После запуска нового рынка электроэнергии ежесуточно увеличивается ее импорт, что влияет на снижение цен на рынке.

Об этом  сообщил вице-премьер-министр Украины Владимир Кистион.

«10 дней украинский энергорынок работает по новым либерализованными правилам. Фиксируем ежедневное увеличение импорта — сегодня это уже 1,5 тыс МВт часов электроэнергии в Бурштынском энергоострове. Это работает на снижение цены на рынке «на сутки вперед»», — написал на своей странице в Facebook Кистион.

По мнению вице-премьера, введенная правительством энергореформа является самой масштабной со времен украинской независимости.

Читайте в «Терминале», президент Украины Владимир Зеленский задекларировал на ближайшие пять лет ряд приоритетных целей в сфере усиления энергонезависимости страны.

Віце-прем’єр-міністр України, керівник координаційного центру по впровадженню нового ринку електроенергії Володимир Кістіон поінформував про успішний старт ключової енергореформи.

«Ринок електричної енергії запустився! Сьогодні відбулися перші торги на ринку «на добу вперед». Вітаю команду ДП «Оператор ринку», НЕК «Укренерго», «Ощадбанк», Андрія Пишного та Ігоря Насалика з вдалим впровадженням важливої для України реформи», — написав він на своїй сторінці в Facebook.

Володимир Кістіон окремо відзначив, що в новому ринку ціна електроенергії для населення залишиться незмінною.

«Ціна електроенергії для населення з 1 липня 2019 року залишається незмінним — в середньому 1,08 гривень за кіловат», — підкреслив він.

Як повідомлялося раніше, на новому біржовому сегменті оптового ринку е/е в неділю відбулися перші торги з продажу е/е на наступну добу Київ.

На торгах продавалися обсяги, необхідні для покриття різниці між законтрактованими за двосторонніми договорами обсягами і прогнозними обсягами споживання протягом наступних після дня торгів діб. Як повідомляється на сайті держпідприємства «Оператор ринку», що відповідає за функціонування РСВ і внутрішньодобового ринку (ВДР), в торговій зоні «Об’єднана енергосистема України» продано 150,895 млн кВт-год за середньозваженою ціною 1594,188 грн за МВт-год.

Як повідомлялося, «Оператор ринку» опублікувало граничні ціни (prices cap) на запускаються з 1 липня сегментах нової моделі оптового ринку е/е — ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку. У період мінімального навантаження (з 00:00 по 08:00 і 23:00 за 24:00) гранична ціна склала 959,12 грн за МВт-год (без ПДВ), в період максимального навантаження (з 08:00 до 23: 00) — 2048,23 грн за МВт (без ПДВ).

Як повідомлялося, в липні 2019 року в Україні заплановано запуск нової моделі оптового ринку е/е на виконання закону «Про ринок е / е», прийнятого в квітні 2017 року. Передбачається перехід від роботи за моделлю «єдиного покупця» до конкурентного механізму, який передбачає двосторонні договори між виробниками та споживачами, постачальниками, введення балансуючого ринку (де будуть розраховуватися різниця між прогнозним і фактичним обсягом споживання і його вартість), ринку «на добу вперед» і внутрішньодобового ринку (на ньому закуповується е/е на найближчі години).

Введення нового конкурентного ринку електроенергії є частиною міжнародних зобов’язань України щодо імплементації положень Третього енергопакету Евросюза.

«Термінал» писав, АМКУ підтвердив, що у них є всі механізми і повноваження для того, щоб на ринку не було антиконкурентних зловживань.

Сьогодні усі постачальники та підприємства  теплокомуненерго мають право та реально можуть купувати газ у того оптового постачальника, який пропонує найнижчу ціну. 

Про це заявив віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон,  пише прес-служба уряду.

«Українська енергетична біржа шле позитивний сигнал ринку – на початку квітня газ на травень торгувався за ціною 6 800 гривень за тисячу кубометрів з урахуванням ПДВ. Це майже на 600 гривень менше від ціни, за якою НАК «Нафтогаз України» продавав свій газ у березні для потреб населення», — сказав В.Кістіон.

