<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; Венесуэла</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/venesuela/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Tue, 07 Apr 2026 06:34:01 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Венесуела вперше вийшла на глобальний ринок LPG: старт експорту після реформи вуглеводневого сектору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 03 Feb 2026 06:25:07 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[NGL]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Скраплений газ]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[gas export]]></category>
		<category><![CDATA[hydrocarbons reform]]></category>
		<category><![CDATA[LPG]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[експорт газу]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[реформа вуглеводнів]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153567</guid>
		<description><![CDATA[Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG), що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти. Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер Chrysopigi Lady, який доставляє першу експортну партію [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG)</strong>, що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти.</p>
<h3>Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам</h3>
<p>У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер <em>Chrysopigi Lady</em>, який доставляє <strong>першу експортну партію LPG в історії Венесуели</strong> на міжнародні ринки.</p>
<ul>
<li><strong>Тип продукту:</strong> скраплений нафтовий газ (LPG)</li>
<li><strong>Статус:</strong> перше експортне постачання в історії країни</li>
<li><strong>Місце відвантаження:</strong> узбережжя Ансоатегі</li>
<li><strong>Ринок призначення:</strong> глобальні ринки (без уточнення країн)</li>
</ul>
<blockquote><p>«З гордістю ділюся цим моментом. Разом із робітничим класом ми відзначаємо цю історичну віху — експорт першої молекули газу країни, досягнення, присвячене добробуту нашого народу», — виконуюча обов’язки президента Венесуели <strong>:contentReference[oaicite:0]{index=0}</strong>.</p></blockquote>
<h3>Законодавча база: реформа як каталізатор експорту</h3>
<p>Запуск експорту LPG відбувся <strong>менш ніж через тиждень</strong> після одностайного ухвалення Національною асамблеєю реформи Органічного закону про вуглеводні — ключового елементу економічного курсу нової адміністрації.</p>
<ul>
<li><strong>Доступ приватного сектору</strong> до всіх етапів ланцюга — від розвідки до зберігання</li>
<li><strong>Скорочення ролі державного контролю</strong> з боку PDVSA</li>
<li><strong>Міжнародна арбітражна юрисдикція</strong> замість національних судів</li>
<li><strong>Правові гарантії</strong> для іноземного капіталу</li>
</ul>
<p>Реформа фактично знімає багаторічні обмеження, що стримували інвестиції, та створює <em>інституційну основу</em> для масштабного залучення приватних компаній у газовий сегмент.</p>
<h3>Геополітичний чинник і санкційне пом’якшення</h3>
<p>Експорт LPG став можливим <strong>на тлі радикальних політичних змін</strong>. Менш ніж за місяць до цього спецпідрозділи США провели операцію Absolute Resolve, у результаті якої був затриманий колишній президент <strong>:contentReference[oaicite:1]{index=1}</strong> та його дружина Сілія Флорес.</p>
<p>Адміністрація президента США <strong>:contentReference[oaicite:2]{index=2}</strong>:</p>
<ul>
<li>частково зняла санкції Міністерства фінансів США;</li>
<li>дозволила торговельні операції між американськими компаніями та новою владою Венесуели;</li>
<li>узгодила з Каракасом <strong>угоду обсягом 500 млн доларів США</strong> для стабілізації та модернізації сектору.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення LPG для Венесуели</h3>
<p>Історично Венесуела майже повністю залежала від експорту сирої нафти. Додавання LPG до експортного портфеля означає:</p>
<ul>
<li><strong>диверсифікацію енергетичного експорту</strong>;</li>
<li><strong>зменшення цінових ризиків</strong>, пов’язаних із нафтовими котируваннями;</li>
<li><strong>вихід на нові сегменти споживачів</strong>, зокрема в країнах з дефіцитом газу.</li>
</ul>
<p>Для глобального ринку LPG це створює <em>потенційне додаткове джерело постачання</em>, яке може вплинути на баланс пропозиції у середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами : <a href="https://www.aa.com.tr/">Anadolu Agency</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<p><strong>Венесуела здійснила перше в історії експортне постачання скрапленого нафтового газу (LPG)</strong>, що стало символом структурних змін в енергетичній політиці країни, часткового зняття санкцій США та спроби диверсифікувати експорт за межі традиційної сирої нафти.</p>
<h3>Перший рейс LPG як сигнал глобальним ринкам</h3>
<p>У неділю з узбережжя штату Ансоатегі вирушив танкер <em>Chrysopigi Lady</em>, який доставляє <strong>першу експортну партію LPG в історії Венесуели</strong> на міжнародні ринки.</p>
<ul>
<li><strong>Тип продукту:</strong> скраплений нафтовий газ (LPG)</li>
<li><strong>Статус:</strong> перше експортне постачання в історії країни</li>
<li><strong>Місце відвантаження:</strong> узбережжя Ансоатегі</li>
<li><strong>Ринок призначення:</strong> глобальні ринки (без уточнення країн)</li>
</ul>
<blockquote><p>«З гордістю ділюся цим моментом. Разом із робітничим класом ми відзначаємо цю історичну віху — експорт першої молекули газу країни, досягнення, присвячене добробуту нашого народу», — виконуюча обов’язки президента Венесуели <strong>:contentReference[oaicite:0]{index=0}</strong>.</p></blockquote>
<h3>Законодавча база: реформа як каталізатор експорту</h3>
<p>Запуск експорту LPG відбувся <strong>менш ніж через тиждень</strong> після одностайного ухвалення Національною асамблеєю реформи Органічного закону про вуглеводні — ключового елементу економічного курсу нової адміністрації.</p>
<ul>
<li><strong>Доступ приватного сектору</strong> до всіх етапів ланцюга — від розвідки до зберігання</li>
<li><strong>Скорочення ролі державного контролю</strong> з боку PDVSA</li>
<li><strong>Міжнародна арбітражна юрисдикція</strong> замість національних судів</li>
<li><strong>Правові гарантії</strong> для іноземного капіталу</li>
</ul>
<p>Реформа фактично знімає багаторічні обмеження, що стримували інвестиції, та створює <em>інституційну основу</em> для масштабного залучення приватних компаній у газовий сегмент.</p>
<h3>Геополітичний чинник і санкційне пом’якшення</h3>
<p>Експорт LPG став можливим <strong>на тлі радикальних політичних змін</strong>. Менш ніж за місяць до цього спецпідрозділи США провели операцію Absolute Resolve, у результаті якої був затриманий колишній президент <strong>:contentReference[oaicite:1]{index=1}</strong> та його дружина Сілія Флорес.</p>
<p>Адміністрація президента США <strong>:contentReference[oaicite:2]{index=2}</strong>:</p>
<ul>
<li>частково зняла санкції Міністерства фінансів США;</li>
<li>дозволила торговельні операції між американськими компаніями та новою владою Венесуели;</li>
<li>узгодила з Каракасом <strong>угоду обсягом 500 млн доларів США</strong> для стабілізації та модернізації сектору.</li>
</ul>
<h3>Стратегічне значення LPG для Венесуели</h3>
<p>Історично Венесуела майже повністю залежала від експорту сирої нафти. Додавання LPG до експортного портфеля означає:</p>
<ul>
<li><strong>диверсифікацію енергетичного експорту</strong>;</li>
<li><strong>зменшення цінових ризиків</strong>, пов’язаних із нафтовими котируваннями;</li>
<li><strong>вихід на нові сегменти споживачів</strong>, зокрема в країнах з дефіцитом газу.</li>
</ul>
<p>Для глобального ринку LPG це створює <em>потенційне додаткове джерело постачання</em>, яке може вплинути на баланс пропозиції у середньостроковій перспективі.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами : <a href="https://www.aa.com.tr/">Anadolu Agency</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/02/03/venesuela-vpershe-vijshla-na-globalnij-rinok-lpg-start-eksportu-pislya-reformi-vuglevodnevogo-sektoru/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 22 Jan 2026 07:32:09 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[Kazakhstan oil]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil exports]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний ринок]]></category>
		<category><![CDATA[Казахстан]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153540</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br />Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі тимчасового скорочення постачання з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році. Ціни на нафту зростають Brent подорожчала на 0,5% (+32 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br /><p>Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі <strong>тимчасового скорочення постачання</strong> з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році.</p>
<h3>Ціни на нафту зростають</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>0,5%</strong> (+32 центи) до <strong>65,24 дол. США за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,4%</strong> (+26 центів) до <strong>60,62 дол. США за барель</strong></li>
<li>Напередодні обидва контракти вже додали близько <strong>1,5%</strong></li>
</ul>
<h3>Казахстан: зупинка видобутку та форс-мажор</h3>
<ul>
<li>Видобуток на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> було зупинено через проблеми з розподілом електроенергії</li>
<li>Оператор оголосив <em>force majeure</em> на постачання нафти в систему трубопроводу <strong>CPC</strong></li>
<li>Очікувана тривалість зупинки становить <strong>7–10 днів</strong></li>
<li>Нафта з родовища <strong>Кашаган</strong> уперше була переорієнтована на внутрішній ринок через пошкодження терміналу CPC в Чорному морі внаслідок атак безпілотників</li>
</ul>
<h3>Венесуела: експорт нижче очікувань</h3>
<ul>
<li>Постачання за рамковою угодою на <strong>2 млрд дол. США</strong> зі США склало лише <strong>7,8 млн барелів</strong></li>
