Ціни на нафту різко піднялися після того, як заяви Вашингтона й Тегерана послабили очікування швидкого врегулювання навколо Ормузької протоки. Ринок знову закладає у ціни ризик обмеженого судноплавства, атак і захоплення суден на ключовому маршруті, через який зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу.

Нафта зросла більш ніж на 3% через ризик нового загострення між США та Іраном

Ціни відреагували на політичний глухий кут

Нафтовий ринок завершив п’ятницю різким зростанням після заяв президента США Дональда Трампа та міністра закордонних справ Ірану Аббаса Аракчі. Їхні коментарі фактично зменшили надії на швидку домовленість, яка могла б покласти край атакам і захопленням суден у районі Ормузької протоки.

• Brent подорожчала на $3,54, або 3,35%, і завершила торги на рівні $109,26 за барель.
• WTI зросла на $4,25, або 4,2%, до $105,42 за барель.
• За тиждень Brent додала 7,84%, а WTI — 10,48%.

Таке зростання показує, що для ринку важлива не лише фактична нестача нафти, а й очікування майбутніх перебоїв. Коли трейдери бачать ризик тривалого блокування ключового морського маршруту, вони починають закладати у ціну додаткову премію за небезпеку постачання.

«Тон між США та Іраном знову став значно більш конфронтаційним. Хоча припинення вогню зберігається, надії на швидке відкриття Ормузької протоки згасли», — зазначили аналітики Commerzbank.

Ормузька протока залишається головним ризиком

Ормузька протока є воротами до Перської затоки й основним експортним маршрутом для таких країн, як Саудівська Аравія, Ірак і Катар. Через неї зазвичай проходить близько п’ятої частини світової нафти та скрапленого природного газу. Саме тому будь-яке обмеження руху суден у цьому районі швидко впливає на глобальні котирування.

Іранські Корпуси вартових ісламської революції заявили, що з вечора середи до четверга протоку перетнули 30 суден. Це суттєво більше, ніж у попередні дні, але все ще значно нижче за довоєнний рівень — близько 140 суден на добу.

• За даними Kpler, за попередні 24 години протоку пройшли 10 суден.
• У попередні тижні щодня проходило лише 5–7 суден.
• Збільшення трафіку поки що сильніше впливає на настрої ринку, ніж на реальний нафтовий баланс.

«Дедалі більше суден просочується через протоку, хоча наразі це має відчутніший вплив на настрої, ніж на фактичний нафтовий баланс», — зазначив аналітик PVM Тамаш Варга.

США, Іран і Китай не дали ринку сигналу про швидку розв’язку

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран не має довіри до США й готовий до переговорів лише за умови серйозності Вашингтона. Водночас він наголосив, що Іран готовий як повернутися до бойових дій, так і шукати дипломатичні рішення.

Дональд Трамп заявив, що в нього закінчується терпіння щодо Ірану. Він також повідомив, що погодився з головою КНР Сі Цзіньпіном у тому, що Іран не може отримати ядерну зброю й має знову відкрити Ормузьку протоку.

Китайська сторона не коментувала безпосередньо зміст розмови Трампа й Сі щодо Ірану, але МЗС Китаю заявило, що цей конфлікт не мав би статися й не має причин тривати.

«Цей конфлікт, якого ніколи не мало бути, не має причин продовжуватися», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ Китаю.

Для ринку важливо, що зустріч США та Китаю не дала чіткого сигналу про швидке відкриття Ормузької протоки. Трамп також заявив, що Китай хоче купувати нафту у США, і допустив можливість зняття санкцій із китайських компаній, які купують іранську нафту.

«Фокус ринку знову повернувся до глухого кута та заблокованої Ормузької протоки, з ризиком поновлення військової ескалації», — зазначила Вандана Харі, засновниця Vanda Insights.

