До кінця 2026 року Узбекистан має намір запустити 6770 МВт нових генеруючих потужностей, зокрема сонячні, теплові, вітрові електростанції та системи накопичення енергії. Загальний інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу країни налічує 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Виробництво електроенергії планується довести до 90 млрд кВт·год — це на 40% більше, ніж у 2020 році.

Енергетична стратегія Узбекистану: цифри, завдання, темпи

Поточний стан і амбіції

Президент Узбекистану Шавкат Мірзійоєв провів нараду щодо реалізації великих енергетичних проєктів, підвищення стійкості енергосистеми та енергоефективності. Обговорення відбулося у форматі критичного аналізу — з акцентом на затягування процедур і необхідність пришвидшення рішень.

• Сумарна встановлена генеруюча потужність країни — 25,8 тис. МВт.
• Із них 8000 МВт (31%) забезпечують сонячні, вітрові та гідроелектростанції.
• У 2026 році виробництво електроенергії планують довести до 90 млрд кВт·год.
• Це на 40% більше, ніж у 2020 році.

КВт·год (кіловат-година) — це одиниця вимірювання обсягу виробленої або спожитої електроенергії. Для розуміння масштабів: 90 млрд кВт·год — це рівень, що відповідає потребам економіки з високими темпами індустріального розвитку.

На тлі економічного зростання та розширення промисловості у 2026 році очікується додаткове зростання споживання електроенергії ще на 1 млрд кВт·год.

Нові потужності: структура генерації

До кінця року планується введення 6770 МВт нових потужностей, зокрема:

• 2800 МВт — сонячна генерація;
• 2500 МВт — теплова генерація;
• 470 МВт — вітрова генерація;
• 68 МВт — гідроенергетика;
• 884 МВт — системи накопичення енергії.

Системи накопичення енергії — це технології, які дозволяють зберігати електроенергію (зокрема від сонячних і вітрових станцій) та використовувати її у пікові години споживання, підвищуючи стабільність енергосистеми.

Інвестиції: масштаб і пріоритети

Інвестиційний портфель паливно-енергетичного комплексу включає 133 проєкти на 51,4 млрд доларів. Водночас окремо виділено 73 стратегічні проєкти загальною вартістю 43 млрд доларів, для яких необхідно виробити системний підхід реалізації.

Міністр енергетики Журабек Мірзамахмудов повідомив, що у 2026 році планується залучити понад 10 млрд доларів іноземних інвестицій.

«Поруч із цим доручено забезпечувати використання якісної та ефективної вітчизняної продукції, розширювати її виробництво та налагодити роботу з новим агентством у цьому напрямку. Також у поточному році поставлено завдання забезпечити використання в енергетичних проєктах місцевої продукції щонайменше на суму, еквівалентну 1 млрд доларів», — зазначив міністр енергетики.

• У 2025 році обсяг місцевої складової в інвестиційних проєктах становив 737 млн доларів.
• У 2026 році поставлено завдання перевищити 1 млрд доларів.

Регіональні проєкти

У 2026 році в Самаркандській області реалізують два великі енергетичні проєкти:

• Будівництво вітрової електростанції потужністю 500 МВт у Булунгурському районі.
• Зведення сонячної електростанції загальною потужністю 1000 МВт (дві черги по 500 МВт) у масиві Сазаган Нурабадського району.

У Бухарській області найближчими роками планують реалізувати ще шість великих проєктів на основі сонячної та вітрової енергетики загальною потужністю понад 3000 МВт на рік.

Проблемні питання

Під час наради було розкритиковано випадки затягування погоджень та процедур виділення земельних ділянок, що призводить до відтермінування запуску нових і розширення чинних проєктів.

• Дано доручення прискорити питання надання земель.
• Окрему увагу приділено зміні категорій земель для енергетичних об’єктів.
• Наголошено на координації між Міністерством енергетики та регіональними органами влади.

Що означає ця стратегія

Енергетична політика Узбекистану демонструє кілька системних акцентів:

• Диверсифікація генерації — поєднання сонячної, вітрової, теплової енергетики та накопичувачів.
• Зростання частки ВДЕ (відновлюваних джерел енергії) — вже 31% встановленої потужності.
• Акцент на локалізацію виробництва — понад 1 млрд доларів місцевої складової у 2026 році.
• Активне залучення іноземного капіталу — понад 10 млрд доларів протягом року.

Таким чином, країна намагається одночасно нарощувати обсяги генерації, підвищувати стійкість енергосистеми та розвивати внутрішній промисловий потенціал.

