Велика Британія оголосила найбільший з 2022 року пакет санкцій проти росії, приурочений до четвертої річниці повномасштабного вторгнення в Україну. Під обмеження потрапив трубопровідний гігант «Транснєфть», через який транспортується понад 80% російського експорту сирої нафти. Загалом кількість підсанкційних осіб, компаній і суден перевищила 3 000. Лондон намагається вдарити по енергетичних доходах москви, які залишаються ключовим джерелом фінансування війни.

Санкції як інструмент тиску: енергетичний вузол під прицілом

«Транснєфть» — інфраструктурна артерія експорту

24 лютого 2026 року уряд Великої Британії оголосив про запровадження майже 300 нових санкційних заходів. Центральною мішенню стала компанія Transneft — один із найбільших у світі операторів нафтопроводів.

• Понад 80% експорту російської сирої нафти транспортується саме через її систему трубопроводів.
• Компанію визначено як ключовий елемент енергетичних доходів москви.
• Санкції мають на меті подальше скорочення фінансових потоків, що підтримують військову агресію.

«Велика Британія сьогодні вжила рішучих заходів для порушення критичних фінансових, військових та дохідних потоків, які підтримують агресію росії», — заявила міністерка закордонних справ Yvette Cooper.

Наймасштабніший пакет із 2022 року

Нові обмеження стали найбільшими з початку повномасштабної війни:

• Під санкціями тепер понад 3 000 фізичних і юридичних осіб та суден.
• До списку додано 48 нафтових танкерів, які пов’язують із так званим «тіньовим флотом».
• Під обмеження потрапили дочірні структури державної ядерної корпорації Rosatom, що підтримують експорт ядерної енергії.
• Окремо згадано Gazprom SPG Portovaya LLC, залучену до «постачання» скрапленого природного газу (СПГ).
• У санкційний перелік внесено низку російських банків.

Компанія Gazprom перебуває під санкціями з січня 2025 року — у координації зі США.

«Тіньовий флот» і «темна мережа» нафти

Лондон акцентував увагу на так званих «dark-web oil networks» — схемах прихованої торгівлі нафтою. Під санкції потрапили:

• 175 компаній, пов’язаних із групою 2Rivers, зареєстрованою в Дубаї.
• Операторів старих і часто незастрахованих танкерів.

За оцінкою британського уряду, 2Rivers є одним із найбільших у світі операторів «тіньового флоту» та важливим трейдером російської нафти.

Чи працюють санкції: цифри й тенденції

Попри десятки тисяч обмежень із боку Заходу, істотного падіння фізичних обсягів експорту російської нафти поки не зафіксовано. Китай, Індія та Туреччина продовжують закупівлі.

За даними аналітичного центру Centre for Research on Energy and Clean Air:

• За 12 місяців до 24 лютого 2026 року росія заробила 193 млрд євро на експорті нафти, газу, вугілля та нафтопродуктів.
• Це на 27% менше, ніж у порівнянний період до вторгнення.

Експорт газу різко скоротився з 2022 року. Водночас нафтові обсяги залишаються стабільними, але москва змушена продавати сиру нафту за нижчими цінами, що зменшує валютні надходження.

Очікується, що цього року експорт може почати знижуватися після санкцій проти Lukoil та Rosneft, а також додаткових обмежень на танкери з боку США та ЄС.

Геополітична складова

Президент США Donald Trump наполягає на скороченні імпорту російської нафти Індією як умові торговельної угоди. Водночас ЄС поки не зміг погодити новий пакет санкцій через суперечки щодо нафтових «постачань».

Висновки

• Інфраструктурний удар по «Транснєфті» спрямований на вузьке місце російського експорту.
• Санкції дедалі більше фокусуються на логістичних та фінансових ланцюгах, а не лише на видобувних компаніях.
• Попри падіння доходів на 27%, росія зберігає значні енергетичні прибутки.
• Ринок адаптується через перенаправлення потоків до Азії та використання «тіньового флоту».