Запаси тоншають, а простір для помилки звужується

Закриття або часткове блокування Ормузької протоки відбувається в момент, коли світові резерви вже не виглядають достатньо комфортними. Це підсилює страхи ринку: навіть якщо негайного дефіциту немає, тривале обмеження судноплавства може швидко перейти у жорсткіший фізичний баланс.

«Світ спожив свою нафтову подушку безпеки історичними темпами. Хоча стратегічні вивільнення та скорочення попиту запобігли негайному хаосу, простір для помилки швидко звужується. Тривале закриття Ормузької протоки вказує на жорсткіші фізичні ринки, можливий дефіцит нафтопродуктів і підвищувальний тиск на ціни в найближчі тижні та місяці», — зазначив Філ Флінн, старший аналітик Price Futures Group.

Цей висновок є ключовим для ринку нафтопродуктів. Якщо дорожчає сира нафта і водночас зростають ризики логістики, тиск може перейти не лише в ціни Brent і WTI, а й у вартість бензину, дизельного пального та інших продуктів переробки.

Додатковий фактор — удари по російських НПЗ

Окремим чинником зростання котирувань стали подальші українські атаки на російські нафтопереробні заводи. Для світового ринку це означає додатковий ризик для постачання нафтопродуктів, особливо в умовах, коли Ормузька протока вже залишається джерелом напруги.

«Нафта торгується вище через поєднання двох факторів: зустріч Трампа й Сі майже не наблизила ринок до відкриття Ормузької протоки, а українські атаки на російські НПЗ тривають», — зазначив аналітик Saxo Bank Оле Гансен.

Отже, нинішнє зростання цін — це не короткий технічний рух, а реакція на поєднання політичного глухого кута, ризиків судноплавства, обмежених резервів і загрози перебоїв у переробці. Якщо Ормузька протока залишатиметься частково заблокованою, ринок і далі оцінюватиме нафту з підвищеною геополітичною премією.

Джерело: Terminal. За матеріалами: Reuters.

Глобальний ринок електромобілів входить у фазу різкої турбулентності: рекордний обсяг лізингових контрактів, що завершуються у 2026 році в США, може обвалити ціни на вживані EV та спровокувати цінову війну. Одночасно політичні розвороти у США, скасування податкових пільг у розмірі 7 500 доларів та нові мита змушують автовиробників згортати або відкладати свої EV-програми, створюючи ланцюгову реакцію на глобальних ринках. Попри «похмурий» внутрішній фон у США, падіння цін і сильний зовнішній попит здатні все ж таки вивести частку електромобілів до понад 40% світових продажів до 2030 року.

Драйвери глобальної цінової війни на ринку електромобілів

1. Стартовий імпульс: рекордна хвиля завершення лізингу EV у США

Ключовою відправною точкою майбутньої цінової війни стає різке зростання пропозиції вживаних електромобілів на ринку США у 2026 році.

• Щонайменше 243 000 лізингових контрактів на електромобілі в США завершаться у 2026 році.
• Дослідження J.D. Power оцінює, що ця цифра може зрости до 330 000 – тобто утричі більше порівняно з рівнем 2025 року.
• Такий обсяг повернень створює «лавину EV» на вторинному ринку, різко збільшуючи пропозицію вживаних авто.

Висновок: трикратне збільшення обсягу повернених із лізингу електромобілів неминуче тисне на ціни, формуючи базу для цінової війни, адже продавці змушені конкурувати між собою за покупця.

Автоблог повідомляє про майбутню «лавину EV», коли на тлі завершення стимулів і зростання запасів на майданчиках вживаних авто цінова війна може зробити електромобілі навіть дешевшими за бензинові машини (Auto Blog).

2. Політичний розворот у США: кінець податкових пільг та зміна пріоритетів

Політика стає другим ключовим вузлом інтелектуальної карти – вона різко змінює правила гри для виробників та споживачів.