Джерело: Terminal

За матеріалами: gazeta.uz

25–28 жовтня 2025 року офіційні повідомлення та поїздки американських посадовців зафіксували підготовку до саміту у форматі C5+1 (п’ять держав Центральної Азії + США), що запланований на 6 листопада у Вашингтоні. Підтверджено намір Дональда Трампа зустрітися з Президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим «наступного тижня» у столиці США; паралельно спецпосланець обговорив деталі в Ташкенті. Уся ця динаміка вибудовує карту впливу, де ключова мета — переорієнтація маршрутів та джерел постачання енергоносіїв, із акцентом на американські можливості й зниження залежності від ресурсів росії.

США — Центральна Азія — Європа

За матеріалами:

• Reuters: Trump, Uzbekistan’s president to meet next week, US official says (28 жовтня 2025)
• 24.kg: Donald Trump invites Central Asian leaders to Washington for C5+1 summit (27 жовтня 2025)
• 24.kg: Sadyr Japarov to attend C5+1 summit in Washington (27 жовтня 2025)
• AnewZ: Uzbek president, Trump’s envoy discuss upcoming C5+1 summit in Washington (28 жовтня 2025)
• The Diplomat: Washington to Host Central Asian Leaders on November 6 (27–28 жовтня 2025)

Підвищення цін на бензин АІ-80 в Узбекистані спровокувало публічне обговорення за участю Комітету з розвитку конкуренції та захисту прав споживачів і провідного економіста. На зустрічі обговорили причини цінової нестабільності, вплив скасування цінового коридору та роль тіньового ринку.

Зростання цін на АІ-80: фондові біржі та реалії АЗС

• 1 700–1 900 тонн бензину щодня надходять на біржу, ціни зростають до 15% від стартової.
• Вартість за тонну сягнула 10,6 млн сумів, але роздрібні ціни практично не змінюються.
• Комітет скасував 5% обмеження на зростання цін у зв’язку з сезонними коливаннями попиту на АІ-80.

Сезонні фактори та дефіцит

• Зимою зростає попит на АІ-80 через нестачу метанових АЗС, що веде до зростання цін.
• Влітку обсяги поповнюються, ціни стабілізуються.

Чорний ринок та маніпуляції

• Після скасування обмеження з’явилось більше тіньових розрахунків: додаткові $100–200 на лот йдуть в обхід офіційного обліку.
• Це дозволяло формувати роздрібну ціну у межах 8 000–8 500 сумів за тонну.
• Без обмеження торгівля стала прозорішою, однак контроль за обсягами лишився адміністративним.

Критика монополізму та дій уряду

«Замість захисту споживачів ви легалізуєте прибутки, які осідають у корупційних кишенях Uzbekneftegaz і Saneg», — зазначив економіст Отабек Бакіров.

• Бакіров заявив, що роздрібні ціни все ж зростають, хоч і повільно — через наявність запасів за старими цінами.
• Обсяги постачання на біржі адміністративно контролюються Uzbekneftegaz і Saneg, що не дозволяє ринку самостійно регулюватися.

Плани на майбутнє: повернення до обмежень?

• Комітет розглядає повернення до цінового коридору для стабілізації ринку.
• Пропозиції вже подано до уряду та Міністерства енергетики.
• У разі відхилення ініціатив — можливе відновлення старого механізму регулювання.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Kun.uz

У січні–травні 2025 року Киргизстан увійшов до лідерів серед покупців казахського бензину. Загальний обсяг експорту бензину з Казахстану за цей період склав понад 106 тис. тонн, хоча ще торік експорту не здійснювалося.

Основні ринки збуту казахського бензину

За даними Бюро національної статистики Казахстану:

• 55 тис. тонн бензину було відвантажено до Киргизстану;
• 46,6 тис. тонн – до Узбекистану.

Загальна вартість експорту бензину в січні–травні сягнула майже $65 млн. Це свідчить про відновлення експортної активності з боку Казахстану після перерви у 2024 році.

Зростання експорту дизпального з Казахстану

Паралельно збільшився й експорт дизельного пального:

• Загальний обсяг – 19,1 тис. тонн;
• Зростання – на 2,5 тис. тонн, або 15,3%;
• Основні покупці – Киргизстан і Узбекистан.

Ці результати свідчать про посилення регіональної торгівлі нафтопродуктами в Центральній Азії та потенційне зростання конкуренції між постачальниками пального.

Джерело: Terminal

За матеріалами: Бюро національної статистики Казахстану

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

У матеріалі йдеться про низку важливих угод та ініціатив у сфері енергетики, які відбулися за участю Франції, Молдови, Узбекистану, США та інших країн. Серед ключових подій – фінансування проєкту з енергоефективності в Молдові, співпраця у ядерній енергетиці між Францією та Узбекистаном, інвестиції в уранові проєкти, зміни у фотоелектричних цілях Франції, а також нові угоди у сфері відновлюваної енергетики.

