<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; торгівля нафтою</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/torgivlya-naftoyu/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Fri, 13 Nov 2026 12:03:39 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/26/155082/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/26/155082/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 26 Aug 2026 09:44:43 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Iran sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[naphtha]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[petroleum trade]]></category>
		<category><![CDATA[shipping sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Санкції проти Ірану]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти судноплавства]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтопродуктами]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=155082</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31094-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній"/><br />США 25 серпня оголосили про санкції проти сингапурської Wellbred Capital і пов&#8217;язаних торговельних структур у Швейцарії та Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах. Американська влада пов&#8217;язує компанію з іранською мережею Мохаммада Хоссейна Шамхані. Wellbred працює з нафтою, нафтою, нафтохімією та LPG. Санкційна кампанія поширюється безпосередньо на міжнародну інфраструктуру торгівлі нафтою та нафтопродуктами Управління контролю за іноземними активами Міністерства [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31094-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній"/><br /><p>США 25 серпня оголосили про санкції проти сингапурської Wellbred Capital і пов&#8217;язаних торговельних структур у Швейцарії та Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах. Американська влада пов&#8217;язує компанію з іранською мережею Мохаммада Хоссейна Шамхані. Wellbred працює з нафтою, нафтою, нафтохімією та LPG.</p>
<h3>Санкційна кампанія поширюється безпосередньо на міжнародну інфраструктуру торгівлі нафтою та нафтопродуктами</h3>
<p>Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США повідомило, що Wellbred була пов&#8217;язана з іранським нафтовим судноплавним бізнесменом Мохаммадом Хоссейном Шамхані.</p>
<p>До санкційного списку також увійшли Wellbred Trading FZCO у Дубаї, Wellbred Trading SA у Женеві та французький завод із виробництва біопального La Nivernaise de Raffinage SAS.</p>
<p>Загалом санкційний пакет охоплює майже 60 компаній, фізичних осіб і суден.</p>
<p>За інформацією на власному сайті Wellbred, наведеною Reuters, компанія торгує сирою нафтою, нафтою, нафтохімічною продукцією та скрапленим нафтовим газом і має офіси в ОАЕ, Швейцарії, Саудівській Аравії та Нігерії.</p>
<p>OFAC уже застосовувало санкції до пов&#8217;язаних із Шамхані фізичних осіб, компаній і суден у липні 2025 року та квітні 2026 року.</p>
<p>Wellbred не відповіла Reuters на запит про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/united-states-sanctions-oil-trader-wellbred-over-iran-links-2026-08-25/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/31094-Санкции.jpg" alt="США запровадили санкції проти нафтового трейдера Wellbred та пов&#8217;язаних компаній"/><br /><p>США 25 серпня оголосили про санкції проти сингапурської Wellbred Capital і пов&#8217;язаних торговельних структур у Швейцарії та Об&#8217;єднаних Арабських Еміратах. Американська влада пов&#8217;язує компанію з іранською мережею Мохаммада Хоссейна Шамхані. Wellbred працює з нафтою, нафтою, нафтохімією та LPG.</p>
<h3>Санкційна кампанія поширюється безпосередньо на міжнародну інфраструктуру торгівлі нафтою та нафтопродуктами</h3>
<p>Управління контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США повідомило, що Wellbred була пов&#8217;язана з іранським нафтовим судноплавним бізнесменом Мохаммадом Хоссейном Шамхані.</p>
<p>До санкційного списку також увійшли Wellbred Trading FZCO у Дубаї, Wellbred Trading SA у Женеві та французький завод із виробництва біопального La Nivernaise de Raffinage SAS.</p>
<p>Загалом санкційний пакет охоплює майже 60 компаній, фізичних осіб і суден.</p>
<p>За інформацією на власному сайті Wellbred, наведеною Reuters, компанія торгує сирою нафтою, нафтою, нафтохімічною продукцією та скрапленим нафтовим газом і має офіси в ОАЕ, Швейцарії, Саудівській Аравії та Нігерії.</p>
<p>OFAC уже застосовувало санкції до пов&#8217;язаних із Шамхані фізичних осіб, компаній і суден у липні 2025 року та квітні 2026 року.</p>
<p>Wellbred не відповіла Reuters на запит про коментар.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/united-states-sanctions-oil-trader-wellbred-over-iran-links-2026-08-25/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/26/155082/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Сенат США схвалив законопроєкт із тарифами проти великих покупців російських енергоносіїв</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/10/154808/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/10/154808/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 10 Aug 2026 07:49:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Jet]]></category>
		<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[EU energy]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[Russia sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні тарифи]]></category>
		<category><![CDATA[європейський ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154808</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30910-Санкции.jpg" alt="Сенат США схвалив законопроєкт із тарифами проти великих покупців російських енергоносіїв"/><br />&#160; Сенат США 7 серпня 86 голосами проти 11 схвалив Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ передбачає санкції та надає президентові повноваження запроваджувати тарифи проти найбільших покупців російської нафти й газу. Reuters зазначає, що до потенційно охоплених країн належать також окремі держави ЄС. Новий санкційний механізм може поширити торговельні обмеження [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30910-Санкции.jpg" alt="Сенат США схвалив законопроєкт із тарифами проти великих покупців російських енергоносіїв"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Сенат США 7 серпня 86 голосами проти 11 схвалив Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ передбачає санкції та надає президентові повноваження запроваджувати тарифи проти найбільших покупців російської нафти й газу. Reuters зазначає, що до потенційно охоплених країн належать також окремі держави ЄС.</p>
<h3>Новий санкційний механізм може поширити торговельні обмеження з російського енергосектору на країни, які купують його нафту та газ</h3>
<p>Сенат США підтримав законопроєкт 86 голосами проти 11. Документ отримав назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 і тепер має пройти Палату представників.</p>
<p>Законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців та нові тарифні повноваження щодо Китаю, Індії й інших країн із метою скорочення їхньої залежності від російської нафти та газу. Reuters повідомляє, що в разі остаточного ухвалення та підписання президент США зможе запроваджувати тарифи до 100% щодо країн, які залишаються великими споживачами російських енергоносіїв.</p>
<p>У матеріалі Reuters серед потенційно охоплених напрямів названо Індію, Японію та окремі країни Європейського Союзу. Водночас законопроєкт обмежує застосування механізму п’ятьма найбільшими імпортерами російської сирої нафти й газу та п’ятьма провідними юрисдикціями, пов’язаними з обходом санкцій.</p>
<p>Окремі члени Палати представників висловили занепокоєння тим, що нові тарифні повноваження можуть збільшувати витрати американських імпортерів і споживачів. Палата представників мала повернутися до роботи 31 серпня.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/legal/government/sweeping-russia-energy-sanctions-head-toward-us-senate-passage-2026-08-07/">Reuters</a>,</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30910-Санкции.jpg" alt="Сенат США схвалив законопроєкт із тарифами проти великих покупців російських енергоносіїв"/><br /><p>&nbsp;</p>
<p>Сенат США 7 серпня 86 голосами проти 11 схвалив Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Документ передбачає санкції та надає президентові повноваження запроваджувати тарифи проти найбільших покупців російської нафти й газу. Reuters зазначає, що до потенційно охоплених країн належать також окремі держави ЄС.</p>
<h3>Новий санкційний механізм може поширити торговельні обмеження з російського енергосектору на країни, які купують його нафту та газ</h3>
<p>Сенат США підтримав законопроєкт 86 голосами проти 11. Документ отримав назву Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026 і тепер має пройти Палату представників.</p>
<p>Законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців та нові тарифні повноваження щодо Китаю, Індії й інших країн із метою скорочення їхньої залежності від російської нафти та газу. Reuters повідомляє, що в разі остаточного ухвалення та підписання президент США зможе запроваджувати тарифи до 100% щодо країн, які залишаються великими споживачами російських енергоносіїв.</p>
<p>У матеріалі Reuters серед потенційно охоплених напрямів названо Індію, Японію та окремі країни Європейського Союзу. Водночас законопроєкт обмежує застосування механізму п’ятьма найбільшими імпортерами російської сирої нафти й газу та п’ятьма провідними юрисдикціями, пов’язаними з обходом санкцій.</p>
