Регіони далекосхідного макрорегіону рф фіксують нестачу бензину через перерозподіл ресурсів після серії ударів по НПЗ у європейській частині країни та через давні інфраструктурні дисбаланси. Місцеве виробництво покриває лише 55–60% попиту на бензин і 60–65% на дизель, тоді як логістика з інших регіонів подовжує відновлення ринку попри стабілізацію загальнонаціональних показників.

Паливна напруга на Далекому Сході рф

• Звернення влади Забайкальського краю до прем’єра михаїла мішустіна та Міненерго щодо дефіциту бензину.
• Регіон отримує пальне переважно з Ачинського та Ангарського НПЗ (Красноярський край та Іркутська область), які не були цілями ударів, але перерозподіл потоків зменшив доступні обсяги.
• Інтегрованість ринку пального призводить до переорієнтації ресурсів із НПЗ (зокрема Омського), що зазвичай підживлюють Далекий Схід, у бік регіонів із більшим дефіцитом.

«Ринки пального інтегровані. Якщо НПЗ у європейській частині рф уражають дрони, ресурси перерозподіляються… У підсумку для східних регіонів залишається менше пального», — індустріальний експерт для The Insider.

Ключові числові індикатори

• 55–60% — частка покриття місцевого попиту на бензин у далекосхідному макроринку.
• 60–65% — частка покриття попиту на дизель у цьому ж регіоні.
• ~10% — орієнтовний загальнонаціональний «запас» бензину, названий слабким і недостатнім для шоків.
• 20 л/особу — ліміт у Криму під час пікової напруги, що спричинив черги й панічні закупівлі.
• 0,3–0,4%/тиждень — темпи зростання роздрібних цін на бензин від червня, швидші за інфляцію.
• 38% (оцінка Siala) — верхня межа простою первинних потужностей переробки станом на кінець вересня; експерти вважають цю величину завищеною як синхронну.
• 500 тис. барелів/день (~10%) — оцінене падіння випуску НПЗ за JPMorgan; 1,1 млн барелів/день (17%) — оцінка Reuters щодо зниження потужностей.
• 24 атаки по 15 об’єктах у 2024 році; 18 успішних атак (січень–березень 2025) по 11 підприємствах; 27 уражених об’єктів у липні–жовтні 2025.
• 8 підприємств піддавалися повторним ударам із інтервалами, що скоротилися «з місяців до тижнів».
• 120 кг — вага бойової частини FP-1; 1 500 км — дальність; $55 000 — приблизна ціна одиниці, що масштабно виробляється.
• 3% — падіння випуску нафтопродуктів у 2024 році до 267 млн т; 10 великих НПЗ зупинялися повністю або частково (серпень–вересень 2025).

Що каже ринок

«Скорочення потужностей в одному регіоні запускає ручний перерозподіл потоків. Дефіцити — постійна риса далекосхідної інфраструктури… Незалежні мережі під час кризи забезпечувалися за залишковим принципом», — індустріальне джерело для The Insider.

• Структурна вразливість: домінують незалежні АЗС, яким важче утримувати ціни й забезпечувати постачання під час збоїв.
• Нерівномірне забезпечення: паливо наявне у великих компаній насамперед для власних мереж; незалежні гравці іноді не можуть купити бензин за прийнятною ціною або чекають на вже оплачені партії.
• Логістичний «хвіст»: навіть при загальній стабілізації країни Далекий Схід відновлюється повільніше через довгі та дорогі плечі постачання.

Ланцюги постачання та «вузькі місця»

• Перерозподіл із Омського НПЗ, який традиційно живить Схід, зменшує пропозицію в регіоні.
• Експорт нафтової сировини (нафти нафтенової — нафти нізької щільності) / нафти-сировини (нафти-напівпродукту: нафти (naphtha)) із Хабаровського та Комсомольського НПЗ триває; її можна було б спрямувати на бензин після доукомплектації обладнання, чого досі не зроблено.
• Сезонне навантаження + ремонти підсилили дефіцит; Міненерго просило відтермінувати ремонти, Газпром нафта перенесла ремонти на Омському НПЗ.