«Газ дешевшає, населення вправі теж платити менше. Щоб монополіст не перешкоджав вільному ринковому ціноутворенню, Уряд зобов’язав НАК «Нафтогаз України» продавати газ з урахування цінових трендів, тобто дешевше. Уже за травень платіжка за газ для української сім’ї, може бути відчутно меншою. Той постачальник, який скористається сприятливою кон’юнктурою на газовому ринку, матиме вигоду не лише у короткостроковій, але й у довгостроковій перспективі. Адже саме населення є найбільшим споживачем газу в Україні, » — зауважив віце-прем’єр-міністр України.

«Термінал» писав, правління НАК «Нафтогаз» має офіційно повідомити про зниження ціни на газ для населення нижче 8055 грн за тис. кубометрів протягом тижня, інакше контракт із правлінням буде розірваний.

341 млн грн Уряд цьогоріч спрямував на модернізацію вуглевидобувних підприємств. Введення нових лав на шахтах «Капітальна» ДП «Мирноградвугілля», «Курахівське» ДП «Селидіввугілля» та ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» має відбутися до кінця року, що сприятиме збільшенню видобутку українського вугілля.

Про це повідомляє Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон.

За його словами, Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик також отримав завдання від Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана забезпечити 1 млрд грн додаткових інвестицій у вугільну галузь.

«Ці кошти потрібні для технічного переоснащення українських державних шахт, запуску нових лав для видобутку необхідного країні вугілля. 1 млрд грн дасть додатково Україні 2 млн тонн вугілля, що зменшить потребу в його імпорті та зробить державні шахти менш збитковими», – коментує Володимир Кістіон.

Віце-прем’єр-міністр також зауважив, що з серпня зменшуватиметься споживання вугілля за рахунок роботи атомних та гідроелектростанцій. Вже з початку року гідроенергетика виробила на 2,1 млрд кВт електроенергії більше, ніж у аналогічному періоді минулого року, а це зекономило 1 млн тонн вугілля.

«Ситуація в енергетиці стабільно прогнозована, з 15 атомних блоків в безперебійному режимі працюють 12. У минулому році більше навантаження лягало на ТЕС, оскільки на АЕС проводилися ремонти, відповідно більше спалювалося і вугілля», — резюмує Володимир Кістіон.

Варто зауважити, що Віце-прем’єр-міністр Володимир Кістіон почав активно коментувати ситуацію  в енергетиці після звіту Рахункової палати щодо того, що Міненерговугілля не забезпечило повноцінної реалізації держполітики в електроенергетичному комплексі в частині розвитку гідроенергетики.

Зокрема в звіті сказано, що Міністерство енергетики та вугільної промисловості України у II півріччі 2015 року, 2016-2017 роках і I кварталі 2018 року не забезпечило повноцінної реалізації державної політики в електроенергетичному комплексі. Це стосується розвитку гідроакумулюючих потужностей, а також ефективного управління об’єктами держвласності, а саме ПрАТ «Укргідроенерго» і ДП «НАЕК «Енергоатом».

Такі дані містяться у затвердженому Звіті Рахункової палати про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, передбачених на будівництво та реконструкцію гідроакумулюючих електростанцій та управління об’єктами державної власності у сфері гідроенергетики.

Аудитори встановили, що розроблені міністерством програми та стратегії в частині розвитку гідроенергетики зазвичай мали декларативний характер і хід їх виконання жодного разу не аналізувався.

Загалом за цей період за рахунок різних джерел фінансування на реконструкцію Київської та будівництво Ташликської, Дністровської та Канівської ГАЕС ПрАТ «Укргідроенерго» і ДП «НАЕК «Енергоатом» використано 4,6 млрд гривень. Результати аудиту засвідчили, що строків будівництва, які визначені проектами, ніхто не дотримувався. Як зазначив відповідальний за проведення аудиту член Рахункової палати Ігор Яремчук, це призвело до збільшення строків будівництва, вартості робіт і обладнання. Так, наприклад, у порівнянні з початковим проектом будівництва Ташликської ГАЕС, вартість робіт за новим проектом, який перебуває на затвердженні, зросла більше ніж в 3 рази, а Дністровської — на 40 %.

