<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; trade war</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/trade-war/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 22 Apr 2026 07:55:48 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-cin-na-naftu-cherez-novij-vitok-torgovelno%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem-2/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-cin-na-naftu-cherez-novij-vitok-torgovelno%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem-2/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 08:30:16 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[global economy]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[глобальна економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153303</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29937-Санкции.jpg" alt="Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм"/><br />Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту. Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій Поточна ситуація на ринку Станом на 9:21 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29937-Санкции.jpg" alt="Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм"/><br /><p>Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту.</p>
<h2>Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій</h2>
<h3>Поточна ситуація на ринку</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>9:21 ранку EDT</strong> у вівторок ціна на <strong>WTI Crude</strong> знизилася на <strong>2,07%</strong> — до <strong>$58,28 за барель</strong>.</li>
<li>Міжнародний бенчмарк <strong>Brent Crude</strong> знизився на <strong>2,02%</strong> — до <strong>$62,04 за барель</strong>.</li>
<li>Після стабілізації в азійських торгах ринок знову зазнав тиску через нові дії Китаю проти американських компаній.</li>
</ul>
<h3>Причини падіння</h3>
<ul>
<li>Китай оголосив санкції проти <strong>п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean</strong>, звинувативши їх у «підтримці урядових розслідувань США проти китайських морських, логістичних і суднобудівних секторів».</li>
<li>
<blockquote><p>“Hanwha’s subsidiaries in the U.S. have assisted and supported the U.S. government’s probes and measures against Chinese maritime, logistics and shipbuilding sectors. China is strongly dissatisfied and resolutely opposes it,” — речник Міністерства торгівлі Китаю (цитата за CNBC).</p></blockquote>
</li>
<li>Санкції забороняють китайським компаніям і громадянам вести бізнес із зазначеними структурами — <strong>обмеження набули чинності негайно</strong>.</li>
<li>Рішення Китаю послідувало за посиленням експортного контролю на рідкоземельні метали, що було впроваджено попереднього тижня.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку та очікування</h3>
<ul>
<li>Інвестори побоюються подальшого <strong>зниження попиту на нафту</strong> через сповільнення глобальної економіки.</li>
<li>Очікується <strong>рекордне перевиробництво нафти</strong> у найближчі місяці, що може ще більше знизити ціни.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп все ще планує зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці місяця, але ринки реагують нервово.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні оцінки</h3>
<ul>
<li>
<blockquote><p>“Crude oil is falling as risk appetite fades once again, led by renewed selling across U.S. equities amid persistent concerns over the trade war’s impact on corporate results, and not least growing concerns about an AI bubble,” — зазначив Оле Гансен, керівник відділу стратегії сировинних товарів Saxo Bank.</p></blockquote>
</li>
<li><em>На його думку</em>, лише значне геополітичне загострення за участі <strong>росії</strong> може тимчасово утримати ціни від падіння нижче критичного рівня <strong>$60 за барель Brent</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Торговельна війна між <strong>США та Китаєм</strong> безпосередньо впливає на світову енергетичну конкуренцію — держави намагаються <em>перерозподілити ланцюги постачання енергоносіїв</em>.</li>
<li>Зниження цін на нафту створює <strong>тиск на видобувні компанії</strong>, особливо у США, де високі витрати видобутку сланцевої нафти можуть стати економічно невигідними.</li>
<li>Водночас країни ОПЕК отримують <strong>стимул до скорочення видобутку</strong>, щоб стабілізувати ринок.</li>
<li>У середньостроковій перспективі падіння цін може призвести до <strong>перерозподілу ринкових часток</strong> між державами-експортерами, послабивши позиції США на тлі зміцнення азійських гравців.</li>
</ul>
<h3>Вплив торговельних санкцій на динаміку нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Подія:</strong> Ескалація торговельної війни між США та Китаєм.</li>
<li><strong>Дія:</strong> Китай запровадив санкції проти американських компаній Hanwha Ocean.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> Падіння Brent і WTI більш ніж на 2%.</li>
<li><strong>Причинно-наслідковий зв’язок:</strong> Санкції → Зниження довіри → Паніка на ринках → Падіння цін.</li>
<li><strong>Можливі майбутні сценарії:</strong>
<ul>
<li>1. Подальше падіння цін нижче $60/бар.</li>
<li>2. Корекція за умови стабілізації дипломатичних контактів.</li>
<li>3. Зміцнення позицій азійських трейдерів і ослаблення американських виробників.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Торговельне протистояння США-Китай стає <em>ключовим чинником волатильності на нафтовому ринку</em>, формуючи нову конфігурацію конкуренції у 2025 році.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices-Plunge-on-US-China-Trade-War-Tit-for-Tat.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29937-Санкции.jpg" alt="Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм"/><br /><p>Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту.</p>
<h2>Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій</h2>
<h3>Поточна ситуація на ринку</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>9:21 ранку EDT</strong> у вівторок ціна на <strong>WTI Crude</strong> знизилася на <strong>2,07%</strong> — до <strong>$58,28 за барель</strong>.</li>
<li>Міжнародний бенчмарк <strong>Brent Crude</strong> знизився на <strong>2,02%</strong> — до <strong>$62,04 за барель</strong>.</li>
<li>Після стабілізації в азійських торгах ринок знову зазнав тиску через нові дії Китаю проти американських компаній.</li>
</ul>
<h3>Причини падіння</h3>
<ul>
<li>Китай оголосив санкції проти <strong>п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean</strong>, звинувативши їх у «підтримці урядових розслідувань США проти китайських морських, логістичних і суднобудівних секторів».</li>
<li>
<blockquote><p>“Hanwha’s subsidiaries in the U.S. have assisted and supported the U.S. government’s probes and measures against Chinese maritime, logistics and shipbuilding sectors. China is strongly dissatisfied and resolutely opposes it,” — речник Міністерства торгівлі Китаю (цитата за CNBC).</p></blockquote>
</li>
<li>Санкції забороняють китайським компаніям і громадянам вести бізнес із зазначеними структурами — <strong>обмеження набули чинності негайно</strong>.</li>
<li>Рішення Китаю послідувало за посиленням експортного контролю на рідкоземельні метали, що було впроваджено попереднього тижня.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку та очікування</h3>
<ul>
<li>Інвестори побоюються подальшого <strong>зниження попиту на нафту</strong> через сповільнення глобальної економіки.</li>
<li>Очікується <strong>рекордне перевиробництво нафти</strong> у найближчі місяці, що може ще більше знизити ціни.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп все ще планує зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці місяця, але ринки реагують нервово.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні оцінки</h3>
<ul>
<li>
<blockquote><p>“Crude oil is falling as risk appetite fades once again, led by renewed selling across U.S. equities amid persistent concerns over the trade war’s impact on corporate results, and not least growing concerns about an AI bubble,” — зазначив Оле Гансен, керівник відділу стратегії сировинних товарів Saxo Bank.</p></blockquote>
</li>
<li><em>На його думку</em>, лише значне геополітичне загострення за участі <strong>росії</strong> може тимчасово утримати ціни від падіння нижче критичного рівня <strong>$60 за барель Brent</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Торговельна війна між <strong>США та Китаєм</strong> безпосередньо впливає на світову енергетичну конкуренцію — держави намагаються <em>перерозподілити ланцюги постачання енергоносіїв</em>.</li>
<li>Зниження цін на нафту створює <strong>тиск на видобувні компанії</strong>, особливо у США, де високі витрати видобутку сланцевої нафти можуть стати економічно невигідними.</li>
<li>Водночас країни ОПЕК отримують <strong>стимул до скорочення видобутку</strong>, щоб стабілізувати ринок.</li>
<li>У середньостроковій перспективі падіння цін може призвести до <strong>перерозподілу ринкових часток</strong> між державами-експортерами, послабивши позиції США на тлі зміцнення азійських гравців.</li>
</ul>
<h3>Вплив торговельних санкцій на динаміку нафтового ринку</h3>