Джерело: Terminal
За матеріалами: Reuters

Після припинення транзиту російської нафти через Україну з 27 січня Угорщина та Словаччина звернулися до Хорватії з проханням забезпечити транспортування сировини через нафтопровід Adria. Угорська компанія MOL ініціювала розконсервацію стратегічних резервів обсягом до 250 тис. тонн. Ситуація оголила вразливість регіональної енергетичної безпеки та поставила питання про альтернативну логістику і стабільність постачання.

Причини зупинки та політичне загострення

Постачання російської нафти південною гілкою нафтопроводу «Дружба» припинене з 27 січня. Сторони конфлікту пояснюють це по-різному:

• Українська сторона заявила, що причиною стала атака росії на українську ділянку трубопроводу.
• У Будапешті звинуватили Київ у політичній мотивації припинення транзиту.
• Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що затримка відновлення роботи труби може бути інструментом тиску щодо позиції Угорщини стосовно майбутнього членства України в ЄС.

Європейська комісія підтвердила, що постачання через «Дружбу» не здійснюється з кінця січня та перебуває в постійному моніторингу.

Ставка на хорватський маршрут

Adria як альтернатива

Угорщина та Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транспортування російської нафти через нафтопровід Adria, який з’єднує порт Омішаль із нафтопереробними заводами в Центральній Європі.

«Ми просимо Хорватію забезпечити транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід Adria, оскільки наше санкційне виключення дозволяє імпорт російської нафти морем у разі перебоїв трубопровідних постачань», — заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто.

Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр підтвердив готовність допомогти, наголосивши, що співпраця відбуватиметься відповідно до законодавства ЄС та регуляторних вимог США.

Часові параметри логістики

• Перші морські партії нафти очікуються в порту Омішаль на початку березня.
• Доставка до угорських НПЗ триватиме ще 5–12 днів.

Це означає, що навіть за швидкого реагування ринок стикається з щонайменше місячним лагом між зупинкою постачання та повноцінною компенсацією обсягів.

Стратегічні резерви: перший етап розконсервації

Компанія MOL звернулася до уряду Угорщини з ініціативою використати стратегічні запаси для збереження стабільності регіонального постачання.

• Планується вивільнення до 250 000 тонн сирої нафти на першому етапі.
• Паралельно НПЗ компанії вже отримують морську нафту.

Для порівняння: у 2024 році постачання російської нафти південною гілкою «Дружби» впали до 9,7 млн тонн — це мінімум за останні 10 років. Із них:

• Словаччина отримала 4,9 млн тонн,
• Угорщина — близько 4,35 млн тонн.

Таким чином, обсяг потенційно вивільнених резервів становить приблизно 2,5% від річного транзиту 2024 року через південну гілку.

Санкційні винятки та залежність від російської сировини

Угорщина та Словаччина мають винятки з санкцій ЄС щодо трубопровідної російської нафти. Обидві країни значною мірою залежать від російських енергоносіїв і виступали проти повного припинення таких постачань у межах політики скорочення доходів росії від експорту енергоресурсів.

Попри це, потоки через «Дружбу» вже перебували під тиском через атаки дронів на російську інфраструктуру, що додатково знижувало стабільність системи.

Що це означає для регіону

• Зростання ролі морської логістики як резервного механізму постачання.
• Посилення значення стратегічних запасів як інструменту оперативного реагування.
• Підвищення політичної складової в енергетичних рішеннях Центральної Європи.

Фактично ситуація демонструє, що навіть за наявності формальних санкційних винятків трубопровідні маршрути залишаються вразливими до військових та політичних ризиків.

Джерело: Terminal.

За матеріалами: Reuters.

Повна зупинка прокачування нафти через українську ділянку нафтопроводу «Дружба» з 27 січня змусила Угорщину та Словаччину терміново звернутися до Хорватії із проханням дозволити транзит російської сировини через Адріатичний нафтопровід. Подія розгортається на тлі взаємних звинувачень у політичному тиску, ударів по енергетичній інфраструктурі та активізації дипломатичних контактів у регіоні.

Зупинка «Дружби» та пошук нового маршруту

Прокачування нафти через українську ділянку магістрального нафтопроводу «Дружба» повністю припинене з 27 січня. Йдеться про гілку, яка забезпечує постачання сировини до Угорщини та Словаччини.

