Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про домовленість із тимчасовою владою Венесуели щодо передання від 30 до 50 млн барелів санкційної нафти американській стороні. Ринок відреагував миттєво: ціни на нафту знизилися, а геополітичний баланс у нафтовому секторі може зазнати суттєвих змін. Угода потенційно впливає не лише на Венесуелу та США, а й на Китай, росію, Іран, Кубу, а також ключових постачальників важкої нафти до Північної Америки.

Угода США та Венесуели: ключові параметри

• Обсяг нафти: від 30 до 50 млн барелів санкційної венесуельської нафти.
• Орієнтовна вартість: до 2,8 млрд доларів США за поточними цінами.
• Походження ресурсу: ймовірно, з наявних запасів.
• Еквівалент виробництва: один-два місяці видобутку Венесуели.

Венесуела володіє близько 20% світових запасів нафти, але нині забезпечує менше 1% глобального видобутку через багаторічний спад, санкції та деградацію інфраструктури.

Санкційний контекст і політична складова

Венесуельська нафта перебуває під санкціями США через звинувачення попередньої влади на чолі з Ніколасом Мадуро у корупції, репресіях та фальсифікації виборів. Оголошення угоди відбулося через кілька днів після захоплення Мадуро американською стороною.

Президент США позиціонував домовленість як:

• Економічну можливість для обох країн.
• Гуманітарний захід на тлі дефіциту продовольства, медикаментів і базових послуг у Венесуелі.

За заявою Дональда Трампа, нафта буде продана за ринковими цінами, а доходи перебуватимуть під його прямим контролем для використання на користь венесуельців і американців.

Реакція ринку

• WTI: зниження на 0,7% до 56,73 долара за барель.

Зниження котирувань відображає очікування додаткової пропозиції на світовому ринку, попри відсутність чітких операційних деталей щодо термінів і механізмів передання нафти.

Чому США потрібна венесуельська нафта

Проблема полягає не в обсягах, а в сумісності сировини. Більшість американського видобутку — це легка нафта, тоді як значна частина НПЗ США, особливо на узбережжі Мексиканської затоки, оптимізовані під важку нафту.

• Перепрофілювання НПЗ під легку нафту коштувало б мільярди доларів.
• Термін реалізації — десятиліття.

Саме тому венесуельська важка нафта історично була критично важливою для США, а її повернення розглядається як стратегічна перевага.

Наслідки для Канади та Мексики

• Канада: постачає до США близько 4 млн барелів на добу, майже повністю залежачи від американського ринку.
• Мексика: експортує близько 600 тис. барелів на добу, включно з важкою нафтою.

Поява венесуельської нафти може:

• Послабити переговорні позиції Канади в енергетичних суперечках.
• Підштовхнути Мексику до диверсифікації або прискореної модернізації НПЗ, що потребує значних інвестицій.

Глобальний геополітичний ефект

За інформацією американських ЗМІ, Вашингтон наполягає, щоб Венесуела:

• Співпрацювала у нафтовій сфері виключно зі США.
• Дистанціювалася від Китаю, росії, Ірану та Куби.

Нині понад дві третини експорту венесуельської нафти спрямовується до Китаю. У разі реалізації нової політики Пекін втратить один із ключових джерел дисконтної сировини.

«Ці дії серйозно порушують міжнародне право, грубо посягають на суверенітет Венесуели та завдають шкоди правам венесуельського народу», — заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.

Для Куби наслідки можуть бути найгострішими: країна значною мірою залежить від субсидованої венесуельської нафти і ризикує зіткнутися з ще глибшим паливним дефіцитом.

Ринок нафти й нафтопродуктів

• Поява додаткової пропозиції на світовому ринку може тимчасово знизити ціновий тиск.
• Посилюється значення диверсифікації джерел постачання та логістичної стійкості.
• Глобальні зрушення у потоках нафти підкреслюють важливість захисту енергетичної інфраструктури в умовах широкомасштабної війни.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Deutsche Welle

Світові ціни на нафту знизилися на тлі очікувань збільшення постачання венесуельської нафти на глобальний ринок. Ринок реагує на дії США, які одночасно посилюють контроль над венесуельською нафтовою галуззю та вибірково послаблюють санкційний режим, що формує додатковий тиск на котирування в умовах уже наявного профіциту пропозиції.

