>У матеріалі зроблено висновок, що індійське та китайське постачання готового пального дає Кремлю можливість частково компенсувати внутрішній дефіцит і згладжувати наслідки українських атак. Такі схеми також підтримують військову логістику рф і послаблюють ефективність західного санкційного тиску.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://glavcom.ua/publications/benzinova-kriza-u-rosiji-khto-rjatuje-putina-i-sponsoruje-vijnu-proti-ukrajini-1133248.html" target="_blank">Главком</a>, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30786-Санкции.jpg" alt="Індія та Китай пом’якшують паливну кризу в росії через постачання готового пального"/><br /><p>Паливний ринок росії увійшов у затяжну кризу після атак українських дронів на російські нафтопереробні заводи. За різними оцінками, у першому півріччі 2026 року з ладу вийшло від 25% до майже 45% загальних нафтопереробних потужностей рф. На цьому тлі Індія та Китай готові закуповувати більше російської сирої нафти й повертати на російський ринок готові нафтопродукти.</p>
<h3>Дефіцит пального змусив росію обмежити експорт бензину й дизелю</h3>
<p>Кризові явища на паливному ринку рф розпочалися ще в серпні 2025 року після зростання кількості атак українських дронів на російські НПЗ. У червні 2026 року ситуація загострилася настільки, що в Криму було оголошено надзвичайний стан через неможливість купувати пальне.</p>
<p>Експорт бензину вперше було заборонено у квітні 2026 року. На початку липня 2026 року росія також заборонила експорт дизельного пального. Це рішення 8 липня 2026 року під час відеозустрічі з Володимиром Путіним озвучив віцепрем’єр-міністр росії Олександр Новак. Обмеження мають діяти до 31 липня 2026 року.</p>
<blockquote><p>Олександр Новак заявив, що ситуація з постачанням пального залишається «нестабільною», попри зусилля держави щодо її «стабілізації».</p></blockquote>
<p>Після цієї новини європейська маржа дизельного пального досягла рекордного максимуму — 60,17 долара за барель.</p>
<h4>Індійський маршрут: російська нафта в обмін на бензин</h4>
<p>У червні 2026 року Китай поглинав 50% експорту російської сирої нафти, Індія — 36%, Туреччина — 6%, ЄС — 6%. Серед покупців російських нафтопродуктів найбільшу частку мала Туреччина — 26%, далі йшли Китай — 13%, Бразилія — 11% та Сінгапур — 8%.</p>
<p>За даними, наведеними в матеріалі, у червні 2026 року індійський імпорт російської сирої нафти зріс на 34% порівняно з травнем і досяг 2,7 млн барелів на добу, або 4,5 млрд євро. Постачання на НПЗ Jamnagar компанії Reliance Industries зросло на 150%, на Paradip компанії Indian Oil Corp — на 126%, на Kochi — на 83%, на Vadinar компанії Nayara Energy — на 45%.</p>
<p>Зворотне постачання готового автомобільного бензину з Індії до росії розпочалося наприкінці червня 2026 року. За повідомленням Reuters, росія законтрактувала імпорт приблизно 400 тис. тонн бензину щомісяця. Перша партія індійського бензину обсягом не менше 60 тис. тонн була відправлена морем у третій декаді червня 2026 року двома танкерами місткістю від 30 тис. до 40 тис. тонн кожен.</p>
<p>Виробником цього бензину названо НПЗ у Вадінарі, штат Гуджарат, потужністю 400 тис. барелів на добу, яким керує Nayara Energy. 49% акцій Nayara Energy належать ПАТ «НК «Роснефть», а ще частина контролюється пов’язаним із рф консорціумом інвесторів.</p>
<h4>Офіційна позиція Індії та непрозора логістика</h4>
<p>Позиція Нью-Делі полягає в тому, що Індія не продає бензин росії напряму. Міністр енергетики Хардіп Сінгх Пурі заявив, що індійські компанії не продають бензин безпосередньо росії, а йдеться про купівлю продукції індійського походження міжнародними трейдерами.</p>
<p>Окремий механізм описано на прикладі танкера Agni. 20 червня 2026 року з нафтотерміналу Nayara Energy вийшов танкер-продуктовоз Agni з майже 67,5 тис. тонн нафтопродуктів. Задекларованим пунктом призначення був район на захід від Суецького каналу біля єгипетського Порт-Саїду, де на нього очікував танкер Garnet для STS-передачі.</p>
<p>STS, або Ship-to-Ship transfer, — це передача вантажу між двома суднами у відкритому морі. У цьому випадку вона могла допомагати маскувати перевантаження нафтопродуктів. AIS — автоматична ідентифікаційна система судна — під час перекачування була вимкнена, що, за матеріалом, створювало ризики аварійних інцидентів та екологічної шкоди.</p>
<h4>Китайський фактор: квоти, експорт і переробні потужності</h4>
<p>Китай також має потенціал для збільшення постачання готових нафтопродуктів. У квітні 2026 року країна почала послаблювати експортні обмеження, у червні експорт відновився приблизно до 600 тис. тонн, а 8 липня Reuters повідомило про повне скасування обмежень на експорт продуктів переробки нафти до кінця липня.</p>
<p>У липні китайські НПЗ планували експортувати приблизно 3 млн тонн бензину, дизельного та авіаційного палива. Очікувалося, що експорт бензину зросте з менш ніж 40 тис. тонн до понад 400 тис. тонн, експорт дизельного пального становитиме від 600 тис. до 700 тис. тонн, а авіаційного палива — близько 1,9 млн тонн.</p>
<p>9 червня 2026 року Китай оголосив другу партію квот на експорт очищеного палива на 2026 рік загальним обсягом 18 млн тонн. Квоти охоплюють бензин, дизельне та авіаційне пальне й переважно спрямовані державним нафтопереробним компаніям Sinopec та PetroChina.</p>
<ul>
<li>Sinopec отримала 1,75 млн тонн за загальним торговим маршрутом і 3,5 млн тонн за маршрутом переробки.</li>
<li>PetroChina отримала 3,84 млн тонн за загальним торговим маршрутом і 500 тис. тонн за маршрутом переробки.</li>
<li>Zhejiang Petroleum &amp; Chemical Co. отримала 1,25 млн тонн за загальним торговим маршрутом.</li>
</ul>
<p>У червні 2026 року Китай залишався найбільшим покупцем російського викопного палива серед п’яти найбільших імпортерів: на нього припадало 41%, або 7,3 млрд євро, експортних доходів росії. Сира нафта становила 68%, або 4,9 млрд євро, китайських закупівель.</p>
<h4>Тіньовий флот і санкційний контур</h4>
<p>Санкції змусили росію покладатися на великий тіньовий флот танкерів під іноземними прапорами та зі складною структурою власності. За наведеними даними, цей флот обробляє приблизно 65% морського експорту нафти з росії.</p>