• Угорщина і Словаччина офіційно звернулися до Хорватії з проханням дозволити транзит російської нафти через Адріатичний нафтопровід.
• Оператором маршруту є державна хорватська компанія Janaf.
• Нафтопровід з’єднує порт Омішаль на узбережжі Адріатики з нафтопереробними заводами в Угорщині та Словаччині.

Таким чином, країни намагаються замінити сухопутний маршрут через Україну на морський шлях із подальшим трубопровідним транспортуванням.

Позиції сторін

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що виняток із санкцій ЄС дозволяє його країні імпортувати російську нафту морем у разі зупинки трубопровідних «постачання».

Міністр економіки Хорватії Анте Шушняр наголосив:

«Ніхто не повинен залишитися без пального», — за умови, що допомога відповідатиме законодавству ЄС та санкціям США.

Українська сторона повідомляє, що причиною зупинки стали російські удари по інфраструктурі трубопроводу понад два тижні тому.

• Атака відбулася поблизу міста Броди — вузлової точки з’єднання «Дружби» з іншими об’єктами інфраструктури.
• Місцева влада зафіксувала забруднення внаслідок горіння нафтопродуктів.
• Інцидент став частиною серії ударів росії по українській енергетичній інфраструктурі.

Водночас офіційні особи Угорщини та Словаччини стверджують, що технічних причин для припинення прокачування немає, називаючи ситуацію «політичним шантажем».

Політичний контекст

Енергетична напруга збіглася з активними дипломатичними подіями:

• Держсекретар США Марко Рубіо зустрівся з прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном у Будапешті.
• Під час візиту було підписано масштабну угоду про співпрацю у сфері цивільної ядерної енергетики.
• Документ передбачає можливість закупівлі американських малих модульних реакторів та ядерного палива.

Окремо зазначено, що президент США Дональд Трамп «глибоко відданий» успіху Орбана на виборах 12 квітня, де той претендує на п’ятий поспіль термін.

Що означає переорієнтація на Адріатику

Для регіонального ринку

• Морський імпорт автоматично означає зміну логістики — від танкерів до перевалки в порту й подальшого транспортування трубопроводом.
• Зростає роль хорватського порту Омішаль як стратегічного вузла.
• Залежність від української ділянки «Дружби» тимчасово зменшується.

Фактично формується альтернативний маршрут, який може знизити ризики, пов’язані з воєнними діями, але водночас створює нові залежності — від портової інфраструктури та рішень Загреба.

Висновки в умовах широкомасштабної війни

• Воєнні удари по трубопровідній інфраструктурі доводять необхідність диверсифікації маршрутів.
• Морські канали можуть частково замінити сухопутні, однак вони вразливі до політичних і санкційних обмежень.
• Стратегічні вузли — такі як Броди — залишаються критично важливими об’єктами.
• Удар поблизу Бродів підтверджує системність атак росії на енергетичні об’єкти.
• Пошкодження трубопроводів має не лише військові, а й екологічні наслідки.
• Інфраструктура, що поєднує кілька країн, стає інструментом геополітичного впливу.
• Заяви про «політичний шантаж» демонструють, що ціна енергоресурсів дедалі більше залежить від дипломатичних рішень.

Ситуація навколо «Дружби» показує, що енергетика залишається одним із ключових фронтів сучасної війни — поряд із військовими та дипломатичними подіями.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice

Світовий нафтовий ринок увійшов у фазу очікування. Інвестори одночасно стежать за напруженістю між США та Іраном, спробами завершити війну росії проти України, а також за сигналами з економіки США. Попри геополітичні ризики, котирування залишаються майже без змін, оскільки реальних перебоїв у постачанні поки не зафіксовано.

Ринок нафти між страхами та фактами

Станом на 10 лютого світові ціни на нафту демонструють стриману динаміку, що свідчить про обережність трейдерів і відсутність чітких сигналів для різкого руху.

Поточна цінова ситуація

• Brent подешевшала на 24 центи або 0,3% і закріпилася на рівні 68,80 долара за барель.
• WTI втратила 40 центів або 0,6%, завершивши торги на рівні 63,96 долара за барель.

Аналітики зазначають, що ринок перебуває у стані паузи до появи чітких сигналів щодо реального впливу геополітики на фізичні потоки нафти.