Залучення США до контролю венесуельської нафти

Ціни на нафту знизилися після того, як США активізували участь у венесуельській нафтовій індустрії та фактично почали виступати посередником у реалізації частини венесуельської сировини на світовому ринку.

• West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на 2% і закрилася трохи нижче 56 доларів за барель.
• Зниження відбулося на очікуваннях, що зростання продажів венесуельської нафти посилить тиск на ціни в умовах глобального перенасичення ринку.
• Американські сили захопили ще два танкери, що перебували під санкціями, після чого США заявили про початок маркетингу частини венесуельського нафтового обсягу.

Обсяги та механізми контролю

• Президент США Дональд Трамп заявив, що тимчасовий уряд Венесуели погодився передати США до 50 млн барелів «високоякісної санкційної нафти».
• Міністерство енергетики США повідомило, що країна маркетує венесуельську нафту на глобальному ринку.
• До реалізації залучаються банки та товарні трейдери, які допомагають виконувати угоди.
• Легші сорти американської нафти спрямовуються до Венесуели для покращення якості важкої венесуельської сировини з метою експорту.

Санкції та геополітика

• Адміністрація США вибірково відкочує санкції проти Венесуели, не розкриваючи деталей.
• Ці дії фактично роблять США одним із найвпливовіших трейдерів нафти у світі.

«Ми дозволимо нафті текти. Барелі продаватимуться американським нафтопереробним заводам і по всьому світу, щоб забезпечити кращі постачання нафти», — заявив міністр енергетики США Кріс Райт.

Ринкові очікування

• З початку року нафта демонструє спад після найбільшого річного падіння з 2020 року.
• Рівень 58,50 долара за барель залишається ключовим технічним опором.
• У разі пробиття рівня 55 доларів можливе прискорення падіння до 50 доларів за барель.
• Трендові товарні фонди збільшили короткі позиції по WTI з 63% до 91%.

Роль Венесуели

• Венесуела, яка раніше була великим нафтовим виробником, нині забезпечує лише близько 1% світового постачання.
• Видобуток скоротився через десятиліття недоінвестування та деградацію інфраструктури.
• Попри це, навіть обмежені додаткові обсяги формують довгостроковий понижувальний імпульс для цін.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Bloomberg News

Попри оголошену Сполученими Штатами блокаду венесуельських нафтових постачань, танкерні перевезення до країни тривають. Дані морського моніторингу свідчать, що частина суден продовжує прибувати до венесуельських портів або прямувати до узбережжя країни, тоді як державна компанія PDVSA активізує використання плавучих сховищ і альтернативних схем розрахунків.

Фактичний стан постачання нафти

За останні дні щонайменше два нафтові танкери прибули до Венесуели, ще два судна, що не перебувають під санкціями, наближаються до її узбережжя. Це відбувається на тлі різкого скорочення експорту після заяви президента США про блокаду всіх суден, що заходять у венесуельські води.

• експорт нафти з Венесуели у грудні скоротився приблизно удвічі порівняно з листопадом;
• США конфіскували два повністю завантажені танкери з венесуельською нафтою;
• більшість судновласників змінили маршрути або зупинили рейси через ризики санкцій.

Схеми обходу санкцій і роль Китаю

Частина судновласників продовжує працювати з Венесуелою, використовуючи схеми, сформовані ще після запровадження енергетичних санкцій у 2019 році. Венесуела розраховується нафтою за товари й послуги, зокрема за обслуговування боргу перед Китаєм.

• нафта транспортується на суднах під санкціями або через посередників;
• частина вантажів призначена для китайських портів;
• невідомо, чи звертатиметься Китай по спеціальні дозволи США для отримання цих обсягів.

Державна компанія PDVSA не надала коментарів, Водночас міністерство нафти Венесуели заявило, що експорт нафти триватиме.

Операційні обмеження та кіберінцидент

Ситуацію ускладнив кібератакa, яка цього місяця змусила PDVSA зупинити централізовану адміністративну систему. Це призвело до:

• сповільнення відвантаження нафти в портах;
• переорієнтації на зберігання нафти та пального безпосередньо на суднах;
• накопичення значних запасів у портах.

