Вартість російської сирої нафти за останні три місяці скоротилася на 28% і опустилася приблизно до 40 доларів США за барель. Посилення санкцій США, зростання дисконту до Brent та зниження світових цін різко зменшують бюджетні доходи кремля, формуючи нові ризики для нафтового ринку та енергетичної логістики.

Падіння цін, санкційний тиск і наслідки для ринку

Динаміка цін і експорт

• Близько 40 доларів США за барель отримує росія за нафту, що відвантажується з портів Чорного моря, Балтійського моря та далекосхідного порту Козьміно.
• Це найнижчий рівень з початку вторгнення в Україну у 2022 році.
• За оцінками Bloomberg, ціни на російську нафту впали на 28% за три місяці.

Санкції та дисконт до Brent

• Після санкцій США проти Rosneft та Lukoil дисконт російської нафти до Brent істотно розширився.
• Дисконт сорту Urals до Brent досяг найвищого рівня з травня 2023 року.
• Зниження котирувань Brent пов’язане з очікуваннями можливого мирного врегулювання в Україні та побоюваннями глобального надлишку пропозиції.

Бюджетні наслідки для росії

• Нафта й газ залишаються найбільшим джерелом доходів бюджету кремля, який фінансує війну проти України.
• У грудні доходи від нафти й газу можуть скоротитися майже на 50% у річному вимірі.
• Очікуваний обсяг надходжень — 5,15 млрд доларів США (410 млрд рублів), що є мінімумом з серпня 2020 року.
• Попередній аналогічний рівень — 5,1 млрд доларів США — фіксувався під час пандемії, коли попит на нафту різко впав.

Фактори додаткового тиску

• Зміцнення рубля, що зменшує експортні доходи в національній валюті.
• Подальше розширення санкційного режиму проти ключових виробників і експортерів.

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Диверсифікація джерел постачання для імпортерів з метою зменшення залежності від санкційних ризиків.
• Зростання ролі логістичної стійкості та альтернативних маршрутів у разі блокад або масованих ударів по інфраструктурі.
• Актуалізація підходів до стратегічних запасів нафти й нафтопродуктів.

Захист критичної інфраструктури

• Посилення військової складової захисту портів і терміналів.
• Необхідність інвестицій у розосереджену інфраструктуру та резервні потужності.
• Розвиток механізмів страхування ризиків і регуляторних стимулів для зниження концентрації постачання.

Зміни у ціноутворенні

• Збільшення ролі дисконту як ключового елементу структури ціни.
• Скорочення маржі виробників під тиском санкцій і конкуренції.
• Потенційний перегляд податкової політики для компенсації втрат бюджету.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

У листопаді Туреччина істотно зменшила імпорт російської нафти Urals приблизно на 200 тис. барелів на добу порівняно з жовтнем, паралельно збільшуючи закупівлі казахстанської суміші CPC Blend, KEBCO та іракської Basrah. На тлі жорсткіших санкцій США та ЄС проти російського енергетичного сектору турецькі нафтопереробні заводи прискорюють диверсифікацію сировини, однак залишаються обмеженими якісними параметрами альтернативних сортів і ризиками для логістики CPC.

Структурні зміни у нафтових постачаннях Туреччини

1. Перелом у структурі імпорту: від Urals до CPC Blend та Basrah

Дані енергетичних аналітичних компаній Kpler та LSEG фіксують стабільний розворот турецьких НПЗ від російської Urals до альтернативних сортів.

• За листопад:
  • Імпорт Urals до Туреччини скоротився приблизно на 200 тис. барелів на добу проти жовтня.
  • Імпорт казахстанської CPC Blend досяг 105 тис. барелів на добу – це максимум з 20 лютого 2024 року.
• За оцінками Kpler, у червні турецький імпорт Urals досягав майже 400 тис. барелів на добу, що показує, наскільки масштабним є нинішнє зниження.
• Туреччина з 2022 року, коли європейські покупці припинили закупівлі Urals, стала другим за величиною покупцем цього сорту після Індії.

Таким чином, за менш ніж півроку Туреччина пройшла шлях від пікових рівнів імпорту Urals до суттєвого скорочення, компенсуючи цей обсяг переорієнтацією на казахстанську та іракську нафту.