Додаткові маневрові потужності, які передбачені проектами, так і не були введені в експлуатацію, і практично усі будови перетворилися на довгобуди. Наприклад, через незадовільний стан фінансування будівництво Дністровської ГАЕС та Ташликської ГАЕС триває вже понад 35 років. А на Канівській ГАЕС, введення в експлуатацію якої щорічно могло б економити природний газ та вугілля орієнтовно на 1,5 млрд грн, будівництво взагалі не розпочалося.

Для проведення реконструкції ГАЕС в рамках угод з міжнародними фінансовими організаціями залучалися кредитні кошти. І їх частка постійно зростала із 40,6 % до 57,7 % відсотків. Міненерговугілля забезпечило законне використання цих коштів. Однак, як наголосив Ігор Яремчук, міністерство не змогло ефективно реалізувати інвестиційний проект реабілітації гідроелектростанцій, та проконтролювати вчасне та повноцінне його виконання. І це стало причиною використання лише 46,6 % передбачених на ці цілі коштів, залучених урядом від міжнародних фінансових організацій.

Аудитори також зазначають, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг систематично зменшувала обґрунтовані підприємствами потреби та розміри інвестиційних складових тарифу. І це стало однією з причин недофінансування заходів з будівництва ГАЕС. Крім того, НКРЕКП не забезпечила своєчасного затвердження тарифів ПрАТ «Укргідроенерго» і ДП «НАЕК «Енергоатом», які б дозволяли їм у визначені законодавством терміни підготувати фінансові плани. Тому фінансові плани затверджувалися Кабінетом Міністрів несвоєчасно, а це ускладнювало та гальмувало відповідні роботи.

Ігор Яремчук зауважив, що забезпечення енергетичної безпеки держави є одним із першочергових завдань для належного функціонування всіх галузей економіки країни. Він підкреслив, що розвиток гідроакумулюючих електростанцій дозволить значно покращити стан довкілля, скоротити імпорт природного газу і вугілля та забезпечити енергетичну незалежність України. Аудитори під час здійснення контрольного заходу виявили низку проблем, які потребують вирішення на урядовому рівні.

Национальная комиссия, осуществляющая регулирование в сферах энергетики и коммунальных услуг Украины (НКРЭКУ), 10 июля рассмотрит вопрос проведения внеплановой проверки ПАО «Укртрансгаз» в связи с проблемами при переходе на суточное балансирование газа, сообщила журналистам глава регулятора Оксана Кривенко.

Специально созданные рабочие группы сформируют механизм дальнейшего разделения (анбандлинга) НАК «Нафтогаз Украины» в течение двух недель.

Об этом сказал вице-премьер Украины Владимир Кистион, сообщает «Интерфакс- Украина».

В.Кистион добавил, что вопрос анбандлинга «Нафтогаза» рассматривался на Координационном совете по вопросам проведения реформ в топливно-энергетическом комплексе (КСТЭК) при Кабинете министров 29 мая. «В рамках заседания рассматривался вопрос модели анбандлинга в связи с теми специфическими решениями, которые принял Стокгольмский арбитраж», — сказал он.

По словам вице-премьера, продолжение анбандлинга по модели, принятой правительством в 2016 году (передача ГТС от «Укртрансгаза» к независимой от «Нафтогаза» компании «МГУ» сразу после завершения тяжбы в Стокгольме), сопряжено с рисками в вопросе взыскания долгов с «Газпрома».

«Утверждено решение, чтобы еще раз проработать модель, которую внедрит правительство, по созданию нового оператора (ГТС) – ПАО «МГУ». Возможно, часть его акций передать «Нафтогазу», чтобы снизить эти риски (передать акции «МГУ» до завершения действия транзитного контракта с «Газпромом», держателем которого является «Нафтогаз» ). Но этот вопрос дискуссионный», — добавил В.Кистион.

«Терминал» писал, «Нафтогаз Украины» отменил тендер на услуги по управлению проектом трансформации своих сфер деятельности, включая сопровождение разделения деятельности по транспортировке и хранению газа, ожидаемой стоимостью до 168 млн грн.

Правительство реализует реформы в энергетическом секторе: газовый сектор, рынок электроэнергии и угольная промышленность.