<p>Окремі члени Палати представників висловили занепокоєння тим, що нові тарифні повноваження можуть збільшувати витрати американських імпортерів і споживачів. Палата представників мала повернутися до роботи 31 серпня.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/legal/government/sweeping-russia-energy-sanctions-head-toward-us-senate-passage-2026-08-07/">Reuters</a>,</p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/10/154808/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>BP більш ніж удвічі збільшила квартальний прибуток завдяки цінам, трейдингу та маржі переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/05/bp-bilsh-nizh-udvichi-zbilshila-kvartalnij-pributok-zavdyaki-cinam-trejdingu-ta-marzhi-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/05/bp-bilsh-nizh-udvichi-zbilshila-kvartalnij-pributok-zavdyaki-cinam-trejdingu-ta-marzhi-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 05 Aug 2026 08:25:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[бензин]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Дизельне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[European refining]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[refinery throughput]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[європейська переробка]]></category>
		<category><![CDATA[завантаження НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154736</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30873-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP більш ніж удвічі збільшила квартальний прибуток завдяки цінам, трейдингу та маржі переробки"/><br />BP отримала $5,73 млрд базового прибутку за другий квартал проти $2,35 млрд роком раніше. Результат підтримали високі ціни на енергоносії, торгівля нафтою та нафтопродуктами, а також значно вища реалізована маржа переробки. Висока маржа нафтоперероблення компенсувала скорочення завантаження НПЗ через ремонти й перебої на Близькому Сході Показник базового прибутку BP за відновною вартістю, який компанія використовує [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30873-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP більш ніж удвічі збільшила квартальний прибуток завдяки цінам, трейдингу та маржі переробки"/><br /><p>BP отримала $5,73 млрд базового прибутку за другий квартал проти $2,35 млрд роком раніше. Результат підтримали високі ціни на енергоносії, торгівля нафтою та нафтопродуктами, а також значно вища реалізована маржа переробки.</p>
<h3>Висока маржа нафтоперероблення компенсувала скорочення завантаження НПЗ через ремонти й перебої на Близькому Сході</h3>
<p>Показник базового прибутку BP за відновною вартістю, який компанія використовує як аналог чистого прибутку, перевищив середній прогноз аналітиків у $5,11 млрд. Роком раніше він становив $2,35 млрд.</p>
<p>Доподатковий прибуток підрозділу customers and products, до якого належать переробка, збут і великий нафтотрейдинговий бізнес BP, становив $4,95 млрд. Аналітики очікували $4,46 млрд, а у другому кварталі 2025 року результат дорівнював $1,53 млрд.</p>
<p>Водночас НПЗ BP переробили менше нафти. Компанія пояснила це плановими ремонтами та перебоями, пов’язаними з конфліктом на Близькому Сході. За даними презентації BP, обсяг переробки становив близько 1,5 млн барелів на добу — приблизно на 4% менше, ніж у першому кварталі.</p>
<p>Середня ціна Brent у другому кварталі становила близько $97 за барель порівняно з $78 у першому кварталі та $67 роком раніше. BP також завершила продаж НПЗ Gelsenkirchen у Німеччині, погодила продаж роздрібного бізнесу в Австрії та продовжила перегляд структури активів.</p>
<p>Компанія збільшила квартальні дивіденди на 4%, до 8,66 цента на звичайну акцію. Прогноз капітальних витрат на 2026 рік підвищено до $13,5–14 млрд із попередніх $13–13,5 млрд.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/bps-second-quarter-profit-more-than-doubles-year-ago-2026-08-04/" target="_blank">Reuters</a> та <a href="https://www.bp.com/press-and-publications/press-releases/second-quarter-2026-results" target="_blank">BP</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30873-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP більш ніж удвічі збільшила квартальний прибуток завдяки цінам, трейдингу та маржі переробки"/><br /><p>BP отримала $5,73 млрд базового прибутку за другий квартал проти $2,35 млрд роком раніше. Результат підтримали високі ціни на енергоносії, торгівля нафтою та нафтопродуктами, а також значно вища реалізована маржа переробки.</p>
<h3>Висока маржа нафтоперероблення компенсувала скорочення завантаження НПЗ через ремонти й перебої на Близькому Сході</h3>
<p>Показник базового прибутку BP за відновною вартістю, який компанія використовує як аналог чистого прибутку, перевищив середній прогноз аналітиків у $5,11 млрд. Роком раніше він становив $2,35 млрд.</p>
<p>Доподатковий прибуток підрозділу customers and products, до якого належать переробка, збут і великий нафтотрейдинговий бізнес BP, становив $4,95 млрд. Аналітики очікували $4,46 млрд, а у другому кварталі 2025 року результат дорівнював $1,53 млрд.</p>
<p>Водночас НПЗ BP переробили менше нафти. Компанія пояснила це плановими ремонтами та перебоями, пов’язаними з конфліктом на Близькому Сході. За даними презентації BP, обсяг переробки становив близько 1,5 млн барелів на добу — приблизно на 4% менше, ніж у першому кварталі.</p>
<p>Середня ціна Brent у другому кварталі становила близько $97 за барель порівняно з $78 у першому кварталі та $67 роком раніше. BP також завершила продаж НПЗ Gelsenkirchen у Німеччині, погодила продаж роздрібного бізнесу в Австрії та продовжила перегляд структури активів.</p>
<p>Компанія збільшила квартальні дивіденди на 4%, до 8,66 цента на звичайну акцію. Прогноз капітальних витрат на 2026 рік підвищено до $13,5–14 млрд із попередніх $13–13,5 млрд.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/">Terminal</a>. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/bps-second-quarter-profit-more-than-doubles-year-ago-2026-08-04/" target="_blank">Reuters</a> та <a href="https://www.bp.com/press-and-publications/press-releases/second-quarter-2026-results" target="_blank">BP</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/08/05/bp-bilsh-nizh-udvichi-zbilshila-kvartalnij-pributok-zavdyaki-cinam-trejdingu-ta-marzhi-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/totalenergies-ochikuye-vishhij-pributok-zavdyaki-naftovomu-rali-ta-marzhi-pererobki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/totalenergies-ochikuye-vishhij-pributok-zavdyaki-naftovomu-rali-ta-marzhi-pererobki/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 17 Jul 2026 06:15:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[European fuel market]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[TotalEnergies]]></category>
		<category><![CDATA[європейський ринок пального]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154436</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30680-lng.png" alt="TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки"/><br />TotalEnergies повідомила, що очікує поліпшення результатів у більшості бізнес-сегментів у другому кварталі. Компанія пов’язала це з вищими цінами на енергоносії, сильнішою торгівлею нафтою та зростанням маржі переробки. Європейський downstream отримав підтримку від вищої маржі переробки, але LNG-бізнес просів через слабший попит у Європі Reuters повідомив, що TotalEnergies очікує підвищення прибутку у другому кварталі після зростання [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30680-lng.png" alt="TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки"/><br /><p>TotalEnergies повідомила, що очікує поліпшення результатів у більшості бізнес-сегментів у другому кварталі. Компанія пов’язала це з вищими цінами на енергоносії, сильнішою торгівлею нафтою та зростанням маржі переробки.</p>
<h3>Європейський downstream отримав підтримку від вищої маржі переробки, але LNG-бізнес просів через слабший попит у Європі</h3>
<p>Reuters повідомив, що TotalEnergies очікує підвищення прибутку у другому кварталі після зростання цін на нафту і газ, спричиненого війною навколо Ірану. Винятком став LNG-сегмент, де компанія очікує різко нижчі доходи через слабшу торгівлю газом на тлі стабільного або спадного європейського ринку.</p>
<p>Компанія очікує, що видобуток вуглеводнів у другому кварталі становитиме майже 2,4 млн барелів нафтового еквівалента на добу. Прибуток upstream-напряму має зрости приблизно на 1 млрд дол. порівняно з першим кварталом завдяки відновленню видобутку в кількох країнах Близького Сходу та збільшенню виробництва в ОАЕ.</p>
<p>Середня ціна Brent у квітні-червні становила близько 97 дол./бар., що на 45% вище за 67 дол./бар. роком раніше. Водночас частину позитивного ефекту нівелювали бухгалтерські чинники, оскільки значна частина додаткового близькосхідного видобутку не могла бути експортована через порушення роботи Ормузької протоки.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів ключовою є оцінка downstream-сегмента. Reuters зазначає, що вищі маржі переробки та сильна торгівля нафтою мають забезпечити різке зростання прибутку порівняно з першим кварталом. Маржа переробки — це різниця між вартістю сирої нафти і вартістю отриманих з неї нафтопродуктів. Для дизельного ринку вона є одним із показників економіки НПЗ і може впливати на пропозицію продукту.</p>
