<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; торгівля нафтою</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/torgivlya-naftoyu/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 24 Apr 2026 08:39:28 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 14 Nov 2025 07:05:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Big Oil]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[низькі ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153362</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br />Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br /><p>Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, який загалом показує падіння прибутків та найнижчі темпи зростання виручки серед усіх 11 секторів ринку США.</p>
<h2>Причини стійких прибутків Big Oil на тлі низьких цін</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальний ринковий фон</strong>
<ul>
<li>Ціни на нафту:
<ul>
<li>Brent і WTI торгуються приблизно на <strong>15 дол./бар.</strong> нижче 52-тижневих максимумів.</li>
</ul>
</li>
<li>Макросередовище прибутків:
<ul>
<li><strong>Енергетичний сектор</strong>: зростання прибутків у Q3 — <strong>-0,5 %</strong>.</li>
<li><strong>Сектор комунікаційних послуг</strong>: ще гірший результат — <strong>-7,1 %</strong>.</li>
<li><strong>S&amp;P 500</strong>: середнє зростання прибутків по ринку — <strong>13,1 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Виручка:
<ul>
<li>Енергетичний сектор: лише <strong>1,0 %</strong> зростання, найнижчий показник серед усіх 11 секторів США.</li>
<li>Середнє по S&amp;P 500: <strong>8,3 %</strong> зростання виручки.</li>
</ul>
</li>
<li>Геополітика:
<ul>
<li>Нові санкції США проти російської енергетики та компаній на кшталт «Роснєфть» і «Лукойл».</li>
<li>Крихке припинення вогню в секторі Газа, що підсилює волатильність.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Big Oil проти тренду сектору</strong>
<ul>
<li>Чотири компанії — <strong>Exxon, Chevron, Shell, TotalEnergies</strong>:
<ul>
<li>Разом у Q3 отримали понад <strong>21 млрд доларів чистого прибутку</strong>.</li>
<li>Це сталося після падіння цін на нафту більш ніж на <strong>20 %</strong> рік до року.</li>
</ul>
</li>
<li>Попри слабкі ціни й негативну динаміку по сектору, Big Oil зберігає високу рентабельність завдяки структурним змінам у витратах, масштабуванню видобутку та використанню волатильності через торгівлю нафтою.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil: ставка на автоматизацію та масштаб</strong>
<ul>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Q3: <strong>7,54 млрд доларів</strong>, що на <strong>12,4 %</strong> менше, ніж торік.</li>
<li>Виручка у кварталі: <strong>5,3 млрд доларів</strong>, падіння на <strong>5,3 %</strong> рік до року.</li>
<li>За 9 місяців: <strong>22,3 млрд доларів</strong> прибутку, що на <strong>14,3 %</strong> менше, ніж торік.</li>
</ul>
</li>
<li>Структурне зниження витрат:
<ul>
<li>У Q3 додано ще <strong>2,2 млрд доларів</strong> структурної економії.</li>
<li>З 2019 року накопичено понад <strong>14 млрд доларів</strong> економії.</li>
<li>Ціль до <strong>2030 року</strong> — понад <strong>18 млрд доларів</strong> кумулятивних скорочень витрат.</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження точки беззбитковості:
<ul>
<li>Поточний портфельний breakeven: лише <strong>40–42 дол./бар.</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10–15 дол./бар.</strong> нижче, ніж 5 років тому.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Exxon зберігає комфортний маржинальний запас навіть при ціні <strong>60 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Зростання видобутку:
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>4,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу (boe/d)</strong>.</li>
<li>Перміан: майже <strong>1,7 млн boe/d</strong>.</li>
<li>Гаяна: понад <strong>700 тис. boe/d</strong> до запуску нового проєкту.</li>
<li>Проєкт Yellowtail:
<ul>
<li>Введений у дію в Q3 на <strong>чотири місяці раніше</strong> графіка.</li>
<li>Цільовий видобуток: <strong>250 тис. boe/d</strong>.</li>
<li>Загальний видобуток у Гаяні зростає до більш ніж <strong>900 тис. boe/d</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li>Поєднання агресивної автоматизації, оптимізації ланцюга постачання та зростання видобутку дає Exxon можливість заробляти навіть при значно нижчих цінах на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Chevron: рекордний видобуток як щит від слабких цін</strong>
<ul>
<li>Рекордний глобальний видобуток:
<ul>
<li><strong>4,09 млн boe/d</strong> у світі — зростання на <strong>21 %</strong> рік до року.</li>
<li>У США: <strong>2,04 млн boe/d</strong>, зростання на <strong>27 %</strong> рік до року.</li>
<li>Цього досягнуто при меншій кількості бурових та менше «completion spreads».</li>
</ul>
</li>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Чистий прибуток у Q3 2025: <strong>3,54 млрд доларів</strong>, проти <strong>4,49 млрд</strong> роком раніше.</li>
<li>Прибуток на акцію: <strong>1,82 дол.</strong> проти <strong>2,48 дол.</strong> у Q3 2024.</li>
<li>Виручка: <strong>48,17 млрд доларів</strong> проти <strong>48,93 млрд</strong> торік — лише <strong>незначне</strong> зниження.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки нарощуванню видобутку Chevron компенсує ефект нижчих цін, демонструючи сильний операційний левередж.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Європейські мейджори: Shell і TotalEnergies як «торгові гіганти»</strong>
<ul>
<li>Роль торгівлі:
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — найбільший нафтотрейдер у світі, її трейдинговий підрозділ більший за Trafigura.</li>
<li>Нові санкції проти російських компаній «Роснєфть» та «Лукойл» створили <strong>цінові дисбаланси</strong> на регіональних ринках.</li>
<li>Shell змогла «знімати спреди» на цих коливаннях.</li>
</ul>
</li>
<li>Фінансові результати торгівлі:
<ul>
<li>Shell повідомляє про <strong>«суттєво вищі результати оптимізації»</strong> у трейдингу.</li>
</ul>
</li>
<li>Цитата: Торговельні підрозділи показали «суттєво вищі результати оптимізації», — звітує Shell.</li>
<li>Специфіка бізнесу в США:
<ul>
<li>Судові матеріали показують, що <strong>американський нафтовий трейдинг Shell</strong> приносить близько <strong>1 млрд доларів на рік</strong>.</li>
<li>Це значна частина її <em>доподаткового</em> прибутку у США.</li>
</ul>
</li>
<li>TotalEnergies:
<ul>
<li>Інтегрований сегмент торгівлі електроенергією та газом у Q3 отримав <strong>800 млн доларів</strong> прибутку.</li>
<li>Це майже на <strong>10 %</strong> більше, ніж у Q2.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейські мейджори перетворюють волатильність і санкції на джерело додаткового прибутку через масштабну торгівлю, чого <em>у меншій мірі</em> роблять їхні американські конкуренти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Американські проти європейських нафтогігантів: різні моделі заробітку</strong>
<ul>
<li>Exxon і Chevron:
<ul>
<li>Також займаються торгівлею нафтою.</li>
<li>Але роблять це в <strong>скромніших масштабах</strong> і з більш <strong>обережним ризик-профілем</strong>.</li>
<li>Фокус — логістика і балансування власних інтегрованих систем, а не великі спекулятивні позиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell і TotalEnergies:
<ul>
