<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; торгова війна</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/torgova-vijna/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Mon, 08 Jun 2026 08:07:34 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/cini-na-naftu-vpali-na-2-cherez-neviznachenist-na-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/cini-na-naftu-vpali-na-2-cherez-neviznachenist-na-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Apr 2025 05:44:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[commodities]]></category>
		<category><![CDATA[economic growth]]></category>
		<category><![CDATA[global demand]]></category>
		<category><![CDATA[Iran nuclear deal]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade tensions]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[глобальний попит]]></category>
		<category><![CDATA[економічне зростання]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[сировина]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		<category><![CDATA[ядерна угода з Іраном]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149435</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28948-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку"/><br />Ціни на нафту різко знизилися в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та WTI впали майже на 3%. Ринок реагує на можливість прогресу в переговорах між США та Іраном щодо ядерної угоди, а також на занепокоєння щодо глобального попиту. Водночас інвестори стурбовані торговою війною та критикою ФРС з боку Дональда Трампа. Ціни на нафту різко впали в [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28948-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку"/><br /><p><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та WTI впали майже на 3%. Ринок реагує на можливість прогресу в переговорах між США та Іраном щодо ядерної угоди, а також на занепокоєння щодо глобального попиту</strong>.</p>
<p>Водночас інвестори стурбовані торговою війною та критикою ФРС з боку Дональда Трампа.</p>
<p>Ціни на нафту різко впали в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та West Texas Intermediate (WTI) знизилися майже на 3%. Ринок реагує на сприйнятий прогрес у ядерних переговорах між США та Іраном, а також на посилення занепокоєнь щодо глобального попиту.</p>
<p>Brent crude торгувався на рівні $66,59 за барель (–2,2%), тоді як американський еталон WTI втратив 1,92%, опустившись до $63,44. Учасники ринку не впевнені, як оцінити вплив стрімкого розвитку подій у торговій війні на тлі того, що аналітики інтерпретують як позитивний крок у відході від військових загроз.</p>
<p>Раніше повідомлялося, що США та Іран досягли згоди щодо розробки рамкової угоди про потенційну ядерну угоду. Її укладення може призвести до зняття санкцій і повернення іранської нафти на міжнародні ринки.</p>
<p>Водночас інвесторські настрої погіршуються через триваючі торгові напруження та побоювання щодо економічного зростання. Нова хвиля критики Федерального резерву від президента США Дональда Трампа посилила побоювання щодо незалежності центробанку та його впливу на фінансову стабільність. Ці фактори сприяли загальному зростанню ризикової огиди, що вплинуло як на сировину, так і на фондові ринки.</p>
<p>Учасники ринку також уважно стежать за майбутніми економічними показниками США, зокрема за попередніми даними PMI у сфері виробництва та послуг за квітень. Ці дані можуть дати додаткові підказки щодо стану економіки та потенційного впливу на попит на нафту.</p>
<p>У найближчій перспективі ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться нестабільними, оскільки трейдери оцінюють геополітичну ситуацію та її вплив на динаміку постачання та попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28948-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту впали на 2% через невизначеність на ринку"/><br /><p><strong>Ціни на нафту різко знизилися в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та WTI впали майже на 3%. Ринок реагує на можливість прогресу в переговорах між США та Іраном щодо ядерної угоди, а також на занепокоєння щодо глобального попиту</strong>.</p>
<p>Водночас інвестори стурбовані торговою війною та критикою ФРС з боку Дональда Трампа.</p>
