<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	xmlns:media="http://search.yahoo.com/mrss/">

<channel>
	<title>Часопис Термінал &#124; НТЦ &#34;Псіхєя&#34; &#187; відновлювана енергія</title>
	<atom:link href="https://oilreview.kiev.ua/tag/vidnovlyuvana-energiya/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://oilreview.kiev.ua</link>
	<description>Актуальна й перевірена інформація про паливно-енергетичний комплекс України</description>
	<lastBuildDate>Wed, 20 May 2026 09:38:50 +0000</lastBuildDate>
	    <language>uk-UA</language>
		<sy:updatePeriod>hourly</sy:updatePeriod>
		<sy:updateFrequency>1</sy:updateFrequency>
	<generator>http://wordpress.org/?v=4.0</generator>
	<item>
		<title>Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 27 Aug 2025 05:10:50 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Біометан]]></category>
		<category><![CDATA[ВІтер]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[energy independence]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[Europe]]></category>
		<category><![CDATA[fossil fuels]]></category>
		<category><![CDATA[North Sea]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[викопне паливо]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Гронинген]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[енергетична незалежність]]></category>
		<category><![CDATA[Європа]]></category>
		<category><![CDATA[Північне море]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153166</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br />Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі. Мапа майбутньої енергетики Європи Уроки енергетичної кризи 2022 року Залежність від газу з росії [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br /><p>Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.</p>
<h2>Мапа майбутньої енергетики Європи</h2>
<h3>Уроки енергетичної кризи 2022 року</h3>
<ul>
<li><strong>Залежність від газу з росії</strong> стала стратегічною вразливістю.</li>
<li>Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.</li>
<li><em>Висновок:</em> орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.</li>
</ul>
<h3>Чому буріння не вирішить проблему</h3>
<ul>
<li>Родовища Північного моря перебувають у <strong>стадії занепаду</strong>; нові відкриття є <em>невеликими, дорогими і повільними у розробці</em>.</li>
<li>Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом <strong>десятиріччя</strong>.</li>
<li>Майбутні проєкти буріння додадуть лише <strong>“краплю” у баланс попиту</strong> (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).</li>
<li><em>Висновок:</em> буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.</li>
</ul>
<h3>Ризики продовження залежності від викопного палива</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у нові викопні активи <strong>закріплюють високі викиди</strong> на десятиліття.</li>
<li>Існує ризик утворення <strong>“застряглих активів”</strong>, які не матимуть попиту через 10–15 років.</li>
<li><em>Висновок:</em> фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.</li>
</ul>
<h3>Відновлювані джерела як реальний вихід</h3>
<ul>
<li>Вітрова та сонячна енергія — <strong>найдешевші нові джерела електроенергії</strong> у Європі навіть без субсидій.</li>
<li>Ціни на <strong>акумулятори</strong> стрімко падають.</li>
<li>Розвиток <strong>“розумних” мереж</strong>, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.</li>
<li><em>Висновок:</em> лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.</li>
</ul>
<h3>Необхідні кроки для Європи</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у <strong>лінії передачі</strong> та <strong>накопичувачі</strong>.</li>
<li><strong>Міждержавна інтеграція</strong> енергосистем.</li>
<li>Розбудова <strong>офшорних вітрових платформ</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.</li>
</ul>
<h3>Політичний аспект</h3>
<ul>
<li>Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.</li>
<li><em>Енергетична безпека</em> — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.</li>
<li><em>Висновок:</em> стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.</li>
</ul>
<h3>Фінальне узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле</strong>.</li>
<li>Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.</li>
<li>Єдиний шлях — <strong>масштабна ставка на відновлювану енергетику</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Europe-Cant-Drill-Its-Way-to-Security.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29867-Енергетика_300_на_300.png" alt="Європа не може пробурити собі шлях до енергетичної безпеки"/><br /><p>Спроби відновити буріння у Північному морі чи на родовищі Гронінген дадуть лише незначний, повільний та дорогий ефект, водночас закріпивши залежність від викопного палива та створивши ризики &#171;застряглих активів&#187;. Єдиним стійким шляхом для Європи залишаються відновлювані джерела енергії, інтегровані мережі та накопичувачі.</p>
<h2>Мапа майбутньої енергетики Європи</h2>
<h3>Уроки енергетичної кризи 2022 року</h3>
<ul>
<li><strong>Залежність від газу з росії</strong> стала стратегічною вразливістю.</li>
<li>Різке зростання цін на газ вдарило по промисловості та домогосподарствах.</li>
<li><em>Висновок:</em> орієнтація на одного постачальника створює ризики шантажу, цінових шоків і політичного тиску.</li>
</ul>
<h3>Чому буріння не вирішить проблему</h3>
<ul>
<li>Родовища Північного моря перебувають у <strong>стадії занепаду</strong>; нові відкриття є <em>невеликими, дорогими і повільними у розробці</em>.</li>
<li>Гронінген технічно можливий, але його видобуток суттєво впаде протягом <strong>десятиріччя</strong>.</li>
<li>Майбутні проєкти буріння додадуть лише <strong>“краплю” у баланс попиту</strong> (за даними МЕА, затверджені у 2024 році проєкти дадуть мізерний внесок).</li>
<li><em>Висновок:</em> буріння — це не стратегія, а тимчасова відстрочка з високою ціною.</li>
</ul>
<h3>Ризики продовження залежності від викопного палива</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у нові викопні активи <strong>закріплюють високі викиди</strong> на десятиліття.</li>
<li>Існує ризик утворення <strong>“застряглих активів”</strong>, які не матимуть попиту через 10–15 років.</li>
<li><em>Висновок:</em> фінансування буріння поглиблює проблему, замість її вирішення.</li>
</ul>
<h3>Відновлювані джерела як реальний вихід</h3>
<ul>
<li>Вітрова та сонячна енергія — <strong>найдешевші нові джерела електроенергії</strong> у Європі навіть без субсидій.</li>
<li>Ціни на <strong>акумулятори</strong> стрімко падають.</li>
<li>Розвиток <strong>“розумних” мереж</strong>, теплових насосів, електромобілів, біометану й водню вже триває.</li>
<li><em>Висновок:</em> лише відновлювані джерела здатні масштабуватися, бути стійкими й економічно ефективними.</li>
</ul>
<h3>Необхідні кроки для Європи</h3>
<ul>
<li>Інвестиції у <strong>лінії передачі</strong> та <strong>накопичувачі</strong>.</li>
<li><strong>Міждержавна інтеграція</strong> енергосистем.</li>
<li>Розбудова <strong>офшорних вітрових платформ</strong>.</li>
<li><em>Висновок:</em> без цих кроків Європа залишатиметься вразливою до зовнішніх факторів.</li>
</ul>
<h3>Політичний аспект</h3>
<ul>
<li>Заклики “бурити більше” виходять від лобістів викопного палива та окремих політичних сил.</li>
<li><em>Енергетична безпека</em> — чутливе питання для суспільства: люди хочуть тепла, доступної енергії та робочих місць.</li>
<li><em>Висновок:</em> стійка енергосистема, що базується на відновлюваних джерелах, забезпечить стабільність, незалежність та інноваційний розвиток.</li>
</ul>
<h3>Фінальне узагальнення</h3>
<ul>
<li><strong>Європі потрібні інвестиції у майбутнє, а не у минуле</strong>.</li>
<li>Буріння у Північному морі чи на Гронінгені не забезпечить стратегічної безпеки.</li>
<li>Єдиний шлях — <strong>масштабна ставка на відновлювану енергетику</strong>.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://oilprice.com/Energy/Energy-General/Europe-Cant-Drill-Its-Way-to-Security.html" target="_blank">Oilprice.com</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/27/yevropa-ne-mozhe-proburiti-sobi-shlyax-do-energetichno%d1%97-bezpeki/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Helion Energy розпочала будівництво ядерного енергоблоку для живлення дата-центрів Microsoft</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/helion-energy-rozpochala-budivnictvo-yadernogo-energobloku-dlya-zhivlennya-data-centriv-microsoft/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/helion-energy-rozpochala-budivnictvo-yadernogo-energobloku-dlya-zhivlennya-data-centriv-microsoft/#comments</comments>
