Нові правила Європейського Союзу щодо заборони імпорту пального, виробленого з російської нафти, набули чинності та вже впливають на поведінку трейдерів. Попри формальну наявність винятків, ринок реагує обережно через ризики перебоїв у постачанні дизеля й авіапального, особливо з Індії та Туреччини.

ЄС посилює санкційний контроль над нафтопродуктами

З середи в Європейському Союзі офіційно діє заборона на імпорт пального, виробленого з російської нафти. Рішення спрямоване на те, щоб запобігти потраплянню російських вуглеводнів на ринок ЄС через так звані непрямі торговельні схеми, коли нафта з росії переробляється в третіх країнах і надходить до Європи вже у вигляді готових нафтопродуктів.

Частина трейдерів зайняла обережну позицію щодо будь-яких вантажів, які потенційно можуть не відповідати новим правилам. Інші учасники ринку вважають, що постачання можливі за умови належного документального підтвердження походження сировини та технологічного розділення виробничих потоків.

Чому тлумачення правил критично важливе

• Близько 20% морських постачань дизеля та авіапального до ЄС надходить з Індії та Туреччини.
• Обидві країни у 2024–2025 роках суттєво збільшили імпорт російської нафти.
• Будь-які затримки або обмеження таких постачань можуть підірвати баланс ринку в умовах геополітичної напруги.

За підсумками 2025 року Європейський Союз імпортував понад 65 млн тонн дизельного пального та авіаційного керосину морським транспортом. Значна частка цього обсягу припала саме на Індію та Туреччину.

Ознаки напруги на ринку дизеля

Європейський ринок дизеля вже демонструє структурні ознаки дефіциту:

• Ф’ючерсні контракти на дизель показали найбільшу премію до ціни на нафту з початку грудня.
• Додатковий тиск створює холодна погода, адже дизельне пальне використовується для опалення в окремих регіонах Європи.
• Фіксується скорочення експорту з росії, що звужує загальну пропозицію на європейському ринку.

Санкційні нюанси: дозволені винятки

Попри жорсткість заборони, правила містять важливе уточнення. Нафтопереробний завод у третій країні може експортувати пальне до ЄС, навіть якщо частина його потужностей працює з російською нафтою, за умови, що конкретна партія продукту виготовлена з неросійської сировини на окремій виробничій лінії.

Саме ці технічні та юридичні нюанси зараз стають ключовим предметом перевірок і обережності з боку трейдерів.

Індійський фактор і роль найбільшого НПЗ світу

Особливу увагу ринок приділяє вантажам з Індії, зокрема від компанії, яка володіє найбільшим у світі нафтопереробним комплексом Jamnagar і є одним із ключових постачальників дизеля та авіапального до Європи.

• Компанія замовила партії російської нафти, що не підпадає під прямі санкції, з постачанням у лютому–березні.
• У листопаді було оголошено про припинення переробки російської нафти на експортно орієнтованих потужностях.
• На початку січня компанія повідомила, що протягом трьох тижнів не отримувала жодних вантажів російської нафти.

Станом на кінець січня танкер з авіапальним перебував біля узбережжя Італії близько двох тижнів, а інше судно з дизельним пальним прямує до Роттердама з очікуваним прибуттям наступного місяця.

Джерело: Terminal

За матеріалами першоджерела: Bloomberg

У листопаді Туреччина істотно зменшила імпорт російської нафти Urals приблизно на 200 тис. барелів на добу порівняно з жовтнем, паралельно збільшуючи закупівлі казахстанської суміші CPC Blend, KEBCO та іракської Basrah. На тлі жорсткіших санкцій США та ЄС проти російського енергетичного сектору турецькі нафтопереробні заводи прискорюють диверсифікацію сировини, однак залишаються обмеженими якісними параметрами альтернативних сортів і ризиками для логістики CPC.

Структурні зміни у нафтових постачаннях Туреччини

1. Перелом у структурі імпорту: від Urals до CPC Blend та Basrah

Дані енергетичних аналітичних компаній Kpler та LSEG фіксують стабільний розворот турецьких НПЗ від російської Urals до альтернативних сортів.

• За листопад:
  • Імпорт Urals до Туреччини скоротився приблизно на 200 тис. барелів на добу проти жовтня.
  • Імпорт казахстанської CPC Blend досяг 105 тис. барелів на добу – це максимум з 20 лютого 2024 року.
• За оцінками Kpler, у червні турецький імпорт Urals досягав майже 400 тис. барелів на добу, що показує, наскільки масштабним є нинішнє зниження.
• Туреччина з 2022 року, коли європейські покупці припинили закупівлі Urals, стала другим за величиною покупцем цього сорту після Індії.

Таким чином, за менш ніж півроку Туреччина пройшла шлях від пікових рівнів імпорту Urals до суттєвого скорочення, компенсуючи цей обсяг переорієнтацією на казахстанську та іракську нафту.