<li>Низькі обсяги підкреслюють <strong>повільний темп відновлення</strong> після скорочення видобутку</li>
<li>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> поки не змогла повністю компенсувати попередні обмеження</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо запасів у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти та бензину могли зрости приблизно на <strong>1,7 млн барелів</strong></li>
<li>Запаси дистилятів, за попередніми оцінками, <em>ймовірно скоротилися</em></li>
<li>Офіційні дані публікуються із затримкою через федеральне свято у США</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і геополітика</h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство</strong> підвищило прогноз зростання світового попиту на нафту у <strong>2026 році</strong></li>
<li>Очікується <strong>звуження профіциту</strong> на світовому ринку</li>
<li>Зростання геополітичної напруги та тарифні ризики посилюють обережні настрої інвесторів</li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання геополітичної напруги чинить додатковий тиск на нафтові ринки, оскільки тарифи можуть уповільнювати економічне зростання — Джованні Стауново, аналітик UBS</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/wti-oil-prices-fall-risks-kazakh-production-halt-subside-2026-01-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30082-Нефть.jpg" alt="Ціни на нафту зросли через форс-мажор у Казахстані та повільне відновлення експорту з Венесуели"/><br /><p>Світові ціни на нафту завершили торги з помірним зростанням на тлі <strong>тимчасового скорочення постачання</strong> з Казахстану та слабких обсягів експорту з Венесуели. Ринок реагує на поєднання технічних збоїв, атак на інфраструктуру та геополітичних ризиків, які формують очікування більш жорсткого балансу попиту й пропозиції у 2026 році.</p>
<h3>Ціни на нафту зростають</h3>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подорожчала на <strong>0,5%</strong> (+32 центи) до <strong>65,24 дол. США за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> зросла на <strong>0,4%</strong> (+26 центів) до <strong>60,62 дол. США за барель</strong></li>
<li>Напередодні обидва контракти вже додали близько <strong>1,5%</strong></li>
</ul>
<h3>Казахстан: зупинка видобутку та форс-мажор</h3>
<ul>
<li>Видобуток на родовищах <strong>Тенгіз</strong> і <strong>Корольов</strong> було зупинено через проблеми з розподілом електроенергії</li>
<li>Оператор оголосив <em>force majeure</em> на постачання нафти в систему трубопроводу <strong>CPC</strong></li>
<li>Очікувана тривалість зупинки становить <strong>7–10 днів</strong></li>
<li>Нафта з родовища <strong>Кашаган</strong> уперше була переорієнтована на внутрішній ринок через пошкодження терміналу CPC в Чорному морі внаслідок атак безпілотників</li>
</ul>
<h3>Венесуела: експорт нижче очікувань</h3>
<ul>
<li>Постачання за рамковою угодою на <strong>2 млрд дол. США</strong> зі США склало лише <strong>7,8 млн барелів</strong></li>
<li>Низькі обсяги підкреслюють <strong>повільний темп відновлення</strong> після скорочення видобутку</li>
<li>Державна компанія <strong>PDVSA</strong> поки не змогла повністю компенсувати попередні обмеження</li>
</ul>
<h3>Очікування щодо запасів у США</h3>
<ul>
<li>Запаси сирої нафти та бензину могли зрости приблизно на <strong>1,7 млн барелів</strong></li>
<li>Запаси дистилятів, за попередніми оцінками, <em>ймовірно скоротилися</em></li>
<li>Офіційні дані публікуються із затримкою через федеральне свято у США</li>
</ul>
<h3>Глобальний попит і геополітика</h3>
<ul>
<li><strong>Міжнародне енергетичне агентство</strong> підвищило прогноз зростання світового попиту на нафту у <strong>2026 році</strong></li>
<li>Очікується <strong>звуження профіциту</strong> на світовому ринку</li>
<li>Зростання геополітичної напруги та тарифні ризики посилюють обережні настрої інвесторів</li>
</ul>
<blockquote><p>Зростання геополітичної напруги чинить додатковий тиск на нафтові ринки, оскільки тарифи можуть уповільнювати економічне зростання — Джованні Стауново, аналітик UBS</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/business/energy/wti-oil-prices-fall-risks-kazakh-production-halt-subside-2026-01-21/" target="_blank">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/22/cini-na-naftu-zrosli-cherez-fors-mazhor-u-kazaxstani-ta-povilne-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 19 Jan 2026 16:08:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[Russia]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153532</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br />Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою. Індія між санкціями та знижками Відмова від російської нафти MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти після санкцій [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br /><p>Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою.</p>
<h2>Індія між санкціями та знижками</h2>
<h3>Відмова від російської нафти</h3>
<ul>
<li><strong>MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти</strong> після санкцій США проти найбільших російських виробників <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>, запроваджених наприкінці жовтня.</li>
<li>Компанія підтвердила <strong>повне дотримання всіх чинних санкцій</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми суворо дотримуємося всіх чинних санкцій, і наразі жодна російська нафта не імпортується», — заявив фінансовий директор MRPL Девендра Кумар.</p></blockquote>
<h3>Поточна структура постачання MRPL</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 40 відсотків</strong> потреб у нафті MRPL покриває за рахунок постачання з Близького Сходу.</li>
<li>Решта обсягів формується через:
<ul>
<li>спотові ринки;</li>
<li>переробку нафти внутрішнього видобутку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Венесуельський напрям</h3>
<ul>
<li>MRPL <strong>активно оцінює можливість</strong> закупівель венесуельської нафти.</li>
<li>Ключовою умовою є <strong>комерційна привабливість</strong>, зокрема:
<ul>
<li>рівень фрахтових ставок;</li>
<li>умови доставки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Роль глобальних трейдерів</h3>
<ul>
<li><strong>Vitol і Trafigura</strong> пропонують венесуельську нафту індійським та китайським НПЗ з постачанням у березні.</li>
<li>Обидві компанії отримали <strong>спеціальні ліцензії США</strong> для маркетингу венесуельської нафти.</li>
<li>Vitol запропонувала індійським державним НПЗ <strong>знижку 8–8,5 долара за барель</strong> до котирувань ICE Brent на умовах поставки.</li>
</ul>
<h3>Політична складова</h3>
<ul>
<li>США дозволили <strong>обмежений експорт венесуельської нафти</strong> після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.</li>
<li>Trafigura повідомила, що <strong>на запит уряду США</strong> забезпечує логістичний та маркетинговий супровід продажу венесуельської нафти.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Ситуація демонструє, <strong>наскільки швидко переформатовуються світові торговельні потоки</strong> нафти.</li>
<li>Санкції проти росії прискорюють:
<ul>
<li>диверсифікацію джерел постачання;</li>
<li>зростання ролі трейдерів з доступом до санкційних ліцензій;</li>
<li>цінову конкуренцію через дисконти до еталонних сортів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiner-MRPL-Shifts-from-Russian-to-Venezuelan-Oil-Supply.html">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30076-Индия.jpg" alt="Індійський НПЗ MRPL переорієнтовується з російської нафти на венесуельську"/><br /><p>Державна індійська компанія Mangalore Refinery and Petrochemicals Limited (MRPL) припинила імпорт російської нафти та розглядає можливість закупівель сировини з Венесуели. Це рішення ухвалене на тлі посилення санкцій США проти російського нафтового сектору та часткового переформатування глобальної торгівлі нафтою.</p>
<h2>Індія між санкціями та знижками</h2>
<h3>Відмова від російської нафти</h3>
<ul>
<li><strong>MRPL повністю зупинила імпорт російської нафти</strong> після санкцій США проти найбільших російських виробників <em>Rosneft</em> і <em>Lukoil</em>, запроваджених наприкінці жовтня.</li>
<li>Компанія підтвердила <strong>повне дотримання всіх чинних санкцій</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми суворо дотримуємося всіх чинних санкцій, і наразі жодна російська нафта не імпортується», — заявив фінансовий директор MRPL Девендра Кумар.</p></blockquote>
<h3>Поточна структура постачання MRPL</h3>
<ul>
<li><strong>Близько 40 відсотків</strong> потреб у нафті MRPL покриває за рахунок постачання з Близького Сходу.</li>
<li>Решта обсягів формується через:
<ul>
<li>спотові ринки;</li>
<li>переробку нафти внутрішнього видобутку.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Венесуельський напрям</h3>
<ul>
<li>MRPL <strong>активно оцінює можливість</strong> закупівель венесуельської нафти.</li>
<li>Ключовою умовою є <strong>комерційна привабливість</strong>, зокрема:
<ul>
<li>рівень фрахтових ставок;</li>
<li>умови доставки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Роль глобальних трейдерів</h3>
<ul>
<li><strong>Vitol і Trafigura</strong> пропонують венесуельську нафту індійським та китайським НПЗ з постачанням у березні.</li>
<li>Обидві компанії отримали <strong>спеціальні ліцензії США</strong> для маркетингу венесуельської нафти.</li>
<li>Vitol запропонувала індійським державним НПЗ <strong>знижку 8–8,5 долара за барель</strong> до котирувань ICE Brent на умовах поставки.</li>
</ul>
<h3>Політична складова</h3>
<ul>
<li>США дозволили <strong>обмежений експорт венесуельської нафти</strong> після захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро.</li>
<li>Trafigura повідомила, що <strong>на запит уряду США</strong> забезпечує логістичний та маркетинговий супровід продажу венесуельської нафти.</li>
</ul>
<h3>Глобальні наслідки для нафтового ринку</h3>
<ul>