За даними спостережень, поблизу порту Хосе одночасно перебували майже два десятки танкерів, які очікували на вікна завантаження або подальші інструкції.

Накопичення запасів і логістичні ризики

Обсяг нафти, що залишалася на танкерах без відправлення, зріс:

• з 11 млн барелів у середині грудня;
• до приблизно 16 млн барелів наприкінці періоду спостереження.

Це свідчить про зростання логістичних ризиків і обмеження пропускної здатності портової інфраструктури в умовах санкційного тиску.

Висновки

• Ринок нафти: санкції не зупиняють постачання повністю, але знижують експорт і підвищують транзакційні витрати, стимулюючи непрозорі схеми та використання посередників.
• Логістична стійкість: накопичення до 16 млн барелів на танкерах підвищує ризики аварій і страхових витрат, водночас демонструє залежність від морських маршрутів.
• Критична інфраструктура: кібератака на PDVSA підкреслила вразливість адміністративних і портових систем та необхідність інвестицій у захист і резервні механізми управління.
• Ціноутворення: зростання ризиків і обмеження доступу до флоту формують додаткову премію в ціні венесуельської нафти через знижки та витрати на обходи санкцій.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters

Після санкцій США проти Rosneft і Lukoil майже всі великі індійські НПЗ відмовилися від замовлень російської нафти на грудень: із семи ключових гравців лише Indian Oil Corporation (IOC) та Nayara Energy оформили закупівлі, тоді як п’ятірка інших (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) пропустила вікно закупівель, що зазвичай закривається 10 листопада. Обсяги попиту частково зміщуються до Близького Сходу та Америк, а IOC додатково придбала близько 3,5 млн барелів ESPO та розглядає імпорт 24 млн барелів із Америк у I кварталі наступного року.

Індія — санкції США — відхід від російської нафти»

• Санкційний тригер
  • Санкції США проти Rosneft та Lukoil → ризики вторинних обмежень і розрахунків
• Реакція індійських НПЗ
  • 5 з 7 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не подали грудневі заявки
  • Лише IOC і Nayara Energy купили грудневі обсяги
  • Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада
• Кількісні параметри
  • Зазначена п’ятірка імпортувала ≈2/3 усієї російської нафти до Індії від початку року
  • IOC наприкінці жовтня взяла 5 грудневих партій від несанкційних продавців
  • Окремо IOC придбала близько 3,5 млн барелів сорту ESPO за ціною близькою до котирувань Dubai (доставка на східне узбережжя Індії у грудні)
  • План IOC: закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у I кварталі наступного року
• Зміщення постачання
  • Додаткові барелі з Близького Сходу та Америк
  • Очікується різке падіння грудневих і січневих російських відвантажень
• Логічні висновки та обґрунтування
  • Значний ризик дефіциту російських обсягів у грудні–січні, оскільки саме п’ятірка-«локомотив» (≈2/3 імпорту) тимчасово вийшла з ринку російської нафти
  • Ціновий маркер: закупівля ESPO близько до Dubai свідчить про звуження дисконту та готовність платити премію за легальний ланцюг постачання
  • Диверсифікація через 24 млн барелів з Америк у I кв. наступного року компенсує очікуване падіння російських поставок
  • Операційна відповідність: IOC заявила про повну відповідність санкційному режиму, що зменшує комплаєнс-ризики та впливає на вибір контрагентів

Деталі ситуацї

Що сталося: після оголошення санкцій США проти провідних російських експортерів майже всі індійські НПЗ відмовилися від грудневих закупівель. П’ять великих переробників — BPCL, HPCL, MRPL, Reliance та HMEL — не запитували грудневі обсяги російської нафти, хоча саме вони з початку року забезпечили близько двох третин такого імпорту для Індії.

Винятки: IOC і Nayara Energy залишилися активними покупцями на грудень. Наприкінці жовтня IOC придбала п’ять партій із прибуттям у грудні від несанкційних продавців та окремо — близько 3,5 млн барелів ESPO близько до котирувань Dubai для східного індійського порту.