<p>Ціни на нафту різко впали в понеділок: ф&#8217;ючерси на Brent та West Texas Intermediate (WTI) знизилися майже на 3%. Ринок реагує на сприйнятий прогрес у ядерних переговорах між США та Іраном, а також на посилення занепокоєнь щодо глобального попиту.</p>
<p>Brent crude торгувався на рівні $66,59 за барель (–2,2%), тоді як американський еталон WTI втратив 1,92%, опустившись до $63,44. Учасники ринку не впевнені, як оцінити вплив стрімкого розвитку подій у торговій війні на тлі того, що аналітики інтерпретують як позитивний крок у відході від військових загроз.</p>
<p>Раніше повідомлялося, що США та Іран досягли згоди щодо розробки рамкової угоди про потенційну ядерну угоду. Її укладення може призвести до зняття санкцій і повернення іранської нафти на міжнародні ринки.</p>
<p>Водночас інвесторські настрої погіршуються через триваючі торгові напруження та побоювання щодо економічного зростання. Нова хвиля критики Федерального резерву від президента США Дональда Трампа посилила побоювання щодо незалежності центробанку та його впливу на фінансову стабільність. Ці фактори сприяли загальному зростанню ризикової огиди, що вплинуло як на сировину, так і на фондові ринки.</p>
<p>Учасники ринку також уважно стежать за майбутніми економічними показниками США, зокрема за попередніми даними PMI у сфері виробництва та послуг за квітень. Ці дані можуть дати додаткові підказки щодо стану економіки та потенційного впливу на попит на нафту.</p>
<p>У найближчій перспективі ціни на нафту, ймовірно, залишатимуться нестабільними, оскільки трейдери оцінюють геополітичну ситуацію та її вплив на динаміку постачання та попиту.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/cini-na-naftu-vpali-na-2-cherez-neviznachenist-na-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки </title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/torgova-vijna-mizh-kitayem-ta-ssha-zminyuye-svitovij-rinok-lpg-perspektivi-ta-naslidki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/torgova-vijna-mizh-kitayem-ta-ssha-zminyuye-svitovij-rinok-lpg-perspektivi-ta-naslidki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Apr 2025 05:11:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China-US relations]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East suppliers]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідні постачальники]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[китайсько-американські відносини]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149433</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28946-зріджений_газ.png" alt="Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки "/><br />Високі мита на імпорт зі США змушують китайських покупців зрідженого нафтового газу (LPG) шукати альтернативні джерела постачання на Близькому Сході, що призводить до зростання цін у регіоні. Водночас американські експортери перенаправляють вантажі до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія. Аналітики очікують зниження попиту на LPG у Китаї та зростання використання нафти.  [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28946-зріджений_газ.png" alt="Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки "/><br /><p><strong>Високі мита на імпорт зі США змушують китайських покупців зрідженого нафтового газу (LPG) шукати альтернативні джерела постачання на Близькому Сході, що призводить до зростання цін у регіоні. Водночас американські експортери перенаправляють вантажі до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія. Аналітики очікують зниження попиту на LPG у Китаї та зростання використання нафти. </strong></p>
<p>Глобальний ринок зрідженого нафтового газу (LPG) зазнає значних змін через високі мита на імпорт із США, що змушує китайських покупців шукати альтернативні джерела постачання, зокрема на Близькому Сході. Ця ситуація також призводить до перенаправлення американських вантажів до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія.</p>
<p>Вплив на ціни та попит</p>
<p>Попри зростання цін на близькосхідний LPG, аналітики очікують зниження попиту на цей ресурс у Китаї та збільшення використання нафти як альтернативи. Ця тенденція може завдати удару як американським виробникам сланцевого газу, так і китайським нафтохімічним компаніям, які раніше були одними з найбільш конкурентоспроможних завдяки дешевій сировині зі США.</p>