		<pubDate>Tue, 12 Aug 2025 12:37:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Helion Energy]]></category>
		<category><![CDATA[Microsoft]]></category>
		<category><![CDATA[Softbank]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[ядерний синтез]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=153069</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29807-Ядро_атома.jpg" alt="Helion Energy розпочала будівництво ядерного енергоблоку для живлення дата-центрів Microsoft"/><br />Helion Energy, стартап, підтриманий Самом Альтманом (OpenAI) та венчурним підрозділом SoftBank, розпочав будівництво ядерного енергоблоку в Малага, штат Вашингтон, який має забезпечити електроенергією дата-центри Microsoft з 2028 року. Компанія планує використати наявну інфраструктуру електромереж поблизу гідроелектростанції Rock Island Dam. Проєкт Orion стане наступним кроком після прототипу Polaris, розташованого в Еверетті, і буде безпосередньо підключений до [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29807-Ядро_атома.jpg" alt="Helion Energy розпочала будівництво ядерного енергоблоку для живлення дата-центрів Microsoft"/><br /><p>Helion Energy, стартап, підтриманий Самом Альтманом (OpenAI) та венчурним підрозділом SoftBank, розпочав будівництво ядерного енергоблоку в Малага, штат Вашингтон, який має забезпечити електроенергією дата-центри Microsoft з 2028 року. Компанія планує використати наявну інфраструктуру електромереж поблизу гідроелектростанції Rock Island Dam. Проєкт Orion стане наступним кроком після прототипу Polaris, розташованого в Еверетті, і буде безпосередньо підключений до енергосистеми штату.</p>
<h3>Helion Energy на шляху термоядерного синтезу</h3>
<h2>Енергетичний прорив Helion Energy</h2>
<ul>
<li><strong>Локація:</strong> Малага, штат Вашингтон, уздовж річки Колумбія, з доступом до інфраструктури мережі Rock Island Dam.</li>
<li><strong>Строки:</strong> Початок будівництва — <em>2025 рік</em>, старт постачання електроенергії для Microsoft — <em>2028 рік</em>.</li>
<li><strong>Технологія:</strong> Ядерний синтез — з&#8217;єднання атомів для виробництва енергії без значних викидів парникових газів та без утворення великої кількості довгоживучих радіоактивних відходів.</li>
<li><strong>Поточний стан:</strong> Роботи стартували, але компанії ще потрібно отримати фінальні дозволи уряду штату Вашингтон.</li>
<li><strong>Прототип:</strong> Polaris (Еверетт, Вашингтон) — виробництво компонентів для нового реактора Orion.</li>
<li><strong>Підключення:</strong> Orion буде інтегровано до основних енергомереж штату, з доступом безпосередньо до живлення дата-центрів Microsoft.</li>
</ul>
<h2>Стратегія та бачення</h2>
<ul>
<li>Microsoft вважає, що ядерна енергетика має бути частиною комплексу джерел енергії з нульовими викидами вуглецю.</li>
<li>Компанія має угоди на купівлю енергії з традиційних атомних електростанцій, але ядерний синтез розглядає як <em>довгострокову інвестицію</em>.</li>
<li><strong>Мелані Накаґава</strong>, директорка з питань сталого розвитку Microsoft:<br />
<blockquote><p>«За останні три-чотири роки ми бачимо, як різні компанії, включаючи Helion, досягають важливих етапів. Є значний оптимізм, що цього десятиліття ядерний синтез може стати реальністю»</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Виклики та перспективи</h2>
<ul>
<li>Попри мільярдні інвестиції, досі немає стабільного способу виробляти більше енергії від синтезу, ніж витрачається на його підтримку.</li>
<li>Helion продовжує працювати над підвищенням ефективності реакції на базі прототипу Polaris.</li>
<li>Підключення Orion до тієї ж мережі, що й дата-центри Microsoft, дозволить мінімізувати втрати енергії при передачі.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal (адаптовано)</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29807-Ядро_атома.jpg" alt="Helion Energy розпочала будівництво ядерного енергоблоку для живлення дата-центрів Microsoft"/><br /><p>Helion Energy, стартап, підтриманий Самом Альтманом (OpenAI) та венчурним підрозділом SoftBank, розпочав будівництво ядерного енергоблоку в Малага, штат Вашингтон, який має забезпечити електроенергією дата-центри Microsoft з 2028 року. Компанія планує використати наявну інфраструктуру електромереж поблизу гідроелектростанції Rock Island Dam. Проєкт Orion стане наступним кроком після прототипу Polaris, розташованого в Еверетті, і буде безпосередньо підключений до енергосистеми штату.</p>
<h3>Helion Energy на шляху термоядерного синтезу</h3>
<h2>Енергетичний прорив Helion Energy</h2>
<ul>
<li><strong>Локація:</strong> Малага, штат Вашингтон, уздовж річки Колумбія, з доступом до інфраструктури мережі Rock Island Dam.</li>
<li><strong>Строки:</strong> Початок будівництва — <em>2025 рік</em>, старт постачання електроенергії для Microsoft — <em>2028 рік</em>.</li>
<li><strong>Технологія:</strong> Ядерний синтез — з&#8217;єднання атомів для виробництва енергії без значних викидів парникових газів та без утворення великої кількості довгоживучих радіоактивних відходів.</li>
<li><strong>Поточний стан:</strong> Роботи стартували, але компанії ще потрібно отримати фінальні дозволи уряду штату Вашингтон.</li>
<li><strong>Прототип:</strong> Polaris (Еверетт, Вашингтон) — виробництво компонентів для нового реактора Orion.</li>
<li><strong>Підключення:</strong> Orion буде інтегровано до основних енергомереж штату, з доступом безпосередньо до живлення дата-центрів Microsoft.</li>
</ul>
<h2>Стратегія та бачення</h2>
<ul>
<li>Microsoft вважає, що ядерна енергетика має бути частиною комплексу джерел енергії з нульовими викидами вуглецю.</li>
<li>Компанія має угоди на купівлю енергії з традиційних атомних електростанцій, але ядерний синтез розглядає як <em>довгострокову інвестицію</em>.</li>
<li><strong>Мелані Накаґава</strong>, директорка з питань сталого розвитку Microsoft:<br />
<blockquote><p>«За останні три-чотири роки ми бачимо, як різні компанії, включаючи Helion, досягають важливих етапів. Є значний оптимізм, що цього десятиліття ядерний синтез може стати реальністю»</p></blockquote>
</li>
</ul>
<h2>Виклики та перспективи</h2>
<ul>
<li>Попри мільярдні інвестиції, досі немає стабільного способу виробляти більше енергії від синтезу, ніж витрачається на його підтримку.</li>
<li>Helion продовжує працювати над підвищенням ефективності реакції на базі прототипу Polaris.</li>
<li>Підключення Orion до тієї ж мережі, що й дата-центри Microsoft, дозволить мінімізувати втрати енергії при передачі.</li>
</ul>
<p><strong>Джерело:</strong> <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal (адаптовано)</a></p>
<p><strong>За матеріалами:</strong> <a href="https://www.reuters.com/">Reuters</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/08/12/helion-energy-rozpochala-budivnictvo-yadernogo-energobloku-dlya-zhivlennya-data-centriv-microsoft/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Італія розпочала будівництво першого заводу відновлюваного водню високого тиску</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/italiya-rozpochala-budivnictvo-pershogo-zavodu-vidnovlyuvanogo-vodnyu-visokogo-tisku/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/italiya-rozpochala-budivnictvo-pershogo-zavodu-vidnovlyuvanogo-vodnyu-visokogo-tisku/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 11 Jul 2025 08:50:53 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[Italy]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[tags]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[Италия]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152682</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29544-Водород_таблица_Менделеева.jpg" alt="Італія розпочала будівництво першого заводу відновлюваного водню високого тиску"/><br />Італійська компанія Sapio розпочала зведення першого в країні заводу з виробництва відновлюваного водню під тиском 500 бар у Порто-Маргера біля Венеції. Проєкт спрямований на розвиток стратегічного енергетичного хабу для сталого промислового та логістичного розвитку. Інвестиції та підтримка проєкту Проєкт отримав близько €17 млн фінансування у межах ініціативи Hydrogen Valley в Brownfield Industrial Areas за Національним [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29544-Водород_таблица_Менделеева.jpg" alt="Італія розпочала будівництво першого заводу відновлюваного водню високого тиску"/><br /><p>Італійська компанія Sapio розпочала зведення першого в країні заводу з виробництва відновлюваного водню під тиском 500 бар у Порто-Маргера біля Венеції. Проєкт спрямований на розвиток стратегічного енергетичного хабу для сталого промислового та логістичного розвитку.</p>
<h3>Інвестиції та підтримка проєкту</h3>
<ul>