<ul>
<li><strong>Подія:</strong> Ескалація торговельної війни між США та Китаєм.</li>
<li><strong>Дія:</strong> Китай запровадив санкції проти американських компаній Hanwha Ocean.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> Падіння Brent і WTI більш ніж на 2%.</li>
<li><strong>Причинно-наслідковий зв’язок:</strong> Санкції → Зниження довіри → Паніка на ринках → Падіння цін.</li>
<li><strong>Можливі майбутні сценарії:</strong>
<ul>
<li>1. Подальше падіння цін нижче $60/бар.</li>
<li>2. Корекція за умови стабілізації дипломатичних контактів.</li>
<li>3. Зміцнення позицій азійських трейдерів і ослаблення американських виробників.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Торговельне протистояння США-Китай стає <em>ключовим чинником волатильності на нафтовому ринку</em>, формуючи нову конфігурацію конкуренції у 2025 році.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices-Plunge-on-US-China-Trade-War-Tit-for-Tat.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-cin-na-naftu-cherez-novij-vitok-torgovelno%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem-2/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-cin-na-naftu-cherez-novij-vitok-torgovelno%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-cin-na-naftu-cherez-novij-vitok-torgovelno%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 15 Oct 2025 07:28:18 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[global economy]]></category>
		<category><![CDATA[Hanwha Ocean]]></category>
		<category><![CDATA[market]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[глобальна економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[нафтові ринки]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153302</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29936-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм"/><br />Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту. Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій Поточна ситуація на ринку Станом на 9:21 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29936-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм"/><br /><p>Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту.</p>
<h2>Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій</h2>
<h3>Поточна ситуація на ринку</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>9:21 ранку EDT</strong> у вівторок ціна на <strong>WTI Crude</strong> знизилася на <strong>2,07%</strong> — до <strong>$58,28 за барель</strong>.</li>
<li>Міжнародний бенчмарк <strong>Brent Crude</strong> знизився на <strong>2,02%</strong> — до <strong>$62,04 за барель</strong>.</li>
<li>Після стабілізації в азійських торгах ринок знову зазнав тиску через нові дії Китаю проти американських компаній.</li>
</ul>
<h3>Причини падіння</h3>
<ul>
<li>Китай оголосив санкції проти <strong>п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean</strong>, звинувативши їх у «підтримці урядових розслідувань США проти китайських морських, логістичних і суднобудівних секторів».</li>
<li>
<blockquote><p>“Hanwha’s subsidiaries in the U.S. have assisted and supported the U.S. government’s probes and measures against Chinese maritime, logistics and shipbuilding sectors. China is strongly dissatisfied and resolutely opposes it,” — речник Міністерства торгівлі Китаю (цитата за CNBC).</p></blockquote>
</li>
<li>Санкції забороняють китайським компаніям і громадянам вести бізнес із зазначеними структурами — <strong>обмеження набули чинності негайно</strong>.</li>
<li>Рішення Китаю послідувало за посиленням експортного контролю на рідкоземельні метали, що було впроваджено попереднього тижня.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку та очікування</h3>
<ul>
<li>Інвестори побоюються подальшого <strong>зниження попиту на нафту</strong> через сповільнення глобальної економіки.</li>
<li>Очікується <strong>рекордне перевиробництво нафти</strong> у найближчі місяці, що може ще більше знизити ціни.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп все ще планує зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці місяця, але ринки реагують нервово.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні оцінки</h3>
<ul>
<li>
<blockquote><p>“Crude oil is falling as risk appetite fades once again, led by renewed selling across U.S. equities amid persistent concerns over the trade war’s impact on corporate results, and not least growing concerns about an AI bubble,” — зазначив Оле Гансен, керівник відділу стратегії сировинних товарів Saxo Bank.</p></blockquote>
</li>
<li><em>На його думку</em>, лише значне геополітичне загострення за участі <strong>росії</strong> може тимчасово утримати ціни від падіння нижче критичного рівня <strong>$60 за барель Brent</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Торговельна війна між <strong>США та Китаєм</strong> безпосередньо впливає на світову енергетичну конкуренцію — держави намагаються <em>перерозподілити ланцюги постачання енергоносіїв</em>.</li>
<li>Зниження цін на нафту створює <strong>тиск на видобувні компанії</strong>, особливо у США, де високі витрати видобутку сланцевої нафти можуть стати економічно невигідними.</li>
<li>Водночас країни ОПЕК отримують <strong>стимул до скорочення видобутку</strong>, щоб стабілізувати ринок.</li>
<li>У середньостроковій перспективі падіння цін може призвести до <strong>перерозподілу ринкових часток</strong> між державами-експортерами, послабивши позиції США на тлі зміцнення азійських гравців.</li>
</ul>
<h3>Логічна структура (інтелектуальна карта): “Вплив торговельних санкцій на динаміку нафтового ринку”</h3>
<ul>
<li><strong>Подія:</strong> Ескалація торговельної війни між США та Китаєм.</li>
<li><strong>Дія:</strong> Китай запровадив санкції проти американських компаній Hanwha Ocean.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> Падіння Brent і WTI більш ніж на 2%.</li>
<li><strong>Причинно-наслідковий зв’язок:</strong> Санкції → Зниження довіри → Паніка на ринках → Падіння цін.</li>
<li><strong>Можливі майбутні сценарії:</strong>
<ul>
<li>1. Подальше падіння цін нижче $60/бар.</li>
<li>2. Корекція за умови стабілізації дипломатичних контактів.</li>
<li>3. Зміцнення позицій азійських трейдерів і ослаблення американських виробників.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Торговельне протистояння США-Китай стає <em>ключовим чинником волатильності на нафтовому ринку</em>, формуючи нову конфігурацію конкуренції у 2025 році.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices-Plunge-on-US-China-Trade-War-Tit-for-Tat.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29936-Цена_падение.png" alt="Падіння цін на нафту через новий виток торговельної війни між США та Китаєм"/><br /><p>Ціни на нафту марки Brent і WTI впали більш ніж на 2% після загострення торговельного конфлікту між США та Китаєм. Нові санкції Пекіна проти американських дочірніх компаній південнокорейського суднобудівника Hanwha Ocean посилили побоювання щодо світової економіки та попиту на нафту.</p>
<h2>Глобальний енергетичний ринок під тиском нових торговельних санкцій</h2>
<h3>Поточна ситуація на ринку</h3>
<ul>
<li>Станом на <strong>9:21 ранку EDT</strong> у вівторок ціна на <strong>WTI Crude</strong> знизилася на <strong>2,07%</strong> — до <strong>$58,28 за барель</strong>.</li>
<li>Міжнародний бенчмарк <strong>Brent Crude</strong> знизився на <strong>2,02%</strong> — до <strong>$62,04 за барель</strong>.</li>
<li>Після стабілізації в азійських торгах ринок знову зазнав тиску через нові дії Китаю проти американських компаній.</li>
</ul>
<h3>Причини падіння</h3>
<ul>
<li>Китай оголосив санкції проти <strong>п’яти американських дочірніх компаній Hanwha Ocean</strong>, звинувативши їх у «підтримці урядових розслідувань США проти китайських морських, логістичних і суднобудівних секторів».</li>
<li>
<blockquote><p>“Hanwha’s subsidiaries in the U.S. have assisted and supported the U.S. government’s probes and measures against Chinese maritime, logistics and shipbuilding sectors. China is strongly dissatisfied and resolutely opposes it,” — речник Міністерства торгівлі Китаю (цитата за CNBC).</p></blockquote>
</li>
<li>Санкції забороняють китайським компаніям і громадянам вести бізнес із зазначеними структурами — <strong>обмеження набули чинності негайно</strong>.</li>
<li>Рішення Китаю послідувало за посиленням експортного контролю на рідкоземельні метали, що було впроваджено попереднього тижня.</li>
</ul>
<h3>Реакція ринку та очікування</h3>
<ul>
<li>Інвестори побоюються подальшого <strong>зниження попиту на нафту</strong> через сповільнення глобальної економіки.</li>
<li>Очікується <strong>рекордне перевиробництво нафти</strong> у найближчі місяці, що може ще більше знизити ціни.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп все ще планує зустріч із головою КНР Сі Цзіньпіном у Південній Кореї наприкінці місяця, але ринки реагують нервово.</li>
</ul>
<h3>Аналітичні оцінки</h3>
<ul>
<li>
<blockquote><p>“Crude oil is falling as risk appetite fades once again, led by renewed selling across U.S. equities amid persistent concerns over the trade war’s impact on corporate results, and not least growing concerns about an AI bubble,” — зазначив Оле Гансен, керівник відділу стратегії сировинних товарів Saxo Bank.</p></blockquote>