<p>Перенаправлення потоків</p>
<p>Як зазначає Джуліан Рентон, аналітик East Daley Analytics, обсяги торгівлі між США та Китаєм зросли настільки, що повне заміщення постачань стає майже неможливим. Очікується, що експорт LPG зі США до Китаю скоротиться на 200 тисяч барелів на добу протягом наступних 6–9 місяців, що призведе до накопичення запасів і зниження цін у США.</p>
<p>Вигоди для інших ринків</p>
<p>Японські та індійські імпортери вже скористалися ситуацією, збільшивши закупівлі дешевого американського LPG. Наприклад, імпорт LPG до Японії зріс на 12–15% у квітні порівняно з попереднім місяцем.</p>
<p>Наслідки для Китаю</p>
<p>Китай, який у 2024 році імпортував рекордні 17,3 млн тонн пропану зі США, тепер змушений шукати альтернативні джерела. Однак повне заміщення американських постачань неможливе, що може призвести до дефіциту сировини для нафтохімічної промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28946-зріджений_газ.png" alt="Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки "/><br /><p><strong>Високі мита на імпорт зі США змушують китайських покупців зрідженого нафтового газу (LPG) шукати альтернативні джерела постачання на Близькому Сході, що призводить до зростання цін у регіоні. Водночас американські експортери перенаправляють вантажі до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія. Аналітики очікують зниження попиту на LPG у Китаї та зростання використання нафти. </strong></p>
<p>Глобальний ринок зрідженого нафтового газу (LPG) зазнає значних змін через високі мита на імпорт із США, що змушує китайських покупців шукати альтернативні джерела постачання, зокрема на Близькому Сході. Ця ситуація також призводить до перенаправлення американських вантажів до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія.</p>
<p>Вплив на ціни та попит</p>
<p>Попри зростання цін на близькосхідний LPG, аналітики очікують зниження попиту на цей ресурс у Китаї та збільшення використання нафти як альтернативи. Ця тенденція може завдати удару як американським виробникам сланцевого газу, так і китайським нафтохімічним компаніям, які раніше були одними з найбільш конкурентоспроможних завдяки дешевій сировині зі США.</p>
<p>Перенаправлення потоків</p>
<p>Як зазначає Джуліан Рентон, аналітик East Daley Analytics, обсяги торгівлі між США та Китаєм зросли настільки, що повне заміщення постачань стає майже неможливим. Очікується, що експорт LPG зі США до Китаю скоротиться на 200 тисяч барелів на добу протягом наступних 6–9 місяців, що призведе до накопичення запасів і зниження цін у США.</p>
<p>Вигоди для інших ринків</p>
<p>Японські та індійські імпортери вже скористалися ситуацією, збільшивши закупівлі дешевого американського LPG. Наприклад, імпорт LPG до Японії зріс на 12–15% у квітні порівняно з попереднім місяцем.</p>
<p>Наслідки для Китаю</p>
<p>Китай, який у 2024 році імпортував рекордні 17,3 млн тонн пропану зі США, тепер змушений шукати альтернативні джерела. Однак повне заміщення американських постачань неможливе, що може призвести до дефіциту сировини для нафтохімічної промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/torgova-vijna-mizh-kitayem-ta-ssha-zminyuye-svitovij-rinok-lpg-perspektivi-ta-naslidki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/cini-na-naftu-rizko-vpali-cherez-zagostrennya-torgovo%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/cini-na-naftu-rizko-vpali-cherez-zagostrennya-torgovo%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Apr 2025 09:35:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[recession]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[рецесія]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149407</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28922-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм"/><br />Нафтові ринки переживають значне падіння через ескалацію митної війни між США та Китаєм. Китай різко скоротив імпорт американської нафти, а високі мита роблять її нерентабельною для китайських НПЗ. Погіршення глобальних економічних перспектив і страхи перед рецесією тиснуть на нафтовий попит. Ціни на нафту продовжують падати через загострення митних суперечок між США та Китаєм. Китай значно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28922-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм"/><br /><p><strong>Нафтові ринки переживають значне падіння через ескалацію митної війни між США та Китаєм. Китай різко скоротив імпорт американської нафти, а високі мита роблять її нерентабельною для китайських НПЗ. Погіршення глобальних економічних перспектив і страхи перед рецесією тиснуть на нафтовий попит.</strong></p>