<li>Проєкт отримав близько €17 млн фінансування у межах ініціативи Hydrogen Valley в Brownfield Industrial Areas за Національним планом відновлення та стійкості (PNRR).</li>
<li>€14 млн призначено на електролізер і систему компресії Sapio потужністю 500 бар, ще €3 млн — на будівництво окремої фотоелектричної установки на 2 МВт від компанії ECO+ECO.</li>
</ul>
<h3>Мета та плани розвитку</h3>
<p>Sapio, що виробляє водень з 1922 року, планує інвестувати близько €40 млн у 2024–2026 роках для переоснащення промислового комплексу промислових газів у Порто-Маргера.</p>
<blockquote><p>«Ці інвестиції є першим кроком до створення стратегічного енергетичного хабу в цьому районі, здатного відновити Порто-Маргера та зробити його привабливішим для сталого промислового, логістичного й дослідницько-розробного розвитку», — зазначив Альберто Доссі, президент групи Sapio.</p></blockquote>
<h3>Технічні характеристики та терміни</h3>
<ul>
<li>У межах проєкту встановлять електролізер потужністю 5 МВт для виробництва близько 500 тонн на рік відновлюваного водню.</li>
<li>Передбачено створення логістичного хабу для транспортування водню високого тиску у 500-барових трейлерах.</li>
<li>Завершення будівництва заплановане до 30 червня 2026 року відповідно до вимог PNRR.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/" target="_blank">qcintel.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29544-Водород_таблица_Менделеева.jpg" alt="Італія розпочала будівництво першого заводу відновлюваного водню високого тиску"/><br /><p>Італійська компанія Sapio розпочала зведення першого в країні заводу з виробництва відновлюваного водню під тиском 500 бар у Порто-Маргера біля Венеції. Проєкт спрямований на розвиток стратегічного енергетичного хабу для сталого промислового та логістичного розвитку.</p>
<h3>Інвестиції та підтримка проєкту</h3>
<ul>
<li>Проєкт отримав близько €17 млн фінансування у межах ініціативи Hydrogen Valley в Brownfield Industrial Areas за Національним планом відновлення та стійкості (PNRR).</li>
<li>€14 млн призначено на електролізер і систему компресії Sapio потужністю 500 бар, ще €3 млн — на будівництво окремої фотоелектричної установки на 2 МВт від компанії ECO+ECO.</li>
</ul>
<h3>Мета та плани розвитку</h3>
<p>Sapio, що виробляє водень з 1922 року, планує інвестувати близько €40 млн у 2024–2026 роках для переоснащення промислового комплексу промислових газів у Порто-Маргера.</p>
<blockquote><p>«Ці інвестиції є першим кроком до створення стратегічного енергетичного хабу в цьому районі, здатного відновити Порто-Маргера та зробити його привабливішим для сталого промислового, логістичного й дослідницько-розробного розвитку», — зазначив Альберто Доссі, президент групи Sapio.</p></blockquote>
<h3>Технічні характеристики та терміни</h3>
<ul>
<li>У межах проєкту встановлять електролізер потужністю 5 МВт для виробництва близько 500 тонн на рік відновлюваного водню.</li>
<li>Передбачено створення логістичного хабу для транспортування водню високого тиску у 500-барових трейлерах.</li>
<li>Завершення будівництва заплановане до 30 червня 2026 року відповідно до вимог PNRR.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<p>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/" target="_blank">qcintel.com</a></p>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/11/italiya-rozpochala-budivnictvo-pershogo-zavodu-vidnovlyuvanogo-vodnyu-visokogo-tisku/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Іспанія зміцнює позиції для масштабування виробництва зеленого водню</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/ispaniya-zmicnyuye-pozici%d1%97-dlya-masshtabuvannya-virobnictva-zelenogo-vodnyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/ispaniya-zmicnyuye-pozici%d1%97-dlya-masshtabuvannya-virobnictva-zelenogo-vodnyu/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 11:16:48 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[decarbonisation]]></category>
		<category><![CDATA[green hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[investment]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[Spain]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[декарбонизация]]></category>
		<category><![CDATA[зелений водень]]></category>
		<category><![CDATA[Испания]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152573</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29470-Испани_герб.png" alt="Іспанія зміцнює позиції для масштабування виробництва зеленого водню"/><br />Іспанія має значний потенціал для розвитку чистих технологій, зокрема зеленого водню, завдяки рясним ресурсам відновлюваної енергії, сильним промисловим кластерам та чіткій державній підтримці. Фінансова підтримка та інвестиції для розвитку водневої інфраструктури На заході в Мадриді, організованому BBVA та Hy24, глобальний керівник зі стратегії сталого розвитку BBVA Роберто Альбаладахо наголосив на ключових перевагах Іспанії: Рясні джерела [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29470-Испани_герб.png" alt="Іспанія зміцнює позиції для масштабування виробництва зеленого водню"/><br /><p>Іспанія має значний потенціал для розвитку чистих технологій, зокрема зеленого водню, завдяки рясним ресурсам відновлюваної енергії, сильним промисловим кластерам та чіткій державній підтримці.</p>
<h3>Фінансова підтримка та інвестиції для розвитку водневої інфраструктури</h3>
<p>На заході в Мадриді, організованому BBVA та Hy24, глобальний керівник зі стратегії сталого розвитку BBVA Роберто Альбаладахо наголосив на ключових перевагах Іспанії:</p>
<ul>
<li><strong>Рясні джерела відновлюваної енергії</strong>, які забезпечують конкурентоздатне виробництво зеленого водню</li>
<li><strong>Потужна промислова база</strong> та готовність інвестувати у масштабування технологій</li>
<li><strong>Публічні зобовʼязання уряду</strong> щодо підтримки декарбонізації</li>
</ul>
<p>За словами Альбаладахо, «зелений водень є великою можливістю підвищити конкурентоспроможність іспанських компаній». Він зазначив, що «вісім з 15 проєктів з виробництва водню з відновлюваної енергії, схвалених Єврокомісією, реалізують в Іспанії». Для них передбачено фінансування майже на €300 млн – найбільший обсяг серед пʼяти країн-бенефіціарів.</p>
<p>Водночас він підкреслив, що «декарбонізація має бути економічно виправданою». Хоча технології сонячної та вітрової енергії вже є прибутковими, зелений водень, вуглецеве уловлювання та стійкі види пального «потребують підтримки для масштабування».</p>
<p>BBVA наголошує на ролі фінансових інституцій не лише у фінансуванні, а й у сприянні переходу та інноваціям, необхідним для досягнення кліматичних цілей.</p>
<h3>Інфраструктурні ініціативи та транскордонна співпраця</h3>
<p>Пʼєр-Етьєн Фран, CEO Hy24, зазначив, що Іспанія демонструє можливість реалізації зеленого водню завдяки <strong>передовій відновлюваній енергетиці</strong>, <strong>міцній промисловій базі</strong> та <strong>транскордонній інфраструктурі</strong>, зокрема проєкту H2med – водневому трубопроводу на 2 млн тонн на рік, який має зʼєднати Іберійський півострів із Францією та Німеччиною.</p>
<blockquote><p>«Масштабування водневої галузі неможливо досягти лише завдяки амбіціям – потрібна стабільна та стійка політична підтримка», – наголосив Фран.</p></blockquote>
<p>Артуро Гонсало Айспірі, CEO іспанського TSO Enagás, підкреслив, що Іспанія добре позиційована, щоб виробляти <strong>найбільш конкурентний зелений водень у ЄС</strong>. Він відзначив консолідацію лідерства Іспанії у розвитку водневої інфраструктури через коридор H2med та Іспанську водневу мережу.</p>
<blockquote><p>«Ця інфраструктура є необхідною для створення європейського ринку водню з власною промисловістю та енергетичними ресурсами», – додав Айспірі.</p></blockquote>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.bbva.com/en/spain-ideally-positioned-to-scale-up-green-hydrogen/" target="_blank">BBVA</a></h3>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29470-Испани_герб.png" alt="Іспанія зміцнює позиції для масштабування виробництва зеленого водню"/><br /><p>Іспанія має значний потенціал для розвитку чистих технологій, зокрема зеленого водню, завдяки рясним ресурсам відновлюваної енергії, сильним промисловим кластерам та чіткій державній підтримці.</p>
<h3>Фінансова підтримка та інвестиції для розвитку водневої інфраструктури</h3>
<p>На заході в Мадриді, організованому BBVA та Hy24, глобальний керівник зі стратегії сталого розвитку BBVA Роберто Альбаладахо наголосив на ключових перевагах Іспанії:</p>
<ul>
<li><strong>Рясні джерела відновлюваної енергії</strong>, які забезпечують конкурентоздатне виробництво зеленого водню</li>
<li><strong>Потужна промислова база</strong> та готовність інвестувати у масштабування технологій</li>