<p>Акції TotalEnergies 16 липня знижувалися на 1,9%, до 69,28 євро, тоді як ширший європейський енергетичний ринок знизився на 0,7%. З початку року папери компанії зросли приблизно на 25%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/totalenergies-expects-higher-q2-profit-after-war-related-oil-gas-rally-2026-07-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30680-lng.png" alt="TotalEnergies очікує вищий прибуток завдяки нафтовому ралі та маржі переробки"/><br /><p>TotalEnergies повідомила, що очікує поліпшення результатів у більшості бізнес-сегментів у другому кварталі. Компанія пов’язала це з вищими цінами на енергоносії, сильнішою торгівлею нафтою та зростанням маржі переробки.</p>
<h3>Європейський downstream отримав підтримку від вищої маржі переробки, але LNG-бізнес просів через слабший попит у Європі</h3>
<p>Reuters повідомив, що TotalEnergies очікує підвищення прибутку у другому кварталі після зростання цін на нафту і газ, спричиненого війною навколо Ірану. Винятком став LNG-сегмент, де компанія очікує різко нижчі доходи через слабшу торгівлю газом на тлі стабільного або спадного європейського ринку.</p>
<p>Компанія очікує, що видобуток вуглеводнів у другому кварталі становитиме майже 2,4 млн барелів нафтового еквівалента на добу. Прибуток upstream-напряму має зрости приблизно на 1 млрд дол. порівняно з першим кварталом завдяки відновленню видобутку в кількох країнах Близького Сходу та збільшенню виробництва в ОАЕ.</p>
<p>Середня ціна Brent у квітні-червні становила близько 97 дол./бар., що на 45% вище за 67 дол./бар. роком раніше. Водночас частину позитивного ефекту нівелювали бухгалтерські чинники, оскільки значна частина додаткового близькосхідного видобутку не могла бути експортована через порушення роботи Ормузької протоки.</p>
<p>Для ринку нафтопродуктів ключовою є оцінка downstream-сегмента. Reuters зазначає, що вищі маржі переробки та сильна торгівля нафтою мають забезпечити різке зростання прибутку порівняно з першим кварталом. Маржа переробки — це різниця між вартістю сирої нафти і вартістю отриманих з неї нафтопродуктів. Для дизельного ринку вона є одним із показників економіки НПЗ і може впливати на пропозицію продукту.</p>
<p>Акції TotalEnergies 16 липня знижувалися на 1,9%, до 69,28 євро, тоді як ширший європейський енергетичний ринок знизився на 0,7%. З початку року папери компанії зросли приблизно на 25%.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/totalenergies-expects-higher-q2-profit-after-war-related-oil-gas-rally-2026-07-16/" target="_blank">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/17/totalenergies-ochikuye-vishhij-pributok-zavdyaki-naftovomu-rali-ta-marzhi-pererobki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>BP очікує, що вищі маржі переробки додадуть $1,2–1,4 млрд до результатів продуктового бізнесу</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/bp-ochikuye-shho-vishhi-marzhi-pererobki-dodadut-12-14-mlrd-do-rezultativ-produktovogo-biznesu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/bp-ochikuye-shho-vishhi-marzhi-pererobki-dodadut-12-14-mlrd-do-rezultativ-produktovogo-biznesu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Jul 2026 09:19:59 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[BP]]></category>
		<category><![CDATA[European majors]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[refining margins]]></category>
		<category><![CDATA[європейські нафтокомпанії]]></category>
		<category><![CDATA[маржа переробки]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154387</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30651-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP очікує, що вищі маржі переробки додадуть $1,2–1,4 млрд до результатів продуктового бізнесу"/><br />BP 14 липня повідомила, що сильніші ціни на нафту й газ, активна торгівля нафтою та вищі маржі переробки підтримають прибутки за другий квартал. Reuters пов’язує це з ралі енергетичних цін після війни з Іраном і disruption у глобальному постачанні. Висока маржа переробки стала прямим фінансовим чинником для великої європейської нафтокомпанії За повідомленням Reuters, BP очікує, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30651-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP очікує, що вищі маржі переробки додадуть $1,2–1,4 млрд до результатів продуктового бізнесу"/><br /><p>BP 14 липня повідомила, що сильніші ціни на нафту й газ, активна торгівля нафтою та вищі маржі переробки підтримають прибутки за другий квартал. Reuters пов’язує це з ралі енергетичних цін після війни з Іраном і disruption у глобальному постачанні.</p>
<h3>Висока маржа переробки стала прямим фінансовим чинником для великої європейської нафтокомпанії</h3>
<p>За повідомленням Reuters, BP очікує, що сильніші ціни додадуть $1,8–2,1 млрд до прибутку сегмента oil production and operations порівняно з першим кварталом. Газовий і низьковуглецевий енергетичний сегмент має отримати додатково $500–700 млн.</p>
<p>Продуктовий бізнес BP, який включає переробку й торгівлю нафтопродуктами, має отримати $1,2–1,4 млрд додаткового ефекту від вищих марж переробки. Компанія також очікує, що результат торгівлі нафтою буде трохи вищим, ніж у попередньому кварталі, який Reuters описує як винятково сильний.</p>
<p>Середня ціна Brent у квітні-червні, за даними Reuters, становила близько $97 за барель проти приблизно $78 у першому кварталі та близько $67 роком раніше. BP також очікує, що upstream production у другому кварталі становитиме 2,17–2,22 млн барелів нафтового еквівалента на добу проти близько 2,34 млн у попередні три місяці.</p>
<p>Компанія водночас попередила про близько $1 млрд знецінень, переважно пов’язаних із бізнесами енергетичного переходу, і про $500 млн exploration write-offs, головно через продаж частки в проєкті Bay du Nord біля узбережжя Канади.</p>
<p>Для європейського ринку це важливо як корпоративне підтвердження того, що висока маржа переробки стала не лише біржовим індикатором, а й прямим фактором фінансових результатів великих інтегрованих компаній.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/bp-expects-upstream-output-fall-second-quarter-line-with-guidance-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30651-Бритиш_Петролеум.png" alt="BP очікує, що вищі маржі переробки додадуть $1,2–1,4 млрд до результатів продуктового бізнесу"/><br /><p>BP 14 липня повідомила, що сильніші ціни на нафту й газ, активна торгівля нафтою та вищі маржі переробки підтримають прибутки за другий квартал. Reuters пов’язує це з ралі енергетичних цін після війни з Іраном і disruption у глобальному постачанні.</p>
<h3>Висока маржа переробки стала прямим фінансовим чинником для великої європейської нафтокомпанії</h3>
<p>За повідомленням Reuters, BP очікує, що сильніші ціни додадуть $1,8–2,1 млрд до прибутку сегмента oil production and operations порівняно з першим кварталом. Газовий і низьковуглецевий енергетичний сегмент має отримати додатково $500–700 млн.</p>
<p>Продуктовий бізнес BP, який включає переробку й торгівлю нафтопродуктами, має отримати $1,2–1,4 млрд додаткового ефекту від вищих марж переробки. Компанія також очікує, що результат торгівлі нафтою буде трохи вищим, ніж у попередньому кварталі, який Reuters описує як винятково сильний.</p>
<p>Середня ціна Brent у квітні-червні, за даними Reuters, становила близько $97 за барель проти приблизно $78 у першому кварталі та близько $67 роком раніше. BP також очікує, що upstream production у другому кварталі становитиме 2,17–2,22 млн барелів нафтового еквівалента на добу проти близько 2,34 млн у попередні три місяці.</p>
<p>Компанія водночас попередила про близько $1 млрд знецінень, переважно пов’язаних із бізнесами енергетичного переходу, і про $500 млн exploration write-offs, головно через продаж частки в проєкті Bay du Nord біля узбережжя Канади.</p>
<p>Для європейського ринку це важливо як корпоративне підтвердження того, що висока маржа переробки стала не лише біржовим індикатором, а й прямим фактором фінансових результатів великих інтегрованих компаній.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/bp-expects-upstream-output-fall-second-quarter-line-with-guidance-2026-07-14/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/07/15/bp-ochikuye-shho-vishhi-marzhi-pererobki-dodadut-12-14-mlrd-do-rezultativ-produktovogo-biznesu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китайські державні НПЗ розглядають повернення до закупівель іранської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/kitajski-derzhavni-npz-rozglyadayut-povernennya-do-zakupivel-iransko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/kitajski-derzhavni-npz-rozglyadayut-povernennya-do-zakupivel-iransko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 25 Jun 2026 13:42:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China refiners]]></category>
		<category><![CDATA[crude imports]]></category>
		<category><![CDATA[Iranian crude]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions waiver]]></category>
		<category><![CDATA[імпорт нафти]]></category>
		<category><![CDATA[іранська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[китайські НПЗ]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154142</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30498-Китай_1.jpg" alt="Китайські державні НПЗ розглядають повернення до закупівель іранської нафти"/><br />Reuters 25 червня 2026 року повідомило, що китайські державні нафтопереробники розглядають можливість відновлення закупівель іранської нафти. Якщо угоди відбудуться, це будуть перші такі закупівлі Sinopec і PetroChina з 2019 року. За даними джерел Reuters, PetroChina і Sinopec вивчають банківські, страхові та судноплавні умови для відновлення операцій з іранською нафтою. Рішення пов’язане з американським дозволом, який [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30498-Китай_1.jpg" alt="Китайські державні НПЗ розглядають повернення до закупівель іранської нафти"/><br /><p>Reuters 25 червня 2026 року повідомило, що китайські державні нафтопереробники розглядають можливість відновлення закупівель іранської нафти. Якщо угоди відбудуться, це будуть перші такі закупівлі Sinopec і PetroChina з 2019 року.</p>