<p>Ціни на нафту продовжують падати через загострення митних суперечок між США та Китаєм. Китай значно скоротив імпорт сирої нафти зі США, а високі мита роблять американську нафту економічно невигідною для китайських переробників. Одночасно побоювання щодо глобальної рецесії тиснуть на ринкові настрої та погіршують прогнози щодо попиту на нафту.</p>
<p>Нафтові ринки завершать тиждень із серйозними втратами, попри те, що президент США Дональд Трамп у останній момент пом’якшив свої торгові загрози. Водночас конфлікт між Вашингтоном і Пекіном продовжує загострюватися, що різко погіршує перспективи для енергетичного сектора в цілому.</p>
<p>Ціна на Brent майже не змінилася за тиждень, але впала на $6 за барель порівняно з місячною давниною. West Texas Intermediate (WTI) опустилася нижче $60 за барель і може тривалий час залишатися на цьому рівні. Це падіння пов’язане з різкою зміною очікувань щодо попиту на нафту через торгову війну Трампа.</p>
<p>«Ми на шляху до рецесії, — заявив Ніл Дутта, керівник економічних досліджень Renaissance Macro Research, у коментарі для Bloomberg. — Не думаю, що це особливо суперечливе твердження». Ця заява відображає панівні настрої серед економічних аналітиків, а також, ймовірно, більшості ринкових учасників. Попередження про рецесію поширюються з неймовірною швидкістю, і навіть Управління з енергетичної інформації (EIA) при Міненерго США попередило про негативний вплив митної війни на нафтовий попит.</p>
<p>Bloomberg зазначає, що ціни на нафту падають з моменту обрання Трампа. Спочатку це пояснювалося очікуваннями, що новий президент змусить нафтові та газові компанії ще більше нарощувати видобуток. Коли ж галузь дала зрозуміти, що не має таких намірів, увага переключилася на торгову політику Трампа, яка виявилася набагато суперечливішою, ніж його мрія про «Drill, baby, drill».</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28922-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм"/><br /><p><strong>Нафтові ринки переживають значне падіння через ескалацію митної війни між США та Китаєм. Китай різко скоротив імпорт американської нафти, а високі мита роблять її нерентабельною для китайських НПЗ. Погіршення глобальних економічних перспектив і страхи перед рецесією тиснуть на нафтовий попит.</strong></p>
<p>Ціни на нафту продовжують падати через загострення митних суперечок між США та Китаєм. Китай значно скоротив імпорт сирої нафти зі США, а високі мита роблять американську нафту економічно невигідною для китайських переробників. Одночасно побоювання щодо глобальної рецесії тиснуть на ринкові настрої та погіршують прогнози щодо попиту на нафту.</p>
<p>Нафтові ринки завершать тиждень із серйозними втратами, попри те, що президент США Дональд Трамп у останній момент пом’якшив свої торгові загрози. Водночас конфлікт між Вашингтоном і Пекіном продовжує загострюватися, що різко погіршує перспективи для енергетичного сектора в цілому.</p>
<p>Ціна на Brent майже не змінилася за тиждень, але впала на $6 за барель порівняно з місячною давниною. West Texas Intermediate (WTI) опустилася нижче $60 за барель і може тривалий час залишатися на цьому рівні. Це падіння пов’язане з різкою зміною очікувань щодо попиту на нафту через торгову війну Трампа.</p>
<p>«Ми на шляху до рецесії, — заявив Ніл Дутта, керівник економічних досліджень Renaissance Macro Research, у коментарі для Bloomberg. — Не думаю, що це особливо суперечливе твердження». Ця заява відображає панівні настрої серед економічних аналітиків, а також, ймовірно, більшості ринкових учасників. Попередження про рецесію поширюються з неймовірною швидкістю, і навіть Управління з енергетичної інформації (EIA) при Міненерго США попередило про негативний вплив митної війни на нафтовий попит.</p>