2. Фактори тиску: санкції США та ЄС проти російського енергосектору

Зміни в постачанні не є спонтанними – вони прямо випливають із санкційного тиску на російську нафтову галузь.

• Санкції США проти великих російських нафтових компаній:
  • Lukoil та Rosneft потрапили під обмеження, що звужує вибір постачальників для турецьких НПЗ.
• Євросоюз запровадив:
  • заборону на паливо, вироблене з російської нафти, що стимулює турецькі компанії переходити на сировину з інших джерел, аби уникнути ризиків вторинних санкцій та обмежень на збут продуктів переробки.

Санкції стають системним чинником, який не лише скорочує присутність російської нафти на ринку, а й змушує Туреччину стратегічно переглядати структуру імпорту, щоб зберегти доступ до ринків збуту нафтопродуктів, де діють європейські обмеження.

3. Роль казахстанської CPC Blend та статус «санкційно нейтральної» нафти

Казахстанська сировина стає ключовим елементом нової конфігурації постачання для Туреччини.

• CPC Blend:
  • Є сумішшю нафти, що транспортується через термінал Yuzhnaya Ozereyevka у росії, однак виробляється переважно казахстанськими компаніями.
  • Казахстанська нафта звільнена від західних енергетичних обмежень, зокрема від обмежень на російську нафту.
  • Це робить CPC Blend привабливою «санкційно нейтральною» сировиною для турецьких НПЗ.
• У 2025 році Туреччина імпортувала CPC Blend російського походження, але припинила такі закупівлі з вересня, посилюючи акцент на казахстанському компоненті суміші.

Таким чином, казахстанський CPC Blend фактично виконує функцію містка між вимогами санкційного режиму та потребами турецьких НПЗ у сировині.

4. Іракська нафта Basrah та KEBCO: додаткові напрямки диверсифікації

Паралельно з CPC Blend Туреччина нарощує постачання інших сортів.

• За даними Kpler, на фоні падіння постачання Urals Туреччина:
  • збільшує імпорт:
    • казахстанської CPC Blend,
    • KEBCO (казахстанська експортна нафта),
    • іракської Basrah.

Це демонструє спробу розосередити ризики через географічну й якісну диверсифікацію сировини – від Чорноморського маршруту до іракських поставок з Перської затоки.

5. Технічні та ринкові обмеження диверсифікації

Попри активну переорієнтацію Туреччина не може повністю й швидко замінити Urals.

• Турецькі НПЗ сконфігуровані під якість Urals, тому:
  • на середземноморському ринку бракує сортів із подібними характеристиками,
  • це обмежує можливості закупівель альтернативних сортів без технічних коригувань або додаткових витрат.

Якісна специфіка Urals фактично зберігає частину залежності турецьких НПЗ від цього сорту, попри санкційний тиск і політичні ризики.

6. Ризики для постачання CPC Blend через атаки на інфраструктуру

Чутливість нової конфігурації постачання Туреччини проявляється у вразливості ключового маршруту – нафтопроводу CPC.

• Нещодавні атаки на термінал консорціуму Caspian Pipeline Consortium можуть:
  • ускладнити постачання CPC Blend до Туреччини,
  • посилити логістичні ризики для турецьких НПЗ, які дедалі більше залежать від цієї суміші.

Отже, диверсифікація джерел не усуває загроз повністю: заміна російської Urals на казахстанську сировину частково переносить ризики на іншу критичну інфраструктуру – систему CPC.

7. Вплив на позиції росії на ринку Urals та роль Туреччини

Скорочення турецького імпорту Urals має значення не лише для Анкари, а й для експорту з росії.

• З 2022 року, після того як європейські покупці припинили закупівлі Urals, Туреччина разом з Індією стала ключовим напрямком збуту цього сорту.
• Тепер, на тлі:
  • мінус 200 тис. барелів на добу у листопаді проти жовтня,
  • зростання імпорту CPC Blend до 105 тис. барелів на добу,

  частка Urals у турецькому балансі зменшується, а залежність росії від азійських покупців (насамперед Індії) стає ще більшою.

Логіка змін виглядає так: санкції → звуження пулу російських постачальників → диверсифікація Туреччини → зростання навантаження на азійські ринки для Urals.

8. Логічні висновки для європейського нафтового ринку та енергетичної безпеки

На основі наведених даних можна схематично описати декілька важливих тенденцій, не виходячи за межі наданої інформації.