<p>За даними джерел Reuters, PetroChina і Sinopec вивчають банківські, страхові та судноплавні умови для відновлення операцій з іранською нафтою. Рішення пов’язане з американським дозволом, який дав глобальним покупцям можливість купувати іранську нафту та нафтохімічну продукцію і розраховуватися у доларах США після меморандуму про завершення війни США та Ізраїлю з Іраном.</p>
<p>Іранські відвантаження, за даними Vortexa, прискорилися приблизно до 1,6 млн барелів на добу у період з 19 до 24 червня. Для порівняння, у перші 18 днів червня вони становили 340 тис. барелів на добу, а у травні — 370 тис. барелів на добу.</p>
<blockquote><p>«Подивімося, хто першим з’їсть краба», — сказало одне з джерел Reuters у китайській державній нафтовій компанії, вказуючи, що ринок не відчуває дефіциту нафти через зростання експорту із Саудівської Аравії, Кувейту та Іраку.</p></blockquote>
<p>Reuters зазначає, що інтерес китайських держкомпаній стримують слабкий внутрішній попит на пальне та нафтохімію, наявність альтернативного постачання, а також невизначеність щодо банків, страхування й судноплавних потужностей.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-state-refiners-considering-resuming-iran-oil-imports-sources-say-2026-06-25/">Reuters</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30498-Китай_1.jpg" alt="Китайські державні НПЗ розглядають повернення до закупівель іранської нафти"/><br /><p>Reuters 25 червня 2026 року повідомило, що китайські державні нафтопереробники розглядають можливість відновлення закупівель іранської нафти. Якщо угоди відбудуться, це будуть перші такі закупівлі Sinopec і PetroChina з 2019 року.</p>
<p>За даними джерел Reuters, PetroChina і Sinopec вивчають банківські, страхові та судноплавні умови для відновлення операцій з іранською нафтою. Рішення пов’язане з американським дозволом, який дав глобальним покупцям можливість купувати іранську нафту та нафтохімічну продукцію і розраховуватися у доларах США після меморандуму про завершення війни США та Ізраїлю з Іраном.</p>
<p>Іранські відвантаження, за даними Vortexa, прискорилися приблизно до 1,6 млн барелів на добу у період з 19 до 24 червня. Для порівняння, у перші 18 днів червня вони становили 340 тис. барелів на добу, а у травні — 370 тис. барелів на добу.</p>
<blockquote><p>«Подивімося, хто першим з’їсть краба», — сказало одне з джерел Reuters у китайській державній нафтовій компанії, вказуючи, що ринок не відчуває дефіциту нафти через зростання експорту із Саудівської Аравії, Кувейту та Іраку.</p></blockquote>
<p>Reuters зазначає, що інтерес китайських держкомпаній стримують слабкий внутрішній попит на пальне та нафтохімію, наявність альтернативного постачання, а також невизначеність щодо банків, страхування й судноплавних потужностей.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/china-state-refiners-considering-resuming-iran-oil-imports-sources-say-2026-06-25/">Reuters</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/25/kitajski-derzhavni-npz-rozglyadayut-povernennya-do-zakupivel-iransko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/154063/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/154063/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 16 Jun 2026 06:13:54 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil demand]]></category>
		<category><![CDATA[oil supply]]></category>
		<category><![CDATA[oil trade]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Refining]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[переробка]]></category>
		<category><![CDATA[попит на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[пропозиція нафти]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=154063</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30432-OPEC.jpg" alt="ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою"/><br />ОПЕК 15 червня повідомила, що 20-те видання World Oil Outlook буде представлено 18 червня 2026 року о 14:00 CEST у штаб-квартирі організації у Відні та через відеоконференцію. Публікація міститиме оцінки щодо попиту на енергію й нафту, пропозиції нафти, переробки, торгівлі та інвестицій. Новий World Oil Outlook має стати офіційним джерелом середньо- та довгострокових орієнтирів ОПЕК [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30432-OPEC.jpg" alt="ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою"/><br /><p>ОПЕК 15 червня повідомила, що 20-те видання World Oil Outlook буде представлено 18 червня 2026 року о 14:00 CEST у штаб-квартирі організації у Відні та через відеоконференцію. Публікація міститиме оцінки щодо попиту на енергію й нафту, пропозиції нафти, переробки, торгівлі та інвестицій.</p>
<h3>Новий World Oil Outlook має стати офіційним джерелом середньо- та довгострокових орієнтирів ОПЕК для нафтового ринку, НПЗ, торгівлі та інвестицій.</h3>
<p>За повідомленням ОПЕК, презентацію відкриє генеральний секретар організації Хайсам Аль-Гайс. Після представлення ключових висновків відбудеться панельна дискусія високого рівня за участю представників ОПЕК, Energy Aspects, Oxford Institute for Energy Studies, Rapidan Energy Group, S&amp;P Global і Argus Media. Ведучим буде Ден Мерфі з CNBC.</p>
<p>World Oil Outlook є флагманською публікацією ОПЕК. У повідомленні зазначено, що документ охоплює перспективи попиту на енергію та нафту, пропозиції нафти, нафтопереробки, нафтової торгівлі та інвестицій. Також він містить припущення щодо глобальної економіки, населення, політики й технологій.</p>
<p>Видання 2026 року, за даними ОПЕК, розгляне виклики та можливості для глобального енергетичного сектору з акцентом на енергетичній безпеці, доступності енергії та скороченні викидів. Після запуску публікація буде доступна на сайті ОПЕК в інтерактивному форматі та у PDF.</p>
<p>Для ринку нафти та нафтопродуктів значення цієї публікації полягає в тому, що вона формує офіційну рамку ОПЕК для оцінки попиту, пропозиції, переробки та торгівлі. Джерело не наводить змісту майбутніх прогнозів до дати презентації, тому конкретні висновки щодо цін або балансів у повідомленні відсутні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/pr-detail/606-15-june-2026.html">OPEC</a>.</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30432-OPEC.jpg" alt="ОПЕК представить World Oil Outlook 2026 із прогнозами попиту, пропозиції, переробки та торгівлі нафтою"/><br /><p>ОПЕК 15 червня повідомила, що 20-те видання World Oil Outlook буде представлено 18 червня 2026 року о 14:00 CEST у штаб-квартирі організації у Відні та через відеоконференцію. Публікація міститиме оцінки щодо попиту на енергію й нафту, пропозиції нафти, переробки, торгівлі та інвестицій.</p>
<h3>Новий World Oil Outlook має стати офіційним джерелом середньо- та довгострокових орієнтирів ОПЕК для нафтового ринку, НПЗ, торгівлі та інвестицій.</h3>
<p>За повідомленням ОПЕК, презентацію відкриє генеральний секретар організації Хайсам Аль-Гайс. Після представлення ключових висновків відбудеться панельна дискусія високого рівня за участю представників ОПЕК, Energy Aspects, Oxford Institute for Energy Studies, Rapidan Energy Group, S&amp;P Global і Argus Media. Ведучим буде Ден Мерфі з CNBC.</p>
<p>World Oil Outlook є флагманською публікацією ОПЕК. У повідомленні зазначено, що документ охоплює перспективи попиту на енергію та нафту, пропозиції нафти, нафтопереробки, нафтової торгівлі та інвестицій. Також він містить припущення щодо глобальної економіки, населення, політики й технологій.</p>
<p>Видання 2026 року, за даними ОПЕК, розгляне виклики та можливості для глобального енергетичного сектору з акцентом на енергетичній безпеці, доступності енергії та скороченні викидів. Після запуску публікація буде доступна на сайті ОПЕК в інтерактивному форматі та у PDF.</p>
<p>Для ринку нафти та нафтопродуктів значення цієї публікації полягає в тому, що вона формує офіційну рамку ОПЕК для оцінки попиту, пропозиції, переробки та торгівлі. Джерело не наводить змісту майбутніх прогнозів до дати презентації, тому конкретні висновки щодо цін або балансів у повідомленні відсутні.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> Terminal. За матеріалами: <a href="https://www.opec.org/pr-detail/606-15-june-2026.html">OPEC</a>.</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/06/16/154063/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 14 Nov 2025 07:05:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Big Oil]]></category>
		<category><![CDATA[Chevron]]></category>
		<category><![CDATA[ExxonMobil]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[Shell]]></category>
		<category><![CDATA[низькі ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[санкції проти Росії]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153362</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br />Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br /><p>Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, який загалом показує падіння прибутків та найнижчі темпи зростання виручки серед усіх 11 секторів ринку США.</p>
<h2>Причини стійких прибутків Big Oil на тлі низьких цін</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальний ринковий фон</strong>
<ul>
<li>Ціни на нафту:
<ul>
<li>Brent і WTI торгуються приблизно на <strong>15 дол./бар.</strong> нижче 52-тижневих максимумів.</li>