<p>Bloomberg зазначає, що ціни на нафту падають з моменту обрання Трампа. Спочатку це пояснювалося очікуваннями, що новий президент змусить нафтові та газові компанії ще більше нарощувати видобуток. Коли ж галузь дала зрозуміти, що не має таких намірів, увага переключилася на торгову політику Трампа, яка виявилася набагато суперечливішою, ніж його мрія про «Drill, baby, drill».</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/cini-na-naftu-rizko-vpali-cherez-zagostrennya-torgovo%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Apr 2025 15:47:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[ЕС]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Казазстан]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[КТК]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Трмп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149402</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br />Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку. Нафтові ринки: між торгами та санкціями Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Apr 2025 06:40:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy market / нафта]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149401</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br />Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат. Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br /><p><strong>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат.</strong></p>
<p>Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі можуть повністю припинитися через загострення тарифної та торгової війни між двома найбільшими економіками світу, повідомляють аналітики.</p>
<p>Станом на цей рік американська нафта складає лише близько 1% імпорту Китаю. Проте тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп на початку лютого, відштовхнула китайських покупців від закупівель американської сировини.</p>
<p>Останнє підвищення мит — 125% з боку США на китайські товари та 84% з боку Китаю на американські — призвело до того, що ціна на нафту з США для Китаю майже подвоїлася порівняно з минулим роком.</p>
<p>«Через 84% мита Китаю на американські товари вартість нафти з США для китайських НПЗ стає неприйнятно високою — на $51 за барель дорожчою за ціну WTI в $61», — заявив Іван Метьюз, керівник аналітики Vortexa. Аналітики очікують, що через торгові напруження Китай повністю припинить імпорт нафти з США.</p>
<p>Натомість Китай може збільшити закупівлі на Близькому Сході, особливо після того, як Саудівська Аравія знизила ціни на нафту для Азії до багаторічного мінімуму.</p>
<p>Крім того, Китай почав перепродавати партії СПГ, отримані з США. Через нові мита на американський газ китайські імпортери відмовляються від закупівель і реалізують вже придбані обсяги на ринку, повідомляють Reuters.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br /><p><strong>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат.</strong></p>
<p>Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі можуть повністю припинитися через загострення тарифної та торгової війни між двома найбільшими економіками світу, повідомляють аналітики.</p>
<p>Станом на цей рік американська нафта складає лише близько 1% імпорту Китаю. Проте тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп на початку лютого, відштовхнула китайських покупців від закупівель американської сировини.</p>
<p>Останнє підвищення мит — 125% з боку США на китайські товари та 84% з боку Китаю на американські — призвело до того, що ціна на нафту з США для Китаю майже подвоїлася порівняно з минулим роком.</p>
<p>«Через 84% мита Китаю на американські товари вартість нафти з США для китайських НПЗ стає неприйнятно високою — на $51 за барель дорожчою за ціну WTI в $61», — заявив Іван Метьюз, керівник аналітики Vortexa. Аналітики очікують, що через торгові напруження Китай повністю припинить імпорт нафти з США.</p>
<p>Натомість Китай може збільшити закупівлі на Близькому Сході, особливо після того, як Саудівська Аравія знизила ціни на нафту для Азії до багаторічного мінімуму.</p>