<li>Активно шукають можливості заробити на <strong>цінових коливаннях</strong> та <strong>ринкових дислокаціях</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> Big Oil використовує <em>дві комплементарні моделі</em> — «об’єм і ефективність» (Exxon, Chevron) та «волатильність і торгівля» (Shell, TotalEnergies), що разом забезпечують стійкі прибутки навіть у слабкому ринковому середовищі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення готівки акціонерам як стратегія підтримки вартості</strong>
<ul>
<li>ExxonMobil:
<ul>
<li>У Q3 виплатила <strong>4,2 млрд доларів</strong> у вигляді дивідендів.</li>
<li>Спрямувала ще <strong>5,1 млрд доларів</strong> на викуп акцій.</li>
<li>Викуп допомагає <strong>підтримувати прибуток на акцію</strong> та ринкову капіталізацію попри падіння прибутків.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell:
<ul>
<li>Оголошує програми викупу акцій обсягом понад <strong>3 млрд доларів</strong> уже <strong>16 кварталів поспіль</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Chevron і TotalEnergies:
<ul>
<li>Chevron розподілила <strong>6 млрд доларів</strong> акціонерам.</li>
<li>TotalEnergies — <strong>4,5 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стабільні й великі програми дивідендів та викупу акцій роблять Big Oil привабливою для інвесторів навіть тоді, коли фундаментальні показники сектору виглядають послабленими.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок</strong>
<ul>
<li>Попри:
<ul>
<li>падіння цін на нафту на понад <strong>20 %</strong> рік до року;</li>
<li>негативну динаміку прибутків енергетичного сектору (<strong>-0,5 %</strong>);</li>
<li>найнижчі темпи зростання виручки в секторі (<strong>1,0 %</strong> проти <strong>8,3 %</strong> в середньому по S&amp;P 500);</li>
</ul>
</li>
<li>Big Oil:
<ul>
<li>масово знижує структурні витрати;</li>
<li>зсуває точки беззбитковості до рівня <strong>40–42 дол./бар.</strong> і нижче;</li>
<li>нарощує видобуток (до <strong>4–4,7 млн boe/d</strong> у провідних компаній);</li>
<li>використовує волатильність та санкції через масштабну торгівлю;</li>
<li>стабільно повертає готівку акціонерам на рівні <strong>мільярдів доларів за квартал</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки структурним реформам, операційному масштабу та фінансовій дисципліні Big Oil перетворює слабкий ринок на можливість, тоді як значна частина енергетичного сектору бореться зі стагнацією прибутків.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Слабкі ціни, слабкий сектор — сильні мейджори</h2>
<p>Упродовж останніх тижнів ринок нафти залишається нестабільним. Нові санкції США проти російської енергетики, а також крихке припинення вогню в Газі створили значну волатильність, але не призвели до стійкого зростання цін. І Brent, і WTI торгуються приблизно на 15 дол./бар. нижче своїх 52-тижневих максимумів. Для більшості компаній це означає тиск на маржу та прибутки.</p>
<ul>
<li>Енергетичний сектор в цілому фіксує:
<ul>
<li><strong>-0,5 %</strong> зростання прибутків у третьому кварталі;</li>
<li>лише <strong>1,0 %</strong> приросту виручки — найнижчий показник серед 11 секторів ринку США.</li>
</ul>
</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>середнє зростання прибутків по S&amp;P 500 становить <strong>13,1 %</strong>;</li>
<li>середній приріст виручки — <strong>8,3 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong> на цьому тлі четверка Big Oil — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — демонструє протилежну динаміку. Хоча їхні прибутки знизилися порівняно з рекордними рівнями попередніх років, вони залишаються <em>«міцними»</em>, а сукупний чистий прибуток у Q3 перевищує 21 млрд доларів.</p>
<p>У результаті навіть на ринку, де енергетичний сектор формально демонструє падіння прибутків і найнижчі темпи зростання виручки, Big Oil залишається «системою з позитивною сумою» для власних акціонерів, підтверджуючи, що вирішальними чинниками є не лише ціни на нафту, а й глибина операційних і фінансових трансформацій усередині компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Big-Oil-Is-Still-Gushing-Profits-Despite-Low-Oil-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br /><p>Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, який загалом показує падіння прибутків та найнижчі темпи зростання виручки серед усіх 11 секторів ринку США.</p>
<h2>Причини стійких прибутків Big Oil на тлі низьких цін</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальний ринковий фон</strong>
<ul>
<li>Ціни на нафту:
<ul>
<li>Brent і WTI торгуються приблизно на <strong>15 дол./бар.</strong> нижче 52-тижневих максимумів.</li>
</ul>
</li>
<li>Макросередовище прибутків:
<ul>
<li><strong>Енергетичний сектор</strong>: зростання прибутків у Q3 — <strong>-0,5 %</strong>.</li>
<li><strong>Сектор комунікаційних послуг</strong>: ще гірший результат — <strong>-7,1 %</strong>.</li>
<li><strong>S&amp;P 500</strong>: середнє зростання прибутків по ринку — <strong>13,1 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Виручка:
<ul>
<li>Енергетичний сектор: лише <strong>1,0 %</strong> зростання, найнижчий показник серед усіх 11 секторів США.</li>
<li>Середнє по S&amp;P 500: <strong>8,3 %</strong> зростання виручки.</li>
</ul>
</li>
<li>Геополітика:
<ul>
<li>Нові санкції США проти російської енергетики та компаній на кшталт «Роснєфть» і «Лукойл».</li>
<li>Крихке припинення вогню в секторі Газа, що підсилює волатильність.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Big Oil проти тренду сектору</strong>
<ul>
<li>Чотири компанії — <strong>Exxon, Chevron, Shell, TotalEnergies</strong>:
<ul>
<li>Разом у Q3 отримали понад <strong>21 млрд доларів чистого прибутку</strong>.</li>
<li>Це сталося після падіння цін на нафту більш ніж на <strong>20 %</strong> рік до року.</li>
</ul>
</li>
<li>Попри слабкі ціни й негативну динаміку по сектору, Big Oil зберігає високу рентабельність завдяки структурним змінам у витратах, масштабуванню видобутку та використанню волатильності через торгівлю нафтою.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil: ставка на автоматизацію та масштаб</strong>
<ul>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Q3: <strong>7,54 млрд доларів</strong>, що на <strong>12,4 %</strong> менше, ніж торік.</li>
<li>Виручка у кварталі: <strong>5,3 млрд доларів</strong>, падіння на <strong>5,3 %</strong> рік до року.</li>
<li>За 9 місяців: <strong>22,3 млрд доларів</strong> прибутку, що на <strong>14,3 %</strong> менше, ніж торік.</li>
</ul>
</li>
<li>Структурне зниження витрат:
<ul>
<li>У Q3 додано ще <strong>2,2 млрд доларів</strong> структурної економії.</li>
<li>З 2019 року накопичено понад <strong>14 млрд доларів</strong> економії.</li>
<li>Ціль до <strong>2030 року</strong> — понад <strong>18 млрд доларів</strong> кумулятивних скорочень витрат.</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження точки беззбитковості:
<ul>
<li>Поточний портфельний breakeven: лише <strong>40–42 дол./бар.</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10–15 дол./бар.</strong> нижче, ніж 5 років тому.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Exxon зберігає комфортний маржинальний запас навіть при ціні <strong>60 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Зростання видобутку:
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>4,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу (boe/d)</strong>.</li>