2. Фактори тиску: санкції США та ЄС проти російського енергосектору

Зміни в постачанні не є спонтанними – вони прямо випливають із санкційного тиску на російську нафтову галузь.

• Санкції США проти великих російських нафтових компаній:
  • Lukoil та Rosneft потрапили під обмеження, що звужує вибір постачальників для турецьких НПЗ.
• Євросоюз запровадив:
  • заборону на паливо, вироблене з російської нафти, що стимулює турецькі компанії переходити на сировину з інших джерел, аби уникнути ризиків вторинних санкцій та обмежень на збут продуктів переробки.

Санкції стають системним чинником, який не лише скорочує присутність російської нафти на ринку, а й змушує Туреччину стратегічно переглядати структуру імпорту, щоб зберегти доступ до ринків збуту нафтопродуктів, де діють європейські обмеження.

3. Роль казахстанської CPC Blend та статус «санкційно нейтральної» нафти

Казахстанська сировина стає ключовим елементом нової конфігурації постачання для Туреччини.

• CPC Blend:
  • Є сумішшю нафти, що транспортується через термінал Yuzhnaya Ozereyevka у росії, однак виробляється переважно казахстанськими компаніями.
  • Казахстанська нафта звільнена від західних енергетичних обмежень, зокрема від обмежень на російську нафту.
  • Це робить CPC Blend привабливою «санкційно нейтральною» сировиною для турецьких НПЗ.
• У 2025 році Туреччина імпортувала CPC Blend російського походження, але припинила такі закупівлі з вересня, посилюючи акцент на казахстанському компоненті суміші.

Таким чином, казахстанський CPC Blend фактично виконує функцію містка між вимогами санкційного режиму та потребами турецьких НПЗ у сировині.

4. Іракська нафта Basrah та KEBCO: додаткові напрямки диверсифікації

Паралельно з CPC Blend Туреччина нарощує постачання інших сортів.

• За даними Kpler, на фоні падіння постачання Urals Туреччина:
  • збільшує імпорт:
    • казахстанської CPC Blend,
    • KEBCO (казахстанська експортна нафта),
    • іракської Basrah.

Це демонструє спробу розосередити ризики через географічну й якісну диверсифікацію сировини – від Чорноморського маршруту до іракських поставок з Перської затоки.

5. Технічні та ринкові обмеження диверсифікації

Попри активну переорієнтацію Туреччина не може повністю й швидко замінити Urals.

• Турецькі НПЗ сконфігуровані під якість Urals, тому:
  • на середземноморському ринку бракує сортів із подібними характеристиками,
  • це обмежує можливості закупівель альтернативних сортів без технічних коригувань або додаткових витрат.

Якісна специфіка Urals фактично зберігає частину залежності турецьких НПЗ від цього сорту, попри санкційний тиск і політичні ризики.

6. Ризики для постачання CPC Blend через атаки на інфраструктуру

Чутливість нової конфігурації постачання Туреччини проявляється у вразливості ключового маршруту – нафтопроводу CPC.

• Нещодавні атаки на термінал консорціуму Caspian Pipeline Consortium можуть:
  • ускладнити постачання CPC Blend до Туреччини,
  • посилити логістичні ризики для турецьких НПЗ, які дедалі більше залежать від цієї суміші.

Отже, диверсифікація джерел не усуває загроз повністю: заміна російської Urals на казахстанську сировину частково переносить ризики на іншу критичну інфраструктуру – систему CPC.

7. Вплив на позиції росії на ринку Urals та роль Туреччини

Скорочення турецького імпорту Urals має значення не лише для Анкари, а й для експорту з росії.

• З 2022 року, після того як європейські покупці припинили закупівлі Urals, Туреччина разом з Індією стала ключовим напрямком збуту цього сорту.
• Тепер, на тлі:
  • мінус 200 тис. барелів на добу у листопаді проти жовтня,
  • зростання імпорту CPC Blend до 105 тис. барелів на добу,

  частка Urals у турецькому балансі зменшується, а залежність росії від азійських покупців (насамперед Індії) стає ще більшою.