</li>
<li><em>На його думку</em>, лише значне геополітичне загострення за участі <strong>росії</strong> може тимчасово утримати ціни від падіння нижче критичного рівня <strong>$60 за барель Brent</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки та вплив на конкуренцію</h3>
<ul>
<li>Торговельна війна між <strong>США та Китаєм</strong> безпосередньо впливає на світову енергетичну конкуренцію — держави намагаються <em>перерозподілити ланцюги постачання енергоносіїв</em>.</li>
<li>Зниження цін на нафту створює <strong>тиск на видобувні компанії</strong>, особливо у США, де високі витрати видобутку сланцевої нафти можуть стати економічно невигідними.</li>
<li>Водночас країни ОПЕК отримують <strong>стимул до скорочення видобутку</strong>, щоб стабілізувати ринок.</li>
<li>У середньостроковій перспективі падіння цін може призвести до <strong>перерозподілу ринкових часток</strong> між державами-експортерами, послабивши позиції США на тлі зміцнення азійських гравців.</li>
</ul>
<h3>Логічна структура (інтелектуальна карта): “Вплив торговельних санкцій на динаміку нафтового ринку”</h3>
<ul>
<li><strong>Подія:</strong> Ескалація торговельної війни між США та Китаєм.</li>
<li><strong>Дія:</strong> Китай запровадив санкції проти американських компаній Hanwha Ocean.</li>
<li><strong>Наслідок:</strong> Падіння Brent і WTI більш ніж на 2%.</li>
<li><strong>Причинно-наслідковий зв’язок:</strong> Санкції → Зниження довіри → Паніка на ринках → Падіння цін.</li>
<li><strong>Можливі майбутні сценарії:</strong>
<ul>
<li>1. Подальше падіння цін нижче $60/бар.</li>
<li>2. Корекція за умови стабілізації дипломатичних контактів.</li>
<li>3. Зміцнення позицій азійських трейдерів і ослаблення американських виробників.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Висновок:</strong> Торговельне протистояння США-Китай стає <em>ключовим чинником волатильності на нафтовому ринку</em>, формуючи нову конфігурацію конкуренції у 2025 році.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Oil-Prices-Plunge-on-US-China-Trade-War-Tit-for-Tat.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/10/15/padinnya-cin-na-naftu-cherez-novij-vitok-torgovelno%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Тарифні обмеження США можуть порушити постачання озброєння в Україну</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/tarifni-obmezhennya-ssha-mozhut-porushiti-postachannya-ozbroyennya-v-ukra%d1%97nu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/tarifni-obmezhennya-ssha-mozhut-porushiti-postachannya-ozbroyennya-v-ukra%d1%97nu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 14 May 2025 06:43:17 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[Arms Supply]]></category>
		<category><![CDATA[Bosnia]]></category>
		<category><![CDATA[Defense Industry]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[U.S. Tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[Ukraine]]></category>
		<category><![CDATA[Босния]]></category>
		<category><![CDATA[НАТО]]></category>
		<category><![CDATA[Оборонна промисловість]]></category>
		<category><![CDATA[Постачання озброєння]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151599</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29044-США_флаг.jpg" alt="Тарифні обмеження США можуть порушити постачання озброєння в Україну"/><br />Тарифні обмеження США можуть призвести до перебоїв у постачанні критичних озброєнь в Україну. Оборонна промисловість Боснії стикається з викликами, що виникають через нові тарифи США. Можливе збільшення вартості виробництва для оборонних підрядників і затримки постачань. Перебої в постачанні можуть вплинути на глобальну оборонну стратегію. Огляд ситуації в оборонній промисловості Торгові війни США, включаючи тарифні обмеження, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29044-США_флаг.jpg" alt="Тарифні обмеження США можуть порушити постачання озброєння в Україну"/><br /><p>Тарифні обмеження США можуть призвести до перебоїв у постачанні критичних озброєнь в Україну. Оборонна промисловість Боснії стикається з викликами, що виникають через нові тарифи США. Можливе збільшення вартості виробництва для оборонних підрядників і затримки постачань. Перебої в постачанні можуть вплинути на глобальну оборонну стратегію.</p>
<h3>Огляд ситуації в оборонній промисловості</h3>
<p>Торгові війни США, включаючи тарифні обмеження, можуть серйозно порушити ланцюги постачання критичних озброєнь та боєприпасів для України, що може обмежити її військові операції. Один з важливих постачальників озброєнь — оборонна промисловість Боснії, яка стикається з проблемами через ці тарифи. Це може привести до підвищення вартості виробництва, затримок поставок і, в кінцевому підсумку, обмежити обсяги допомоги, що надходять до України.</p>
<blockquote><p>«Після російської агресії проти України виникла велика потреба в артилерійському обладнанні, і боснійська оборонна промисловість завжди була відома високоякісними артилерійськими снарядами, вибухівкою та запалами», — зазначає боснійський військовий аналітик Антоніо Прленда.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29044-США_флаг.jpg" alt="Тарифні обмеження США можуть порушити постачання озброєння в Україну"/><br /><p>Тарифні обмеження США можуть призвести до перебоїв у постачанні критичних озброєнь в Україну. Оборонна промисловість Боснії стикається з викликами, що виникають через нові тарифи США. Можливе збільшення вартості виробництва для оборонних підрядників і затримки постачань. Перебої в постачанні можуть вплинути на глобальну оборонну стратегію.</p>
<h3>Огляд ситуації в оборонній промисловості</h3>
<p>Торгові війни США, включаючи тарифні обмеження, можуть серйозно порушити ланцюги постачання критичних озброєнь та боєприпасів для України, що може обмежити її військові операції. Один з важливих постачальників озброєнь — оборонна промисловість Боснії, яка стикається з проблемами через ці тарифи. Це може привести до підвищення вартості виробництва, затримок поставок і, в кінцевому підсумку, обмежити обсяги допомоги, що надходять до України.</p>
<blockquote><p>«Після російської агресії проти України виникла велика потреба в артилерійському обладнанні, і боснійська оборонна промисловість завжди була відома високоякісними артилерійськими снарядами, вибухівкою та запалами», — зазначає боснійський військовий аналітик Антоніо Прленда.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/05/14/tarifni-obmezhennya-ssha-mozhut-porushiti-postachannya-ozbroyennya-v-ukra%d1%97nu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>2025 нафтовий рік під знаком надлишку пропозиції та торговельних ризиків</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/28/2025-naftovij-rik-pid-znakom-nadlishku-propozici%d1%97-ta-torgovelnix-rizikiv/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/28/2025-naftovij-rik-pid-znakom-nadlishku-propozici%d1%97-ta-torgovelnix-rizikiv/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 28 Apr 2025 05:33:45 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent forecast]]></category>
		<category><![CDATA[Energy Outlook]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[oversupply]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[надлишкова пропозиція]]></category>
		<category><![CDATA[прогноз Brent]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149461</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28970-Нефть.jpg" alt="2025 нафтовий рік під знаком надлишку пропозиції та торговельних ризиків"/><br />У 2025 році світовий ринок нафти стикається з поєднанням факторів, що сприяють зниженню цін: надлишкова пропозиція, уповільнення зростання попиту та геополітична напруженість. Аналітики переглядають прогнози цін на нафту в бік зниження, враховуючи ці обставини. Основні фактори, що впливають на ринок нафти у 2025 році Надлишкова пропозиція нафти Рішення OPEC+ збільшити видобуток нафти на 411 тис. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28970-Нефть.jpg" alt="2025 нафтовий рік під знаком надлишку пропозиції та торговельних ризиків"/><br /><p><strong>У 2025 році світовий ринок нафти стикається з поєднанням факторів, що сприяють зниженню цін: надлишкова пропозиція, уповільнення зростання попиту та геополітична напруженість. Аналітики переглядають прогнози цін на нафту в бік зниження, враховуючи ці обставини.</strong></p>
<p><strong>Основні фактори, що впливають на ринок нафти у 2025 році</strong></p>
<ol>
<li><strong> Надлишкова пропозиція нафти</strong></li>
</ol>
<p>Рішення OPEC+ збільшити видобуток нафти на 411 тис. барелів на добу в травні 2025 року перевищило очікування ринку. Це призвело до зниження цін на нафту до найнижчого рівня за останні чотири роки. Деякі країни-члени, зокрема Казахстан, заявили про пріоритет національних інтересів над зобов&#8217;язаннями в рамках OPEC+, що може призвести до подальшого збільшення пропозиці.</p>
<ol start="2">
<li><strong> Уповільнення зростання попиту</strong></li>
</ol>