<li>Ситуація демонструє, <strong>наскільки швидко переформатовуються світові торговельні потоки</strong> нафти.</li>
<li>Санкції проти росії прискорюють:
<ul>
<li>диверсифікацію джерел постачання;</li>
<li>зростання ролі трейдерів з доступом до санкційних ліцензій;</li>
<li>цінову конкуренцію через дисконти до еталонних сортів.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Latest-Energy-News/World-News/Indian-Refiner-MRPL-Shifts-from-Russian-to-Venezuelan-Oil-Supply.html">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/19/indijskij-npz-mrpl-pereoriyentovuyetsya-z-rosijsko%d1%97-nafti-na-venesuelsku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/nafta-prizupinila-zrostannya-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli-strimuye-cini-ale-riziki-z-iranu-posilyuyut-neviznachenist/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/nafta-prizupinila-zrostannya-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli-strimuye-cini-ale-riziki-z-iranu-posilyuyut-neviznachenist/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 15 Jan 2026 08:05:56 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[Brent]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitical risk]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[WTI]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополітичні ризики]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Иран]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153520</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30065-Венесуэла.png" alt="Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність"/><br />Світові ціни на нафту після чотириденного зростання перейшли до корекції. Ринок відреагував на відновлення експорту з Венесуели та зростання запасів у США, попри посилення геополітичних ризиків через протести в Ірані. Баланс між додатковою пропозицією та політичними загрозами формує нову фазу нестійкої рівноваги. Глобальний нафтовий ринок між пропозицією та ризиками Після кількох днів зростання котирування нафти [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30065-Венесуэла.png" alt="Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність"/><br /><p>Світові ціни на нафту після чотириденного зростання перейшли до корекції. Ринок відреагував на відновлення експорту з Венесуели та зростання запасів у США, попри посилення геополітичних ризиків через протести в Ірані. Баланс між додатковою пропозицією та політичними загрозами формує нову фазу нестійкої рівноваги.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок між пропозицією та ризиками</h3>
<p>Після кількох днів зростання котирування нафти знизилися, що свідчить про охолодження ринку на тлі нових сигналів щодо постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на 20 центів або 0,3% – до <strong>65,27 долара за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> втратила 23 центи або 0,4% і торгувалася на рівні <strong>60,92 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим фактором стало <em>відновлення експорту нафти з Венесуели</em> після фактичного згортання обмежень, запроваджених у межах ембарго США. Це сигналізує про появу додаткових обсягів на ринку.</p>
<h3>Венесуела: повернення обсягів і сигнал для ОПЕК</h3>
<p>Член ОПЕК Венесуела почала скасовувати скорочення видобутку та відновлювати експортні постачання.</p>
<ul>
<li>Два супертанкери залишили венесуельські води з <strong>приблизно 1,8 млн барелів кожен</strong>.</li>
<li>Йдеться про можливий старт реалізації <strong>угоди на 50 млн барелів</strong> між Каракасом і Вашингтоном.</li>
</ul>
<p>Ці дії відбуваються на тлі політичних змін навколо венесуельського керівництва та прагнення США активізувати поставки нафти на світовий ринок.</p>
<h3>США: зростання запасів як фактор тиску на ціни</h3>
<p>Додатковий тиск на котирування створили дані щодо запасів у США, найбільшого споживача нафти у світі.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> зросли на <strong>5,23 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився 9 січня.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> збільшилися на <strong>8,23 млн барелів</strong>.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів</strong> зросли на <strong>4,34 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці дані Американського інституту нафти свідчать про <em>послаблення балансу попиту і пропозиції</em>, що обмежує потенціал зростання цін у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Іран: геополітичний ризик і премія в ціні</h3>
<p>Водночас ситуація в Ірані, четвертому за величиною виробнику нафти в ОПЕК, залишається джерелом напруженості.</p>
<blockquote><p>Протести в Ірані можуть посилити світовий баланс нафти через короткострокові втрати постачання, але передусім через зростання геополітичної премії в ціні — аналітики Citi</p></blockquote>
<ul>
<li>Аналітики Citi підвищили прогноз для Brent на три місяці до <strong>70 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Поки що протести <em>не поширилися на основні нафтовидобувні регіони</em>, що обмежує фактичний вплив на постачання.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ринок закладає в ціну переважно <strong>політичні та логістичні ризики</strong>, а не прямі втрати видобутку. Загалом ситуація демонструє, що навіть за зростання фізичних обсягів постачання світовий нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних сигналів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30065-Венесуэла.png" alt="Нафта призупинила зростання: відновлення експорту з Венесуели стримує ціни, але ризики з Ірану посилюють невизначеність"/><br /><p>Світові ціни на нафту після чотириденного зростання перейшли до корекції. Ринок відреагував на відновлення експорту з Венесуели та зростання запасів у США, попри посилення геополітичних ризиків через протести в Ірані. Баланс між додатковою пропозицією та політичними загрозами формує нову фазу нестійкої рівноваги.</p>
<h3>Глобальний нафтовий ринок між пропозицією та ризиками</h3>
<p>Після кількох днів зростання котирування нафти знизилися, що свідчить про охолодження ринку на тлі нових сигналів щодо постачання.</p>
<ul>
<li><strong>Brent</strong> подешевшала на 20 центів або 0,3% – до <strong>65,27 долара за барель</strong></li>
<li><strong>WTI</strong> втратила 23 центи або 0,4% і торгувалася на рівні <strong>60,92 долара за барель</strong>.</li>
</ul>
<p>Ключовим фактором стало <em>відновлення експорту нафти з Венесуели</em> після фактичного згортання обмежень, запроваджених у межах ембарго США. Це сигналізує про появу додаткових обсягів на ринку.</p>
<h3>Венесуела: повернення обсягів і сигнал для ОПЕК</h3>
<p>Член ОПЕК Венесуела почала скасовувати скорочення видобутку та відновлювати експортні постачання.</p>
<ul>
<li>Два супертанкери залишили венесуельські води з <strong>приблизно 1,8 млн барелів кожен</strong>.</li>
<li>Йдеться про можливий старт реалізації <strong>угоди на 50 млн барелів</strong> між Каракасом і Вашингтоном.</li>
</ul>
<p>Ці дії відбуваються на тлі політичних змін навколо венесуельського керівництва та прагнення США активізувати поставки нафти на світовий ринок.</p>
<h3>США: зростання запасів як фактор тиску на ціни</h3>
<p>Додатковий тиск на котирування створили дані щодо запасів у США, найбільшого споживача нафти у світі.</p>
<ul>
<li><strong>Запаси сирої нафти</strong> зросли на <strong>5,23 млн барелів</strong> за тиждень, що завершився 9 січня.</li>
<li><strong>Запаси бензину</strong> збільшилися на <strong>8,23 млн барелів</strong>.</li>
<li><strong>Запаси дистилятів</strong> зросли на <strong>4,34 млн барелів</strong>.</li>
</ul>
<p>Ці дані Американського інституту нафти свідчать про <em>послаблення балансу попиту і пропозиції</em>, що обмежує потенціал зростання цін у короткостроковій перспективі.</p>
<h3>Іран: геополітичний ризик і премія в ціні</h3>
<p>Водночас ситуація в Ірані, четвертому за величиною виробнику нафти в ОПЕК, залишається джерелом напруженості.</p>
<blockquote><p>Протести в Ірані можуть посилити світовий баланс нафти через короткострокові втрати постачання, але передусім через зростання геополітичної премії в ціні — аналітики Citi</p></blockquote>
<ul>
<li>Аналітики Citi підвищили прогноз для Brent на три місяці до <strong>70 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Поки що протести <em>не поширилися на основні нафтовидобувні регіони</em>, що обмежує фактичний вплив на постачання.</li>
</ul>
<p>Таким чином, ринок закладає в ціну переважно <strong>політичні та логістичні ризики</strong>, а не прямі втрати видобутку. Загалом ситуація демонструє, що навіть за зростання фізичних обсягів постачання світовий нафтовий ринок залишається надзвичайно чутливим до політичних сигналів.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/15/nafta-prizupinila-zrostannya-vidnovlennya-eksportu-z-venesueli-strimuye-cini-ale-riziki-z-iranu-posilyuyut-neviznachenist/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 14 Jan 2026 11:46:15 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[logistics]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[shipping]]></category>
		<category><![CDATA[tanker market]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[логистика]]></category>
		<category><![CDATA[нафтовий ринок]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[судноплавство]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[танкерні перевезення]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153518</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br />Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до 50 млн барелів венесуельської нафти судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня 500 тис. барелів на добу, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом 3–4 місяців. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br /><p>Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до <strong>50 млн барелів венесуельської нафти</strong> судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня <strong>500 тис. барелів на добу</strong>, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом <strong>3–4 місяців</strong>.</p>