<p>У червні 2026 року 54% російської морської нафти було перевезено тіньовими танкерами, які перебувають під санкціями. Ще 43% обсягу перевезли танкери G7+, решту — тіньові танкери, які не підпадають під санкції. У червні на російський нафтовий ринок вийшло 15 нових суден, а 45 тіньових суден, які перевозили російське викопне паливо, працювали під чужими прапорами.</p>
<p>У матеріалі зроблено висновок, що індійське та китайське постачання готового пального дає Кремлю можливість частково компенсувати внутрішній дефіцит і згладжувати наслідки українських атак. Такі схеми також підтримують військову логістику рф і послаблюють ефективність західного санкційного тиску.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://glavcom.ua/publications/benzinova-kriza-u-rosiji-khto-rjatuje-putina-i-sponsoruje-vijnu-proti-ukrajini-1133248.html" target="_blank">Главком</a>, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ»</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/27/indiya-ta-kitaj-pomyakshuyut-palivnu-krizu-v-rosi%d1%97-cherez-postachannya-gotovogo-palnogo/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/yes-vklyuchiv-do-sankcijnogo-paketa-strukturi-povyazani-z-perevezennyam-rosijsko%d1%97-nafti-j-naftoproduktiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/yes-vklyuchiv-do-sankcijnogo-paketa-strukturi-povyazani-z-perevezennyam-rosijsko%d1%97-nafti-j-naftoproduktiv/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Jun 2026 08:11:31 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA["Нафтопродукти"]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy revenues]]></category>
		<category><![CDATA[EU sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[maritime safety]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum products]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні доходи]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[санкції ЄС]]></category>
		<category><![CDATA[сира нафта]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154061</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30431-Санкции.jpg" alt="ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів"/><br />Рада ЄС 15 червня ухвалила новий пакет обмежувальних заходів, який, зокрема, спрямований на енергетичні доходи росії та екосистему так званого тіньового флоту. Загалом до пакета включено 34 фізичні особи та 47 юридичних осіб. Санкційний фокус ЄС зміщується не лише на видобуток і продаж енергоресурсів, а й на логістичні мережі, які забезпечують експорт сирої нафти та [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30431-Санкции.jpg" alt="ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Рада ЄС 15 червня ухвалила новий пакет обмежувальних заходів, який, зокрема, спрямований на енергетичні доходи росії та екосистему так званого тіньового флоту. Загалом до пакета включено 34 фізичні особи та 47 юридичних осіб.</p>
<h3>Санкційний фокус ЄС зміщується не лише на видобуток і продаж енергоресурсів, а й на логістичні мережі, які забезпечують експорт сирої нафти та нафтопродуктів.</h3>
<p>За повідомленням Ради ЄС, окремий блок заходів стосується двох фізичних осіб і 24 структур, пов’язаних із транспортуванням і експортом сирої нафти або нафтопродуктів із росії, зокрема через тіньовий флот. У документі цей флот визначено як інструмент обходу санкцій ЄС і загрозу для морської безпеки та довкілля.</p>
<p>До переліку включено, зокрема, Lukoil-Western Siberia, а також компанії в росії, Ліберії, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азербайджані та Гонконгу. Рада ЄС зазначила, що заходи мають обмежити можливості росії отримувати доходи від енергетичного експорту.</p>
<p>Для ринку нафти й нафтопродуктів це рішення має логістичний вимір: обмеження спрямовані на мережі судноплавства, експорту та посередницькі структури, які працюють із потоками російської нафти й нафтопродуктів. Джерело не наводить оцінки впливу на конкретні ціни, але прямо пов’язує заходи з енергетичними доходами та морськими перевезеннями.</p>
<blockquote><p>«Сьогодні ми схвалили черговий пакет санкцій, щоб посилити тиск на росію для припинення війни. Ці заходи влучають у серце військово-промислового комплексу росії, її тіньового флоту та мереж, які живлять гібридні атаки москви проти Європи», — заявила Кая Каллас, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2026/06/15/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-new-eu-sanctions-target-energy-revenues-the-military-industrial-complex-propaganda-and-human-rights-violations/">Council of the European Union</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30431-Санкции.jpg" alt="ЄС включив до санкційного пакета структури, пов’язані з перевезенням російської нафти й нафтопродуктів"/><br /><p>Рада ЄС 15 червня ухвалила новий пакет обмежувальних заходів, який, зокрема, спрямований на енергетичні доходи росії та екосистему так званого тіньового флоту. Загалом до пакета включено 34 фізичні особи та 47 юридичних осіб.</p>
<h3>Санкційний фокус ЄС зміщується не лише на видобуток і продаж енергоресурсів, а й на логістичні мережі, які забезпечують експорт сирої нафти та нафтопродуктів.</h3>
<p>За повідомленням Ради ЄС, окремий блок заходів стосується двох фізичних осіб і 24 структур, пов’язаних із транспортуванням і експортом сирої нафти або нафтопродуктів із росії, зокрема через тіньовий флот. У документі цей флот визначено як інструмент обходу санкцій ЄС і загрозу для морської безпеки та довкілля.</p>
<p>До переліку включено, зокрема, Lukoil-Western Siberia, а також компанії в росії, Ліберії, Туреччині, Об’єднаних Арабських Еміратах, Азербайджані та Гонконгу. Рада ЄС зазначила, що заходи мають обмежити можливості росії отримувати доходи від енергетичного експорту.</p>
<p>Для ринку нафти й нафтопродуктів це рішення має логістичний вимір: обмеження спрямовані на мережі судноплавства, експорту та посередницькі структури, які працюють із потоками російської нафти й нафтопродуктів. Джерело не наводить оцінки впливу на конкретні ціни, але прямо пов’язує заходи з енергетичними доходами та морськими перевезеннями.</p>