<li>Перміан: майже <strong>1,7 млн boe/d</strong>.</li>
<li>Гаяна: понад <strong>700 тис. boe/d</strong> до запуску нового проєкту.</li>
<li>Проєкт Yellowtail:
<ul>
<li>Введений у дію в Q3 на <strong>чотири місяці раніше</strong> графіка.</li>
<li>Цільовий видобуток: <strong>250 тис. boe/d</strong>.</li>
<li>Загальний видобуток у Гаяні зростає до більш ніж <strong>900 тис. boe/d</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li>Поєднання агресивної автоматизації, оптимізації ланцюга постачання та зростання видобутку дає Exxon можливість заробляти навіть при значно нижчих цінах на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Chevron: рекордний видобуток як щит від слабких цін</strong>
<ul>
<li>Рекордний глобальний видобуток:
<ul>
<li><strong>4,09 млн boe/d</strong> у світі — зростання на <strong>21 %</strong> рік до року.</li>
<li>У США: <strong>2,04 млн boe/d</strong>, зростання на <strong>27 %</strong> рік до року.</li>
<li>Цього досягнуто при меншій кількості бурових та менше «completion spreads».</li>
</ul>
</li>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Чистий прибуток у Q3 2025: <strong>3,54 млрд доларів</strong>, проти <strong>4,49 млрд</strong> роком раніше.</li>
<li>Прибуток на акцію: <strong>1,82 дол.</strong> проти <strong>2,48 дол.</strong> у Q3 2024.</li>
<li>Виручка: <strong>48,17 млрд доларів</strong> проти <strong>48,93 млрд</strong> торік — лише <strong>незначне</strong> зниження.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки нарощуванню видобутку Chevron компенсує ефект нижчих цін, демонструючи сильний операційний левередж.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Європейські мейджори: Shell і TotalEnergies як «торгові гіганти»</strong>
<ul>
<li>Роль торгівлі:
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — найбільший нафтотрейдер у світі, її трейдинговий підрозділ більший за Trafigura.</li>
<li>Нові санкції проти російських компаній «Роснєфть» та «Лукойл» створили <strong>цінові дисбаланси</strong> на регіональних ринках.</li>
<li>Shell змогла «знімати спреди» на цих коливаннях.</li>
</ul>
</li>
<li>Фінансові результати торгівлі:
<ul>
<li>Shell повідомляє про <strong>«суттєво вищі результати оптимізації»</strong> у трейдингу.</li>
</ul>
</li>
<li>Цитата: Торговельні підрозділи показали «суттєво вищі результати оптимізації», — звітує Shell.</li>
<li>Специфіка бізнесу в США:
<ul>
<li>Судові матеріали показують, що <strong>американський нафтовий трейдинг Shell</strong> приносить близько <strong>1 млрд доларів на рік</strong>.</li>
<li>Це значна частина її <em>доподаткового</em> прибутку у США.</li>
</ul>
</li>
<li>TotalEnergies:
<ul>
<li>Інтегрований сегмент торгівлі електроенергією та газом у Q3 отримав <strong>800 млн доларів</strong> прибутку.</li>
<li>Це майже на <strong>10 %</strong> більше, ніж у Q2.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейські мейджори перетворюють волатильність і санкції на джерело додаткового прибутку через масштабну торгівлю, чого <em>у меншій мірі</em> роблять їхні американські конкуренти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Американські проти європейських нафтогігантів: різні моделі заробітку</strong>
<ul>
<li>Exxon і Chevron:
<ul>
<li>Також займаються торгівлею нафтою.</li>
<li>Але роблять це в <strong>скромніших масштабах</strong> і з більш <strong>обережним ризик-профілем</strong>.</li>
<li>Фокус — логістика і балансування власних інтегрованих систем, а не великі спекулятивні позиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell і TotalEnergies:
<ul>
<li>Активно шукають можливості заробити на <strong>цінових коливаннях</strong> та <strong>ринкових дислокаціях</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> Big Oil використовує <em>дві комплементарні моделі</em> — «об’єм і ефективність» (Exxon, Chevron) та «волатильність і торгівля» (Shell, TotalEnergies), що разом забезпечують стійкі прибутки навіть у слабкому ринковому середовищі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення готівки акціонерам як стратегія підтримки вартості</strong>
<ul>
<li>ExxonMobil:
<ul>
<li>У Q3 виплатила <strong>4,2 млрд доларів</strong> у вигляді дивідендів.</li>
<li>Спрямувала ще <strong>5,1 млрд доларів</strong> на викуп акцій.</li>
<li>Викуп допомагає <strong>підтримувати прибуток на акцію</strong> та ринкову капіталізацію попри падіння прибутків.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell:
<ul>
<li>Оголошує програми викупу акцій обсягом понад <strong>3 млрд доларів</strong> уже <strong>16 кварталів поспіль</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Chevron і TotalEnergies:
<ul>
<li>Chevron розподілила <strong>6 млрд доларів</strong> акціонерам.</li>
<li>TotalEnergies — <strong>4,5 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стабільні й великі програми дивідендів та викупу акцій роблять Big Oil привабливою для інвесторів навіть тоді, коли фундаментальні показники сектору виглядають послабленими.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок</strong>
<ul>
<li>Попри:
<ul>
<li>падіння цін на нафту на понад <strong>20 %</strong> рік до року;</li>
<li>негативну динаміку прибутків енергетичного сектору (<strong>-0,5 %</strong>);</li>
<li>найнижчі темпи зростання виручки в секторі (<strong>1,0 %</strong> проти <strong>8,3 %</strong> в середньому по S&amp;P 500);</li>
</ul>
</li>
<li>Big Oil:
<ul>
<li>масово знижує структурні витрати;</li>
<li>зсуває точки беззбитковості до рівня <strong>40–42 дол./бар.</strong> і нижче;</li>
<li>нарощує видобуток (до <strong>4–4,7 млн boe/d</strong> у провідних компаній);</li>
<li>використовує волатильність та санкції через масштабну торгівлю;</li>
<li>стабільно повертає готівку акціонерам на рівні <strong>мільярдів доларів за квартал</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки структурним реформам, операційному масштабу та фінансовій дисципліні Big Oil перетворює слабкий ринок на можливість, тоді як значна частина енергетичного сектору бореться зі стагнацією прибутків.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Слабкі ціни, слабкий сектор — сильні мейджори</h2>
<p>Упродовж останніх тижнів ринок нафти залишається нестабільним. Нові санкції США проти російської енергетики, а також крихке припинення вогню в Газі створили значну волатильність, але не призвели до стійкого зростання цін. І Brent, і WTI торгуються приблизно на 15 дол./бар. нижче своїх 52-тижневих максимумів. Для більшості компаній це означає тиск на маржу та прибутки.</p>
<ul>
<li>Енергетичний сектор в цілому фіксує:
<ul>
<li><strong>-0,5 %</strong> зростання прибутків у третьому кварталі;</li>
<li>лише <strong>1,0 %</strong> приросту виручки — найнижчий показник серед 11 секторів ринку США.</li>
</ul>
</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>середнє зростання прибутків по S&amp;P 500 становить <strong>13,1 %</strong>;</li>
<li>середній приріст виручки — <strong>8,3 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong> на цьому тлі четверка Big Oil — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — демонструє протилежну динаміку. Хоча їхні прибутки знизилися порівняно з рекордними рівнями попередніх років, вони залишаються <em>«міцними»</em>, а сукупний чистий прибуток у Q3 перевищує 21 млрд доларів.</p>