Логіка змін виглядає так: санкції → звуження пулу російських постачальників → диверсифікація Туреччини → зростання навантаження на азійські ринки для Urals.

8. Логічні висновки для європейського нафтового ринку та енергетичної безпеки

На основі наведених даних можна схематично описати декілька важливих тенденцій, не виходячи за межі наданої інформації.

• Диверсифікація джерел постачання:
  • Заборона ЄС на паливо з російської нафти та санкції США проти Lukoil і Rosneft стимулюють перехід Туреччини від Urals до CPC Blend, KEBCO та Basrah.
  • Це демонструє, як регуляторний тиск переформатовує торгові потоки навіть поза межами ЄС.
• Логістична стійкість і нові вразливості:
  • Перехід на CPC Blend зосереджує значну частку постачань на маршруті Caspian Pipeline Consortium.
  • Атаки на термінал CPC підвищують ризик збоїв у новій структурі постачання, вказуючи на необхідність додаткового резервування маршрутів.
• Роль Труеччини як транзитного та переробного вузла:
  • Туреччина, залишаючись другим споживачем Urals після Індії, паралельно нарощує імпорт несанкційної казахстанської нафти.
  • Це посилює її значення як гнучкого хабу між санкційним режимом та альтернативними джерелами сировини.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Флагманська марка російської нафти Urals на Чорному морі наприкінці минулого тижня опустилася до 36,61 долара США за барель, що стало найнижчим рівнем майже за три роки. Нові санкції США проти Rosneft і Lukoil різко розширили знижку Urals до еталонної нафти Brent до середніх 23,52 долара за барель і вже призвели до падіння бюджетних нафтових доходів росії у жовтні на 27 відсотків у річному вимірі.

Падіння цін на російську нафту Urals

1. Від піку до трирічного дна

• 36,61 долара США за барель — ціна Urals, завантаженої в порту Новоросійськ на Чорному морі наприкінці минулого тижня, що стало найнижчим рівнем з березня 2023 року.
• Короткочасне відновлення відбулося наступного дня, однак базовий сигнал ринку залишився негативним для російського експорту.
• Одночасно Urals з балтійських портів теж зазнала різкого здешевлення після оголошення санкцій США наприкінці жовтня.

Таким чином, на «ціновій гілці» інтелектуальної карти фіксується різкий перехід Urals від умовно комфортного для російського бюджету рівня до трирічного мінімуму, що вже саме по собі створює тиск на доходи від експорту вуглеводнів.

2. США, Rosneft і Lukoil як ключові тригери

• Нові санкції США спрямовані проти двох найбільших російських виробників і експортерів нафти — Rosneft і Lukoil.
• Ці обмеження мають набрати чинності з п’ятниці після публікації матеріалу, формуючи очікування посилення тиску на експорт Urals.
• Сам факт оголошення санкцій вже спричинив запобіжну реакцію трейдерів і покупців, що відобразилося різким розширенням знижки Urals до Brent.

Санкційний контур на інтелектуальній карті є центральним вузлом: саме рішення США щодо Rosneft і Lukoil запускає ланцюгову реакцію від переорієнтації покупців до падіння доходів російського бюджету.

3. Китай і Індія шукають альтернативи

• Китай та Індія, що залишаються ключовими покупцями російської нафти, почали шукати альтернативні джерела постачання після оголошення санкцій США.
• Причина — ризик вторинних санкцій: покупці побоюються порушити вимоги американських обмежень і опинитися під покараннями.
• У результаті попит на Urals з боку основних клієнтів послабився ще до формального набрання чинності санкцій.

На «попитовій» гілці карти видно, що реальна сила санкцій полягає не лише у формальних заборонах, а й у превентивній поведінці покупців. Прагнення уникнути вторинних санкцій стимулює переналаштування торгових потоків на користь інших постачальників, що тисне на ціну Urals.

4. Знижка до Brent: другий за рік стрибок та історичний контекст

• Знижка Urals відносно міжнародного еталона Brent на чорноморських і балтійських терміналах розширилася до середніх 23,52 долара США за барель наприкінці минулого тижня.
• Це другий випадок у 2025 році, коли знижка Urals до Brent перевищує 15 доларів за барель після санкцій адміністрації Байдена, запроваджених на початку січня.
• Історичний максимум знижки був досягнутий у 2022 році та на початку 2023 року, коли Urals торгувалася більш ніж на 30 доларів за барель нижче Brent на тлі повномасштабного вторгнення росії в україну та запровадження ембарго ЄС на імпорт російської нафти з 2023 року.