<blockquote><p>«Сьогодні ми схвалили черговий пакет санкцій, щоб посилити тиск на росію для припинення війни. Ці заходи влучають у серце військово-промислового комплексу росії, її тіньового флоту та мереж, які живлять гібридні атаки москви проти Європи», — заявила Кая Каллас, висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки.</p></blockquote>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2026/06/15/russia-s-war-of-aggression-against-ukraine-new-eu-sanctions-target-energy-revenues-the-military-industrial-complex-propaganda-and-human-rights-violations/">Council of the European Union</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/yes-vklyuchiv-do-sankcijnogo-paketa-strukturi-povyazani-z-perevezennyam-rosijsko%d1%97-nafti-j-naftoproduktiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-vdarila-po-transnyefti-majzhe-300-novix-sankcij-i-sproba-perekriti-80-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-vdarila-po-transnyefti-majzhe-300-novix-sankcij-i-sproba-perekriti-80-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 25 Feb 2026 14:19:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		<category><![CDATA[транснефть]]></category>
		<category><![CDATA[Транснєфть]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153650</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30151-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти"/><br />Велика Британія оголосила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти росії, приурочений до четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну. Під обмеження потрапив трубопровідний гігант «Транснєфть», через який транспортується понад 80% російського експорту сирої нафти. Загалом кількість підсанкційних осіб, компаній і суден перевищила 3 000. Лондон намагається вдарити по енергетичних доходах москви, які залишаються ключовим джерелом [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30151-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти"/><br /><p><strong>Велика Британія оголосила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти росії, приурочений до четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.</strong> Під обмеження потрапив трубопровідний гігант «Транснєфть», через який транспортується понад 80% російського експорту сирої нафти. Загалом кількість підсанкційних осіб, компаній і суден перевищила 3 000. Лондон намагається вдарити по енергетичних доходах москви, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.</p>
<h3>Санкції як інструмент тиску: енергетичний вузол під прицілом</h3>
<h4>«Транснєфть» — інфраструктурна артерія експорту</h4>
<p>24 лютого 2026 року уряд Великої Британії оголосив про запровадження майже <strong>300 нових санкційних заходів</strong>. Центральною мішенню стала компанія <strong>Transneft</strong> — один із найбільших у світі операторів нафтопроводів.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 80% експорту російської сирої нафти</strong> транспортується саме через її систему трубопроводів.</li>
<li>Компанію визначено як ключовий елемент енергетичних доходів москви.</li>
<li>Санкції мають на меті <em>подальше скорочення фінансових потоків</em>, що підтримують військову агресію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Велика Британія сьогодні вжила рішучих заходів для порушення критичних фінансових, військових та дохідних потоків, які підтримують агресію росії», — заявила міністерка закордонних справ Yvette Cooper.</p></blockquote>
<h4>Наймасштабніший пакет із 2022 року</h4>
<p>Нові обмеження стали <strong>найбільшими з початку повномасштабної війни</strong>:</p>
<ul>
<li>Під санкціями тепер понад <strong>3 000 фізичних і юридичних осіб та суден</strong>.</li>
<li>До списку додано <strong>48 нафтових танкерів</strong>, які пов’язують із так званим «тіньовим флотом».</li>
<li>Під обмеження потрапили дочірні структури державної ядерної корпорації Rosatom, що підтримують експорт ядерної енергії.</li>
<li>Окремо згадано Gazprom SPG Portovaya LLC, залучену до «постачання» скрапленого природного газу (СПГ).</li>
<li>У санкційний перелік внесено низку російських банків.</li>
</ul>
<p>Компанія Gazprom перебуває під санкціями з січня 2025 року — у координації зі США.</p>
<h4>«Тіньовий флот» і «темна мережа» нафти</h4>
<p>Лондон акцентував увагу на так званих «dark-web oil networks» — схемах прихованої торгівлі нафтою. Під санкції потрапили:</p>
<ul>
<li><strong>175 компаній</strong>, пов’язаних із групою 2Rivers, зареєстрованою в Дубаї.</li>
<li>Операторів старих і часто незастрахованих танкерів.</li>
</ul>
<p>За оцінкою британського уряду, 2Rivers є одним із найбільших у світі операторів «тіньового флоту» та важливим трейдером російської нафти.</p>
<h4>Чи працюють санкції: цифри й тенденції</h4>
<p>Попри десятки тисяч обмежень із боку Заходу, істотного падіння фізичних обсягів експорту російської нафти поки не зафіксовано. Китай, Індія та Туреччина продовжують закупівлі.</p>
<p>За даними аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air:</p>
<ul>
<li>За 12 місяців до 24 лютого 2026 року росія заробила <strong>193 млрд євро</strong> на експорті нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів.</li>
<li>Це на <strong>27% менше</strong>, ніж у порівнянний період до вторгнення.</li>
</ul>
<p>Експорт газу різко скоротився з 2022 року. Водночас нафтові обсяги залишаються стабільними, але москва змушена продавати сиру нафту <strong>за нижчими цінами</strong>, що зменшує валютні надходження.</p>
<p>Очікується, що цього року експорт може почати знижуватися після санкцій проти Lukoil та Rosneft, а також додаткових обмежень на танкери з боку США та ЄС.</p>
<h4>Геополітична складова</h4>
<p>Президент США Donald Trump наполягає на скороченні імпорту російської нафти Індією як умові торговельної угоди. Водночас ЄС поки не зміг погодити новий пакет санкцій через суперечки щодо нафтових «постачань».</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурний удар</strong> по «Транснєфті» спрямований на вузьке місце російського експорту.</li>
<li>Санкції дедалі більше фокусуються на <em>логістичних та фінансових ланцюгах</em>, а не лише на видобувних компаніях.</li>
<li>Попри падіння доходів на 27%, росія зберігає значні енергетичні прибутки.</li>