• Диверсифікація джерел постачання:
  • Заборона ЄС на паливо з російської нафти та санкції США проти Lukoil і Rosneft стимулюють перехід Туреччини від Urals до CPC Blend, KEBCO та Basrah.
  • Це демонструє, як регуляторний тиск переформатовує торгові потоки навіть поза межами ЄС.
• Логістична стійкість і нові вразливості:
  • Перехід на CPC Blend зосереджує значну частку постачань на маршруті Caspian Pipeline Consortium.
  • Атаки на термінал CPC підвищують ризик збоїв у новій структурі постачання, вказуючи на необхідність додаткового резервування маршрутів.
• Роль Труеччини як транзитного та переробного вузла:
  • Туреччина, залишаючись другим споживачем Urals після Індії, паралельно нарощує імпорт несанкційної казахстанської нафти.
  • Це посилює її значення як гнучкого хабу між санкційним режимом та альтернативними джерелами сировини.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Нічна атака російських дронів і ракет по Україні призвела до серйозних побічних наслідків: турецький LPG-танкер Orinda з 4 000 тонн зрідженого нафтового газу був уражений у порту Ізмаїл в Одеській області, що загострило ризики для енергетичної безпеки, навігації та залучення до конфлікту третіх країн, насамперед Туреччини й Румунії.

Мапа ризиків та наслідків удару по LPG-танкеру Orinda в Ізмаїлі

1. Факт інциденту: удар дрона по турецькому LPG-танкеру

За повідомленнями, унаслідок чергової масштабної нічної атаки дронами та ракетами по території України був уражений турецький LPG-танкер Orinda, що перебував у порту Ізмаїл в Одеській області.

• Танкер під турецьким прапором перевозив 4 000 тонн зрідженого нафтового газу.
• Судно було безпосередньо уражене російським дроном у районі українського порту Ізмаїл на Дунаї.
• На борту перебували 16 членів екіпажу, усіх було негайно евакуйовано, жертв немає.
• Окрім Orinda, пошкоджень зазнали й інші цивільні судна у портовій зоні.
• Пожежу на судні намагалися локалізувати пожежні та аварійні служби, що працювали на місці інциденту.

Атака стала продовженням серії ударів дронами по енергетичній і портовій інфраструктурі України, які вже неодноразово зачіпали цивільне судноплавство.

2. Масштаб загрози

Пошкодження судна із великим обсягом енергоємного вантажу створює суттєві ризики не лише для екіпажу, а й для навколишнього середовища, прибережних громад та судноплавства в регіоні.

• LPG-танкер Orinda перевозить 4 000 тонн зрідженого газу — це потенціал масштабного вибуху та пожежі у разі подальшого пошкодження корпусу або ємностей.
• За даними сервісу відстеження суден Marine Traffic, судно має довжину близько 125 метрів (близько 410 футів) та може вміщувати до 8 292 кубічних метрів (приблизно 1,8 млн галонів) пального.
• Локалізація пожежі ускладнена через характер вантажу та конфігурацію судна, що збільшує тривалість і небезпеку аварійних робіт.

Сукупність великого обсягу LPG, значних розмірів судна та портової інфраструктури поруч посилює ризики для регіону, включно із сусідніми країнами НАТО.

3. Ризики для Румунії та НАТО

Порт Ізмаїл розташований безпосередньо на кордоні з Румунією, що перетворює будь-який масштабний інцидент у зоні порту на потенційну проблему для НАТО.

• Румунія відреагувала з підвищеною тривогою, оскільки інцидент стався буквально через річку від її території.
• Було ухвалено рішення евакуювати село Плауру, розташоване на румунському березі Дунаю, через “близькість судна до румунської території та характер його вантажу”, як повідомили місцеві аварійні служби.
• Подія стала черговим нагадуванням, що конфлікт в Україні легко може зачепити територію країн-членів НАТО через удари по енергетичних і портових об’єктах.

Розташування Ізмаїла на кордоні з Румунією перетворює кожен удар по порту на тест для механізмів безпеки Альянсу.

4. Системний характер загрози для цивільного судноплавства

Інцидент із Orinda не є поодиноким, а вписується у тривалу серію атак на українські дунайські порти та цивільні судна.

• Раніше щонайменше дюжина комерційних суден вже зазнавала пошкоджень унаслідок аналогічних атак російських дронів по порту Ізмаїл.
• Пошкодження цивільних суден, зокрема з небезпечними вантажами, підривають довіру до безпеки морських маршрутів у Чорному морі й на Дунаї.
• Це створює додатковий ціновий та логістичний тиск на енергетичні ринки, оскільки судновласники й страхові компанії оцінюють нові ризики.

Серійність атак перетворює окремі епізоди на стійкий фактор нестабільності для енергетичних та аграрних коридорів регіону.

5. Реакція Туреччини: атака як удар по турецьких моряках

Удар по Orinda, що йде під турецьким прапором, викликав політичну реакцію в Туреччині та дискусії про необхідність більш жорсткої відповіді на дії росії в Чорному морі.

Депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP) у своїй публічній заяві наголосив, що атака демонструє вихід війни на новий рівень, коли під ударом опиняються турецькі моряки.