</ul>
</li>
<li>Макросередовище прибутків:
<ul>
<li><strong>Енергетичний сектор</strong>: зростання прибутків у Q3 — <strong>-0,5 %</strong>.</li>
<li><strong>Сектор комунікаційних послуг</strong>: ще гірший результат — <strong>-7,1 %</strong>.</li>
<li><strong>S&amp;P 500</strong>: середнє зростання прибутків по ринку — <strong>13,1 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Виручка:
<ul>
<li>Енергетичний сектор: лише <strong>1,0 %</strong> зростання, найнижчий показник серед усіх 11 секторів США.</li>
<li>Середнє по S&amp;P 500: <strong>8,3 %</strong> зростання виручки.</li>
</ul>
</li>
<li>Геополітика:
<ul>
<li>Нові санкції США проти російської енергетики та компаній на кшталт «Роснєфть» і «Лукойл».</li>
<li>Крихке припинення вогню в секторі Газа, що підсилює волатильність.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Big Oil проти тренду сектору</strong>
<ul>
<li>Чотири компанії — <strong>Exxon, Chevron, Shell, TotalEnergies</strong>:
<ul>
<li>Разом у Q3 отримали понад <strong>21 млрд доларів чистого прибутку</strong>.</li>
<li>Це сталося після падіння цін на нафту більш ніж на <strong>20 %</strong> рік до року.</li>
</ul>
</li>
<li>Попри слабкі ціни й негативну динаміку по сектору, Big Oil зберігає високу рентабельність завдяки структурним змінам у витратах, масштабуванню видобутку та використанню волатильності через торгівлю нафтою.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil: ставка на автоматизацію та масштаб</strong>
<ul>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Q3: <strong>7,54 млрд доларів</strong>, що на <strong>12,4 %</strong> менше, ніж торік.</li>
<li>Виручка у кварталі: <strong>5,3 млрд доларів</strong>, падіння на <strong>5,3 %</strong> рік до року.</li>
<li>За 9 місяців: <strong>22,3 млрд доларів</strong> прибутку, що на <strong>14,3 %</strong> менше, ніж торік.</li>
</ul>
</li>
<li>Структурне зниження витрат:
<ul>
<li>У Q3 додано ще <strong>2,2 млрд доларів</strong> структурної економії.</li>
<li>З 2019 року накопичено понад <strong>14 млрд доларів</strong> економії.</li>
<li>Ціль до <strong>2030 року</strong> — понад <strong>18 млрд доларів</strong> кумулятивних скорочень витрат.</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження точки беззбитковості:
<ul>
<li>Поточний портфельний breakeven: лише <strong>40–42 дол./бар.</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10–15 дол./бар.</strong> нижче, ніж 5 років тому.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Exxon зберігає комфортний маржинальний запас навіть при ціні <strong>60 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Зростання видобутку:
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>4,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу (boe/d)</strong>.</li>
<li>Перміан: майже <strong>1,7 млн boe/d</strong>.</li>
<li>Гаяна: понад <strong>700 тис. boe/d</strong> до запуску нового проєкту.</li>
<li>Проєкт Yellowtail:
<ul>
<li>Введений у дію в Q3 на <strong>чотири місяці раніше</strong> графіка.</li>
<li>Цільовий видобуток: <strong>250 тис. boe/d</strong>.</li>
<li>Загальний видобуток у Гаяні зростає до більш ніж <strong>900 тис. boe/d</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li>Поєднання агресивної автоматизації, оптимізації ланцюга постачання та зростання видобутку дає Exxon можливість заробляти навіть при значно нижчих цінах на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Chevron: рекордний видобуток як щит від слабких цін</strong>
<ul>
<li>Рекордний глобальний видобуток:
<ul>
<li><strong>4,09 млн boe/d</strong> у світі — зростання на <strong>21 %</strong> рік до року.</li>
<li>У США: <strong>2,04 млн boe/d</strong>, зростання на <strong>27 %</strong> рік до року.</li>
<li>Цього досягнуто при меншій кількості бурових та менше «completion spreads».</li>
</ul>
</li>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Чистий прибуток у Q3 2025: <strong>3,54 млрд доларів</strong>, проти <strong>4,49 млрд</strong> роком раніше.</li>
<li>Прибуток на акцію: <strong>1,82 дол.</strong> проти <strong>2,48 дол.</strong> у Q3 2024.</li>
<li>Виручка: <strong>48,17 млрд доларів</strong> проти <strong>48,93 млрд</strong> торік — лише <strong>незначне</strong> зниження.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки нарощуванню видобутку Chevron компенсує ефект нижчих цін, демонструючи сильний операційний левередж.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Європейські мейджори: Shell і TotalEnergies як «торгові гіганти»</strong>
<ul>
<li>Роль торгівлі:
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — найбільший нафтотрейдер у світі, її трейдинговий підрозділ більший за Trafigura.</li>
<li>Нові санкції проти російських компаній «Роснєфть» та «Лукойл» створили <strong>цінові дисбаланси</strong> на регіональних ринках.</li>
<li>Shell змогла «знімати спреди» на цих коливаннях.</li>
</ul>
</li>
<li>Фінансові результати торгівлі:
<ul>
<li>Shell повідомляє про <strong>«суттєво вищі результати оптимізації»</strong> у трейдингу.</li>
</ul>
</li>
<li>Цитата: Торговельні підрозділи показали «суттєво вищі результати оптимізації», — звітує Shell.</li>
<li>Специфіка бізнесу в США:
<ul>
<li>Судові матеріали показують, що <strong>американський нафтовий трейдинг Shell</strong> приносить близько <strong>1 млрд доларів на рік</strong>.</li>
<li>Це значна частина її <em>доподаткового</em> прибутку у США.</li>
</ul>
</li>
<li>TotalEnergies:
<ul>
<li>Інтегрований сегмент торгівлі електроенергією та газом у Q3 отримав <strong>800 млн доларів</strong> прибутку.</li>
<li>Це майже на <strong>10 %</strong> більше, ніж у Q2.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейські мейджори перетворюють волатильність і санкції на джерело додаткового прибутку через масштабну торгівлю, чого <em>у меншій мірі</em> роблять їхні американські конкуренти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Американські проти європейських нафтогігантів: різні моделі заробітку</strong>
<ul>
<li>Exxon і Chevron:
<ul>
<li>Також займаються торгівлею нафтою.</li>
<li>Але роблять це в <strong>скромніших масштабах</strong> і з більш <strong>обережним ризик-профілем</strong>.</li>
<li>Фокус — логістика і балансування власних інтегрованих систем, а не великі спекулятивні позиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell і TotalEnergies:
<ul>
<li>Активно шукають можливості заробити на <strong>цінових коливаннях</strong> та <strong>ринкових дислокаціях</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> Big Oil використовує <em>дві комплементарні моделі</em> — «об’єм і ефективність» (Exxon, Chevron) та «волатильність і торгівля» (Shell, TotalEnergies), що разом забезпечують стійкі прибутки навіть у слабкому ринковому середовищі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення готівки акціонерам як стратегія підтримки вартості</strong>
<ul>
<li>ExxonMobil:
<ul>
<li>У Q3 виплатила <strong>4,2 млрд доларів</strong> у вигляді дивідендів.</li>
<li>Спрямувала ще <strong>5,1 млрд доларів</strong> на викуп акцій.</li>
<li>Викуп допомагає <strong>підтримувати прибуток на акцію</strong> та ринкову капіталізацію попри падіння прибутків.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell:
<ul>
<li>Оголошує програми викупу акцій обсягом понад <strong>3 млрд доларів</strong> уже <strong>16 кварталів поспіль</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Chevron і TotalEnergies:
<ul>
<li>Chevron розподілила <strong>6 млрд доларів</strong> акціонерам.</li>
<li>TotalEnergies — <strong>4,5 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стабільні й великі програми дивідендів та викупу акцій роблять Big Oil привабливою для інвесторів навіть тоді, коли фундаментальні показники сектору виглядають послабленими.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок</strong>
<ul>
<li>Попри:
<ul>
<li>падіння цін на нафту на понад <strong>20 %</strong> рік до року;</li>
<li>негативну динаміку прибутків енергетичного сектору (<strong>-0,5 %</strong>);</li>
<li>найнижчі темпи зростання виручки в секторі (<strong>1,0 %</strong> проти <strong>8,3 %</strong> в середньому по S&amp;P 500);</li>
</ul>
</li>
<li>Big Oil:
<ul>
<li>масово знижує структурні витрати;</li>
<li>зсуває точки беззбитковості до рівня <strong>40–42 дол./бар.</strong> і нижче;</li>
<li>нарощує видобуток (до <strong>4–4,7 млн boe/d</strong> у провідних компаній);</li>
<li>використовує волатильність та санкції через масштабну торгівлю;</li>
<li>стабільно повертає готівку акціонерам на рівні <strong>мільярдів доларів за квартал</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки структурним реформам, операційному масштабу та фінансовій дисципліні Big Oil перетворює слабкий ринок на можливість, тоді як значна частина енергетичного сектору бореться зі стагнацією прибутків.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Слабкі ціни, слабкий сектор — сильні мейджори</h2>
<p>Упродовж останніх тижнів ринок нафти залишається нестабільним. Нові санкції США проти російської енергетики, а також крихке припинення вогню в Газі створили значну волатильність, але не призвели до стійкого зростання цін. І Brent, і WTI торгуються приблизно на 15 дол./бар. нижче своїх 52-тижневих максимумів. Для більшості компаній це означає тиск на маржу та прибутки.</p>
<ul>
<li>Енергетичний сектор в цілому фіксує:
<ul>
<li><strong>-0,5 %</strong> зростання прибутків у третьому кварталі;</li>
<li>лише <strong>1,0 %</strong> приросту виручки — найнижчий показник серед 11 секторів ринку США.</li>
</ul>
</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>середнє зростання прибутків по S&amp;P 500 становить <strong>13,1 %</strong>;</li>