<li>Ринок адаптується через перенаправлення потоків до Азії та використання «тіньового флоту».</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-targets-russias-transneft-nearly-300-new-sanctions-wars-fourth-anniversary-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30151-Нефтяная_качалка_россия.jpg" alt="Британія вдарила по «Транснєфті»: майже 300 нових санкцій і спроба перекрити 80% експорту російської нафти"/><br /><p><strong>Велика Британія оголосила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти росії, приурочений до четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну.</strong> Під обмеження потрапив трубопровідний гігант «Транснєфть», через який транспортується понад 80% російського експорту сирої нафти. Загалом кількість підсанкційних осіб, компаній і суден перевищила 3 000. Лондон намагається вдарити по енергетичних доходах москви, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.</p>
<h3>Санкції як інструмент тиску: енергетичний вузол під прицілом</h3>
<h4>«Транснєфть» — інфраструктурна артерія експорту</h4>
<p>24 лютого 2026 року уряд Великої Британії оголосив про запровадження майже <strong>300 нових санкційних заходів</strong>. Центральною мішенню стала компанія <strong>Transneft</strong> — один із найбільших у світі операторів нафтопроводів.</p>
<ul>
<li><strong>Понад 80% експорту російської сирої нафти</strong> транспортується саме через її систему трубопроводів.</li>
<li>Компанію визначено як ключовий елемент енергетичних доходів москви.</li>
<li>Санкції мають на меті <em>подальше скорочення фінансових потоків</em>, що підтримують військову агресію.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Велика Британія сьогодні вжила рішучих заходів для порушення критичних фінансових, військових та дохідних потоків, які підтримують агресію росії», — заявила міністерка закордонних справ Yvette Cooper.</p></blockquote>
<h4>Наймасштабніший пакет із 2022 року</h4>
<p>Нові обмеження стали <strong>найбільшими з початку повномасштабної війни</strong>:</p>
<ul>
<li>Під санкціями тепер понад <strong>3 000 фізичних і юридичних осіб та суден</strong>.</li>
<li>До списку додано <strong>48 нафтових танкерів</strong>, які пов’язують із так званим «тіньовим флотом».</li>
<li>Під обмеження потрапили дочірні структури державної ядерної корпорації Rosatom, що підтримують експорт ядерної енергії.</li>
<li>Окремо згадано Gazprom SPG Portovaya LLC, залучену до «постачання» скрапленого природного газу (СПГ).</li>
<li>У санкційний перелік внесено низку російських банків.</li>
</ul>
<p>Компанія Gazprom перебуває під санкціями з січня 2025 року — у координації зі США.</p>
<h4>«Тіньовий флот» і «темна мережа» нафти</h4>
<p>Лондон акцентував увагу на так званих «dark-web oil networks» — схемах прихованої торгівлі нафтою. Під санкції потрапили:</p>
<ul>
<li><strong>175 компаній</strong>, пов’язаних із групою 2Rivers, зареєстрованою в Дубаї.</li>
<li>Операторів старих і часто незастрахованих танкерів.</li>
</ul>
<p>За оцінкою британського уряду, 2Rivers є одним із найбільших у світі операторів «тіньового флоту» та важливим трейдером російської нафти.</p>
<h4>Чи працюють санкції: цифри й тенденції</h4>
<p>Попри десятки тисяч обмежень із боку Заходу, істотного падіння фізичних обсягів експорту російської нафти поки не зафіксовано. Китай, Індія та Туреччина продовжують закупівлі.</p>
<p>За даними аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air:</p>
<ul>
<li>За 12 місяців до 24 лютого 2026 року росія заробила <strong>193 млрд євро</strong> на експорті нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів.</li>
<li>Це на <strong>27% менше</strong>, ніж у порівнянний період до вторгнення.</li>
</ul>
<p>Експорт газу різко скоротився з 2022 року. Водночас нафтові обсяги залишаються стабільними, але москва змушена продавати сиру нафту <strong>за нижчими цінами</strong>, що зменшує валютні надходження.</p>
<p>Очікується, що цього року експорт може почати знижуватися після санкцій проти Lukoil та Rosneft, а також додаткових обмежень на танкери з боку США та ЄС.</p>
<h4>Геополітична складова</h4>
<p>Президент США Donald Trump наполягає на скороченні імпорту російської нафти Індією як умові торговельної угоди. Водночас ЄС поки не зміг погодити новий пакет санкцій через суперечки щодо нафтових «постачань».</p>
<h4>Висновки</h4>
<ul>
<li><strong>Інфраструктурний удар</strong> по «Транснєфті» спрямований на вузьке місце російського експорту.</li>
<li>Санкції дедалі більше фокусуються на <em>логістичних та фінансових ланцюгах</em>, а не лише на видобувних компаніях.</li>
<li>Попри падіння доходів на 27%, росія зберігає значні енергетичні прибутки.</li>
<li>Ринок адаптується через перенаправлення потоків до Азії та використання «тіньового флоту».</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
<strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/business/energy/uk-targets-russias-transneft-nearly-300-new-sanctions-wars-fourth-anniversary-2026-02-24/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/25/britaniya-vdarila-po-transnyefti-majzhe-300-novix-sankcij-i-sproba-perekriti-80-eksportu-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/naftovi-cini-zrosli-majzhe-na-3-pislya-zrivu-peregovoriv-mizh-ukra%d1%97noyu-ta-rf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/naftovi-cini-zrosli-majzhe-na-3-pislya-zrivu-peregovoriv-mizh-ukra%d1%97noyu-ta-rf/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 19 Feb 2026 06:01:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[dark fleet]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Russia-Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[війна росії проти України]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ціни]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[танкерний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153620</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30133-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф"/><br />18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько 10% світових поставок. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30133-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф"/><br /><p><strong>18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору</strong> після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько <strong>10% світових поставок</strong>. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати на логістику й розхитують глобальний танкерний ринок.</p>
<h3>Ціни, санкції та танкери: як зрив переговорів вплинув на ринок</h3>
<h4>Стрибок котирувань: цифри дня</h4>