«Атака дрона, націлена на газовий танкер MT Orinda під турецьким прапором у Чорному морі, показує, що війна тепер спрямована і проти турецьких моряків. Турецькі моряки не можуть бути залишені сам на сам посеред війни! Відсутність людських жертв, безумовно, є для нас полегшенням, але уряд не може відмахнутися від цієї атаки, назвавши її “поодинокою”. Безпека наших суден та екіпажів має бути гарантована», — підкреслив депутат турецького парламенту Улаш Карасу (CHP).

• Заява Карасу підкреслює, що Туреччина розглядає інцидент не лише як технічну аварію, а як удар по своїм громадянам та прапору.
• Лунають заклики до “рішучих дій проти росії”, що може означати політичний чи дипломатичний тиск, а також перегляд підходів до безпеки судноплавства.

Політичний вимір інциденту посилює ризики переформатування ролі Туреччини в чорноморській безпековій архітектурі.

6. Верифікація інциденту

Повідомлення про удар по Orinda та його наслідки отримали додаткове підтвердження завдяки аналізу відеоматеріалів міжнародними медіа.

• BBC заявляє, що верифікувала відео із місця події.
• За оцінкою BBC, кадри, ймовірно, були зняті з румунського села Плауру, яке розташоване безпосередньо через річку від місця інциденту.
• Те саме село нині евакуйоване через близькість судна з небезпечним вантажем до румунської території та ризик для місцевого населення.

Міжнародна медійна верифікація підсилює довіру до інформації про інцидент і робить його предметом обговорення не лише на регіональному, а й на глобальному рівні.

7. Удари по енергетичних і портових цілях

Інцидент з Orinda вкотре демонструє, що чим довше триває війна між росією та Україною з акцентом на енергетичну та портову інфраструктуру, тим вищими стають ризики втягування третіх країн.

• Атаки на енергетичні об’єкти й порти створюють ланцюговий ефект для міжнародної торгівлі енергоносіями.
• Пошкодження танкера з LPG у безпосередній близькості до території НАТО наближає конфлікт до межі прямого зіткнення інтересів великих гравців.
• Усвідомлення того, що будь-яке судно під прапором третьої країни може стати мішенню, змінює стратегії судновласників та державних регуляторів.

Енергетична війна на морі дедалі менше обмежується лише двома сторонами конфлікту та дедалі більше впливає на глобальні потоки палива.

8. Потенційні наслідки для політики щодо російського флоту

На тлі інциденту з Orinda знову активізується дискусія про роль Туреччини як контролера ключових морських «вузьких місць» для російського флоту.

• За повідомленнями, низка посадовців у НАТО вже тривалий час виступає за те, щоб Туреччина вжила жорсткіших заходів проти російського судноплавства до міжнародних ринків.
• Одним із ключових важелів впливу є потенційне обмеження доступу російських суден до проток Босфор та Дарданелли.
• Інцидент із турецьким LPG-танкером, який зазнав удару дрона, може бути використаний як додатковий аргумент для перегляду політики Анкари щодо російського флоту.

Якщо Туреччина під тиском внутрішньої політики та партнерів по НАТО посилить режим проходу суден, це матиме прямий вплив на маршрути постачання енергоносіїв з росії.

9. Енергетичні та безпекові висновки

Удар по Orinda висвітлює одразу кілька критичних трендів у сфері енергетичної безпеки Чорноморського регіону.

• Мілітаризація енергетичних маршрутів: енергетичні судна перетворюються на де-факто фронтові цілі, що радикально змінює ризиковий профіль морських перевезень.
• Регіональна ескалація: кожен подібний інцидент збільшує шанси втягування сусідніх країн у конфлікт, особливо коли йдеться про держави НАТО.
• Політичний тиск на Туреччину: удар по судну під турецьким прапором посилює внутрішню дискусію щодо необхідності захисту турецьких моряків і суден та може спричинити жорсткіші кроки стосовно російського судноплавства.
• Страхові та логістичні наслідки: накопичення випадків пошкодження цивільних суден може підвищувати страхові премії, змінювати маршрути та структуру флоту, задіяного в перевезенні енергоресурсів.

Сукупність цих чинників робить інцидент із Orinda важливим маркером того, як війна змінює правила гри на енергетичних ринках і в міжнародному морському праві.

10. Висновки

• Ризик інцидентів з високоефективними енергетичними вантажами (LPG, нафтопродукти) в зоні бойових дій зростає, що потребує посилення стандартів безпеки та супроводу суден.
• Країни НАТО, зокрема Румунія, змушені діяти превентивно, евакуйовуючи населення навіть без прямого удару по їхній території, якщо поруч перебувають пошкоджені судна з небезпечним вантажем.
• Туреччина опиняється в центрі трикутника “морська безпека — енергетика — геополітика”, і подібні інциденти підштовхують її до перегляду балансу між економічними вигодами та безпековими ризиками.
• Морські енергетичні коридори Чорного моря та Дунаю залишаються вразливими, а будь-яке подальше загострення може мати відчутні наслідки для європейської енергетичної безпеки.