Трейдери не готові активно рухати ринок вгору чи вниз, доки не з’являться чіткі сигнали з дипломатії, даних про запаси або підтвердження реальних, а не лише потенційних, збоїв у постачанні — аналітики Gelber & Associates

Іран, США та Ормузька протока

• Минулого тижня дипломати США та Ірану провели переговори через посередників в Омані.
• Іран заявив, що контакти дозволили оцінити серйозність позиції Вашингтона та зберегти дипломатичний трек.
• Ситуацію загострює розміщення американської військово-морської флотилії у регіоні.

Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світового споживання нафти. Саме цим маршрутом експортують нафту Іран, Саудівська Аравія, ОАЕ, Кувейт та Ірак, що робить будь-яку ескалацію критичним ризиком для глобального ринку.

За даними Управління енергетичної інформації США, у 2025 році Іран був третім найбільшим виробником нафти в ОПЕК, поступаючись лише Саудівській Аравії та Іраку.

росія, Україна та переформатування потоків

• ЄС готує перелік вимог, які можуть бути висунуті росії в межах потенційного врегулювання війни проти України.
• Метою цих кроків є скорочення нафтових доходів рф.
• У 2025 році росія була третім найбільшим виробником нафти у світі після США та Саудівської Аравії.

Паралельно Індія зменшує закупівлі російської нафти. Державна компанія Indian Oil придбала 6 млн барелів сировини з Західної Африки та Близького Сходу, уникаючи російських обсягів у межах торговельних переговорів із США.

Венесуела

• Розширення ліцензій США може відновити нафтовидобуток Венесуели до середини 2026 року.
• Очікується повернення до рівнів, що існували до морської блокади у грудні.

Економіка США та запаси нафти

• Роздрібні продажі у США в грудні не зросли, що сигналізує про уповільнення споживчої активності.
• Аналітики очікують зростання запасів сирої нафти на 0,1 млн барелів за тиждень.
• Для порівняння: рік тому запаси зросли на 4,1 млн барелів, а середній показник за 5 років становить 1,4 млн барелів.

Інвестори також уважно стежать за даними щодо зайнятості та інфляції, які можуть вплинути на політику Федеральної резервної системи та, відповідно, на попит на енергоносії.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

москва розглядає можливість продовження чинної заборони на експорт бензину щонайменше до кінця лютого 2026 року. Причини — дефіцит пального на внутрішньому ринку, пошкодження нафтопереробної інфраструктури та зниження обсягів перевалки на чорноморських напрямках.

Експортні обмеження рф та наслідки для ринку

Регуляторні рішення

• Заборона на експорт бензину діє для всіх учасників ринку, включно з виробниками та трейдерами, з винятком «постачання» за міжурядовими угодами.
• Поточний термін дії — до 31 грудня 2025 року, і уряд рф розглядає продовження до кінця лютого 2026 року.
• Окремо діє часткова заборона на експорт дизельного пального — обмеження стосуються лише не-виробників до кінця 2025 року.
• За даними джерел у виданні Kommersant, ця часткова заборона на дизель може бути знята з січня 2026 року.

Причини запровадження та продовження обмежень

• Наприкінці літа 2025 року в рф виникли локальні дефіцити бензину на АЗС.
• Причина — масовані удари українських дронів по нафтопереробних заводах та енергетичній інфраструктурі.
• У серпні–вересні окремими днями завантаження НПЗ скорочувалося на 20%.
• Щонайменше 10 нафтопереробних заводів зазнали ударів, частина з них була змушена тимчасово зупинити приймання нафти.
• Водночас загальнонаціональної паніки на АЗС не зафіксовано, але популярні марки бензину були доступні не всюди.

Логістика та експортні потоки

• У листопаді 2025 року «постачання» нафтопродуктів з рф знизилися на 0,8% у порівнянні з жовтнем.
• Падіння експорту з чорноморських портів було частково компенсоване зростанням відвантажень з балтійських терміналів.
• Удари по портах Туапсе та Новоросійськ фактично паралізували експорт пального з чорноморського напрямку в листопаді.