<p>Міжнародне енергетичне агентство (IEA) знизило прогноз зростання світового попиту на нафту в 2025 році до 730 тис. барелів на добу, що є найнижчим показником за останні п&#8217;ять років. Це пов&#8217;язано з уповільненням економічного зростання внаслідок торговельних конфліктів, зокрема між США та Китаєм.</p>
<ol start="3">
<li><strong> Геополітична напруженість та торговельні війни</strong></li>
</ol>
<p>Ескалація торговельної війни між США та Китаєм призвела до введення взаємних тарифів, що негативно впливає на світову економіку та попит на нафту. Крім того, нові санкції США проти імпортерів іранської нафти створюють додаткову невизначеність на ринку.</p>
<p><strong>Прогнози цін на нафту від провідних аналітиків</strong></p>
<ul>
<li><strong>Goldman Sachs</strong>: Прогнозує середню ціну Brent у 2025 році на рівні $63 за барель, з можливим зниженням до $58 у 2026 році в разі поглиблення рецесії та збільшення пропозиції.</li>
<li><strong>JPMorgan</strong>: Знизив прогноз ціни Brent на 2025 рік до $66 за барель, посилаючись на слабкий попит та зростання видобутку OPEC.</li>
<li><strong>HSBC</strong>: Очікує середню ціну Brent у 2025 році на рівні $68,5 за барель, враховуючи уповільнення зростання попиту та торговельні напруженості.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти у 2025 році перебуває під впливом низки негативних факторів, включаючи надлишкову пропозицію, уповільнення зростання попиту та геополітичну напруженість. Аналітики переглядають прогнози цін на нафту в бік зниження, очікуючи середні ціни Brent у діапазоні $63–68 за барель. У разі поглиблення рецесії або подальшого зростання видобутку ціни можуть знизитися до $55 за барель або нижче.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> НТЦ Псіхєя<br />
<strong>Контакт:</strong> <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong></p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/">reuters.com</a></li>
<li><a href="https://www.spglobal.com/">spglobal.com</a></li>
<li><a href="https://ru.investing.com/">investing.com</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28970-Нефть.jpg" alt="2025 нафтовий рік під знаком надлишку пропозиції та торговельних ризиків"/><br /><p><strong>У 2025 році світовий ринок нафти стикається з поєднанням факторів, що сприяють зниженню цін: надлишкова пропозиція, уповільнення зростання попиту та геополітична напруженість. Аналітики переглядають прогнози цін на нафту в бік зниження, враховуючи ці обставини.</strong></p>
<p><strong>Основні фактори, що впливають на ринок нафти у 2025 році</strong></p>
<ol>
<li><strong> Надлишкова пропозиція нафти</strong></li>
</ol>
<p>Рішення OPEC+ збільшити видобуток нафти на 411 тис. барелів на добу в травні 2025 року перевищило очікування ринку. Це призвело до зниження цін на нафту до найнижчого рівня за останні чотири роки. Деякі країни-члени, зокрема Казахстан, заявили про пріоритет національних інтересів над зобов&#8217;язаннями в рамках OPEC+, що може призвести до подальшого збільшення пропозиці.</p>
<ol start="2">
<li><strong> Уповільнення зростання попиту</strong></li>
</ol>
<p>Міжнародне енергетичне агентство (IEA) знизило прогноз зростання світового попиту на нафту в 2025 році до 730 тис. барелів на добу, що є найнижчим показником за останні п&#8217;ять років. Це пов&#8217;язано з уповільненням економічного зростання внаслідок торговельних конфліктів, зокрема між США та Китаєм.</p>
<ol start="3">
<li><strong> Геополітична напруженість та торговельні війни</strong></li>
</ol>
<p>Ескалація торговельної війни між США та Китаєм призвела до введення взаємних тарифів, що негативно впливає на світову економіку та попит на нафту. Крім того, нові санкції США проти імпортерів іранської нафти створюють додаткову невизначеність на ринку.</p>
<p><strong>Прогнози цін на нафту від провідних аналітиків</strong></p>
<ul>
<li><strong>Goldman Sachs</strong>: Прогнозує середню ціну Brent у 2025 році на рівні $63 за барель, з можливим зниженням до $58 у 2026 році в разі поглиблення рецесії та збільшення пропозиції.</li>
<li><strong>JPMorgan</strong>: Знизив прогноз ціни Brent на 2025 рік до $66 за барель, посилаючись на слабкий попит та зростання видобутку OPEC.</li>
<li><strong>HSBC</strong>: Очікує середню ціну Brent у 2025 році на рівні $68,5 за барель, враховуючи уповільнення зростання попиту та торговельні напруженості.</li>
</ul>
<p>Ринок нафти у 2025 році перебуває під впливом низки негативних факторів, включаючи надлишкову пропозицію, уповільнення зростання попиту та геополітичну напруженість. Аналітики переглядають прогнози цін на нафту в бік зниження, очікуючи середні ціни Brent у діапазоні $63–68 за барель. У разі поглиблення рецесії або подальшого зростання видобутку ціни можуть знизитися до $55 за барель або нижче.</p>
<p><strong>Джерело:</strong> НТЦ Псіхєя<br />
<strong>Контакт:</strong> <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">oil@ukroil.com.ua</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong></p>
<ul>
<li><a href="https://www.reuters.com/">reuters.com</a></li>
<li><a href="https://www.spglobal.com/">spglobal.com</a></li>
<li><a href="https://ru.investing.com/">investing.com</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/28/2025-naftovij-rik-pid-znakom-nadlishku-propozici%d1%97-ta-torgovelnix-rizikiv/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ринок нафти готується до нового зовнішнього шоку: геополітичні ризики та торгівельні війни впливають на ціни</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/23/rinok-nafti-gotuyetsya-do-novogo-zovnishnogo-shoku-geopolitichni-riziki-ta-torgovelni-vijni-vplivayut-na-cini/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/23/rinok-nafti-gotuyetsya-do-novogo-zovnishnogo-shoku-geopolitichni-riziki-ta-torgovelni-vijni-vplivayut-na-cini/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 23 Apr 2025 05:20:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risks]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[US tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[тарифи США]]></category>
		<category><![CDATA[торговельна війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149440</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28952-Нефть_США.jpg" alt="Ринок нафти готується до нового зовнішнього шоку: геополітичні ризики та торгівельні війни впливають на ціни"/><br />Ринок нафти перебуває в стані напруженого очікування через можливе повернення іранської нафти на світовий ринок та ескалацію торговельної війни між США та Китаєм. Ці фактори створюють додатковий тиск на ціни та інвесторів, які вже стикаються з нестабільністю через тарифну політику США та можливі рецесійні ризики.​ Ринок нафти готується до чергового зовнішнього шоку, оскільки торговельна війна [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28952-Нефть_США.jpg" alt="Ринок нафти готується до нового зовнішнього шоку: геополітичні ризики та торгівельні війни впливають на ціни"/><br /><p class="" data-start="90" data-end="209"><strong><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ринок нафти перебуває в стані напруженого очікування через можливе повернення іранської нафти на світовий ринок та ескалацію торговельної війни між США та Китаєм.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ці фактори створюють додатковий тиск на ціни та інвесторів, які вже стикаються з нестабільністю через тарифну політику США та можливі рецесійні ризики.</span>​</strong></p>
<p class="" data-start="344" data-end="484"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ринок нафти готується до чергового зовнішнього шоку, оскільки торговельна війна президента США Дональда Трампа з Китаєм продовжує загострюватися, а переговори про потенційну ядерну угоду з Іраном загрожують вивести на ринок нові обсяги нафти.</span>​</p>
<ul data-start="588" data-end="936">
<li class="" data-start="588" data-end="671">
<p class="" data-start="590" data-end="671"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Початок торговельних переговорів між США та країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону ознаменувався явним інтересом до проєктів з експорту СПГ зі США, тоді як такі країни, як Південна Корея та Японія, залишилися відносно стриманими щодо сирої нафти.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="673" data-end="758">
<p class="" data-start="675" data-end="758"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Президент Тайваню Лай Цін-де оголосив, що Тайбей прагнутиме збільшити частку імпорту СПГ зі США з поточних 10% до 33%, можливо, припинивши деякі довгострокові постачання з Австралії та Катару.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="760" data-end="847">
<p class="" data-start="762" data-end="847"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Південна Корея також розглядає можливість збільшення імпорту СПГ зі США на 20-25%, що наразі становить 12% її потреб у зрідженому газі, прагнучи зменшити контрактні зобов&#8217;язання перед Катаром, які прив&#8217;язані до Brent, а не до JKM або Henry Hub.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="849" data-end="936">