• Адміністрація Трампа скасовує стимули для галузі EV, кардинально змінюючи політичне тло для електромобілів у США.
• Федеральний податковий кредит у розмірі 7 500 доларів на купівлю електромобіля закінчився 30 вересня поточного року.
• Після завершення дії пільг:
  • частка електромобілів становить лише 6% нових продажів,
  • проти 12,9% у вересні, коли покупці масово поспішали скористатися останньою можливістю отримати податковий кредит.

«У зв’язку із закінченням податкових кредитів на EV і тим, що автовиробники продовжують віддавати пріоритет гібридним силовим установкам, водії можуть вирішити відмовитися від електрифікації», – зазначає Auto Blog. – «Хоча ставлення до EV залишається позитивним, бульбашка електрифікації демонструє ознаки напруги» (Auto Blog).

Висновок: втрата фінансових стимулів і переорієнтація виробників на гібриди послаблюють короткостроковий попит на нові електромобілі в США, посилюючи залежність ринку від цінового чинника, особливо у сегменті вживаних авто.

3. Реакція автовиробників: скорочення й затримки EV-проєктів

Після зміни політики автовиробники коригують свої стратегії, що формує третій великий блок інтелектуальної карти.

• Компанії Ford, Kia та General Motors скорочують виробництво електромобілів для ринку США.
• Автовиробники:
  • відкладають запуск нових моделей EV,
  • у деяких випадках повністю відмовляються від окремих моделей.

«Вони чітко відкладають виведення нових моделей, а в деяких випадках відмовляються від них», – пояснює старша наукова співробітниця Інституту клімату та сталого розвитку Салати Гарвардського університету та колишня головна економістка General Motors Елейн Бакберг. – «Вони вже не рухаються на ринок настільки амбітно, як планували шість місяців тому» (Elaine Buckberg, Marketplace).

Висновок: скорочення і затримка EV-проєктів обмежують майбутню пропозицію нових електромобілів, але водночас підсилюють роль вторинного ринку і цінових сигналів, що робить цінову війну ще більш вірогідною, особливо для вживаних авто.

4. Мита та глобальні ланцюги: від заводів до фермерів

Четвертий вузол інтелектуальної карти – митні війни, які виходять далеко за межі автомобільного сектору та б’ють по глобальній економіці.

• Автовиробники стикаються з мільярдними тарифними ударами й змушені переосмислювати власну прибутковість.

«Вони дивляться на цей ландшафт, де стикаються з багатомільярдними тарифними ударами, тому їм справді потрібно подумати про свою прибутковість», – наголошує Елейн Бакберг (Elaine Buckberg).

• Китайська компанія Xiaomi, що виробляє електромобілі та смартфони, переживає різке падіння – від «улюбленця ринку» до найгіршої технологічної акції країни за дуже короткий час.
• Пекін відповідає на західні тарифи:
  • запроваджує мільярдні сільськогосподарські санкції проти США, ЄС та Канади,
  • чітко пов’язує зняття цих санкцій із скасуванням 100% мит на китайські EV.

«Пекін запровадив багатомільярдні сільськогосподарські санкції проти США, Європейського Союзу та Канади після того, як вони ввели мита на китайські EV, аби захистити власних автовиробників», – йдеться у матеріалі Rest of World. – «Китай заявив, що скасує мита на сільгосппродукцію лише тоді, коли західні уряди відмовляться від мит на EV» (Rest of World).

Висновок: тарифні війни перетворюють ринок електромобілів на елемент ширшого геоекономічного протистояння. Вартість EV у різних регіонах світу дедалі більше залежить не лише від технологій і масштабів виробництва, а й від політичних рішень і зустрічних санкцій.

5. Розрив між США і рештою світу: де EV залишаються драйвером зростання

П’ятий блок карти показує асиметрію: те, що виглядає «похмуро» для США, не обов’язково є гальмом для глобального ринку.