Наслідки для ринку

• Диверсифікація джерел: обмеження з боку рф посилюють перерозподіл потоків у бік альтернативних постачальників.
• Логістична стійкість: залежність від окремих портів демонструє вразливість централізованої експортної моделі.
• Стратегічні запаси: внутрішній дефіцит у рф підтверджує, що експортні обмеження використовуються як інструмент стабілізації внутрішнього ринку.
• Сценарії ударів і блокад: зниження переробки на 20% свідчить про високу чутливість ринку до точкових атак.

Ціноутворення та конкуренція

• Скорочення експорту бензину створює додатковий тиск на регіональні ціни у Східній Європі та Чорноморському басейні.
• Обмеження з боку рф потенційно збільшують маржу альтернативних постачальників.
• Внутрішня політика рф демонструє пріоритет цінової стабільності над валютною виручкою.

Джерело: Terminal

За матеріалами першоджерела: Oilprice.com

Світові ціни на нафту 3 грудня 2025 року помірно зросли: Brent піднялася до $62,67 за барель, WTI — до $58,95, попри зростання запасів у США та відсутність прориву на п’ятигодинних мирних перемовинах у москві між представниками США та росії. Поєднання геополітичної напруги, санкційного тиску на російський нафтосектор і статистики надлишкової пропозиції формує нервову, але контрольовану динаміку ринку.

Мирні переговори без результату й статистика запасів: як це змінює картину нафтового ринку

Структура подій

• Геополітичний вузол: війна в Україні та провальні переговори
  • 5-годинна зустріч у москві між президентом росії володимиром путіним та провідними посланцями президента США Дональда Трампа завершилася без компромісу щодо завершення війни в Україні.
  • Відсутність угоди означає:
    • збереження чинних санкцій проти російського нафтосектору;
    • відкладення будь-якого рішення щодо полегшення обмежень для Rosneft і Lukoil, що продовжує блокувати частину пропозиції російської нафти на ринку.
  • За словами російського уряду, компромісу досягти не вдалося, а європейські країни, за оцінкою путіна, нібито гальмують спроби США завершити війну, пропонуючи варіанти, які є «абсолютно неприйнятними» для москви.
• Котирування Brent і WTI: цифри й динаміка
  • Brent:
    • закриття: $62,67 за барель;
    • денна зміна: +$0,22, або +0,4 %;
    • напередодні обидва бенчмарки втратили понад 1 %.
  • WTI:
    • закриття: $58,95 за барель;
    • денна зміна: +$0,31, або +0,5 %.
  • Логічний висновок: ринок нафти реагує на сукупність факторів:
    • геополітичний ризик (затягування війни й санкцій);
    • фундаментальні дані про запаси (ознаки надлишкової пропозиції);
    • очікування трейдерів щодо подальшої траєкторії попиту та пропозиції.
• Запаси у США як індикатор надлишку пропозиції
  • За даними Управління енергетичної інформації США (EIA) за тиждень, що завершився 28 листопада:
    • Комерційні запаси сирої нафти:
      • фактична зміна: +574 тис. барелів;
      • очікування аналітиків: -821 тис. барелів (прогнозоване скорочення);
      • факт проти очікувань: замість зниження запаси зросли, що вказує на слабший попит чи стійко високий рівень видобутку.
    • Запаси бензину:
      • фактична зміна: +4,52 млн барелів;
      • консенсус-прогноз: +1,5 млн барелів;
      • понад утричі вищий приріст, ніж очікувалося, що посилює сигнал надлишкової пропозиції на ринку моторного пального.
    • Запаси дистилятів (дизель, мазут, опалювальна нафта):
      • фактична зміна: +2,1 млн барелів;
      • очікування: +0,7 млн барелів;
      • приріст у 3 рази більший за прогнозований, що вказує на достатню пропозицію пального в опалювальний сезон.
  • Технічний збій:
    • публікацію даних EIA було затримано через технічні проблеми;
    • затримка статистики на такому чутливому ринку лише підсилює нервовість трейдерів.
  • Логічне узагальнення: сукупне зростання запасів сирої нафти, бензину й дистилятів:
    • підживлює страхи надлишкової пропозиції;
    • обмежує потенціал зростання цін, попри геополітичну напругу.