<p>У результаті навіть на ринку, де енергетичний сектор формально демонструє падіння прибутків і найнижчі темпи зростання виручки, Big Oil залишається «системою з позитивною сумою» для власних акціонерів, підтверджуючи, що вирішальними чинниками є не лише ціни на нафту, а й глибина операційних і фінансових трансформацій усередині компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Big-Oil-Is-Still-Gushing-Profits-Despite-Low-Oil-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 Aug 2025 09:16:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[corporate intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[court case]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[oil trader]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions policy]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[корпоративна розвідка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий трейдер]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[санкційна політика]]></category>
		<category><![CDATA[судовий процес]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153063</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br />Нілс Трост, єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації. Передумови конфлікту За даними Financial Times, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br /><p>Нілс Трост, <strong>єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями</strong> за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації.</p>
<h2>Передумови конфлікту</h2>
<ul>
<li>За даними <em>Financial Times</em>, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною зловмисністю» в інтересах його колишнього бізнес-партнера, інвестора у сировинні товари Гаурава Срівастави.</li>
<li>Срівастава, за словами Троста, видавав себе за таємного агента ЦРУ, здатного отримати ліцензії Мінфіну США для легальної торгівлі російською нафтою після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
<li>Ця схема, як стверджує позивач, призвела до продовження торгівлі вище цінової стелі G7 та подальшого потрапляння під санкції ЄС і Великої Британії.</li>
</ul>
<h2>Попередні позови</h2>
<ul>
<li>У ранішому процесі проти американської юридичної фірми, що представляла його компанію, Трост заявив, що був обманом змушений передати <strong>50% своєї компанії</strong> Сріваставі, вірячи у його зв’язки з ЦРУ.</li>
</ul>
<h2>Доказова база</h2>
<ul>
<li>Поточний позов містить понад <strong>500 сторінок доказів</strong>: транскрипти, автентифіковані аудіозаписи та нотаріальні свідчення.</li>
<li>На записах Срівастава обговорює роботу під «неофіційним прикриттям», згадує розмови з директором ЦРУ Біллом Бернсом та прямо говорить про торгівлю нафтою з росії, Ірану та Венесуели — за умови отримання ліцензій США.</li>
</ul>
<h2>Позиції сторін</h2>
<ul>
<li>Arkin Group та її керівницю Вікторію Катаоку звинувачено у «систематичній кампанії дискредитації» Троста, яку, за словами позивача, поширювали через <em>“pay-to-play”</em> медіа.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я ніколи не видавав себе за агента ЦРУ чи займався незаконною торгівлею нафтою. Це вигадка», — заявив Гаурав Срівастава.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Я з нетерпінням чекаю, коли правда стане відомою у суді. Ця справа покаже масштаб зв’язків Троста з урядом росії», — сказав Джек Девін.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Це унікальний випадок, коли під санкціями ЄС і Великої Британії опинився лише один європейський трейдер за торгівлю російською нафтою.</li>
<li>Судовий процес може пролити світло на взаємодію бізнесу та розвідувальних структур у сфері енергетики.</li>
<li>Враховуючи масштаб доказової бази — понад 500 сторінок, аудіозаписи та свідчення — справа потенційно вплине на міжнародні підходи до контролю санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Sanctioned-Oil-Trader-Sues-Intelligence-Firm-as-Spy-Saga-Continues.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br /><p>Нілс Трост, <strong>єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями</strong> за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації.</p>
<h2>Передумови конфлікту</h2>
<ul>
<li>За даними <em>Financial Times</em>, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною зловмисністю» в інтересах його колишнього бізнес-партнера, інвестора у сировинні товари Гаурава Срівастави.</li>
<li>Срівастава, за словами Троста, видавав себе за таємного агента ЦРУ, здатного отримати ліцензії Мінфіну США для легальної торгівлі російською нафтою після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
<li>Ця схема, як стверджує позивач, призвела до продовження торгівлі вище цінової стелі G7 та подальшого потрапляння під санкції ЄС і Великої Британії.</li>
</ul>
<h2>Попередні позови</h2>
<ul>
<li>У ранішому процесі проти американської юридичної фірми, що представляла його компанію, Трост заявив, що був обманом змушений передати <strong>50% своєї компанії</strong> Сріваставі, вірячи у його зв’язки з ЦРУ.</li>
</ul>
<h2>Доказова база</h2>
<ul>
<li>Поточний позов містить понад <strong>500 сторінок доказів</strong>: транскрипти, автентифіковані аудіозаписи та нотаріальні свідчення.</li>
<li>На записах Срівастава обговорює роботу під «неофіційним прикриттям», згадує розмови з директором ЦРУ Біллом Бернсом та прямо говорить про торгівлю нафтою з росії, Ірану та Венесуели — за умови отримання ліцензій США.</li>
</ul>
<h2>Позиції сторін</h2>
<ul>
<li>Arkin Group та її керівницю Вікторію Катаоку звинувачено у «систематичній кампанії дискредитації» Троста, яку, за словами позивача, поширювали через <em>“pay-to-play”</em> медіа.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я ніколи не видавав себе за агента ЦРУ чи займався незаконною торгівлею нафтою. Це вигадка», — заявив Гаурав Срівастава.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Я з нетерпінням чекаю, коли правда стане відомою у суді. Ця справа покаже масштаб зв’язків Троста з урядом росії», — сказав Джек Девін.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Це унікальний випадок, коли під санкціями ЄС і Великої Британії опинився лише один європейський трейдер за торгівлю російською нафтою.</li>
<li>Судовий процес може пролити світло на взаємодію бізнесу та розвідувальних структур у сфері енергетики.</li>
<li>Враховуючи масштаб доказової бази — понад 500 сторінок, аудіозаписи та свідчення — справа потенційно вплине на міжнародні підходи до контролю санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Sanctioned-Oil-Trader-Sues-Intelligence-Firm-as-Spy-Saga-Continues.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/sankcijnij-tisk-ssha-na-tinovu-merezhu-torgivli-naftoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/sankcijnij-tisk-ssha-na-tinovu-merezhu-torgivli-naftoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 14:18:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152948</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29726-Иран.jpg" alt="Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою"/><br />Адміністрація США оголосила наймасштабніший за останні сім років санкційний пакет проти глобальної мережі експорту іранської нафти та нафтопродуктів. Обмеження охоплюють понад 115 суб’єктів, зокрема понад 50 фізичних осіб, компаній і суден, пов’язаних із тіньовими схемами постачання ресурсів з Ірану та росії, зосереджених здебільшого на ринку Китаю. Попри масштаб заходів, Вашингтон не очікує значних зрушень на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29726-Иран.jpg" alt="Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою"/><br /><p>Адміністрація США оголосила наймасштабніший за останні сім років санкційний пакет проти глобальної мережі експорту іранської нафти та нафтопродуктів. Обмеження охоплюють понад 115 суб’єктів, зокрема понад 50 фізичних осіб, компаній і суден, пов’язаних із тіньовими схемами постачання ресурсів з Ірану та росії, зосереджених здебільшого на ринку Китаю. Попри масштаб заходів, Вашингтон не очікує значних зрушень на світовому нафтовому ринку, однак санкції створюють нові ризики для логістики «сірої» нафти та тиснуть на канали постачання, пов’язані з росією.</p>