<p>Після повідомлень про провал переговорів ф’ючерси на еталонні сорти нафти продемонстрували синхронне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>2,7%</strong> — до <strong>69,15 дол. за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>2,8%</strong> — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином ринок повністю відіграв попереднє зниження цін. Для пересічного споживача це означає одне: <em>геополітична напруга знову закладена у вартість кожного бареля</em>.</p>
<h4>Чому переговори зірвалися</h4>
<p>Третій раунд переговорів, який проходив 17 лютого 2026 року в Женеві за посередництва США, тривав лише дві години.</p>
<blockquote><p>«Сесія була складною», — заявив Президент України Володимир Зеленський, звинувативши рф у навмисному затягуванні процесу.</p></blockquote>
<p>Своєю чергою представник рф Володимир Мединський назвав перемовини «діловими» та анонсував новий раунд без уточнення дати.</p>
<p>Ключові вимоги рф залишилися незмінними та повторюють ультиматуми 2021 року:</p>
<ul>
<li>територіальні поступки в Донецькому регіоні (близько <strong>2 000 квадратних миль</strong>);</li>
<li>відмова України від прагнення вступити до НАТО;</li>
<li>суттєве скорочення Збройних сил України;</li>
<li>обмеження так званого «українського націоналізму».</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться не лише про завершення бойових дій, а про перегляд архітектури безпеки у Європі.</p>
<h4>«Тіньовий флот»: санкції переходять у силову фазу</h4>
<p>Паралельно США та їхні партнери посилюють контроль над так званим «тіньовим флотом» — мережею старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять російську, іранську та венесуельську нафту в обхід санкцій.</p>
<ul>
<li>Після 2022 року флот зріс утричі — до <strong>1 468 суден</strong>;</li>
<li>Він транспортує приблизно <strong>17% світових морських перевезень сирої нафти</strong>;</li>
<li>Близько <strong>20% суден</strong> уже припинили операції через санкційний тиск;</li>
<li>Ціна Urals торгується зі знижкою <strong>27 дол. до Brent</strong> — найширший дисконт із початку 2023 року;</li>
<li>Доходи рф від нафти у січні 2026 року впали на <strong>50% у річному вимірі</strong>;</li>
<li>Нафтогазові надходження у 2025 році зменшилися на <strong>22%</strong>, а у 2026 році очікується падіння ще на <strong>30%</strong>.</li>
</ul>
<p>США вже вдалися до фізичного перехоплення танкерів, що сигналізує про перехід від суто економічних санкцій до жорсткішого контролю.</p>
<h4>Танкерний ринок: побічний ефект санкцій</h4>
<p>Санкції, спрямовані проти рф, парадоксально підвищили глобальні фрахтові ставки.</p>
<ul>
<li>Понад <strong>1 400 суден</strong> фактично вибули з легального ринку (<strong>+130%</strong> з 2022 року);</li>
<li>Зростають витрати через старіння світового флоту;</li>
<li>Маршрути у Червоному морі подовжені через атаки хуситів;</li>
<li>ЄС розглядає можливість перехоплення суден у Балтійському та Чорному морях — під ризиком <strong>3,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я не думаю, що хтось із тих, хто запроваджував санкції, очікував такого результату», — зазначив один із керівників судноплавної галузі.</p></blockquote>
<p>Отже, обмеження російського експорту одночасно:</p>
<ul>
<li>тиснуть на бюджет москва;</li>
<li>але підтримують високі світові логістичні витрати.</li>
</ul>
<h4>Макроекономічні сигнали з рф</h4>
<ul>
<li>Інфляція у січні 2026 року — <strong>6,4%</strong>;</li>
<li>Зростання ВВП у 2025 році — лише <strong>1%</strong>;</li>
<li>Збільшуються бюджетні дефіцити.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать про посилення економічного тиску на рф, попри адаптацію до санкцій.</p>
<p>Провал переговорів підтвердив: <strong>нафта залишається інструментом геополітики</strong>. Короткостроково ціни реагують зростанням. Довгостроково — санкційний тиск поступово послаблює позиції рф на світовому ринку, хоча логістичні перекоси ще довго впливатимуть на глобальну торгівлю.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-after-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30133-Нефть.jpg" alt="Нафтові ціни зросли майже на 3% після зриву переговорів між Україною та рф"/><br /><p><strong>18 лютого 2026 року світові ціни на нафту різко пішли вгору</strong> після провалу мирних переговорів між Україною та рф у Женеві. Ринок відреагував миттєво: інвестори знову закладають у ціни ризики перебоїв із «постачанням» сировини, адже російський експорт забезпечує близько <strong>10% світових поставок</strong>. Водночас посилення санкцій і силові дії проти «тіньового флоту» танкерів рф підвищують витрати на логістику й розхитують глобальний танкерний ринок.</p>
<h3>Ціни, санкції та танкери: як зрив переговорів вплинув на ринок</h3>
<h4>Стрибок котирувань: цифри дня</h4>
<p>Після повідомлень про провал переговорів ф’ючерси на еталонні сорти нафти продемонстрували синхронне зростання:</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>2,7%</strong> — до <strong>69,15 дол. за барель</strong>;</li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>2,8%</strong> — до <strong>64,05 дол. за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Таким чином ринок повністю відіграв попереднє зниження цін. Для пересічного споживача це означає одне: <em>геополітична напруга знову закладена у вартість кожного бареля</em>.</p>
<h4>Чому переговори зірвалися</h4>
<p>Третій раунд переговорів, який проходив 17 лютого 2026 року в Женеві за посередництва США, тривав лише дві години.</p>
<blockquote><p>«Сесія була складною», — заявив Президент України Володимир Зеленський, звинувативши рф у навмисному затягуванні процесу.</p></blockquote>
<p>Своєю чергою представник рф Володимир Мединський назвав перемовини «діловими» та анонсував новий раунд без уточнення дати.</p>
<p>Ключові вимоги рф залишилися незмінними та повторюють ультиматуми 2021 року:</p>
<ul>
<li>територіальні поступки в Донецькому регіоні (близько <strong>2 000 квадратних миль</strong>);</li>
<li>відмова України від прагнення вступити до НАТО;</li>
<li>суттєве скорочення Збройних сил України;</li>
<li>обмеження так званого «українського націоналізму».</li>
</ul>
<p>Фактично йдеться не лише про завершення бойових дій, а про перегляд архітектури безпеки у Європі.</p>
<h4>«Тіньовий флот»: санкції переходять у силову фазу</h4>
<p>Паралельно США та їхні партнери посилюють контроль над так званим «тіньовим флотом» — мережею старих танкерів із непрозорою структурою власності, які перевозять російську, іранську та венесуельську нафту в обхід санкцій.</p>