Геополітичні ризики: війна, санкції та атаки на інфраструктуру

• Оцінка ринку: нервова торгівля на фоні «великих геополітичних питань»
  • Старший віцепрезидент із торгівлі BOK Financial Денніс Кісслер описує ситуацію так:
    

    «Загальна глобальна пропозиція все ще залишається доволі значною. Ринок сам себе корегує, оскільки українсько-російська мирна угода буде відкладена», — зазначив Денніс Кісслер, старший віцепрезидент із торгівлі BOK Financial.

    «Ринок усе ще перебуває у стані дуже нервової торгівлі, тому що ми маємо справу з великими геополітичними питаннями», — додав він.

  • Висновок: поєднання надлишкової пропозиції і геополітичних шоків підтримує ціновий баланс, але створює підвищену волатильність.
• Роль Європи в дипломатичній конфігурації
  • путін звинувачує європейські держави у тому, що вони:
    • нібито заважають зусиллям США покласти край війні;
    • вносять пропозиції, які він називає «абсолютно неприйнятними» для москви.
  • Імплікація для ринку: без зміни позиції ключових європейських гравців санкційний тиск і далі залишатиметься стійким чинником, що обмежує частину російського експорту.
• Атаки України на нафтотермінали та танкери
  • Останні удари України по об’єктах експорту нафти на чорноморському узбережжі росії підсвітили вразливість:
    • портової інфраструктури;
    • транспортних коридорів для російської нафти.
  • Україна також уразила два санкціоновані танкери, що брали участь у транспортуванні російської нафти в Чорному морі.
  • Реакція росії: путін заявив, що росія вживатиме заходів проти танкерів тих країн, які допомагають Україні.
  • Логічний наслідок: ризик поширення конфлікту на судноплавство в Чорному морі:
    • підсилює премію за ризик у цінах на нафту;
    • створює невизначеність для страхування й фрахту танкерів;
    • може стимулювати частину учасників ринку шукати альтернативні маршрути або контрагентів.

Можливі наслідки для європейського ринку нафти й нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел та логістична стійкість
  • Описана ситуація поєднує:
    • збереження санкцій проти ключових російських компаній (Rosneft, Lukoil);
    • ризики атак на транспортну інфраструктуру в Чорному морі;
    • заяви про можливі заходи проти танкерів країн, що підтримують Україну.
  • Логічний висновок для Європи: за таких умов європейським імпортерам нафти й нафтопродуктів доводиться:
    • підтримувати високий рівень диверсифікації джерел постачання, аби мінімізувати шок від потенційних збоїв у Чорному морі;
    • оцінювати стійкість логістичних ланцюгів, зокрема альтернативні морські маршрути та хаби поза зоною прямого ризику.
  • З огляду на описані ризики, будь-яка ескалація в Чорному морі може змусити частину європейських гравців збільшити попит на альтернативні сорти нафти, що дотискатиме існуючі маршрути постачання.
• Стратегічні запаси й сценарії на випадок блокади
  • Хоча в наданому матеріалі прямо не згадуються європейські стратегічні запаси, сама по собі комбінація:
    • санкційної невизначеності;
    • напружених мирних переговорів;
    • атак на інфраструктуру й танкери

    логічно підштовхує уряди та компанії до моделювання сценаріїв:

    • часткової або повної блокади чорноморських маршрутів;
    • масованих ударів по експортній інфраструктурі.
  • Імовірні акценти сценарного планування (на основі наведених подій):
    • перегляд мінімально необхідного рівня запасів нафтопродуктів і сирої нафти в регіоні;
    • підготовка альтернативних каналів постачання у випадку тимчасової недоступності російського експорту з Чорного моря.