• У Єлисейському палаці за присутності президентів Франції та Молдови AFD підписало угоду про фінансування на суму 30 мільйонів євро для проєкту INSPIREE, який спрямований на підвищення енергоефективності громадських будівель у Молдові. У співпраці з KfW та урядом Молдови цей проєкт дозволить скоротити споживання енергії до 60% та покращити державні послуги для 200 тисяч громадян країни.
• Під час державного візиту президента Узбекистану Шавката Мірзійоєва до Франції було підписано понад 20 угод, зокрема у сфері енергетики. Одним із ключових напрямків стало стратегічне партнерство у ядерній енергетиці та видобутку урану. Французька компанія Orano уклала угоду щодо проєкту з видобутку урану «Південний Дженгельди» в Узбекистані спільно з узбецькою державною компанією «Навоїуран». Цей проєкт є частиною ширшої співпраці, спрямованої на забезпечення Франції доступу до уранових ресурсів, що критично важливо для її ядерної енергетики, яка становить близько 63% виробництва електроенергії в країні. Разом з Японією Франція інвестує в проєкт близько 1 мільярда євро.
• МАГАТЕ не підтримало пропозицію Франції щодо розширення «ядерної парасольки» на союзників, вказуючи на потенційні ризики.
• Framatome оголосила, що Комісія з ядерного регулювання США (NRC) погодилася розглянути звіт про високий рівень вигоряння палива для реакторів з водою під тиском (PWR). Звіт підтримує конструкції палива Framatome GAIA та HTP, що дозволяє підвищити операційну ефективність атомних станцій.
• Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Orano підписали кредитну угоду на 433,5 мільйона доларів для уранового заводу Georges Besse 2, що означає повернення ЄІБ до інвестування у ядерну енергетику.
• Франція переглянула цілі щодо фотоелектричних систем у своїй енергетичній програмі. На 2035 рік цілі зменшені з діапазону 75–100 ГВт до 65–90 ГВт, а на 2030 рік встановлено показник у 54 ГВт.
• BayWa r.e. продала французькі сонячні проєкти загальною потужністю 127 МВт, які перетворюють колишні військові землі на сонячні ферми.
• Лобістські групи тиснуть на європейські уряди щодо розморожування планів використання газопроводів Північного потоку, зокрема для збільшення постачання російського газу.
• Адміністрація президента США Дональда Трампа виділила майже 4,7 мільярда доларів на фінансування проєкту зі зрідженого природного газу TotalEnergies у Мозамбіку.
• Velto Renewables у партнерстві з Q ENERGY Solutions SE придбала портфель проєктів відновлюваної енергетики потужністю 530 МВт у Франції, Іспанії та Португалії.
• Air Liquide Korea запустила програму N.E.O. для підтримки корейських стартапів у сферах водневої мобільності та акумуляторів для електромобілів.
• Французькі вчені виявили під землею у регіоні Мозель 46 мільйонів тонн природного водню вартістю 92 трильйони доларів.
• TotalEnergies підписала угоду з німецькою RWE про закупівлю 30 тисяч тонн зеленого водню на рік протягом 15 років, починаючи з 2030 року.

Джерело: НТЦ Псіхєя

За матеріалами: vladyslavonufrei

У всій енергосистемі Центральної Азії відбулося системне погашення через спрацювання автоматики.

Передає Прайм.

Прес-служба казахстанського оператора з управління електричними мережами KEGOC повідомила, що аварія сталася через перевантаження транзитної лінії в Казахстані.

Повідомляється, що в 11.59 (7.59 за Києвом) через значний аварійний дисбаланс, створений енергосистемою Центральної Азії (Узбекистан, Киргизстан), стався накид потужності на транзит електроенергії 500 кВ «Північ-Схід-Південь Казахстану», через це виникло аварійне розділення транзиту «Північ-Схід-Південь Казахстану» з погашенням значної частини споживачів південної зони Казахстану.

Відзначається, що обсяг обмежень становить близько 1500 мегават.

В електромережах Казахстану відбулося відключення електроенергії в містах Алма-Ати, Шимкент, Тараз, Туркестан (області) і прилеглих районах. Узбецька електромережа, яка підключена до єдиної електричної мережі, була пошкоджена в результаті аварії, в результаті якої відбулися раптові зміни напруги і частоти на 530 лініях з Казахстану.

За даними Міненерго Узбекистану, відключення відбулися у Ферганській і Ташкентській областях, Ферганській долині, Сирдар’їнській, Джизакській, Самаркандській, Навоїйській, Кашкадар’їнській областях країни.

Читайте у Терміналі: ЄК підтримала Україну у зусиллях із синхронізації національної енергосистеми з енергосистемою ЄС.

В Узбекистані уряд планує реформу енергетичного сектору. В її рамках планується поетапно реалізувати інвесторам майже всі електростанції.