<li><strong>Публічні зобовʼязання уряду</strong> щодо підтримки декарбонізації</li>
</ul>
<p>За словами Альбаладахо, «зелений водень є великою можливістю підвищити конкурентоспроможність іспанських компаній». Він зазначив, що «вісім з 15 проєктів з виробництва водню з відновлюваної енергії, схвалених Єврокомісією, реалізують в Іспанії». Для них передбачено фінансування майже на €300 млн – найбільший обсяг серед пʼяти країн-бенефіціарів.</p>
<p>Водночас він підкреслив, що «декарбонізація має бути економічно виправданою». Хоча технології сонячної та вітрової енергії вже є прибутковими, зелений водень, вуглецеве уловлювання та стійкі види пального «потребують підтримки для масштабування».</p>
<p>BBVA наголошує на ролі фінансових інституцій не лише у фінансуванні, а й у сприянні переходу та інноваціям, необхідним для досягнення кліматичних цілей.</p>
<h3>Інфраструктурні ініціативи та транскордонна співпраця</h3>
<p>Пʼєр-Етьєн Фран, CEO Hy24, зазначив, що Іспанія демонструє можливість реалізації зеленого водню завдяки <strong>передовій відновлюваній енергетиці</strong>, <strong>міцній промисловій базі</strong> та <strong>транскордонній інфраструктурі</strong>, зокрема проєкту H2med – водневому трубопроводу на 2 млн тонн на рік, який має зʼєднати Іберійський півострів із Францією та Німеччиною.</p>
<blockquote><p>«Масштабування водневої галузі неможливо досягти лише завдяки амбіціям – потрібна стабільна та стійка політична підтримка», – наголосив Фран.</p></blockquote>
<p>Артуро Гонсало Айспірі, CEO іспанського TSO Enagás, підкреслив, що Іспанія добре позиційована, щоб виробляти <strong>найбільш конкурентний зелений водень у ЄС</strong>. Він відзначив консолідацію лідерства Іспанії у розвитку водневої інфраструктури через коридор H2med та Іспанську водневу мережу.</p>
<blockquote><p>«Ця інфраструктура є необхідною для створення європейського ринку водню з власною промисловістю та енергетичними ресурсами», – додав Айспірі.</p></blockquote>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.bbva.com/en/spain-ideally-positioned-to-scale-up-green-hydrogen/" target="_blank">BBVA</a></h3>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/ispaniya-zmicnyuye-pozici%d1%97-dlya-masshtabuvannya-virobnictva-zelenogo-vodnyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>ORLEN залучила 600 мільйонів євро на «зелені» інвестиції, водень серед пріоритетів</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/152571/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/152571/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 02 Jul 2025 08:12:49 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[АЕС]]></category>
		<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[green bonds]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[Orlen]]></category>
		<category><![CDATA[Poland]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[зелені облігації]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152571</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29469-Орленl.jpg" alt="ORLEN залучила 600 мільйонів євро на «зелені» інвестиції, водень серед пріоритетів"/><br />Польська нафтова компанія ORLEN успішно розмістила зелені єврооблігації на 600 млн євро для фінансування енергетичного переходу. Залучені кошти підуть на розвиток відновлюваних джерел енергії, нульових викидів у транспорті (електричні та водневі авто) та підвищення енергоефективності. Стратегія переходу та фінансування ORLEN повідомила про успішне розміщення семирічних зелених облігацій з фіксованою ставкою 3.625% річних, з погашенням 2 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29469-Орленl.jpg" alt="ORLEN залучила 600 мільйонів євро на «зелені» інвестиції, водень серед пріоритетів"/><br /><p>Польська нафтова компанія ORLEN успішно розмістила зелені єврооблігації на 600 млн євро для фінансування енергетичного переходу. Залучені кошти підуть на розвиток відновлюваних джерел енергії, нульових викидів у транспорті (електричні та водневі авто) та підвищення енергоефективності.</p>
<h3>Стратегія переходу та фінансування</h3>
<p>ORLEN повідомила про успішне розміщення семирічних зелених облігацій з фіксованою ставкою 3.625% річних, з погашенням 2 липня 2032 року. За даними компанії, розміщення було перепідписане у 2.5 раза.</p>
<blockquote><p>«Енергетичний перехід та створення вартості Групи ORLEN до 2035 року вимагають інвестицій понад 30 млрд злотих на рік. Тому важливо забезпечити стабільне фінансування цього розвитку», – заявив Іренеуш Фонфара, президент правління ORLEN.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Кошти підуть на:</strong> розвиток ВДЕ</li>
<li>створення нульових викидів у транспорті для електричних і водневих автомобілів</li>
<li>інвестиції в підвищення енергоефективності</li>
</ul>
<h3>Відмова від вугілля</h3>
<p>Компанія підтвердила плани припинити виробництво електроенергії на вугіллі до 2030 року та відмовитися від використання вугілля у системах опалення до 2035 року. Їхню роль мають замінити газові установки, відновлювані джерела енергії, водень і малі модульні реактори.</p>
<p>Водночас у червні ORLEN оголосила про отримання 1.7 млрд злотих від польського уряду в межах Національного плану відновлення для реалізації водневих проєктів.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/article/orlen-raises-600m-for-green-investments-hydrogen-included-in-strategy-27523.html" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></h3>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29469-Орленl.jpg" alt="ORLEN залучила 600 мільйонів євро на «зелені» інвестиції, водень серед пріоритетів"/><br /><p>Польська нафтова компанія ORLEN успішно розмістила зелені єврооблігації на 600 млн євро для фінансування енергетичного переходу. Залучені кошти підуть на розвиток відновлюваних джерел енергії, нульових викидів у транспорті (електричні та водневі авто) та підвищення енергоефективності.</p>
<h3>Стратегія переходу та фінансування</h3>
<p>ORLEN повідомила про успішне розміщення семирічних зелених облігацій з фіксованою ставкою 3.625% річних, з погашенням 2 липня 2032 року. За даними компанії, розміщення було перепідписане у 2.5 раза.</p>
<blockquote><p>«Енергетичний перехід та створення вартості Групи ORLEN до 2035 року вимагають інвестицій понад 30 млрд злотих на рік. Тому важливо забезпечити стабільне фінансування цього розвитку», – заявив Іренеуш Фонфара, президент правління ORLEN.</p></blockquote>
<ul>
<li><strong>Кошти підуть на:</strong> розвиток ВДЕ</li>
<li>створення нульових викидів у транспорті для електричних і водневих автомобілів</li>
<li>інвестиції в підвищення енергоефективності</li>
</ul>
<h3>Відмова від вугілля</h3>
<p>Компанія підтвердила плани припинити виробництво електроенергії на вугіллі до 2030 року та відмовитися від використання вугілля у системах опалення до 2035 року. Їхню роль мають замінити газові установки, відновлювані джерела енергії, водень і малі модульні реактори.</p>
<p>Водночас у червні ORLEN оголосила про отримання 1.7 млрд злотих від польського уряду в межах Національного плану відновлення для реалізації водневих проєктів.</p>
<h3>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/" target="_blank">Terminal</a></h3>
<h3>За матеріалами: <a href="https://www.qcintel.com/article/orlen-raises-600m-for-green-investments-hydrogen-included-in-strategy-27523.html" target="_blank">Quantum Commodity Intelligence</a></h3>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
<h3><a href="https://t.me/fuelrisk_ua" target="_blank">Оперативна інформація по ринках пального</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/07/02/152571/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Німеччина планує штраф у €17 000 за нестачу e‑SAF</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/nimechchina-planuye-shtraf-u-e17-000-za-nestachu-e%e2%80%91saf/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/nimechchina-planuye-shtraf-u-e17-000-za-nestachu-e%e2%80%91saf/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 27 Jun 2025 10:00:04 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Сергей Сапегин]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[e-fuels]]></category>
		<category><![CDATA[e-SAF]]></category>
		<category><![CDATA[hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[synthetic aviation fuel]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[водень]]></category>