На «історичній» гілці інтелектуальної карти видно, що нинішнє розширення знижки повертає ринок до логіки санкційного дисконту 2022–початку 2023 років. Чим ширша знижка, тим більше барелів треба експортувати для збереження того ж бюджетного ефекту, що ускладнює для росії фінансування війни проти україни.

5. 27% падіння нафтових доходів росії

• Нафтові доходи російського бюджету, що є найбільшим джерелом наповнення та фінансування війни проти україни, у жовтні впали на 27% у річному вимірі.
• На це вплинули три фактори:
  • зниження міжнародних цін на нафту загалом;
  • посилення санкцій проти росії з боку США та інших партнерів;
  • зміцнення російського рубля, що зменшує рублевий еквівалент доларових надходжень.
• Водночас подальше розширення знижки Urals до Brent створює додатковий негативний тиск на бюджетні показники.

На цій гілці інтелектуальної карти видно, як ринкова ціна, санкційний тиск і валютний курс взаємодіють, формуючи кумулятивний удар по дохідній базі бюджету росії.

• Санкції США проти Rosneft і Lukoil стали первинним тригером, що:
  • змусив Китай та Індію шукати альтернативні постачання для уникнення вторинних санкцій;
  • послабив попит на Urals та підштовхнув обвал ціни до 36,61 долара за барель на Чорному морі;
  • розширив знижку до Brent до 23,52 долара за барель, що поглибило санкційний дисконт.
• Падіння ціни й розширення дисконту безпосередньо транслюються у 27% падіння доходів бюджету від нафти в жовтні.
• Історичний досвід 2022–початку 2023 року, коли знижка перевищувала 30 доларів за барель, показує, що тривале збереження значного дисконту під впливом санкцій може суттєво обмежувати фінансові можливості кремля.

У сукупності карта демонструє, що санкційний тиск, зміщення попиту провідних покупців та цінові тренди ведуть до системного послаблення нафтової ренти росії, яка є ключовим ресурсом для продовження війни проти україни.

6. Часові орієнтири

• Публікація даних датована 17 листопада 2025 року, 10:00 CST, що фіксує момент ринкової реакції на санкційні рішення США.
• Березень 2023 року позначений як попередній мінімум Urals на тлі запровадження ембарго ЄС на російську нафту.
• Ключову роль у формуванні цінових орієнтирів відіграють:
  • США як ініціатор посилення санкцій;
  • ЄС через ембарго на російську нафту з 2023 року;
  • Китай та Індія як головні покупці, які фактично визначають долю російського експорту після згортання постачань до Європи.

7. Висновок

Узгоджена дія санкційних рішень США та ембарго ЄС у поєднанні з обережністю Китаю й Індії щодо вторинних санкцій посилює структурний тиск на Urals, що відображено на кожній гілці інтелектуальної карти – від цін до бюджетних наслідків.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

ЄС у складі 18-го санкційного пакета запроваджує з 3 вересня знижений price cap на нафту з рф — $47,6/бар. замість $60/бар. Рішення забороняє компаніям ЄС і Великої Британії перевозити, страхувати чи інакше обслуговувати постачання нафти з рф, якщо ціна вище ліміту; до санкцій приєдналися Швейцарія та Канада, водночас США не підтримали пониження. Перехідний період діє до 18 жовтня для контрактів, укладених до 20 липня 2025 року. Нафтопродукти лишаються на рівнях $100 (легкі фракції) і $45 (важкі). Запроваджено динамічний перегляд стелі: кожні 22 тижні — на 15% нижче середньої ціни на російську нафту; наступний перегляд — 15 січня 2026 року, повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026-го. У росії дотримання обмежень заборонено; орієнтовні ринкові ціни: Urals — близько $57/бар., ESPO — близько $63/бар.