<li>середній приріст виручки — <strong>8,3 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong> на цьому тлі четверка Big Oil — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — демонструє протилежну динаміку. Хоча їхні прибутки знизилися порівняно з рекордними рівнями попередніх років, вони залишаються <em>«міцними»</em>, а сукупний чистий прибуток у Q3 перевищує 21 млрд доларів.</p>
<p>У результаті навіть на ринку, де енергетичний сектор формально демонструє падіння прибутків і найнижчі темпи зростання виручки, Big Oil залишається «системою з позитивною сумою» для власних акціонерів, підтверджуючи, що вирішальними чинниками є не лише ціни на нафту, а й глибина операційних і фінансових трансформацій усередині компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Big-Oil-Is-Still-Gushing-Profits-Despite-Low-Oil-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29972-Цена_падение.png" alt="Як Big Oil продовжує заробляти мільярди попри низькі ціни на нафту"/><br /><p>Попри те, що нафта торгується приблизно на 15 доларів за барель нижче 52-тижневих максимумів, чотири найбільші нафтогазові компанії — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — у третьому кварталі сумарно заробили понад 21 млрд доларів чистого прибутку, демонструючи, що поєднання жорсткої дисципліни витрат, зростання видобутку та агресивної торгівлі нафтою дозволяє Big Oil суттєво випереджати решту енергетичного сектору, який загалом показує падіння прибутків та найнижчі темпи зростання виручки серед усіх 11 секторів ринку США.</p>
<h2>Причини стійких прибутків Big Oil на тлі низьких цін</h2>
<ul>
<li><strong>Глобальний ринковий фон</strong>
<ul>
<li>Ціни на нафту:
<ul>
<li>Brent і WTI торгуються приблизно на <strong>15 дол./бар.</strong> нижче 52-тижневих максимумів.</li>
</ul>
</li>
<li>Макросередовище прибутків:
<ul>
<li><strong>Енергетичний сектор</strong>: зростання прибутків у Q3 — <strong>-0,5 %</strong>.</li>
<li><strong>Сектор комунікаційних послуг</strong>: ще гірший результат — <strong>-7,1 %</strong>.</li>
<li><strong>S&amp;P 500</strong>: середнє зростання прибутків по ринку — <strong>13,1 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Виручка:
<ul>
<li>Енергетичний сектор: лише <strong>1,0 %</strong> зростання, найнижчий показник серед усіх 11 секторів США.</li>
<li>Середнє по S&amp;P 500: <strong>8,3 %</strong> зростання виручки.</li>
</ul>
</li>
<li>Геополітика:
<ul>
<li>Нові санкції США проти російської енергетики та компаній на кшталт «Роснєфть» і «Лукойл».</li>
<li>Крихке припинення вогню в секторі Газа, що підсилює волатильність.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Big Oil проти тренду сектору</strong>
<ul>
<li>Чотири компанії — <strong>Exxon, Chevron, Shell, TotalEnergies</strong>:
<ul>
<li>Разом у Q3 отримали понад <strong>21 млрд доларів чистого прибутку</strong>.</li>
<li>Це сталося після падіння цін на нафту більш ніж на <strong>20 %</strong> рік до року.</li>
</ul>
</li>
<li>Попри слабкі ціни й негативну динаміку по сектору, Big Oil зберігає високу рентабельність завдяки структурним змінам у витратах, масштабуванню видобутку та використанню волатильності через торгівлю нафтою.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>ExxonMobil: ставка на автоматизацію та масштаб</strong>
<ul>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Q3: <strong>7,54 млрд доларів</strong>, що на <strong>12,4 %</strong> менше, ніж торік.</li>
<li>Виручка у кварталі: <strong>5,3 млрд доларів</strong>, падіння на <strong>5,3 %</strong> рік до року.</li>
<li>За 9 місяців: <strong>22,3 млрд доларів</strong> прибутку, що на <strong>14,3 %</strong> менше, ніж торік.</li>
</ul>
</li>
<li>Структурне зниження витрат:
<ul>
<li>У Q3 додано ще <strong>2,2 млрд доларів</strong> структурної економії.</li>
<li>З 2019 року накопичено понад <strong>14 млрд доларів</strong> економії.</li>
<li>Ціль до <strong>2030 року</strong> — понад <strong>18 млрд доларів</strong> кумулятивних скорочень витрат.</li>
</ul>
</li>
<li>Зниження точки беззбитковості:
<ul>
<li>Поточний портфельний breakeven: лише <strong>40–42 дол./бар.</strong>.</li>
<li>Це на <strong>10–15 дол./бар.</strong> нижче, ніж 5 років тому.</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Exxon зберігає комфортний маржинальний запас навіть при ціні <strong>60 дол./бар.</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Зростання видобутку:
<ul>
<li>Сукупний видобуток: <strong>4,7 млн барелів нафтового еквівалента на добу (boe/d)</strong>.</li>
<li>Перміан: майже <strong>1,7 млн boe/d</strong>.</li>
<li>Гаяна: понад <strong>700 тис. boe/d</strong> до запуску нового проєкту.</li>
<li>Проєкт Yellowtail:
<ul>
<li>Введений у дію в Q3 на <strong>чотири місяці раніше</strong> графіка.</li>
<li>Цільовий видобуток: <strong>250 тис. boe/d</strong>.</li>
<li>Загальний видобуток у Гаяні зростає до більш ніж <strong>900 тис. boe/d</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
</li>
<li>Поєднання агресивної автоматизації, оптимізації ланцюга постачання та зростання видобутку дає Exxon можливість заробляти навіть при значно нижчих цінах на нафту.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Chevron: рекордний видобуток як щит від слабких цін</strong>
<ul>
<li>Рекордний глобальний видобуток:
<ul>
<li><strong>4,09 млн boe/d</strong> у світі — зростання на <strong>21 %</strong> рік до року.</li>
<li>У США: <strong>2,04 млн boe/d</strong>, зростання на <strong>27 %</strong> рік до року.</li>
<li>Цього досягнуто при меншій кількості бурових та менше «completion spreads».</li>
</ul>
</li>
<li>Прибутковість:
<ul>
<li>Чистий прибуток у Q3 2025: <strong>3,54 млрд доларів</strong>, проти <strong>4,49 млрд</strong> роком раніше.</li>
<li>Прибуток на акцію: <strong>1,82 дол.</strong> проти <strong>2,48 дол.</strong> у Q3 2024.</li>
<li>Виручка: <strong>48,17 млрд доларів</strong> проти <strong>48,93 млрд</strong> торік — лише <strong>незначне</strong> зниження.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки нарощуванню видобутку Chevron компенсує ефект нижчих цін, демонструючи сильний операційний левередж.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Європейські мейджори: Shell і TotalEnergies як «торгові гіганти»</strong>
<ul>
<li>Роль торгівлі:
<ul>
<li><strong>Shell</strong> — найбільший нафтотрейдер у світі, її трейдинговий підрозділ більший за Trafigura.</li>
<li>Нові санкції проти російських компаній «Роснєфть» та «Лукойл» створили <strong>цінові дисбаланси</strong> на регіональних ринках.</li>
<li>Shell змогла «знімати спреди» на цих коливаннях.</li>
</ul>
</li>
<li>Фінансові результати торгівлі:
<ul>
<li>Shell повідомляє про <strong>«суттєво вищі результати оптимізації»</strong> у трейдингу.</li>
</ul>
</li>
<li>Цитата: Торговельні підрозділи показали «суттєво вищі результати оптимізації», — звітує Shell.</li>
<li>Специфіка бізнесу в США:
<ul>
<li>Судові матеріали показують, що <strong>американський нафтовий трейдинг Shell</strong> приносить близько <strong>1 млрд доларів на рік</strong>.</li>
<li>Це значна частина її <em>доподаткового</em> прибутку у США.</li>
</ul>
</li>
<li>TotalEnergies:
<ul>
<li>Інтегрований сегмент торгівлі електроенергією та газом у Q3 отримав <strong>800 млн доларів</strong> прибутку.</li>
<li>Це майже на <strong>10 %</strong> більше, ніж у Q2.</li>
</ul>
</li>
<li>Європейські мейджори перетворюють волатильність і санкції на джерело додаткового прибутку через масштабну торгівлю, чого <em>у меншій мірі</em> роблять їхні американські конкуренти.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Американські проти європейських нафтогігантів: різні моделі заробітку</strong>
<ul>
<li>Exxon і Chevron:
<ul>
<li>Також займаються торгівлею нафтою.</li>
<li>Але роблять це в <strong>скромніших масштабах</strong> і з більш <strong>обережним ризик-профілем</strong>.</li>
<li>Фокус — логістика і балансування власних інтегрованих систем, а не великі спекулятивні позиції.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell і TotalEnergies:
<ul>
<li>Активно шукають можливості заробити на <strong>цінових коливаннях</strong> та <strong>ринкових дислокаціях</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Логічний висновок:</strong> Big Oil використовує <em>дві комплементарні моделі</em> — «об’єм і ефективність» (Exxon, Chevron) та «волатильність і торгівля» (Shell, TotalEnergies), що разом забезпечують стійкі прибутки навіть у слабкому ринковому середовищі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Повернення готівки акціонерам як стратегія підтримки вартості</strong>
<ul>
<li>ExxonMobil:
<ul>
<li>У Q3 виплатила <strong>4,2 млрд доларів</strong> у вигляді дивідендів.</li>
<li>Спрямувала ще <strong>5,1 млрд доларів</strong> на викуп акцій.</li>
<li>Викуп допомагає <strong>підтримувати прибуток на акцію</strong> та ринкову капіталізацію попри падіння прибутків.</li>
</ul>
</li>
<li>Shell:
<ul>
<li>Оголошує програми викупу акцій обсягом понад <strong>3 млрд доларів</strong> уже <strong>16 кварталів поспіль</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Chevron і TotalEnergies:
<ul>
<li>Chevron розподілила <strong>6 млрд доларів</strong> акціонерам.</li>
<li>TotalEnergies — <strong>4,5 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Стабільні й великі програми дивідендів та викупу акцій роблять Big Oil привабливою для інвесторів навіть тоді, коли фундаментальні показники сектору виглядають послабленими.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок</strong>
<ul>
<li>Попри:
<ul>
<li>падіння цін на нафту на понад <strong>20 %</strong> рік до року;</li>