<p>Крім того, Китай почав перепродавати партії СПГ, отримані з США. Через нові мита на американський газ китайські імпортери відмовляються від закупівель і реалізують вже придбані обсяги на ринку, повідомляють Reuters.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові ф’ючерси: ціни на нафту впали понад 3% через тарифні контрзаходи Китаю</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/07/naftovi-fyuchersi-cini-na-naftu-vpali-ponad-3-cherez-tarifni-kontrzaxodi-kitayu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/07/naftovi-fyuchersi-cini-na-naftu-vpali-ponad-3-cherez-tarifni-kontrzaxodi-kitayu/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 07 Apr 2025 20:49:25 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China-US trade war]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[oil futures]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[економічні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ф’ючерси]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149386</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28905-Нефть.jpg" alt="Нафтові ф’ючерси: ціни на нафту впали понад 3% через тарифні контрзаходи Китаю"/><br />Ціни на нафту різко знизилися після оголошення Китаєм додаткових 34% мит на імпорт із США у відповідь на тарифні заходи Дональда Трампа. Аналітики попереджають про можливе падіння цін на американську нафту до $50/барель, а також про загострення торгової війни та економічних ризиків. Нафтові ф’ючерси: ціни на нафту впали понад 3% через тарифні контрзаходи Китаю Ціни [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28905-Нефть.jpg" alt="Нафтові ф’ючерси: ціни на нафту впали понад 3% через тарифні контрзаходи Китаю"/><br /><p><strong>Ціни на нафту різко знизилися після оголошення Китаєм додаткових 34% мит на імпорт із США у відповідь на тарифні заходи Дональда Трампа. Аналітики попереджають про можливе падіння цін на американську нафту до $50/барель, а також про загострення торгової війни та економічних ризиків.</strong></p>
<h3>Нафтові ф’ючерси: ціни на нафту впали понад 3% через тарифні контрзаходи Китаю</h3>
<p>Ціни на нафтові ф’ючерси впали більш ніж на 3% під час азійських торгів 7 квітня на тлі загострення глобальних торгових конфліктів. Причиною стало рішення Китаю ввести додаткові 34% мита на весь імпорт із США, починаючи з 10 квітня, у відповідь на аналогічні заходи адміністрації Дональда Трампа.</p>
<p>О 16:30 за сингапурським часом (08:26 GMT) ф’ючерсний контракт на червневий Brent на ICE торгувався на рівні <span class="katex"><span class="katex-mathml">63,34/барель, що на</span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">63</span><span class="mpunct">,</span><span class="mord">34/</span><span class="mord cyrillic_fallback">барель </span></span></span></span>нижче попереднього закриття. Контракт на травневу легку нафту NYMEX втратив <span class="katex"><span class="katex-mathml">2,23<span class="mord">/</span><span class="mord cyrillic_fallback">барель</span> до </span></span>59,76/барель.</p>
<p>«Нафта показала найгірший тиждень з жовтня 2023 року, оскільки ризикові активи постраждали через тарифні заходи Трампа та відповідні контрзаходи», – заявили стратеги ING з товарних ринків Воррен Паттерсон та Ева Мантей.</p>
<p>4 квітня Китай оголосив про введення 34% мит на американський імпорт, що ще більше загострило торгову війну на тлі погіршення світової економіки.</p>
<p>«Попри те, що багато країн дотримуються обережності у введенні тарифів, сподіваючись на переговори з США, Пекін не збирається здаватися. 34% мита – це чіткий сигнал, що Китай не відступить», – зазначив Вішну Варатан, керівник Mizuho Bank.</p>
<p>Аналітики додають, що такі ж тарифи, заборона на експорт рідкісноземельних металів до США та посилений контроль за американськими компаніями свідчать про конфронтаційну тактику Китаю, спрямовану на отримання додаткових важелів у переговорах.</p>
<p>«Це підсилює американо-китайську торгову війну, зменшуючи надії на пом’якшення напруженості. Якщо не відбудеться невідкладних переговорів між Трампом і Сі Цзіньпіном, економічні ризики продовжать зростати», – додав Варатан.</p>
<p>Водночас інвестори почали уникати ризикових активів, але навіть ціни на «безпечний» золотий запас почали падати.</p>
<p>«Навіть золото втрачає привабливість. Капітал тече у державні облігації – прибутковості падають через очікування, що фінансова криза змусить центробанки знижувати ставки», – заявила старший аналітик Swissquote Bank Іпек Озкардескайя.</p>