Знижений price cap ЄС на нафту з рф — структура рішення, часові рамки та вплив на світовий нафтовий ринок

Суть рішення та параметри

• Новий ліміт: $47,6/бар. (було $60/бар.) — скорочення на $12,4 або приблизно –20,7%.
• Юрисдикції застосування: ЄС і Велика Британія; приєднання Швейцарії та Канади розширює коло постачальників послуг, на яких поширюється заборона.
• Заборона на послуги: перевезення, страхування та інше обслуговування постачання нафти з рф понад поріг.
• Нафтопродукти: без змін — $100 (легкі), $45 (важкі).
• Позиція США: відмова підтримати зниження порога створює асиметрію у санкційній архітектурі.

Часові рамки та перехідні положення

• Старт дії: 3 вересня 2025 року.
• Перехідний період: до 18 жовтня 2025 для контрактів, укладених до 20 липня 2025, що відповідали ліміту $60.
• Перегляд стелі: від 15 липня — кожні 22 тижні (~154 дні); стеля = середня ціна на російську нафту мінус 15%.
• Ключові дати майбутнього: наступний перегляд — 15 січня 2026; повна оцінка механізму — до 15 квітня 2026.

Ринковий контекст

• Ринкові індикатори (орієнтовно): Urals ≈ $57/бар.; ESPO ≈ $63/бар.
• Необхідний дисконт до стелі:
  • Urals: $57 − $47,6 = $9,4 (≈ –16,5% від $57).
  • ESPO: $63 − $47,6 = $15,4 (≈ –24,4% від $63).
• Обмеження в рф: заборона дотримуватися стелі підвищує ризики для компаній-посередників.

Вплив на світовий нафтовий ринок

• Зменшення доступу до сервісів ЄС/Британії: при ціні вище $47,6/бар. транспорт, страхування та інші послуги з цих юрисдикцій недоступні, що підвищує транзакційні витрати для потоків нафти з рф.
• Ринковий дисконт: різниця ($9,4 для Urals; $15,4 для ESPO) до стелі стимулює поглиблення дисконту для легального обслуговування постачань, що теоретично знижує граничний дохід експортерів з рф.
• Асиметрія політик: відмова США підтримати пониження послаблює глобальну синхронізацію санкцій і може перерозподіляти потоки через канали поза юрисдикціями ЄС/Британії.
• Прогнозованість для ринку: динамічний механізм (–15% до середньої кожні 22 тижні) робить майбутні ліміти передбачуванішими, що дозволяє перераховувати ціни контрактів та фрахту під очікувану стелю.
• Терміни адаптації: перехідний період до 18 жовтня створює часове вікно для коригування логістики і умов контрактів без різких шоків.

Географія приєднання

• ЄС, Велика Британія, Швейцарія, Канада — ширше охоплення ключових центрів страхування і судноплавства посилює регуляторний вплив на глобальні постачання.
• росія забороняє своїм учасникам ринку дотримуватися стелі, що підвищує регуляторні конфлікти юрисдикцій.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Council of the EU

Російська нафта сорту Urals, що зазвичай постачається з портів західної росії до Індії, нині пропонується Китаю зі знижками. Причина — невизначеність щодо індійських закупівель після введення додаткових американських мит. Це може стати значним переформатуванням маршрутів експорту російської нафти.

Зміна напрямків постачання та цінової політики

Переналаштування потоків російської нафти

• Партії Urals для негайних постачань пропонуються китайським покупцям, які зазвичай імпортують дальньосхідну нафту сорту ESPO.
• Ціна Urals знизилася з премії у 2,50 дол./бар. до 1,50 дол./бар. відносно котирувань Brent за тиждень.
• Китай є найбільшим покупцем російської нафти, але переважно імпортує ESPO з порту Козьміно у далекосхідній росії.
• Urals традиційно постачається з портів західної росії до Індії; Китай рідко закуповував цей сорт через вищі транспортні витрати та триваліші перевезення.

Вплив американських мит на індійський ринок

• США запровадили додаткове мито 25% на індійські товари, прямо націлене на імпорт російської нафти.
• Загальне мито на індійські товари досягне 50% і набуде чинності через 21 день після 6 серпня.
• Найбільші індійські державні НПЗ відмовляються від спотових закупівель російської нафти на жовтень.
• Індійські компанії вже придбали щонайменше 22 млн барелів нафти з інших джерел для постачання у вересні та жовтні.