<p class="" data-start="851" data-end="936"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Китай рухається в протилежному напрямку, повністю припинивши імпорт СПГ зі США в березні та підписавши три довгострокові угоди з ОАЕ на постачання зрідженого газу протягом наступних 10 років, шукаючи додаткові довгострокові варіанти в регіоні.</span>​</p>
</li>
</ul>
<p class="" data-start="938" data-end="956"><strong data-start="938" data-end="956">Рухи на ринку:</strong></p>
<ul data-start="958" data-end="1312">
<li class="" data-start="958" data-end="1045">
<p class="" data-start="960" data-end="1045"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Американський інвестор Джеймс Кемерон запропонував $5 мільярдів за купівлю казахстанського гірничодобувного гіганта Eurasian Resources Group, 40% якого належить уряду Казахстану, оскільки компанія має намір розширити діяльність у сфері рідкоземельних елементів.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="1047" data-end="1134">
<p class="" data-start="1049" data-end="1134"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Британська енергетична компанія BP стала єдиною іноземною нафтовою компанією, яка подала заявку на участь у дев&#8217;ятому раунді тендерів Індії OALP-IX, отримавши найпривабливіший блок GS-OSHP разом з індійськими партнерами Reliance та ONGC.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="1136" data-end="1223">
<p class="" data-start="1138" data-end="1223"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Американський нафтовий гігант Chevron, за повідомленнями, розглядає можливість продажу деяких своїх активів у верхньому сегменті в Анголі, потенційно виходячи з блоку 14K, який наразі виробляє близько 42 000 барелів на добу в Анголі та Конго.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="1225" data-end="1312">
<p class="" data-start="1227" data-end="1312"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Друга за величиною нафтова компанія Аргентини, Vista Energy, придбала 50% частку Petronas у сланцевому родовищі La Amarga Chica в басейні Вака-Муерта за $1,5 мільярда.</span>​</p>
</li>
</ul>
<p class="" data-start="1314" data-end="1439"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Нафтовидобувні компанії готуються до чергового зовнішнього шоку на ринку нафти, оскільки ф&#8217;ючерси на Brent зазнали певних втрат через падіння фондових ринків у понеділок і залишаються під тиском через перспективу потенційної ядерної угоди між США та Іраном.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Наразі ціна на ICE Brent у межах $66-67 за барель здається тимчасовим рівнем перед наступними значними подіями.</span>​</p>
<p class="" data-start="1441" data-end="1575"><strong data-start="1441" data-end="1489">Рим приймає високорівневі ядерні переговори.</strong> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Переговорники зі США та Ірану зустрілися в столиці Італії, Римі, протягом вихідних, щоб продовжити переговори, розпочаті тиждень тому в Омані щодо ядерної програми Тегерана, обидві сторони високо оцінили прогрес, досягнутий за останній тиждень.</span>​</p>
<p class="" data-start="1577" data-end="1712"><strong data-start="1577" data-end="1626">США прагнуть відновити велич Перської затоки.</strong> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Оскільки Бюро управління океанічною енергією США нещодавно збільшило оцінку невикористаних резервів Перської затоки до 5,77 мільярда барелів, адміністрація Трампа запустила новий п&#8217;ятирічний план оренди морських нафтових і газових родовищ, який може включати блоки в Арктиці.</span></p>
<p class="" data-start="1577" data-end="1712">Джерело: НТЦ Псіхєя: <a class="" href="mailto:oil@ukroil.com.ua" rel="noopener" data-start="215" data-end="267">mailto:oil@ukroil.com.ua</a><br data-start="267" data-end="270" /> За матеріалами: <a class="" href="https://oilprice.com/" target="_new" rel="noopener" data-start="286" data-end="323">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28952-Нефть_США.jpg" alt="Ринок нафти готується до нового зовнішнього шоку: геополітичні ризики та торгівельні війни впливають на ціни"/><br /><p class="" data-start="90" data-end="209"><strong><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ринок нафти перебуває в стані напруженого очікування через можливе повернення іранської нафти на світовий ринок та ескалацію торговельної війни між США та Китаєм.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ці фактори створюють додатковий тиск на ціни та інвесторів, які вже стикаються з нестабільністю через тарифну політику США та можливі рецесійні ризики.</span>​</strong></p>
<p class="" data-start="344" data-end="484"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Ринок нафти готується до чергового зовнішнього шоку, оскільки торговельна війна президента США Дональда Трампа з Китаєм продовжує загострюватися, а переговори про потенційну ядерну угоду з Іраном загрожують вивести на ринок нові обсяги нафти.</span>​</p>
<ul data-start="588" data-end="936">
<li class="" data-start="588" data-end="671">
<p class="" data-start="590" data-end="671"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Початок торговельних переговорів між США та країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону ознаменувався явним інтересом до проєктів з експорту СПГ зі США, тоді як такі країни, як Південна Корея та Японія, залишилися відносно стриманими щодо сирої нафти.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="673" data-end="758">
<p class="" data-start="675" data-end="758"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Президент Тайваню Лай Цін-де оголосив, що Тайбей прагнутиме збільшити частку імпорту СПГ зі США з поточних 10% до 33%, можливо, припинивши деякі довгострокові постачання з Австралії та Катару.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="760" data-end="847">
<p class="" data-start="762" data-end="847"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Південна Корея також розглядає можливість збільшення імпорту СПГ зі США на 20-25%, що наразі становить 12% її потреб у зрідженому газі, прагнучи зменшити контрактні зобов&#8217;язання перед Катаром, які прив&#8217;язані до Brent, а не до JKM або Henry Hub.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="849" data-end="936">
<p class="" data-start="851" data-end="936"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Китай рухається в протилежному напрямку, повністю припинивши імпорт СПГ зі США в березні та підписавши три довгострокові угоди з ОАЕ на постачання зрідженого газу протягом наступних 10 років, шукаючи додаткові довгострокові варіанти в регіоні.</span>​</p>
</li>
</ul>
<p class="" data-start="938" data-end="956"><strong data-start="938" data-end="956">Рухи на ринку:</strong></p>
<ul data-start="958" data-end="1312">
<li class="" data-start="958" data-end="1045">
<p class="" data-start="960" data-end="1045"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Американський інвестор Джеймс Кемерон запропонував $5 мільярдів за купівлю казахстанського гірничодобувного гіганта Eurasian Resources Group, 40% якого належить уряду Казахстану, оскільки компанія має намір розширити діяльність у сфері рідкоземельних елементів.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="1047" data-end="1134">
<p class="" data-start="1049" data-end="1134"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Британська енергетична компанія BP стала єдиною іноземною нафтовою компанією, яка подала заявку на участь у дев&#8217;ятому раунді тендерів Індії OALP-IX, отримавши найпривабливіший блок GS-OSHP разом з індійськими партнерами Reliance та ONGC.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="1136" data-end="1223">
<p class="" data-start="1138" data-end="1223"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Американський нафтовий гігант Chevron, за повідомленнями, розглядає можливість продажу деяких своїх активів у верхньому сегменті в Анголі, потенційно виходячи з блоку 14K, який наразі виробляє близько 42 000 барелів на добу в Анголі та Конго.</span>​</p>
</li>
<li class="" data-start="1225" data-end="1312">
<p class="" data-start="1227" data-end="1312"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Друга за величиною нафтова компанія Аргентини, Vista Energy, придбала 50% частку Petronas у сланцевому родовищі La Amarga Chica в басейні Вака-Муерта за $1,5 мільярда.</span>​</p>
</li>
</ul>
<p class="" data-start="1314" data-end="1439"><span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Нафтовидобувні компанії готуються до чергового зовнішнього шоку на ринку нафти, оскільки ф&#8217;ючерси на Brent зазнали певних втрат через падіння фондових ринків у понеділок і залишаються під тиском через перспективу потенційної ядерної угоди між США та Іраном.</span> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Наразі ціна на ICE Brent у межах $66-67 за барель здається тимчасовим рівнем перед наступними значними подіями.</span>​</p>
<p class="" data-start="1441" data-end="1575"><strong data-start="1441" data-end="1489">Рим приймає високорівневі ядерні переговори.</strong> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Переговорники зі США та Ірану зустрілися в столиці Італії, Римі, протягом вихідних, щоб продовжити переговори, розпочаті тиждень тому в Омані щодо ядерної програми Тегерана, обидві сторони високо оцінили прогрес, досягнутий за останній тиждень.</span>​</p>