Диверсифікація постачання: IOC також планує закупити 24 млн барелів сирої нафти з Америк у першому кварталі наступного року для заміщення очікуваного випадіння російських обсягів. Загалом індійські НПЗ переналаштовують корзину імпорту, збільшуючи закупівлі з Близького Сходу та Америк, що має компенсувати ймовірне різке скорочення грудневих і січневих відвантажень з росії.

Наслідки для ринку

• Короткостроково (грудень–січень)
  • Провал російських відвантажень у напрямку Індії
  • Підвищення ролі котирувань Dubai як орієнтиру ціни для ESPO
• Середньостроково (I кв. наступного року)
  • 24 млн барелів із Америк як компенсатор з боку IOC
  • Перерозподіл потоків на користь Близького Сходу та Америк
• Комплаєнс та контрактування
  • Повна відповідність санкціям у закупівельних практиках IOC
  • Фокус на несанкційних продавцях і переукладання ланцюгів постачання

Тільки факти

• 5 великих НПЗ (BPCL, HPCL, MRPL, Reliance, HMEL) не запитували грудневі обсяги російської нафти
• Ці п’ять компаній забезпечили ≈2/3 імпорту російської нафти до Індії з початку року
• 2 компанії — IOC і Nayara Energy — купили грудневі обсяги
• 5 грудневих партій придбано IOC наприкінці жовтня у несанкційних продавців
• ~3,5 млн барелів ESPO від IOC близько до котирувань Dubai із поставкою у грудні на східне узбережжя Індії
• 24 млн барелів з Америк у I кварталі наступного року — ціль закупівель IOC
• Вікно закупівель на грудень зазвичай закривається 10 листопада

Джерело: Terminal

За матеріалами: Oilprice.com

На тлі посилення долара США та побоювань щодо наслідків нових тарифів адміністрації Трампа, світові ціни на нафту та бензин демонструють зниження. Водночас низка фундаментальних чинників — від санкцій проти росії до перегляду квот ОПЕК+ — зумовлюють нестабільність у прогнозах. Потенційний надлишок нафти вже восени 2025 року залишається ключовим ризиком для ринку.

Фундаментальні фактори впливу на нафту

• Фінансові сигнали:
  • Зміцнення долара США — індекс долара зріс до максимуму за 2 місяці, тиснучи на котирування нафти.
  • Вересневі ф’ючерси WTI втратили -0.74 дол. (-1.06%), бензин RBOB — -0.0282 дол. (-1.28%).
• Глобальні економічні сигнали:
  • Сильні макродані США: заявки на допомогу з безробіття — 218 тис. при очікуваннях 224 тис.
  • PMI Чикаго: зростання до 47.1 пунктів — максимум за 4 місяці.
  • Безробіття в Єврозоні: червневий рівень залишився на рекордно низькому рівні 6.2%.
  • Промвиробництво Японії: несподіване зростання на +1.7% м/м — максимум за 4 місяці.
• Геополітика і санкції:
  • Трамп пообіцяв підвищення санкцій проти енергетичного експорту рф через 10 днів, якщо не буде досягнуто перемир’я з Україною.
  • ЄС запровадив санкції проти 105 нових суден тіньового флоту рф, а також відключив ще 20 банків від SWIFT.
  • Російський НПЗ в Індії, що частково належить Rosneft, потрапив під обмеження.
• Політика ОПЕК+ і ринок балансу:
  • ОПЕК+ може призупинити нарощування видобутку з жовтня, після запланованого зростання на +548 тис. б/д з 1 вересня.
  • Запаси накопичуються: IEA повідомляє про надлишок у 1 млн б/д, що досягне 1.5% світового попиту у IV кварталі 2025 року.
  • Виробництво в червні зросло на +360 тис. б/д до 28.10 млн б/д — максимум за 1.5 року.
  • План до вересня 2026: повне відновлення 2.2 млн б/д після дворічного скорочення.
• Регіональні ринки:
  • Ірак готується відновити експорт через трубопровід Ірак–Туреччина, заблокований з березня 2023 р.
  • Курдистан має намір постачати 230 тис. б/д у рамках загального експорту Іраку, який є другим найбільшим виробником в ОПЕК.
• Запаси і видобуток США:
  • Запаси сирої нафти: -5.6% до 5-річного середнього рівня.
  • Бензин: -0.7% до середнього; дистиляти: -15.2% до середнього рівня.
  • Видобуток нафти: +0.3% тиждень до тижня — 13.314 млн б/д, дещо нижче рекорду 13.631 млн б/д (грудень 2024 р.).
• Танкери і флот:
  • Vortexa: обсяг нафти на танкерах, що стоять понад 7 днів, зріс на +23% за тиждень — до 84.99 млн барелів (25 липня).
  • США: кількість активних нафтових бурових установок зменшилась на -7 — до 415 (мінімум за 3.75 року).