<h3>Карта події</h3>
<ul>
<li><strong>Масштаб санкційного пакета</strong>
<ul>
<li><strong>115 обмежувальних заходів</strong>, з яких понад 50 – щодо суден, що транспортували нафту поза офіційними маршрутами.</li>
<li>Це найбільший санкційний пакет з часу дії політики <em>«максимального тиску»</em> у період президентства Дональда Трампа.</li>
<li><em>Санкції були скоординовані з Європейським Союзом, який раніше ввів окремі обмеження проти іранських суб’єктів.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Цілі санкцій</strong>
<ul>
<li><strong>Позбавити іранську еліту нафтових доходів</strong>, що дозволяють розвивати ракетну та ядерну програми.</li>
<li>
<blockquote><p>«Ці санкції мають зменшити доходи Ірану від експорту нафти й змусити режим згорнути ядерну й ракетну програми, а також припинити підтримку терористичних організацій» — Майкл Фолкендер, заступник міністра фінансів США</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Ми націлені на правлячу еліту, що отримує вигоду від дестабілізаційної політики» — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ключові фігуранти та схема операцій</strong>
<ul>
<li>Центральна фігура — <strong>Хоссейн Шамхані</strong>, син радника Верховного лідера Ірану, який створив <em>глобальну схему транспортування нафти</em>.</li>
<li>Його мережа охоплювала щонайменше <strong>20 країн</strong>, зокрема ОАЕ, Велика Британія, Швейцарія, Сінгапур, Індію та Панаму.</li>
<li><strong>Компанії Milavous Group Ltd., Ocean Leonid Investments Ltd. та Crios Shipping</strong> стали ключовими судновими операторами у схемі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Російський слід у схемі</strong>
<ul>
<li>Мережа також реалізовувала <strong>російські вуглеводні</strong>, що потенційно створює канали обходу санкцій щодо рф.</li>
<li><em>Імпорт таких обсягів через підставні компанії та нейтральні порти може призвести до вторинних санкцій для трейдерів і судновласників, що працюють з росією.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Географічна орієнтація експорту</strong>
<ul>
<li>Основним споживачем іранської нафти залишався <strong>Китай</strong>, який не визнає односторонні санкції США.</li>
<li>Саме ця особливість, за словами офіційних осіб США, <em>обмежує системний вплив санкцій на глобальні ціни</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на ринок нафти</strong>
<ul>
<li>Вашингтон очікує, що <strong>ціновий ефект буде обмеженим</strong>, оскільки більшість обсягів залишалися в тіньовому сегменті та не враховувались у відкритому балансі попиту/пропозиції.</li>
<li><em>Водночас санкції можуть ускладнити логістику «сірої» нафти для Китаю та посилити конкуренцію за ресурс на азійських ринках.</em></li>
<li>Підвищуються ризики для судновласників і страхових компаній, задіяних у транспортуванні таких вантажів, що може <strong>опосередковано зменшити доступність фрахту</strong> для нафти з росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Попри відносну стабільність глобального ринку нафти, нові санкції США — це стратегічний сигнал для операторів тіньового експорту. Вони посилюють ризики логістичних зривів і створюють додатковий тиск на російські схеми постачання, які використовують подібну інфраструктуру. У середньостроковій перспективі зростає важливість прозорих маршрутів і офіційних каналів торгівлі для уникнення санкційних наслідків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29726-Иран.jpg" alt="Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою"/><br /><p>Адміністрація США оголосила наймасштабніший за останні сім років санкційний пакет проти глобальної мережі експорту іранської нафти та нафтопродуктів. Обмеження охоплюють понад 115 суб’єктів, зокрема понад 50 фізичних осіб, компаній і суден, пов’язаних із тіньовими схемами постачання ресурсів з Ірану та росії, зосереджених здебільшого на ринку Китаю. Попри масштаб заходів, Вашингтон не очікує значних зрушень на світовому нафтовому ринку, однак санкції створюють нові ризики для логістики «сірої» нафти та тиснуть на канали постачання, пов’язані з росією.</p>
<h3>Карта події</h3>
<ul>
<li><strong>Масштаб санкційного пакета</strong>
<ul>
<li><strong>115 обмежувальних заходів</strong>, з яких понад 50 – щодо суден, що транспортували нафту поза офіційними маршрутами.</li>
<li>Це найбільший санкційний пакет з часу дії політики <em>«максимального тиску»</em> у період президентства Дональда Трампа.</li>
<li><em>Санкції були скоординовані з Європейським Союзом, який раніше ввів окремі обмеження проти іранських суб’єктів.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Цілі санкцій</strong>
<ul>
<li><strong>Позбавити іранську еліту нафтових доходів</strong>, що дозволяють розвивати ракетну та ядерну програми.</li>
<li>
<blockquote><p>«Ці санкції мають зменшити доходи Ірану від експорту нафти й змусити режим згорнути ядерну й ракетну програми, а також припинити підтримку терористичних організацій» — Майкл Фолкендер, заступник міністра фінансів США</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Ми націлені на правлячу еліту, що отримує вигоду від дестабілізаційної політики» — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ключові фігуранти та схема операцій</strong>
<ul>
<li>Центральна фігура — <strong>Хоссейн Шамхані</strong>, син радника Верховного лідера Ірану, який створив <em>глобальну схему транспортування нафти</em>.</li>
<li>Його мережа охоплювала щонайменше <strong>20 країн</strong>, зокрема ОАЕ, Велика Британія, Швейцарія, Сінгапур, Індію та Панаму.</li>
<li><strong>Компанії Milavous Group Ltd., Ocean Leonid Investments Ltd. та Crios Shipping</strong> стали ключовими судновими операторами у схемі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Російський слід у схемі</strong>
<ul>
<li>Мережа також реалізовувала <strong>російські вуглеводні</strong>, що потенційно створює канали обходу санкцій щодо рф.</li>
<li><em>Імпорт таких обсягів через підставні компанії та нейтральні порти може призвести до вторинних санкцій для трейдерів і судновласників, що працюють з росією.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Географічна орієнтація експорту</strong>
<ul>
<li>Основним споживачем іранської нафти залишався <strong>Китай</strong>, який не визнає односторонні санкції США.</li>
<li>Саме ця особливість, за словами офіційних осіб США, <em>обмежує системний вплив санкцій на глобальні ціни</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на ринок нафти</strong>
<ul>
<li>Вашингтон очікує, що <strong>ціновий ефект буде обмеженим</strong>, оскільки більшість обсягів залишалися в тіньовому сегменті та не враховувались у відкритому балансі попиту/пропозиції.</li>