Про це повідомив міністр енергетики країни Шерзод Ходжаєв на міжнародному енергетичному форумі у Ташкенті, пишуть «ЕлектроВісті».

На форумі представили план реалізації реформ в енергетичному секторі країни до 2030 року.

«Найбільш оптимальним способом є реалізація частини пакетів акцій електростанцій приватним інвесторам і створення приватних підприємств за принципом ДПП (державно-приватного партнерства)», — повідомив Ходжаєв на презентації плану.

За словами чиновника, наступним етапом стане «реалізація активів електростанцій приватним інвесторам в цілому». «У кінцевому підсумку, у власності держави залишаться кілька гідроелектростанцій і АЕС.

Тобто, велика частина генерації буде зосереджена в приватних руках», — заявив Ходжаєв. Введення в експлуатацію першої атомної електростанції заплановано на 2028 рік, її будівництвом займається Росія.

Зараз в енергосистемі Узбекистану працюють електростанцій загальною потужністю 12,4 ГВт, в тому числі загальна потужність 10 теплових електростанцій становить 10,6 ГВт. Частина електроенергії виробляється ГЕС, що входять в структуру «Узбекгідроенерго», і автономними тепловими електростанціями промислових підприємств.

Страны Центральной Азии подписали совместную декларацию о региональном сотрудничестве в сфере энергетических реформ и созданию единого рынка электроэнергии.

Об этом сообщает Trend со ссылкой на пресс-службу минэнерго Узбекистана.

Документ подписан в рамках второй Центральноазиатской конференции по реформам в энергетике, прошедшей в Стамбуле.

В Конференции приняли участие руководители государственных энергетических компаний и министерств энергетики стран Центральной Азии и Афганистана.

Были обсуждены вопросы интеграции энергосистем стран региона и сотрудничества в этом направлении.

Азиатский банк развития выразил готовность содействовать странам региона в деле налаживания тесного взаимодействия и сотрудничества.

Ранее заместитель министра энергетики Шерзод Ходжаев заявлял, что Узбекистан планирует построить достаточно большое количество линий электропередач для расширения интеграции в регионе.

Кроме того, в Ташкенте в ближайшее время планируется создать Международную оптовую биржу электроэнергии.

Читайте в «Терминале», с целью преодоления ряда системных проблем в организации государственного управления в сфере энергетики в Узбекистане создано министерство энергетики.

Южнокорейская Hyundai в 2023 году намерена запустить первое производство электромобилей в Ферганской области на востоке Узбекистана.

Об этом пишет «Прайм», ссылаясь на телеканал «Узбекистан 24″.

По данным телеканала, президент Узбекистана Шавкат Мирзиеев в ходе поездки в Ферганскую область накануне ознакомился с проектом производства электромобилей. В стране в настоящий момент электромобили не производятся.

«Серийное производство электромобилей Hyundai в свободной экономической зоне «Коканд» планируется начать к 2023 году», — говорится в телевизионном сюжете.

По данным телеканала, строительство завода мощностью 10 тысяч электромобилей в год должно начаться в 2021 году. В проекте общей стоимостью 300 миллионов долларов помимо Hyundai участвуют Evergreen Motors (официальный дистрибьютор Kia и Hyundai в СНГ), министерство инвестиций и внешней торговли Узбекистана и администрация Ферганской области.

Читайте в «Терминале», Tesla Inc. представила в Калифорнии новый электромобиль — спортивный кроссовер Model Y, пообещав, что он станет конкурировать с электрокарами европейских производителей.

Совет управляющих Фонда международного развития (OFID) при ОПЕК утвердил проект по обеспечению питьевой водой 22 населенных пункта. Они расположены в Янгикурганском районе и части Намангана Узбекистана.

«Общая стоимость работ составит $54 млн. Реализация рассчитана на 2020-2025 годы. В результате более 200 тыс. в основном сельских жителей Наманганской области будут обеспечены чистой питьевой водой. Кредит ОФИД ОПЕК будет выдан на 20 лет с пятилетним льготным периодом», сообщает «АНГИ» со ссылкой на МИД Узбекистана.

OFID является межправительственным финансовым институтом развития, занимающимся социально-экономической поддержкой развивающихся стран, которые не относятся к странам-участницам ОПЕК.

Напомним, фонд в первую очередь занимается оказанием помощи наибеднейшим странам с низким уровнем доходов и развития экономики. Помощь таким странам предоставляется в рамках разработанных проектов и принятых программ, посредством кредитования, дотаций на поддержание платёжного баланса, а также предоставления грантов на развитие торговли, технологий и ведение исследовательской деятельности.

«Терминал» писал, Международный консорциум в составе американской Epsilon Development Company и Epsilon Asia Limited инвестирует $5,2 млрд в разработку месторождений нефти и газа в Узбекистане.