• Перспективи EV у США описуються як «похмурі» – через завершення пільг, політичні розвороти й обережність автовиробників.
• Водночас у багатьох регіонах світу:
  • продажі електромобілів залишаються сильними,
  • очікується подальше зростання попиту разом із подешевшанням EV.
• Внутрішня цінова війна в Китаї у сегменті електромобілів гарантує, що в країнах без високих тарифів ціни залишатимуться низькими.

Висновок: навіть якщо американський ринок тимчасово гальмує, глобальний попит, особливо за межами тарифних бар’єрів, здатен компенсувати внутрішні американські втрати й підтримати загальносвітову динаміку EV.

6. Довгостроковий фокус: шлях до 40% частки продажів EV до 2030 року

Останній вузол інтелектуальної карти – прогноз, що задає орієнтир для всієї галузі на найближче десятиліття.

• Згідно з доповіддю Global EV Outlook 2025 Міжнародного енергетичного агентства:
  • попри невизначеність у прогнозах,
  • частка електрокарів у загальних продажах авто перевищить 40% до 2030 року за нинішніх налаштувань політики.

Міжнародне енергетичне агентство в документі Global EV Outlook 2025 прогнозує, що «попри невизначеність у прогнозах, частка електромобілів у загальних продажах авто перевищить 40% у 2030 році за умов сьогоднішніх політик» (IEA, Global EV Outlook 2025).

Висновок: навіть у контексті податкових розворотів, митних воєн і зниження частки EV у короткостроковій перспективі в США, глобальна траєкторія залишається висхідною. Ключову роль у цьому відіграють:

• падіння цін на електромобілі, зокрема внаслідок:
  • наповнення вторинного ринку вживаними EV у США,
  • жорсткої внутрішньої конкуренції між китайськими виробниками;
• стійкий міжнародний попит у регіонах, де:
  • політика залишається сприятливою для електрифікації,
  • митні бар’єри менше впливають на кінцеву ціну для покупця.

7. Висновки

Узагальнюючи всі вузли, можна представити структуру цінової війни на ринку електромобілів як послідовний ланцюг причин і наслідків:

• Рекордна кількість завершених лізингів у 2026 році ⇒ різке зростання пропозиції вживаних EV ⇒ зниження цін та старт потенційної цінової війни.
• Скасування податкового кредиту в 7 500 доларів і політичний розворот у США ⇒ падіння частки EV у нових продажах із 12,9% до 6% ⇒ послаблення короткострокового попиту на нові електромобілі.
• Скорочення та відтермінування EV-проєктів Ford, Kia, GM ⇒ зменшення пропозиції нових моделей у майбутньому ⇒ підвищення значущості вторинного ринку.
• Мільярдні тарифні удари та взаємні санкції (у тому числі аграрні) ⇒ зростання регіональної диференціації цін на EV ⇒ посилення контрасту між дорогими й дешевими ринками.
• Цінова конкуренція в Китаї ⇒ низькі ціни на EV у країнах без високих тарифів ⇒ підтримка глобального попиту попри проблеми в США.
• Прогноз IEA про понад 40% частки продажів EV до 2030 року ⇒ свідчення того, що довгострокова траєкторія електрифікації транспорту зберігається, навіть якщо окремі ринки тимчасово гальмують.

Майбутня цінова війна на ринку електромобілів не є випадковістю, а результатом накладання кількох процесів: завершення лізингового циклу, різкої зміни державної політики, стратегічних рішень автовиробників і митних конфліктів між провідними економіками. Попри локальні «похмурі» сценарії, закладені в нинішніх трендах механізми здешевлення та зміни глобального балансу попиту вказують на збереження потенціалу швидкого зростання частки EV у світових продажах до 2030 року.

Джерело: Terminal
За матеріалами: oilprice.com

Аналітика Trader’s Corner (10 листопада 2025 року) вказує: попри надрекордні запаси пропану у США та слабкі HDD (−25% до норми), низка чинників з боку нафти й геополітики може «підперти» котирування, тож традиційного грудневого здешевлення може не статися. Поточні спреди до нафти вже історично низькі (41–44%), а біржові ціни грудневих контрактів істотно нижчі за рівні року раніше.