Обмежені можливості Китаю компенсувати обсяги

• Навіть за умов зростання закупівель Urals Китаєм, він не зможе повністю замістити обсяги, які раніше купувала Індія.
• Перенаправлення потоків може вплинути на азійські ціни та логістичні маршрути.

«Навіть за умов зростання закупівель Urals Китаєм, він не зможе повністю замістити обсяги, які раніше купувала Індія», — за даними Bloomberg

Підсумок

Підвищення мит США на індійські товари стало ключовим фактором зміни географії російського нафтового експорту. Втрата індійського ринку для Urals частково компенсується Китаєм, але обсяги та логістика не дозволяють повністю перекрити попит. Це створює передумови для подальших цінових корекцій і зміни торговельних балансів в Азії.

Джерело: Terminal
За матеріалами: Oilprice.com

Щонайменше чотири нафтоналивні судна з російською нафтою перебувають на якірній стоянці біля західного узбережжя Індії, оскільки країна опинилася в центрі міжнародного тиску через імпорт енергоресурсів з рф.

Цей випадок сигналізує про потенційні ризики для глобального ринку нафти, зокрема щодо постачання Urals та можливих змін у маршрутах торгівлі.

Очікування на шляху: танкери з Urals у бездії

• Чотири танкери — Horae, Destan, Achilles та Elyte — перебувають у зоні очікування біля портів Джамнагар і Вадінар на заході Індії.
• Achilles і Elyte мали прибути до порту Сікка 30–31 липня, але досі стоять на якорі.
• Destan очікував на прибуття 24–25 липня, Horae призначений для порту Вадінар з орієнтовною датою прибуття 1 серпня.

Обсяги, маршрути та юридичні ризики

• Усі чотири судна — типу Афрамакс — мають вантажомісткість близько 700 000 барелів нафти кожне.
• Нафта була завантажена в кінці червня у портах Приморськ і Усть-Луга — основні експортні хаби сорту Urals.
• Achilles, Elyte та Destan перебувають під санкціями ЄС і Великої Британії.
• Лише Horae не має діючих санкцій з боку ЄС, Великої Британії чи США.

Міжнародний тиск та потенційні наслідки

• Понад третина імпорту нафти в Індію надходить з рф, що викликає зростаюче занепокоєння в західних столицях.
• У середині липня ЄС запровадив новий раунд санкцій, який зачіпає частину російського енергетичного експорту.
• Цього тижня адміністрація Трампа оголосила про імпортні мита проти Індії та погрожує додатковими санкціями за продовження закупівель російської нафти.

Реакція Індії: пошук альтернативних джерел

• Уряд Індії звернувся до своїх нафтопереробних компаній з вимогою надати плани щодо диверсифікації імпорту.
• Серед потенційно постраждалих — Reliance Industries Ltd. та Bharat Petroleum Corp. Ltd., які використовують порт Сікка для імпорту.
• На момент публікації компанії не надали офіційних коментарів.

Аналітичні висновки

• Ризик перебоїв у постачанні російської нафти до Азії зростає на тлі політичного тиску та юридичних обмежень.
• Затримки танкерів біля Індії свідчать про обережність трейдерів і потенційні складнощі в реалізації вантажів Urals.
• Імпортні мита з боку США можуть змусити Індію зменшити обсяги закупівель у рф, що вплине на глобальну перерозподільчу логістику нафти.
• Цінові наслідки для нафтопродуктів можливі як у результаті дефіциту, так і зростання транспортних витрат.

Джерело: Terminal

За матеріалами: bloomberg.com

Замовити звіт по ринку

Оголошення президента США Дональда Трампа про запровадження 25% мита на індійський експорт і погроза санкціями за закупівлі російської нафти змусили індійські державні нафтопереробні компанії переглянути свої контракти. Йдеться про поставки сорту Urals та Sokol, організовані через посередників в ОАЕ та Сінгапурі. Ситуація створює суттєву невизначеність для ринку нафти, змінюючи баланс між санкційними обмеженнями, логістикою та ціновими очікуваннями.