Інцидент із Orinda ілюструє, що енергетична інфраструктура та судна з паливом стають передовою лінією гібридної війни, де кожен удар має одночасно військові, економічні та політичні наслідки.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Світові ціни на нафту різко знизилися до мінімумів з червня, попри заяви OPEC+ про поступове збільшення видобутку та контрольоване повернення обсягів на ринок. Одночасне зростання пропозиції з боку Курдистану й падіння попиту в Азії посилюють тиск на ринки та створюють додаткові виклики для американських виробників сланцевої нафти.

Глобальний баланс нафти під загрозою

ІК: Динаміка цін на нафту та вплив на глобальні ринки

• Brent знизився до $67,51 за барель (-0,97% за день).
• WTI впав до $62,21 за барель (-0,26% за день).
• OPEC+ підтвердив план поступового нарощування видобутку, попри чутки про масштабне збільшення запасів.
• Курдистан відновив експорт до Туреччини у обсязі 180 000–230 000 барелів на добу.

Фактори тиску на ринок

• Слабкий попит в Азії:
  • Японія: скорочення виробництва у вересні до мінімуму за 6 місяців.
  • Китай: шостий місяць поспіль скорочення промислового сектору.
  • Експортно-орієнтовані економіки регіону фіксують зниження зовнішніх замовлень.
  • Споживання палива знижується, що стає ключовим тригером для трейдерів.
• США: урядовий шатдаун створює ризик нестачі офіційних даних для трейдерів і підвищує волатильність ринку.

Коментарі учасників ринку

«Ціни на нафту перебувають під тиском через очікування повернення додаткових обсягів OPEC+ та відновлення експорту з Курдистану», — Ендрю Ліпоу, президент Lipow Oil Associates.

«Новий тиск пропозиції може скоротити маржу високовитратних американських виробників сланцевої нафти», — Алекс Ходес, аналітик StoneX.

«Зростання видобутку у США, ймовірно, зупиниться, якщо ціна залишиться близько $60. Менше зон першої категорії залишаються економічно доцільними за таких умов», — Каес Ван‘т Гоф, CEO Diamondback Energy.

Висновки

• Поєднання зростання пропозиції (OPEC+ і Курдистан) та слабкого попиту (Азія) створює надлишок на ринку.
• Це посилює позиції «ведмедів» на ринку, знижуючи Brent і WTI до рівнів початку літа.
• Американська сланцева галузь опиняється під загрозою: ціни біля $60 роблять частину родовищ економічно нерентабельними.
• Ринки нафти у короткостроковій перспективі залишатимуться вразливими до коливань, з огляду на макроекономічні ризики й невизначеність у США.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про подвоєння тарифів на імпорт з Індії до 50% у відповідь на продовження закупівель російської нафти Нью-Делі. Крок, який може коштувати Індії майже 1% ВВП у 2025 році, є сигналом рішучості Вашингтона координувати санкційну політику з ЄС для ослаблення російської економіки та стримування її геополітичних амбіцій.

Індія, Китай та Туреччина — найбільші покупці російської нафти

Причини

• Індія, Китай та Туреччина залишаються найбільшими покупцями російської нафти навіть через три роки після початку повномасштабної війни рф проти України.
• У липні 2025 року Індія отримувала 1,6 млн барелів/день з росії, Китай — 1 млн барелів/день, Туреччина — 500 тис. барелів/день.
• У 2024 році: Китай — 2,2 млн барелів/день, Індія — 1,76 млн барелів/день, Туреччина — 0,3 млн барелів/день.
• За словами Трампа, Індія перепродає значну частину нафти на відкритому ринку з великим прибутком.

«Вони не зважають на те, скільки людей в Україні гине від російської воєнної машини… Через це я суттєво підвищу тариф, який Індія платить США», — Дональд Трамп, президент США.

Дії

• Подвоєння тарифів з 25% до 50% оголошене трохи раніше крайнього терміну 8 серпня 2025 року, який Трамп поставив росії для мирної угоди з Україною.
• Нове мито набуде чинності 27 серпня 2025 року.
• США попередили Китай про можливі тарифи до 500% на країни, що купують санкційні російські енергоресурси.
• Законопроєкт «Sanctioning Russia Act of 2025» має 84 співспонсори в Сенаті США та підтримку Палати представників.

Наслідки

• США — головний ринок збуту Індії: 18% її експорту та 2,2% ВВП.
• Експортери заявляють, що навіть 25% тариф робив продукцію неконкурентоспроможною, а 50% може знизити ВВП на 1% у 2025 році.
• Санкційний сигнал Європі: якщо США готові діяти проти Індії, вони здатні вдарити й по інших країнах, що послаблюють санкційний тиск на росію.
• План ЄС — повністю відмовитися від імпорту російських нафти та газу до грудня 2027 року.