Державні заходи

• Заборона експорту бензину до кінця року; дизель частково дозволено до експорту (виробництво вдвічі перевищує внутрішній попит).
• Координація з РЗ щодо прискореної доставки цистерн у найбільш дефіцитні регіони.
• Пропозиція допустити ММА (монометиланілін) як присадку на 6 місяців для покращення октану.

«Глибокі удари» та горизонт ризиків

• Географія: у 2025 році більшість цілей — понад 500 км від кордону України; зменшення інтервалів між атаками зриває ремонти (приклад: Сизранський НПЗ — ураження 18 лютого та знову 4 березня).
• Технічні обмеження: санкції ускладнюють заміни вузлів (AVT), подовжують простої, знижують якість пального через тимчасові рішення.
• Прогноз: за оцінками, упродовж 6–12 місяців зупинки можуть сягнути 25% інстальованої потужності; МЕА очікує часткове відновлення після червня 2026 (без урахування додаткових ударів).

Наслідки для ринків

• Внутрішній ринок рф: поширені перебої в ~60 регіонах, ліміт у Криму, рекордні оптові ціни й прискорене зростання роздробу.
• Зовнішні ефекти: Монголія може перейти на імпорт бензину з Китаю; незалежні АЗС, що забезпечують ~60% мережі, фіксують збитки, частина — закривається; затримки постачання сягають до 2 місяців.
• Бюджетний канал: тривалі втрати переробки здатні змусити зменшити видобуток сирої нафти, що вдарить по доходах бюджету москва.

Висновки

• Причина → наслідок: серія уражень НПЗ у європейській частині рф запустила перерозподіл потоків, який оголив хронічну недостатність місцевого виробництва на Далекому Сході (55–60%/60–65%).
• Обмежений буфер: оголошений загальнонаціональний «надлишок» бензину близько 10% є замалим проти збоїв, що швидко перетворюються на дефіцит у регіонах із довгою логістикою.
• Інституційна вразливість: домінування незалежних АЗС знижує стійкість мереж до шоків, особливо під час ручного регулювання постачання.
• Тренд на загострення: навіть «менші» оцінки втрат (500 тис. б/д; 1,1 млн б/д) у динаміці означають кумулятивний дефіцит, бо швидкість уражень переважає темпи ремонту.
• Часова інерція: попри сигнал про проходження піку кризи, для Далекого Сходу відновлення затримується через довге і дороге плече постачання.

Перспективи до кінця листопада та далі

• Короткостроково: гостра фаза слабшає, балансування ринку триває, але регіональна напруга збережеться через логістику.
• Середньостроково: ризик повторних ударів та ремонтних «петель» піднімає ймовірність системного дефіциту до 2026 року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: theins.ru

росія, що десятиліттями жила з експорту сировини, перетворилася на покупця бензину: у вересні білоруські залізничні постачання зросли приблизно вчетверо до близько 49 тис. тонн, москва скасувала імпортні мита та перейшла до вилучення енергетичних активів у олігархів. Паралельно фіксується ураження 16 із 38 НПЗ і падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. барелів на добу, що зумовлює дефіцити пального та перебої на ринку.

Причини й наслідки паливної кризи на росії

1) Вихідні факти

• Імпорт бензину: білорусь збільшила залізничні постачання до росії приблизно вчетверо — до ~49 000 тонн у вересні (екстрене закриття «дір» у внутрішньому балансі пального).
• Мита: москва скасувала/урізала імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків (щоб знизити «цінову підлогу» для імпортерів і прискорити приватні ввезення).
• Адміністративний тиск: держава вилучила Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передала в держконтроль (спроба прямого управління критичною інфраструктурою).
• Масштаб пошкоджень: уражено 16 із 38 російських НПЗ; експорт нафтопродуктів зменшився приблизно на 170 тис. б/д.
• Оперативні збої: на АЗС у Бєлгороді заборонено каністри; у Волгограді на заправках «Газпром» немає пального; «Яр-Нафть» і «Волга-Нафть» без бензину; в окупованому Донецьку — черги та дефіцит А-92/А-95.
• Ескалація ударів: заява про намір України масштабувати удари по логістиці та паливній інфраструктурі; у відкритих звітах фіксуються потрапляння в нафтоб’єкти кожні 1–2 дні.