<h2>Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду</h2>
<p>Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.</p>
<h3>Стан зберігання та транспортування</h3>
<ul>
<li><strong>Майже заповнені наземні резервуари</strong>, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.</li>
<li><strong>Старі танкери у ролі плавучих сховищ</strong>, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через <em>страхові й відповідальні обмеження</em>.</li>
<li><strong>Зношені портові потужності</strong>, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.</li>
</ul>
<h3>Пошук альтернативних схем перевалки</h3>
<ul>
<li>Компанії <strong>Maersk Tankers</strong> та <strong>American Eagle Tankers</strong> вивчають розширення операцій <em>ship-to-ship</em> біля узбережжя Венесуели.</li>
<li>Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.</li>
<li>Обмежувальні чинники:
<ul>
<li>дефіцит малотоннажних суден;</li>
<li>конкуренція за вікна навантаження;</li>
<li>незадовільний технічний стан портового обладнання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути та їхня ціна</h3>
<ul>
<li>Перевалка через води <strong>Аруби та Кюрасао</strong> залишається можливою.</li>
<li><strong>Водночас</strong> такі маршрути є <strong>дорожчими за пряме завантаження</strong>, що підвищує собівартість бареля.</li>
</ul>
<h2>Потенціал експорту та технологічні рішення</h2>
<p>До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько <strong>500 тис. барелів на добу</strong>. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.</p>
<ul>
<li><strong>Розвантаження накопичених запасів</strong> може тривати <strong>3–4 місяці</strong>.</li>
<li>Ключове вузьке місце — <strong>термінал Jose</strong>, де пропускна спроможність є обмеженою.</li>
<li>Для забезпечення транспортування:
<ul>
<li>нафтові компанії імпортують <strong>нафту-нафтен</strong> зі США;</li>
<li>її використовують для <em>змішування з важкою венесуельською нафтою</em>, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<p>Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає <strong>фізична спроможність логістики</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>:
<ul>
<li>диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою <em>реального стану інфраструктури</em>;</li>
<li>накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>:
<ul>
<li>зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;</li>
</ul>
</li>
<li>
<ul>
<li>ускладнена логістика безпосередньо підвищує <em>маржу транспортування</em>;</li>
<li>дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Логістична стійкість</strong> є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Shipping-Firms-Scrambling-to-Expand-Capacity-for-Venezuela-Oil-Transfers.html">OilPrice</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30063-Танкер.jpg" alt="Світові судноплавні компанії терміново розширюють танкерні потужності для експорту венесуельської нафти"/><br /><p>Після політичних змін у Венесуелі та підготовки США до прийому до <strong>50 млн барелів венесуельської нафти</strong> судноплавні та торговельні компанії зіткнулися з гострим дефіцитом логістичних можливостей. Попри потенціал швидкого зростання експорту до рівня <strong>500 тис. барелів на добу</strong>, накопичені запаси, зношена інфраструктура та санкційні обмеження створюють вузькі місця, які можуть стримувати постачання протягом <strong>3–4 місяців</strong>.</p>
<h2>Логістика венесуельської нафти після санкційного періоду</h2>
<p>Багаторічні санкції проти венесуельського нафтового сектору призвели до системної деградації інфраструктури зберігання та транспортування. Це стало ключовим викликом для компаній, які готуються відновити масштабні експортні операції.</p>
<h3>Стан зберігання та транспортування</h3>
<ul>
<li><strong>Майже заповнені наземні резервуари</strong>, що знижує гнучкість операцій та підвищує аварійні ризики.</li>
<li><strong>Старі танкери у ролі плавучих сховищ</strong>, більшість з яких перебувають під санкціями та не можуть бути напряму задіяні через <em>страхові й відповідальні обмеження</em>.</li>
<li><strong>Зношені портові потужності</strong>, які обмежують швидкість та безпеку навантаження.</li>
</ul>
<h3>Пошук альтернативних схем перевалки</h3>
<ul>
<li>Компанії <strong>Maersk Tankers</strong> та <strong>American Eagle Tankers</strong> вивчають розширення операцій <em>ship-to-ship</em> біля узбережжя Венесуели.</li>
<li>Розглядається відтворення логістики, що раніше застосовувалась у затоці Амуай, із багатоступеневими перевалками між сховищами, причалами та експортними танкерами.</li>
<li>Обмежувальні чинники:
<ul>
<li>дефіцит малотоннажних суден;</li>
<li>конкуренція за вікна навантаження;</li>
<li>незадовільний технічний стан портового обладнання.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h3>Альтернативні маршрути та їхня ціна</h3>
<ul>
<li>Перевалка через води <strong>Аруби та Кюрасао</strong> залишається можливою.</li>
<li><strong>Водночас</strong> такі маршрути є <strong>дорожчими за пряме завантаження</strong>, що підвищує собівартість бареля.</li>
</ul>
<h2>Потенціал експорту та технологічні рішення</h2>
<p>До введення санкцій Венесуела експортувала до США близько <strong>500 тис. барелів на добу</strong>. Досягнення цього рівня знову можливе, однак залежить від усунення інфраструктурних обмежень.</p>
<ul>
<li><strong>Розвантаження накопичених запасів</strong> може тривати <strong>3–4 місяці</strong>.</li>
<li>Ключове вузьке місце — <strong>термінал Jose</strong>, де пропускна спроможність є обмеженою.</li>
<li>Для забезпечення транспортування:
<ul>
<li>нафтові компанії імпортують <strong>нафту-нафтен</strong> зі США;</li>
<li>її використовують для <em>змішування з важкою венесуельською нафтою</em>, знижуючи в’язкість та роблячи сировину придатною для транспортування й переробки.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<h2>Висновки</h2>
<p>Описана ситуація демонструє, що навіть за політичного рішення про відновлення постачання нафти ключовим фактором стає <strong>фізична спроможність логістики</strong>.</p>
<ul>
<li><strong>Ринок нафти й нафтопродуктів</strong>:
<ul>
<li>диверсифікація джерел постачання має супроводжуватися оцінкою <em>реального стану інфраструктури</em>;</li>
<li>накопичення стратегічних запасів без належної логістики створює приховані ризики.</li>
</ul>
</li>
<li><strong>Критична інфраструктура</strong>:
<ul>
<li>зношені порти й резервуари стають точками підвищеної вразливості;</li>
</ul>
</li>
<li>
<ul>
<li>ускладнена логістика безпосередньо підвищує <em>маржу транспортування</em>;</li>
<li>дорожчі маршрути та перевалки трансформуються у вищу кінцеву ціну пального.</li>
</ul>
</li>
</ul>
<p><strong>Логістична стійкість</strong> є не менш важливою за доступ до ресурсу, особливо в умовах воєнних ризиків та санкційних обмежень.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Shipping-Firms-Scrambling-to-Expand-Capacity-for-Venezuela-Oil-Transfers.html">OilPrice</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/14/svitovi-sudnoplavni-kompani%d1%97-terminovo-rozshiryuyut-tankerni-potuzhnosti-dlya-eksportu-venesuelsko%d1%97-nafti/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/12/ssha-mozhut-poslabiti-naftovi-sankci%d1%97-proti-venesueli-vzhe-najblizhchim-chasom/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/12/ssha-mozhut-poslabiti-naftovi-sankci%d1%97-proti-venesueli-vzhe-najblizhchim-chasom/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 12 Jan 2026 07:47:03 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Нефть]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153511</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30058-Санкции.jpg" alt="США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом"/><br />Вашингтон готується до часткового зняття санкцій з нафтового сектору Венесуели, щоб відновити експорт нафти на світові ринки та залучити масштабні інвестиції. Йдеться про десятки мільярдів доларів і потенційний вплив на глобальні ціни на нафту, попри сумніви з боку великих американських компаній. Санкції, інвестиції та нафта: нові контури політики США щодо Венесуели Міністр фінансів США Скотт [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30058-Санкции.jpg" alt="США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом"/><br /><p>Вашингтон готується до часткового зняття санкцій з нафтового сектору Венесуели, щоб відновити експорт нафти на світові ринки та залучити масштабні інвестиції. Йдеться про десятки мільярдів доларів і потенційний вплив на глобальні ціни на нафту, попри сумніви з боку великих американських компаній.</p>
<h3>Санкції, інвестиції та нафта: нові контури політики США щодо Венесуели</h3>
<p>Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон може зняти частину санкцій з Венесуели <strong>вже наступного тижня</strong>. Мета – відновлення продажу венесуельської нафти на світові ринки та запуск інвестицій у нафтогазову галузь країни.</p>
<ul>
<li><strong>Санкції можуть бути послаблені вибірково</strong>, з акцентом на транспортування та продаж сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>За словами Бессента, США прагнуть, щоб нафтові доходи знову почали працювати на <em>функціонування уряду, сектор безпеки та потреби населення Венесуели</em>.</li>
<li>Міністерство енергетики США підтвердило, що санкції <strong>вже частково відкочуються</strong> для виходу венесуельської нафти на глобальні ринки.</li>
</ul>
<h3>Політичний контекст</h3>
<p>Заяви пролунали після захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро силами США та формування тимчасового уряду в Каракасі, який Дональд Трамп назвав союзником Вашингтона.</p>
<ul>
<li>США розглядають можливість використання <strong>близько 5 млрд доларів</strong> заморожених спеціальних прав запозичення МВФ, що належать Венесуелі.</li>