<li><em>Водночас санкції можуть ускладнити логістику «сірої» нафти для Китаю та посилити конкуренцію за ресурс на азійських ринках.</em></li>
<li>Підвищуються ризики для судновласників і страхових компаній, задіяних у транспортуванні таких вантажів, що може <strong>опосередковано зменшити доступність фрахту</strong> для нафти з росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Попри відносну стабільність глобального ринку нафти, нові санкції США — це стратегічний сигнал для операторів тіньового експорту. Вони посилюють ризики логістичних зривів і створюють додатковий тиск на російські схеми постачання, які використовують подібну інфраструктуру. У середньостроковій перспективі зростає важливість прозорих маршрутів і офіційних каналів торгівлі для уникнення санкційних наслідків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/sankcijnij-tisk-ssha-na-tinovu-merezhu-torgivli-naftoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ЄС подовжив економічні санкції проти росії ще на пів року</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/yes-podovzhiv-ekonomichni-sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97-shhe-na-piv-roku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/yes-podovzhiv-ekonomichni-sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97-shhe-na-piv-roku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 04 Jul 2025 12:39:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[європейські санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152630</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29505-ЕС.jpg" alt="ЄС подовжив економічні санкції проти росії ще на пів року"/><br />Європейський Союз продовжив дію економічних обмежувальних заходів проти росії на тлі її триваючої агресії проти України. Санкції подовжено ще на шість місяців — до 31 січня 2026 року. Оновлені заходи ЄС Європейська Рада ухвалила рішення зберегти чинність комплексу економічних обмежень, які були суттєво розширені після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Санкції охоплюють широкий спектр [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29505-ЕС.jpg" alt="ЄС подовжив економічні санкції проти росії ще на пів року"/><br /><p>Європейський Союз продовжив дію економічних обмежувальних заходів проти росії на тлі її триваючої агресії проти України. Санкції подовжено ще на шість місяців — до 31 січня 2026 року.</p>
<h3>Оновлені заходи ЄС</h3>
<p>Європейська Рада ухвалила рішення зберегти чинність комплексу економічних обмежень, які були суттєво розширені після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Санкції охоплюють широкий спектр сфер:</p>
<ul>
<li><strong>Обмеження торгівлі</strong> — зокрема заборона імпорту або передачі морської сирої нафти та певних нафтопродуктів з росії до ЄС</li>
<li><strong>Фінансовий сектор</strong> — відключення низки російських банків від SWIFT</li>
<li><strong>Енергетика, технології та товари подвійного призначення</strong></li>
<li><strong>Промисловість, транспорт, предмети розкоші</strong></li>
<li><strong>Боротьба з обходом санкцій</strong></li>
</ul>
<p>Водночас припинено мовлення та ліцензії у ЄС для кількох кремлівських дезінформаційних ресурсів.</p>
<h3>Причини продовження санкцій</h3>
<p>ЄС наголосив, що <em>попри порушення фундаментальних норм міжнародного права, зокрема заборону застосування сили, всі чинні заходи мають залишатися в силі</em>, а за потреби можуть бути запроваджені додаткові.</p>
<h3>Контекст рішень ЄС</h3>
<p>- Початкові економічні санкції були ухвалені ще 31 липня 2014 року у відповідь на дії росії, що дестабілізували Україну.<br />
&#8212; З 24 лютого 2022 року ЄС прийняв 17 безпрецедентних пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення.<br />
&#8212; Європейська Рада підтвердила готовність до подальшого посилення тиску на росію, а також продовження всебічної підтримки України — політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної.</p>
<blockquote><p>«Росія не повинна перемогти», — зазначено у висновках Європейської Ради від 19 грудня 2024 року, яка підтвердила підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.</p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://euneighbourseast.us7.list-manage.com/track/click?u=61e1cb3ca3d760648bcbf2c66&amp;id=77622ce685&amp;e=84824f54b8" target="_blank">Council of the European Union</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29505-ЕС.jpg" alt="ЄС подовжив економічні санкції проти росії ще на пів року"/><br /><p>Європейський Союз продовжив дію економічних обмежувальних заходів проти росії на тлі її триваючої агресії проти України. Санкції подовжено ще на шість місяців — до 31 січня 2026 року.</p>
<h3>Оновлені заходи ЄС</h3>
<p>Європейська Рада ухвалила рішення зберегти чинність комплексу економічних обмежень, які були суттєво розширені після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Санкції охоплюють широкий спектр сфер:</p>
<ul>
<li><strong>Обмеження торгівлі</strong> — зокрема заборона імпорту або передачі морської сирої нафти та певних нафтопродуктів з росії до ЄС</li>
<li><strong>Фінансовий сектор</strong> — відключення низки російських банків від SWIFT</li>
<li><strong>Енергетика, технології та товари подвійного призначення</strong></li>
<li><strong>Промисловість, транспорт, предмети розкоші</strong></li>
<li><strong>Боротьба з обходом санкцій</strong></li>
</ul>
<p>Водночас припинено мовлення та ліцензії у ЄС для кількох кремлівських дезінформаційних ресурсів.</p>
<h3>Причини продовження санкцій</h3>
<p>ЄС наголосив, що <em>попри порушення фундаментальних норм міжнародного права, зокрема заборону застосування сили, всі чинні заходи мають залишатися в силі</em>, а за потреби можуть бути запроваджені додаткові.</p>
<h3>Контекст рішень ЄС</h3>
<p>- Початкові економічні санкції були ухвалені ще 31 липня 2014 року у відповідь на дії росії, що дестабілізували Україну.<br />
&#8212; З 24 лютого 2022 року ЄС прийняв 17 безпрецедентних пакетів санкцій у відповідь на повномасштабне вторгнення.<br />
&#8212; Європейська Рада підтвердила готовність до подальшого посилення тиску на росію, а також продовження всебічної підтримки України — політичної, фінансової, економічної, гуманітарної, військової та дипломатичної.</p>
<blockquote><p>«Росія не повинна перемогти», — зазначено у висновках Європейської Ради від 19 грудня 2024 року, яка підтвердила підтримку незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.</p></blockquote>
<p>&nbsp;</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://euneighbourseast.us7.list-manage.com/track/click?u=61e1cb3ca3d760648bcbf2c66&amp;id=77622ce685&amp;e=84824f54b8" target="_blank">Council of the European Union</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/04/yes-podovzhiv-ekonomichni-sankci%d1%97-proti-rosi%d1%97-shhe-na-piv-roku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Російський експорт нафти досяг чотиримісячного максимуму, але покупці під загрозою санкцій США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/rosijskij-eksport-nafti-dosyag-chotirimisyachnogo-maksimumu-ale-pokupci-pid-zagrozoyu-sankcij-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/rosijskij-eksport-nafti-dosyag-chotirimisyachnogo-maksimumu-ale-pokupci-pid-zagrozoyu-sankcij-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Apr 2025 05:32:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[energy security / Експорт російської нафти]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine war]]></category>