Чи буде зниження цін на пропан у грудні?

Як санкції і логістика переформатовують європейський ринок середніх дистилятів

Будапешт запускає переговори зі Сполученими Штатами про закупівлю ядерного палива для покриття зростаючого попиту на енергію та безпечного введення додаткових потужностей АЕС «Пакш». Водночас Угорщина заявляє про продовження постачання палива з росії. На тлі цього у США спостерігається майже повна (≈99%) імпортозалежність ядерного палива при споживанні близько 32 млн фунтів U₃O₈ на рік та внутрішньому видобутку лише 0,05 млн фунтів.

Угорщина—США—росія: ядерне паливо та непрямий вплив на ринки нафти

• Рішення Угорщини
  • Початок консультацій із США щодо палива для АЕС.
  • Попри диверсифікацію, збереження постачання з росії.
• Поточні та майбутні потужності АЕС «Пакш»
  • 4 реактори VVER-440: ~2 000 МВт сумарно (нині).
  • План добудови 2 блоків по 1,2 ГВт кожен від «Росатом» → потенціал ~4,4 ГВт (зростання потужності ≈+120%).
• Цитата та мотивація

  • «Поряд з наявними відносинами з російським постачальником ми також починаємо консультації щодо купівлі ядерного палива у Сполучених Штатів, щоб безпечно обслуговувати наше збільшене ядерне навантаження», — Петер Сійярто.

  • Мета: безпека постачання палива та покриття зростаючого попиту.
• Обмеження з боку США
  • ≈99% імпортозалежності сектора; внутрішнє виробництво 0,05 млн фунтів проти споживання ~32 млн.
  • Основні постачальники до США: Канада, Австралія, росія, а також Казахстан, Узбекистан.
  • Невизначеність: як саме США зможуть забезпечити постачання для Угорщини.
• Політичні кроки США (ланцюжок постачання)
  • У 2024 році Міненерго США отримало $2,7 млрд на розбудову внутрішнього паливного циклу та на де-факто заборону імпорту збагаченого урану з росії.
  • Фокус: розширення потужностей зі збагачення, включно з виробництвом палива для HALEU.
• Ключовий гравець
  • Centrus Corp. (NYSE: LEU): єдиний у США ліцензований постачальник палива HALEU і ключовий елемент у відновленні вітчизняного збагачення.
• Логічні висновки щодо ринків нафти й нафтопродуктів
  • Зміщення структури генерації: потенційне збільшення ядерної генерації на ~2,4 ГВт створює передумови для відносного зменшення потреби у викопному паливі для електроенергетики, що теоретично послаблює маржинальний попит на нафтопродукти у пікові періоди.
  • Цінова чутливість: додаткова безвуглецева база може зменшувати реакцію внутрішнього енергоринку на короткострокові коливання цін на нафту.
  • Тимчасовий лаг: вплив на ринки нафти буде відкладеним, адже будівництво й введення нових блоків потребує часу; короткостроково профіль постачання палива до США лишається «вузьким місцем».
• Ризики та невизначеності
  • Логістика палива: невизначеність щодо механізму постачання зі США до Угорщини.
  • Залежність від росії: збереження постачання з росії створює мікс-ризик для диверсифікації.

Новинний виклад і обґрунтування

Угорщина оголосила про старт консультацій зі США щодо закупівлі ядерного палива для АЕС «Пакш». Нині станція працює на чотирьох російських VVER-440 із сумарною потужністю близько 2 000 МВт, а добудова двох додаткових блоків від «Росатом» на 1,2 ГВт кожен потенційно збільшить базову генерацію до ~4,4 ГВт. Мета — забезпечити безпеку палива для розширеної ядерної програми та покрити зростаючий попит на електроенергію. Водночас Будапешт продовжить постачання палива з росії.