<p>Ціни на американську нафту опустилися нижче психологічної позначки <span class="katex"><span class="katex-mathml">60/барель після того, як SaudiAramco знизила ціни на нафту для Азії на </span></span>2,30/барель, досягнувши мінімуму за чотири місяці.</p>
<p>«Очікується подальше падіння до $50/барель. Будь-які відскоки цін можуть стати можливістю для продажу», – зазначила Озкардескайя.</p>
<h3>Динаміка Dubai crude</h3>
<p>7 квітня ціни на Dubai crude коливалися. Червневий своп впав до $63,47/барель (–7% від попереднього закриття), а спреди між місяцями звузилися.</p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">spglobal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28905-Нефть.jpg" alt="Нафтові ф’ючерси: ціни на нафту впали понад 3% через тарифні контрзаходи Китаю"/><br /><p><strong>Ціни на нафту різко знизилися після оголошення Китаєм додаткових 34% мит на імпорт із США у відповідь на тарифні заходи Дональда Трампа. Аналітики попереджають про можливе падіння цін на американську нафту до $50/барель, а також про загострення торгової війни та економічних ризиків.</strong></p>
<h3>Нафтові ф’ючерси: ціни на нафту впали понад 3% через тарифні контрзаходи Китаю</h3>
<p>Ціни на нафтові ф’ючерси впали більш ніж на 3% під час азійських торгів 7 квітня на тлі загострення глобальних торгових конфліктів. Причиною стало рішення Китаю ввести додаткові 34% мита на весь імпорт із США, починаючи з 10 квітня, у відповідь на аналогічні заходи адміністрації Дональда Трампа.</p>
<p>О 16:30 за сингапурським часом (08:26 GMT) ф’ючерсний контракт на червневий Brent на ICE торгувався на рівні <span class="katex"><span class="katex-mathml">63,34/барель, що на</span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">63</span><span class="mpunct">,</span><span class="mord">34/</span><span class="mord cyrillic_fallback">барель </span></span></span></span>нижче попереднього закриття. Контракт на травневу легку нафту NYMEX втратив <span class="katex"><span class="katex-mathml">2,23<span class="mord">/</span><span class="mord cyrillic_fallback">барель</span> до </span></span>59,76/барель.</p>
<p>«Нафта показала найгірший тиждень з жовтня 2023 року, оскільки ризикові активи постраждали через тарифні заходи Трампа та відповідні контрзаходи», – заявили стратеги ING з товарних ринків Воррен Паттерсон та Ева Мантей.</p>
<p>4 квітня Китай оголосив про введення 34% мит на американський імпорт, що ще більше загострило торгову війну на тлі погіршення світової економіки.</p>
<p>«Попри те, що багато країн дотримуються обережності у введенні тарифів, сподіваючись на переговори з США, Пекін не збирається здаватися. 34% мита – це чіткий сигнал, що Китай не відступить», – зазначив Вішну Варатан, керівник Mizuho Bank.</p>
<p>Аналітики додають, що такі ж тарифи, заборона на експорт рідкісноземельних металів до США та посилений контроль за американськими компаніями свідчать про конфронтаційну тактику Китаю, спрямовану на отримання додаткових важелів у переговорах.</p>
<p>«Це підсилює американо-китайську торгову війну, зменшуючи надії на пом’якшення напруженості. Якщо не відбудеться невідкладних переговорів між Трампом і Сі Цзіньпіном, економічні ризики продовжать зростати», – додав Варатан.</p>
<p>Водночас інвестори почали уникати ризикових активів, але навіть ціни на «безпечний» золотий запас почали падати.</p>
<p>«Навіть золото втрачає привабливість. Капітал тече у державні облігації – прибутковості падають через очікування, що фінансова криза змусить центробанки знижувати ставки», – заявила старший аналітик Swissquote Bank Іпек Озкардескайя.</p>
<p>Ціни на американську нафту опустилися нижче психологічної позначки <span class="katex"><span class="katex-mathml">60/барель після того, як SaudiAramco знизила ціни на нафту для Азії на </span></span>2,30/барель, досягнувши мінімуму за чотири місяці.</p>
<p>«Очікується подальше падіння до $50/барель. Будь-які відскоки цін можуть стати можливістю для продажу», – зазначила Озкардескайя.</p>
<h3>Динаміка Dubai crude</h3>
<p>7 квітня ціни на Dubai crude коливалися. Червневий своп впав до $63,47/барель (–7% від попереднього закриття), а спреди між місяцями звузилися.</p>