<li>негативну динаміку прибутків енергетичного сектору (<strong>-0,5 %</strong>);</li>
<li>найнижчі темпи зростання виручки в секторі (<strong>1,0 %</strong> проти <strong>8,3 %</strong> в середньому по S&amp;P 500);</li>
</ul>
</li>
<li>Big Oil:
<ul>
<li>масово знижує структурні витрати;</li>
<li>зсуває точки беззбитковості до рівня <strong>40–42 дол./бар.</strong> і нижче;</li>
<li>нарощує видобуток (до <strong>4–4,7 млн boe/d</strong> у провідних компаній);</li>
<li>використовує волатильність та санкції через масштабну торгівлю;</li>
<li>стабільно повертає готівку акціонерам на рівні <strong>мільярдів доларів за квартал</strong>.</li>
</ul>
</li>
<li>Завдяки структурним реформам, операційному масштабу та фінансовій дисципліні Big Oil перетворює слабкий ринок на можливість, тоді як значна частина енергетичного сектору бореться зі стагнацією прибутків.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Слабкі ціни, слабкий сектор — сильні мейджори</h2>
<p>Упродовж останніх тижнів ринок нафти залишається нестабільним. Нові санкції США проти російської енергетики, а також крихке припинення вогню в Газі створили значну волатильність, але не призвели до стійкого зростання цін. І Brent, і WTI торгуються приблизно на 15 дол./бар. нижче своїх 52-тижневих максимумів. Для більшості компаній це означає тиск на маржу та прибутки.</p>
<ul>
<li>Енергетичний сектор в цілому фіксує:
<ul>
<li><strong>-0,5 %</strong> зростання прибутків у третьому кварталі;</li>
<li>лише <strong>1,0 %</strong> приросту виручки — найнижчий показник серед 11 секторів ринку США.</li>
</ul>
</li>
<li>Для порівняння:
<ul>
<li>середнє зростання прибутків по S&amp;P 500 становить <strong>13,1 %</strong>;</li>
<li>середній приріст виручки — <strong>8,3 %</strong>.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Водночас</strong> на цьому тлі четверка Big Oil — Exxon, Chevron, Shell та TotalEnergies — демонструє протилежну динаміку. Хоча їхні прибутки знизилися порівняно з рекордними рівнями попередніх років, вони залишаються <em>«міцними»</em>, а сукупний чистий прибуток у Q3 перевищує 21 млрд доларів.</p>
<p>У результаті навіть на ринку, де енергетичний сектор формально демонструє падіння прибутків і найнижчі темпи зростання виручки, Big Oil залишається «системою з позитивною сумою» для власних акціонерів, підтверджуючи, що вирішальними чинниками є не лише ціни на нафту, а й глибина операційних і фінансових трансформацій усередині компаній.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/ ">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Crude-Oil/Why-Big-Oil-Is-Still-Gushing-Profits-Despite-Low-Oil-Prices.html" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/11/14/yak-big-oil-prodovzhuye-zaroblyati-milyardi-popri-nizki-cini-na-naftu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 11 Aug 2025 09:16:11 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[corporate intelligence]]></category>
		<category><![CDATA[court case]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[oil trader]]></category>
		<category><![CDATA[oil trading]]></category>
		<category><![CDATA[Russian crude]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions policy]]></category>
		<category><![CDATA[UK]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[Велика Британія]]></category>
		<category><![CDATA[корпоративна розвідка]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий трейдер]]></category>
		<category><![CDATA[російська нафта]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[санкційна політика]]></category>
		<category><![CDATA[судовий процес]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153063</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br />Нілс Трост, єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації. Передумови конфлікту За даними Financial Times, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br /><p>Нілс Трост, <strong>єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями</strong> за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації.</p>
<h2>Передумови конфлікту</h2>
<ul>
<li>За даними <em>Financial Times</em>, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною зловмисністю» в інтересах його колишнього бізнес-партнера, інвестора у сировинні товари Гаурава Срівастави.</li>
<li>Срівастава, за словами Троста, видавав себе за таємного агента ЦРУ, здатного отримати ліцензії Мінфіну США для легальної торгівлі російською нафтою після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
<li>Ця схема, як стверджує позивач, призвела до продовження торгівлі вище цінової стелі G7 та подальшого потрапляння під санкції ЄС і Великої Британії.</li>
</ul>
<h2>Попередні позови</h2>
<ul>
<li>У ранішому процесі проти американської юридичної фірми, що представляла його компанію, Трост заявив, що був обманом змушений передати <strong>50% своєї компанії</strong> Сріваставі, вірячи у його зв’язки з ЦРУ.</li>
</ul>
<h2>Доказова база</h2>
<ul>
<li>Поточний позов містить понад <strong>500 сторінок доказів</strong>: транскрипти, автентифіковані аудіозаписи та нотаріальні свідчення.</li>
<li>На записах Срівастава обговорює роботу під «неофіційним прикриттям», згадує розмови з директором ЦРУ Біллом Бернсом та прямо говорить про торгівлю нафтою з росії, Ірану та Венесуели — за умови отримання ліцензій США.</li>
</ul>
<h2>Позиції сторін</h2>
<ul>
<li>Arkin Group та її керівницю Вікторію Катаоку звинувачено у «систематичній кампанії дискредитації» Троста, яку, за словами позивача, поширювали через <em>“pay-to-play”</em> медіа.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я ніколи не видавав себе за агента ЦРУ чи займався незаконною торгівлею нафтою. Це вигадка», — заявив Гаурав Срівастава.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Я з нетерпінням чекаю, коли правда стане відомою у суді. Ця справа покаже масштаб зв’язків Троста з урядом росії», — сказав Джек Девін.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Це унікальний випадок, коли під санкціями ЄС і Великої Британії опинився лише один європейський трейдер за торгівлю російською нафтою.</li>
<li>Судовий процес може пролити світло на взаємодію бізнесу та розвідувальних структур у сфері енергетики.</li>
<li>Враховуючи масштаб доказової бази — понад 500 сторінок, аудіозаписи та свідчення — справа потенційно вплине на міжнародні підходи до контролю санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Sanctioned-Oil-Trader-Sues-Intelligence-Firm-as-Spy-Saga-Continues.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29804-Санкции.jpg" alt="Санкційний нідерландський нафтовий трейдер судиться з американською розвідувальною компанією"/><br /><p>Нілс Трост, <strong>єдиний у Європі нафтовий трейдер під санкціями</strong> за торгівлю російською нафтою, подав позов у Південному окрузі Нью-Йорка проти Arkin Group — американської корпоративної розвідувальної фірми, заснованої колишнім співробітником ЦРУ Джеком Девіном. Він звинувачує компанію у наклепі та цілеспрямованій дискредитації.</p>
<h2>Передумови конфлікту</h2>
<ul>
<li>За даними <em>Financial Times</em>, Трост вважає, що Arkin Group діяла «з явною зловмисністю» в інтересах його колишнього бізнес-партнера, інвестора у сировинні товари Гаурава Срівастави.</li>
<li>Срівастава, за словами Троста, видавав себе за таємного агента ЦРУ, здатного отримати ліцензії Мінфіну США для легальної торгівлі російською нафтою після повномасштабного вторгнення росії в Україну.</li>
<li>Ця схема, як стверджує позивач, призвела до продовження торгівлі вище цінової стелі G7 та подальшого потрапляння під санкції ЄС і Великої Британії.</li>
</ul>
<h2>Попередні позови</h2>
<ul>
<li>У ранішому процесі проти американської юридичної фірми, що представляла його компанію, Трост заявив, що був обманом змушений передати <strong>50% своєї компанії</strong> Сріваставі, вірячи у його зв’язки з ЦРУ.</li>
</ul>
<h2>Доказова база</h2>
<ul>
<li>Поточний позов містить понад <strong>500 сторінок доказів</strong>: транскрипти, автентифіковані аудіозаписи та нотаріальні свідчення.</li>
<li>На записах Срівастава обговорює роботу під «неофіційним прикриттям», згадує розмови з директором ЦРУ Біллом Бернсом та прямо говорить про торгівлю нафтою з росії, Ірану та Венесуели — за умови отримання ліцензій США.</li>
</ul>
<h2>Позиції сторін</h2>
<ul>
<li>Arkin Group та її керівницю Вікторію Катаоку звинувачено у «систематичній кампанії дискредитації» Троста, яку, за словами позивача, поширювали через <em>“pay-to-play”</em> медіа.</li>
<li>
<blockquote><p>«Я ніколи не видавав себе за агента ЦРУ чи займався незаконною торгівлею нафтою. Це вигадка», — заявив Гаурав Срівастава.</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Я з нетерпінням чекаю, коли правда стане відомою у суді. Ця справа покаже масштаб зв’язків Троста з урядом росії», — сказав Джек Девін.</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<ul>
<li>Це унікальний випадок, коли під санкціями ЄС і Великої Британії опинився лише один європейський трейдер за торгівлю російською нафтою.</li>
<li>Судовий процес може пролити світло на взаємодію бізнесу та розвідувальних структур у сфері енергетики.</li>
