Міжнародне енергетичне агентство різко знизило оцінки попиту й пропозиції на нафту на 2026 рік. Водночас фізичний ринок нафтопродуктів залишається напруженим: світові запаси скорочуються, обсяги переробки відстають від минулорічних, а маржа бензину та інших світлих нафтопродуктів в Атлантичному басейні досягла рекордних рівнів.

Закриття Ормузької протоки одночасно обмежує пропозицію, скорочує міжнародну торгівлю пальним і тисне на споживання через високі ціни

Oil Market Report Міжнародного енергетичного агентства опубліковано 12 серпня 2026 року. IEA прогнозує скорочення світового попиту на нафту у 2026 році на 1,6 млн барелів на добу — це на 510 тис. барелів на добу гірше за оцінку попереднього місяця. Падіння попиту має сповільнитися з 4,9 млн барелів на добу у II кварталі до 2,8 млн у III кварталі, а у IV кварталі агентство очікує повернення до зростання на 580 тис. барелів на добу. На 2027 рік прогнозується приріст попиту на 2,4 млн барелів на добу.

Світова пропозиція в липні збільшилася на 2,4 млн барелів на добу — до 101,5 млн, однак залишалася на 6,3 млн барелів на добу нижчою, ніж рік тому. У країнах Перської затоки 8,3 млн барелів добового видобутку залишалися зупиненими. Через відновлення бойових дій і проблеми з морськими перевезеннями IEA скоротило оцінку пропозиції у III кварталі на 1,7 млн барелів на добу порівняно з липневим звітом.

Переробка на НПЗ у липні становила 80,9 млн барелів на добу — майже на 5 млн менше, ніж роком раніше. Перебої з експортом нафтопродуктів із Близького Сходу та атаки на російські НПЗ змусили агентство ще на 370 тис. барелів на добу знизити прогноз переробки у III кварталі. На тлі дефіциту бензину, дизельного й авіаційного пального маржа переробки та крек-спреди світлих і середніх дистилятів в Атлантичному басейні піднялися до рекордних значень.

Світові спостережувані запаси нафти у липні скоротилися на 69 млн барелів. Їхній загальний обсяг опустився нижче 7,9 млрд барелів і був уже на 410 млн барелів меншим, ніж на початку війни. IEA оцінює дефіцит світового нафтового балансу у III кварталі у 1,8 млн барелів на добу — більш ніж удвічі вище за приблизно 800 тис. барелів на добу у попередньому прогнозі.

Джерело: Terminal. За матеріалами: International Energy Agency.

Японія може вдатися до нетипового кроку — втручання в ринок нафтових ф’ючерсів — щоб стабілізувати курс національної валюти. Причиною є різке подорожчання енергоносіїв через війну на Близькому Сході, що посилює інфляцію та тиск на єну. Водночас ефективність такого підходу залишається під питанням, а ризики можуть перевищити потенційні вигоди.

Як нафтовий ринок впливає на курс єни

Японія критично залежить від імпорту енергоресурсів, що робить її економіку чутливою до коливань світових цін на нафту.

Ключові фактори впливу

• Майже 100% споживання нафти покривається за рахунок імпорту
• Понад 90% постачання надходить із Близького Сходу
• Зростання цін на нафту підвищує витрати на паливо, електроенергію та продовольство
• Збільшення імпорту означає більший попит на долари, що послаблює єну

Після загострення конфлікту навколо Ірану курс єни суттєво знизився, наблизившись до ¥160 за долар, що є критичним рівнем для валютних інтервенцій.

Для стримування негативного ефекту уряд вже почав використовувати стратегічні резерви, оголосивши про вивільнення 80 млн барелів нафти.

Механізм можливого втручання

Уряд Японії розглядає можливість впливу на нафтовий ринок через фінансові інструменти, а не фізичні обсяги.

Потенційна модель дій

• Продаж нафтових ф’ючерсів (короткі позиції) для зниження цін
• Поступове закриття позицій для мінімізації ринкового впливу
• Розподіл операцій по різних термінах контрактів для уникнення концентрації
• Виконання угод через великі фінансові установи

Міністерство фінансів Японії вже проводить консультації з банками, які мають досвід торгівлі нафтовими деривативами.

Такий підхід базується на тому, що «паперовий» ринок нафти (ф’ючерси та деривативи) значно перевищує фізичні обсяги, що потенційно дозволяє впливати на ціни без прямого втручання у постачання.

Масштаби та обмеження

• Ймовірний обсяг інтервенцій буде значно меншим, ніж валютні операції
• Для порівняння: у 2024 році Японія витратила ¥5,9 трлн ($37 млрд) на підтримку єни
• Ефект від втручання в нафтовий ринок є експериментальним і непередбачуваним

Водночас навіть самі заяви про можливе втручання можуть впливати на ринок через зміну очікувань трейдерів.