Ціноутворення на ринку: баланс між надлишком пропозиції та ризиковою премією

• Структура ціни
  • Навіть при відсутності прориву на переговорах ціни Brent і WTI зростають лише на 0,4–0,5 %, що свідчить про:
    • значний стримувальний вплив статистики запасів у США;
    • обмежений простір для ралі на одних лише геополітичних новинах.
  • Надлишок запасів (574 тис. барелів нафти проти очікуваного зниження, 4,52 млн барелів бензину, 2,1 млн барелів дистилятів) формує:
    • тиснення на маржу переробки у сегменті бензину та дизеля;
    • очікування, що ринок потребуватиме більш явних сигналів скорочення видобутку або зростання попиту для розвороту тренду.
• Податкова й регуляторна складова
  • У наданому матеріалі податкова політика прямо не розглядається, але:
    • санкційні обмеження щодо російських компаній де-факто виступають квазіфіскальним фактором, який змінює структуру пропозиції й торгові потоки;
    • будь-яке їх пом’якшення (у разі успішних переговорів) могло б:
      • зменшити геополітичну премію в ціні;
      • розширити конкуренцію між постачальниками.
  • Нинішній статус-кво (переговори без прориву) означає:
    • збереження існуючої структури ринку, де санкції залишаються ключовим елементом ціноутворення;
    • підтримку нервової, але контрольованої волатильності на тлі даних про надлишкову пропозицію.

Захист критичної енергетичної інфраструктури

• Військова складова
  • Атаки України на:
    • нафтові експортні об’єкти на чорноморському узбережжі росії;
    • два танкери під санкціями, що перевозили російську нафту,

    демонструють:

    • високий рівень вразливості морської логістики енергоринку до військових дій;
    • перехід конфлікту в довготривалу фазу силового тиску на інфраструктуру.
  • Заяви росії про заходи проти танкерів країн, що підтримують Україну, створюють:
    • додаткову невизначеність для флотів, страхових компаній і трейдерів;
    • ризик появи «сірих» зон судноплавства, де операції ускладнюються санкціями та контрзаходами.
• Економічний вимір захисту інфраструктури
  • Хоча конкретні інвестиційні плани та механізми страхування в тексті не деталізуються, наявні факти:
    • удари по терміналах;
    • атаки на санкціоновані танкери;
    • публічні погрози вжити заходів проти кораблів інших країн,

    формують базу для неминучого посилення уваги до:

    • страхових премій для рейсів у Чорному морі;
    • інвестицій у захист портів і маршрутів;
    • регуляторних стимулів до розосередження критичної інфраструктури та транспортних вузлів.

Висновки

• Ринок нафти опинився між двома силами:
  • Надлишок пропозиції, зафіксований у суттєвому зростанні запасів сирої нафти, бензину й дистилятів у США, обмежує зростання котирувань.
  • Геополітичні ризики, пов’язані з провальними мирними переговорами, санкціями і атаками на інфраструктуру, не дають цінам опуститися значно нижче.
• Європейський контекст:
  • заяви про «абсолютно неприйнятні» пропозиції європейських держав і ризики для чорноморської логістики підштовхують до необхідності:
    • подальшої диверсифікації джерел постачання;
    • посилення сценарного планування на випадок тривалих або повторних збоїв у регіоні.
• Стан ринку залишається «нервовим», але не панічним: незначне зростання цін на тлі надлишкових запасів демонструє, що учасники поки що закладають у котирування продовження статус-кво — без мирного прориву, але й без негайної ескалації до масштабних перебоїв постачання.

Джерела

• Джерело: Terminal
• За матеріалами: Reuters

Жовтневі ф’ючерси на WTI зросли на 1,97%, бензин RBOB — на 3,35%, досягнувши місячних максимумів. Ринок реагує на скорочення переробки у рф до 5,09 млн б/д (мінімум за понад 3 роки), зниження запасів на танкерах на 18% до 72,67 млн бар. і ризик нових санкцій США. Водночас зростання стримують сильніший долар і слабка статистика економіки США.

Фактори впливу на світовий нафтовий ринок

Головні драйвери зростання

• Атаки України на НПЗ рф: зниження переробки до 5,09 млн б/д, що є найнижчим рівнем за 3,25 року.
• Менші «плаваючі» запаси: –18% тиждень/тиждень, до 72,67 млн бар., що свідчить про обмежену пропозицію.
• Санкційний тиск: США та ЄС розглядають нові й вторинні санкції проти російської енергетики.
• Запаси у США: нафта –5,2%, дистиляти –14,8% від 5-річних середніх рівнів, що підсилює дефіцит.