<p class="" data-start="1577" data-end="1712"><strong data-start="1577" data-end="1626">США прагнуть відновити велич Перської затоки.</strong> <span class="relative -mx-px my-[-0.2rem] rounded px-px py-[0.2rem] transition-colors duration-100 ease-in-out">Оскільки Бюро управління океанічною енергією США нещодавно збільшило оцінку невикористаних резервів Перської затоки до 5,77 мільярда барелів, адміністрація Трампа запустила новий п&#8217;ятирічний план оренди морських нафтових і газових родовищ, який може включати блоки в Арктиці.</span></p>
<p class="" data-start="1577" data-end="1712">Джерело: НТЦ Псіхєя: <a class="" href="mailto:oil@ukroil.com.ua" rel="noopener" data-start="215" data-end="267">mailto:oil@ukroil.com.ua</a><br data-start="267" data-end="270" /> За матеріалами: <a class="" href="https://oilprice.com/" target="_new" rel="noopener" data-start="286" data-end="323">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/23/rinok-nafti-gotuyetsya-do-novogo-zovnishnogo-shoku-geopolitichni-riziki-ta-torgovelni-vijni-vplivayut-na-cini/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки </title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/torgova-vijna-mizh-kitayem-ta-ssha-zminyuye-svitovij-rinok-lpg-perspektivi-ta-naslidki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/torgova-vijna-mizh-kitayem-ta-ssha-zminyuye-svitovij-rinok-lpg-perspektivi-ta-naslidki/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 22 Apr 2025 05:11:44 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[LNG]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China-US relations]]></category>
		<category><![CDATA[energy market]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Middle East suppliers]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[близькосхідні постачальники]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[китайсько-американські відносини]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149433</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28946-зріджений_газ.png" alt="Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки "/><br />Високі мита на імпорт зі США змушують китайських покупців зрідженого нафтового газу (LPG) шукати альтернативні джерела постачання на Близькому Сході, що призводить до зростання цін у регіоні. Водночас американські експортери перенаправляють вантажі до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія. Аналітики очікують зниження попиту на LPG у Китаї та зростання використання нафти.  [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28946-зріджений_газ.png" alt="Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки "/><br /><p><strong>Високі мита на імпорт зі США змушують китайських покупців зрідженого нафтового газу (LPG) шукати альтернативні джерела постачання на Близькому Сході, що призводить до зростання цін у регіоні. Водночас американські експортери перенаправляють вантажі до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія. Аналітики очікують зниження попиту на LPG у Китаї та зростання використання нафти. </strong></p>
<p>Глобальний ринок зрідженого нафтового газу (LPG) зазнає значних змін через високі мита на імпорт із США, що змушує китайських покупців шукати альтернативні джерела постачання, зокрема на Близькому Сході. Ця ситуація також призводить до перенаправлення американських вантажів до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія.</p>
<p>Вплив на ціни та попит</p>
<p>Попри зростання цін на близькосхідний LPG, аналітики очікують зниження попиту на цей ресурс у Китаї та збільшення використання нафти як альтернативи. Ця тенденція може завдати удару як американським виробникам сланцевого газу, так і китайським нафтохімічним компаніям, які раніше були одними з найбільш конкурентоспроможних завдяки дешевій сировині зі США.</p>
<p>Перенаправлення потоків</p>
<p>Як зазначає Джуліан Рентон, аналітик East Daley Analytics, обсяги торгівлі між США та Китаєм зросли настільки, що повне заміщення постачань стає майже неможливим. Очікується, що експорт LPG зі США до Китаю скоротиться на 200 тисяч барелів на добу протягом наступних 6–9 місяців, що призведе до накопичення запасів і зниження цін у США.</p>
<p>Вигоди для інших ринків</p>
<p>Японські та індійські імпортери вже скористалися ситуацією, збільшивши закупівлі дешевого американського LPG. Наприклад, імпорт LPG до Японії зріс на 12–15% у квітні порівняно з попереднім місяцем.</p>
<p>Наслідки для Китаю</p>
<p>Китай, який у 2024 році імпортував рекордні 17,3 млн тонн пропану зі США, тепер змушений шукати альтернативні джерела. Однак повне заміщення американських постачань неможливе, що може призвести до дефіциту сировини для нафтохімічної промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28946-зріджений_газ.png" alt="Торгова війна між Китаєм та США змінює світовий ринок LPG: перспективи та наслідки "/><br /><p><strong>Високі мита на імпорт зі США змушують китайських покупців зрідженого нафтового газу (LPG) шукати альтернативні джерела постачання на Близькому Сході, що призводить до зростання цін у регіоні. Водночас американські експортери перенаправляють вантажі до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія. Аналітики очікують зниження попиту на LPG у Китаї та зростання використання нафти. </strong></p>
<p>Глобальний ринок зрідженого нафтового газу (LPG) зазнає значних змін через високі мита на імпорт із США, що змушує китайських покупців шукати альтернативні джерела постачання, зокрема на Близькому Сході. Ця ситуація також призводить до перенаправлення американських вантажів до Європи та інших азійських ринків, таких як Японія та Індія.</p>
<p>Вплив на ціни та попит</p>
<p>Попри зростання цін на близькосхідний LPG, аналітики очікують зниження попиту на цей ресурс у Китаї та збільшення використання нафти як альтернативи. Ця тенденція може завдати удару як американським виробникам сланцевого газу, так і китайським нафтохімічним компаніям, які раніше були одними з найбільш конкурентоспроможних завдяки дешевій сировині зі США.</p>
<p>Перенаправлення потоків</p>
<p>Як зазначає Джуліан Рентон, аналітик East Daley Analytics, обсяги торгівлі між США та Китаєм зросли настільки, що повне заміщення постачань стає майже неможливим. Очікується, що експорт LPG зі США до Китаю скоротиться на 200 тисяч барелів на добу протягом наступних 6–9 місяців, що призведе до накопичення запасів і зниження цін у США.</p>
<p>Вигоди для інших ринків</p>
<p>Японські та індійські імпортери вже скористалися ситуацією, збільшивши закупівлі дешевого американського LPG. Наприклад, імпорт LPG до Японії зріс на 12–15% у квітні порівняно з попереднім місяцем.</p>
<p>Наслідки для Китаю</p>
<p>Китай, який у 2024 році імпортував рекордні 17,3 млн тонн пропану зі США, тепер змушений шукати альтернативні джерела. Однак повне заміщення американських постачань неможливе, що може призвести до дефіциту сировини для нафтохімічної промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">reuters.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/22/torgova-vijna-mizh-kitayem-ta-ssha-zminyuye-svitovij-rinok-lpg-perspektivi-ta-naslidki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/cini-na-naftu-rizko-vpali-cherez-zagostrennya-torgovo%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/cini-na-naftu-rizko-vpali-cherez-zagostrennya-torgovo%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 14 Apr 2025 09:35:24 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[Brent crude]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[recession]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[рецесія]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149407</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28922-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм"/><br />Нафтові ринки переживають значне падіння через ескалацію митної війни між США та Китаєм. Китай різко скоротив імпорт американської нафти, а високі мита роблять її нерентабельною для китайських НПЗ. Погіршення глобальних економічних перспектив і страхи перед рецесією тиснуть на нафтовий попит. Ціни на нафту продовжують падати через загострення митних суперечок між США та Китаєм. Китай значно [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28922-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм"/><br /><p><strong>Нафтові ринки переживають значне падіння через ескалацію митної війни між США та Китаєм. Китай різко скоротив імпорт американської нафти, а високі мита роблять її нерентабельною для китайських НПЗ. Погіршення глобальних економічних перспектив і страхи перед рецесією тиснуть на нафтовий попит.</strong></p>
<p>Ціни на нафту продовжують падати через загострення митних суперечок між США та Китаєм. Китай значно скоротив імпорт сирої нафти зі США, а високі мита роблять американську нафту економічно невигідною для китайських переробників. Одночасно побоювання щодо глобальної рецесії тиснуть на ринкові настрої та погіршують прогнози щодо попиту на нафту.</p>