<li>Бессент планує переговори з керівництвом <strong>МВФ та Світового банку</strong> щодо їх повторного залучення до роботи з Каракасом.</li>
<li>Паралельно підписано указ, який <strong>забороняє судам і кредиторам</strong> арештовувати нафтові доходи Венесуели на рахунках Мінфіну США.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми знімаємо санкції з нафти, яка буде продаватися», — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
<h3>Інвестиційні очікування</h3>
<p>Дональд Трамп на зустрічі з провідними керівниками енергетичних компаній закликав інвестувати у Венесуелу <strong>щонайменше 100 млрд доларів</strong>, щоб наростити видобуток і знизити ціни на нафту в США.</p>
<ul>
<li>Частина компаній демонструє обережний оптимізм.</li>
<li>Водночас керівник ExxonMobil Даррен Вудс заявив, що країна залишається <strong>«непридатною для інвестування»</strong> без правових, фінансових та безпекових гарантій.</li>
<li>Нафтові компанії очікують <em>чітких механізмів захисту капіталу</em>, перш ніж брати на себе великі зобов’язання.</li>
</ul>
<h3>Історія санкцій</h3>
<p>США почали запроваджувати санкції проти венесуельських посадовців і компаній у <strong>2005 році</strong>, а у <strong>2019 році</strong> вони були суттєво розширені, включно з фінансовими та секторальними обмеженнями проти уряду та державної компанії <strong>Petróleos de Venezuela (PDVSA)</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/c4fa621f-7605-4f07-8a7c-090c77a32f9c">Financial Times</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30058-Санкции.jpg" alt="США можуть послабити нафтові санкції проти Венесуели вже найближчим часом"/><br /><p>Вашингтон готується до часткового зняття санкцій з нафтового сектору Венесуели, щоб відновити експорт нафти на світові ринки та залучити масштабні інвестиції. Йдеться про десятки мільярдів доларів і потенційний вплив на глобальні ціни на нафту, попри сумніви з боку великих американських компаній.</p>
<h3>Санкції, інвестиції та нафта: нові контури політики США щодо Венесуели</h3>
<p>Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що Вашингтон може зняти частину санкцій з Венесуели <strong>вже наступного тижня</strong>. Мета – відновлення продажу венесуельської нафти на світові ринки та запуск інвестицій у нафтогазову галузь країни.</p>
<ul>
<li><strong>Санкції можуть бути послаблені вибірково</strong>, з акцентом на транспортування та продаж сирої нафти й нафтопродуктів.</li>
<li>За словами Бессента, США прагнуть, щоб нафтові доходи знову почали працювати на <em>функціонування уряду, сектор безпеки та потреби населення Венесуели</em>.</li>
<li>Міністерство енергетики США підтвердило, що санкції <strong>вже частково відкочуються</strong> для виходу венесуельської нафти на глобальні ринки.</li>
</ul>
<h3>Політичний контекст</h3>
<p>Заяви пролунали після захоплення колишнього президента Венесуели Ніколаса Мадуро силами США та формування тимчасового уряду в Каракасі, який Дональд Трамп назвав союзником Вашингтона.</p>
<ul>
<li>США розглядають можливість використання <strong>близько 5 млрд доларів</strong> заморожених спеціальних прав запозичення МВФ, що належать Венесуелі.</li>
<li>Бессент планує переговори з керівництвом <strong>МВФ та Світового банку</strong> щодо їх повторного залучення до роботи з Каракасом.</li>
<li>Паралельно підписано указ, який <strong>забороняє судам і кредиторам</strong> арештовувати нафтові доходи Венесуели на рахунках Мінфіну США.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми знімаємо санкції з нафти, яка буде продаватися», — Скотт Бессент, міністр фінансів США</p></blockquote>
<h3>Інвестиційні очікування</h3>
<p>Дональд Трамп на зустрічі з провідними керівниками енергетичних компаній закликав інвестувати у Венесуелу <strong>щонайменше 100 млрд доларів</strong>, щоб наростити видобуток і знизити ціни на нафту в США.</p>
<ul>
<li>Частина компаній демонструє обережний оптимізм.</li>
<li>Водночас керівник ExxonMobil Даррен Вудс заявив, що країна залишається <strong>«непридатною для інвестування»</strong> без правових, фінансових та безпекових гарантій.</li>
<li>Нафтові компанії очікують <em>чітких механізмів захисту капіталу</em>, перш ніж брати на себе великі зобов’язання.</li>
</ul>
<h3>Історія санкцій</h3>
<p>США почали запроваджувати санкції проти венесуельських посадовців і компаній у <strong>2005 році</strong>, а у <strong>2019 році</strong> вони були суттєво розширені, включно з фінансовими та секторальними обмеженнями проти уряду та державної компанії <strong>Petróleos de Venezuela (PDVSA)</strong>.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.ft.com/content/c4fa621f-7605-4f07-8a7c-090c77a32f9c">Financial Times</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/12/ssha-mozhut-poslabiti-naftovi-sankci%d1%97-proti-venesueli-vzhe-najblizhchim-chasom/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта Венесуели для США: угода Дональда Трампа на мільярди доларів і її глобальні наслідки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/nafta-venesueli-dlya-ssha-ugoda-donalda-trampa-na-milyardi-dolariv-i-%d1%97%d1%97-globalni-naslidki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/nafta-venesueli-dlya-ssha-ugoda-donalda-trampa-na-milyardi-dolariv-i-%d1%97%d1%97-globalni-naslidki/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Jan 2026 08:54:10 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[heavy crude]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela oil]]></category>
		<category><![CDATA[важка нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополітика нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153508</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30055-Трамп.jpg" alt="Нафта Венесуели для США: угода Дональда Трампа на мільярди доларів і її глобальні наслідки"/><br />Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про домовленість із тимчасовою владою Венесуели щодо передання від 30 до 50 млн барелів санкційної нафти американській стороні. Ринок відреагував миттєво: ціни на нафту знизилися, а геополітичний баланс у нафтовому секторі може зазнати суттєвих змін. Угода потенційно впливає не лише на Венесуелу та США, а й на Китай, росію, [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30055-Трамп.jpg" alt="Нафта Венесуели для США: угода Дональда Трампа на мільярди доларів і її глобальні наслідки"/><br /><p>Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про домовленість із тимчасовою владою Венесуели щодо передання від 30 до 50 млн барелів санкційної нафти американській стороні. Ринок відреагував миттєво: ціни на нафту знизилися, а геополітичний баланс у нафтовому секторі може зазнати суттєвих змін. Угода потенційно впливає не лише на Венесуелу та США, а й на Китай, росію, Іран, Кубу, а також ключових постачальників важкої нафти до Північної Америки.</p>
<h2>Угода США та Венесуели: ключові параметри</h2>
<ul>
<li><strong>Обсяг нафти:</strong> від 30 до 50 млн барелів санкційної венесуельської нафти.</li>
<li><strong>Орієнтовна вартість:</strong> до 2,8 млрд доларів США за поточними цінами.</li>
<li><strong>Походження ресурсу:</strong> ймовірно, з наявних запасів.</li>
<li><strong>Еквівалент виробництва:</strong> один-два місяці видобутку Венесуели.</li>
</ul>
<p>Венесуела володіє близько <strong>20% світових запасів нафти</strong>, але нині забезпечує <strong>менше 1% глобального видобутку</strong> через багаторічний спад, санкції та деградацію інфраструктури.</p>
<h2>Санкційний контекст і політична складова</h2>
<p>Венесуельська нафта перебуває під санкціями США через звинувачення попередньої влади на чолі з Ніколасом Мадуро у корупції, репресіях та фальсифікації виборів. Оголошення угоди відбулося <strong>через кілька днів після захоплення Мадуро</strong> американською стороною.</p>
<p>Президент США позиціонував домовленість як:</p>
<ul>
<li><strong>Економічну можливість</strong> для обох країн.</li>
<li><strong>Гуманітарний захід</strong> на тлі дефіциту продовольства, медикаментів і базових послуг у Венесуелі.</li>
</ul>
<p>За заявою Дональда Трампа, нафта буде продана за ринковими цінами, а доходи перебуватимуть під його прямим контролем для використання на користь венесуельців і американців.</p>
<h2>Реакція ринку</h2>
<ul>
<li><strong>WTI:</strong> зниження на 0,7% до 56,73 долара за барель.</li>
</ul>
<p>Зниження котирувань відображає очікування додаткової пропозиції на світовому ринку, попри відсутність чітких операційних деталей щодо термінів і механізмів передання нафти.</p>
<h2>Чому США потрібна венесуельська нафта</h2>
<p>Проблема полягає не в обсягах, а в <em>сумісності сировини</em>. Більшість американського видобутку — це легка нафта, тоді як значна частина НПЗ США, особливо на узбережжі Мексиканської затоки, оптимізовані під <strong>важку нафту</strong>.</p>
<ul>
<li>Перепрофілювання НПЗ під легку нафту коштувало б <strong>мільярди доларів</strong>.</li>
<li>Термін реалізації — <strong>десятиліття</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме тому венесуельська важка нафта історично була критично важливою для США, а її повернення розглядається як стратегічна перевага.</p>
<h2>Наслідки для Канади та Мексики</h2>
<ul>
<li><strong>Канада:</strong> постачає до США близько 4 млн барелів на добу, майже повністю залежачи від американського ринку.</li>
<li><strong>Мексика:</strong> експортує близько 600 тис. барелів на добу, включно з важкою нафтою.</li>
</ul>
<p>Поява венесуельської нафти може:</p>
<ul>
<li>Послабити переговорні позиції Канади в енергетичних суперечках.</li>
<li>Підштовхнути Мексику до диверсифікації або прискореної модернізації НПЗ, що потребує значних інвестицій.</li>
</ul>
<h2>Глобальний геополітичний ефект</h2>
<p>За інформацією американських ЗМІ, Вашингтон наполягає, щоб Венесуела:</p>
<ul>
<li>Співпрацювала у нафтовій сфері <strong>виключно зі США</strong>.</li>
<li>Дистанціювалася від Китаю, росії, Ірану та Куби.</li>
</ul>
<p>Нині <strong>понад дві третини експорту венесуельської нафти</strong> спрямовується до Китаю. У разі реалізації нової політики Пекін втратить один із ключових джерел дисконтної сировини.</p>