Фактори, що стримують

• Макростатистика США: ISM виробництва — 48,7 (нижче очікуваних 49,0), будівництво –0,1% м/м (третє падіння поспіль).
• Фінансові ринки: падіння S&P 500 і сильний долар знижують попит на ризикові активи, зокрема енергоносії.
• ОПЕК+: з 1 вересня — додаткове +547 тис. б/д у межах плану з відновлення +2,2 млн б/д до вересня 2026 р.

Динаміка видобутку

• США: 13,439 млн б/д (на тиждень до 22 серпня), близько до рекордних рівнів 2024 року, при цьому активних бурових лише 412 — найнижчий показник за 3,75 року.
• ОПЕК: липневий видобуток — 28,31 млн б/д, незначне зниження порівняно з червнем.

Геополітичні ризики

• «Ми дуже уважно вивчатимемо санкції проти росії цього тижня». — міністр фінансів США Bessent

• «Дуже великі наслідки», якщо росія не сяде за стіл переговорів. — Президент Trump

• Заклик до вторинних санкцій проти компаній «третіх країн», що підтримують війну росії. — Канцлер Німеччини Merz і Президент Франції Macron

Ймовірні наслідки для ринку

• Короткостроково: скорочення переробки у рф та падіння «плаваючих» запасів створюють відчутний дефіцит, підтримуючи ціни.
• Середньостроково: плановане нарощування видобутку ОПЕК+ може частково компенсувати дефіцит, але санкційні ризики й обмежені запаси підсилюватимуть волатильність.
• Стратегічно: ринок балансує між жорсткими геополітичними обмеженнями та спробами ОПЕК+ стабілізувати пропозицію.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Barchart

У березні морські постачання російської нафти зросли до найвищого рівня за останні чотири місяці, попри слабкі ціни на Urals. Однак покупці, зокрема Індія та Китай, можуть стикнутися зі «вторинними тарифами» від США. Водночас скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ.

Російський експорт нафти зріс, але покупці під тиском США

За даними супутникового відстеження, морські постачання російської нафти досягли чотиримісячного максимуму в березні, проте доля цих обсягів у кінцевих покупців залишається під питанням через загрозу санкцій з боку США.

Попередні дані S&P Global Commodities at Sea (CAS) показують, що в березні Росія експортувала близько 3,51 млн барелів на день (б/д), що вище за показник лютого (3,16 млн б/д) та є найвищим з листопада 2024 року.

Це зростання відбулося на тлі падіння ціни на російський сорт Urals: у березні вона в середньому склала $57,421 за барель (FOB Приморськ), що на 4,7% нижче, ніж у лютому, і є найнижчим рівнем з червня 2023 року.

Оскільки країни G7 встановили обмеження ціни на російську нафту на рівні $60/барель, слабкість Urals дозволяє танкерним операторам працювати з Росією, не побоюючись санкцій.

Ключові напрями експорту
— Індія (основний покупець) отримала 1,58 млн б/д у березні (проти 1,69 млн б/д у лютому).
— Китай скоротив імпорт до 933 000 б/д (з 1,06 млн б/д).
— 373 000 б/д залишаються неідентифікованими (станом на 1 квітня).

Росія має стимул приховувати маршрути постачання, оскільки її покупці можуть потрапити під санкції США. 30 березня експрезидент Дональд Трамп погрожував запровадити «вторинний тариф» (25-50%) на країни, які імпортують російську нафту, якщо Кремль не погодиться на угоду щодо припинення війни в Україні.

Сирійський фактор
За даними CAS, 225 000 б/д російської нафти у березні були спрямовані до Єгипту — ключового центру перевалки, де часто відбуваються ship-to-ship (STS) трансфери.

Крім того, Росія вперше з грудня 2024 року поставила 110 000 б/д сорту Novy Port до Сирії. Аналітики вважають, що Москва може використовувати нафту як інструмент торгу з угрупованням Hayat Tahrir al-Sham для збереження військової бази в Тартусі.

Динаміка атак на НПЗ
— У березні скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ, оскільки сторони домовилися про 30-денне перемир’я щодо енергоінфраструктури.
— Проте, за даними The Kyiv Independent, з 18 березня російські сили здійснили 8 ударів по українським енергооб’єктам, попри заяви Кремля про «паузу».

Джерело: НТЦ Псіхєя.

За матеріалами: spglobal.com