Геостратегічний контекст

• Індія для США — ключовий партнер в Азійсько-Тихоокеанському регіоні як противага Китаю.
• Вашингтон розглядає Індію як опору стратегії стримування Китаю та альтернативу його ініціативі «Пояс і шлях».
• За прогнозами МЕА, Індія забезпечить 25% зростання світового попиту на енергію за 20 років та стане третім споживачем енергії у світі до 2030 року.

Прогноз

• Підвищення тарифів з високою ймовірністю призведе до зниження індійського експорту до США та уповільнення темпів економічного зростання.
• Європейські країни можуть посилити санкційний тиск, аби уникнути подібних торговельних заходів з боку США.
• Ймовірне подальше зростання напруженості у відносинах США з Китаєм та Індією, особливо у сфері енергетичної безпеки.
• Глобальний ринок нафти може відреагувати підвищеною волатильністю цін через ризики перенаправлення потоків російської нафти та зменшення доступності певних обсягів для окремих ринків.

Джерело: Terminal (адаптовано)

За матеріалами: Oilprice.com

Іран залишається одним із ключових виробників природного газу у світі, із загальним обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Попри домінування внутрішнього споживання, країна відіграє дедалі важливішу роль у забезпеченні газом Іраку й Туреччини. Водночас, наслідки конфлікту з Ізраїлем у червні 2025 року підсилили слабкі місця іранської газової інфраструктури — брак резервних потужностей, сезонні дефіцити та вразливість до атак на ключові об’єкти.

Ключові виклики для газового сектору Ірану

• Іран — третій у світі виробник природного газу після США та росії, з обсягом у 270 млрд кубометрів у 2023 році. Основна частина видобутку надходить з родовища South Pars, яке дає понад 70% усього обсягу.
• 95% видобутого газу споживається всередині країни. У 2023 році споживання становило 255 млрд кубометрів, що робить Іран четвертим за обсягом споживання у світі.
• Основні напрями споживання: виробництво електроенергії, промисловість, житловий і комерційний сектор — кожен по 30%, решта — у транспорті та секторі видобутку.

Сезонний дефіцит і вразливість до зовнішніх загроз

• Взимку 2024 року добовий дефіцит природного газу досягав 350 млн кубометрів. Наслідки — обмеження постачання для промисловості та перебої з електроенергією.
• Потужність газосховищ — лише 3 млрд кубометрів, або приблизно 1% річного споживання. Це робить Іран чутливим до будь-яких збоїв у системі.

Удар по інфраструктурі під час конфлікту з Ізраїлем

• 14 червня 2025 року дронова атака вивела з ладу установку обробки газу на South Pars Phase 14, тимчасово скоротивши видобуток на 12 млн кубометрів на добу (4,4 млрд на рік).
• Роботу відновлено 26 червня, ін’єкції в систему передавання відновлені.
• Також спалахнула пожежа на заводі Fajr Jam, однак вона була швидко локалізована, і виробничих втрат не зафіксовано.
• У межах тієї ж кризи було превентивно зупинено всі 7 заводів з виробництва аміаку та сечовини, що вплинуло на ціни в регіоні.

Постачання газу до Туреччини та Іраку

• У 2024 році Іран експортував до Туреччини близько 7 млрд кубометрів газу, що становить 13% її загального постачання газу.
• Постачання газу не переривалося навіть під час червневого конфлікту, як заявили в міністерстві енергетики Туреччини.
• З березня 2025 року Іран виконує угоду з Туркменістаном на 2 млрд кубометрів на рік у форматі swap-доставок до Туреччини — ці постачання також не були перервані.

Залежність Іраку та перспективи самозабезпечення

• Ірак з 2017 року суттєво залежить від імпорту іранського газу для покриття внутрішнього дефіциту.
• У 2023 році обсяг поставок становив 9 млрд кубометрів, у квітні 2024 сторони домовились про підвищення до 50 млн кубометрів на добу.
• Однак фактичні обсяги у 2024 році, ймовірно, були нижчими через внутрішній дефіцит газу в Ірані.
• Поставки відбуваються в межах санкційних винятків США, що дозволяють Іраку імпортувати енергію з Ірану. Однак з березня 2025 року виняток для імпорту електроенергії було скасовано.

Стратегія Іраку до 2030 року

• Ірак планує відмовитися від імпорту іранського газу до 2028 року через нестабільність поставок.
• Країна запроваджує нові концесії та інвестує в утилізацію попутного газу (у 2023 році було спалено 18 млрд кубометрів).
• Також розглядається можливість імпорту LNG через плавучі термінали, однак без суттєвого зростання внутрішнього видобутку Ірак залишатиметься залежним від трубопровідного газу з Ірану.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити звіт по ринку

Зустріч лідерів Казахстану й Туреччини може стати каталізатором диверсифікації маршрутів експорту казахстанської нафти, попри збереження значної залежності від російських напрямків. Прогнозується, що реалізація проєктів модернізації та розширення інфраструктури сприятиме зменшенню цієї залежності у середньостроковій перспективі.