Однак США стикаються з об’єктивними бар’єрами: внутрішній сектор споживає приблизно 32 млн фунтів U₃O₈ на рік при власному видобутку близько 0,05 млн фунтів та ≈99% імпортозалежності. Основними джерелами імпортованого палива є Канада, Австралія, росія, а також Казахстан і Узбекистан. Це робить постачання палива зі США за маршрутом до Угорщини неочевидним у короткостроковій перспективі.

Федеральний рівень США відповів фінансуванням у $2,7 млрд (2024) для розбудови вітчизняного паливного ланцюга та ініціатив для де-факто заборони імпорту збагаченого урану з росії. Це має підтримати збагачення та виробництво палива для передових реакторів (зокрема HALEU). Centrus Corp. (NYSE: LEU) — єдиний у США ліцензований постачальник HALEU і ключовий учасник відновлення збагачення.

Висновки для ринків нафти й нафтопродуктів

• Короткостроково: ефект для ринків нафти обмежений, адже нові ядерні блоки ще не введені, а постачання палива зі США — невизначене. Профіль попиту на нафтопродукти істотно не змінюється негайно.
• Середньостроково: у разі реалізації приросту ~+2,4 ГВт ядерної генерації можливе невелике послаблення маржинального попиту на нафтопродукти у регіоні (за рахунок більшої бази безвуглецевої генерації та менших цінових «піків»).
• Чутливість: геополітичні рішення щодо ядерного палива (включно з обмеженнями щодо російського збагаченого урану) залишаються фактором волатильності енергоринків, але в межах нафтосегмента це радше опосередкований вплив.

Джерело: Terminal

За матеріалами: oilprice.com

Aramco оприлюднила глибше від очікувань зниження жовтневих OSP: для Азії –$1/бар. по Arab Light (премія $2,20/бар.), для Європи — –$0,80/бар. по всіх сортах; у США більшість сортів знижені, але Arab Light незмінний із премією $4,20/бар. Корекція узгоджується з рішенням ОПЕК+ про збільшення видобутку та може посилити конкуренцію за ринки збуту.

Впливів цін Aramco на світовий ринок

Попри нещодавні мільярдні придбання Pioneer Natural Resources та Hess Corp, ідея злиття двох найбільших нафтогігантів США — Exxon і Chevron — виглядає малоймовірною. У нинішній стабільній фазі нафтового ринку потреба в надвеликих об’єднаннях втрачає актуальність, а регулятори можуть заблокувати потенційну угоду через загрозу монополізації.

Консолідація після гігантських угод

• Exxon придбала Pioneer Natural Resources за 60 мільярдів доларів у 2024 році
• Chevron завершила поглинання Hess Corp у 2025 році за 53 мільярди доларів
• Ці угоди стали найбільшими у нафтовій галузі після пандемії та війни в Україні

Ринок стабільний — злиття не на часі

• Ціни на нафту Brent коливаються біля $70, WTI — у середині $60
• Навіть загроза конфлікту США–Іран не зрушила ринок суттєво
• Стабільність ринку зменшує потребу у злиттях

Глобальні тренди та виклики

• ООН просуває енергетичний перехід до відновлюваних джерел
• Прогнози піку попиту на нафту виявилися перебільшеними
• Низька доля вітру й сонця у глобальному енергоспоживанні попри трильйонні інвестиції

«Світ пройшов точку неповернення у відмові від нафти та газу», — заявив Генсек ООН

Занадто великі, щоб об’єднатися?