		<category><![CDATA[синтетичне авіаційне паливо]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152452</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29411-Германия.png" alt="Німеччина планує штраф у €17 000 за нестачу e‑SAF"/><br />Уряд Німеччини планує впровадити один із найжорсткіших штрафів у Європі — €17 000 за кожну тонну нестачі синтетичного авіаційного палива (e‑SAF) відповідно до вимог ReFuelEU Aviation. Цей крок підкреслює серйозність намірів країни у сфері декарбонізації авіації. Норми та зобов’язання Обов’язкове домішування e‑SAF запроваджується з 2030 року: щонайменше 0,7 % щороку та 1,2 % у середньому у 2030–31 роках. [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29411-Германия.png" alt="Німеччина планує штраф у €17 000 за нестачу e‑SAF"/><br /><p>Уряд Німеччини планує впровадити один із найжорсткіших штрафів у Європі — €17 000 за кожну тонну нестачі синтетичного авіаційного палива (e‑SAF) відповідно до вимог ReFuelEU Aviation. Цей крок підкреслює серйозність намірів країни у сфері декарбонізації авіації.</p>
<h3>Норми та зобов’язання</h3>
<ul>
<li><strong>Обов’язкове домішування e‑SAF</strong> запроваджується з 2030 року: щонайменше 0,7 % щороку та 1,2 % у середньому у 2030–31 роках.</li>
<li>Поступове зростання частки: 2 % у 2032 році, 5 % — у 2035-му, та <strong>35 % — до 2050 року</strong>.</li>
<li><strong>Розмір штрафу</strong> має бути не меншим за подвійну різницю вартості між e‑SAF та звичайним авіаційним пальним.</li>
<li>Європейське агентство з безпеки польотів (EASA) розрахувало мінімальний штраф у €13 922/т. Німецька ініціатива встановлює планку вище — €17 000/т.</li>
</ul>
<h3>Розвиток e‑SAF</h3>
<ul>
<li>e‑SAF можна виробляти з <em>відновлюваного водню або низьковуглецевого</em>, зокрема отриманого за допомогою електролізу з використанням ядерної енергії.</li>
<li>Пряме використання водню в авіації допускається, хоча <em>це вважається довгостроковою перспективою</em>.</li>
<li>Німеччина раніше пропонувала <em>національні квоти</em> e‑SAF, але відмовилась від них після ухвалення єдиних правил ЄС.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні виклики</h3>
<ul>
<li>Більшість проєктів з виробництва e‑SAF у Європі залишаються на початковій стадії розвитку.</li>
<li><strong>Інвестори очікують більшої ясності</strong> щодо механізмів штрафів та підтримки проєктів, щоб приймати фінальні інвестиційні рішення.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Штраф у €17 000/т — один з найвищих у ЄС — має стати стимулом для прискорення інвестицій у виробництво e‑SAF.</li>
<li>Однак <strong>ринок потребує додаткових стимулів</strong>, аби зробити e‑SAF доступним і конкурентоспроможним у найближчі десятиліття.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2701267-germany-plans-eu17-000-t-e-saf-penalty">Argus Media</a></li>
<li><a href="https://bioenergytimes.com/germany-proposes-e17000-tonne-penalty-for-missing-e-saf-targets-under-eu-aviation-fuel-rules/">BioEnergy Times</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.h2-view.com/story/germany-drafts-law-to-meet-red-iii-fuel-targets-boosting-green-hydrogens-role/">H₂ View – draft law &amp; RFNBO targets</a></li>
<li><a href="https://www.transportenvironment.org/wp-content/uploads/202410_ReFuelEU_Penalties.pdf">Transport &amp; Environment – ReFuelEU penalties briefing</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29411-Германия.png" alt="Німеччина планує штраф у €17 000 за нестачу e‑SAF"/><br /><p>Уряд Німеччини планує впровадити один із найжорсткіших штрафів у Європі — €17 000 за кожну тонну нестачі синтетичного авіаційного палива (e‑SAF) відповідно до вимог ReFuelEU Aviation. Цей крок підкреслює серйозність намірів країни у сфері декарбонізації авіації.</p>
<h3>Норми та зобов’язання</h3>
<ul>
<li><strong>Обов’язкове домішування e‑SAF</strong> запроваджується з 2030 року: щонайменше 0,7 % щороку та 1,2 % у середньому у 2030–31 роках.</li>
<li>Поступове зростання частки: 2 % у 2032 році, 5 % — у 2035-му, та <strong>35 % — до 2050 року</strong>.</li>
<li><strong>Розмір штрафу</strong> має бути не меншим за подвійну різницю вартості між e‑SAF та звичайним авіаційним пальним.</li>
<li>Європейське агентство з безпеки польотів (EASA) розрахувало мінімальний штраф у €13 922/т. Німецька ініціатива встановлює планку вище — €17 000/т.</li>
</ul>
<h3>Розвиток e‑SAF</h3>
<ul>
<li>e‑SAF можна виробляти з <em>відновлюваного водню або низьковуглецевого</em>, зокрема отриманого за допомогою електролізу з використанням ядерної енергії.</li>
<li>Пряме використання водню в авіації допускається, хоча <em>це вважається довгостроковою перспективою</em>.</li>
<li>Німеччина раніше пропонувала <em>національні квоти</em> e‑SAF, але відмовилась від них після ухвалення єдиних правил ЄС.</li>
</ul>
<h3>Регуляторні виклики</h3>
<ul>
<li>Більшість проєктів з виробництва e‑SAF у Європі залишаються на початковій стадії розвитку.</li>
<li><strong>Інвестори очікують більшої ясності</strong> щодо механізмів штрафів та підтримки проєктів, щоб приймати фінальні інвестиційні рішення.</li>
</ul>
<h3>Висновки</h3>
<ul>
<li>Штраф у €17 000/т — один з найвищих у ЄС — має стати стимулом для прискорення інвестицій у виробництво e‑SAF.</li>
<li>Однак <strong>ринок потребує додаткових стимулів</strong>, аби зробити e‑SAF доступним і конкурентоспроможним у найближчі десятиліття.</li>
</ul>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a></p>
<h3>За матеріалами:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.argusmedia.com/en/news-and-insights/latest-market-news/2701267-germany-plans-eu17-000-t-e-saf-penalty">Argus Media</a></li>
<li><a href="https://bioenergytimes.com/germany-proposes-e17000-tonne-penalty-for-missing-e-saf-targets-under-eu-aviation-fuel-rules/">BioEnergy Times</a></li>
</ul>
<h3>Додаткові джерела інформації:</h3>
<ul>
<li><a href="https://www.h2-view.com/story/germany-drafts-law-to-meet-red-iii-fuel-targets-boosting-green-hydrogens-role/">H₂ View – draft law &amp; RFNBO targets</a></li>
<li><a href="https://www.transportenvironment.org/wp-content/uploads/202410_ReFuelEU_Penalties.pdf">Transport &amp; Environment – ReFuelEU penalties briefing</a></li>
</ul>
<h3><a href="https://oilreview.kiev.ua/?p=151087" target="_blank">Замовити тижневий звіт по ринку</a></h3>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/27/nimechchina-planuye-shtraf-u-e17-000-za-nestachu-e%e2%80%91saf/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Китай інвестує рекордні кошти у «зелену» енергетику, не відмовляючись від вугілля</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/kitaj-investuye-rekordni-koshti-u-zelenu-energetiku-ne-vidmovlyayuchis-vid-vugillya/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/kitaj-investuye-rekordni-koshti-u-zelenu-energetiku-ne-vidmovlyayuchis-vid-vugillya/#comments</comments>
		<pubDate>Wed, 11 Jun 2025 08:53:55 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Вугілля]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Електрична енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[China]]></category>
		<category><![CDATA[coal]]></category>
		<category><![CDATA[energy security]]></category>
		<category><![CDATA[investment]]></category>
		<category><![CDATA[renewables]]></category>
		<category><![CDATA[Smart Grid]]></category>
		<category><![CDATA[transmission]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[вугільна генерація]]></category>
		<category><![CDATA[електромережі]]></category>
		<category><![CDATA[енергетика Китаю]]></category>
		<category><![CDATA[Енергетична безпека]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152087</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29232-Китай_1.jpg" alt="Китай інвестує рекордні кошти у «зелену» енергетику, не відмовляючись від вугілля"/><br />Китай продовжує масштабне фінансування відновлюваних джерел енергії, досягнувши цілей на 2030 рік уже у 2024-му, однак паралельно активізує інвестиції у вугільну генерацію через виклики енергетичної безпеки. Пріоритет — надійність: інвестиційна дуальність Китаю Інвестиції у чисту енергію Китаю у 2024 році перевищили 625 млрд доларів США, що майже вдвічі більше, ніж у 2015-му. Це дозволило країні [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29232-Китай_1.jpg" alt="Китай інвестує рекордні кошти у «зелену» енергетику, не відмовляючись від вугілля"/><br /><p>Китай продовжує масштабне фінансування відновлюваних джерел енергії, досягнувши цілей на 2030 рік уже у 2024-му, однак паралельно активізує інвестиції у вугільну генерацію через виклики енергетичної безпеки.</p>
<h3>Пріоритет — надійність: інвестиційна дуальність Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>Інвестиції у чисту енергію Китаю у 2024 році перевищили 625 млрд доларів США</strong>, що майже вдвічі більше, ніж у 2015-му. Це дозволило країні досягти цілі з розвитку потужностей сонячної та вітрової енергетики на 2030 рік — на шість років раніше від плану.</li>