<p>Нафтові ринки завершать тиждень із серйозними втратами, попри те, що президент США Дональд Трамп у останній момент пом’якшив свої торгові загрози. Водночас конфлікт між Вашингтоном і Пекіном продовжує загострюватися, що різко погіршує перспективи для енергетичного сектора в цілому.</p>
<p>Ціна на Brent майже не змінилася за тиждень, але впала на $6 за барель порівняно з місячною давниною. West Texas Intermediate (WTI) опустилася нижче $60 за барель і може тривалий час залишатися на цьому рівні. Це падіння пов’язане з різкою зміною очікувань щодо попиту на нафту через торгову війну Трампа.</p>
<p>«Ми на шляху до рецесії, — заявив Ніл Дутта, керівник економічних досліджень Renaissance Macro Research, у коментарі для Bloomberg. — Не думаю, що це особливо суперечливе твердження». Ця заява відображає панівні настрої серед економічних аналітиків, а також, ймовірно, більшості ринкових учасників. Попередження про рецесію поширюються з неймовірною швидкістю, і навіть Управління з енергетичної інформації (EIA) при Міненерго США попередило про негативний вплив митної війни на нафтовий попит.</p>
<p>Bloomberg зазначає, що ціни на нафту падають з моменту обрання Трампа. Спочатку це пояснювалося очікуваннями, що новий президент змусить нафтові та газові компанії ще більше нарощувати видобуток. Коли ж галузь дала зрозуміти, що не має таких намірів, увага переключилася на торгову політику Трампа, яка виявилася набагато суперечливішою, ніж його мрія про «Drill, baby, drill».</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28922-Нефть_США.jpg" alt="Ціни на нафту різко впали через загострення торгової війни між США та Китаєм"/><br /><p><strong>Нафтові ринки переживають значне падіння через ескалацію митної війни між США та Китаєм. Китай різко скоротив імпорт американської нафти, а високі мита роблять її нерентабельною для китайських НПЗ. Погіршення глобальних економічних перспектив і страхи перед рецесією тиснуть на нафтовий попит.</strong></p>
<p>Ціни на нафту продовжують падати через загострення митних суперечок між США та Китаєм. Китай значно скоротив імпорт сирої нафти зі США, а високі мита роблять американську нафту економічно невигідною для китайських переробників. Одночасно побоювання щодо глобальної рецесії тиснуть на ринкові настрої та погіршують прогнози щодо попиту на нафту.</p>
<p>Нафтові ринки завершать тиждень із серйозними втратами, попри те, що президент США Дональд Трамп у останній момент пом’якшив свої торгові загрози. Водночас конфлікт між Вашингтоном і Пекіном продовжує загострюватися, що різко погіршує перспективи для енергетичного сектора в цілому.</p>
<p>Ціна на Brent майже не змінилася за тиждень, але впала на $6 за барель порівняно з місячною давниною. West Texas Intermediate (WTI) опустилася нижче $60 за барель і може тривалий час залишатися на цьому рівні. Це падіння пов’язане з різкою зміною очікувань щодо попиту на нафту через торгову війну Трампа.</p>
<p>«Ми на шляху до рецесії, — заявив Ніл Дутта, керівник економічних досліджень Renaissance Macro Research, у коментарі для Bloomberg. — Не думаю, що це особливо суперечливе твердження». Ця заява відображає панівні настрої серед економічних аналітиків, а також, ймовірно, більшості ринкових учасників. Попередження про рецесію поширюються з неймовірною швидкістю, і навіть Управління з енергетичної інформації (EIA) при Міненерго США попередило про негативний вплив митної війни на нафтовий попит.</p>
<p>Bloomberg зазначає, що ціни на нафту падають з моменту обрання Трампа. Спочатку це пояснювалося очікуваннями, що новий президент змусить нафтові та газові компанії ще більше нарощувати видобуток. Коли ж галузь дала зрозуміти, що не має таких намірів, увага переключилася на торгову політику Трампа, яка виявилася набагато суперечливішою, ніж його мрія про «Drill, baby, drill».</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/14/cini-na-naftu-rizko-vpali-cherez-zagostrennya-torgovo%d1%97-vijni-mizh-ssha-ta-kitayem/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Apr 2025 15:47:32 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy crisis]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[oil production]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[видобуток нафти]]></category>
		<category><![CDATA[ЕІА]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична криза]]></category>
		<category><![CDATA[ЕС]]></category>
		<category><![CDATA[ИНдонезия]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[Казазстан]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[КТК]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Оман]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[Саудівська Аравія]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		<category><![CDATA[Трмп]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149402</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br />Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку. Нафтові ринки: між торгами та санкціями Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28918-Нефть.jpg" alt="Нафтові ринки під тиском: торгова війна, санкції та нові відкриття"/><br /><p><strong>Динаміка нафтових ринків останнім часом визначається переважно мінливими настроями, а не фундаментальними факторами. Торгова війна між США та Китаєм, нові санкції, аварії на трубопроводах та геополітичні переговори впливають на ціни та постачання. Водночас, окремі країни намагаються знаходити рішення для стабілізації ринку.</strong></p>
<h3><strong>Нафтові ринки: між торгами та санкціями</strong></h3>
<p>Нафтові ринки останнім часом більше керуються настроями, ніж фундаментальними факторами. Торгова війна Дональда Трампа з Китаєм призвела до падіння цін, навіть попри тимчасову відстрочку нових тарифів. ICE Brent залишається на рівні близько $63 за барел.</p>
<h3><strong>EIA попереджає про сповільнення попиту у 2025 році</strong></h3>
<p>Американське енергетичне агентство (EIA) знизило прогнози світового попиту на нафту, очікуючи зростання лише на 900 000 барелів на день у 2025 році. Ціновий прогноз на Brent також скоригували до <span class="katex"><span class="katex-mathml">68 за барель </span><span class="katex-html"><span class="base"><span class="mord">— </span><span class="mord cyrillic_fallback">на </span></span></span></span>6 нижче попередньої оцінки.</p>
<h3><strong>Торгова війна США та Китаю без кінця</strong></h3>
<p>Ескалація тарифів триває: Китай підвищив мита на американські товари до 84%, у відповідь США збільшили їх до рекордних 145%. Це вдарило по торгівлі обсягом $585 млрд і спровокувало нові санкції з боку Пекіна.</p>
<h3><strong>Зупинка трубопроводу Keystone через розлив нафти</strong></h3>
<p>Трубопровід Keystone (622 000 барелів на день) зупинений через розлив близько 3500 барелів у Північній Дакоті. Це обмежило постачання важкої нафти до НПЗ Середнього Заходу США.</p>
<h3><strong>Казахстан переконує нафтові компанії скоротити видобуток</strong></h3>
<p>Уряд Казахстану ініціював переговори з нафтовими компаніями після того, як розширення родовища Тенгіз (Chevron) збільшило видобуток до рекордних 2,18 млн барелів на день, що суперечить квотам ОПЕК+.</p>
<h3><strong>Трамп запускає програму підтримки суднобудування</strong></h3>
<p>Президент США підписав указ, який передбачає стягнення мільйонних зборів з китайських танкерів у американських портах, щоб захистити місцеве суднобудування.</p>
<h3><strong>Індонезія готується до імпорту LNG</strong></h3>
<p>Країна планує почати імпортувати зріджений газ у третьому кварталі 2025 року, ведучи переговори зі США про постачання 50 партій LNG на тлі падіння власного видобутку.</p>
<h3><strong>Саудівська Аравія відкрила нові родовища, але їх обсяги невеликі</strong></h3>
<p>Saudi Aramco повідомила про виявлення 14 нафтових і газових родовищ, проте їх сумарний видобуток становить лише 8126 барелів на день.</p>
<h3><strong>ЄС тимчасово призупинив у відповідь сталеві тарифи</strong></h3>
<p>Європейська Комісія відклала запровадження 25% мит на американські товари після того, як США обмежили тарифи на європейський імпорт до 10%.</p>
<h3><strong>росія відновила повністю роботу Каспійського трубопровідного консорціуму трубопроводу (КТК)</strong></h3>
<p>Після судового рішення, яке зобов’язало відновити прокачку, трубопровід КТК (1,6 млн барелів на день) знову функціонує на повну потужність.<br />
КТК — міжнародна акціонерна компанія, що побудувала й експлуатує нафтопровід КТК, який з&#8217;єднує родовища Західного Казахстану (Тенгіз, Карачаганак) з російським узбережжям Чорного моря (термінал Південна Озереєвка біля Новоросійську).</p>
<h3><strong>Китай збільшив імпорт іранської нафти через санкції</strong></h3>
<p>Імпорт іранської нафти до Китаю досяг рекордних 1,8 млн барелів на день, оскільки переробники в Шаньдуні нарощують запаси перед новими обмеженнями.</p>
<h3><strong>Бразилія прискорила аукціони для видобутку нафти</strong></h3>
<p>Уряд планує провести додаткові торги вже у вересні 2025 року, пропонуючи ділянки на родовищах Tupi, Mero та Atapu, щоб отримати $3,5 млрд доходу.</p>
<h3><strong>Оман стане майданчиком для переговорів США та Ірану</strong></h3>