<ul>
<li>Після 2022 року флот зріс утричі — до <strong>1 468 суден</strong>;</li>
<li>Він транспортує приблизно <strong>17% світових морських перевезень сирої нафти</strong>;</li>
<li>Близько <strong>20% суден</strong> уже припинили операції через санкційний тиск;</li>
<li>Ціна Urals торгується зі знижкою <strong>27 дол. до Brent</strong> — найширший дисконт із початку 2023 року;</li>
<li>Доходи рф від нафти у січні 2026 року впали на <strong>50% у річному вимірі</strong>;</li>
<li>Нафтогазові надходження у 2025 році зменшилися на <strong>22%</strong>, а у 2026 році очікується падіння ще на <strong>30%</strong>.</li>
</ul>
<p>США вже вдалися до фізичного перехоплення танкерів, що сигналізує про перехід від суто економічних санкцій до жорсткішого контролю.</p>
<h4>Танкерний ринок: побічний ефект санкцій</h4>
<p>Санкції, спрямовані проти рф, парадоксально підвищили глобальні фрахтові ставки.</p>
<ul>
<li>Понад <strong>1 400 суден</strong> фактично вибули з легального ринку (<strong>+130%</strong> з 2022 року);</li>
<li>Зростають витрати через старіння світового флоту;</li>
<li>Маршрути у Червоному морі подовжені через атаки хуситів;</li>
<li>ЄС розглядає можливість перехоплення суден у Балтійському та Чорному морях — під ризиком <strong>3,5 млн барелів на добу</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Я не думаю, що хтось із тих, хто запроваджував санкції, очікував такого результату», — зазначив один із керівників судноплавної галузі.</p></blockquote>
<p>Отже, обмеження російського експорту одночасно:</p>
<ul>
<li>тиснуть на бюджет москва;</li>
<li>але підтримують високі світові логістичні витрати.</li>
</ul>
<h4>Макроекономічні сигнали з рф</h4>
<ul>
<li>Інфляція у січні 2026 року — <strong>6,4%</strong>;</li>
<li>Зростання ВВП у 2025 році — лише <strong>1%</strong>;</li>
<li>Збільшуються бюджетні дефіцити.</li>
</ul>
<p>Ці показники свідчать про посилення економічного тиску на рф, попри адаптацію до санкцій.</p>
<p>Провал переговорів підтвердив: <strong>нафта залишається інструментом геополітики</strong>. Короткостроково ціни реагують зростанням. Довгостроково — санкційний тиск поступово послаблює позиції рф на світовому ринку, хоча логістичні перекоси ще довго впливатимуть на глобальну торгівлю.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Oil-Prices-Surge-after-Russia-Ukraine-Talks-Break-Down.html">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/19/naftovi-cini-zrosli-majzhe-na-3-pislya-zrivu-peregovoriv-mizh-ukra%d1%97noyu-ta-rf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 Jan 2026 10:29:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153503</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br />Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв. Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій Перехоплення танкера Marinera Танкер Marinera, раніше відомий як Bella-1, був захоплений [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br /><p>Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв.</p>
<h2>Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій</h2>
<h3>Перехоплення танкера Marinera</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Marinera</strong>, раніше відомий як <em>Bella-1</em>, був захоплений у Північній Атлантиці поблизу Ісландії після <strong>понад двотижневого переслідування</strong>.</li>
<li>Судно раніше прорвало морську блокаду санкціонованих танкерів у Карибському басейні та <strong>відмовлялося від огляду Береговою охороною США</strong>.</li>
<li>Після спроб перехоплення судно було <strong>перейменоване та перереєстроване під російський прапор</strong>.</li>
<li>Операцію здійснювали Берегова охорона та військові США, а спецпідрозділи тимчасово забезпечували контроль над судном.</li>
</ul>
<h3>Військовий контекст</h3>
<ul>
<li>Під час операції в районі перебували <strong>російські військові кораблі, зокрема підводний човен</strong>.</li>
<li>Ознак прямого зіткнення між силами США та росії зафіксовано не було.</li>
<li>Міністерство транспорту росії заявило про <strong>втрату зв’язку із судном</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Блокада санкціонованої та нелегальної венесуельської нафти залишається в повній силі — у будь-якій точці світу”, — міністр оборони США Піт Гегсет.</p></blockquote>
<p>Водночас представники правлячої партії росії назвали дії США <em>актом піратства</em>.</p>
<h3>Другий танкер під санкціями</h3>
<ul>
<li>У той самий день Берегова охорона США перехопила ще один танкер — <strong>супертанкер M Sophia</strong> під прапором Панами.</li>
<li>Судно охарактеризоване як <em>бездержавний танкер тіньового флоту</em>, що перебував під санкціями.</li>
<li>Він вийшов із венесуельських вод на початку січня у складі флоту, який транспортував нафту до Китаю у <strong>«темному режимі»</strong> — з вимкненим транспондером.</li>
<li>Судно супроводжують до США для остаточного рішення щодо його подальшої долі.</li>
</ul>
<h3>Тиск на Венесуелу</h3>
<ul>
<li>Операції на морі відбулися <strong>через кілька днів після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong> силами США в Каракасі.</li>
<li>З 2019 року, після запровадження енергетичних санкцій, венесуельський експорт нафти здійснювався переважно через <strong>тіньовий флот</strong>.</li>
<li>Наразі Венесуела має <strong>мільйони барелів нафти</strong> у танкерах та сховищах, які не може експортувати через блокаду, що діє з середини грудня.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість на <strong>експорт до 2 млрд барелів венесуельської нафти</strong> до США, що може скоротити постачання до Китаю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br /><p>Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв.</p>
<h2>Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій</h2>
<h3>Перехоплення танкера Marinera</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Marinera</strong>, раніше відомий як <em>Bella-1</em>, був захоплений у Північній Атлантиці поблизу Ісландії після <strong>понад двотижневого переслідування</strong>.</li>
<li>Судно раніше прорвало морську блокаду санкціонованих танкерів у Карибському басейні та <strong>відмовлялося від огляду Береговою охороною США</strong>.</li>