		<category><![CDATA[Urals price]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[війна в Україні]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		<category><![CDATA[ціна на Urals]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149368</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28892-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Російський експорт нафти досяг чотиримісячного максимуму, але покупці під загрозою санкцій США"/><br />У березні морські постачання російської нафти зросли до найвищого рівня за останні чотири місяці, попри слабкі ціни на Urals. Однак покупці, зокрема Індія та Китай, можуть стикнутися зі «вторинними тарифами» від США. Водночас скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ. Російський експорт нафти зріс, але покупці під тиском США За даними супутникового [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28892-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Російський експорт нафти досяг чотиримісячного максимуму, але покупці під загрозою санкцій США"/><br /><p><strong>У березні морські постачання російської нафти зросли до найвищого рівня за останні чотири місяці, попри слабкі ціни на Urals. Однак покупці, зокрема Індія та Китай, можуть стикнутися зі «вторинними тарифами» від США. Водночас скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ.</strong></p>
<p>Російський експорт нафти зріс, але покупці під тиском США</p>
<p>За даними супутникового відстеження, морські постачання російської нафти досягли чотиримісячного максимуму в березні, проте доля цих обсягів у кінцевих покупців залишається під питанням через загрозу санкцій з боку США.</p>
<p>Попередні дані S&amp;P Global Commodities at Sea (CAS) показують, що в березні Росія експортувала близько 3,51 млн барелів на день (б/д), що вище за показник лютого (3,16 млн б/д) та є найвищим з листопада 2024 року.</p>
<p>Це зростання відбулося на тлі падіння ціни на російський сорт Urals: у березні вона в середньому склала $57,421 за барель (FOB Приморськ), що на 4,7% нижче, ніж у лютому, і є найнижчим рівнем з червня 2023 року.</p>
<p>Оскільки країни G7 встановили обмеження ціни на російську нафту на рівні $60/барель, слабкість Urals дозволяє танкерним операторам працювати з Росією, не побоюючись санкцій.</p>
<p>Ключові напрями експорту<br />
&#8212; Індія (основний покупець) отримала 1,58 млн б/д у березні (проти 1,69 млн б/д у лютому).<br />
&#8212; Китай скоротив імпорт до 933 000 б/д (з 1,06 млн б/д).<br />
&#8212; 373 000 б/д залишаються неідентифікованими (станом на 1 квітня).</p>
<p>Росія має стимул приховувати маршрути постачання, оскільки її покупці можуть потрапити під санкції США. 30 березня експрезидент Дональд Трамп погрожував запровадити «вторинний тариф» (25-50%) на країни, які імпортують російську нафту, якщо Кремль не погодиться на угоду щодо припинення війни в Україні.</p>
<p>Сирійський фактор<br />
За даними CAS, 225 000 б/д російської нафти у березні були спрямовані до Єгипту — ключового центру перевалки, де часто відбуваються ship-to-ship (STS) трансфери.</p>
<p>Крім того, Росія вперше з грудня 2024 року поставила 110 000 б/д сорту Novy Port до Сирії. Аналітики вважають, що Москва може використовувати нафту як інструмент торгу з угрупованням Hayat Tahrir al-Sham для збереження військової бази в Тартусі.</p>
<p>Динаміка атак на НПЗ<br />
&#8212; У березні скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ, оскільки сторони домовилися про 30-денне перемир’я щодо енергоінфраструктури.<br />
&#8212; Проте, за даними The Kyiv Independent, з 18 березня російські сили здійснили 8 ударів по українським енергооб’єктам, попри заяви Кремля про «паузу».</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/en" target="_blank">spglobal.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28892-Танкер_в_тумане.jpg" alt="Російський експорт нафти досяг чотиримісячного максимуму, але покупці під загрозою санкцій США"/><br /><p><strong>У березні морські постачання російської нафти зросли до найвищого рівня за останні чотири місяці, попри слабкі ціни на Urals. Однак покупці, зокрема Індія та Китай, можуть стикнутися зі «вторинними тарифами» від США. Водночас скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ.</strong></p>
<p>Російський експорт нафти зріс, але покупці під тиском США</p>
<p>За даними супутникового відстеження, морські постачання російської нафти досягли чотиримісячного максимуму в березні, проте доля цих обсягів у кінцевих покупців залишається під питанням через загрозу санкцій з боку США.</p>
<p>Попередні дані S&amp;P Global Commodities at Sea (CAS) показують, що в березні Росія експортувала близько 3,51 млн барелів на день (б/д), що вище за показник лютого (3,16 млн б/д) та є найвищим з листопада 2024 року.</p>
<p>Це зростання відбулося на тлі падіння ціни на російський сорт Urals: у березні вона в середньому склала $57,421 за барель (FOB Приморськ), що на 4,7% нижче, ніж у лютому, і є найнижчим рівнем з червня 2023 року.</p>
<p>Оскільки країни G7 встановили обмеження ціни на російську нафту на рівні $60/барель, слабкість Urals дозволяє танкерним операторам працювати з Росією, не побоюючись санкцій.</p>
<p>Ключові напрями експорту<br />
&#8212; Індія (основний покупець) отримала 1,58 млн б/д у березні (проти 1,69 млн б/д у лютому).<br />
&#8212; Китай скоротив імпорт до 933 000 б/д (з 1,06 млн б/д).<br />
&#8212; 373 000 б/д залишаються неідентифікованими (станом на 1 квітня).</p>
<p>Росія має стимул приховувати маршрути постачання, оскільки її покупці можуть потрапити під санкції США. 30 березня експрезидент Дональд Трамп погрожував запровадити «вторинний тариф» (25-50%) на країни, які імпортують російську нафту, якщо Кремль не погодиться на угоду щодо припинення війни в Україні.</p>
<p>Сирійський фактор<br />
За даними CAS, 225 000 б/д російської нафти у березні були спрямовані до Єгипту — ключового центру перевалки, де часто відбуваються ship-to-ship (STS) трансфери.</p>
<p>Крім того, Росія вперше з грудня 2024 року поставила 110 000 б/д сорту Novy Port до Сирії. Аналітики вважають, що Москва може використовувати нафту як інструмент торгу з угрупованням Hayat Tahrir al-Sham для збереження військової бази в Тартусі.</p>
<p>Динаміка атак на НПЗ<br />
&#8212; У березні скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ, оскільки сторони домовилися про 30-денне перемир’я щодо енергоінфраструктури.<br />