Фундаментальні чинники

• Політичні ризики:
  • Запровадження 25% мита на індійський експорт до США з 1 серпня створює тиск на Індію як споживача російської нафти.
  • Погроза додатковими санкціями щодо індійських закупівель Urals і Sokol знижує передбачуваність глобального ланцюга постачання.
  • Посилення контролю США за дотриманням санкцій — увага зміщується з цінового порогу G7 ($60/барель) на логістику й власність постачальників.
• Юридична та контрактна невизначеність:
  • Команди з комплаєнсу індійських НПЗ переглядають відвантаження липня-серпня на тлі зростання ризику вторинних санкцій.
  • У фокусі — контракти з використанням недоларових розрахунків та через посередників у Fujairah і Khor Fakkan.
  • Затримка тендерів на серпень через юридичні перевірки може призвести до зменшення попиту на російську нафту та перенаправлення потоків.
• Зміна підходів до контролю ланцюгів постачання:
  • Європейські дії проти індійського НПЗ з російським слідом посилили вимоги до прозорості щодо походження нафти.
  • Підвищена увага до особи трейдера і маршруту транспортування — ризик втрати статусу «санкційно безпечного» зростає навіть за дотримання цінових обмежень.
• Глобальні наслідки для цін і логістики:
  • Ризик тимчасового скорочення імпорту російської нафти в Азію може підтримати ціни на Brent і WTI у короткостроковій перспективі.
  • $750 млрд угода США–ЄС щодо енергетичної співпраці поки що стикається з логістичними обмеженнями та викликами довіри, що утримує ринок у напрузі.

Несподіване мито Трампа та погроза санкціями на російську нафту спричинили занепокоєння в індійських компаніях, які досі вважали, що недоларові розрахунки та ціни нижче $60 захищають їх від обмежень. Геополітична напруженість, що зростає, і перегляд юридичних рамок щодо торгівлі російською нафтою можуть у серпні-вересні спричинити сплески цін. Особливу увагу слід приділяти ринку Азії, через який проходить більша частина тіньових потоків Urals і Sokol.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

Замовити звіт по ринку

Ціни на нафту Urals залишаються стабільними на тлі нових обмежень експорту та інцидентів на маршрутах постачання. рф готує жорсткіші заходи щодо експорту бензину, що може вплинути на ринок постачання в Чорноморському регіоні.

Стабільність Urals та відновлення експорту

• Диференціали нафти Urals до Brent залишилися незмінними в четвер.
• Порти Чорного моря рф відновили експорт нафти з Казахстану після добової перерви.
• Служба безпеки рф (ФСБ) почала надавати дозволи іноземним танкерам на захід у порти.

Інциденти на терміналах і переорієнтація маршрутів

• Компанія BP виявила органічні хлориди в частині резервуарів у турецькому терміналі Джейхан.
• Завантаження нафти триває з резервуарів, де рівень хлоридів відповідає нормам.
• Танкер з нафтою Urals перенаправили з порту Вадінар (Індія) до порту Мундра через санкції ЄС проти Nayara Energy.

Майбутнє обмеження експорту бензину з рф

• рф планує запровадити жорсткіше обмеження експорту бензину, включно з обмеженнями для виробників пального.
• Мета — стримати зростання внутрішніх цін на тлі дефіциту.
• За словами трьох джерел у галузі, рішення очікується найближчими днями.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Замовити звіт по ринку

У квітні 2025 року вартість морських перевезень російської нафти сорту Urals з балтійських портів Росії до Індії знизилася. Це пов’язано з тим, що ціна нафти Urals опустилася нижче встановленої G7 межі у $60 за барель, що дало змогу задіяти танкери із західним страхуванням і фінансуванням. Така динаміка може негативно вплинути на економіку Росії, як попереджають її посадовці.

Цього місяця вартість транспортування російської нафти з портів Балтійського моря до Індії знизилася. Причиною стало падіння ціни на нафту сорту Urals, яке на початку квітня опустилося нижче встановленої «цінової стелі» у $60 за барель, що дозволило розширити доступність західних танкерів.