<blockquote><p>«Ці дії серйозно порушують міжнародне право, грубо посягають на суверенітет Венесуели та завдають шкоди правам венесуельського народу», — заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.</p></blockquote>
<p>Для Куби наслідки можуть бути найгострішими: країна значною мірою залежить від субсидованої венесуельської нафти і ризикує зіткнутися з ще глибшим паливним дефіцитом.</p>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Поява додаткової пропозиції на світовому ринку може <strong>тимчасово знизити ціновий тиск</strong>.</li>
<li>Посилюється значення <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> та логістичної стійкості.</li>
<li>Глобальні зрушення у потоках нафти підкреслюють важливість <strong>захисту енергетичної інфраструктури</strong> в умовах широкомасштабної війни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://p.dw.com/p/56Qzi">Deutsche Welle</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30055-Трамп.jpg" alt="Нафта Венесуели для США: угода Дональда Трампа на мільярди доларів і її глобальні наслідки"/><br /><p>Адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про домовленість із тимчасовою владою Венесуели щодо передання від 30 до 50 млн барелів санкційної нафти американській стороні. Ринок відреагував миттєво: ціни на нафту знизилися, а геополітичний баланс у нафтовому секторі може зазнати суттєвих змін. Угода потенційно впливає не лише на Венесуелу та США, а й на Китай, росію, Іран, Кубу, а також ключових постачальників важкої нафти до Північної Америки.</p>
<h2>Угода США та Венесуели: ключові параметри</h2>
<ul>
<li><strong>Обсяг нафти:</strong> від 30 до 50 млн барелів санкційної венесуельської нафти.</li>
<li><strong>Орієнтовна вартість:</strong> до 2,8 млрд доларів США за поточними цінами.</li>
<li><strong>Походження ресурсу:</strong> ймовірно, з наявних запасів.</li>
<li><strong>Еквівалент виробництва:</strong> один-два місяці видобутку Венесуели.</li>
</ul>
<p>Венесуела володіє близько <strong>20% світових запасів нафти</strong>, але нині забезпечує <strong>менше 1% глобального видобутку</strong> через багаторічний спад, санкції та деградацію інфраструктури.</p>
<h2>Санкційний контекст і політична складова</h2>
<p>Венесуельська нафта перебуває під санкціями США через звинувачення попередньої влади на чолі з Ніколасом Мадуро у корупції, репресіях та фальсифікації виборів. Оголошення угоди відбулося <strong>через кілька днів після захоплення Мадуро</strong> американською стороною.</p>
<p>Президент США позиціонував домовленість як:</p>
<ul>
<li><strong>Економічну можливість</strong> для обох країн.</li>
<li><strong>Гуманітарний захід</strong> на тлі дефіциту продовольства, медикаментів і базових послуг у Венесуелі.</li>
</ul>
<p>За заявою Дональда Трампа, нафта буде продана за ринковими цінами, а доходи перебуватимуть під його прямим контролем для використання на користь венесуельців і американців.</p>
<h2>Реакція ринку</h2>
<ul>
<li><strong>WTI:</strong> зниження на 0,7% до 56,73 долара за барель.</li>
</ul>
<p>Зниження котирувань відображає очікування додаткової пропозиції на світовому ринку, попри відсутність чітких операційних деталей щодо термінів і механізмів передання нафти.</p>
<h2>Чому США потрібна венесуельська нафта</h2>
<p>Проблема полягає не в обсягах, а в <em>сумісності сировини</em>. Більшість американського видобутку — це легка нафта, тоді як значна частина НПЗ США, особливо на узбережжі Мексиканської затоки, оптимізовані під <strong>важку нафту</strong>.</p>
<ul>
<li>Перепрофілювання НПЗ під легку нафту коштувало б <strong>мільярди доларів</strong>.</li>
<li>Термін реалізації — <strong>десятиліття</strong>.</li>
</ul>
<p>Саме тому венесуельська важка нафта історично була критично важливою для США, а її повернення розглядається як стратегічна перевага.</p>
<h2>Наслідки для Канади та Мексики</h2>
<ul>
<li><strong>Канада:</strong> постачає до США близько 4 млн барелів на добу, майже повністю залежачи від американського ринку.</li>
<li><strong>Мексика:</strong> експортує близько 600 тис. барелів на добу, включно з важкою нафтою.</li>
</ul>
<p>Поява венесуельської нафти може:</p>
<ul>
<li>Послабити переговорні позиції Канади в енергетичних суперечках.</li>
<li>Підштовхнути Мексику до диверсифікації або прискореної модернізації НПЗ, що потребує значних інвестицій.</li>
</ul>
<h2>Глобальний геополітичний ефект</h2>
<p>За інформацією американських ЗМІ, Вашингтон наполягає, щоб Венесуела:</p>
<ul>
<li>Співпрацювала у нафтовій сфері <strong>виключно зі США</strong>.</li>
<li>Дистанціювалася від Китаю, росії, Ірану та Куби.</li>
</ul>
<p>Нині <strong>понад дві третини експорту венесуельської нафти</strong> спрямовується до Китаю. У разі реалізації нової політики Пекін втратить один із ключових джерел дисконтної сировини.</p>
<blockquote><p>«Ці дії серйозно порушують міжнародне право, грубо посягають на суверенітет Венесуели та завдають шкоди правам венесуельського народу», — заявила речниця МЗС Китаю Мао Нін.</p></blockquote>
<p>Для Куби наслідки можуть бути найгострішими: країна значною мірою залежить від субсидованої венесуельської нафти і ризикує зіткнутися з ще глибшим паливним дефіцитом.</p>
<h3>Ринок нафти й нафтопродуктів</h3>
<ul>
<li>Поява додаткової пропозиції на світовому ринку може <strong>тимчасово знизити ціновий тиск</strong>.</li>
<li>Посилюється значення <strong>диверсифікації джерел постачання</strong> та логістичної стійкості.</li>
<li>Глобальні зрушення у потоках нафти підкреслюють важливість <strong>захисту енергетичної інфраструктури</strong> в умовах широкомасштабної війни.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://p.dw.com/p/56Qzi">Deutsche Welle</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/nafta-venesueli-dlya-ssha-ugoda-donalda-trampa-na-milyardi-dolariv-i-%d1%97%d1%97-globalni-naslidki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Нафта дешевшає через активне залучення США до венесуельського нафтового сектору</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/153504/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/153504/#comments</comments>
		<pubDate>Thu, 08 Jan 2026 06:42:38 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[crude oil]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Nafta]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[US sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[санкції США]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153504</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30053-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає через активне залучення США до венесуельського нафтового сектору"/><br />Світові ціни на нафту знизилися на тлі очікувань збільшення постачання венесуельської нафти на глобальний ринок. Ринок реагує на дії США, які одночасно посилюють контроль над венесуельською нафтовою галуззю та вибірково послаблюють санкційний режим, що формує додатковий тиск на котирування в умовах уже наявного профіциту пропозиції. Залучення США до контролю венесуельської нафти Ціни на нафту знизилися [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30053-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає через активне залучення США до венесуельського нафтового сектору"/><br /><p>Світові ціни на нафту знизилися на тлі очікувань збільшення постачання венесуельської нафти на глобальний ринок. Ринок реагує на дії США, які одночасно посилюють контроль над венесуельською нафтовою галуззю та вибірково послаблюють санкційний режим, що формує додатковий тиск на котирування в умовах уже наявного профіциту пропозиції.</p>
<h2>Залучення США до контролю венесуельської нафти</h2>
<p>Ціни на нафту знизилися після того, як США активізували участь у венесуельській нафтовій індустрії та фактично почали виступати посередником у реалізації частини венесуельської сировини на світовому ринку.</p>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate (WTI)</strong> подешевшала на <strong>2%</strong> і закрилася трохи нижче <strong>56 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Зниження відбулося на очікуваннях, що <em>зростання продажів венесуельської нафти</em> посилить тиск на ціни в умовах глобального перенасичення ринку.</li>
<li>Американські сили захопили ще <strong>два танкери</strong>, що перебували під санкціями, після чого США заявили про початок маркетингу частини венесуельського нафтового обсягу.</li>
</ul>
<h3>Обсяги та механізми контролю</h3>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що тимчасовий уряд Венесуели погодився передати США до <strong>50 млн барелів</strong> «<em>високоякісної санкційної нафти</em>».</li>
<li>Міністерство енергетики США повідомило, що країна <strong>маркетує венесуельську нафту на глобальному ринку</strong>.</li>
<li>До реалізації залучаються <strong>банки та товарні трейдери</strong>, які допомагають виконувати угоди.</li>
<li>Легші сорти американської нафти спрямовуються до Венесуели для <em>покращення якості важкої венесуельської сировини</em> з метою експорту.</li>
</ul>
<h3>Санкції та геополітика</h3>
<ul>
<li>Адміністрація США <strong>вибірково відкочує санкції</strong> проти Венесуели, не розкриваючи деталей.</li>
<li>Ці дії фактично роблять США <strong>одним із найвпливовіших трейдерів нафти у світі</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми дозволимо нафті текти. Барелі продаватимуться американським нафтопереробним заводам і по всьому світу, щоб забезпечити кращі постачання нафти», — заявив міністр енергетики США Кріс Райт.</p></blockquote>
<h3>Ринкові очікування</h3>
<ul>
<li>З початку року нафта демонструє спад після <strong>найбільшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Рівень <strong>58,50 долара</strong> за барель залишається ключовим технічним опором.</li>
<li>У разі пробиття рівня <strong>55 доларів</strong> можливе прискорення падіння до <strong>50 доларів</strong> за барель.</li>