Об этом сказал вице-премьер-министр Владимир Кистион во время круглого стола «Китайские инвестиции в развитие энергетики Украины», сообщает Укринформ.

«Один из основных приоритетов — обеспечение энергетической безопасности. На сегодняшний день реализуются по меньшей мере три реформы в энергетическом секторе: газовый сектор, рынок электрической энергии и угольная промышленность», — сказал Кистион.

Он напомнил, что энергетическая стратегия до 2035 года предусматривает двукратное сокращение энергоемкости украинской экономики.

«На пути реформ правительство ввело единую цену на газ, это дало возможность найти ресурс для развития добычи украинского газа», — отметил вице-премьер.

Во вторник, 3 апреля, в Фонде госимущества Украины состоится совещания с участием ГП «Энергорынок», НКРЭКУ и «Запорожьеоблэнерго». На повестке дня — пересмотр договора реструктуризации долга.

Об этом 061 сообщили в пресс-службе энергокомпании, передает 061.ua.

На сегодня «Запорожьеоблэнерго» должно ГП «Энергорынок» порядка 1 миллиарда гривен. График погашения долга был составлен еще несколько лет назад. Однако запорожская энергокомпания фактически не могла его выполнять и потому, в качестве штрафной санкции, НКРЭКУ ввело, так называемый, нулевой алгоритм. Принцип его действия простой: деньги не поступают на счет компании, а напрямую уходят в «Энергорынок».

Из-за отсутствия оборотных средств, «Облэнерго» начало накапливать долги перед сотрудниками и перестало регистрировать налоговые накладные предприятий. По состоянию на 26 марта, «Облэнерго» должно своим сотрудникам 237 млн грн., больше 25% людей уволились, многие аварийные бригады недоукомплектованы.

Пересмотреть график реструктуризации должны были давно. Еще 19 января этого года вице-премьер министр Украины Владимир Кистион подписал письмо, в котором поручил ФГИУ, НКРЭКУ, ГП «Энергорынок» провести совместное совещание и обсудить этот вопрос. На этой неделе в столице определились с датой совещания — оно состоится 3 апреля.

- Если будет принято решение о реструктуризации и утвержден график, который мы сможем выполнять, то не будет оснований для дальнейшего применения нулевого алгоритма, — прокомментировали 061 в пресс-службе «Запорожьоблэнерго».

Как сообщалось на минувшей неделе, глава области Константин Брыль заявил, что обсудит с главой Кабмина Владимиром Гройсманом проблемы «Запорожьеоблэнерго». Сегодня Гройсмана ждали в Запорожье, но он не приехал.

Сотрудники энергокомпании и предприниматели вышли на очередную акцию протеста. Сначала они собирались на площади перед зданием ОГА, а затем перекрыли проспект.

Сотрудники «Запорожьеоблэнерго», которые уже несколько месяцев не получают зарплату, устроили акцию протеста. Сегодня к ним присоединились запорожские бизнесмены, которые также имеют проблемы с облэнерго.

Вице-премьер министр Украины Владимир Кистион обсудил перспективы работы ПАО «Магистральные газопроводы Украины» («МГУ») с наблюдательным советом компании.

Решение Стокгольмского арбитража позволяет завершить анбандлинг НАК «Нефтегаз Украины» и поставить точку в этой реформе. Этого требует Третий энергетический пакет ЕС, которым руководствуется украинское правительство, реформируя энергетическую отрасль страны.

Об этом заявил вице-премьер-министр Украины Владимир Кистион, передает Правительственный портал.

«Искренне радуюсь успехам Украины в международном арбитраже — отстояли интересы государства и установлена справедливость, на которую так заслуживают украинские граждане. Это победа, которую в Правительстве ждали с особым нетерпением. Спасибо Нефтегазу за инициативу и государственную позицию в суде», — комментирует Владимир Кистион.

Вице-премьер-министр отметил, что в Правительстве Украины очень рассчитывает на то, что в процессе практической реализации правительственного постановления об анбандлинге, тоже будет доминировать прагматизм и здравый командный дух. «Это нужно не нам, это нужно нашим детям, чтобы жить в экономически развитой и успешной европейской стране», — резюмировал В.Кистион.