<p>Спецпредставник США Стеф Віткофф проведе зустріч із іранськими дипломатами в Омані для обговорення ядерної програми Тегерана на тлі нових санкцій.</p>
<h3><strong>Китай зупинив експорт рідкісноземельних металів</strong></h3>
<p>Постачання семи видів металів, включених до списку обмежень, повністю припинено. Компанії оголосили форс-мажор через неможливість виконання контрактів.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua/" target="_blank" rel="noreferrer">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank" rel="noreferrer">oilprice.com</a></p>
<p>&nbsp;</p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/naftovi-rinki-pid-tiskom-torgova-vijna-sankci%d1%97-ta-novi-vidkrittya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Apr 2025 06:40:36 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Метан]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[energy market / нафта]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Китай]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149401</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br />Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат. Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br /><p><strong>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат.</strong></p>
<p>Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі можуть повністю припинитися через загострення тарифної та торгової війни між двома найбільшими економіками світу, повідомляють аналітики.</p>
<p>Станом на цей рік американська нафта складає лише близько 1% імпорту Китаю. Проте тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп на початку лютого, відштовхнула китайських покупців від закупівель американської сировини.</p>
<p>Останнє підвищення мит — 125% з боку США на китайські товари та 84% з боку Китаю на американські — призвело до того, що ціна на нафту з США для Китаю майже подвоїлася порівняно з минулим роком.</p>
<p>«Через 84% мита Китаю на американські товари вартість нафти з США для китайських НПЗ стає неприйнятно високою — на $51 за барель дорожчою за ціну WTI в $61», — заявив Іван Метьюз, керівник аналітики Vortexa. Аналітики очікують, що через торгові напруження Китай повністю припинить імпорт нафти з США.</p>
<p>Натомість Китай може збільшити закупівлі на Близькому Сході, особливо після того, як Саудівська Аравія знизила ціни на нафту для Азії до багаторічного мінімуму.</p>
<p>Крім того, Китай почав перепродавати партії СПГ, отримані з США. Через нові мита на американський газ китайські імпортери відмовляються від закупівель і реалізують вже придбані обсяги на ринку, повідомляють Reuters.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28917-Китай_1.jpg" alt="Китай припиняє імпорт нафти з США через тарифну війну"/><br /><p><strong>Китай, найбільший імпортер нафти у світі, скорочує закупівлі американської сировини через ескалацію тарифної війни. Після введення нових митних обмежень вартість нафти з США для китайських переробників стала неприйнятно високою. Водночас Китай збільшує імпорт з Близького Сходу та перепродує СПГ з США через зростання витрат.</strong></p>
<p>Китай скорочує обсяги імпорту нафти з США, і незабаром ці закупівлі можуть повністю припинитися через загострення тарифної та торгової війни між двома найбільшими економіками світу, повідомляють аналітики.</p>
<p>Станом на цей рік американська нафта складає лише близько 1% імпорту Китаю. Проте тарифна війна, яку розпочав президент США Дональд Трамп на початку лютого, відштовхнула китайських покупців від закупівель американської сировини.</p>
<p>Останнє підвищення мит — 125% з боку США на китайські товари та 84% з боку Китаю на американські — призвело до того, що ціна на нафту з США для Китаю майже подвоїлася порівняно з минулим роком.</p>
<p>«Через 84% мита Китаю на американські товари вартість нафти з США для китайських НПЗ стає неприйнятно високою — на $51 за барель дорожчою за ціну WTI в $61», — заявив Іван Метьюз, керівник аналітики Vortexa. Аналітики очікують, що через торгові напруження Китай повністю припинить імпорт нафти з США.</p>
<p>Натомість Китай може збільшити закупівлі на Близькому Сході, особливо після того, як Саудівська Аравія знизила ціни на нафту для Азії до багаторічного мінімуму.</p>
<p>Крім того, Китай почав перепродавати партії СПГ, отримані з США. Через нові мита на американський газ китайські імпортери відмовляються від закупівель і реалізують вже придбані обсяги на ринку, повідомляють Reuters.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua" target="_blank">НТЦ Псіхєя</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/" target="_blank">oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/11/kitaj-pripinyaye-import-nafti-z-ssha-cherez-tarifnu-vijnu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/03/tramp-zaprovadiv-20-mita-na-ves-import-z-yes-do-ssha/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/03/tramp-zaprovadiv-20-mita-na-ves-import-z-yes-do-ssha/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 03 Apr 2025 06:21:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Україна]]></category>
		<category><![CDATA[EU]]></category>
		<category><![CDATA[import duties]]></category>
		<category><![CDATA[tariffs]]></category>
		<category><![CDATA[trade war]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[YES]]></category>
		<category><![CDATA[імпортні збори]]></category>
		<category><![CDATA[мита]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[торгова війна]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=149378</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28900-Трамп.jpg" alt="Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США"/><br />Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит на імпортні товари з різних країн. Для Європейського Союзу ставка складе 20%, тоді як для Китаю – 34%. Україна потрапила до переліку країн із базовим тарифом у 10%, тоді як Росія взагалі не згадана. Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит у розмірі 10% на всі [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28900-Трамп.jpg" alt="Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США"/><br /><p><strong>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит на імпортні товари з різних країн. Для Європейського Союзу ставка складе 20%, тоді як для Китаю – 34%. Україна потрапила до переліку країн із базовим тарифом у 10%, тоді як Росія взагалі не згадана.</strong></p>
<p>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит у розмірі 10% на всі товари, що ввозяться до країни. Проте для багатьох держав ставки виявилися значно вищими: для Китаю – 34%, для країн ЄС – 20%. Росію в переліку не згадано.</p>
<p>Республіканець оприлюднив це рішення під час пресконференція в саду Білого дому у середу, 2 квітня. Водночас він представив таблицю з двома колонками: у першій зазначено поточні мита на американські товари в інших країнах, а в другій – відповідні тарифи, які запроваджує Вашингтон. Пізніше ці дані опублікували в офіційному акаунті Білого дому в соцмережі Х.</p>
<p>Зокрема, товари з Китаю оподатковуватимуться 34% митом, із країн ЄС – 20%, із Швейцарії – 31%, Ізраїлю – 17%, Казахстану – 27%. Найвищі збори стосуються В’єтнаму (46%), Камбоджі (49%) та Лаосу (48%). Для Великобританії, Бразилії, Аргентини, ОАЕ та України залишиться базовий тариф у 10%.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами <a href="https://p.dw.com/p/4scDu">DW</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/28900-Трамп.jpg" alt="Трамп запровадив 20% мита на весь імпорт з ЄС до США"/><br /><p><strong>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит на імпортні товари з різних країн. Для Європейського Союзу ставка складе 20%, тоді як для Китаю – 34%. Україна потрапила до переліку країн із базовим тарифом у 10%, тоді як Росія взагалі не згадана.</strong></p>
<p>Президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження мит у розмірі 10% на всі товари, що ввозяться до країни. Проте для багатьох держав ставки виявилися значно вищими: для Китаю – 34%, для країн ЄС – 20%. Росію в переліку не згадано.</p>
<p>Республіканець оприлюднив це рішення під час пресконференція в саду Білого дому у середу, 2 квітня. Водночас він представив таблицю з двома колонками: у першій зазначено поточні мита на американські товари в інших країнах, а в другій – відповідні тарифи, які запроваджує Вашингтон. Пізніше ці дані опублікували в офіційному акаунті Білого дому в соцмережі Х.</p>
<p>Зокрема, товари з Китаю оподатковуватимуться 34% митом, із країн ЄС – 20%, із Швейцарії – 31%, Ізраїлю – 17%, Казахстану – 27%. Найвищі збори стосуються В’єтнаму (46%), Камбоджі (49%) та Лаосу (48%). Для Великобританії, Бразилії, Аргентини, ОАЕ та України залишиться базовий тариф у 10%.</p>
<p>Джерело: <a href="mailto:oil@ukroil.com.ua">НТЦ Псіхєя</a><br />
За матеріалами <a href="https://p.dw.com/p/4scDu">DW</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/04/03/tramp-zaprovadiv-20-mita-na-ves-import-z-yes-do-ssha/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/trade-war/feed/ ) in 0.24888 seconds, on Apr 23rd, 2026 at 12:57 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 23rd, 2026 at 1:57 am UTC -->