<li><em>Проте у 2025 році темпи зростання інвестицій у відновлювану енергетику сповільняться</em>, а в сегменті сонячної енергетики очікується навіть часткове скорочення вкладень.</li>
<li>Нове цінове регулювання та перегляд макроекономічних пріоритетів вплинуть на обсяги інвестицій. Китай стикається з проблемами: слабке внутрішнє споживання, ризики дефляції, глибока криза у сфері нерухомості.</li>
</ul>
<h3>Два головні напрями: мережі та вугілля</h3>
<ul>
<li><strong>Перший вектор — розвиток електромереж, систем зберігання та «розумної» інфраструктури.</strong> Швидке впровадження ВДЕ створило дисбаланс між потужностями та здатністю мереж їх приймати, що спричинило зростання показників обмеження генерації.</li>
<li><strong>Державна корпорація State Grid</strong> — яка обслуговує до 90% споживання електроенергії в країні — оголосила про рекордні інвестиції: 600 млрд юанів (83 млрд доларів) у 2024 році і ще 650 млрд юанів (89 млрд доларів) у 2025-му.</li>
<li>Загалом Китай вже витрачає понад 88 млрд доларів щороку на розвиток електромереж, а до 2035 року ця цифра може зрости до 262 млрд доларів США.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Другий вектор — активізація інвестицій у вугільну генерацію.</strong> У 2025 році очікується, що вкладення у цей сектор перевищать 54 млрд доларів.</li>
<li><em>Попри декларовану підтримку «зеленого» курсу,</em> Китай розглядає вугільну генерацію як опору енергосистеми у перехідний період та резерв для покриття пікового попиту.</li>
</ul>
<blockquote><p>Швидке зростання ВДЕ потребує синхронізації з розвитком мережевої інфраструктури, а гарантування енергетичної безпеки вимагає збереження вугільних потужностей для балансування енергосистеми, — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p>* <a href="https://www.spglobal.com" target="_blank">S\&amp;P Global</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com" target="_blank">Bloomberg Energy</a><br />
* <a href="https://chinadialogue.net/en/" target="_blank">China Dialogue</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29232-Китай_1.jpg" alt="Китай інвестує рекордні кошти у «зелену» енергетику, не відмовляючись від вугілля"/><br /><p>Китай продовжує масштабне фінансування відновлюваних джерел енергії, досягнувши цілей на 2030 рік уже у 2024-му, однак паралельно активізує інвестиції у вугільну генерацію через виклики енергетичної безпеки.</p>
<h3>Пріоритет — надійність: інвестиційна дуальність Китаю</h3>
<ul>
<li><strong>Інвестиції у чисту енергію Китаю у 2024 році перевищили 625 млрд доларів США</strong>, що майже вдвічі більше, ніж у 2015-му. Це дозволило країні досягти цілі з розвитку потужностей сонячної та вітрової енергетики на 2030 рік — на шість років раніше від плану.</li>
<li><em>Проте у 2025 році темпи зростання інвестицій у відновлювану енергетику сповільняться</em>, а в сегменті сонячної енергетики очікується навіть часткове скорочення вкладень.</li>
<li>Нове цінове регулювання та перегляд макроекономічних пріоритетів вплинуть на обсяги інвестицій. Китай стикається з проблемами: слабке внутрішнє споживання, ризики дефляції, глибока криза у сфері нерухомості.</li>
</ul>
<h3>Два головні напрями: мережі та вугілля</h3>
<ul>
<li><strong>Перший вектор — розвиток електромереж, систем зберігання та «розумної» інфраструктури.</strong> Швидке впровадження ВДЕ створило дисбаланс між потужностями та здатністю мереж їх приймати, що спричинило зростання показників обмеження генерації.</li>
<li><strong>Державна корпорація State Grid</strong> — яка обслуговує до 90% споживання електроенергії в країні — оголосила про рекордні інвестиції: 600 млрд юанів (83 млрд доларів) у 2024 році і ще 650 млрд юанів (89 млрд доларів) у 2025-му.</li>
<li>Загалом Китай вже витрачає понад 88 млрд доларів щороку на розвиток електромереж, а до 2035 року ця цифра може зрости до 262 млрд доларів США.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Другий вектор — активізація інвестицій у вугільну генерацію.</strong> У 2025 році очікується, що вкладення у цей сектор перевищать 54 млрд доларів.</li>
<li><em>Попри декларовану підтримку «зеленого» курсу,</em> Китай розглядає вугільну генерацію як опору енергосистеми у перехідний період та резерв для покриття пікового попиту.</li>
</ul>
<blockquote><p>Швидке зростання ВДЕ потребує синхронізації з розвитком мережевої інфраструктури, а гарантування енергетичної безпеки вимагає збереження вугільних потужностей для балансування енергосистеми, — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.iea.org/" target="_blank">IEA</a>, <a href="https://www.reuters.com" target="_blank">Reuters</a><br />
Додаткові джерела інформації:</p>
<p>* <a href="https://www.spglobal.com" target="_blank">S\&amp;P Global</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com" target="_blank">Bloomberg Energy</a><br />
* <a href="https://chinadialogue.net/en/" target="_blank">China Dialogue</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/11/kitaj-investuye-rekordni-koshti-u-zelenu-energetiku-ne-vidmovlyayuchis-vid-vugillya/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Інвестиції в сонячну енергетику зростають рекордними темпами</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/sonce-vede-za-soboyu-investici%d1%97-v-sonyachnu-energetiku-zrostayut-rekordnimi-tempami/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/sonce-vede-za-soboyu-investici%d1%97-v-sonyachnu-energetiku-zrostayut-rekordnimi-tempami/#comments</comments>
		<pubDate>Sun, 08 Jun 2025 21:05:41 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[накопичувачі енергії]]></category>
		<category><![CDATA[Сонячна енергія]]></category>
		<category><![CDATA[Batteries]]></category>
		<category><![CDATA[energy transition]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[Solar Power]]></category>
		<category><![CDATA[Solar PV]]></category>
		<category><![CDATA[Акумулятори]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[енергетичний перехід]]></category>
		<category><![CDATA[Інвестиції]]></category>
		<category><![CDATA[Сonstruction]]></category>
		<category><![CDATA[сонячна енергія]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152030</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29187-Солнечные_панели.jpg" alt="Інвестиції в сонячну енергетику зростають рекордними темпами"/><br />У 2025 році глобальні витрати на виробництво електроенергії з низьким рівнем викидів наблизились до історичного максимуму. Сонячна енергетика, особливо завдяки китайським технологіям і попиту з боку країн, що розвиваються, стала флагманом інвестиційного буму. Глобальний ривок у бік чистої енергії Інвестиції у сонячну енергетику — як на промислових об’єктах, так і на дахах — досягнуть 450 [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29187-Солнечные_панели.jpg" alt="Інвестиції в сонячну енергетику зростають рекордними темпами"/><br /><p>У 2025 році глобальні витрати на виробництво електроенергії з низьким рівнем викидів наблизились до історичного максимуму. Сонячна енергетика, особливо завдяки китайським технологіям і попиту з боку країн, що розвиваються, стала флагманом інвестиційного буму.</p>
<h3>Глобальний ривок у бік чистої енергії</h3>
<ul>
<li><strong>Інвестиції у сонячну енергетику</strong> — як на промислових об’єктах, так і на дахах — досягнуть <strong>450 млрд доларів США</strong> у 2025 році. Це <em>найбільший показник серед усіх напрямів енергетичних капіталовкладень</em>.</li>
<li>Завдяки <em>жорсткій конкуренції серед постачальників</em> і <em>вкрай низькій собівартості</em>, <strong>імпортні сонячні панелі з акумуляторами</strong> дедалі активніше впроваджуються в країнах, що розвиваються.</li>
<li><strong>Китай</strong> став ключовим експортером сонячних технологій: вже на початку 2025 року <em>постачання панелей до країн, що розвиваються, перевищили постачання до розвинених країн</em>.</li>
<li><strong>Пакистан</strong> за один лише 2024 рік імпортував приблизно <strong>19 ГВт сонячних потужностей</strong>, що становить майже половину всієї електромережевої потужності країни.</li>
<li>Паралельно з розвитком генерації зростають інвестиції у зберігання: <strong>глобальні витрати на акумулятори для енергосистем</strong> у 2025 році сягнуть <strong>66 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Сонячна енергетика вже не просто альтернативне джерело — це глобальний інвестиційний центр з високим рівнем конкуренції та масовим розгортанням у країнах, які раніше покладалися переважно на викопне паливо, — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<p>* <a href="https://www.iea.org/reports/world-energy-investment-2025">IEA – World Energy Investment 2025</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p>* <a href="https://www.pv-tech.org">PV Tech – Industry News</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/energy">Bloomberg Energy</a><br />