&#8212; Проте, за даними The Kyiv Independent, з 18 березня російські сили здійснили 8 ударів по українським енергооб’єктам, попри заяви Кремля про «паузу».</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:%20oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a>.</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/en" target="_blank">spglobal.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/02/rosijskij-eksport-nafti-dosyag-chotirimisyachnogo-maksimumu-ale-pokupci-pid-zagrozoyu-sankcij-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/20/kitaj-znajshov-obxidni-shlyaxi-dlya-prodovzhennya-importu-rosijsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/20/kitaj-znajshov-obxidni-shlyaxi-dlya-prodovzhennya-importu-rosijsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 20 Mar 2025 06:59:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[Russian oil]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[tankers]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[танкери]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149326</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28865-Китай_1.jpg" alt="Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти"/><br />Китайські приватні порти та нафтопереробники продовжують імпортувати російську нафту, використовуючи несанкційні танкери та обхідні шляхи, попри санкції США. Це дозволяє їм отримувати дешеву сировину, навіть якщо державні компанії скорочують або припиняють закупівлі. Приватні порти Китаю приймають підсанкційні танкери, що перевозять російську нафту. Несанкційне судно нещодавно вивантажило сиру нафту, яка була перевантажена з трьох менших суден, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28865-Китай_1.jpg" alt="Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти"/><br /><div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p><strong>Китайські приватні порти та нафтопереробники продовжують імпортувати російську нафту, використовуючи несанкційні танкери та обхідні шляхи, попри санкції США. Це дозволяє їм отримувати дешеву сировину, навіть якщо державні компанії скорочують або припиняють закупівлі.</strong></p>
<p>Приватні порти Китаю приймають підсанкційні танкери, що перевозять російську нафту. Несанкційне судно нещодавно вивантажило сиру нафту, яка була перевантажена з трьох менших суден, на які США ввели санкції в січні. Це стало відомо з даних відстеження суден та джерел, обізнаних з операціями, повідомляє Reuters.</p>
<p>Постійне надходження російської нафти підкреслює, наскільки довго деякі приватні нафтопереробні підприємства та порти в Китаї збираються продовжувати купувати дешевшу сиру нафту з Росії.</p>
<p>Китайські нафтопереробники, особливо незалежні компанії в Шаньдуні, працювали над перерозподілом потоків сирої сировини для російської нафти після початкового шоку від санкцій США.</p>
<p>Масова перестановка танкерів дозволяє несанкціонованим суднам активізувати торгівлю російською та іранською нафтою. Це призвело до відновлення імпорту Китаєм дешевшої сирої нафти від двох виробників у березні з дворічного мінімуму в лютому, повідомили аналітики та трейдери Reuters.</p>
<p>Санкції проти Росії, а також посилення санкцій проти тіньового флоту Ірану спричинили перехід несанкційних суден. За останній місяць щоденні ставки подвоїлися і навіть потроїлися.</p>
<p>Ці підвищення ставок залучили операторів танкерів, які не потрапили під санкції, почати торгівлю російською та іранською нафтою на фоні отримання значних прибутків.</p>
<p>Водночас державні нафтові компанії в Китаї або припиняють, або скорочують обсяги російської нафти, принаймні на даний момент. Натомість незалежні нафтопереробники в Китаї набирають обертів.</p>
<p>Емма Лі, старший ринковий аналітик Vortexa, зазначила минулого тижня в аналізі після санкцій США: «Навіть при транспортуванні несанкціонованими танкерами їхні закупівлі ESPO Blend були обмежені. Ринкові джерела вказують, що деякі державні компанії повністю припинили закупівлі російської нафти в березні після скорочення в лютому».</p>
<p>За оцінками Vortexa, незалежні нафтопереробники, зі свого боку, збільшили закупівлі флагманської російської далекосхідної суміші ESPO Blend. Більше лютневих вантажів було доставлено в провінції Шаньдун і Цзянсу, в основному на приватні нафтопереробні заводи. У січні незалежні нафтопереробники вважали за краще скоротити тираж, а не шукати альтернативні барелі на тлі невизначеності навколо постачання ВСТО, зазначила Лі.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:%20sapeginsv@ukroil.com.ua" target="_blank">«НТЦ Псіхєя»</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></strong></p>
</div>
</div>
</div>
<div class="e886deb9"></div>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28865-Китай_1.jpg" alt="Китай знайшов обхідні шляхи для продовження імпорту російської нафти"/><br /><div class="dad65929">
<div class="f9bf7997 d7dc56a8 c05b5566">
<div class="ds-markdown ds-markdown--block">
<p><strong>Китайські приватні порти та нафтопереробники продовжують імпортувати російську нафту, використовуючи несанкційні танкери та обхідні шляхи, попри санкції США. Це дозволяє їм отримувати дешеву сировину, навіть якщо державні компанії скорочують або припиняють закупівлі.</strong></p>
<p>Приватні порти Китаю приймають підсанкційні танкери, що перевозять російську нафту. Несанкційне судно нещодавно вивантажило сиру нафту, яка була перевантажена з трьох менших суден, на які США ввели санкції в січні. Це стало відомо з даних відстеження суден та джерел, обізнаних з операціями, повідомляє Reuters.</p>
<p>Постійне надходження російської нафти підкреслює, наскільки довго деякі приватні нафтопереробні підприємства та порти в Китаї збираються продовжувати купувати дешевшу сиру нафту з Росії.</p>
<p>Китайські нафтопереробники, особливо незалежні компанії в Шаньдуні, працювали над перерозподілом потоків сирої сировини для російської нафти після початкового шоку від санкцій США.</p>
<p>Масова перестановка танкерів дозволяє несанкціонованим суднам активізувати торгівлю російською та іранською нафтою. Це призвело до відновлення імпорту Китаєм дешевшої сирої нафти від двох виробників у березні з дворічного мінімуму в лютому, повідомили аналітики та трейдери Reuters.</p>
<p>Санкції проти Росії, а також посилення санкцій проти тіньового флоту Ірану спричинили перехід несанкційних суден. За останній місяць щоденні ставки подвоїлися і навіть потроїлися.</p>
<p>Ці підвищення ставок залучили операторів танкерів, які не потрапили під санкції, почати торгівлю російською та іранською нафтою на фоні отримання значних прибутків.</p>
<p>Водночас державні нафтові компанії в Китаї або припиняють, або скорочують обсяги російської нафти, принаймні на даний момент. Натомість незалежні нафтопереробники в Китаї набирають обертів.</p>
<p>Емма Лі, старший ринковий аналітик Vortexa, зазначила минулого тижня в аналізі після санкцій США: «Навіть при транспортуванні несанкціонованими танкерами їхні закупівлі ESPO Blend були обмежені. Ринкові джерела вказують, що деякі державні компанії повністю припинили закупівлі російської нафти в березні після скорочення в лютому».</p>
<p>За оцінками Vortexa, незалежні нафтопереробники, зі свого боку, збільшили закупівлі флагманської російської далекосхідної суміші ESPO Blend. Більше лютневих вантажів було доставлено в провінції Шаньдун і Цзянсу, в основному на приватні нафтопереробні заводи. У січні незалежні нафтопереробники вважали за краще скоротити тираж, а не шукати альтернативні барелі на тлі невизначеності навколо постачання ВСТО, зазначила Лі.</p>
<p><strong>Джерело: <a href="mailto:%20sapeginsv@ukroil.com.ua" target="_blank">«НТЦ Псіхєя»</a></strong></p>
<p><strong>За матеріалами <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></strong></p>
</div>
</div>
</div>
<div class="e886deb9"></div>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/03/20/kitaj-znajshov-obxidni-shlyaxi-dlya-prodovzhennya-importu-rosijsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/torgivlya-naftoyu/feed/ ) in 0.25630 seconds, on Apr 25th, 2026 at 3:31 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 25th, 2026 at 4:31 am UTC -->