<li>Враховуючи масштаб доказової бази — понад 500 сторінок, аудіозаписи та свідчення — справа потенційно вплине на міжнародні підходи до контролю санкцій.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Sanctioned-Oil-Trader-Sues-Intelligence-Firm-as-Spy-Saga-Continues.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/11/sankcijnij-niderlandskij-naftovij-trejder-suditsya-z-amerikanskoyu-rozviduvalnoyu-kompaniyeyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/sankcijnij-tisk-ssha-na-tinovu-merezhu-torgivli-naftoyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/sankcijnij-tisk-ssha-na-tinovu-merezhu-torgivli-naftoyu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 01 Aug 2025 14:18:08 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[торгівля нафтою]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152948</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29726-Иран.jpg" alt="Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою"/><br />Адміністрація США оголосила наймасштабніший за останні сім років санкційний пакет проти глобальної мережі експорту іранської нафти та нафтопродуктів. Обмеження охоплюють понад 115 суб’єктів, зокрема понад 50 фізичних осіб, компаній і суден, пов’язаних із тіньовими схемами постачання ресурсів з Ірану та росії, зосереджених здебільшого на ринку Китаю. Попри масштаб заходів, Вашингтон не очікує значних зрушень на [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29726-Иран.jpg" alt="Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою"/><br /><p>Адміністрація США оголосила наймасштабніший за останні сім років санкційний пакет проти глобальної мережі експорту іранської нафти та нафтопродуктів. Обмеження охоплюють понад 115 суб’єктів, зокрема понад 50 фізичних осіб, компаній і суден, пов’язаних із тіньовими схемами постачання ресурсів з Ірану та росії, зосереджених здебільшого на ринку Китаю. Попри масштаб заходів, Вашингтон не очікує значних зрушень на світовому нафтовому ринку, однак санкції створюють нові ризики для логістики «сірої» нафти та тиснуть на канали постачання, пов’язані з росією.</p>
<h3>Карта події</h3>
<ul>
<li><strong>Масштаб санкційного пакета</strong>
<ul>
<li><strong>115 обмежувальних заходів</strong>, з яких понад 50 – щодо суден, що транспортували нафту поза офіційними маршрутами.</li>
<li>Це найбільший санкційний пакет з часу дії політики <em>«максимального тиску»</em> у період президентства Дональда Трампа.</li>
<li><em>Санкції були скоординовані з Європейським Союзом, який раніше ввів окремі обмеження проти іранських суб’єктів.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Цілі санкцій</strong>
<ul>
<li><strong>Позбавити іранську еліту нафтових доходів</strong>, що дозволяють розвивати ракетну та ядерну програми.</li>
<li>
<blockquote><p>«Ці санкції мають зменшити доходи Ірану від експорту нафти й змусити режим згорнути ядерну й ракетну програми, а також припинити підтримку терористичних організацій» — Майкл Фолкендер, заступник міністра фінансів США</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Ми націлені на правлячу еліту, що отримує вигоду від дестабілізаційної політики» — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ключові фігуранти та схема операцій</strong>
<ul>
<li>Центральна фігура — <strong>Хоссейн Шамхані</strong>, син радника Верховного лідера Ірану, який створив <em>глобальну схему транспортування нафти</em>.</li>
<li>Його мережа охоплювала щонайменше <strong>20 країн</strong>, зокрема ОАЕ, Велика Британія, Швейцарія, Сінгапур, Індію та Панаму.</li>
<li><strong>Компанії Milavous Group Ltd., Ocean Leonid Investments Ltd. та Crios Shipping</strong> стали ключовими судновими операторами у схемі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Російський слід у схемі</strong>
<ul>
<li>Мережа також реалізовувала <strong>російські вуглеводні</strong>, що потенційно створює канали обходу санкцій щодо рф.</li>
<li><em>Імпорт таких обсягів через підставні компанії та нейтральні порти може призвести до вторинних санкцій для трейдерів і судновласників, що працюють з росією.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Географічна орієнтація експорту</strong>
<ul>
<li>Основним споживачем іранської нафти залишався <strong>Китай</strong>, який не визнає односторонні санкції США.</li>
<li>Саме ця особливість, за словами офіційних осіб США, <em>обмежує системний вплив санкцій на глобальні ціни</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на ринок нафти</strong>
<ul>
<li>Вашингтон очікує, що <strong>ціновий ефект буде обмеженим</strong>, оскільки більшість обсягів залишалися в тіньовому сегменті та не враховувались у відкритому балансі попиту/пропозиції.</li>
<li><em>Водночас санкції можуть ускладнити логістику «сірої» нафти для Китаю та посилити конкуренцію за ресурс на азійських ринках.</em></li>
<li>Підвищуються ризики для судновласників і страхових компаній, задіяних у транспортуванні таких вантажів, що може <strong>опосередковано зменшити доступність фрахту</strong> для нафти з росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Попри відносну стабільність глобального ринку нафти, нові санкції США — це стратегічний сигнал для операторів тіньового експорту. Вони посилюють ризики логістичних зривів і створюють додатковий тиск на російські схеми постачання, які використовують подібну інфраструктуру. У середньостроковій перспективі зростає важливість прозорих маршрутів і офіційних каналів торгівлі для уникнення санкційних наслідків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29726-Иран.jpg" alt="Санкційний тиск США на тіньову мережу торгівлі нафтою"/><br /><p>Адміністрація США оголосила наймасштабніший за останні сім років санкційний пакет проти глобальної мережі експорту іранської нафти та нафтопродуктів. Обмеження охоплюють понад 115 суб’єктів, зокрема понад 50 фізичних осіб, компаній і суден, пов’язаних із тіньовими схемами постачання ресурсів з Ірану та росії, зосереджених здебільшого на ринку Китаю. Попри масштаб заходів, Вашингтон не очікує значних зрушень на світовому нафтовому ринку, однак санкції створюють нові ризики для логістики «сірої» нафти та тиснуть на канали постачання, пов’язані з росією.</p>
<h3>Карта події</h3>
<ul>
<li><strong>Масштаб санкційного пакета</strong>
<ul>
<li><strong>115 обмежувальних заходів</strong>, з яких понад 50 – щодо суден, що транспортували нафту поза офіційними маршрутами.</li>
<li>Це найбільший санкційний пакет з часу дії політики <em>«максимального тиску»</em> у період президентства Дональда Трампа.</li>
<li><em>Санкції були скоординовані з Європейським Союзом, який раніше ввів окремі обмеження проти іранських суб’єктів.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Цілі санкцій</strong>
<ul>
<li><strong>Позбавити іранську еліту нафтових доходів</strong>, що дозволяють розвивати ракетну та ядерну програми.</li>
<li>
<blockquote><p>«Ці санкції мають зменшити доходи Ірану від експорту нафти й змусити режим згорнути ядерну й ракетну програми, а також припинити підтримку терористичних організацій» — Майкл Фолкендер, заступник міністра фінансів США</p></blockquote>
</li>
<li>
<blockquote><p>«Ми націлені на правлячу еліту, що отримує вигоду від дестабілізаційної політики» — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Ключові фігуранти та схема операцій</strong>
<ul>
<li>Центральна фігура — <strong>Хоссейн Шамхані</strong>, син радника Верховного лідера Ірану, який створив <em>глобальну схему транспортування нафти</em>.</li>
<li>Його мережа охоплювала щонайменше <strong>20 країн</strong>, зокрема ОАЕ, Велика Британія, Швейцарія, Сінгапур, Індію та Панаму.</li>
<li><strong>Компанії Milavous Group Ltd., Ocean Leonid Investments Ltd. та Crios Shipping</strong> стали ключовими судновими операторами у схемі.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Російський слід у схемі</strong>
<ul>
<li>Мережа також реалізовувала <strong>російські вуглеводні</strong>, що потенційно створює канали обходу санкцій щодо рф.</li>
<li><em>Імпорт таких обсягів через підставні компанії та нейтральні порти може призвести до вторинних санкцій для трейдерів і судновласників, що працюють з росією.</em></li>
</ul>
</li>
<li><strong>Географічна орієнтація експорту</strong>
<ul>
<li>Основним споживачем іранської нафти залишався <strong>Китай</strong>, який не визнає односторонні санкції США.</li>
<li>Саме ця особливість, за словами офіційних осіб США, <em>обмежує системний вплив санкцій на глобальні ціни</em>.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Вплив на ринок нафти</strong>
<ul>
<li>Вашингтон очікує, що <strong>ціновий ефект буде обмеженим</strong>, оскільки більшість обсягів залишалися в тіньовому сегменті та не враховувались у відкритому балансі попиту/пропозиції.</li>
<li><em>Водночас санкції можуть ускладнити логістику «сірої» нафти для Китаю та посилити конкуренцію за ресурс на азійських ринках.</em></li>
<li>Підвищуються ризики для судновласників і страхових компаній, задіяних у транспортуванні таких вантажів, що може <strong>опосередковано зменшити доступність фрахту</strong> для нафти з росії.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Попри відносну стабільність глобального ринку нафти, нові санкції США — це стратегічний сигнал для операторів тіньового експорту. Вони посилюють ризики логістичних зривів і створюють додатковий тиск на російські схеми постачання, які використовують подібну інфраструктуру. У середньостроковій перспективі зростає важливість прозорих маршрутів і офіційних каналів торгівлі для уникнення санкційних наслідків.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <strong>ЗМІ</strong></p>
<p><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити звіт по ринку</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/01/sankcijnij-tisk-ssha-na-tinovu-merezhu-torgivli-naftoyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/torgivlya-naftoyu/feed/ ) in 0.26608 seconds, on Nov 15th, 2026 at 10:31 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Nov 15th, 2026 at 11:31 pm UTC -->