Зростання експорту через BTC

• 785 тис. тонн казахстанської нафти експортовано через BTC у першому півріччі 2025 року.
• Це на 12% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.
• Середньодобовий обсяг: приблизно 34 тис. барелів на день.

Передумови та стратегічні домовленості

• Переговори між Касимом-Жомартом Токаєвим та Реджепом Таїпом Ердоганом відбулися в рамках вищої ради стратегічного співробітництва.
• Сторони обговорили енергетичну співпрацю, включно з розширенням експорту через BTC.
• Також піднімалися теми співробітництва в енергетиці, сільському господарстві та гірничодобувній галузі.

Логістика та технічні обмеження

• Нафта з Казахстану транспортується танкерами з порту Актау до Баку, де вона приєднується до BTC.
• Для збільшення обсягів експорту необхідні модернізація порту Актау та адаптація якості нафти до вимог трубопроводу.

Геополітичні імперативи

• Лише 5,9% від 32,6 млн тонн нафти, експортованої Казахстаном у першій половині 2025 року, транспортувалось в обхід російських портів.
• Ця частка залишається сталою з 2024 року, що свідчить про повільний темп зменшення залежності від рф.
• Ще у 2022 році президент Токаєв підтримав ініціативу обходу рф, уклавши домовленість між Kazmunaigaz та SOCAR про транспортування 1,5 млн тонн щорічно з родовища Тенгіз до BTC.

Інфраструктурні перспективи

• У проєкті розвитку Казахстану до 2029 року закладена можливість будівництва транс-Каспійського нафтового трубопроводу.
• Розглядається також створення морських терміналів на узбережжях Казахстану та Азербайджану.

Контекст енергетичних відносин Туреччини

• Туреччина розірвала багаторічну угоду з Іраком щодо нафтового трубопроводу у липні 2026 року.
• Анкара вже передала Багдаду проєкт нової угоди, прагнучи до «нової активної фази співробітництва».
• Міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар підкреслив необхідність повного використання нафтотранспортної інфраструктури обох країн.

Логічні висновки

• Поточна частка обходу рф залишається незначною — менше 6%, що підкреслює високий рівень енергетичної залежності.
• Проте збільшення експорту через BTC і нові інфраструктурні проєкти свідчать про поступовий, але цілеспрямований курс на диверсифікацію.
• Умови для зростання поставок існують, але потребують інвестицій у логістику та узгодження технічних стандартів.
• Внутрішні й зовнішні політичні рішення Туреччини можуть суттєво вплинути на реалізацію стратегії обходу рф.

Джерело: Terminal

За матеріалами: pipeline-journal.net

Замовити звіт по ринку

Під час офіційного візиту до Анкари президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв обговорив із Реджепом Таїпом Ердоганом розширення експорту казахстанської нафти через нафтопровід Баку–Тбілісі–Джейхан (BTC). Цей маршрут дозволяє Казахстану зменшити залежність від російської інфраструктури та зміцнити присутність на середземноморському напрямку.

Вплив на прогноз цін на нафту і нафтопродукти

1. Геоекономічна переорієнтація Казахстану

• +12% за півроку: Експорт нафти Казахстану через BTC зріс до 785 тис. тонн (приблизно 34 тис. барелів на добу) у першій половині 2025 року.
• Мета: Нарощення поставок через Туреччину зменшить залежність від чорноморських портів рф.
• Висновок: Збільшення обсягів постачання на середземноморські ринки може тиснути на котирування сорту Brent у регіоні, сприяючи зниженню премій.

2. Ризики і обмеження поточного маршруту

• Більше половини експорту: Казахстан наразі транспортує нафту через порти рф на Чорному й Балтійському морях.
• Порт Новоросійськ: Основний хаб, який обслуговує найбільші родовища, включно з об’єктами Chevron.
• Фактор санкцій: Хоча казахстанська нафта не під санкціями, залежність від російської інфраструктури створює стратегічну вразливість.
• Висновок: Ризики дестабілізації постачання через рф зберігаються — це підтримує ціновий преміум для більш «безпечної» казахстанської нафти, що йде альтернативними маршрутами.

3. Турецький інтерес і розширення енергетичного партнерства

• Туреччина: Заявила про готовність компанії Turkiye Petroleum розпочати роботу на казахстанському ринку.
• Сфери співпраці: Диверсифікація джерел енергії, будівництво електростанцій.
• Висновок: Розширення ролі Туреччини у постачанні нафти з Центральної Азії зміцнює позиції BTC як стабільного маршруту, підвищуючи його конкурентоспроможність проти портів рф.