«Якщо санкції з боку США справді включатимуть потрійні мита на російську нафту, ринок не зможе проігнорувати ефект, враховуючи масштаби експорту і обмежену резервну потужність ОПЕК», — попереджає JPMorgan Chase.

Висновок: Ціни на нафту залишаються чутливими до геополітичних імпульсів, фінансових коливань і балансів попиту-пропозиції. Ключовими ризиками є потенційне посилення санкцій проти рф, розбалансування через політику ОПЕК+ і зміни в експорті з Іраку. Водночас відносно низькі запаси в США та обмежене зростання видобутку утримують ринок від глибшого падіння.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Barchart

Замовити звіт по ринку

У березні морські постачання російської нафти зросли до найвищого рівня за останні чотири місяці, попри слабкі ціни на Urals. Однак покупці, зокрема Індія та Китай, можуть стикнутися зі «вторинними тарифами» від США. Водночас скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ.

Російський експорт нафти зріс, але покупці під тиском США

За даними супутникового відстеження, морські постачання російської нафти досягли чотиримісячного максимуму в березні, проте доля цих обсягів у кінцевих покупців залишається під питанням через загрозу санкцій з боку США.

Попередні дані S&P Global Commodities at Sea (CAS) показують, що в березні Росія експортувала близько 3,51 млн барелів на день (б/д), що вище за показник лютого (3,16 млн б/д) та є найвищим з листопада 2024 року.

Це зростання відбулося на тлі падіння ціни на російський сорт Urals: у березні вона в середньому склала $57,421 за барель (FOB Приморськ), що на 4,7% нижче, ніж у лютому, і є найнижчим рівнем з червня 2023 року.

Оскільки країни G7 встановили обмеження ціни на російську нафту на рівні $60/барель, слабкість Urals дозволяє танкерним операторам працювати з Росією, не побоюючись санкцій.

Ключові напрями експорту
— Індія (основний покупець) отримала 1,58 млн б/д у березні (проти 1,69 млн б/д у лютому).
— Китай скоротив імпорт до 933 000 б/д (з 1,06 млн б/д).
— 373 000 б/д залишаються неідентифікованими (станом на 1 квітня).

Росія має стимул приховувати маршрути постачання, оскільки її покупці можуть потрапити під санкції США. 30 березня експрезидент Дональд Трамп погрожував запровадити «вторинний тариф» (25-50%) на країни, які імпортують російську нафту, якщо Кремль не погодиться на угоду щодо припинення війни в Україні.

Сирійський фактор
За даними CAS, 225 000 б/д російської нафти у березні були спрямовані до Єгипту — ключового центру перевалки, де часто відбуваються ship-to-ship (STS) трансфери.

Крім того, Росія вперше з грудня 2024 року поставила 110 000 б/д сорту Novy Port до Сирії. Аналітики вважають, що Москва може використовувати нафту як інструмент торгу з угрупованням Hayat Tahrir al-Sham для збереження військової бази в Тартусі.

Динаміка атак на НПЗ
— У березні скоротилася кількість повідомлень про атаки українських дронів на російські НПЗ, оскільки сторони домовилися про 30-денне перемир’я щодо енергоінфраструктури.
— Проте, за даними The Kyiv Independent, з 18 березня російські сили здійснили 8 ударів по українським енергооб’єктам, попри заяви Кремля про «паузу».

Джерело: НТЦ Псіхєя.

За матеріалами: spglobal.com