<li>Після спроб перехоплення судно було <strong>перейменоване та перереєстроване під російський прапор</strong>.</li>
<li>Операцію здійснювали Берегова охорона та військові США, а спецпідрозділи тимчасово забезпечували контроль над судном.</li>
</ul>
<h3>Військовий контекст</h3>
<ul>
<li>Під час операції в районі перебували <strong>російські військові кораблі, зокрема підводний човен</strong>.</li>
<li>Ознак прямого зіткнення між силами США та росії зафіксовано не було.</li>
<li>Міністерство транспорту росії заявило про <strong>втрату зв’язку із судном</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Блокада санкціонованої та нелегальної венесуельської нафти залишається в повній силі — у будь-якій точці світу”, — міністр оборони США Піт Гегсет.</p></blockquote>
<p>Водночас представники правлячої партії росії назвали дії США <em>актом піратства</em>.</p>
<h3>Другий танкер під санкціями</h3>
<ul>
<li>У той самий день Берегова охорона США перехопила ще один танкер — <strong>супертанкер M Sophia</strong> під прапором Панами.</li>
<li>Судно охарактеризоване як <em>бездержавний танкер тіньового флоту</em>, що перебував під санкціями.</li>
<li>Він вийшов із венесуельських вод на початку січня у складі флоту, який транспортував нафту до Китаю у <strong>«темному режимі»</strong> — з вимкненим транспондером.</li>
<li>Судно супроводжують до США для остаточного рішення щодо його подальшої долі.</li>
</ul>
<h3>Тиск на Венесуелу</h3>
<ul>
<li>Операції на морі відбулися <strong>через кілька днів після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong> силами США в Каракасі.</li>
<li>З 2019 року, після запровадження енергетичних санкцій, венесуельський експорт нафти здійснювався переважно через <strong>тіньовий флот</strong>.</li>
<li>Наразі Венесуела має <strong>мільйони барелів нафти</strong> у танкерах та сховищах, які не може експортувати через блокаду, що діє з середини грудня.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість на <strong>експорт до 2 млрд барелів венесуельської нафти</strong> до США, що може скоротити постачання до Китаю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 24 Dec 2025 11:45:51 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[maritime security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[морська безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153475</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br />Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на світовому ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<h2>Глобалізація морської кампанії України проти тіньового флоту</h2>
<p>Українські сили безпеки здійснили атаку на російський нафтовий танкер у Середземному морі приблизно за 1500 км від України. Це стало якісно новим етапом кампанії, спрямованої не проти бойових кораблів, а проти <em>логістичної інфраструктури обходу санкцій</em>.</p>
<ul>
<li><strong>Дата удару:</strong> 19 грудня 2025 року.</li>
<li><strong>Засіб ураження:</strong> боєприпаси, скинуті з гексакоптера, ймовірно запущеного з цивільного судна.</li>
<li><strong>Екологічний ризик:</strong> відсутній, оскільки танкер був порожнім.</li>
</ul>
<p>Цей епізод підтвердив готовність Києва діяти поза межами Чорного моря та розширювати театр морських операцій.</p>
<h2>Економічний тиск на експорт нафти росії</h2>
<p>Кампанія проти тіньового флоту безпосередньо б’є по нафтових доходах, що фінансують війну росії.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяги перевезень:</strong> тіньовий флот транспортує близько <strong>3,7 млн барелів на добу</strong>, що становить <strong>приблизно 65%</strong> морського експорту нафти росії.</li>
<li><strong>Річні доходи:</strong> <strong>87–100 млрд доларів США</strong>.</li>
<li><strong>Ефект атак:</strong> зростання фрахту, витрат на пальне, технічне обслуговування та страхування, а також подовження маршрутів.</li>
</ul>
<p>Інтенсифікація ударів уже змушує операторів переглядати участь у таких перевезеннях. Після вибухів на танкері біля берегів Сенегалу турецька компанія Besiktas Shipping Group оголосила про припинення будь-яких операцій, пов’язаних з російськими інтересами.</p>
<h2>Ескалація: надводні та підводні дрони</h2>
<p>Окрім атак на танкери, Україна розширила спектр морських засобів ураження.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень 2025 року:</strong> перше бойове застосування підводного дрона проти підводного човна класу Kilo у порту новоросійськ.</li>
<li><strong>Технологічна перевага:</strong> автономна навігація та низька акустична помітність, що експлуатує прогалини у протичовновій обороні рф.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми будемо бити по всіх, хто йде до новоросійська чи інших російських портів за нафтою, ще до того, як вони її отримають. — Андрій Клименко, Black Sea Institute of Strategic Studies</p></blockquote>
<p>Паралельно українські надводні дрони фактично встановили <strong>часткову блокаду</strong> Чорноморського флоту росії, змусивши москву або ризикувати бойовими кораблями, або залишати комерційні судна без захисту.</p>
<h2>Контрзаходи росії та зростання вартості безпеки</h2>
<p>росія намагається адаптуватися, використовуючи баражувальні боєприпаси та авіаційні дрони для ураження українських безпілотних морських систем.</p>
<ul>
<li><strong>Дальність перехоплення:</strong> зафіксовані удари на відстані до <strong>104 км</strong> від точки запуску.</li>
<li><strong>Мілітаризація тіньового флоту:</strong> зафіксована присутність російських військових на санкційних танкерах у Балтійському морі.</li>
</ul>
<p>Це підвищує витрати на охорону суден та робить експорт нафти ще менш рентабельним.</p>
<h2>Наслідки</h2>
<p>З огляду на наявні дані, формується кілька довгострокових тенденцій.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання:</strong> імпортери активніше шукатимуть альтернативні джерела, зменшуючи залежність від ризикових маршрутів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> зростання ролі страхування ризиків, портових зборів і непрямих маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> підвищення значення резервів як буфера проти раптових перебоїв.</li>
</ul>
<h2>Ціноутворення та конкуренція</h2>
<p>Атаки на тіньовий флот змінюють структуру ціни російської нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Маржа:</strong> скорочується через зростання витрат на фрахт і безпеку.</li>