• Регулятори вже схвалили окремі злиття Exxon–Pioneer і Chevron–Hess
• Але об’єднання двох гігантів можуть заблокувати через антимонопольне законодавство
• Обидві компанії вже мають спільні проєкти, зокрема в Гаяні

Висновок

• Обидві компанії щойно завершили масштабні угоди і не демонструють прагнення до подальшої консолідації
• Енергетичний сектор залишається прибутковим і стабільним, тож поспішати зі злиттям немає причин

Джерело: Terminal
За матеріалами: OilPrice

Замовити звіт по ринку

OPEC+ оголосила про завершення скорочень видобутку нафти на 2,2 млн барелів на добу вже у вересні 2025 року — набагато швидше, ніж планувалося. Це рішення має на меті відновити ринкову частку альянсу та відповісти на заклики США до зниження енергетичних цін.

Стратегія OPEC+: агресивне повернення обсягів на ринок

Альянс OPEC+ знову здивував ринок, анонсувавши більші, ніж очікувалося, підвищення квот. Замість передбачуваного зростання на 411 тис. барелів на добу у серпні, країни домовилися про збільшення на 548 тис. барелів на добу. У вересні зростання складе ще 550 тис. барелів на добу, що повністю скасує скорочення на 2,2 млн барелів на добу з 2023 року.

• Саудівська Аравія, рф, Ірак, ОАЕ, Кувейт, Казахстан, Алжир і Оман поступово нарощували видобуток з квітня 2025 року.
• Квітень: +138 тис. барелів на добу.
• Травень–липень: +411 тис. барелів на добу щомісяця.
• Серпень: +548 тис. барелів на добу.
• Вересень: +550 тис. барелів на добу.

Водночас обсяги додаткових добровільних скорочень у розмірі 3,6 млн барелів на добу залишаються чинними до кінця 2026 року.

Наслідки для ринку: ризик надлишкової пропозиції та тиск на сланцевий видобуток у США

Аналітики попереджають про можливий надлишок нафти після літнього пікового сезону споживання, що може утримувати ціни на низькому рівні. Це створює виклики для американських сланцевих виробників.

• За опитуванням Федерального резервного банку Далласа, більшість компаній прогнозують зниження видобутку, якщо ціна WTI залишатиметься на рівні $60 за барель з червня 2025 до червня 2026 року.
• При ціні $50 за барель 46% керівників очікують значного падіння видобутку, ще 42% — невеликого зменшення.

«Найбільш поширеною відповіддю серед керівників великих E&P-компаній було „невелике зниження“, тоді як керівники малих E&P-компаній найчастіше прогнозували „значне зниження“», — йдеться в опитуванні.

Замовити тижневий звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Світова потужність з видобутку нафти прогнозовано зросте на 5,1 млн барелів на добу (мб/д) — до 114,7 мб/д до 2030 року. Основне зростання забезпечать зріджені вуглеводневі гази (NGL) та інші не-сирі рідини, при цьому провідну роль відіграватимуть США та Саудівська Аравія. Така стратегічна зміна зумовлена зростаючим глобальним попитом на нафтохімічну сировину і розвитком газових родовищ із високим вмістом рідини.

Non ОПЕК+

Країни поза межами ОПЕК+ забезпечать приблизно дві третини глобального приросту, збільшивши потужності на 3,1 мб/д. Частка ОПЕК+ зросте майже на 2 мб/д у період з 2024 по 2030 рік. Лідером серед країн поза ОПЕК+ залишаються США, незважаючи на згортання сланцевого буріння через нижчі ціни. У складі ОПЕК+ основним рушієм виступає Саудівська Аравія, яка нарощує потужності майже виключно за рахунок NGL. Разом ці дві країни забезпечать 40% глобального зростання потужностей.

Загальний прогноз зміни потужностей (2025–2030):

• Зростання поставок не-сирих рідин — на 3,1 мб/д до 2030 року, з них NGL становитимуть 2,3 мб/д.
• Збільшення видобутку природного газу на Близькому Сході підвищить пропозицію NGL в регіоні на 1,4 мб/д.
• У США, попри скорочення витрат на LTO, зростання NGL досягне 860 тис. барелів на добу (кб/д).
• Біопаливо зросте приблизно на 680 кб/д — за участі Бразилії, Індії та Індонезії.
• Неконвенційний видобуток і покращення переробки дадуть ще 200 кб/д.