Механізм цінового обмеження, запроваджений країнами G7 та ЄС, дозволяє здійснювати постачання російської нафти до третіх країн із використанням західного страхування та фінансування лише за умови, що вартість бареля не перевищує $60.

На початку квітня ціна Urals знизилася нижче цієї межі на тлі загального обвалу світових нафтових індексів, спричиненого запровадженням нових мит у США та побоюваннями щодо перспектив глобальної економіки.

Таким чином, транспортування Urals з балтійських портів Росії до Індії тепер може здійснюватися танкерами, трейдерами та страховими компаніями, які працюють за західним правом.

Станом на четвер, вартість Urals у порту Приморськ становила $53,50 за барель.

У квітні середня ставка фрахту на транспортування Urals із Приморська та Усть-Луги до Індії знизилася до приблизно $6 мільйонів за рейс в один бік, порівняно з $7 мільйонами наприкінці березня, за даними агентства Reuters.

Варто зазначити, що фрахтові ставки на постачання російської нафти досягли пікових значень у лютому та березні після того, як у січні США наклали санкції на десятки танкерів, які доставляли російську нафту в Азію, змушуючи трейдерів шукати альтернативні несанкціоновані судна.

Зниження ціни, яку Росія отримує за нафту в квітні, може створити додатковий тиск на її економіку.

Як заявила минулого тижня голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна, обвал нафтового ринку може створити суттєві ризики для економіки країни.

Згідно з повідомленням агентства ТАРС, посадовиця під час виступу в парламенті заявила, що наслідки тарифної ескалації можуть бути негативними, зокрема через коливання та зниження цін на нафту.

«Основний канал впливу — це коливання нафтових цін, їх зниження», — зазначила Набіулліна.

Джерело: НТЦ Псіхєя
За матеріалами: oilprice.com

Середня ціна російської нафти Urals у березні 2025 року знизилася до $58,99 за барель, вперше з червня 2023 року опустившись нижче бюджетного мінімуму у $60. Це створює значний ризик для виконання державного бюджету рф, з огляду на те, що закладена в розрахунках вартість — $69,7 за барель. Падіння цін, зростання знижки на Urals та зміцнення рубля загострюють ситуацію на тлі глобального зниження цін і геополітичної напруженості.

Ціна російської нафти Urals у березні 2025 року впала до $58,99 за барель — це найнижчий показник з червня 2023 року і перше за той час зниження нижче критичного рівня у $60. Про це повідомили у Міністерстві фінансів рф. Саме $60 вважається пороговою ціною, необхідною для виконання російського бюджету без залучення резервів. Якщо ж цей рівень не досягається, уряд змушений компенсувати дефіцит коштом накопичених резервів.

Для порівняння, у січні середня ціна Urals становила $67,66, а в лютому — $61,69. З початку року методику розрахунку середньої вартості нафти було змінено: до обліку додали дорожчий сорт ESPO, який експортується з Далекого Сходу, що мало б, згідно з очікуваннями, збільшити бюджетні надходження.

Проте в березні, за оцінкою Reuters, ціна Urals у рублевому еквіваленті виявилася майже на 25% нижчою за закладений у бюджеті рівень. На падіння вплинули одразу кілька чинників: зниження світових котирувань, розширення знижки на російську нафту та зміцнення рубля.

Бюджет рф на 2025 рік базується на розрахунковій ціні Urals $69,7 за барель і курсі 96,5 рубля за долар. Це означає, що ціна бареля має становити близько 6726 рублів для балансування бюджету. Водночас при актуальному курсі 85,5 руб./$ і ринковій ціні Urals у ~$51, бюджет отримує лише 4360 рублів за барель, що на 35% менше необхідного.

Загалом, ситуація погіршується і на тлі глобального зниження цін. Так, червневі ф’ючерси на Brent у п’ятницю опускались до $64,35 за барель — мінімуму з серпня 2021 року. За два торгових дні Brent подешевшала на 13,59%. Причинами стали оголошення США про запровадження широкомасштабних імпортних мит і контрдії з боку Китаю. Додатковим чинником стала заява ОПЕК+ про плани збільшити видобуток у травні на 411 тис. барелів на добу, попри початкові плани скромнішого зростання лише на 135 тис.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: dialog.ua