Загострення на Близькому Сході викликало різку реакцію фінансових ринків і підвищення нафтових котирувань. Водночас реальний ринок нафти залишається стабільним через профіцит видобутку приблизно 3 млн барелів на добу. Експерти пояснюють: нинішній стрибок цін — це переважно “воєнна премія” фінансових інструментів, а не наслідок дефіциту сировини. Для росії така ситуація може принести лише короткострокове зростання доходів, тоді як для України ризиком є маніпуляції цінами на ринку пального.

Чому зростають котирування нафти і що насправді відбувається на ринку

Котирування проти реальної нафти

Заголовки про різке подорожчання нафти після ескалації на Близькому Сході не означають автоматичного зростання вартості реальної сировини або пального. Йдеться насамперед про рух біржових котирувань, які відображають торгівлю фінансовими інструментами.

• Нафтові деривативи — вторинні фінансові інструменти, що торгуються на біржах;
• вони лише частково пов’язані з фізичними постачаннями нафти;
• за оцінками експертів, лише близько 1% біржових угод завершується реальним постачанням нафти.

Тому поточне зростання котирувань — передусім реакція фінансових ринків на політичні ризики, а не наслідок браку сировини.

«Йдеться не про зростання нафти, а про зростання нафтових котирувань. Це різні речі: фізична нафта і деривативи — різні інструменти», — пояснив експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев.

Скільки насправді коштує нафта

На ринку фізичної сировини ціни залишаються значно нижчими за біржові.

• реальна ціна нафти: приблизно 55–60 дол./барель;
• котирування: до 80 дол./барель;
• воєнна премія становить близько 25–30%.

Експерти пояснюють це тим, що у світі спостерігається профіцит видобутку близько 3 млн барелів щодня. Надлишки накопичуються у стратегічних і комерційних сховищах, зокрема в Китаї та інших країнах.

Чому ціни можуть знизитися

Надлишок пропозиції поступово тисне на ринок.

• кожного дня у світі утворюється приблизно 3 млн барелів надлишкової нафти;
• ця сировина накопичується у сховищах;
• переповнення резервуарів зрештою змушує продавців знижувати ціну.

Тому навіть якщо котирування короткостроково піднімуться, довгострокова тенденція може бути протилежною.

Чи виграє росія від подорожчання

Навіть у разі короткострокового зростання котирувань росія отримує обмежений ефект.

• російська нафта продається зі знижкою понад 30 дол./барель;
• частина інфраструктури, зокрема портові термінали, пошкоджені;
• середня ціна відвантаження з портів раніше становила 32–34 дол./барель, тоді як бажаний рівень для російського бюджету — близько 40 дол.

Тому можливе зростання доходів може бути лише короткочасним.

«Можливо, кілька декад надходження до бюджету будуть більшими, але потім знову настане спад», — зазначив Геннадій Рябцев.

Ормузька протока і ризики для ринку

Одним із ключових геополітичних факторів залишається Ормузька протока — важливий маршрут транспортування нафти.

• через неї проходить до 20% світових постачань нафти;
• повне блокування потребує значних військових ресурсів;
• навіть тимчасова зупинка судноплавства на 1–2 тижні не створить критичного дефіциту через наявні запаси.

Крім того, на світовому ринку зараз приблизно третина танкерного флоту простоює, що також пом’якшує можливі перебої з логістикою.

Як геоекономіка змінила нафтовий ринок

Світовий нафтовий ринок значно змінився з 1970-х років.

• у 1973–1974 роках нафтове ембарго призвело до глобальної енергетичної кризи;
• у відповідь з’явилися ф’ючерси — фінансові інструменти страхування постачань;
• у 2000-х роках банки почали випускати деривативи — інструменти страхування самих ф’ючерсів.

Сьогодні фінансові ринки значною мірою визначають динаміку котирувань, тоді як реальний ринок нафти реагує значно повільніше.

Що відбувається з цінами на пальне в Україні

Український ринок пального реагує на світові новини швидше, ніж на реальні економічні фактори.

• під час 12-денної війни між Ізраїлем та Іраном котирування піднялися до приблизно 80 дол./барель;
• після цього українські преміальні мережі підвищили ціни на 3–4 грн за літр;
• коли котирування знизилися до 60–62 дол./барель, ціни на АЗС практично не змінилися.

Серед об’єктивних чинників зростання вартості пального експерти називають:

• підвищення акцизів;
• послаблення гривні до долара і євро;
• зростання вартості нафтопродуктів на кордоні.

Стратегічні резерви нафти у світі

Більшість країн мають стратегічні резерви, які можуть пом’якшити кризу постачання.

• у ЄС обов’язковий рівень запасів — 60 днів споживання;
• США також мають великі стратегічні резерви;
• частина запасів зберігається у компаній і навіть у споживачів.

Наприклад, значні обсяги пального фактично зберігаються у баках автомобілів, що також створює певний запас на випадок перебоїв.

Висновки для України в умовах війни

• Світовий ринок нафти має профіцит, тому довготривала глобальна криза постачання малоймовірна навіть за загострення на Близькому Сході.
• Короткострокові стрибки котирувань можуть використовуватися для спекулятивного підвищення цін на пальне.
• Водночас удари по ключовій нафтовій інфраструктурі росії можуть мати значний економічний ефект, оскільки таких вузлів у країні менше десяти.

З огляду на це для України критично важливо підтримувати диверсифіковані канали постачання нафтопродуктів з Європи та зберігати достатні резерви для стабільності ринку.

Джерело: Terminal

За матеріалами: YouTube-інтерв’ю з експертом Геннадієм Рябцевим

Україна офіційно звернулася до Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) зі скаргою на дії росії, яка будує нові лінії електропередач для підключення окупованої Запорізької АЕС до своєї енергомережі. Ці дії викликають серйозне занепокоєння щодо ядерної безпеки та суверенітету України.

МАГАТЕ висловлює занепокоєння щодо планів росії

• МАГАТЕ повідомило, що директор агентства Рафаель Гроссі планує відвідати Київ у найближчі дні для обговорення ситуації навколо Запорізької АЕС.
• За даними Greenpeace, росія будує понад 80 км нових ліній електропередач між окупованими Маріуполем і Бердянськом для підключення ЗАЕС до своєї енергосистеми.
• Українські офіційні особи попереджають, що спроби перезапустити станцію можуть призвести до ядерної катастрофи, оскільки російський персонал не має належної підготовки для роботи з оновленим обладнанням ЗАЕС.

«Спроби росії підключити Запорізьку АЕС до своєї енергосистеми є грубим порушенням міжнародного права та суверенітету України», — зазначив директор НТЦ «Псіхєя» Сергій Сапєгін.

Джерело: Terminal
За матеріалами:

Reuters: Ukraine protests to IAEA over Russia building power lines to Zaporizhzhia nuclear plant
The Moscow Times: Russia Building Power Lines to Restart Occupied Ukrainian Nuclear Plant
Euronews: IAEA chief Rafael Grossi to revisit Ukraine and Russia imminently