Заплановане з 1 січня 2026 року підвищення акцизу на моторне паливо формально створює умови для зростання роздрібних цін. Водночас наявні ринкові та цінові показники свідчать, що реальний тиск на споживачів значною мірою зумовлений не податками як такими, а поєднанням податкової політики та слабкого антимонопольного регулювання. За відсутності системних змін навіть помірні податкові рішення надалі трансформуватимуться у прискорене подорожчання пального.

Акциз 2026: номінальний вплив на ціни

За збереження поточних економічних і регуляторних умов підвищення акцизу з 1 січня 2026 року потенційно вплине на роздрібні ціни таким чином:

• бензин А-95 — близько +1,7 грн/л;
• дизельне пальне — близько +2,3 грн/л;
• LPG (автогаз) — близько +1,5 грн/л.

Це вже третє підвищення акцизу з 2024 року. У сукупності за 2024–2026 роки акцизне навантаження зросло:

• на LPG — майже у чотири рази;
• на дизельне пальне — на 83%;
• на бензин А-95 — на 40%.

Ціни на пальне під час війни: розрив між факторами та реальністю

З початку повномасштабної агресії роздрібні ціни на пальне в Україні зросли значно швидше, ніж цього вимагала сукупність базових економічних чинників:

• А-95: з 34 до 58 грн/л (+70%);
• дизельне пальне: з 32 до 58 грн/л (+81%);
• LPG: з 19 до 38 грн/л (+100%).

Водночас ключові зовнішні фактори діяли у протилежному напрямку:

• середня ціна Brent знизилася з 97 до 61 дол./барель (–37%);
• європейські котирування бензину Євро-5 (CIF Med) зменшилися на 31%;
• котирування дизпального — на 24%;
• курс долара до гривні зріс на 41%, євро — на 48%.

Розрахунки показують, що за сукупним впливом цих чинників ціни мали зрости значно менше:

• дизельне пальне — близько +16% проти фактичних +70%;
• А-95 — близько +42% проти +71%;
• LPG — близько +76% проти майже +99%.

Податки, маржа і концентрація: структура ціни у 2026 році

У січні 2026 року податкове навантаження у структурі ціни пального становитиме:

• дизельне пальне — близько 42%;
• бензин — близько 44%;
• LPG — близько 47%.

За ціни 63 грн/л на преміальний А-95 споживач сплатить державі майже 28 грн/л податків. Окремо враховується роздрібна маржа, яка у преміальних мережах у 2025 році становила в середньому 10–12 грн/л і була завищена щонайменше на 5 грн/л через посилення ринкової влади.

Додатковим фактором концентрації стали авансові платежі, які витісняють малий і середній бізнес із роздрібного сегмента, зменшуючи конкуренцію та підсилюючи ціновий тиск.

Соціальні ризики євроінтеграційної податкової моделі

Підвищення акцизів обґрунтовується вимогами євроінтеграції. Водночас за умов, коли доходи українців у рази нижчі за європейські, механічне перенесення європейської податкової моделі створює соціальні ризики. Саме податкове навантаження на пальне та висока ринкова концентрація стали одним із драйверів подорожчання продуктів харчування, промислових товарів і послуг.

Що може змінити ситуацію на ринку пального

• Перезавантаження антимонопольної політики через ex ante-контроль — превентивний нагляд за маржею, концентрацією та ціновою поведінкою операторів до виникнення цінових сплесків.
• Зниження регуляторних бар’єрів для малого й середнього бізнесу, зокрема скасування авансових платежів.
• Прозорість ціноутворення шляхом публічного моніторингу структури роздрібної ціни.
• Корекція податкової політики з урахуванням платоспроможності населення та воєнних умов.
• Підтримка конкуренції через рівні умови доступу до імпорту, логістики та інфраструктури.

Висновки

Поточна модель ринку пального демонструє, що податки, слабка конкуренція та висока маржа взаємно підсилюють одна одну. За відсутності системних змін будь-яке подальше підвищення акцизів автоматично трансформуватиметься у додатковий ціновий тиск на громадян. Захист прав споживачів полягає не в адміністративному стримуванні цін, а у відновленні балансу між податковою політикою, конкуренцією та ринковою поведінкою операторів.

Джерело: Terminal

За матеріалами: В.Омельченко

В Україні тривають відновлювальні роботи на енергооб’єктах, які постраждали внаслідок обстрілів. Влада вживає необхідні заходи для забезпечення сталої роботи енергосистеми. Активно готуються об’єкти до наступного опалювального сезону та періодів підвищеного навантаження в літній період.

Особлива увага приділяється раціональному використанню електроенергії, особливо у пікові години споживання вранці і ввечері. Це допомагає знизити навантаження на енергетичну систему та забезпечити стабільне функціонування енергетичної інфраструктури.

Ситуація на Запорізькій АЕС

Що стосується Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), на цей час рівень води в ставку-охолоджувачі становить 14.04 м. Цього рівня достатньо для забезпечення потреб станції в охолодженні.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: Міненерго України

Українська енергосистема відновлюється після атак — тривають ремонтні роботи, готується обладнання до літа та наступного опалювального сезону.

В Україні тривають відновлювальні роботи на енергетичних об’єктах, пошкоджених унаслідок російських обстрілів.

Задля забезпечення стабільності функціонування енергосистеми впроваджуються необхідні технічні заходи. Одночасно активно ведеться підготовка обладнання до наступного опалювального сезону та періодів підвищеного навантаження у літній період.

Уряд та енергетичні компанії закликають споживачів до раціонального використання електроенергії, особливо у пікові години — зранку та ввечері. Такий підхід дозволяє зменшити навантаження на мережу та забезпечити її стійку роботу в умовах підвищених ризиків.

Ситуація на Запорізькій АЕС

Рівень води у ставку-охолоджувачі Запорізької атомної електростанції становить 14,04 метра. Цього обсягу наразі достатньо для повного забезпечення технологічних потреб станції.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: Міненерго України