<p>Джерело: НТЦ Псіхєя</p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.spglobal.com/" target="_blank">spglobal</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/07/naftovi-fyuchersi-cini-na-naftu-vpali-ponad-3-cherez-tarifni-kontrzaxodi-kitayu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/03/tramp-zaprovadiv-20-mita-na-ves-import-z-yes-do-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/03/tramp-zaprovadiv-20-mita-na-ves-import-z-yes-do-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 03 Apr 2025 06:21:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[import duties]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[імпортні збори]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149378</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28900-Трамп.jpg" alt="Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США"/><br />Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит на імпортні товари з різних країн. Для Європейського Союзу ставка складе 20%, тоді як для Китаю – 34%. Україна потрапила до переліку країн із базовим тарифом у 10%, тоді як Росія взагалі не згадана. Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит у розмірі 10% на всі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28900-Трамп.jpg" alt="Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США"/><br /><p><strong>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит на імпортні товари з різних країн. Для Європейського Союзу ставка складе 20%, тоді як для Китаю – 34%. Україна потрапила до переліку країн із базовим тарифом у 10%, тоді як Росія взагалі не згадана.</strong></p>
<p>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит у розмірі 10% на всі товари, що ввозяться до країни. Проте для багатьох держав ставки виявилися значно вищими: для Китаю – 34%, для країн ЄС – 20%. Росію в переліку не згадано.</p>
<p>Республіканець оприлюднив це рішення під час пресконференція в саду Білого дому у середу, 2 квітня. Водночас він представив таблицю з двома колонками: у першій зазначено поточні мита на американські товари в інших країнах, а в другій – відповідні тарифи, які запроваджує Вашингтон. Пізніше ці дані опублікували в офіційному акаунті Білого дому в соцмережі Х.</p>
<p>Зокрема, товари з Китаю оподатковуватимуться 34% митом, із країн ЄС – 20%, із Швейцарії – 31%, Ізраїлю – 17%, Казахстану – 27%. Найвищі збори стосуються В’єтнаму (46%), Камбоджі (49%) та Лаосу (48%). Для Великобританії, Бразилії, Аргентини, ОАЕ та України залишиться базовий тариф у 10%.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами <a href="https://p.dw.com/p/4scDu">DW</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28900-Трамп.jpg" alt="Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США"/><br /><p><strong>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит на імпортні товари з різних країн. Для Європейського Союзу ставка складе 20%, тоді як для Китаю – 34%. Україна потрапила до переліку країн із базовим тарифом у 10%, тоді як Росія взагалі не згадана.</strong></p>
<p>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит у розмірі 10% на всі товари, що ввозяться до країни. Проте для багатьох держав ставки виявилися значно вищими: для Китаю – 34%, для країн ЄС – 20%. Росію в переліку не згадано.</p>
<p>Республіканець оприлюднив це рішення під час пресконференція в саду Білого дому у середу, 2 квітня. Водночас він представив таблицю з двома колонками: у першій зазначено поточні мита на американські товари в інших країнах, а в другій – відповідні тарифи, які запроваджує Вашингтон. Пізніше ці дані опублікували в офіційному акаунті Білого дому в соцмережі Х.</p>
<p>Зокрема, товари з Китаю оподатковуватимуться 34% митом, із країн ЄС – 20%, із Швейцарії – 31%, Ізраїлю – 17%, Казахстану – 27%. Найвищі збори стосуються В’єтнаму (46%), Камбоджі (49%) та Лаосу (48%). Для Великобританії, Бразилії, Аргентини, ОАЕ та України залишиться базовий тариф у 10%.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами <a href="https://p.dw.com/p/4scDu">DW</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/03/tramp-zaprovadiv-20-mita-na-ves-import-z-yes-do-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/torgova-vijna/feed/ ) in 0.26369 seconds, on Jun 9th, 2026 at 1:55 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Jun 9th, 2026 at 2:55 am UTC -->