<li>Трендові товарні фонди збільшили короткі позиції по WTI з <strong>63% до 91%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Роль Венесуели</h3>
<ul>
<li>Венесуела, яка раніше була великим нафтовим виробником, нині забезпечує лише <strong>близько 1% світового постачання</strong>.</li>
<li>Видобуток скоротився через <em>десятиліття недоінвестування та деградацію інфраструктури</em>.</li>
<li>Попри це, навіть обмежені додаткові обсяги формують <strong>довгостроковий понижувальний імпульс для цін</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-06/latest-oil-market-news-and-analysis-for-jan-7" target="_blank">Bloomberg News</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30053-Цена_падение.png" alt="Нафта дешевшає через активне залучення США до венесуельського нафтового сектору"/><br /><p>Світові ціни на нафту знизилися на тлі очікувань збільшення постачання венесуельської нафти на глобальний ринок. Ринок реагує на дії США, які одночасно посилюють контроль над венесуельською нафтовою галуззю та вибірково послаблюють санкційний режим, що формує додатковий тиск на котирування в умовах уже наявного профіциту пропозиції.</p>
<h2>Залучення США до контролю венесуельської нафти</h2>
<p>Ціни на нафту знизилися після того, як США активізували участь у венесуельській нафтовій індустрії та фактично почали виступати посередником у реалізації частини венесуельської сировини на світовому ринку.</p>
<ul>
<li><strong>West Texas Intermediate (WTI)</strong> подешевшала на <strong>2%</strong> і закрилася трохи нижче <strong>56 доларів за барель</strong>.</li>
<li>Зниження відбулося на очікуваннях, що <em>зростання продажів венесуельської нафти</em> посилить тиск на ціни в умовах глобального перенасичення ринку.</li>
<li>Американські сили захопили ще <strong>два танкери</strong>, що перебували під санкціями, після чого США заявили про початок маркетингу частини венесуельського нафтового обсягу.</li>
</ul>
<h3>Обсяги та механізми контролю</h3>
<ul>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив, що тимчасовий уряд Венесуели погодився передати США до <strong>50 млн барелів</strong> «<em>високоякісної санкційної нафти</em>».</li>
<li>Міністерство енергетики США повідомило, що країна <strong>маркетує венесуельську нафту на глобальному ринку</strong>.</li>
<li>До реалізації залучаються <strong>банки та товарні трейдери</strong>, які допомагають виконувати угоди.</li>
<li>Легші сорти американської нафти спрямовуються до Венесуели для <em>покращення якості важкої венесуельської сировини</em> з метою експорту.</li>
</ul>
<h3>Санкції та геополітика</h3>
<ul>
<li>Адміністрація США <strong>вибірково відкочує санкції</strong> проти Венесуели, не розкриваючи деталей.</li>
<li>Ці дії фактично роблять США <strong>одним із найвпливовіших трейдерів нафти у світі</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ми дозволимо нафті текти. Барелі продаватимуться американським нафтопереробним заводам і по всьому світу, щоб забезпечити кращі постачання нафти», — заявив міністр енергетики США Кріс Райт.</p></blockquote>
<h3>Ринкові очікування</h3>
<ul>
<li>З початку року нафта демонструє спад після <strong>найбільшого річного падіння з 2020 року</strong>.</li>
<li>Рівень <strong>58,50 долара</strong> за барель залишається ключовим технічним опором.</li>
<li>У разі пробиття рівня <strong>55 доларів</strong> можливе прискорення падіння до <strong>50 доларів</strong> за барель.</li>
<li>Трендові товарні фонди збільшили короткі позиції по WTI з <strong>63% до 91%</strong>.</li>
</ul>
<h3>Роль Венесуели</h3>
<ul>
<li>Венесуела, яка раніше була великим нафтовим виробником, нині забезпечує лише <strong>близько 1% світового постачання</strong>.</li>
<li>Видобуток скоротився через <em>десятиліття недоінвестування та деградацію інфраструктури</em>.</li>
<li>Попри це, навіть обмежені додаткові обсяги формують <strong>довгостроковий понижувальний імпульс для цін</strong>.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.bloomberg.com/news/articles/2026-01-06/latest-oil-market-news-and-analysis-for-jan-7" target="_blank">Bloomberg News</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/08/153504/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 07 Jan 2026 10:29:30 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[oil market]]></category>
		<category><![CDATA[sanctions]]></category>
		<category><![CDATA[Shadow Fleet]]></category>
		<category><![CDATA[USA]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[ринок нафти]]></category>
		<category><![CDATA[Росия]]></category>
		<category><![CDATA[санкції]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[тіньовий флот]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153503</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br />Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв. Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій Перехоплення танкера Marinera Танкер Marinera, раніше відомий як Bella-1, був захоплений [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br /><p>Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв.</p>
<h2>Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій</h2>
<h3>Перехоплення танкера Marinera</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Marinera</strong>, раніше відомий як <em>Bella-1</em>, був захоплений у Північній Атлантиці поблизу Ісландії після <strong>понад двотижневого переслідування</strong>.</li>
<li>Судно раніше прорвало морську блокаду санкціонованих танкерів у Карибському басейні та <strong>відмовлялося від огляду Береговою охороною США</strong>.</li>
<li>Після спроб перехоплення судно було <strong>перейменоване та перереєстроване під російський прапор</strong>.</li>
<li>Операцію здійснювали Берегова охорона та військові США, а спецпідрозділи тимчасово забезпечували контроль над судном.</li>
</ul>
<h3>Військовий контекст</h3>
<ul>
<li>Під час операції в районі перебували <strong>російські військові кораблі, зокрема підводний човен</strong>.</li>
<li>Ознак прямого зіткнення між силами США та росії зафіксовано не було.</li>
<li>Міністерство транспорту росії заявило про <strong>втрату зв’язку із судном</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Блокада санкціонованої та нелегальної венесуельської нафти залишається в повній силі — у будь-якій точці світу”, — міністр оборони США Піт Гегсет.</p></blockquote>
<p>Водночас представники правлячої партії росії назвали дії США <em>актом піратства</em>.</p>
<h3>Другий танкер під санкціями</h3>
<ul>
<li>У той самий день Берегова охорона США перехопила ще один танкер — <strong>супертанкер M Sophia</strong> під прапором Панами.</li>
<li>Судно охарактеризоване як <em>бездержавний танкер тіньового флоту</em>, що перебував під санкціями.</li>
<li>Він вийшов із венесуельських вод на початку січня у складі флоту, який транспортував нафту до Китаю у <strong>«темному режимі»</strong> — з вимкненим транспондером.</li>
<li>Судно супроводжують до США для остаточного рішення щодо його подальшої долі.</li>
</ul>
<h3>Тиск на Венесуелу</h3>
<ul>
<li>Операції на морі відбулися <strong>через кілька днів після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong> силами США в Каракасі.</li>
<li>З 2019 року, після запровадження енергетичних санкцій, венесуельський експорт нафти здійснювався переважно через <strong>тіньовий флот</strong>.</li>
<li>Наразі Венесуела має <strong>мільйони барелів нафти</strong> у танкерах та сховищах, які не може експортувати через блокаду, що діє з середини грудня.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість на <strong>експорт до 2 млрд барелів венесуельської нафти</strong> до США, що може скоротити постачання до Китаю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30052-Танкер_в_тумане.jpg" alt="США перехопили російський танкер із венесуельською нафтою: ескалація санкційного тиску на світовому ринку"/><br /><p>Сполучені Штати вперше за багато років здійснили силове захоплення нафтового танкера під російським прапором у відкритому морі. Інцидент став частиною масштабної кампанії Вашингтона з блокування експорту венесуельської нафти та посилив ризики для глобального ринку морських постачань енергоносіїв.</p>
<h2>Санкційна операція в Атлантиці: ключові вузли подій</h2>
<h3>Перехоплення танкера Marinera</h3>
<ul>
<li><strong>Танкер Marinera</strong>, раніше відомий як <em>Bella-1</em>, був захоплений у Північній Атлантиці поблизу Ісландії після <strong>понад двотижневого переслідування</strong>.</li>
<li>Судно раніше прорвало морську блокаду санкціонованих танкерів у Карибському басейні та <strong>відмовлялося від огляду Береговою охороною США</strong>.</li>
<li>Після спроб перехоплення судно було <strong>перейменоване та перереєстроване під російський прапор</strong>.</li>
<li>Операцію здійснювали Берегова охорона та військові США, а спецпідрозділи тимчасово забезпечували контроль над судном.</li>
</ul>
<h3>Військовий контекст</h3>
<ul>
<li>Під час операції в районі перебували <strong>російські військові кораблі, зокрема підводний човен</strong>.</li>
<li>Ознак прямого зіткнення між силами США та росії зафіксовано не було.</li>
<li>Міністерство транспорту росії заявило про <strong>втрату зв’язку із судном</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>“Блокада санкціонованої та нелегальної венесуельської нафти залишається в повній силі — у будь-якій точці світу”, — міністр оборони США Піт Гегсет.</p></blockquote>
<p>Водночас представники правлячої партії росії назвали дії США <em>актом піратства</em>.</p>
<h3>Другий танкер під санкціями</h3>
<ul>
<li>У той самий день Берегова охорона США перехопила ще один танкер — <strong>супертанкер M Sophia</strong> під прапором Панами.</li>
<li>Судно охарактеризоване як <em>бездержавний танкер тіньового флоту</em>, що перебував під санкціями.</li>
<li>Він вийшов із венесуельських вод на початку січня у складі флоту, який транспортував нафту до Китаю у <strong>«темному режимі»</strong> — з вимкненим транспондером.</li>
<li>Судно супроводжують до США для остаточного рішення щодо його подальшої долі.</li>