Нафти й конденсати

Натомість світова потужність з видобутку сирої нафти й конденсатів зростає переважно у першій половині прогнозного періоду завдяки регіонам поза ОПЕК+, особливо в Америці. Загальний приріст у цьому сегменті становитиме 1,2 мб/д до 2030 року, незважаючи на скорочення нових проектів після 2027 року. ОПЕК+ нарощує нетто-потужність сирої нафти (без конденсатів) на 820 кб/д — за рахунок приростів в ОАЕ та Іраку, які частково компенсуються падінням у Мексиці.

Загальне зростання потужностей до 2030 року удвічі перевищить очікуване збільшення попиту (2,5 мб/д). Враховуючи поточну траєкторію постачання ОПЕК+, затверджену на зустрічі у травні 2025 року, очікується, що до 2030 року запасна потужність ОПЕК+ (без Ірану, Венесуели та росії) сягне 6,5 мб/д. Це призведе до ймовірного накопичення запасів на рівні майже 2 мб/д наприкінці прогнозного періоду. Саудівська Аравія наразі утримує близько половини цієї запасної потужності й планує зберегти її обсяг сталим до 2030 року.

Примітки: Прогноз передбачає збереження санкцій щодо Ірану, росії та Венесуели. Обсяг NGL у складі ОПЕК+ включає конденсати. До сирої нафти також включені обсяги від переробки та нетрадиційні джерела. 

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку

Нафтовидобуток у Венесуелі досягнув найвищого рівня з 2019 року, проте посилення санкцій з боку США ставить під загрозу майбутнє зростання

Обсяг нафтовидобутку

У 2024 році Венесуела збільшила загальний обсяг нафтовидобутку майже на 110 тис. барелів на добу, досягнувши 960 тис. барелів на добу — найвищого рівня з 2019 року. Очікується, що у 2025 році потужності з видобутку сирої нафти у країні перевищать 1 млн барелів на добу, найбільше зростання забезпечується за рахунок західних родовищ (+30 тис. б/д) та виробників важкої нафти (+70 тис. б/д), включно зі спільними підприємствами з компаніями Chevron, China National Petroleum Company (CNPC) та Rosneft.

У першому кварталі 2025 року США оголосили про скасування Загальної ліцензії 41 (GL 41) Міністерства фінансів США (OFAC), яка діяла з 2022 року і дозволяла західним компаніям, включаючи Chevron, Eni, Repsol та інші, здійснювати операції, торгівлю та сплату податків у Венесуелі. З 3 квітня ліцензію було відкликано. Уже 2 квітня США оголосили про введення вторинних санкцій проти покупців венесуельської нафти. Загальна ліцензія Chevron завершила дію 27 травня. Західні оператори все ще ведуть перемовини з урядом США щодо подальших дій у країні.

Вплив санкцій

Національна нафтова компанія PDVSA значною мірою залежить від імпорту розріджувачів (особливо нафти-нафти або легких конденсатів) для змішування з важкою нафтою, яка складає понад половину нафтових потужностей країни. Після останніх заяв США імпорт розріджувачів знизився, однак з травня було налагоджено постачання з Росії, Китаю та Ірану. Створення нових логістичних ланцюгів постачання, незалежних від західних джерел, дозволяє підтримувати видобувні операції.

Водночас ризик вторинних санкцій та можливих американських тарифів на покупців венесуельської нафти призвів до скорочення експорту на 220 тис. барелів на добу з лютого. Ситуація залишається динамічною, однак за поточним сценарієм передбачено щомісячне скорочення видобутку на 30 тис. б/д — до рівня 600 тис. б/д до кінця року.

Джерело: Terminal

За матеріалами: IEA

Замовити тижневий звіт по ринку