4. Стратегічний вплив на ціни та очікування

• Короткостроковий вплив: Збільшення пропозиції нафтопродуктів через Середземне море може зменшити тиск на локальні котирування.
• Середньостроковий прогноз: Якщо обсяги BTC продовжать зростати, а ризики на маршрутах через рф не зникнуть — тренд на зростання геополітичного преміуму в регіоні Чорного моря збережеться.
• Глобальний аспект: Участь великих міжнародних гравців (зокрема Chevron) у каспійських родовищах забезпечує високий рівень уваги ринку до стабільності експорту з Казахстану.

«Ми обговорили перспективи нарощування експорту і вітаємо наміри Turkiye Petroleum працювати на казахстанському ринку» — Касим-Жомарт Токаєв

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

«`

Нові санкції ЄС щодо пального, виготовленого з російської нафти, запускають ефект доміно у глобальній структурі постачання дизелю. Під заборону потрапляють навіть партії з третіх країн, що використовують сировину російського походження. Це спричинить перерозподіл логістики, ріст фрахтів і дефіцит ресурсу, попри нинішню м’яку реакцію ринку.

Фундаментальні зрушення на ринку дизелю

• Санкції з 2026 року: ЄС забороняє імпорт дизелю та газойлю з третіх країн (Індія, Туреччина), якщо той виготовлено з російської сировини.
• До 20% постачань під загрозою: Саме таку частку дизельного імпорту до ЄС можуть втратити через нові правила.
• Низькі запаси: Рівень запасів у хабах ARA, Сінгапурі та на узбережжі Мексиканської затоки США – на 20% нижче десятирічних сезонних середніх значень.

Вплив на цінові очікування та логістику

• М’яка реакція ринку оманлива: Незначне послаблення crack spread на ICE не відповідає глибині структурної загрози.
• Ререйтинґ логістики: Перенаправлення постачань із Індії та Туреччини дестабілізує баланс у Середземномор’ї, посилюючи конкуренцію за «чисті» вантажі.
• Фрахти зростатимуть: Попит на compliant‑вантажі з несанкціонованим походженням посилить тиск на логістичні витрати.

Наслідки для переробників і джерел постачання

• Вигода для Перської затоки: Саудівська Аравія та ОАЕ виграють від переорієнтації попиту ЄС, оскільки їхня сировина не має російського походження.
• Стійкі маржі до 2026 року: На думку аналітиків S&P Global, прибутковість нафтопереробки залишатиметься високою через зниження виходу дизелю зі світлих сортів нафти.
• Тиск на частину переробників: Деякі компанії можуть втратити маржу або змінити стратегії постачання, аби оминути обмеження.

Регуляторна невизначеність

• Реальний контроль – під питанням: Як і в попередніх пакетах санкцій, ефективність контролю за дотриманням нових правил залишається невизначеною.
• Стимулювання тіньових схем: Ризик появи нових шляхів маскування походження зростає.

Висновки

• Ціни можуть зреагувати із запізненням: Потенціал зростання закладено у фундаментальних факторах, попри сьогоднішню стабільність котирувань.
• Європейські споживачі ризикують: Через санкції та нестачу запасів в АРА-хабах, ринок ЄС стає вразливим до будь-яких додаткових потрясінь.
• Зростають логістичні витрати: Перерозподіл маршрутів і зниження обсягу compliant-сировини посилюють тиск на фрахтові ставки та кінцеві ціни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Ціни на нафту Urals залишаються стабільними на тлі нових обмежень експорту та інцидентів на маршрутах постачання. рф готує жорсткіші заходи щодо експорту бензину, що може вплинути на ринок постачання в Чорноморському регіоні.

Стабільність Urals та відновлення експорту

• Диференціали нафти Urals до Brent залишилися незмінними в четвер.
• Порти Чорного моря рф відновили експорт нафти з Казахстану після добової перерви.
• Служба безпеки рф (ФСБ) почала надавати дозволи іноземним танкерам на захід у порти.

Інциденти на терміналах і переорієнтація маршрутів

• Компанія BP виявила органічні хлориди в частині резервуарів у турецькому терміналі Джейхан.
• Завантаження нафти триває з резервуарів, де рівень хлоридів відповідає нормам.
• Танкер з нафтою Urals перенаправили з порту Вадінар (Індія) до порту Мундра через санкції ЄС проти Nayara Energy.

Майбутнє обмеження експорту бензину з рф

• рф планує запровадити жорсткіше обмеження експорту бензину, включно з обмеженнями для виробників пального.
• Мета — стримати зростання внутрішніх цін на тлі дефіциту.
• За словами трьох джерел у галузі, рішення очікується найближчими днями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити звіт по ринку