2) Зв’язки

• Серійні удари по НПЗ → фізична втрата переробних потужностей → дефіцит бензину/дизелю всередині країни.
• Дефіцит переробки → падіння експортних відвантажень (≈ –170 тис. б/д) → перекроювання потоків (вивільнення місця для імпорту, зменшення пропозиції в експорті).
• Імпортні «латки» (49 тис. т з білорусі) → тимчасове пом’якшення дефіциту на АЗС, але не відновлення втраченої потужності НПЗ.
• Скасування мит → зниження бар’єрів входу для приватних імпортерів → короткострокове нарощення імпорту, але сигнал недовіри до власної переробки.
• Вилучення активів → вручне управління (деталі постачання, ремонт, персонал) → політичні ризики (опір мереж впливу олігархів) і невизначеність ефективності.

3) Висновки щодо впливу на ринки нафти й нафтопродуктів

• Ринки нафтопродуктів у Євразії: скорочення російської переробки та експорту приблизно на 170 тис. б/д ущільнює пропозицію у регіоні, посилюючи ціновий тиск на бензин/дизель. Імпорт до росії (~49 тис. т за вересень лише з білорусі) перерозподіляє регіональні потоки, підвищуючи конкуренцію за вільні партії.
• Цінові сигнали: скасування мит у росії зменшує чисті нетбек-ціни для імпортерів на внутрішній ринок росії, перетягуючи частину обсягів із сусідніх ринків та локально стабілізуючи внутрішні ціни, але за рахунок жорсткішої конкуренції за товар у регіоні.
• Логістичний фактор: ураження НПЗ + обмеження трубопроводів/залізниці/портів не переналаштовуються миттєво, тож імпорт «накладається» поверх дефіциту без вирішення структурної проблеми — це підвищує волатильність і ризик періодичних «вибухів» дефіциту.
• Структурний тренд: якщо удари кожні 1–2 дні зберігаються, а ремонт/запчастини/інженери не відновлюють потужність, ринок отримає тривалу «дірку» в пропозиції, що підпирає премії у цінах на нафтопродукти та зменшує гнучкість експорту з росії.
• Політичний ризик-преміум: вилучення активів і «ручне управління» створюють регуляторну невизначеність для ринку постачання/сервісу (запчастини, інженери), що знижує ймовірність швидкого відновлення переробки.

4) Хронологія й ключові дії

• Вересень: білорусь збільшує постачання бензину росії приблизно вчетверо до ~49 000 тонн.
• Після екстреного імпорту: москва скасовує/урізає імпортні мита на бензин із Азії та інших напрямків.
• Далі: вилучення Oblkomun-energo у двох мільярдерів і передача під держконтроль.
• Поточні наслідки: дефіцити на АЗС у низці регіонів, падіння експорту нафтопродуктів приблизно на 170 тис. б/д, уражено 16 із 38 НПЗ.

5) Стан «на землі»

• Бєлгород: заборона заправки в каністри (обмеження генераторів для населення).
• Волгоград: на АЗС «Газпром» немає пального.
• «Яр-Нафть», «Волга-Нафть»: без бензину.
• Окупований Донецьк: черги, зникнення А-92/А-95.

6) Оцінка ефективності заходів

• Імпорт і мита — лише «патч»: зменшують дефіцит у моменті, але не відновлюють фізичну переробку.
• Вилучення активів — критично залежить від доступу до запчастин, інженерів, техобслуговування. Без цього зміна власності «косметична».
• Імовірний базовий сценарій — довша фаза раціонування на внутрішньому ринку та менша експортна гнучкість.

Джерело: Terminal

За матеріалами: euromaidanpress.com