</ul>
<h3>Тиск на Венесуелу</h3>
<ul>
<li>Операції на морі відбулися <strong>через кілька днів після захоплення президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong> силами США в Каракасі.</li>
<li>З 2019 року, після запровадження енергетичних санкцій, венесуельський експорт нафти здійснювався переважно через <strong>тіньовий флот</strong>.</li>
<li>Наразі Венесуела має <strong>мільйони барелів нафти</strong> у танкерах та сховищах, які не може експортувати через блокаду, що діє з середини грудня.</li>
<li>Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість на <strong>експорт до 2 млрд барелів венесуельської нафти</strong> до США, що може скоротити постачання до Китаю.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/07/ssha-perexopili-rosijskij-tanker-iz-venesuelskoyu-naftoyu-eskalaciya-sankcijnogo-tisku-na-svitovomu-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/06/geopolitika-vixodit-na-pershij-plan-pochatok-2026-roku-dlya-svitovogo-naftovogo-rinku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/06/geopolitika-vixodit-na-pershij-plan-pochatok-2026-roku-dlya-svitovogo-naftovogo-rinku/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 06 Jan 2026 11:20:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Нафта]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Торгівля]]></category>
		<category><![CDATA[energy markets]]></category>
		<category><![CDATA[geopolitics]]></category>
		<category><![CDATA[global economy]]></category>
		<category><![CDATA[oil prices]]></category>
		<category><![CDATA[OPEC]]></category>
		<category><![CDATA[Venezuela]]></category>
		<category><![CDATA[Венесуэла]]></category>
		<category><![CDATA[геополитика]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичні ринки]]></category>
		<category><![CDATA[ОПЕК]]></category>
		<category><![CDATA[світова економіка]]></category>
		<category><![CDATA[Ціни на нафту]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153501</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30051-Нефть.jpg" alt="Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку"/><br />Перший повноцінний торговельний тиждень 2026 року розпочався з різкого посилення геополітичної напруги. Затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та жорсткі заяви Білого дому сформували новий контекст для глобальних енергетичних і фінансових ринків. Попри гучні події, реакція інвесторів виявилася стриманою, що свідчить про зміну сприйняття геополітичних ризиків у світі з надлишковою пропозицією нафти. Геополітика і [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30051-Нефть.jpg" alt="Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку"/><br /><p>Перший повноцінний торговельний тиждень 2026 року розпочався з різкого посилення геополітичної напруги. Затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та жорсткі заяви Білого дому сформували новий контекст для глобальних енергетичних і фінансових ринків. Попри гучні події, реакція інвесторів виявилася стриманою, що свідчить про зміну сприйняття геополітичних ризиків у світі з надлишковою пропозицією нафти.</p>
<h2>Геополітика і нафтовий ринок на старті 2026 року</h2>
<h3>Події навколо Венесуели та позиція США</h3>
<ul>
<li><strong>США затримали президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong>, який має постати перед американським судом.</li>
<li>Виконувачка обов’язків президента Венесуели <strong>Делсі Родрігес</strong> заявила про готовність співпрацювати зі США в межах порядку денного <em>«спільного розвитку»</em>.</li>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> не виключив <strong>нових військових ударів</strong>, якщо Каракас не піде на відкриття нафтової галузі та співпрацю у боротьбі з наркотрафіком.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту знизилися: <strong>Brent подешевшала на 0,7%</strong> — до <strong>60,04 дол. за барель</strong>.</li>
<li>Аналітики зазначають, що <em>додаткові перебої з венесуельським експортом</em> мають <strong>обмежений короткостроковий вплив</strong> через глобальний надлишок постачання.</li>
<li>Група <strong>OPEC+</strong> зберегла обсяги видобутку без змін, уникаючи обговорення політичних криз у країнах-учасницях.</li>
</ul>
<h3>Перенаправлення потоків венесуельської нафти</h3>
<ul>
<li>За оцінкою колумніста ROI Energy Рона Буссо, <strong>експорт нафти Венесуели швидко переорієнтується на США</strong> і скорочується у напрямку Китаю.</li>
<li>Це дає <strong>негайну вигоду американським нафтопереробним заводам</strong>, однак відновлення видобутку потребує часу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Відновлення нафтовидобутку у Венесуелі можливе лише за умови значних інвестицій та політичної стабільності», — Рон Буссо, колумніст ROI Energy.</p></blockquote>
<h3>Потенціал видобутку Венесуели</h3>
<ul>
<li>Венесуела має <strong>найбільші у світі доведені запаси нафти</strong>, однак видобуток залишається значно нижчим за потенціал.</li>
<li>Середній видобуток у 2025 році становив <strong>950 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою <strong>JPMorgan</strong>, можливе зростання на <strong>250 тис. барелів на добу</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Протягом двох років видобуток може зрости до <strong>1,3–1,4 млн барелів на добу</strong>, за умови інвестицій і зняття обмежень.</li>
</ul>
<h3>Реакція фінансових ринків</h3>
<ul>
<li>Світові фондові ринки зросли: <strong>Nikkei додав близько 3%</strong>, європейські індекси оновили рекорди.</li>
<li>Акції оборонного сектору в Європі зросли приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Інвестори активно шукали захисні активи: <strong>золото подорожчало більш ніж на 2%</strong> — до <strong>4 429 дол. за унцію</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Надлишок нафти на світовому ринку</strong> знижує ризик різких цінових стрибків навіть у разі локальних криз.</li>
<li>Водночас <strong>геополітична непередбачуваність</strong> підкреслює важливість диверсифікації джерел постачання та стійкості інфраструктури.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/30051-Нефть.jpg" alt="Геополітика виходить на перший план: початок 2026 року для світового нафтового ринку"/><br /><p>Перший повноцінний торговельний тиждень 2026 року розпочався з різкого посилення геополітичної напруги. Затримання у США президента Венесуели Ніколаса Мадуро та жорсткі заяви Білого дому сформували новий контекст для глобальних енергетичних і фінансових ринків. Попри гучні події, реакція інвесторів виявилася стриманою, що свідчить про зміну сприйняття геополітичних ризиків у світі з надлишковою пропозицією нафти.</p>
<h2>Геополітика і нафтовий ринок на старті 2026 року</h2>
<h3>Події навколо Венесуели та позиція США</h3>
<ul>
<li><strong>США затримали президента Венесуели Ніколаса Мадуро</strong>, який має постати перед американським судом.</li>
<li>Виконувачка обов’язків президента Венесуели <strong>Делсі Родрігес</strong> заявила про готовність співпрацювати зі США в межах порядку денного <em>«спільного розвитку»</em>.</li>
<li>Президент США <strong>Дональд Трамп</strong> не виключив <strong>нових військових ударів</strong>, якщо Каракас не піде на відкриття нафтової галузі та співпрацю у боротьбі з наркотрафіком.</li>
</ul>
<h3>Вплив на світовий ринок нафти</h3>
<ul>
<li>Ціни на нафту знизилися: <strong>Brent подешевшала на 0,7%</strong> — до <strong>60,04 дол. за барель</strong>.</li>
<li>Аналітики зазначають, що <em>додаткові перебої з венесуельським експортом</em> мають <strong>обмежений короткостроковий вплив</strong> через глобальний надлишок постачання.</li>
<li>Група <strong>OPEC+</strong> зберегла обсяги видобутку без змін, уникаючи обговорення політичних криз у країнах-учасницях.</li>
</ul>
<h3>Перенаправлення потоків венесуельської нафти</h3>
<ul>
<li>За оцінкою колумніста ROI Energy Рона Буссо, <strong>експорт нафти Венесуели швидко переорієнтується на США</strong> і скорочується у напрямку Китаю.</li>
<li>Це дає <strong>негайну вигоду американським нафтопереробним заводам</strong>, однак відновлення видобутку потребує часу.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Відновлення нафтовидобутку у Венесуелі можливе лише за умови значних інвестицій та політичної стабільності», — Рон Буссо, колумніст ROI Energy.</p></blockquote>
<h3>Потенціал видобутку Венесуели</h3>
<ul>
<li>Венесуела має <strong>найбільші у світі доведені запаси нафти</strong>, однак видобуток залишається значно нижчим за потенціал.</li>
<li>Середній видобуток у 2025 році становив <strong>950 тис. барелів на добу</strong>.</li>
<li>За оцінкою <strong>JPMorgan</strong>, можливе зростання на <strong>250 тис. барелів на добу</strong> у короткостроковій перспективі.</li>
<li>Протягом двох років видобуток може зрости до <strong>1,3–1,4 млн барелів на добу</strong>, за умови інвестицій і зняття обмежень.</li>
</ul>
<h3>Реакція фінансових ринків</h3>
<ul>
<li>Світові фондові ринки зросли: <strong>Nikkei додав близько 3%</strong>, європейські індекси оновили рекорди.</li>
<li>Акції оборонного сектору в Європі зросли приблизно на <strong>3%</strong>.</li>
<li>Інвестори активно шукали захисні активи: <strong>золото подорожчало більш ніж на 2%</strong> — до <strong>4 429 дол. за унцію</strong>.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li><strong>Надлишок нафти на світовому ринку</strong> знижує ризик різких цінових стрибків навіть у разі локальних криз.</li>
<li>Водночас <strong>геополітична непередбачуваність</strong> підкреслює важливість диверсифікації джерел постачання та стійкості інфраструктури.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2026/01/06/geopolitika-vixodit-na-pershij-plan-pochatok-2026-roku-dlya-svitovogo-naftovogo-rinku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/venesuela/feed/ ) in 0.26589 seconds, on Apr 7th, 2026 at 8:41 am UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on Apr 7th, 2026 at 9:41 am UTC -->