Міжнародний досвід

Інші країни рідко використовують нафтові ринки для макроекономічного впливу.

• Мексика застосовує хеджування для захисту доходів бюджету, а не для впливу на ціни
• Petronas (Малайзія) використовує опціони для стабілізації доходів
• США розглядали подібний інструмент, але офіційно відмовилися від нього

Таким чином, японська ініціатива може стати унікальним кейсом прямого впливу на енергетичний ринок з валютною метою.

Ризики та обмеження

• Висока волатильність ринку через геополітичні конфлікти
• Ризик значних фінансових втрат у разі подальшого зростання цін
• Обмежений вплив на валютний курс
• Потенційна втрата довіри до уряду у разі невдачі

«Ймовірність втручання у ф’ючерси на нафту є надзвичайно низькою, принаймні у короткостроковій перспективі» — Джунья Танасе, стратег JPMorgan

Висновки

Можливі зміни на ринку нафти й нафтопродуктів

• Посилення ролі фінансових інструментів у регулюванні ринку
• Зростання значення стратегічних резервів як швидкого інструменту стабілізації
• Підвищення уваги до географічної диверсифікації постачання, враховуючи залежність Японії від Близького Сходу

Захист критичної інфраструктури

• Акцент на економічних механізмах стабілізації замість прямого фізичного захисту
• Залучення фінансових інститутів як елементу системної стійкості
• Зростання ролі держави у координації ринкових очікувань

Зміни у ціноутворенні

• Посилення впливу спекулятивних операцій на ціни
• Залежність вартості енергоносіїв від валютного курсу та фінансових ринків
• Формування ціни не лише через баланс попиту і пропозиції, а й через фінансові інструменти

Джерело: Terminal
За матеріалами: Bloomberg

Середня ціна російської нафти в національній валюті залишається нижчою за рівень, закладений у бюджеті на 2025 рік. Це створює додатковий тиск на фінанси країни, яка вже зіштовхнулася з істотним дефіцитом бюджету на тлі зростаючих оборонних витрат та послаблення позицій на світових нафтових ринках.

Ціновий дисбаланс та вплив курсу валюти

Згідно з підрахунками Reuters, у перші два тижні липня середня вартість бареля нафти російської суміші, що використовується для оподаткування, становила 4 701 рубль. Це:

• майже не змінилося порівняно з червнем,
• на 11,1% нижче за оновлену бюджетну мету, яка передбачає 5 281 рубль/барель.

Головна причина цього розриву — укріплення курсу рубля. Із початку року російська валюта зміцнилася на приблизно 45% завдяки зменшенню геополітичної напруги та жорсткій монетарній політиці Центрального банку. Це, у свою чергу, знижує номінальну рублеву вартість нафти, навіть якщо її ціна в доларах залишається стабільною або знижується.

Дефіцит бюджету та переорієнтація пріоритетів

Міністерство фінансів рф минулого тижня повідомило, що дефіцит бюджету за перше півріччя 2025 року склав 3,69 трлн рублів (47,31 млрд доларів США), або 1,7% ВВП. Саме такий показник закладено як цільовий на весь рік, хоча ще в квітні прогноз дефіциту був переглянутий у бік погіршення — з 0,5% до 1,7% ВВП.

Це стало наслідком зниження прогнозу доходів від енергетики на 24%, що є ознакою очікування тривалішого періоду низьких цін на нафту. При цьому витрати на національну оборону були збільшені ще на чверть — до 6,3% ВВП, найвищого рівня з часів «холодної війни».

Міжнародний контекст та ринок

Ціни на нафту на міжнародному ринку знижуються: доларовий еквівалент бареля втратив близько 10% від початку року. Це пов’язано із:

• економічною невизначеністю,
• зростанням видобутку з боку країн OPEC+ (включно з рф),
• зниженням попиту з боку основних імпортерів.

Розрахункова ціна у рублях формується на основі середнього курсу 78,39 рубля за долар у перші два тижні липня та ціни 59,97 долара за барель. Водночас, бюджетний орієнтир — 56 доларів/барель при курсі 94,3 рубля/долар. Таким чином, поточна зміцнена валюта та ринкова ціна не дозволяють досягти цільових показників.

«Середня ціна російської нафти залишається нижчою за бюджетний орієнтир, що посилює фіскальні ризики на тлі зростання витрат на війну», — зазначає Reuters.

Висновки

• росія недоотримує доходи від експорту нафти у рублевому еквіваленті, що негативно впливає на баланс бюджету;
• високі оборонні витрати та падіння нафтових доходів — нестійка комбінація для довгострокової стабільності;
• ринок продовжує реагувати на збільшення пропозиції з боку OPEC+, що тисне на ціни;
• курсова політика Центрального банку рф, хоча й підтримує валюту, посилює податкові втрати від енергетичного сектору.

Замовити звіт по ринку

Оперативна інформація по ринках пального

Джерело: Terminal

За матеріалами: Reuters