* <a href="https://www.statista.com/statistics/1332861/solar-power-investment-worldwide/">Statista – Global Solar Investment Data</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29187-Солнечные_панели.jpg" alt="Інвестиції в сонячну енергетику зростають рекордними темпами"/><br /><p>У 2025 році глобальні витрати на виробництво електроенергії з низьким рівнем викидів наблизились до історичного максимуму. Сонячна енергетика, особливо завдяки китайським технологіям і попиту з боку країн, що розвиваються, стала флагманом інвестиційного буму.</p>
<h3>Глобальний ривок у бік чистої енергії</h3>
<ul>
<li><strong>Інвестиції у сонячну енергетику</strong> — як на промислових об’єктах, так і на дахах — досягнуть <strong>450 млрд доларів США</strong> у 2025 році. Це <em>найбільший показник серед усіх напрямів енергетичних капіталовкладень</em>.</li>
<li>Завдяки <em>жорсткій конкуренції серед постачальників</em> і <em>вкрай низькій собівартості</em>, <strong>імпортні сонячні панелі з акумуляторами</strong> дедалі активніше впроваджуються в країнах, що розвиваються.</li>
<li><strong>Китай</strong> став ключовим експортером сонячних технологій: вже на початку 2025 року <em>постачання панелей до країн, що розвиваються, перевищили постачання до розвинених країн</em>.</li>
<li><strong>Пакистан</strong> за один лише 2024 рік імпортував приблизно <strong>19 ГВт сонячних потужностей</strong>, що становить майже половину всієї електромережевої потужності країни.</li>
<li>Паралельно з розвитком генерації зростають інвестиції у зберігання: <strong>глобальні витрати на акумулятори для енергосистем</strong> у 2025 році сягнуть <strong>66 млрд доларів</strong>.</li>
</ul>
<blockquote><p>Сонячна енергетика вже не просто альтернативне джерело — це глобальний інвестиційний центр з високим рівнем конкуренції та масовим розгортанням у країнах, які раніше покладалися переважно на викопне паливо, — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами:</p>
<p>* <a href="https://www.iea.org/reports/world-energy-investment-2025">IEA – World Energy Investment 2025</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації:</p>
<p>* <a href="https://www.pv-tech.org">PV Tech – Industry News</a><br />
* <a href="https://www.bloomberg.com/energy">Bloomberg Energy</a><br />
* <a href="https://www.statista.com/statistics/1332861/solar-power-investment-worldwide/">Statista – Global Solar Investment Data</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/09/sonce-vede-za-soboyu-investici%d1%97-v-sonyachnu-energetiku-zrostayut-rekordnimi-tempami/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія запускає найбільший проєкт із виробництва зеленого водню</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/indiya-zapuskaye-najbilshij-proyekt-iz-virobnictva-zelenogo-vodnyu/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/indiya-zapuskaye-najbilshij-proyekt-iz-virobnictva-zelenogo-vodnyu/#comments</comments>
		<pubDate>Fri, 06 Jun 2025 08:41:14 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Водень]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Енергія майбутнього]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Компанії]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[Технології]]></category>
		<category><![CDATA[clean tech]]></category>
		<category><![CDATA[decarbonization]]></category>
		<category><![CDATA[green hydrogen]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[декарбонизация]]></category>
		<category><![CDATA[зелений водень]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[Індійська нафтова корпорація]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=152000</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29170-Индия.jpg" alt="Індія запускає найбільший проєкт із виробництва зеленого водню"/><br />Індійська нафтова корпорація (Indian Oil) уклала контракт із компанією Larsen &#38; Toubro (L&#38;T) на будівництво найбільшого в країні заводу з виробництва зеленого водню потужністю 10 000 тонн на рік, що розміститься на нафтопереробному комплексі у місті Паніпат. Ключовий крок у декарбонізації нафтопереробки L&#38;T Energy Green Tech, підрозділ чистої енергетики інфраструктурного гіганта L&#38;T, запропонувала вигідну ціну [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29170-Индия.jpg" alt="Індія запускає найбільший проєкт із виробництва зеленого водню"/><br /><p>Індійська нафтова корпорація (Indian Oil) уклала контракт із компанією Larsen &amp; Toubro (L&amp;T) на будівництво найбільшого в країні заводу з виробництва зеленого водню потужністю 10 000 тонн на рік, що розміститься на нафтопереробному комплексі у місті Паніпат.</p>
<h3>Ключовий крок у декарбонізації нафтопереробки</h3>
<ul>
<li><strong>L&amp;T Energy Green Tech</strong>, підрозділ чистої енергетики інфраструктурного гіганта L&amp;T, запропонувала вигідну ціну — <em>397 рупій/кг</em> (близько <em>$4,67/кг</em>) з урахуванням 18% ПДВ.</li>
<li>Це більше ніж удвічі перевищує собівартість виробництва водню з природного газу на Паніпатському НПЗ, <strong>але все ще нижче очікуваного</strong> рівня цін на зелений водень за попередніми оцінками.</li>
<li>Ще в лютому галузеві аналітики очікували, що вартість зеленого водню в Індії <strong>не опуститься нижче $5,00–5,50/кг</strong>, порівняно з $6/кг на глобальному ринку.</li>
</ul>
<p>Реалізація цього проєкту допоможе Індії досягнути цілей декарбонізації в енергетичному секторі та скоротити викиди парникових газів шляхом поступового переходу на відновлювані джерела енергії в нафтопереробній промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/" target="_blank">Energy Intelligence Group</a><br />
Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.larsentoubro.com/" target="_blank">Офіційний сайт L&amp;T</a></li>
<li><a href="https://iocl.com/" target="_blank">Індійська нафтова корпорація (Indian Oil)</a></li>
<li><a href="https://mnre.gov.in/" target="_blank">Міністерство нової та відновлюваної енергії Індії</a></li>
</ul>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29170-Индия.jpg" alt="Індія запускає найбільший проєкт із виробництва зеленого водню"/><br /><p>Індійська нафтова корпорація (Indian Oil) уклала контракт із компанією Larsen &amp; Toubro (L&amp;T) на будівництво найбільшого в країні заводу з виробництва зеленого водню потужністю 10 000 тонн на рік, що розміститься на нафтопереробному комплексі у місті Паніпат.</p>
<h3>Ключовий крок у декарбонізації нафтопереробки</h3>
<ul>
<li><strong>L&amp;T Energy Green Tech</strong>, підрозділ чистої енергетики інфраструктурного гіганта L&amp;T, запропонувала вигідну ціну — <em>397 рупій/кг</em> (близько <em>$4,67/кг</em>) з урахуванням 18% ПДВ.</li>
<li>Це більше ніж удвічі перевищує собівартість виробництва водню з природного газу на Паніпатському НПЗ, <strong>але все ще нижче очікуваного</strong> рівня цін на зелений водень за попередніми оцінками.</li>
<li>Ще в лютому галузеві аналітики очікували, що вартість зеленого водню в Індії <strong>не опуститься нижче $5,00–5,50/кг</strong>, порівняно з $6/кг на глобальному ринку.</li>
</ul>
<p>Реалізація цього проєкту допоможе Індії досягнути цілей декарбонізації в енергетичному секторі та скоротити викиди парникових газів шляхом поступового переходу на відновлювані джерела енергії в нафтопереробній промисловості.</p>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.energyintel.com/" target="_blank">Energy Intelligence Group</a><br />
Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<ul>
<li><a href="https://www.larsentoubro.com/" target="_blank">Офіційний сайт L&amp;T</a></li>
<li><a href="https://iocl.com/" target="_blank">Індійська нафтова корпорація (Indian Oil)</a></li>
<li><a href="https://mnre.gov.in/" target="_blank">Міністерство нової та відновлюваної енергії Індії</a></li>
</ul>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/06/indiya-zapuskaye-najbilshij-proyekt-iz-virobnictva-zelenogo-vodnyu/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
		<item>
		<title>Індія та Бразилія активізують енергетичний перехід: ставка на етанол, біопаливо та інвестиції у декарбонізацію</title>
		<link>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/02/151941/</link>
		<comments>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/02/151941/#comments</comments>
		<pubDate>Mon, 02 Jun 2025 05:37:52 +0000</pubDate>
		<dc:creator><![CDATA[Editor]]></dc:creator>
				<category><![CDATA[Відновлювана енергетика]]></category>