<li><strong>Знижки:</strong> для збереження покупців росія змушена продавати нафту з дисконтом.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> посилюються позиції альтернативних постачальників на європейському та глобальному ринках.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<p>Україна продемонструвала здатність перетворити тіньовий флот росії з інструмента обходу санкцій на джерело стратегічної вразливості. Розширення морського поля бою підвищує системні ризики для експорту російської нафти, що в перспективі може прискорити структурні зміни на світовому ринку нафти й нафтопродуктів та посилити роль безпеки як ключового елементу ціноутворення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.forbes.com/">Forbes</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30033-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Україна розширює війну проти тіньового флоту росії: удари по танкерах виходять за межі Чорного моря"/><br /><p><!-- tags --></p>
<p>Україна у грудні 2025 року вперше завдала удару по танкеру тіньового флоту росії у Середземному морі, продемонструвавши здатність впливати на глобальну логістику російського експорту нафти. Кампанія СБУ та ВМС України переходить від регіонального стримування до системного тиску на нафтові доходи кремля, що вже підвищує витрати на перевезення, скорочує маржу експорту та змінює баланс ризиків на світовому ринку нафти й нафтопродуктів.</p>
<h2>Глобалізація морської кампанії України проти тіньового флоту</h2>
<p>Українські сили безпеки здійснили атаку на російський нафтовий танкер у Середземному морі приблизно за 1500 км від України. Це стало якісно новим етапом кампанії, спрямованої не проти бойових кораблів, а проти <em>логістичної інфраструктури обходу санкцій</em>.</p>
<ul>
<li><strong>Дата удару:</strong> 19 грудня 2025 року.</li>
<li><strong>Засіб ураження:</strong> боєприпаси, скинуті з гексакоптера, ймовірно запущеного з цивільного судна.</li>
<li><strong>Екологічний ризик:</strong> відсутній, оскільки танкер був порожнім.</li>
</ul>
<p>Цей епізод підтвердив готовність Києва діяти поза межами Чорного моря та розширювати театр морських операцій.</p>
<h2>Економічний тиск на експорт нафти росії</h2>
<p>Кампанія проти тіньового флоту безпосередньо б’є по нафтових доходах, що фінансують війну росії.</p>
<ul>
<li><strong>Обсяги перевезень:</strong> тіньовий флот транспортує близько <strong>3,7 млн барелів на добу</strong>, що становить <strong>приблизно 65%</strong> морського експорту нафти росії.</li>
<li><strong>Річні доходи:</strong> <strong>87–100 млрд доларів США</strong>.</li>
<li><strong>Ефект атак:</strong> зростання фрахту, витрат на пальне, технічне обслуговування та страхування, а також подовження маршрутів.</li>
</ul>
<p>Інтенсифікація ударів уже змушує операторів переглядати участь у таких перевезеннях. Після вибухів на танкері біля берегів Сенегалу турецька компанія Besiktas Shipping Group оголосила про припинення будь-яких операцій, пов’язаних з російськими інтересами.</p>
<h2>Ескалація: надводні та підводні дрони</h2>
<p>Окрім атак на танкери, Україна розширила спектр морських засобів ураження.</p>
<ul>
<li><strong>Грудень 2025 року:</strong> перше бойове застосування підводного дрона проти підводного човна класу Kilo у порту новоросійськ.</li>
<li><strong>Технологічна перевага:</strong> автономна навігація та низька акустична помітність, що експлуатує прогалини у протичовновій обороні рф.</li>
</ul>
<blockquote><p>Ми будемо бити по всіх, хто йде до новоросійська чи інших російських портів за нафтою, ще до того, як вони її отримають. — Андрій Клименко, Black Sea Institute of Strategic Studies</p></blockquote>
<p>Паралельно українські надводні дрони фактично встановили <strong>часткову блокаду</strong> Чорноморського флоту росії, змусивши москву або ризикувати бойовими кораблями, або залишати комерційні судна без захисту.</p>
<h2>Контрзаходи росії та зростання вартості безпеки</h2>
<p>росія намагається адаптуватися, використовуючи баражувальні боєприпаси та авіаційні дрони для ураження українських безпілотних морських систем.</p>
<ul>
<li><strong>Дальність перехоплення:</strong> зафіксовані удари на відстані до <strong>104 км</strong> від точки запуску.</li>
<li><strong>Мілітаризація тіньового флоту:</strong> зафіксована присутність російських військових на санкційних танкерах у Балтійському морі.</li>
</ul>
<p>Це підвищує витрати на охорону суден та робить експорт нафти ще менш рентабельним.</p>
<h2>Наслідки</h2>
<p>З огляду на наявні дані, формується кілька довгострокових тенденцій.</p>
<ul>
<li><strong>Диверсифікація постачання:</strong> імпортери активніше шукатимуть альтернативні джерела, зменшуючи залежність від ризикових маршрутів.</li>
<li><strong>Логістична стійкість:</strong> зростання ролі страхування ризиків, портових зборів і непрямих маршрутів.</li>
<li><strong>Стратегічні запаси:</strong> підвищення значення резервів як буфера проти раптових перебоїв.</li>
</ul>
<h2>Ціноутворення та конкуренція</h2>
<p>Атаки на тіньовий флот змінюють структуру ціни російської нафти.</p>
<ul>
<li><strong>Маржа:</strong> скорочується через зростання витрат на фрахт і безпеку.</li>
<li><strong>Знижки:</strong> для збереження покупців росія змушена продавати нафту з дисконтом.</li>
<li><strong>Конкуренція:</strong> посилюються позиції альтернативних постачальників на європейському та глобальному ринках.</li>
</ul>
<h2>Висновок</h2>
<p>Україна продемонструвала здатність перетворити тіньовий флот росії з інструмента обходу санкцій на джерело стратегічної вразливості. Розширення морського поля бою підвищує системні ризики для експорту російської нафти, що в перспективі може прискорити структурні зміни на світовому ринку нафти й нафтопродуктів та посилити роль безпеки як ключового елементу ціноутворення.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.forbes.com/">Forbes</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/12/24/ukra%d1%97na-rozshiryuye-vijnu-proti-tinovogo-flotu-rosi%d1%97-udari-po-tankerax-vixodyat-za-mezhi-chornogo-morya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/tinovij-flot/feed/ ) in 0.34729 seconds, on Aug 20th, 2026 at 8:56 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Aug 20th, 2026 at 9:56 am UTC -->