		<category><![CDATA[Геополітика]]></category>
		<category><![CDATA[Головне]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Етанол]]></category>
		<category><![CDATA[Інші держави]]></category>
		<category><![CDATA[Конкуренція]]></category>
		<category><![CDATA[Офіціоз]]></category>
		<category><![CDATA[Прогноз]]></category>
		<category><![CDATA[biofuel]]></category>
		<category><![CDATA[Brazil]]></category>
		<category><![CDATA[decarbonization]]></category>
		<category><![CDATA[ethanol]]></category>
		<category><![CDATA[India]]></category>
		<category><![CDATA[renewable energy]]></category>
		<category><![CDATA[SAF]]></category>
		<category><![CDATA[біопаливо]]></category>
		<category><![CDATA[Бразилия]]></category>
		<category><![CDATA[відновлювана енергія]]></category>
		<category><![CDATA[декарбонизация]]></category>
		<category><![CDATA[Индия]]></category>
		<category><![CDATA[этанол]]></category>
		
		<enclosure url="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/themes/gazette/images/logo-TerminaL-black.png" type="image/png"/>
		<guid isPermaLink="false">https://oilreview.kiev.ua/?p=151941</guid>
		<description><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29132-Етанол_1.png" alt="Індія та Бразилія активізують енергетичний перехід: ставка на етанол, біопаливо та інвестиції у декарбонізацію"/><br />Індія підвищує цільовий рівень вмісту етанолу у бензині до 30%, а Бразилія залучає трильйони доларів інвестицій у чисту енергетику, роблячи ставку на біопаливо, електротранспорт та стале авіаційне пальне. Обидві країни прагнуть зменшити залежність від викопного палива й відігравати провідну роль у глобальній декарбонізації. Глобальні зрушення в енергетичному балансі: приклади Індії та Бразилії Індія оголосила про [&#8230;]]]></description>
				<content:encoded><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29132-Етанол_1.png" alt="Індія та Бразилія активізують енергетичний перехід: ставка на етанол, біопаливо та інвестиції у декарбонізацію"/><br /><p>Індія підвищує цільовий рівень вмісту етанолу у бензині до 30%, а Бразилія залучає трильйони доларів інвестицій у чисту енергетику, роблячи ставку на біопаливо, електротранспорт та стале авіаційне пальне. Обидві країни прагнуть зменшити залежність від викопного палива й відігравати провідну роль у глобальній декарбонізації.</p>
<h3>Глобальні зрушення в енергетичному балансі: приклади Індії та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Індія оголосила про нову мету — підвищити вміст етанолу у бензині до 30%</strong>, попри вже дострокове досягнення цілі в 20%, запланованої на 2025 рік. Такий крок має знизити імпорт нафти та шкідливі викиди.</li>
<li><em>Сировинною основою для етанолу</em> залишається цукрова тростина, однак її виробництво неухильно знижується з 2022 року, що створює виклики для забезпечення стабільних постачань.</li>
<li><strong>Ціна етанолу в Індії</strong> наразі становить близько 85,16 рупій за долар, що впливає на собівартість суміші з бензином.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Бразилія має найчистіше вироблення електроенергії серед країн G20</strong>, зі значною часткою вітрової та сонячної генерації, а також розвитком систем накопичення енергії.</li>
<li><em>Електромобілі набирають популярності</em> — продажі досягли шестизначних показників, і китайські виробники планують будівництво заводів у країні.</li>
<li><strong>Бразильська індустрія біопалива</strong> має потенціал у сфері постачань стійкого авіаційного пального (SAF), що вже покриває 45% глобального попиту на авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Інвестиційна привабливість Бразилії у період переходу до нульових викидів</strong> становить $6 трлн до 2050 року, включно з розвитком водневої та зеленої сталеливарної промисловості.</li>
<li><em>Очікується завершення роботи над національною таксономією сталого розвитку</em> наприкінці 2025 року, що посилить систему сталого фінансування в країні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ставка на етанол і біопаливо є стратегічною для країн, які не мають значних запасів нафти. Це дозволяє зміцнити енергетичну незалежність і активізувати місцеву переробку агропродуктів, що дуже актуально для України з точки зору 100% залежності від імпорту нафопродуктів», — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.thehindu.com/sci-tech/energy-and-environment/ethanol-blending-india-targets-30/article66924121.ece" target="_blank">The Hindu</a>, <a href="https://about.bnef.com/blog/brazil-net-zero-transition-investment/" target="_blank">BloombergNEF</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p><a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/india-ethanol-blending-plan-energy-security-2025-05-30/" target="_blank">Reuters: India’s ethanol ambitions to boost energy security</a><br />
<a href="https://www.iea.org/reports/renewables-2025" target="_blank">IEA: Renewables 2025 – Global Outlook</a></p>
]]></content:encoded>
		<full-text><![CDATA[<img src="https://oilreview.kiev.ua/wp-content/woo_custom/29132-Етанол_1.png" alt="Індія та Бразилія активізують енергетичний перехід: ставка на етанол, біопаливо та інвестиції у декарбонізацію"/><br /><p>Індія підвищує цільовий рівень вмісту етанолу у бензині до 30%, а Бразилія залучає трильйони доларів інвестицій у чисту енергетику, роблячи ставку на біопаливо, електротранспорт та стале авіаційне пальне. Обидві країни прагнуть зменшити залежність від викопного палива й відігравати провідну роль у глобальній декарбонізації.</p>
<h3>Глобальні зрушення в енергетичному балансі: приклади Індії та Бразилії</h3>
<ul>
<li><strong>Індія оголосила про нову мету — підвищити вміст етанолу у бензині до 30%</strong>, попри вже дострокове досягнення цілі в 20%, запланованої на 2025 рік. Такий крок має знизити імпорт нафти та шкідливі викиди.</li>
<li><em>Сировинною основою для етанолу</em> залишається цукрова тростина, однак її виробництво неухильно знижується з 2022 року, що створює виклики для забезпечення стабільних постачань.</li>
<li><strong>Ціна етанолу в Індії</strong> наразі становить близько 85,16 рупій за долар, що впливає на собівартість суміші з бензином.</li>
</ul>
<ul>
<li><strong>Бразилія має найчистіше вироблення електроенергії серед країн G20</strong>, зі значною часткою вітрової та сонячної генерації, а також розвитком систем накопичення енергії.</li>
<li><em>Електромобілі набирають популярності</em> — продажі досягли шестизначних показників, і китайські виробники планують будівництво заводів у країні.</li>
<li><strong>Бразильська індустрія біопалива</strong> має потенціал у сфері постачань стійкого авіаційного пального (SAF), що вже покриває 45% глобального попиту на авіаційне пальне.</li>
<li><strong>Інвестиційна привабливість Бразилії у період переходу до нульових викидів</strong> становить $6 трлн до 2050 року, включно з розвитком водневої та зеленої сталеливарної промисловості.</li>
<li><em>Очікується завершення роботи над національною таксономією сталого розвитку</em> наприкінці 2025 року, що посилить систему сталого фінансування в країні.</li>
</ul>
<blockquote><p>«Ставка на етанол і біопаливо є стратегічною для країн, які не мають значних запасів нафти. Це дозволяє зміцнити енергетичну незалежність і активізувати місцеву переробку агропродуктів, що дуже актуально для України з точки зору 100% залежності від імпорту нафопродуктів», — зазначив директор НТЦ &#171;Псіхєя&#187; Сергій Сапєгін.</p></blockquote>
<p>Джерело: <a href="https://oilreview.kiev.ua/2025/01/01/donat/">Terminal</a><br />
За матеріалами: <a href="https://www.thehindu.com/sci-tech/energy-and-environment/ethanol-blending-india-targets-30/article66924121.ece" target="_blank">The Hindu</a>, <a href="https://about.bnef.com/blog/brazil-net-zero-transition-investment/" target="_blank">BloombergNEF</a></p>
<p>Додаткові джерела інформації по темі:</p>
<p><a href="https://www.reuters.com/markets/commodities/india-ethanol-blending-plan-energy-security-2025-05-30/" target="_blank">Reuters: India’s ethanol ambitions to boost energy security</a><br />
<a href="https://www.iea.org/reports/renewables-2025" target="_blank">IEA: Renewables 2025 – Global Outlook</a></p>
]]></full-text>
			<wfw:commentRss>https://oilreview.kiev.ua/2025/06/02/151941/feed/</wfw:commentRss>
		<slash:comments>0</slash:comments>
		</item>
	</channel>
</rss>
<!-- This Quick Cache file was built for (  oilreview.kiev.ua/tag/vidnovlyuvana-energiya/feed/ ) in 0.29404 seconds, on May 20th, 2026 at 6:25 pm UTC. -->
<!-- This Quick Cache file will automatically expire ( and be re-built automatically ) on May 20th, 2026 at 7:25 pm UTC -->